Підходи до проблеми особливостей розвитку пам’яті дітей старшого дошкільного віку. Психологічна діагностика та порівняльний аналіз рівнів її розвитку. Корекційно-розвивальна програма через дидактичну гру для розвитку пам’яті у дітей дошкільного віку.

Також нами дані рекомендації батькам що до заучування віршів, які будуть важливі не тільки для того, щоб добре підготуватися до навчання у школі, де це доведеться робити досить часто, але й тому, що поезія сприяє збагаченню духовного світу дитини, розвитку в нього почуття прекрасного, а сам процес заучування віршів є гарним методом тренування пам'яті.

Для тренування образної, словесно-логічної, зорової, слухової пам'яті та способів запам'ятовування, а також короткочасної та довготривалої пам'яті нами застосовані наступні дидактичні ігри для розвитку дітей старшого дошкільного віку, які представлені у таблиці 2.1.

Заняття з застосуванням дидактичних ігор у експериментальній групі проводились груповим методом 1 раз на тиждень по 30-40 хвилин кожне. Тривалість заняття залежить від якості уваги та поведінки дітей.

Дидактичні ігри для розвитку пам'яті дітей

Види пам'яті і способи запам'ятовування	Розвиваючі ігри
Спосіб «повторення»	«Виконай доручення», «Запам'ятай предмети», «Вірші і небилиці»
Спосіб «групування»	«Яка група зникла», «Зменшилося чи додалося»
Спосіб «змістове співвідношення»	«Пари картинок», «Слово й картинка», «Картинка допомагає картинці», «Картинка допомагає слову»
Образна пам'ять	«Запам'ятай картинки», «Запам'ятай предмети», «Що змінилося?»
Словесно-логічна пам'ять	«Верші та небилиці», «Запам'ятай слова», «Запам'ятай оповідання»
Оперативна пам'ять	«Яких картинок більше?», «Додавай і запам'ятовуй», «Літачки»
Короткочасна пам'ять	«Запам'ятай цифри», «Запам'ятай картинки»
Довготривала пам'ять	«Вірші та небилиці», «Запам'ятай оповідання»

Корекційно-розвивальні заняття мають свою мету та складаються з привітання, самої дидактичної гри, яка має розвивальну мету та ритуалу прощання.

Заняття проводять за добровільної участі дітей; без оцінювання відповідей, бо у цьому випадку не існує єдиної правильної відповіді на запитання, і кожна дитина може мати свою власну думку; у доброзичливих та позитивних умовах, за наявність яких відповідає дорослий.

Важливим моментом розвитку пам'яті в дошкільному віці є те, що пам'ять починає займати значне місце у розвитку особистості дитини. І тому дослідженнями цього мнемічного процесу займаються представники різних наук. У кожній з наук існують свої питання, в силу яких вони звертаються до пам'яті. Всі ці науки разом узяті розширять знання людини про пам'ять. У кожній з цих наук існують свої теорії пам'яті: психологічні (Г. Еббінгауз, К. Левін, П. Жане), біогенетичні (Павлов І.П., Сєченов І. М), фізіологічні (Виготський Л. С).

Проаналізувавши багато літературних джерел, можна з упевненістю сказати, що пам'ять - це психічний процес організації і змісту минулого досвіду, що робить можливим його повторне використання в діяльності або повертається в сферу свідомості.

Для вирішення поставлених завдань застосовувалися констатуючий і формуючий психолого-педагогічний експеримент.

У констатуючому експерименті вивчення рівня розвитку дітей старшого дошкільного віку ми спирались на методики А.Р. Лурія, Д. Векслера, О.М. Леонтьева та ін., а саме діагностували зорову, слухову, образну мимовільну та довільну пам'ять, опосередковане запам'ятовування та процес заучування.

У формуючому експерименті при розробці комплексу дидактичних ігор з розвитку основних видів пам'яті та процесу запам'ятовування у дітей старшого дошкільного віку, ми проаналізували дослідження та методичні рекомендації Д.Б. Ельконіна, В.С. Мухіної, І. В. Дубровиної, Л.А. Венгер, А.К. Бондаренко.

У дошкільному віці провідним видом діяльності є гра. Деякий програмовий матеріал потребує від дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, і допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Система з використання дидактичних ігор як засобу розумового розвитку старшого дошкільника розроблена нами, ґрунтується на збірниках дидактичних ігор наступних авторів: Венгер Л.А., Дьяченко О.М., Агаєва Е.Л., Зак А., СтолярА.А.

Результативність дидактичних ігор залежить від систематичного їх використання та цілеспрямованості програми ігор у сполученні із звичайними дидактичними вправами. Саме тому пізнавальна діяльність спрямована на розвиток пам'яті дошкільника в доступній і привабливій ігровій формі буде мати найефективніші результати.



3. Емпіричне вивчення рівня пам'яті дітей старшого дошкільного віку та її розвиток

3.1 Вивчення рівня пам'яті дітей старшого дошкільного віку

Діагностика пам'яті дітей дошкільного віку проводилася з кожною дитиною індивідуально як у констатуючому так і в кінці формуючого експерименту.

Представимо результати проведення першої методики «10 слів» для визначення рівня слухової пам'яті, автором якої являється А.Р. Лурія.

Кожній дитині окремо було запропоновано: «Зараз я хочу перевірити, як ти вмієш запам'ятовувати слова. Я буду говорити тобі слова, а ти слухай їх уважно і намагайся запам'ятати. Оскільки всі слова ніхто з першого разу не запам'ятовує, я прочитаю їх тобі кілька разів. Після кожного разу ти будеш повторювати всі слова, які ти запам'ятав, в будь-якому порядку». Дитині зачитувались 10 слів підряд: стіл, калина, крейда, слон, парк, ноги, рука, хвіртка, вікно, бак.

Далі була дана повторна інструкція: «Зараз я повторю слова ще раз, а ти запам'ятовуй і повтори за мною всі, які запам'ятав, в тому числі й ті, які говорив минулого разу». При 3 і 4 пред'явленні досить сказати «Слухай ще раз», при 5 - «Зараз я прочитаю слова в ОСТАННІЙ раз, а ти постараєшся повторити побільше». У тих випадках, коли дитина відтворює слова дуже повільно і невпевнено, ми стимулювали його словами «Ще! Постарайся згадати ще!». Після заучування дитина займається іншими завданнями, а в кінці дослідження перевіряємо відстрочене відтворення, скільки слів залишилося у неї в пам'яті через пів години. Всі данні записуємо в протокол дослідження.

