На формувальному етапі експерименту (1998-2004 рр.) було здійснено дослідно-експериментальну перевірку концептуальних положень та гіпотези щодо науково-методичного забезпечення управління навчально-творчою діяльністю студентів, аналіз проміжних результатів контрольних зрізів під час упровадження дворівневої ПТУНТД. Для проведення експерименту було відібрано експериментальні та контрольні групи студентів. В експериментальних групах: ЕГ1 (122 особи), ЕГ2 (116 осіб), ЕГ3 (108 осіб), ЕГ4 (114 осіб) навчальний процес було здійснено за дворівневою ПТУНТД з відповідним варіативним НМЗ. Викладачам ВНАЗ, які мали здійснювати підготовку студентів за ПТУНТД, були надані науково-методичні матеріали (положення, рекомендації, методичні вказівки щодо організації педагогічної технології управління НТД), проведено семінари та майстер-класи. Формувальний експеримент характеризувався варіативністю, що передбачало перевірку таких моделей УНТД: модель «А» (група ЕГ1) - базувалася на положенні, за яким провідним компонентом у ПТУНТД була науково-дослідна робота студентів; модель «В» (група ЕГ2) - визначальним компонентом ПТУНТД була колективна аудиторна робота студентів в умовах управління НТД; модель «С» (група ЕГ3) - головним компонентом ПТУНТД була позааудиторна робота студентів в умовах самоуправління НТД; модель «D» (група ЕГ4) - характеризувалася комплексним підходом, що забезпечував процеси управління, самоуправління та співуправління НТД студентів за ПТУНТД. Формувальний експеримент було спрямовано на забезпечення етапів дворівневої ПТУНТД: мотиваційно-орієнтувального, планувально-творчого, організаційно-перетворювального (креативно-розвивального), творчого саморозвитку (рефлексивно-творчого).

Реалізація мотиваційно-орієнтувального етапу ПТУНТД вимагала коригування змісту як аудиторної, так і позааудиторної роботи студентів на основі формування потреб у НТД, розвитку процесів самоуправління, активізації інноваційної діяльності майбутнього фахівця-аграрія. Аудиторну роботу студентів (мікрорівень), передусім, було спрямовано на планування навчально-творчої діяльності, організацію стратегії самоуправління НТД. На всіх етапах управління НТД упроваджувалися активні форми навчання (дискусії, диспути, конференції, рефлексивно-інноваційні методи аналізу дидактичних ситуацій тощо). Макрорівень передбачав реалізацію системи позааудиторних заходів на основі широкої інформаційно-роз'яснювальної роботи. До цієї діяльності були залучені органи студентського самоврядування, керівники наукових гуртків, куратори академічних груп, відповідальні за культурно-виховну роботу (редактори стіннівок, організатори туристичних зльотів, керівники художньої самодіяльності та інші). У підсумку мотиваційно-орієнтувальний етап засвідчив позитивну динаміку розвитку потреб студентів до творчості, їхніх мотивів стосовно навчально-творчої діяльності, інтересу до творчої професійної діяльності, що в подальшому позначилося на сформованості орієнтованої основи самоуправління НТД студентів усіх експериментальних груп.

На планувально-творчому етапі ПТУНТД основну роботу було зосереджено на формуванні системи знань, умінь та навичок студентів щодо самопланування навчально-творчої діяльності. Для цього на мікрорівні застосовувалися технологічні картки-пам'ятки, що поєднували інформаційні, дидактичні та організаційні аспекти за кредитно-модульними програмами. Основними дидактичними засобами планування НТД були навчальні модулі, стендова інформація, методичні рекомендації для самостійної роботи, електронні посібники, плани-графіки проведення наукових заходів та ін. Планування НТД на макрорівні здійснювалося через надання студентам інформації на основі індивідуальних навчальних планів, проблемних лекцій, творчих зустрічей з науковцями, виховних заходів студентського самоврядування та ін. Ефективними, з точки зору активізації планувальної роботи студентів, були творчі зустрічі з провідними науковцями та спеціалістами сільськогосподарських підприємств. Результатом планувально-творчого етапу стало формування індивідуальної стратегії самоуправління НТД студентів на основі планування робочого часу, вибору форм і методів навчання та контролю.

На організаційно-перетворювальному етапі ПТУНТД здійснювалося формування у студентів навичок самоорганізації навчально-творчої діяльності. Для цього на мікрорівні ми застосовували форми самоорганізації НТД студентів, що передбачають розвиток продуктивного мислення шляхом генерації нестандартних ідей (творчі завдання рівневої складності, індивідуальні навчально-дослідні завдання, семінарські заняття в активній формі, презентації творчих проектів, дискусії, диспути, круглі столи, ділові і дидактичні ігри та ін.). Проміжний аналіз результатів опитування студентів з питання методичного забезпечення організації НТД показав, що вони не завжди можуть реалізувати свої потреби у змаганні. Тому їм було запропоновано низку дидактичних ігор: «Брейн-ринг», «Що?Де?Коли?», «Конкурс КВК» та ін. З метою посилення творчої спрямованості майбутньої професійної діяльності фахівців-аграріїв були організовані факультативні заняття: «Аграрний менеджер - професія творча», «Творчість в умовах сільськогосподарського виробництва». На макрорівні для озброєння студентів знаннями з основ навчально-дослідної роботи використано методичні рекомендації до організації НДРС. При цьому студенти залучалися до систематичної наукової роботи, брали участь у предметних олімпіадах, творчих екскурсіях до передових господарств, наукових конкурсах, конференціях, семінарах та ін. Враховуючи необхідність розвитку лідерських здібностей керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва, було започатковано освітню студію «Школа молодого лідера», яка приваблювала студентів різних курсів можливістю реалізувати потреби в керівній діяльності. З метою формування автодидактичних та інноваційних якостей майбутніх фахівців-аграріїв студенти залучалися до спільного проведення наукових і просвітницьких заходів через участь у роботі наукового центру дидактики менеджмент-освіти.

