3. Дидактична гра: «Пари картинок»

Для гри потрібно 5 - 6 пар картинок із зображеннями предметів, пов'язаних один з одним за змістом, наприклад: олівець - альбом, ложка - ножик, автомобіль - потяг, вишня - малина, книжка - окуляри. Розкладаємо їх попарно, в два ряди: олівець - зверху, альбом під ним; ложка - зверху, ножик - під нею і т. п.

Запропонуємо малюкові оглянути й запам'ятати всі картинки. Особливу увагу звертаємо на змістовий зв'язок, що існує між картинками кожної пари. Дитина повинна помітити та назвати, в чому полягає цей зв'язок. Відразу попереджаємо малюка, що після того, як він все запам'ятає, один ряд картинок буде накритий аркушем паперу і, щоб відновити з пам'яті цей ряд, йому потрібно буде використати той, що залишиться. Через 2 - 3 хвилини закриваємо картинки верхнього ряду. Завдання дитини - сказати, які це були картинки.

Дидактична гра «Слово й картинка»

Ця гра схожа на попередню, тільки тут замість одного набору картинок використовуються слова й відсутні готові змістові пари. Останні дитина повинна створити сама. Послідовно називаємо 5 - 6 слів і показуємо малюкові стільки ж картинок. Наприклад: слова - чайник, світло, шафа, цеглина, дерево; картинки - кран (з якого капає вода), настільна лампа, книга, будинок, кленовий листочок.

До кожного слова малюкові слід знайти картинку, що за змістом

відповідає слову. Після цього закриваємо картинки й знову послідовно

зачитуємо кожне слово. Дитині слід пригадати, яку картинку вона

підібрала до цього слова [6].

Гру можна ускладнити шляхом збільшення кількості змістових пар

(слово - картинка), а також добираючи пари, змістові зв'язки в яких

менш очевидні.

Наприкінці гри проаналізуємо разом з дитиною, які вона допустила

помилки в доборі змістової пари й під час відтворення основних

картинок. Обов'язково підказуємо, як можна виправити ці помилки, і граємо ще раз, але вже з іншими картинками.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти міцно-міцно один з одним обнімаються і говорять один одному приємні слова.

Шосте заняття

1. Мета заняття: тренування оперативної пам'яті

2. Привітання: у грі «Ім'я» одна дитина кидає м'яч іншій, називаючи своє ім'я, друга ловить м'яч і називає своє і так далі по колу.

3. Дидактична гра: «Яких картинок більше?»

Гра розвиває образну оперативну пам'ять і закріплює мнемічний спосіб «повторення».

Для гри потрібна спеціальна таблиця із зображенням кількох видів об'єктів. Завдання дитини - визначити, яких тварин в таблиці найбільше, а яких - найменше. Для цього вона повинна подумки підрахувати кількість тварин кожного виду (корів, свинок, коників і т.д.), запам'ятати отримані результати і подумки їх порівняти.

Гру можна урізноманітнити, якщо додати завдання такого типу: «Яких тварин більше, ніж зебр, але менше, ніж корів?»

Основні труднощі, які виникають у процесі цієї гри, полягають в тому, що дитині потрібно виконувати одночасно дві дії: рахувати тварин, зображених у таблиці, і запам'ятовувати їх кількість. Останню дію забезпечує оперативна пам'ять.

Дидактична гра «Додавай і запам'ятовуй»

Гра спрямована на розвиток оперативної пам'яті. Нам потрібна таблиця (5 хб), в якій непослідовно чергуються три малюнки: квітка, метелик, грибок.

Дитина дивиться послідовно на горизонтальні ряди, називаючи кожний предмет і рахуючи кількість однакових предметів (у порядку зростання). Наприклад: «одна квітка», «один грибок», «один метелик», «два грибочки», «дві квітки», «три грибочки», «два метелики», «три квітки» і т.д. Щоб успішно виконати завдання, слід постійно зберігати в пам'яті поточну суму стосовно кожного зображення. Повертатися назад і перераховувати зображення можна лише в тому випадку, якщо дитина забула поточну суму щодо котрогось із них. Тоді зараховується помилка, сума поновлюється й гра продовжується.

Помилкою буде також неправильно вказана поточна сума (щоправда, щоб таку помилку помітити, вам потрібно одночасно з дитиною уважно слідкувати за виконанням завдання). Проте в цьому випадку гру не зупиняємо. Нехай дитина рахує далі, ви лише зафіксуйте, що вона зробила помилку.

Складність залежить від загальної кількості зображень, які потрібно проглянути, а також від кількості видів зображень. Для дітей 5 - 6 років ця гра, а також наступна, є досить важкими. Але вони дуже корисні для розвитку інтелектуальних здібностей і тренування розумової працездатності.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти згадують, як прощаються в казці принц і принцеса: принцеса робить реверанс, а принц цілує їй руку і робить уклін.

Сьоме заняття

1. Мета заняття: тренування способу «змістове співвідношення»

2. Привітання: у грі «Ім'я хором» дорослий кидає м'яч кому-небудь з дітей і питає у всіх дітей, що стоять у колі: «Як можна ласкаво назвати цього хлопчика (дівчинку)?» І так усіх дітей.