Оцінка результатів даної методики наступна:

- високий рівень - коли дитина запам'ятала 9 - 10 слів після 5-го пред'явлення, 8-9 слів при відстроченому відтворенні;

- середній рівень - 6 - 8 слів після 5-го пред'явлення, 5 - 7 слів при відстроченому відтворенні;

- низький рівень - дитиною запам'ятовується 3 - 5 слів після 5-го пред'явлення, 3 - 4 слова при відстроченому відтворенні.

Загальні результати тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту занесені в зведену таблицю, а підсумки рівнів розвитку пам'яті представлені у діаграмі 3.1.

Рис. 3.1 Результати діагностики рівнів розвитку слухової пам'яті за методикою А.Р. Лурія

Після проведення формуючого експерименту результати контрольної та експериментальної групи були також зафіксовані, а підсумки рівнів розвитку пам'яті дітей по даній методиці представлені нами в діаграмі 3.2.



Рис. 3.2. Результати діагностики рівнів розвитку слухової пам'яті за методикою А.Р. Лурія (формуючий експеримент).

Надалі опишемо результати отримані по другій методиці «Складні фігури» для визначення рівня зорової пам'яті, автором якої є Д. Векслер.

Дитині пред'являлися по черзі таблиці А, Б, В, Г, через 3 секунди кожну. Відразу після закінчення показу дитина замальовувала на листочку побачену фігуру по пам'яті.

Оцінка результатів до кожної таблиці окрема. Кожен результат з чотирьох таблиць та загальний бал записується до протоколу у вигляді таблиці.

Оцінка результатів до таблиці А: наявність двох перехрещених ліній із прапорцями, незалежно від спрямованості прапорців - 1 бал;

- правильно поставлені по відношенню один до одного прапорці - 1 бал;

- точність, рівні лінії, поставлені під правильним кутом - 1 бал.

Максимальна оцінка, яку може отримати дитина відтворивши малюнок зображений в даній таблиці - 3 бали. Оцінюючи результати таблиці Б за відтворення дитиною великого квадрату із двома діаметрами - 1 бал; якщо було намальовано чотири малих квадрати у великому квадраті, потрібно додати ще 1 бал; якщо є на малюнку 16 крапок у малих квадратах - 1 бал; намальовані два діаметри з усіма дрібними квадратами - 1 бал; за точність у пропорціях додамо ще 1 бал. Так максимальна оцінка яку може отримати дитина - 5 балів.

Оцінка результатів таблиці В наступна: відкритий прямокутник із правильним кутом на кожному краї - 1 бал; центр, права чи ліва сторона відтворені правильно, фігура правильна, за винятком одного кута - 1 бал; фігура вірно відтворена, у приблизно рівних пропорціях - 3 бали. Максимальна оцінка - 3 бали.

Вивчаючи оцінку результатів таблиці Г, якщо ми бачимо на малюнку великий прямокутник з маленьким у ньому - 1 бал; якщо усі вершини внутрішнього прямокутника з'єднані з кутами зовнішнього - 1 бал; на малюнку дитини зображений маленький прямокутник точно розміщений у великому -1 бал. Так максимальна оцінка дорівнює 3-м балам.

Інтерпретація результатів:

Низький рівень - 3-4 балів.

Середній рівень - 5-6 балів.

Високий рівень - 7-12 балів.

Результати тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту та його підсумки рівнів розвитку пам'яті видно в діаграмі 3.3.

Рис. 3.3. Результати діагностики рівнів розвитку зорової пам'яті за методикою Д. Векслера «Складні фігури»



Після формуючого експерименту результати контрольної та експериментальної групи та його підсумки рівнів розвитку пам'яті представлені в діаграмі 3.4.

Рис. 3.4. Результати діагностики рівнів розвитку зорової пам'яті за методикою Д. Векслера «Складні фігури» (формуючий експеримент).

Наступною є методика О.М. Леонтьєва для визначення рівня опосередкованого запам'ятовування, яка складається з набору 15 слів для запам'ятовування.

Дитині нами запропоновано послухати слова, і щоб краще запам'ятати їх, вибрати картинки з малюнками, що допоможуть потім легше згадати назване слово. На вибір картки до кожного слова надається 30 секунд. Після кожного вибору варто розпитати дитину, чому вона зробила цей вибір, діти з великою зацікавленістю пояснюють свій вибір.

Потім нам потрібно зайняти дитину на 15 хвилин якою-небудь іншою грою і після закінчення цього часу дитині демонструємо картинки, що були обрані нею для опосередкованого запам'ятовування. Дитина намагається згадати слово, що асоціюється в неї з даною картинкою.

Оцінка результатів з визначення рівня опосередкованого запам'ятовування:

- високий рівень - дитина правильно згадує всі слова; легко знаходить образи-асоціації до всіх слів.

- середній рівень - дитина утрудняється в підборі асоціацій до абстрактних слів; згадує не всі слова.

- низький рівень - дитина утрудняється підібрати асоціації в більшості випадків, згадує менше 10 слів.

Результати тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту видно в діаграмі 3.5.

Рис. 3.5. Результати визначення рівнів опосередкованого запам'ятовування за методикою О.М. Леонтьєва

Після формуючого експерименту при обробці результатів контрольної та експериментальної групи було підсумовано кількість згаданих дитиною слів, а підсумки рівнів розвитку опосередкованого запам'ятовування нами запропоновано розглянути в діаграмі 3.6.



Рис. 3.6. Результати визначення рівнів опосередкованого запам'ятовування за методикою О.М. Леонтьєва (формуючий експеримент)

Вивчаючи образну пам'ять дітей старшого дошкільного віку ми спочатку досліджували рівень мимовільної пам'яті методикою, яка називається «Упізнавання фігур».

Після запам'ятовування дитиною 9 геометричних фігур, на які за методикою виділено 10 секунд, вона намагається їх впізнати. Ці 9 геометричних фігур розкидані серед інших 15 фігур пред'явлених в іншій таблиці.

Результати кількості слів які запам'ятала дитина заносимо у протокол і оцінюємо за рівнями:

- високий рівень - 6-8 фігур.

- середній рівень - 4-5 фігур.

