Соціальні мережі як засіб формування комунікативних навичок учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи

Підсумовуючи вищесказане ми дійшли до висновку, що рівень рішення комунікативних завдань є показником рівня розвитку комунікативних здібностей, комунікативних умінь і навичок школярів.

Висновок до розділу 1

У результаті проведеного нами дослідження було встановлено, що розвиток комунікативних навичок підлітків є необхідною умовою успішної соціалізації підростаючого покоління.

Ми виявили, що для успішного формування комунікативних навичок у школярів старших класів необхідно врахувати ряд факторів, які б забезпечували продуктивність спілкування в навчально-виховному процесі:

? врахування індивідуальності кожного учня;

? мовна спрямованість процесу навчання;

? функціональність навчання;

? ситуативність навчання;

? постійна новизна процесу навчання;

Нами розглянуто стан сформованості комунікативних навичок школярів у сучасній школі та виділено комплекс необхідних психолого-педагогічних умов для успішного формування комунікативних умінь.

Виділено критерії та показники сформованості комунікативних умінь і навичок школярів. Встановлено, що показником сформованості комунікативних умінь є не те, скільки слів використав учень у своєму висловлюванні, а наскільки дієвим це висловлювання являється для співрозмовника і наскільки відповідає цілям вербальної поведінки учня.

Розділ 2. Формування комунікативних навичок учнів 10-11 класів засобами новітніх інтернет-технологій

2.1 Інтернет-комунікація як засіб формування комунікативних навичок у процесі вивчення загальноосвітніх дисциплін

Інтернет-комунікація - спілкування за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет [14, с. 73]. Комунікація за допомогою Інтернету виявляється у двох аспектах:

1. Здійснення обміну інформацією між різними суб'єктами комунікації за допомогою голосу, відео, текстових повідомлень, документів, файлів (наприклад, системи інтернет-магазинів, інтернет-банкінгу тощо).

2. Спілкування між комунікантами-людьми.

Мовне середовище Інтернету - це сукупність великої кількості не пов'язаних між собою сфер спілкування, що функціонують автономно, а тому мова інтернет-комунікації функціонально-стилістично неоднорідна, вирізняється великою кількістю жанрів. Характерною особливістю спілкування між комунікантами-людьми є можливість здійснювати комунікативний акт анонімно, довільно вибирати учасника для розмови, що зменшує соціально-психологічні ризики комунікації, відповідно такому спілкуванню також властива афективність, часте недотримання літературних норм, використання не кодифікованих одиниць.

Мова інтернет-комунікації поповнюється новими лексемами за рахунок запозичень (зокрема з англійської мови - драйвовий, меседж), професіоналізмів (з мови комп'ютерників - запатчити, онлайн) та слів інших груп лексики. Запозичення нерідко використовуються в англійському написанні, транслітеруються українською абеткою. Частина лексем зафіксована словниками (файл, ноутбук). До морфологічних особливостей мови інтернет-комункації належить, зокрема, активне використання імперативу. У запозиченнях нерідко використовуються дериваційні моделі інших мов (здебільшого англійської та російської). Синтаксичні конструкції найбільше зазнають змін у розмовній мові, що відповідає тенденції до спрощення синтаксичних конструкцій, текстової економії при спілкуванні в Інтернеті. Тут характерні короткі розмовні репліки, специфічна розмовна синтаксична структура. На рівні стилістичної організації тексту для мови інтернет-комунікації властиве розширення функцій епістолярного жанру, а також трансформація традиційних форм розмовного стилю, головною ознакою якого є відсутність усного варіанту мови. Як наслідок - одиниці писемного тексту перебирають на себе функції усної мови. Для такої мови характерне обмежене використання невербальних засобів, тому для позначення почуттів комуніканти послуговуються особливими знаковими системами - серед яких спеціальні піктограми - емотикони, а також пунктуаційними знаками, великими літерами для позначення модуляцій голосу. Організація тексту в мові інтернет-комунікації нерідко має нелінійний характер, що забезпечується використанням гіпертексту [13, с. 153].

Віртуальна реальність простіша, ніж фізична та соціальна, відповідно дві останні в інтернет-комунікації редукуються до набору окремих ознак. Опанувати й вивчити віртуальну комунікацію значно простіше, ніж спілкування у реальному житті, цим інтернет-комунікація й затягує, цим можна пояснити частково втечу у ігрову чи іншу (редуковану) реальність.

Для інтернет-комунікації властиві такі характеристики:

1. Анонімність, невидимість і відчуття безпеки. В такому типі комунікації є ефект вільного спілкуванні, у межах якого можливі дві реалізації: вихід негативних емоцій і задоволення деструктивних потреб (ображення інших, взламування сайтів) або реалізація можливості бути відвертим і не закриватися у якихось дуже особистих аспектах.

2. Одночасно із конструюванням власної віртуальної особистості людина створює образ співбесідника, який майже завжди не відповідає дійсності, оскільки інформацію, якої не вистачає, він просто домислює.

3. Обмежене сенсорне переживання, складність у вираженні емоцій, що частково компенсується спеціально розробленою знаковою системою (наприклад, емотиконами) [24, с. 28].

У сфері ділового спілкування в мережі Інтернет вироблено специфічні особливості. До таких належать:

1. Писемна форма спілкування. У звичайних перемовинах, поза межами Інтернету, основним засобом передавання інформації є усна мова. Писемні форми спілкування мають допоміжний характер. У інтернет-комунікації на писемну форму покладено основне навантаження ділової комунікації. Писемна форма вимагає конкретніше формулювати думку, уточнювати формулювання, висловлюватися лаконічно. Такий спосіб комунікації сприяє не емоційному, а раціональному стилю переговорів, що буває корисно у конфліктних ситуаціях.

2. Цитування співбесідника. Зручним і відповідно поширеним способом відповідати на запитання, поставлені в електронному листі, є копіювання питання і друкування відповіді безпосередньо за запитанням. Така форма дає змогу уникнути неправильного тлумачення того, що було зазначене раніше, а відтак посилює увагу майже до кожного написаного слова.

3. Деформалізація спілкування. Стиль ділової інтернет-комунікації дає змогу скоротити психологічну дистанцію між партнерами.

