Соціальні мережі як засіб формування комунікативних навичок учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи

Формування комунікативних навичок у школярів старших класів. Використання сучасних веб-сервісів та технологій Веб 2.0 у навчальному процесі. Інтернет-комунікація як засіб формування комунікативних навичок у процесі вивчення загальноосвітніх дисциплін.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2014
Размер файла 236,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Творчість як основа перетворювальної діяльності людини.

Технології та методи творчої дiяльності: метод мозкової атаки, метод контрольних запитань, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, метод випадковостей, функціонально-вартісний аналіз, алгоритм розв'язування винахідницьких задач.

Винахідництво. Раціоналізаторські пропозиції - рушійна сила у розвитку виробництва.

Практичні роботи

1. Розв'язування технічних задач з проблемним змістом.

2. Застосування методу синектики для розв'язання завдань проекту.

3. Застосування морфологічного аналізу для роботи над проектом

- Характеризує синектику як технологію використання аналогій для процесу розв'язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;

- називає та використовує в проекті основні аналогії синектики: пряму, фантастичну, символічну тощо;

- формулює розв'язок проблеми з використанням абстрактної аналогії

Розділ 2. Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності

Тема 2.1. Використання в проектній діяльності інформаційно-комунікаційних технологій

Презентація результатів роботи як один з видів перетворювальної дi-

- Використовує мультимедійні та інші комунiкаційні засоби для презентації теми чи проблеми проекту;

2

яльності людини. Види презентацій: мультимедійна, публікація, веб-сайт в Інтернеті.

Технологія створення публікації. Добір необхідної інформації.

Створення веб-сайта. Технологія використання програми Microsoft Publisher для створення веб-сайта.

Практичні роботи

1. Створення публікації за темою проблеми.

2. Створення веб-сайта для презентації проблеми в Інтернеті

- використовує технології створення публiкації за темою проекту

2

Розділ 3. Художнє конструювання об'єктів технологічної діяльності

Тема 3.1. Ергономіка в структурі перетворювальної діяльності.

Загальні питання ергономіки. Історія становлення та сутність ергономічної науки. Методи і засоби ергономічних досліджень. Санітарно-гiгієнічні та естетичні умови праці. Ергономічний підхід до організації праці. Ергономічний аналіз технологічного процесу з виготовлення певного об'єкта.

Практичні роботи

1. Здійснення ергономічного аналізу нескладного побутового виробу. Виконання ескізу власної пропозиції.

2. Виконання проекту нескладного інструменту (ножиці, кутник, молоток тощо) з урахуванням антропометричних параметрів руки.

3. Розробка робочого місця учня з урахуванням основних вимог ергономіки

- Характеризує основні поняття ергономiки;

- називає методи і засоби ергономічних досліджень;

- визначає санітарно-гiгiєнічні та естетичні умови праці

2

Розділ 4. Екологічні і техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини

Тема 4.1. Глобальні проблеми людства

Проблеми загальносвітового рівня - демографічні, екологічні, енергетичні. Сучасна енергетика в екосистемі. Техногенні проблеми в суспільстві. Види виробництв та їх вплив на екосистему. Можливі шляхи подолання енергетичних та екологічних проблем

- Характеризує поняття моніторингу для визначення стану навколишнього середовища;

- називає техногенні проблеми в сучасному суспільстві

Тема 4.2. Природоохоронні технології

Інформаційна система спостереження та аналізу стану природи. Технології переробки побутових відходів. Сучасні технології безвідходного виробництва продукції. Замкнені системи як один з видів безвідходного виробництва.

Практична робота

1. Проект на створення екологічно стiйкої системи, наприклад “Збережемо річку”, “Закладемо парк” тощо.

Основні етапи проекту:

- організаційний (обгрунтування теми проекту),

- дослідно-пошуковий (збір необхідної інформації, пов'язаної з темою проекту, добір природоохоронних технологій та ресурсів для реалізації проекту, складання плану дій),

- заключний (оцінка та захист проекту)

- Визначає вплив людини на екосистему;

- характеризує замкнені системи як один з видів безвідходного виробництва;

- називає основні етапи проекту;

- визначає та обгрунтовує тему проекту на основі отриманих знань;

- відбирає природоохоронні технології для власного проекту

Розділ 6. Проектування професійного успіху

Тема 6.1. Основи професійного самовизначення

Основні функції професійної діяльності. Основні види діяльності людини. Професійна діяльність та професійне самовизначення. Сфери та

- Характеризує основні функції професійної дiяльності людини.

4

галузі професійної діяльності людини. Основні поняття: культура праці, професійне становлення особистості, професійна кар'єра.