Реалізація етапу творчого саморозвитку передбачала формування багаторівневої рефлексивної моделі самоконтролю, самоаналізу та саморегулювання у процесі управління навчально-творчою діяльністю студентів. На мікрорівні основними формами НТД були: модульні контрольні роботи; тестування; дидактичні та рольові ігри; вікторини; круглі столи; тематичні кросворди; навчально-наукові конкурси та ін. З урахуванням потреб студентів у творчості розроблено систему поетапного контролю НТД за ігровим методом, що включає дидактичні ігрові форми вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та позатермінового контролю. Активна участь студентів у здійсненні ігрових форм контролю НТД сприяла формуванню їхніх автодидактичних здібностей (саморефлексії, організації зворотного зв'язку, розробки моделей саморегулю-вання та саморозвитку тощо). На цьому етапі запроваджено форми і методи самооцінювання НТД (тестові завдання в електронній формі, ситуаційні вправи, індивідуальні навчально-дослідні завдання), що спонукали студентів до рефлексивної поведінки і, як результат, сприяли таким процесам НТД, як: самопізнання, самовизначення, самоаналіз, саморегулювання. На макрорівні етап творчого саморозвитку було реалізовано різними дидактичними формами (наукові семінари, звіти виробничих практик та стажування, наукові конкурси, захисти творчих наукових проектів та ін.). Така організація вимагала від студентів прояву якостей наукового обґрунтування творчих проектів; уміння складати програми наукових заходів; захищати творчі ідеї; розробляти програми оптимізації систем. Аналіз результатів НТД на цьому етапі засвідчив, що в процесі самоорганізації та саморозвитку студенти набувають досвіду самовдосконалення структури НТД, що визначається вміннями фіксувати в узагальненому вигляді навчальну інформацію, аналізувати творчі ситуації й розв'язувати їх на основі оцінно-ситуаційного підходу, обирати оптимальні методи, форми та прийоми самоуправління НТД.

У процесі варіативного експерименту доведено, що оптимальний вплив на сформованість творчого досвіду майбутніх фахівців-аграріїв забезпечується моделлю «D», про що свідчить позитивна динаміка всіх критеріальних показників навчально-творчої діяльності. Разом із цим, інші моделі довели свої переваги у забезпеченні функціональних завдань за окремими критеріями.

Аналіз тенденцій якісних змін рівня сформованості творчого досвіду в динаміці (від бакалаврів до магістрів) показав, що абсолютні показники приросту загального показника сформованості творчого досвіду (ЗПТД) для експериментальних груп збільшуються на 0,54 бали, а для студентів контрольних груп - на 0,37 бали; ефективність приросту ЗПТД у відносних показниках для студентів експериментальних груп склала 45,9 %. На рис. 2 наведено гістограму розподілу студентів за рівнем сформованості професійно-творчої компетентності, аналіз якої засвідчив істотне збільшення питомої ваги студентів експериментальних груп, діяльність яких знаходиться на рівні особистісно-розвивального компоненту (16,5 % проти 7,3 %).

Рис. 2. Гістограма розподілу студентів ВНАЗ за рівнем сформованості їхньої професійно-творчої компетентності

Якісний аналіз результатів довів, що у студентів на рівні сформованості цього компоненту превалюють навички саморозвитку (починається формування нової - вдосконаленої мотиваційної структури, що створює передумови для повторного циклу самоуправління НТД). У табл. 1 наведено узагальнюючі показники ефективності ПТУНТД за результатами її апробації у різних ВНАЗ України. У середньому відзначено підвищення: навчально-творчої активності студентів (визначається коефіцієнтом творчої активності (КТА) - на 25 %; рівня сформованості творчого досвіду (ЗПТД) - на 20,3 %; успішності - на 9,6 %; міцності знань - на 16,2 %; умотивованості НТД - на 15,6 %; продуктивності навчання - на 28,8 %. Загальна ефективність дворівневої ПТУНТД від її упровадження склала 23 %.

