Підготовка вчителів фізичного виховання у Польщі до оцінювання навчальних досягнень учнів

Правові передумови оцінювання у світлі реформи системи освіти в Польщі. Аналіз стану підготовки вчителя фізичного виховання, перспективи розвитку його контрольно-оцінних дій. Місце оцінювання навчальних досягнень учня в дидактиці фізичного виховання.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2013
Размер файла 153,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ефективність дидактико-виховної роботи вчителя фізичної культури значно зростає під час застосування елементів самоконтролю і самооцінки. Найкращім вирішення цієї проблеми є розробка і ведення щоденників, календарів і карток самооцінки учня. У цих джерелах доцільним є відображення такої інформації: про фізичний розвиток (маса тіла, зріст, об'єм легенів, перенесені хвороби, щеплення тощо), про рівень фізичної вправності (результат пробних тестів моторних здібностей), рухові вміння з різних видів спорту, відомості з фізичної культури. Результати самооцінювання, відображені у щоденнику, повинні враховуватися учителем під час підсумкового контролю.

З огляду на реалізовані цілі оцінювання виділено діагностичне оцінювання (вступне), формативне і підсумкове.

Для потреб фізичного виховання розроблено своєрідні десять заповідей оцінювання навчальних досягнень учнів:

1. Учень є суб'єктом усіх дій вчителя.

2. Застосовуй чіткі, об'єктивні й справедливі критерії оцінювання учня. На першому уроці нового навчального року ознайом учнів зі своїми вимогами й критеріями контролю й оцінювання, маючи на увазі всебічний і різносторонній вплив на розвиток кожного учня.

3. Перш, ніж перевіряти, треба навчити.

4. Оцінюючи вміння, психомоторику й знання май на увазі поточний стан (рівень), але передусім розвиток учня.

5. Перевіряючи рівень фізичної вправності й рухових умінь учнів (технічно-тактичних), враховуй різні схильності й стан психофізичного, емоційного, інтелектуального й моторного розвитку кожного учня.

6. Оцінювання вимірів компонентів фізичної вправності учня не може впливати на підсумкову оцінку з фізичного виховання.

7. Кожен учень заслуговує щонайменше хорошої оцінки з фізичного виховання і кожен може отримати відмінну оцінку.

8. Не використовуй оцінок для покарання учнів.

9. Намагайся уникати незадовільних і допустимих оцінок з фізичного виховання. Вища оцінка мотивує, а занижена - формує негативну мотивацію.

10. Навчи учня робити самооцінку й самоконтроль власних умінь, справностей, знань, психологічного розвитку, поведінки й позицій, які є більш доцільними й ефективними у процесі навчання й виховання.

У четвертому розділі - “Методологія власних досліджень” - визначено основні дослідницькі цілі й гіпотези, охарактеризовано передумови здійснення контрольно-оцінних дій учителями фізичного виховання, встановлено їх зв'язок з проявами емпатійної поведінки на уроках, з'ясовано особливості шкільної і предметної системи оцінювання, представлено авторську концепцію і технологію оцінювання навчальних досягнень учнів, проаналізовано результати експериментального дослідження.

Дослідженням було охоплено 580 респондентів, переважна більшість яких (88,8%) - випускники академії фізичного виховання, 11,2% - закінчили інші навчальні заклади. В експерименті брали участь також 25 учителів, які виконували функції методичних консультантів з фізичного виховання в обласних методичних центрах (м. Познань, Лєшно, Вроцлав, Гожов, Шецін). Авторська система оцінювання якості фізичного виховання охоплювала понад 3500 базових, гімназійних і понадгімназійних шкіл.

Випускники багатьох вищих навчальних закладів зауважують, що у сфері формування вмінь оцінювати навчальні досягнення учнів, є суттєві вади: слабка практична підготовка студентів до виконання оцінних дій, домінування теорії над практикою щодо реалізації програми навчання, низький рівень компетенції викладачів вищої школи, перевага біомедичних предметів над гуманітарними, слабкий контроль й оцінювання розвитку і досягнень студентів під час вивчення різних теоретичних і практичних дисциплін.

Експериментальна робота здійснювалася шляхом організації методичної роботи, засідань, проведення майстер-класів і конференцій, індивідуальних та групових консультацій.

Форми вдосконалення і підготовки вчителя пропонувалися державними і недержавними ВНЗ, центрами професійного вдосконалення й методичними центрами. Близько 66% досліджуваних учителів поглиблювали власні уміння і знання, беручи участь у різних формах неперервного навчання.