Практична робота

1. Визначення основних компонентів процесу вибору майбутньої професії

- Пояснює основні поняття про культуру праці, сутність професійного становлення

Тема 6.2. Портфоліо в професійній діяльності людини

Суть та призначення портфоліо в професійній та освітній діяльності людини. Основні частини портфоліо в залежності від майбутньої професії. Компонування портфоліо. Відбір та оцінка кращих результатів власної діяльності над проектом.

Практичні роботи

1. Вправи на обговорення портфоліо в парах.

2. Інтерактивне обговорення портфоліо (“Ажурна пилка”, “Круглий стіл” тощо)

- Пояснює призначення та завдання портфоліо у професійному поступі людини;

- визначає складові частини власного портфоліо з урахуванням особистісних досягнень і життєвих планів на майбутнє

Тема 6.3. Орієнтовний проект “Моя професійна кар'єра”

Мета і завдання проекту. Поняття професійної кар'єри. Фактори, що впливають на професійну кар'єру (особистісні, службові, виробничі, соціально-економічні тощо).

Практичні роботи

1. Складання плану дій для реалiзації проекту.

2. Збір інформації про види професій.

3. Обгрунтування теми проекту на основі зібраної інформації.

4. Обгрунтування обраної спецiальності, учбового закладу для подальшої професійної освіти.

5. Аналіз непередбачених варіантів

- Визначає цілі та завдання власного проекту;

- характеризує фактори що впливають на власний вибір майбутньої професійної діяльності;

- складає план дій стосовно власної кар'єри

Додаток Б

План-конспект уроку технології (типовий)

Тема: Презентування результатів роботи як один із видів перетворювальної діяльності людини. Презентації та їх призначення.

Мета: Ознайомити зі способами презентування результатів проектної діяльності.

Знати призначення та методи роботи з програмним продуктом Microsoft Power Point,

Виховувати навики наукової організації праці, самостійність, розуміння необхідності використання презентування результатів роботи.

Розвивати навички творчої роботи за персональним комп'ютером.

Обладнання: ноутбук, веб-камера, інтерактивна дошка, проектор, мультимедійні презентації.

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

? Привітання.

? Відмітка відсутніх.

? Призначення чергових.

? Перевірка готовності учнів до уроку.

2. Повторення опорних знань.

1. Пригадайте, що може бути результатом виконання проекту?

2. У якій формі можуть зберігатися відомості про об'єкти проектної діяльності?

3. Які ви знаєте етапи проектування виробів?

4. Які види діяльності інженера-конструктора в процесі проектування виробу можуть бути виконані з використовуванням інформаційно-комунікаційних технологій?

5. Що спільного та в чому відмінності електронного документа і документа на папері?

3. Пояснення нового матеріалу

Після створення певного корисного продукту, завершення виконання проекту, іноді - навіть тільки після виникнення ідеї його започаткування, виникає необхідність розповісти про це людям, переконати їх у його необхідності і корисності, порадитись з ними, тобто презентувати проект або ідею його започаткування. Отже, оприлюднення певних відомостей у формі, доступній не тільки для ініціатора й виконавців проекту, є однією з необхідних складових проектної діяльності.

Таке оприлюднення результатів є діяльністю, яка полягає в перетворенні певних відомостей у форму і забезпечу є їх сприйняття іншими людьми.

Об'єктом перетворювальної діяльності в цьому випадку є інформація. Форма подання відомостей щодо цілей, процесу виконання й результатів проекту є результатом, продуктом перетворювальної діяльності людини або групи людей (співвиконавців). Необхідність виконання такої перетворювальної діяльності виникає тоді, коли в процесі виконання проектної діяльності група людей дійшла висновку, що існує деякий спосіб отримання суспільно корисного продукту, більшості людей невідомий, і відомості про це потрібно зробити доступними суспільству.

Найстарішим прикладом такого донесення до широкого загалу результатів проектно-пошукової діяльності можуть бути біблійні притчі, а одній з яких йдеться про сім вгодованих і сім худих корів, є ні чім іншим, як викладом моделі оптимального управління державою, здобутої в результаті проектування на основі узагальнення, осмислення досвіду.

Оприлюднення у спеціальний спосіб підготовлених відомостей, зокрема результатів проекту, може відбуватись у формі презентації.

У загальному випадку презентацією називають захід, який проводиться з метою поширення інформації про певну організацію, подію, товар, послугу. Завданням проведення презентації є надання її учасникам певної інформації, частину якої вони повинні сприйняти і запам'ятати.

