Емпіричне дослідження запиту студентської молоді на роботу психотерапевтичних груп

2. Високий рівень розвитку мотиву «прагнення до людей», поєднується з низьким рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим». Така людина активно шукає контактів і спілкування з людьми, відчуваючи від цього в основному тільки позитивні емоції.

3. Високий рівень розвитку мотиву «страх бути відкинутим» в сукупності з низьким рівнем розвитку мотиву «прагнення до людей» Індивід, що володіє таким поєднанням обох мотивів, навпаки, активно уникає контактів з людьми, шукає самотності.

4. Низький рівень розвитку обох мотивів. Таке поєднання даних мотиваційних тенденцій характеризує людину, яка, живучи серед людей, спілкуючись з ними, не відчуває від цього ні позитивних, ні негативних емоцій і добре себе почуває як серед людей, так і без них.

Методика готовності до саморозвитку В. Павлова

Тест сприяє визначенню готовності до саморозвитку: готовність змінюватися, пізнавати себе впливає на формування і розвиток особистісних якостей і особистості в цілому.

«Попадання» в квадрат на графіку - це стан випробуваного в даний час:

А - «можу самовдосконалюватися», але «не хочу себе знати».

Б - «хочу знати себе» і «можу зміниться».

В - «не хочу знати себе» і «не хочу змінюватися».

Г - «хочу знати себе», але «не можу себе змінити».

Квадрат «Б». Найбільш сприятливе поєднання для подальшого особистісного розвитку. Прагнення все більш глибоко пізнавати себе поєднується з потребою в дійсному самовдосконаленні.

Квадрат «Г». Таке поєднання означає, що випробуваний бажає знати більше про себе, але ще не володіє навичками самовдосконалення. Це схоже на байку про лисицю і виноград, коли його гроно висіла для лисиці занадто високо. У байці Езопа лисиця, бачачи неможливість дістати його, вирішила, що виноград ще зелений, і пішла... Труднощі в самовихованні не повинні викликати у вас таку реакцію: «не виходить - значить не буду робити».

Аналіз тверджень по ГМС, які не співпали у відповідях з ключем, покаже, де і над чим треба попрацювати. У самовдосконаленні потрібно пам'ятати слова Сенеки-молодшого: «Свої здібності людина може дізнатися, тільки спробувавши прикласти їх».

Квадрат «А». Випробуваний має великі можливості до саморозвитку, ніж бажання зрозуміти себе. У цьому випадку слід поміркувати про необхідність починати в освоєнні професії з себе.

Квадрат «В» - небажання працювати над собою. Аналіз повинен бути спрямований на твердження, які не дали збігів з «ключем», оскільки саме там можна виявити причини небажання працювати над собою

Методика самооцінки психічних станів Г. Айзенка

Пропонується опис різних психічних станів. Якщо цей стан часто спостерігається, то ставиться 2 бали, якщо цей стан буває, але зрідка, то ставиться 1 бал, якщо зовсім не підходить - 0 балів.

Оцінка та інтерпретація балів.

I. Тривожність: 0... 7 - не тривожні; 8... 14 балів - тривожність середня, припустимого рівня; 15... 20 балів - дуже тривожний.

П. Фрустрація (фрустрированность): 0... 7 балів - не маєте високої самооцінки, стійкі до невдач, чи не боїтеся труднощів; 8... 14 балів - середній рівень, фрустрація має місце; 15... 20 балів - у вас низька самооцінка, ви уникаєте труднощів, боїтеся невдач, фрустрировать.

III. Агресивність: 0... 7 балів - ви спокійні, витримані; 8... 14 балів - середній рівень агресивності; 15... 20 балів - ви агресивні, не витримавши, є труднощі при спілкуванні та роботі з людьми.

IV. Ригідність: 0... 7 балів - ригідності немає, легко переключаються ", 8... 14 балів - середній рівень; 15... 20 балів - сильно виражена ригідність, незмінність поведінки, переконань, поглядів, навіть якщо вони розходяться, що не відповідають реальній обстановці, життя. Вам протипоказані зміна роботи, зміни в сім'ї.



