Позааудиторна самостійна навчальна діяльність студентів педагогічних спеціальностей як педагогічна проблема

Психолого-педагогічні чинники організації навчальної позааудиторної роботи студентів. Використання комп’ютерних засобів у організації самостійної навчальної діяльності студентів. Економічна оцінка конкурентоспроможності науково-педагогічного продукту.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 03.03.2013
Размер файла 435,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Інформатика - одна з наймолодших дисциплін, оволодіння якою створює суттєву базу для самостійної навчальної позааудиторної діяльності. Її корені якої сягають у далеке минуле. Людина живе у світі інформації, і здавна існує необхідність її збереження та передачі. Першими сховищами інформації були бібліотеки. У середині VII ст. до н. е. при палаці ассирійського царя Ашшурбаніпала було велике зібрання глиняних таблиць. До нинішніх часів дійшла слава Александрійської бібліотеки, заснованої Птолемеєм, яка нараховувала на початок I ст. 700 тис. одиниць. Кожний освічений правитель вважав своїм обов'язком сприяти розвиткові бібліотек. У Давній Русі перша бібліотека була заснована 1037 р. Ярославом Мудрим при Софійському соборі у Києві. Якщо перші бібліотеки призначалися для вищих прошарків суспільства, то у XVII-XVIII ст. Стала помітно збільшуватися кількість національних бібліотек, виникла необхідність систематизації книжкового фонду. У ті часи були закладені основи бібліотечної справи, а інформація, що зберігається у бібліотеках, стала доступною широкому колу читачів, що сприяло їх саморозвитку та самоосвіті.

Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині ХХ століття. На відміну від попередніх, вони могли виконувати певну послідовність операцій по програмі, що була задана раніше, або послідовно вирішувати завдання різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.

Різкий стрибок у розвитку обчислювальної техніки відбувся в 40-х рр. ХХ ст. після Другої світової війни, і пов'язаний він був із появою якісно нових електронних пристроїв - електронно-вакуумних ламп. Електричні схеми, побудовані на цих лампах, працювали значно швидше, ніж схеми на електромеханічних реле. Зросла швидкодія обчислювальних машин, і релейні машини були усунуті продуктивнішими і надійнішими електронними обчислювальними машинами. Застосування електронними обчислювальними машинами значно розширило коло розв'язуваних завдань. Доступними стали завдання, які раніше просто на ставилися: розрахунки інженерних споруд, розрахунки руху планет, балістичні розрахунки тощо.

За останні кілька років інформатика (computing) як універсальна дисципліна значно розширила свої межі і стала необхідною для формування активізації позааудиторної самостійної діяльності майбутніх викладачів. Раніше вона багато в чому зводилася до комп'ютерних наук (computer science). З часом багато споріднених галузей знань влилися в інформатику і стали її частиною. Сучасна інформатика включає в себе, крім усього, сукупність знань, на основі яких проектуються нові інформаційні технології, і це забезпечує подальший розвиток в першу чергу самої ж інформатики, прискорюючи тим самим прогрес суспільства в цілому. Інформаційні технології пронизують усі сфери людської діяльності, і система освіти, як соціальна структура, також відчуває їхній вплив. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп`ютерів, комп`ютерних комунікацій, різних електронних пристроїв) породжує нові можливості для застосування комп`ютера в навчальному процесі, що робить його більш ефективним, дає змогу раціонально використовувати навчальний час. Адаптивність комп`ютерного навчання надає можливість враховувати індивідуальні особливості студентів, такі, як здатність концентрувати увагу, швидкість сприйняття, особливості мислення, пам`яті, темперамент.

На сьогодні в Україні підготовка фахівців у галузі інформатики здійснюється за кількома напрямами, кожен з яких охоплює низку професій. Це, наприклад, комп'ютерні і комп'ютеризовані системи, системи автоматики і управління, інформаційна безпека, інтелектуальні системи прийняття рішень. По закінченні вивчення спецкурсу студенти повинні вміти працювати з бібліотечними фондами, з книгами; формувати запитання та складати зауваження до них; анотувати книги, визначати тези, виписувати цитати, добирати літературу; створювати і захищати реферати; писати і захищати курсові та дипломні роботи. Важливу роль у оволодінні вказаними вміннями відіграє творчість студента при виконанні поставлених завдань [5, c. 50].

Але, на жаль, у різних університетах України навчальні програми і робочі плани з інформатики суттєво відрізняються за своєю структурою, що пояснюється розрізненістю науково-педагогічних шкіл та відсутністю єдиного системного погляду на склад та обсяги знань, необхідних для фахівців у цій сфері.

Одним з головних завдань сучасної освіти є підготовка студентів до застосування новітніх інформаційних технологій навчання, а також до самостійної роботи, вдосконалення сформованих в педагогічному навчальному закладі професійних знань, умінь і навичок, що, в свою чергу, веде до власної ефективної педагогічної діяльності в умовах сучасної школи [17, c. 16].

Аналіз педагогічних досліджень і публікацій дозволяє стверджувати, що підґрунтям у розробці педагогічних технологій слід вважати багатий досвід, накопичений вищою школою у питаннях організації й оптимізації навчання, який відобразили у своїх роботах видатні вчені: С. Архангельський, Ю. Бабанський, В. Безпалько, С. Гончаренко, Р. Гуревич, В. Євдокімов, І. Лернер, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, І. Прокопенко, С. Сисоєва, М. Скаткін, О. Шпак, Н. Тализіна, С. Шацький та ін.

Педагогічні і теоретичні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджені у працях Б. Бесєдіна, Ю. Горошка, М. Жалдака, Ю. Жука, В. Загвязінського, Н. Морзе, Ю. Машбиця, В. Монахова, А. Пенькова, Є. Полат, С. Ракова, Ю. Рамського та ін.

