Методи навчання

Означені недоліки частково усуваються у розгалужених навчальних програмах. В них після кожного операційного кадру передбачено декілька кадрів зворотнього зв'язку. Безпосередньо після вибору відповіді програма перевіряє її правильність. Якщо студент допустив помилку, то залежно від її характеру передбачаються відповідні пояснення. В одному випадку студенту буде порекомендовано знову повторно вивчити матеріал, в іншому - вказівки можуть адресувати того, хто навчається до вивчення додаткової інформації нижчого рівня з наступним поверненням до інформаційного чи операційного кадру основної інформації. При цьому таке повернення може відбутися до будь-якого кроку програми [73].

Ефективність навчання за розгалуженою програмою залежить від пізнавальних можливостей студентів. Без затримок рухаються вперед студенти, які дають правильні відповіді. Ті, хто припускається помилок, рухаються повільніше, оскільки опрацьовують додаткові пояснення і заповнюють прогалини у своїх знаннях. Таким чином, розгалужена програма забезпечує більшу індивідуалізацію навчання, ніж лінійна [43].

Комбінована програма має ознаки і лінійної, і розгалуженої програми: деякі порції навчального матеріалу викладено за лінійною структурою, інші - за розгалуженою. Особливості навчання за комбінованою навчальною програмою полягають у наступному:

навчальний матеріал ділиться на різні за обсягом порції з урахуванням пізнавальних можливостей студентів, цілей навчання;

оволодіння студентами навчальним матеріалом контролюється різними типами стандартизованих завдань (одновибіркові, багатовибіркові, на відновлення послідовності, перехресні, на доповнення тощо). Перехід до вивчення наступної порції навчального матеріалу здійснюється після того, як студент ґрунтовно оволодів знаннями попередньої;

зміст кроків диференціюється залежно від здібностей студентів.

Засобами програмованого навчання є програмовані посібники та технічні засоби програмованого навчання (ТЗПН). За призначенням виокремлюють три групи ТЗПН - контролюючі машини, навчальні машини та навчально-контролюючі машини [73].

Цілком очевидно, що програмоване навчання ( як і проблемне, ігрове чи інше) не може замінити пояснювально-ілюстративного, традиційного викладання, де живе слово викладача, його особистість є визначальними у засвоєнні знань, умінь та навичок тими, хто навчається. Його слід застосовувати у поєднанні з іншими способами навчальної роботи, там, де це педагогічно доцільно.

Невпинний процес розвитку електронно-обчислювальної техніки дозволяє ефективно вирішувати ідеї програмованого навчання за допомогою персональних комп'ютерів. Комп'ютери, обладнані спеціальними навчальними програмами, можна ефективно використовувати для рішення різноманітних дидактичних задач - від подання навчальної інформації і до управління процесом засвоєння знань. Як і програмоване, комп'ютерне навчання ґрунтується на виокремленні алгоритмів навчання - системи навчальних дій, яка передбачає склад і послідовність навчальної діяльності по оволодінню певними знаннями, уміннями та навичками. Ефективність використання комп'ютерів повністю залежить від якості навчальної програми.

Розглянемо дидактичну структуру такої програми (рис 1.12). Якщо студент правильно виконав завдання D1, то після аналізу відповіді програма спрямовує його на виконання наступного завдання D2. Таким чином, він просувається в навчанні найкоротшим шляхом, скорочуючи терміни оволодіння знаннями. Якщо студент виконав завдання з помилками (наприклад, в мові, теорії тощо), він отримує додаткові пояснення, допомогу (П1,П2,П3 і т. п.)., а при необхідності і додаткові завдання (D11,D12) [46].

