Виявлення деструктивного впливу стресу на діагностичну валідність психофізіологічних методів виявляти приховану інформацію має дуже велику практичну методологічну значущість. Справа в тому, що, не маючи можливості точно визначити рівень емоційної стійкості людини, що має пройти ОВП, ми можемо контролювати рівень стресогенного потенціалу, що ОВП несе в собі.

Етап передтестової співбесіди є найважливішою частиною усього ОВП. Від якості проведення цієї співбесіди залежить «чистота» поліграм та, тим самим, надійність висновку про наявність чи відсутність прихованої інформації. Домінуюча сьогодні позиція, що поведінка поліграфолога має бути якомога менш погрожуючим, відома не всім спеціалістам, особливо на пострадянському просторі [27]. Знання про значення того, яким сприймає іспитник поліграфолога та саме ОВП, є визначним для його якості.

Розроблений І. Ф. Аршавою та Е. Л. Носенко метод імпліцитної діагностики емоційної стійкості [25] є високо валідним та методично прийнятними для запровадження їх у методологію інструментального виявлення прихованої інформації, особливо в галузі трудових відносин, зокрема того їх етапу, на якому відбувається відбір кадрів. Адже ця сфера використання психофізіологічних методів виявлення прихованої інформації є найбільш уразливою та критикованою за значні вади валідності та водночас високій запитаності [126]. Отримані дані вказують на можливість та ефективність застосування методів діагностики емоційної стійкості з метою ліквідувати вади критеріальної валідності психофізіологічних методів виявлення прихованої інформації. Виявлено можливість ідентифікувати осіб, що мають певні індивідуальні особливості, які визначають ризик діагностичної помилки в разі застосовування психофізіологічних методів до цієї особи. Це дозволяє, враховуючи цю ознаку, класифікувати їх як не придатних до ОВП, і таким чином, підвисити діагностичну валідність поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації. В разі досягнення певного рівню валідності, перспективи цього методу незмірно розширюються. Вади валідності поліграфу як засобу для виявлення прихованої інформації є каменем спотикання цього методу на шляху до застосування у суді, до масового застосування при стосунках з персоналом, а також при вирішенні будь-яких спірних питань. В якості можливого напряму для продовження дослідження ми пропонуємо подальший пошук методологічних та методичних рішень цього питання.

Загалом, результати цього дослідження мають значення і у теоретичному розвитку концептуального підходу до застосування психофізіологічних методів для виявлення прихованої інформації. Отримані результати відзначують потребу синтезу когнітивного та емоційно-мотиваційного підходів до пояснення психофізіологічного феномену. Аналіз існуючих публікацій на тему теоретичного пояснення психофізіологічного феномену приводить до висновку, що підходи, що враховують або лише емоційно-мотиваційний аспект, або лише когнітивний, страждають на неспроможність пояснити суттєві деталі явища психофізіологічного феномену. Вивчаючи розвиток думки щодо тлумачення психофізіологічного феномену, помітно, що динаміка цього розвитку відбувається в рамках законів гегелівської діалектики, на поточному етапі, знаходячись в стадії антитези - протипоставлення емоційно-мотиваційних та когнітивних теорій - завдяки домінуючому сьогодні когнітивно-релятивному підходу до емоцій перехід до стадії синтезу поступово, але неминуче наближується та вже спостерігається. Синтез підходів та інкорпорація інтегративних поглядів на психофізіологічний феномен дозволять удосконалити методологічні засади ОВП, що в свою чергу вплине підвищення валідності методу завдяки більш ясному розумінні його фундаментальних механізмів та більш високу кваліфікацію поліграфологів, у яких з'явиться можливість мати чіткіше уявлення про процеси, що відбуваються під час ОВП, що вони проводять. Природним наслідком таких змін повинно бути значне підвищення якості ОВП та стрімке поширення застосування поліграфу як ефективного засобу верифікації інформації та встановлення істини.

4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

4.1 Аналіз нормативно-правових документів, що регламентують дотримання вимог охорони праці в лабораторії поліграфології ПФЛ-Захід

Лабораторія поліграфології ПФЛ-Захід представляє собою приміщення, в яких проводяться психофізіологічні дослідження за допомогою поліграфу та персонального комп'ютеру. Дотримання вимог охорони праці в закладі лабораторії регламентується нормативно-правовими документами, що прийняті для виконання на всіх підприємствах України і є обов'язковими для всіх фізичних та юридичних осіб. Такими документами є:

1. Закон України «Про охорону праці» від 29 червня 2010 р., який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. з останніми поправками та доповненнями від 20 травня 2010 р., який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 01 червня 2010 р., який відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

4. «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р. з останніми поправками та доповненнями від 12 лютого 2008 р., які гарантують, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. з останніми поправками та доповненнями від 18 вересня 2003 р., який вказує на те, що забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р., що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

7. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 14 квітня 2009 р., який визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок

8. Нормативно-правові акти з охорони праці. Міжгалузеві та галузеві ДНАОП, стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП), Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ), санітарні норми (СН), державні санітарні правила і норми (Дсан ПіН), будівельні норми і правила (ДБН) та ін.