- низький рівень - 3 і менше фігур.

Аналіз тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту за даною методикою вивчення рівня мимовільної образної пам'яті та його підсумки рівнів розвитку нами представлені в діаграмі 3.7.



Рис. 3.7. Результати діагностики рівнів розвитку мимовільної пам'яті за методикою «Упізнавання фігур»

Після проведення занять з тренування всіх видів пам'яті, які були у формуючому експерименті ми знову протестували дітей контрольної та експериментальної групи. Підсумки рівнів розвитку даної методики представили в діаграмі 3.8.

Рис. 3.8. Результати діагностики рівнів розвитку мимовільної пам'яті за методикою «Упізнавання фігур» (формуючий експеримент)

Наступним видом пам'яті, яку ми досліджували являється довільна образна пам'ять. Для цього нами був використаний тест для оцінювання даного виду пам'яті, де дитині показують 8 картинок із зображеннями різних предметів, добре їй знайомих, і карту, розділену на 24 клітинки. Кожному зображенню на картці відповідають 3 зображення на карті: одне - ідентичне, друге - відрізняється якоюсь деталлю, третє - схоже лише загальним силуетом. Час демонстрації однієї картки - 1-2 секунди.

Отримані результати заносимо в протокол у вигляді таблиці.

Інтерпретація результату:

Низький рівень: показує ідентичне чи схоже із загальним силуетом зображення за 2-3 картками.

Середній рівень: за 4-5-ю картками.

Високий рівень: за 6-8-ю.

Результати тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту занесені до діаграми 3.9.

Рис. 3.9. Результати діагностики рівнів розвитку довільної образної пам'яті

Після формуючого експерименту де по тій самій методиці були досліджені діти результати контрольної та експериментальної групи, а підсумки рівнів розвитку пам'яті по даній методиці занесені в діаграмі 3.10.



Рис. 3.10. Результати діагностики рівнів розвитку довільної образної пам'яті (формуючий експеримент)

За допомогою методики «Вивчи слова» визначається динаміка процесу заучування. За декілька спроб дитина повинна вивчити напам'ять і безпомилково відтворити ряд, який складається з 12 слів.

Запам'ятовування ряду проводиться так. Після кожного чергового його прослуховування дитина намагається відтворити весь ряд. Нами записується кількість слів, які дитина під час даної спроби згадала і назвала правильно, і знову зачитуємо той же самий ряд. І так шість разів поспіль, поки не будуть отримані результати відтворення ряду за шість спроб.

Оцінка результатів:

10 балів - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила всі 12 слів за 6 або менше спроб.

8-9 балів - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила за б спроб 10-11 слів.

6-7 балів - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила за 6 спроб 8-9 слів.

4-5 балів - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила за 6 спроб 6-7 слів.

2-3 бали - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила за 6 спроб 4-5 слів.

0-1 бал - дитина запам'ятала і безпомилково відтворила за 6 спроб не більше 3 слів.

Висновки про рівень розвитку за методикою наступні:

10 балів - Дуже високий.

8-9 балів - Високий.

4-7 балів - Середній.

2-3 бали - Низький.

0-1 бал - Дуже низький

Результати тестування контрольної та експериментальної групи в ході констатуючого експерименту видно в діаграмі 3.11.

Рис. 3.11. Результати визначення динаміки процесу заучування за методикою «Вивчи слова»

У формуючому експерименті після проведення занять з тренування пам'яті результати контрольної та експериментальної групи занесені у зведену таблицю, а підсумки рівнів розвитку пам'яті по даній методиці показано в діаграмі 3.12.



Рис. 3.12. Результати визначення динаміки процесу заучування за методикою «Вивчи слова» (формуючий експеримент)

3.2 Розробка системи розвиваючих ігор щодо розвитку пам'яті дітей старшого дошкільного віку

З метою підвищення рівня розвитку основних видів пам'яті та процесу запам'ятовування була складена програма корекційно-розвивальних занять, що складаються із системи дидактичних ігор. Мета проведення занять: з допомогою дидактичних ігор підвищити рівень розвитку пам'яті дітей як засіб природного і гармонійного сприйняття інформації.

У дітей 5-7 років потрібно розвивати усі види пам'яті - образну і словесно-логічну, зорову і слухову, короткочасну, довготривалу і оперативну. І тому для усіх цих видів пам'яті нами будуть запропоновані розвиваючі ігри. При цьому основну увагу все ж слід звернути на розвиток вміння керувати процесами пам'яті, незалежно від того, на який термін і якого виду матеріал запам'ятовується.

Річ у тім, що від рівня розвитку довільної сфери дитини безпосередньо залежать успіхи у її навчанні в школі. Тому на питаннях цілеспрямованого формування довільної пам'яті у дітей 5-7 років ми зупинимося докладніше.

Щоб розвиток довільної пам'яті дитини проходив якнайефективніше, рекомендуємо дотримуватися такої послідовності у навчанні:

· вміння приймати мнемічне завдання;

· навчання мнемічним способам;

· вміння проводити самоперевірку результатів запам'ятовування.

Оволодіння вмінням приймати мнемічне завдання є необхідною умовою для переходу від мимовільного запам'ятовування і відтворення до довільного.

Приймати мнемічне завдання - це вміти усвідомлювати мету запам'ятовування. Діти усвідомлюють мету лише тоді, коли вони зустрічаються з такими умовами, які вимагають від них активного відтворення і запам'ятовування. Найефективнішими з цього погляду є умови ігрової діяльності. Під час такої діяльності мнемічна мета має для дитини дуже конкретний зміст.

Щоб навчитися усвідомлювати мету запам'ятовування і відтворення, дитині передусім слід оволодіти вміннями:

1) уважно слухати завдання, яке дає дорослий;

2) активно запам'ятовувати інформацію, яка надходить від дорослого;

3) самостійно пригадувати під час відтворення забуту інформацію.

Уважно вислухати завдання дорослого діти старшого дошкільного віку вже, як правило, вміють, тому зупинятися на особливостях розвитку цього вміння ми не будемо. Для того, щоб навчитися активно запам'ятовувати потрібну інформацію, слід оволодіти мнемічним способом «повторення».

Навчання вміння відтворювати забуту інформацію передбачає оволодівання вмінням діяти в ситуації відтворення самостійно, звертатися спершу до себе, до своєї пам'яті і лише в останню чергу просити допомоги у дорослого.

