Національна ідентичність у контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз
Аналіз національної ідентичності, визначення її змісту і структурно-функціональної ролі у націєтворчому процесі в контексті політичних, економічних та соціокультурних трансформацій глобалізованого світу. Детермінанти оптимізації процесів націєтворення.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.07.2015 |
Размер файла | 123,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Глобалізація як історична форма єдності світової спільноти послаблює національні структури на різних рівнях їх буття: державному, національно-етнічному, індивідуальному, змінює спосіб ідентифікації подій та явищ учасниками глобального суспільства, перетворює традиційні структури та принципи самоідентифікації. Амбівалентна сутність глобалізації формує дві картини світу: світ, уніфікований у нормах і цінностях, і світ відмінностей, де нормою є визнання "інакшості Іншого" за наявності спільних цінностей. Водночас глобалізація не є одновекторним та однозначним процесом, вона зустрічає спротив різних культур, історій, географій, ідентичностей, які трансформують характер і спрямованість цього процесу. Глобалізація ставить межі етнічній диференціації, зберігаючи цілісність тканини культурно-історичного процесу. Загальнолюдське, глобальне стає категоричним імперативом у розвитку локальних (національних) культур. Ретельна розробка всього комплексу проблем глобального дозволяє бачити в глобалізації як загальнолюдську, так і національну перспективу.
Розмивання традиційних патернів ідентичності, яке зумовлюється глобальними соціокультурними змінами, виявляє різноспрямовані вектори ідентифікаційних процесів. В одному випадку об'єктом ідентифікації стає глобальне суспільство і, відповідно, формується космополітична ідентичність, в основі якої лежать універсальні цінності, принципи і норми; у другому - наднаціональні утворення (ЄС, СНД та ін..), які конструюють та поширюють власні ідентичності; у третьому - нації-держави, формою історичного буття яких виступає національна ідентичність.
Національна ідентичність у глобалізованому світі стає динамічнішою, ніж у традиційному суспільстві, змінюється її структура та внутрішній зміст. Трансформація національної ідентичності проявляється, по-перше, у зростанні потреби в реконструкції ідентичності, по-друге, у прискоренні темпів перетворення ідентичності, по-третє, у появі нових глобальних ознак ідентичності, по-четверте, у посиленні уваги до локальних, специфічних рис ідентичності. Останнє виявляється насамперед у зростанні антиглобалістських рухів та ініціатив, у посиленні ролі ідентичностей спротиву.
У глобалізованому світі нормою життя стає перехресна взаємодія різних цивілізацій, культурне розмаїття, еклектичне поєднання стилів і смаків. Під дією зростаючих інформаційних потоків і глобально впізнаваних символів посилюється десакралізація базових цінностей національної культури. Протиріччя між потребами універсальних глобальних цінностей і вимогами зберегти свою національну самобутність постає як зіткнення ідентичностей і зумовлює кризу ідентичності. Відповіддю на виклики глобалізації має бути поєднання модернізації зі збереженням власної культурної спадщини, самобутності "національного духу", "національного менталітету", адаптація традиційних інститутів і цінностей культури до мінливого глобалізованого світу.
Зростання глобальних міграційних потоків знижує рівень консолідації і гомогенності титульних націй, фрагментує національну ідентичність, послаблює ідею нації. Емігрантські общини й громади віддають перевагу етнічній, релігійній, мовній ідентичності порівняно з національною. Існує гостра необхідність розробки комплексної міграційної політики держави, яка передбачала б досягнення міграційної привабливості України не тільки для іммігрантів та їх інтеграцію в українське суспільство, а й для своїх громадян-мігрантів.
Глобалізація істотно обмежила функції національної держави як базової одиниці організації сучасного світу й визначального джерела національної ідентичності. Водночас значущість поділу світу саме за цим критерієм залишається незаперечним фактом, а національна належність - однією із найважливіших для людини. Національна держава у добу глобалізації отримала унікальну можливість для ефективного синтезу традицій та новацій у контексті модерного універсалізму.
