Психологія потенціалу індивідуального буття людини: онтологічно орієнтований підхід

7. Потенціал індивідуального буття людини можна розглядати як явище, що відтворює генералізовані ознаки розгортання індивідуальної природи “Я” людини протягом її життя. Потенціал індивідуального буття постає як здатність людини актуалізувати протягом свого життя інтенції і потенції власного існування, вибудовуючи таким чином індивідуально неповторний “простір” і “час” буттєвої активності. Процес актуалізації індивідуального потенціалу буття людини постає як “індивідуальна історія”, що характеризується своєрідними (властивим саме їй) “історичними феноменами” дій, подій, результатів, здобутків, причинно-наслідкових зв'язків та ін., відтворених у визначеній системі “історичних координат” розгортання буттєвої активності людини. Оскільки індивідуальному буттю людини природно властива “критичність” як онтологічна ознака і передумова буттєвості, актуалізація потенціалу індивідуального буття людини відбуватиметься в тому числі як долання критичних буттєвих станів, що виникатимуть. Таким чином, потенціал індивідуального буття визначатиметься також потенціалом долання людиною критичних станів власного буття.

8. Змістовим простором актуалізації потенціалу індивідуального буття людини є простір онтологічних відношень до світу, які, зокрема, визначають сутнісні особливості способу існування людини як специфічного серед існуючих. Динаміка становлення і розгортання онтологічних відношень до світу - пізнавального, перетворюючого та відношення “людяності” - зумовлює динаміку розгортання потенціалу індивідуального буття людини загалом. Розроблені типологізовані моделі кваліфікації індивідуально-психологічних особливостей реалізації онтологічних відношень (типологія „потенціалу пізнавального відношення” особистості до світу”, типологія „потенціалу перетворюючого відношення особистості до світу”, типологія „потенціалу відношення людяності” дозволяють встановити домінантний для конкретної особистості інтегральний тип реалізації онтологічних відношень до світу. Це дає змогу здійснювати змістові екстраполяції й проективний аналіз щодо інших складових потенціалу індивідуального буття особистості - інтегральних типів індивідуальної історії, кризового потенціалу та ін. Розроблений цикл типологій дозволяє також визначити засади ефективного потенціювального впливу (пізнавальність, перетворюваність, людяність, самоспричинюваність, креативність, вчинковість, історичність) на процес розвитку особистості з метою актуалізації індивідуально-неповторного змісту її буття.

9. Змістовими аналогами потенціалу індивідуального буття людини є творчий потенціал особистості та буттєвий потенціал особистості. Маючи антитетичну (зумовлену полярними ознаками) природу, творчий і буттєвий потенціал особистості визначаються змістовою результуючою двох протилежних тенденцій, які водночас постають домінантними тенденціями актуалізації потенціалу індивідуального буття людини. Це тенденції: 1 - “згортання” та 2 - “розгортання” потенційних ознак буття людини. Конкретно-психологічний рівень об'єктивації основних тенденцій актуалізації потенціалу індивідуального буття людини дозволяє кваліфікувати змістову спорідненість між ними та тенденціями актуалізації творчого потенціалу особистості. Таким чином, тенденція “згортання” постає як тенденція “стереотипності”, а полярна їй тенденція - тенденція “розгортання” постає як тенденція “оригінальності” діяння, що можуть бути визначені як загальні динамічні закономірності актуалізації потенціалу індивідуального буття людини.

10. Розроблені методи „Творчий синтез”, „Стереотипний аналіз”, „Простір психологічних впливів особистості”, „Буттєвий потенціал особистості” дозволяють виявляти та досліджувати змістові й динамічні особливості реалізації особистістю потенціальних ознак власного буття. Емпірично доведена наявність і дія принципу “антиномічності”, полюсності у виявленні елементів буттєвої активності, що визначається як закономірність змістового розподілу складових творчого і буттєвого потенціалу особистості. Доведено, що динаміка розгортання творчого і буттєвого потенціалу особистості відбувається за двома напрямками: “згортання” й “розгортання”, що є протилежними по суті, проте однаково зумовлюють актуалізацію буттєвого потенціалу особистості. Продемонстровано, що сутнісними аналогами тенденцій “згортання” і “розгортання” постають тенденції “оригінального діяння” і “стереотипного діяння”, змістова й динамічна кваліфікація яких дозволяє встановити загальні закономірності буттєвого діяння людини у світі.