2.2 Аналіз отриманих результатів

Аналізуючи результати анкети можна стверджувати що 9% опитаних коли-небудь звертайтеся до психолога, з них 15% відносяться до професій гуманітарних напрямків це може бити пов'язано з особливостями діяльності. 30% опитаних чули про психотерапевтичних групах, з них про психотерапевтичних групах найбільше чули студенти майбутня професія яких безпосередньо пов'язана зі взаємодією з людьми, що пов'язано з тим що в професії цього роду особисті якості мають першорядне значення.

Таблиця 2.3 Уявлення студентської молоді про цілі діяльності психотерапевтичних груп

Направлення	%
1. Надання підтримки	80
2.Лікування емоційних та поведінкових порушень	68
3.Обмін життєвим досвідом та пережиття проблем	39
4.Лікування психічних порушень	34
5.Саморозуміння та самоусвідомлення	31
6.Вирішення особистісних життєвих проблем	28
7.Удосконалення особистості	24
8.Самодопомога	22
9.Навчання ефективним навикам спілкування	9

Аналізуючи уявлення опитаних про те на що спрямовані психотерапевтичні групи (табл. 2.3, рис. 2.1) можна стверджувати що 80% опитаних вважають що психотерапевтичні групи спрямовані на надання підтримки, 68% на лікування емоційних і поведінкових порушень, 39% на обмін життєвим досвідом і переживанням проблем, 34% лікування психічних порушень і лише 9% опитаних вважають що психотерапевтичні групи спрямовані на навчання ефективним навичкам спілкування



Рис. 2.1 Уявлення студентської молоді про діяльність психотерапевтичних груп

1. Надання підтримки; 2. Лікування емоційних і поведінкових порушень; 3. Обмін життєвим досвідом і переживання проблем; 4. Лікування психічних порушень; 5. Саморозуміння і самосвідомість; 6. Рішення особистісних життєвих проблем; 7. Вдосконалення особистості; 8. Самодопомога; 9. Навчання ефективним навичкам спілкування.

Аналізуючи дані проблем з якими студенти звернулися б в психологічну службу(табл. 2.4, рис 2.2) можна стверджувати що у 61% опитаних виникають проблеми при виступі перед великими аудиторіями, у 51% проблеми з емоційною напругою перед контрольними та іспитами, 36% опитаних труднощі з концентрацією уваги і запам'ятовуванням великого кількості інформації, 30% звернулися б з проблемами особистого характеру, 29% відчувають проблеми з браком часу і мають труднощі з його розподілом. Найменше студентів звернулися б в психотерапевтичні групи якби вони працювали над проблемами залежності 2%, конфліктів з викладачами та адміністрацією 2%, лідерства та управління 1%, труднощами виховання дитини 0%. Також можна відзначити що існують як відмінності так і подібності між найбільш актуальними запитами між студентами різних професійних систем.



Таблиця 2.4 Найбільш актуальні сфери у яких виникають складнощі у студентської молоді

Найбільш актуальні сфери у яких виникають складнощі	%
1. Труднощі виступу перед великою аудиторіею	61
2. Емоційне напруження перед контрольними, екзаменами	51
3.Складнощі с концентрацією уваги, запам'ятовування великої кількості інформації	36
4. Особистого характеру	30
5. Недостатку часу та його розподілення	29
6. Складнощі встановлення контакту	19
7. Постійна напруга, тривоги, проблеми зі сном	18
8. Самотність, смуток за друзями та родичами	16
9. Постійне почуття роздратованості чи агресії в повсякденних ситуаціях	15
10.Труднощі с контролем емоцій, стримування	13
11. Проблеми зі здоров'ям	8
12. Труднощі самостійного життя	7
13. Складнощі в спілкуванні с друзями і одногрупниками	7
14. Неприйняття, нерозуміння в студенскій групі	7
15. Конфлікти в студентській групі	6
16. Конфлікти с протилежною статтю	5
17. Конфлікти с батьками	5
18. Конфлікти в власній родині	5
19.Залежності	2
20. Конфлікти с викладачами та адміністрацією	2
21. Лідерства і управління	1
22. Труднощі виховання дитини	0



