Позааудиторна самостійна навчальна діяльність студентів педагогічних спеціальностей як педагогічна проблема

Основним напрямком активізації позааудиторної самостійної діяльності студентів є формування умінь та навичок навчальної роботи з вивчення дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка». Розглянемо види умінь поззаудиторної самостійної навчальної діяльності (Схема 3.1).

Схема 3.1

Види умінь поззаудиторної самостійної навчальної діяльності

Схема 3.2

Типи завдань позааудитоної самостійної навчальної діяльності з вивчення дисціплини «Інформатика і комп'ютерна техніка»

Особливості розробленої методики - поєднання знань студентів про можливості власного самовдосконалення з використанням комп'ютерних методів та засобів, націлених на формування базових самонавчальних умінь і навичок, та активних методів.

Таблиця 3.2 Форми та зміст занять за розробленою методикою

№ п/п	Вид заняття	Дата	Форми та стислий зміст за розробленою методикою
1.	Лекція. Комп'ютерні мережі і телекомунікації. Експертні й навчальні системи	03.02. 2010	Вступна бесіда: «Роль комп'ютерних технологій у активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студента»
2.	Лекція. Системи оброблення тексту	18.02. 2010	Бесіда: «Самостійна робота з джерелами текстової інформації за допомогою комп'ютера»
3.	Практичне заняття на тему: Графічний редактор Paint. Розробка проекту власного малюнка	16.03. 2010	Диспут на тему: «Комп'ютер - як спосіб розвитку різних видів пам'яті»
4.	Практичне заняття на тему: Задача на оптимальне призначення та задача на вузьке місце	15.04. 2010	Бесіда: «Кейс-метод».

Для формування готовності студента слід створювати загальну установку на позааудиторну самостійну навчальну діяльність. Можна використовувати різноманітні завдання практичного, творчого характеру, педагогічні засоби, які б допомагали студентам осмислювати власний досвід.

Типи завдань позааудитоної самостійної навчальної діяльності з вивчення дисціплини «Інформатика і комп'ютерна техніка» подані у схемі 3.2.

Для активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка» нами були розроблено фрагмент змісту означеної методики, який містить певний на цикл тем (Табл. 3.2).

Методичні розробки навчально-виховних заходів у рамках методики активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів у процесі вивчення навчальної дисципліни

«Інформатика і комп'ютерна техніка»

Вступна бесіда

Тема. Роль комп'ютерних технологій у активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності.

Мета. Розкрити важливу роль комп'ютерних технологій у поза аудиторній самостійній навчальній діяльності; з'ясувати власну готовність студентів педагогічних спеціальностей до самостійної позааудиторної навчальної діяльності (методом анкетування); виділити переважаючі мотиви, необхідні для самостійного навчання.

План

1. Проведення анкетування.

2. Бесіда про роль комп'ютерних технологій у активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності.

3. Практичне самостійне завдання.

Мета анкетування: з'ясувати готовність студентів педагогічних спеціальностей до позааудиторної самостійної навчальної діяльності. Перевірити наявність умінь щодо опрацювання студентами навчального матеріалу позааудиторно, організація своєї позааудиторної навчальної діяльності, обробка інформації.

Дане анкетування має анонімний характер. Просимо вибрати ті варіанти відповідей, які властиві саме Вам.

Виберіть один варіант відповіді або вкажіть свій.

Анкета

1. Як ви оцінюєте власну готовність до самостійної позааудиторної

навчальної діяльності:

а) добре підготовлені;

б) посереднє підготовлені;

в) погано підготовлені;

г) Ваш варіант відповіді.

2. Скільки часу Ви приділяєте самостійній позааудиторній навчальній

діяльності:

а) 5-6 годин;

б) 3-4 години;

в) 1-2 години;

г) Ваш варіант відповіді.

3. Чи є потреба в допомозі викладача при виконанні позааудиторної

самостійної роботи?

а) Немає потреби;

б) не завжди є потреба;

в) постійно є потреба;

г) Ваш варіант відповіді..

4. Чи використовуєте Ви на заняттях самостійно придбану інформацію?

а) Постійно використовую;

б) не завжди використовую;

в) не використовую;

г) Ваш варіант відповіді.

5. Чи поглиблюєте свої знання з цікавої для Вас теми за допомогою

комп'ютерних технологій?

а) Постійно поглиблюю;

б) не завжди поглиблюю;

в) вважаю це непотрібним;

г) Ваш варіант відповіді.

6. Чи берете Ви участь у науково -дослідній роботі університету,

диспутах, семінарах?

а) Постійно беру участь;

б) не завжди беру участь;

в) не беру участі;

г) Ваш варіант відповіді.

7. Які прийоми швидкого читання Вам відомі?

_____________________________________________________

_____________________________________________________

8. Які прийоми запам'ятовування Вам відомі?

_____________________________________________________

_____________________________________________________

Результати обробки анкети

В анкетуванні приймали участь наступні групи:

121 ІН - 20 осіб, 221 ІН - 20 осіб, 322 ІН - 20 осіб, 421 ІН - 20 осіб, 531 Ш - 20 осіб, всього 100 студентів.

Як показали результати дослідження, що 75 (75%) студентів вважають себе підготовленими до позааудиторної самостійної навчальної діяльності 23 (23%) вважають себе посередне підготовленими та 7 (7%) погано підготовленими.

У процесі анкетування, визначили що допомогу викладача потребують майже всі з опрошених студентів тобто 95 (95%) з них 60 (60%) не завжди потребують допомогу, 35 (35%) постійна є потреба в допомозі і тільки 5 (5%) не потребують допомоги.

Використовують на заняттях самостійно придбану інформацію 30 (30%), не завжді використовують 55 (55%) та зовсім не використовують 15 (15%).

Поглиблють свої знання з цікавої для них теми за допомогою комп'ютерних технологій 60 (60%), не завжди поглиблюють 30 (30%) і 10 (10%) вважають це не потрібним.

Беруть участь у науково-дослідній роботі університету, диспутах, семінарах 15 (15%), 40 (40%) не завжди беруть участь та не беруть участі в загалі 45 (45%).

Відомі прийоми швидкого читання 57 (57%) студентам, користуються ціми прийомами 25 (25%), не мають уявлення про прийоми читання 18 (18%). Таку ж картину маємо з прийоми запам'ятовування .