Маркерами такої зміни є:

? скорочення інформації у підписові, з якого поступово забирають повні реквізити, формальні розмовні звороти;

? зміна звертання до адресата на початку листа;

? зростання частоти менш формальних виразів;

? поява у тексті емотиконів, спеціальних символів на позначення емоцій;

? перехід на «ти».

4. Поява у ділових повідомленнях інформації особистого характеру. Один діловий партнер може надавати іншому інформацію з посиланням на власний сайт, блог тощо.

5. Збільшення кількості каналів комунікації. Партнери обмінюються не лише корпоративною електронною поштою, а й через персональну електронну пошту, ICQ, Skype. Людина стає більш доступною [36].

Отже, виділимо наступні педагогічні умови для успішного формування комунікативних умінь засобами Інтернет-комунікацій:

? створення позитивної мотивації на основі внутрішніх потреб, попереднього індивідуального досвіду спілкування і комунікативних здібностей учнів;

? розширення комунікативної бази в межах уроків технології шляхом використання системи вправ, у яких формування комунікативних умінь буде розглядатися як спеціальне педагогічне та дидактичне завдання;

? занурення в комунікативну діяльність через організацію роботи в діалогових режимах із застосуванням ІКТ, зокрема Інтернету;

? урахування вікових особливостей;

? наявність високого рівня сформованості комунікативних умінь викладача.

У результаті в учнів старших класів розвиваються вербальні та невербальні комунікативні вміння, підвищується активність у комунікативній діяльності, здійснюється перенесення в інші види діяльності, формується інтерес до інформації.

2.2 Використання сучасних веб-сервісів та технологій Веб 2.0 у навчальному процесі

Соціальні сервіси - це мережеве програмне забезпечення, що підтримує групові взаємодії. Ці групові дії включають: персональні дії і комунікації учасників між собою, тобто, обмін повідомленнями [22].

Соціальні мережі та їх сервіси виявилися дуже ефективним методом забезпечення відвідуваності сайтів, зворотнього зв'язку і поступово стали одним із засобів генерації контенту (вмісту, що має цінність). На основі такого підходу з'явилося і швидко набрала популярність досить велика кількість соціальних web-сервісів, об'єднаних загальною назвою сервіси Web 2.0.

Веб 2.0 - це друге покоління мережевих сервісів Інтернету, які дозволяють користувачам створювати в Мережі і використовувати інформаційні ресурси.

Веб 2.0 (Web 2.0) - термін, що означає друге покоління мережевих сервісів, принциповою відмінністю яких від Веб 1.0 являється те, що ці сервіси дозволяють користувачам не лише подорожувати по мережі, але і спільно працювати, розміщуючи в мережі текстову і медіа інформацію.

За допомогою Веб 2.0 можна організувати наступну колективну діяльність:

? спільний пошук;

? спільне зберігання закладок;

? створення і спільне використання медіа-матеріалів (фотографій, відео, аудіозаписів.);

? спільне створення і редагування гіпертекстів;

? спільне редагування і використання в мережі текстових документів, електронних таблиць, презентацій і інших документів;

? спільне редагування і використання карт і схем.

Принципова відмінність Веб 2.0 від Веб 1.0 - це її соціальна орієнтованість.

Соціальні сервіси - це друга назва мережі нового покоління.

Нові сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес створення матеріалів і публікації їх в мережі. Тепер кожен може не лише дістати доступ до цифрових колекцій, але і взяти участь у формуванні власного мережевого контенту (від англ. content - вміст). Сьогодні, використовуючи Веб 2.0, новий контент створюється мільйонами людей. Вони, приносять в мережу нові тексти, фотографії, малюнки, музичні файли. При цьому спілкування між людьми все частіше відбувається не у формі прямого обміну висловлюваннями, а у формі взаємного спостереження за мережевою діяльністю. Освоєння нових засобів веде не просто до того, що ми можемо вирішувати нові завдання, але і міняється наш світогляд, який дозволяє нам бачити світ з нової точки зору.

Сповідуючи доступність, відкритість, інтерактивність і колективізм, соціальні сервіси Веб 2.0 стають природним освітнім середовищем, доцільність використання якою в навчальних цілях не викликає сумніву.

Місце і роль соціальних сервісів в становленні мережевих співтовариств, і, зокрема, в професійному розвитку майбутнього фахівця ще достатньо не досліджені. Саме це лягло в основу нашого дослідження.

Основні дії, які можна здійснювати в мережі Інтернет з використанням соціальних сервісів:

? записи думок, замітки і коментування чужих текстів - Живий журнал, Живий Інтернет, Блог.Ру, Blogger, Вікіпедія, Літописи.Ру, Жива енциклопедія пригод;

? спільний пошук інформації - Звики, Google, Флексум;

? спільне зберігання закладок - БобрДобр, Сто Закладок, Memori.ru, Румарк, МоєМісце, Ньюс2.ру, Кольорові смужки;

? спільне зберігання і створення медіа файлів;

? фотографії, схеми, малюнки - Флікр, Панораміо, Пікаса, Фотодія, Фламбер, КаляМаля, CoDraw (Спільне малювання);

? відео - Ютьюб, ТічерТьюб, Соціальна сага, Рутьюб, Rambler Vision, Відео@mail.ru;

? підкасти - аудіофайли - Audacity, PodOmatic;

? зберігання презентацій - СлайдШара, Спрезент, Скріб;.

? створення анімованих і інтерактивних історій - Скретч, створення тривимірних оповідань - Alice;

? створення і використання карти знань - Візуальний словничок, Bubbl.us, FreeMind, GraphViz;

? створення і редагування документів - Вікіпедія, Гугл, Zoho;

? соціальні геосервіси - Карти Google, Карти Google + WikiWiki, Об'ємна модель Землі Google, Панараміо;.

? інтерактивні анкети - Анкетер.ру;

? бокси для зберігання інформації в мережі - бокс від Яндекса;

? закриті групи - від Гугл;

? обмін повідомленнями (чати, форуми, телеконференції) - мессенджери, Скайп, ISQ.

Це далеко не повний перелік можливостей соціальних сервісів, що покладені в основу соціальних мереж.