Слід зазначити, що дослідники бачать у нових інформаційних технологіях навчання і методологію, і технологію навчально-виховного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання і, в першу чергу, електронних обчислювальних машин, і сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших, що забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуються на штучному інтелекті, а також як галузь дидактики, що займається вивченням планомірно й свідомо організованого процесу навчання й засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформаційної освіти. На думку І. Роберта, засоби інформаційної освіти - це засоби нових інформаційних технологій у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їх педагогічно доцільне використання [74, c. 133-138].

Як показує сучасна педагогічна практика, новітні інформаційні технології навчання спрямовані на рішення переважно таких чотирьох типів дидактичних завдань:

комп`ютер використовується як допоміжний засіб для більш ефективного вирішення системи дидактичних завдань у самонавчанні, що вже існує (при цьому, змістом об`єкту засвоєння в комп`ютерній навчальній програмі такого типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрація та інше);

комп`ютер може бути засобом, на який покладається вирішення окремих дидактичних завдань в самонавчанні при збереженні загальної структури, цілей і завдань безмашинного навчання (при цьому сам навчальний зміст не закладається в комп`ютер, він виконує функції контролера, тренажера тощо [64, c. 149]. Ця функція широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність учителя. Сьогодні найчастіше використовуються довідково-контролюючі програми);

використання комп'ютера у самонавчанні дозволяє ставити й вирішувати нові дидактичні завдання, що не можна вирішити традиційним шляхом (характерними є імітаційно-моделюючі програми);

комп`ютер може бути використаний як засіб, що моделює зміст об`єктів засвоєння шляхом його конструювання в самонавчанні (при цьому реалізуються принципово нові стратегії навчання; прикладом цього напрямку розробок є так звані «комп'ютерні навчальні оточення» чи «мікросвіти», що представляють моделі галузей знань, які засвоюються). (С. Пейперт, США; Б. Сенндов, Народна Республіка Болгарія та ін.).

Тому використання новітніх інформаційних технологій в сучасному самостійному навчанні студентів має цілий ряд переваг перед традиційними засобами навчання [72, c. 362]. Серед них:

широкі можливості комп`ютера з обробки інформації;

розширення можливості пред`явлення навчальної інформації (використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку), створення реального оточення;

посилення мотивації навчання (не тільки новизна роботи з комп`ютером, що часто сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати рівень складності завдань, які пропонуються);

комп`ютер дозволяє повністю ліквідувати одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - відсутність позитивних результатів (працюючи з комп`ютером, студент отримує можливість довести рішення будь-якої задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога);

забезпечення активного включення в навчальний процес усіх студентів;

гнучкість видів контролю і самоконтролю поззаудиторної самостійної роботи студентів;

комп`ютер сприяє формуванню педагогічної рефлексії; насамперед, він дозволяє наочно представити результати своєї діяльності.

Ще зовсім недавно вважалось, що сфера використання комп`ютера обмежується математикою, програмуванням, фізикою, хімією. Що ж стосується дисциплін гуманітарного циклу, то тут він може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практиці навчання - переважно як засіб наочності. Напевно, на початковому етапі так і було, але завдяки розширенню можливостей комп`ютера і з придбанням досвіду створення навчальних програм, сфера його використання значно поширилася [19, c. 87].

З використанням в позааудиторній самостійній роботі комп`ютерних засобів студенти не пасивно сприймають інформацію, а активно взаємодіють з комп`ютером як джерелом інформації та генератором завдань. Вони отримують від комп`ютера завдання, спрямовані на формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, виконують їх; тут же відбувається зворотний зв`язок у формі реакції на введене студентом повідомлення (у вигляді репліки, виставленого або не виставленого бала, оцінки), далі йде виправлення помилки, перехід до наступного завдання. Все це вимагає від студентів постійної активної діяльності, спрямованої не тільки на засвоєння матеріалу, але й на формування комунікативності, рефлексії, прагнення до самовдосконалення, сприяє вихованню пізнавальної активності студентів. Так, наприклад, після виконання граматичного тесту, студентам можна запропонувати ще раз звернутися до теоретичного інформаційного довідника, який є у програмі, а після того, як вони перевірили свою роботу та виправили всі, на їхню думку, помилки, подивитися, які помилки знайшов комп`ютер [18, c. 167]. Така робота розвиває їх вміння самокорегування, самооцінки, змушує свідомо підходити до теоретичного осмислення мовних явищ, у них формуються навички застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

З точки зору М. Шестакова, ефективність інформатизації навчання в самостійній позааудиторній роботі може бути досягнута, якщо:

а) самі технології навчання будуть представлені як системний метод проектування - від цілей до результатів навчання;

б) інформатизація навчання буде спрямована на всі його компоненти, а не тільки на впровадження;

в) навчання буде орієнтовано не тільки на специфіку змісту навчального предмета, а й на розвиток особистості студентів.

На думку М. Концевого, усвідомлення дидактичних переваг сучасних інформаційних технологій перед традиційними засобами навчання, особливо в позааудиторній самостійній діяльності (за відповідної організаційно-методичної забезпеченості навчального процесу), дозволяє зробити висновок про безумовну цінність навчального комп'ютера та формує відповідні цьому усвідомленню очікування [16, c. 194].

На сьогоднішній день в вищих навчальних закладах впроваджуються новітні бібліотечні технології, як засіб пошуку інформацій. Цифрові бібліотеки, якими користуються студенти завдяки системі Інтернет, пропонують унікальний безмежний ресурс отримання інформації з будь-якого питання. Можна припустити, що вони є більш привабливими для позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів завдяки таким своїм особливостям:

інформація актуальна (студенти самостійно можуть отримати найсучаснішу інформацію відносно питань, які вони досліджують);

інформація з первинних ресурсів (у багатьох випадках студенти самостійно користуються тими ж даними й інформаційними джерелами, що і вчені);

інформація різнобічна (забезпечує широту й глибину у багатьох підпорядкованих галузях; у звичайних бібліотеках набір матеріалу з потрібного предмета обмежений; цифрові бібліотеки можуть розширювати діапазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентної широти інформаційних джерел);

ресурси представлені в різних форматах (зокрема, інформація доступна в цифровій формі для легкої маніпуляції й самостійного використання);

інформація доступна у будь-який час [21, c. 31].