Під час експериментальної роботи було закцентовано увагу вчителів на основних факторах, які необхідно діагностувати в процесі фізичного виховання, встановлено їх ієрархічну послідовність. З'ясовано, що серед основних об'єктів діагностування найбільш вагомими є: фізична вправність (93,8%), рухові вміння (92,1%), позиції учнів (84,2%), знання (82,8%), поведінка учнів (79%), фізичний розвиток (73,6%), здоров'я (64%), стосунки в колективі (36,2%).

У процесі пошукової роботи доведено, що найважливішими критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів є їх позиції (ставлення) і поведінка, розвиток фізичної вправності і рухових умінь, стан фізичної вправності. менш істотними критеріями є утилітарні й організаційні вміння, стан фізичного розвитку, знання, стан здоров'я. Серед найважливіших способів діагностування основних компонентів було визначено тести, контрольні роботи, спостереження, інтерв'ю, бесіди й аналіз документації.

Розроблена система оцінювання якості фізичного виховання містить опис цілей, завдань, засобів, методів і дослідницьких процедур. Вимір якості охоплює дослідження стану фізичної вправності дітей та молоді (засіб - Міжнародний тест фізичної вправності), дослідження окремих рухових умінь (засіб - Великопольська перевірка рухових умінь), дослідження знань про фізичну культуру (засіб - комплект тестів), аналіз ставлень та інтересів учнів (засіб - анкети), аналіз матеріально-технічних умов школи та спортивно-рекреаційного забезпечення (засіб - анкета для керівників школи).

Суттєвим елементом якості фізичного виховання в школі є якість роботи вчителя, оцінювана директором, батьками, учнями й самим учителем. В рамках тієї оцінки особливе місце займають вміння вчителя контролювати й оцінювати досягнення учнів з фізичного виховання. З цією метою підготовлено авторську пропозицію критеріїв оцінювання учня з фізичного виховання (див. рис. 2).

Пропонована технологія оцінювання учнів (шкільним балом) з фізичного виховання була перевірена експериментальним дослідженням і може застосовуватися на різних рівнях навчання. За досягнення в реалізації завдань з окремих критеріїв учень в поточному оцінюванні не отримує оцінки, а тільки бали. Такий спосіб оцінювання для нього є більш сприятливим, бо отримання 2 бали за виконане рухове завдання викликає менший стрес, ніж отримання низької оцінки, напр. допустимої.

Оцінювання рівня й прогресу в обсязі вміння і знання є середнім арифметичним від суми отриманих балів за всі завдання. За цей критерій учень може отримати від 1 до 6 балів.

Участь в обов'язкових заняттях стосується підсумку присутності учня на уроках під час семестру, за що може отримати:

89 % - 100 % присутності - 2 бали.

76 % - 88 % присутності - 1,5 бали.

63 % - 75 % присутності - 1 бал.

50 % - 62 % присутності - 0,5 бала.

менше 50 % присутності - учень не атестований.

Размещено на http://www.allbest.ru/

За непідготованість учня до уроку визнано: відсутність форми, відповідного взуття та невідповідну гігієну одягу. Відсутність підготовки до уроку фіксується за допомогою умовних знаків (напр. крапок), сума яких впливає на кількість балів:

0 - 2 знаків - 2 бали.

3 - 5 знаків - 1,5 бала.

6 - 8 знаків - 1 бал

9 - 11 знаків - 0,5 бала.

менше 11 знаків - 0 балів.

Участь у факультативних заняттях стосується всіх учнів, які беруть участь у такій формі рухової активності. Бали здобуваються за другим критерієм, тобто вони є залежні від відвідування учнями вибраних занять.

П'ятий критерій відображає ступінь допомоги вчителеві у справі формування фізичної культури, напр. модернізація шкільної спортивної бази, ремонт обладнання, об'єктів і спортивного спорядження, підготовка простих приборів для вправ, редагування шкільної газети тощо. Бали залежать від спільно визначеної й відробленої кількості годин, як наприклад:

2 год. - 2 бали.

1,5 год. - 1,5 бали.

1 год. - 1 бал.

0,5 год. - 0,5 бала.

До особливих досягнень (у тому числі поза програмою) зараховуються успіхи учня у різного роду конкурсах, пов'язаних із фізичною культурою, діяльністю на користь фізичної культури (напр. писання статей до шкільної стінгазети) або в спортивних змаганнях. За цим критерієм учень може отримати від 0 до 2 балів, враховуючи: кількість стартів, ранг змагання, зайняте місце, кількість стартуючих спортсменів чи команд (дружин) тощо, а також помітну заанґажованість учня в реалізацію завдань. Спосіб нарахування балів залежить від внутрішніх установок учителя.