Представлені загальні результати дисертаційного дослідження, якими слід вважати:

1 - Психологічну теорію потенціалу індивідуального буття людини як:

синтетичного феномена, в сутності якого поєднуються ознаки онтологічного, феноменологічного, екзистенціального та власне психологічного змісту;

конкретно-психологічного явища, що визначає індивідуальне буття як таке, що здатне розгортати власну сутність в часових та просторових межах свого існування у сукупності його інтенціальних та потенціальних складових;

конкретно-психологічної ознаки розгортання індивідуального буття людини від “простих” психологічних явищ (процеси, стани, властивості тощо) - до “складних” і “генералізованих” (здібності, обдарованість, активність, “психологічна перспектива”, сенс тощо).

2 - Систему психологічних методів дослідження, аналізу й тлумачення реально-практичного та феноменологічного вияву потенціальних ознак розгортання індивідуального буття людини, а також методів кваліфікації змістових та динамічних ознак потенціалу індивідуального буття людини як онтологічної здатності й спроможності людини розгорнути в просторі індивідуального буття ознаки: а) людського способу існування як такого; б) власного індивідуально неповторного буття як окремого, “одиничного” само-буття.

3 - Ряд емпірично встановлених закономірностей розгортання творчого та буттєвого

потенціалу індивідуального буття людини:

доведена наявність принципу “антиномічності”, полюсності у виявленні елементів буттєвої активності, що постає як закономірність змістового розподілу складових творчого і буттєвого потенціалу особистості потенціалу особистості;

доведено, що динаміка актуалізації творчого і буттєвого потенціалу особистості відбувається за двома напрямками: “згортання” й “розгортання”, що є протилежними по суті, проте однаково сприяють актуалізації буттєвого потенціалу особистості;

продемонстровано, що сутнісними аналогами тенденцій “згортання” і “розгортання” постають тенденції “оригінального, творчого діяння” і “стереотипного діяння”, змістова й динамічна кваліфікація яких дозволяє встановити загальні та індивідуально-неповторні закономірності буттєвого діяння людини у світі.

Таким чином, на підставі результатів теоретичного та емпіричного аналізу розроблено систему концептуальних положень, що є основою для побудови цілісної психологічної теорії та розгорнутого циклу дослідницьких методів та технік, спрямованих на діагностику, кваліфікацію та прогностичний аналіз потенціальних ознак розгортання людиною індивідуальних проявів власного “Я”.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Маноха І.П. Психологія потаємного “Я”. - К.: Поліграфкнига, 2001. - 448 с. - 25,4 ум.д.а.

Статті:

1. Потенціал індивідуального буття людини: поняття, сутність, способи тлумачення. // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка; Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.: Ред.-вид. Центр “Київ. ун-т”, 1998. - Вип. 5. -- С.23-27. - 0,6.

2. Онтологія долі: потенціал подолання людиною критичних станів буття. // Психологія на перетині тисячоліть: Зб.наук.праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.- К.: Гнозис, 1999. - Т.2. - С. 423-433. - 0,5.

3. Індивідуальна історія буття людини: практика методологічного синтезу // Наукові студії з політичної психології. - Вип.3.--К.: Агропромвидав України, 1999. - 0,45.

4. Проблема методологічної кризи в психології: різновиди тлумачних міфів // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. - К.: Агропромвидав України, 1999. - Вип. 2 (5). - С. 27-35. - 0,4.

5. Психологія вчинку: сходинки екстатичного буття. // Психологія на перетині тисячоліть: Зб.наук.праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: Гнозис, 1999. - Т.3. - С. 81-92. - у співавт. з В.А.Роменцем. - 0,55.

6. Типологизация как ведущий технологический прием в исследовании “профессиональной одаренности” психолога // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. - Вип. 9. - К., 2000. - С. 93-107. - 0,55.

7. Методологічна криза в психології: реальність дійсна чи уявлювана // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка; Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.: Ред.-вид. Центр “Київ. ун-т”, 2000. - Вип. 8. -- С.65-69. - 0,45.

8. Традиция и экс-традиция в методологизации кризисных явлений бытия человека // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. - К.: Інф. Центр Тов-ва “Знання” України, 2001. - Вип. 4 (7). - С. 33-41. - 0,45.

