Особистісно орієнтована освіта (соціально-філософський аналіз)

10 Подмазін С.І. Проблема подолання відчуження в освіті // Мультиверсум: Філософський альманах: Зб. наук. праць. К.: Український Центр духовної культури, 2001. Вип.19. 0,5 д.а.

11 Подмазін С.І. Уточнімо основні категорії освіти // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. К.: Інститут вищої освіти АПН України, 2001. №1. 0,5 д.а.

12 Подмазін С.І. Криза сучасної освіти // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. Дніпропетровськ, 2001. №2 (16). 0,5 д.а.

13 Подмазин С.И. Восхождение к личности в философии // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. Дніпропетровськ, 2001. № 5-6 (19-20). 0,5 д.а.

14 Подмазин С.И. Образование как воспроизводство личности и культуры // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2001. Вип. 7. 0,5 д.а.

15 Подмазін С.І. Діалектичний зв'язок традицій і новаторства як детермінанта оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти // Мультиверсум: Філософський альманах: Зб. наук. праць. К.: Український Центр духовної культури, 2002. Вип.26. 0,5 д.а.

16 Подмазін С.І. Філософсько-етичні підходи до типологізації особистості // Нова парадигма / Альманах наукових праць. Запоріжжя, 2002. Вип. 23. 0,5 д.а.

17 Подмазін С.І. Філософсько-етичні основи ефективного управління освітніми закладами // Нова парадигма: Альманах наукових праць. -Запоріжжя, 2002. Вип. 24. 0,5 д.а.

18 Подмазін С.І. Становлення державності України як фактор розвитку соціального інституту освіти // Філософські обрії Науково-теоретичний часопис Інституту філософії НАН України та Полтавського державного педагогічного університету. К.-Полтава, 2002. Вип. 7. 0,5 д.а.

19 Подмазін С.І. Міжпарадигмальна рефлексія сучасної освіти. // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2002. Вип. 8. 0,5 д.а.

20 Подмазін С.І. Проблеми розвитку особистості через синергетичне світобачення // Культурологічний вісник / Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2002. Вип. 9. 0,5 д.а.

21 Подмазін С.І. Педагогічна свідомість як поле ідеологічної боротьби // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2004. Вип. 13. 0,5 д.а.

22 Подмазін С.И. Сознание философский аналіз современных концепций // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2005. Вип. 14. 0,5 д.а.

23 Подмазін С.І. Особистісно орієнтована освіта: сутність і зміст // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Запоріжжя, 2005. Вип. 15. 0,5 д.а.

Статті у інших виданнях

1. Подмазін С.І. Тесты для диагностики акцентуаций характера у подростков К.: Межведомственный научн-практ.центр: Психодиагностика и дифференцирован. обучение. 1994. 54с. 3,03 д.а.

2. Подмазін С.І. Семестрово-зачетная форма организации учебного процесса в школе Запорожье: ЗОИУУ, 1994. 8,25 д.а.

3. Подмазін С.І.Акцентуації характеру вчителів та їх корекція творчим самовираженням // Формування творчої особистості: проблеми і суперечності: Збірник наукових праць. Запоріжжя, 1994. 0,5 д.а

4 Подмазін С.І. Науково-методичне забезпечення експериментальної роботи в школі // Розвиток освітніх систем і технологій. Харків, 1996. №2. 0,5 д..а.

5 Подмазін С.І. Інформаційно-аналітичне забезпечення освітніх систем: Освіта і управління. 1997. №1. С. 43-47. 0,5 д.а.

6 Подмазін С.І. Особистісно-орієнтований освітній процес. Принципи. Технології. // Педагогіка і психологія. 1997. №2. С. 37-43. 0,5 д.а.

7 Подмазін С.І. Системно-цільовий підхід до управління освітнім процесом у школі Директор школи. Україна. 1999. № 8-9. 0,5 д.а.

8 Подмазін С.І. Теорія та практика семестрово-блочно-залікового навчання та 12-бального оцінювання знань учнів. Запоріжжя: Просвіта, 2000. 7 д.а.

9 Подмазін С.І. Сутність парадигми особистісно-зорієнтованої освіти. // Директор школи. 2000. № 7-8. 0,5 д.а.

10 Подмазін С.І. Збагачене освітнє середовище // Школа життєтворчості особистості: Наук.-метод. зб. Київ: ІСДО, 1995. 0,5 д.а.