Розвиток інноваційних електронних засобів мультимедіа відкриває для сфери самостійної позааудиторної роботи принципово нові дидактичні можливості майбутніх педагогів. Справа в тому, що застосування мультимедіа в електронному навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації студентами і підвищує рівень її розуміння, але і сприяє розвитку таких важливих якостей, як інтуїція, образне мислення, спонукає до самоосвіти. Так, системи інтерактивної графіки і анімації дозволяють у процесі аналізу зображень управляти їх змістом, формою, розмірами, кольором та іншими параметрами для досягнення найбільшої наочності. Ці та ряд інших можливостей ще слабко усвідомлені педагогами, у тому числі і розробниками електронних технологій навчання, що не дозволяє повною мірою використовувати навчальний потенціал мультимедіа [23, c. 157].

Ми вважаємо, що реалізація комп'ютерної підтримки процесу позааудиторної самостійної навчальної роботи є процедурою, органічно взаємозв'язаної з розробкою як системи навчання в цілому так і навчальної програми кожної дисципліни. При цьому послідовно вирішуються наступні завдання:

- визначення необхідності самостійного застосування комп'ютера в позааудиторний час;

- визначення ступеню комп'ютеризації освітнього процесу;

- визначення переліку функцій, покладених на комп'ютер для самонавчання позааудиторно.

Корінна зміна ролі і місця персональних комп'ютерів та інформаційних технологій у позааудиторній самостійній навчальній діяльності студента викликала необхідність у створенні сучасних інформаційних освітніх технологій, які відіграють важливу роль у вдосконаленні навчального процесу. Їх застосування дозволяє підвищити ефективність навчання і самонавчання та оптимізувати навчальний процес в позааудиторний час [29, c. 154].

2.2 Стан процесу позааудиторної самостійної навчальної діяльності у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди

В умовах оновлення освіти, активних пошуків шляхів та засобів підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів особлива роль належить формуванню професійно-педагогічної готовності майбутнього вчителя до позаадиторної самостійної навчальної діяльності.

Суб'єктом передачі основ самостійної навчальної діяльності для молодого покоління є викладач. Вихідною умовою ефективної професійної діяльності майбутнього вчителя є глибокі професійні знання, які вже за змістом мають сприяти формуванню пізнавальної діяльності [43, c. 153].

Проблема формування вмінь і навичок самостійної навчальної діяльності виникла не сьогодні. Вона й раніше постійно турбувала педагогів та науковців різних країн. «Учитель живе до тих пір, доки він вчиться. Як тільки він перестане вчитися, в ньому помре вчитель», ? ці слова

К. Ушинського як ніколи є актуальними сьогодні [60, c. 182]. Тому однією з нагальних проблем педагогічної науки та практики є визначення сучасних підходів до позааудиторної самостійної навчальної діяльності майбутнього педагога.

На етапі сучасної розбудови системи педагогічної освіти виникають суперечності між традиційною самостійною навчальною діяльністю майбутнього педагога та новими вимогами суспільства до майбутніх педагогів, які мають бути готовими до активного самостійного використання знань та здобутої інформації у соціально-педагогічних умовах сьогодення, а також передачі вмінь самостійної діяльності своїм вихованцям [70, c. 78].

Останнє зумовлює потребу осмислення та узагальнення теоретичного і практичного досвіду самостійної навчальної діяльності майбутнього викладача та вимагає опрацювання нових теоретико-методологічних положень зазначеного питання.

Як спрямувати навчання майбутніх викладачів на самостійну навчальну діяльність, розвинути внутрішню мотивацію до позаудиторної самостійної діяльності - ці питання являються актуальними для підготовки майбутніх педагогів у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди.

Педагогічний колектив університету намагається цілеспрямовано працювати зі студентами для того, щоб вони набули вмінь і навичок самостійно навчатися у вищому навчальному закладі. Викладачі залучають студентів до творчого вирішення психолого-педагогічних завдань, створюють умови, які сприяють досягненню їх прогнозовано-якісного розвитку в самостійній діяльності, вчать майбутніх педагогів бачити і розуміти глобальні та конкретні проблеми сучасності безпосередньо у сфері освіти і навчально-виховному процесу, творчо їх вирішувати на основі інтеграції та системності як провідних тенденцій оновлення змісту освіти.

Більшість викладачів університету навчають студентів умінням вчитися, допомагають оволодівати відповідними прийомами й методами. Однак, значна кількість студентів, особливо першокурсників, не готові до навчання у вищому навчальному закладі, тривалий час відчувають серйозні труднощі в оволодінні правилами та уміннями навчання у вищій школі, багато при цьому прагнуть заучувати навчальний матеріал напам'ять, даремно витрачаючи час. До того ж, досить складно забезпечити належний контроль за рівнем умінь і навичок самостійної позааудиторной діяльності кожного студента, якщо в останніх не сформовано необхідний рівень самооцінки й самоконтролю за власним розвитком.

Робота викладачів здійснюється за єдиним спільно розробленим планом, який складається один раз на півріччя і включає систему взаємопов'язаних заходів, метою яких є підвищення рівня самостійної навчальної діяльності студентів. У залежності від конкретних обставин, специфіки навчального матеріалу та інших чинників застосовуються різні види навчальної роботи по формуванню умінь і навичок розумової праці, а також слугують вихідним моментом у вихованні необхідних для цього властивостей і якостей.

Науково-дослідна робота викладачів спрямовується на розв'язання актуальних проблем оновлення змісту форм і методів навчання та самостійної позааудиторної діяльності в умовах інформатизації освіти.