Сума балів з шести критеріїв визначає підсумкову (семестрову чи річну) оцінку за шкалою:

понад 14 бал. - відмінно

12,1 - 14 бал. - дуже добре

10,1 - 12 бал. - добре

8,1 - 10 бал. - достатньо

6,1 - 8 бал. - допустимо

менше 6 бал. - недостатньо.

Представлена концепція оцінювання навчальних досягнень учня з фізичного виховання підкреслює значущий вплив позиції (ставлення до предмету й шкільних обов'язків, додаткове залучення до робіт на користь фізичної культури) на отримання кінцевого результату. Цей спосіб є особливо мобілізуючим для учнів, які мають низький рівень і слабкі успіхи щодо вмінь і знань.

Контроль і оцінювання досягнень учня повинні бути об'єктивними й обґрунтованими вчителем. Надто жорстке й формальне оцінювання стає причиною того, що дидактична функція домінує над виховною функцією. Зате надмірний лібералізм зводить до мінімуму дидактичну функцію, не підсилюючи функції виховної.

Без огляду на прийнятий вчителями у своїй школі спосіб оцінювання учня (оцінки, бали, відсотки тощо), предметом оцінювання з фізичної культури не повинна бути фізична вправність. Оцінка за фізичну вправність не має нічого спільного з освітою.

Зате вимір фізичної вправності слід трактувати як освітню ситуацію, завдяки якій учень, підтримуваний учителем, повинен навчитися самостійно перевіряти свою фізичну форму.

Ця пропозиція була запроваджена в багатьох базових, гімназійних і понадгімназійних школах Великопольського воєводства. Учителі, що реалізовували цю систему, здійснювали оцінювання відповідно до власних умов і можливостей, пов'язаних із базою школи, кваліфікацією вчителів і зацікавленнями учнів, модифікуючи цю систему (див. рис. 3).

На початку кожного навчального року вчитель інформує учнів про систему контролю й оцінювання під час організаційного уроку. Додатково ця інформація вивішуються в такому місці, щоби забезпечити учням з нею постійний контакт (напр., стінна газета перед спортивним залом). Із принципами оцінювання ознайомлюють також батьків. Це можна зробити на перших загальних або класних батьківських зборах.

Після закінчення підсумкового оцінювання вчитель детально аналізує (на основі думок і результатів анонімно проведеного серед учнів і батьків анкетування), існуючу в школі систему оцінювання. Це дозволить опрацювати перед початком наступного навчального року вдосконалений або модифікований спосіб оцінювання.

Після трьох років функціонування розроблена у Великопольщі система виміру якості фізичного виховання зумовила помітні зміни в роботі вчителів фізичного виховання, що проявилося у покращенні програмування й планування навчальної роботи в умовах уроку, запровадженні новаторських методичних рішень, абсолютному покращенні способу оцінювання, налаштованого на суб'єктивне трактування учня - учасника навчального процесу. На думку вчителів, розроблена система забезпечує ознайомлення всіх суб'єктів навчального процесу (учнів, учителів, батьків) з новими критеріями оцінювання та його результатами на різних етапах навчання, під час уроку і позаурочних заходів. Ця система передбачає постійний зворотній зв'язок вчителя і учня, можливу модифікацію процедури оцінювання. В найближчі кілька років, якщо ця система надалі буде послідовно втілюватися й компетентно проводитиметься моніторинг і модифікація, повинен з'явитися чіткий прогрес якості фізичного виховання, у тому числі також щодо оцінювання досягнень учнів.

Важливим завданням у навчальній роботі кожного вчителя є оцінювання досягнень учнів, його узгодженість із обов'язковими освітніми положеннями (розпорядження Міністра національної освіти про оцінювання, атестацію й переведення учнів) та шкільними правилами (статут школи, розпорядок школи, шкільна й предметна система оцінювання). Без огляду на розташування, тип і вид школи та вчительські пропозиції критеріїв оцінювання учнів треба категорично пам'ятати, що “при виставленні оцінки з фізичного виховання треба особливо враховувати зусилля, які затрачає учень, щоб справитися з обов'язками, які випливають із специфіки тих занять” (розпорядження МНО, 2001).

оцінювання реформа освіта фізичний

Размещено на http://www.allbest.ru/

На якість виконання контрольно-оцінних дій, як свідчать результати пошукової роботи, мають вплив особисті схильності і здібності вчителя. Було виявлено, що емпатія і темперамент істотно зумовлює оцінні дії. Чим вищій рівень, чим більш урівноважений емоційно темперамент, тим компетентнішою щодо вибору компонентів і факторів є реалізація оцінної функції учителя фізичного виховання.