Рис. 2.2 Проблеми студентської молоді

1.Труднощі виступу перед великою аудиторією; 2.Емоційне напруження перед контрольними, іспитами; 3.Складнощі з концентрацією уваги, запам'ятовуванням великої кількості інформації; 4.Особистісного характеру; 5.Недостатку, розподілу часу; 6. Складнощі встановлення контакту; 7.Постійної напруги, тривоги, проблеми зі сном; 8.Самотність, туга за друзями та батьками; 9.Постійне відчуття роздратування або агресії в повсякденних ситуаціях; 10.Труднощі у контролюванні емоцій, стримування; 11.Проблеми зі здоров'ям; 12.Труднощі самостійного життя; 13.Складнощі в спілкуванні з друзями та одногрупниками; 14.Непрійняття нерозуміння в студентській групі; 15.Конфлікти у студентській групі; 16.Конфлікти з протилежною статтю; 17.Конфлікти з батьками; 18. Конфлікти у власній родині; 19.залежності; 20.Конфлікти з викладачами та адміністрацією; 21. Лідерства та управління; 22.Трудності виховання дитини.

Аналізуючи дані опитування студентів про їх готовність брати участь у тих чи інших видах психотерапевтичних груп(табл. 2.5, рис 2.3) можна стверджувати що 48% опитаних готові взяти участь в групах самодопомоги, 46% у групах зустрічей, 25 у групах психологічного освіти і лише 16% у клінічних психотерапевтичних групах. Аналізуючи найбільш зручну для опитаних періодичність проведення психотерапевтичних груп можна стверджувати, що 29% опитаних було б зручно відвідувати психотерапевтичні групи один раз на тиждень, 28% не частіше одного разу на місяць, 18% не частіше одного разу на квартал і лише 11% опитаних хотіли б відвідати психотерапевтичну групу одного разу.

Таблиця 2.5 Рівень готовності студентів прийняти участь у психотерапевтичних групах

Види груп	Процент опитаних готових прийняти участь
1.Групи самодопомоги	48%
2. Групи зустрічей	46%
3.Групи психологічної просвіти	25%
4.Групи підтримки	23%
5.Клінічні психотерапевтичні групи	16%

Узагальнюючи отримані дані можна сказати що для вирішення більшості актуальних проблем для сьогоднішніх студентів ефективно можна застосовувати психотерапевтичні групи. Більшість опитаних усвідомлюють свої проблеми і готові звернутися в психологічну службу з метою участі у психотерапевтичних групах, у них сформоване уявлення про психотерапевтичних групах та про те як і в чому вони можуть допомогти їм у подальшому житті та професійній діяльності



Рис. 2.3 Рівень готовності взяти участь у психотерапевтичних групах

1.Групи самодопомоги; 2.Групи зустрічей; 3.Групи психологічної просвіти; 4.Групи підтримки; 5.Клінічні психотерапевтичні групи.

Аналізуючи результати методики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р.Даймонда (табл. 2.6, рис. 2.4) можна стверджувати що більшість опитаних як психологічно так і соціально добре адаптувалися до навчання в університеті і до нового колективу. Аналізуючи результати за окремими шкалами можна сказати, що вони не схильні до девіантної адаптацією, вони приймають інших людей, навколишній їх соціум і його правила і норми, для них не характерні конфлікти з оточуючими.

Таблиця 2.6 Результати за методикою соціально - психологічної адаптації К.Роджерса і Р.Даймонда

Шкала	Середній показник
1.Адаптація	63
2.Прийняття себе	70
3.Прийняття інших	58
4.Емоцийний комфорт	57
5.Інтернальність	61
6.Прагнення домінувати	55
7.Ескапізм	14

У більшості опитаних спокійне врівноважене стан, вони всім задоволені, оптимістично налаштовані, відкрито висловлюють свої почуття. Вони схильні перекладати відповідальність за відбуваються в їх житті і результати своєї діяльності своїм здібностям і зусиллям, вони впевнені в собі, послідовні і наполегливі в досягненні поставленої мети, врівноважені, доброзичливі і незалежні.

Рис 2.4 Аналіз результатів методики соціально-психологічної Адаптації К. Роджерса і Р.Даймонда

Аналізуючи мотиви у спілкуванні(табл. 2.7, рис 2.5) більшості студентів (67%) високі показники рівня розвитку мотиву «прагнення до людей», поєднується з низьким рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим», це говорить про те що вони активно шукають контактів і спілкування з людьми, відчуваючи від цього в основному тільки позитивні емоції. Високий рівень розвитку мотиву «страх бути відкинутим» в сукупності з низьким рівнем розвитку мотиву «прагнення до людей» говорить про те що вони активно уникають контактів з людьми, шукають самотності.