Відомо, що люди, зазвичай, запам'ятовують менше 10% від почутого, прочитаного, приблизно 30% від побаченого і більше 70% від того, що чують і бачать одночасно. Саме тому презентація, яка поєднує ці впливи, є найефективнішим засобом донесення інформації до людини, переконання людей. Відтворення зображень (нерухомих і рухомих), тексту, звуку, ефективне управління цим процесом забезпечується сьогодні комп'ютеризованими засобами. Тож важливою складовою сучасної презентації є демонстрування її учасникам спеціально підготовленого матеріалу, яке здійснюється з використанням сучасних комп'ютеризованих засобів, або, як їх називають, «мультимедійних засобів». Цю складову презентації називають комп'ютерною презентацією. Нею може бути набір зображень, що містить інформацію на певну тему і супроводжуваний необхідними коментарями в усній або друкованій формі, відеоматеріал. Найменшим елементом комп'ютерної презентації, яким можна оперувати під час її відтворення, є слайд, названий так за аналогією з кадром фотографічної плівки, призначений для використання у звичайному проекторі. Термін слайд використовується для позначення одиниці матеріалів презентації незалежно від того, чи буде ця сторінка демонструватися на екрані дисплею, роздруковуватися на принтері або виводитися на прозору плівку.

Сукупність зображень (нерухомих, анімованих та відеозаписів), звукових записів і відповідних екранних засобів керування, певним чином упорядковану, називають «комп'ютерною презентацією», або «мультимедійною презентацією».

З комп'ютерними презентаціями, їх створенням і застосуванням Ви досить докладно ознайомились у процесі навчання інформатики в 10-му класі.

Комп'ютерні презентації можуть бути складовими не тільки власне презентацій, але й лекцій, уроків, ними можуть супроводжуватись публічні звіти, захисти проектів, інші виступи перед різними аудиторіями. Комп'ютерні презентації можна класифікувати кількома способами.

А) За структурою і способом подання матеріалу.

1. Комп'ютерні презентації, які складаються з окремих зображень (слайдів). Такі презентації створюють за допомогою програми Microsoft PowerPoint, або подібних. Відтворення таких презентацій може здійснюватись як для групи людей, так і для однієї особи або у вигляді послідовності зображень, відеофрагментів (відеороликів), яка відтворюється або як неперервна у часі послідовність, або як така, де використовуються засоби управління, завдяки яким її можна призупинити, повторити перегляд певних частин, перейти до іншої частини тощо.

2. Комп'ютерні презентації у вигляді відеоролика. Зазвичай у них використовуються відзняті на відеокамеру невеликі сюжети, або комп'ютерна графіка (дво- або тривимірна, анімована, записані у вигляді неперервної послідовності зображення нерухомих або рухомих об'єктів екрана тощо).

За структурою презентації можуть бути лінійними, або розгалуженими. У лінійних презентаціях переходи можливі від попереднього зображення до наступного і навпаки. Лінійні презентації мають значне поширення, досить просто і швидко створюються. Презентації з розгалуженою структурою, або інтерактивні презентації, відрізняються тим, що в них можливі переходи від однієї групи зображень до іншої, наприклад, - з використанням систем меню.

Б ) За призначенням.

Можна виокремити дві основні групи комп'ютерних презентацій: презентації для аудиторного або для індивідуального використання. Ці дві групи маю багато спільного, але й є істотні відмінності, які слід враховувати при їх створенні. Зазвичай комп'ютерні презентації, які використовуються для супроводу лекцій, доповідей, за структурою є лінійними презентаціями.

Деякі презентації можуть бути використані індивідуально, їх іноді використовують у мережі Інтернет або локальній мережі (після збереження їх у формат Веб-сторінки). Ці презентації зазвичай мають розгалужену структуру (рис. 1). Управління відтворенням комп'ютерних презентацій може здійснюватись доповідачем (на лекції, уроці, презентаційному заході, захисті проекту) або особою, яка ознайомлюється з інформацією (у мережі Інтернет, локальній мережі, на окремому комп'ютері).

Починаючи з 90-х років минулого століття в світі здійснюються розробка і масовий випуск цифрової проекційної техніки. Саме відтоді в масовому виробництві освоєно системи управління комп'ютеризованими засобами відтворення зображення і звуку безпосередньо з екрана, доторканням до його поверхні рукою, або спеціальним пристроєм - електронним пером або етилом.

Загальною назвою засобу, на якому відтворюється зображення, є назва «екран». Залежно від фізичної реалізації розрізняють екрани, які відбивають світло й такі, що його випромінюють. Зображення може відтворюватись на екрані електронно-променевої трубки, екранах, утворених з сукупності окремих елементів, які або самі випромінюють світло (люмінесцентні екрани або плазмові панелі), або змінюють свою прозорість, пропускаючи різну кількість світла від джерела (дзеркальної поверхні, люмінесцентних ламп, світлодіодів).

