Феномен самоідентифікації соціального суб’єкту в дискурсивних просторах

13. Дискурсивні простори конституюються онтологією Іншого, що передбачає включення іншості як невід'ємного компонента в процес перформативної самоідентифікації. Дослідження онтології Іншого та Інших та їх класифікація дозволила виявити такі концепцептуалізаціі Іншого: 1) Інший як Ближній, в ідеалі Бог, або Абсолют, 2) діалогічна концепція Іншого «Я ? Ти»; 3) Інший як структура чи закон; 4) Інший як фіксована дискурсивна ідентичність; 5) Інший як множинність актів дискурсивної самоідентифікації. Соціальна реальність, яка надається дискурсивними просторами самоідентифікації, визначається онтологією Іншого або Інших, задає рамки конституювання полісуб'єктивності.

14. Спосіб самозасвідчення соціального суб'єкту в самоідентифікаційних дискурсивних процесах із використанням онтології «Іншого» показав, що самоупізнавання як момент самозасвідчення суб'єкта опосередковано інтерпеляцією, котра присвоює суб'єкту певне «ім'я». Процес самоідентифікації можливий тільки за умови проблематизації суб'єктом свого власного існування, яке визначається як неспинне бажання стати саме соціальним суб'єктом. Самоідентифікація мислиться як детермінація вільною або «плаваючою» дискурсивною функцією, означеною онтологією Іншого, і виражається в прийнятті суб'єктом певної позиції в дискурсивному просторі. Суб'єкт виявляє себе через дискурсивні акти самоідентифікації в тій чи іншій позиції соціального простору та характеризується присвоєнням того чи іншого «імені» дискурсу в різних місцях.

15. Соціально-топологічну основу розроблюваної концепції дискурсивних просторів самоідентифікації склали наступні базисні концепти: «якость» і «відносини», «порядок», «інтелігібельность», «символічне». Епістемологічні підстави розробленої концепції були розширені та доповнені концептами соціального конструктивізму, що виконують функцію обґрунтування та подання полісемантичних можливостей дискурсу. До них відносяться «конвенціональність» «перформанс», «контекстообумовленість» і «творіння» значень дискурсу, «локальність» і «ситуативність» дискурсивної події.

16. Мова у соціальній варіативності дискурсів задається через різноманіття областей застосувань або правил, які є локальними, а не універсальними. Цей підхід дозволяє визначити соціальне ціле як рухливу конфігурацію дискурсивних просторів, що конституюються полями «інтердискурсу», що дає можливість розглядати соціального суб'єкта як сингулярну точку «напруги» або сходження безлічі різних дискурсивних подій. Соціальна варіативність виявляється як при переході від одного інтердискурсивного поля до іншого, так і при переході з однієї позиції інтердискурсивного поля (як точки перетину дискурсивних подій) до іншої позиції того ж дискурсивного поля. У кожному випадку має місце зміна соціальної якості, що виражається в зміні умов існування суб'єкта дискурсу, тобто умов конструювання / розуміння мовленнєвого висловлювання, що безпосередньо змінює і саму соціальну позицію, і, в підсумку, визначає процес самоідентифікації суб'єкту.

17. На підставі розгляду соціальної реальності як дискурсивної цілісності та початкової впорядкованості виявлено вісім онтологічних характеристик-показників дискурсивного простору самоідентифікації: континуальність, антиномічна закритість/відкритість, зв'язність, дискурсивна просторовість, силова підоснова, позиційність, диспозиційність і субординація (ієрархічність).

18. Механізм функціонування ідентифікаційних матриць суб'єктивності, що задає процеси самоідентифікації суб'єкта, має онтологічні атрибути своєї дії: топосність, перформативність, іншість, інтердискурсивність, ретроактивний ефект, міграційність («дрейф») топосів, атопосність. Дискурс суб'єкту передбачає спільне співбуття дискурсів і як такий він неминуче відсилає до іншого дискурсу. Розуміння інтердискурсу як конститутивного поля дискурсу суб'єкту передбачає, що зміст того, що говоримо, завжди укладений у соціальні умови його «виробництва». Ідентифікаційні матриці суб'єктивності виникають тільки на мікросоціальному рівні. Атрибути дії ідентифікаційних матриць підтвердили вихідну тезу дослідження: суб'єктивність кожен раз встановлюється заново в залежності від тих дискурсивних просторів самоідентифікації і їх полів, у яких суб'єкт перебуває.