Сервіси Інтернет класифікуються на такі:

? сервіси для зберігання закладок - посилання можна додавати з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет, посилання будуть доступні з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет, кожна закладка має бути помічена одним або декількома тегами (мітками-категоріями). Користувачеві пропонується присвоїти один або декілька тегів до кожної закладки, які описуватимуть її зміст. Якщо закладка, яку потрібно додати, і вона вже знаходиться в чиїйсь колекції, то відразу буде запропоновано прийняти популярні теги;

? сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів - засоби, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями, аудио- і відеозаписами, текстовими файлами, презентаціями тощо;

? створення і редагування документів - сервіси, що дозволяють користувачеві вести записи будь-яких текстів, редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті). Так само дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли тощо;

? соціальні геосервіси - сервіси мережі Інтернет, які дозволяють знаходити, відмічати, коментувати, забезпечувати фотографіями різні об'єкти в будь-якому місці на зображенні Земної кулі з досить високою точністю. Використовуються реальні дані, отримані за допомогою навколоземних супутників;

? соціальні мережі - це сервіс для взаємодії людей або групи людей;

? карти знань (англ. Mind map) - спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. У російських перекладах термін може звучати по-різному: карти розуму, карти пам'яті, інтелект-карти, майнд-мапи;

? соціальні пошукові системи - це системи, які дозволяють користувачам самим визначати, в якому напрямі вести пошук, які сайти переглядати передусім, на які слова звертати першочергову увагу і яким чином представляти знайдені результати. На основі пошукових двигунів нового покоління можна побудувати свої власні індивідуальні або колективні пошукові машинки. Пошук можна адаптувати до певної тематики і до певного співтовариства [10].

Існує ряд інструментів навчання, які прийшли з традиційного навчання, і залишатимуться обов'язковими постійно. Разом з тим, більшість інструментів навчання постійно оновлюються за умов стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, традиційно саме спілкуванню відводиться головна роль у процесі навчання. Спілкування - багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що спрямовані на обмін інформацією, сприймання та розуміння іншого, орієнтуючись на певну тактику і стратегію взаємодії. Засоби спілкування не є сталими. У цьому процесі, як показують доробки вчених та освітянська практика, чільне місце займають технології Веб 2.0, які дозволяють:

? забезпечити простоту у спілкуванні та співпраці всіх учасників навчального процесу за допомогою мережних технологій, створення соціальних спільнот, засобів колективного спілкування та обміну знаннями;

? реально впровадити особистісно-орієнтовані технології навчання за умов докорінної зміни ролі вчителя з основного джерела отримання знань до фасилітатора навчального процесу.

Фасилітація - стиль педагогічного спілкування, який передбачає полегшену взаємодію під час спільної діяльності учнів та вчителів; не нав'язлива допомога групі чи окремій людині в пошуку способів виявлення розв'язування проблем, налагодженні комунікативної взаємодії між суб'єктами діяльності [22].

Аналіз науково-методичної літератури показує, що в умовах сьогодення школа лише напрацьовує методику застосування технологій Веб 2.0. У той же час широко використовуються мультимедійні презентації, блоги, Вікі-Вікі, геоінформаційні сервіси, вебкасти, віртуальні світи тощо. Крім того для систематичного застосування дистанційних технологій, заснованих на технологіях Веб 2.0, у вищих навчальних закладах вже сьогодні використовуються спеціальні системи управління навчальним контентом - так звані LCMS (Learning Content Management System), які дозволяють реалізувати у навчальному процесі завдання, що ставляться перед системою освіти інформаційним суспільством. Системи управління навчальним контентом, які ще називають системами дистанційного навчання, передбачають створення та розміщення на їх базі електронних навчальних курсів. Учень отримує персональний доступ до такої системи, який забезпечує йому можливість користуватися у будь-який зручний для нього час поданими та розміщеними там навчальними матеріалами нового зразка. При цьому він отримує не лише статичний текст в електронному форматі, а й мультимедійні та відео ресурси, доступ до сервісів для колективного використання та спілкування як в он-лайн, так і в оф-лайн режимах, на зразок Вікі, форумів, блогів, вебінарів, підкастів тощо.

Впроваджуючи у навчальний процес LCMS навчальний заклад має можливість:

? накопичувати та аналізувати статистику навчальних досягнень учнів - статистика про успішність в режимі реального часу може передаватися вчителю;

? стандартизувати навчальний контент - один електронний курс можуть супроводжувати декілька вчителів, при цьому зміст його не змінюється, змінюється методика навчання; впроваджувати систему атестації навчальних ресурсів через забезпечення дотримання певних вимог до їх подання та складу;

? оперативно адмініструвати - адміністратор навчання може оперативно надати або анулювати доступ учневі до необхідного контенту;

? забезпечувати систематичну та відкриту взаємодію вчителя та учнів, учнів між собою на всіх етапах навчального процесу - при вивченні теоретичного матеріалу, його закріпленні при виконанні практичних завдань, обговоренні проблемних ситуацій та питань, спільному виконанні навчальних проектів та їх оприлюдненому захисті, контролі результатів навчальної діяльності, рефлексії та самооцінюванні навчальних досягнень учнів тощо.

У той же час, для забезпечення якості навчального процесу за умов зміни парадигми сучасної освіти дані технології потребують удосконалення. Зазначимо, що при опрацюванні поданих в електронних курсах навчальних матеріалів в учнів можуть виникати додаткові питання, відповіді на які він не завжди в змозі самостійно відшукати, тобто учні потребують консультацій як періодичних, наприклад, перед іспитом чи екзаменом, так і систематичних, які забезпечують успішне просування учнів у навчальному процесі; складний матеріал набагато простіше засвоювати при його поясненні у реальному часі, коли надається можливість безпосередньо в ході пояснення ставити уточнюючи запитання вчителю; семінарські заняття потребують обговорення деяких проблемних запитань не лише в асинхронному режимі, а що дуже важливо, в реальному часі, коли необхідно забезпечити інтерактивність при обговоренні та навчити учнів самостійно ставити проблемні запитання та організовувати їх обговорення між собою; постає проблема навчання учнів рефлексії, самооцінюванню, оцінюванню результатів навчальних досягнень не лише вчителем, а й учнями між собою за наперед визначеними та оприлюдненими критеріями оцінювання всіх видів навчальної діяльності; створення умов, як технічних так і методичних, для забезпечення виконання вчителем ролі фасилітатора навчального процесу, спільної групової роботи учнів, в тому числі за допомогою спеціальних мережних сервісів тощо.

