УДК 159.9:331.101

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія

А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Шевяков Олексій Володимирович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Дніпропетровському гуманітарному університеті.

Науковий консультант - академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», професор кафедри психології та педагогіки

доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, завідувач кафедри загальної та інженерної психології

доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, м. Одеса, професор кафедри теорії і методики практичної психології

Захист відбудеться «17» травня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ, вул. Паньківська, 2).

Автореферат розіслано «15» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Актуальність вирішення проблеми розвитку соціотехнічних систем діяльності (СТСД) фахівців різних галузей сучасних виробництв та сфери послуг зростає з кожним роком. Кардинальні зміни в соціумі, що пов'язані із збільшенням рівнів культури та освіти людей, які залучаються до складних СТСД, не можуть відбуватись на старих організаційно-технічних засадах. Провідною методологічною позицією вирішення цих проблем у вітчизняній та зарубіжній психології праці був антропоцентричний підхід, представлений у роботах О. М. Леонтьєва, Б. Ф. Ломова, Н. Д. Завалової, В. О. Пономаренка, Ч. Біллінгса, Б. Кантовіца, Р. Соркіна, Т. Шерідана та інших, на теоретичному підґрунті якого було створено низку концепцій автоматизації та проектування.

Дослідження, які безпосередньо стосуються СТСД, мають свою історію. Серед них слід виділити роботи: щодо специфічності систем діяльності - С. Д. Максименка, В. Д. Шадрікова, Г. П. Щедровицького, Л. П. Щедровицького та інших; щодо відповідності особистості вимогам професії - Г. З. Бєдного, Є. О. Климова, О. М. Кокуна, Г. В. Ложкіна, Ю. К. Стрєлкова, Ю. Б. Максименка та інших; щодо врахування психологічних аспектів у доборі й розміщенні кадрів - Ю. Я. Голікова, В. Ф. Рубахіна та інших; з питань готовності до професійної діяльності - В. М. Ахутіна, Б. Г. Ананьєва, С. П. Бочарової, Л. М. Карамушки, А. М. Карпухіної, Г. В. Ложкіна, В. О. Моляко, О. М. Кокуна, М. С. Корольчука, Ю. М. Швалба та інших; стосовно принципів та окремих концепцій інженерно-психологічних досліджень - Ю. Я. Голікова, А. І. Губінського, Н. Д. Завалової, Г. М. Зараковського, В. П. Зінченка, Б. Ф. Ломова, А. М. Костіна, А. А. Крилова та інших; щодо соціального проектування системи життєзабезпечення соціуму - Н. Р. Богатирьова, О. А. Богатирьової, І. В. Іловайського, О. В. Курбатова, О. С. Разумовського, А. Е. Шиллєрова, Л. П. Щедровицького, Ю. М. Швалба, R. Axtell, S. Banks, J. M. Epstein, V. Chelidze та інших. Перелічені автори наголошують, що потреба у психологічному забезпеченні розвитку СТСД виникла тому, що види забезпечення, які існували раніше, досить ізольовано враховували різні групи якостей людини та якості технічних засобів. Останнім часом почав формуватися соціоцентричний підхід, при якому психологічне забезпечення стало поєднувати у собі питання психології праці, інженерної психології, макроергономіки, соціотехнічного проектування (М. Монмоллен, Дж. Теро, О. Браун, Н. Мешкаті, Г. Салвенді та інші). Ці автори розглядають соціальні, організаційні, управлінські, економічні та особистісні фактори функціонування складних СТСД.

Незважаючи на існуючі доробки, треба констатувати, що СТСД нині недостатньо досліджені і в теоретико-методологічному, і в практично-впроваджувальному аспектах. Це можна пояснити тим, що вони розглядалися здебільшого з позицій психологічного забезпечення функціонування, а не розвитку. На думку Г. П. Щедровицького, СТСД - це принципово нові системи діяльності, які мають особливий компонентний склад: є певна діяльність, у якій проектуються деякі «організованості» (знакові, матеріально-машинні), котрі потім залучаються в іншу діяльність, яку вони тим же чином організовують і розвивають, удосконалюючи процеси вирішення проблем. Отже, розвиток є однією із визначальних рис СТСД і означає мобілізацію персоналу для її якісної зміни в ході розробки та експлуатації.