Одним з основних методів утворення зображення, яке може спостерігатись великою групою людей, є світлова проекція. Обов'язковою складовою системи відтворення зображення на екрані шляхом світлової проекції є проектор. Сьогодні майже всі проектори забезпечують світловий потік, достатній для застосування без затемнення у приміщеннях, в яких з дотриманням умов видимості зображення, які визначаються кутовими розмірами його елементів, може розміститись 30-40 і більше осіб.

За технічними засобами, які об'єднують проектор, екран, систему відтворення звуку і систему управління комп'ютером безпосередньо з екрана, закріпилась назва «мультимедійна система».

Основну складову цієї системи називають «інтерактивною дошкою», або, правильніше, «сенсорною поверхнею».

Спільним для всіх програмних і апаратних засобів створення і відтворення комп'ютерних презентацій є те, що з їх використанням створюються статичні й динамічні (рухомі) зображення, які супроводжуються відтворенням звуку.

Апаратно-програмні комплекси, призначені для створювання і відтворювання комп'ютерних презентацій, називають «системи підготовки і відтворення комп'ютерних презентацій».

Комп'ютерні, або мультимедійні презентації результатів проектної діяльності використовують, як уже зазначалося, для супроводу публічного захисту проектів. У такому випадку презентація має містити відомості, які б наочно розкрили проблему, вирішенню якої присвячено проект, і показали суспільну значимість, корисність результатів діяльності з виконання проекту.

Існують певні правила правильної побудови й оформлення комп'ютерних презентацій.

У процесі створення презентації дуже важливо вибрати спільне для всіх слайдів оформлення, яке б відображало певним чином зміст презентації. Якщо у презентації передбачається подання відомостей про певний вид діяльності, тло, то й інші елементи оформлення повинні відповідати спрямованості оповіді.

Наприклад, для презентації, присвяченій проекту, пов'язаному з кіно- або відеофільмами, можна обрати оформлення, яке б містило елементи, схожі на кінострічки; для презентації, яка повинна супроводжувати розповідь про певні транспортні засоби, можна використати оформлення у вигляді дороги, водної поверхні тощо. Для презентації проекту, присвяченого народному вжитковому мистецтву Росії або України, можна використати оформлення тексту (шрифт), схоже на старослов'янське письмо, доповнити слайди народним орнаментом, використовуючи його як елементи тла або складові майстер-слайда.

Оформлення презентації, яке відповідає змісту презентації, підкреслює спрямованість оповіді доповідача, об'єднує слайди у єдиний твір, називають стилем презентації.

Отже, стиль презентації обирається на етапі її проектування, створюється шляхом розміщення певних графічних елементів, вибором або створенням тла, графічних особливостей елементів слайда, якими виокремлено текстові повідомлення. Оформлення презентації не повинне бути занадто яскравим, не відволікати увагу від змісту презентації, а в цілому і від змісту кожного окремого слайда.

Окрім суто естетичних й інформативних вимог до стилю комп'ютерної презентації, необхідно враховувати й особливості способів її відтворення, різні для аудиторного або індивідуального застосування презентації. Більшість систем відтворювання комп'ютерних презентацій забезпечують такі режими:

? відтворення слайда на повному екрані (для одного користувача, або для групи осіб) у формі послідовності слайдів, яка відтворюється без переходів на слайди, які не слідують безпосередньо за попереднім, повернень тощо, тобто у формі потокової презентації;

? відтворення слайдів в екранному вікні з можливістю залишати нотатки як на поверхні слайда, так і у спеціальному вікні, накладання інших зображень, переміщення складових слайда користувачем (забезпечують системи відтворення презентацій, що входять до комплектів більшості інтерактивних дощок);

? відтворення презентацій у формі гіпермедійного документа, призначеного для індивідуального перегляду, або для демонстрування групі осіб, які здійснюють аналіз її змісту та його обговорення.

Різні способи відтворення презентації передбачають, відповідно, і різні вимоги до стилю презентації. Комп'ютерні презентації, призначені для супроводу лекцій, мають містити небагато тексту, оскільки доповідач може розповісти більше. Розмір шрифтів, які використовуватимуться, бажано обирати з урахуванням відомостей. При створенні комп'ютерних презентацій, призначених для відтворення на великому екрані, доцільно використовувати шрифти, розміри символів (знаків) яких відповідатимуть умовам видимості для спостерігачів, які знаходяться на найбільшій відстані від екрана.

Є загальне правило для текстових складових таких презентацій: «тексту повинно бути стільки, щоб людина встигла його прочитати і змогла запам'ятати».

Комп'ютерні презентації, призначені для відтворення у формі гіпермедійного документа, можуть містити стільки тексту, скільки потрібно для повного, вичерпного викладу повідомлення. Для індивідуальної роботи з презентацією можна передбачити більш деталізовані зображення, менші розміри шрифтів (але не менші за 12 пт), більшу докладність і обсяг текстових частин опису.

