Теоретичні та методичні основи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів

дістали подальшого розвитку: наукові уявлення стосовно моделі професійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери як творчої особистості на основі визначення емоційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісно-розвивального структурних компонентів; наукові закономірності управління навчально-творчою діяльністю, які свідчать про гнучкість педагогічної системи у застосуванні найбільш ефективних дидактичних методів, форм і засобів управлінського впливу відповідно цілей та умов НТД; принципи управління навчально-творчою діяльністю, які визначають правила та критерії здійснення функціонального впливу на основі активізації НТД студентів; визначення категоріально-понятійного апарату (конкретизовано і розкрито зміст понять: «навчально-творча діяльність», «управління навчально-творчою діяльністю», «педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю») у контексті розвитку освітньої парадигми життєтворчості особистості; координаційні меха-нізми реалізації зв'язку між рівнями управління навчально-творчою діяльністю через упровадження в освітній процес ВНАЗ громадських наукових організацій, що дозволяє активізувати навчально-творчу діяльність в умовах самоуправління.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних аграрних закладів. Розроблено науково-методичне забезпечення дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів (методичні вказівки з активізації навчально-творчої діяльності студентів при проведенні ділових і дидактичних ігор, семінарських занять в активній формі; методичні рекомендації та програми з організації навчально-дослідної роботи студентів та практичної підготовки фахівців). Створено Харківську обласну громадську організацію «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти» та осередки навчально-дослідної роботи студентів на основі студентського самоврядування («Рада молодих вчених», «Студентське наукове товариство», «Спілка молоді і студентів»), освітню студію «Школа молодого лідера», факультативні курси «Аграрний менеджер - професія творча», «Творчість в умовах сільськогосподарського виробництва». Видано підручник «Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант)», навчальні посібники (з грифом МОН України): «Менеджмент: теорія, практика, мистецтво», «Конфліктологія», «Аграрний менеджмент», «Відкриття власного бізнесу в системі АПК», «Методика викладання у вищій школі».

Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійної підготовки фахівців аграрної сфери при викладанні навчальних дисциплін різних циклів, організації самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи студентів, створенні програм і навчально-методичних посібників.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ВНАЗ України: ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (акти впровадження: 12.12.2001 р., 31.05.2002 р., 19.01.2006 р., 25.01.2006 р., 30.01.2006 р., 20.06.2007 р., 17.12.2007 р.), НАУ України (м. Київ) (акт упровадження від 14.04.2005 р.), ЧДІЕУ (акт упровадження від 30.01.2002 р.), ПДАА (акт упровадження від 13.04.2006 р.), ДДАУ (акт упровадження від 17.11.2005 р.), ХНТУСГ ім. П. Василенка (акт упровадження від 24.05.2002 р., 16.04.2004 р.), СНАУ (акт упровадження від 10.05.2005 р.), ЛНАУ (акт упровадження від 17.05.2006 р.). Запропоновані наукові положення покладено в основу реалізації освітніх і виробничих програм розвитку сільського господарства на державному і регіональному рівнях: Науково-методичним центром аграрної освіти Міністерства аграрної політики України (довідка № 128/1-275 від 03.06.2008 р.); сектором кадрового забезпечення аграрної освіти та науки Головного управління агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 05/30-231 від 17.10.2008 р.), Харківським науковим центром дидактики менеджмент-освіти (довідка № 27/9 від 10.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві. Здобуті наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто і є самостійним внеском у вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ. Із спільних наукових праць у дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої праці здобувача. Їх значення полягає у подальшому розвитку наукових поглядів щодо вдосконалення теоретико-методологічних і методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів при підготовці фахівців-аграріїв.

