Проблема конфліктного спілкування та його корекція в підлітковому віці
Знайомство з проблемами вивчення психологічних особливостей спілкування в підлітковому віці. Характеристика виховних функцій спілкування підлітків: нормативна, пізнавальна, емоційна. Аналіз методики дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса.
| Рубрика | Психология |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.06.2014 |
| Размер файла | 87,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
За результатами дослідження були отримані такі дані: у досліджуваних вивчали домінуючий тип поведінки у конфліктній ситуації, із п`яти типів поведінки виявили головний, що притаманний досліджуваному. Отже, з 17-ти досліджуваних були отримані такі результати:
У конфліктних ситуаціях виявляють такий тип поведінки: компроміс - 41,1 %; змагання - 23,5 %; співробітництво - 17,6%; уникнення - 11,7 %; пристосування - 5,8 %.
Отже, бачимо, що більшість застосовує компроміс у конфліктній ситуації, а це означає, що це такий тип поведінки, який забезпечує часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів й інтересів опонента, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в чомусь, а ти мені- в іншому». Такий тип поведінки, як «змагання» спостерігається у меншої кількості досліджуваних. Також для підлітків характерна поведінка «співробітництва» та «уникнення» у конфліктній ситуації, і «пристосування» найменш притаманне для вирішення конфліктних ситуацій у житті підлітка.
Також ми провели методику діагностики комунікативної установки В.В Бойко. За якою виявили негативні комунікативні установки особистості по відношенню до інших людей.
За даною методикою були отримані такі результати: із 17-ти досліджуваних у 53% досліджуваних - виражена негативна комунікативна установка; у 41% осіб - спостерігається наявність вираженої комунікативної установки; і у 6% досліджуваних - не виражена негативна комунікативна установка .
За результатами даної методики у більшості досліджуваних спостерігається виражена негативна комунікативна установка до інших людей, спостерігається відкрита жорстокість по відношенню до людей, схильність робити не зважені висновки негативних фактів у сфері взаємовідносин з партнерами і в спостереженні за соціальною дійсністю.
Тому на основі отриманих результатів ми в подальшому будемо працювати над корекцією спілкування підлітків.
У другому розділі нашого дослідження ми практично досліджували особливості спілкування підлітків за допомогою проведення психодіагностичних методик. Дослідження проводили на базі Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс ЗОШ І-ІІ ступенів №34-економіко-правовий ліцей «Сучасник» - ДЮЦ Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» м.Кіровоград. В дослідженні взяли участь учні 8-В класу.
Також провели обробку отриманих результатів, за якими змогли вивчити комунікативні особливості підлітків, способи поведінки у конфліктній ситуації та вивчили комунікативні установки підлітка щодо інших людей.
За допомогою проведеного дослідження ми змогли вивчити особливості прояву поведінки підлітків у конфліктних ситуаціях. В більшості підлітків спостерігається «компроміс», тобто підлітки можуть дійти до одного рішення у проблемній ситуації, враховуючи думку обох сторін.А найменше підлітків використовує у конфліктній ситуації такий тип поведінки як «пристосування», тобто підліткам не притаманна така поведінка.
Також за результатами дослідження у більшості підлітків спостерігається виражена негативна комунікативна установка у спілкуванні.
Отже, на основі отриманих результатів ми маємо працювати у подальшому у налагоджені позитивної комунікативної установки підлітків щодо інших людей. Сприяти налагодженню позитивних та сприятливих взаємовідносин підлітків у спілкуванні.
3. Психокорекційна робота практичного психолога спрямована на подолання проблем у спілкуванні в підлітковому віці
3.1 Особливості реалізації та обгрунтування корекційної програми
Корекційна програма дозволяє провести аналіз ефективності міжособистісного спілкування кожного учасника. На заняттях створюються умови для формування комунікативних навичок, для подолання психологічних бар'єрів, що перешкоджають повноцінного спілкування.
Беручи участь в групі або парах, підлітки в ігровій формі навчаються аналізувати себе у сфері спілкування, працюють над тим, що називають "комплексами". В результаті даного тренінгу підліток може навчитися краще розуміти себе і інших, навчиться більш ефективно спілкуватися, зніме комунікативний бар'єр, підвищить самооцінку, розширить здатності до самоаналізу [16].
Мета програми: ознайомити підлітків з базовими основами теорії спілкування і на основі цієї інформації формувати у них навички ефективної взаємодії.
Завдання програми:
- сформувати вміння презентувати себе;
- розвивати у підлітків уміння активного слухання;
- сформувати вміння бути цікавим співрозмовником;
- навчити учасників різноманітних прийомів вербального і невербального спілкування;
- сформувати у підлітків навички ефективної взаємодії і роботи в команді.
Цільова група: учні, підлітки (вік 13 - 17 років).
Періодичність зустрічей: 4 дня по 3 години
Перший день.
Заняття 1
Мета і хід заняття:
- знайомство ведучого тренінгу з підлітками;
- знайомство учасників поміж собою;
- розповідь про тренінг, його мету і завдання;
- розробка правил та умов роботи в групі;
- презентація тематичного плану і програми тренінгу особистісного розвитку та виховання підлітків.
Акцент робиться на педагогічній допомозі і підтримці, психологічному супроводі підлітків у вирішенні їх особистісних проблем, розвитку навичок спілкування, впевненості в собі.
Домашнє завдання: зібрати всі доступні відомості щодо власного імені.
Заняття 2
Мета і хід заняття:
-створення сприятливої, емоційної атмосфери взаємосприйняття і довіри під час спілкування між підлітками-учасниками тренінгу.
Учасники розповідають про своє ім'я, аби всі познайомились і запам'ятали один одного.
Питання до учасників:
Про що б ви хотіли поговорити на заняттях?
Відповіді фіксуються на дошці, проводиться їх обговорення.
Вправа "Інтенсивна фізична взаємодія"
Група підлітків сидить на стільцях, розташованих по колу. Ведучий (або доброволець з учасників) стоїть у його центрі, оскільки вільний стілець для нього відсутній. Ведучий об'являє, хто буде мінятись місцями. Наприклад, "Міняються місцями ті, хто в чорних черевиках". Всі, хто відповідає даній умові, встають зі своїх стільців і швидко міняються місцями з кимось із присутніх. Ведучий у цей час повинен зайняти стілець, що звільнився. Підліток, який залишився без стільця, стає ведучим.
Представлення
Група підлітків поділяється на пари, в яких якнайповніше кожний презентує себе своєму партнеру. Завдання: підготуватися до презентації свого партнера всій групі. При цьому головне - розпізнати індивідуальність партнера, розказати про нього так, аби всі учасники його запам'ятали. Потім всі знову сідають на стільці по колу, а представлення починається спочатку.
Запам'ятовування ритуалу завершення заняття
Всі учасники встають у щільне коло, кладуть один одному руки на плечі і говорять: "До побачення".
Заняття 3
Мета і хід заняття:
- продовження знайомства з учасниками;
- підвищення групової згуртованості;
- навчання знімати бар'єр з вияву почуттів і емоцій.
