Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства з курсом філософії

ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

з дисципліни

ФІЛОСОФІЯ

для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації

Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”

7.110104 “Педіатрія”

7.110105 “Медико-профілактична справа”

7.110106 “Стоматологія”

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

2011

УДК

ББК

Рекомендовано до друку:

Ухвала кафедри від 30 грудня 2010 р. Протокол № 6.

Ухвала циклової комісії ЦМК Івано-Франківського національного медичного університету від 4 січня 2011 р. Протокол № 3.

Рецензенти:

Р.О.П'ятківський - кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;

Я.С.Гнатюк - кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Сініцина А.В.

М 54 Програма та методичні розробки з філософії для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації / А.В. Сініцина, Я.Г. Татарин. - Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2011. - 92 с.

ISBN

Програма та методичні розробки з нормативного курсу «Філософія» складена кандидатом філософських наук, доцентом кафедри українознавства з курсом філософії Івано-Франківського національного медичного університету А.В. Сініциною, старшим викладачем кафедри українознавства Я.Г.Татарином (зав. кафедри доктор філол. наук, проф., акад. АН Вищої школи В.А. Качкан)

При складанні методичних розробок використано Програму опорної кафедри філософії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (Програма обговорена і ухвалена на засіданні наради завідувачів кафедр гуманітарних та соціальних дисциплін медичних навчальних закладів України МОЗ України, протокол від 3 травня 2010 року (м.Львів, ЛНМУ імені Данила Галицького) та комісією з напряму «Медицина» Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (протокол від 6.07.2010 р.).

ББК: 88. 5

УДК 159. 923

ISBN © Сініцина А.В., Татарин Я.Г., 2011

I. пояснювальна записка

Програма та методичні розробки з філософії для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей «Лікувальна справа» 7.110101, «Педіатрія» 7.110104, «Медико-профілактична справа» 7.110105, «Стоматологія» 7.110106 відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) і освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими Наказом МОН України №749 та №750 від 19.10.2009 р.; № 929 від 07.12.2009 р., навчальним експериментальним планом, розробленим на принципах Європейсько-кредитної системи (ECTS), затвердженим Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Термін навчання за спеціальностями «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа» здійснюється протягом 6 років, а «Стоматологія» - протягом 5 років. Згідно з навчальним планом вивчення філософії здійснюється на ІІ році навчання (у ІІІ та ІV семестрі).

Головною метою викладання курсу філософії є систематичне та практично зорієнтоване вивчення людини і суспільства, формування філософського світогляду майбутнього лікаря, виховання його як соціально-активного громадянина демократичного суспільства.

Завдання: підготувати медичного спеціаліста, здатного аналізувати філософсько-значущі проблеми та процеси, навчити розуміти сутність та філософське значення своєї майбутньої професії, допомогти йому адекватно реагувати на навколишнє середовище.

Філософія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами фундаментальних дисциплін І курсу і предметно інтегрується з ними;

б) закладає основи філософського розуміння відношення людини та світу і формує світогляд майбутнього лікаря, виробляє ціннісний підхід до людини та її здоров'я;

в) формує філософське мислення та професійні навички застосування філософсько-наукової методології у професійній лікарській діяльності.

Кінцеві цілі дисципліни:

- Діяти відповідно до принципів моралі та враховувати національні та релігійні особливості хворих при виконанні професійних обов'язків лікаря.

- Диференціювати біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні і гносеологічні витоки релігії.

- Враховувати сутність основ віровчень та культів світових релігій, які впливають на фізичний і психологічний стан людини.

- Використовувати у професійній та науковій діяльності категорії та закони діалектики.

- Користуватися критеріями істини при постановці діагнозу.

- Інтерпретувати історико-методологічні принципи філософського пізнання природи і суспільства та їх взаємодії.

- Трактувати закономірності пізнавально-практичної діяльності людини у професійній роботі лікаря.

- Демонструвати володіння загальнонауковими та конкретно-науковими методами пізнання та практичної діяльності.

- Застосовувати філософські знання для розуміння культурних традицій та їх вплив на розвиток медицини.

Професійна спрямованість предмету полягає у формуванні в студента:

- стійкої системи гуманістичних моральних цінностей;

- совісті, як виразу моральної самосвідомості особи;

- адекватної самооцінки та суспільної свідомості;

- гармонійної суспільної поведінки;

- вмінь аналізувати суспільні явища і формувати власну думку;

- почуття гідності і національного самоусвідомлення;

- вмінь прилучати себе до розв'язання філософських проблем сучасності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Дисципліна структурована на 3 модулі, що містять 7 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними предмету.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) семінарські заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

3апропонована тематика для вивчення спрямована на знайомство і усвідомлення студентами загальнолюдських проблем. У всіх темах головна увага приділяється розкриттю сутності, своєрідності філософської науки, створюються необхідні методологічні передумови для сприйняття всієї проблематики курсу, для одержання навичок осмислення емпіричного матеріалу та практичної участі студентів у філософському формуванні світогляду кожного.

ІІ. ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З «ФІЛОСОФІЇ»

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них	СРС	Рік навчання	Вид контролю
	Всього	Аудиторних
		Лекції	Семінари
	90	20	30	40
Кредитів ECTS	3,0				2
МОДУЛЬ 1 Змістових модулів - 2	38 год.- 1,3 кредитів ECTS.	8	12	18		Підсумковий модульний
МОДУЛЬ 2 Змістових модулів - 2	30 год.- 1,0 кредитів ECTS.	8	10	12		Підсумковий модульний
МОДУЛЬ 3 Змістових модулів - 4	22 год.- 0,7 кредитів ECTS.	4	8	10		Підсумковий модульний
В тому числі підсумковий контроль засвоєння 3-х модулів	10 год. 0,3 кредитів ECTS		6			Підсумковий модульний
Тижневе навантаження загальне	2,25 год. 0,075 кредитів ECTS.