У написаних у співавторстві (М. Бесєдін, М. Бойко, Н. Кондратюк, Д. Мазоренко, Г. Мазнєв, С. Никоненко, М. Турченко, Н. Шиян) підручнику («Основи менеджменту») і трьох навчальних посібниках («Відкриття власного бізнесу в системі АПК», «Управління сільськогосподарським виробництвом», «Менеджмент») автору належить матеріал, що стосується дидактичного оформлення змісту навчального курсу; методики розробки модульних програм; активізації НТД студентів в умовах самоуправління). У наукових статтях і тезах (два джерела), які були написані у співавторстві (Т. Дмитренко, Г. Нагаєва), особистим внеском є: обґрунтування принципів і механізмів управління навчально-творчою діяльністю за функціональним підходом; проектування і апробація дидактичних засобів активізації і контролю навчально-творчої діяльності. При написанні у співавторстві (М. Горін, О. Захаренко, Н. Кондратюк, С. Никоненко, Н. Шиян) чотирьох методичних вказівок і рекомендацій автору належить матеріал, що стосується управління самостійною та індивідуальною роботою студентів; упровадження модульно-рейтингової технології; активізації навчально-творчої діяльності студентів у процесі курсового проектування; організації навчально-дослідної роботи студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях різного рівня, а також семінарах, форумах, виставках і нарадах: Міжнародних: „Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти в реформуванні вищої школи України” (Київ, 1996); „Актуальні проблеми технології творчого мислення” (Севастополь, 1996); „Ступенева система вищої аграрної освіти: концепція, актуальні проблеми та механізм запровадження” (Київ, 1997); „Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів” (Рівне, 1999); „Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку” (Харків, 2000); „Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2001); „Вимі-рювання навчальних досягнень школярів і студентів” (Харків, 2003); „Проблеми модернізації вищої професійної освіти” (Кострома, 2003); „Державна політика у сфері освіти: глобальні і регіональні аспекти” (Харків, 2004); „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004); „Методологічні засади дистанційного навчання» (Дніпропетровськ, 2005); „Галузева менеджмент-освіта в сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2007); „Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, куль-тура, духовність” (Харків, 2008); „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008); „Аграрна наука і освіта на сучасному етапі розвитку: досвід, проблеми і шляхи їх вирішення» (Ульяновськ, 2009); Всеукраїнських: „Елітарна освіта в кризовому суспільстві: шляхи станов-лення і виживання” (Кіровоград, 1996); „Студент і викладач” (Сімферополь, 1997); „Система розвитку творчих здібностей обдарованої особистості” (Харків, 2000); „Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромисло-вого комплексу” (Харків, 2000); „Дидактичні ігри у навчальному процесі вищого навчального закладу” (Київ, 2001); “Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України” (Донецьк, 2002); „Актуальні проблеми безперервної освіти” (Харків, 2003); „Впровадження модульно-рейтингової технології у навчальний процес ВНЗ” (Харків, 2003); „Управління якістю підготовки менеджерів” (Харків, 2006); “Удосконалення дидактичної системи управління навчально-творчою діяльністю студентів” (Київ, 2008); „Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої та професійної освіти” (Кам'янець-Подільський, 2009); регіональних: “Нові технології в освіті” (Харків, 2002), „Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть” (Харків, 2001); „Освіта, наука та інтеграція у виробництві - 2002» (Харків, 2002); „Організація модульно-рейтингової технології навчання” (Харків, 2004); міжвузівських: „Проблеми науково-технічної творчості молоді” (Чернігів, 1998); „Впровадження модульно-рейтингової технології у навчальний процес” (Харків, 2002); „Новітні освітні технології: стан та перспективи впровадження у навчальний процес” (Харків, 2003); „Болонська декларація в системі вищої освіти і науки: проблеми реалізації” (Харків, 2005); „Болонський процес: проблеми і перспективи реалізації” (Харків, 2005); „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта в контексті Болонського процесу” (Харків, 2005); внутрівузівських: „Досвід активізації навчального процесу у Харківському державному аграрному університеті” (Харків, 1995); „Удосконалення змісту навчання у ХНАУ ім. В. В. Докучаєва в період становлення ступеневої системи вищої освіти” (Харків, 2003); „Сучасні концептуальні підходи до формування змісту підготовки фахівців аграрного профілю” (Харків, 2008).

Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на засіданнях вченої ради та кафедри менеджменту організацій ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, Харківського наукового центру дидактики менеджмент-освіти; оприлюднюва-лися на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу університету (1994-2009 рр.), у конкурсах-оглядах навчально-методичних розробок ВНАЗ (Міністерство аграрної політики України, Наукметодцентр вищої аграрної освіти, м. Київ, 2002-2007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено в 64 роботах, серед них - 1 монографія, 1 підручник, 9 навчальних посібників (з них 5 з грифом Міністерства освіти і науки України), 26 наукових статей у провідних фахових наукових виданнях України (з них 24 одноосібні), 11 наукових статей в інших виданнях; 6 тез у збірниках матеріалів наукових конференцій; 10 методичних рекомендацій.