З метою визначення впливу дидактичних факторів на сформованість творчого досвіду студентів було здійснено регресійно-кореляційний аналіз. Отримано такі рівняння регресії залежності рівня сформованості творчого досвіду (Узптд), міцності знань (Умцн), продуктивності навчання (Упр) та успішності (Уусп ) студентів від факторної ознаки - активності НТД:

Узптд = 1,961438 + 1,193339 Х1 (2)

Умцн = 0,318676 + 0,675061 Х2 (3)

Упр = 0,458424 + 0,680747 Х3 (4)

Уусп = 3,954102 + 0,608983 Х4 (5)

Отримані коефіцієнти регресії доводять, що всі зазначені результативні показники суттєво залежать від творчої активності студентів. Достовірність наведених вище регресійних моделей оцінено за критерієм Фішера.

Таблиця 1. Аналіз результатів фахової підготовки кадрів аграрного профілю за дворівневою ПТУНТД та традиційною системою навчання (ТСН) у ВНАЗ України

Проведений кореляційний аналіз засвідчив, що результативні ознаки (рівень сформованості творчого досвіду, міцність знань, продуктивність навчання) корелюють з творчою активністю студентів такими коефіцієнтами парної кореляції: Кк = 0,74, 0,75, 0,67, відповідно. При цьому між усіма факторами існує тісний зв'язок, оскільки абсолютне значення коефіцієнтів кореляції (Кк) більше 0,7.

Аналіз кількісних і якісних показників самостійної та індивідуальної роботи студентів засвідчив, що середній коефіцієнт самостійності за дворівневою ПТУНТД склав 0,75, що на 22,9 % перевищує аналогічний показник за традиційною методикою навчання (0,61). Середнє значення коефіцієнта індивідуалізації збільшилося - з 0,55 до 0,7 (27,3 %). За результатами регресійно-кореляційного аналізу досліджуваного процесу результуючі ознаки (рівень сформованості творчого досвіду, міцність знань, продуктивність навчання) корелюють з факторною (рівень самостійності та індивідуалізації НТД студентів) такими коефіцієнтами парної кореляції: Кк = 0,96, 0,85, 0,73, відповідно.

Метою контрольного етапу (2004-2008 рр.) була інтегративна обробка результатів педагогічного експерименту, систематизація даних, їх узагальнення та розробка на цій основі комплексу науково-методичного забезпечення управ-іння НТД студентів ВНАЗ на прикладі професійно-орієнтованих навчальних дисциплін. Результати експерименту засвідчили, що залишкові знання студентів, які навчалися за дворівневою ПТУНТД, складали через рік у середньому 78 %, а у студентів, що працювали за традиційною методикою - 67 %. За методикою багаторівневого тестування визначено тісну кореляційну залежність міцності знань студентів від їх початкового рівня засвоєння навчальної інформації. Оцінюючи креативні та оргдіяльнісні якості, викладачі засвідчили значно ширший діапазон їх рівня розвитку у студентів експериментальних груп. Наприклад, планувальна діяльність студентів експериментальних груп харак-теризувалася вміннями розробляти і коригувати індивідуальну стратегію само-управління НТД із визначенням ієрархії цілей досягнення освітнього результату. При цьому студенти контрольних груп, частіше всього, обмежувалися лише вибором мети індивідуального завдання та напряму її реалізації.

Аналіз застосування ігрових методів навчання довів можливість використання дидактичних ігор як дієвої форми активізації НТД студентів та її контролю. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що за цих умов, крім вирішення питань дидактичного характеру, великого значення набуває реалізація виховних компонентів у процесі формування соціального досвіду. За підсумками опитування студентів, більше 90 % з них вважають ігрову форму контролю знань корисним дидактичним і виховним елементом НТД.

Результатами контрольного етапу експерименту підтверджено наявність високого рівня сформованості професійно-творчої компетентності студентів експериментальних груп.

Висновки

У дисертації наведено теоретико-методичне узагальнення та практичне вирішення проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних аграрних закладів, спрямованої на формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери. Вивчення стану досліджуваної проблеми свідчить про її актуальність та недостатню розробленість у теорії професійної аграрної освіти, що зумовлюється суспільним запитом на підготовку творчо обдарованих кадрів аграрного профілю, необхідністю розробки і впровадження теоретичних та методичних основ управління навчально-творчою діяльністю студентів, відсутністю системних досліджень з цього напряму в Україні, що підтверджується низкою суперечностей. Досягнута мета дисертаційного дослідження, виконані завдання та підтверджена гіпотеза стали підґрунтям для формулювання загальних висновків.

1. Проведений теоретичний аналіз наукових джерел із проблеми дослідження довів, що навчально-творча діяльність є видом навчальної діяльності, яка являє собою цілеспрямовану високомотивовану комбінаторну діяльність студентів, призначену для вирішення навчально-творчих завдань, що призводить до розвитку творчої професійної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю. НТД спрямована на формування як зовнішнього (предметні знання) так і внутрішнього (творчі якості студента на підґрунті засвоєних способів дій та операцій, процесів саморозвитку особистості) змісту діяльності в освітній галузі. Навчально-творча діяльність розглядається як об'єкт управління за умов цілеспрямованого впливу на неї творчої особистості суб'єкта педагогічної системи відповідно до вимог цілісності, науковості та безперервності професійної підготовки фахівців.