Для вирішення зазначених методичних проблем при впровадженні, наприклад, дистанційних технологій навчання можна застосовувати технологію онлайн семінару під назвою вебінар.

Вебінар - це технологія, яка дозволяє в повній мірі відтворити умови колоборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарського, лабораторного занять, лекцій, використовуючи засоби аудіо- , відео обміну даними та спільної роботи з різноманітними об'єктами, незважаючи на те, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях. Таким чином, створюється віртуальна «аудиторія», що об'єднує всіх учасників вебінару. Вебінаром можна вважати віртуальний семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінар має головну ознаку семінару - інтерактивність, яка може бути забезпечена за допомогою моделі: доповідач - слухачі, які ставлять питання та обговорюють їх, причому в ролі доповідача може бути як вчитель так і учень, залежно від ролі, яку він має виконувати за сценарієм проведення такого семінару [24, с. 17].

Вебінар має переваги перед існуючими традиційними та інноваційними технологіями. Інноваційні мережні сервіси, які можуть забезпечити спільну колоборативну роботу учасників навчального процесу в Інтернет мережі, можна поділити на дві групи: асинхронні та синхронні.

Наприклад, Веб-каст - це асинхронна технологія, яка забезпечує лише односторонню доповідь, без інтерактивної взаємодії між доповідачем та слухачами. Веб-каст створюється вчителем чи учнем та розміщується для ознайомлення на навчальній мережній платформі.

Блог, як технологію ведення в Інтернеті власного щоденника, слід віднести до асинхронних мережних сервісів (додаток В). Його також можна розглядати як варіант особистого освітнього простору та засіб для організації спільної діяльності певної групи учнів - відкритим чи закритим середовищем для організації педагогічних дискусій з різних напрямів. Таке використання блогів допустимо та виправдано, оскільки багато блогів мають додаткові переваги перед форумами: можливість публікувати в тексті мультимедійні фрагменти, можливість перехресних зв'язків між кількома гілками дискусій. Однак, блоги не дозволяють обмінюватися повідомленнями в онлайні [10].

Вікі технології базуються на реалізації радикальної моделі колективного гіпертексту, коли можливість створення та редагування будь-якого запису надається кожному із членів мережної спільноти. Це робить Вікі найбільш перспективним засобом для колективного написання гіпертекстів.

Саме тому Вікі можна використовувати з метою:

? персонального інформаційного менеджера;

? для організації спільної роботи над колективним проектом;

? створення та користування базами даних - середовищ для збереження колективного досвіду тощо.

Все частіше Вікі розглядається як ефективний засіб для організації педагогічної діяльності вчителя та як елемент дистанційного навчального курсу. Перший досвід використання колективного середовища зводиться до створення окремих непов'язаних між собою сторінок-презентацій колективної роботи. Перехід на новий рівень спільної діяльності вимагає від організаторів додаткових зусиль, які розширювали б поле зору учасників спільноти, допомагали їм відслідковувати напрями діяльності один одного.

Соціальний сервіс Вікі може бути використаним у педагогічній практиці різними способами:

? подання, розширення та анотування навчальних матеріалів, тобто створення приміток, коментарів та анотацій на полях лекцій, які можуть складати вчителі та учні. На зворотному боці кожної основної Вікі-статті, присвяченій розкриттю та обговоренню певної проблеми, всі зацікавлені учасники можуть залишати свої коментарі та вести обговорення. Електронний варіант подання навчальних матеріалів надає учням можливість прослідкувати зв'язки між текстами. Система зворотних посилань дозволяє прослідкувати, з яких матеріалів лекцій та семінарських занять посилання звертаються до даного автора;

? спільне створення віртуальних екологічних (географічних, історичних тощо) екскурсій учнями;

? колективне створення творчих робіт;

? колективне створення учнівських енциклопедій.

Електронні конференції дозволяють привернути до участі в обговоренні різних проблем досить широке коло бажаючих, забезпечуючи при цьому кожному учаснику можливість одночасної присутності відразу на кількох конференціях, не відходячи від свого комп'ютера. Для всіх учасників навчального процесу електронні конференції дозволяють не лише бути в курсі розвитку проблематики, яка їх цікавить, брати участь в обговоренні проблем певної предметної галузі, але і самому висловлюватися з питань, що обговорюються, безпосередньо в процесі інформаційного спілкування знайти однодумців, зацікавлених колег в обміні інформаційними ресурсами.

Вебінар має всі переваги традиційного семінару, відтворюючи можливості особистого спілкування між слухачами, а також живого спілкування між слухачами та доповідачем.

Отже, вебінари мають такі переваги:

? висока доступність для «відвідування» слухачами;

? значна економія часу на організацію;

? зручність для «відвідувачів» - сприйняття відомостей та знань у звичній обстановці, без зайвих шумів тощо;

? інтерактивна взаємодія між доповідачем та слухачами, також слухачами між собою тощо.

2.3 Методика використання соціальних мереж у процесі навчальної діяльності учнів старших класів на уроках з предмету «Технології»

Багато сучасних ІКТ (Інтернет-форуми, блоги, Твітер, Вікі, відеохостінги, соціальні мережі, віртуальні ігри, проекти і світи), створені спочатку не для потреб освіти, але завдяки педагогам-новаторам адаптуються і інтегруються з педагогічними технологіями. Втім, сучасна система освіти не лише відкрита для впровадження в навчальний процес ІКТ, але і сама активно вбудовується в мережевий світ [25].

Інтернет, що виступає засобом отримання інформації, є невід'ємною частиною життя сучасної людини і відкриває для педагогічної практики нове середовище і нові можливості з використанням сучасного апаратного і програмного забезпечення _ ноутбуків, безпровідних систем і віртуальних середовищ навчання. Останніми роками відзначається підвищений інтерес з боку педагогічної громадськості до блогів.

