Особливості профілактики виникнення дитячих страхів старших дошкільників засобами казкотерапії

Зроблені висновки підтвердимо результатами математичного аналізу. За допомогою програмного забезпечення SPSS Statisticа визначимо, чи існує суттєва різниця між рівнем страхів у хлопчиків та дівчаток. Результати розрахунку критерію Мана-Уітні наведені в додатку Г. Аналіз значущості отриманих значень критерію Мана-Уітні показує, що суттєвої різниці в рівні страхів та тривожності серед хлопчиків та дівчаток не виявлено. На це вказує рівень значущості критерію, який більше за 0,05.

Також проведемо оцінку наявності кореляційних зв'язків між дослідженими показниками. Повні результати розрахунку в програмному забезпеченні наведені в Додатку Г. Скорочені дані про рівень кореляційних зв'язків між дослідженими показниками приведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Оцінка рівня кореляційної залежності між показниками переживання страху

	Медичні страхи	Фізичні страхи	Страх смерті	Боязнь тварин	Страхи казкових персонажів	Страх темряви і кошмарних снів	Соціально-опосередковані страхи	Просторові страхи
Рівень тривожності	-477**	,773**	,606**	,771**	,412*	,553**	,044	,063
Медичні страхи	1,000	-,573**	,340	,339	,257	-,420*	,031	-,045
Фізичні страхи	,573**	1,000	,478**	,548**	-,467**	,274	-,060	,117
Страх смерті	,340	,478**	1,000	-,464**	,293	-599**	,200	-,098
Боязнь тварин	,339	,548**	-,464**	1,000	,238	-,676**	,183	-,059
Страхи казкових персонажів	,257	-,467**	,293	,238	1,000	-,361*	,293	,048
Страх темряви і кошмарних снів	-,420*	,274	-,599**	-,676**	-,361*	1,000	-,247	,155
Соціально-опосередковані страхи	,031	-,060	,200	,183	,293	-,247	1,000	,098
Просторові страхи	-,045	,117	-,098	-,059	,048	,155	,098	1,000
Рівень переживання почуття страху	-,274	,576**	,602**	-,808**	-,305	,661**	-,016	,069

Серед отриманих значущих (відмічені позначкою «**») показників кореляційної залежності між дослідженими показниками можна виділити наступні зв'язки, які можна логічно пояснити:

у дітей з високим рівнем фізичних страхів проявляються страх смерті, боязнь тварин та не проявляються страхи казкових персонажів;

страх смерті не супроводжується страхом тварин.

Таким чином, в ході констатуючого етапу експерименту було встановлено, що для більшості дітей дошкільного віку притаманне почуття страху різної інтенсивності, що вимагає спеціально організованої роботи з його подолання.

Висновки до другого розділу

З метою практичного вивчення проявів дитячих страхів було обрано вибірку із 30 вихованців старшої групи ДНЗ № 49 «Марічка» м. Миколаєва, серед яких було 14 хлопчиків та 16 дівчаток віком від 5 до 6,2 років.

З цими дітьми було проведено емпіричне дослідження особливостей прояву страхів за допомогою таких психодіагностичних методик: «Методика виявлення страхів та рівня тривожності дітей» (Р. Теммл, М. Дорки, В. Амен); «Методика виявлення дитячих страхів» (О. І. Захаров); та проективної методики «Неіснуюча тварина».

За допомогою комплексу вказаних діагностичних методик можна розкрити наявність страхів у дошкільників, встановити види страхів та рівень їх зовнішнього прояву, встановити глибину та важкість переживання почуття страху та ін.

В ході аналізу результатів опитування старших дошкільників встановлено наступні дані:

1) за методикою Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен переважна більшість дітей мають середній (40%) та низький (33,3%) рівні тривожності. Однак для 26,7% властивий високий рівень тривожності, що вказує на переживання певних страхів. Відзначимо, що високий рівень тривожності найчастіше проявлявся у дівчаток (31,3%), ніж серед хлопчиків (21,5%).

При детальному аналізі розповідей дітей за сюжетними ситуаціями встановлено переважання таких тривожних ситуацій, які викликали негативні емоції та страх дошкільників: 1) «виговор», «дитина з батьками» (страх «бути не таким», страх неприйняття) - у 80% опитаних дітей; 2) «гра зі старшими дітьми» (страх старших дітей) - у 73,3%; 3) «агресивний напад» (страх болю, фізичних дій) - 66,6%; 4) «ізоляція», «ігнорування» (страх самотності) - 40%; 5) «укладання спати на самоті» (страх самотності і темряви) - 26,7%.

2) за методикою О. І. Захарова більшість дітей мають досить виражені переживання різних страхів. Так, найчастішими страхами дітей старшого дошкільного віку виявилися: страх смерті (83,3%); страх тварин (60%); фізичні страхи (46,6%); медичні страхи (33,3%); страхи казкових персонажів (30%); просторові страхи (26,7%); страхи темряви і кошмарних снів (23,3%). Найменш вираженими були соціально-обумовлені страхи, виявлені у 16,7% опитуваних дошкільників.

При цьому за більшістю вказаних страхів дівчатка виявляють вищі прояви їх переживання, ніж хлопчики. Для хлопчиків виявлено переважання у проявах переживань тільки таких страхів, як просторові та страх темряви і кошмарних снів.

3) за результатами методики «Неіснуюча тварина» встановлено переважання високого рівня переживання страху у 26,7% дітей (28,6% хлопчиків та 25% дівчаток). Ще 20% дітей відрізняються дуже високим рівнем переживання почуття страху (28,6% хлопчиків та 12,5% дівчаток).

Середній і низький рівень переживання страху виявлено у 33,4% дітей (16,7% відповідно), при цьому спостерігається однаковий рівень їх прояву серед хлопчиків (по 14,3%) і дівчаток (по 18,8%). І для 20% дошкільників властивий дуже низький рівень переживання страху, що відображається у мирних зображеннях неіснуючих тварин. Відзначимо, що дуже низький рівень переживання страху характерний для 14,3% хлопчиків та 25% дівчаток.

Проведений математичний аналіз отриманих результатів дослідження за допомогою програмного забезпечення SPSS Statisticа показав, що суттєвої різниці в рівні страхів та тривожності серед хлопчиків та дівчаток не виявлено. Кореляційний аналіз дозволив виявити залежності окремих видів страхів, зокрема визначено, що у дітей з високим рівнем фізичних страхів проявляються страх смерті, боязнь тварин та не проявляються страхи казкових персонажів.

Таким чином, встановлено, що для більшості дітей старшого дошкільного віку притаманне почуття страху різної етимології та інтенсивності. Дівчатка переживають страхи значно глибше, а також у них спостерігається їх більша кількість.

Відповідно до вищевказаного, встановлено потребу проведення спеціально організованої роботи з профілактики та подолання дитячих страхів.