Привітання
Кожен учасник вимовляє своє ім'я, але з різною інтонацією. Завдання: "не повторюватись".
Проводиться перевірка запам'ятовування імені. Підліток-"доброволець" стає у центр кола, ведучий просить всіх учасників встати спиною до "добровольця".
Завдання: слід упізнати підлітка-учасника тренінгу зі спини, підійти до тих, чиї імена "добровольцю" відомі, покласти їм руку на плече і сказати: "Привіт, ти... ". Якщо ім'я названо вірно, останній повинен повернутись до "добровольця" обличчям, посміхнутись йому і сісти на стілець. Тим, хто не запам'ятав усі імена, надається допомога.
Гра "Сліпий і поводир"
Група підлітків розбивається на пари "сліпий-поводир". "Сліпий" заплющує очі. Завдання "поводиря": провести "сліпого" по будівлі, де відбувається заняття (остерігаючи "сліпого", попереджаючи про повороти, сходи і т. ін.), запропонувати відгадати різні об'єкти на шляху, запитуючи: "Що це таке?". Потім учасники міняються ролями.
У ході обговорення необхідно запитати учасників: чи не було їм лячно? чи впевнено вони почувалися? наскільки легко вони довірились один одному? наскільки переймалися відповідальністю за безпеку іншого? які були їхні відчуття при тактильній формі знайомства з предметами?
Обговорення з підлітками-учасниками, що їм заважає бути щирими з іншими людьми? що, на їх думку, сприяє відкритості у спілкуванні з іншими людьми?
Вправа "Несміяна"
Один із учасників завмирає в центрі кола з незворушним обличчям, завдання інших підлітків: "оживити несміяну". Можна вдаватися до будь-яких засобів (крім брутальних), уникаючи дотиків.
Вправа "Прохання"
Слід спитати підлітків, коли вони просили будь-кого про щось, які при цьому виникли ускладнення, труднощі, чому?
Завдання:
- обрати будь-кого з учасників і попросити його позичити щось на певний час;
- визначити, хто набере найбільше предметів.
У ході обговорення спитати найбільш успішних учасників, як це їм вдалося, попросити продемонструвати обрану тактику. Звернути увагу підлітків на використання компліментів, оригінальність, винахідливість, дотепність тощо. Спитати: як учасники оцінюють власну товариськість? чи відкрили вони щось нове для себе на цьому занятті?
Рефлексія:
Другий день.
Заняття 4
Мета і хід заняття:
-знайомство з базовими навичками спілкування;
- виділення вербальних і невербальних елементів спілкування.
Привітання "Привіт, ти уявляєш..."
По черзі кожен із учасників, звертаючись до сусіда, з почуттям радості від зустрічі вимовляє: "Привіт, (ім'я), ти уявляєш..." і закінчує фразу, розповідаючи щось смішне, цікаве.
Вправа "Дзеркало"
Група підлітків-учасників розбивається на пари ведучий-"дзеркало". Ведучий починає повільно виконувати певні рухи, "дзеркало" намагається їх скопіювати. Потім учасники міняються ролями.
Відбувається групова дискусія: "Якими засобами ми спілкуємось?".
Робиться висновок про те, що спілкування може бути різним, навіть без слів; про необхідність бути уважним до невербальних елементів спілкування.
Потім ведучий розповідає про культурні відмінності у застосуванні жестів і поз.
Вправа "Розмова через скло"
Група підлітків розбивається на пари. Одним парам ставиться завдання спробувати без слів запросити інших в кіно; другим - з'ясувати завдання з математики. Причому пари не повинні знати, що пропонувалось іншим. Учасники намагаються домовитись поміж собою таким чином, немов між ними знаходиться товсте скло, через яке вони не можуть почути один до одного.
Обговорення: розпитати підлітків, чи зрозуміли вони один одного, чи змогли домовитись. У найбільш успішних гравців з'ясувати, як це їм вдалось.
Вправа "Затримай підопічного"
Група підлітків-учасників поділяється на дві половини: одні учасники сидять на стільцях, розташованих по колу, інші - стоять у них за спинами. Причому один стоїть і не має пари, стілець перед ним порожній. Його завдання: тільки очима, без слів, домовитись з будь-ким із тих, хто сидить і "переманити" його на свій стілець таким чином, аби цього не помітив "напарник" підлітка, який сидить, завдання якого - затримати "підопічного" (без застосування грубої фізичної сили).
Домашнє завдання: зробити спостереження за різноманітними елементами невербальної комунікації в різних ситуаціях за участі різних людей.
Заняття 5
Мета і хід заняття:
- продовження відпрацювання навичок використання невербальних елементів спілкування;
- виділення зон психологічного комфорту.
Учасники тренінгу вітають один одного, а потім проходить обговорення домашнього завдання.
Вправа "Інтерв'ю"
Мета вправи:
- розвиток комунікативних умінь і рефлексивних навичок;
- формування навичок інтерв'ювання з урахуванням зняття мотиваційних спотворень.
Кожен учасник повинен протягом 3-5 хв. підготувати по одному питанню для всіх членів групи. Питання повинні стосуватися внутрішніх особистісних особливостей людини - його характеру, звичок, інтересів, прихильностей, установок тощо.
Основне правило - відповідати якомога повніше і відвертіше Учасник, готовий першим дати інтерв'ю групі, сідає так, щоб бачити в обличчя всіх членів групи. Члени групи по черзі задають приготовані (саме цього учаснику) питання. Як інтерв'юється має побувати кожен учасник.
Вправа "Розмова в парах на різних дистанціях"
Учасники поділяються на пари. Їм пропонується провести розмову на будь-яку визначену тему. Спочатку вони стоять у різних кутах кімнати, потім продовжують розмову, стоячи впритул один до одного. Потім підліткам-учасникам пропонується зайняти найбільш комфортну для них дистанцію.
Обговорення: учасники гри повинні відповісти на питання, коли вони почувались дискомфортно?
Вправа "Плутанина"
Підлітки міцно беруться за руки, утворюючи коло. Група починає "заплутуватися", поки не зможе зробити жодного руху. Ведучий "розплутує" групу.
Після гри учасникам надається можливість розповісти про свої переживання і спостереження, що з'явились протягом гри.
Домашнє завдання: підійти до незнайомих людей з будь-яким запитанням (вияснити котра зараз година, як пройти в якомусь напрямку, за якоюсь адресою), при цьому встановлювати різні дистанції. Поспостерігати, як реагують незнайомі люди на вторгнення в їх зону психологічного конфлікту.
Заняття 6
Мета і хід заняття:
-знайомство з поняттям "активне слухання";
- визначення ознак уміння і невміння слухати один одного.
Вправа "Оповідач-спостерігач-слухач"
Група учасників поділяється на "трійки": "оповідач-спостерігач-слухач".
Оповідач говорить на визначену тему, слухач намагається застосувати навички слухання, спостерігач після закінчення вправи повідомляє, наскільки це вдалося слухачу. Потім учасники міняються ролями.