Багато уваги приділяється на кафедрі інформатики організації самостійній роботі студентів такими викладачами Л. Білоусовою, Л. Колгатіною та Н. Пономарьовою. Загальновідомі їх роботи: «Організація самостійної роботи студентів в умовах КМСОНП (кредитно-модульної системи організації навчального процесу)» та «Управління самостійною роботою студентів в умовах інформатизації освіти», які розкривають суть самостійної навчальної діяльності, допомагають в організації планування часу своєї позааудиторної самостійної діяльності та методики її проведення [66, c. 256].

Практика організації самостійної позааудиторної діяльності у вивченні інформатики та комп'ютерної техніки будується на таких принципах.

Організаційні принципи:

1. Принцип мотивації навчальної діяльності. Для гарного засвоєння

матеріалу необхідно формувати внутрішню мотивацію у студента на отримання якісних знань, при цьому викладач формує середовище і створює умови для формування зовнішньої (по відношенню до студента) мотивації. Причому, зовнішня мотивація є основою для побудови навчального процесу.

2. Принцип цілеспрямованого планування власної навчальної діяльності

і студента. Поетапне формування алгоритмічного мислення, як одне з

педагогічних завдань викладача повинне перерости в компетентність. Уміле планування власної навчальної діяльності дозволить надалі ефективно планувати і вибудовувати власне життя.

3. Принцип самоконтролю та відповідальності за свої навчальні досягнення. Важливим чинником розвитку особистості є формування відповідальності кожного за результати своєї діяльності, спочатку навчальної, яка в процесі інтеріоризації повинна перерости до відповідальності у професійній діяльності.

4. Принцип системного аналізу навчального процесу (принцип рефлексії на власну діяльність). Цей принцип обумовлений необхідністю співвіднесення мети своєї діяльності та отриманого або одержуваного результату, коли йде аналіз проблем що виникають у процесі навчання.

5. Принцип системного аналізу своїх навчальних досягнень (принцип рефлексії на навчальні досягнення). Всебічний аналіз дозволяє виявити та визначити найбільш ефективні шляхи досягнення поставленої мети, а також закріпити способи діяльності, що буде сприяти позитивному стійкому результату).

Діяльнісні принципи

1. Принцип усвідомлення умови і змісту навчального завдання.

2. Принцип усвідомлення двох незалежних результатів від процесу рішення навчальної задачі:

перший результат - усвідомлення мети виконання даної навчальної задачі як результату своєї навчальної діяльності (наприклад, освоєно новий спосіб мислення, новий спосіб вирішення задачі і т. і.),

другий результат - отримати правильну або неправильну відповідь.

3. Принцип усвідомлення способу виконання окремих дій і систем і способів виконання завдання в цілому (абстрагування, теоретичне мислення, системний аналіз, формалізація, моделювання, порівняльний аналіз і т.д.).

4. Принцип системного аналізу ходу вирішення задачі.

5. Принцип пошуку альтернативних рішень.

6. Принцип пошуку оптимального рішення.

7. Принцип співпраці, що полягає у взаємодопомозі студентів в процесі самостійної навчальної позааудиторної діяльності студента, у формуванні вміння студента сформулювати сутність перешкоди, проблеми, чому не «виходить» процес вирішення. Розвиток виникає не стільки від рішення власне завдання, скільки від співпраці. Термін «співпраця» визначає характер допомоги, яку викладач може надавали студентові у складній ситуації.

Змістовні принципи

1. Принцип системності, який говорить про те, що не можна вихоплювати з тієї чи іншої системи навчання окремі завдання та принципи і потім свідчити про те, що система «не працює». Використання окремих принципів тієї чи іншої системи може призвести до зворотного результату.

2. Принцип високого рівня складності навчальних завдань. Цей принцип не можна розуміти буквально, тільки як збільшення складності завдання. Тут мається на увазі, що кожна наступна задача повинна бути для конкретного студента важче попередньої, яку він самостійно розв'язав. Складність завдання не повинна перевищувати можливостей студента, але повинна бути на «межі» його можливостей, тому що саме в подоланні труднощів відбувається розвиток. Без напруги інтелектуальних і духовних сил людини розвитку не відбувається.

3. Принцип дотримання заходів труднощів. Цей принцип нерозривно пов'язаний з попереднім принципом, недотримання якого може принести велику шкоду і викликати стресовий стан, депресію, яка зазвичай проявляється в тривожному стані, слізливості «без причини», відчуття «вичавленого лимона», нетерпіння, дратівливості, недовіри до оточуючих, заниженою самооцінці, охолодженні до навчання і т. і.

4. Принцип організації усвідомленості процесу навчання, що означає цілеспрямовані зусилля викладача на усвідомлення не тільки об'єкта пізнання, а й процесу пізнання. Якщо процес усвідомлення об'єкта пізнання звернений на власне об'єкт пізнання (комп'ютер, програмне забезпечення, пам'ять комп'ютера, навчальну задачу і т.і.), то при усвідомленні процесу пізнання увага звернена не зовні, а як би всередину, тобто на те, як протікає процес пізнання комп'ютера, які етапи процесу пізнання (спочатку впізнавання з безлічі інших об'єктів, потім знайомство із зовнішніми ознаками і властивостями, потім пізнання функцій та структури, виділення окремих складових елементів і пізнання з властивостей, функцій та ознак і тощо. Дотримання цього принципу сприяє формуванню правильного взаємини студентів з навколишньою дійсністю.

5. Принцип співпраці та довіри - це абсолютно обов'язковий принцип розвивального навчання, недотримання якого зводить нанівець зусилля педагога. Спілкування - це один з видів людської діяльності, у процесі якого відбувається розвиток людини. «Особистість студента формується не шляхом засвоєння правил поведінки - він може їх прийняти і не прийняти, не шляхом покарання і оцінок - він може до них пристосуватися, а «в реальних відносинах, вчинках і тієї внутрішньої роботи, яка зав'язується навколо них і в них вплітається» [75, с. 428] . У спілкуванні в навчальному процесі складаються і проявляються почуття совісті, честі, порядності, благородства, доброти, співчуття і поваги один до одного.