11 Подмазін С.І.Автентична особистість як мета сучасної освіти // Директор школи, 2001. № 2. 0,5 д.а.

12 Подмазін С.І. Особистісно-зорієнтована освіта як діяльність. // Директор школи, 2001. № 3. 0,5 д.а.

13 Подмазін С.І. Проблема змісту сучасної освіти. // Директор школи, 2001. № 4. 0,5 д.а.

14 Подмазін С.І. Філософські основи особистісно-зорієнтованої освіти. // Завуч, 2001. № 20. 0,5 д.а.

15 Подмазін С.І. Особистісно-зорієнтована освіта як особливий вид діяльності. // Завуч, 2001. № 20. 0,5 д.а.

16 Подмазін С.І. Психологія особистісно-зорієнтованого навчання. // Завуч, 2001. № 21. 0,5 д.а.

17 Подмазін С.І. Технологія особистісно-зорієнтованого уроку. // Завуч, 2001. № 21. 0,5 д.а.

18 Подмазін С.І. Технологія гнучкої диференціації освіти у школі система “АЗІМУТ”. // Завуч, 2001. № 21. 0,5 д..а.

19 Подмазін С.І. Мета, методологічні засади та управління особистісно-зорієнтованою освітою // Проектування і розбудова особистісно-зорієнтованого освітнього процесу школи: Наук.-метод. зб. К.-Запоріжжя: ІЗМН МО України, 2002. 0,5 д.а.

20 Подмазін С.І. Чи настав час лідерів? // Управління освітою, 2004. № 34. 0,5. д.а.

21 Подмазін С.І. Проблема змісту сучасної освіти. // Директор школи. Україна, 2004. № 4. 0,5 д.а.

22 Подмазін С.І. Технологія особистісно орієнтованого уроку // Сучасні шкільні технології: Завуч. Бібліотека, 2004. Ч.1. 1,5 д.а.

23 Подмазін С.І. Технологічне забезпечення особистісно орієнтованого навчання // Науково-методичні засади діяльності психологічних служб: Наук.-метод. посібник в 2 т. К.: Ніка-Центр, 2005. Т. 2. 0,9 д.а.

Анотація

Подмазін С. І. Особистісно орієнтована освіта (соціально-філософський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Дніпропетровський національний університет, 2006.

Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу становлення феномену особистісно орієнтованої освіти. Розроблена цивілізаційна концепція особистісно орієнтованої освіти як засобу відтворення та розвитку особистості та культури в умовах сучасності. Визначено, що освіта - це процес розвитку особистості як суб'єкта діяльності і соціальних відносин з усталеною системою гуманістичних цінностей. Розроблена інтегративна концепція особистості, яка є спробою узагальнення всі теорії й концепції особистості, утворити “новий шар” несуперечливого знання про особистість.

Дається характеристика методологічних засад особистісно орієнтованої освіти, висвітлені праксеологічні аспекти цього феномену. Визначені детермінанти оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти.

Ключові слова: освіта, суб'єктність, діяльність, особистість, особистісне зростання, автентичність, модель і технології особистісно орієнтованої освіти, суспільний прогрес, державотворення, громадське суспільство, управління, спадкоємність.

Аннотация

Подмазин С. И. Личностно ориентированное образование (социально-философский анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. Днепропетровский национальний университет, 2006.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу становления феномена личностно ориентированного образования. Дается характеристика методологических основ личностно ориентированного образования, освещены праксеологические аспекты этого феномена. Определены детерминанты оптимизации развития личностно ориентированного образования.

Разработана интегративная концепция личности, которая представляет собой попытку обобщить все теории и концепции личности и образовать “новый пласт” непротиворечивого знания о личности. В отличие от широко распространенного мнения, согласно которому становление личности осуществляется исключительно как процесс социализации индивида, получил обоснование тезис, что основой становления и развития личности является движение информации, прежде всего филогенетической, которая раскрывается, трансформуется во взаимодействии с другой материальной и информационной реальностью, материализуется в биологической, психологической и социальной формах.

Разработанная в диссертации авторская интегративная концепция личности, цель которой состоит в объединении вокруг субстанциальной основы личности-субъектности целого ряда определений личности, которые, дополняя друг друга, могут использоваться в разных дискурсах. Научной новизной данной концепции личности является обоснование личностного способа бытия человека на всех этапах возрастного развития: от рождения до смерти.

