Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

НАГАЄВ Віктор Михайлович

Луганськ - 2010

Роботу виконано в Харківському національному аграрному університеті імені В. В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор Дмитренко Тамара Олександрівна, Херсонський державний університет, професор кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), завідувач кафедри педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Гавриш Ірина Володимирівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, професор кафедри теорії і методики професійної освіти;

доктор педагогічних наук, професор Коротяєв Борис Іванович, Слов'янський державний педагогічний університет, професор кафедри природничо-математичних дисциплін і педагогічних технологій початкової освіти.

Захист відбудеться 16 грудня 2010 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 15 листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. І. Черв'якова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Підготовка висококваліфікованих фахівців сільськогосподарського виробництва, здатних творчо вирішувати складні проблеми сьогодення, розглядається як один з вирішальних важелів подолання економічної кризи в Україні та виходу сільського господарства на рівень високорозвинутих країн світу. Це повною мірою стосується вищої професійної аграрної освіти, яка органічно пов'язана з суспільним виробництвом, забезпечує відтворення виробничого потенціалу держави та є важливим чинником підвищення продуктивності праці й забезпечення випуску конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.

У комплексній програмі підтримки розвитку українського села на період до 2015 року зазначено, що однією з найважливіших проблем розвитку аграрного сектору економіки на найближчу перспективу є кадрове забезпечення галузі. Зокрема, передбачається вирішення складних завдань, що пов'язані з рефор-муванням системи аграрної освіти України і підготовкою висококваліфікованих, творчо обдарованих кадрів аграрного профілю. Передусім, це стосується удосконалення державних стандартів вищої освіти, розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій, оновлення змісту навчання, дидактичних методів, форм та засобів, які сприятимуть розвитку творчих здібностей фахівців-аграріїв відповідно до потреб аграрного сектору економіки України.

Сучасні вимоги ринку праці до професійної підготовленості фахівців аграрної сфери зростають залежно від темпів оновлення видів продукції, обладнання і технологічних процесів. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до творчої обдарованості і гнучкості спеціалістів, їхньої багатогранності та здатності до динамічної трансформації. Такі фахівці мають володіти комплексом професійних знань, умінь та навичок, що відповідають інтенсифікації виробництва, передовим досягненням науки і техніки. Вони мають бути здатними творчо вирішувати сучасні проблеми, брати на себе роль лідера, вести за собою інших. Наведені вище вимоги зумовлюють необхідність формування у майбутніх керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва досвіду творчої діяльності в системі їхньої професійної підготовки. Однак, наявний процес підготовки кадрів аграрного профілю в Україні не забезпечує високого рівня сформованості творчого досвіду майбутніх фахівців і, як наслідок, адекватного рівня готовності до професійної діяльності.

Однією з основних причин загострення проблеми кадрового забезпечення сільськогосподарського виробництва є недосконалість дидактичного складника підготовки фахівців-аграріїв, зокрема, при організації навчального процесу недостатньо враховуються особливості психології молоді, вплив активних методів навчання на розвиток творчої особистості тощо. За цих умов педагогічна система вищого навчального аграрного закладу (ВНАЗ) має адекватно реагувати на соціальне замовлення, сприяти активізації навчально-творчої діяльності (НТД) студентів і формуванню на цій основі творчої особистості фахівця аграрної сфери. Відповідний напрям професійної підготовки тісно пов'язаний з проблемою управління навчально-творчою діяльністю студентів, яка має вирішу-ватися на основі системного підходу з розробкою інноваційних педагогічних технологій і дидактичних засобів. Незважаючи на те, що педагогічна наука і практика ніколи не стояли осторонь розв'язання проблеми підвищення ефективності підготовки фахівців, в умовах інтенсифікації навчально-виховного процесу постало питання розробки педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів.