Примітка: 1 кредит ЕСТS- 30 год.

Аудиторне навантаження - 55,5%, СРС - 44,5%

ІІІ. ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
		лк	сем	срс
Модуль 1 Філософія: сутність та історія
1	Предмет філософії, коло філософських проблем.	2		3
2	Філософія стародавнього Сходу.		1	2
3	Антична філософія.	2	1	2
4	Філософія Середніх віків та Відродження.		2	2
5	Філософія Нового часу.	2	1	3
6	Німецька класична філософія.		1	2
7	Сучасна світова філософія.		2	2
8	Філософська думка в Україні.	2	2	2
9	ПМК №1		2
Разом	8	12	18
Модуль 2 Основні філософські проблеми
10	Онтологія - проблема буття.	2	2	2
11	Діалектика - вчення про розвиток	2	2	2
12	Гносеологія - проблема пізнання	2	2	4
13	Людина, природа і суспільство в філософії.	2	2	4
14	ПМК №2		2
Разом	8	10	12
Модуль 3 Філософія релігії
15	Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії. Основні релігієзнавчі концепції.	2		1
16	Первісні форми релігійних вірувань. Національні релігії.		1	2
17	Світові релігії: буддизм, іслам, християнство.		1	2
18	Основний зміст християнського віровчення та культу. Католицизм, православ'я, протестантизм.	2		1
19	Сучасні нетрадиційні релігії.		2	2
20	Історія релігій в Україні. Конституційно-правові акти про свободу совісті та релігійні організації в Україні.		2	2
21	ПМК №3		2
Разом	4	8	10
ВСЬОГО	20	30	40

ІV. Форми контролю

Оцінювання дисципліни. Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі семінарські заняття і успішно зданий поточний модульний контроль з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як сума балів за поточну успішність плюс сума балів за індивідуальну роботу та результати підсумкового модульного контролю.

Заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни додаються до кінцевого результату лише за рішенням Вченої ради ВНЗ.

Кількість балів за підсумковий модульний контроль - 80.

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів.

Підсумковий модульний контроль включає три рівні:

- тестовий (запитання з варіантами правильних, наближених до правильних і не правильних відповідей) - оцінюється в 40 балів;

- теоретичний (письмові питання з пройденого матеріалу на семінарських заняттях) - оцінюється в 20 балів;

- словниковий (терміни, поняття, категорії філософії, яким потрібно дати визначення) - оцінюється в 20 балів.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Підсумковий модульний контроль (ПМК) предмету здійснюється на останньому аудиторному занятті.

Оцінювання самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів, яка передбачена в програмі контролюється і оцінюється як під час поточної навчальної діяльності, так і при підсумковому модульному контролі.

Конвертаційна шкала оцінки поточної успішності

Оцінювання дисципліни.

Модуль 1.

Максимальний бал за семінарське заняття у модулі - 22 (вираховується шляхом поділу 120 балів на 5 семінарських занять у даному модулі без врахування індивідуальної роботи: (120-10):5=22)

Мінімальний позитивний бал за семінарське заняття - 11 (вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу за семінарське заняття у модулі і в залежності від того, як це визначеною типовою навчальною програмою дисципліни).

Студент на семінарському занятті може бути оцінений в залежності від рівня показаних ним знань від 0 до 22 балів за дане заняття.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля - 120 (вираховується шляхом множення максимального балу за семінарське заняття, на кількість тем семінарських занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента: 22х5+10=120).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю - 55 (вираховується шляхом множення мінімального позитивного балу за семінарське заняття на кількість тем семінарських занять у модулі: 11х5=55).

Оцінювання індивідуальної роботи студентів. Бали за індивідуальну роботу студентові нараховуються лише за успішне її виконання і захист. Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу становить 10, мінімальна - 0. Ця оцінка додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність і не входить до мінімуму, необхідного для допуску до підсумкового модульного контролю.

Модуль 2.

Максимальний бал за семінарське заняття у модулі - 28 (вираховується шляхом поділу 120 балів на 4 семінарських занять у даному модулі без врахування індивідуальної роботи: (120-8):4=28)

Мінімальний позитивний бал за семінарське заняття - 14 (вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу за семінарське заняття у модулі і в залежності від того, як це визначеною типовою навчальною програмою дисципліни).

Студент на семінарському занятті може бути оцінений в залежності від рівня показаних ним знань від 0 до 28 балів за дане заняття.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля - 120 (вираховується шляхом множення максимального балу за семінарське заняття, на кількість тем семінарських занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента: 28х4+8=120).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю - 56 (вираховується шляхом множення мінімального позитивного балу за семінарське заняття на кількість тем семінарських занять у модулі: 14х4=56).

Оцінювання індивідуальної роботи студентів. Бали за індивідуальну роботу студентові нараховуються лише за успішне її виконання і захист. Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу становить 8, мінімальна - 0. Ця оцінка додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність і не входить до мінімуму, необхідного для допуску до підсумкового модульного контролю.

Модуль 3.

Максимальний бал за семінарське заняття у модулі - 36 (вираховується шляхом поділу 120 балів на 3 семінарських занять у даному модулі без врахування індивідуальної роботи: (120-12):3=36)

Мінімальний позитивний бал за семінарське заняття - 18 (вираховується з розрахунку не менше 50% від максимального балу за семінарське заняття у модулі і в залежності від того, як це визначеною типовою навчальною програмою дисципліни).

Студент на семінарському занятті може бути оцінений в залежності від рівня показаних ним знань від 0 до 36 балів за дане заняття.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля - 120 (вираховується шляхом множення максимального балу за семінарське заняття, на кількість тем семінарських занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу студента: 36х3+12=120).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент для допуску до підсумкового модульного контролю - 54 (вираховується шляхом множення мінімального позитивного балу за семінарське заняття на кількість тем семінарських занять у модулі: 18х3=54).