Обговорення результатів: відмічаються найбільш успішні учасники.
Домашнє завдання: підліткам пропонується спробувати застосувати у розмові з батьками вміння активно слухати, а на наступному занятті повідомити про результати.
Рефлексія:
Третій день.
Заняття 7
Мета і хід заняття:
-знайомство з етапами розмови;
- визначення ролі вербальних і невербальних компонентів у вмінні розпочинати, підтримувати і припиняти розмову.
Вправа "Гімнастика"
Ведучий запрошує всіх учасників встати перед ним таким чином, аби всім підліткам було зручно. Потім ведучий пропонує присутнім повторювати ті дії, які він виконує.
Обговорення засобів розпочинати розмову за різних обставин і ситуацій: як продемонструвати бажання підтримувати або уникнути небажаної розмови.
Вправа
У центрі групи стоїть один із підлітків-учасників і намагається зав'язати розмову, а інший - підтримати її або відмовитись від участі. Інші присутні спостерігають і оцінюють його дії.
Обговорення результатів: робляться висновки про те, як краще розпочати розмову в різних життєвих ситуаціях, як її підтримати, як завершити.
Вправа "Начальник і підлеглий"
Умови для учасників: "Ви звертаєтеся до керівника, аби з'ясувати, коли можна піти у відпустку. Начальник вже прийняв рішення, але з якихось мотивів не хоче говорити передчасно".
Вправа на інтенсивну фізичну взаємодію
Група підлітків-учасників сидить на стільцях, розташованих по колу. Ведучий повідомляє: "Зараз, за моєю спеціальною командою, ви всі заплющите очі і поміняєтеся місцями з тим, хто сидить навпроти вас. Виберіть подумки одного із учасників, не подаючи сигналів, що обрали саме його. Запам'ятайте, де він сидить. Отже, заплющуйте очі і починайте".
Вправа "Захват ініціативи під час діалогу"
Двоє підлітків сідають у центрі кола, утвореного іншими учасниками. Один із них розпочинає діалог довільною реплікою. Інший повинен підхопити розмову, але при цьому зробити все, аби якомога швидше переключити співбесідника на свою тему.
Обговорення результатів виконання вправ.
Заняття 8
Мета і хід заняття:
- знайомство з поняттями "впевненість у собі", "невпевненість", "агресивність", їх тлумачення;
- навчання вмінню відрізняти агресивну, невпевнену, впевнену, толерантну поведінку, яку демонструють інші;
- акцентуація на ситуаціях, за яких люди частіше за все відчувають невпевненість у собі;
-спроба відтворити поведінку впевненої людини.
Вправа "Ловля молі"
Ведучий вказує на одну з учасниць гри, репрезентуючи її як "господиню, яка запросила присутніх для того, аби всі разом допомогли їй позбавитися молі". Потім ведучий пропонує всім "вбити по 10 штук молі" і демонструє, як треба "вбивати цю комаху", плескаючи в долоні, по плечах і головах учасників, по речам, що знаходяться в приміщенні. Усі присутні беруть участь у цьому дійстві.
Вправа "Гості: День народження!"
Кожному з "гостей" вручається білетик, де вказано, як поводитися під час проведення цієї гри. Зміст білетика зберігається в таємниці до кінця гри, і лише потім, під час обговорення, можна дізнатися, що і кому пропонувалося робити.
Серед усіх ролей є або невпевнена в собі, або агресивно налаштована, або впевнена в собі людина.
Обговорення вправи: учасники відгадують, які типи поведінки були продемонстровані усіма членами групи.
Групова дискусія: чи доводилось вам відчувати невпевненість в собі? у яких ситуаціях? що таке невпевненість в собі?
Вправа "Начальник-співробітник-підлеглий"
Учасники працюють парами.
Завдання:
- звернутися до напарника з проханням, демонструючи різноманітні стилі поведінки:
- дуже впевнено, ставлячи себе вище за інших;
- поступаючись співбесіднику, немовби підкорюючись;
- із почуттям власної гідності, але без виклику.
Кожен підліток-учасник повинен спробувати себе в усіх варіантах поведінки.
Домашнє завдання: під час розмови поспостерігати, який стиль поведінки притаманний вашому співбесіднику.
Заняття 9
Мета і хід заняття:
- знайомство з поняттями "маніпулювання" і "груповий тиск", з видами групового тиску;
- початок відпрацювання навичок протидії груповому тиску.
Учасники тренінгу вітають один одного, а потім проходить обговорення домашнього завдання.
Вправа "Розіжми кулак"
Мета: дати дітям правильне тлумачення слова „маніпулювання ", навести приклади.
Вправа виконується парами. Один з підлітків-учасників стискає руку в кулак, а інший намагається розтиснути його (руки й пальці не викручувати і не ламати!). Після завершення вправи ведучий виявляє, чи використовувались несилові методи, на кшталт прохань, умовлянь, хитрощів.
Обговорення ситуацій: ситуація, коли вас намагаються примусити зробити будь-що. Висновки щодо засобів примусити людину зробити щось. Обговорення різних думок щодо понять "маніпулювання", "груповий тиск". Дискусія щодо видів групового тиску.
Виконання вправи. "Доброволець" з числа підлітків-учасників знаходиться в центрі групи, яка намагається примусити його зробити щось, а він намагається впевнено відмовитись. При цьому сам "доброволець" або вся група оцінює, який з видів тиску використовувався (лестощі, шантаж, умовляння, залякування і т. ін.).
Вправа "Перетягування канату"
Мета: навчитися в певних ситуаціях говорити „ні", не піддаватися тиску.
Учасники беруть уявний канат, і за командою ведучого починається його перетягування, доки один із гравців виграє (той, хто програв, може впасти, демонструючи поразку). Ведучий наголошує на те, що учасники мають почергово вигравати і програвати.
Виконання вправи: учасники поділяються на пари. Один із них умовляє іншого зробити щось за його бажанням, інший повинен відмовитись. Потім вони мають помінятись ролями.
Приклади завдань: умовити підвестись, помінятися місцями, піти замість заняття в кіно (прогуляти урок) і т. ін.
Після закінчення вправи кожна пара повідомляє, чи вдалось учасникам відмовитись, який спосіб відмови використовувався:
- просто сказали "ні", не сперечаючись і не пояснюючи причин.
- на всі вмовляння і тиск продовжуючи відповідати "ні".
- пояснили причину відмови.
- запропонували зробити щось інше.
- намагались переконати партнера відмовитись від небажаної дії і т. ін.
Групова дискусія на тему: "Коли і чому необхідно протидіяти тиску і відстоювати свою думку".
Домашнє завдання: поспостерігати, які способи тиску частіше за все використовуються вами, вашими друзями, батьками; визначити, як різні люди відмовляють, кажуть "ні".
Рефлексія:
Четвертий день.
Заняття 10
Мета і хід заняття:
- знайомство з поняттям "критика";
- ознайомлення з різними видами критики;
- відпрацювання навичок впевненого реагування на критику.