Кандидатська дисертація на тему: «Обґрунтування параметрів молотильного пристрою вібраційного типу з активними робочими органами» (спеціальність 05.20.01 - «Механізація сільськогосподарського виробництва») захищена у 1992 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використано.

Структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (551 найменування, з них 25 - іноземними мовами), 9 додатків на 117 сторінках. Робота містить 36 рисунків і 19 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 558 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і стан досліджуваної проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; сформульовано концепцію та гіпотезу; розкрито методологічну і теоретичну основи; обґрунтовано наукову новизну та практичне значення роботи; відокремлено особистий внесок здобувача; відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні засади управління навчально-творчою діяльністю студентів» - з'ясовано сутність навчально-творчої діяльності як об'єкта управління, здійснено її структурно-функціональний аналіз, визначено ознаки творчої особистості студента, розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця-аграрія, обґрунтовано концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів у процесі підготовки фахівців.

Сучасний етап ринкових перетворень в аграрному секторі економіки України обумовлює зміну парадигми взаємовідносин держави і людини, де центральним елементом має бути творча особистість. Фахівці сільсько-господарського виробництва є творцями матеріальних благ, тобто суб'єктами управлінського процесу, результатом якого є творчий продукт. Ця обставина визначає необхідність вивчення такого феномену сучасного буття аграрної сфери, як творчість і, відповідно, її базового складника - діяльності особистості.

Аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури (Б. Ананьєв, Г. Атанов, С. Архангельський, М. Бердяєв, Д. Богоявленська, В. Буряк, Л. Виготський, П. Гальперін, Г. Гегель, С. Гончаренко, В. Давидов, Д. Ельконін, І. Зимня, Н. Кічук, А. Кочергін, П. Кравчук, О. Леонтьєв, В. Ляудіс, К. Маркс, В. Моляко, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, О. Спіркін, В. Сухо-млинський, Н. Тализіна, Л. Уайт, А. Хуторськой, Г. Щедровицький та інші) дозволив визначити структуру діяльності особистості, що включає: предметний зміст, мотиви, цілі, засоби здійснення та результати. На цій основі виокремлено такі компоненти творчої діяльності: мотиваційно-орієнтувальний, організаційно-виконавчий, контрольно-аналітичний. Оскільки розвиток предметного змісту діяльності визначається його психологічним відображенням, можна висновити, що предметом творчості виступає і сама особистість, яка постійно реалізує себе у цілеспрямованій діяльності та є її регулятором.

Теоретичний аналіз природи діяльності дозволив уточнити семантичний зміст поняття творчості як цілеспрямованої, суспільно-корисної, прогресивної діяльності з перетворення об'єкта творчості в якісно новий стан, у процесі якої створюються не тільки матеріальні та духовні цінності, але й здійснюється розвиток самого суб'єкта на основі саморозвитку і самореалізації. Узагальнення результатів опрацювання наукової літератури дозволило з'ясувати сутність творчості як діяльності, як процесу управління та його результату і подати її як найвищий рівень діяльності людини, що базується на суспільному досвіді та компетентності особистості. На цій основі творчу діяльність розглянуто як об'єкт управління (самоуправління) за умов цілеспрямованого впливу на неї творчої особистості, що призводить до отримання творчого продукту.

На підставі дослідження сутності понять «діяльність», «навчальна діяльність», «творчість» (В. Андреєв, Г. Атанов, В. Беспалько, Д. Богоявленська, В. Буряк, П. Гальперін, О. Желтухіна, І. Зимня, Б. Коротяєв, Г. Костишина, Г. Костюк, А. Кочергін, М. Лазарев, О. Леонтьєв, В. Лозова, П. Лузан, О. Лук, В. Ляудіс, Ю. Машбиць, К. Платонов, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, К. Ушинський, А. Хуторськой, В. Цапок, Т. Шамова, Г. Щукіна) обґрунтовано сутність навчально-творчої діяльності, яка є видом навчальної діяльності і являє собою цілеспрямовану високомотивовану комбінаторну діяльність студентів, призначену для вирішення навчально-творчих завдань, що призводить до розвитку творчої професійної компетентності майбутніх фахівців. Навчально-творча діяльність спрямована на формування як зовнішнього (предметні знання) так і внутрішнього змісту діяльності в освітній галузі (творчі якості студента на підґрунті засвоєних способів дій та операцій, процесів саморозвитку особистості).

