Філософсько-антропологічний вимір соціальності: постсучасні конотації

Теоретико-методологічні передумови, необхідні для розробки онтологічної моделі соціальності та її абриси. Розгортання соціальної суб’єктності в політико-правовій сфері. Сутність та специфіка феномену відчуження, його антропо-онтологічна визначеність.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2015
Размер файла 68,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

17. Кузь О. М. Онтологічні засади політики / О. М. Кузь // Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ : XXI Харківські політологічні читання : матер. міжнар. наук.-теорет. конф. - Х. : ХАП, НЮАУ імені Ярослава Мудрого, НДI державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2008. - С. 124-127.

18. Кузь О. М. Політичний процес як реалізація політичної суб'єктності / О. М. Кузь // Cоціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доповідей учасників I Конгресу Соціологічної асоціації України, 15-17 жовтня 2009 року. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. - С. 383.

19. Кузь О. М. Специфіка антропологічної соціальності / О. М. Кузь // Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея : матер. міжнар. наук. конф. 16-17 жовтня 2009 р. - Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. - С. 144-146.

20. Кузь О. М. Регіоналізація влади в українському суспільстві / О. М. Кузь // Влада та суспільство під впливом закону «циркуляції еліт» : матер. міжнар. наук.-теорет. конф. (XXIII Харківські політологічні читання). - Х. : ХАП, НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України, 2010. - С. 78-79.

21. Кузь О. М. Соціальна реальність як механізм подолання відчуження в постсучасному філософському дискурсі / О. М. Кузь // Дні науки філософського факультету - 2010 : міжнар. наук. конф. (21-22 квітня 2010 року) : матер. доповідей та виступів. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський національний університет», 2010. - Ч. IV. - С. 114-116.

22. Кузь О. М. Реванш соціальності / О. М. Кузь // Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії : зб. наук. робіт за матеріалами міжнародної наукової конференції / за заг. ред. О. С. Черемської. - Х. : ФОП Александрова К. М., ВД «ІНЖЕК», 2010. - С. 93-97.

АНОТАЦІЇ

Кузь О. М. Філософсько-антропологічний вимір соціальності: постсучасні конотації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. -Харків, 2011.

У дисертації розроблено і репрезентовано якісно новий науковий напрям дослідження соціальності як такої та її конкретних форм, що долає вузько дисциплінарні межі соціальної філософії і філософської антропології, реалізуючи їхній інтегративний потенціал у міждисциплінарному синтезі соціально-гуманітарного знання про соціальність на засадах антропо-онтологічного підходу. Запропонована в роботі антропо-онтологічна концептуалізація соціальності дозволила змістовно визначити проблемно-тематичне поле, у межах якого можлива інтеграція соціально-гуманітарного знання про неї та її постсучасна теоретизація.

У дисертації розроблені: антропоморфна мультиплікативна онтологічна модель соціальної реальності; антропо-онтологічна концепція полісуб'єктності як наріжної конститутивної ознаки соціальності; антропо-онтологічний підхід у дослідженні розгортання суб'єктності в політико-правовій сфері. Здійснено осмислення антропо-онтологічної вкоріненості та визначеності відчуження і його сучасних / постсучасних форм прояву.

Ключові слова: антропо-онтологічний підхід, постсучасність, соціальність, соціальна реальність, суб'єктність, полісуб'єктна соціальність, політична реальність, правова реальність, держава, відчуження.

Кузь О.Н. Философско-антропологическое измерение социальности: постсовременные коннотации. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой ступени доктора философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. - Харьков, 2011.

В диссертации разработано и представлено качественно новое научное направление исследования социальности как таковой и ее конкретных форм, которое преодолевает узко дисциплинарные границы социальной философии и философской антропологии, реализуя их интегративный потенциал в междисциплинарном синтезе социально-гуманитарного знания о социальности на основании антропо-онтологического подхода. Предложенная в работе антропо-онтологическая концептуализация социальности позволила содержательно определить проблемно-тематическое поле, в границах которого возможна интеграция социально-гуманитарного знания о ней и ее постсовременная теоретизация.

Теоретико-методологические предпосылки и перспективы философско-антропологической рефлексии социальности внутренне связаны с нерешённостью проблем преодоления расхождения между человеком, постсовременными формами его бытия как предметом исследования и традиционными методами его познания; с неопределенностью познавательного статуса самой философско-антропологической рефлексии как в философии, так и в ее междисциплинарных отношениях с социально-гуманитарными науками, а также с методологическими проблемами постсовременного социально-гуманитарного познания, которые центрируются вокруг отсутствия интегративного знания о социуме и разработанной системы категорий и понятий, способных описывать и объяснять как социальность в целом, так и новые формы социального бытия человека. Обосновано, что преодолению этих теоретико-методологических проблем будет способствовать междисциплинарный синтез философского и социологического познания при помощи интегративных возможностей философско-антропологической рефлексии социальности. Важнейшими направлениями реализации такого синтеза могут выступить разработка онтопарадигмы социальной реальности и раскрытие конечных оснований бытия субъектности.

