Психологія формування професійної я-концепції майбутніх юристів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА

НАПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Психологія формування професійної я-концепції майбутніх юристів

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Каламаж Руслана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті “Острозька академія”

Науковий консультант - доктор психологічних наук, професор Пасічник Ігор Демидович, Національний університет “Острозька академія”, ректор

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Швалб Юрій Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи, завідувач

доктор психологічних наук, професор Вірна Жанна Петрівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, факультет психології, декан

доктор психологічних наук, професор Ямницький Вадим Маркович, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра загальної психології та психодіагностики, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дослідження відповідає планам науково-дослідної роботи Національного університету «Острозька академія» на 2008-2009, 2009-2010 н. р. р. (протокол вченої ради № 2 від 24 вересня 2009 р.), планам науково-дослідної роботи кафедри психолого-педагогічних дисциплін (протокол № 1 від 28 серпня 2008 р., протокол № 1 від 27 серпня 2009 р.). Дисертація виконана в руслі госпдоговірної теми «Острозька академія в контексті української культури», затвердженої Міністерством освіти і науки України й Українським Інститутом науково-технічної і економічної інформації (01. 01. 2008 р., реєстраційний номер 0108U004528) та узгоджена з науково-дослідною темою кафедри психолого-педагогічних дисциплін НаУОА «Психологічні особливості розвитку духовності особистості» (протокол № 3 від 6. 09. 2001 р.).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол № 9 від 24 квітня 2008 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 30. 09. 2008 р.).

Об'єкт дослідження - Я-концепція особистості в процесі професіоналізації.

Предмет дослідження - психологічні особливості розвитку професійної Я-концепції майбутніх юристів на етапі їх підготовки у вищому навчальному закладі.

Метою дослідження є з'ясування місця та ролі професійної Я-концепції у процесі особистісно-професійного розвитку майбутніх юристів, встановлення психологічних закономірностей і механізмів її формування на етапі професіоналізації у ВНЗ, визначення та апробація шляхів її оптимізації.

Аналітичний огляд психологічних джерел з проблеми і результати наукових досліджень дали змогу сформулювати такі гіпотези дослідження:

- професійна Я-концепція майбутніх юристів є інтеграційною ланкою системи «особистість майбутнього фахівця - професійна діяльність - умови юридичної діяльності». Згідно з нею відбувається самовизначення студентів щодо напряму професійної самореалізації в конкретних юридичних професіях, конструюються еталони і стандарти оцінювання себе як суб'єкта професійної діяльності, закладаються основи індивідуального стилю діяльності та професійної майстерності в юридичній професії;

- соціономічний тип юридичної діяльності актуалізує трансформацію професійної Я-концепції майбутніх юристів у напрямку діалогізму, що пов'язано з комплексом адекватних внутрішніх умов;

- оптимізація процесу розвитку професійної складової Я-концепції майбутніх юристів потребує впровадження спеціального психологічного супроводу, спрямованого на кваліфіковану допомогу студентам у оволодінні ними засобами цілеспрямованого професійного самопізнання і саморозвитку, формуванні конкретних професійно значимих якостей особистості (пізнавальних, комунікативних, регулятивних), що реалізуються в процесі суб'єкт-суб'єктної та суб'єкт-об'єктної взаємодії при підготовці майбутніх представників юридичних професій;

- індивідуально-типологічні відмінності в метакогнітивній перцепції пов'язані з існуванням регуляторних особливостей Я-концепції полезалежних і поленезалежних студентів, які доцільно враховувати на етапах профорієнтаційного відбору, навчально-професійної діяльності та вибору професійної спеціалізації з метою сприяння успішному самовизначенню майбутніх юристів.

Поставлені мета та висунуті гіпотези зумовили вирішення таких завдань:

1) розробити теоретико-методологічні підходи до вивчення професійної Я-концепції майбутніх юристів з метою її подальшого системно-структурного та змістового аналізу;

2) проаналізувати соціально-психологічні особливості та специфіку професійної юридичної діяльності, дослідити їх відображення в змістовому конструюванні образу професії та образу юриста-професіонала;

3) виокремити репрезентативні одиниці Я-концепції, релевантні аналізу внутрішніх передумов її трансформації в напрямку діалогічно-орієнтованої;

4) розробити модель професійної Я-концепції майбутніх юристів та здійснити емпіричне дослідження її структурно-функціональних компонентів;

5) дослідити взаємозв'язок професійної Я-концепції студентів-юристів та індивідуального стилю освоєння діяльності в ситуаціях, що моделюють професійну діяльність;

6) дослідити професійну Я-концепцію студентів-юристів та показники її емпіричних референтів (особистісної і ситуативної тривожності, самоконтролю, впевненості в собі, емоційної чутливості, конформності) у межах когнітивно-стильових особливостей полезалежних і поленезалежних студентів;

7) визначити етапи, що відображають динаміку професійної Я-концепції майбутніх юристів, розробити систему критеріїв та показників щодо рівнів її розвитку;

8) обґрунтувати, розробити та апробувати систему психологічного супроводу підготовки юристів у ВНЗ, що забезпечує комплекс адекватних психолого-педагогічних умов та шляхів формування їх професійної Я-концепції.