Глобалізаційні та інтеграційні процеси зумовили формування нових наднаціональних ідентичностей, зокрема європейської. Як втілення спільності долі народів Європи вона виявляється у єдності цінностей, заснованих на гуманізмі й братерстві, толерантності, визнанні фундаментальних прав людини і норм права, ґрунтується на індивідуальній і соціальній відповідальності. Одночасно застосування європоцентризму як ідеологічного концепту й суспільно-політичної практики деструктивно впливає на сучасний міжцивілізаційний діалог через пропагування виняткового статусу західноєвропейських цінностей у світовому історико-культурному процесі.
Набуття Україною незалежного державного статусу передбачає формування цілісної самоідентифікованої спільноти, спроможної протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам. Творення спільної національно-державної ідентичності українців є основою життєдіяльності української держави, її внутрішньої та зовнішньої політики, забезпечення національних інтересів. Становлення модерної української політичної нації ускладнюється незавершеністю в оформленні сталої державно-політичної моделі країни, слабкістю держави та неефективністю діяльності державних органів. Лише інститут дієздатної соціальної, правової держави, що працює за стандартами європейської демократії, може зупинити ентропію національного буття і спрямувати вивільнену енергію українців на конструктивну творчу її самореалізацію.
Трансформація української національної ідентичності відбувається під впливом таких наднаціональних утворень як ЄС і СНД, у межах яких формуються відповідно європейська і пан(російська) наднаціональні ідентичності. Якщо маркери європейської ідентичності співіснують паралельно з маркерами національної, суттєво не впливаючи і не змінюючи її сутність, то маркери російської ідентичності спроможні нівелювати, а то й замінити ідентитенти української, деконструювати підстави для існування окремої української національної ідентичності. Перш ніж інтегруватися до Європи чи будь-якої іншої наднаціональної структури, Україна повинна сформувати власний національний проект - модель самодостатньої держави зі сформованою національною ідентичністю. У перспективі український проект може відбутися тільки як європейський.
Інтеграція України в глобальний світ передбачає пошук можливостей реалізації глобального проекту на національному, регіональному та міжнародному рівнях, що базується на її історичних, національно-культурних особливостях, враховує її геополітичне розташування та тенденції розвитку сучасного світу. Актуальним для України є формування власної національної глобалізаційної стратегії, яка б: а) гармонійно поєднувала активізацію внутрішніх ресурсів і різнобічних зв'язків зі світовою спільнотою, передусім європейською; б) забезпечувала максимальне використання можливостей, наданих глобалізацією, і мінімізувала її негативні наслідки; в) передбачала відому автономізацію українського суспільства від зовнішніх центрів як самостійного суб'єкта міжнародних відносин та утвердження власного іміджу на зовнішньополітичній арені; г) забезпечувала її поступове входження в глобальний соціум, максимально враховувала національні інтереси; ґ) залучала до формування національно-державної ідентичності представників етнічних, релігійних, мовних та інших груп усередині країни, а також українську діаспору як важливого чинника транскордонного та міжкультурного діалогу України зі світом; д) мала на меті формування на її теренах по-сучасному цивілізованого національного культурно-комунікативного простору.
Реалізація такої глобалізаційної стратегії змінить зв'язки, значення й смисли національного та глобального, які в майбутньому будуть включені в нові конструкції цілісності української національної ідентичності.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Козловець М.А. Соціокультурні аспекти трансформаційних процесів в Україні в контексті постмодерну / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 598. - Філософські проблеми науки, освіти та культури доби постмодерну. - Харків-Житомир, 2003. - С. 63-67.
2. Козловець М.А. Проблема національної ідентичності українців в контексті процесів глобалізації / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 18. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2004. - С. 201-211.
3. Козловець М.А. Ідеологічний простір України: від хаосу до інституціалізації / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 625-1/2004. - Філософські проблеми науки та культури. - Харків, 2004. - С. 52-57.
4. Козловець М.А. Ідеологія як фактор консолідації суспільства / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 18. - Житомир, 2004. - С. 35-39.
5. Козловець М.А. Ідеологія і становлення громадянського суспільства в Україні / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 20. - Житомир, 2005. - С. 36-41.