Таким чином, було визначено важливу наукову проблему: розробки та апробації концепції психологічного забезпечення розвитку СТСД.

Соціальна значущість та недостатнє вивчення цієї проблеми й зумовили вибір теми дослідження «Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить як складова частина до комплексних тем кафедри практичної психології Дніпропетровського гуманітарного університету «Визначення загальних оптимальних параметрів елементів робочих місць користувачів комп'ютерів» (номер держреєстрації 0102V0011132).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 11 від 16.10.2007 року), а також узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 27.11.2007 року).

Об'єкт дослідження - психологічні закономірності розвитку соціотехнічних систем діяльності фахівців.

Предмет дослідження - зміст психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності.

Мета дисертаційного дослідження - на основі здійснення комплексного аналізу функціонування соціотехнічних систем діяльності розробити та апробувати концепцію психологічного забезпечення їх розвитку.

Гіпотеза дослідження: подолання протиріч між суспільною потребою в розвитку СТСД й усталеною технократично-орієнтованою системою організації діяльності фахівців можливе завдяки створенню та впровадженню цілісної концепції психологічного забезпечення розвитку таких систем, що базується на науковій теорії закономірностей функціонування ергатичних систем

Г. М. Зараковського та В. В. Павлова і має включати такі компоненти: психологічний супровід усіх суб'єктів виробничого процесу; впровадження новітніх технологій добору фахівців; організації процесу, засобів та умов їх діяльності.

У відповідності з поставленою метою визначено такі основні завдання дослідження:

1. Обґрунтувати методологічні передумови дослідження функціонування СТСД та психологічного забезпечення розвитку таких систем.

2. Здійснити аналіз можливих підходів та методів психологічного забезпечення розвитку СТСД.

3. Обґрунтувати методики оцінки значущих психологічних якостей персоналу СТСД, що розвиваються.

4. Науково обґрунтувати та розробити концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД.

5. Розробити теоретичну модель психологічного забезпечення розвитку СТСД різних типів та експериментально перевірити її ефективність.

6. Визначити закономірності підвищення працездатності персоналу соціотехнічних систем.

7. Узагальнити результати дослідження на підгрунті впровадження в практику робіт з психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем різного призначення.

Методологічну основу дослідження становлять: психологічне забезпечення розробки та експлуатації соціотехнічних систем (Б. Ф. Ломов, А. Чапаніс, Г. З. Бєдний, Г. М. Зараковський, В. П. Зінченко, В. М. Муніпов, С. П. Бочарова, О. М. Кокун, Г. В. Ложкін, В. І. Медведєв, В. В. Павлов, Є. М. Потапчук, М. Л. Смульсон, Ю. Л. Трофімов, Г. П. Щедровицький, Л. П. Щедровицький та інші); теорія надійності та ефективності діяльності оператора (В. О. Бодров, А. І. Губінський, В. В. Небилицин, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Венда та інші); системний аналіз трудової діяльності (П. К. Анохін, К. К. Платонов, С. Д. Максименко, Ю. Б. Максименко, В. О. Моляко та інші); положення сучасної психології та суміжних з нею наук про професійну підготовку спеціалістів та розвиток їх професійної компетентності (Є. О. Климов, В. В. Рибалка, Ю. М. Швалб та інші); про закономірності психічного й особистісного розвитку (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко та інші); про теорії настанов, в основі яких лежить поняття «готовності» (Л. М. Карамушка, О. М. Леонтьєв, В. О. Моляко, Ю. Л. Трофімов та інші). психологічний соціотехнічний система забезпечення