9. Життя як вчинок і достеменна творчість (психологічне вчення В.А. Роменця) // Психологія і суспільство. - 2001. - № 2 (4). - С. 12-17. - 0,5.

10. Провідні методологічні конструкти сучасної психології та перспективи їх подальшого розвитку: структуралізм // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України - К.: Нора-Друк, 2001. - Вип. 21. - С. 177-189. - 0,6.

11. Потенциал “онтологических отношений к миру” как методологический ориентир в профессиональном развитии и саморазвитии психолога // Вісник національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”: Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб. наук. праць. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2001. - № 3. - Кн. 1. - С. 104-110. - 0,45.

12. Криза сучасного наукового знання та її “знаряддя” // Зб-к наукових праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “НЕВТЕС”, 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 6. - С. 4-14. - 0,45.

13. Провідні ідеї екзистенціалізму у розв'язанні проблеми потенціалу індивідуального буття людини // Зб-к наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “НЕВТЕС”, 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 7. - С. 159-166. - 0,45.

14. Жертовність і руйнування як міфологічні засоби стримування потенційного в людині. // Зб-к наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “Гнозис”, 2001. - Т. ІІІ. - Ч. 8. - С. 153-160. - 0,45.

15. Культурно-історичний взаємовплив поколінь: наслідування чи конфлікт. До питання про технологічні можливості методу поколінь у соціально-психологічних дослідженнях. // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка, 2001. - Т.1. - Ч.2. - С.88-96. - 0,5.

16. Принцип “антиномічності” у визначенні природи творчого потенціалу особистості (теоретичний та емпіричний аналіз) // Зб-к наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “Гнозис”, 2002. - Т. ІV. - Ч. І. - С. 164-172. - 0,45.

17. Карусель: движение по кругу (к вопросу о потенциальной одаренности человека к любви и отчаянию). // “Ars vetus - Ars nova”: М.М.Бахтін / за ред. В.А. Роменця. -- К.: Гнозис, 1997. - 1,2.

18. Техники преобразующего психологического влияния в профессиональной подготовке психолога. // Психологічна освіта в системі вищої школи: Зб-к статей. -- Одеса-Київ, 1997. -- С.68-83. - 0,9.

19. Психологические контуры “Я” в многоуровневом пространстве бытия // Проблема человека: Сб-к науч. Статей. - М.-К., 1997. - С. 24-32. - 0,6.

20. Онтологічно орієнтовані освітні технології та соціально-педагогічна практика. // Політико-психологічні та соціально-педагогічні проблеми освіти і виховання. - Зб-к наук. статей. -- К.:ДОК-К, 1997. -- С.127-132. - 0,45.

21. Про методологічний лад психологічної науки: ретроспективи й перспективи філософської психології. // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка; Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.: Ред.-вид. Центр “Київ. ун-т”, 2002. - Вип. 12. -- С.27-30. - 0,45.

22. Буттєвий потенціал особистості: психологічні способи змістової кваліфікації // Зб-к наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “Гнозис”, 2001. - Т. IV. - Ч. II. - С. 159-166. - 0,45.

23. Онтологічна природа міфу та її проекції в сучасному світі. // Вісник Київського університету ім. Т.Шевченка; Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К.: Ред.-вид. Центр “Київ. ун-т”, 2002. - Вип. 13. - С.101-107. - 0,55. - у співавт. з Клименко І.В.

24. Міфологічні аналоги потенційного в людині та інших явищах світу: манізм // Зб-к наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “Гнозис”, 2002. - Т. IV. - Ч. ІII. - С. 139-145. - 0,44.

25. Психологічний контур буттєвої активності людини у системі суспільно-історичних та індивідуально-типологічних ознак. // Актуальні проблеми психології: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка, 2002. - Т.1. - Ч.3. - С.88-96. - 0,45.

26. Взаємовплив особистості і етносу в історичному процесі (методологічний аспект) // Особистість і народ: погляд історичної психології: Зб. матер. Всеукр. наук. конф. - Київ, 1994. - 0,4.

27. Потенціал індивідуального буття особистості: проблема саморозвитку. // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості. - Зб.матер.міжнар. конфер. - Київ-Луцьк, 1994. - Ч.І. - р.ІІІ. -- С.488-491. - 0,2.