Вправа "Етюд на виправдання"
Мета: виявляти правильну реакцію на критику, тому що вона не завжди може бути справедлива і несправедлива.
Підлітки обирають учасника із групи, про якого вигадують і розповідають коротку кумедну історію, яка закінчується питанням: "Як ти можеш пояснити свою поведінку і те, що відбулося?".
Перша фраза виправдовування має звучати таким чином: "Так, це дійсно відбувалось, я так вчинив тому, що я...".
Бесіда на тему: "Яка може бути критика? (справедлива, несправедлива). Коли слід і коли не слід реагувати на критику. Що треба знати, коли хочеш зробити зауваження, покритикувати будь-кого?".
Висновки ведучого:
спочатку похвали, потім зроби зауваження;
уникай узагальненої критики; пам'ятай: критика має бути конкретною;
прояви свої почуття і опиши, не оцінюючи, чим саме невдоволений;
намагайся обмежитися конкретним питанням і не переходити на особистості.
Вправи в парах
Мета: допомогти правильно реагувати на критику і знайти можливість рішення.
Один учасник критикує іншого, партнер намагається правильно реагувати, залежно від виду критики.
Після вправи необхідно дати можливість учасникам поділитись своїми почуттями, враженнями, а потім спробувати невдалі критичні зауваження спільно перетворити у конкретні конструктивні зауваження.
Вправа "Похвала по колу"
Мета: виявляти естетичність у навколишніх і не забувати їм про це говорити.
Підлітки-учасники по черзі говорять один одному компліменти, реагують і приймають їх.
Заняття 11
Мета і хід заняття:
рефлексія щодо того, які зміни відбулись в процесі проведення тренінгу, усвідомлення себе членом групи.
Вправа "Валіза"
Мета: допомогти учням правильно визначати риси характеру, поведінки один одного, що можливо б змінили.
Один із підлітків-учасників виходить із приміщення, інші починають "збирати йому в дорогу валізу", в яку складають позитивні якості, які група
особливо цінує в цій людині; те, що допоможе їй під час спілкування з іншими.
Але учаснику, який "від'їжджає" обов'язково нагадують, що буде "заважати йому в дорозі": ті негативні якості, яких йому треба позбутися, аби життя його покращилося. Потім тому, хто "від'їжджає" і хто весь цей час знаходився поза приміщенням, в якому відбувається тренінг, зачитують і передають увесь список корисних порад. Далі процедура повторюється за участю наступного члена групи доти, поки всі підлітки не отримають свою "валізу".
Вправа "Падіння з довірою"
Мета: допомогти учням проявляти довіру один до одного.
Підлітки-учасники поділяються на пари, один із них буде падати, інший - підтримувати і ловити, аби затримати падіння. Той, хто падає першим, робить це із заплющеними очима, покладаючись на "страховку" партнера. Потім учасники міняються місцями.
Вправа "Фотографія на пам'ять"
Мета: визначити своє місце серед інших.
Ведучий ("фотограф") розставляє підлітків-учасників на близькій відстані один від одного, при цьому кожен повинен займати певне місце.
Ведучий пояснює, чому він розставив учасників саме таким чином, розказує історію удаваної фотографії. Після цього "фотограф" займає заздалегідь підготовлене місце серед інших учасників. "Фотографія на пам'ять" готова.
Рефлексія:
За результатами організації та проведення корекційної програми:
1. Зміст і порядок проведення роботи із застосуванням психолого-педагогічного тренінгу з підлітками мають певні особливості, а саме:
- підвищується особиста активність педагога, який організовує і проводить заняття тренінгу;
- педагогу слід постійно спрямовувати увагу, мислення підлітків - учасників групи на визначені ідеї або типи поведінки, проговорювати контекст, ставити питання підліткам, надавати ефективний зворотний зв'язок;
- педагог має бути моделлю бажаної поведінки;
- враховується специфіка подання зворотного зв'язку: підлітків необхідно орієнтувати на встановлення зв'язку безпосередньо один з одним;
- дії, спрямовані на отримання зворотного зв'язку між учасниками тренінгу, мають бути суворо запараметровані та обмежені за формою і змістом;
- значно підвищується значущість зворотного зв'язку від педагога як носія психолого-педагогічних знань і життєвого досвіду до підлітків;
- виявляються особливості, які притаманні формі проведення занять під час тренінгу: вони мають бути більш чітко сплановані (аби виключити ситуацію невизначеності, яка особливо негативно впливає на проблемних підлітків через їх підвищену тривожність).
2. Програму психолого-педагогічного тренінгу особистісного розвитку та виховання підлітків доцільно будувати, враховуючи такі умови:
- використання під час проведення занять тренінгу найбільш різноманітних активних форм роботи: ігри, групові дискусії, міні-лекції, психотехнічні вправи;
- надання свободи вибору, коли підліток сам вирішує приймати йому участь у заняттях, чи відмовитись від наступної фази тренінгу;
- доцільності побудови структури заняття, аби не перевантажувати уяву, пам'ять, фізичний стан дитини;
- заняття повинно включати дві складові: перша - це безпосередньо тренінгова робота, друга - обговорення, підсумки, враження, релаксація.
3. У результаті апробації розробленої нами програми були отримані такі попередні результати:
- помічені позитивні зміни комунікативних навичок у підлітків;
- отримані в процесі проведення тренінгу навички використовуються підлітками в повсякденній практиці.
3.2 Результати діагностичних даних повторної діагностики підлітків після проведення корекційно-розвивальної програми
психологічний підлітковий конфлікт
Повторна діагностика відбувалась на базі Навчально-виховний комплекс: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №34- економіко-правового ліцею «Сучасник» - дитячо-юнацький центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. В дослідженні брали участь 17 осіб.
Повторне обстеження відбувалось після проведення з дітьми корекційно-розвивальної програми з розвитку комунікативних навичок підлітків.
Програма представляла собою реалізацію наступних завдань:
- сформувати вміння презентувати себе;
- розвивати у підлітків уміння активного слухання;
- сформувати вміння бути цікавим співрозмовником;
- навчити учасників різноманітних прийомів вербального і невербального спілкування;
- сформувати у підлітків навички ефективної взаємодії і роботи в команді.
Повторне діагностичне обстеження показало наступну позитивну динаміку змін у результатах,які зазначені в таблиці № 1 та № 2.