2. Бесіда про роль комп'ютерних технологій у позааудиторній самостійній навчальній діяльності.

Сучасне суспільство висуває кардинально нові вимоги до якості освіти. Фахівець нашого часу повинен не лише володіти повним обсягом знань зі спеціальності, але й уміти постійно вдосконалювати свій професійний рівень.

Основна задача вищої освіти полягає у формуванні творчої особистості спеціаліста, здібного до саморозвитку, самонавчання, інноваційній діяльності.

- Як ви вважаєте, чи необхідно переводити студента з пасивного споживача знань в активного їх творця, який вміє сформувати проблему, проаналізувати та довести її правильність? Що цьому сприяє?

Відповіді студентів.

- Чи вважеете ви що використання комп'ютерних технологій допомагає студенту постійно йти в ногу разом із новими науковими та технічними досягненнями?

Відповіді студентів.

- Які компютерні технології допомагають у позааудиторій самостійній навчальній діяльності? Назвіть їх.

Відповіді студентів.

- Чи дозволяють комп'ютерні технології прискорити навчальний процес, зробити його більш інформативно і науково забезпеченим, зменшують витрати часу як викладачів, так і студентів, економлять витратні матеріали, створюють додаткові засоби мотивації навчальної діяльності студентів, виховують наполегливість, старанність .

Відповіді студентів.

- Чи можно стверджувати, що комп'ютер використовується для вирішення навчальних проблем, моделювання різних об'єктів та процесів, наочності, для забезпечення самостійної роботи студентів при пошуку та аналізі інформації.

Відповіді студентів.

- Чи можуть комп'ютерні технології сприяти творчому розвитку студента?

Відповіді студентів.

- Як, на вашу думку, чи можно використовувати у поза аудиторній діяльності студентів такі інформаційні засоби навчання, як мережеві навчально-методичні посібники, комп'ютерні навчальні системи у звичайному та мультимедійному варіантах, лабораторні електронні практикуми, тренажери з віддаленим доступом, електронні бази даних і знань, електронні бібліотеки, віртуальні навчальні матеріали?

Відповіді студентів.

- Як, на вашу думку, за допомогою комп'ютерних технологій позааудиторна самостійна діяльність студентів може стати основною у навчально-виховному процесі вищого навчального педагогічного закладу?

Відповіді студентів.

Отже, роблячи висновки, зауважимо, що поєднання комп'ютерних технологій з самостійною роботою студентів є дієвим засобом активізації

мотивації останньої; комп'ютер виступає як засіб отримання новітньої та інформації, здобуття нових знань, розвитку та закріплення вмінь та навичок і при належній організаційній роботі викладача відповідає всім дидактичним вимогам навчального процесу.

3. Практичне завдання для самостійної позааудиторної роботи Написати повідомлення про переваги та недоліки самостійної позааудиторної роботи з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка».

Бесіда

Тема. Самостійна робота з джерелами текстової інформації

Мета: поглибити знання студентів про джерела інформації (комп'ютер, мережа «Internet»), про види читання, їх сутність і призначення;

сформувати уміння використовувати правила швидкого читання тексту на екрані комп'ютера, виділення головного, надзвичайно важливого з текстової інформації для підготовки тез, планів, рефератів, наукових текстів та рецензій; ознайомити з правилами ефективного читання.

Література:

1. О. А. Андреев, Л. Н. Хромов. Техника бистрого чтения: Учебник. ? М.: Прометей, 1991.? 204 с.

2. Смерек В. Я. Методика "Як правильно працювати з джерелами інформації та знань (книгами, журналами, газетами, статтями, Web - сайтами)". - К.: “Магістр-S”. ? 2007. ? 31 с.

План бесіди

1. Бесіда про роботу з джерелом інформації.

2. Види читання, їх сутність і призначення.

3. Правила ефективного читання тексту.

1. Вступна бесіда про роботу з джерелом інформації

Як ви вважаєте, чи є самостійна робота студентів з літературою, довідниками та державними нормами і правилами необхідним елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка» .

Відповіді студентів.

- Ми часто чуємо "Хто володіє інформацією, той володіє світом", "Знання - сила" і т.п. Але вся ця інформація та знання "заховані" в книгах, журналах, газетах, статтях, Web - сайтах і щоб володіти цим світом, потрібно їх звідси "витягнути". Чи маєте ви продуману систему роботи з джерелами знань та інформації?

Відповіді студентів.

- Багато з вас, щоб знайти потрібну відповідь або інформацію звертались до підручників, статей у журналах, словників та здійснювали пошук у всесвітньому павутинні «Internet».

? Чи вмієте ви правильно працювати з книгами, журналами та текстами комп'ютера ?

Відповіді студентів.

? А чи вмієте Ви правильно читати ці тексти?

Відповіді студентів.

- На Вашу думку, від чого залежить ефективність роботи над літературою та текстами комп'ютера?

Відповіді студентів.

Читання ? це один з кращих способів вчитися, працювати або просто приємно проводити час. Звичайно ж, не всі люблять читати, проте значна частина людей читає без примушення, оскільки завдяки читанню ми отримуємо велику частину необхідної інформації.

Оскільки в нашому світі, перенасиченому інформацією, ми все просто не в змозі опрацювати, тому нам потрібно вибрати так звані ключові джерела інформації, тобто ті, які найкраще і найповніше висвітлюють певну галузь знань, які найдоступніше (простіше) нам її представляють. При виборі Ключових джерел інформації потрібно враховувати такі критерії, як їх актуальність, простота, новизна, практичність, але досить швидко і просто це можна зробити використовуючи так звані Критерії попередньої оцінки джерел інформації та знань (евристичні критерії) (додаток А).

? Чи є потреба в правильній організації роботи з джерелами інформації комп'ютера?

? Відповіді студентів.

? Які прийоми ви використовуєте для організації роботи з джерелами інформації бібліотечних фондів, мережі«Internet»?

Відповіді студентів.

? Як же можна опрацювати потрібну інформацію?

Відповіді студентів.

Для цього існують методи читання та прийоми (операції), які потрібно зробити над текстом, (комп'ютерним текстом) щоб його зрозуміти.

Розрізняють наступні види читання:

1. Швидке (динамічне) читання. Людина дуже швидко сприймає інформацію на моніторі комп'ютера (схоплює цілі абзаци і навіть сторінки).