Таблиця 2.7 Мотиви афіліації в спілкуванні студентів

Мотиви спілкування	Показники в процентах
1.Високий рівень мотиву «прагнення до людей», низький рівень мотиву «страх бути відкинутим»	67%
2. Високий рівень мотиву «страх бути відкинутим», низький рівень мотиву «прагнення до людей»	11%
3. Низький рівень мотивів «прагнення до людей» і «страх бути відкинутим»	7%
4. Високий рівень мотивів мотивів «прагнення до людей» і «страх бути відкинутим»	5%

Низький рівень розвитку обох мотивів, говорить про те, що вони, живучи серед людей, спілкуються з ними, не відчуваючи від цього ні позитивних, ні негативних емоцій і добре почуваються як серед людей, так і без них. Високий рівень розвитку мотиву «прагнення до людей», поєднується з високим рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим» говорить про наявність вираженого внутрішнього конфлікту між прагненням до людей і їх униканням, який виникає щоразу, коли доводитися зустрічатися з незнайомими людьми, властивий усього лише 5% респондентів.

Рис. 2.5 Мотиви афіліації в спілкуванні студентів

1.Хотят знати про себе і готові вдосконалюватися. 2.Могут вдосконалюватися але не хочуть знати про себе. 3.Хотят знати про себе але не можуть вдосконалюватися. 4.Не хочуть знати про себе і не хочуть удосконалюватися

За результатами тесту В. Павлова «Готовність до саморозвитку» виявлено що 49% студентів хочуть знати про себе і готові вдосконалюватися, 27% можуть вдосконалюватися, але не хочуть знати про себе, 18% хочуть знати про себе, але не можуть змінити себе, і лише 6% не хочуть знати про себе і не хочуть удосконалюватися. Дані свідчать про високий рівень готовності до саморозвитку студентів.

Таблиця 2.8 Готовність студентів до саморозвитку

Готовність студентів до саморозвитку	%
1. Хочуть знати про себе і готові самовдосконалюватися.	49
2. Можуть самовдосконалюватися але не хочуть знати про себе	27
3. Хочуть знати про себе але не можуть самовдосконалюватися	18
4. Не хочуть знати про себе та не хочуть самовдосконалюватися	6

Рис. 2.6 Готовність студентів до саморозвитку

1.Хочуть знати про себе і готові самовдосконалюватися.2.Можуть самовдосконалюватися але не хочуть знати про себе;3.Хочуть знати про себе але не можуть самовдосконалюватися. 4.Не хочуть знати про себе та не хочуть самовдосконалюватися.

За результатами методики «самооцінка психічних станів» Айзенка (табл.. 2.9 рис. 2.7) у студентів у студентів переважає середній рівень тривожності (57%), і агресивності (65%) а ??також високі показники рівня фрустрированность (54%) і регидности (55%). Значущих відмінностей між студентами різних факультетів не виявлено.



Таблиця 2.8 Самооцінка психічних станів студентської молоді

Шкала	Низькі показники	Середні показники	Високі показники
1.Тривожність	15%	57%	28%
2.Агресивність	27%	65%	8%
3.Фруструваність	14%	32%	54%
4.Регідність	11%	34%	55%

Рис. 2.6 Самооцінка психічних станів студентів

Висновок до другого розділу

Узагальнюючи отримані дані можна говорити про наявність у студентів запиту на участь психотерапевтичних групах. Більшість опитаних усвідомлюють свої проблеми і готові звернутися в психологічну службу з метою участі у психотерапевтичних групах, у них сформоване уявлення про психотерапевтичні групи та про те, як вони можуть допомогти їм у подальшому житті та професійній діяльності.