У процесі розроблення презентації можна виокремити кілька етапів:

1) визначення мети створення і застосування презентації;

2) розробка змісту і структури комп'ютерної презентації;

3) підготовки матеріалів для презентації (відбору електронних документів, зображень, відео- та аудіоматеріалів, сканування креслень, ескізів тощо);

4) формування послідовності показу слайдів, або створення набору слайдів, у яких передбачені переходи від слайда до слайда за командою користувача («дерева» слайдів);

5) створення допоміжної підтримки презентації (відеозаписів, програмних засобів тощо);

6) планування презентації (визначення часу демонстрування окремих слайдів, необхідності повернення до початкових слайдів тощо).

Насамперед слід визначити мету створення презентації та спосіб її відтворення у процесі демонстрування (рис. 2). Від цього залежатиме, як продуктивність роботи над її створенням, так і успішність її застосування.

Залежно від мети створення презентації, її слайди можуть відтворюватись або послідовно один за одним (лінійна структура), або в іншій послідовності (розгалужена структура), можуть бути використані зображення, текстові документи, програмні засоби, звукові та відеозаписи, які зберігаються за межами файла комп'ютерної презентації.

Важливим етапом створення комп'ютерної презентації є добір і підготовка графічного і текстового матеріалу.

Найпоширенішим програмним засобом, призначеним для створення і показу комп'ютерних презентацій, є програмний засіб Microsoft PowerPoint, складова офісного пакету Microsoft Office.

4. Творчі завдання

1. Спробуйте спланувати презентацію проекту «Енергозбереження в моєму домі». Як матеріали для презентації бажано використати малюнки і відеофрагменти з мережі Інтернет (можливі запити до пошукової системи: «Енергозбереження», «Енергозбереження в побуті», «Відновлювані джерела енергії», тощо) та зроблені власноруч фотографії.

2. Виконайте власну розвідку щодо створення вітчизняної ЕОМ МІР. Сплануйте комп'ютерну презентацію з цієї теми.

3. Сплануйте комп'ютерну презентацію одного з творчих завдань з § 1. Використайте накладання зображень для ілюстрування дії спроектованого пристрою.

4. Розробіть структуру презентації, яку можна було б використати для пояснення шляхів і методів вирішення проблемної ситуації засобами творчості.

Основні поняття: презентація, електронний документ, комп'ютерна презентація, слайд, об'єкти слайда, види комп'ютерних презентацій, структура презентації, режими роботи програмного засобу Power Point, гіперпосилання, засоби відтворювання презентацій.

5. Словник нових термінів

Роздільна здатність - параметр растрового зображення, який вимірюється кількістю пікселів зображення на одиниці довжини. Гіперпосилання - засіб переміщення (навігації) по електронному документу.

Гіпермедійний документ -- електронний документ, що містить текст, зображення, відео- та аудіофрагменти, перегляд якого здійснюється користувачем у послідовності, яку він обирає сам, використовуючи гіперпосилання, що є складовими цього документа.

Мультимедійна система -- сукупність програмного й апаратного забезпечення, призначена для відтворення зображень і звуку.

Сенсорна поверхня -- поверхня, на якій можливе визначення координат певної події (торкання до поверхні, натискання органу керування на розміщеному в певній точці стилусу тощо).

6. Закріплення матеріалу

1. Навіщо потрібно проводити презентування матеріалів проектної діяльності?

2. Навіщо і ким, на вашу думку, створювалися біблійні притчі?

3. У який спосіб слід добирати матеріал для презентації проекту?

4. Дотримання яких вимог забезпечує сприйняття матеріалів комп'ютерної презентації всіма учасниками?

5. Чому недоцільно використовувати в комп'ютерних презентаціях, призначених для супроводу лекції, публічного захисту проекту тощо, надмірну кількість тексту?

6. Що є засобами діяльності людини, яка створює комп'ютерну презентацію та демонструє її?

7. Чи потрібно в процесі презентації роздавати учасникам матеріали у вигляді паперових копій? Якщо так, то навіщо і коли це варто робити?

8. Чи еквівалентні терміни «комп'ютерна презентація» і «мультимедійна презентація»? Якщо ні, то який із них є більш загальним, а який -- більш конкретним?