Структурно-функціональний аналіз навчально-творчої діяльності дозволив визначити її структуру, що включає такі складники: мотиваційно-ціннісний (потреби, мотиви, інтереси); програмно-цільовий (загальна мета, часткові цілі, завдання); операційно-діяльнісний (дії, операції); компонент, що віддзеркалює результат (творчий освітній продукт, що враховує когнітивні, творчі та управ-лінські аспекти). Змістовне наповнення цих компонентів визначає функціональну спрямованість навчально-творчої діяльності, яка характеризується наявністю як загальноосвітніх (мотиваційно-орієнтувальна; гносеологічна, відтворювальна), так і творчих функцій (контрольно-рефлексивна, перетворювальна, розвивальна).

На основі узагальнення теоретичних положень і висновків дослідження творчої особистості (Б. Ананьєв, В. Андреєв, Д. Богоявленська, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, І. Лернер, П. Лузан, О. Лук, Л. Мельник, С. Омельяненко, Я. Пономарьов, Л. Попов, Л. Рибалко, С. Рубінштейн, С. Сисоєва, Е. Фромм, А. Хуторськой, Н. Шоєв) обґрунтовано її структуру, що формується на основі саморозвитку індивіда під впливом творчого середовища, в якому він постійно розвивається. За таких умов наявність управлінських якостей (здатності до самоуправління) творчої особистості студента є обов'язковим компонентом цієї структури. Аналіз функціональних завдань фахівців аграрної сфери засвідчив специфічно виражений творчий, управлінський характер їхньої виробничої діяльності. Фахівців різних професійних груп (агрономи, зоотехніки, економісти, бухгалтери, інженери та інші) об'єднує ставлення до об'єкта управління - сільського господарства, яке є складною соціально-економічною системою зі стохастичним характером процесів, що в ній відбуваються. Така обставина визначає необхідність постійного вирішення завдань оптимізації управління сільськогосподарським виробництвом. На цьому підґрунті висновуємо, що всі фахівці-аграрії мають бути спеціалістами в галузі управління. Зазначене положення доводить необхідність формування у майбутніх фахівців аграрної сфери творчого управлінського досвіду як освітнього результату.

З урахуванням компетентнісного підходу розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця-аграрія, компонентами якої є: емоційно-ціннісний (мотиваційні потреби, інтереси, емоційно-ціннісне ставлення до діяльності); когнітивний (повнота, системність, гнучкість знань, їх науковий характер); діяльнісний (навчально-творча активність, уміння вирішувати навчально-творчі завдання); особистісно-розвивальний (сформованість творчого досвіду, здатність до саморозвитку і самоуправління, гуманістична спрямованість особистості). Сукупність цих компонентів визначає відповідні виробничі та соціальні функції, які має вирішувати фахівець аграрної сфери в умовах виробництва на основі сформованості соціального досвіду.

На підставі суспільного запиту на підготовку фахівців аграрного профілю розроблено концепцію управління навчально-творчою діяльністю студентів, що передбачає здійснення управлінського впливу на НТД на мікро- та макрорівнях педагогічної системи ВНАЗ. Мікрорівень має формувати зв'язки управління навчально-творчою діяльністю в системі «викладач-студент», а макрорівень - «університет-студент», що в сукупності сприятиме підвищенню їхньої творчої активності і на цій основі - формуванню професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Одним із основних напрямів утілення запропонова-ної концепції має стати реалізація керуючої ролі викладача і самоуправління студента з використанням функцій мотивації, планування, організації, контролю та регулювання. Формування і змістовне наповнення цих функцій визначається педагогічним впливом викладача, а також навчальною програмою, відповідним методичним забезпеченням і стратегією самоуправління НТД студентів. Останнє положення розкриває активну роль суб'єктів педагогічного процесу: викладач має забезпечити умови активізації навчально-творчої діяльності, створивши відповідне творче освітнє середовище, а студент, відповідно до індивідуальних потреб, інтересів і мотивів, - спланувати особистісну стратегію НТД.

У другому розділі - «Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної системи управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів» - визначено сукупність підходів до вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів, здійснено функціональний аналіз управління НТД, узагальнено його психолого-мотиваційний аспект, розроблено модель процесу управління навчально-творчою діяльністю майбутніх фахівців за критерієм сформованості творчого досвіду, обґрунтовано педагогічну систему управління НТД студентів ВНАЗ.