3. Дидактична гра: «Картинка допомагає картинці»

Для гри слід приготувати два комплекти по 8 - 9 картинок у кожному: перший - основний, другий - додатковий. Розкладаємо на столі основний комплект і повідомляємо дитині, що зараз їй потрібно буде запам'ятати ці картинки, а для того, щоб легше виконати завдання, можна використати другий комплект картинок. Даємо їх малюкові та пропонуємо вибрати до кожної основної картинки додаткову, подібну до неї за змістом. Малюк розкладає картинки попарно (основна - додаткова) і вивчає всі картинки ще раз протягом 1 - 2 хвилин. Після того забираються всі основні картинки, а дитина повинна пригадати їх, орієнтуючись на додаткові.

Для початку використовуємо легкі і добре відомі картинки, де зліва знаходяться основні, а справа - додаткові, а потім гру ускладнюємо більш важчими смисловими поєднаннями картинок.

Дидактична гра «Картинка допомагає слову»

Проводимо її так само, як і попередню гру, тільки тут замість основних картинок використовуємо слова. До початку гри слід приготувати 10 слів і 10 картинок, пов'язаних з цими словами за змістом. Слова: музика, нора, пенал, светр, листок, стіл, час, шуруп, гніздо, світло.

Гра має два варіанти. Ми послідовно зачитуємо слова, а дитина до кожного слова добирає картинку, яка підходить за змістом. Після того, як усі картинки підібрані, пропонуємо малюкові протягом 1 - 2 хвилин ще раз уважно подивитися на картинки та пригадати пов'язані з ними слова. Потім малюк повинен назвати ті слова, які він запам'ятав. Під час цього він може дивитися на картинки.

Другий варіант гри, який відрізняється від першого тим, що перед відтворенням слів ми забираємо картинки. І тоді дитина вимушена орієнтуватися вже не на реальні картинки, а на уявні.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти прощаються один з одним так, як побажають.

Восьме заняття

1. Мета заняття: тренування короткочасної пам'яті

2. Привітання: у грі «Квітка - ім'я» дорослий пропонує дітям: «Давайте заплющимо очі і уявимо літній день в саду або на лісовій галявині. Відчуємо запахи літнього дня. Можливо, хтось зможе що-небудь почути, наприклад, спів птахів або що-небудь ще. Розглянемо квіти навколо себе. А зараз спробуємо побачити квітку, яку ви могли б назвати своїм ім'ям. Яка вона? Розгляньте її, відчуйте її запах, візьміть її в руки. Спробуйте запам'ятати, що відчувають ваші руки. Можна зробити глибокий вдих і розплющити очі». Після виконання вправи запропонуємо дітям поділитися своїми відчуттями про те хто яка квітка.

3. Дидактична гра «Запам'ятай оповідання»

Для неї можна використати будь-яке дитяче оповідання або казку - головне, щоб твір був цікавим і невеликим (1 - 2 сторінки). Попередьте малюка, щоб він уважно слухав і намагався запам'ятати все, навіть незначні подробиці.

Читаємо, не поспішаючи, вибране нами оповідання, почавши з його назви. Потім запропонуємо дитині розповісти якнайдокладніше, про що в ньому йдеться та як воно називається. Залежно від докладності переказу нараховуються бали.

Так, якщо: 1) точно вказана назва оповідання; 2) правильно передана його основна думка; 3) правильно названі окремі деталі (наприклад, імена персонажів, особливості їх зовнішнього вигляду, місце подій і т.д.) - нараховуєте 5 балів;

якщо правильно передана основна думка, але є помилки в назві чи в деталях, то нараховуєте 4 бали;

якщо правильно передана лише основна думка, дитина отримує 3 бали;

якщо основна думка не передана, але правильно вказані назва й окремі деталі, можна дати 2 бали;

якщо правильно вказане лише щось одне - назва або окремі деталі-1 бал;

якщо дитина не може сказати навіть цього - 0 балів.

Цю гру добре проводити у вигляді змагання між двома дітьми. Правда, для цього слід приготувати два однакових за складністю та розміром оповідання. Перше зачитайте одному учасникові гри, а друге - другому. Виграє той, хто набере більше балів.

Дидактична гра «Запам'ятай цифри»

Ця гра - для розвитку короткочасної пам'яті, а також на закріплення мнемічного способу «повторення».

Зміст гри дуже простий. Ми показуємо дитині набір цифр, вона їх запам'ятовує, через 2 - 3 хвилини ви ці цифри закриваєте аркушем паперу, а вона повинна їх відтворити по пам'яті. Починати краще з трьох цифр, а далі поступово збільшувати кількість. Для початку використовуємо набори цифр.

Якщо малюк забув котрусь цифру або назвав неправильно, покажемо йому набір ще раз і запропонуємо виправити свою помилку.

Цифри повинні бути достатньо великими. Переходити до запам'ятовування більшої кількості цифр бажано лише тоді, коли дитина буде практично безпомилково запам'ятовувати попередню кількість. Підвищити складність гри можна також, скорочуючи час, відведений для запам'ятовування.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти прощаються, дякують один одному за гру, дарують один одному свою «квітку - ім'я».