28. Витоки психологічної теорії потенціалу індивідуального буття особистості в творчості Г.С.Сковороди. // Г.С.Сковорода -- видатний український філософ і просвітитель. Зб. матер. Всеукр. наук.-практич. конф. Київ, 1994. -- С.120-122.- 0,2.

29. “Відносини людяності” як осередок духовного розвитку особистості. // Діалог культур і духовний розвиток людини. Матер. Всеукр. наук.-практич. конф. - Київ, 1995. -- С.157-160. - 0,3.

30. Принципи моделювання соціальних явищ та процесів у політико-психологічних дослідженнях. // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні. -- Т.6. -- Симпозіум “Методологічні засади та прикладні проблеми політичної психології”. -- К., 1996. -- С.34-36. - 0,2.

31. Людина і держава: концептуальні рефлексії Античності та Середньовіччя. // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: Матеріали II Всеукраїнської наукової конференції. -- К., 1997. -- С.59-64. - 0,3.

32. Людина в соціумі: ідея свободи та міф реального вибору. // Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні: Наук.видання. - К.: Гнозис, 1998.- С.16-20. - 0,4.

33. Ідеологія в структурі вчинкового осередку психологічної системи. // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару АПН України. -- Наукове видання -- К.: Гнозис, 1998. - С. 100-106. - 0,5. - у співавт. з В.А.Роменцем.

34. Конструювання моделей “актуального буття” та суспільно-політичний індекс успіху. // Партийное строительство в Украине: 90-е годы. - Одесса, 1998. - С. 47-48. - 0,2.

35. Кризис психологической науки и пути его преодоления: современность и своевременность воззрений Г.И.Челпанова // Г.И.Челпанов и современность: проблемы развития современной психологической науки. - М.-К.: МГППИ, 2000. - 100 с. - C. 5-13. - 0,45.

36. Вчинковий гуманізм як світоглядний імператив психологічного вчення В.А.Роменця // “Ars vetus - Ars nova”: В.А.Роменець / за ред. І.П.Манохи. - К.: Гнозис, 2001. - С. 7-14. - 0,45.

37. Той, що “творив світ зі своєї власної глибини” (психологічна теорія творчості В.А.Роменця) // “Ars vetus - Ars nova”: В.А.Роменець / за ред. І.П.Манохи. - К.: Гнозис, 2001. - С. 55-63. - 0,5.

Навчальні посібники, підручники, монографії:

38. Основи психології. Підручник. - К.: Либідь, 1995, 1996, 1997, 1999. - Вид.1. - Вид.2. - Вид.3. - Вид.4. - у співавт. з: Киричук О.В., Роменець В.А., Титаренко Т.М., Татенко В.О., Кириленко Т.С., Пискун В.М.

39. Історія психології ХХ століття. Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1998. - 63,0 - у співавторстві з В.А.Роменцем.

40. Маноха И.П. Человек и потенциал его бытия. Монография. - К.: “Стимул К”, 1995. - 256 с. - 16,0 п.л.

41. Роменец В.А., Маноха И.П., Бреусенко А.А. Г.И.Челпанов: период профессорства в Университете Св.Владимира (г.Киев, 1892-1907 гг.). Монография - К.: Гнозис, 2000. - 270 с. - Серия “Историко-психологический архив” - 13,5 п.л.

Науково-методичні розробки:

42. История психологии: Программа изучения дисциплины. - К.: МАУП, 1998, 1999, 2000. - 1,0.

43. История психологических учений: Программа изучения дисциплины. - К.: МАУП, 1998, 1999, 2000. - 1,0.

44. Соціально-психологічні технології роботи органів місцевого самоврядування із громадськими групами. Матеріали тренінг-семінару. - К., 2000. - 2,5 д.а. - у співавт. з Допіра А.І.

АНОТАЦІЯ

Маноха І.П. Психологія потенціалу індивідуального буття людини: онтологічно орієнтований підхід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі кваліфікації, актуалізації та розвитку потенціалу індивідуального буття людини. Дослідження реалізоване на засадах онтологічно орієнтованого підходу, змістові межі застосування якого в психологічному дослідженні як такому встановлені й визначені автором. Розроблені принципи та вихідні положення онтологічно орієнтованого підходу в психології. Побудована авторська психологічна теорія потенціалу індивідуального буття людини, складові якої втілені у тлумаченні теоретичних та емпіричних ознак буттєвої активності людини. Потенціал індивідуального буття людини постав як синтетичне й багатозмістове явище, що генералізує в собі здатність людини розгортати в процесі життєдіяння індивідуально-неповторний зміст онтологічних відношень до світу у системі інтенціальних та потенціальних ознак. Змістовими аналогами потенціалу індивідуального буття визнані творчий і буттєвий потенціал особистості.