Это должно создать ситуацию, в которой личность, все глубже осознавая самоизменяемость свою и всего, что ее окружает, усваивает личностное отношение к природе и культуре в целом.

Обоснованы теоретические принципы развития личностно ориентированного образования: сотрудничества, гуманизма (с обоснованной нами коммуникативной составляющей), реализма, деятельности, проэктности, самоорганизации сложных систем, диалектического редукционализма, ценностно-целевой сущности познания, интегративности, диалогового взаимодействия, субъект-объект-субъектной сущности образовательной деятельности. К ним мы добавляем определенные нами в данном исследовании принципы ценностно-целевой сущности познания, проэктности, интегративности. Дальнейшее развитие получает принцип субъект-объект-субъектного взаимодействия. Разработана авторская модель характера взаимодействия между субъектами образовательного процесса.

Обосновано, что сегодня сосусществуют только две модели институций образования: 1) авторитарная (традиционная) модель - вектор интересов власти полностью доминирует над вектором интересов общества, которые сжимаются до уровня воспроизводства существующей социальной стратификации и рабочей силы, а вектор интересов личности, которая не принадлежит к владным социальным группам, минимизируется почти до нуля; 2) личностно ориентированная (гуманистическая) модель - в которой сбалансированы векторы интересов основных субъектов развития образования, власти - с одной стороны, и личности и общества - с другой стороны, при условии развитости демократической правовой державы и гражданского общества.

Определение основного фактора кризиса современного образования совершается через понятия “образовательное время” и “образовательное пространство”. Образовательное время - это постоянные перемены приводящие к изменению “образовательного пространства”. Течение образовательного времени инициирует постоянные перестройки всех трех векторов образовательного пространства. При этом чем больше количество субъектов выявления перемен, их анализа и прогнозирования дальнейшего развития, тем больше образовательная система приобретает высокий уровень сложности и способности к саморазвитию. Такая образовательная система как целое становится открытой, более чувствительной к переменам в социальном пространстве, меньшими становятся периоды ее нестабильности, она быстрее выходит на аттрактор - вектор целесообразного дальнейшего развития и новое стабильное состояниє.

Определено, что для каждой личности “образовательное время” существует только как “личностное образовательное время”, мера движения в котором зависит от ее собственных усилий. При этом именно “прорыв в современность” обеспечивает личности возможность “понимать” себя и общество, то есть действительно выступать субъектом. Движение в “личностном образовательном времени” без напряженных усилий всегда оставляет личность далеко от предела современности. Ее представления про мир не могут стать адекватными и формируются на основе общественных мифов и стереотипов. Такая личность может не чувствовать подконтрольности своей субъектной активности.

Показано, что наиважнейшим пороком современного обществоведения является его оторванность от личности. Личности не как “элемента производительных сил”, а во всей сложности ее ментальных, интеллектуальных, духовных структур, которые лишь в наши дни становятся объектом комплексного изучения. Поэтому в большинстве философских трудов личность осталась гипотезой, недосягаемой абстракцией, что реально отвечало интересам политической и экономической элиты.

Ключевые слова: образование, субъектность, личность, личностное развитие, деятельность, аутентичность, модель и технологии личностно ориентированного образования, общественный прогресс, государство, гражданское общество, управление, преемственность.

Annotation

Podmazin S.I. The personal-oriented education (social-philosophical analysis). - Manuscript.

A thesis on obtaining of a scientific degree of the Doctor of Philosophy from a speciality 09.00.03 - social philosophy of a history. - National university, Dnipropetrovs'k, 2006.

The following dissertation is concerned with the social-philosophical analysis of a becoming of the phenomenоn of personally oriented education.The concept of personally-oriented formations as the means of reproduction of the development of the personality and culture in the modern conditions is made.It is determined that the education is a process of the development of the personality as a subject of activity and social relations in a stable system of the humane values.The integrative concept of the person which is designed represent an attempt of the generalization of all person's theories and concepts and creates a new approach in the traditional presentation of the person. The characteristic of the methodological bases of the personally-oriented education and the practical aspects of this phenomenon are lighted. The determinants of the optimization of the personally-oriented education's development are assigned.

Keywords: education, subject, activity, person, authenticity, model of the personally oriented education, civil society, creation of a state, management, heritage.

Размещено на Allbest.ru