Дев'яте заняття

1. Мета заняття: тренування оперативної пам'яті.

2. Привітання: «Діти, сьогодні я хочу привітати вас всіх по-східному. Для цього руки з'єднуються човником на рівні грудей, і робиться уклін. Привітайте так один одного і таким поклоном виявіть пошану один до одного».

3. Дидактична гра «Літаки».

Повідомимо малюкові, що в цій грі йому доведеться виконувати роль диспетчера, який стежить за пересуванням літаків у повітрі. Робити це потрібно, дивлячись на «електронне табло», кожний квадрат котрого має свою назву.

У квадратах А4, Б1 і В2 знаходяться літаки (буква позначає також марку літака), за якими потрібно буде стежити. Пересуваються ці літаки за такими правилами: лише по горизонталі, зліва направо, кожного разу - на одну клітинку; якщо літак досягає 10-го квадрата, після наступного ходу він знову потрапляє в квадрат 1 тої ж горизонталі. Усі пересування дитина робить подумки. Ми повідомляємо марку літака, який у цю мить почав рухатися, а малюкові слід назвати квадрат, у який цей літак потрапить.

Наприклад, ми говоримо «А» - це означає, що літак марки «А» зараз пересувається з квадрата 4 в квадрат 5. Тому правильною відповіддю, яку повинен дати малюк, буде «5». Далі може бути (в дужках вказана правильна відповідь): В(3), Б(2). Тепер починається найголовніше. Усі літаки змінили свою початкову позицію. І про це малюк повинен пам'ятати, тобто він має кожного разу, називаючи квадрат, куди пересувається літак, запам'ятовувати його останнє місцезнаходження й наступне пересування робити, вже враховуючи попереднє.

Як гра може продовжуватися далі? Ось ще декілька завдань з правильними відповідями: А(6), Б(3), А(7), В(4), Б(4), А(8), В(5), А(9), Б(5), В(6), А(10), Б(6), А(1), В(7), А(2), В(8) і т. п. Слідкувати за пересуванням літаків можна лише очима; користуватися указкою, олівцем чи пальцем не дозволяється.

Якщо дитина дає неправильну відповідь або не пам'ятає, де знаходиться котрийсь літак, гра тимчасово зупиняється, ми підказуємо місцезнаходження всіх літаків, малюк запам'ятовує, і гра продовжується далі. Кожну таку зупинку ми фіксуємо як помилку. А дитині пояснюємо, що диспетчерові не можна помилятися, бо це призведе до аварії. Тому слід бути дуже уважним.

Нижче ми наводимо повний варіант гри для такого ж розміщення літаків: В(3), А(5), Б(2), А(6), В(4), А(7), Б(3), В(5), А(8), В(6), Б(4), А(9), В(7), Б(5), А(10), В(8), Б(6), В(9), Б(7), А(1), В(10), Б(8), А(2), В(1), Б(9), А(3), Б(10), В(2), А(4), Б(1).

Початкове розміщення літаків може бути будь-яким - головне, щоб вони не знаходилися на одній вертикалі, бо в цьому випадку слідкувати за ними буде значно легше. Складність гри можна змінити, якщо забрати чи додати один літак (відповідно з'явиться або зникне одна горизонталь квадратів). Показник успішності гри, відсоток правильних відповідей від загальної кількості завдань.

4. Рефлексія.

5. Ритуал прощання: діти дарують один одному на згадку повітряний поцілунок.

3.3 Аналіз ефективності використання розробленого комплексу розвиваючих ігор

В ході формуючого психолого-педагогічного експерименту була виявлена ефективності використання розробленого нами комплексу розвиваючих ігор та вправ, що сприяють розвитку основних видів пам'яті у дітей старшого дошкільного віку.

Для оцінки ефективності застосованої нами в ході формуючого психолого-педагогічного експерименту методики розвитку основних видів пам'яті у дітей був проведений порівняльний аналіз результатів тестування експериментальної та контрольної груп на початку і наприкінці формуючого психолого-педагогічного експерименту.

Динаміка розвитку основних видів пам'яті учасників експериментальної та контрольної груп на початку і кінці психолого-педагогічного експерименту представлені діаграмі 3.13. Різниця показників на початку констатуючого та наприкінці формуючого психолого-педагогічного експерименту розкриває динаміку розвитку досліджуваних нами видів пам'яті у дошкільників експериментальної та контрольної груп, що видно на діаграмі 3.13.

Рис. 3.13. Динаміка розвитку основних видів пам'яті

Більш значне збільшення показників дошкільнят експериментальної групи в порівнянні зі збільшенням показників дошкільнят контрольної групи говорить про те, що використання методики розвитку основних видів пам'яті у дітей старшого дошкільного віку за допомогою спеціально розроблених для цього дидактичних ігор ефективно впливали на розвиток у дітей різних видів пам'яті.