Створена система дослідницьких методів; у ході проведеного емпіричного дослідження встановленні серії емпіричних залежностей у проявах і реалізації творчого потенціалу особистості. Доведено, що творчий і буттєвий потенціал особистості утворені за антиномічним принципом. Домінантними антиноміями тут постають оригінальність і стереотипність, змістова результуюча яких безпосередньо визначає загальний рівень креативності особистості, а тому - основних тенденцій реалізації потенціалу її буття.

Ключові слова: онтологічно орієнтований підхід, методологічна криза, “знаряддя кризи” в науці, потенціал індивідуального буття, тенденції актуалізації потенціалу, культурно-історичні аналоги потенційного, принцип антиномічності, буттєвий потенціал, творчий потенціал, креативність, оригінальність, стереотипність, інтенціальність, потенціальність, типи онтологічних відношень до світу, індивідуальна історія буття, типи критичних станів буття, засоби долання критичних станів буття, ефект розщеплення змістових ознак креативності.

АННОТАЦИЯ

Маноха И.П. Психология потенциала индивидуального бытия человека: онтологически ориентированный подход. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2002.

Диссертация посвящена проблеме квалификации, актуализации и развития потенциала индивидуального бытия человека. Исследование реализовано в соответствии с принципами онтологически ориентированного подхода, содержательные границы которого в психологическом исследовании как таковом установлены и определены автором. Разработаны принципы и базовые положения онтологически ориентированного подхода в психологии. Построена авторская психологическая теория потенциала индивидуального бытия человека. Потенциал индивидуального бытия человека представлен как синтетическое и многоуровневое явление, которое генерализует в себе способность человека развертывать в процессе жизнедействования индивидуально-неповторимое содержание онтологических отношений к миру. Содержательными аналогами потенциала индивидуального бытия определены творческий и бытийственный потенциал личности.

В первом разделе “Онтологически ориентированный подход к определению понятия и феномена “потенциал индивидуального бытия человека” представлен анализ методологического пространства современного научного знания. Показано, что проблема методологического кризиса в современном научном знании и, в частности, в психологии антиномична. Предложены две объяснительные модели познавательных кризисов: “Иерархическая модель культурно-исторических познавательных кризисов” и “Модель орудий познавательного кризиса”. Осуществлен анализ методологического пространства современной психологической науки. Результатом предпринятого анализа стало представление онтологически ориентированных традиций в современном истолковании явлений мира и, прежде всего, природы человека. Онтологически ориентированный подход в истолковании признаков потенциальности индивидуального бытия человека представлен в качестве методологического основания, которое позволяет: 1) определить онтологическую природу потенциальности индивидуального бытия; 2) установить сущностные, глубинные условия ее проявления и развертывания; 3) определить сущностные уровни проявления потенциальных признаков бытия человека с целью их содержательной квалификации и прогнозирования возможности действенного влияния.

Во втором разделе “Культурно-исторические и философские определения потенциальности индивидуального бытия” осуществлены анализ и содержательная квалификация культурно-исторических форм и определений потенциальности человеческого бытия. Исследованы основные способы познания и преобразования мира, внутри которых происходило определение потенциальности: миф, религия, философия, искусство и др. Каждый из названных способов реализовал одну из двух тенденций актуализации потенциального в человеке: 1 - тенденция к “свертыванию”, “сдерживанию” потенциальных возможностей человека, “ограничение” их рамками установленных правил, норм действования; 2 - тенденция к “развертыванию”, актуализации потенциальных возможностей, что подкреплялось созданием соответствующих для этого условий. Представлены и проинтерпретированы отдельные способы реализации мифологического, религиозного и философского способов актуализации потенциальности человека: манизм, инициация, жертвоприношение, молитва, исповедь, социализация, индивидуализация, онтологизация и др.