Блог - від англ. Blog («web log») - «мережевий журнал» або «щоденник подій») являється одним з найпопулярніших соціальних сервісів. Він є Веб-простором, основний вміст якого - записи, що регулярно оновлюються та поповнюються, зображення та різного роду мультимедіа. Існує величезна кількість блогів, в яких представлений широкий спектр інтересів [25].

На основі даних В. Л. Волохонського можна виділити функції, які виконує блог у сучасному Інтернет-середовищі:

? комунікативна функція;

? функція самопрезентації;

? функція розваги;

? функція об'єднання і утримання соціальних зв'язків;

? функція мемуарів;

? функція саморозвитку, або рефлексії;

? психотерапевтична функція;

? освітня функція.

Інтеграція блогів у навчальний процес має, поза сумнівом, потенційні переваги в порівнянні з інші електронними ресурсами (додаток Г):

1. Простота використання і доступність:

- використання блогів не вимагає від користувача спеціальних знань, дозволяючи, між тим, оперативну публікацію будь-якої інформації (текст, графіка, аудіо- і відеофайли, анімація та ін.);

- зручний для читання і сприйняття інформації інтерфейс, що налаштовується користувачем відповідно до своїх потреб;

- використання спеціальних програм-клієнтів, що дозволяють зручним способом публікувати інформацію як за допомогою персонального комп'ютера, так і за допомогою мобільних пристроїв засобів зв'язку (мобільний телефон, комунікатор, смартфон);

- більшість блог-сервісів побудовано на філософії open-source тобто доступні початкові програмні коди усього сервера і клієнтів, що дозволяє виправити помилки, додавати нові функціональні модулі [52].

2. Ефективність організації інформаційного простору:

- організація персонального інформаційного простору користувача у вигляді щоденника (журналу), який дозволяє публікувати, зберігати, обробляти, передавати різного роду і змісту інформацію та здійснювати її пошук в усьому масиві даних;

- можливість створення співтовариств, які можуть адмініструвати декілька чоловік, з персональними налаштуваннями доступу для авторів і коментаторів;

- єдина система адресації для повідомлень і документів;

- застосування rss-потоків для впорядкування повідомлень стрічок новин, анонсів статей, змін у блогах тощо, і синдикації контенту, завдяки чому автор або адміністратор мають можливість розсилати матеріали блогу або їх частини на інші Інтернет-ресурси;

- організація системи рубрикації, яка дозволяє формувати як деревовидну структуру для зберігання інформації, так і довільним чином привласнювати повідомленням і документам ключові слова, розміщуючи їх в різні рубрики;

- використання механізму автоматичного зворотного зв'язку (trackback), який дозволяє обмінюються повідомленнями про появу у блозі нової інформації (коментаря), пов'язаної з попередньою заміткою і так далі [52].

3. Інтерактивність і мультимедійність:

- можливість користувачеві одночасно адмініструвати декілька щоденників або співтовариств;

- до будь-якого запису у блозі можна додавати коментарі у вигляді тексту, аудіо- або відеоінформації, які вибудовуються у вигляді ієрархічного «дерева»;

- розгалуженість полеміки і можливість ведення декількох дискусій одночасно в слушний для себе час;

- двостороння mail-інтеграція, яка надає можливість як отримувати нові повідомлення і коментарі, так і відправляти відповіді і публікувати свої повідомлення за допомогою електронної пошти;

- використання механізму, який дозволяє легко стежити за новими записами будь-якої кількості користувачів, а також регулювати доступ до своїх власних записів;

- можливість створювати опитування і тести з тематики, що цікавить, з миттєвою публікацією результатів;

- публікація анонсів, анотацій і дайджестів на будь-які матеріали і події блогосфери;

- використання тегів для оформлення і форматування документів, створення гіперпосилань і так далі.

4. Надійність і безпека:

- тільки власник ресурсу може вносити в нього нові записи, що дозволяє позбавитись від звичайної для гостьових книг проблеми «забруднення» нелегітимними повідомленнями сторінок щоденника;

- захист від спаму (несанкціонованих повідомлень рекламного характеру) в коментарях;

- можливість заборони перегляд записів якомусь конкретному користувачеві і незареєстрованим користувачам;

- можливість створення резервної копії щоденника (блогу) або співтовариства зі збереженням усіх коментарів, зв'язків і так далі в електронному вигляді для розміщення на іншому ресурсі;

- генерація сторінок, окремого щоденника або співтовариства з коментарями у формат *.doc, *.rtf або *.pdf. для друку або он-лайн перегляду тощо [10].

Особливо важливим є процес конструювання знань учнем, а набуття знань відбувається в соціальному процесі використання мови впродовж визначеного періоду часу. Отже, конструювання знань за своєю природою дискурсивне, тобто засновано на стосунках і спілкуванні. В процесі отримання і трансформації знань учні повинні мати реальні можливості для публікації своїх робіт, з яких вчителі мають «можливість зробити висновки про те, як учні трансформують і привласнюють сутності і стратегії, освоєні у рамках соціального досвіду». Подібна публікація дозволить учням ще раз звернутися до своїх робіт, переосмислити їх і збагатити таким чином свій навчальний досвід. Використання блогів в цьому аспекті дуже корисно, вони дають можливість учням осмислити матеріал, що вивчається, і представити його розуміння, а можливість розміщення у блогах коментарів до повідомлень сприяє отриманню зворотного зв'язку і потенційної підтримки нових ідей. Можливість включення в текст гіперпосилань на інші Інтернет-ресурси допоможе учням усвідомити взаємозв'язки і контекст знань, їх конструювання і освоєння. Блог стає віртуальним простором для апробації нових понять. Гіперпосилання у блогах надають читачам ширший контекст конкретного повідомлення в Інтернеті, зв'язуючи новини, зображення і іншу інформацію. Крім того, у блогах інформація часто оновлюється.

У епоху конструктивістської педагогіки учні повинні самостійно освоювати нові знання і поняття «використання технологій для доставки змісту» повинне включати використання технологій для створення учнями власного змісту. Таким чином, блоги нададуть учням можливість управляти своїм навчанням, публікувати власні думки і демонструвати розуміння матеріалу [10].