Виходячи з цілей та завдань дослідження звернемося до наступного етапу дослідження, а саме: формуючого експерименту з профілактики і подолання дитячих страхів засобами казкотерапії та контрольного - для визначення ефективності проведеної психологічної роботи.



РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА З ПРОФІЛАКТИКИ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ

3.1 Програма психологічної профілактики дитячих страхів

На попередньому етапі дослідження було встановлено, що для більшості дітей дошкільного віку притаманне почуття страху різної інтенсивності, що вимагає спеціально організованої роботи з його подолання. Одним з ефективних методів корекції та усунення дитячих страхів є казкотерапія.

З цією метою був проведений формуючий експеримент, основним завданням якого було підтвердити або спростувати гіпотезу про те, що спеціально організована робота з дітьми дошкільного віку з використанням методів казкотерапії сприятиме успішному подоланню страхів.

На третьому етапі було здійснено контрольне дослідження з визначення ефективності запропонованої роботи з подолання дитячих страхів. Корекція проведена з 10 особами (5 дівчаток і 5 хлопчиків).

Для розробки занять програми психологічної профілактики дитячих страхів використано напрацювання І. В. Вачкова [9; 10; 11], Т. І. Говор [16], М. М. Грибачова [17], Н. А. Зайцевої [20], Т. Д. Зінкевич-Євстигнеєвої [28], К. Л. Крутій [40], Н. В. Маковецької [40], М. І. Моліцької [51], М. А. Хрущової [79] та ін.

Програма психологічної профілактики дитячих страхів засобами казкотерапії

Мета програми: надання психологічної допомоги дітям з профілактики і корекції страхів у процесі казкотерапевтичних занять; сприяння розвитку особистості дитини і підвищенню її самооцінки.

Завдання програми:

1) допомогти дітям позбавитися страхів, навчити способам подолання тривог, страхів через психотерапевтичну і психокорекційну роботу з казкою;

2) познайомити дошкільнят із позитивними і негативними емоціями, формувати почуття внутрішньої стійкості, зняття емоційного напруження;

3) формувати здатність розрізняти засоби вираження різних емоцій, уміння регулювати свої емоційні прояви;

4) сформувати у дітей дошкільного віку вміння долати свої страхи і негативну поведінку шляхом придумування власних казок;

5) навчати дітей засобам ефективної взаємодії, формувати у дітей впевненість у собі через розвиток комунікативних та артистичних здібностей;

6) сприяти розширенню кругозору дітей, формуванню творчо-мовленнєвих здібностей, уяви, мислення, уваги і пам'яті;

7) створювати позитивний емоційний настрій та атмосферу «безпеки» у групі однолітків, розвивати відчуття особистісної значущості, сприяти підвищенню самооцінки дошкільників.

Місце проведення: приміщення для групової роботи.

Тривалість заняття: 40-45 хв.; (1 раз на тиждень), в окремих випадках може продовжуватись до 1 год., якщо включають творчу діяльність (малювання, інсценізації), яку небажано регламентувати рамками часу. Час заняття залежить від якості уваги та поведінки дітей.

Кількість дітей у підгрупі: має бути не більше 10.

Розташування: Під час занять доцільно розсадити дітей по колу на килимі, щоб вони добре бачили обличчя один одного, а психолог повинен сидіти поряд із дітьми або серед них.

Заняття № 1. «Емоційні казки. Казка про дочку Хмари і Грому»

Мета: Розширити знання дітей про емоції і почуття познайомити з емоціями - радість, здивування, злість. Учити розуміти свої почуття і почуття інших людей. Розвивати уміння передавати емоції і міміку.

Матеріали: фарби, листи паперу, піктограми із зображенням емоцій.

Хід заняття

1. Гра «Моє ім'я»

Психолог задає питання; діти по колу відповідають.

Тобі подобається твоє ім'я?

Хотів би ти, щоб тебе звали по іншому? Як?

При складності у відповідях психолог називає пестливі похідні від імені дитини, а та вибирає вподобане.

Психолог каже: «Чи відомо вам, що імена ростуть разом з людьми? Сьогодні ви маленькі і ім'я у вас маленьке. Коли ви підростете і ім'я підросте разом з вами і стане повним, наприклад: Маша - Марія; Діма - Дмитро. т.д.

2. Вправа «Росточек під сонцем»

Діти перетворюються на маленький паросточок (згортаються в клубочок і охоплюють коліна руками).

Все частіше пригріває сонечко і паросточок починає рости і тягнутися до сонечка. Всі рухи виконуються під музику.

3. Початок казки про дочку Хмари і Грому. Активізація уваги дітей.

«В деякому царстві-державі жив дядечко Грім. Був він буркотуном, часто сердився і гуркотав от так: «р - р - р - р». Але взимку він так міцно спав, що навіть забував бурчати»

- Діти, давайте подумаємо і покажемо, яке обличчя було у дядечка Грому, коли він сердився.

- А якого кольору фарбу ми виберемо для того, щоб намалювати дядечка Грома?

4. Малювання дітьми «дядечка Грому»

«Але наступила Весна, дядечко Грім прокинувся і дуже-дуже занудьгував, і засмутився. Яскраве веселе Сонце, яке все і завжди бачить з висоти, помітило його смуток і сказало:

- Ти сумуєш тому що живеш один. Тобі потрібно підшукати наречену і одружитися. Тоді ніколи буде сумувати.

Дядечко Грім зрадів такій пораді і несподівано посміхнувся.

Від усмішки йому стало дуже добре на душі. Він здивувався, оскільки раніше ніколи не переживав такого почуття.

5. Вправа: «Передай усмішку іншому».

Давайте і ми відчуємо те, що відчув Грім: Для цього треба подивитися один одному в очі і посміхнутися.

«Дядечко Грім попросив Сонечко знайти йому наречену:

- Ти буваєш скрізь, заглядаєш у всі кути! Знайди мені будь ласка, наречену!

Сонечко із задоволенням погодилося і відразу відправилося на пошуки: воно дуже уважно роздивлялося матінку Землю, дивилося в річки і озера. І вода в них стала нагріватися і підійматися паром вгору, перетворюючись на густий Туман. Туман підіймався у високе голубе небо і перетворювався на рожеві, білі, голубі хмари».

6. Малювання дітьми сонечка і різнокольорових хмар

«Але тут, звідки ні візьмися, з'явився забіяка Вітер, зігнав всі хмари у велику фіолетову Хмару (рожевий і голубий колір, змішуючись, утворюють фіолетовий).

Хмара вийшла величава і красива!

Чим не наречена для дядечка Грому? - подумало Сонце і попросило:

Послухай, Вітер, проведи, будь-ласка, цю красуню до дядечка Грому!

Грім виглянув з свого житла і побачив прекрасну, освітлену Сонцем, закутану в рожеве мереживо Хмару. Він навіть не зміг по своєму звичаю побурчати!

- Яка Ви чарівна. Не хотіли б Ви вийти за мене заміж?