Варто вказати на переваги та недоліки застосування комп'ютерної техніки у навчальному процесі. Позитивним є те, що: а) комп'ютери розширюють можливості програмованого навчання, дозволяють оволодівати матеріалом у певній послідовності, регулювати його обсяг і трудність відповідно до пізнавальних можливостей студентів; б) при роботі в діалоговому режимі ефективно забезпечується поточний зворотній зв'язок; в) колір, графіка, мультиплікація, музика, відео викликають інтерес у студентів до навчального матеріалу, підвищують ефективність сприймання, осмислення, запам'ятовування інформації; г) комп'ютер дозволяє наочно показати на занятті як швидкоплинні (руйнування деталі внаслідок удару, кристалізація речовин і т. ін.), так і довготривалі (ріст рослини, вивітрювання ґрунтів, перебіг хвороби тварини тощо) процеси, які неможливо зафіксувати безпосереднім спостереженням; д) комп'ютери можуть виконувати функцію репетиторів для студентів, забезпечують індивідуалізацію навчання; е) засобами комп'ютерної техніки легко моделюються виробничо-технологічні ситуації, рішення яких сприяє ефективному оволодінню студентами майбутньою професійною діяльністю; є) за допомогою комп'ютера можна краще пояснити принципи дії складних механізмів і машин, залучити студентів до науково-дослідницької роботи; ж) комп'ютер відкриває доступ до баз даних, дозволяє швидко отримати інформацію, створити власні інформаційні бази тощо.

Разом з тим, робота на комп'ютері негативно впливає на здоров'я людини, перш за все на її зір. Крім того, не розвиваються навички усного рахунку, креслення, комунікативні уміння. У літературі також можна зустріти думки про те, що широке використання інформаційно-пошукових систем може призвести до атрофії пам'яті людини, негативно вплинути на розумові здібності та просторову уяву, здатність приймати рішення, знаходити способи розв'язання проблемних задач. А тому вкрай необхідно теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити оптимальні умови застосування ЕОМ при вивченні і фізики, і математики, і іноземної мови, і сільськогосподарських машин, і технології ремонту сільськогосподарської техніки, і охорони праці…Іншими словами - встановлення комп'ютера в аудиторії лише початок дуже відповідальної і довготривалої роботи по його використанню як надзвичайно ефективного, потужного засобу навчання.

Додаток 5. Дидактична організація навчального матеріалу в підручниках, навчальних посібниках з механізації сільськогосподарського виробництва

Положення відбору змісту навчання з врахуванням ступенів трудності та орієнтацією на поетапне формування пізнавальних можливостей студентів повинні бути відображені у змісті навчальних програм, підручників та навчальних посібників. Зупинимося на ідеї формування навчально-пізнавальної активності студентів у сучасних підручниках і посібниках з механізації сільськогосподарського виробництва.

До особливостей зазначених предметів слід віднести: багатокомпонентність; співвідношення з іншими дисциплінами і питаннями техніки, технології виробничої діяльності; поєднання теоретичного і прикладного матеріалу; великий обсяг нормативних даних, розрахунків і обмежена можливість їх дедуктивного викладу; необхідність оперативного оновлення у відповідності до змін на виробництві тощо. Ці особливості повинні бути враховані при відборі і структуруванні матеріалу підручника чи навчального посібника. Досліджуючи ці питання, ми мали на увазі, що:

підручник є джерелом нових наукових знань, навичок самостійної роботи студентів;

підручник повинен розвивати пізнавальні здібності студентів, включати студентів у пошукову (дослідницьку) діяльність, стимулювати їх активність в оволодінні навчальним змістом;

дидактичними функціями підручника є: інформаційна, систематизуюча, трансформування, закріплення і самоконтролю, самоосвіти, інтегрування, координуюча, розвиваюче-виховна.

Дослідження засвідчило, що матеріал у підручниках і посібниках, які ми проаналізували (всього 20, вибірка випадкова), за змістом переважно відповідає сучасним вимогам. У них відображені сучасні наукові поняття, ідеї, теорії і закони, які лежать в основі предмета, що вивчається. Значний обсяг нормативних даних, передбачених навчальними програмами, систематизований у вигляді таблиць. Багато інформаційного матеріалу для запам'ятовування - коефіцієнти, формули, інші дані. Наприклад, у підручнику "Ремонт машин" (за редакцією О. Сідашенка, А. Поліського) описані теоретичні основи та загальний технологічний процес ремонту машин і обладнання, технологічні процеси ремонту вузлів, агрегатів та деталей машин, відображені сучасні наукові теорії, технології. Систематизовані дефекти та способи їх усунення (14 таблиць). Викладений матеріал орієнтовано на репродуктивні дії студентів, хоч автори і дають порівняння, вказують на переваги, недоліки машин чи обладнання. Типовий виклад матеріалу підручника прослідковується на такому прикладі: "Торці зубців шестерні наплавляють на установці У-653 дротом 2НП-30 ХГСА під шаром флюсу АН-348А з попереднім нагріванням до температури 200-250С. Режим наплавлення: сила зварювального струму 180-220А, напруга 24-28В, швидкість передачі дроту 1,02-1,35 м/хв., швидкість наплавлення 0,16-0,21 м/хв., нагрівання до 1150-2000 С з витримкою 45-60 С і обтікання зубчатого вінця (установка ТВЧ-100/066, прес гідравлічний ДБ-2436). Нормалізують у електропечі СНО-612,4/ІОН".