Харківський національний педагогічний університет - це профільний заклад, в якому забезпечується оволодіння знаннями на високому рівні, особливу увагу викладачі приділяють формам та методам самостійної діяльності. Педагоги вищого навчального закладу використовують різноманітні форми позааудиторної самостійної роботи у вивченні інформатики та комп'ютерної техніки: індивідуальну, в групах та в мікрогрупах, обов'язкову (передбачену навчальними планами і робочими програмами: виконання домашніх завдань, написання і захист курсових та дипломних робіт, самостійні завдання у процесі підготовки до практики та під час її проходження); науково-дослідницьку роботу студентів.

Студентами, які в галузі інформаційних технологій хочуть досягнути більшого, ніж це передбачено програмою, створено гурток комп'ютерної техніки. Індивідуальна робота у процесі вивчення дисципліни передбачає консультації, отримання інформації, виконання самостійних і творчих завдань кожним студентом на рівні його можливостей [48, c. 171].

Крім того, залежно від характеру позааудиторної самостійної діяльності підготовка студентів здійснюється у формі семінарських, навчальних конференцій, консультацій, екскурсій, курсових.

Використання у навчально-виховному процесі університету способів психолого-педагогічного впливу, які спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення, активізацію навчально-пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування являються основними методами активізації навчальної діяльності. Викладачами інституту широко застосовуються такі методи активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності майбутніх педагогів у вивченні інформатики та комп'ютерної техніки, як:

інформаційно-репродуктивний метод навчання забезпечує інформацію про способи діяльності, конкретних правил, сферах застосування повідомлюваних знань, такого застосування, вказує труднощі та способи їх подолання.

Репродуктивний метод передбачає конструювання типових вправ і їх варіантів викладачем, придбання конкретних навичок і вмінь студентів.
Евристичний метод забезпечує самостійний пошук окремих операцій, що раніше не вивчених репродуктивним шляхом.

Дослідницький метод забезпечує вміння варіативно поєднувати різні, вже відомі способи дій, здійснювати перенесення відомих способів в нові умови, створювати нові способи. Спираючись на узагальнені розумові дії - аналіз, синтез, узагальнення, а також такі риси творчої діяльності, як бачення проблеми, структури об'єкта, нової його функції.

Контроль позааудиторної самостійної навчальної діяльності у вивченні інформатики здійснюється такими методами:

самоконтролю ? усвідомлене регулювання людиною своєї діяльності задля забезпечення таких її результатів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам;

самоаналізу - йому належить вирішальна роль у самовихованні та самоосвіті. Він передбачає уміння аналізувати свої вчинки, давати їм певну оцінку, відшукувати можливості корегування самодіяльності;

самооцінки - передбачає критичне ставлення особистості до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оцінювання досягнутих успіхів. Стосовно самооцінки люди поділяються на таких, які переоцінюють себе, недооцінюють себе, оцінюють себе адекватно.

Ці методи направлені на всебічний і гармонійній розвиток студентів в процесі позааудиторної навчальної діяльності [27, c. 29].

Ефективність застосування різних методів і форм активізації позааудиторної самостійної діяльності студентів до вивчення інформатики значною мірою залежить від технічних засобів інформатики та комп'ютерної техніки: комп'ютера, екранних засобів (мультимедійна техніка), засобів сканування, принтера.

Для з'ясування стану самостійної роботи розглянемо та проаналізуємо частку тематичного плану навчальної дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка».

Педагогічний колектив інституту опирається на положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, у якому передбачено, що самостійна робота студентів має становити не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. На виконання самостійної роботи в позааудиторний час відводиться 3-4 години щодня, у тому числі й у вихідні дні. Ці вимоги враховуються при плануванні та організації навчально-виховного процесу.

Порівняємо кількість аудиторних годин та годин для самостійної роботи студентів на прикладі частини тематичного плану курсу «Інформатика та комп'ютерна техніка» у Харківському педагогічному університеті. Наприклад, для теми «Проектування інформаційних систем та створення баз даних» всього виділено 36 годин, з них аудиторні - 12 годин, в той час як на самостійну роботу студентів - 24 години.

Такий обсяг часу для самостійної роботи є необхідним і, як показує практика самостійної навчальної роботи студентів, є достатнім, щоб успішно самостійно оволодіти знаннями і напрацювати уміння та навички самоосвіти (Табл. 2.1).

Аналіз тематичного плану показав що, освоєння інформатики та комп'ютерної техніки має розкрити студентам можливість та необхідність використання сучасних технологій для успішної самостійної позааудиторна діяльності, що передбачає, оволодіння студентами навичками роботи з комп'ютером. Поєднання теоретичного матеріалу з практикою вирішення самостійної роботи за допомогою спеціальних інноваційних комп'ютерних систем дає можливість більш ретельно вивчити теоретичні основи у практичному спрямуванні, зрозуміти сутність розрахункових формул, оцінити кінцеві результати які дозволяють підвищити рівень самонавчання майбутнього фахівця, що істотно вплине на його конкурентоспроможність не тільки на регіональному ринку праці, але й на світовому.

Провідну роль у розвитку активізації самостійної навчальної позааудиторної діяльності студентів до вивчення інформатики відіграють такі вміння і навички:

вміння використовувати:

сучасний персональний комп'ютер у самостійній діяльності;

новітні операційні системи;

прикладні програми;

засоби телекомунікацій для доступу до світових інформаційних ресурсів; - - сучасні програмні засоби для організації навчального процесу;

мультимедійні технології в навчанні;

навички:

роботи в операційному середовищі Windows та з програмним забезпеченням до нього;

використання персональних електронних обчислювальних машинах як засобу самостійного навчання;

створення наочних посібників;

пошуку інформації в Internet;

впровадження мультимедійних технологій у самостійну навчальну роботу.

Таблиця 2.1 Тематичний план курсу "Інформатика та комп'ютерна техніка"Розподіл навчального часу за темами

Зміс-

товні

моду-лі

Теми

Кількість годин

Всього (год.)