2. Повільне (творче) читання. Назва "повільне" не зовсім відображає суть цього виду читання, так як за допомогою цього читання людина може опрацювати інформацію значно швидше ніж за "швидке" читання. Тут мається на увазі лише те, що в цьому виді читання акцент робиться на розумінні, аналізі і творчому опрацюванні, тоді як в попередньому на швидкість сприйняття знаків.

3. Комбіноване (динамічне + творче) читання. Щоб досягнути максимальної ефективності читання потрібно раціонально поєднувати, два вищенаведені види читання.

Коротка характеристика видів читання наведена в таблиці 3.3.

Розглянувши таблицю ми можемо вибрати для себе види читання та використовувати їх в процесі обробки інформаційних джерел. Назвіть якими видами читання ви користуєтесь?

Відповіді студентів.

3. Правила ефективного читання тексту

Правила ефективного читання тексту складаються з трьох етапів: підготовчий, саме читання, заключний.

І. Підготовчий етап.

1. Налаштуйтесь на творчу роботу з текстом, (з комп'ютерним текстом) а саме, скажіть впевнено наступне: «Зараз я вдумливо проаналізую всю додаткову інформацію, яка відноситься до тексту (назва тексту), встановлю ціль та розроблю план роботи над текстом»..

2. Перегляньте наступну інформацію: назву тексту ( комп'ютерного тексту), його автора (авторів), видавництво, рік видання, кількість перевидань та інші параметри тексту (форму, вигляд, обсяг, дизайн і т. і.) та на її основі спрогнозуйте зміст тексту (дайте відповідь на такі питання: Про що цей текст? Який у нього зміст?).

Таблиця 3.3 Види читання, їх сутність і призначення

Види (техніки) читання	Сутність, призначення	Джерела
Орієнтоване читання	Пов'язане із завданням знайти, чи є в тексті інформація, що викликає інтерес	Будь-яка література, текст комп'ютера
Оглядове читання	Націлене на визначення ідеї тексту. Результатом оглядового читання є складання реферату	Посібники, наукові статті, комп'ютерні джерела тощо
Пошукове читання	Спрямоване на виявлення певних даних. Для цього повинно бути відомо, що такі дані є в тексті	Словники, довідники, історична література , пошук в системі «Internet»тощо
Реферативне читання	Перегляд джерел для складання загальної логіко-значеннєвої схеми тексту. Виявлення ключових слів, понять та ін.	Підручники, посібники, додаткова література, т пошук в системі «Internet» тощо
Конспективне читання	Спрямоване на сприйняття логіко-фактологічного ланцюжка тексту, на розуміння задуму автора і загальну оцінку прочитаного	Підручники, посібники, додаткова література, комп'ютерні тексти тощо
Критичне читання	Передбачає зіставлення власних думок з ідеями, що містяться в тексті. Це складний аналіз, що дозволяє проникнути в глибинну структуру тексту і всебічно оцінити позицію автора	Авторські книги, статті, монографії , тексти в мережі «Internet» тощо
Поглиблене читання	Характеризується особливим акцентом на наявній інформації, всебічному розумінні тексту	Будь-яка література, комп'ютерні тексти.

3. Розгляньте анотацію до тексту (комп'ютерного тексту), та на її основі спрогнозуйте зміст, детальний зміст, форму тексту.

4. Перегляньте зміст, детальний зміст та опрацюйте його. Порівняйте його із прогнозованим у анотації та на основі іншої інформації.

5. Сформулюйте основну ціль читання (дайте відповідь на питання «Для чого мені потрібно читати цей текст (книгу, журнал, газету, текст в мережі «Internet» і т. і.)?».

6. Сформулюйте ціль роботи над текстом (комп'ютерним текстом) (суцільне читання, поглиблене читання, вибіркове, орієнтовне, пошук, перегляд, ознайомлення, вивчення і т. і.).

7. Перед читанням тексту дайте собі установку на швидке читання, розуміння та запам'ятовування тексту (комп'ютерного тексту), а саме , скажіть впевнено наступне: «Зараз я дуже швидко прочитаю текст (назва тексту), глибоко зрозумію його та добре запам'ятаю».

II. Процес читання.

1. Читаючи текст (комп'ютерний текст) намагайтесь осмислити місце нових знань в системі раніше накопичених, їх зв'язки з іншими знаннями.

2. Незрозумілі слова (фрази, блоки) ідентифікуйте ( помічайте їх галочками, маркерами, в компютерном тексті виділяйте жирним шрифтом або кольором і т. і.), або виписуйте (можна, а інколи необхідно виписувати на окремі карточки, в компютері створити папку «незрозумілих слів»). З допомогою словників, довідників, мережі «Internet» встановіть їх справжній зміст.

3. Для кращого розуміння тексу, окремих термінів (понять), зв'язків між термінами використовуйте Графічні систематизатори (схеми, семантичні сітки, матриці порівнянь і т. і.).

4. Виділіть головний об'єкт якому присвячено текст, параметри які характеризують його, та зв'язки між ними.

5. Співставте нову інформацію та знання (в т. ч. інформацію про параметри об'єкта) із вже відомою вам інформацією та знаннями.

6. Випишіть або з копіюйте основні тези.

7. Складіть каталог (перелік) ключових понять тексту.

8. Складіть власний план (плани) тексту.

9. Складіть короткий реферат (власну анотацію) тексту.

10. Виразіть 2-3 словами або реченнями основний зміст прочитаного.

III. Заключний етап.

1. Ще раз передивіться, оцініть, уясніть та запам'ятайте основні тези, ключові поняття , власний план, реферат та анотацію тексту.

2. Подумайте де, як і для чого можна використати одержані з тексту інформацію та знання.

Запитання до бесіди

1. Що може сприяти успішній позааудиторній самостійній діяльності в роботі з інформаційними джерелами на комп'ютері?

2. З якими критеріями ключових джерел ви познайомилися?

3. Які прийоми можете використовувати для організації роботи з джерелом інформації на комп'ютері?

4. Назвіть види читання, їх сутність та призначення.

5. Перерахуйте правила ефективного читання тексту, тексту комп'ютера.

1. Практичне самостійне завдання

1. Виберіть декілька електронних листів, користуючись правилами швидкого читання (Додаток Б).

2. Проведіть аналіз їх змісту з точки зору етики листування.