Додаток В

Головна сторінка блогу з предмету «Технології» (вигляд сторінки у барузері) (http://tehnologiy.wordpress.com/)

Додаток Г

План-конспект уроку технології розміщений у навчальному блозі

Перевага блогу - малюнок з можливістю збільшення

Перевага блогу - гіпертекстова основа побудови викладу матеріалу

Перевага блогу - додаткові відеоматеріали до теми уроку

Перевага блогу - інтерактивність, можливість коментування та ведення онлайн діалогу з учнями

Додаток Д

(Для перекладу тесту на українську мову потрібна адаптація психолога)

Методика изучения коммуникативных умений Михельсона

Автор: Л. Михельсон. Перевод и адаптация Ю. З. Гильбуха

Цель: Определение уровня коммуникативной компетентности и качества сформированности основных коммуникативных умений.

Инструкция: Мы просим Вас внимательно прочитать каждую из описанных ситуаций и выбрать один вариант поведения в ней. Это должно быть наиболее характерное для Вас поведение, то, что Вы действительно делаете в таких случаях, а не то, что, по- вашему, следовало бы делать.

Тестовый материал:

1. Кто-либо говорит Вам: «Мне кажется, что Вы замечательный человек». Вы обычно в подобных ситуациях:

а) Говрорите: «Нет, что Вы! Я таким не являюсь».

б) Говорите с улыбкой: «Спасибо, я действительно человек выдающийся».

в) Говорите: «Спасибо».

г) Ничего не говорите и при этом краснеете.

д) Говорите: «Да, я думаю, что отличаюсь от других и в лучшую сторону».

2. Кто-либо совершает действие или поступок, которые, по Вашему мнению, являются замечательными. В таких случаях Вы обычно:

а) Поступаете так, как если бы это действие не было столь замечательным, и при этом говорите: «Нормально!»

б) Говорите: «Это было отлично, но я видел результаты получше».

в) Ничего не говорите.

г) Говорите: «Я могу сделать гораздо лучше».

д) Говорите: «Это действительно замечательно!»

3. Вы занимаетесь делом, которое Вам нравится, и думаете, что оно у Вас получается очень хорошо. Кто-либо говорит: «Мне это не нравится!» Обычно в таких случаях Вы:

а) Говорите: «Вы - болван!»

б) Говорите: «Я все же думаю, что это заслуживает хорошей оценки».

в) Говорите: «Вы правы», хотя на самом деле не согласны с этим.

г) Говорите: «Я думаю, что это выдающийся уровень. Что Вы в этом понимаете».

д) Чувствуете себя обиженным и ничего не говорите в ответ.

4. Вы забыли взять с собой какой-то предмет, а думали, что принесли его, и кто- то говорит Вам: «Вы такой растяпа! Вы забыли бы и свою голову, если бы она не была прикреплена к плечам». Обычно Вы в ответ:

а) Говорите: «Во вяком случае, я толковее Вас. Кроме того, что Вы в этом понимаете!»

б) Говорите: «Да, Вы правы. Иногда я веду себя как растяпа».

в) Говорите: «Если кто-либо растяпа, то это Вы».

г) Говорите: «У всех людей есть недостатки. Я не заслуживаю такой оценки только за то, что забыл что-то».

д) Ничего не говорите или вообще игнорируете это заявление.

5. Кто-либо, с кем Вы договорились встретиться, опоздал на 30 минут, и это Вас расстроило, причем человек этот не дает никаких объяснений своему опозданию. В ответ Вы обычно:

а) Говорите: «Я расстроен тем, что Вы заставили меня столько ожидать».

б) Говорите: «Я все думал, когда же Вы придете».

в) Говорите: «Это был последний раз, когда я заставил себя ожидать Вас».

г) Ничего не говорите этому человеку.

д) Говорите: «Вы же обещали! Как Вы смели так опаздывать!»

6. Вам нужно, чтобы кто-либо сделал для Вас одну вещь. Обычно в таких случаях Вы:

а) Никого ни о чем не просите.

б) Говорите: «Вы должны сделать это для меня».

в) Говорите: «Не могли бы Вы сделать для меня одну вещь?», после этого объясняете суть дела.

г) Слегка намекаете, что Вам нужна услуга этого человека.

д) Говорите: «Я очень хочу, чтобы Вы сделали это для меня».

7. Вы знаете, что кто-то чувствует себя расстроенным. Обычно в таких ситуациях Вы:

а) Говорите: «Вы выглядите расстроенным. Не могу ли я помочь?»

б) Находясь рядом с этим человеком, не заводите разговора о его состоянии.

в) Говорите: «У Вас какая-то неприятность?»

г) Ничего не говорите и оставляете этого человека наедине с собой.

д) Смеясь говорите: «Вы просто как большой ребенок!»

8. Вы чувствуете себя расстроенным, а кто-либо говорит: «Вы выглядите расстроенным». Обычно в таких ситуациях Вы:

а) Отрицательно качаете головой или никак не реагируете.

б) Говорите: «Это не Ваше дело!»