Хмарі сподобалися слова дядечка Грому, його ввічливість і захоплення. Вона, звичайно ж, погодилася.

7. Вправа: «Покажи емоцію».

Діти, давайте покажемо, яке обличчя було у дядечка Грому, коли він побачив Хмару (здивоване, радісне).

Як гордо і красиво виглядала Хмара.

«Одного разу вирішили вони прогулятися по небу. І все, хто їх бачив, говорили:

- Дивіться, дивіться, яка Хмара йде! Зараз буде Грім!

Вітер-задирака, що є сили дув на Хмару. Вона розмахнула своїми крилами, пролилася теплим дощем.

А Грім, злякавшись за свою красуню, почав грізно гуркотати: «Р - р - р - р, не пр - ри - ставай!»

В цей час з'явилося Сонечко, як завжди, вирішивши всіх примирити. І відбулося Чудо! Сонце торкнулося своїми сяючим променем краєчка Хмари і кучерявого Грому і в ту ж мить скоїлося Чудо - народилася різнокольорова веселка. В ній було 7 кольорів: червоний, оранжевий, жовтий - ці кольори любив батько Грім. А зелений, голубий, синій і фіолетовий! - улюблені кольори Хмари.

Все живе на матінці землі завмерло від здивування, захоплення і захоплення. Всі милувалися дочкою Хмари і Грому».

8. Вправа: «Покажи, як..».

… здивувалися всі навколо, побачивши Веселку.

Це було приємне здивування?

Якщо вам сподобалася казка, намалюйте, будь ласка, Веселку.

В кінці заняття діти розглядають малюнки один одного.

Заняття № 2. «Емоційні казки. Радість, горе, здивування»

Мета: познайомити дітей з різними проявами емоцій, налаштувати на групову роботу, надати змогу відреагувати різні емоції - позитивні та негативні.

Хід заняття

1. Казка про птахів

Колись дуже давно у стародавньому лісі жили птахи. Було їх сила силенна. У кожному дуплі, на кожній гілці казкових дерев і кущів вони сиділи і співали. А дерев у тому лісі було теж безліч. Дивовижно красиві пісні співали лісові птахи: дзвін, свист, гомін стояв у стародавньому лісі. І здавалося б, що жити птахам та радіти. Але не так сталося, як гадалося. Горе-печаль поселилася в цьому лісі тому, що всі птахи (і синички, і снігурі, і зяблики, і сороки) були чорного-пречорного кольору. Заходили у стародавній ліс і діти по гриби та ягоди і подорожні проходили своєю дорогою. Слухали вони різноголосий хор лісових пташок, але відрізнити їх не могли. Ось чому в стародавньому лісі поселилося горе-печаль.

Надокучило так жити птахам і звернулися вони до найголовнішого правителя життя на Землі - до мудрого Сонця: «О, велике Сонце! Допоможи нам! Зроби наше життя радісним!»

Вислухало Сонце пташині прохання і звеліло своїй помічниці радісній Веселці спуститися в стародавній ліс, зробити там порядок, тому що без радості нема життя? Коли красуня Веселка з'явилася в лісі, у своєму семикольоровому плащі з сонячних струмочків, птахи завмерли у німому здивуванні. А Веселка сказала: «Я допоможу вам!» Птахи зраділи й одразу всі злетілися до чарівниці. Веселка скинула свій чарівний плащ, торкнулася його чарівною паличкою і сказала:

«Нехай сонячні різнобарвні струмочки розфарбують вам крила у ваш улюблений колір!» І в ту мить плащ розсипався на тисячі малесеньких різнокольорових крапель. І пролився дощ на птахів.

Ось відтоді і радіють птахи своєму різнокольоровому пір'ячку, що подарувала Веселка: снігурі - червоному, горихвістки і зяблики - оранжевому, синички - жовтому, зеленушки - зеленому, зимородки - блакитному, сойки - синьому, голуби і горлиці - фіолетовому. І стало птахам ще краще жити у стародавньому лісі, тому що там поселилася Радість. Ось яка казка... [51, c. 11].

Запитання:

Чому сум (горе-печаль) поселився у стародавньому лісі?

Що зробили птахи?

Чому Сонце вирішило допомогти птахам?

Як Веселка допомогла? Чому вона вирішила, що фарби допоможуть?

Хто поселився потім у стародавньому лісі?

Заняття № 3. «Емоційні казки. Сивий дідусь та його чотири доньки».

Мета: дати знання дітям про різні пори року, використовуючи казки, знайомити дітей з різноманітністю емоцій. Показати взаємозалежність настрою і стану погоди. Сприяти заспокоєнню дітей, зниженню емоційної напруги і тривожності.

Хід заняття

1. Послухайте казку, яку розповіли мені гноми:

«За горами високими, за лісами далекими стояла хатинка на семи стовпах. Жив у ній сивий дідусь Рік, і було в нього чотири доньки - Зима, Весна, Літо, Осінь. Росли вони гарними, добрими й привітними. Якось старий батько прикликав доньок до себе та й каже: «Подарую я кожній з вас дуже цінні речі. Якщо мої дарунки будуть вам добре слугувати, то зможете викохати собі по чарівній квітці». Батько Рік подарував доньці Зимі верстат, щоб ткала пухнасті килими сріблясті, які б укривали землю та оберігали її від холоду. Весні повісив на гаптований пояс ключі золоті, щоб відмикала ними чисту воду й випускала її з-під криги та пробуджувала землю від сну. Літу дав у руки кошик смарагдовий з квітами запашними та ягодами стиглими, а Осені - чарівного пензля, щоб змінювала зелену барву дерев та кущів на багряно-жовту.

Відтоді так і повелося: Зима теплою ковдрою землю вкриває; Весна за нею йде, воду відмикає; Літо дарує духмяні пахощі квітів, а Осінь яскраво розмальовує городину й садовину, фарбує листя на деревах та кущах. І в кожної доньки виросла чарівна квітка, що мала свою барву. В Зими - біла, у Весни - світло-зелена, як молода травиця, а в Літа - яскрава й барвиста, а в Осені - багряно-жовта. Кожна квітка певної пори року квітне і прикрашає землю» [51, c. 21].

Запитання:

Хто такі ці доньки? (Пори року)

Яка пора року вам подобається найбільше? Чому?

Які почуття викликає у вас кожна пора року?

Заняття № 4 «Пригоди полохливого Зайця Коськи»

Мета: підготовка до стресових ситуацій, запобігання страху залишитись самому, вироблення самостійної поведінки у нестандартних ситуаціях. Сприяти заспокоєнню дітей, зниженню емоційної напруги і тривожності.

Хід заняття

1. Вправа-розминка «На лісовій галявині»

Психолог пропонує дітям уявити, що вони потрапили на залиту сонцем галявину. На неї з усіх боків збіглися й злетілися лісові жителі - всілякі комашки, жучки.