Отримані результати позначають рубежі подальших досліджень такої багаторівневої та багатогранної проблеми як проблема самоїдентифікації соціального суб'єкту та розширення представленої концепції дискурсивних просторів самоідентифікації соціального суб'єкту до рівня міждисциплінарної теорії.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях

Палагута В.И. Самоидентификация социального субъекта в дискурсивных пространствах / В.И. Палагута. - Днепропетровск: Инновация, 2010. - 440 с. (25,35 п.л.).

Палагута В.И. И.Кант в свете перманентного кризиса сознания и децентрированности современного человека / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 4. - Дніпропетровськ, 1999. - С. 31-37.

Палагута В.И. Была ли у Гегеля идея индивидуальной смерти / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 8. - Дніпропетровськ, 2000. - С. 99-109.

Палагута В.И. Человек XXI века как объект философского анализа: опыт постановки проблемы аннигиляции человеческой субъективности / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 25. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 45-49.

Палагута В.И. Современный антропогенез: опыт постановки проблемы / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2006. - № 3 (47). - С. 52-56.

Палагута В.И. Исследование топографии антропоориентированных пространств: опыт постановки проблемы / В.И. Палагута // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія». - Вип. 13. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 172-181.

Палагута В.И. Проблема изучения онтологического гетерогенеза на примере шизоанализа Ж. Делеза и Ф. Гваттари / В.И. Палагута // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 52-68.

Палагута В.І. Сучасний психоаналіз та шизоаналіз у дослідженні глибинних засад політичних і соціокультурних явищ / В.І. Палагута // Наук. вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Вип. 301-302. Філософія. - Чернівці, 2006. ? С. 86-90.

Палагута В.И. Теоретические основы применения структурного психоанализа для изучения современных общественно-политических, идеологических и социокультурных феноменов / В.И. Палагута // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія.» - Вип. 15. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 362-368.

Палагута В.И. Феноменология социального пространства / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз.зб. наук. праць. - Вип. 29. - Дніпропетровськ, 2007. - С. 70-76.

Палагута В.И. Коллективное тело в контексте конституирования социальной пространственности / В.И. Палагута // Наук. вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Вип. 352-353. Філософія. - Чернівці, 2007. - С. 176-180.

Палагута В.И. Роль дискурса в конструировании социальной пространственности / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2007. - № 3 (53). - С. 94-98.

Палагута В.И. Проблема методологии исследования социального пространства в контексте дискурсивных практик / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2007. - № 5 (55). - С. 75-79.

Палагута В.И. Проблема поиска оптимальной стратегии исследования социально-пространственных представлений / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2007. - № 6 (56). - С. 52-57.

Палагута В.И. Современное образовательное пространство: новые подходы к изучению педагогического дискурса / В.И. Палагута // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія.» - Вип. 16. - Дніпропетровськ, 2007.- С. 195-201.

Палагута В.І. Проблема психоаналітичної складової в семіотичних дослідженнях уявлень та фантазій / В.І. Палагута // Культурологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини. Сер. «Філософія, соціологія, педагогіка і психологія.» - Запоріжжя, 2008. - № 20. - С. 124-130.

Палагута В.И. Дискурсивность и пространственность как важнейшие элементы конструирования социального мира (социальное пространство и мировоззрение) / В.И. Палагута // Філософсько-антропологічні студії 2008. - К.: Стилос; Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 444-454.

Палагута В.И. Этика пустоты как фактор кризиса идентичности современного человека / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Спец.вип. - Дніпропетровськ, 2008.- С. 231-238.

Палагута В.И. К возможности разработки структурального метода для социально-философских исследований / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2008. - № 2 (58). - С. 53-58.

Палагута В.И. Проблема разработки новой метафорики мышления для изучения социальных пространств / В.И. Палагута // Грані - Дніпропетровськ, 2008. - № 3 (59). - С. 61-66.

Палагута В.И. Социальное пространство как концепт социально-философского исследования / В.И. Палагута // Наук. вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Вип. 412-413. Філософія. - Чернівці, 2008. - С. 59-65.

Палагута В.И. Актуальные проблемы исследования современных социальных пространств / В.И. Палагута // Культурологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2009. - № 22. - С. 127-133.

Палагута В.И. Коллективное тело как смысловой горизонт социальной пространственности / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 30. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 39-47.

Палагута В.И. Дилемма визуализации или парадоксы трансформации новоевропейских социокультурных универсалий / В.И. Палагута // Філософія. Культура. Життя: Міжвуз. зб. наук. праць. - Вип. 31. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 24-33.