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз наукової літератури за темою досліджень та узагальнення здобутої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, алгоритмічний опис діяльності та структурно-функціональне моделювання;

емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності, експериментальний метод, методики: оцінка виконання завдань з комп'ютером, запам'ятовування п'ятизначних чисел з подальшим відтворенням (за Р. Амтхауером), концентрація уваги по коректурній пробі

(М. І. Анфімова), кільцям Ф. Ландольта та «Переплутаним лініям», розподіл уваги по «Червоно-чорній таблиці» (К. К. Платонова), особливості оперативного мислення - складання рядів п'яти однозначних чисел, «Кількісні відносини» (за Р. Амтхауером), тип переробки інформації (за К. Роджерсом), реактивної й особистісної тривожності (за Ч. Д. Спілбергером - Ю. Л. Ханіним та Ф. Тейлором), самооцінки (за Т. В. Дембо - С. Я. Рубінштейн), тест

М. Люшера (восьмиколірна модифікація), методика «САН» (В. А. Доскіна), соціометрія, фізіологічні методи (кардіографія, треморометрія, динамометрія, вимірювання артеріального тиску, електроокулографія), психофізіологічні методи (критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗСМ), латентні періоди простих сенсомоторних реакцій);

формувально-розвивальні: методи засвоєння прийомів довільної психічної саморегуляції (нервово-м'язової релаксації, ідеомоторного тренування, аутотренінгу);

методи описової та математичної статистики: порівняння середніх значень за t-критерієм Ст'юдента, кореляційний та факторний аналіз із подальшою якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням результатів з використанням статистичної програми SPSS.

Організація та експериментальна база дослідження. У дослідженнях, які проводились упродовж 1995-2009 рр., взяли участь 2320 осіб (з них 2070 чоловіків та 250 жінок): 898 операторів прокатних станів віком 22-36 років, 102 оператори блочного щита керування атомної електростанції віком 25-45 років, розробники та користувачі знакових систем (гіпертекстів) мережі Інтернет - 970 осіб віком 18-45 років, особи, що приймають відповідальні рішення в системі природоохоронної діяльності - 350 осіб віком 18-36 років. Вибір саме такого контингенту досліджуваних зумовлений соціальним запитом на наукові дослідження та виконанням ними важливих соціальних функцій у різному режимі управління розвитком сучасних СТСД (оперативне управління, інженерно-психологічне забезпечення проектування). Розроблена концепція психологічного забезпечення розвитку була апробована та впроваджена на різних за рівнем складності СТСД.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено системну концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД, яка включає в себе методологічні засади, принципи та модель розвитку СТСД; зміст і завдання психологічного забезпечення діяльності персоналу різних СТСД;

- уточнено зміст та структуру показників працездатності персоналу у СТСД; критерії та рівні їх сформованості у таких системах;

- удосконалено теоретичне уявлення про розвиток різних СТСД з точки зору автоматизованого управління ними і впливу комп'ютеризації на формування психічного навантаження операторів, розробників та користувачів; комплекс методів порівняльного психологічного дослідження умов розвитку СТСД;

- набули подальшого розвитку теоретичні знання про психологічні чинники розвитку складних СТСД.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено цілісний системний аналіз психологічного забезпечення розвитку СТСД, виявлено чинники розвитку таких систем, поглиблено розуміння психологічного забезпечення як механізму впливу на розвиток СТСД, обґрунтовано можливості виявлення осіб, яким притаманні професійно значущі якості для роботи в СТСД, розроблено розвиваючі підходи до формування та підтримання необхідного рівня працездатності персоналу.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовані в ньому теоретичні положення та висновки реалізовані в конкретних методичних та організаційних рішеннях, що створює передумови підвищення ефективності діяльності фахівців у сучасних СТСД. Розроблені та апробовані заходи з підвищення рівня працездатності у СТСД можуть бути застосовані при підготовці різних категорій операторів та проектувальників, у практиці організації та проведення методичної роботи у навчальних закладах, а також при впровадженні психологічними службами підприємств нового напрямку роботи практичних психологів - надання психологічної допомоги в СТСД, що розвиваються.