Звучить музика, діти перетворюються в лісових мешканців. Виконують завдання, відповідно кожному персонажу (коника, метелику, мурашки і т.д.)

2. Казка «Пригода зайця Коськи»

Живе в нашому лісі Заєць-Коська - шкірка сіра, вуха довгі. Цілими днями бігає він по лісу, очима у всі сторони косить, все на світі довідатися хоче.

Одного разу зайченятко Коська та його мама довго гуляли у лісі. Стомившись, мама прилягла трішки перепочити, а зайченятко, скориставшись нагодою, вирішило продовжити прогулянку самостійно. Коську зачарувала краса природи та рідного лісу, він все далі і далі заглиблювався у зелені хащі та віддалявся від мами.

Спів пташок, тріпотіння листочків на деревах, теплі сонячні промінчики, які зігрівали його своїм теплом, та відчуття свободи наповнювали його серденько задоволенням і радістю. Кося стрибав і стрибав, все далі, далі і далі…

Потім зайченя присіло на хвильку під ялиночкою, щоб трішки відпочили ніжки і, під впливом нових вражень і почуттів, задрімало. Йому наснилась мама, яка з любов`ю турбувалась про свого сина, оберігала, захищала і годувала його.

Раптом Коська прокинувся сам-один посеред лісу і йому стало страшно. Ліс перестав бути таким гарним, настали сутінки. Сонце почало сідати і вже не було таким теплим та яскравим. Зайчик відчув голод і спрагу. Його маленькі швидкі ніжки стали важкими і неслухняними. Йому, як ніколи, захотілось до мами.

Він почав бігати і кликати маму. Аж раптом до нього долинув такий знайомий і рідний мамин голос. Поміж дерев він побачив стривожену маму, яка бігла до нього. І Кося зрозумів, що він більше ніколи не буде шукати пригод на свої довгі вушка і завжди буде слухняним.

Обнявшись, щасливі мама і синочок разом вирушили додому.

Запитання і завдання:

Як ти гадаєш, чому зайчик загубився?

Вигадай продовження історії, в якій зайчик самостійно знаходить дорогу додому

Поміркуй, що треба знати зайчику аби він міг знайти дорогу додому (свою адресу, прізвище тощо)

Заняття № 5. «Не боюся дружити»

Мета: підвищення самооцінки, подолання емоційного напруження, заспокоєння дітей, ознайомлення із впертістю, навчання навичок взаємодії як основи для побудови дружніх відносин.

Хід заняття

1. Вправа «Перетворення»

Психолог пропонує дітям: насупитися як ... осіння хмара; розсерджений чоловік; позлитися як ... зла чарівниця; два барана на мосту; голодний вовк; дитина, у якої забрали м'яч; злякатися як ... заєць, що побачив вовка; пташеня, що впало з гнізда; посміхнутися як ... кіт на сонечку; саме сонечко; хитра лисиця;

2. Психотерапевтична казка «Ослики»

Мета: познайомити дітей зі впертістю як особистісною рисою, показати шляхи подолання.

Жили-були два дуже впертих ослика.

Кожен з них робив тільки те, що хотів або вважав за потрібне. Ослики любили грати і веселитися в різних куточках двору.

Господар часто запрягав їх у віз, щоб перевезти врожай з городу. Але кожного разу коли тварини опинялися разом, виникали непорозуміння. Так, наприклад, господар командував повернути праворуч, але один з осликів обов'язково повертав ліворуч просто тому, що там росли гарні квіти і йому хотілося їх понюхати. Візок від повороту накренився, і овочі висипалися на дорогу. Господар сердився і лаяв ослика. І точно так само чинив інший ослик. Між ними зовсім не було згоди.

Одного разу господар вирішив провчити впертих тварин. Він пов'язав їх однією мотузкою і змусив ходити разом, але корм поклав у різних місцях двору.

Ослики бродили по двору, намагаючись перетягти один одного в свою сторону. Нарешті вони втомилися і вирішили перекусити. Кожен кинувся до своєї купки сіна, але мотузка, якою вони були пов'язані, перешкодила їм зрушитися з місця. Ослики впиралися, натягували мотузку з усіх сил, але все одно не могли дотягнутися до їжі. Через деякий час тварини без сил опустилися на землю.

Вони трохи посиділи, відпочили і знову взялися тягнути один одного в свою сторону. Але й ця спроба не увінчалася успіхом. Знесилені ослики заплакали від горя. Їсти хочеться, сіно є, а пожувати його неможливо.

Ти хочеш їсти? ? Нарешті запитав один з них іншого.

Дуже, ? відповів той.

Тоді давай подумаємо, як ми обидва можемо отримати те, що хочемо, ? сказав перший.

Ослики вперше подивилися один одному в очі. Мотузка ослабла і перестала боляче тиснути на шию.

Еврика! ? Закричав один з них. - Подивися, як тільки ми повернулися один до одного, мотузка ослабла. Мені здається, для того, щоб підійти до купки сіна, нам з тобою треба йти в одну сторону.

Ти правий! ? Сказав інший. - Давай спочатку з'їмо моє сіно, а потім твоє. Так ми зможемо вгамувати голод.

Ослики разом підійшли до першої купці сіна і почали їсти. Ніколи ще сіно не було таким смачним. Ослики з'їли його і підійшли до іншої купки. Тепер вони рухалися в одну сторону.

Наїлися ослики і прилягли в тіні великого дерева відпочити.

Здорово! - Сказали вони. - Ми змогли поїсти тільки тоді, коли врахували інтереси один одного і стали рухатися в одному напрямку. Разом і віз тягнути веселіше. Давай завжди так чинити!

Питання для обговорення:

- Чому ослики не могли досягти спільної мети?

- Що змінилось, коли вони почали діяти разом?

- Як вони змогли дійти до сіна та поїсти (потрібно домовлятися).

3. Психотерапевтична казка «Про колючого їжачка»

В одному лісі жили їжачки, які дуже любили грати разом.

А щоб не колоти один одного під час ігор, їжачки складали свої голочки. Стануть вони неколючими, візьмуться за лапки і водять хороводи навколо ялинки.

Але один їжачок не вмів і не хотів складати свої голочки.

Звуть його друзі:

Йдемо грати, тільки склади голки. А колючий їжачок їм відповідає:

Не буду я їх складати. Не вмію.

Але тоді ти нам лапки поколеш, ? говорили друзі і відмовлялися грати з ним.

Грають вони, веселяться, а колючий їжачок на пеньочку сидить.

Сумно йому, грати і веселитися ой як хочеться.

І вирішив він у що б то не стало навчитися складати свої голочки. Довго їжачок старався, сопів. І навчився.

Прибіг до ялинки, склав голочки і став в хоровод до решти їжачків.

Весело грати всім разом!

Питання для обговорення:

- Чому веселі їжачки не хотіли приймати колючого іжачка до гри?

- Як було іжачкові, коли його не брали гратися?

- Що навчився робити їжачок, щоб бути разом з друзями?