Исходя из всех этих соображений, в диссертации разработана антропоморфная мультипликативная онтологическая модель социальной реальности. Она включает в себя: атрибутивную модель, фиксирующую неотъемлемые элементы и качества социальности; хронотопологическую модель, раскрывающую структуры социального времени и социального пространства в их взаимосвязи; инструментальную модель, отражающую те ресурсы, при помощи которых создается, воссоздается и развивается социальная реальность. Предложена антропо-онтологическая концептуализация социальной реальности: это локализированная в пространстве-времени актуальность и потенциальность осмысленного человеческого со-бытия, в целом имеющая качество субъектности - способности (готовности) давать адекватный ответ на внешние воздействия и внутренние процессы, угрожающие ее целостности. Социальная реальность может рассматриваться, во-первых, как интерпретативная реальность, требующая от человека описания, объяснения и понимания, а во-вторых, - как надиндивидуальный субъект «структурного» типа, выступающий инструментальным основанием деятельности и жизнедеятельности индивидных субъектов. Раскрыты соподчинение и разноплановость онтологической структуры социальной реальности, уровни которой - онтологический, субстанциальный, институциональный, организационный, нормативный, ценностный - являются, одновременно, и реальными, и аналитическими.

Разработана и последовательно применена антропо-онтологическая концепция полисубъектности как определяюшего конститутивного признака социальности. Она позволяет в социогуманитарном познании раскрыть смысло-коммуникативную природу социальной реальности и системно-сущностно разграничить субъектность как онтологическую и субъективность как гносеологическую ее характеристики, а также опровергнуть эсхатологические диагнозы «смерти субъекта» и «конца социального».

Применение антропо-онтологического подхода в исследовании разворачивания субъектности в политико-правовой сфере позволило по-новому определить проблему «политического» и «правового», провести разграничение политического и политики как практической деятельности, дать определение политики, связанное с наличным политическим полем, как актуальным, так и потенциальным, а также переосмыслить взаимосвязь и взаимоперетекание социальной, политической и правовой реальностей. Получило дальнейшее развитие понимание сущности государства, которое в своем антропо-онтологическом измерении не тождественно системе политической власти, а является политическим сообществом в состоянии «устойчивого равновесия». Государство реализует свою субъектную сущность в процессе функционирования и развития и приобретает характер правового государства, имплементируя в свои основы идею прав человека. Институализация власти в правовом государстве должна быть направлена на легитимацию диффузии власти.

Осмыслена антропо-онтологическая укорененность и определенность отчуждения, его современные / постсовременные формы проявления. Выявлено парадоксальное превращение социальной реальности из механизма отчуждения в средство его преодоления.

Ключевые слова: антропо-онтологический подход, постсовременность, социальность, социальная реальность, субъектность, полисубъектная социальность, политическая реальность, правовая реальность, государство, отчуждение.

Kuz O. M. The philosophical and anthropological measurement of sociality: postcontemporary connotations. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy, speciality 09.00.04 - philosophic anthropology, philosophy of culture. - Kharkiv National Pedagogical University named after H. S. Skovoroda, Kharkiv, 2011.

A qualitatively new scientific research area, aimed at examining sociality as it is, as well as its definite forms, that overcomes social philosophy and philosophic anthropology narrow frames, applying their integration potential to the interdisciplinary synthesis of social-humanitarian knowledge about sociality on the basis of anthropological-ontological concept of sociality allowed to define the problem-thematic field and it was proved that within its framework integration of social-humanitarian knowledge about it as well as its postcontemporary theoretization is possible.

Anthropomorphic multyplicational ontological model of social reality; anthropological-ontological polysubjectness as an essential constitutive feature of sociality; anthropological approach to the discovering of subjectness development in the political and juridical sphere have been worked out in the thesis.

Anthropological-ontological grounds and definition of estrangement and its contemporary / postcontemporary existing forms have been investigated.

Key words: anthropological-ontological approach, postcontemporary period, sociality, social reality, subjectness, polysubjected sociality, political reality, juridical reality, state, estrangement.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Специфіка аналізу білінгвізму як особливого соціального явища у різних аспектах, зокрема у межах соціальної філософії. Застосування процедури системного розгляду в трьох взаємопов’язаних аспектах - структурному, функціональному, динамічному аспектах.

    статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017

  • Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.

    дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014

  • Суть і характер феномену творчості. Систематизація філософських підходів до його розуміння. Обґрунтування факторів формування креативності особи. Види творчої діяльності (наукова, технічна, художня, філософська, соціальна). Ознаки таланту та геніальності.