Палагута В.И. Возможности построения дискурсивной теории социального пространства / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 1 (63). - С. 61-64.

Палагута В.И. На пути создания дискурсивной теории социального пространства / В.И. Палагута // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2009. - С. 179-186.

Палагута В.И. Проблемы разработки дискурсивной теории социального пространства / В.И. Палагута // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. «Філософія. Соціологія. Політологія.» - Вип. 19. - Дніпропетровськ, 2009.- С. 138-144.

Палагута В.И. Социальная онтология в контексте разработки современной социальной теории / В.И. Палагута // Актуальні проблеми духовності: збірка наук. праць. - Вип. 10. - Кривий Ріг, 2009- С. 350-359.

Палагута В.И. Возможности и границы структурализма в понимании дискурса / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 3 (65). - С. 58-63.

Палагута В.И. Субъективность как множественность самоидентификаций (онтологический аспект) / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 4 (66). - С. 46-51.

Палагута В.И. Проблема самоудостоверения субъекта в дискурсе / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 5 (67). - С. 50-55.

Палагута В.И. Эпистемологические основания применения топологических концептов к изучению дискурсивного пространства / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 6 (68). - С. 70-76.

Палагута В.И. Социальное пространство как дискурсивная форма субъективности / В.И. Палагута // Наук. вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. - Вип. 462-463. Філософія. - Чернівці, 2009. - С. 43-51.

Палагута В.И. Проблема социализации субъекта в контексте формирования современной социальной теории / В.И. Палагута // Культурологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2010. - № 24. - С. 121-127.

Палагута В.И. Исследование топологических характеристик дискурсивного пространства субъекта / В.И. Палагута // Грані. - Дніпропетровськ, 2010. - № 1 (69). - С. 34-39.

Анотація

Палагута В.І. Феномен самоідентифікації соціального суб'єкту в дискурсивних просторах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 ? соціальна філософія та філософія історії. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню процесу самоідентифікації соціального суб'єкту в дискурсивних просторах. Представлена концепція дискурсивних просторів самоідентифікації соціального суб'єкту як досліджування мікрорівнів соціального виміру буття, де вивчаються основні характеристики самоідентифікації соціального суб'єкту: дискурсивність, перформативність, ретроактивний ефект, «базальна» соціальність, просторовість, самоозначування в світлі аналізу сучасного феномена полісуб'єктивності і множинності самоідентифікації. Розглядається процес самоідентифікації соціального суб'єкту з позицій дослідження онтологічних характеристик дискурсивних просторів: проводиться аналіз самоідентифікації в контексті онтології «Іншого», вивчення феномена самозасвідчування суб'єкту. Досліджується епістемологія дискурсивного простору з використанням положень соціальної топології та соціального конструктивізму, його онтологічні підвалини та специфіка, розкриваються його основні онтологічні характеристики, встановлюються атрибути дії механізму ідентифікаційних матриць суб'єктивності в полях дискурсивних просторів.

Аннотация

Палагута В.И. Феномен самоидентификации социального субъекта в дискурсивных пространствах. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию процесса, структуры и механизмов самоидентификации субъекта. Разработана и представлена концепция дискурсивных пространств самоидентификации социального субъекта, исследующая проблему «вхождения» субъекта в социальные измерения бытия его существование на микроуровнях социального.

Проанализирован современный феномен полисубъективности, определяющий онтологическое измерение субъекта как сущего, его глубинную социальную природу, заложенную в процессах самоидентификации. Раскрыто положение, что идентификация субъекта со своими высказываниями является его онтологической инстанцией как сущего. Выявлены специфика и основные характеристики перформативной самоидентификации: процессуальность, дискурсивность, перформативность, «базальная» социальность, самоименование, ретроактивный эффект, пространственность. Установлены основные ее разновидности - прямая самоидентификация, обратная - деидентификация и возвратная - реидентификация. Обосновано положение, что самоидентификация осуществляется в особого рода дискурсивных образованиях - дискурсивных пространствах и их полях. В них сам субъект как сущее, самоидентифицирующееся через собственные предикаты, невозможен до речевых высказываний и их знаков. показано, что в дискурсивных пространствах специфика самоидентификационного процесса субъекта носит перформативный, «базально» социальный, самоозначивающий, пространственный и ретроверсивный характер, она способна к континуально-дискретному преобразованию своей векторной направленности и многочисленным трансформациям, помимо перформативной выявлены и иные разновидности самоидентификации субъекта - нарративная и пространственно - телесная.