Заняття № 6. «Я сміливий вдень і вночі»

Мета: заспокоєння, зняття психологічної напруги, подолання страху темряви та страху самотності, заспокоєння емоційного напруження.

Хід заняття

1. Вправа «Сміливі діти»

Діти вибирають ведучого - він страшний дракон.

Дитина стає на стілець і каже грізним голосом: «Бійтеся, мене бійтеся!».

Інші діти відповідають: «Не боїмося ми тебе!» Так повторюється 2-3 рази. Від слів дітей «дракон» поступово зменшується (дитина зістрибує зі стільця), перетворюється на маленького горобчика. Починає цвірінькати, літати по кімнаті.

2. Казка «У страху великі очі»

У звичайному сірому багатоповерховому будинку разом з мамою, татом і великим рудим котом Котиськом живе маленька дівчинка Зорянка. Вона дуже любить, коли вся родина збирається разом. Особливо їй подобається їздити з усіма до села до бабусі та дідуся.

Але є в світі речі, яких Зорянка страх як не любить! Наприклад, темрява. Коли мама дочитує останні рядки казки на ніч, Зоряна завжди тягне час і не відпускає її з кімнати. Але ось мама цілує доню і бажає їй гарних снів, зачиняючи двері.

«Які ж тут гарні сни! - з гіркотою думає Зорянка, скулившись під ковдрою. Зараз понаходять сюди жахливі чудовиська і шурхотітимуть у темних куточках і блиматимуть зеленими очиськами! Клич-не-клич - усі сплять міцним сном».

І раптом почулося страшне тупотіння і щось вигукнуло: «Ффурррр!». Зорянка від несподіванки розплющила очі і навіть висунула носа з-під ковдри. Посеред кімнати виднілися два зелених вогники, які спершу нерухомо зависли над підлогою, а потім почали рухатися до ліжка. Зорянка страшенно налякалася і вже хотіла голосно закричати і покликати маму, але раптом розгледіла в місячному сяйві знайомий силует кота Котиська.

- Та це ж Котисько! Де ж ти тут узявся, друже! - скрикнула дівчинка. - Якби ж я знала, що це ти тупцюєш і шурхотиш щоночі, то я б не лякалася темряви!

- Мур-р-р-мяу, - відповів кіт, що в перекладі з котячої мови означало. - Так, я приходжу і оберігаю твій сон, щоб тобі наснились чарівні сновидіння!

З того часу, коли увечері мама зачиняє двері кімнати, в ліжечку засинає дівчинка, яка вже не боїться темряви

Запитання і завдання:

Чи ти любиш залишатись у темній кімнаті?

Що можна сказати Зорянці, щоб їй не було страшно у темній кімнаті?

Кого побачила Зорянка замість страховиська у своїй кімнаті?

4. Намалюй страх смішним

Намалюй страховисько, яке лякає Зорянку (або тебе) і спробуй зробити його смішним (домалюй смішні деталі до одягу, розфарбуй тощо).

Заняття № 7. «Страх, я тебе більше не боюся»

Мета: стимулювання афективної сфери дитини, подолання негативних переживань, символічне знищення страху, зниження емоційної напруги, підвищення психічного тонусу дитини.

Матеріали до заняття: магнітофон, спокійна музика, фарби, альбомні листи, великий аркуш паперу

Хід заняття

1. Вправа «Азбука страхів»

Дітям пропонується намалювати різних, страшних героїв на окремих аркушах і дати їм імена. Далі діти розповідають про те, що намалювали. Далі кожній дитині пропонується перетворити страшних героїв у смішних, домалювавши їх.

2. Вправа «Страшна казка по колу»

Діти і психолог складають разом страшну казку. Вони говорять по черзі, по 1-2 речення кожен. Казка повинна нагромадити так багато страшного, щоб це страшне перетворилося на смішне.

3. Вправа «Будинок жахів»

Дітям пропонується намалювати мешканців будинку жахів. Всі страхи і жахи залишаються в кабінеті у психолога.

4. Вправа «Я тебе не боюся»

Одна дитина стоїть перед психологом, інші діти починають її лякати по черзі. Дитина гучним впевненим голосом каже: «Я тебе не боюся!»

Окрім того, в ході формувальної роботи з дошкільниками використовувались ігри, розроблені на основі казок, зокрема - гра «Подорож у казкову країну. Допомога Дракону».

Діти, послухайте історію про Дракона. У деякому царстві, у деякій державі жив-був Дракон. Характер у нього був кепський, примхливий. Ніщо не подобалося йому. Ранком він просинався роздратованим, вдень ходив сердитим, а спати лягав незадоволеним. Одного разу в похмурий дощовий день Дракон відчув себе дуже самотнім.

«Чому ж ніхто не дружить зі мною?» - замислився Дракон. Він думав цілих чотири хвилини, але так і не здогадався, чому це з ним ніхто не дружить. І вирішив Дракон звернутись до мудрої Сови... Сова пояснила Дракону, що з таким характером важко розраховувати на дружбу.

«Що ж мені робити?» - спитав Дракон.

«Треба випити чарівний напій,» - порадила Сова.

«Що за напій?» - здивувався Дракон.

«Напій зроблений з тільки-но придуманих казок. Адже в казках зібране все добро, усі фантазії, уся мудрість людей. Якщо ти вип'єш цей напій, то одержиш усі ці якості і почнеш одержувати любов і повагу. Ти більше не будеш одинаком - у тебе з'являться друзі».

«Хто ж придумає нові казки, хто полюбить мене?» - захвилювався Дракон.

- Діти, ви згодні допомогти Драконові? Але, на жаль, ліки для Дракона приготувати дуже складно: вони складаються з трьох частин. У першій склянці повинні бути казки, придумані за поданим початком. У другій склянці - за серединою... У третій склянці - за кінцівкою... І пам'ятайте, що ми хочемо подарувати Дракону те, що допоможе йому знайти друзів.

1) Послухайте початок казки і спробуйте закінчити її.

Казка: жив-був Войовничий Півень. Він дуже пишався своїм міцним дзьобом і гострими шпорами. Його так і прозвали у дворі - Півень-Воїн. Не проходило дня, щоб Півень-Воїн когось не образив: то каченя клюне, то в щеняти з хвостика вирве шерсть, то курей від годівниці прожене... Довго терпіли мешканці двору ці образи. Одного разу зібралися вони під ґанком і домовились ...

2) А тепер я розкажу вам середину казки, а вам необхідно придумати початок і кінець. Слухайте!

... І він пішов на пошуки. Довгий і тяжкий був його шлях, кінь його стомився, одяг зносився, а шкіра згрубіла. Він уже забув, як бенкетував у своєму палаці, як носив прекрасний одяг, як відпочивав у садах серед фонтанів і чудесних квітів, у затінку дерев.