    реферат [46,6 K], добавлен 12.08.2013

  • Антропологічна тенденція, що намітилася в мілетській філософії, етапи та особливості її розвитку і переосмислення у Геракліта. Держава і право у вченні Геракліта, специфіка інтерпретації даних питань. Проблеми полісу, законів. Сутність вільної людини.

    контрольная работа [21,4 K], добавлен 05.01.2011

  • Сутність і передумови виникнення культури Ренесансу в Європі наприкінці XIV-XVI ст. Аналіз проблеми відносин між культурними аспектами Ренесансу і Реформації. Передумови виникнення італійського гуманізму, його основні представники. Платонізм ренесансу.

    реферат [29,8 K], добавлен 10.08.2010

  • Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 13.05.2014

  • Оцінка вчення німецького просвітителя Д. Віко на тлі розвитку політико-правової практики і історичної думки Італії кінця XVIII – початку XIX ст. Моменти автобіографії та праці мислителя-філософа. Визначення типу праворозуміння, викладеного в його трудах.

    реферат [25,6 K], добавлен 04.08.2011

  • Розгляд станів і громадянського суспільства у філософській концепції Г.В.Ф. Гегеля, роль та значення даного процесу в визначенні статусу цих соціальних інститутів у державі. Напрямки вивчення правових, філософських, політичних і соціальних аспектів.

    статья [25,9 K], добавлен 30.07.2013

  • Соціально-політична характеристика державного устрою Франції. Ознайомлення із філософською діяльністю Вольтера. Розгляд впливу вчення про "освічений абсолютизм" на розвиток сфер адміністрації, фінансів, суду, розумового життя, церкви і селянського побуту.

    реферат [29,9 K], добавлен 05.08.2010

  • Специфіка трансформації соціальної пам’яті в умовах інформаційного суспільства. Філософська трансформація понять "пам’ять" і "соціальна пам’ять". Соціальна пам’ять як єдність історичної та колективної пам’яті, її інновації в інформаційному суспільстві.

    автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людської сутності. Влада як фундаментальний вимір буття, її значення, роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Характеристика влади як феномену екзистенції.

    автореферат [29,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Відчужена праця за Марксом. Сучасна трактовка. Проблема ізольованості (відчуженості) людини в роботі Фромма "Утеча від свободи". Усунення відчуження - процес, зворотний відчуженню. Праця - засіб саморозвитку людини.

    реферат [37,0 K], добавлен 24.04.2003

  • Особливості вчення св. Томи Аквінського про живі тіла, специфіка і роль відображення в ньому актуальних для сьогодення проблем екології та біоетики. Напрямки взаємодії етики та метафізики в даній сфері. Сутність і основні проблеми "зеленого" томізму.

    статья [34,6 K], добавлен 24.11.2017

  • Принципи передачі влади в імперії та інструментарій її сакралізації. Безперервність традицій владної моделі Риму. Теоретичні розробки християнських філософів. Система спадкування влади за кровною спорідненістю. Створення в імперії складного церемоніалу.

    реферат [33,3 K], добавлен 10.08.2017

  • Філософія глобалістики, основні етапи та напрямки її становлення, виникнення Римського клубу, його головні ідеї. Головні проекти, соціально-філософські передумови будування моделі глобального розвитку. Соціоприродні процеси в житті на нашій планеті.

    реферат [40,7 K], добавлен 20.07.2010

  • Основні сучасні концепції філософсько-економічної галузі соціальних досліджень, їх напрямки. Неолібералізм, концепція постіндустріального суспільства, філософія глобальних проблем та комунікативна парадигма філософування. Філософсько-економічні категорії.

    реферат [17,3 K], добавлен 09.09.2009

  • Історичні типи філософії права. Філософсько-правові вчення у Західній Європі у XV–XVIII ст. Філософсько-правові думки в період Відродження та Реформації: Н. Макіавеллі, М. Лютер, Ж. Боден. Ідеї Нового Часу та епохи Просвітництва: Г. Гроцій, Т. Гоббс.

    контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.05.2014

  • Загальний огляд філософсько-теологічного вчення святого Томи Аквінського: метафізика, природа, картина світу, проблеми пізнання, етико-соціальна доктрина. Неотомізм як напрям релігійної філософії XX століття. Інтегральний гуманізм Жака Марітена.

    реферат [42,1 K], добавлен 20.10.2012

  • Антропологічний підхід у вивченні релігії Е. Тайлора: сутність примітивної релігії є анімізм. Проблеми примітивної релігії по Д. Фрезеру: магія і її співвідношення з релігією й наукою, тотемізм і соціальні аспекти ранніх вірувань, культ родючості.

    реферат [23,8 K], добавлен 24.02.2010

  • Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.

    реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.