Крім цього, відмітимо недоліки використання блогів в освітньому процесі:

1. Обмежений функціонал сервісу, зокрема, відсутність можливості пересилки файлів, як це робиться в електронній пошті.

2. Лінійна структура записів в одній колонці, при якій новий запис опиняється вище за передуючий. Нерідко трапляється ситуація, коли продовження теми (написаної пізніше) на сторінці виявляється над початком і читач вимушений цей початок шукати. Внаслідок цього навчальні матеріали по окремо взятій темі бажано розміщати за один прийом як цілісний модуль. Пом'якшення цього протиріччя досягається при використанні на сторінці блогу розділу архіву записів, фактично це організовує зміст тем блогу [10].

Аналіз публікацій дозволяє виділити наступний перелік проблем, виникаючих при впровадженні блогів в освітній процес:

- для роботи з блогами потрібна певна матеріально-технічна база (стабільний і, по можливості, швидкісний Інтернет);

- блоги за своєю природою носять неформальний і особовий характер, тому важко вбудувати блог в традиційну систему освіти;

- необхідно продумувати довгострокову стратегію інтеграції блогу в навчальний процес, робота у блозі повинна перетинатися з системою звичайних завдань;

- учні не завжди досить мотивовані, щоб освоювати новий і незвичний для них вид роботи;

- роботу учнів у блогах важко оцінювати за існуючою методикою;

- робота з блогом займає багато навчального часу, іноді на шкоду основній програмі;

- блоги вимагають від вчителя значних додаткових витрат часу і зусиль на етапі його проектування і створення [10].

За спостереженнями педагогів, що активно використовують освітні блоги, можливість публікації письмових завдань змінює відношення учнів до їх виконання. З одного боку, розміщення коментаря, відповіді на завдання, есе у блозі або на сайті припускає зовнішню оцінку і, можливо, критику з боку не лише вчителя, але і однокласників чи інших читачів. Тому учні уважніше відносяться до вибору слів і аргументів для оформлення відповіді, прагнуть якісніше виконати завдання. З іншого боку, існує і протилежна тенденція: окремі учні з великим небажанням працюють у блозі, не бажаючи виносити результати своєї роботи на загальний огляд. При цьому їх небажання далеко не завжди пояснюється низьким рівнем роботи; іноді причина криється в невпевненості у власних силах і заниженій самооцінці. Такі учні погоджуються замість запису у блозі використати більше закриту електронну пошту. Подолання психологічного бар'єру старого стереотипу педагогічно необхідно з точки зору розвитку особистості учня і його готовності до життя в інформаційному суспільстві. У ряді випадків доступ до блогу можна надати з обмеженням, наприклад, тільки для цієї групи користувачів.

Для подолання відмічених вище проблем можна скористатися порадами Тома Даккора, приведеними в коментарі до блогозаписів Енді Карвена:

- розробіть довгострокову стратегію інтеграції блогу в навчальний процес для підвищення мотивації вивчення дисципліни;

- продумайте форму неформального або формального зворотного зв'язку, а також параметри оцінки (у тому числі якісною чи неформальною) за роботу у блозі;

- поясніть учням найбільш зрозуміліше, які цілі і завдання використання блогу, а також яке його місце в структурі вашої дисципліни;

- відведіть достатній час на протязі навчального семестру (роки) на те, щоб учні освоїлися у блозі і навчилися працювати з блогом;

- заохочуйте співпрацю учнів у блозі (розміщення коментарів з приводу повідомлень інших учнів, спільне виконання завдань і т. д.);

- використайте повідомлення у блозі як імпульс до початку, розвитку і продовження дискусій в аудиторії;

- використайте роботу у блозі як обов'язкову частину навчального проекту [6].

Підвищення ефективності процесу взаємодії користувачів в Інтернет-середовищі, різноманіття принципових особливостей і різних можливостей блог-технологій, а також відносна дешевизна використання подібного сервісу як вчителями, так і учнями, обумовлює серйозні перспективи використання подібних ІКТ і зумовлює необхідність їх глибокого вивчення і експериментальних досліджень на практиці [6].

Можна припустити, що при виборі правильної стратегії організації і управління віртуальним співтовариством у процесі навчання, в результаті спільної діяльності учителів і учнів, будуть вирішені основні педагогічні завдання, а також відмічено особове зростання студентів, що виражається в появі нових навичок і умінь, необхідних для самонавчання і саморозвитку.

Нині, завдяки розвитку цифрових технологій, в навчальній практиці з'являються нові інструменти і засоби, за допомогою яких педагоги можуть вирішувати складні завдання. Наприклад, сучасний учень однаково легко і швидко освоює і новітні моделі мобільних телефонів, і інтерфейси веб-ресурсів, призначених для розваги, спілкування і обміну інформацією. Як правило, учнів не потрібно навчати вступати у взаємодію з собі подібними мережевими користувачами - вони самі роблять це із задоволенням (наприклад, в соціальних мережах). Навички цієї діяльності приходять як би самі собою, а навчання інструментарію проходить фоново. На жаль, освітнього змісту така діяльність практично не несе. В той же час використання Інтернет-технологій з метою навчання і розвитку може бути продуктивнішим і захоплюючим, ніж комп'ютерні ігри або мережеве спілкування. Завдання педагога - навчити учня використати мережеві технології з іншими цілями. Для цього вчитель повинен не лише упевнено володіти сам цими технологіями, але і знайти варіанти адаптувати їх для освітніх цілей. Зробивши це, він отримає потужний інструмент для вирішення багатьох професійних завдань.

Мережеві щоденники (блоги) здобули широку популярність у «всесвітній мережі» завдяки американському проекту LiveJournal.com в середині 90-х років. В україномовній частині Інтернету цей проект дістав назву «Живий журнал» або «ЖЖ» і став найпопулярнішим блог-сервісом в першому десятилітті XXI століття.