Але ось він дістався до Країни Феї Печалі. Палац Феї стояв посеред мертвої кам'яної пустелі. Тільки вітер проносився над цим простором... Він зайшов до палацу. Фея чекала на нього.

«Навіщо ти прийшов до мене?» - спитала вона.

3) А зараз спробуйте скласти казку з таким кінцем:

... Вовк заскочив, потер поколотий ніс і побіг у хащу. Більше він ніколи не пробував полювати на Лужку.

Застосування казкотерапії в ході психологічних занять з дошкільниками є ефективним засобом подолання та профілактики страхів, підвищення їх психоемоційного благополуччя, заспокоєння, зняття напруження, а також підвищення самооцінки та віри в себе.

3.2 Аналіз ефективності впровадженої профілактичної програми занять

Після проведення формуючого експерименту було проведено контрольний зріз, який мав показати ефективність запропонованої методики профілактики страхів дітей засобами казкотерапії. В контрольній групі (20 дітей - 9 хлопчиків та 11 дівчаток) заняття здійснювались за звичною схемою, без використання методів казкотерапії.

Експериментальну групу склали 10 дітей - 5 хлопчиків та 5 дівчаток.

В результаті опрацювання матеріалу дослідження було встановлено такий відсотковий розподіл переживання тривожності та почуття страху дітьми дошкільного віку після проведення психологічної роботи засобами казкотерапії (табл. 3.1.):



Таблиця 3.1

Рівні тривожності опитаних дошкільників за методикою

Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен при повторному опитуванні

Рівні тривожності	Експериментальна група (10 дітей - 5 хл., 5 дівч.)	Контрольна група (20 дітей - 9 хл., 11 дівч.)
	До	Після	До	Після
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Високий рівень	8	80%	2	20%	-	-
Середній рівень	2	20%	3	30%	10	50%	10	50%
Низький рівень			5	50%	10	50%	10	50%

За даними табл. 3.1. помітно, що після проведення психологічної роботи з дошкільниками виявляються певні зміни у проявах тривожності та переживання страхів серед опитуваних. При цьому, серед дітей контрольної групи, які при першому опитуванні виявили середній та низький рівні тривожності, змін не виявлено, а серед дітей експериментальної групи - помітна позитивна динаміка змін.

Зокрема, половина дітей старшого дошкільного віку, з якими проводили психологічну роботу із застосуванням засобів казкотерапії, при повторному опитуванні мали низький рівень тривожності. Також відзначимо значне зниження кількості дітей з високим рівнем тривожності дітей. Відобразимо отримані результати контрольного опитування дошкільників експериментальної групи за допомогою рис. 3.1.:



Рис. 3.1. Динаміка прояву тривожності дошкільників експериментальної групи за методикою Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен

Як бачимо, загальний рівень покращення становить 50% - саме на стільки стало більше дітей з низьким рівнем тривожності після проведення з ними психологічної програми занять з профілактики і подолання дитячих страхів засобами казкотерапії. Відзначимо й збільшення кількості дітей із середнім рівнем, а також загальне зниження кількості дошкільників з високим рівнем на 60%. Вказані результати дозволяють зробити висновок про ефективність проведеної психологічної роботи з дошкільниками та підтвердити результативність застосування казкотерапії у профілактиці та подоланні дитячих страхів.

За методикою О. І. Захарова повторно досліджувалися прояви дитячих страхів дошкільників і було встановлено такі результати (табл. 3.2.):

Таблиця 3.2

Переважні страхи дошкільників за методикою О. І. Захарова при повторному опитуванні

Поширеність дитячих страхів	Експериментальна група (10 дітей - 5 хл., 5 дівч.)	Контрольна група (20 дітей - 9 хл., 11 дівч.)
	До	Після	До	Після
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
1. Медичні страхи - біль, ін'єкції, лікарі, хвороби	4	40%	3	30%	6	30%	6	30%
2. Фізичні - страхи, пов'язані із заподіянням фізичної шкоди - транспорт, несподівані звуки, пожежа, війна, стихії	8	80%	3	30%	6	30%	6	30%
3. Страх смерті (своєї чи батьків)	10	100%	5	50%	15	45%	15	45%
4. Боязнь тварин	10	100%	2	20%	8	40%	8	40%
5. Страхи казкових персонажів	4	40%	-		5	25%	5	25%
6. Страх темряви і кошмарних снів	4	40%	1	10%	3	15%	3	15%
7. Соціально-опосередковані страхи - людей, дітей, покарань, запізнень, самотності	4	40%	-		1	5%	1	5%
8. Просторові страхи - висоти, глибини, замкнутих просторів	6	60%	2	20%	2	10%	2	10%

За даними табл. 3.2. помітно, що серед опитуваних дітей контрольної групи прояви страхів не змінилися, так само більшість дітей мають такі переважні страхи, як: страх смерті, боязнь тварин, медичні та фізичні страхи, страхи казкових персонажів, темряви тощо.

Серед дошкільників експериментальної групи помітні зміни - так, зникли опитувані з проявами страхів казкових персонажів та соціально-опосередкованих страхів (людей, інших дітей), значно знизилась кількість дітей з проявами фізичних, тваринних страхів, страху смерті, темряви, висоти та ін.

Відобразимо отримані результати опитування дітей експериментальної групи за допомогою рис. 3.2:

Рис. 3.2. Динаміка прояву переважних страхів дошкільників експериментальної групи за методикою О. І. Захарова

За даними рис. 3.2. помітно значне зниження кількості опитуваних дітей із проявами боязні тварин (на 80%), страху смерті (на 50%), фізичних страхів (на 50%), просторових страхів (на 40%), соціально-опосередкованих страхів та страхів казкових персонажів (також на 40%), страхів темряви і кошмарних снів (на 30%). На основі отриманих даних, що свідчать про значне зниження кількості страхів у дітей дошкільного віку, які приймали участь в психологічній роботі з використанням засобів казкотерапії, відзначимо високу ефективність проведеної психопрофілактичної та корекційної роботи з ними.

Отже, розроблена і впроваджена програма психологічних занять з використанням засобів казкотерапії є дієвою та ефективною у профілактиці та подоланні дитячих страхів.

За проективною методикою «Неіснуюча тварина», проведеною вдруге, було отримано наступні показники переживання страху дітьми (на основі зображення різних ознак захисту і нападу в тварин) (табл. 3.3):



Таблиця 3.3

Рівні переживання страху дошкільниками за результатами методики «Неіснуюча тварина» при повторному опитуванні

Рівень переживання почуття страху	Експериментальна група (10 дітей - 5 хл., 5 дівч.)	Контрольна група (20 дітей - 9 хл., 11 дівч.)
	До	Після	До	Після
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
дуже високий рівень переживання страху (наявність 5 і більше ознак)	6	60%
високий рівень переживання страху (наявність 4 ознак)	4	40%	2	20%	4	20%	4	20%
середній рівень переживання страху (наявність 3 ознак)			3	30%	5	25%	5	25%
низький рівень переживання страху (наявність 1-2 ознак)			4	40%	5	25%	5	25%
дуже низький рівень переживання страху (відсутність ознак захисту на малюнку неіснуючої тварини)			1	10%	6	30%	6	30%

За даними табл. 3.3 помітно, що серед опитуваних дошкільників контрольної групи прояви переживань страху не змінилися - тільки для 20% властивий високий рівень, решта ж мають середній, низький і дуже низький рівні переживання страху, що мало відображення в їх малюнках.