3. З'ясуйте недоліки, відзначте їх переваги.

Диспут

Тема: Комп'ютер - як спосіб розвитку пам'яті.

Мета: з'ясувати вплив комп'ютера на розвиток різних видів памяті.

Список рекомендованої літератури:

1. Тиха Г. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. Вид. 2-е. - Красноармійськ, 2004. - 135 с.

2. Гриньова В. М. Дармограй В. М. Як навчатися самостійно: (навчальний посібник) - Харків: Новое слово, 2006. - 120 с.

3. Крутецкий В. А. Психология. - М.: Просвещение, 1986. - С. 113-123.

4. Лещенко І. Т. Дистанційне навчання як одна з форм організації самостійної навчальної діяльності студентів / Юрганізація самостійної роботи студентів / За заг. ред. В. М. Король, В. П. Мусієнко, Н. Т. Токової. ? Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. ? 216 с.

Хід диспуту:

1. Підготовча частина:

- визначення групи, які братимуть участь у диспуті, та розподілити:

стверджувальну і заперечувальну сторонни;

- визначення групи інформаційної підтримки стверджувальної сторони і розподілити її учасників;

- визначити серед решти студентів групи тих, як будуть записувати аргументи і контраргументи перших двох груп, тобто виконуватимуть завдання.

Ознайомлення учасників з правилами проведення диспуту.

Правила проведення диспуту

1. Сперечатися по суті: головне в дискусії - аргументи, факти, логіка і доказовість.

2. Уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента, прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявляти стриманість.

3. У суперечці не допускати підвищення голосу.

4. Чітко формулювати власну думку.

5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномовство.

6. Виявляти скромність, самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.

Вступ

Пам'ять ? це мідна дошка, вкрита буквами,

які час непомітно згладжує,

якщо з часом не відновлювати їх різцем.

Д. Локк

Пам'ять - одна з психічних функцій і видів розумової діяльності, призначена зберігати, накопичувати і відтворювати інформацію. Завдяки пам'яті ми використовуємо у повсякденному житті свій власний досвід і досвід попередніх поколінь [35, c. 302].

Сучасний світ ми не можемо собі уявити без комп'ютерних засобів. Комп'ютер супроводжує нас на всіх етапах нашого життя: навчальному, пізнавальному, у вільний час ми отримуємо багато інформації. А чи впливає комп'ютер на нашу здатність її запам'ятовувати?

Відповіді студентів.

Сьогодні ми спробуємо зґясувати чи впливає комп'ютер на різні види нашої памяті? Якщо впливає то як позитивно чи негативно?

Спробуємо відповісти на ці питання.

Основна частина диспуту:

- Надатється слово «захисникові» стверджувальної сторонни

- Надається слово всім учасникам групи підтримки стверджувальної сторони.

- Надається слово «захисникові» заперечувальної сторони.

- Надається слово всім учасникам інформаційної підтримки заперечувальної сторони.

- Завершальний (підсумковий) диспут «захисників» з метою з'ясування фактів, аргументів, доведень, позицій.

Заключна частина диспуту:

- Надається слово студентам, що записували стверджувальні аргументи.

- Надається слово студентам, що записували заперечувальні аргументи.

- Надається слово студентам, що бажають висловитись з приводу диспуту.

- Виробляються аргументи, контраргументи шляхом спільного обговорення (метод «Мозковий штурм»).

Підсумовуючи всі виступи, визначемо що комп'ютер безпосередньо впливає на нашу пам'ять, особливо на зорову, внутрішню-слухову та моторну, яка дуже важлива для складання схем, таблиць тощо.

Завдання для самостійного опрацювання

Підготувати реферат на тему: Пам'ять її види. Як розвинути пам'ять.

Бесіда

Тем: Кейс-метод.

Мета: ознайомити студентів з кейс методом та його особливостями; вчити студентів активізувати уміння до здійснення пошуку додаткової інформації в мережі «Internet» та бібліографічних каталогах.

План

1. Ознаймлення з методом.

2. Цілі кейс-методу з вивчення дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

3. Ознайомлення з формою проведення та фрагментом кейс методу

Література :

1. Полат Е. С. Педагогические технологии дистанционного обучения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Полат Е. С.,

Моисеева М. В., Петров А.Е. и др.; под ред. Е. С. Полат. - М. : Издательский цент «Академия», 2006. - 400 с.

2. Елькін М. В. Модель проектної діяльності студентів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. - Київ-Запоріжжя. - 2004. - Вип. 30. - С. 87-91.

Серед сучасних технологій і методів навчання останнім часом особливе місце в професійній освіті займає навчання кейс-методом. Він орієнтований на самостійну індивідуальну і групову діяльність студентів, у якій вони набувають комунікативні вміння з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка». При вирішенні загальної проблеми на заняттях з дисципліни корисним виявляється технологічне співробітництво, яке дають змогу всім студентам повністю осмислити і засвоїти навчальний матеріал, додаткову інформацію, а головне, - навчитися працювати спільно і самостійно. Процес навчання із застосуванням кейс-методу представляє собою імітацію реальної події, що поєднує в собі достатньо адекватне відображення реальної дійсності, невеликі матеріальні та часові витрати і варіативність навчання.

Сутність даного методу полягає в тому, що навчальний матеріал подається студентам вигляді проблем (кейсів), а знання набуваються в результаті активної і творчої роботи: самостійного здійснення цілепокладання, збору необхідної інформації, її аналізу з різних точок зору, висунення гіпотези, висновків, укладання, самоконтролю процесу отримання знань та його результатів за допомогою комп'ютера.

У перекладі з англійської означає Case: портфель, валіза, сумка, папка (у нашому варіанті - пакет документів для роботи студентів). Ситуація, випадок, казус, в ряді випадків - їх поєднання (у нашому варіанті - набір практичних ситуацій, які повинні вивчатися студентами дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка») [28, c. 197].

Професор Роберт Мері зазначив: "Під Case-методом я маю на увазі вивчення студентами великого числа ситуацій у запланованому відрізку часу. Навчання - це процес прийняття рішення, а не огляд того, що вирішують зробити інші". Кейс-метод - метод інструктування, при якому студенти і викладачі беруть участь у прямому обговоренні ділових ситуацій і проблем з використанням комп'ютера.