Навчання мнемічним способам є найефективнішим навчанням у розвитку довільної пам'яті у старшому дошкільному віці.

Оскільки на першому етапі ми починаємо розвивати спосіб «повторення», то основну увагу спершу слід звернути на подальший розвиток цього способу. Він формується легше, ніж інші способи, тому що оволодіння ним не вимагає попередньо навчити дитину якихось мисленнєвих дій. На цьому етапі спосіб повторення повинен набути нової функції - функції відтворення. Дитина повинна навчитися здійснювати «відтворююче повторення» не під час сприймання завдання, а після того, як воно вже отримане. Таке повторення є активнішим, оскільки передбачає самостійне відтворення дитиною завдання.

Коли дитина хоч би на елементарному рівні оволодіє способом «повторення», можна переходити до навчання більш складним - логічним способам запам'ятовування. Складність цих способів полягає в тому, що вони передбачають попереднє оволодіння відповідними способами логічного мислення. До логічних способів запам'ятовування у віці 5-7 років ми рекомендуємо акцентувати розвиток «групування» і «змістове співвідношення». Щоб навчити користуватися ними, зазвичай необхідно пройти через два етапи: спершу формується відповідна розумова дія, а вже потім відбувається оволодіння вмінням застосувати цю дію з мнемічною метою.

Оволодіння вказаними мнемічними способами зробить пам'ять дитини цупкішою і міцнішою.

До завершального етапу у розвитку довільної пам'яті у дошкільнят належить вміння проводити самоперевірку результатів запам'ятовування.

Метою самоперевірки є співставлення, порівняння результатів виконання діяльності з тим, до чого людина прагне, з якимось раніше заданим зразком. Під час такого порівняння, звіряння з'являється можливість побачити допущені в процесі діяльності помилки і своєчасно виправити їх.

В основі самоперевірки лежать два способи - «відтворююче повторення» і порівняння відтвореного матеріалу із тим матеріалом, який слід запам'ятати. При цьому перший спосіб спрямований на те, щоб краще запам'ятати матеріал, а другий - на те, щоб інформація, яка вже є в пам'яті, була максимально точною.

Під час здійснення самоперевірки дуже важливе значення має усвідомлення того, з якою метою вона проводиться. Тільки у цьому випадку вона буде корисною для запам'ятовування і дозволить вносити корективи у повторення, наприклад, повторювати більше те, що найгірше запам'ятовується.

Повторення - це найпоширеніший мнемічний спосіб. Його використовують і дорослі, і діти. Як показують дослідження, якщо цього способу не навчити, то спонтанно діти починають ним користуватися лише в перший рік навчання у школі. Окрім того, навчання цьому способові значно розширює можливості і ефективність його використання. Так, ефективність запам'ятовування буде значно вищою, якщо дитина буде знати, як розподіляти повторення у часі, як зробити їх різноманітнішими, як навчитися здійснювати їх не лише вголос, але й внутрішньо, подумки.

Спершу дитина повинна навчитися називати предмети, які слід запам'ятати, вголос. Під час такого називання вона так чи інакше змушена буде сконцентрувати на них свою увагу і розпізнати, які ж це предмети. Потім важливо навчити дитину якнайдокладніше вивчати ці предмети: розглядати їх з різних боків, обмацувати, можливо, навіть нюхати, пробувати на міцність, гнучкість. Під час такого вивчення дитина сприймає не лише зорову інформацію про предмет, але й тактильну, нюхову та ін. І чим більше каналів надходження інформації, тим краще вона запам'ятовується.

На наступному етапі навчання важливо, щоб малюк навчився називати кожний предмет декілька разів. При цьому називати предмети слід не підряд один і той же, а впереміш, наприклад: «ручка», «годинник», «книжка», «годинник», «книжка», «ручка» і т.д. Таке повторення можна провести 2-3 рази. Це найпростіший спосіб, але і він вже дає певний ефект у запам'ятовуванні інформації. Коли дитина ним оволодіє, можна переходити до складнішого, але одночасно ще ефективнішого повторення - повторення з називанням різноманітних особливостей предмета. Для цього потрібно навчити дитину під час кожного повторення звертати увагу на якусь іншу деталь цього предмета. Наприклад, спершу на колір ручки, на її ковпачок, потім - на її форму і т.д.

Завершальним етапом у навчанні повторенню є формування навиків самоперевірки результатів запам'ятовування. Така самоперевірка фактично є ще одним повторенням, але вже без будь-якої зорової чи тактильної опори на предмети, які слід запам'ятати. Запропонуйте дитині закрити очі і просто назвати вголос ті предмети, які запам'яталися. Після такої перевірки дитина сама побачить, що саме вона вже запам'ятала, а що - ні. Ті предмети, котрі були пропущені, слід повторити ще раз. Потім провести ще одну самоперевірку. І так до того часу, поки відтворення не стане безпомилковим.

Засвоюючи спосіб «самоперевірки» слід прагнути до скорочення кількості повторень і навчитися перевіряти себе відразу ж після першого повторення. У такому разі процес запам'ятовування поступово стане більш вибірковим - кожне наступне повторення буде відбуватися із врахуванням результатів перевірки попереднього.

Називання предметів вголос слід поступово заміняти називанням їх подумки, на внутрішньому рівні. Перехід до повторення подумки має дуже важливе значення, оскільки уможливлює подальшу інтелектуалізацію процесу запам'ятовування. Такий перехід є фундаментом, на якому можна формувати складніші, але й ефективніші логічні способи запам'ятовування.

Проте в жодному разі не слід форсувати цей перехід. Спершу цей спосіб повинен добре сформуватися у зовнішньому, голосному мовленні, і лише згодом - у внутрішньому.

Потрібно стежити за тим, щоб дитина не обмежувалася лише «простим повторенням». У неї може закріпитися стереотип використання цього способу, і у майбутньому вона буде орієнтуватися лише на нього. А це - провісник зубріння, яке, як відомо, негативно впливає на пам'ять, засмічуючи мозок непотрібним, неосмисленим матеріалом.

Досліди Ебінгауза показали, що через півгодини після механічного заучування забувається 40% матеріалу. Наступного дня залишається 34% інформації, через 3 дні - 25%, через 30 днів - 21%. При застосуванні логічної обробки матеріалу, який слід було запам'ятати, інформація зберігається значно краще [17].