з них

Лекції

Лаб. занят-тя

Модуль-ний контроль

Само-стійна робота

1

2

3

4

5

6

7

Перший семестр

Мо-

дуль

1

1. Предмет і зміст

дисципліни. Комп'ютерна техніка. Історія розвитку

12

4

0

0

8

2. Теоретичні основи інформатики

12

4

0

0

8

3. Апаратна складова обчислювальної системи

12

4

0

2

6

Мо-

дуль

2

4. Програмна складова обчислювальної системи. Системне програмне забезпечення

10

2

0

0

8

5. Операційна система Windows. Файлова система. Системне програмне забезпеченння

26

4

10

2

10

1

2

3

4

5

6

7

Мо-

дуль

3

6. Системи оброблення тексту

26

8

16

0

2

7. Технологія використання комп'ютерної техніки в

10

0

6

2

2

ВСЬОГО за 1 семестр

108

26

32

6

44

Другий семестр

Мо-

дуль

4

8. Системи табличного оброблення даних

36

10

18

2

6

Мо-

дуль

5

9. Проектування інформаційних систем та створення баз даних

36

10

0

2

24

ВСЬОГО за 2 семестр

72

20

18

4

30

Третій семестр

Мо-

дуль

6

10. Системи управління базами даних

36

0

10

2

24

Мо-

дуль

7

11. Комп'ютерні мережі й телекомунікації. Глобальна співдружність комп'ютерних мереж Internet. Експертні й навчальні системи

15

1

2

0

12

12. Розв'язування задач професійного спрямування за допомогою засобів МS Offise.

21

0

6

2

12

ВСЬОГО за 3 семестр

72

1

18

6

64

Для самостійної позааудиторної діяльності майбутніх вчителів до вивчення інформатики необхідні також вміння, які дають змогу зорієнтуватися в сучасних новітніх технологіях, серед них такі. Використовування апаратного та програмного забезпечення комп'ютера, самостійно працювати в Word, PowerPoint, Publisher, Windows Media, Windows Movie Maker, Excel, Access, Corel Draw, Adobe PhotoShop, JavaScript, Macromedia Flash, ActionScript, працювати в Інтернеті, вміти користуватися електронною поштою; вміти створювати власні сайти з використанням сучасних технологій; розв'язувати типові задачі шкільного курсу алгоритмічною мовою; складати програми на одній з мов програмування високого рівня [72, c. 5-11].

Розвиток таких вмінь і навичок сприяє подальшому розкриттю ролі інформатики в сучасному житті суспільства, формування природничо-наукової картини світу, розвитку мислення, підготовки студентів до використання інформаційних технологій у навчальному процесі та самостійної роботі в поззаудиторний час.

Таблиця 2.2 Критерії та показники активізації позааудиторної самостійної навчальної роботи студентів до вивчення дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

Критерії

Показники

Мотиваційна основа до здійснення самостійної роботи

Наявність інтересу в галузі інформатики (досягнення конкретної мети у професійній діяльності ? стати висококваліфікованим спеціалістом)

Пізнавальна самостійність студентів у процесі здійснення самостійної роботи

Отримання нових знань, зміцнення отриманих знань і практичних умінь; системність та усвідомленість знань з інформатики

Уміння та навички здійснювати самостійну навчальну позааудиторну роботу до вивчення інформатики професійного

спрямування.

Прояв та розвиток власних

інтелектуальних та творчих можливостей, самоствердження, самореалізація, адекватний рівень самооцінки.

Для встановлення рівнів самостійної навчальної діяльності студентів 4 курсу фізико-математичного факультету було запропоновано оцінити власний рівень позааудиторної самостійної навчальної діяльності за критеріями, визначеними в таблиці 2.2. В результаті опитування виявилось, що низький рівень пізнавальної самостійної діяльності мають 18%; достатній рівень мають 42% студентів і 40% мають високий рівень позааудиторної самостійної навчальної діяльності.

Таблиця 2.3 Рівні та критерії оцінювання активізації позааудиторної самостійної роботи у вивченні дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

Рівні

Бали

Критерії оцінювання

Високий рівень позааудиторної самостійної навчальної діяльності

100-86

Прагнення до активної, творчої діяльності в усіх видах розумової праці, стійке бажання пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку нової інформації. Висока розумова критичність, здатність висловлювати свою думку незалежно від судження інших

Достатній рівень позааудиторної самостійної навчальної діяльності

66-85

Виявлення інтересу до активної самостійної діяльності, процес пошуку нової інформації обмежується пропозицією викладача

Низький рівень позааудиторної самостійної навчальної діяльності

50-65

Ситуативне виявлення інтересу до навчальної діяльності, слабко виражені самостійність у пошуку нової інформації, здатність висловлювати свою думку самостійно і незалежно.

Аналізуючи стан процесу позааудиторної самостійної роботи в Харківському національному педагогічному університеті, ми визначили, що набуття та вдосконалення вмінь позааудиторної самостійної навчальної роботи досягається студентами через урізноманітнення форм, методів та засобів її організації, які пропонуються викладачами та найбільш освідомленими й навченими студентами. Особливо важливе місце посідають активні, нові та інноваційні методи, що базуються на використанні комп'ютерних технологій, і чому сприяє вивчення навчальної дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка».

Наряду з цим, аналіз результатів опитування виявив причини низького рівня позаадиторної самостійної навчальної діяльності значної кількості студентів. Серед виявлених нами причин такого стану є: недоліки у створенні мотиваційно-цільової та стимулювальної основи самостійної роботи студентів; несформованість у студентів умінь та навичок самостійного навчання, у т. ч. й таких, які виробляються у процесі вивчення дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»; слабке уявлення про методологічну базу самостійної навчальної діяльності, насамперед, спрощене ставлення до комп'ютерних засобів лише як до джерел інформації, а до інформації, яка отримується за допомогою комп'ютерів, Інтернет - некритичне, не творче; несистематична самостійна робота студентів, відведення для неї недостатньо часу або використання малопродуктивного періоду доби та ін.