Самоидентификация рассмотрена в контесте восприятия социальной реальности и выявлено преимущество имманентной позиции наблюдателя социальной реальности в сравнении с трансцендентной, что позволяет избежать парадоксов её реификации и гипостазирования, что обеспечивается благодаря ёё рассмотрению с позиций субъект-объктного тождества и континууму социального дискурса. Установлено, что одним из преимуществ имманентной позиции наблюдателя заключается в том, что она вводит стратегию метафорического конструирования социальной реальности в качестве обязательного условия, что позволяет показать ограниченность реификационистских и гипостазирующих навыков мышления классического и постклассического социального теоретизирования.

Представлена множественность самоидентификации субъекта как неотъемлемое свойство дискурсивных пространств, конституированных онтологией «Другого» и показано, что процесс самоидентификации в дискурсивных пространствах как «местах» ее осуществления предполагает включение другости как неотъемлемого компонента в любую разновидность самоидентификации. Исследованы онтологии Другого и предложена их классификация, которая позволила сделать различение основных концепцептуализаций Другого: Другой как Ближний, в идеале Бог или Абсолют; диалогическая концепция Другого - «Я - Ты»; Другой как символическая структура или закон; Другой как дискурсивная идентичность; Другой как множественный процесс самоидентификации. Установлен способ самоудостоверения субъекта в дискурсивных пространствах с использованием онтологии «Другого» как множественности самоидентификации. Показано, что самоудостоверение не должно рассматриваться как внешний «эффект» именования через интерпелляцию, оно возможно только при условии проблематизации субъектом своего собственного существования, которое определяется нами как настоятельное желание состояться социальным субъектом. Самоидентификация определяется детерминацией субъекта свободной дискурсивно-пространственной функцией, выражающейся в занятии субъектом всегда определенной социальной позиции в дискурсивном социальном пространстве.

Определены эпистемологические основания концепции дискурсивных пространств самоидентификации ? социально-топологическую основу разрабатываемой концепции составили следующие базисные концепты: концепты «качество» и «отношение», «порядок», «интеллигибельность», «символическое», а также, концепты социального конструктивизма, выполняющие функцию демонстрации полисемантических возможностей дискурса: «конвенциональность», «перформанс», «контекстообусловленность» и «созидательность», «локальность» («ситуативность»). Проведен компаративный анализ подходов к топологизации социальной реальности как целостности. В качестве базисного установлен подход, в котором социальное целое определяется через подвижную конфигурацию дискурсивных пространств, конституируемую полями «интердискурса», что дает возможность рассматривать социального субъекта как схождения множества различных дискурсивных событий, что непосредственно определяет реляционость самой социальной позиции, в которой происходит самоидентификация субъекта. Раскрыты социальные возможности дискурса и выявлено восемь онтологических характеристик дискурсивного пространства самоидентификации. Этими характеристиками-показателями являются: континуальность, антиномическая закрытость/открытость, связность, особого рода пространственность или «чистый» spatium, силовая подооснова, позиционность, диспозиционность и субординация (иерархичность). Итог проделанной работы представляется выявлением основных онтологических атрибутов механизма действия идентификационных матриц субъективности: топосность, «дрейф» топосов, атопосность, перформативность, другость, интердискурсивность, ретроактивность. В процессе исследования было установлено, что идентификационные матрицы субъективности действуют только на микроуровнях социального.

Annotation

Palaguta V.I. Phenomenon of Social Subject Self-Identification in Discoursive Spaces. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Doctor of Philosophy according to speciality 09.00.03 - Social Philosophy and Philosophy of History. - Oles Gonchar's National University of Dnipropetrovsk. - Dnipropetrovsk, 2010.

The thesis is devoted to the complex research of a social subject self-identification process in discoursive spaces. The conception of discoursive spaces of social subject self-identification is presented as the investigation of microlevels of social dimension of existence, there the basic characteristics of a social subject self- identification are studied: the discoursivity, the performativity, the retroactive effect, the basal sociality, the spatiality, the self-signifying in the light of the analysis of the contemporary phenomenon of poly-subjectivity and of self-identification plurality. The process of a social subject self-identification is considered from the position of studying the ontological characteristics of the discoursive spaces: the analysis of self-identification in the context of the ontology of "the Other", the studying of the phenomenon of the subject self-authentication. The epistemology of the discoursive space is investigated with the usage of the positions of social topology and social constructivism, its ontological foundation and specificity, its basic ontological characteristics are disclosed, the attributes of the action of the subjectivity identification matrix mechanism in the discourse spaces fields are set.

Размещено на Allbest.ru