Починати навчати мнемічного способу «групування» можна лише тоді, коли дитина оволодіє мисленнєвим способом «узагальнення». Тут ми розповімо про те, за якою послідовністю краще це робити.

Етапи навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок.

Перший етап - навчання запам'ятовуванню вже згрупованих предметів. Ми показуємо картинки, попередньо розділені на 2 групи:

- яблуко, груша, слива, банан, апельсин (група «фрукти»);

- собака, ведмідь, тигр, коза, антилопа (група «тварини»).

Дитина повинна назвати ці групи відповідними узагальнюючими словами («фрукти», «тварини»), запам'ятати усі картинки і відвернутися. Після цього ми забираємо одну групу і пропонуємо малюкові пригадати, яка це була група і які картинки входили до неї. На цьому етапі діти ще не проводять самостійного групування картинок, оскільки групи даються їм вже в готовому вигляді. Проте для того, щоб назвати групу, вони повинні співставити між собою елементи матеріалу всередині групи, знайти спільну ознаку в предметах, зображених на картинках, і відобразити її в узагальнюючому слові. Ця мисленнєва робота полегшує запам'ятовування матеріалу. Усвідомлюючи змістові зв'язки між картинками всередині групи, діти легше розуміють значення групування матеріалу з метою кращого запам'ятовування.

Другий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім групуванням предметів, яке здійснюється разом з дорослим. Тут ми розкладаємо картинки впереміш так, щоб групи не були розділені. Потім разом з дитиною визначаємо і називаємо узагальнюючими словами групи картинок, які утворилися, і малюк їх запам'ятовує. Після цього забираємо 2-3 картинки з одної групи і пропонуємо дитині пригадати, які це були картинки. На цьому етапі дитина вчиться безпосередньо перед запам'ятовуванням картинок проводити їх групування. Правда, поки що з нашою допомогою.

Третій, кінцевий етап - навчання запам'ятовуванню з попереднім самостійним групуванням предметів. Тут ми робимо все так само, як і на другому етапі. Лише надаємо дитині можливість проводити групування картинок самостійно. І робити це їй слід обов'язково вголос, називаючи узагальнюючі слова і картинки, що входять до груп. Спершу, якщо малюк буде забувати про проведення групування, ми можемо йому про це нагадувати. Проте в кінцевому результаті він повинен навчитися робити це без нагадування. Коли йому вже все вдаватиметься, можна переходити до проведення групування подумки, тобто без називання узагальнюючих слів і картинок.

Переходячи від одного етапу до другого, поволі потрібно збільшувати загальну кількість картинок (до 15-20) і кількість груп, у які вони можуть бути об'єднані (до 4-5). Після того як «групування» буде засвоєне на матеріалі реальних предметів чи картинок, рекомендуємо перейти до використання цього способу для запам'ятовування слів.

Так само як у випадку з «групуванням», навчання мнемічного способу «змістове співвідношення» слід починати лише тоді, коли дитина оволоділа змістовим співвідношенням як мисленнєвою дією. А зараз ми розповімо, як навчити дитину застосовувати цю дію з метою запам'ятовування. Послідовність кроків такого навчання розглянемо на прикладі запам'ятовування картинок і слів.

Почати слід з того, щоб навчити малюка використовувати одні картинки для запам'ятовування інших. Зробити це можна так. Ми показуємо йому спершу 5 «основних» картинок, а коли він їх уважно роздивиться - ще 5 «додаткових» картинок, кожна з яких має певний змістовий зв'язок з котроюсь із «основних» картинок (наприклад, лижі - лижні палиці, яблуко - груша, і т. п.). Потім попросіть підібрати до «основних» картинок «додаткові» так, щоб утворилися подібні за змістом пари. Коли малюк це зробить, забираємо «додаткові» картинки і пропонуємо йому пригадати їх; використовуючи «основні» (вони залишаються перед ним). Таким чином, дитина вчиться по «основних» картинках відтворювати «додаткові». Це - перший етап навчання.

На другому етапі вирішуються ті ж завдання, що й на першому, лише замість «основних» картинок використовуються слова. Називаємо 7-8 слів і пропонуємо стільки ж «додаткових» картинок. При цьому картинки добираються малюком відразу ж, під час називання слів (ви назвали слово, він вибрав до нього картинку, подібну за змістом). Після того картинки забираємо і знову зачитуємо послідовно кожне слово, а дитина повинна пригадати, яку картинку вона вибирала для цього слова. На цьому етапі дитина закріплює навик використання одного об'єкта (слів) для відтворення другого (картинок). Слід зазначити, що дошкільнятам запам'ятовування і відтворення слів дається важче, ніж запам'ятовування і відтворення картинок.

Наступний, третій етап присвячений тому, щоб навчити здійснювати обернену, у порівнянні з попередніми етапами, операцію, а саме: використання «додаткової» картинки для відтворення «основної». Тут ми відразу ставимо перед дитиною завдання - запам'ятати «основні» картинки, використавши для цього «додаткові». Наприклад, розкладаємо на столі 8-9 «основних» картинок, а потім стільки ж «додаткових». Дитина до кожної «основної» картинки добирає схожу за змістом «додаткову», після чого прибираємо всі «основні» картинки і просимо її пригадати їх, орієнтуючись на «додаткові», що залишилися на столі. Цей етап є дуже важливим для навчання, оскільки він моделює вже реальну ситуацію, в якій зазвичай застосовують мнемічний спосіб «змістове співвідношення», - коли запам'ятовування і відтворення основного матеріалу відбувається з опорою на змістові зв'язки, встановлені з додатковим матеріалом.

Четвертий етап аналогічний з третім, з тою лише різницею, що замість «основних» картинок дитина повинна запам'ятовувати слова. Ми послідовно зачитуєте 10 слів. Після кожного слова дитина добирає «додаткову» картинку, яка підходить за змістом і може полегшити запам'ятовування цього слова. Через 1-2 хвилини після того, як підібрані усі картинки, ми просимо малюка назвати ті слова, які він запам'ятав. При відтворенні слів він повинен спиратися на наочно представлені «додаткові» картинки.

П'ятий етап - кінцевий. На ньому продовжуємо навчати дитину використовувати «додаткові» картинки як опору для запам'ятовування і відтворення слів.