Зіставивши отримані результати ми отримали емпіричну модель запиту студентської молоді на участь у груповій психотерапевтичної роботі у таблицы 2.10

Виявлено взаємозв'язок отриманих результатів за методиками та анкеті. Зазначені види проблем і вибір типу психотерапевтичної групи підтверджується показники по досліджуваних параметрах в методиках. Так, наприклад студенти з високим рівнем готовності до саморозвитку, внутрішнім контролем, прийняття себе вибирають групи зустрічей (особистісного росту), а студенти з високим рівнем дезадаптації, неприйняття себе, фрустрації і тривожності - групи підтримки і психологічного освіти, студенти з високим рівнем мотивів прагнення до прийняття групою, емоційним дискомфортом - групи самодопомоги. Найменш затребувані клінічні психотерапевтичні групи - високі показники дезадаптації, тривожності, агресії, регидности, мотиву «прагнення до людей», поєднується з високим рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим».

Узагальнюючи отримані дані можна сказати, що для вирішення більшості актуальних проблем для сьогоднішніх студентів ефективно можна застосовувати психотерапевтичні групи.



Таблиця 2.10 Емпірична модель застосування психотерапевтичних груп в діяльності психологічної служби вищого навчального закладу

Тип психотерапевтичної групи	Проблеми, з якими готові звернутися студенти	Показники
1.Групи самодопомоги	1. Труднощі виступу перед великими аудиторіями 2.Емоціональное напруження перед контрольними та іспитами	Високий рівень мотивів прагнення до прийняття групою, емоційним дискомфортом
2.Групи підтримки	1.Проблеми особистісного плану 2.Неприйняття нерозуміння у студентській групі 3. Самотність, туга за друзями та батьками	Високий рівень дезадаптації, високий рівень мотивів прагнення до прийняття групою, неприйняття себе, фрустрації і тривожності
3.Групи психологічної просвіти	1. Складнощі встановлення контакту 2.Трудності у контролюванні емоцій, стримування	Високий рівень дезадаптації, фрустрації і тривожності
4.Групи зустрічей (особистісного зростання)	1. Проблеми особистісного плану 2. Складнощі встановлення контакту	Високий рівень готовності до саморозвитку, внутрішнім кон тролем, прийняття себе
5.Клінічні психотерапевтичні групи	1.Постійної напруги, тривоги, проблеми зі сном 2. Проблеми зі здоров'ям	Високі показники дезадаптації, тривожності, агресії, регидности, мотиву «прагнення до людей», поєднується з високим рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим»

Більшість опитаних усвідомлюють свої проблеми і готові звернутися в психологічну службу з метою участі у психотерапевтичних групах, у них сформоване уявлення про психотерапевтичних групах та про те як і в чому вони можуть допомогти їм у подальшому житті та професійній діяльності.



ВИСНОВКИ

1.На сучасному етапі розвитку суспільства від випускника сучасного ВНЗ вимагає не тільки професійних знань, але і спеціальних здатностей особистості, які забезпечують їй динамізм професійної поведінки, самостійність в пошуках та засвоєнні нової інформації, адекватних рішень в «нестандартних ситуаціях». Сьогодні більш затребуваними є спеціалісти, які володіють не тільки відповідною кваліфікацією, але й такими якостями, як: вміння спілкуватися з людьми, вирішувати конфліктні ситуації, приймати нестандартні рішення, орієнтуватися в тій чи іншій новій ситуації, адаптуватися до нових життєвих умов. На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти актуальним і необхідним постає психологічний супровід професійного становлення студентів, що підвищить якість їх підготовки як майбутніх фахівців.

2. Одним з інноваційних форм психологічного супроводу студентів вищого навчального закладу є використання психотерапевтичних груп тому що вони охоплюють широкий спектр проблем від успішної адаптації до навчання і проблем успішного формування майбутнього фахівця до глибинних особистісних проблем.

3. У сучасній літературі психотерапевтичні групи мають три критерії класифікації:1.основна мета групи (вдосконалення особистості, розвиток навичок, рішення особистісних життєвих проблем, лікування розладів).2. способи реалізації цілей групи (самодопомога, надання підтримки, психологічне просвітництво, аналіз групового процесу, клінічна психотерапія);3.теоретичну підставу групи (психоаналіз, індивідуальна психологія, психодрама, екзистенціальна терапія, клієнтоцентрована терапія, гештальттерапія, трансакційний аналіз, поведінкова терапія, раціонально-емоційна терапія).

4. Узагальнюючи отримані дані можна говорити про наявність у студентів запиту на участь психотерапевтичних груп. Більшість опитаних усвідомлюють свої проблеми і готові звернутися в психологічну службу з метою участі у психотерапевтичних групах, у них сформоване уявлення про психотерапевтичних групах та про те, як вони можуть допомогти їм у подальшому житті та професійній діяльності.