Таблиця №1. Результати діагностичних даних повторної діагностики комунікативної установки підлітків після проведення корекційно-розвивальної програми
|
№ |
Прізвище, ім`я |
Результати |
|
|
1 |
Геремей І. |
16б( не виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
2 |
Бондаренко Ю. |
57б (виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
3 |
Ляшенко Є. |
42б(виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
4 |
Ткаченко А. |
41б(виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
5 |
Терещенко Є. |
62б(виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
6 |
Усатенко |
27б(не виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
7 |
Ясков В |
37б( не виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
8 |
Гуцол В. |
45 (виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
9 |
Лізогуб М. |
35 (не виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
10 |
Давиленко М. |
46( наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
11 |
Мельник К. |
46 б(наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
12 |
Макарова К. |
37б (наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
13 |
Чілімова С. |
39 б(наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
14 |
Дереласко Я. |
40 б(наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
15 |
Бесараб Д. |
34 б( не виражена негативна комунікативна установка) |
|
|
16 |
Лаврущик Є. |
38б(наявність вираженої негативної комунікативної установки) |
|
|
17 |
Мартиненко М. |
27б ( не виражена негативна комунікативна установка) |
Таблиця №2. Результати діагностичних даних повторної діагностики дослідження стилю поведінки в конфлікті К.Томаса
|
№ |
Прізвище, ім`я |
Результати (тип поведінки) |
|
|
1 |
Геремей І. |
компроміс |
|
|
2 |
Бондаренко Ю. |
співробітництво |
|
|
3 |
Ляшенко Є. |
компроміс |
|
|
4 |
Ткаченко А. |
уникнення |
|
|
5 |
Терещенко Є. |
компроміс |
|
|
6 |
Усатенко |
пристосування |
|
|
7 |
Ясков В |
компроміс |
|
|
8 |
Гуцол В. |
пристосування |
|
|
9 |
Лізогуб М. |
компроміс |
|
|
10 |
Давиленко М. |
змагання |
|
|
11 |
Мельник К. |
компроміс |
|
|
12 |
Макарова К. |
співробітництво |
|
|
13 |
Чілімова С. |
уникнення |
|
|
14 |
Дереласко Я. |
співробітництво |
|
|
15 |
Бесараб Д. |
співробітництво |
|
|
16 |
Лаврущик Є. |
компроміс |
|
|
17 |
Мартиненко М. |
співробітництво |
Отже, за результатами повторної діагностики ми бачимо позитивні зміни у досліджуваних. У досліджуваних знизився рівень негативної комунікативної установки у спілкуванні. У досліджуваних, що застосовували змагання та уникнення як тип поведінки у конфліктній ситуації змінили свій тип на співробітництво та компроміс. Це означає,що при проведенні корекційно-розвивальної програми ми отримали кращі результати,що говорить про результативність проведеної корекційно-розвивальної програми. Отже, досліджувані показали кращі результати. Проведення корекційно-розвивальної програми позитивно вплинуло на розвиток комунікативних якостей підлітків.
3.3 Поради психолога батькам у спілкуванні з підлітками
Для того, щоб не виникало труднощів у спілкуванні між батьками і підлітками важливо батькам дотримуватись таких особливостей у спілкуванні зі своїми дітьми :
1. Головне в спілкуванні з підлітком - зберегти з ним контакт і довірливі відносини.
2. Намагайтеся бути в курсі його справ (занять , захоплень , кола друзів , місця прогулянок), але не влаштовуйте допитів і уникайте дріб'язкового контролю .
3. Пам'ятайте , що протягом двох-трьох років друзі будуть для підлітка більшим авторитетом, ніж батьки. Не варто ображатися. Потрібно просто потерпіти, це пройде.
4. Розмовляйте з дитиною частіше. Будьте разом. Займіться спільною справою.
5. Безумовно приймати дитину - це означає любити її не за те, що вона гарна, розумна і так далі, а за те, що вона є.
6. Можна висловлювати невдоволення вчинком, окремими діями дитини, але не дитиною в цілому.
7. Можна засуджувати дії дитини, але не його почуття. Чарівні слова мудрого батька: «Я тебе розумію. Я бачу, що тобі погано ( прикро, страшно, сумно, ти злишся і т.д.)»
8. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Це викличе тільки агресію.
У батьків часто постає питання: «Як розмовляти з підлітком ?»[17].
У спілкуванні неприпустимі (навіть в критичних ситуаціях ) грубість, приниження, злість. Вирази типу «терпіти не можу» , «ти мене замучив» , «у мене немає сил» , «ти мені набрид» , повторювані кілька разів на день ( не кажучи про більш грубих), безглузді. Дитина просто перестає їх чути [23].
1. Не розмовляйте з дитиною між справою, роздратовано, показуючи всім своїм виглядом, що вона відволікає вас від більш важливих справ, ніж спілкування з дитиною. Вибачтеся, якщо не можете відволіктися, і обов'язково поговоріть з нею пізніше .
2. Якщо є можливість відволіктися хоча б на кілька хвилин, відкладіть всі справи, нехай дитина відчує вашу увагу і зацікавленість.
3. Під час розмови пам'ятайте, що важливі тон, міміка , жести , на них дитина реагує сильніше, ніж на слова. Вони не повинні демонструвати невдоволення, роздратування, нетерпіння.
4 . Заохочуйте дитину в ході розмови , покажіть , що вам цікаво і важливо те, про що вона говорить.
6. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.
7. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об'єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.
8. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з'явилися, отже для цього є підстави [22].
У підлітковому віці діти починають оцінювати життя своїх батьків. Підлітки, особливо дівчатка, обговорюють поведінку, вчинки, зовнішній вигляд мам і тат, вчителів, знайомих. І постійно порівнюють. У якийсь момент результат цього зіставлення позначиться на ваших відносинах з сином або дочкою. Він може бути для вас як приємним, так і неприємним. Так що, якщо не хочете вдарити в бруд обличчям, починайте готуватися до цієї оцінки, як можна раніше.
Головне у ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб встановити його, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як іти на поводу миттєвих бажань дитини, так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете або не вважаєте потрібним виконати бажання сина або дочки, потрібно пояснити, чому. І взагалі, розмовляйте більше зі своїми дітьми, розповідайте про свою роботу, обговорюйте з ними їхні справи, цікавтеся їх інтересами , запитуйте про друзів і вчителів. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на вашу пораду і допомогу і не боятися глузування або зневаги [ 24].
Підтримуйте впевненість дітей в собі, в своїх силах, в тому, що навіть при певних недоліках (які є у кожного) у них є свої незаперечні переваги. Стратегія батьків - сформувати у дитини позицію впевненості: «все залежить від мене, в мені причина невдач або успіхів. Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе».
Бажання дорослих уникнути розмов з дітьми на деякі теми привчає їх до думки, що ці теми заборонені. Ухильна або спотворена інформація викликає у дітей необґрунтовану тривогу. І в той же час не треба давати дітям ту інформацію, яку вони не запитують, з якої поки не можуть впоратися емоційно, яку не готові осмислити. Кращий варіант - дати прості і прямі відповіді на запитання дітей. Так що і самим батькам треба всебічно розвиватися не тільки в області своєї спеціальності, але і в області політики, мистецтва, загальної культури, щоб бути для дітей прикладом моральності, носієм людських чеснот і цінностей [18].
Не оберігайте підлітків надмірно від сімейних проблем, як психологічних (навіть якщо сталося нещастя, хвороба або відхід з життя, - це загартовує душу і робить її більш чутливою), так і матеріальних (це вчить знаходити вихід). Підліткові необхідні позитивні і негативні емоції. Для успішного розвитку дитини корисно зрідка відмовляти йому в чому-небудь, обмежувати його бажання, тим самим готуючи до подолання подібних ситуацій в майбутньому. Саме вміння справлятися з неприємностями допомагає підліткові сформуватися як особистості. Роль дорослої людини полягає насамперед у тому, щоб допомогти дитині стати дорослим, тобто навчити його протистояти дійсності, а не тікати від неї. Відгороджуючи дитини від реального світу, нехай навіть з найкращими намірами, батьки позбавляють його можливості придбати життєвий досвід, знайти свій шлях [17].