Проте тут з'являється ще одне ускладнення. Після того як ми зачитали усі слова (а їх кількість на цьому етапі можна довести до 15) і дитина підібрала до них картинки, ці картинки зі столу забираємо і просимо відтворити слова. Таким чином, на цьому етапі дитина вчиться відтворювати слова за допомогою вже не реальної, а лише мисленнєвої опори на картинки.

Цілком можливо, що досягти абсолютного успіху на п'ятому етапі навчання дитині 5-7 років буде непросто. В такому разі навчання і тренування слід продовжувати і у старшому віці, оскільки без оволодіння цим способом важко буде засвоїти інші, складніші способи запам'ятовування.

Далі перейдемо до ще одного важливого способу розвитку пам'яті та процесу запам'ятовування - це вивчення віршів. Поезія - це не лише оригінальна форма опису навколишньої дійсності, але й хороший інструмент для впливу на духовний світ дитини, який формується. Саме тому вірші вчать і у дитячому садку, і в школі. Проте крім естетичної, пізнавальної і виховної функцій заучування віршів виконує також і розвиваючу функцію - з їх допомогою можна розвивати пам'ять. Особливо, якщо робити це регулярно і з використанням спеціальних методів рекомендованих нами. Оскільки оволодіння цими методами не лише покращує ефективність запам'ятовування, але й значно полегшує його, тому зупинимося на них докладніше [13].

Отже, перший метод - це поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу. З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ми вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню. Після цього запропонуємо їй вивчити перший рядок вірша. Ми читаємо цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т. п.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім потрібно прочитати другий рядок і попросити зробити те саме. Але після паузи запропонуємо малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того можемо читати наступний рядок і т. п. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.

Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим методом, так і самостійно. Це - метод «перекладу» словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуємо дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Для прикладу доберемо декілька картинок до якогось вірша і покажемо, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи повинні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. За пропонуємо малюкові трохи проекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з рифмую, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т. п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст. Таке експериментування є захоплюючою, емоційно насиченою і дуже корисною вправою. Воно сприяє розвитку уяви, образного мислення і пам'яті.

Ще один метод - метод «переказування» вірша своїми словами. Після того як ми прочитали вірш один чи два рази, попросимо дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т. п. Можемо допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого «переказування» - якнайглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його запам'ятовування.

Навчити дитину потрібно усім трьом методам і потренуватися застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його «переказати» і лише після цього заучувати по рядку з паралельним «перекладом» текстової інформації на образну форму.

Результати спостереження за дітьми старшого дошкільного віку свідчать, що багато дітей мають проблеми з запам'ятовуванням віршів. З приводу покращення вивчення віршів нами була надана консультація для батьків «Як краще вчити вірші?» (додаток Р), щоб батьки мали змогу контролювати та правильно розвивати свою дитину в цьому напрямку.

Переходимо безпосередньо до корекційно-розвивальної програми, яка призначена для дітей старшого дошкільного віку, що мають труднощі в розвитку мнемічних процесів. Дана програма структурована і складається з 9 основних занять, які можуть повторюватися з різними ускладненнями. Тривалість кожного заняття 30-40 хвилин, 1 раз на тиждень.

Всі заняття мають єдину структуру:

- ритуал вітання;

- основна частина заняття;

- рефлексія минулого заняття;

- ритуал прощання.

Ритуал вітання окрім самого вітання ще може включати відповідь дітей на питання: «Яка цікава подія сталася у вас в останні дні?»

Основна частина заняття є безпосередньо дидактична гра, яка розвиває один чи декілька видів пам'яті.

Рефлексія передбачає собою оцінку заняття в двох аспектах: емоційному (сподобалося, не сподобалося, було добре, погано, чому і ін.) і смисловому (навіщо ми це робили, чому це поважно, чого ми навчились).

Ритуал прощання включає в себе подяку дітей один одному та групі.

Корекційно-розвивальна програма для дітей 5-7 років

№ заняття	Мета заняття	Привітання	Дидактичні ігри	Ритуал прощання
1	Розвивати спосіб «повторення», образну пам'ять	«Привітай сусіда»	«Виконай доручення», «Запам'ятай предмети»	Пошепки «Спасибі»
2	Розвивати образну пам'ять	Гра «Перекличка-путанка»	«Запам'ятай картинки», «Що змінилося?»	«Ласкаве ім'я»
3	Розвивати спосіб «групування»	Гра «Ім'я, по батькові»	«Яка група зникла», «Зменшилося чи додалося»	Назвати сусіда дорослим ім'ям
4	Розвиває словесно-логічну пам'ять, спосіб «змістове співвідношення»	Гра «Ім'я по складах»	«Вірші та небилиці», «Запам'ятай слова»	Прощання, як хочеться
5	Розвиває спосіб «змістове співвідношення»	Гра «Який я»	«Пари картинок», «Слово й картинка»	Дружні обійми
6	Розвиває оперативну пам'ять	Гра «Ім'я»	«Яких картинок більше», «Додавай і запам'ятовуй»	Прощаються, як принц і принцеса
7	Розвиває спосіб «змістове співвідношення»	Гра «Ім'я хором»	«Картинка допомагає картинці», «Картинка допомагає слову»	Прощаються, як подобається
8	Розвиває короткочасну пам'ять та словесно-логічну пам'ять	Гра «Квітка - ім'я»	«Запам'ятай цифри», «Запам'ятай оповідання»	«Квітка на згадку»
9	Розвиває оперативну пам'ять	Привітання по-східному	«Літаки»	Поцілунок на згадку

Перше заняття

1. Мета: розвивати вміння приймати мнемічне завдання й застосовувати спосіб «повторення».

2. Привітання: «Сьогодні ми вітатимемося долоньками». Одна дитина підходить до іншої і торкається своїми долоньками до її долоньок, називає ім'я сусіда: «Здрастуй, Сергію!» і так по колу.

3. Дидактична гра «Виконай доручення».

Для гри знадобиться 10 - 15 предметів, які дитина добре знає. Бажано, щоб вони були невеликого розміру. Розкладаємо попередньо усі предмети «на прилавку магазину» (прилавком можуть бути стіл, диван, стільці), але так, щоб їх не було видно, коли ми даватимемо дитині завдання. Придумаємо ігрову ситуацію, під час якої у нас виникла потреба придбати нові предмети. Наприклад, потрібно поновити деякі господарські речі. Запропонуємо дитині «сходити в господарський магазин» і дещо купити. Називаємо 6 - 8 предметів з тих, що ми приготували в «магазині» і які вона повинна принести. Це можуть бути: маленька каструлька, тарілка, ложка, сірники, щітка для взуття, крем для взуття, рушник та інші речі.