Оцінювання індивідуальної роботи студентів. Бали за індивідуальну роботу студентові нараховуються лише за успішне її виконання і захист. Максимальна кількість балів за індивідуальну роботу становить 12, мінімальна - 0. Ця оцінка додається до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність і не входить до мінімуму, необхідного для допуску до підсумкового модульного контролю.

V. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1. Філософія: сутність та історія

Змістовий модуль 1 Сутність філософії та філософського знання.

Тема 1. Предмет філософії, коло філософських проблем.

Змістовий модуль 2. Історія філософії.

Тема 2. Філософія стародавнього Сходу.

Тема 3. Антична філософія.

Тема 4. Філософія Середніх віків та Відродження.

Тема 5. Філософія Нового часу.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Тема 7. Сучасна світова філософія.

Тема 8. Філософська думка в Україні.

Модуль 2. Основні філософські проблеми

Змістовий модуль 3. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу..

Тема 1. Онтологія - проблема буття.

Тема 2. Діалектика - вчення про розвиток.

Тема 3. Гносеологія - проблема пізнання.

Змістовий модуль 4. Філософські проблеми взаємозв'язку людини, природи і суспільства.

Тема 4. Людина, природа і суспільство в філософії.

Модуль 3. Філософія релігії.

Змістовий модуль 5. Філософія і релігія

Тема 1. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії. Основні релігієзнавчі концепції.

Змістовий модуль 6. Походження та класифікація форм релігійних вірувань.

Тема 2. Первісні форми релігійних вірувань. Національні релігії.

Тема 3. Світові релігії: буддизм, іслам, християнство.

Тема 4. Основний зміст християнського віровчення та культу. Католицизм, православ'я, протестантизм.

Тема 5. Сучасні нетрадиційні релігії.

Змістовий модуль 7. Релігія в контексті історії України.

Тема 6. Історія релігій в Україні. Конституційно-правові акти про свободу совісті та релігійні організації в Україні.

Vі. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

МОДУЛЬ 1. Філософія: сутність та історія

Тема: «Предмет філософії, коло філософських проблем»

Форма заняття: самостійне вивчення.

Мета заняття: довести, що філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем, була і залишається інтелектуальною формою відповіді на глибинні запити людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Предмет філософії і своєрідність філософських проблем:

- поняття «філософія»; предмет філософії в різні історичні часи;

- коло філософських проблем; основні філософські дисципліни та основні розділи філософії;

- специфіка філософських питань.

2. Основне питання філософії:

- основне питання філософії;

- матеріалізм та ідеалізм, гностицизм та агностицизм; метафізика та діалектика у філософії.

3. Світогляд. Його структура і типи:

- світогляд його структура та рівні;

- історичні типи світогляду, спільне і відмінне між ними;

- специфіка філософського світогляду.

4. Основні функції філософії:

- функції філософії (світоглядна, методологічна, наукова) та їх значення;

- основні етапи співвідношення філософії і науки;

- спільні та відмінні риси філософії і науки;

- біполярність філософії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: світогляд, міфологія, релігія, філософія, методологія, матеріалізм, ідеалізм онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, агностицизм,.

Завдання 2. Робота з першоджерелом.

Законспектуйте уривок праці Ф.Енгельса «Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії» і складіть схему філософських течій та напрямів, які склалися в результаті розв'язання основного питання філософії.

«Найвищим питанням всієї філософії, питання про відношення мислення до буття, духу до природи, має свої корені в... обмежених і незграбних уявленнях людей.. Але воно було поставлене тільки тоді, коли все населення Європи пробудилося від зимової сплячки християнського середньовіччя (хоча питання про відношення мислення до буття в церкві принесло нову постановку питання: створений світ Богом чи існував він вічно?)...

Філософи розділилися на два протилежні табори в залежності від того, як вони відповідали на питання: що було первинним - дух чи природа? Ті, які стверджували, що дух існував до природи, і які визнавали створення світу, ... становили ідеалістичний табір. Ті ж, які основним началом вважали природу, прилучилися до різних шкіл матеріалізму.

Але питання про відношення мислення до буття має ще й іншу сторону: як відноситься наше мислення про оточуючий нас світ до самого світу. Чи здатне наше мислення пізнавати дійсний світ, чи можемо ми в наших уявленнях і поняттях про дійсний світ складати правдиве відображення дійсності? На філософській мові це питання називається питанням про тотожність мислення і буття...».

Рекомендована література

1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999. - С.5-16.

2. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів, 1997. - С.20-40.

3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. - К., 2002. - С.9-52.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - Львів, 2001. - С.35-50.

5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2007.

6. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. - Х.: Основа, 1997. - С.21-46.

7. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. - С.36-52.

8. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. - К., 2001. - С.47-56.

9. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - С.18-25.

10. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. - Ів.-Фр., 2010. - C.131-141.

11. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. - К., 2004.- С.9-35

12. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т.1.

13. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В.Осічнюка. - К., 2003. - С.67-70.

Тема: «Філософія Стародавнього Світу»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: порівнюючи і виокремлюючи аспекти, за якими розрізняються східний і західний тип культури, довести, що філософія Стародавнього Світу демонструє органічну цілісність людини і природи, розробляє оригінальні концепції світобудови.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Проблема «Схід - Захід» в сучасній філософії:

– ставлення до природи східним і західним типом культури;

– відношення до суспільства та людини;

– відношення до людини;

– особливість східного і західного типу філософування.