9. Накази, розпорядження, положення, інструкції, інші розпорядчі документи, що розроблюються адміністрацією ПФЛ-Захід і є обов'язковими до виконання робітниками, щодо охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки.

У зв'язку з тим, що робітники ПФЛ-Захід виконують роботу із використанням персональних комп'ютерів наведемо ряд нормативних документів, що регламентують роботу з офісною технікою, а саме: ВСН 4559-88 Тимчасові санітарні норми і правила для працівників обчислювальних центрів, ДСТУ ISO 9241-3:2001, ДСТУ ISO 9241-2:2004, ДСТУ ISO 9241-5:2004, ДСТУ ISO 9241-6:2004, ДСТУ ISO 9241-7:2004, ДСТУ ISO 9241-9:2004(2006) Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі, ДСанПІН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р.

4.2 Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві

4.2.1 Визначення ступеня вогнестійкості будівлі

Визначення фактичного ступеня вогнестійкості цегляної триповерхової будівлі, в якій розташовано психофізіологічну лабораторію виконуємо за табл. 4.2.1.1.

Таблиця 4.2.1.1 Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості (ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» Додаток Д)

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
І, ІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів
ІІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев'яні конструкції, які захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості, поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - з металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп горючості Г1, Г2.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з деревини, підданої вогнезахисній обробці. Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості Г3, Г4 огороджувальних конструкцій мають бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від дії вогню та високих температур
IV	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку
IVa	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості Г3, Г4
Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
V	Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню

В нашому випадку ступінь вогнестійкості будівлі І або ІІ.

Приймемо для подальшої роботи ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ.

4.2.2 План евакуації працівників психофізіологічної лабораторії (тільки один поверх)

Для визначення шляху евакуації робітників лабораторії, що розташована на другому поверсі триповерхової будівлі зобразимо план другого поверху рис. 4.2.2.1, на якому вказуємо основні розміри та умовними позначками - напрямки евакуації.

4.2.3 Розрахунок часу евакуації

Для розрахунку часу евакуації робітників лабораторії візьмемо наступні вихідні дані:

- загальній об'єм приміщень лабораторії V=466,2 (м³), визначений за формулою (4.2.3.3);

- загальна кількість робітників, що необхідно евакувати N=15 (осіб), визначено за формулою (4.2.3.1);

- категорія виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки В, визначено за табл.4.2.3.1;

- схема шляхів евакуації наведена на рис. 4.2.2.1;

- вид приміщення - громадський будинок, з торцевого боку обладнаний відкритим балконом із зовнішніми сходами шириною h_с=1,2 (м), що ведуть на перший поверх (назовні);

- висота приміщень кожного поверху будівлі h=3 (м);

- загальна площа приміщень адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь» S=155,4 (м²), визначена за формулою (4.2.3.2);

- ступінь вогнетривкості будівлі визначений в пункті 4.2.1 - ІІ;

- ширина коридорів h_к=1,4 (м), визначена за схемою рис. 4.2.2.1;

Рис. 4.2.2.1 План евакуації адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь» з другого поверху будівлі при надзвичайних ситуація

Размещено на http://www.allbest.ru/

- ширина дверних проходів h_дп=0,8 (м), ширина дверного проходу на другий поверх з внутрішніх сходів h_дп.п=1,2 (м), визначені за схемою рис. 4.2.2.1;

- період року - холодний.

Розрахунок.

4.2.3.1. Визначаємо загальну кількість робітників психофізіологічної лабораторії:

N=N₂₀₁+N₂₀₂+N₂₀₃+N₂₀₄+N₂₀₅+N₂₀₆=3+3+3+2+2+2=15 (осіб), (4.2.3.1)

де N₂₀₁, N₂₀₂, N₂₀₃, N₂₀₄, N₂₀₅, N₂₀₆ - кількість робітників, що знаходяться в кабінетах номерів 201, 202, 203, 204, 205, 206 відповідно, визначено за штатом робітників лабораторії.

4.2.3.2. Визначаємо загальну площу приміщень, виходячи із рис. 4.2.2.1, за формулою:

S=ab=7,421=155,4 (м²), (4.2.3.2)

де a, b - ширина та довжина будівлі відповідно в метрах, за рис. 4.2.2.1.

4.2.3.3. Визначаємо об'єм приміщень лабораторії, виходячи із рис. 4.2.2.1, за формулою:

V=Sh=155,43=466,2 (м³), (4.2.3.3)

де S - загальна площа приміщень адміністрації ТОВ «Строй-Богатирь», визначена в пункті 4.2.3.2;

h - висота приміщень другого поверху будівлі, яка дорівнює h=3 (м).

4.2.3.4. Визначаємо категорію виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки за табл.4.2.3.1:

Таблиця 4.2.3.1 Скорочене формулювання категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (ОНТП 24-86).