Для дітей експериментальної групи помітне покращення в стабілізації їх психоемоційного стану - так, при повторному опитуванні більша частина дітей мають низький і середній рівні переживання страху (40% і 30% відповідно). Ще для 20% властивий високий рівень і 10% відрізняються дуже низьким рівнем.

Вважаємо вартим відобразити отримані дані опитування дітей експериментальної групи за допомогою рис. 3.3.:

Рис. 3.3. Динаміка прояву переживань страху дошкільниками експериментальної групи за методикою «Неіснуюча тварина»

За даними рис. 3.3. помітно, що переважна більшість старших дошкільників експериментальної групи мають оптимальні зміни в психоемоційному стані - на 60% зменшилась кількість дітей з дуже високим рівнем переживання страху. На 20% стало менше дітей з високим рівнем переживання страху. І з'явилися опитувані із середнім і низьким рівнями переживання страху (загалом 80%).

На основі отримання результатів маємо змогу констатувати високу ефективність проведеної психологічної роботи з дошкільниками, а також відзначити високу результативність застосування засобів казкотерапії у профілактичній роботі з дитячими страхами.

Узагальнюючи всі результати повторного дослідження, відзначимо, що рівень страхів у дітей контрольної групи залишився приблизно та тому ж рівні. Незначні відхилення у показниках у порівнянні з констатуючим експериментом можна пояснити змінами у дитячій свідомості, що відбулись протягом часу проведення експерименту, умовами проведення дослідження тощо.

В експериментальній групі виявлено позитивну динаміку змін - значно менше дітей стали проявляти страхи різного спрямування, також було помічено вищу здатність до адекватної поведінки дітей у нестандартних ситуаціях.

Таким чином, можна говорити про те, що застосування засобів казкотерапії для профілактики і подолання страхів у дітей дошкільного віку виявилось ефективним, адже рівень страхів у дітей експериментальної групи значно знизився.

Отже, гіпотезу було підтверджено. Спеціально організована робота з дітьми дошкільного віку з використанням казкотерапії сприяє успішній профілактиці та подоланню дитячих страхів різної етимології.

3.3 Психологічні рекомендації з профілактики дитячих страхів засобами казкотерапії

Виходячи з отриманих результатів дослідження, ми переконались в тому, що казкотерапія може ефективно використовуватись у роботі з дітьми з подолання страхів в умовах дошкільного навчального закладу. Проте, не слід забувати, що успішна роботи із дітьми можлива і в умовах родини, адже особистість дитини дошкільного віку формується у тісному взаємозв'язку дошкільного закладу та родини. Саме тому пропонуємо загальні рекомендації батькам щодо впровадження казок у практику виховання дітей.

Перш за все, батькам необхідно звернути увагу на психологічний простір роботи з казкою:

Використання казки як метафори. Текст та образи казок викликають вільні асоціації, які торкаються особистого життя дитини, а потім ці метафори й асоціації складають основу для морального розвитку особистості дитини;

Малювання за мотивами казки. Вільні асоціації проявляються в малюнку, а далі відбувається аналіз графічного матеріалу.

Обговорення поведінки і мотивів дії персонажа слугує приводом для обговорення цінностей поведінки людини, виявляє систему оцінок людини в категоріях «добре - погане», обговорюються нагальні проблеми та провідні напрямки морального розвитку особистості дитини.

Програвання епізодів казки - дає змогу дитині і дорослому відчути емоційно значущі ситуації та програвати емоції.

Використання казки як притчі-моралі. Підказка за допомогою метафори варіантів вирішення ситуації. Спрямованість потенціалу метафоричного світу в сферу морального розвитку особистості дитини.

Творча робота за мотивами казки (складання, дописування, переписування казок) [83, c. 24].

Зважаючи на велику кількість різновидів казок, можливих для використання в ході психотерапії емоційного стану дітей, рекомендуємо батькам у вихованні дошкільників використовувати різні типи казок.

Крім того, вважаємо доцільним навести думку Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвої, яка радить батькам застосовувати такі основні прийоми роботи з казкою [28, c. 218]:

1. Аналіз казок. Мета - усвідомлена інтерпретація того, що стоїть за кожною казковою ситуацією, конструкцією сюжету, поведінкою героїв. Для аналізу дається знайома казка. Дитині пропонується відповісти на певні запитання за змістом казки.

2. Розповідання казок. Прийом допомагає опрацювати такі моменти, як розвиток фантазії, уяви, здібності до децентрації. Дитині або групі дітей пропонується розповісти казку від першої, третьої особи або від імені інших дійових осіб, які беруть чи не беруть участь у казці.

3. Переписування казок. Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або доповнюючи необхідні їй персонажі, дитина вибирає найбільш відповідний її внутрішньому стану варіант вирішення ситуації, який дозволяє їй звільнитися від внутрішнього напруження.

4. Постановка казок за допомогою ляльок. Робота з лялькою дозволяє вдосконалювати та проявляти через ляльку ті емоції, які дитина за якимось причинами не може собі дозволити проявляти.

5. Складання казок. Дитина може складати казку індивідуально, спільно з групою; на тему, запропоновану психологом або вибрану самостійно; за опорними словами. Казка дає змогу дитині відреагувати значимі емоції, виявити внутрішні конфлікти та утруднення в процесі морального розвитку її особистості.

Для ефективної реалізації завдань казкотерапії під час виховної роботи з дошкільниками батькам слід дотримуватись наступних принципів [75, c. 301]:

принцип безумовного прийняття внутрішнього світу дитини. Світ казки сприймається цілісно і безоцінювально;

принцип об'єктивності. Казка розглядається у всій її багатогранності;

принцип результативності. Проведення аналізу повинно мати конкретну мету: формування висновків, об'єднання колективу, досягнення виховних та навчальних цілей.

Щоб застосовувати казкотерапію на практиці, не знадобиться диплом професійного психолога. Просто батькам слід пригадати з дитиною улюблену казку, а потім попроси дитину розповісти її заново. Батькам слід бути уважними, не перебивати, але і не забувати ставити уточнюючі питання. У ході такої бесіди може з'ясуватися багато цікавого. Наприклад, виявиться, що Сірий Вовк з «Червоної Шапочки» був злим, тому що дівчинка і бабуся не хотіли з ним дружити і він відчував себе самотнім. А царівна Несміяна плаче з ранку до вечора, бо її мама і тато весь час сваряться. У даному випадку сумна королівна - дитина-дочка, а її батьки - Ви з чоловіком і очевидно, що ваші відносини хвилюють дитину набагато сильніше, ніж Ви думали.