Концептуальні основи вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів знайшли відображення у роботах педагогів, психологів, учених-управлінців за такими напрямами:

· обґрунтування теоретичних основ навчальної та творчої діяльності (В. Андреєв, С. Архангельський, Г. Атанов, В. Афанасьєв, Ю. Бабанський, В. Беспалько, П. Гальперін, С. Гончаренко, Т. Дмитренко, О. Леонтьєв, І. Лернер, В. Лозова, В. Ляудіс, Ю. Марков, Ю. Машбиць, В. Моляко, З. Решетова, Н. Тализіна, Г. Троцко, В. Якунін та інші);

· визначення особливостей організації навчальної та творчої діяльності при застосуванні педагогічних технологій (Г. Атанов, В. Беспалько, Л. Біло-усова, О. Євдокімов, О. Коваленко, М. Лазарев, М. Махмутов, А. Нісімчук, О. Пєхота, І. Прокопенко, Л. Романишина, Г. Селевко, Н. Тализіна, А. Фурман, С. Харченко, В. Шадриков, В. Шаталов, П. Юцявичене, І. Якиманська та інші);

· вивчення ефективності використання різних засобів управління навчальною та творчою діяльністю (А. Алексюк, А. Бєлкін, Н. Волкова, О. Глузман, Т. Дмитренко, М. Лазарев, І. Лернер, Н. Логвінова, В. Луговий, П. Лузан, Л. Ричкова, С. Сисоєва, В. Смагін, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, Є. Хриков, О. Чиж, В. Шадриков, Р. Шакуров, Н. Шаронова, П. Щербань та інші);

· формування психологічних основ навчальної та творчої діяльності (Б. Ананьєв, С. Архангельський, Д. Богоявленська, Л. Божович, В. Буряк, Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, І. Зимня, Н. Коломінський, В. Крутецький, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, О. Лук, А. Маркова, Ю. Машбиць, В. Мерлін, В. Моляко, К. Платонов, Я. Пономарьов, Л. Попов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, З. Фрейд, А. Фурман, К. Юнг, В. Якунін та інші);

· обґрунтування прикладних засад управлінської діяльності при підготовці керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва (М. Бесєдін, М. Горін, О. Грішнова, Й. Завадський, О. Захаренко, Ф. Зіновьєв, Т. Іщенко, П. Лузан, Г. Мазнєв, Д. Мазоренко, Л. Михайлова, Л. Сподін, М. Турченко, М. Хоменко та інші).

Окремим напрямом вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю є розвиток педагогічної творчості в контексті обґрунтування умов підготовки студентів до самоуправління у творчому освітньому середовищі (О. Абдулліна, А. Алексюк, Ш. Амонашвілі, В. Андреєв, Ю. Бабанський, Н. Волкова, І. Гавриш, О. Глузман, С. Гончаренко, І. Зязюн, П. Каптерев, Н. Кічук, О. Коваленко, Ю. Комар, Б. Коротяєв, П. Кравчук, В. Курило, М. Лазарев, П. Лузан, А. Макаренко, А. Маркова, О. Матюшкін, В. Моляко, Н. Ничкало, К. Платонов, М. Поташник, Л. Рибалко, О. Романовський, Л. Рувінський, С. Савченко, В. Свистун, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, Є. Хриков, Р. Шакуров, В. Шаталов та інші).

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що, незважаючи на досить вагомі результати наукових пошуків у галузі управління навчально-творчою діяльністю студентів, вони не набули ознак цілісного системного узагальнення. Поза увагою дослідників залишилися важливі аспекти теоретико-методологічних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів у вищих навчальних аграрних закладах. Зокрема, у зазначених наукових дослідженнях не знайшли належного відображення питання: змісту понять «навчально-творча діяльність», «управління навчально-творчою діяльністю», «педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю» та їх структурно-функціональних компонентів в умовах педагогічного процесу ВНАЗ; моделювання управління навчально-творчою діяльністю як багаторівневого процесу формування творчої особистості фахівця аграрної сфери; визначення закономірностей та формування принципів управління навчально-творчою діяльністю; обґрунтування педагогічної системи, педагогічних умов і дидактичних засобів управління та самоуправління навчально-творчою діяльністю студентів.