Категорія	Відносяться приміщення, в яких обертаються (знаходяться)
А Вибухо-пожежо-небезпечна	? горючі гази; ? легкозаймисті рідини з Тсп ? 28°С; ? речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною відбувається вибух та горіння.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
Б Вибухо-пожежо-небезпечна	? легкозаймисті рідини з Тсп більше 28°С по 61°С; ? горючі рідини з Троб. ? Тсп.; ? пил та волокна з НКМЗ ? 65 г/м3.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
В Пожежо-небезпечна	? горючі рідини з Тсп > 61°С; ? пил та волокна з НКМЗ > 65 г/м3; ? тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали; ? речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною відбувається горіння без вибуху.
Г	? негорючі речовини у розжареному або розплавленому стані, при обробці яких виділяються вогонь, іскри або променисте тепло; ? горючі гази, легкозаймисті та горючі рідини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Д	? негорючі речовини в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, у яких перебувають горючі рідини в системах змащення, охолодження й гідроприводу обладнання, у яких не більше 60 кг на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.

Отже за табл. 4.2.3.1 приміщення лабораторії за пожежо- і вибухонебезпекою відносяться до категорії В.

4.2.3.4. Визначаємо необхідний час евакуації з приміщень за табл. 4.2.3.2:



Таблиця 4.2.3.2 Значення необхідного часу евакуації з приміщень виробничих споруд І, ІІ, ІІІ ступенів вогнетривкості [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 496 с.], стор. 464.

Категорія виробництва	Необхідний час евакуації (хв.) при об'ємі приміщення (тис. м3)
	до 15	30	40	50	60 і більше
А, Б	0,5	0,75	1	1,5	1,75
В	1,25	2	2	2,5	3
Г, Д	Не обмежується

За табл. 4.2.3.2 необхідний час евакуації робітників складає 1,25 хвилин.

4.2.3.5. Визначаємо щільність людського потоку D на ділянках евакуації, які мають свою довжину l та ширину h_п за формулою [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 496 с.], стор. 468:

, (4.2.3.4)

де D_i - щільність людського потоку і-ого участку (м²/м²);

f - середня площа горизонтальної проекції людини, визначається за рекомендацією [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці:Навч. посібн. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 496 с.], стор 468. Обираємо найгірший варіант в умовах холодного періоду року, для дорослої людини у зимовому одязі, тоді f=0,125 (м²/люд);

l_i - довжина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом;

h_пi - ширина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом.

Евакуацію поділяємо на два етапи:

1. рух людей від найбільш віддаленої точки робочого приміщення (кабінету) до виходу з нього, ширину проходів приймаємо 1,2 (м).

2. Рух людей по коридорах, проходах до сходів, які ведуть до виходів на вулицю, ширина коридору 1,4 (м).

Відповідно до плану приміщень (рис. 4.2.2.1) маємо наступні робочі кабінети (201, 202, 203, 203а, 203б, 204, 205, 206), та два санітарних вузли (СВ М, СВ Ж). Довжина окремих ділянок евакуаційних шляхів вказана на плані.

Результати розрахунку довжини евакуаційного шляху з кожного кабінету заносимо в табл. 4.2.3.3.

Таблиця 4.2.3.3 Результати визначення довжини евакуаційного шляху із кожного кабінету психофізіологічної лабораорії

№ кабінету	Етап 1 (кабінет)	Етап 2 (коридор)	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)
	Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях із кабінету, (м)	Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях по коридору, (м)
201	4,5+3	7,5	2,5	2,5	10
202	3+3	6	7,5+1	8,5	14,5
203	2+1	3	2+7,5+1	10,5	13,5
203а	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1
203б	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1
204	2,5+3	5,5	4,5+2+7,5+1	15	20,5
205	2,5+3	5,5	2+4,5+2+7,5+1	17	22,5
206	2,5+3	5,5	2+2+4,5+2+7,5+1	19	24,5

Підставляємо отриманні значення в формулу (4.2.3.4), результати розрахунків заносимо до табл. 4.2.3.4. та табл. 4.2.3.5.



Таблиця 4.2.3.4 Результати розрахунку щільності людського потоку D

на етапі 1 (в кабінетах)

№ кабінету	Кількість робітників в кабінеті Ni, (осіб)	Щільність людського потоку і-ого кабінету Di, (м2/м2)	Довжина ділянки l, (м)
201	3	0,04	7,5
202	3	0,05	6
203	1	0,05	2
		0,31	1
203а	1	0,02	6,6
		0,31	1
203б	1	0,02	6,6
		0,31	1
204	2	0,04	5,5
205	2	0,04	5,5
206	2	0,04	5,5

Примітка. Для кабінетів 203, 203а, 203б в займеннику наведені щільності потоку після злиття трьох потоків в кабінеті 203, для ділянки довжиною 1 (м).

При евакуації людей коридором шлях евакуації слід поділити на окремі ділянки, тому що при виході робітників із кожного кабінету щільність потоку буде змінюватись (збільшуватись). Отже перелічимо ці ділянки:

1 ділянка - від двері 206 до двері 205 кабінету, довжина 2 (м);

2 ділянка - від двері 205 до двері 204 кабінету, довжина 2 (м);

3 ділянка - від двері 204 до двері 203 кабінету, довжина 4,5 (м);

4 ділянка - від двері 203 до двері 202 кабінету, довжина 2 (м);

5 ділянка - від двері 202 до вихідної двері на сходи, довжина 7,5 (м);

6 ділянка - від двері 201 до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м);

7 ділянка - від точки перетину потоків в коридорі біля вихідної двері до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м).