При визначенні обсягу слухової пам'яті діти контрольної групи в середньому набрали 61% у констатуючому експерименті і поліпшили результат до 63%, що в різниці становить 2%, а діти експериментальної групи значно покращили свій результат з 63% на початку діагностики на 74% після розвивальних занять, а це в 5 раз краще ніж у однолітків, у яких навчання велося за традиційною системою;

При визначенні обсягу зорової пам'яті діти контрольної і експериментальної груп мали однакові результати на початку дослідження, а саме по 53%. Але однолітки експериментальної групи в кінцевому результаті досягли покращення на 16%, тоді як в іншій групі всього на 9%;

В результаті реалізації корекційно-розвивальної програми у експериментальної групи виявилось планомірне зростання розвитку образної пам'яті. Тобто нам вдалося змінити рівень розвитку мимовільної та довільної образної пам'яті у піддослідних експериментальної групи в середньому на 16%. Тоді як діти після традиційного навчання при порівнянні результатів образної пам'яті показали наступне: мимовільна образна пам'ять стала кращою на 7%, а довільна образна пам'ять - на 9%.

Що стосується визначення рівня обсягу опосередкованого запам'ятовування, то результат у дітей експериментальної групи в 2 рази ліпший, ніж у дітей контрольної групи. Ступіть запам'ятовування інформації у дітей після розвиваючих занять збільшилась на 18%, а у дітей, які продовжували навчання у своїй групі з вихователем - на 9%;

Аналіз результатів на основі спеціальних ігор при визначенні рівня динамічності процесу заучування у дітей експериментальної групи показав значне покращення запам'ятовування на 20%, що вказує на значний розвиток навичок самостійного вибору і побудови дітьми відповідних форм засвоєння і запам'ятовування матеріалу, тоді як у дітей контрольної групи покращення відбулося лише на 9%.

До кінця психолого-педагогічного формуючого експерименту ми також маємо результати дітей старшого дошкільного віку, що мають низький, середній і високий рівні розвитку пам'яті та порівняльний аналіз цих даних на початку та при кінці експерименту з таблиці.



Аналіз рівнів розвитку пам'яті дітей старшого дошкільного віку

Експер	Рівні розвитку	Контрольна група (40)	%	Експериментальна група (40)	%
Конст. експер	Низький	12 дітей	30	16 дітей	40
	Середній	20 дітей	50	16 дітей	40
	Високий	8 дітей	20	8 дітей	20
Форм. експер	Низький	4 дитина	10	-	-
	Середній	24 дітей	60	20 дітей	50
	Високий	12 дітей	30	20 дітей	50

Виходячи з таблиці можна підвести підсумок, що дослідження ефективності розробленої корекційно-розвивальної програми засобами дидактичних ігор для старшого дошкільного віку з розвитку пам'яті виявило наступне: у контрольній групі, де навчання велося за традиційною системою відбулися деякі зміни, але вони статистично незначущі. А саме дітей з низьким рівнем було 30%, а після формуючого експерименту стало 10%, з високим рівнем було 20%, а стало 30%.

Динаміка рівнів розвитку пам'яті в експериментальній групі виглядає таким чином: відбулося зростання кількості дітей з високим рівнем розвитку і зовсім відсутні діти з низьким рівнем розвитку. Якщо на початок експерименту дітей з низьким рівнем було 40%, то після проведення формуючого експерименту їх взагалі не стало, а дітей з високим рівнем було 20%, а поліпшилось до 50%.

Більш значне збільшення показників дошкільнят експериментальної групи в порівнянні зі збільшенням показників дошкільнят контрольної групи говорить про те, що використання методики розвитку основних видів пам'яті у дітей старшого дошкільного віку за допомогою спеціально розроблених для цього дидактичних ігор ефективно впливали на розвиток у дітей різних видів пам'яті та процесу запам'ятовування.

У розробленій нами корекційно-розвивальній роботі через дидактичні ігри, яку ми випробували в експериментальній групі дітей ми насамперед спиралися на розвиток мнемічних процесів, а саме способу «повторення, групування, змістового співвідношення», тренування основних видів пам'яті та процесів запам'ятовування.

Діагностуючи зорову пам'ять у формуючому та констатуючому експериментах ми отримали наступні результати: контрольна група поліпшила на 9%, а експериментальна група на 16%. Так, слухова пам'ять в експериментальній групі поліпшилась на 11%, а у контрольній групі на 2%, що показує значну перевагу у тренуванні пам'яті засобами дидактичної гри. Дослідження образної мимовільної та довільної пам'яті у формуючому експерименті дало наступні результати: у контрольній групі - 7/8%, а у експериментальній - по 14%. Що стосується процесу заучування та опосередкованого запам'ятовування, то тут результати у дітей які тренувалися засобами дидактичної гри значні, а саме у контрольній групі - по 9%, а у експериментальній - 20/18% відповідно.

Пам'ять дітей експериментальної групи після проведення корекційно-розвиваючої роботи стала особливо багата образами окремих конкретних предметів про що говорить значне поліпшення слухової пам'яті в середньому в 5 разів відносно до контрольної групи.

Зорова та образна пам'ять, процес заучування та опосередковане запам'ятовування в експериментальній групі в середньому в 2 рази краще розвиваються ніж в контрольній групі.