Під час виконання завдання звернемо увагу на те, чи повторює дитина назви предметів, які їй доручили купити; чи здійснює вона самоперевірку того, що запам'ятала; чи перевіряє себе повторно. Ці спостереження допоможуть нам зрозуміти, наскільки добре дитина засвоїла спосіб «повторення», а також з'ясувати, чому в неї виникають ускладнення. Коли дитина повернеться з «покупками», потрібно спитати, чи виконала вона наше доручення. Нехай розповість, що вона купила, а що забула купити. Бажано, щоб помилки малюк виявив самостійно.

Щоб зробити гру складнішою, слід збільшити перелік наших доручень. Чим він довший, тим важче завдання. Окрім того, складність завдання визначається тим, які додаткові дії дитина повинна виконувати. Наприклад: чи потрібно їй, крім придбання конкретних предметів, дотримуватися якихось правил або виконувати розрахунки з грошима. Введення таких правил чи розрахунків робить гру значно важчою.

Дидактична гра «Запам'ятай предмети»

Ще одна гра для тренування мнемічного способу «повторення» і розвитку вміння здійснювати самоперевірку результатів запам'ятовування.

Потрібно приготувати 6 - 8 предметів невеликого розміру, наприклад, ручку, зубну щітку, будильник, цукерку, дзеркальце й гумку (предмети не повинні бути пов'язані один з одним за змістом). Розкладаємо ці предмети на столі та запропонуємо дитині протягом 2 - 3 хвилин їх уважно вивчати й запам'ятовувати. Дозволяємо малюкові вивчати предмети не лише очима, але й руками. Коли відведений час мине, дитина повинна відвернутися (або закрити очі), а ми тим часом забираємо (або чимось накриваємо) предмети та просимо малюка пригадати їх [6].

Якщо потрібно ускладнити завдання, додаємо ще декілька предметів, котрі дитина повинна запам'ятати, або ж скорочуємо час, відведений для запам'ятовування.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти стають у коло, тримаючись за плечі один одного. Кожний пошепки говорить своєму сусіду зліва «на вушко» слова подяки. Потім усі разом вимовляють «спасибі».

Друге заняття

1. Мета заняття: розвивати образну пам'ять, а також закріпити мнемічний спосіб «повторення».

2. Привітання: дорослий називає прізвище і імена присутніх дітей, плутаючи при цьому то ім'я, то прізвище. Діти уважно слухають і відгукуються тільки тоді, коли правильно названо і ім'я, і прізвище. Хто помиляється, вибуває з гри.

3. Дидактична гра: «Запам'ятай картинки».

Показуємо дитині 8 - 10 картинок із зображеннями різноманітних предметів, тварин чи людей. Ці картинки не повинні бути пов'язані між собою за змістом. Малюкові слід їх уважно роздивитися й запам'ятати. Через 2 - 3 хвилини закриваємо картинки та попросимо відтворити, що на них було зображено. Якщо дитина відтворить не всі картинки, потрібно відкрити їх і запропонувати визначити ті, які не були названі.

За допомогою цієї гри можна тренувати не лише короткочасну, але й довготривалу пам'ять. Запропонуємо дитині пригадати картинки, наприклад, наступного дня або через тиждень. Пояснимо, що дуже важливо вміти запам'ятовувати не лише на короткий час, але й надовго.

Гру можна ускладнювати або спрощувати, змінюючи кількість картинок, а також тривалість їх експонування.

Дидактична гра «Що змінилося?»

Ця гра також дає можливість розвивати образну пам'ять і мнемічний спосіб «повторення». У неї можна грати з картками або з реальними предметами. Гра відрізняється від попередніх ігор «Запам'ятай предмети» або «Запам'ятай картинки» тим, що після того, як дитина запам'ятала предмети (картинки), тут нічого не зникає й не додається змінюється лише місце, на якому вони знаходилися.

Наприклад, розкладемо на столі 10 предметів, які не пов'язані між собою за змістом і які неможливо згрупувати: гребінець, книгу, кубик від конструктора, значок, ложку тощо. Запропонуємо малюкові уважно роздивитися їх протягом 2 - 3 хвилин і запам'ятати, що де лежить. Коли дитина відвернеться, поміняємо місцями дві-три пари предметів, а потім запитуємо: «Що змінилося?»

У цю гру діти можуть грати між собою самостійно. Виграє той, хто допускає менше помилок. Помилкою вважається, якщо: 1) не вказаний предмет, що змінив своє місце; 2) вказаний предмет, який свого місця не змінював. Так, якщо змінили свої місця дві пари предметів, то слід було вказати 4 предмети.

Ускладнити гру можна, якщо збільшити загальну кількість предметів або збільшити кількість предметів, які змінюють своє місце, і скоротити час, відведений для запам'ятовування.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти дякують один одному за гру, прощаються з кожним, назвавши його ласкавим ім'ям.

Третє заняття

1. Мета заняття: тренування мнемічного способу «групування».

2. Привітання: дорослий розказує про те, що імена ростуть разом з дітьми. Коли ви підростете, ваше ім'я теж виросте і стане повним, вас зватимуть на ім'я по батькові. Слово «по батькові» утворилося від слова «батько», по батькові дається на ім'я батька. Діти називають своє ім'я і по батькові.

3. Дидактична гра: «Яка група зникла».

Приготуємо картинки із зображенням предметів декількох груп, наприклад, це можуть бути велосипед, автомобіль, літак («транспорт»), яблуко, груша, слива (» фрукти»), шкарпетки, сукня, шорти (» одяг») і т.д.

Перший варіант гри. Він застосовується на першому етапі навчання мнемічного способу «групування». Дітям ще не потрібно здійснювати класифікацію (чи групування) як мисленнєву дію, оскільки групи даються їм у готовому вигляді. Розкладаємо картинки на столі так, щоб було три ряди по три картинки, а в одному ряді - картинки одної групи. Попросимо малюка назвати одним словом і запам'ятати кожну групу. Після того він відвертається, ми забираємо (або закриваємо аркушем паперу) одну групу картинок і пропонуємо дитині визначити, яка група зникла.