Таким чином, до актуальної і недостатньо розробленої слід віднести проблему системного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що в практиці підготовки фахівців аграрної сфери виявляється у таких аспектах: обмеженому застосуванні дидактичних методів і засобів управління НТД; недостатньому рівні впровадження інноваційних педагогічних технологій; відсутності належного обґрунтування критеріїв професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв; несформованості системи дидактичних засобів контролю НТД відповідно рівнів розвитку творчого досвіду; недостатньому вивченні пізнавальних потреб, мотивів, інтересів та цілей НТД студентів у процесі оволодіння ними фаховими знаннями; низькому рівні організаційно-методичного забезпечення управління (самоуправління) навчально-творчою діяльністю; низькій творчій активності учасників педагогічного процесу.

Урахування цих аспектів потребує вдосконалення педагогічної системи ВНАЗ; розробки та впровадження інноваційних педагогічних технологій, удосконалення змісту навчання, дидактичних методів, форм та засобів, які сприяють розвитку креативних якостей фахівців-аграріїв відповідно виробничих потреб. Однак, за умов, коли зростає обсяг професійних знань і вмінь, а терміни підготовки фахівців залишаються практично незмінними, виникає проблема підвищення продуктивності та якості навчання. Як результат, в системі професійної аграрної освіти на сьогодні має місце протиріччя між необхідністю формування творчих здібностей фахівців аграрного профілю і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що підтверджується низкою суперечностей між: суспільними потребами у компетентній творчій особистості фахівця-аграрія й недостатньою сформованістю організаційно-педагогічних умов для її розвитку і саморозвитку в навчальному процесі ВНАЗ; обсягом необхідних професійних знань, умінь та навичок і часом, який відводиться у навчальних планах для їх засвоєння; необхідністю наповнення змісту професійної компетентності майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва творчим досвідом і недостатньою розробленістю дидактичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів, насамперед через застарілі методи організації навчального процесу; прагненням особистості до творчої самореалізації й недостатнім рівнем сформованості досвіду творчої діяльності; необхідністю вдосконалення системи управління навчальним процесом й недостатньою розробленістю технології та дидактичних засобів управління навчально-творчою діяльністю студентів; потребою у формуванні автодидактичних здібностей майбутніх фахівців і недостатнім рівнем застосування методів самоуправління навчально-творчою діяльністю; потребою у формуванні досвіду індивідуальної творчості фахівця і наявністю переважно групової системи організації навчального процесу.

Наведені суперечності підкреслюють актуальність проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів та зумовлюють необхідність пошуку напрямів її вирішення з метою забезпечення педагогічного процесу ВНАЗ методами, формами та засобами ефективного управління підготовкою високо-кваліфікованих, творчо обдарованих фахівців. Актуальність проблеми, недостат-ній рівень розробки теоретичних і практичних основ її вирішення зумовили вибір теми дисертації: «Теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складником комплексної науково-дослідної тематики кафедри менеджменту організацій Харківського національного аграрного університету (ХНАУ) ім. В. В. Докучаєва: «Стан та шляхи вдосконалення функціонування господарського механізму, поліпшення підготовки фахівців агропромислового комплексу з метою підвищення ефективності операційних систем підприємства» (№ державної реєстрації 0102V001837) ? і виконувалася відповідно до наукового розділу: «Розробити, апробувати та впровадити у навчальний процес модель управління навчально-творчою діяльністю студентів з метою підвищення рівня професійної підготовки фахівців». Тему дисертації затверджено вченою радою ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (протокол № 3 від 27.03.2002 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ за дворівневою педагогічною технологією в процесі підготовки фахівців аграрної сфери. Відповідно визначеної мети в роботі поставлено такі завдання:

1. На теоретичному рівні з'ясувати сутність, структуру і функції навчально-творчої діяльності як об'єкта управління.

2. Визначити ознаки творчої особистості фахівця аграрної сфери і розробити модель його професійно-творчої компетентності.

3. Розробити концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів у процесі підготовки фахівців аграрної сфери.

4. З'ясувати зміст управління навчально-творчою діяльністю студентів, здійснити моделювання процесу управління НТД.

5. Обґрунтувати педагогічну систему управління навчально-творчою діяльністю студентів на основі визначення закономірностей та принципів управління НТД.

6. На основі аналізу теоретико-методологічних і методичних засад вирішення проблеми дослідження розробити дворівневу педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю на макро- (навчальний заклад) та мікрорівнях (навчальна дисципліна).