Висновки до 2 розділу

В умовах оновлення освіти, активних пошуків шляхів та засобів підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів особлива роль належить формуванню професійно-педагогічної готовності майбутнього педагога до позаадиторної самостійної навчальної діяльності.

У процесі вивчення практичного аспекту проблеми, яка розглядається в дослідженні, встановлено, що розробкою методик та методичних аспектів позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів займалися такі педагоги: С. І. Архангельський, Ю. К. Бабанський, В. П. Безпалько, С. У. Гончаренко, Р. С. Гуревич, В. І. Євдокимов, І. Я. Лернер, А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. М. Пєхота, І. Ф. Прокопенко, С. О. Сисоєва, М. М. Скаткін, Н. Ф. Тализіна, С. Т. Шацький, О. Т. Шпак.

У дослідженні проаналізовано основні особливості впровадження на сучасному етапі комп'ютерно-орієнтованих навчальних програм, методик, методів та засобів у навчальний процес вищої педагогічної школи, який сприяє формуванню у студентів знань та вмінь з основ інформаційної культури, достатніх для їх ефективного використання у позааудиторній самостійній навчальній діяльності. Визначені переваги використання новітніх інформаційних технологій в позааудиторній самостійній навчальній діяльності студентів, серед них: посилення мотивації до навчання; забезпечення активного включення у навчальний процес усіх студентів; гнучкість використання різних видів контролю і самоконтролю.

Нами вивчено стан позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів фізико-математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка». З цією метою були визначено критерії, їх характерні показники та рівні сформованості умінь та навичок самостійної навчальної діяльності студентів: високий, достатній, низький.

Якісний аналіз отриманих даних засвідчив достатній рівень сформованості навичок самостійної роботи у більшості майбутніх вчителів. Ми визначили, що набуття та вдосконалення вмінь позааудиторної самостійної навчальної роботи досягається студентами через урізноманітнення форм, методів та засобів її організації, які пропонуються викладачами та найбільш освідомленими й навченими студентами. Важливе місце посідають активні та інноваційні методи, що базуються на використанні комп'ютерних технологій.

Разом з тим, дослідження результатів опитування висвітлило причини низького рівня позаадиторної самостійної навчальної діяльності значної кількості студентів. Серед виявлених нами причин такого стану є: недоліки у створенні мотиваційно-цільової та стимулювальної основи самостійної роботи студентів; несформованість у певної частини студентів умінь та навичок самостійного навчання, у т. ч. й таких, які виробляються у процесі вивчення дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»; слабке уявлення студентів про методологічну базу самостійної навчальної діяльності, насамперед, спрощене ставлення до комп'ютерних засобів лише як до джерел інформації, а до інформації, яка отримується за допомогою комп'ютерів, Інтернет - некритичне, не творче; несистематична самостійна робота студентів, відведення для неї недостатньо часу або використання малопродуктивного періоду доби та ін.

Це спонукало нас до розробки власної методики активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних спеціальностей у процесі вивчення дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

Розділ 3. Методика активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних спеціальностей у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і компґютерна техніка» та її експертне оцінювання

3.1 Розробка методики активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»

На даний час можна констатувати наявність істотних змін умов організації навчання в освітніх установах: здійснюється перехід від навчання у закритому освітньому середовищі до системи відкритої та безперервної освіти; інформаційно-комунікаційні технології стають невід'ємною частиною освітнього простору; самонавчання, самоосвіта затверджуються як провідній форми освіти [3, c. 24].

Проведений аналіз педагогічних досліджень свідчить про значну розробленість теорії та методики організації самостійної роботи учнів, у тому числі на рівні вищої школи.

Поняття «самостійна робота» і «самостійна навчальна
діяльність» характеризуються багатоаспектністю змісту і можуть
розглядатися як з позицій методів, змісту навчання, так і з точки зору фінансової забезпеченості організації навчальної діяльності. Різні аспекти організації самостійної роботи у вищому навчальному закладі в загальнодидактичному плані відображені у роботах С. І. Архангельського, М. Г. Гарунова, Є. Я. Голанта, Б. Г. Іоганзена, А. Г. Молибога, І. Л. Наумченко, П. І. Підкасістого, Г. М. Сєрікова та ін. Окремі проблеми рганізації самостійної навчальної діяльності в умовах інформаційних педагогічних середовищ розглядалися в дисертаційних дослідженнях Ю. М. Насонової, Е .А. Ракітіна, Н. А. Сізінцевой.

Проблемам практики самостійної позааудиторної навчальної діяльності майбутніх педагогів у вивченні інформатики приділялася підвищена увага в педагогічних дослідженнях І. М. Антипова, С. А. Бешенкова, С. Г. Григор'єва, Т. В. Добудько, Е. І. Кузнєцова, А. А. Кузнєцова, М. П. Лапчик, І. В. Роберт, Н. В. Сафронової, М. В. Шведського та ін.

Дидактичні та методологічні аспекти самонавчання новим
інформаційним технологіям студентів вищого навчального закладу розглянуті у роботах С. А. Бешенкова, А. П. Єршова. А. А. Кузнєцова, А. С. Лєснєвська, М. П. Лапчик, Н. І. Пака, Є. С. Полат, І. В. Роберт, А. Ю. Уварова та ін.

Аналіз теорії і практики самостійної позааудиторної навчальної діяльності з вивчення дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка» на сучасному етапі дозволяє виявити певні суперечності існуючої системи вищої педагогічної освіти між тим, що безперервно змінюються зміст, форми і методи вивчення інформаційних технологій та існуючими традиційними підходами, націленими на репродуктивні форми і методи організації навчальної діяльності, що зумовлюють консерватизм цього процесу; швидко розвиваються засоби інформаційних технологій, але існує недостатня підготовленість студентів до продуктивного самостійного вивчення та використання їх у навчанні та майбутній професійній діяльності [25, c. 83].