Узагальнення положень методології наукових досліджень дозволило висловити, що вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ґрунтується на застосуванні сукупності підходів (системного, компетентнісного, функціонального, управлінського, діяльнісного, синергетич-ного та ін.). На цій основі визначено технологічний напрям управління навчально-творчою діяльністю студентів, який дозволяє здійснювати функціо-нальний вплив на НТД у формі управління (з боку педагогів), співуправління (з боку педагогів і студентів) та самоуправління (з боку студентів). Аналіз сучасних концепцій менеджменту в освіті (В. Афанасьєв, І. Богданова, О. Желтухіна, Н. Коломінський, Ю. Комар, Ю. Машбиць, К. Мєтєшкін, А. Михайличенко, М. Поташник, З. Решетова, О. Романовський, Н. Тализіна, Є. Хриков, А. Хуторськой, К. Яресько) дозволив визначити сутність управління як технологічного процесу реалізації взаємопов'язаних управлінських функцій (мотивація, планування, організація, контроль та аналіз, регулювання). На цій основі визначено структуру управління НТД студентів, яка складається з мотиваційно-орієнтувального, планувального, організаційно-перетворювального, контрольно-аналітичного та регулювального етапів.

Застосування системного та кібернетичного підходів дало можливість розкрити зміст поняття «управління навчально-творчою діяльністю», яке відображує цілеспрямований технологічний процес функціонального впливу суб'єктів педагогічної системи ВНАЗ на об'єкт - навчально-творчу діяльність - через реалізацію поступового переходу від прямого управління до співуправління та самоуправління, що зумовлено дією педагогічних закономірностей і принципів. На основі визначення змістовного складника запропоновано кібернетичну модель управління навчально-творчою діяльністю студентів, яка включає: системні елементи (цілі НТД; суб'єкт і об'єкт управління; творче освітнє середовище та дидактичні процеси; результат НТД); управлінські функції; зв'язки управління (прямий, зворотний). У пропонованій моделі суб'єкт управління виступає в ролі регулятора стимулюючих механізмів самоуправління НТД студентів, а об'єкт управління - в ролі процесора, що перетворює наявний потенціал студента в запланований освітній результат.

Аналіз досліджуваної проблеми в контексті психолого-мотиваційного аспекту та освітньої парадигми життєтворчості (В. Андреєв, Б. Ананьєв, А. Бєлкін, Л. Божович, М. Васильєва, І. Гавриш, Т. Дмитренко, О. Леонтьєв, А. Маслоу, В. Моторіна, Л. Рибалко, С. Рубінштейн, Р. Серьожнікова, С. Сисоєва, М. Скаткін, В. Сухомлинський) дозволив визначити загальне мотива-ційне підґрунтя управління навчально-творчою діяльністю, яке представлено циклом: «діяльність - потреба - діяльність». На цій основі обгрунтовано мотива-ційно-педагогічні умови управління навчально-творчою діяльністю студентів (формування індивідуальних потреб до НТД; організація творчого освітнього середовища; «суб'єкт-суб'єктна» співпраця викладача і студента; залучення студентів до співуправління навчально-виховним процесом; організація самоуправління на основі інформаційного забезпечення). Важливою умовою управління навчально-творчою діяльністю має стати педагогічна творчість, яка зумовлена індивідуально-психологічними особливостями навчально-творчої діяльності студентів, що в свою чергу залежить від творчої діяльності викладача. У результаті отримуємо модель «кругообігу» навчально-творчої діяльності, яка визначає технологічний процес формування творчої особистості фахівця-аграрія.