Структурно-функціональний аналіз навчально-творчої діяльності дозволив з'ясувати, що структура НТД визначається такими складниками: мотиваційно-ціннісний (потреби, мотиви, інтереси); програмно-цільовий (загальна мета, часткові цілі, завдання); операційно-діяльнісний (дії, операції); компонент, що віддзеркалює результат НТД (творчий освітній продукт) і характеризується такими функціями: мотиваційно-орієнтувальною; гносеологічною; відтворювальною; контрольно-рефлексивною; перетворювальною.

2. Аналіз специфіки виробничої діяльності фахівців аграрної сфери різних професійних груп довів, що їм доводиться управляти не лише процесами (технологічними, економічними, технічними та ін.), але й керувати людьми (виробничими колективами бригад, ферм, цехів, відділків та ін.). При цьому з'ясовано, що специфічною ознакою виробничої діяльності фахівців аграрного профілю є її чітко виражений творчий управлінський характер. Це положення доводить необхідність формування у майбутніх фахівців аграрної сфери творчого управлінського досвіду як освітнього результату. Розгляд структури творчої особистості фахівця аграрної сфери на основі компетентнісного підходу дав змогу визначити його професійні якості: творча спрямованість, здатність до управління, самоуправління та саморозвитку, комунікативність, лідерські здібності. На цій основі розроблено модель професійно-творчої компетентності фахівця аграрної сфери як творчої особистості з визначенням таких її компонентів: емоційно-ціннісного; когнітивного; діяльнісного; особистісно-розвивального.

3. Концепція управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ ґрунтується на системному, управлінському та технологічному підходах. Концептуальними положеннями стосовно управління НТД студентів є: розгляд педагогічної системи як ієрархічної системи управління НТД; упровадження управлінських функцій в освітнє середовище на макро- та мікрорівні; розробка дворівневої педагогічної технології управління НТД в умовах застосування відповідного науково-методичного забезпечення. Реалізація запропонованої концепції передбачає поступовий перехід від управління до співуправління та самоуправління НТД студентів на основі здійснення функцій мотивації, планування, організації, контролю та аналізу, регулювання. Концептуальна модель системи управління НТД студентів як майбутніх фахівців аграрної сфери визначається такими складниками: мотиваційно-цільовий блок; змістовний блок; блок особистих якостей студентів; управлінський блок; процесуальний блок; блок, що віддзеркалює результат професійної підготовки. Модель реалізується в умовах організації творчого освітнього середовища, високого рівня інформаційно-дидактичного забезпечення і технологізації навчального процесу.

4. Використання функціонального та управлінського методологічних підходів до вирішення проблеми дослідження дозволило дійти висновку щодо змісту поняття «управління навчально-творчою діяльністю» як цілеспрямованого технологічного процесу функціонального впливу на НТД з боку викладача, студента та дидактичних засобів, що включає елементи управління, співуправління та самоуправління з метою формування професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Процес управління НТД здійснюється за такими функціональними етапами: мотиваційно-орієнтувальним, планувальним, організаційно-перетворювальним, контрольно-аналітичним, регулювальним. Мотиваційно-педагогічні умови управління навчально-творчою діяльністю студентів визначаються такими положеннями: вивчення викладачем психологічної структури особистості студента і формування на цій основі відповідних потреб до НТД; організація творчого освітнього середовища; «суб'єкт-суб'єктна» співпраця викладача і студента на мікрорівні; залучення студентів до співуправління навчально-виховним процесом на макрорівні; організація самоуправління НТД студентів; інформаційне забезпечення управління НТД; реалізація педагогічної творчості.

На підставі наведених вище положень розроблено кібернетичну, мотиваційну, структурно-функціональну та математичну моделі управління НТД. Кібернетична модель включає: системні елементи (цілі НТД, суб'єкт та об'єкт управління НТД, творче освітнє середовище і дидактичні процеси, результат НТД); управлінські функції; зв'язки управління. Мотиваційна модель ґрунтується на різноманітних формах активізації НТД студентів з урахуванням психологічної структури особистості. Структурно-функціональну модель розроблено у вигляді семантичної мережі, початковими вершинами якої є вимоги освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм, а завершальною вершиною - сукупність критеріїв професійно-творчої компетентності майбутніх фахівців-аграріїв. Математична модель управління НТД описує процес формування творчого досвіду студентів і являє собою нелінійну параболічну залежність за постійно зростаючою логарифмічною функцією.

5. Аналіз взаємозв'язків між суб'єктом і об'єктом управління НТД на емпіричному рівні дозволив визначити закономірності управління НТД, які пов'язані з компонентами педагогічної системи і відображають її гнучкість у застосуванні найбільш ефективних методів, форм та засобів управлінського впливу відповідно мети та умов НТД (закономірності цілей, змісту, технологій, методів, форм та системи контролю за НТД). Дослідження наукових закономір-ностей дало можливість сформувати систему принципів управління, втілення яких дозволяє вирішити завдання функціонального впливу на НТД студентів: оптимального співвідношення управління, співуправління та самоуправління НТД; відповідності методів управління НТД психологічній структурі творчої особистості; децентралізації педагогічного впливу; оптимального застосування методів управління НТД в умовах індивідуальної та колективної творчості.