Цілі кейс-методу полягають в:

- активізації студентів, що, у свою чергу, підвищує ефективність професійного навчання з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»;

- підвищенні мотивації до навчального процесу;

- оволодінні навичками аналізу ситуацій і знаходження оптимального кількості ситуацій;

- відпрацюванні вмінь роботи з інформацією, в тому числі вміння зажадати та віднайти додаткову інформацію, необхідну для уточнення ситуації за допомогою комп'ютера і мережі «Іnternet»;

- моделюванні рішень певних ситуацій та, у відповідності із завданням, подання різних підходів до розробки планів дій, орієнтованих на кінцевий результат;

- прийнятті правильного рішення на основі групового аналізу ситуації;

- придбання навичок чіткого і точного викладу власної точки зору в усній та письмовій формі, переконливо відстоювати і захищати свою точку зору;

- вироблення навичок критичного оцінювання різних точок зору, здійсненні самоаналізу, самоконтролю та самооцінки [31, c. 6].

Особливості цього методу: відповідність цілям професійного навчання з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»; підбір завдань для можливості використання різних шляхів рішення; блочно-модульна побудова вивчення нового матеріалу.

Організація самостійної роботи студентів при підготовці до заняття з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка», під час роботи з кейсом має також свої особливості: спілкування, обмін відповідями між студентами; концентрація всіх видів діяльності на окремих етапах роботи; контроль, як викладачем, так і студентами; варіативність моделювання рішень (студентський ефект) [57, c. 45].

Суть кейс-методу полягає також у тому, що засвоєння знань і формування умінь є результат активної самостійної діяльності студентів з вирішення протиріч, у результаті чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями та розвиток розумових здібностей з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка». У навчанні із застосуванням кейс-методу зона найближчого розвитку студентів розширюється до області проблемних ситуацій - області, при якій перехід від незнання до знання перестає бути для студентів основним, він стає природним ланкою, зоною його активного розвитку.

Одним з варіантів навчання та самостійного навчання за кейс-методом подано нами в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Приклад схеми навчання за кейс-методом

Етап роботи	Діяльність викладача	Діяльність студентів
До початку занять	Розробка кейса Визначення списку необхідної для засвоєння навчальної теми літератури Розробка сценарію заняття	1. Отримання кейса 2. Вивчення літератури 3. Самостійна підготовка
У процесі занять	1. Організація попереднього обговорення змісту кейсу 2. Керівництво груповою роботою 3. Організація підсумкового обговорення	1. Вивчення додаткової інформації для оволодіння матеріалом навчальної теми і виконання завдання (знаходження рішення 2. Представлення та відстоювання свого варіанта рішення завдання 3. Вислуховування точок зору інших учасників
Позааудиторна навчальна самостійна робота	Оцінка робіт студентів	Закінчення виконання практичної частини завдання Виконання самостійних творчих завдань.

Коротко розглянемо використання інших методів самостійної навчальної діяльності, які можна поєднати з кейс-методом.

1. Метод інцидентів.

Мета методу інцидентів - пошук інформації для ухвалення рішення самим студентом, і - як наслідок - навчання його роботі з необхідною інформацією: її збору, систематизації та аналізу. «Студенти отримують коротке повідомлення про інцидент, педагогічну ситуацію в якому-небудь навчальному закладі або групі. Повідомлення може бути письмовим або усним по типу: "Трапилося або відбулося ..." Однак для прийняття обґрунтованого рішення студентам пропонується інформація явно недостатня, їм необхідно передусім розібратися в обставинах, визначити, чи є проблема і в чому, власне, вона полягає, що треба робити, що потрібно знати для прийняття того чи іншого рішення [7, c. 59].

2. Метод «Комп'ютерний черв'як».

Мета гри: формування вміння виробляти критерії відбору інформації відповідно до потреби. Час проведення гри - 5 хвилин.
Наведемо приклад повного сценарію.

Ви готуєте оперативну довідку (достовірну і фактичну інформацію) про захист від комп'ютерного вірусу. Від абонентів поштових сервісів Hotmail і MSN протягом деякого часу не маєте можливості отримувати електронну кореспонденцію від клієнтів компанії і користувачів послуг ряду інших Інтернет-провайдерів. Труднощі з доставкою пошти викликані значним збільшенням обсягів кореспонденції, в якому частково винен комп'ютерний вірус Sober. Вам відомо, що кожний 22-й лист, що посилається сьогодні електронною поштою, містить останню версію "хробака" Sober! Зокрема, для поширення він використовує два види листів: перше - повідомлення англійською мовою з темою "Ваш новий пароль". Лист замасковано під повідомлення про зміну пароля, що містить у вкладеному файлі дані для ознайомлення - pword_change.zip. У другому випадку цей лист на німецькому, нібито з фотографіями старих шкільних друзів у файлі Klassen Foto.zip. Обидва стислих файлу включають в себе виконуваний файл PW_Klass.Pic.packed-bitmap.exe, який і є копією самого хробака. Ви повинні врахувати цю інформацію при підготовці довідки.
Після прочитання сценарію учень переходить до наступного екрану, що складається з двох частин: «Короткий сценарій» і «Робоче поле».
Короткий сценарій. На стрічці новин ви бачите 4 інформаційних повідомлення, що описують ситуацію з комп'ютерним вірусом Sober. Виберіть кілька повідомлень, які ви включите в свою довідку.
Підводячи підсумки, можна зробити висновок що, використовуючи на заняттях інтерактивні технології навчання, можна досягти більш реальних результатів у навчанні та вихованні сучасного спеціаліста будь-якого фаху.

Практичне домашнє завдання

1. Розробити проблему за допомогою кейс-методу на тему: Віруси.

3.2 Організація, проведення експерименту, обробка результатів дослідження та рекомендації щодо часткового впровадження методики позааудиторної самостійній навчальної діяльності

З метою перевірки ефективності методики активізації позааудиторної самостійної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка» був частково впроваджений експеримент на базі факультету інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Об'єкт експерименту - активізація позааудиторної самостійної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

Предмет експерименту ? методика активізації позааудиторної самостійної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

Гіпотеза ? у процесі експерименту виходимо з припущення про те, що використання методики активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності сприятиме успішній позааудиторній самостійній діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

Мета експерименту - експериментально перевірити дієвість методики активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка».

Завдання дослідження :

1) визначити критерії для виявлення рівня сформованості вмінь самостійної позааудиторної діяльності;

2) дослідити рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічних спеціальностей за встановленими критеріями.