Корекційно-розвивальна програма дозволила провести нам аналіз ефективності міжособистісного спілкування кожного учасника. На заняттях створювалися умови для формування комунікативних навичок, для подолання психологічних бар'єрів, що перешкоджають повноцінному спілкуванню.
Беручи участь в групі або парах, підлітки в ігровій формі навчилися аналізувати себе у сфері спілкування, працювали над тим, що називають "комплексами".
В результаті даної тренінгової програми підліток міг навчитися краще розуміти себе й інших, вчилися більш ефективно спілкуватися, знімати комунікативний бар'єр, підвищувати самооцінку, розширити здібності до самоаналізу [16].
В ході програми ми ознайомили підлітків з базовими основами теорії спілкування і на основі цієї інформації формували у них навички ефективної взаємодії. Також формували вміння презентувати себе; розвивали у підлітків уміння активного слухання; формували вміння бути цікавим співрозмовником; навчали учасників різноманітних прийомів вербального і невербального спілкування; формували у підлітків навички ефективної взаємодії і роботи в команді.
Отже, ми розробили і провели корекційно-розвивальну програму на розвиток комунікативних якостей підлітків. Після проведеної корекційно-розвивальної програми рівень комунікативних навиків підлітків підвищився.Зменшився рівень негативних комунікативних установок .
Також ми розробили рекомендації батькам для ефективного налагодження спілкування між підлітками та батьками.
Висновок
Підлітковий вік - це період переходу від дитинства до дорослості, усвідомлення себе як дорослої особи, переосмислення цінностей. Поява почуття дорослості, як специфічного новоутворення самосвідомості, є структурним центром особистості підлітка, тією якістю, в якій відображається нова життєва позиція у ставленні до себе, людей і світу загалом. Саме воно визначає спрямованість і зміст активності підлітка, його основні прагнення, бажання, переживання й ефективні реакції. Підлітки відкриті для спілкування з людьми - однолітками й дорослими, а замкнутість зумовлена відчуттям, що їх не розуміють, переживанням несправедливості чи неповаги до себе.
У цьому віці особливо яскраво виражена залежність від думки чи ставлення оточуючих. Підлітки намагаються демонструвати свої кращі риси, заслужити схвальні відгуки - особливо від тих, чия думка для них важлива.
Підлітки схильні вибирати друзів, цінності яких подібні на їх власні, тому цінності батьків та однолітків можуть значною мірою збігатися через спільність їх походження, соціально-економічних умов життя, релігії, освіти і навіть місцем проживання.
Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з ровесниками. Якщо основою для об'єднань раніше виступала спільна діяльність, то тепер: привабливість тих чи інших занять визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками. Таке спілкування дедалі більше виходить за межі шкільного життя, охоплюючи нові інтереси, види діяльності, стосунки, виділяються в окрему, самостійну і надзвичайно важливу для підлітка сферу життя. Це пояснює, з одногу боку, підвищений конформізм підлітків щодо компаній однолітків, а, з іншого, їх недисциплінованість і навіть правопорушення через невміння досягати бажаного становища у таких компаніях.
Спілкування з товаришами в цьому віці набуває такої цінності, що нерідко витісняє на задній план і навчання, і навіть стосунки з рідними. Навчання привертає увагу не стільки своїм змістом, скільки можливостями спілкування з однолітками. Прийнято вважати, що потреба в спілкуванні у підлітковому віці знижується, поступаючись місцем потребі в спілкуванні з однолітками.
Стосунки підлітка з товаришами, однолітками, однокласниками складні, е різноманітні і змістовні. Спілкування з дорослими для підлітка не вирішує всіх запитань, а їх втручання нерідко викликає образу і протест.
Спілкування з товаришами складає для підлітка більшу цінність, причомурідко навчання відходить на другий план. З одного боку, у підлітка яскраво проявляється проблема спілкування, спільної діяльності, колективного життя, дружби, а з іншого - бажання бути прийнятним, визнаним, шанованим товаришами.
У змісті спілкування теж відбуваються зміни. Якщо молодшого підлітка цікавили питання учіння і поведінки, то старшого більше цікавлять проблеми особистого спілкування, розвитку індивідуальності.
Поведінка підлітка знаходиться в залежності від поведінки дорослого. На зауваження, образи, погрози підліток переважно відповідає грубістю. Для того, щоб не допускати таких проявів поведінки, дорослий повинен бути разом з ним, а не «над» ним, допомагати будувати власний шлях, а не вести за собою.
Якщо у спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу дійсності і способи дій, то спілкування з ровесниками є своєрідними випробуванням себе у сфері особистісної, зокрема специфічної моральної, проблематики. У спілкуванні з дорослим підліток завжди перебуває у позиції молодшого, певною мірою підкореного. І лише у стосунках з ровесниками він рівноправний, виконуючи ролі організатора та виконавця, приятеля і суперника, друга, що зберігає чиюсь таємницю і довіряє свою іншим.
Саме тому спілкування старших підлітків необхідно вважати важливою психологічною умовою їх особистісного розвитку. Невдачі у спілкуванні призводять до внутрішнього дискомфорту, компенсувати який не можуть ніякі об'єктивні високі показники в інших сферах їх життя та діяльності.
Отже, у ході нашого дослідження ми вивчили і дослідили особливості спілкування підлітків, особливості налагодження комунікативного процесу з однолітками, батьками,вчителями.
Також розробили і провели корекційно-розвивальну програму на розвиток комунікативних якостей підлітків. За допомогою програми ми помітили позитивні зрушення у спілкуванні підлітків та їх взаємовідносин.
Список використаної літератури
1. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навчальний посібник. - Х., 1996.
2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. М.: Akademia, 1997.
3. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. - К.: Рад школа, 1968.
4. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В.Петровского. - 2-е изд., пераб. и доп. - М., 1979.
5. Дубравська Д.М. Основи психології. - Львів.: Світ, 2001.
6. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., 1982.
7. Краткий психологический словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - М., 1985.
8. Мелибруда Е. Я - Ты - Мы. Психологические возможности улучшения общения / Под ред А.А. Бодалева и А.Б. Добровича. - М., 1986.
9. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-педагогический тренинг. - М., 1989.
10. Практикум по возрастной и педагогичской психологии / Под ред. А.И.Щербакова. - М.: Просвещение, 1987.
11. Умеете ли вы общаться?: Кн. для учащихся / И.Н. Горелов, В.Ф. Житников, М.В.Зюзько, Л.А. Шкатова. -Просвещение, 1991.-144 с.
12. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник. - К.: ВД „Професіонал”, 2004. - 304 с.