6. Козловець М.А. Філософія національної ідеї у творчості Івана Франка / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 29. - Житомир, 2006. - С. 8-14.
7. Козловець М.А. Ідеологія як фактор формування національної ідентичності / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 28. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007. - С. 91-99.
8. Козловець М.А. Блиск і злиденність філософії державотворення / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2007. - № 2. - С. 105-114.
9. Козловец Н.А. Украина в контексте культурной глобализации / Н.А. Козловец // Интеллигенция и взаимодействие культур: материалы VІ Международ. науч. конф. ("Байкальская встреча") (26-29 июня 2007 г.): в 2 т. / Отв. редактор И.И. Осинский. Т.1. - М.; Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2007. - С. 104-110.
10. Козловець М.А. Сучасна культурна глобалізація і національна ідентичність / М.А. Козловець // Вісник Черкаського університету. - Серія Філософія. - Випуск 109. - Черкаси, 2007. - С. 5-13.
11. Козловець М.А. Історична пам'ять як чинник формування національної ідентичності українців / М.А. Козловець // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 65. - К.: Академічний Центр "Аналітика", 2007. - С. 61-82.
12. Козловець М.А. Національна держава та проблема ідентичності за доби глобалізму / М.А. Козловець // Практична філософія.- 2007.- № 4.- С.12-124.
13. Козловець М.А. Націоналізм в історії людства. Особливості українського націоналізму / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 791. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Випуск 33. - Харків, 2007. - С. 176-179.
14. Козловець М.А. Глобальна міграція і політика ідентичності та громадянства / М.А. Козловець // Українська полоністика.- 2008. - Випуск 5. - Вид-во Житомирського державного університету імені Івана Франка. - С. 3-22.
15. Козловець М.А. Освіта і національна ідентичність в умовах глобалізації / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 40. - Житомир, 2008. - С. 8-14.
16. Козловець М.А. Глобалізація як чинник деструкції ідентичності / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2008. - № 3. - С. 210-218.
17. Козловець М.А. Ідентичність: сакральне та профанне / М.А. Козловець // Філософська думка. - 2008. - № 4. - С. 136-149.
18. Козловец Н.А. Глобализация: поиск новых форм идентичности / Н.А. Козловец // Вестник Бурятского государственного университета. Философия, социология, политология, культурология. - Выпуск 6. - Улан-Удэ, Изд-во Бурятского госуниверситета, 2008. - С. 49-55.
19. Козловець М.А. Сучасна глобалізація та антиглобалістичні концепції / М.А. Козловець // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Харків: ХАІ, 2008. - № 2 (15). - С. 66-69.
20. Козловець М.А. Європейська інтеграція і національна ідентичність: український контекст / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 35. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2008. - С. 146-158.
21. Козловець М.А. Національне міфотворення в контексті націєтворення / М.А. Козловець // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - № 829-2008. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Випуск 36. - Харків, 2008. - С. 174-178.
22. Козловец Н.А. Дискурс и национально-гражданские идентичности Украины и России / Н.А. Козловец // Интеллигенция и проблемы национальных отношений: материалы VІІ Междунар. науч. конф. (Байкальская встреча) (16-18 сентября 2008 г.) : в 2 т. / Отв. редактор И.И. Осинский. - М.; Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госунвиверситета, 2008. - Т.1. - С. 153-160.
23. Козловець М.А. Національна державність за доби глобалізму / М.А. Козловець // Практична філософія. - 2009. - № 2. - С. 164-172.
24. Козловець М.А. Схід-Захід: дилема чи проблема українського вибору? / М.А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 43. - Житомир, 2009. - С. 3-9.
25. Козловець М.А. Європейська ідентичність: уніфікація чи "єдність в розмаїтті"? / М.А. Козловець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Г. Воронкова. - Вип. 37. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2009. - С. 72-86.
26. Козловець М.А. Світовий комунікативний простір і національна ідентифікація / М.А. Козловець // Наукові записки. Серія "Філософія". - Острог: Вид-во Національного ун-ту "Острозька академія". - Вип. 6. - 2010. - С. 119-136.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Систематизація, узагальнення і конкретизація категорії свободи совісті та визначення механізмів здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні. Соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища.