5. Зіставивши отримані результати ми отримали емпіричну модель запиту студентської молоді на участь у груповій психотерапевтичній роботі; виявлено запит студентської молоді на участь у групах самодопомоги, групах підтримки, групи психологічної просвіти, групи зустрічей та клінічні психотерапевтичні групи.

6. Виявлено взаємозв'язок отриманих результатів за методиками та анкеті. Зазначені респондентами види проблем корелюють с вибором типу психотерапевтичної групи і показниками по досліджуваних параметрах в методиках.

7. Студенти з високим рівнем готовності до саморозвитку, внутрішнім контролем, прийняття себе вибирають групи зустрічей (особистісного росту), а студенти з високим рівнем дезадаптації, неприйняття себе, фрустрації і тривожності - групи підтримки і психологічного освіти, студенти з високим рівнем мотивів прагнення до прийняття групою, емоційним дискомфортом - групи самодопомоги. Найменш затребувані клінічні психотерапевтичні групи - високі показники дезадаптації, тривожності, агресії, регидности, мотиву «прагнення до людей», поєднується з високим рівнем розвитку мотиву «страх бути відкинутим».

8. Узагальнюючи отримані дані можна сказати, що для вирішення більшості актуальних проблем для сьогоднішніх студентів ефективно можна застосовувати психотерапевтичні групи.

9. Більшість опитаних усвідомлюють свої проблеми і готові звернутися в психологічну службу з метою участі у психотерапевтичних групах, у них сформоване уявлення про психотерапевтичних групах та про те як і в чому вони можуть допомогти їм у подальшому житті та професійній діяльності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А.А.Александров. Современная психотерапия. Курс лекций.СПб.2007

2. Андрущак М.Ю. Дослідження життєвих перспектив студентів першокурсників / Шегда О.В., Андрущак М.Ю. // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка, Н.О. Євдокимової. - Т. 8. - Вип.. (Серія „Психологічні науки”) - Миколаїв: МНУ імені В.О.Сухомлинського, 2012. - С. 356-365.

3. А.Н. Романин «Основы психотерапии» Ростов-на-Дону,2004

4. Асмолов А.Г. Психология личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000.

5. Банщиков В. М., Рожнов В. Е., Шорохова Е. В. Проблемы личности // Материалы симпоз. М., 2009. Т. 1-2.

6. Беминг У. Самопомощь при бессонницах, стрессах и неврозах/Пер. с нем. Мн., 2005.

7. Берн Эрик. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. Минск: 2002.

8. Берн Эрик. Трансакционный анализ и психотерапия. СПб: 2004.

9. Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль, 2008.

10. Братусь Б.С. Образ человека в гуманитарной, нравственной и христианской психологии // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии. - М.: Смысл, 2007. - С.67-91.

11. Булке О. Современные течения в психиатрии 1 Пер, с нем. М; Л.. 2009.

12. Буль П. И. Основы психотерапии.Л., 2004.

13. Васильева Ю.А. Особенности смысловой сферы личности у лиц с нарушениями социальной регуляции поведения: Дис. канд. психол. наук. М., 2005.

14. Васильева Ю.А. Особенности смысловой сферы личности при нарушениях социальной регуляции поведения // Психологический журнал. № 2. 2007. Т. 18. С. 58-78.

15. Вельвовский И. З., Липгарт Н. К., Багалей Е. М., Сухорукова В. И. Психотерапия в клинической практике. Киев, 2004.

16. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т. М.: Педагогика, 2003. Т. 3.

17. Воловик В. М., Вид В. Д., Днепровская С. В., Гончарская Т. В. Групповая психотерапия психически бальных:Метод, екомендации. М., 2003.

18. Джеймс М. Рожденные выигрывать. М.: 2005.

19. Д. Браун Д. Педдер «Введение в психотерапию»,Москва,2008

20. Дергачева О.Е. Позитивная психология самодетерминации: теория каузальных ориентации Э. Деси и Р. Райана // Современная психология мотивации / Под ред. Д.А. Леонтьева. М.: Смысл, 2002.