13. Большаков В. Ю. Психологический тренинг. -- СПб., 1996.
14. Джонсон Д. В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування. -- К.: КМ Академія, 2003.
15. Игра в тренинге. Возможности игрового взаимодействия / Ред. Е. А. Леванова. -- СПб.: Питер, 2007.
16. Туріщева Л. В. Психологічні тренінги для школярів. - Харків. Видавнича група „Основа, 2010.
17. Анцупов А. Я., Малишев А. А. Введення в конфліктології. М.: МАУП, 1996. 551 с.
18. Ващенко І. В., Антонова О. І.. Конфлікт: посттравматичний стрес. Київ: Наукова думка, 1998. С. 18 - 20.
19. Виготський Л. С. Зібрання творів: в 6т. Т.1. М.: Педагогіка, 1982. С. 487.
20. Гришина Н.В. Психологія конфлікту. С.-Пб.: ПИТЕР, 2000. 456 с.
21. Драгунова Т. В. Підліток. М.: Знание, 1976. 96 с.
22. Ємельянов С. М. Практикум з конфліктології. С.-Пб.: ПИТЕР, 2000. С. 360.
23. Ілійчук В. І.. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки. Київ: ЛИБІДЬ, 1996. 22 с.
24. Кон І. С., Фельдштейн Д. І. Отроцтво як етап життя і деякі психолого-педагогічні характеристики перехідного віку// Світ підлітка/Под ред. Бодалева А. А. М.: Педагогіка, 1980. С. 16 - 28.
25. Конфлікти в шкільному віці/Ред. А. П. Шуміліна М.: МГУ, 1986. С. 121.
Додаток 1
Методика диагностики коммуникативной установки В. В. Бойко
Инструкция: Вам надо прочитать каждое из предложенных ниже суждений и ответить «да» или «нет», выражая согласие или несогласие с ними.
Рекомендуем воспользоваться листом бумаги, на котором фиксируется номер вопроса и ваш ответ; затем, по ходу дальнейших наших пояснений, обращайтесь к своей записи. Будьте внимательны и искренни:
Вопросы:
1. Мой принцип в отношениях с людьми: доверяй, но проверяй.
2. Лучше думать о человеке плохо и ошибиться, чем наоборот (думать хорошо и ошибиться).
3. Высокопоставленные должностные лица, как правило, ловкачи и хитрецы.
4. Современная молодежь разучилась испытывать глубокое чувство любви.
5. С годами я стал более скрытным, потому что часто приходилось расплачиваться за свою доверчивость.
6. Практически в любом коллективе присутствует зависть или подсиживание.
7. Большинство людей лишено чувства сострадания к другим.
8. Большинство работников на предприятиях и в учреждениях старается прибрать к рукам все, что плохо лежит.
9. Подростки в большинстве своем сегодня воспитаны хуже, чем когда бы то ни было.
10. В моей «жизни часто встречались циничные люди.
11. Бывает так: делаешь добро людям, а потом жалеешь об этом, потому что они платят неблагодарностью.
12. Добро должно быть с кулаками.
13. С нашим народом можно построить счастливое общество в недалеком будущем.
14. Неумных вокруг себя видишь чаще, чем умных.
15. Большинство людей, с которыми приходится иметь деловые отношения, разыгрывают из себя порядочных, но по сути они иные.
16. Я очень доверчивый человек.
17. Правы те, кто считает: надо больше бояться людей, а не зверей.
18. Милосердие в нашем обществе в ближайшем будущем останется иллюзией.
19. Паша действительность делает человека стандартным, безликим.
20. Воспитанность в моем окружении на работе -- редкое качество.
21. Практически я всегда останавливаюсь, чтобы дать по просьбе прохожего жетон для телефона-автомата в обмен на деньги.
22. Большинство людей пойдет на безнравственные поступки ради личных интересов.
23. Люди, как правило, безынициативны в работе.
24. Пожилые люди в большинстве показывают свою озлобленность каждому.
25. Большинство людей на работе любят посплетничать друг о друге.
Обработка:
ПРИЗНАКИ НЕГАТИВНОЙ УСТАНОВКИ
1. Завуалированная жестокость в отношениях к людям, в суждениях о них.
Вернитесь, пожалуйста, к вопросам, на которые вы отвечали в самом начале раздела. О завуалированной жестокости в отношениях к людям свидетельствуют такие варианты ответов (в скобках указывается количество баллов, начисляемых за соответствующий вариант): 1 -- да (3), 6 - да (3), 11 - да (7), 16 - нет (3), 21 - нет (4).
Максимально можно набрать 20 баллов. Сколько получилось у вас? Чем больше заработанных очков, тем отчетливее выражена завуалированная жестокость в отношении к людям.
2. Открытая жестокость в отношениях к людям. Личность не скрывает и не смягчает свои негативные оценки и переживания по поводу большинства окружающих: выводы о них резкие, однозначные и сделаны, возможно, навсегда. Об открытой жестокости вы можете судить по таким вопросам из выше приведенного опросника: 2 - да (9), 7 - да (8), 12 - да (10), 17 - да (10), 22 - да (8). Сколько у вас баллов из 45 возможных?
2. Открытая жестокость в отношениях к людям. Личность не скрывает и не смягчает свои негативные оценки и переживания по поводу большинства окружающих: выводы о них резкие, однозначные и сделаны, возможно, навсегда. Об открытой жестокости вы можете судить по таким вопросам из выше приведенного опросника: 2 - да (9), 7 - да (8), 12 - да (10), 17 - да (10), 22 - да (8). Сколько у вас баллов из 45 возможных?
3. Обоснованный негативизм в суждениях о людях.
Таковой выражается в объективно обусловленных отрицательных выводах о некоторых типах людей и отдельных сторонах взаимодействия.
Обоснованный негативизм обнаруживается в таких вопросах и вариантах ответов: 3 - да (1), 8 - да (1), 13 - нет (1), 18 -- да (1), 23 -- да (1). Максимальное число баллов -- 5, набрать их не считается зазорным. Однако обращает на себя внимание особый тип опрашиваемых. Они демонстрируют весьма выраженную жестокость - завуалированную или открытую, либо и ту, и другую сразу, но в то же время словно носят розовые очки: то что вызывает обоснованный негативизм, не замечают.
4. Брюзжание, то есть склонность делать необоснованные обобщения негативных фактов в области взаимоотношений с партнерами и в наблюдении за социальной действительностью.
О наличии такого компонента в негативной установке свидетельствуют следующие вопросы из упомянутого опросника: 4 - да (2), 9 - да (2), 14 - да (2), 19 - да (2), 24 - да (2). Максимальное количество баллов - 10. А как обстоит с брюзжанием у вас?
5. Негативный личный опыт общения с окружающими. Данный компонент установки показывает, в какой мере вам везло в жизни на ближайший круг знакомых и партнеров по совместной деятельности (в предыдущих показателях оценивались скорее общие ситуации). Онегативном личном опыте контактов свидетельствуют вопросы: 5 -- да (5), 10 - да (5), 15 - да (5), 20 - да (4), 25 - да (1). Сколько баллов набрали вы из 20 максимально возможных?