В третьем разделе “Психологическая теория потенциальности и определения потенциала индивидуального бытия человека” представлена многоуровневая и многокомпонентная психологическая теория потенциала индивидуального бытия человека. Осуществлен анализ конкретно-психологических признаков потенциальности индивидуального бытия человека и содержательных признаков его потенциала как генерализованного свойства бытия разворачивать свое содержание и определять масштаб этого развертывания в реальности жизнедействования конкретного человека. Потенциал индивидуального бытия человека определяется как способность актуализировать в течение своей жизни интенции и потенции собственного существования, выстраивая таким образом неповторимое “пространство” и “время” бытийственной активности. Процесс актуализации индивидуального потенциала понимается как “индивидуальная история”, насыщенная индивидуально-неповторимыми “историческими феноменами” действий, событий, результатов, приобретений, причинно-следственный связей, осуществленных в определенной системе “исторических координат” развертывания бытийственной активности человека. Построены типологии “индивидуальных историй” и способов преодоления критических состояний бытия. В системе с типологиями онтологических отношений у миру - познавательного, преобразующего и отношения “человечности”, предложенные модели образуют структурную модель потенциала индивидуального бытия человека.

В четвертом разделе “Эмпирическое исследование содержательных и динамических признаков индивидуального потенциала человека” представлена эмпирическая часть исследования, в ходе которой создана система исследовательских методов; проведено эмпирическое исследование особенностей проявления и реализации творческого и бытийственного потенциала личности. Продемонстрировано, что творческий и бытийственный потенциал образованы в соответствии с антиномичным принципом. Доминантными антиномиями здесь являются “оригинальность” и “стереотипность”, содержательная результирующая которых непосредственно определяет общий уровень креативности личности и, таким образом, - основные тенденции развертывания потенциала ее бытия. Установлены закономерности сущностных и динамических особенностей развертывания потенциала индивидуального бытия человека.

В пятом разделе “Перспективы применения онтологически ориентированной теории потенциальности в исследовании индивидуальный и общественных явлений” представлены примеры возможного использования онтологически ориентированного подхода в исследовании и теоретизации таких общественных явлений, как социальные образования микро- и макроуровня (организации, культурно-исторический феномен поколения и др.), индивидуально-психологический феномен переживания. В выводах названы основные результаты и обобщены возможности предложенного подхода в теоретизации различных психологических явлений и практическом применении полученных результатов на последующих уровнях изучения и исследования потенциальных особенностей индивидуального бытия человека.

Ключевые слова: онтологически ориентированный подход, методологический кризис, “орудия кризиса” в науке, потенциал индивидуального бытия человека, тенденции актуализации потенциала, культурно-исторические аналоги потенциального, принцип антиномичности, бытийственный потенциал, творческий потенциал, креативность, оригинальность, стереотипность, интенциальность, потенциальность, типы онтологических отношений к миру, индивидуальная история бытия, типы критический состояний бытия, средства преодоления критических состояний бытия, эффект расщепления содержательных признаков креативности.

SUMMARY

Manokha I.P. Psychology of individual being potential: ontological background. - Manuscript.

The dissertation for doctor degree in psychological sciences. Speciality 19.00.05 - General psychology, History of psychology. - The Kyiv National University by Taras Shevtchenko, Kyiv, 2002.

The dissertation is devoted to problem of human being potential. The researching contain some procedure of the qualification, actualization and developing of the potential characteristic of human being. The principles and background position of the ontological methodology are presented in dissertation. Authorities theory of the human being potential was build as system of ontological attitudes to world: cognitive, reconstructive, humanity. Creative and being potential are essences analogs of the human potential. The main results of the researching are: psychological theory of the human being potential, some methods of the scientific investigation models and techniques of the personality creative potential, new results of the empirical researching of the main tendencies of the human being potential's realization.

The system of special researching methods was created. The antinomy principal as main background of the creative and being potential is presented and devoted. Main dominants in this phenomenon are: originality, stereotypization and creativity as global ability of person, and being potential are essences analogs of the human potential. Typologies of the essence elements of the human potential are the keys to the presentation of the individual peculiarities of the “personal history” as ontological analog of the human life.

Key words: ontology, methodological crisis, human being potential, tendences in realization of the potential, historical analogs of the potential, antinomy principles, creative potential, being potential, creativity, originality, stereotypes, intencionality, potentionality, ontological attitudes, individual history of being, typology of the being crisis, ways of the crisis minimization, effect of the double essence of the creative characteristic.

Размещено на Allbest.ru