Дослідження проводилось у Харківському національному педагогічному університеті за розробленим нами планом та передбачало залучення до педагогічного експерименту двох груп четвертого курсу факультету інформатики: 430 ІН - експериментальної, 431 ІН - контрольної. Дані групи у своєму складі мають по 27 студентів, навчаються за аналогічними навчальними планами, середній віковий показник 19-20 років, тобто знаходяться у рівних педагогічних та інших умовах.

Дослідження здійснювалось протягом 3 місяців (лютий-квітень) 2009/2010 навчального року) у три етапи:

- перший етап (констатувальний), мета якого була виявити рівень сформованості навичок позааудиторної самостійної навчальної діяльності у вивченні дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка» студентів, а саме: рівень умінь аналізувати, класифікувати, виділяти головне у навчальному матеріалі, робити певні висновки;

- другий етап (формувальний), у ході якого в експериментальній групі зі студентами проводилося навчання за розробленою автором методикою активізації позааудиторної самостійної діяльності студентів педагогічних спеціальностей з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка». За вказаною методикою проводилися фрагменти лекцій, елементи практичних занять, бесіди з дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка»

Контрольна група займалась за традиційною системою, без додаткових педагогічних впливів за означеною методикою;

- третій етап (контрольний), передбачав повторну перевірку рівня сформованості у студентів умінь позааудитоної самостійної навчальної діяльності у вивченні дисципліни «Інформатика і комп'ютерна техніка» під час опрацювання інформації за завданнями, аналогічними для констатуючого етапу дослідження. Після завершення останнього було здійснено обробку отриманих даних та зроблено відповідні висновки.

У якості критеріїв активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності вивчення «Інформатики і комп'ютерної техніки» для проведення експерименту ми вибрали ті, що були визначені у попередньому розділі опрацьовані у попередньому розділі (Див. табл. 2.2): мотиваційна основа до здійснення самостійної роботи; пізнавальна самостійність студентів у процесі здійснення самостійної роботи; пізнавальна самостійність студентів у процесі здійснення самостійної роботи.

Оцінювання рівнів сформованості умінь опрацьовувати інформацію проводилося за 100 бальною шкалою:

високий рівень - 100-86 балів;

достатній рівень - 85-66 балів;

низький рівень - 65-50 балів.

Відповідно до цих критеріїв були розроблені завдання, аналогічні тим, які використовувались на констатувальному та контрольному етапах у обох групах.

На констатувальному та формувальному етапі у 430 ІН та 431 ІН групах факультету інформатики Харківського національного педагогічного університету студенти самостійно виконали розроблені завдання.

Завдання для перевірки рівня сформованості вмінь самостійно опрацьовувати інформацію

1. Вкажіть початок роботи над завданням _______год._______хв.

2. Робота з текстом (30 балів)

- 1 абзац (українською мовою): встановити шрифт Arial Narrow, розмір шрифту 20 пт., вибрати напівжирне накреслення, колір тексту - червоний, вирівнювання по лівому краю. Встановити міжрядковий інтервал - одинарний;

- 2 абзац (російською мовою): Встановити шрифт Cooper Black, розмір шрифту 16 пт., вибрати курсивне накреслення, колір тексту зелений, вирівнювання по центру. Встановити міжрядковий інтервал - 1,5 рядки.

3. Дайте заголовок текстам (10 балів).

4. Розкрийте головну думку тексту (20 балів).

5. Складіть анотацію до кожного із текстів, висловіть своє ставлення до теми (30 балів)

Текст:

Текст 1 абзацу:

Дніпро - найбільша річка України і третя в Європі. Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот. Перші вітчизняні згадки про Дніпро - у літописах і творах Київської Русі. Річка відіграла велику роль у становленні українського етносу. Нині водами Дніпра користується майже 35 мільйонів людей, на річку припадає половина всіх річкових шляхів держави і переважна більшість річкових вантажо- і пасажиропотоків.

Текст наступних абзаців:

Высшая военная награда США была впервые вручена за угон паровоза, а спустя 94 года двое участников тех событий сыграли самих себя в диснеевской экранизации.

Один из вице-президентов США вступил в должность на Кубе и за время исполнения своих обязанностей ни разу не побывал в столице.

В одном из южных штатов до сих пор отмечается собственный День независимости.

В самом малонаселённом округе США живёт всего 67 человек.

6. Збережіть створений файл, здайте звіт про роботу (10 балів)

7. Вкажіть кінець роботи над завданням _______год._______хв.

Результати, отримані студентами 430 ІН групи, наведено у таблиці 3.5.

Як засвідчує аналіз статистичних даних, отриманих експериментальним шляхом, у студентів даної групи переважає достатній рівень навчально-пізнавальної діяльності, що складає 12 осіб (56 %), високий рівень навчально-пізнавальної діяльності та творчу активність, засвідчили лише 5 осіб (18 %).

Не допустили помилок і мають високий рівень в групі 430 ІН тільки 5 студентів (18%), а 7 студентів (26 %) допустили суттєві помилки при розв'язанні поставлених завдань, (неправильно встановили шрифт, неправильно дали заголовок тексту, файл не збережено тощо), та продемонстрували початковий рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів.

З незначними помилками виконано 15 робіт, отже 56 % студентів мають достатній рівень навчально-пізнавальної діяльності, що відповідає репродуктивній активності.

Таблиця 3.5 Рівні сформованості вмінь опрацьовувати інформацію студентів експериментальної 430 ІН групи на констатувальному етапі

Рівні сформованості	Бали	Кількість осіб	Відсотки, %
Початковий	50-65	7	26
Достатній	66-85	15	56
Високий	86-100	5	18
Разом	27	100

Результативність виконаних завдань студентами 431 ІН групі наведено у таблиці 3.6. Проаналізувавши статистику, виявили, що у студентів групи 431 ІН переважає достатній рівень сформованості самостійного опрацювання інформації - 16 осіб (60 %), а 5 осіб (18 %) мають початковий рівень сформованості визначених навичок самоосвіти навчально-пізнавальної активності. 6 студентів (22 %) виконали завдання на високому рівні.