Другий варіант гри складніший. Він може застосовуватися на другому етапі навчання групуванню. Тут розкладаються картинки вже впереміш, щоб групи не були розділені просторово. Потім пропонується дитині самостійно визначити й назвати узагальнюючими словами групи, які можна утворити з картинок, що є у розпорядженні малюка. Після того дитина повинна запам'ятати всі картинки й відвернутися (або закрити очі), а ми забираємо 2 - 3 картинки одної групи та пропонуємо дитині пригадати, які це були картинки й до якої групи вони належали.

Складність гри залежить від загальної кількості картинок і груп, які вони утворюють.

Дидактична гра «Зменшилося чи додалося»

За допомогою цієї гри продовжується навчання мнемічному способу «групування». Тут нам знову потрібні будуть картинки із зображеннями предметів різних груп. Візьмемо, для прикладу, по 3 - 4 картинки з кожної із таких груп («дерева», «тварини», «овочі», «спортивний інвентар») і розкладемо їх на столі впереміш. Малюк повинен на них уважно подивитися, протягом 1 - 2 хвилин запам'ятати і відвернутися. Потім забираються зі столу 4 - 5 картинок, що стосуються, як мінімум, трьох різних груп. Дитина визначає, яких картинок бракує.

Основна мета цієї гри - навчити малюка самостійно користуватися способом «групування» під час запам'ятовування та відтворення картинок. Тому потрібно постаратися в процесі гри звести до мінімуму підказування й зауваження стосовно необхідності використовувати цей спосіб. Нагадати про це бажано лише перед початком гри.

Гра може мати декілька варіантів. Наприклад, ми можемо не лише забирати картинки, але й додавати нові або ж одночасно одні забирати, а інші додавати. Важливим є лише те, щоб і в першому, і в другому випадках забиралися та додавалися картинки з різних груп. Спершу можемо повідомляти дитині перед початком гри, що саме будемо робити з картинками - забирати, додавати чи те й інше одночасно. А надалі ускладнюється завдання - не попереджуємо про свої дії. Тоді дитина повинна буде сама визначити, що ж відбулося.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти стають у коло, тримаються за руки і кожний говорить сусіду «до побачення», назвавши його дорослим ім'ям.

Четверте заняття

1. Мета заняття: заучування віршів, розвивати в дітей словесно-логічну пам'ять, мнемічний спосіб «повторення», вміння переводити словесну інформацію в образну форму, а також репродуктивну уяву.

2. Привітання: гра «Ім'я по складах», в якій діти сідають в коло і слухають, як звучать їх імена. Кожна дитина називає ім'я по складах і на кожний склад плеще в долоні. Потім ми всі разом називаємо його ім'я і на кожний склад плещемо в долоні. І так по колу.

3. Дидактична гра: «Вірші та небилиці»

Запам'ятовування віршів для багатьох дітей видається дуже нудною й тому важкою справою. Потрібно перетворити цей процес в гру або змагання, і ставлення дитини відразу зміниться. Наприклад, пограємо з малюком у таку гру: ми читаємо вірш на чотири рядки без останнього слова, а він повинен здогадатися, яке це має бути слово. Потім ми читаємо той самий вірш на чотири рядки ще раз, але вже без останніх двох слів, потім трьох слів і т. п. Слова, яких не вистачає, повинен називати малюк. Поступово йому слід буде назвати усі слова вірша, тобто, фактично, вивчити його напам'ять.

Також можна спробувати розіграти вірш у вигляді маленької вистави (акторами будемо ми самі або іграшки). В процесі інсценування не слід шкодувати емоцій. Або запропонуємо малюкові поставити невелику виставу, у якій він, ми і, можливо, ще хто-небудь з вихователів були б акторами. Сценки також повинні бути емоційними, але достатньо простими. Чим цікавішою буде наша спільна сценка, тим швидше й легше малюк запам'ятає вірш.

Для того, щоб перетворити вивчення віршів на змагання, необхідно, як мінімум, два учасники. Запропонуємо їм позмагатися, хто швидше вивчить вірш із 4 - 6 рядків. Швидкість буде вимірюватися не хвилинами й секундами, а кількістю повторень. Ми читаємо вірш перший раз, даємо 1-2 хвилини на те, щоб кожний учасник повторив (подумки чи вголос) те, що запам'ятав. Згодом читаємо його вдруге, втретє і т. п. Хто першим повторить вголос увесь вірш без єдиної помилки - той і виграє змагання.

Для різноманітності замість віршів можна використовувати веселі небилиці. 3 одного боку, їх важче запам'ятати, оскільки вони позбавлені звичайної логіки, а з другого - своєю фантастичністю, незвичністю небилиці створюють таке емоційне тло, яке робить процес запам'ятовування ефективнішим.

Ось декілька прикладів:

- Так я й знав! - скрикнув дід з бородою,-

Борода мені стала бідою!

В ній усяка пташва

Кубла, гнізда звива,

Порядкує мені бородою!

(Едвард Лір)

В одної дівчини ніс

До землі, повірте, доріс.

Та знайшлася бабуся,

Що сказала: - Наймуся

Помагати носити цей ніс!

(Едвард Лір)

Раденький розумний рак

Взяв голку й нитку

І полатав собі спідничку.

(Едвард Лір)

Дидактична гра «Запам'ятай слова»

Гра розвиває словесно-логічну пам'ять.

Ми зачитуємо дитині 10 - 12 не пов'язаних за змістом слів, наприклад: стіл, море, груша, вікно, літак, помідор, тарілка, дим, валізка, голова. Вона повинна їх запам'ятати й відразу ж після прочитання відтворити. Враховуючи кількість правильно названих слів, можна прослідкувати, як змінюється пам'ять дитини протягом певного відрізку часу. Якщо кількість таких слів зростає, отже, пам'ять покращується.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти прощаються, як вони самі схочуть.

П'яте заняття

1. Мета заняття: тренувати спосіб «змістове співвідношення».

2. Привітання: у грі «Який я» кожна дитина повинна мати дзеркало. Дитина, дивлячись у нього, складає свій портрет. Схема опису спочатку дається дорослим: якого кольору очі, які вони (великі, невеликі); якого кольору волосся, яке воно (довге, коротке, пряме, хвилясте); якої форми обличчя (кругле, овальне).

...