Таблиця 4.2.3.5 Результати розрахунку щільності людського потоку D на етапі 2 (в коридорі)

№ ділянки шляху евакуації	Кількість робітників, що евакуюються по ділянці Ni, (осіб)	Щільність людського потоку і-ої ділянки Di, (м2/м2)
1	2	0,09
2	4	0,18
3	6	0,12
4	9	0,4
5	12	0,14
6	3	0,27
7	15	1,33

4.2.3.6. Визначаємо фактичну швидкість евакуації робітників в кабінетах та в коридорі за значенням щільності людського потоку на і-тій ділянці.

Знаючи швидкість руху людського потоку V_i (м/хв.), визначаємо час руху t_i (хв.) по і-тій ділянці за формулою [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 496 с.], стор. 469:

t_i=l_i/V_i, (хв.) (4.2.3.5)

Результати заносимо в табл. 4.2.3.5.

Таблиця 4.2.3.5 Результати визначення швидкості евакуації робітників по горизонтальних ділянках в приміщенні (за даними ГОСТ12.1.004-91, табл. 2)

№ кабінету або № ділянки	Довжина ділянки евакуації li, (м)	Щільність людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Di, (м2/м2)	Швидкість руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Vi, (м/хв). ГОСТ12.1.004-91	Час руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки ti, (хв). За формулою (4.2.3.5)
Кабінет
201	7,5	0,04	100	0,075
202	6	0,05	100	0,06
203	2/1	0,05/0,31	100/46,76	0,02/0,021
203а	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
203б	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
204	5,5	0,04	100	0,055
205	5,5	0,04	100	0,055
206	5,5	0,04	100	0,055
Ділянка коридору
1	2	0,09	83,24	0,024
2	2	0,18	62,8	0,032
3	4,5	0,12	74,76	0,06
4	2	0,4	39,24	0,051
5	7,5	0,14	70,21	0,107
6	1	0,27	50,84	0,02
7	1	1,33	15	0,067

Примітка. Для кабінетів 203, 203а, 203б в займеннику наведені щільності потоку після злиття трьох потоків в кабінеті 203, для ділянки довжиною 1 (м).

4.2.3.7. Визначаємо час евакуації робітників психофізіологічної лабораторії з кожного кабінету до вихідних дверей на сходи.

Час евакуації буде складатися з часу руху по відповідному кабінету (етап 1) та по ділянках коридору (етап 2) відповідно до плану приміщень (рис. 4.2.2.1). Використовуємо дані табл. 4.2.3.3, визначаємо фактичний час евакуації із кожного кабінету. Результати заносимо до табл. 4.2.3.6.

Розрахункові дані (табл. 4.2.3.6) показали, що найдовше евакуюються робітники психофізіологічної лабораторії з 206 кабінету, час їхньої евакуації складає t₂₀₆=0,413 (хв.), що в 3 рази менше необхідного часу евакуації робітників, який ми визначили в пункт 4.2.3.4 і складає 1,25 хв. Отже фактичний час евакуації є задовільним і прийнятним.

Таблиця 4.2.3.6 Результати визначення фактичного часу евакуації робітників із кожного кабінету0

№ кабінету	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)	Загальний час евакуації із кабінету t, (хв.)
201	10	0,075+0,02+0,067=0,162
202	14,5	0,06+0,107+0,02+0,067=0,254
203	13,5	0,02+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,286
203а	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
203б	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
204	20,5	0,055+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,36
205	22,5	0,055+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,392
206	24,5	0,052+0,024+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,413

4.2.4 Визначення типу та кількості вогнегасників

Тип та кількість вогнегасників в приміщеннях психофізіологічної лабораторії визначається відповідно до вимог:

- Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р.;

- ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности»;

- Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004);

- Державних будівельних норм «Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд», затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13- 98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками;

- Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

Для визначення типу і кількості вогнегасників необхідно знати:

1. Категорія прриміщення. Визначена в пункті 4.2.1. - категорія В.

2. Клас пожежі. Визначаємо за стандартом ISO №3941-77 [Катренко Л.А. та ін.. Охорона праці: Навч. посібн. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 496 с.], стор. 457:

- клас А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

- клас С - пожежі газів;

- клас D - пожежі металів та їх сплавів;

- клас Е - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Тому що всі кабінети лабораторії обладнані офісною технікою (персональними комп'ютерами) можливу пожежу відносимо до класу Е.

Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, рекомендується їх оснащувати вуглекислотними вогнегасниками.

Необхідну кількість вогнегасників визначаємо за табл. 4.2.3.7.