2. Філософська думка Стародавньої Індії:

особливість культури Стародавньої Індії;

літературно-джерельна база індійської культури - Веди, Упанішади;

ортодоксальні і неортодоксальні філософські системи;

філософські проблеми в системах санкх'я, веданта, міманса, ньяя, йога і вайшешика;

чотири «благородні істини» буддизму - зміст буддизму;

трактування буття і проблема людини у буддизмі.

3. Філософія Стародавнього Китаю:

- особливості китайської філософії;

- трактування першооснови світу у Стародавній філософії Китаю.

- проблема людини і суспільства у конфуціанстві; принципи конфуціанства;

- поняття «дао» і життя людини в даосизмі.

4. Філософія Античності:

- поняття античної філософії, передумови та духовні джерела античної філософії;

- основні етапи та проблематика античної філософії.

- особливості раннього періоду давньогрецької філософії;

- натурфілософські ідеї представників Мілетської школи (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр);

- вчення Геракліта про першооснову буття, логос і діалектику;

- ідеалістичне трактування першооснови світу Піфагором;

- трактування буття і мислення в філософії Парменіда, Анаксагора, Ксенофана;

- апорії Зенона;

- атомістичне трактування буття і теорія пізнання за Демокрітом;

- особливості класичного періоду античної філософії і суть вчення школи софістів;

- філософія Сократа: метод діалогу та «етичний раціоналізм»;

- проблема буття («теорія ідей»), пізнання, людини і держави в філософії Платона;

- проблема буття (форма і матерія), логіки (категорії), людини і суспільства в Арістотеля;

проблематика та особливість елліністичного періоду античної філософії;

атомістично-етичні погляди філософії Епікура;

основи світобудови, гносеології та етики у стоїцизмі;

скептицизм і його світоглядні питання;

неоплатонізм і вчення про Єдине; процес розвитку, творення та його ступені;

антропологічна проблема, мета людського життя; шлях єднання людини з Єдиним.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: архе, сансара, карма, нірвана, Веди, дао, інь, ян, жень, сяо, атомізм, космологія, космогонія, логос, Нус, гомеомерії, метапсихоз, апорія, анамнез, телеологія, мімезис, евдемонізм, гедонізм, егоїзм, фаталізм, провіденціалізм, атараксія, еманація.

Завдання 2. За таблицею-схемою дайте характеристику шкіл і напрямів у філософії:

№ п/п	Назва філос. шкіл, течій	Час засну вання	Країна, місто	Представники	Філософ. проблеми
	Локаята (школа чарваків)	Серед. І тис.	Ст. Індія	Брихаспаті	В основі лежить 4 елементи: земля, вода, вогонь, повітря

Санкх'я, йога, джайнізм, ньяя, вайшешика, моїзм, даосизм, атомізм, Піфагорейський союз, Анаксагор, скептицизм, неоплатонізм.

Завдання 3. З'ясуйте природу принципу «золотої середини» і прокоментуйте.

Вчитель: «Такий принцип як «золота середина» є найвищим принципом. Люди вже давно не володіють ним. …Коли не виявляють задоволення, гніву, смутку, радості - це і називається станом «золотої середини». Коли їх проявляють у належній мірі - це є стан гармонії. Середина є найважливішою основою дій людини. Гармонія - це шлях, яким мають прямувати люди. Коли вдається досягти стану середини і гармонії, у природі встановлюється порядок і все існуюче розквітає».

Завдання 4. З наведеного уривку з'ясуйте, з чого треба починати виховання і за якими критеріями оцінюється людина. Чи можуть ці принципи бути застосовані у сучасному житті.

«Шанобливе ставлення до батьків і повага до старших братів - основа людинолюбства».

Учень: «Я прошу розповісти про правила людинолюбства».

Вчитель: «Поза своєю оселею відносися до людей так, ніби ти приймаєш дорогих гостей. Використовуй народ так, ніби ти виконуєш важливе жертвоприношення. Не роби людям того, чого не бажаєш собі. Тоді в державі і в родині до тебе не будуть відчувати ворожнечі».

Учень запитав про пошану до батьків.

Вчитель відповів: «Сьогодні пошана до батьків становить їх утримання. Але люди утримують також собак і коней. Якщо батьків не шанувати, то чим буде відрізнятися відношення до них відношенням до собак і коней».

Учень: «Кого ми можемо назвати людинолюбивим?».

Вчитель: «Того, хто здатен проявляти п'ять якостей і є людинолюбивим. Що це за якості? Поважність, правдивість, ввічливість, доброта, кмітливість. Якщо людина поважна, її не зневажають. Якщо людина ввічлива, її підтримують, якщо правдива, їй довіряють, якщо кмітлива, вона досягає успіху, якщо людина добра, вона може використати іншого».

Учень: «Що ми можемо назвати обов'язком людини?».

Вчитель: «Батько повинен виказувати свої батьківські почуття, а син - шанування, старший брат - доброту, дружина - слухняність, старші - милосердя, молодші - покірність, правитель - людинолюбство, підлеглі - відданість. Саме ці десять якостей і називають людським обов'язком».

Учень: «Коли ми можемо назвати людину доброю?».

Вчитель: «Добра природа людини проявляється у почуттях. Співчуття - початок людинолюбства, відчуття сорому - початок обов'язку, поступатися - початок правил поведінки, відчуття правди і неправди - початок знань».

Рекомендована література

1. Антология мировой философии: В 4-х т. - М., 1969. - Т. 1. - Ч.1. - 575с.

2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. - М., 1976. - Т.1.

3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник - К., 1999. - С.5-16.

4. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів, 1997. - С.20-40.

5. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. - К., 2002. - С.9-52.

6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.- Івано-Франківськ, 2004. - С.58-74.

7. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - Львів, 2001. - С.35-50.

8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2007.

9. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. - Х.: Основа, 1997. - С.21-46.

10. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. - С.36-52.

11. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. - К., 2001. - С.47-56.

12. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - С.18-25.

13. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. - Ів.-Фр., 2010. - C.23-50, 141-175.

14. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник - К., 2004.- С.9-35

15. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т.1.

16. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. - К., 2003. - С.67-70.

Тема: «Філософія Середніх віків та Відродження»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: довести, що філософія Середньовіччя та Відродження привносять нове бачення в європейський світогляд, в якому відбуваються досить радикальні зміни.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміни у світогляді, причини переходу від античності до Середньовіччя:

соціально-політичні та економічні передумови змін у світогляді середньовічної філософії;

відмінності між античним світоглядом і середньовічним;

особливості християнського світогляду;

основні етапи розвитку та проблематика середньовічної філософії.

2. Вчення апологетів та патристів:

апологетика і співвідношення віри і розуму (Тертуліан);

головні проблеми і принципи патристики;

вчення Августина Аврелія про Бога, добро і зло, час, людину і душу.

3. Схоластика та основні проблеми віри і розуму:

основні періоди та проблематика схоластики;

вчення Томи Аквінського про раціональне обґрунтування буття Бога;

теорія «подвійної істини», співвідношення віри і розуму, науки і релігійного вчення;

полеміка реалізму і номіналізму;

4. Ідейний зміст світогляду Ренесансу і характерні риси духовного життя цієї доби:

основні етапи епохи Відродження і їх особливість;

основні світоглядні проблеми та риси ренесансної філософії;

гуманізм раннього італійського Відродження (Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарка; Піко делла Мірандола, Марсіліо Фічіно, Лоренцо Валла).

5. Філософські ідеї натурфілософії та природознавство Відродження:

пантеїстична спрямованість натурфілософії Відродження;

пантеїзм онтологічної проблематики і теорія пізнання М.Кузанського;

геліоцентрична система М.Коперника;

пантеїзм і гілозоїзм, матерія і форма Дж. Бруно;

механістичний матеріалізм Г. Галілея і його розуміння ідеї «подвійної істини».

6. Реформаційні та соціально-політичні ідеї Відродження:

реформаційний рух і провідні ідеї У.Цвінглі, М.Лютера, Ж.Кальвіна, Т.Мюнцера;

політичні погляди Н. Макіавеллі;

соціально-утопічні вчення Т.Мора і Т.Кампанели.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: патристика, теоцентризм, теологія, томізм, неотомізм, номіналізм, реалізм, апологетика, універсалії, геоцентризм, геліоцентризм, реформація, утопія.

Завдання 2. Дайте пояснення, що таке Град Земний і Град Божий, за Августином? Який зв'язок між двома Градами? Хто є громадянами кожного з Градів?

«Не дивлячись на багаточисельність народів, які живуть за своїми звичаями, розмежовуються між собою мовою, одягом, завжди існувало два роди людського спілкування, яке ми, за Писанням, справедливо можемо назвати двома Градами. Один з них складається з людей, бажаючих жити у світі за плоттю; інші - жити за духом. Громадян Земного Града народжує зіпсована гріхом природа, громадян Града Небесного народжує благодать, звільнюючи природу від гріха. До одного з них належить товпа людей, нечестивих в образі людини. До іншого - людей, які віддані єдиному Богу…»

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

З праці Нікколо Мак'явеллі «Государ» з'ясуйте:

* що означає ідея громадянського суспільства? В чому його суть?

* яка має бути позиція правителя, якщо він прийшов до влади з допомогою народу?

* які кроки належить робити правителю, щоб його шанували?

* поміркуйте, пріоритет якому правителю віддали би ви і чому?

«...такого роду єдиновладдя - його можна назвати громадянським - установлюється на вимогу чи знаті, чи народу. Оскільки немає міста, де не відособились би два цих начала: знать прагне підкорити і утискувати народ, народ не хоче перебувати у підкоренні та гнобленні; зіткнення ж цих начал вирішується трояко: або єдиновладдям, або безвладдям, або свободою.

Єдиновладдя установлюється чи знаттю, чи народом, залежно від того, кому першому випадає нагода. Знать, бачучи, що вона не може протистояти народові, висуває кого-небудь із своїх і проголошує його правителем, щоби за його спиною вгамувати свою пожадливість. Так само і народ, бачучи, що не може чинити опір знаті, звеличує когось одного, щоби в його владі знайти для себе захист. Тому, хто приходить до влади з допомогою знаті, важче утримати владу, аніж тому, кого привів до влади народ, бо якщо правитель оточений знаттю, котра шанує себе як рівна йому, то він не може ні вказувати, ні мати незалежний спосіб дій. Тоді як той, кого привів до влади народ, править один і довкола нього немає нікого, чи майже нікого, хто не прагнув би йому скорятися.

Так що, коли правитель прийшов до влади з допомогою народу, він має намагатися утримати його дружбу, що зовсім не важко, бо народ вимагає тільки, щоб його не утискували. Але якщо правителя привела до влади знать наперекір народові, то перший його обов'язок - заручитися дружбою народу, що знову ж таки неважко зробити, якщо взяти народ під свій захист. Люди ж такі, що, бачучи добро з боку тих, від кого чекали зла, особливо прив'язуються до благодійників, тому народ ще «більше прихилиться до правителя, ніж якби сам привів його до влади. Заручитися ж підтримкою народу можна по-різному... [...]... правителю належить бути у дружбі з народом, інакше у важкі часи він буде скинутий з престолу...

[...] Ніщо не може викликати до правителя такої шани, як воєнні справи і надзвичайні вчинки.

[...] Величі правителя сприяють також незвичайні розпорядження усередині держави,... інакше кажучи, коли хто-небудь здійснює значне у громадянському житті, погане чи добре, то його корисно нагороджувати чи карати таким чином, щоби це пам'яталось якомога довше. Та найголовніше для правителя - постаратися всіма своїми вчинками скласти собі славу великої людини, наділеної розумом видатним.