21. Євдокимова Н.О. Психологічні особливості побудови освітнього простору майбутніх фахівців правничої спеціальності. // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. - К.: «Логос», 2007. - т.7., вип. 12 - с.74-76.

22. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис Психология и психотерапия семьи. - СПб., 2009.

23. Захаров А.И. Психотерапия у детей и подростков. - Л., 2002

24. Зейгарник Б. В. Опосредствование и саморегуляция в норме и патологии // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. 2001. № 2. С. 9--15.

25. Зинченко В.П. Посох Мандельштама и трубка Мамардашвили. М.: Новая школа, 2007.

26. «Изучение психотерапии за рубежом: история, современное состояние» (статья Е. Калмыковой, Х. Кэхеле).

27. Калитеевская Е.Р. Психическое здоровье как способ бытия в мире: от объяснения к переживанию // Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. М.: Смысл, 2007. С. 231-238.

28. Калитеевская Е.Р. Паттерны развития личности в подростковом возрасте // Вопросы психологии

29. Калитеевская Е.Р., Леонтьев Д.А. Психическое здоровье // Человек: философско-энциклопедический словарь / Под ред. И.Т. Фролова. М.: Наука, 2000. С. 286-287.

30. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М., 2000.

31. Кон И. С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 2009.

32. Кондратюк А.Д. Личный миф: попытка определения / Вісник Харківського державного університету, № 439'99. Серія «Психологія. Політологія». - Харків. 2009. - С.54-56.

33. Кондрашенко В. Т., Донской Д. И., Игумнов С. А. Общая психотерапия. М.: 2003. 6. Словарь психолога - практика. Минск: 2001.

34. Кратохвил С. Психотерапия семейно-сексуальных дисгармоний. - М., 2011.

35. Кочюнас Р. Психологическое консультирование и групповая психотерапия.-М.: Академический проект: Гадуамус, 2005-464с.

36. Линде Н. Д Основы современной психотерапии.-М.: Изд. Центр «Академия», 2002-208с.;

37. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. 2-е изд. М.: Политиздат, 2007.

38. Л.Ф.Бурлачук, И. А. Грабская, А.С.Кочарян «Основы психотерапии»,Москва,2009

39. Л.Ф.Бурлачук, А.С.Кочарян, М. Е.Жидко «Психотерапия»

40. Піроженко Т.О. Вплив психологічної служби системи вищої освіти на особистісний розвиток і професійне становлення студентів психологів / Т.О. Піроженко, М.В. Несторенко, А.В. Замша // Вісник Київського національного університету. Психологічні науки. - 2007. - №11. - с. 136-142.

41. Психология. Словарь \ Петровский А.В. и др. М.: 2000.

42. Психотерапевтическая энциклопедия. Под ред. Карвасарского Б. Д.-Спб.: Питер Ком, 2010-752с.

43. Серенкова В.Ф. Личностная организация времени как средство

44. реализации жизненньгх планов / В.Ф. Серенкова //Применение концепции С.Л. Рубинштейна в разработке вопросов общей психологии: Сб. науч. тр.- М: Наука, 2009. - С. 121-130.

45. 44.Суховерина Ю.В. Психологическое сопровождение личностно-профессионального развития студентов службой практической психологи вуза: Дисс. к.пс.н. - Курск, 2006. - 172 с.

46. Соколова Е.Е. Идеи А.Н. Леонтьева и его школы о поступке как единице анализа личности в их значении для исторической психологии // Традиции и перспективы деятельностного подхода в психологии: школа А.Н.Леонтьева/Под ред. А.Е.Войскунского, А.Н. Ждан, O.K.Тихомирова. М.: Смысл, 2009. С. 80-117.

47. Р.Кочюнас Груповая психотерапия.Р.2008

48. Чуйко О.В. Психологічна служба ВНЗ як фактор екологізації освітнього середовища // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред.. Максименка С.Д. - К.: «Логос», 2008. - т.7, вип. 15 - с. 309-313.

49. Щербанева Н.Г. Психологическая поддержка профессионального развития студентов педагогического вуза средствами психологической службы: Дисс.к.пс.н.. - Армавір, 2003. - 256 с.

50. Швалб Ю.М. Психологические механизмы целеполагания, - К., 2007.

51. Ялом И. Групповая психотерапия. Теория и практика.-Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001-576с.

Размещено на Allbest.ru

...