Концепт "природа" в сучасному філософському дискурсі
Предметне поле і методологічні засоби аналізу концепту "природа" в сучасному філософському дискурсі. Феноменологія сумісних імплікативних зв'язків природи як предмету природничих наук. Визначення топосів взаємодії науки і донаукових форм пізнання.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2015 |
| Размер файла | 141,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Анализ генезиса и феноменологии этических концепций, которые легли в фундамент современной экологической этики показал, что современный этический дискурс рассматривает жизнь в качестве единственного основания для ценности, поэтому неизбежен конфликт интересов человека и других форм жизни. С другой стороны нравственный порыв нередко может вступать в острое противоречие с природным порядком протекания событий, что приводит к результату, противоположному ожидаемому.
В условиях постмодернистской критики науки происходят мощные парадигмальные сдвиги как в самой науке, так и на пограничных с наукой территориях. Одна из общефилософских и междисциплинарных «парадигм» - коэволюция природы и общества. Показано, что природа и общество демонстрируют отчетливую темпоральную асимметрию, эволюция человеческого общества (техноэволюция) и биологическая эволюция подчиняются несводимым друг к другу закономерностям. Новая парадигматика затрагивает биологию и в аспекте распространения феномена «живого существа» на очень широкий круг любых достаточно сложных, самоорганизующихся систем, постулируя, таким образом отсутствие какой-либо принципиальной специфики у жизни.
Общенаучная картина мира, выполняя роль исследовательской программы в постнеклассической науке в себе содержит соотнесенность знаний об объекте и с ценностно-целевыми структурами деятельности, основанием чего является нарратив, способный обеспечивать согласованность научного опыта с другими формами человеческого опыта. Тотальной композицией, включающей любые формы человеческого опыта выступает жизненный мир.
Анализ истории концепта «научная картина мира» показал его генетические связи с географической картой мира как «чертежом» духовной и экономической экспансии западной технологизирующейся цивилизации. В это же время происходит стремительное развитие методов перспективы в живописи, которая совместно с наукой формирует позицию «абсолютного наблюдателя», обеспечившую объективное и надличностное восприятие мира. В современной живописной картине единство зрительского восприятия, сюжетного содержания и телесных предметов утрачивает какую-либо формирующую силу. Вместе с тем, классическая геометризация пространства оказалась несовместимой с фрактальными способами восприятия мира и его описания, при котором субъект оказывается вписанным в мир, а не выносится в область трансцендентальных условий опыта.
Объективные трудности формирования современной общенаучной картины мира свидетельствует об отсутствии в большой науке заботы о теоретическом единстве собственных оснований (к концу ХХ в. интерес к стратегиям единой теории или общенаучной картины мира сохранился лишь в маргинальных научных группах), об исчерпанности самого концепта «картина мира» о его несоответствии реалиям постнеклассической науки. Существуют все основания для замены этого классического концепта постнеклассическим концептом «перформанс мира». «Точка зрения» как центральный смысловой узел оптикоцентрической парадигмы уступает сегодня по всему многоместному топосу культуры точке переживания, точке прикосновения, точке испытания, точке поступка. Перформанс мира предполагает преодоление разрыва между миром и человеком, его вопрошающим.
Ключевые слова: природа, наука, экология, целостность, этика, парадигма, научная картина мира, перформанс мира.
SUMMARY
Yevgeniy Lebyed. Concept «nature» in modern philosophical discourse. - Manuscript.
Thesis for a doctoral degree in Philosophy, speciality 09.00.09 - Philosophy of Science. - Kharkiv national university. - Kharkiv, 2009.
This thesis represents a new version of philosophy of nature as an investigation of the human presence, which questions the character of its being in this world, nature and science, and thematizes multidimensional space of complementary relations of “the nature” concept with consciousness, unconscious, culture, education, ethics and science.
The work explicates an ineradicable thirst of human spirit for unity with nature. It is elucidated that ethical conceptions consolidated by ecology, by life as a supreme value, by contents of deep strata of psyche and by fear as the final and irrefutable evidence appear regressive, and for this reason cannot represent the actual inner value of the concern for the being of nature. It is proved illegitimate to universalize and widely use the conception of nature and society coevolution in philosophical discourse. The thesis also discovers the tendencies of the ecology development in context of postmodern discourse and under the death-of-science conditions. It is proved that the genetic connection of the scientific world view with the geographic map and the painting exists after the perspective as a method of space regulating was invented. The conclusion that the othersubstantiality of nature and culture, their absolute otherness can be logically and existentially overcome by abolishing of the “world view” concept and its replacement with “world performance” has been formulated. This will give a cognizing but corporeal and incarnated human subject an opportunity to constructively enter into living nature performance.