Правителя поважають також, коли він відкрито заявляє себе ворогом чи другом, тобто, коли він без хитань виступає за одного проти іншого - це завжди краще, аніж стояти осторонь.

Правитель повинен також показувати себе покровителем талантів, пригортати обдарованих людей, вшановувати тих, хто проявив себе в якомусь ремеслі чи мистецтві. Він має спонукати громадян спокійно займатися торгівлею, землеробством і ремеслами, щоб одні облаштовували свої володіння, не боячись, що ці володіння у них відберуть».

Завдання 4. За таблицею дайте характеристику філософам.

№ п/п	Ім'я філософа	Період до якого належить	Напрям, течія до якого належить	Проблема, яка була у центрі уваги філософа	Назвіть філософські поняття, введені філософом

Августин Аврелій (Блаженний), Росцелін, Ансельм Кентерберійський, Альберт Великий, Тома Аквінський, Піко делла Мірандола; Марсіліо Фічіно, Лоренцо Валла, Цвінглі, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Томас Мюнцер.

Рекомендована література

філософія буття людина суспільство

1. Антология мировой философии: В 4-х т. - М., 1969. - Т. 1. - Ч.1. - 575 с.

2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. - М., 1976. - Т.1.

3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999. - С.40-48.

4. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів, 1997. - С.40-80.

5. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. - К., 2002. - С.126-235.

6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник. - Івано-Франківськ, 2004. - С.74-95.

7. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - Львів, 2001. - С.73-107.

8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2007.

9. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. - Х.: Основа, 1997. - С.67-79.

10. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. - Львів, 2001. - С.90-131.

11. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. - К., 2001. - С.76-87.

12. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. - Ів.-Фр., 2010. - C.175-197.

13. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - С.18-25.

14. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. - К., 2004.- С.9-35.

15. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т.2.

16. Філософія. Навчальний посібник/За ред.. Ю.В.Осічнюка. - К., 2003. - С.67-70.

Тема: «Філософія Нового часу. Німецька класична філософія»

Форма заняття: семінарське .

Мета заняття: довести, що філософія Нового Часу являє собою принципово новий рівень у розвитку європейської філософії: вона розвивається в діалозі з експериментальною наукою досягає нового рівня деталізації власної проблематики, а німецька класична філософія постала як вищий етап у розвитку європейської філософії, з'ясувати чим збагатила німецька класична філософія європейську культуру, без яких неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Філософії Нового Часу і її особливість:

- зовнішньо-соціальні умови змін у світогляді та визначальні риси філософії Нового Часу;

- відмінність розуміння цінності знання в епоху Античності, Середньовіччя, Відродження і Нового Часу.

2. Проблема методу пізнання в філософії Ф.Бекона та Р.Декарта:

- емпіризм і шляхи пізнання за Ф.Беконом;

- метод індукції Ф.Бекона;

- процес пізнання та раціональна дедукція за Р.Декартом;

- сутність теорії «вроджених ідей»;

- відмінності в підходах до процесу пізнання між Ф.Беконом і Р.Декартом;

3. Вчення про субстанцію. Сенсуалізм:

- розуміння субстанції Р.Декартом;

- поняття субстанції в філософії Б. Спінози;

- «монадологія» Г. Лейбніца;

- сенсуалізм як напрям у пізнанні;

- Дж.Локк і його погляди на пізнання;

- Дж.Берклі і його позиція радикального сенсуалізму;

- основне кредо емпіризму Д.Юма та його об'єктивно-ідеалістична концепція сенсуалізму.

4. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії:

ідейні джерела німецької філософії;

особливості німецької класичної філософії.

5. Філософське вчення І. Канта:

«доктричний» період і теорія «Канта-Лапласа» у філософії І. Канта;

«коперниканський переворот» І. Канта;

процес пізнання і значення відчуття, розсудку і розуму у формуванні довершеного знання;

«апріорі» та «апостеріорі» і їх роль у процесі пізнання;

кантівський «категоріальний імператив».

6. Ідеалістичні системи Й.Фіхте (суб'єктивна) та Ф.Шеллінга (трансцендентальна):

суб'єктивний ідеалізм Фіхте, поняття «Я» та його прояви;

натурфілософія Шеллінга, мистецтво і філософія.

7. Філософська система і метод Гегеля:

об'єктивний ідеалізм Гегеля;

основні стадії саморозвитку Абсолютної ідеї за Гегелем;

діалектика гегелівської системи;

основні закони діалектичного розвитку Гегеля.

8. Антропологічний матеріалізм філософії Л.Фейєрбаха:

антропологічний матеріалізм Фейєрбаха;

відношення Фейєрбаха до релігії;

окресліть основні ідеї німецької класичної філософії, в чому їх прогресивність.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Складіть словник понять: механіцизм, субстанція, сенсуалізм, індукція, дедукція, емпіризм, раціоналізм, деїзм, сенсуалізм, об'єктивний ідеалізм, суб'єктивний ідеалізм, трансцендентальний, апостеріорі і апріорі, антиномії, абсолютна ідея, абсолютний дух, , антропологічний матеріалізм.

Завдання 2. Порівняйте думки Ф.Бекона та Р.Декарта та обґрунтуйте їх з позицій гносеології:

«Індукцію ми вважаємо тою формою доведення, яка зважає на дані чуттів, схоплює природу та мчить до практики, майже зливаючись із нею». (Ф.Бекон)

«…Досвідні дані про речі часто бувають помилковими, дедукція ж, або чисте виведення одного із іншого, хоча і може бути залишена поза увагою, якщо вона не очевидна, ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…». (Р.Декарт)

Завдання 3. Як розуміти декартівську аксіому: «У всьому належить сумніватися» і висновок: «Я мислю, отже, існую» («Cogito ergo sum»)?