7. Обґрунтувати систему дидактичних методів, форм і засобів управління (самоуправління) навчально-творчою діяльністю і розробити комплекс науково-методичного забезпечення управління НТД студентів ВНАЗ.

8. Експериментально перевірити науково-методичне забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ в умовах дворівневої педагогічної технології, визначити її вплив на якість педагогічного процесу та рівень професійної підготовки фахівців-аграріїв.

Об'єкт дослідження навчально-творча діяльність студентів вищих навчальних аграрних закладів.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів у процесі підготовки фахівців аграрної сфери.

Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що навчально-творча діяльність студентів розглядається як об'єкт управління (з визначеними межами керованості) у педагогічній системі ВНАЗ з елементами співуправління та самоуправління за дворівневою педагогічною технологією управління навчально-творчою діяльністю, що в єдності забезпечує формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв.

Концепція дослідження. У формулюванні концептуальних основ дослідження ми виходили з того, що управління навчально-творчою діяльністю студентів спрямовано на підвищення рівня сформованості професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Це вимагає розробки та обґрунтування теоретичних і методичних основ управління НТД на макро- та мікрорівнях. В основу концепції дослідження покладено такі положення:

1. Навчально-творча діяльність як вид навчальної діяльності є цілеспрямо-ваною, високомотивованою комбінаторною діяльністю студентів, що забезпечує вирішення навчально-творчих завдань і розвиток професійно-творчої компе-тентності майбутніх фахівців-аграріїв. Навчально-творча діяльність є керованим об'єктом з боку викладачів і студентів при виpiшеннi завдань пpофесiйної підготовки фахівців через управління, співуправління та самоуправління.

2. Педагогічну систему вищого навчального аграрного закладу в умовах управління НТД визначаємо через сукупність функціональних підсистем (моти-вації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулюван-ня та інформатизації), які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. Пропонована педагогічна система є інтегративною інваріантною структурою, в якості об'єкта управління якої виступає навчально-творча діяльність студентів ВНАЗ.

3. Для підвищення ефективності підготовки кадрів аграрного профілю пропонується впровадження в освітній процес дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів (макро- та мікрорівні). На макрорівні управління НТД студентів організовується керівництвом університету, органами студентського самоврядування, науковими громадськими організаціями, а на мікрорівні ? викладачем на основі активізації дидактичних процесів під час вивчення навчальних (у тому числі професійно-орієнтованих) дисциплін з відповідним науково-методичним забезпеченням.

4. Ефективне функціонування дворівневої педагогічної технології управлін-ня навчально-творчою діяльністю можливе за умов розробки механізму координації між її макро- та мікрорівнями. З цією метою пропонується створення науково-методичного центру дидактичного забезпечення процесів управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів.

5. Пріоритетними напрямами реалізації концепції мають бути: формування моделі управління навчально-творчою діяльністю студентів в умовах організації творчого освітнього середовища, поєднання навчання з науковими дослідженнями в межах цілісного навчально-виховного процесу, залучення студентів до співуправління та самоуправління НТД, зміцнення гуманістичного складника інноваційної підготовки фахівців-аграріїв.

Загальна гіпотеза ґрунтується на припущенні, що реалізація концепції управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ сприятиме підвищен-ню рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю за умов упровадження в освітній процес дворівневої педагогічної технології управління НТД з відповідним науково-методичним забезпеченням.

Загальна гіпотеза конкретизується через такі часткові гіпотези:

застосування дворівневої моделі управління навчально-творчою діяльністю на основі децентралізації педагогічного впливу сприятиме формуванню якостей самоуправління у фахівців аграрної сфери;

упровадження дворівневої педагогічної технології управління НТД змінить відносини між викладачем і студентом за моделлю «суб'єкт-суб'єктної» взаємодії, що сприятиме гуманізації навчально-виховного процесу;

створення творчого освітнього середовища через організацію навчально-наукових центрів на громадських засадах забезпечить передумови для творчого зростання студентів у процесі їхньої фахової підготовки;

активізація навчально-дослідної роботи студентів в умовах дворівневої педагогічної технології управління НТД дозволить здійснювати підготовку креативних фахівців, здатних в умовах сільськогосподарського виробництва приймати науково-обґрунтовані творчі рішення;