На підставі визначення закономірностей і принципів управління навчально-творчою діяльністю обґрунтовано педагогічну систему ВНАЗ, яку представлено як систему управління, системо утворювальним фактором якої у статиці є мета НТД, а у динаміці - управління та самоуправління НТД. Пропонована педагогічна система є інтегративною структурою, об'єктом управління якої виступає навчально-творча діяльність в умовах суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів. Педагогічна система управління НТД охоплює підсистеми мотивації та планування, організації та координації, контролю та аналізу, регулювання та інформатизації, які в єдності забезпечують технологізацію процесу формування професійно-творчої компетентності фахівців-аграріїв та її інноваційний розвиток.

6. На основі з'ясування теоретико-методологічних засад вирішення проблеми дослідження розроблена дворівнева педагогічна технологія управління навчально-творчою діяльністю студентів (макро- та мікрорівні), яка являє собою цілісну систему взаємопов'язаних технологічних етапів, що визначають функціональний вплив на НТД студентів засобами управління та самоуправління і в єдності забезпечують процес формування професійно-творчої компетентності фахівців аграрної сфери. Дворівнева ПТУНТД на макрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний; планувально-творчий; організаційно-перетворю-вальний; творчого саморозвитку) організовується керівництвом університету, органами студентського самоврядування, науковими громадськими організа-ціями, а на мікрорівні (етапи: мотиваційно-орієнтувальний, планувально-творчий, креативно-розвивальний, рефлексивно-творчий) реалізується викладачем на основі педагогічного впливу в умовах активізації НТД студентів з вивчення навчальної дисципліни. Запропонована педагогічна технологія забезпечує технологізацію розвитку досвіду діяльності студентів від репродуктивних рівнів до продуктивних і творчих. При цьому забезпечується перехід від прямого управління до співуправління та самоуправління НТД студентів.

Реалізація дворівневої ПТУНТД на мікрорівні здійснюється з урахуванням таких організаційно-педагогічних умов: створення системи мотиваційного забезпечення; визначення цілей НТД і розробка кредитно-модульних програм; обґрунтування дидактичних методів, форм та засобів управління НТД; підготовка науково-методичного забезпечення; організація творчого освітнього середовища; моніторинг якості підготовки фахівців відповідно цільової функції. На макрорівні дворівнева ПТУНТД передбачає активне використання у навчально-виховному процесі таких організаційних форм управління НТД, як методологічні семінари, освітні студії, наукові громадські організації.

7. Розроблено та впроваджено комплекс науково-методичного забезпечення управління НТД студентів, що включає: дворівневу ПТУНТД, методи, форми та засоби управління НТД на макро- та мікрорівнях, підручники, навчальні посібники та методичні рекомендації. В умовах дворівневої ПТУНТД запропонована модель управління самостійною та індивідуальною роботою студентів, у процесі реалізації якої гнучке управління НТД поступово переходить у самоуправління і чинить позитивний вплив на формування творчого досвіду студентів. З метою розвитку у фахівців-аграріїв навичок дослідницького рівня обґрунтовано адаптивну систему управління навчально-дослідною роботою студентів, яка діє під час навчання (мікрорівень) і в позааудиторний час (макрорівень). Провідне місце в управлінні НТД студентів повинні займати ігрові методи, які є ефективними засобами формування творчого професійного досвіду фахівців аграрної сфери. На цій основі запропоновано систему поетапного контролю знань з використанням ігрових методів, які відповідають змісту освіти та віддзеркалюють функції виробничої діяльності фахівців-аграріїв. Реалізація цієї системи здійснюється на всіх етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю.

Дослідження мотиваційних чинників творчої активності студентів дозволило визначити, що вагомим фактором активізації НТД є залучення майбутніх фахівців до безпосереднього управління навчальним заняттям. Для цього пропонується використання в навчальному процесі семінарських занять в активній формі, методологічних семінарів, освітніх студій. На основі аналізу результатів педагогічного експерименту доведено, що ефективне функціонування дворівневої ПТУНТД можливе за умов розробки дієвого механізму координації між мікро- та макрорівнями управління НТД. З цією метою створено громадську організацію - науковий центр дидактики менеджмент-освіти, який координує процес управління НТД студентів на рівні їхньої навчальної, науково-дослідної та креативно-пошукової діяльності.

8. За результатами багаторівневого педагогічного експерименту визначено позитивний вплив науково-методичного забезпечення управління НТД в умовах дворівневої ПТУНТД як на пізнавальну активність студентів, так і на кінцевий показник - рівень сформованості їхньої професійно-творчої компетентності. Аналіз результатів професійної підготовки фахівців аграрної сфери за дворівневою ПТУНТД і традиційною системою навчання у восьми ВНАЗ дозволив висловити:

а) характер умотивованості відвідування занять студентами за дворівневою ПТУНТД відрізняється від аналогічного показника за традиційною системою навчання більшою зацікавленістю перших (на 15,6 %) працювати регулярно й інтенсивно протягом семестру, що доводить зміну мотивації студентів, яка позитивно впливає на психологічний бік НТД. За підсумками навчання кількість індивідуальних консультацій студентів експериментальних груп у порівнянні з контрольними зросла вдвічі, що свідчить про підвищення їхньої пізнавальної активності у процесі творчого спілкування;