Використання кібернетичного підходу (В. Глушков, Ю. Машбиць, К. Мєтєшкін, Н. Тализіна) дало можливість розробити модель процесу управління НТД студентів на основі структурно-функціональної та математичної моделей управління. З'ясовано, що структурно-функціональну модель управління навчально-творчою діяльністю можна подати у вигляді семантичної мережі, початковими вершинами якої є вимоги освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм, проміжними вершинами - функції управління та самоуправління НТД, а завершальними - сукупність критеріїв професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв (рис. 1). Отримання результатів управління НТД здійснюється на основі впливу функціональних дидактичних вузлів, вершинами яких є управлінські функції. Характер управління навчально-творчою діяльністю визначається видами відносин між компонентами педагогічної системи. Аналіз моделі дозволяє всиновити, що досягнення результатів НТД у формі творчого освітнього продукту здійснюється як на основі педагогічного впливу функціональних дидактичних вузлів, так і на підґрунті функцій самоуправління студентів. Для побудови математичної моделі управління навчально-творчою діяльністю студентів, у якості критерію оптимізації обрано сформованість творчого досвіду, що найбільш повно відображує ознаки професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. На підставі аналізу теоретичних й емпіричних досліджень з'ясовано, що процес управління НТД за умов досягнення освітнього результату - рівня сформованості творчого досвіду (Урстд) - можна описати математичною моделлю у вигляді логарифмічної функції:

(1)

де: А - коефіцієнт функціонального управлінського впливу на навчально-творчу діяльність в умовах управління і самоуправління; b - характеристика освітнього середовища за критерієм творчості; (х1, х2 ,..., хn) критеріальні показники сформованості творчого досвіду).

На основі аналізу зв'язків між суб'єктом і об'єктом в системі управління навчально-творчою діяльністю на емпіричному рівні визначено закономірності управління НТД: рівень сформованості професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв підвищується в умовах самоуправління НТД; активність НТД студентів збільшується при застосуванні ігрових методів навчання; ефективність контролю НТД студентів підвищується за умов застосування поетапної системи контролю. Урахування наведених вище закономірностей потребувало розробки відповідних принципів, оскільки в процесі управління навчально-творчою діяльністю змінюється характер взаємозв'язків і взаємовідносин між елементами педагогічної системи. Запропоновані принципи визначають правила та критерії функціонального впливу на навчально-творчу діяльність, що сприяють її активізації. Основними принципами є такі: оптимального співвідношення управління, співуправління та самоуправління НТД; відповідності методів управління НТД психологічній структурі творчої особистості; децентралізації педагогічного впливу; оптимального застосування методів управління НТД в умовах індивідуальної та колективної творчості.

Ґрунтуючись на положеннях системного підходу, уточнено компонентний склад педагогічної системи управління навчально-творчою діяльністю (цілі НТД, принципи управління НТД, зміст освіти, суб'єкт управління - викладачі і у формі семантичної мережі студенти, об'єкт управління - навчально-творча діяльність, методи управління та самоуправління НТД, дидактичні процеси, засоби контролю та самоаналізу НТД, результат освіти за критеріями професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв).

Рис. 1. Структурно-функціональна модель управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ

На основі наведених вище теоретико-методологічних положень обґрунтовано педагогічну систему ієрархічної структури як інтегративну модель управління НТД студентів з реалізацією функцій управління (самоуправління) у поєднанні з відповідним рівнем інформатизації навчального процесу. Педагогічна система охоплює функціональні підсистеми (мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації), які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв від емоційно-ціннісного компоненту до когнітивного, діяльнісного та особистісно-розвивального.

У третьому розділі - «Проектування дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів» - обґрунтовано дидактичні засади дворівневої педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю студентів-аграріїв на макро- та мікрорівнях; розглянуто організаційні моделі управління самостійною, індивідуальною та навчально-дослідною роботою студентів; здійснено проектування дидактичних засобів управління НТД на основі ігрових моделей в системі поетапного контролю.

Аналіз теоретичних джерел (А. Алексюк, В. Беспалько, М. Гадецький, Т. Дмитренко, В. Євдокімов, Т. Ільїна, М. Лазарев, І. Лернер, М. Махмутов, В. Моторіна, Т. Назарова, І. Прокопенко, Г. Селевко, С. Сисоєва, Н. Тализіна, Ф. Фрадкін, А. Фурман, С. Харченко, Т. Хлєбнікова, Н. Щуркова, І. Якиманська та інші) дозволив визначити цілісну функціональну структуру педагогічної технології як сукупність таких компонентів: концептуальна основа; змістовна частина навчання з цільовою програмою; процесуальний блок, що реалізує технологічний процес досягнення результату; мотиваційний складник, що включає відповідні методи, форми та засоби, через які здійснюється вплив на мотиваційну поведінку особистості; діагностична частина, що включає оцінку одержаних результатів, їх співвідношення з поставленою метою і завданнями.