Теоретико-методологічними засадами дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних психологів, у яких розроблялися теорії свідомості та самосвідомості (Л. С. Виготський, У. Джемс, В. П. Зінченко, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, Ю. М. Швалб). Провідною методологічною засадою дослідження є інтеграція особистісного (Г. О. Балл , Л. І. Божович, І. С. Кон, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, К. К. Платонов, В. В. Рибалка та ін.) та діяльнісного підходів (В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, С. Л. Рубінштейн та ін.), що реалізовується у погляді на особистість майбутнього фахівця-юриста як суб'єкта навчально-професійної діяльності, а також особистісного і професійного розвитку. Теоретико-методологічне обґрунтування місця професійної Я-концепції в системі професійної освіти майбутніх юристів здійснювалося на основі співвіднесення та синтезу двох планів. З одного боку - це особливості та специфіка юридичної діяльності, її вимоги до особистості і професійно-важливих якостей юристів, що визначаються змістом, засобами, умовами, організацією конкретної юридичної спеціальності, а з іншого боку - це психологічні особливості самого суб'єкта навчально-професійної діяльності, значимі для успішного входження в простір майбутньої професії та подальшого оволодіння нею (О. М. Бандурка, С. П. Бочарова, В. Л. Ва­сильєв, С. Д. Гусарєв, М. І. Єнікєєв, Є. В. Землянська, О. В. Кобець, В. О. Ко­новалова, В. С. Медведєв, Ю. В. Чуфаровский, О. М. Столяренко, С. С. Сливка, О. Д. Тихомиров, В. Ю. Шепітько та ін.). Принцип системності (В. О. Барабанщиков, Б. Ф. Ломов, Н. І. Чуприкова) застосовувався при визначенні місця Я-концепції в психічній організації людини, а також аналізі її структурно-функціональних компонентів. Принцип гуманізму (Г. О. Балл, І. Д. Бех, М. В. Савчин та ін.) реалізовувався в розгляді професійної підготовки майбутніх фахівців крізь призму розвитку особистості, уваги до її ціннісно-мотиваційної спрямованості, реалізації діалогічних стратегій міжособистісних впливів. Принцип розвитку був вихідним при аналізі взаємообумовленості особистісного і професійного розвитку, визначенні місця професійної Я-концепції в цих процесах. Використані концептуальні положення професійної психології та педагогіки щодо професійного розвитку як однієї з форм розвитку особистості, різних аспектів особистісних та професійних якостей (Є. О. Клімов, О. В. Санникова, В. Д. Шадриков та ін.). Використані положення про когнітивно-стильові особливості як особистісні утворення, що мають значну генералізованість і проявляються в різноманітних ха­рак­теристиках поведінки в різних сферах діяльності (Л. Л. Жердецька, А. А. Студенікін, М. О. Холодна, І. П. Шкуратова та ін.).

Методи дослідження.

Зміст дослідження та його спрямованість зумовили використання комплексу теоретичних та емпіричних методів у їх взаємозв'язку:

а) теоретичні: теоретико-методологічний аналіз, узагальнення та систематизація отриманої інформації, синтез емпіричних фактів, побудова аналогій, порівняння при визначенні співвідношення близьких за змістом понять, системно-структурне моделювання;

б) емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, психодіагностичні методики, експертне оцінювання, аналіз продуктів діяльності.

в) статистичні: результати експериментальних досліджень опрацьовувались з використанням методів математичної статистики за допомогою t-критерію Ст'юдента для незалежних вибірок, кореляційного аналізу Пірсона, критерію кутового перетворення Фішера ц для залежних вибірок, визначення середніх значень та середньоквадратичного відхилення. Математичне опрацювання результатів дослідження здійснювалось на основі комп'ютерної програми SPSS-13.

Організаційно дослідження включало в себе констатувальний та форму­вальний етапи. Емпіричні дослідження, які ввійшли до програми констатувального етапу відбувалися на базі Національного університету «Острозька академія» (протягом 2006-2009 років) й охоплювали в загальній кількості 300 студентів правничого факультету, а також 75 осіб, які працюють у сфері юриспруденції та є студентами-правниками заочної форми навчання. Формувальний експеримент був проведений у 2008-2009 навчальному році.

Наукова новизна роботи визначається тим, що:

Вперше:

- цілісно досліджено проблему формування професійної Я-концепції майбутніх юристів як інтеграційної ланки в системі «особистість майбутнього фахівця-професійна діяльність-умови юридичної діяльності»;

- запропоновано визначення професійної Я-концепції майбутніх юрис­тів як складного багаторівневого особистісного утворення, що інтег­рує особистісні цінності суб'єкта навчально-професійної діяльності з ціннос­тями юридичної діяльності та юридичної спільноти; забезпечує професійне самовизначення, а відтак, сприяє розвитку та вдосконаленню професійно-значимих якостей відповідно до вимог конкретних юридичних спеціальностей; виступає основою професійного розвитку;

- обґрунтовано трансформацію Я-концепції майбутніх юристів від егоцентричної та низькодиференційованої її форм до діалогічно-орієнтованої як необхідної умови творчого саморозвитку в юридичній професії;

- систематизовано показники, що характеризують когнітивні Я-схеми як репрезентативні одиниці Я-концепції (обсяг змісту, когнітивне відокремлення Я, прототиповість Я, гомогенність/гетерогенність оцінювання, негативна/позитивна валентність) та емпірично досліджено особливості взаємозв'язку між ними;

- емпірично доведено аперцептуючий вплив навчально-професійної діяльності, що проявляється в семантичному змісті образу юридичної діяльності, образів типових представників різних юридичних спеціальностей (судді, прокурора, адвоката, слідчого, нотаріуса), образу себе як майбутнього професіонала, уявленнях про теоретичну та практичну компетентність, семантичній відстані між модальностями образу Я;