б) аналіз тенденцій якісних змін рівня сформованості творчого досвіду студентів (від бакалаврів до магістрів) засвідчив, що абсолютні значення цього показника збільшуються для експериментальних груп на 0,54 бали, а для студентів контрольних груп - на 0,37 бали. Ці дані підтверджують гіпотезу про те, що організація навчального процесу в системі управління НТД призведе до постійного творчого професійного зростання фахівців-аграріїв, яке відбувається більш швидкими темпами, ніж при традиційній системі навчання;

в) аналіз гістограм розподілу студентів за рівнем сформованості їхньої професійно-творчої компетентності довів збільшення питомої ваги студентів експериментальних груп порівняно з контрольними (16,5 % проти 7,3 %), діяльність яких знаходиться на рівні особистісно-розвивального компоненту. Загальний коефіцієнт самостійності та індивідуалізації НТД студентів експериментальних груп склав 0,725, що на 25 % перевищує аналогічний показник контрольних груп.

г) кореляційно-регресійний аналіз динамічних рядів досліджуваного процесу довів тісний зв'язок між рівнем сформованості творчого досвіду, міцністю знань, продуктивністю навчання студентів та їхньою творчою активністю, що підтверджується коефіцієнтами парної кореляції (0,74, 0,75, 067), а також відповідними коефіцієнтами регресії та детермінації. Цей висновок підтверджує гіпотезу щодо необхідності створення творчого освітнього середовища як фактора впливу на формування творчої особистості фахівця-аграрія;

д) за відгуками керівників аграрних підприємств, студенти експериментальних груп у процесі проходження виробничих практик і стажування продемонстрували наявність творчих здібностей у вирішенні виробничих завдань. При цьому термін професійної адаптації студентів експериментальних груп скоротився удвічі;

є) загальна ефективність дворівневої ПТУНТД від її впровадження у восьми ВНАЗ склала 23 %. При цьому відзначено підвищення: навчально-творчої активності студентів (на 25 %); рівня сформованості їхнього творчого досвіду (на 20,3 %); міцності знань (на 16,2 %); умотивованості НТД студентів (на 15,6 %); продуктивності навчання (на 28,8 %). Аналіз упровадження дворівневої ПТУНТД засвідчив, що 77 % студентів віддають перевагу навчанню за новою технологією.

Очікуваними соціально-економічними наслідками впровадження НМЗ управління НТД студентів у ВНАЗ можуть бути: інтенсифікація навчального процесу, підвищення продуктивності та якості підготовки фахівців (на основі систематичності засвоєння навчального матеріалу студентами, встановлення дієвого зворотного зв'язку, ефективності контролю НТД, покращення умов мотивації учасників навчально-виховного процесу), підвищення рівня адаптації майбутніх фахівців-аграріїв до сучасних вимог ринку праці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми управління навчально-творчою діяльністю студентів ВНАЗ. Перспективи подальших наукових досліджень пов`язані з удосконаленням концептуальної моделі підготовки фахівців-аграріїв на основі подальшого теоретико-методологічного та експериментального обґрунтування методів діагностики та розвитку творчих здібностей студентів, механізмів формування їхнього досвіду творчої діяльності за колективною та індивідуально-особистісною моделями навчання, процесів активізації дослідницької діяльності в системі підготовки управлінських кадрів аграрної сфери.

ЗМІСТ дисертації вІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографії

1. Нагаєв В. М. Дидактичні основи формування творчої особистості аграрного менеджера в умовах Болонського процесу : монографія / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2006. - 528 с.

Підручники та навчальні посібники з грифом МОНУ

2. Бесєдін М. О. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант) : підручник / М. О. Бесєдін, В. М. Нагаєв. - К. : ЦУЛ, 2005. - 496 с.

3. Нагаєв В. М. Менеджмент: теорія, практика, мистецтво (дидактичний аспект) : навч. посібн. / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграрн. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2001. - 336 с.

4. Відкриття власного бізнесу в системі АПК: навч. посібн. / М. Ф. Бойко, Г. Є. Мазнєв, Д. І. Мазоренко, В. М. Нагаєв та ін.]; за ред. проф. Д. І. Мазоренка, Г. Є. Мазнєва. - Х. : ОКО, 2002. - 232 с.

5. Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент : практикум (модульний варіант) / В. М. Нагаєв. - К. : ЦУЛ, 2004. - 316 с.

6. Нагаєв В. М. Конфліктологія : курс лекцій (модульний варіант) / В. М. Нагаєв. - К. : ЦУЛ, 2004. - 192 с.

7. Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі : навч. посіб. / В. М. Нагаєв. - К. : ЦУЛ, 2007. - 236 с.

Навчальні посібники без грифу

8. Нагаєв В. М. Реформування організаційно-правових структур сільськогосподарських підприємств : навч. посіб. / В. М. Нагаєв. - 2-е вид., перероб. і доп. / Харк. держ. аграр. ун-т . - Х., 2002. - 114 с.