Таблиця 4.2.3.7 Рекомендації щодо оснащення приміщень
переносними вогнегасниками

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, (м2)	Клас пожежі	Тип вогнегасників та їх ємність
			Пінні і водні	порошкові	хладонові	вуглекислотні
			10 л	2 л	5 л	10 л	2 (3) л	2 (3) л	5 (8) л
А, Б, В (горючі гази і рідини)	200	А	2++	-	2+	1++	-	-	-
		В	4+	-	2+	1++	4+	-	-
		С	-	-	2+	1++	4+	-	-
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	-	2+	1++	-	-	2++
В	400	A	2++	4+	2++	1+	-	-	2+
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	-	2++	1+	2+	4+	2++
Г	800	B	2+	-	2++	1+	-	-	-
		C	-	4+	2++	1+	-	-	-
Г, Д	1800	A	2++	4+	2++	1+	-	-	-
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	2+	2++	1+	2+	4+	2++
Громадські будівлі та споруди	800	A	4++	8+	4++	2+	-	-	-
		E	-	-	4++	2+	4+	4+	2++

Прмітки. Максимальна площа можливих осередків пожеж класів А і В у приміщеннях, де передбачається використання вогнегасників, не повинна перевищувати вогнегасної спроможності застосовуваних вогнегасників.

Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: клас А - порошок АВС (Е), клас В, С і Е - ВС (Е) або АВС (Е) і класу D - D.

Знаком «++» позначені рекомендовані для оснащення об'єктів вогнегасники.

Знаком «+» - вогнегасники, застосування яких припустиме за відсутності рекомендованих і за умови відповідного обгрунтування.

Знаком «-» - вогнегасники, якими не можна оснащувати об'єкти.

Загальна площа поверху, яку займає психофізіологічна лабораорія складає S=155,4 (м²). В табл. 4.2.3.7 найближча (більша) гранична захищувана площа складає 200 м². Для категорії приміщення В, класу пожежі Е, і площі 155,4 м² рекомендовано два вуглекислотних вогнегасника ємністю 5 (8) л, які ми розміщуємо у крайніх сторонах коридору.

Висновки

У даному розділі дипломного проекту проаналізовано нормативно-правові документі, що регламентують дотримання вимог охорони праці в психофізіологічній лабораторії.

Ступень вогнестійкості будівлі, де розташовано ТОВ лабораторію - В (цегляна триповерхова будівля).

Розроблено план евакуації з поверху, де розташована лабораторія. На плані передбачено запасний евакуаційний вихід з торцевого боку обладнаний відкритим балконом із зовнішніми сходами шириною h_с=1,2 (м), що ведуть на перший поверх (назовні).

Розрахунковий час евакуації з поверху із найвіддаленішого 206 кабінету складає t₂₀₆=0,413 (хв.), що в 3 рази менше необхідного часу евакуації робітників, що складає 1,25 хв. Отже фактичний час евакуації є задовільним і прийнятним.

Для протипожежного захисту поверху необхідно два вуглекислотних вогнегасника ємністю 5 (8) л, які розташовані у крайніх сторонах коридору.



Висновки

1. Інструментальне виявлення прихованої інформації є поширеною практикою, теоретичний фундамент якої страждає від суперечливостей та неспроможності пояснити всі деталі прояву та особливості психофізіологічного феномену, на якому засновується ця практика.

2. Через неповне розуміння процесів, що зумовлюють психофізіологічний феномен страждає методологія інструментального виявлення прихованої інформації. Таке становище негативно відображається на валідності методу інструментальне виявлення прихованої інформації, його здатності влучно відрізняти правдивих іспитників від неправдивий, за що він заслуговує на велику масу критики.

3. Існуючий теоретичний та емпіричний матеріал вказує на вирішуючу роль емотивно-мотиваційних та когнітивних процесів у уможливленні психофізіологічного феномену. Теоретичне обрамлення когнітивно-релятивної теорії емоцій Лазаруса робить можливим синтез цих процесів у єдиний інтегративний понятійний конгломерат.

4. Дослідження індивідуальних розбіжностей, що існувало досі, не враховувало існування інтегративної властивості, яка включає в себе як емоційні, так і когнітивні змінні, та має вплив на психофізіологічну картину реагування, якою є емоційна стійкість людини, і тому не було отримано задовільних результатів, які б дозволяли зробити хоч би який однозначний висновок.

5. Емпіричне дослідження підтвердило гіпотезу про модеруючу роль емоційної стійкості у ймовірності інструментального виявлення прихованої інформації та негативний вплив стресу для осіб з низьким рівнем емоційної стійкості.

6. Дані, отримані в результаті емпіричного дослідження мають теоретичну та практичну значущість та вплив на подальший методологічний та теоретичний розвиток інструментального виявлення прихованої інформації.



Список використаної літератури

1. Аболин Л.М. Соотношение психологических и физиологических коррелятов эмоциональной устойчивости спортсменов / Л. М. Аболин // Вопросы психологии. - 1974. - №1. - С. 104-115.

2. Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. - Д. : Вид-во ДНУ, 2008. - 468 с.

3. Аршава І. Ф. Психофізіологія: Підручник / І. Ф. Аршава, М. І. Черненко. - К. : Вища освіта, 2006. - 308 с.

4. Блохіна А. Н. Теорія тотожності в сиситемі сучасних уявлень просвідомість [Електронний ресурс] / А. Н. Блохіна // Спосіб доступу: URL: http://www.bestreferat.ru/referat-87912.html .

5. Бодров В. А. Информационный стресс: Учебное пособие для вузов / В. А. Бодров. - М.: ПЕР СЭ, 2000. - 352 с.