У підрозділі 3.3 "Механізоване зварювання і наплавлення" вміщено 5 малюнків, 5 таблиць, які містять більше 170 цифрових показників, 19 формул, крім того, в тексті 38 показників параметрів, режимів і 60 найменувань марок устаткування чи матеріалів. Слід зазначити, що інформаційний матеріал у вигляді таблиць, формул застосовується в підручниках і посібниках повсякчас: у підручнику "Машиновикористання в землеробстві" (В. Ільченко, Ю. Нагірний, П. Джолос) 556 формул та 40 таблиць; у навчальному посібнику "Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів" 85 формул та 123 таблиці; 110 таблиць вміщує навчальний посібник "Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві" (В. Ільченко, П. Карасьов, А. Лімонт).

Суттєвий вплив на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів мають ілюстрації підручників. Автори створюють їх не тільки як додаток до змісту, а й як засіб, що сприяє осмисленню навчального матеріалу студентами, застосуванню знань та формуванню вмінь. У цьому аспекті слід відзначити навчальний посібник "Запобігання аварійності та травматизму у сільському господарстві" (С. Лехман, В. Рубльов, Б. Рябцев), де розглянуто передумови формування та виникнення аварійності і травматизму у сільськогосподарському виробництві, викладено основи системних принципів щодо їх запобігання. У посібнику 30 таблиць, 81 малюнок. Причому, здебільшого наочність проблемна: наприклад, проблемні ситуації створюються наочним зображенням умов, що призводять до травматизму і аварій. Утім, продумано подається інформаційний зміст навчального матеріалу. Наприклад, у підрозділі 2.4 "Моделювання процесів формування та виникнення травмонебезпечних і аварійних ситуацій на виробництві" подано види робіт, небезпечні умови, пов'язані з їх виконанням, небезпечні дії, небезпечні ситуації, можливі наслідки, заходи запобігання небезпечним ситуаціям. Матеріал викладений із застосуванням причинно-наслідкових зв'язків, спонукає до розмірковування, аналізу, пошуку рішень.

Важлива роль у формуванні активності студентів при оволодінні змістом підручника належить питанням і завданням, що розміщені в кінці розділів чи підрозділів. Дослідження засвідчують, що вони націлюють студентів на розмежування основного і другорядного у змісті, сприяють ґрунтовності закріплення знань, осмисленню суттєвого, перенесенню знань на нові навчальні завдання. З підручників та посібників, які вивчалися автором, лише в чотирьох наведені контрольні завдання чи питання для самоконтролю. Кількісні та якісні показники цих завдань зведені у табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Види завдань і питань для самоконтролю в підручниках і посібниках з механізації сільськогосподарського виробництва

Аналіз видів завдань у підручниках та посібниках засвідчує, що автори використовують репродуктивні і продуктивні завдання, причому, частка репродуктивних у загальній їх кількості складає 60,5%. Найбільш використовуються продуктивні завдання на пояснення, тлумачення: їх частки складають відповідно номерів підручників та посібників 35%, 29,4%, 30,9%, 24,5%. Серед продуктивних завдань незначну частку складають завдання на: порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення та власні висновки студентів. Автори не пропонують завдання на доведення, спростування, незначна кількість таких, які вимагають самостійної оцінки, аналізу (17,5%, 10,9%, 21,9%, 11,0%).

Найпоширенішими є запитання типу:

Які з перелічених ознак ...

Які особливості ...

Як визначити ... при умові ...

Що враховують при ...

Як забезпечити ...

Що впливає на ...

Що є основним при ...

Репродуктивні питання для самоконтролю розраховані на відтворення в пам'яті отриманих знань і пропонуються, здебільшого, у такому вигляді:

Які є способи ...

Як визначити ...

Сформулюйте визначення ...