- обґрунтовано доцільність введення метакогнітивного рівня аналізу професійної Я-концепції на засадах теорії психологічної диференціації; емпірично доведено існування стильових відмінностей регулюючої функції емоційно-орієнтованої Я-концепції у полезалежних та когнітивно-орієнтованої Я-концепції у поленезалежних студентів, що проявляється в емоційно-насичених ситуаціях спілкування та прийняття рішень;

- обґрунтовано систему психологічних критеріїв та показників рівнів розвитку професійної складової Я-концепції майбутніх юристів: низького дезадаптивного, середнього адаптивного, високого інтегративного, високого творчого;

- запропоновано систему психологічного супроводу професійного становлення майбутніх юристів, що включає визначені мету та завдання, комплекс психолого-педагогічних умов та принципів, відповідні форми та методи роботи.

Поглиблено та уточнено:

- систему структурних складників професійної Я-концепції майбутніх юристів, підходи до рівневої типології Я-концепції; психолого-педагогічні уявлення щодо основних тенденцій в динаміці професійної самосвідомості майбутніх юристів відповідно до виділених етапів: адаптаційного, стабілізаційного, самовизначення; уявлення щодо динаміки та диференціації образу юридичної діяльності за окремими юридичними спеціальностями.

Отримали подальший розвиток:

- теоретичні та методологічні положення щодо Я-концепції як інтегрованого, багаторівневого утворення, що втілюється в процесуальному, структурно-функціональному, змістово-результативному аспектах;

- уявлення щодо особливостей формування професійної Я-концепції майбутніх юристів, обумовлених реалізацією суб'єкт-суб'єктного та суб'єкт-об'єктного принципів організації юридичної діяльності, а також її специфічними особливостями.

Теоретична значущість дослідження полягає у подальшому розвитку теорії професійної самосвідомості юристів; у розширенні наукових уявлень про особливості становлення і розвитку професійної Я-концепції майбутніх юристів; в обґрунтуванні врахування когнітивно-стильових особливостей професійної Я-концепції при організації психологічного супроводу професійної підготовки студентів-юристів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені засади психологічного супроводу процесу професійної підготовки майбутніх юристів можуть використовуватись у вищих навчальних закладах. Теоретичні положення та практичні висновки дисертаційного дослідження можуть використовуватись викладачами ВНЗ під час проведення лекційних і практичних занять з курсів «Вступ до спеціальності», «Вікова та педагогічна психологія», «Юридична деонтологія», «Юридична психологія», «Психологія та педагогіка вищої школи»; при організації ознайомчої та виробничої практики студентів-юристів; практичними психологами при здійсненні психодіагностичних досліджень професійної придатності та професійної готовності майбутніх юристів, проведенні профілактичної роботи з попередження можливих майбутніх професійних деформацій.

Обґрунтовані автором теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації впроваджено у процес навчання Національного університету «Острозька академія»; під час проведення психодіагностичної роботи в Майстерні практичного психолога при кафедрі психолого-педагогічних дисциплін Національного університету «Острозька академія» (довідка №041 від 12. 02. 2010 р.); при читанні лекційних курсів у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. академіка С. Дем'янчука, м. Рівне (довідка №07/08 від 12. 02. 2010); у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки (довідка № 23-11/1125 від 22. 03. 2010 р.); в Славутському районному відділі УМВС України в Хмельницькій області (довідка № 42 від 11. 03. 2010 р.); в Рівненському інституті Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка № 01/21-125 від 18. 03. 2010 р.); у Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 37 від 19. 02. 2010 р.); у роботі громадської організації «Юридична клініка «Pro bono» (№95 від 19. 03. 2010 р.); Нетішинській філії Європейського університету (довідка № 43/10 від 15. 03. 2010 р.).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в монографії, навчально-методичних рекомендаціях, інших одноосібних публікаціях автора. Основні теоретичні положення та висновки дисертації оприлюднювалися: на науково-практичній конференції «Психолого-етнічні основи педагогічної взаємодії в умовах модернізації освіти в Україні» (м. Острог, 18 жовтня 2005 р.); на міжнародній науково-практичній конференції: «Державна мова: соціально-психологічні аспекти функціонування в освітньому, науковому та побутовому просторі» (м. Луцьк, 11-12 листопада 2005 р.); на Х-ХІІІ наукових викладацько-студентських конференціях “Дні науки Національного університету “Острозька академія”” (м. Острог, 10-12 травня 2005 р., 16-17 травня 2006 р., 20-21 березня 2007 р., 18-19 березня 2008 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті” (м. Луцьк, 21-22 листопада 2008 року); на міжнародній науково-практичній конференції «Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду» (м. Острог, 28-29 листопада 2008 р.); на міжнародній науковій конференції «Сучасні дослідження когнітивної психології» (м. Острог, 19 лю­того 2009 року); на Європейському конгресі з когнітивної психології (м. Краків, Ягеллонський університет, 2-5 вересня 2009 р.); на пленарному засіданні ХІУ наукової викладацько-студентської конференції «Дні науки НаУОА» (м. Острог, 19-20 березня 2009 року); на міжнародній науково-практичній конференції «Виховання молодого покоління на християнських моральних цінностях» (м. Острог, 15-16 травня 2009 р.); на міжнародній науковій конференції «Інновації в академічній освіті - вища освіта в процесі змін» (м. Варшава, 9-10 грудня 2009 р.); TEMPUS TACIS Interregional IT-Training Courses (Intercollegia) (м. Київ, 8-12 січня 2008 р.); TEMPUS TACIS EduVisIm Project (м. Острог, 28 травня 2009 р.), ІІ Всеукраїнському конгресі психологів (м. Київ, 19-22 квітня 2010 р.), на засіданнях кафедри психолого-педагогічних дисциплін Національного університету «Острозька академія» (2006-2010 рр.).