6. Большакова А. М. Фрустраційна толерантність та успішність діяльності, що відбувається в екстремальних умовах / А. М. Большакова // Вісник Харк. ун-ту. Сер. Психологія - 1999. - №460. - С. 17-19.

7. Варламов В. А. Детектор лжи / В. А. Варламов. - Краснодар : "Советская Кубань", 1998. - 368 с.

8. Данилова Н. Н. Психофизиология: Учебник для ВУЗов / Н. Н. Данилова. - М : Аспект Прес, 2004. - 368 с.

9. Еникеев М. И. Общая и социальная психология/ М. И. Еникеев. - М. : Норма, Инфра-М, 1999. - 624 с.

10. Изюмова С. А. О физиологической природе связей между эмоциональной устойчивостью и свойствами нервной системы / С. А. Изюмова, Н. А. Аминов // Вопросы психологии. - 1978. - № 5. - С. 128-133.

11. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин. - СПб.: Питер, 2001 - 752 с.

12. Кринчик Е. П. Экзамен и психика. Восемьдесят лет спустя [Електронний ресурс] / Е.П. Кринчик // Спосіб доступу: URL: http://flogiston.ru/articles/labour/test_gos

13. Лукьянова О. Н. Психофизиологические основы успешной деятельности человека-оператора / О. Н. Лукьянова, Т. М. Семик, В. Г. Черноморец, Л. И. Шумилина // VII научно-технический семинар: Тезисы докладов «Контроль состояния человека-оператора». - М., 1975.

14. Лурия А. Р. Диагностика следов аффекта / А. Р. Лурия // Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.К.Вилюнаса. Психология эмоций. Тексты. - М. : МГУ, 1984. - 434 с. - С. 97-112.

15. Лурия А.Р. Экзамен и психика / А.Р. Лурия, А.Н. Леонтьев // Сб. «Экзамен и психика» Работы психологической лаборатории Академии коммунистического воспитания им. Н. К. Крупской. - Вып.3. - М. : Госиздат, 2003. - С. 11-86.

16. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков. -- СПб: Питер, 2001 -- 592 с.

17. Марищук В. Л Эмоции в спортивном стрессе / В. Л. Марищук. - СПб.: КВИФК, 1995. - 324 с.

18. Марютина Т.М. Введение в психофизиологию / Т. М. Марютина, О. Ю. Ермолаев. - М. : Флинта, 1997. - 400 с.

19. Милерян Е.А. Психологический отбор летчиков / Е. А. Милерян. - К.: Наукова думка, 1966. - 189 с.

20. Никитина В. Б. Система иммунитета в клинико-патодинамических механизмах непсихотических психических расстройств: автореф. дис. … д. мед. наук: 14.01.06 / Никитина Валентина Борисовна. - Томск, 2011. - 37 с.

21. Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы // А. Д. Ноздрачев. -- Л.: Медицина, 1983. -- 296 с.

22. Носенко Е. Л. Теоретико-психологічні засади комп'ютерної діагностики емоційної стійкості людини [Монографія] / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. -- Дніпропетровськ : Вид-во ДНУ, 2006.-- 188 с.

23. Носенко Е.Л. Форми відображеної оцінки емоційної стійкості та емоційної розумності людини / Е.Л.Носенко, І.Ф.Аршава, К.П.Кутовий. - Д.: Вид-во «Інновація», 2011. - 178 с.

24. Оя С. М. Особенности предстартовых сдвигов и эмоциональной стабильности у представителей разных видов спорта / С. М. Оя // Психологические вопросы тренировки и готовности спортсменов к соревнованию. - М., 1969. - С. 63-67.

25. Пат. 91842 UA, МПК (2009) А61В 5/16 Спосіб прогнозування емоційної стійкості людини / Аршава І.Ф., Носенко Е.Л., Хижа О.Л.; -№ а200709199; заявл. 13.08.2007; опубл. 10.09.2010. Бюл. №17.

26. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / А. В.Петровский, М. Г. Ярошевский. - М. : ИНФРА-М, 1998. - 451 c.

27. Плахтиенко В. А. Надежность в спорте / В. А. Плахтиенко, Ю. М. Блудов. - М., 1985. - 325 с.

28. Робенкова Т. В. Психотипологические спекты адаптации студентов колледжа : автореф. дис. … канд. мед. наук: 03.00.13 / Робенкова Татьяна Виктровна. - Томск, 2003. - 23 с.

29. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - СПб : Питер, 2000. - 421 с.

30. Сеченов И. М. Избранные сочинения / И. М. Сеченов. - Оксфорд : Uchpedgiz., 1953. - 335 с.

31. Сиротин О. А. Некоторые психологические корреляты эмоциональной устойчивости спортсменов / О. А. Сиротин // Новые исследования в психологии. - 1974. - № 1/9. - С. 62-65.

32. Соколова Е. Е. Психофизическая и психофизиологическая проблемы [Електронний ресурс]/ Е. Е. Соколва // Спосіб доступу: URL: http://www.psychology-online.net/articles/doc-1190.html

33. Суворов Г. Б. Некоторые устойчивые связи свойств нервной системы и личности у мужчин-спортсменов / Г. Б. Суворов // Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности. - Л., 1981. - С. 123-130.