Таблиця 3.6 Рівні сформованості опрацювання інформації студентів контрольної 431 групи на констатувальному етапі

Рівні сформованості	бали	Кількість осіб	Відсотки, %
Початковий	50-65	5	18
Достатній	66-85	16	60
Високий	86-100	6	22
Разом	27	100

Для аналізу та порівняння результатів студентів обох групах на констатувальному етапі наведемо відповідні статистичні дані у зведеної таблиці 3.7.

У групі 430 ІН спостерігаються нижчі показники достатнього (на 4 %), й високого (на 4 %) рівнів сформованості вмінь працювати з навчальною інформацією, тому було вирішено, що дана група буде експериментальною, група 431 - контрольною.

Таблиця 3.7 Порівняння рівнів сформованості вмінь студентів опрацьовувати інформацію на констатувальному етапі

Рівні сформованості	Бали	Експериментальна група	Контрольна група
		Кількість осіб	Відсоток %	Кількість осіб	Відсоток %
Початковий	50-65	7	26	5	18
Достатній	66-85	15	56	16	60
Високий	86-100	5	18	6	22
Разом	27	100	2	100

Діаграма, що виражає співвідношення рівнів сформованості навичок самостійної роботи з інформацією за результатами виконаних завдань на констатувальному етапі дослідження в обох групах представлені на рис. 3.1.

На формувальному етапі в експериментальній групі протягом 3 місяців проводились заняття за розробленою методикою з метою сформувати у студентів педагогічних спеціальностей з вивчення «Інформатики та комп'ютерної техніки» вміння використовувати методи у самостійній позааудиторній навчальній діяльності.

Рис. 3.1. Рівні сформованості вмінь студентів самостійно опрацьовувати інформацію на констатувальному етапі

Дані заняття прив'язувались до програми курсу «Інформатика та комп'ютерна техніка» та виховних годин. Розробки занять наведені у попередньому пункті.Таблиця 3.8 Порівняння рівнів сформованості вмінь студентів опрацьовувати інформацію на контрольному етапі

Рівні сформованості	Бали	Експериментальна група	Контрольна група
		Кількість осіб	Відсотки %	Кількість осіб	Відсотки %
Початковий	50-65	2	7	3	11
Достатній	66-85	18	67	19	71
Високий	86-100	7	26	5	18
Разом	27	100	27	100

На контрольному етапі в експериментальній та контрольній групах було проведено самостійну роботу за завданнями, аналогічними тим, які було запропоновано на першому етапі.

Аналіз результатів, отриманих в експериментальній та контрольній групах на контрольному етапі, представлено у таблиці 3.8.

Для порівняння отриманих даних у відсотковому відношенні створимо діаграму (Рис. 3.2).

Рис. 3.2. Рівні сформованості вмінь студентів самостійно опрацьовувати інформацію на контрольному етапі

У результаті аналізу цього етапу було визначено, що в контрольній групі, порівняно з експериментальною, початковий рівень переважає на 3%, а в експериментальній групі переважають показники достатнього рівня - на 8 %, високого - 6 % у порівнянні з контрольною групою.

Для аналізу результатів в обох групах представимо рівні сформованості вмінь працювати з інформацією на констатувальному й контрольному етапах (Рис. 3.3).

Рис. 3.3 Діаграма порівняння рівнів сформованості вмінь студентів щодо самостійного опрацювання інформації

За цією діаграмою можна визначити, що у контрольній групі протягом експерименту не відбулось суттєвих змін у рівнях сформованості вмінь. В експериментальній групі спостерігається динаміка зростання достатнього та високого рівнів сформованості. Для точного визначення цих даних проаналізуємо результати кожної групи окремо.

Результати двох етапів дослідження представимо у таблиці 3.9 та на рисунку 3.4.

Аналіз результатів показав, що у контрольній групі відбулись незначні зміни рівня сформованості вмінь самостійного опрацювання інформації, а саме:

- початковий рівень зріс на 7 %;

- на 11 % зріс достатній рівень;

- на 4 % знизився високий рівень.

Таблиця 3.9Порівняння рівнів сформованості вмінь студентів контрольної групи опрацьовувати інформацію на констатувальному та контрольному етапах

Рівні сформованості	Оцінка	Констатувальниий етап	Контрольний етап
		Кількість осіб	%	Кількість осіб	%
Початковий	50-65	5	18	3	11
Достатній	66-85	16	60	17	71
Високий	86-100	6	22	7	26
Разом	27	100	27	100

Рис 3.4. Рівні сформованості вмінь студентів контрольної групи до самостійного опрацювання інформації у контрольній групіВ експериментальній групі результати, отримані на констатувальному та контрольному етапах дослідження для порівняння наведено у таблиці 3.10 та на рисунку 3.5.

Таблиця 3.10 Порівняння рівнів сформованості вмінь студентів експериментальної групи опрацьовувати інформацію на констатувальному та контрольному етапах

Рівні сформованості	Бали	Констатувальний етап	Контрольний етап
		Кількість осіб	Відсоток %	Кількість осіб	Відсоток %
Початковий	50-65	7	26	2	7
Достатній	66-85	15	56	18	67
Високий	86-100	5	18	7	26
Разом	27	100	27	100

Рис. 3.5. Порівняння сформованості вмінь студентів експериментальної групи опрацьовувати інформацію на констатувальному та контрольному етапах

Результати виконаних завдань в експериментальній групі після проведення занять за розробленою методикою, у порівнянні з констатувальним етапом зросли:

- на початковому рівні зросли на 19%;

- на достаньому збыльшились на 20 %;

- на високому - на 8 %.

Ці дані підтверджують висунуту нами гіпотезу, що впровадження методики активізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності вивчення «Інформатики та комп'ютерної техніки» в експериментальній групі сприяло підвищенню рівня навчально-пізнавальної активності студентів. На контрольному етапі дослідження студенти експериментальної групи відповідальніше віднеслись до роботи над завданнями, виконали їх швидше, ніж на констатувальному етапі, у процесі виконання завдань намагались проявити власну ініціативу щодо доповнення ряду елементів для роботи з текстом, висловити власне ставлення до теми тексту. Це свідчить про певний розвиток самостійного творчого ставлення до подібних видів навчально-пізнавальної діяльності, який мав місце після часткового впровадження методики, розробленої автором дослідження.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

до впровадження методики активізації самостійної позааудиторної діяльності студентів педагогічних спеціальностей у процесі вивчення дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»

Для актуалізації самостійної позааудиторної навчальної діяльності студентів з вивчення дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка» впливає низка дієвих чинників - педагогічна майстерність, мотиваційна заінтересованість, здатність студентів самостійно організовувати своє позааудиторне навчання тощо. Тож впровадження методики вимагає від педагогічного колективу виконання наступних умов:

1. Необхідно постійно стимулювати студентів до активної участі в обговоренні питань проблемного характеру, висловлення власних думок, ставлення до проблеми, висунення пропозицій тощо.