Завдання 4. І.Кант писав: «Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого лишень як до мети, і ніколи б не ставився до нього як до засобу». Як Ви вважаєте, в чому полягає гуманістичний зміст даного висловлювання Канта?

Завдання 5. До якого філософського вчення можуть належати подібні судження? Що вони (кожне зокрема) абсолютизують і що недооцінюють?

а) лише чуттєвий досвід, експерименти можуть бути джерелом достовірного знання;

б) джерелом істинного знання може бути тільки людський розум, інтелект.

Завдання 6. За таблицею дайте характеристику філософам.

№ п/п	Ім'я філософа	Період до якого належить	Напрям, течія до якого належить	Проблема, яка була у центрі уваги філософа	Назвіть філософські поняття, введені філософом

Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ж.Ламетрі, Ш.Монтеск'є, П.Гольбах.

Рекомендована література

1. Антология мировой философии: В 4-х т. - М., 1969. - Т. 2.

2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999. - С.52-94.

3. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів, 1997. - С.328-358

4. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. - К., 2002. - С.237-306.

5. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник. - Івано-Франківськ, 2004. - С.96-124.

6. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - Львів, 2001. - С.108-154.

7. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2007.

8. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. - Х.: Основа, 1997. - С.80-131.

9. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник /За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. - Львів, 2001. - С.133-170.

10. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. - К., 2001. - С.108-118.

11. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - С.26-78.

12. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. - Ів.-Фр., 2010. - C.197-225.

13. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник - К., 2004.- С.36-85.

14. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т.2.

15. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. - К., 2003. - С.88-10970.

Тема: «Сучасна світова філософія»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: осмислити своєрідність розвитку західної філософії; ознайомитись із змістом філософських вчень, що започаткували нові напрями і течії у світовій філософії.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Особливості філософського мислення у ХІХ - на поч. ХХ ст.:

- некласична філософія і передумови її виникнення;

- відмінності класичної і некласичної філософії;

- основні причини становлення сучасної філософії;

- напрями західної філософії (ірраціоналістичний і раціоналістичний);

- особливості, завдання і проблематика ірраціоналізму.

2. «Філософія життя»:

- поняття життя в некласичній філософії;

- прояви та напрями «філософії життя»

- Ф.Ніцше і його біологічно-натуралістичне трактування «філософія життя»;

- поняття «воля до влади» і позиція до релігії та культури.

3. Фрейдизм:

- людська особистість та її структура;

- структура людської психіки за З.Фрейдом;

- роль несвідомого у проявленні неврозів;

- теорія сновидінь та психоаналізу.

4. Позитивізм і його напрями:

- проблематика та періодизація позитивізму;

- раціоналізм позитивізму О.Конта;

- заслуги неопозитивізму.

5. Екзистенціоналізм як філософія буття та існування людини:

- проблематика та структура екзистенціоналізму;

- абсурд людського життя в екзистенціоналізмі;

- проблема свободи людини та її переживань у творчості екзистенціоналістів (М.Хайдегер, А.Камю, Ж.-П.Сартр, Н.Бердяєв та інших).

6. Філософська антропологія:

- причини виникнення філософської антропології;

- антропологічний переворот в філософії;

- біологічний і функціональний напрям.

7. Релігійна філософія:

- персоналізм;

- релігійна філософія протестантизму;

- неотомізм: погляд на людину, історичний процес;

- тейярдизм.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: ірраціональне, раціональне, несвідоме, психоаналіз, парадигма, феномен, абсурд, верифікація, позитивізм, махізм, неопозитивізм, постпозитивізм, екзистенція, біологізм, соціалізаторство.

Завдання 2. Наведіть приклад прояву скритої (сублімованої) енергії через сновидіння.

Завдання 3. За таблицею дайте детальний опис філософам:

Перелік імен	Період, до якого належить	Держава	Напрям, течія	Суть філософських поглядів

С.К'єркегор, А.Шопенгаур, Е.Гуссерль, М.Хайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю, Е.Мунье, М.Бердяев, Тейяр де Шарден.

Рекомендована література

1. Антология мировой философии: В 4-х т. - М., 1969. - Т. 3.

2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999. - С.52-94.

3. Захара І. Лекції з історії філософії. - Львів, 1997. - С.328-358

4. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. - К., 2002. - С.237-306.

5. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.- Івано-Франківськ, 2004. - С.96-124.

6. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. - Львів, 2001. - С.157-204.

7. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2007.

8. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. - Х.: Основа, 1997. - С.80-131.

9. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. - Львів, 2001. - С.133-170.

10. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. - К., 2001. - С.108-118.

11. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - С.26-78.

12. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. - Ів.-Фр., 2010. - C.225-245.

13. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник - К., 2004. - С.36-85.

14. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1997. - Т.2.

15. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. - К., 2003. - С.88-109.

Тема: «Філософська думка в Україні»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: виробити цілісне уявлення про розвиток філософської думки України, зрозуміти особливості становлення української філософії, засвоїти зміст основних філософських праць українських мислителів з давніх часів до наших днів.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Українська філософія - органічна складова української духовної культури:

- феномен філософської думки в Україні і явище українська філософія;

- філософська думка і національний характер українського народу;

- риси національного характеру і основні риси української філософії;

- основні етапи періодизації української філософії і їх проблематика.

2. Філософські ідеї в культурі Київської Русі XI-XIII століть:

- проблематика і спрямованість філософської думки «Княжої доби»;

- філософські ідеї в перших пам'ятках давньоруської культури («Повість давніх літ», «Слово про закон і благодать» та ін.).