в) Говорите: «Да, я немного расстроен. Спасибо за участие».

г) Говорите: «Пустяки».

д) Говорите: «Я расстроен, оставьте меня одного».

9. Кто-либо порицает Вас за ошибку, совершенную другими. В таких случаях Вы обычно:

а) Говорите: «Вы с ума сошли!»

б) Говорите: «Это не моя вина. Эту ошибку совершил кто-то другой».

в) Говорите: «Я не думаю, что это моя вина».

г) Говорите: «Оставьте меня в покое, Вы не знаете, что Вы говорите».

д) Принимаете свою вину или не говорите ничего.

10. Кто-либо просит Вас сделать что-либо, но Вы не знаете, почему это должно быть сделано. Обычно в таких случаях Вы:

а) Говорите: «Это не имеет никакого смысла, я не хочу это делать».

б) Выполняете просьбу и ничего не говорите.

в) Говорите: «Это глупость; я не собираюсь этого делать».

г) Прежде чем выполнить просьбу, говорите: «Объясните, пожалуйста, почему это должно быть сделано».

д) Говорите: «Если Вы этого хотите...», после чего выполняете просьбу.

11. Кто-то говорит Вам, что по его мнению, то, что Вы сделали, великолепно. В таких случаях Вы обычно:

а) Говорите: «Да, я обычно это делаю лучше, чем большинство других людей».

б) Говорите: «Нет, это не было столь здорово».

в) Говорите: «Правильно, я действительно это делаю лучше всех».

г) Говорите: «Спасибо».

д) Игнорируете услышанное и ничего не отвечаете.

12. Кто-либо был очень любезен с Вами. Обычно в таких случаях Вы:

а) Говорите: «Вы действительно были очень любезны по отношению ко мне».

б) Действуете так, будто этот человек не был столь любезен к Вам, и говорите: «Да, спасибо».

в) Говорите: «Вы вели себя в отношении меня вполне нормально, но я заслуживаю большего.

г) Игнорируете этот факт и ничего не говорите.

д) Говорите: «Вы вели себя в отношении меня недостаточно хорошо».

13. Вы разговариваете с приятелем очень громко, и кто-либо говорит Вам: «Извините, но Вы ведете себя слишком шумно». В таких случаях Вы обычно:

а) Немедленно прекращаете беседу.

б) Говорите: «Если Вам это не нравится, проваливайте отсюда».

в) Говорите: «Извините, я буду говорить тише», после чего ведется беседа приглушенным голосом.

г) Говорите: «Извините» и прекращаете беседу.

д) Говорите: «Все в порядке» и продолжаете громко разговаривать.

14. Вы стоите в очереди, и кто-либо становится впереди Вас. Обычно в таких случаях Вы:

а) Негромко комментируете это, ни к кому не обращаясь, например: «Некоторые люди ведут себя очень нервно».

б) Говорите: «Становитесь в хвост очереди!»

в) Ничего не говорите этому типу.

г) Говорите громко: «Выйди из очереди, ты, нахал!»

д) Говорите: «Я занял очередь раньше Вас. Пожалуйста, станьте в конец очереди».

15. Кто-либо делает что-нибудь такое, что Вам не нравится и вызывает у Вас сильное раздражение. Обычно в таких случаях Вы:

а) Выкрикиваете: «Вы болван, я ненавижу Вас!»

б) Говорите: «Я сердит на Вас. Мне не нравится то, что Вы делаете».

в) Действуете так, чтобы повредить этому делу, но ничего этому типу не говорите.

г) Говорите: «Я рассержен. Вы мне не нравитесь».

д) Игнорируете это событие и ничего не говорите этому типу.

16. Кто-либо имеет что-нибудь такое, чем Вы хотели бы пользоваться. Обычно в таких случаях Вы:

а) Говорите этому человеку, чтобы он дал Вам эту вещь.

б) Воздерживаетесь от всяких просьб.

в) Отбираете эту вещь.

г) Говорите этому человеку, что Вы хотели бы пользоваться данным предметом, и затем просите его у него.

д) Рассуждаете об этом предмете, но не просите его для пользования.

17. Кто-либо спрашивает, может ли он получить у Вас определенный предмет для временного пользования, но так как это новый предмет, Вам не хочется его одалживать. В таких случаях Вы обычно:

а) Говорите: «Нет, я только что достал его и не хочу с ним расставаться; может быть когда-нибудь потом».

б) Говорите: «Вообще-то я не хотел бы его давать, но Вы можете попользоваться им».

в) Говорите: «Нет, приобретайте свой!»

г) Одалживаете этот предмет вопреки своему нежеланию.

д) Говорите: «Вы с ума сошли!»