Яким показником оцінюють ...

Побудуйте графік ...

Назвіть основні компоненти ...

Напишіть формулу ...

Проведене дослідження відбору і структурування змісту навчального матеріалу в підручниках і посібниках з механізації сільськогосподарського виробництва дозволяє констатувати, що сучасні посібники і підручники не в достатній мірі виконують дидактичні функції, не враховують динаміку розвитку пізнавальних дій студентів. Для цілеспрямованого формування активності студентів у навчанні у підручниках і посібниках доцільно:

забезпечувати тісний зв'язок змістової і операційної складової в оволодінні знаннями. У змісті повинно враховуватися можливість формування пізнавальних умінь та навичок, від репродуктивних до продуктивних, творчих. При цьому необхідно вказувати, які дії і в якій послідовності слід виконувати, щоб розв'язати завдання та усунути пізнавальну суперечність;

структурувати матеріал таким чином, щоб надати логічну чіткість змісту. Для цього підрозділи можуть бути розділені на частини із заголовками. У деяких випадках їх слід формулювати у вигляді питань, які спрямовували б думки студентів на пошук відповідей. Їх перелік фактично повинен бути планом вивчення змісту підрозділу, допомагати самостійно, в системі оволодівати знаннями;

включати питання і завдання у кінці розділів чи підрозділів. При цьому студенти повинні виконувати не тільки репродуктивні дії (на відтворення в пам'яті і закріплення), а й мати можливість розв'язувати проблемні навчальні завдання. Такі завдання мають велике значення і для самоконтролю студентів, особливо, якщо вони подані в тестовій формі;

забезпечувати науковість знань. При конструюванні науково-предметного змісту необхідно орієнтуватися на цілісність його відображення у підручнику: мінімальний зміст основ теорії повинен бути необхідним і достатнім для відображення в змісті підручника, а саме:основні поняття, основні закони для дедуктивної теорії та комплекс додаткових знань.

Слід зазначити, що в умовах швидкого розширення "ядра" наукових знань надзвичайно важко досягти динамічної рівноваги між наукою і навчальним предметом. Тому питання перевантаження підручників надлишковою інформацією, фактологізмами, виокремлення головного і звільнення від другорядного є дуже актуальними.

Означені положення дозволяють уточнити дидактичну організацію навчального матеріалу в підручнику, яка сприяє цілеспрямованій активізації навчання студентів. Це:

1. Основний текст.

2. Додатковий текст (цікаві факти, приклади з механізації сучасного сільськогосподарського виробництва).

3. Розрахункові, графічні, табличні, статистичні матеріали.

4. Ілюстративний матеріал.

5. Рекомендована література (основна та для поглибленого вивчення теми).

6. Матеріал для самоконтролю (питання для повторення, тести, проблемні завдання для самостійної роботи, відповіді на тестові завдання).

Цілеспрямований підхід до відбору змісту навчального матеріалу для підручників і посібників з механізації сільськогосподарського виробництва, до його структури, до побудови методичного апарату є однією з найважливіших педагогічних умов формування активності студентів при вивченні сільськогосподарської техніки. Відзначимо ще й те, що при цьому забезпечується раціональне використання сил і часу учасників педагогічної взаємодії, більш висока якість знань, їх дієвість і ґрунтовність.

Література

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. Видання перше/ Г. Ващенко. - К.: Українська видавнича спілка, 1997. - 441 с.

2. Галузинський В.М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. Навчальний посібник / В.М. Галузинський, М.Б. Євтух. - К.: ІНТЕЛ, 1995. - 168 с.

3. Галузяк В.М. Педагогіка: навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. - Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня", 2011. - 200 с.

4. Кондратюк О.П. Методи і форми організації навчання / О.П. Кондратюк, А.І. Дьомін. - К.: Вища школа, 1975. - 108 с.

5. Педагогика. Учебное пособие для фак. пов. квалиф. преподавателей средних специальных учебных заведений /Под общ. ред. А.П.Кондратюка. - К.: Вища школа, 1982. - 381с.

6. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник для студ. пед вузов: в 2 кн / И.П. Подласый. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2010. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для вищих педагогічних закладів освіти / М.М. Фіцула. - Тернопіль: Навчальна книга-Бодан, 2012. - 192 с.

Размещено на Allbest.ru