2. Переважна більшість занять передбачає виконання студентами певних самостійних завдань практичного характеру, при виконанні яких реалізується закріплення вмінь використовувати методи активізації самостійної прозааудиторної навчальної діяльності.

3. Забезпечення кожного студента пам'ятками, правилами, схемами відповідно до тематики занять;

4. Основна інструкція до самостійної позааудторної роботи викладачем подається як ідея, порада, а студентам пропонуються відібрати чи віднайти власні варіанти виконання цих завдань та вибір літератури й інших джерел, що передбачає формування самостійності та творчого ставлення до навчальної роботи;

5. рекомендувати педагогам ознайомитися з педагогічною, психологічною, методичною, науково-популярною літературою, наприклад:

Ш Гавриш Н. В., Лопухіна Т. В. Організація самостійної пізнавальної діяльності майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 8. - Ч.1. - Ялта: РВВ КГУ, 2005. - С. 8-14.

Ш Хомич Л.О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. - К.: “Магістр-S”, 1998. - 200 с.

Ш Чернякова В. Е. Активізація творчого потенціалу особистості // Збірник наукових праць: Педагогічні науки. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2005. - С. 179-184.

Ш Пащенко Т. М. Самостійна робота як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи: Матер. всеукр. наук.-практ. конф. 21 квіт. 2005 р. НАУ. - К.: НАУ, 2005. - С. 21-22.

Ш Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - Видавництво «Либідь» при Київському університеті, 1998. - 560 с.

Ш Головко Л. Активізація самостійної роботи студента під час лекційних занять // Освіта і управління. - 2002. - №1. - С.147-150.

Ш Демченко О. Дидактична система організації самостійної роботи студентів // Рідна школа. - 2006. - № 5. - С. 68-70.

Ш Лейфура В. М., Воробйова А.І. Навчальні модулі як ефективний засіб організації самостійної роботи студентів в умовах рейтингової системи// Наукові праці: науково-методичний журнал. Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДПУ ім. П. Могили. - 2002. - Вип. 7 - С.81-83.

Ш Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу// Рідна школа, 2005. ?№ 1.? 49 с.

Ш Виготский Л. С. Педагогическая психология. - М., 1991. - 480 с.

Ш Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці.

Ш ? К.: Наук. думка, 1998. - 224с.

6. При організації самостійної навчальної діяльності викладачу рекомендується:

Ш додержуватися педагогічних принципів;

Ш створювати педагогічне середовище у вищому навчальному закладі, засноване на гуманності, її світогляду;

Ш стимулювати студентів до самостійної позааудиторної роботи, творчого навчання;

Ш створювати ситуації, за яких у студентів виникало б бажання до самостійного навчання;

Ш чітко бачити роль самостійної роботи в загальній структурі навчального процесу;

Ш орієнтуватися у вимогах певного рівня оволодіння навчальним матеріалом;

Ш максимально враховувати рівень підготовленості і можливості

студентів;

Ш передбачати труднощі, які можуть виникнути при виконанні

самостійної роботи;

Ш використовувати індивідуальні та диференційовані завдання;

Ш обґрунтовано вибирати обсягів робіт;

Ш визначати тривалість самостійної роботи з урахуванням її складності та підготовки студентів;

Ш урізноманітнити завдання по змісту;

Ш підбирати раціональні способи перевірки робіт;

Ш правильно поєднувати самостійну роботу з роботою під керівництвом викладача;

Ш проектувати самостійну роботу з урахуванням досягнутого рівня.

8. Слід пам'ятати, що ефективність методики залежить від особистості викладача. Його прагнення до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчого і відповідального ставлення до справи. У зв'язку з цим викладач повинен володіти такими якостями:

Ш загальнокультурними, які полягають у культурі міжособистісних відносин, толерантності, застосуванні методів самовиховання, формуванні гуманістичного світогляду, визначенні духовно-ціннісних орієнтирів, моральних і стичних принципів особистості, розумінні вагомості навчання впродовж усього життя;

Ш умінням вчитись: здатність уявляти, прогнозувати, досягати результатів діяльності, знати й застосовувати навчальні методи, прийоми, засоби; вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності; формувати узагальнення, судження та оригінальної думки;

Ш комунікативними, що полягає в об'єктивному сприйнятті партнерів по взаємодії, знаходження адекватного стилю і тону спілкування» урахування індивідуальних особливостей, вміння активно слухати, вільно володіти вербальними, невербальними засобами комунікації, володіння вміннями проведення тренінгу;

Ш Здоров'язберігаючими, що полягають у культурі здорового способу життя (підтримка власного духовного здоров'я, фізичної форми), поінформованість у способах психологічного захисту й підтримки;

Ш налаштованість на саморозвиток і самовдосконалення, що проявляється у потребі ї готовності до самоосвітньої діяльності, творчого самовдосконалення впродовж життя через осмислення досягнутих результатів самостійного вибору цілей.

11. Продовжити накопичення, відбір, класифікацію, систематизацію змістовних і методичних матеріалів, які можна використати у межах даної методики.

Висновки до розділу 3

Активізація позааудиторної самостійної навчальної діяльності студентів вимагає від педагогічної науки створення нових методик та технологій цього процесу, які б використовували нові, активні та творчі методи і можливості комп'ютерних засобів.

У ході дослідження сформовані практичні основи методики активізації позааудиторної самостійної навчальної діяльності у процесі вивчення «Інформатики і комп'ютерної техніки», та теоретично обґрунтовані її засади: розкрито сутність принципів, підходів, напрямів, мети, завдань, форм, методів, прийомів, засобів та вимог часткового впровадження цієї методики в основний педагогічний процес. Її особливість - поєднання знань студентів про можливості власного самовдосконалення з використанням комп'ютерних методів та засобів, націлених на формування базових самонавчальних умінь і навичок, та активних методів (кейс-метод та ін.), спрямованих та формування творчого досвіду студентів.

...