Якщо розглядати динаміку рівнів розвитку пам'яті в експериментальній групі, то вона виглядає таким чином: відбулося зростання кількості дітей з високим рівнем розвитку на 30%, а низького рівня немає взагалі.

Аналіз результатів дослідження дозволяє стверджувати, що апробована в ході формуючого психолого-педагогічного експерименту методика розвитку основних видів пам'яті у дітей старшого дошкільного віку за допомогою дидактичних ігор доказує свою ефективність.



Висновки

дошкільний пам'ять психологічний дидактичний

1. При розгляді питання про особливості розвитку пам'яті дітей дошкільного віку було встановлено, що дошкільний вік є періодом інтенсивного пізнавального розвитку дитини.

Проаналізувавши теоретичні підходи до проблеми особливостей розвитку пам'яті дітей старшого дошкільного віку були вивчені такі види пам'яті і їх показники:

- Зорову, слухову і образну пам'ять, включаючи їх обсяг і здатність утримувати інформацію у відповідних видах оперативної пам'яті.

- Опосередковану пам'ять, яка характеризується наявністю і самостійним, ініціативним використанням дитиною різних засобів запам'ятовування, зберігання і пригадування інформації.

- Процес запам'ятовування, включаючи такі показники, як динамічність заучування і його продуктивність.

2. При проведені психологічної діагностики і порівняльного аналізу рівнів розвитку пам'яті дітей старшого дошкільного віку ми спирались на методики А.Р. Лурія, Д. Векслера, О.М. Леонтьева та ін. Нами було підібрано комплекс взаємодоповнюючих методик: методика «10 слів» для визначення рівня слухової пам'яті (А.Р. Лурія); методика «Складні фігури» для визначення рівня зорової пам'яті (Д. Векслера); методика для визначення рівня опосередкованого запам'ятовування О.М. Леонтьєва; методика для вивчення мимовільної образної пам'яті «Упізнавання фігур» та тест для оцінювання довільної образної пам'яті; методика «Вивчи слова», за допомогою якої визначається динаміка процесу заучування.

3. При виконанні третього завдання - розробити та апробувати корекційно-розвивальної програму через дидактичну гру для розвитку пам'яті у дітей дошкільного віку ми розглядали питання про методи і прийоми розвитку пам'яті, проаналізувавши дослідження та методичні рекомендації Д.Б. Ельконіна, В.С. Мухіної, І. В. Дубровиної, Л.А. Венгера, А.К. Бондаренко, на основі яких нами було розроблено корекційно-розвивальну програму з розвитку пам'яті дітей на основі занять з дидактичних ігор.

Сутність гри як провідного виду діяльності полягає в тому, що діти відображають у ній різні сторони життя, особливості взаємин дорослих, уточнюють свої знання про навколишню дійсність. У 5-7 літньому віці в пам'яті дошкільника відбувається найважливіша зміна - його пам'ять набуває елементів довільності. Дитина починає усвідомлювати і використовувати деякі прийоми запам'ятовування. Можна з упевненістю сказати, що розвиток довільної пам'яті починається з того моменту, коли дитина самостійно виділила завдання на запам'ятовування.

Щоб розвиток довільної пам'яті дитини проходив як найефективніше, нами рекомендовано дотримуватися такої послідовності у навчанні: вміння приймати мнемічне завдання; навчання мнемічним способам; вміння проводити самоперевірку результатів запам'ятовування. Для досягнення цієї мети ми спирались на тренування способу «повторення», «групування», «змістового співвідношення», тренування основних видів пам'яті та процесів запам'ятовування.

4. Дослідження, проведене нами при вторинної діагностики для підтвердження ефективності впровадженої програми, показало:

- якщо на початку експерименту рівень розвитку пам'яті у дошкільників експериментальної та контрольної груп був приблизно однаковий, то в кінці експерименту він виявився вищим у дошкільнят експериментальної групи, ніж у однолітків з контрольної групи;

- динаміка розвитку досліджуваних нами видів пам'яті, необхідних дітям старшого дошкільного віку для подальшого успішного навчання в школі, значно краще у дошкільнят експериментальної групи в порівнянні з дошкільнятами контрольної групи.

Пам'ять дітей експериментальної групи після проведення корекційно-розвиваючої роботи стала особливо багата образами окремих конкретних предметів про що говорить значне поліпшення слухової пам'яті в середньому в 5 разів відносно до контрольної групи.

Зорова та образна пам'ять, процес заучування та опосередковане запам'ятовування в експериментальній групі в середньому в 2 рази краще розвиваються ніж в контрольній групі.

Порівнюючи успіхи дітей, можна зробити висновок про рівень розвитку пам'яті. А саме, динаміка рівнів розвитку пам'яті в експериментальній групі виглядає таким чином: відбулося зростання кількості дітей з високим рівнем розвитку на 30%, а низького рівня немає взагалі, тоді як в контрольній групі дітей з високим рівнем розвитку стало на 10% більше, а дітей з низьким рівнем зменшилось на 20%, але це не стовідсотковий результат.