Кандидатську дисертацію на тему «Психологічні аспекти формування правової культури виборців» було захищено в 2004 році. Положення та висновки кандидатської дисертації в докторській дисертації не використовувались.

Публікації. Результати дисертації викладено у 27 друкованих працях: монографії, 2-х навчально-методичних розробках, 22-х статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2-х тезах наукових конференцій, у т. ч. міжнародної.

Структура дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (503 найменування, із них - 40 іноземною мо­вою), 9-х додатків на 42 сторінках. Робота містить 37 таблиць на 18-х сторінках, 15 рисунків на 9-х сторінках. Основний обсяг дисертації становить 404 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його предмет, об'єкт та методологічні засади, сформульовано проблему, мету та головні завдання роботи, відзначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, вказано форми апробації його результатів, а також описано структуру дисертації, виходячи з послідовності розв'язання поставлених завдань.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади дослідження Я-концепції особистості у психології» - проаналізовано змістово-процесуальні складові Я-концепції у предметному полі психології, розглянуто теоретико-експериментальні дослідження Я-концепції в зарубіжній та вітчизняній психології; досліджено соціально-психологічні особливості юридичної професії, виокремлено її специфіку; прийнято визначення професійної Я-концепції майбутніх юристів та сконструйовано її модель; обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до вивчення психологічних закономірностей та механізмів її формування на етапі професійного навчання у ВНЗ.

Такі феномени, як Я, самосвідомість, ідентичність, Я-образ, Я-концепція, різні аспекти (підструктури) останньої, ставали об'єктом численних досліджень зарубіжних і українських учених в розрізі різних дослідницьких контекстів (А. Адлер, Р. Ассаджолі, В. С. Агапов, Г. О. Балл, Е. Берн, Р. Бернс, Л. І. Божович, О. О. Бодальов, М. Й. Боришевський, І. Д. Бех, О. М. Васильченко, Л. С. Виготський, О. Є. Гуменюк, А. О. Деркач, У. Джемс, Е. Еріксон, В. Л. Зливков, З. С. Карпенко, Дж. Келлі, І. С. Кон, О. М. Кочубейник, Ч. Кулі, О. М. Леонтьєв, Г. В. Ложкін, С. Д. Максименко, Н. Ю. Максимова, І. П. Маноха, А. Маслоу, Л. М. Мітіна, В. В. Москаленко, А. Менегетті, Дж. Мід, Г. Оллпорт, І. Д. Пасічник, С. М. Петрова, В. А. Петровський, Е. О. Помиткін, К. Роджерс, М. Розенберг, В. В.Рибалка, С. Л. Рубінштейн, М. В. Савчин, В. А. Семиченко, В. І. Слободчиков, В. В. Столін, В. О. Татенко, Л. Г. Терлецька, Т. М. Титаренко, М. І. Томчук, М. Ю. Швалб, Т. Шибутані, Л. Б. Шнейдер, З. Фройд, Е. Фромм, А. Фурман, К. Горні, І. І. Чеснокова, К. Юнг, В. М. Ямницький та ін.).

Виходячи з того, що концептуалізація «Я» може відбуватися в структурному чи процесуальному планах, на що вказували І. С. Кон, Л. Г. Терлецька та ін., а також зважаючи на підходи до виділення змістових аспектів самосвідомості (Е. О. Аронова, С. Т. Джанер'ян, В. І. Моросанова та ін.), ми виокремлюємо три аспекти дослідження Я-концепції: процесуальний (передбачає вивчення психічних процесів, механізмів та закономірностей формування уявлень суб'єкта про себе), структурно-функціональний (передбачає вивчення структурно-функціональної організації Я-концепції як системи), змістово-результативний (передбачає встановлення результату відображення в самосвідомості уявлень суб'єкта про себе). Відповідно до означеного в дисертації побудовано логічну структуру дослідження професійної Я-концепції майбутніх юристів.

Вивчено специфіку актуалізації базових соціально-психологічних механізмів інтеріоризації, ідентифікації, рефлексії, децентрації, внаслідок яких формуються структурні компоненти професійної Я-концепції. Нами визначено важливу системну ознаку Я-концепції - її одночасну унікальність та категоріальність, що випливає із досліджень диференціюючої та приєднуючої складової Я-образу (В. В. Столін), особистісної та соціальної ідентичності (Д. Я. Райгородський), его-ідентичності (Е. Еріксон), сконструйованих та присвоєних ідентичностей (Дж. Марсіа), самовизначення (Л. І. Божович, М. Р. Гінзбург) тощо. Власна унікальність, що пов'язана із індивідуальними критеріями оцінювання, уявленнями про свої атрибутивні особливості, відмінності від інших людей, забезпечує потребу майбутнього фахівця в самовизначенні та самореалізації. Категоріальність, що пов'язана з системою соціальних критеріїв оцінок, уявленнями про схожість з іншими людьми, забезпечує потребу майбутнього фахівця в приналежності до професійної спільноти, прагнення бути в ній, вдосконалювати її.