Автор такого щоденника може залишати короткі замітки, робудовані в певному хронологічному порядку. На відміну від особистого щоденника, який ведеться, передусім, для себе, в мережевому щоденнику автор намагається притягнути до своїх записів увагу найбільшого числа читачів. Невипадково найпопулярніші блоги, що налічують десятки тисяч читачів, прирівнюються до засобів масової інформації. Автор блогу публікує в мережі свої замітки або творчі роботи і розраховує отримати відгуки від своїх читачів, іноді свідомо провокуючи їх на це. Тоді блог може стати дискусійним майданчиком або середовищем спілкування. Інша платформа - сервіс Blogger (http://blogger.com), що набирає популярність, на якій створюється блог, дозволяє розміщувати на сторінках блогу текстову, графічну, так, практично, будь-яку мультимедійну інформацію. На сторінках блогу можна розмістити посилання Інтернет-ресурси і навіть інтегрувати туди різні зовнішні застосування - флеш-ролики, новинні стрічки, тренажери, тести, гаджети і т. д.

Blogger - це дуже зручний і універсальний інструмент, який дозволяє зробити свій блог надзвичайно привабливим для користувачів усіх категорій: для дітей, підлітків, дорослих читачів. Серйозний матеріал тут вдало можна поєднати з навчальним, цікавим і ігровим.

Зараз в Інтернеті налічується більше 30 мільйонів блогів, і їх число збільшується щомиті. Знаючи, що мета створення будь-якого блогу - передати інформацію від автора до читачів, перерахуємо головні, на наш погляд, причини, що впливають на швидке зростання популярності мережевих щоденників.

По-перше, простота при створенні блогу і легкість публікації матеріалу.

По-друге, легкість в організації і забезпеченні інтерактивної взаємодії між авторами і читачами; можливість створення мережевих співтовариств.

По-третє, зростаюча доступність Інтернету і швидкість розповсюдження інформації.

Яке відношення усе це може мати до школи, до учня, нарешті, до освіти? Так, люди діляться своїми думками, новинами, просто розповідають про власне життя, хтось публікує свої вірші, малюнки, але педагогові це навіщо? При великій завантаженості, дефіциті часу, постійній втомі взяти на себе ще одне додаткове навантаження - вести блог - це складне завдання.

Чим може стати блог для педагога - додатковим навантаженням чи корисним інструментом.

Перше питання, що постає перед автором блогу, - що я писатиму?

Можна створювати професійні блоги, які матимуть безпосереднє відношення до предмета нашої діяльності: до уроку, секції, до методики викладання, до класного керівництва, до підготовки учнів до іспитів, до роботи з батьками, колегами. Блог - усього лише форма, а чим її наповнити - це ви вирішите самі: завдання і тести для учнів, ради для батьків, обмін досвідом з колегами, колекція навчального матеріалу з предмету, зібраного в мережі, звіти про класні заходи, виставки робіт тощо.

Робота у блозі дозволяє інакше організувати свій професійний простір і час: на публікацію матеріалу у блозі не вимагається багато часу, а затребуваність тієї інформації, яку учитель публікує у своєму блозі, тільки надихне автора до подальшої роботи. До того ж блог може бути груповим, тобто створений групою педагогів або однодумців, і тоді його функціональність значно зростає.

Сучасна типологія освітніх блогів може бути представлена таким чином.

1. Блоги в навчальному і виховному процесі. Блог одного уроку або теми може містити як основний, так і додатковий текстовий, аудіо- або відеоматеріал, підібраний педагогом в мережі. Цей матеріал буде відібраний учителем, а значить учнем на уроці або удома не доведеться зіткнутися з рекламою або інформацією небажаного змісту. Чи перед педагогом стоїть завдання: зробити так, щоб матеріал був доступний і після уроку (презентація, відеозапис, текстові документи, посилання на інші ресурси), наприклад, з домашнього комп'ютера. В цьому випадку на основі матеріалів блогу може бути побудовано домашнє завдання і практична робота, складений тест, пройти який учні зможуть удома в слушний час.

Блог вчителя-наочника - колекція навчального матеріалу, тематична колекція. З роками роботи кожен педагог створює величезну кількість авторських розробок. Це презентації, збірки завдань і тестів, листівки, методичні рекомендації учням і колегам. Як правило, усі вони зберігаються в різних місцях і з часом втрачаються. Якщо розмістити розробки у блозі, то вони будуть каталогізовані і опубліковані, а головне - завжди будуть під рукою. Учитель зможе скористатися необхідним матеріалом і на уроці, і на батьківських зборах, і на виступі на конференції перед колегами. Такий блог стане для педагога електронним методичним портфоліо, яке створюється не спеціально до майбутньої атестації педагога, а формується автоматично, у міру накопичення матеріалу.

Педагоги часто нарікають, що Інтернет, будучи бездонною базою знань, не стає природним інструментом освіти наших учнів, що існуючі освітні ресурси або надмірні, або непривабливі, або в мережі їх важко відшукати учневі. Через блог педагоги мають можливість відфільтрувати навчальний матеріал, перенаправити потрібні інформаційні потоки на свій блог, створивши необхідний освітній контент.

Технологія створення блогу дозволяє розмістити на власних веб-сторінках колекції авторських навчальних матеріалів (аудіо- і відеоматеріали, посилання на потрібні і цікаві сайти, текстові матеріали, задачі, практичні роботи, матеріали для підготовки до уроків та інше). Налаштування блогу дають можливість організувати працю в закритому гурті користувачів, наприклад, тільки колегам або учням і їх батькам, або індивідуальну роботу з учнями.

Як часто, шукаючи в Інтернеті потрібну інформацію, ми зустрічаємо безліч корисного навчального матеріалу! Проходить час - інформація втрачається. Якщо, наприклад, розмістити посилання на цей ресурс на своєму блозі, супроводивши його відповідним ярликом (наприклад, «цікаві посилання»), або інтегрувати застосування у блог, то навчальний матеріал з Інтернету буде завжди під рукою. Треба тільки не забувати про дотримання авторських прав.

Блог класу або блог класного керівника може стати «дошкою інформації» для учнів і їх батьків. Буде чудово, якщо в його створенні візьмуть участь учні класу або батьки. Такий блог може містити фотоальбоми класних заходів, дискусії і обговорення різних тем, плани, корисні посилання. Не можна не сказати ще про одне завдання, яке вирішує педагог, створивши блог класу: організовується єдина точка входу в Інтернет - місце в мережі, де учням цього класу буде комфортно і безпечно, і де з вони вчитимуться працювати з інформацією.