9. Нагаєв В. М. Управління сільськогосподарським виробництвом : навч.-метод. посіб. [для студ. спеціальності «Облік і аудит» денної та заочної форм навчання] / Нагаєв В. М., Шиян Н. І., Никоненко С. В. / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2002. - 98 с.

10. Нагаєв В. М. Конфліктологія : практикум / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва.- Х., 2006. - 109 с.

11. Нагаєв В. М. Менеджмент : навч. посіб. для студ. спец. «Економіка підприємства» / В. М. Нагаєв, Н. В. Кондратюк / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2008. - 107 с.

Методичні вказівки

12. Нагаєв В. М. Основи менеджменту : метод. вказівки до проведення семінарських занять в активній формі для роботи викладачів зі студентами / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 1998. - 8 с.

13. Нагаєв В. М. Управління сільськогосподарським виробництвом : метод. вказівки до проведення практичних занять у формі ділової гри «Проведення зборів, засідань, нарад» / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 1999. - 29 с.

14. Нагаєв В. М. Аграрний менеджмент : методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни / Нагаєв В. М., Шиян Н. І., Никоненко С. В. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2003. - 64 с.

15. Нагаєв В. М. Управління персоналом : метод. вказівки для самостійного вивчення дисципліни / В. М. Нагаєв, С. В. Никоненко / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2003. - 60 с.

16. Нагаєв В. М. Університетська освіта : метод. вказівки до самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2007. - 32 с.

17. Нагаєв В. М. Менеджмент : метод. вказівки до виконання курсового проекту / В. М. Нагаєв, Н. В. Кондратюк / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2009. - 75 с.

Методичні рекомендації

18. Нагаєв В. М. Методические рекомендации по использованию рейтинго-вой интенсивной технологии модульного обучения (РИТМ) для работы преподавателей со студентами / В. М. Нагаев / Харьк. госуд. аграр. ун-т им. В. В. Докучаева. - Х., 1996. - 21 с.

19. Нагаєв В. М. Методичні рекомендації з проведення підсумкового контролю знань, вмінь та навичок у формі дидактичної гри «Конкурс на знання основ управління сільськогосподарським виробництвом» / В. М. Нагаєв / Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 1999. - 15 с.

20. Нагаєв В. М. Рекомендації по впровадженню модульно-рейтингової технології навчально-творчої діяльності студентів (із дисциплін управлінського циклу) / В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Харків: ХНАУ, 2002. - 76 с.

21. Захаренко О. В. Організація навчально-дослідної роботи студентів : рекомендації / Захаренко О. В., Горін М. О., В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х., 2005. - 48 с.

Статті у фахових виданнях

22. Нагаєв В. М. Педагогічна технологія рейтингово-модульного навчання В. М. Нагаєв // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць ХДПУ ім. Г. С. Сковороди «Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки». - Вип. 4. - Х. : ХДПУ, 1997. - С. 78-79.

23. Дмитренко Т. О. Проблеми самоорганізації навчально-творчої діяльнос-ті студентів в умовах використання модульно-рейтингового навчання / Т. О. Дмитренко, В. М. Нагаєв // Педагогіка та психологія : зб. наук. праць ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. - Х. : ХДПУ. - 1998. - Вип. 8. - С. 12-16.

24. Нагаєв В. М. Модульно-рейтингова технологія навчання як одна з форм організації навчально-творчої діяльності студентів / В. М. Нагаєв, Г. О. Нагаєва // Наукові записки Ніжинського держ. педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. «Проблеми науково-технічної творчості молоді». - Чернігів, Ніжин, 1998. - С. 54-56.

25. Нагаєв В. М. Модульно-рейтингова технологія навчання : досвід впровадження / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. - № 1. - 1999. - С. 38-39.

26. Нагаєв В. М. Оцінювання навчальної діяльності студентів за модульно-рейтинговою технологією навчання / В. М. Нагаєв // Педагогіка і психологія АПН України. - № 3, 2000. - С. 84-88.

27. Нагаєв В. М. Досвід використання тестового контролю залишкових знань за модульно-рейтинговою технологією навчання / В. М. Нагаєв // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць. - Х.: ХДПУ, 2001. - Вип. 15. - С. 171-180.

28. Нагаєв В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією. Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання «Модуль-2001» / В. М. Нагаєв // Проблеми сучасного мистецтва і культури : зб. наук. праць. - К. : Науковий світ, 2001. - С. 255-261.

29. Нагаєв В. М. Управління навчально-творчою діяльністю студентів: модульно-рейтинговий підхід / В. М. Нагаєв // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка : зб. наук. праць. - Вип. 46. - Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. - С. 35-40.

30. Нагаєв В. М. Проектування структури рейтингової оцінки навчально-творчої діяльності студентів при використанні модульно-рейтингової технології навчання / В. М. Нагаєв // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. праць. - № 3. - Харків, 2002. - С.103-107.

31. Нагаєв В. М. Удосконалення процесу підготовки кадрів АПК в системі управління навчально-творчою діяльністю / В. М. Нагаєв // Педагогічні науки зб. наук. праць СДПУ ім. А. С. Макаренка. - Суми, 2003. - С. 233-243.