У ході дослідження з'ясовано, що наведені вище структурні компоненти мають містити управлінський складник, який їх об'єднує та дозволяє досягти мети управління навчально-творчою діяльністю. Враховуючи останнє, висновуємо, що педагогічній технології властиві як змістовні (цілі навчання, зміст навчального матеріалу), так і процесуально-управлінські складники (методи, форми та засоби навчання і управління НТД). На основі цих теоретичних позицій визначено структурні компоненти педагогічної технології управління навчально-творчою діяльністю: цілі управління НТД; засоби управління НТД; засоби педагогічної взаємодії викладача і студента; процес управління НТД за технологічними етапами реалізації функцій мотивації, планування, організації, контролю, аналізу та регулювання; результат управління НТД. На підґрунті аналізу функціональної структури педагогічного процесу за технологічним підходом запропоновано дворівневу (макро- та мікрорівні) педагогічну технологію управління навчально-творчою діяльністю (ПТУНТД) студентів, яка являє собою цілісну систему взаємопов'язаних технологічних етапів (мотиваційно-орієнтувальний, планувально-цільовий, перетворювальний, діагностичний), що визначають функціональний вплив на НТД студентів засобами управління, співуправління та самоуправління і в єдності забезпечують формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери.

Дворівнева ПТУНТД реалізується на основі поетапної моделі управління. На макрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворювальний; творчого саморозвитку) педагогічна технологія передбачає творче зростання майбутніх фахівців упродовж навчання до рівня їхньої фахової компетентності. Мікротехнологія в єдності мотиваційно-орієнтувального, планувально-творчого, креативно-розвивального, рефлексивно-творчого етапів є інваріантом стосовно організації навчально-творчої діяльності студентів на заняттях, що забезпечує набуття ними творчого досвіду. Мотиваційно-орієнтувальний етап ставить за мету створення дієвої системи спонукання студента до НТД на основі його ціннісної орієнтації щодо самоуправління НТД. Планувально-творчий етап передбачає розробку індивідуальної цільової програми НТД студентів. Організаційно-перетворювальний (креативно-розвивальний) етап здійснює формування навичок продуктивної самоорганізації. На етапі творчого саморозвитку (рефлексивно-творчому) основними функціями управління є контрольно-аналітична та регулювальна. При цьому системо утворювальним фактором виступає спілкування та комунікація між суб'єктами; передбачається оцінка та аналіз як освітнього, так і управлінського результату ? сформованості навичок самоконтролю та самоаналізу НТД на основі рефлексивного підходу.

У дисертації визначено, що ефективне функціонування дворівневої ПТУНТД можливе за умов підвищення рівня управління самостійною та індивідуальною роботою студентів через відповідне мотиваційне забезпечення, планування стратегії самоорганізації НТД, а також упровадження системи зворотного зв'язку та функцій саморефлексії. Реалізація моделі управління самостійною та індивідуальною роботою студентів передбачає такі організаційні компоненти: створення викладачем системи навчально-методичного забезпечення управління самостійною та індивідуальною роботою студентів; самоуправління НТД студентів; діалоговий зв'язок в системах: «викладач-студент» та «студент-студент»; контроль і самоконтроль результатів самостійної та індивідуальної роботи.

Враховуючи необхідність формування у майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва наукового світогляду, в умовах організації дворівневої ПТУНТД запропоновано адаптивну систему управління навчально-дослідною роботою студентів (НДРС), яка здійснюється під час навчання (мікрорівень) і в позааудиторний час (макрорівень). Структуризація наведених компонентів на основі системного підходу дала можливість подати процес управління НДРС у вигляді системи, що складається з органів управління, організаційно-розпорядчого забезпечення, громадських наукових об'єднань на основі студентського самоврядування, які в сукупності забезпечують дієвий управлінський вплив на навчально-творчу діяльність студентів у межах НДРС.

Спираючись на результати досліджень впливу активних методів навчання на формування творчих професійних навичок фахівців (П. Лузан, А. Макаренко, Г. Селевко, В. Свистун, К. Ушинський, П. Щербань), розроблено та запроваджено у навчальний процес моделі дидактичних ігор, які активізують НТД у контексті професійної підготовки фахівців-аграріїв. Процес гри подано як дидактичну мікросистему управління НТД, яка технологічно реалізує етапи ПТУНТД від мотиваційно-орієнтувального до творчого саморозвитку. Запропонована система поетапного контролю НТД на основі ігрового методу діє на етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю. Відповідно етапів дворівневої ПТУНТД, спроектовано комплекс дидактичних ігрових форм та засобів контролю, спрямований на здійснення переходу від педагогічного контролю до самоконтролю НТД з боку студента.