високий рівень самостійності навчально-творчої діяльності студентів в умовах дворівневої педагогічної технології управління НТД сприятиме підвищенню продуктивності та якості процесу підготовки висококваліфікованих кадрів аграрного профілю;

високий рівень індивідуалізації навчально-творчої діяльності сприятиме активізації автодидактичних здатностей студентів, що скоротить термін професійної адаптації майбутніх фахівців-аграріїв на виробництві;

використання системи нетрадиційних ігрових методів і форм поетапного контролю за навчально-творчою діяльністю сприятиме активізації індивіду-альної та колективної творчості студентів, формуванню навичок самоконтролю, розвитку лідерських здібностей майбутніх фахівців аграрного профілю.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання про єдність свідомості та діяльності у формуванні і розвитку особистості; психологічні положення стосовно творчості як найвищого рівня діяльності людини та джерела її розвитку; положення педагогічної науки щодо становлення особистості з урахуванням особливостей майбутньої професії. Основою визначення загальної спрямованості дослідження є педагогічні закони, закономірності та принципи наукового пошуку в діалектичному розвитку суспільних процесів. Методологія дослідження проблеми управління навчально-творчою діяльністю представлена сукупністю наукових підходів: системного, компетентнісного, функціонального, управлінського, діяльнісного, синергетич-ного, гуманістичного та інших. Зокрема, системний підхід до вивчення навчально-творчої діяльності дав можливість дослідити її як складний об'єкт, що постійно розвивається і має певну структуру. Це дало змогу, з одного боку, оцінити місце і роль компонентів навчально-творчої діяльності в її розвитку, зокрема пізнавальних потреб, мотивів та цілей навчання; вивчити інтегративні зв'язки між ними. З іншого - поєднати фактори й умови формування навчально-творчої діяльності студентів і розробити модель педагогічної системи та її підсистем на різних ієрархічних рівнях. Компетентнісний підхід до підготовки кадрів в умовах сільськогосподарського виробництва сприяв визначенню складників професійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери і побудові його професійно-кваліфікаційної моделі за критерієм сформованості творчого досвіду. Функціональний підхід до управління навчально-творчою діяльністю дозволив обґрунтувати теоретико-методологічні основи процесу функціональ-ного впливу на НТД студентів із визначенням переліку загальних і специфічних функцій, технологічної послідовності їх застосування, реалізації механізму координації функціональних зв'язків. Управлінський підхід до процесу навчально-творчої діяльності студентів забезпечив розробку дворівневої педагогічної технології управління НТД з елементами співуправління та самоуправління на основі запровадження системи педагогічних зв'язків діалогового рівня.

Єдність зазначених вище підходів забезпечує адекватне вирішення завдань дослідження та досягнення його мети.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки теорії наукового пізнання стосовно філософських та психологічних засад розвитку особистості як носія творчої субстанції (Б. Ананьєв, В. Андреєв, В. Афанасьєв, М. Бєрдяєв, Д. Богоявленська, Л. Божович, І. Зязюн, М. Каган, О. Леонтьєв, В. Лутай, А. Маркова, К. Маркс, А. Маслоу, К. Платонов, В. Рибалко та інші); педагогічних ідей щодо формування творчих здібностей особистості (І. Гавриш, Б. Коротяєв, П. Кравчук, М. Лазарев, І. Лернер, А. Маркова, А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Моляко, Л. Рибалко, С. Сисоєва, Т. Сущенко та інші); загальної теорії діяльності (Г. Атанов, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, О. Лук, Я. Пономарьов, З. Решетова, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, Г. Щукіна, В. Якунін та інші); теорії поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна); теорії активізації навчальної діяльності (Д. Богоявленська, В. Буряк, В. Лозова, П. Лузан, М. Махмутов, К. Платонов, С. Рубінштейн, Т. Шамова, Г. Щукіна та інші); психологічної теорії ігрової діяльності та її ролі в професійній підготовці фахівців (В. Давидов, П. Каптерев, П. Лузан, В. Свистун, Г. Селевко, О. Хоменко, П. Щербань, Д. Ельконін та інші); концепцій управління навчальною діяльністю (В. Афанасьєв, А. Берг, В. Беспалько, П. Гальперін, Т. Дмитренко, Н. Коломінський, Н. Логвінова, Ю. Марков, К. Мєтєшкін, З. Решетова, Н. Тали-зіна, Є. Хриков, Р. Шакуров, О. Шарапов, В. Якунін, К. Яресько та інші); досліджень педагогічної системи вищого навчального закладу (С. Архан-гельський, Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Буряк, Т. Дмитренко, Н. Кузьміна, В. Оконь, В. Сластьонін, А. Хуторськой та інші); досліджень технології навчання у вищій школі (А. Алексюк, В. Беспалько, Т. Дмитренко, В. Євдокімов, Т. Ільїна, І. Лернер, М. Махмутов, В. Моторіна, Т. Назарова, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва, Ф. Фрадкін, А. Фурман, С. Харченко, Н. Щуркова та інші); особис-тісно-орієнтованого підходу в освіті (А. Макаренко, К. Платонов, С. Савченко, В. Сухомлинський, Т. Сущенко, І. Якиманська та інші); компетентнісного підходу щодо професійної підготовки фахівців-аграріїв (О. Глузман, А. Деркач, Й. Завадський, Т. Іщенко, Л. Рибалко, П. Лузан, Г. Мазнєв, Д. Мазоренко, О. Романовський, В. Свистун, М. Хоменко, А. Хуторськой та інші).

Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення наукової і навчально-методичної літератури для обґрунтування теоретико-методологічних засад управління творчою діяльністю студентів, розробки концепції дослідження, розкриття його понятійно-категоріального апарату, визначення сутності, структури та функцій навчально-творчої діяльності, особливостей управління НТД студентів аграрних спеціальностей; моделювання в процесі розробки педагогічної технології управління НТД; прогнозування для визначення впливу різних факторів на ефективність управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ; емпіричні - спостереження, анкетування, тестування, метод експертних оцінок для визначення рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю; педагогічний експеримент для перевірки гіпотези досліджен-ня, а також ефективності дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів; методи математичної статистики - кластерний, дисперсійний, кореляційний, регресійний аналізи для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; методи еталонного порівняння, антиципації, експертного аналізу, фасетних формул для визначення новизни і практичної значущості результатів науково-педагогічного дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі восьми ВНАЗ України: Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (ХНАУ), Національного аграрного університету (м. Київ, НАУ), Чернігівського державного інституту економіки і управління (ЧДІЕУ), Сумського національного аграрного університету (СНАУ), Дніпропетровського державного аграрного університету (ДДАУ), Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка (ХНТУСГ), Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), Луганського національного аграрного університету (ЛНАУ). Моніторинг результатів експериментальної роботи здійснювався на кафедрі менеджменту організацій факультету менеджменту і економіки ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Усього різними видами дослідження з 1994 по 2008 рр. було охоплено 3092 студенти та 108 викладачів і фахівців-виробничників аграрної сфери.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:розроблено концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ, що ґрунтується на системному, управлінському та технологіч-ному підходах; теоретично обґрунтовано зміст управління навчально-творчою діяльністю студентів із визначенням мотиваційно-орієнтувального, плануваль-ного, організаційно-перетворювального, контрольно-аналітичного та регулюваль-ного етапів; спроектовано структурно-функціональну модель управління навчально-творчою діяльністю студентів у формі семантичної мережі; розроблено математичну модель управління процесом формування творчого досвіду майбутніх фахівців-аграріїв за логарифмічною функцією; обґрунтовано, розроблено і запроваджено дворівневу педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю студентів на макро- (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворювальний; етап творчого саморозвитку) та мікрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; креативно-розвивальний; рефлексивно-творчий);

удосконалено: педагогічну систему ВНАЗ, яка представлена інтегративною інваріантною моделлю управління навчально-творчою діяльністю студентів, що реалізується через підсистеми мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації; дидактичні форми та засоби управління навчально-творчою діяльністю студентів на основі ігрових моделей, які відображують суспільно-виробничий запит і враховують мотиваційні потреби студентів; методику кількісної оцінки й аналізу компонентів професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв на основі визначення критеріальних показників, що віддзеркалюють здатність студентів до самоуправління НТД;