З'ясувавши проблему, слід переходити до її розв'язання. А. В. Гнзділов рекомендує батькам постаратися з'ясувати у дитини, що могло б виправити становище і порадувати царівну або як допомогти сірому Вовку. Але ні в якому разі не можна підштовхувати дитину до відповіді, яка здається правильною дорослим - батькам. Переробляючи на свій розсуд казку, малюк вибере варіант, що найбільше підходить його внутрішньому стану. І це буде відповідь, що не тільки дасть ключик до вирішення проблеми, але і дозволить дитині звільнитися від внутрішньої напруги [15, c. 93].

Будьте пильні. Якщо дитина переписує хороший кінець казки на поганий, робить доброго героя надмірно жорстоким і мстивим або, пишучи історію, акцентує свою увагу на агресії і сценах насильства - варто звернутися до психолога. У серйозних випадках психокорекції, нехай навіть казкової, повинен займатися професіонал.

Перероблення відомих історій - не єдиний прийом казкотерапії. Якщо батьки давно знають про якусь проблему своєї дитини, потрібно підібрати або навіть скласти самим чарівну розповідь, яка максимально перегукується з її ситуацією. Якщо дитина сором'язлива і переживає через відсутність компанії, нехай герой покаже малюку, як знаходити друзів, а якщо дитина боїться темряви, варто розказати про те, як казковий персонаж справився з цією фобією. Можна придумати чарівне заклинання, яке допомогло герою побороти страх. Озброєний цим заклинанням, малюк наступного разу, коли погасне світло, буде більш спокійний і впевнений у собі та своїх силах.

А ще не варто заважати дитині фантазувати. Батьки часто дорікають своїм дітям, що ті багато придумують, інші навіть категорично забороняють «ці дурниці». Однак не поспішайте забороняти дітям фантазувати. Психологи стверджують, що дитячі фантазії - справжня «самотерапія».

Придумуючи історії, дитина проговорює питання, які її хвилюють і намагається знайти на них відповіді. Адже казки, які складає дитина, не тільки відображають її внутрішній світ, а й сприяють її особистісному розвитку, навчають вирішувати життєві завдання. Не варто забувати, що будь-яка казка, яку батьки читають дитині, повинна бути позитивною і добре закінчуватися. Потрібно уникати історій-фентезі типу «Володаря кілець» Толкієна. Незважаючи на те, що добро перемагає зло, в них занадто багато темних, негативних персонажів [76, c. 118].

Узагальнюючи вищесказане, зазначимо, що в останні часи збільшилась кількість дітей, які мають страхи різної етимології. Одним із ефективних засобів їх профілактики та подолання є використання терапевтичних методів, серед яких особливою популярністю користується казкотерапія, оскільки розрахована на вікову категорію дітей дошкільного віку.

Висновки до третього розділу

З метою підтвердження гіпотези про ефективність використання казкотерапії для профілактики і подолання страхів дітей дошкільного віку був проведений формуючий експеримент, в ході якого розроблено та впроваджено психологічну програму занять із старшими дошкільниками.

Мета програми психологічної профілактики дитячих страхів засобами казкотерапії передбачала: надання психологічної допомоги дітям з профілактики і корекції страхів у процесі казкотерапевтичних занять; сприяння розвитку особистості дитини і підвищенню її самооцінки. Структурно програма включала сім занять: «Емоційні казки. Казка про дочку Хмари і Грому» (№1); «Емоційні казки. Радість, горе, здивування» (№2); «Емоційні казки. Сивий дідусь та його чотири доньки» (№3); «Пригоди полохливого Зайця Коськи» (№ 4); «Не боюся дружити» (№5); «Я сміливий вдень і вночі» (№6); «Страх, я тебе більше не боюся» (№ 7).

Розроблену програму занять було проведено із експериментальною групою дошкільників (10 осіб - 5 хлопчиків та 5 дівчаток), решта 20 дітей входили до контрольної групи.

Після проведення психологічної роботи із старшими дошкільниками на основі застосуванням засобів казкотерапії було відзначено потребу визначення ефективності даної діяльності, відповідно до чого організовано і проведено контрольне опитування дітей.

Внаслідок порівняння динаміки змін у проявах дитячих страхів та рівня тривожності, аналізу малюнків встановлено зниження негативних емоційних переживань дітей експериментальної групи, відзначено покращення їх психоемоційного стану.

Так, за даними методики Р. Теммл, М. Доркі, В. Амен при повторному опитуванні на 50% серед учасників експериментальної групи стало більше дітей з низьким рівнем тривожності.

За методикою О. І. Захарова зникли опитувані з проявами страхів казкових персонажів та соціально-опосередкованих страхів (людей, інших дітей), значно знизилась кількість дітей з проявами фізичних, тваринних страхів, страху смерті, темряви, висоти та ін.

За проективною методикою «Неіснуюча тварина» помітне покращення в стабілізації психоемоційного стану дітей експериментальної групи - так, на 60% зменшилась кількість дітей з дуже високим рівнем переживання страху. На 20% стало менше дітей з високим рівнем переживання страху. І з'явилися опитувані із середнім і низьким рівнями переживання страху.

Таким чином, гіпотезу дослідження було підтверджено, застосування методик казкотерапії для профілактики і подолання страхів у дітей дошкільного віку виявилось ефективним, адже рівень страхів у дітей експериментальної групи значно знизився.



ВИСНОВКИ

Теоретичне і практичне вивчення особливостей застосування казкотерапії як засосу профілактики страхів дітей старшого дошкільного віку дозволило сформувати наступні виноски відповідно до поставлених в роботі завдань:

1. У межах вирішення першого завдання теоретично проаналізовано сутність проблеми дитячих страхів у дошкільному віці, з'ясовано особливості профілактичної роботи з попередження страхів старших дошкільників.

Страх - це невід'ємне емоційне проявлення психічного життя, яке з'являється і закріплюється в дитячому віці. Фіксація страхів може привести до виникнення проблем в поведінці і житті дитини. Страх може тримати дитину в постійному напруженні, породжує невпевненість в собі і не дозволяє особистості реалізуватися в повну силу. Він сковує активність, при тривалому впливі тривоги та страху в дитини можуть виникати й розвиватися різноманітні психосоматичні захворювання.

Вплив страхів на психічну сферу дитини настільки різноманітний, що практично не має ні одної психічної функції, яка б не піддалась їх дії. В силу своєї «енергомісткості» страхи призводять до того, що у дитини іноді не вистачає енергії на прояв інших емоцій. Емоційне перенавантаження дитини виявляється в її загальмованості, роздратованості, імпульсивності. Стійкий страх - це потужний бар'єр на шляху розвитку довільності (самостійності) поведінки, він підриває впевненість дитини в собі та наполегливість у досягненні мети.

...