Какой суммарный балл получен вами, если учесть все показатели негативной коммуникативной установки? Для сравнения приведем данные обследованных нами групп (N -- число опрошенных).
Если вы получили балл выше общего среднего -- 33, это свидетельствует о наличии выраженной негативной коммуникативной установки, которая, поьвсей вероятности, неблагоприятно сказывается на самочувствии партнеров.
Энергетику негативной коммуникативной установки невозможно скрыть от сенсорных систем партнера.
Проблемы появятся даже в том случае, если вы стараетесь тщательно маскировать свой негативный настрой по отношению к окружающим, например, на работе. Дело в том, что когда вы заставляете себя сдерживаться, быть корректным, возникает постоянное напряжение. С точки зрения этики, возможно, все обстоит безукоризненно, однако расплачиваться за это приходится высокой психологической ценой: рано или поздно состояние напряжения приведет к стрессу, нервному срыву, не исключено, что разрядка время от времени происходит за пределами работы -- в семье, в общении с приятелями или в общественных местах, что тоже малоприятно.
Додаток 2
Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної)
Інструкція: На кожне запитання виберіть і обведіть кружечком відповідь А або Б і перенесіть її після виконання методики в бланк для відповідей.
Таблиця
|
1 |
А |
Інколи я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення дискусійного питання. |
|
|
Б |
Замість того, щоб обговорювати те, у чому ми розходимось, я намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми не погоджуємося |
||
|
2 |
А |
Я прагну знайти компромісне рішення |
|
|
Б |
Я намагаюся налагодити справу із урахуванням інтересів іншого та моїх власних |
||
|
3 |
А |
Зазвичай я наполегливо прагну досягти свого |
|
|
Б |
Я прагну заспокоїти іншого і найголовніше зберегти наші відносини |
||
|
4 |
А |
Я прагну знайти компромісне рішення |
|
|
Б |
Деколи я жертвую власними інтересами задля інтересів іншої людини |
||
|
5 |
А |
Налагоджуючи суперечливу ситуацію, я увесь час намагаюсь знайти підтримку у іншого |
|
|
1 |
Б |
Я прагну зробити усе, щоб уникнути зайвої напруженості |
|
|
6 |
А |
Я прагну уникнути неприємностей для себе |
|
|
1 |
Б |
Я прагну добитись свого |
|
|
7 |
А |
Я прагну відкласти рішення суперечливого питання з тим, щоб з часом до нього повернутись |
|
|
1 |
Б |
Я допускаю за можливе в дечому уступити, щоб добитись головного |
|
|
8 |
А |
Переважно я наполегливо прагну добитись свого |
|
|
1 |
Б |
Я найперше прагну чітко вияснити те, в чому полягають усі заторкнуті інтереси та питання. |
|
|
9 |
А |
Думаю, що не завжди потрібно хвилюватися з приводу розбіжностей, що з'являться |
|
|
1 |
Б |
Я прикладаю зусилля, щоб досягти свого |
|
|
10 |
А |
Я завжди прагну добитися свого |
|
|
Б |
Я прагну віднайти компромісні рішення |
||
|
11 |
А |
Я найперше прагну чітко вияснити те, в чому полягають усі заторкнуті інтереси та питання |
|
|
1 |
Б |
Я прагну заспокоїти іншого і найголовніше зберегти наші відносини ... |
Подобные документы
Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.
дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів.
курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016Особливості комунікативного процесу в підлітковому віці. Загальна психологічна характеристика підліткового віку, особливості спілкування учнів. Дослідження міжособистісних комунікацій в підлітковому колективі, домінуюча стратегія психологічного захисту.
курсовая работа [80,4 K], добавлен 27.07.2014Поняття про спілкування та його функції. Теоретичне обґрунтування психологічних особливостей процесу спілкування та експериментальне вивчення його впливу на розвиток особистості у юнацькому віці. Методи організації дослідження комунікативної активності.
курсовая работа [158,9 K], добавлен 10.09.2011Теоретико-методологічні основи вивчення і діагностичне дослідження міжособистісного спілкування у підлітків. Психофізіологічні особливості підліткового віку, розвиток самосвідомості у конфліктах з дорослими і однолітками, стратегії поведінки в конфлікті.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 27.11.2010Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.
курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013Дослідження визначення лідерів та аутсайдерів у групі підлітків. Становлення лідерства у підлітків як спосіб поведінки і діяльності в соціальній групі. Визначення чинників, що впливають на прояв лідерських якостей особистості у підлітковому віці.
курсовая работа [255,1 K], добавлен 03.05.2015Аналіз основних етапів дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Характеристика складових спілкування в соціальній психології. Огляд вербальних та невербальних компонентів спілкування.
курсовая работа [146,5 K], добавлен 16.07.2011Теоретичні аспекти дослідження розвитку самооцінки у підлітковому віці. Поняття і фактори формування самооцінки. Розвиток самооцінки у підлітковому віці. Роль самооцінки у самовихованні підлітків та вплив батьків і однолітків. Емпіричне дослідження.
дипломная работа [53,7 K], добавлен 21.01.2009Соціальна ситуація розвитку підлітка. Спілкування його з однолітками протилежної статі. Сексуальність в підлітковому віці. Дослідження діагностики стану агресії (опросник "Басса-Дарки") та спрямованості особистості Б. Басса. Дослідження діагностики.
курсовая работа [930,7 K], добавлен 17.06.2015Вивчення проблем міжособистісних взаємовідносин в підлітковому віці. Виділення і вивчення психологічних особливостей взаємовідносин підлітків. Проведення практичного дослідження особливостей формування класного колективу учнів старшого шкільного віку.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 21.07.2010Поняття спілкування як однієї з основних сфер людського життя. Роль спілкування в розвитку пізнавальних здібностей, поведінки і особистісних особливостей людини. Дослідження залежності психічного розвитку людини від його спілкування з іншими людьми.
реферат [21,5 K], добавлен 17.12.2014Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків. Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Експериментальне дослідження та програма психокорекції гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків.
дипломная работа [374,0 K], добавлен 19.10.2011Аналіз понять агресії та агресивності, трактування їх природи та детермінації різними психологічними школами, причина виникнення в підлітковому віці. Психологічна діагностика агресивної поведінки підлітків та розробка методики з її корекції та усунення.
курсовая работа [115,2 K], добавлен 22.06.2009Психологічна діагностика схильності особи до ненормативної поведінки та розробка комплексу заходів щодо її психологічної корекції. Профілактика та подолання відхилень від норм поведінки в підлітковому віці. Педагогічні особливості девіантної поведінки.
дипломная работа [139,9 K], добавлен 02.06.2019Історіографія основних напрямків вивчення алкогольної залежності в підлітковому віці. Поняття та причини її розвитку в підлітковому віці. Методичне забезпечення дослідження алкогольної залежності. Шкала самооцінки. Аналіз результатів обстеження.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 14.04.2014Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури.
курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010