Таким чином, висунута гіпотеза експериментальної роботи підтвердилася не тільки в теоретичних положеннях, а й на практиці роботи з дошкільнятами. Так, в ході систематичної, планомірної та цілеспрямованої роботи сталися суттєві позитивні зміни в розумовому розвитку у виділеної групи дошкільнят за допомогою використання системи дидактичних ігор, як одного із засобів розумового виховання, а також при використанні всіх засобів корекційно-розвиваючого впливу.

Так як, одним із завдань роботи дошкільного навчального закладу є розумове виховання підростаючого покоління, вважаємо, що результати і матеріали цієї кваліфікаційної роботи можна використовувати в практичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з розвитку розумових здібностей засобами дидактичної гри.

Перспективи подальших досліджень вбачаються в удосконаленні практичної роботі з дітьми старшого дошкільного віку з розвитку розумових здібностей засобами дидактичної гри.



Список використаних джерел

1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. - М., 2017.

2. Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. - СПб.: Респекс, 2002. - с. 384

3. Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А.М. Прохоров. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1969-1978.

4. Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду. Пособие для воспитателей детского сада. - М., 1985 - 354 с.

5. Ващенко Г. Виховний ідеал: підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків. Т. 1 / Г. Ващенко; авт. передм. О. Гентош. - Львів: Камула, 2016. - 276 с.

6. Венгер Л.А. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников. М.: Просвещение, 1973.

7. Венгер Л.А., Запорожец А.В. Гуманизация дошкольного воспитания // Дошкольное воспитание, 1990, №8. С. 2-6.

8. Венгер Л.А., Пилюгина Э.Г. Воспитание сенсорной культуры ребенка. - М.: Просвещение, 1988. 143 с.

9. Венгер Л.А. Домашняя школа мышления. М.: Знание, 1982. - 92 с.

10. Венгер Л.А. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания. М. Педагогика, 1986. - 217 с.

11. Венгер Л.А. Протрамма «Развитие». М.: Новая школа, 1994. - 63 с.

12. Венгер JI.A., Венгер A.JI. Готов ли ваш ребенок к школе? М.: Знание, 1994. - 189 с.

13. Венгер JI.A., Холмовская В.В. Диагностика умственного развития дошкольников. М.: Педагогика, 1978. - 246 с.

14. Веремій Л. Маленькі таємниці виховання дитини в українській родині / Л. Веремій; передм. О. Кондратюк. - К.: Поліграф Консалтинг, 2014. - 90 с.

15. Вивчаємо світ навколо нас: цікаві вправи для дітей 4-х років і старших / уклад. Ю. Каспарова; ілюстр. О. Гуляєва. - Х.: Ранок: Веста, 2015. - 24 с.

16. Виховуємо дитину разом: [добірка статей] // Психологічна газета. - 2016. - №23. - С. 1-32.

17. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. - с. 816

18. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. -816 с.

19. Данильченко В.М. АЙРЕКС - Проблема развития образования в России в контексте Глобального образования: Электронный ресурс. / В.М. Данильченко. Режим доступа к ст.: http://www. irex. Ru /press/ pub/ polemika /13/ dan.

20. Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. - с. 399

21. Джерело творчості дітей, або Дошкільнята-науковці: [добірка статей] // Дитячий садок (Шкільний світ). - 2007. - №25-28. - С. 1-95. - Бібліогр.: с. 77.

22. Дмитренко Л. Виховання обдарованих дітей / Л. Дмитренко // Палітра педагога. - 2007. - №2. - С. 13-15.

23. Дьяченко О.М., Холмовская В. И др. Образовательная работа в детском саду по программе «Развитие». М.: Новая школа, 1996. - С. 20-22.

24. Зак А.Э. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, «Владос», 2014. - 318 с.

25. Зав'язкін О. Граючи, розвиваємо увагу, пам'ять, уяву, логіку, мовлення: для дошкільнят, дбайливих батьків, працівників дошкіл. закл.: дітям 4-6 р. / О. Зав'язкін, О. Бондаренко, В. Вострікова; худож. С. Донець, Г. Тимошенко, А. Далбуз; пер. Ю. Жиронкіна. - Донецьк: БАО, 2017. - 176 с.

26. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. - М: Наука, 2009. - с. 216

27. Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. - М: Евразия, 2010. -320 с.

28. Комарова Л. Строим из LEGO: Моделирование лог. отношений и объектов реального мира средствами конструктора LEGO / Л. Комарова; фот. А. Шароухова. - М.: Линка-Пресс, 2011. - 80 с.

29. Короткий В. Психология для родителей / В. Короткий. - М.: Айрис-Пресс, 2014. - 254 с.

30. Кравченко Т. Сімейне виховання та його технології: студії: родинна педагогіка / Т. Кравченко, О. Хромова // Учитель. - 2010. - №1-3. - С. 17-21.

31. Кривопишина О. Сім'я як мікрочинник творчої особистості / О. Кривопишина // Обдарована дитина. - 2017 - №7. - С. 60-63.

32. Криворучко Т. Логіко-математичні ігри: школа мислення / Т. Криворучко // Дошкільне виховання. - 2017. - №2. - С. 10-13.

33. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. - М: Смысл, 2004. -512 с.

34. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. -816 с.

35. Ліщук В. Материнська школа. Щоб усі діти були щасливими / В. Ліщук; за ред. П. Осколова. - Чернівці, 2013. - 192 с.

36. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. - СПб., 2007. 458 с.

37. Лурия А.Р Психологическое наследие. - М., 2003. 566 с.

38. Луценко І. Розвиваємо мовлення і спілкування: кн. для дитини від 3 до 6 р. / І. Луценко; худож. Т. Костецька; ред. О. Івакін. - К.: Аконіт, 2016. - 66 с.

39. Мислення, логіка: порівняння, встановлення закономірності, узагальнення за ознаками: навч. посіб. для дітей 5-6 р. / уклад. Н. Натанова; худож. Є. Перепелиця. - Х.: Ранок, 2017. - 16 с.

40. Мислимо граючи: [посіб. для дітей віком від 5 років] / худож. Є. Перепелиця. - Х.: Ранок: Веста, 2007. - 32 с.

41. Музика О. Розвиток творчої спрямованості особистості в дошкільному віці / О. Музика, Н. Портницька // Обдарована дитина. - 2017 - №7. - С. 50-55.

42. Мухина В.С. Психология дошкольника. Учеб. Пособие для студентов. / Под ред. Л.А. Венгера. - М: Просвещение, 2013. -239 с.

43. Никитин Б. Интелектуальные игры / Б. Никитин; худож. Е. Матецкая. - М.: Лист Нью, 2011. - 186 с.

44. Олексієнко Л. Вчимося рахувати / Л. Олексієнко; худож. С. Грамм. - К.: Країна Мрій, 2007. - 47 с.

45. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной: Учебник для студ. высш. и средн. спец. учеб. заведений. - М: ТЦ «Сфера», 2010. -528 с.

46. Пам'ять дитини / Упоряд.: С. Максименко, Л. Терлецька, О. Главник. Київ Видання: Главник. - 2014. 112 с.

47. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2013. - Кн. 1: Общие основы психологии. - 688 с.

48. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 2. Психология образования. - 2-е изд. - М.: Просвещение: ВЛАДОС, 2011. - 496 с.

49. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. - 4-е изд. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2011. - Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. - 640 с.

50. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти: постанова Кабінету Міністрів України №462 від 20 квіт. 2011 р. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу до вид.: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/462-2011-%D0% BF

51. Рахуємо граючи: [посіб. для дітей віком від 5 років] / худож. Є. Перепелиця, О. Черепанов. - Х.: Ранок: Веста, 2007. - 32 с.

52. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 1998. -816 с.

53. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб: Питер, 2002. -720 с.

54. Сарабейська М. Виховання дітей у сім'ї / М. Сарабейська // Розкажіть онуку. - 2016. - №21-22. - С. 107-111.

55. Сахарова, Т. Сімейне виховання: рекомендаційний список літератури / Т. Сахарова, О. Лещук // Психолог. - 2015. - №10. -

56. С. 6-7.

57. Северина Л. Особливості розвитку і виховання дитини у 6 років / Л. Северина. - Харків: Торсінг, 2013. - 64 с.

58. Смирнов А.А. Произвольное и непроизвольное запоминание // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. - М: ЧеР, 2001. -816 с.

59. Столяр А.А. Давайте поиграем. М.: Просвещение, 1991. - 79 с.

60. Такий важливий ранній вік: [добірка статей] // Дитячий садок. - 2017. - №23-24. - С. 1-48.

61. Сучасна енциклопедія для дошкільнят/ уклад. Н. Радченко, Н. Хаткіна. - Донецьк: БАО, 2012. - 480 с.

62. Тести для дітей: чи готова дитина до школи? / авт.-упоряд. М. Ільїна, Л. Парамонова, Н. Головньова. - К.: Школа, 2013. - 336 с.

63. Тесты для детей: сборник тестов и развивающих упражнений. / Сост.: Ильина М.Н., Парамонова Л.Г., Головнева И.Я. - СПб: «Дельта», 2005. -384 с.

64. Толстокорова А. Проблеми сімейного виховання: гендерний аспект / А. Толстокорова // Психолог. - 2013. - №10-11. - С. 45-48.

65. Умственная деятельность, действия и операции: Электронный ресурс. - Режим доступа к ст.: http: //www.cyclopedia.ru /85/ 211/ 2649507. html.

66. Универсальные учебные умения: Электронный ресурс. Режим доступа к ст.: //http: //www. prosv.ru /umk/ perspektiva /info.aspx? obno=12250.

67. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. Учебное пособие для студ. - М: Издательский центр «Академия», 1999. - с. 336

68. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Помоги принцу найти Золушку: Занимательные дидактические задания для детей старшего дошкольного возраста. - М: Просвещение, 2003. - с. 144

69. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по дошкольной психологии: Пособие для студентов высших и средних учебных заведений. - М: Издательский центр «Академия», 1998. -304 с.

70. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования,/ М.А. Холодная. 2-ое изд., перераб. и доп. - СПб.: Питер; Томск, 1999. - 304 с.