Рефлексія консолідує Я-концепцію, з одного боку, сприяючи динамічності її змісту, а з іншого - підтримуючи її стабільність. У випадку заниженої самооцінки фахівця, негативної Я-концепції, рефлексивний самоаналіз стає найважливішим корекційним інструментом (О. С. Ноженкіна). Рефлексія відіграє значну роль у підвищенні рівня професіоналізму юристів-практиків, особливо в процесі розвитку професійно важливих особистісних рис і якостей (адекватної і сталої самооцінки, творчого мислення, комунікативних умінь, інтелектуальної культури юриста в цілому). З іншого боку, рефлексія сама може розглядатися як певна цінність і мета професійного становлення та саморозвитку майбутнього юриста (О. В. Дулов, І. Д. Пасічник, О. Р. Ратінов, О. М. Столяренко та ін.). На рефлексивності базуються міжособистісні відносини, досягається результативність контактної взаємодії, цілеспрямованого впливу на інших (А. В. Карпов).

Децентрація, як психологічний механізм, дозволяє подолати егоцентризм, формувати діалогічну установку у самосприйнятті та сприйнятті інших людей незалежно від їх категоріального статусу, зважати на потреби та інтереси інших, гармонійно поєднуючи їх з власними (С. В. Васьківська, Е. О. Помиткін та ін.).

Унаслідок інтеріоризації зовнішнього плану професійної діяльності у внутрішній план свідомості майбутнього фахівця формується центральне новоутворення професійної самосвідомості - відчуття себе суб'єктом професійної діяльності і розвитку. У вітчизняній психології цей аспект часто розглядається в координатах активності та відповідальності як міри внутрішньої включеності в професійну діяльність (Г. О. Балл, В. І. Моросанова, В. А. Семиченко, В. О. Татенко, О. Р. Фонарьов, Л. Б. Шнейдер та ін.).

Наукові підходи до розуміння професійної Я-концепції відрізняються складною багатогранністю. В працях зарубіжних психологів привертає увагу зміщення акцентів на зовнішній бік включеності людини в професійну діяльність, на можливість контролю над ситуаціями та стосунками. Теоретичне узагальнення результатів аналізу дало нам змогу виокремити такі суттєві емпіричні референти та репрезентативні одиниці професійної Я-концепції: відчуття самоефективності (А. Бандура, Дж. Капрара, Д. Сервон), що полягає в переконаності людини в своїх можливостях мобілізувати інтелектуальні ресурси, мотивацію, вольові зусилля на здійснення професійної діяльності; орієнтація на оволодіння майстерністю (К. Двек, Дж. Келлі), що відображає очевидні, а також абстрактні, імпліцитні уявлення про власне Я. Їх психологічною сутністю виступає віра чи переконаність в тому, що власні інтелектуально-особистісні характеристики здатні до суттєвих якісних змін, що передбачає інтерес до навчання, наполегливість у подоланні перешкод, високу цінність суб'єктивних зусиль; стратегії побудови кар'єри (Е. Молл, Д. Сьюпер, Е. Шейн) як форми існування професійної Я-концепції; дихотомічні конструкти (Дж. Келлі), за допомогою яких відбувається усвідомлення свого життєвого досвіду та самого себе й на основі цього виробляються подальші життєві стратегії; Я-схеми як когнітивні одиниці, в яких репрезентується найбільш важлива інформація стосовно Я-концепції (Х. Маркус та ін.). Нами узагальнено і виокремлено такі показники Я-схем: змістовий обсяг - загальна кількість самоатрибуцій, що відображає диспозиційну рефлексивність; когнітивне відокремлення Я - пізнавальна репрезентація своєї особи, відокремлена від пізнавальних репрезентацій, що стосуються інших людей; ступінь прототиповості Я - відношення кількості відмінних (не повторюваних) схематичних атрибутивних ознак, у виокремлених особою в самопрезентації, до кількості ознак, схожих з іншими людьми; гомогенність/гетерогенність стандартів оцінювання, негативна/позитивна валентність схем.

Огляд праць вітчизняних авторів показав, що теоретичні тлумачення щодо розуміння професійної самосвідомості й професійної Я-концепції досить повно представлені в літературі, однак в аспекті формування, зокрема стосовно майбутніх представників юридичних професій, таких досліджень недостатньо. Засадовими у дослідженні професійної Я-концепції майбутніх юристів є праці, в яких розкривається взаємозв'язок особистісного і професійного розвитку (Г. О. Балл, М. В. Бастун, Ж. П. Вірна, В. І. Гордієнко, С. Д. Максименко, В. В. Рибалка, В. В. Третьяченко та ін.), професійна діяльність розглядається як сфера застосування творчих можливостей особистості, здатної до саморозвитку (К. О. Абульханова, Л. М. Мітіна, О. П. Санникова, О. Р. Фонарьов та ін.). Професійна діяльність жорстко не детермінує формування особистості, однак слід враховувати специфічні для юридичної діяльності особливості. Їх вплив, з одного боку, супроводжується адаптацією фахівця, формуванням ПВЯ, а з іншого боку - можливі небажані зміни психіки суб'єктів, аж до професійної деформації (В. С. Медведєв та ін.).