Реалізація ПТУНТД на макрорівні передбачає активне використання у навчально-виховному процесі таких організаційних форм управління навчально-творчою діяльністю, як методологічні семінари, освітні студії, наукові громадські організації. Важливою педагогічною умовою активізації НТД є стимулювання студентів до співуправління та самоуправління і формування на цій основі наукового, творчого та соціального досвіду. З цією метою створено громадську організацію «Науковий центр дидактики менеджмент-освіти», запропоновано проведення семінарських занять в активній формі.

У четвертому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів» - розкрито загальні питання організації та проведення педагогічного експерименту, висвітлено результати експериментального дослідження дворівневої педагогічної технології управління НТД студентів та її науково-методичного забезпечення.

Основу педагогічного експерименту, який було здійснено у 1994-2008 рр., складали констатувально-пошуковий, формувальний та контрольний етапи. Для проведення експерименту та забезпечення надійності висновків за його результатами було сформовано експериментальні (ЕГ) та контрольні (КГ) групи на основі випадкової вибірки. Обсяг вибірки визначався з урахуванням вимог до педагогічних досліджень та забезпечення високого рівня науково-методичного забезпечення (НМЗ) навчального процесу. Студентами експериментальних і контрольних груп були майбутні фахівці аграрної сфери за економічним, агрономічним та інженерним напрямами підготовки. Експериментальні групи працювали в умовах зміни організаційно-педагогічних умов, які варіативно включалися в експеримент. У педагогічному експерименті брали участь студенти різних ВНАЗ усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, які вивчали 22 навчальні дисципліни.

Ефективність науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів визначалася за критеріальними показниками (творча активність, сформованість творчого досвіду, успішність, міцність засвоєних знань та вмінь, продуктивність навчання, рівень самоуправління, умотивованість НТД студентів) розробленої моделі професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв. Критерієм оптимізації обрано сформованість досвіду творчої діяльності, що обґрунтовано експертним методом. Для планування факторного експерименту використовувалася методика статистичної обробки даних за двофакторним та багатофакторним дисперсійно-регресійним аналізом. Перевірку статистичної гіпотези відносно розподілів частот критеріальних показників запропонованої моделі управління НТД було здійснено за критерієм згоди ?2 Пірсона. Для перевірки статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями критеріальних показників НТД за умов надійності взаємозв'язку між досліджуваними факторами використовувався критерій Фішера.

Констатувальний етап експерименту (1994-1996 рр.) мав на меті формулювання проблеми дослідження шляхом визначення суперечностей управління НТД, аналізу стану та тенденцій розвитку педагогічного процесу підготовки фахівців аграрної сфери. При проведенні цього етапу обґрунтовано напрями вирішення проблеми управління НТД студентів, які передбачали вдосконалення педагогічного процесу у ВНАЗ на основі його технологізації за активної участі студента як суб'єкта управління. З метою забезпечення високого рівня професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв доведено необхідність проектування педагогічної системи як системи управління НТД студентів. Метою пошукового етапу експерименту (1996-1998 рр.) була розробка концепції дослідження. На підґрунті з'ясування теоретико-методологічних засад управління навчально-творчою діяльністю студентів розроблено дворівневу ПТУНТД і спроектовано відповідний комплекс дидактичних засобів управління НТД; встановлено кількісний та якісний склад учасників експерименту. Дисперсійний аналіз результатів досліджень засвідчив позитивні якісні зміни у мотивації студентів експериментальних груп щодо формування їхніх ціннісно-орієнтованих якостей (самосвідомість, самомотивація, самовираження та ін.). Коефіцієнти варіації між максимальним і мінімальним значенням умотивованості відвідування занять в експериментальних та контрольних групах склали відповідно 18,45 % проти 10,38 %. На підставі результатів попередніх досліджень мотиваційного аспекту діяльності розроблено адекватні дидактичні форми управління НТД на макро- та мікрорівнях (ділові та дидактичні ігри в системі активізації НТД; моделі управління самостійною та навчально-дослідною роботою студентів), які враховували зміст майбутньої професійної діяльності фахівців-аграріїв, а також психологічні потреби особистості.