32. Нагаєв В.М. Ігрові форми контролю навчально-творчої діяльності студентів в системі модульно-рейтингового навчання / В. М. Нагаєв // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. -Х., 2004. Вип. 14. - С. 81-87.

33. Нагаєв В. М. Дидактичні ігри як засіб формування творчих здібностей аграрних менеджерів / В. М. Нагаєв // Наука і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. - К. : Логос, 2004. - Т. № 43. - С. 99-107.

34. Нагаєв В. М. Адаптація традиційної рейтингової оцінки до європейської кредитно-трансферної системи / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. - 2005.- № 3. - С. 39-44.

35. Нагаєв В. М. Система управління навчально-творчою діяльністю менеджерів за кредитно-модульною технологією навчання / В. М. Нагаєв // Теорія і практика управління соціальними системами. -Х.: НТУ „ХПІ”, 2005. № 2. - С. 33-43.

36. Нагаєв В. М. Організація процесу підготовки аграрних менеджерів в системі управління навчально-творчою діяльністю / В. М. Нагаєв // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць ВДПУ ім. М. Коцюбинського. - Київ-Вінниця, 2005. - Вип. 8. - С. 380-388.

37. Нагаєв В. М. Школа-семінар молодого лідера у процесі підготовки управлінських кадрів / В. М. Нагаєв // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. - К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. Вип. 41. - С.83-88.

38. Нагаєв В. М. Впровадження моделі управління навчально-творчою діяльністю / В.М. Нагаєв // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. - Вип. 42. - С. 125-136.

39. Нагаєв В. М. Методика складання модульних програм в системі кредитно-модульної технології / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. - Х., 2006. - № 1.- С. 50-56.

40. Нагаєв В. М. Впровадження моделі креативної підготовки управлінських кадрів аграрної освіти / В. М. Нагаєв // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2006. - Вип. 38. - С. 42-48.

41. Нагаєв В. М. Управління самостійною та індивідуальною роботою сту-дентів в умовах кредитно-модульної технології / В. М. Нагаєв // Вісник Харків-ської державної академії культури. Вип. 18. - Х. : ХДАК, 2006. - С. 263-272.

42. Нагаєв В. М. Дидактичні критерії навчально-творчої діяльності студентів за технологією «менеджмент-освіта» / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. - № 1, 2007. - С. 43-51.

43. Нагаєв В. М. Моніторинг якості навчально-творчої діяльності студентів при підготовці управлінських кадрів / В. М. Нагаєв // Вісник ЛНПУ ім. Т. Шевченка. - Луганськ, 2006. - № 18 (113). - С. 160-169.

44. Нагаєв В. М. Мотиваційні основи самоуправління навчально-творчою діяльністю студентів вищих навчальних агарних закладів / В. М. Нагаєв // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія «Педагогіка і психологія». - Вип. 15. - Ч. І. - Ялта: РВВ КГУ, 2007. - C. 189-194.

45. Нагаєв В. М. Управління якістю підготовки кадрів аграрного профілю за критерієм творчості / В. М. Нагаєв // Теорія і практика управління соціальними системами. - Х. : НТУ «ХПІ», 2007. - № 4. - С. 53-60.

46. Нагаєв В. М. Формування творчої особистості в умовах управління науково-дослідною роботою студентів / В. М. Нагаєв // Новий колегіум. - № 3, 2008. - С. 34-44.

47. Нагаєв В. М. Проектування педагогічної системи творчого рівня освіти в умовах управління навчально-творчою діяльністю студентів / В. М. Нагаєв Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис; Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. - Додаток 3, том ІІІ (10). - 2008 р. - С. 340-348.

Статті в інших виданнях, збірниках наукових праць

48. Нагаєв В. М. Дидактична гра «Конкурс КВК» як нетрадиційна форма проведення підсумкового контролю знань і розвитку творчої особистості / В. М. Нагаєв // Вісник Харківського художньо-промислового інституту. - Вип. 2. - Х. : ХХПІ, 2000. - С. 41-43.

49. Нагаєв В. М. Дидактичні засади формування творчо обдарованої особистості аграрного менеджера / В. М. Нагаєв // Вища школа. - № 1, 2007. С. 33-42.

50. Нагаєв В. М. Управління якістю освітнього процесу під час підготовки менеджерів аграрної сфери / В. М. Нагаєв // Наука і методика. - № 9, 2007. - С.151-158.

51. Нагаєв В. М. Організація креативної підготовки фахівців-аграріїв в умовах педагогічної технології «Менеджмент-освіта» / В. М. Нагаєв // Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у навчальних закладах вищої професійної освіти : зб. Наук. праць - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 320-322.

52. Нагаєв В. М. Аналіз ефективності навчально-творчої діяльності студентів при рейтинговій і традиційній системах навчання / В. М. Нагаєв // Порівняльний аналіз систем вищої освіти : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К.: НаУКМА, 1996. - С.227-229.

53. Нагаев В. М. Управление учебно-творческой деятельностью студентов как одна из проблем современного высшего образования / В. М. Нагаев // Материалы 2-й украинкой науч.-практ. конф. «Студент и преподаватель». - Симферополь : СГУ, 1996. - С. 213-215.