Найчастіше виділяють такі сутнісні ознаки професійної Я-концепції, як: ус­відомлення себе суб'єктом професійної діяльності (І. В. Афанасенко, С. Т. Джанер'ян, П. А. Шавір та ін.); представленість професійних значень, смислів, ставлень (Н. В. Чепелєва, Н. Ф. Шевченко); усвідомлення власної належності до професійної спільноти (Б. Д. Паригін); наявність еталонних критеріїв та образів професіоналізму (О. Л. Доценко, В. М. Про­сєкова, Т. С. Шевцова); усвідомлення та оцінка власних професійно-важливих якостей (В. Д. Брагіна, Є. О. Клімов); саморегуляція та планування саморозвитку себе як професіонала (С. В. Васьківська, Л. Г. Терлецька) тощо. При визначальній ролі професійної Я-концепції відбувається входження людини до професійної спільноти, формування індивідуального стилю діяльності, розвиток і самовдосконалення людини в її професії, вибір, планування, реалізація кар'єри тощо (С. Т. Джанер'ян, Є. В. Прокоп'єва та ін.).

Відзначається тісний зв'язок професійної Я-концепції з процесами професійного самовизначення та професійною ідентичністю (Є. Г. Єфремов, М. С. Корольчук, В. М. Крайнюк, Т. В. Кудрявцев, Л. М. Мітіна, В. І. Моросанова Ю. П. Поварєнков, Л. Б. Шнейдер та ін).

В дисертації прийнято таке визначення поняття професійної Я-концепції майбутніх юристів - це складне багаторівневе особистісне утворення, що інтегрує цінності юридичної діяльності, юридичної спільноти та особистісні цінності суб'єкта навчально-професійної діяльності; забезпечує професійне самовизначення, сприяє розвитку та вдосконаленню професійно-значимих якостей відповідно до вимог конкретних юридичних спеціальностей; виступає основою професійного розвитку юриста.

Особливістю соціономічних професій є «поєднанність предмета праці» (Є. О. Клімов) й представленість в їх змісті взаємодії між людьми (суб'єкт-суб'єктних відносин). Юридичні професії типологічно належать до вказаної сфери (Є. С. Романова та ін.). Суб'єкт-суб'єктний принцип в юридичних професіях конституюється в системах «людина-людина», «людина-соціальна група», «людина-колектив», «людина-суспільство» і таким чином присутній в кожній з них незалежно від безпосередньої представленості суб'єкт-суб'єктного відношення в ситуації. Разом з тим в окремих юридичних спеціальностях (слідчий, адвокат, дільничий інспектор міліції тощо) комунікативна сторона, пов'язана з постійною взаємодією з людьми, є однією з головних в структурі діяльності. Нами виокремлено основні особливості суб'єкт-суб'єктних відносин в юридичній діяльності:

- одночасна представленість в якості основного предмета суб'єкт-суб'єктної взаємодії як суб'єкта впливу, так і змісту взаємодії, відповідно суб'єкт впливу виступає не тільки в якості мети, але й засобу для отримання відчуженого продукту в результаті сумісної взаємодії (отримання інформації для розкриття злочину, підписання угоди тощо);

- суб'єкт-суб'єктна взаємодія відбувається в умовах правового регулювання, що надає професійному спілкуванню специфічного відтінку, наділяє його учасників особливими процесуальними правами і обов'язками;

- перебіг спілкування часто в специфічних емоційно-насичених умовах, з людьми різних соціальних статусів, в умовах протидії, конфлікту, напруженості, внутрішньої суперечливості (розв'язання численних психологічних дилем) тощо.

Означене обумовлює потенційну небезпеку виникнення негативних психологічних змін, які стосуються насамперед сфери ставлень до об'єкта професійної діяльності, а також самоставлення. Виходячи з розуміння сутності Я-концепції як точки відліку при сприйнятті інших людей, що визначає глибину та диференційованість бачення інших, а також можливі його спотворення
(О. М. Ва­сильченко, А. В. Карпов, Х. Маркус та ін.), в дисертації акцентується увага на ролі позитивної Я-концепції як важливого інструменту побудови професійних ставлень та самоставлення в юридичній професії. Вказується, що існуючі типології позитивності/негативності Я-концепції студентів та її емпіричні референти по відношенню до завдань професійної підготовки майбутніх юристів в означених нами аспектах, недостатньо розкривають і враховують роль внутрішніх суб'єктивних умов в діалогічному усвідомленні меж поміж сферою Я і сферою не-Я. Натомість діалогічна установка відносно себе та до інших становить гуманістичну альтернативу імперативним та маніпулятивним установкам у професійних мікро- та макростосунках. У цьому контексті привертають увагу праці М. Й. Боришевського, Є. В. Гейко, І. Д. Пасічника та ін., у яких обстоюється актуальність формування об'єктивно мислячої особистості, професіонала, вільних від егоцентричної спрямованості.

Спираючись на праці зарубіжних учених стосовно проблеми егоцентричної перцепції світу (J-P. Codol, A. G. Greenwald, A. R. Pratkanis, М. Яримович та ін), а також вітчизняні дослідження, у яких піднімаються проблеми ригідного та низькодиференційованого способів побудови життєвого світу (Т. М. Титаренко), різних рівнів смислової сфери (Б. С. Братусь), нами теоретично обґрунтовано егоцентрично-орієнтований та низькодиференційований типи Я-концепції з відповідними характеристиками внутрішнього світу людини, що можуть бути пов'язані з редукцією особистісного і професійного розвитку. Обгрунтування діалогічно-орієнтованої Я-концепції здійснювалося, виходячи з праць, у яких поняття діалогізму розглядається в контексті розуміння та саморозуміння (В. В. Знаков, С. Г. Крилова, М. Р. Мінігалієва) й трактується як складова соціально-психологічної компетентності особистості (рис. 1).