34. Федотов А. Ю. Психофизиология / А. Ю. Федотов; под ред. Н. С. Потёмкина. - М. : Сучасний Гуманітарний Університет, 1999. - 74 с.

35. Фресс П. Эмоции / П. Фресс // Экспериментальная психология. - М.: Прогресс, 1975. - Вып. V. - С. 111-195.

36. Холодный Ю. И. Применение полиграфа при профилактике, раскрытии и расследовании преступлений генезис и правовые аспекты: Монография / Ю. И. Холодный. - М. : Мир безопасности, 2001. - 106 с.

37. Хомская Е. Д. Нейропсихология / Е. Д. Хомская. - 4-е изд. - СПб : Питер, 2005. - 496 с.

38. Черникова О. А. Исследование эмоциональной устойчивости как важнейшего показателя психологической подготовленности спортсмена к соревнованиям / О. А. Черникова // Психологические вопросы спортивной тренировки. - М., 1967. - С. 3-13.

39. Щербатых Ю. В. Загальна психологія / Ю. В. Щербатых. - СПб : Питер, 2008. - 272 с.

40. Щербатых Ю. В. Искусство обмана. Популярная энциклопедия / Ю. В. Щербатых. - М. : Эксмо, 2005. - 720 с.

41. Щукина Е. Г. Эмоциональная неустойчивость как ведущий фактор формирования дезадаптивного поведения студентов: Автореф. дис. ... канд. наук / Е. Г. Щукина. - М., 1998. - 32 с.

42. A Review of the Current Scientific Status and Fields of Application of Polygraphic Deception Detection of the British Psychological Society. A Report (26/05/04) from the BPS Working Party [Електронний ресурс] / Спосіб достпупу: URL http://www.bps.org.uk.

43. Ability emotional intelligence, trait emotional intelligence, and academic success in British secondary schools: A 5 year longitudinal study / Р. Qualter [et al.] // Learning and Individual Differences. - 2012. - №22. - С. 83-91.

44. Abrams S. The complete polygraph handbook/ S. Abrams. - Lexington : Lexington Books, 1989. - 270 c.

45. Aldwin C. Stress and coping across the lifespan / C. Aldwin // Folkman S. The Oxford Handbook of Stress, Health and Coping / Під ред. S. Folkman, Р. Е. Nathan. - New York, NY: Oxford University Press, 2011. - 469 с.

46. Alternate technologies for the detection of deception / J. M. C. Vendemia [et al]; Під ред. D. T. Wilcox. - The use of the polygraph in assessing, treating and supervising sex offenders: A practitioner's guide. - Columbia, SC : Wiley-Blackwell, 2009. - 332 с. - С. 266-295.

47. Andreassi J. L. Psychophysiology: human behavior and physiological response. 5th Edition / L. J. Andreassi. - Mahwah NJ : Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2007. - 545 c.

48. Baldwin J. M. History of psychology: A sketch and an interpretation / J. M. Baldwin. - New York, NY : G P Putnam's Sons, 1913. - 137 c.

49. Becker P. Specific reactions to stress and personality characteristics: Students before an examination / P. Becker, E. Schneider // Zeitschrift fьr Experimentelle und Angewandte Psychologie. - 1976. - №23(1). - С. 1-29.

50. Ben-Shakhar G. Guilty knowledge technique: Application of signal detection measures / G. Ben-Shakhar, S. Kugelmass, I. Lieblich // Journal of Applied Psychology. - 1970. - №54(5). - C. 409-413.

51. Ben-Shakhar G. The validity of psychophysiological detection of information with the Guilty Knowledge Test: A meta-analytic review / G. Ben-Shakhar, E. Elaad // Journal of Applied Psychology. - 2003. - №88(1). - С. 131-151.

52. von Bertalanffy L. The mind-body problem: A new view / L. von Bertalanffy // Psychosomatic medicine. - 1964. - №26(1). - С. 29-45.

53. Birrell J. Toward a definition of intolerance of uncertainty: A review of factor analytical studies of the Intolerance of Uncertainty Scale / J. Birrell, K. Meares, A. Wilkinson, M. Freeston // Clinical Psychology Review. - 2011. - №31. - С. 1198-1208.

54. Blons C. R. Research on a cognitive-relational theory of emotion: A replication and extension of Smith, Haynes, Lazarus, and Pope / C. R. Blons // Dissertation Abstracts International: Section B: The Sciences and Engineering. - 2000. - №60(8-B). - С. 4221-4263.

55. Bonaccio S. Text anxiety on cognitive ability test can result in differential predictive validity of academic performance / S. Bonaccio, C. L. Reeve, E. C. Winford // Personality and Individual Differences. - 2012. - №52(4). - С. 497-502.

56. Brassen S. Anterior cingulate activation is related to a positivity bias and emotional stability in successful aging / S. Brassen, М. Gamer, С. Bьchel // Biological Psychiatry. - 2011. - №70(2). - С. 131-137.

57. Budner S. Intolerance of ambiguity as a personality variable / S. Budner // Journal of Personality. - 1962. - №30. - С. 29-50.