Учителі фізичного виховання вчилися оцінювати навчальні досягнення у чнів, ураховуючи різні схильності і риси учнів (фізичні, психічні, емоційні, інтелектуальні і моторні) (табл. 2).

Таблиця 2. Взаємозв'язок між урахуванням схильностей і рис учнів під час оцінювання їх досягнень і рівнем емпатії в досліджуваних учителів [%]

Рівень емпатії

N

Урахування в оцінюванні схильностей і рис учня

фізичні

психічні

емоційні

інтелект.

моторні

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Високий

16

75,0

25,0

0

25,0

62,5

12,5

37,5

50,0

12,5

25,0

62,5

12,5

75,0

25,0

0

Середній

356

91,9

6,2

2,0

39,0

48,3

12,6

38,8

41,9

19,4

37,4

38,2

24,4

86,8

7,3

5,9

Низький

208

93,3

6,7

0

35,6

51,9

12,5

36,5

43,3

20,2

42,3

34,6

23,1

82,7

14,4

2,9

Тест незалежності Chi^2

ч2 = 12,82*

VCramera=0,105

ч2 = 1,96

VCramera=0,041

ч2 = 0,90

VCramera=0,028

ч2 = 5,77

VCramera=0,071

ч2 = 13,63**

VCramera=0,108

Умовні позначення: Емпатія висока = 85- 122 балів; середня = 57- 84 балів; низька = 56 i менше. Урахування в оцінюванні схильностей учнів: 1- так; 2- іноді; 3- ні.

У двох сферах схильностей виявлено істотний зв'язок з рівнем емпатії у досліджуваних учителів. Це стосується фізичних і моторних схильностей. Понад 90% учителів із середнім і низьким рівнем емпатії й лише 75% високоемпатійних учителів в оцінюванні враховують фізичні схильності учнів. Понад 80% учителів із середнім і низьким рівнем емпатії i 75% з високим рівнем емпатії беруть до уваги моторні схильності під час оцінювання досягнень учнів. На жаль, як видно з аналізу даних, значний відсоток досліджуваних учителів не враховує в оцінюванні психічних (12,5%), емоційних (12,5% - 20,2%), інтелектуальних (12,5% - 24,4%) схильностей. Було виявлено, що із зростанням рівня емпатії в досліджуваних зменшується відсоток учителів, які не враховують окремі схильності й риси учнів при оцінюванні досягнень.

Встановлено, ретельність і правильність оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання істотно залежить від стилю дидактичного спілкування (табл. 3).

Таблиця 3. Взаємозв'язок між урахуванням схильностей і рис учнів
при оцінюванні їх досягнень й стилями дидактичного спілкування
в досліджуваних учителів (%)

Рівень емпатії

N

Урахування в оцінюванні схильностей і рис учня

фізичні

психічні

емоційні

інтелект.

моторні

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Алоцен-тричний

104

94,2

5,8

0

32,7

50,0

17,3

44,2

28,8

26,9

44,2

30,8

25,0

86,5

9,6

3,8

Егоцентричний

100

90,0

10,0

0

38,0

46,0

16,0

28,0

44,0

28,0

42,0

32,0

26,0

76,0

18,0

4,5

Інструмен-тальний

376

91,8

6,4

1,9

38,6

51,1

10,4

38,8

46,0

15,2

36,4

41,0

22,6

87,0

8,5

4,5

Тест незалежності Chi^2

ч2 = 5,63

Vcramera = 0,070

ч2 = 5,40

Vcramera = 0,068

ч2 = 19,75**

Vcramera = 0,131

ч2 = 5,34

Vcramera = 0,068

ч2 = 8,64

Vcramera = 0,086

Умовні позначення: Урахування в оцінюванні схильностей учнів: 1- так; 2- іноді; 3- ні.

Як свідчать результати пошукової роботи, на оцінювання результатів навчальних досягнень суттєвий вплив мають схильності і риси кожного учня. Виявлено істотний зв'язок між урахуванням емоційних станів учнів і стилями спілкування вчителя. Учителі, які характеризуються алоцентричним стилем, постійно ураховують емоційні настрої учнів (44,2%). Учителі, що володіють інструментальним та егоцентричним стилями, не завжди беруть до уваги емоційні настрої учнів під час їх оцінювання (46% і 44% відповідно). Значно частіше учасники експерименту брали до уваги, без огляду на стиль дидактичного спілкування, фізичні схильності учнів (94,2% - алоцентричний стиль, 90% - егоцентричний, 91,8% - інструментальний). Однозначно не виявлено, який із стилів спілкування - егоцентричний, алоцентричний, чи інструментальний - є найбільш доцільним для об'єктивного і правильного оцінювання учнів. Однак у більшості випадків помічено, що вчителі, які характеризуються поміркованим (інструментальним) стилем, здійснюють контрольно-оцінні дії більш ефективно, ніж егоцентрики чи алоцентрики.

Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичного виховання, як свідчать результати експериментальної роботи, залежить від стилю управління дидактико-виховним процесом (табл. 4).

Таблиця 4. Взаємозв'язок між урахуванням схильностей і рис учнів
під час оцінювання їх досягнень та стилями керування
дидактико-виховним процесом у досліджуваних учителів (%)

Рівень емпатії

N

Урахування в оцінюванні схильностей і рис учня

фізичні

психічні

емоційні

інтелект.

моторні

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Адаптаційний

234

92,3

6,8

0,9

41,0

45,3

13,7

47,0

39,3

13,7

41,9

36,8

21,4

84,6

12,0

3,4

Інноваційний

52

84,6

11,5

3,8

36,5

59,6

3,8

34,6

34,6

30,8

38,5

30,8

30,8

69,2

23,1

7,7

Поміркований

294

92,9

6,1

1,0

34,7

52,0

13,3

31,3

46,6

22,1

36,4

39,5

24,1

88,1

6,8

5,1

Тест незалежності Chi^2

ч2 = 5,54

Vcramera = 0,069

ч2 = 7,13

Vcramera = 0,078

ч2 = 19,62**

Vcramera = 0,130

ч2 = 3,6434

Vcramera = 0,056

ч2 = 16,09**

Vcramera = 0,118

Умовні позначення: Урахування в оцінюванні схильностей і рис учнів: 1- так; 2- іноді; 3- ні

Стиль управління дидактико-виховним процесом у вчителів, які брали участь в експериментів, має вплив на врахування емоційних і моторних схильностей і рис учнів. Емоційні схильності враховуються під час оцінювання учнів передусім учителями з адаптаційним (так - 47%, іноді - 36,8%) і поміркованим (так - 31,3%, іноді - 46,6%) стилем. Майже 31% учителів, які характеризувалися емоційним стилем не беруть до уваги в процесі оцінювання учнів їх емоційних схильностей. Моторні риси враховують під час виставлення оцінок в основному адаптатори (так - 84,6%, іноді - 12%) і помірковані вчителі (так - 88,1%, іноді - 6,8%).

Таблиця 5. Взаємозв'язок способів формування в учнів
умінь самооцінки й самоконтролю досягнень з фізичного виховання
з рівнем емпатії в досліджуваних учителів [%]

Рівень емпатії

N

Формування самооцінки й самоконтролю учнів з ф-ри

Часто

Іноді

При вибраних дисциплінах

Зовсім ні

Високий

16

25,0

50,0

25,0

0

Середній

356

29,8

41,0

23,6

5,6

Низький

208

33,7

33,7

29,8

2,9

Тест незалежності Chi^2

ч2 = 8,11 V Cramera = 0,084

Умовні позначення: Емпатія висока = 85- 122 балів; середня = 57- 84 балів; низька = 56 i менше

Каноном оцінювання з фізичного виховання є озброєння учнів уміннями робити самооцінку й самоконтроль навчальних досягнень. Як випливає з даних, що містяться в таблиці 5, досліджувані вчителі іноді (50% - з високою емпатією; 41% - із середньою; 33,7% - з низькою емпатією) або при вибраних дисциплінах - розділах (25% - з високою емпатією; 23,6% - із середньою; 29,8% - з низькою) застосовують самооцінку й самоконтроль учнів на уроках фізичного виховання. Тільки 25% учителів з високим рівнем емпатії часто запроваджують самооцінку й самоконтроль учнів на уроках фізкультури. Цей показник є ненабагато вищим в осіб із середнім (29,8%) і низьким рівнем емпатії (33,7%). Не було виявлено істотної залежності між використанням самооцінки й самоконтролю досягнень учнів і рівнем емпатії у досліджуваних учителів.

З метою поглиблення знань про стан виконання контрольно-оцінних дій вчителями фізичного виховання ми спостерігали за проведенням уроків. Здається, така перевірка шкільної практики значно полегшить й збагатить дослідницьку проблему, що розглядається в цій праці. Спостерігаючи за різними уроками фізичного виховання на трьох освітніх рівнях, ми враховували додатковий фактор - емпатійну поведінку вчителів, яка має значний, а може й головний вплив на дидактично-виховні ефекти, зокрема при виконанні контрольно-оцінюючих дій.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.