Блог як навчальний проект може бути корисний учням в проектній або дослідницькій роботі. По-перше, тут можуть бути розміщені усі інструкції і етапи роботи над проектом, посилання на корисні ресурси і застосування, які можуть бути затребувані в роботі над проектом. По-друге, це може стати місцем для публікації звіту - результатів роботи учнів. Окрім цього, на сторінках блогу завжди можна організувати дискусію (через коментарі).

Блог учня або електронний зошит учня. Цей електронний простір учня, де він може розміщувати власні матеріали: презентації, малюнки, творчі домашні завдання. Такий блог створюється учнем і може бути продемонстрований учителям.

В учня з'являється можливість:

? опублікувати свою роботу в електронному вигляді;

? представити звіт (чи результат роботи) в широкому спектрі форматів, в яких він може бути виконаний;

? для творчого самовираження (за рахунок публікації матеріалів свого захоплення або творчості);

? не використати додаткові електронні носії;

? доступу до матеріалів поза школою у будь-який час.

Такий блог може стати електронним портфоліо учня, де будуть не лише виконані домашні завдання, але і матеріали про всі досягнення учня, його інтереси, електронні інструменти для його спілкування з друзями. Блог дозволяє розширити освітній простір учня. Школа перестає бути єдиним джерелом навчальної інформації, відбувається зміна навчального середовища. З'являються інші «простори», де учням надаватиметься можливість отримувати навички спілкування і співпраці, поведінку в суспільстві. Учень, ведучи блог або працюючи в співавторстві, набуває навички роботи в команді, вчиться грамотно формулювати думки, вчиться відбирати, аналізувати і представляти інформацію, освоює мережевий етикет. Така зміна концепції навчального середовища може істотно вплинути на розвиток сучасних учнів.

Блог для дистанційної підтримки учня. Це блог, створений для учнів, тимчасово не відвідуючих школу або таких, що знаходяться на домашньому навчанні. Особливість таких блогів полягає в тому, що вони ведуться декількома педагогами і містять навчальний матеріал по декількох предметах. Це може бути базовий навчальний матеріал для самостійного вивчення або матеріал підвищеного рівня складності, матеріал для розширення кругозору. Інтерактивні тести, опитування, створені за допомогою сервісів Google, дозволять фіксувати результати їх виконання учнями, проводити перевірочні і контрольні роботи дистанційно. Для підтримки спілкування з учнем на сторінках блогу розміщуються гіперпосилання на сервіси, що здійснюють цю підтримку (чат, голосова і відозв'язок) або використовуються можливості вбудованих додатків, - гаджетів.

2. Блоги в адміністративно-організаційному процесі носять, у більшій мірі, інформаційний, ніж інтерактивний характер.

Блог директора. Проведення анкетувань, голосувань і публікація коментарів читачів з різних тема на сторінках директорського блогу з часом дозволять залучити до участі в рішенні шкільних проблем батьків, громадськість і соціальних партнерів.

Блоги заступника директора по навчальній роботі, заступника директора по виховній роботі можуть вирішувати завдання як інформаційної, так і методичної підтримки. У блозі завуча доречні посилання на сайти з нормативними документами, на сторінки з цифровими освітніми ресурсами. Тут можна розміщувати шкільні інструкції, плани, графіки і звіти по навчально-виховній роботі. Для взаємодії з батьками можуть бути використані різні інтерактивні додатки, вже згадувані раніше, і чати. Інформація про лосягнення педагогів, збірки з методичними розробками колег ляжуть в основу методичного портфоліо школи.

Для супроводу навчально-виховного процесу ведуть блоги і працівники шкільних бібліотек.

3. Освітні блоги, створені для підтримки підвищення кваліфікації педагогів. Звичайно, приведена нами типологія освітніх блогів умовна. Ми навели приклади блогів і спробували їх систематизувати відповідно до завдань, які вирішують їх автори. З появою нових блогів і розвитком блог-технології наша класифікація має бути розширена і доповнена.

Отже, повторюючись, знову відмітимо головну і найістотнішу відмінність блогу від звичайного сайту - інтерактивність. Скільки часу на уроці педагог спілкується з учнем? Адже, це спілкування потрібне учням. У блозі таку можливість можна організувати за допомогою зовнішніх додатків шляхом їх інтегрування на сторінку у вигляді гаджету з чатом або відеоконференцією. Чи через публікування коментарів, які, по суті, нагадують форуми. Читачі блогу (тобто учні, їх батьки, колеги) можуть залишати коментарі на кожне повідомлення, яке педагог розмістить на своїх сторінках. У вчителя з'являється можливість проводити додаткові консультації в мережі, організовувати спільну мережеву роботу над проектом чи дослідженням, тоді як сайт - структура ваговита, мало пристосована для спілкування, та і вимагає для створення спеціальних навичок програмування. Так, ведення блогу - це додаткове навантаження для педагога, але, одночасно, і ефективний інструмент, технологія, ефект від використання якої багаторазово «окупить» витрачений час і компенсує додаткові фізичні і моральні навантаження.

Отже, можемо стверджувати, що педагогічний блог - це нова освітня реальність. Головне: ведення педагогом блогу може і повинне стати способом самовираження і одним з прийомів усвідомлення власної професійної компетентності. Почавши створювати свою блогосферу, педагоги самі почнуть моделювати альтернативний освітній простір.

Висновок до розділу 2

В умовах сьогодення, коли створюється єдиний інтелектуальний і емоційний простір засобами Інтернет-технологій, нагальною проблемою стає поєднання класичних педагогічних технологій з інформаційними технологіями навчання.

Ми дослідили, що інтернет-комунікація - це спілкування за допомогою глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. При дотриманні виділених нами педагогічних умов для успішного формування комунікативних умінь засобами Інтернет-комунікацій в учнів старших класів розвиваються вербальні та невербальні комунікативні вміння, підвищується активність у комунікативній діяльності, формується інтерес до інформації.

...