58. Buhr K. Investigating the construct validity of intolerance of uncertainty and its unique relationship with worry / K. Buhr, M. J. Dugas // Anxiety Disorders. - 2006. - №20. - С. 222-236

59. Cassady J. C. Cognitive test anxiety and academic performance / J. C. Cassady, R. E. Johnson. - Contemporary Educational Psychology. - 2001. - №51. - С. 1173-1182.

60. Cacioppo J. T. Handbook of psychophysiology / Під ред. J. T. Cacioppo, L. G. Tassinary, G. G. Berntson - New York, NY: Cambridge University Press, 2000. - 1039 c.

61. Cattell H. E. P. Essentials of 16PF assessment. Essentials of psychological assessment series / H. E. P. Cattell, J. M. Schuerger. - Hoboken, NJ, US: John Wiley & Sons Inc., 2003. - 307 с.

62. Cattell H. E. P. The Sixteen Personality Factor Questionnaire (16РF) / H. E. P. Cattell, A. D. Mead // Boyle G. J. The SAGE handbook of personality theory and assessment, Vol 2: Personality measurement and testing / Під ред. G. J. Boyle, G. Matthews, D. H. Saklofske. - Thousand Oaks, CA, US: Sage Publications Inc, 2008. - 717 с. - С. 135-159.

63. Cohen S. A global measure of perceived stress / S. Cohen, Т. Kamarck, R. Mermelstein // Journal of Health and Social Behavior. - 1983. - №24(4). - С. 385-396.

64. Contrada R. J. Stress, Adaptation and Health / R. J. Contrada // The Handbook of Stress Science: Biology, Psychology, and Health / під ред. R. J. Contrada. - New York : A. Baum, 2011. - 467 c. - C. 235-265.

65. Crider A. Personality and electrodermal response lability: An interpretation / А. Crider // Applied Psychophysiology and Biofeedback. - 2008. - №33(3). - С. 141-148.

66. Davis R. C. Physiological responses as a means of evaluating information/ R. C. Davis // Biderman A. Manipulation of Human Behavior/ A. Biderman, H. Zimmer (eds.). - New York, NY : Wiley, 1961. - 323 c. - C. 142-168.

67. Diaz J. L. Mind-body unity, dual aspect, and the emergence of consciousness / J. L. Diaz // Philosophical Psychology - 2000. - №13. - С. 393-403.

68. Dugas M. J. Intolerance of Uncertainty and Worry: Investigating Specificity in a Nonclinical Sample / M. J. Dugas, P. Gosselin, R. Ladouceur // Cognitive Therapy and Research. - 2001. - №25(5). - С. 551-558.

69. Emotional responses to music: Towards scientific perspectives on music therapy / M. Suda [et al.] // NeuroReport: For Rapid Communication of Neuroscience Research. - 2008. - №19(1). - С. 34-49.

70. Emotional stability, anxiety, and natural killer activity under examination stress / Р. Borella [et al.] // Psychoneuroendocrinology. - 1999. - №24(6). - С. 613-627.

71. Executive Summary: The Polygraph and Lie Detection of the National Research Council. - Washington, DC : The National Academies Press, 2003. - 214 c.

72. Festinger L. A theory of cognitive dissonance/ L. Festinger. - Palo Alto, CA : Stanford University Press, 1957. - 291 с.

73. Fisher P. L. Psychological models of worry and general anxiety disorder / P. L. Fisher, А. Wells // Oxford Handbook of Anxiety and Related Disorders / Під ред. M. M. Anthony, М. В. Stein. - New York, NY : Oxford University Press, 2008. - 701 c. - C. 225-245.

74. Ford C. V. Lies! lies! lies! The psychology of deceipt/ C. V. Ford. - Washington, D.C. : American Psychiatric Press, 1996. - 256 c.

75. Ford E. B. Lie detection: Historical, neuropsychiatric and legal dimensions / E. B. Ford // International Journal of Law and Psychiatry. - 2006. - №29. - С. 159-177.

76. Frantiљek Љ. Relationship between respiration and personality under psychic load / Љ. Frantiљek // Studia Psychologica. - 1978. - №20(4). - С. 267-275.

77. Frenkel-Brunswick E. Intolerance of ambiguity as an emotional and perceptual personality variable / Е. Frenkel-Brunswick // Journal of Personality. - 1948. - №18. - С. 108-143.

78. Fulford J. A. An Introduction to the HPA Axis / J. A. Fulford, M. S. Harbuz // Steckler T. Handbook of Stress and the Brain: the Neurobiology of stress / під ред. T. Steckler, N. H. Kalin, J. M. Reul. - Amsterdam: Elsevier, 2005. - 838 с. - С. 43-67.

79. Garza, G. Beyond Neurobiological Reductionism: Recovering the Intentional and Expressive Body / G. Garza, Fisher S. // Theory Psychology. - 2009. - №19. - С. 519-544.

80. Giesen J. M. Guilty knowledge versus innocent associations: Effects of trait anxiety and stimulus context on skin conductance / J. M. Giesen, M. A. Rollison // Journal of Research in Personality. - 1980. - №14(1). - С. 1-11.

81. Greco V. Coping with uncertainty: the construction and validation of a new measure / V. Greco, D. Roger /...