Key words: nature, science, ecology, integrity, ethics, paradigm, scientific picture of world, performance of world.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Шляхи зближення гуманітарних та природничо-наукових вчень. Визначення впливу розвитку науково-технічної революції і застосування її досягнень на виснаження природних ресурсів, погіршення умов людського існування та руйнування природного середовища.
реферат [26,5 K], добавлен 22.02.2010Дослідження специфіки цінностей, їх дуалістичної природи й суперечливої сутності. Виділення сфери юридичних цінностей, які являють собою предмет юридичної аксіології. Розгляд проблеми визначення категорії "цінність" в загальнофілософському дискурсі.
статья [23,9 K], добавлен 17.08.2017Порівняльний аналіз існуючих у сучасному науковому дискурсі концепцій виходу із загальнопланетарної кризи, породженої глобальними проблемами. Соціокультурний контекст зародження та витоки, специфіка й спрямованість розвитку техногенної цивілізації.
автореферат [26,8 K], добавлен 16.04.2009Розвиток концепції атомізму як підхід до розуміння явищ природи. Концепції опису природи: корпускулярна і континуальна, їх характеристики. Дискретна будова матерії. Наукове поняття "речовина і поле". Значущість даних концепцій на сучасному етапі.
реферат [37,0 K], добавлен 16.06.2009Природа как одна из наиболее общих категорий науки и философии, берущая начало еще в античном мировоззрении. Выделение человека из мира природы и главные последствия данного процесса. Принципы учения об обществе. Система "общество-природа" и ее развитие.
курсовая работа [344,6 K], добавлен 01.11.2011Изучение понятия "природа" как естественной среды обитания человека и как объекта специального научного исследования в рамках целой совокупности, так называемых, естественных наук (естествознания). Проблема сознания в философии, материализм и идеализм.
курсовая работа [20,9 K], добавлен 03.03.2010Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014Фундаментальные свойства природы, философский аспект. Значение экологической культуры, направленной на гармонизацию бинарных оппозиций "человек–природа", "общество–природа"; диалектика их взаимодействия. Концепт экоантропосоциальной тотальности.
реферат [29,5 K], добавлен 06.12.2015Виявлення і обґрунтування онтологічних, антропологічних і соціокультурних підстав концепту “екстрим”. Класифікація форм екстремальної поведінки в суспільстві перехідного періоду. Трансформація екстриму в екстремальність, основу якої складає егоїзм.
автореферат [18,2 K], добавлен 11.04.2009Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Аналіз низки внутрішніх і зовнішніх цінностей наукового пізнання. Визначення сутності регулятивів - аксіологічних передумов науки, цілей і цінностей. Ознайомлення з поглядами філософів. Дослідження внутрішніх аксіологічних основ наукового пізнання.
статья [27,0 K], добавлен 21.09.2017Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості. Об’єктивна, абсолютна і відносна істина. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, його основні форми і методи. Поняття конкретного і абстрактного на рівнях емпірії і теорії.
реферат [67,8 K], добавлен 25.02.2015Природа і призначення процесу пізнання. Практика як основа та його рушійна сила, процес відображення реальної дійсності. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Основні методи соціального дослідження.
реферат [20,8 K], добавлен 14.01.2015Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Виникнення та еволюція науки, її теоретичні і методологічні принципи. Основні елементи системи наукових знань. Роль філософських методів у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи дослідження. Державна політика України з науково-технічної діяльності.
реферат [64,2 K], добавлен 04.12.2016Історія виникнення гносеологічного світогляду в епоху Нового часу. Зміст принципу сумніву, його вплив на формування методу Декарта. Методологічні особливості "нової науки". Наслідки дії раціоналістичного методу філософа на метафізику пізнання і онтологію.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 10.11.2010Сутність науки як суспільного явища, історія її розвитку та значення на сучасному етапі. Технологія наукових досліджень у сфері філософських наук. Різновиди кваліфікаційних та науково-дослідницьких робіт студентів, методика їх підготовки та захисту.
книга [9,4 M], добавлен 14.08.2010Предмет соціальної філософії. Основні показники розвитку суспільства. Специфіка соціального пізнання. Політична система суспільства, її структура та функції. Рушійні сили історичного процесу. Шляхи подолання кризи взаемовідносин людини і природи.
презентация [48,4 K], добавлен 19.04.2013Значение термина "природа". Представления о строении материального мира: макромир, микромир и мегамир. Основные уровни организации живой материи на Земле. Природа как предпосылка и основа жизнедеятельности человека. Проблема коэволюции природы и общества.
реферат [20,1 K], добавлен 24.03.2012Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод. Поняття "знання" і "пізнання", багатоманітність їх форм. Предмет і метод гносеології; раціоналізм та емпіризм; герменевтика. Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання, поняття істини.
курсовая работа [94,0 K], добавлен 15.10.2013