18. Какие-то люде ведут беседу о хобби, которое нравится и Вам, и Вы хотели бы присоединиться к разговору. В таких случаях Вы обычно:

а) Не говорите ничего.

б) Прерываете беседу и сразу же начинаете рассказывать о своих успехах в этом хобби.

в) Подходите поближе к группе и при удобном случае вступаете в разговор.

г) Подходите поближе и ожидаете, когда собеседники обратят на Вас внимание.

д) Прерываете беседу и тотчас начинаете говорить о том, как сильно Вам нравится это хобби.

19. Вы занимаетесь своим хобби, а кто-либо спрашивает: «Что Вы длаете?» Обычно Вы:

а) Говорите: «О, это пустяк». Или: «Да ничего особенного».

б) Говорите: «Не мешайте, разве Вы не видите, что я занят?»

в) Продолжаете молча работать.

г) Говорите: «Это совсем Вас не касается».

д) Прекращаете работу и объясняете, что именно Вы делаете.

20. Вы видите споткнувшегося и падающего человека. В таких случаях Вы:

а) Рассмеявшись, говорите: «Почему Вы не смотрите под ноги?»

б) Говорите: «У Вас все в порядке? Может быть я что-либо могу для Вас сделать?»

в) Спрашиваете: «Что случилось?»

г) Говорите: «Это все колдобины в тротуаре».

д) Никак не реагируете на это событие.

21. Вы стукнулись головой о полку и набили шишку. Кто-либо говорит: «С Вами все в порядке?» Обычно Вы:

а) Говорите: «Я прекрасно себя чувствую. Оставьте меня в покое!»

б) Ничего не говорите, игнорируя этого человека.

в) Говорите: «Почему Вы не занимаетесь своим делом?»

г) Говорите: «Нет, я ушиб свою голову, спасибо за внимание ко мне».

д) Говорите: «Пустяки, у меня все будет о'кей».

22. Вы допустили ошибку, но вина за нее возложена но кого-либо другого. Обычно в таких случаях Вы:

а) Не говорите ничего.

б) Говорите: «Это их ошибка!»

в) Говорите: «Эту ошибку допустил Я».

г) Говорите: «Я не думаю, что это сделал этот человек».

д) Говорите: «Это их горькая доля».

23. Вы чувствуете себя оскорбленным словами, сказанными кем-либо в Ваш адрес. В таких случаях Вы обычно:

а) Уходите прочь от этого человека, не сказав ему, что он расстроил Вас.

б) Заявляете этому человеку, чтобы он не смел больше этого делать.

в) Ничего не говорите этому человеку, хотя чувствуете себя обиженным.

г) В свою очередь оскорбляете этого человека, называя его по имени.

д) Заявляете этому человеку, что Вам не нравится то, что он сказал, и что он не должен этого делать снова.

24. Кто-либо часто перебивает, когда Вы говорите. Обычно в таких случаях Вы:

а) Говорите: «Извините, но я хотел бы закончить то, о чем рассказывал».

б) Говорите: «Так не делают. Могу я продолжить свой рассказ?»

в) Прерываете этого человека, возобновляя свой рассказ.

г) Ничего не говорите, позволяя другому человеку продолжать свою речь.

д) Говорите: «Замолчите! Вы меня перебили!»

25. Кто-либо просит Вас сделать что-либо, что помешало бы Вам осуществить свои планы. В этих условиях Вы обычно:

а) Говорите: «Я действительно имел другие планы, но я сделаю то, что Вы

хотите.

б) Говорите: «Ни в коем случае! Поищите кого-нибудь еще».

в) Говорите: «Хорошо, я сделаю то, что Вы хотите».

г) Говорите: «Отойдите, оставьте меня в покое».

д) Говорите: «Я уже приступил к осуществлению других планов. Может быть, когда-нибудь потом».

26. Вы видите кого-либо, с кем хотели бы встретиться и познакомиться. В этой ситуации Вы обычно:

а) Радостно окликаете этого человека и идете ему навстречу.

б) Подходите к этому человеку, представляетесь и начинаете с ним разговор.

в) Подходите к этому человеку и ждете, когда он заговорит с Вами.

г) Подходите к этому человеку и начинаете рассказывать о крупных делах, совершенных Вами.

д) Ничего не говорите этому человеку.

27. Кто-либо, кого Вы раньше не встречали, остановаливается и окликает Вас возгласом «Привет!» В таких случаях Вы обычно:

а) Говорите: «Что Вам угодно?»

б) Не говорите ничего

в) Говорите: «Оставьте меня в покое».

г) Произносите в ответ «Привет!», представляетесь и просите этого человека представиться в свою очередь.

д) Киваете головой, произносите «Привет!» и проходите мимо.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.