Рис. 1. Трансформація Я-концепції майбутнього юриста
у напрямку діалогічно-орієнтованої

В основі діалогічної Я-концепції - розвинута система критеріїв та стандартів оцінювання як важливий інструмент взаємодії зі світом, що будується на основі рефлексивного функціонування особистості (рефлексії як процесу і рефлексивності як особистісної якості). Сутність діалогічної Я-концепції як необхідної умови творчого саморозвитку в юридичній професії полягає в тому, що особистість переходить від зовнішніх джерел підкріплення і зворотнього зв'язку до внутрішнього самопідкріплення як засобу підвищення самооцінки та самоповаги в навчально-професійній та професійній діяльності.

Аналіз праць соціально-когнітивного напрямку, присвячених дослідженню таких когнітивних одиниць Я-концепції, як Я-схеми, що репрезентують інформацію про свої атрибутивні особливості (Х. Маркус, М. Яримович, Дж. Капрара, Д. Сервон, М. Камінска-Фельдман та ін.) призвів до висновку, що показники, які характеризують схеми «Я» у співставленні з показниками схем «Інші», «Ми» тощо можуть використовуватись для оцінки основних тенденцій щодо внутрішніх суб'єктивних умов розвитку діалогічно-орієнтованої Я-концепції.

Отже, проаналізовані дослідження дозволили прийняти визначення професійної Я-концепції майбутніх юристів, обгрунтувати завдання розвитку адекватних суб'єктивних передумов її формування (диспозиційна рефлексивність, децентрація, гетерогенність стандартів оцінювання, інтер- та інтрадіалогізм, ієрархія системи ціннісних орієнтацій, мотивація до самопізнання, самовдосконалення) з метою забезпечення особистісно-професійного розвитку майбутніх юристів.

На основі проведеного аналізу літератури нами розроблено теоретичну модель професійної Я-концепції майбутніх юристів (рис. 2). Відповідно до моделі цілісне вивчення процесу формування професійної Я-концепції в навчально-професійній діяльності майбутніх юристів, розкриття її сутності як специфічного особистісного утворення, передбачає чітке уявлення про структурні компоненти, механізми її розвитку та реалізації, функціональне призначення, етапи становлення у ВНЗ, під час яких активізуються завдання професійного самовизначення, рівні розвитку на основі системи критеріїв та відповідних показників. Відповідно до основних принципів дослідження професійної Я-концепції, теоретична модель включає також психолого-педагогічні умови, в яких відбувається її становлення та цілеспрямоване формування під час навчання майбутніх юристів у ВНЗ.

Професійна Я-концепція майбутніх юристів є результатом взаємодії інформації, що надходить із внутрішнього, суб'єктивного світу та зовнішнього середовища, репрезентованого насамперед юридичною професією та юридичною спільнотою, а також виступає основою професійного та особистісного розвитку майбутніх юристів.

У другому розділі - «Структурно-функціональний аналіз професійної Я-концепції майбутніх юристів» відповідно до обґрунтованих теоретико-методологічних положень щодо професійної Я-концепції проведено емпіричне дослідження її структурно-функціональних компонентів, продемонстровано їх динаміку протягом навчання майбутніх юристів у ВНЗ.

Відповідно до сконструйованої моделі професійну Я-концепцію майбутніх юристів розглянуто як системний взаємозв'язок і взаємодію трьох основних компонентів: когнітивного, емоційно-оцінного, поведінкового. В об'єктивному плані показником їх реалізації виступає професійна майстерність, в суб'єктивному - професійний образ Я, самооцінка та самоставлення, основні новоутворення вузівської професіоналізації: професійна ідентичність, професійна готовність, професійне самовизначення в системі юридичних професій.

Когнітивний компонент професійної Я-концепції майбутніх юристів розглядається нами як взаємозв'язок, взаємопроникнення, взаємопроекція різномодальних та різноаспектних образів Я, еталонного образу юриста, образу юридичної професії (О. В. Батаршев, В. Д. Брагіна, Л. Б. Шнейдер,
В. В. Овсянникова, Є. С. Романова) та образу юридичної спільноти (рис. 3).

Диференціація цілісного образу юридичної професії відбувається відповідно до потреб, бажань, можливостей, здібностей, цінностей, цілей, знань тощо суб'єкта навчальної діяльності («Хочу», «Можу», «Треба», «Досягаю»), що забезпечує основу професійного самовизначення й дієвість професійного Я-образу в плані самовдосконалення, саморозвитку та самопроектування себе в конкретній юридичній професії.

Рис. 3. Когнітивний компонент
професійної Я-концепції майбутніх юристів

Основним джерелом, рушійною силою процесу професійного самовизначення студентів у ВНЗ є певні суперечності, розбіжності, у тому числі між уявленнями про себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності та своїми реальними можливостями; між уявленнями про професію та її реальною сутністю; між образом Я та ідеалом, вимогами професійної правової самосвідомості та юридичної етики; між експектаціями професійного співтовариства та індивідуальними еталонами; між професійним ідеалом та образом Я тощо (Т. М. Кудрявцев, В. І. Моросанова, Л. М. Мітіна,
Ю. П. По­­ва­ренков, З. І. Рябикіна, В. Ю. Шегурова та ін.). Адекватне усвідомлення існуючих розбіжностей, що сприяє професійному розвитку, здійснюється в умовах оптимізації навчально-професійного середовища.