3. Філософія періоду Відродження в Україні:

- духовні, культурні зв'язки доби Відродження. Гуманістичні ідеї на українському ґрунті;

- український гуманіст Юрій Дрогобич, його погляди на світ, людину, природу;

- творчість С.Оріховського-Роксолана;

- Острозька академія - український навчальний заклад, зорієнтований на європейську систему навчання

- полеміст І.Вишенський і його внесок у розвиток української культури і філософії; проблема «Бог-людина»; погляд І.Вишенського на людину.

4. Києво-Могилянська академія, її просвітницький характер:

- розуміння філософії (в порівнянні з усталеною філософською традицією Київської Русі);

- характер філософських ідей викладачів Києво-Могилянської академії: натурфілософські концепції, І.Гізель - позиція деїзму; Ф.Прокопович - переосмислення розуміння Бога, вчення про матерію;

- уявлення про людину та її моральний світ; суспільно-політичні погляди;

5. Філософія Г.Сковороди:

- як розуміє Г.Сковорода філософію;

- філософська система Г.Сковороди; вчення про три світи і дві натури;

- кордоцентризм; суть духовного самопізнання за Г.Сковородою.

- етико-гуманістична проблематика Г.Сковороди; принцип “спорідненої” (сродної) праці, що визначає сенс людського буття , “нерівна рівності”;

6. Романтизм як філософська концепція світобачення та його особливості в Україні.

- особливість і проблематика українського романтизму;

- ідея України у філософському світогляді П.Куліша; «україноцентризм» філософського мислення П.Куліша.

7. Професійно-академічна філософія в Україне XIX-XXст.:

- раціоналістична філософія П.Лодія;

- призначення філософії за Лодієм;

- філософські ідеї П.Юркевича, його «філософія серця».

8. Суспільно-політичні та філософськи погляди І.Франка, В.Липинського, Д.Донцова.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: антеїзм, кордоцентризм, аскетизм, індивідуалізм, сродна праця, нація, націоналізм, національна ідея, елітаризм, егалітаризм, прогрес, український романтизм, україноцентризм, народництво, космополітизм, соціалізм.

Завдання 2. Прокоментуйте вислови Г.Сковороди:

- «Що може бути шкідливіше, ніж людина, яка має знання найскладніших наук, але без доброго серця? Вона всі свої знання застосує на зло»;

- «Світ ловив мене, але не спіймав». Який основоположний принцип мислення він ілюструє?

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

Використовуючи працю «Серце і його значення у духовному житті людини», з'ясуйте:

* значення серця у житті, пізнанні і діяльності людини;

* в чому ви бачите спільність вчення про серце у філософії Г.Сковороди та П.Юркевича;

* в чому виявився гуманізм П.Юркевича;

* яке місце відводить Памфіл Юркевич серцю у житті людини. Як називається така позиція?

«…Серце є скарбник і носій усіх тілесних сил людини…

Серце є центром душевного і духовного життя людини. Так, в серці започатковується і народжується рішучість людини на ті чи інші вчинки; в ньому виникають різноманітні наміри і бажання; воно є місцем волі та її жадань…

Серце є осереддя багатоманітних почувань, хвилювань і пристрастей…

Серце є центром усіх пізнавальних дій душі…

Нарешті, серце є центром морального життя людини. В серці з'єднуються всі моральні стани людини...Серце є вихідним пунктом усього доброго й злого в словах, думках і вчинках людини, є добрий і злий скарб людини... Серце є скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон...

Мислення не вичерпує собою всієї повноти духовного людського життя, так само як досконалість мислення ще не позначає всіх досконалостей людського духу. Хто стверджує, що «мислення є вся людина», і сподівається вивести всю багатогранність душевних явищ із мислення, той досягне не більше того фізіолога, котрий став би з'ясовувати явища слуху - звук, тони і слова - із явищ зору, якими є протяжність, фігура, колір і т. д. У відповідності з цим ми можемо вже припустити, що діяльність людського духу має своїм безпосереднім органом в тілі не одну голову або головний мозок з нервами, що до нього йдуть, а розповсюджується значно далі і глибше в середину тілесного організму. Як сутність душі, так і її зв'язок з тілом має бути значно багатшим і різноманітнішим, ніж звичайно думають».

Завдання 4. Робота з першоджерелом.

Ознайомившись із фрагментом твору І.Франка «Одвертий лист до галицької української молодежі», з'ясуйте:

а) основні принципи культурно-освітньої програми для молоді як засобу «морального переродження»;

б) виділіть окреслені І.Франком шляхи національного відродження України і перешкоди на його шляху;

в) подумайте, у чому зміст ідеї нації як «живого організму», які ця концепція має переваги?

«...Перед українською інтелігенцією відкривається тепер, при свобідніших формах життя в Росії, величезна ділова задача - створити з величної етнічної маси українського народу українську націю, суспільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, звідки б вона не йшла, та при тому здібний на присвоювання собі в найширшій мірі і в найшвидшому темпі загальнолюдських культурних здобутків, без яких сьогодні жодна нація і жодна хоч і як сильна держава не може здійснитися.

Величезні труднощі цієї задачі стануть Вам ясно перед очима, коли подумаєте про той стан, у якому застає Україну нова доба. Без власних шкіл і без виробленої освітньої традиції, без пройнятого освітніми і народолюбними думками духовенства, без популярного і вищого письменства, яке могло би бодай на першій гарячій порі заспокоювати всі духовні потреби величезної маси, без преси, яка могла б ясно держати і систематично оборонити стяг національності та прикладеної до місцевих потреб, свобідної культурної праці, без надії на сильну фалангу цілком свідомих і на висоті сучасної освіти стоящих репрезентантів у законодавчих органах, і без міцної опори в масах народу та інтелігенції навіть для тих небагатьох репрезентантів, що побажають цілком відповісти своїй національній і культурній задачі, наша Україна ...