автореферат [41,3 K], добавлен 13.04.2009Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.
реферат [22,0 K], добавлен 12.04.2010Соціально-політичні трансформації в ХХ столітті - фактор, що вплинув на перегляд ціннісних орієнтирів розвитку сучасної людини. Взаємозв’язок модних тенденції в одязі та грошового стану особистості як предмет філософських досліджень Торстейна Веблена.
статья [15,1 K], добавлен 27.07.2017Глибокий історико-епістемологічний аналіз впливу античної науки і математики на розвиток наукового раціоналізму ХVІІ ст., початок якого було закладено працями Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка. Історичні передумови побудови нової наукової картини світу.
реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.
курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013Мораль та її роль в саморозгортанні людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації. Увага до проблем моральної свідомості і культури в новому історичному контексті. Особливість моралі як регулятора людських взаємин. Форми суспільної свідомості.
статья [29,1 K], добавлен 20.08.2013Гендерні дослідження в гносеологічному, методологічному, ціннісному аспектах і в контексті суттєвих змін, що відбуваються в сучасній науці. Змістовна багатоманітність гендерних досліджень з точки зору контекстуальної визначеності розуміння людини.
автореферат [66,1 K], добавлен 13.04.2009Філософська рефлексія фон Гумбольдта над проблемами мови зі спробами лінгво-філософського осмислення її результатів. Цінність та оригінальність концепції мови Гумбольдта, її вплив на філософію та лінгвістику. Загальна картина світу, що постає у мові.
реферат [18,2 K], добавлен 02.07.2009Умови формування філософських поглядів Т.Г. Шевченка. "Філософія трагедії" та спроби деміфологізації української історії. Ідеальне суспільство в уявленні Т.Г. Шевченка. Простір для розквіту ідеальних сил. Національна пам'ять й національна гідність.
реферат [21,9 K], добавлен 20.05.2009Футурологія як галузь знання, що досліджує та конструює майбутнє. Біографія та наукова діяльність Ф. Фукуями, аналіз його футурологічних концепцій. Прогнози щодо України. США у контексті глобального розвитку цивілізації кінця XX - початку XXI ст.
реферат [42,7 K], добавлен 20.09.2009Характеристика ринкового "соціального характеру", який ґрунтується на тому, що індивід перетворюється на товар. Аналіз процесу повної відмови людини від своєї внутрішньої суті, коли вона формує в собі ті якості, які користуються попитом у суспільстві.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження ролі синергетичної парадигми в юриспруденції. Визначення синергетики як загального (філософського) підходу до вивчення держави і права. Загальна характеристика та особливості застосування синергетики для пізнання правових явищ і феноменів.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 18.02.2014Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Дослідження впливу ідей філософії екзистенціалізму на становлення образів фільмів провідних майстрів західноєвропейського кіно 1960-1980 років. Вивчення проблематики стосунків людини й суспільства у контексті аналізу долі людини в історичному процесі.
статья [32,5 K], добавлен 24.04.2018Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.
реферат [23,7 K], добавлен 24.10.2010Опис життєвого, творчого та наукового шляху Л.П. Карсавіна - науковця ідеолога євразійського руху. Дослідження його філософських та соціально-політичних поглядів. Історіософія Карсавіна в працях, присвячених дослідженню історичних процесів, подій та явищ.
дипломная работа [88,9 K], добавлен 07.12.2011Джерела та філософія проблеми буття. Питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Перша філософська концепція буття. Філософська система Гегеля. Філософія постмодерну. Структура буття та світу людини.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.12.2012Концепції діалогу і поняття соціокультурного діалогу. Впливи сучасних процесів глобалізації на традиційні культури. Соціокультурний діалог як альтернатива загрозі зіткнення або війни цивілізацій. Деструктивні процеси в полікультурному суспільстві.
автореферат [61,9 K], добавлен 13.04.2009Єдність біологічного (природного) та духовного начал в людині, релігія як форма світогляду. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Форми релігійного світогляду. Філософський світогляд. Відношення людини до світу та пізнання сенсу буття.
реферат [26,1 K], добавлен 18.10.2012Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017