Емоційно-оцінний компонент професійної Я-концепції розглядається нами у взаємозв'язку та взаємодії трьох блоків: когнітивної підструктури фіксації знань про себе, когнітивно-оціночного утворення, когнітивно-емоційного утворення (рис. 4). Когнітивна підструктура фіксації знань про себе містить як ситуативні, периферійні, неусталені уявлення про себе, так і стійкі, які в разі потреби піддаються подальшій переоцінці та переосмисленню. Підсумковими структурними складовими означеного компонента є професійна самооцінка та самоставлення. При дослідженні самооцінки завжди в центрі уваги наявність певного еталону, стандарту оцінювання (Л. В. Бороздіна, С. О. Будассі, В. Ф. Сафін, В. В. Столін, Е. Хіггінс та ін.). Тому важливими проблемами, які у зв'язку з цим стоять в центрі уваги дослідників, є питання ієрархії різних видів стандартів, їх афективної чи інтелектуальної ґенези, гомогенність чи гетерогенність в оцінках світу й самого себе тощо.

Конструкт самоставлення відображає рівень самоповаги й прийняття себе як професіонала, що відповідним чином відображається в стилях поведінки, у спілкуванні та взаєминах з іншими

Рис. 4. Емоційно-оцінний компонент професійної Я-концепції майбутніх юристів

Поведінковий компонент професійної Я-концепції ми розуміємо як конкретні дії, поведінкові прояви (у тому числі вербальні) чи потенційні поведінкові реакції у сфері професійної (навчально-професійної) діяльності та спілкування. Ми також поділяємо думку (О. С. Андреєва, Є. Г. Єфремов, В. М. Просєкова, Т. С. Шевцова) стосовно того, що поведінковий компонент реалізується через професійну ідентифікацію, професійне самовизначення, саморегуляцію в результаті чого формується професійна позиція індивіда.

Емпіричне дослідження професійної Я-концепції передбачало виявлення ступеня вираженості професійної ідентичності в образі Я, змістових характеристик та динаміки образу «Я-майбутній професіонал», особливостей та динаміки самооцінки, характеристик самоставлення студентів-юристів, а також з'ясування імпліцитних передумов побудови професійних ставлень студентами-юристами.

Емпіричне вивчення професійного Я в структурі Я-образу здійснювалося з використанням методики Куна-Мак-Партленда «Хто Я?», а також застосовувався психосемантичний метод дослідження професіонала. Ми виходили з того, що наявність професійних Я-конструктів (Я-майбутній юрист, Я-юрист, Я-майбутній спеціаліст тощо) в межах перших десяти відповідей свідчить про актуалізованість професійної ідентичності. Розташування професійних Я-конструктів в другій десятці списку свідчить про її нижчу актуалізованість, а їх відсутність серед відповідей - про низький рівень актуалізованості професійної ідентичності. Відсотковий розподіл студентів за представленістю різних рівнів актуалізованості професійної ідентичності в розрізі курсів засвідчує послідовне збільшення числа студентів з високим рівнем та зниження з низьким рівнем актуалізованості професійної ідентичності (табл. 1):

Таблиця 1

Рівень актуалізованості професійної ідентичності студентів-юристів (за методикою Куна-Мак-Партленда «Хто Я?»)

За допомогою методів психосемантики нами здійснювалося дослідження образу «Я-майбутній професіонал» з використанням спеціалізованого бланку оцінки професіонала (за В. П. Серкіним). Оцінювалась динаміка образу «Я-майбутній професіонал» впродовж навчання студентів-юристів за спеціальністю шляхом порівняння семантичних універсалій, що описують даний образ у розрізі курсів навчання та семантичної універсалії студентів заочного відділення правничого факультету, що уже працюють у юридичній сфері (табл. 2). Привертає увагу, що на відміну від студентів старших курсів семантична універсалія першокурсників образу «Я-майбутній професіонал» містить дескриптори, які описують якості, що більшою мірою пов'язуються з процесом набуття знань і умовами успішного навчання. Натомість групова семантична універсалія, що описує груповий портрет «Я-майбутній професіонал» студентів-третьокурсників уже відрізняється наявністю дескрипторів «Цілеспрямований», «Розвивається».

На п'ятому курсі групова семантична універсалія образу «Я-майбутній професіонал» ілюструє тенденцію до ідентифікації себе більшою мірою як професіонала, ніж студента, оскільки містить такі дескриптори, як «Працьовитий», «Активний», «Ініціативний», «Вирішує проблеми», «Корисний». Попри позитивну динаміку показників, що характеризують шкалу «Досвідчений-Новачок», не у всіх випускників за час професійного навчання усталилося відчуття впевненості в собі як у майбутньому професіоналові. 50% суджень студентів 5-го курсу перебувають у площині «Новачок» (середнє значення: -0,31). Студенти заочної форми навчання за згаданою шкалою оцінюють себе ще нижче, ніж студенти-випускники стаціонару (середнє значення: -0,74). Професійна ідентичність, передбачаючи відповідність людини і професії, включає, зокрема, відчуття людиною компетентності. Таким чином, актуалізується завдання створення умов для досягнення професійної ідентичності студентів-юристів, підвищення впевненості у собі в плані оцінки набутого під час професійного навчання досвіду. Встановлена позитивна кореляція між показниками самооцінки за методикою Будассі й шкалою «Вискочка - Заслужений» у студентів 5-го курсу (0,63 р ?0,05) та студентів заочної форми навчання (0,51 р ?0,05), що свідчить про значимість в механізмі самооцінювання уявлень щодо особистих зусиль, здобутків, власного практичного досвіду.