Одним із шляхів вирішення зазначених суперечностей є використання нових підходів до організації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів в умовах спеціально спроектованого інформаційного освітнього середовища, спрямованого на формування ефективних прийомів і досвіду навчальної діяльності з використанням інформаційних комп'ютерних технологій. Включення студентів у активні моделі навчання з продуктивною самостійною діяльністю здатне істотно підвищити рівень професійної підготовки майбутнього педагога [38, c. 21].

На основі проведеного аналізу сучасного стану самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів Харківського національного педагогічного університету, нами було розроблено один із варіантів методики активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів педагогічних спеціальностей 3 курсу, факультету інформатики у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

Методика - це сукупність прийомів, методів, способів дослідження, порядок їх використання та інтерпретації одержаних за їх допомогою результатів [60, c. 147].

Методика самостійної навчальної діяльності - це система цілей, завдань, засобів з метою самостійного навчання, передбачених навчальною програмою вивчення конкретної дисципліни.

Активізація - постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності.

Мета методики активізації самостійної навчальної діяльності студентів полягає у розширенні можливостей створенні умов для більш поглибленого самостійного навчання на основі застосуванні різних методів, засобів, форм, напрямів навчання, що спонукають, заохочують особистість до пізнавальної, творчої діяльності.

Методиці активізації самостійної позааудиторної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з вивчення диціпліни «Інформатика та комп'ютерна техніка» притаманні наступні принципи, які були раніше схарактеризовані:

Організаційні:

1. Принцип мотивації навчальної діяльності.

2. Принцип цілеспрямованого планування власної навчальної діяльності студента.

3. Принцип самоконтролю та відповідальності за свої навчальні досягнення.

4. Принцип системного аналізу навчального процесу (принцип рефлексії на власну діяльність).

5. Принцип системного аналізу своїх навчальних досягнень (принцип рефлексії на навчальні досягнення).

Діяльнісні:

1. Принцип усвідомлення умови і змісту навчального завдання.

2. Принцип усвідомлення способу виконання окремих дій і системи способів виконання завдання в цілому.

4. Принцип системного аналізу ходу вирішення задачі.

5. Принцип пошуку альтернативних рішень.

6. Принцип пошуку оптимального рішення.

7. Принцип співпраці, що полягає у взаємодопомозі студентів у процесі самостійної навчальної позааудиторної діяльності студента, у формуванні вміння студента сформулювати сутність перешкоди, проблеми, чому не «виходить» процес вирішення.

Змістовні:

1. Принцип системності,

2. Принцип високого рівня складності навчальних завдань.

3. Принцип дотримання заходів труднощів.

4. Принцип організації усвідомленості процесу навчання

5. Принцип співпраці та довіри.

Для активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності ми пропонуємо основні складники розробленої нами методику (Табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Методика активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»

Компонент методики

Зміст компоненту

1

2

Цілі

- Закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань щодо активізації методів, прийомів, засобів самостійної позааудиторної навчальної діяльності.

- самостійне оволодіння новим навчальним матеріалом з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»;

- формування та удосконалення умінь і навичок самостійної розумової праці;

- мотивація регулярної цілеспрямованої самостійної навчальної діяльності з освоєння дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»;

- розвиток та активізація самостійності мислення;

- формування здатності до самоорганізації

Завдання

- засвоєння певних знань, умінь та навичок з самостійної навчальної діяльності;

- закріплення і систематизація набутих знань з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

- активізувати застосування самостійно отриманих знань для розв'язання практичних завдань та виконання творчих робіт,

1

2

Завдання

- виявлення прогалин у системі знань з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

Форми

- Індивідуальні

- групові

- мікрогрупові

Методи

Активізація організації навчально-пізновальної

діяльності:

- словесні;

- наочні;

- практичні;

- індуктивні й дедуктивні;

- пояснювально-репродуктивні й

інформаційно-пошукові;

- самостійна робота й робота під керівництвом викладача.

Удосконалення стимулювання і мотивації:

- методи стимулювання і мотивації інтересу до самостійного навчання (гра, бесіда, диспут, дискусія, метод поектів, метод портфоліо, кейс-метод);

- методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності ( вимоги, переконання, заохочення, покарання) [16, c. 204].

Оціночно-результативні методи:

- самоконтролю;

1

2

Методи

- самоуправління;

- самоаналіз

Особливості засобів

- Застосування комп`ютера у навчальному

процесі:

ь вирішення навчальних або професійних задач;

ь опрацювання, оформлення та презентації

результатів самостійної роботи;

ь обробка навчальної інформації;

ь посилення мотивації навчання у самостійній

позааудиторній діяльності;

ь забезпечення активного включення в

навчальний процес усіх студентів;

ь проектування;

ь самостійного пошуку інформації ти ін.

- Раціонально використовувати час для

позааудиторної самоосвіти;

- враховувати індивідуальні особливості

студентів;

- здатність концентрувати увагу;

- швидкість сприйняття;

- особливості мислення, пам`яті, темпераменту

Критерії оцінювання результативності

Рівні та критерії оцінювання організації

позааудиторної самостійної роботи у

вивченні дисципліни «Інформатика та

комп'ютерна техніка»

1

2

Результати

- Прагнення до активної, самостійної творчої діяльності в усіх видах розумової праці, стійке бажання пізнавати в процесі цілеспрямованого пошуку нової інформації з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка». Висока розумова критичність, здатність висловлювати свою думку незалежно від судження інших

- виявлення інтересу до активної самостійної діяльності, процес пошуку нової інформації не обмежується запропонованим викладачем завданням

Корекція методики

- Підвищення професійного рівня викладача;

- узгодження матеріалу методики з інтелектуальним рівнем студентів та конкретними умовами вищого закладу;

- розробка нових тем і бесід, дискусій, тренінгів проводиться у процесі реалізації методики активізації самостійної роботи за пропозиції викладачів та студентів

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.