71. Холодная М.А. Когнитивные стили: О природе индивидуального ума / М.А. Холодная. М.: ПЕР СЭ, 2012.

72. Хуторской A.B. Гипотеза и цели эксперимента по модернизации образования: Электронный ресурс. / A.B. Хуторской /Интернет-журнал «Эйдос». - 2012. Режим доступа к ст.: http: //www.eidos.ru/journal/2012.

73. Цифри, лічба: склад числа, додавання, віднімання, задача: навч. підруч. для дітей 5-6 р. / уклад. Н. Натанова; худож. Є. Перепелиця. - Х.: Ранок, 2017. - 16 с.

74. Цицхвая Д.И. Умственное воспитание детей старшего дошкольного возраста в дидактических играх: Автореф. дис..канд. пед. наук. - М., 1986. -24 с.

75. Черемошкина Л.В. Развитие памяти детей. - Ярославль: Академия развития, 1997. -240 с.

76. Черняєва В. Школа дошкільнят: уроки доброти + ляльк. театр / В. Черняєва; ілюстр. В. Черняєв, С. Черняєв. - Х.: Ранок: Веста, 2015. - 64 с.

77. Чуб Н. Азбука дитячого дозвілля: кн. для читання разом з дітьми. Кн. 1 / Н. Чуб; ілюстр. М. Пузиренко; фотогр. А. Воронков. - Х.: Фактор, 2017. - 111 с.

78. Чуднова Р. Математические конкурсы: для старших дошкольников, их родителей и воспитателей / Р. Чуднова // Дошкольное воспитание. - 2017. - №7. - С. 12-22.

79. Чухно Л. Діалоги про виховання / Л. Чухно, С. Остапчук // Завуч. - 2017. - №11. - Вкл. - С. 1-12.

80. Чуприкова Н.И. Умственное развитие и обучение (Психологическиеосновы развивающего обучения) / Н.И. Чуприкова. М.: АО «СТОЛЕТИЕ», 1994. - 192 с.

81. Шадриков В.Д. Деятельность и способности / В.Д. Шадриков. М.: Логос, 2004. - 315 с.

82. Шадриков В.Д., Черемошкина Л.В. Мнемические способности: Развитие и диагностика. - М: Педагогика, 2010. - с. 176

83. Швець В. Подорож до Країни знань: конспект бінар. заняття у старшій групі за участю вчителя / В. Швець // Дошкільне виховання. - 2016. - №5. - С. 22-23. Конспект бінарного заняття з математики, граматики та мовлення, мета якого визначити підготовленість дітей до навчання у школі.

84. Шкуркіна В. Пограйся з цифрами / В. Шкуркіна; ілюстр. М. Карманова. - Х.: Ранок, 2016. - 8 с.: ілюстр.

85. Шустерман М.Н., Шустерман Э.Г., Вдовина В.В. Поваренная книга воспитателя. Норильск, 1994. - 50 с.

86. Щербакова Е. К вопросу о развитии познавательной активности // Дошкольное воспитание, 1991, №10. С. 56-58.

87. Щербакова К. У сім'ї росте дитина: родина і становлення особистості / К. Щербакова, Г. Григоренко. - К.: Неопалима купина, 2016. - 238 с.: ілюстр.

88. Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М. Наука, 1971. - 351 с.

89. Щукуров Э.Д. Мышление, сознание и интеллект как регуляторы поведения // Проблемы психологии интеллекта: Сб. научных трудов. Фрунзе, 1984. - С. 9-12.

90. Эльконин Д.Б. (ред) Детская психология. М.: Педагогика, 1984. - 432 с.

91. Эльконин Д.Б. Психологические вопросы дошкольной игры // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста / Под ред. А.Н. Леонтьева и А.В. Запорожца. - М., 1995. -213 с.

92. Эльконин Д.Б. Избранные психологические труды / Д.Б. Эльконин / Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко. М.: Педагогика, 1989. - 560 с.

93. Эльконинова Л. Психологические особенности антиципации у дошкольников / Л. Эльконинова // Новые исследования в психологии. 1985. - №2.-С. 52-55.

94. Эсаулов А.Ф. Психология решения задач: Метод, пособие / А.Ф. Эсаулов. М.: Высшая школа, 1972. - 216 с.

95. Berezovs'ka L. I/ Samovihovannya ta samoregulyatsiya osobistosti/ L.I. Berezovs'ka. - K.:Vidavnichiy Dim «' Slovo «', 2011.-168s.

96. Borishevskiy M. Doroga do sebe: Vid osnov subyektnosti do vershin duhovnosti/M. Borishevskiy.-K.:Akadembidav, 2010.-416s.

97. Schmidt Kolmer Eva. Der Einfluss der Lebensbedingungen auf die Entwicklung des Kindes im Vorschulalter / Eva Kolmer Schmidt. Berlin AkademieVerlag, 1963.-s. 87.

98. Chistyakova M.I. Psihogimnastika/ M.I. Chistyakova/ Pod.red..M.I. Buyanova. -2-e izdanie - M.:Prosvescheniye, 1995. -160s.

Размещено на Allbest.ru

...