Рішення з розвитку систем діяльності використовуються в практичній роботі виробничих лабораторій підприємств та організацій: Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (довідка № 3 від 20.03.2008 року), ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського (довідка № 18/326 від 26.03.2008 року), ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського (довідка № 117/3 від 25.03.2008 року), Хмельницької АЕС (довідка № 2 від 26.03.2008 року), НВО «Газифікатор» (довідка № 1 від 12.11.2009 року), ТОВ «ТГВ-комплект» (довідка № 4 від 17.11.2009 року), Інституту проблем природокористування та екології НАН України (довідка

№ 117/2 від 26.03.2008 року), ТОВ «Ефаль соціальна ініціатива» (довідка № 18 від 28.02.2008 року). Основні результати дослідження впроваджено в практику підготовки студентів Дніпропетровського інституту МАУП (довідка № 34 від 11.03.2008 року), ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» (довідка № 8/1-29-109 від 14.03.2008 року), Класичного приватного університету (м. Запоріжжя, довідка № 10/128 від 25.03.2008 року), Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту

ім. академіка В. Лазаряна (довідка № 15 від 10.11.2009 року), Національного гірничого університету (довідка № 22/5 від 25.03.2008 року), Дніпропетровської державної медичної академії (довідка № 17 від 26.03. 2008 року), Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (довідка № 2/1 від 19.03.2008 року).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням комплексу методів, адекватних меті та завданням роботи, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача. У двох наукових статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на конференціях: Міжнародній конференції "Математичне моделювання в психологічних та педагогічних дослідженнях і навчанні" (Дніпропетровськ, 1996), Міжнародній конференції "Роль емоційного компонента у людській діяльності й світосприйнятті" (Дніпропетровськ, 1997), 13-му Всесвітньому конгресі міжнародної ергономічної асоціації (Фінляндія, Тампере, 1997), Міжнародних конференціях "Наука і освіта" (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Черкаси, 1998, 1999, 2000, 2003), Методологічному семінарі "Психолого-педагогічна наука та суспільна ідеологія" (Київ, 1998), Міжнародних читаннях ”Особистість та трансформаційні процеси у суспільстві: психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти” (Харків, 1999), Всеукраїнських конференціях з міжнародною участю ”Людина і космос” (Дніпропетровськ, 1999, 2001, 2002), Третій Міжнародній науково-практичній конференції з проблем дослідження й розвитку індивідуальності "Индивидуальность в современном мире" (Смоленськ, 1999), Другій Всеукраїнській науковій конференції "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2000), Міжнародній конференції з питань управління "Автоматика-2000" (Львів, 2000), Всеукраїнській конференції "Україна в ХХI столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук і освіти" (Дніпропетровськ, 2000), Третій Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави" (Київ, 2001), Четвертій Міжнародній конференції "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2001), Міжнародних конференціях "Туризм на порозі III тисячоліття" (Ялта, 2001, 2002), науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми практичної психології" (Одеса, 2001, 2004), Міжнародній науковій конференції "Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії, національна стратегія" (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції ”Вища освіта та система праці” (Дніпропетровськ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції ”Розвиток національної моделі дизайну та образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу” (Харків, 2002), Четвертих Міжнародних психологічних читаннях, присвячених 70-річчю Харківської психологічної школи ”Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002), Міжнародній науково-методичній конференції ”Дистанційна освіта - основа нової освітньої парадигми” (Дніпропетровськ, 2002), наукових конференціях ”Україна в світовому розвитку науки, культури, суспільства” (Дніпропетровськ, 2003, 2004), Другій Міжнародній науково-практичній конференції ”INTED-2003" (Ялта, 2003), 45-му Міжнародному з'їзді експериментальних психологів (Германія, Кіль, 2003), науковій конференції "Образотворче мистецтво, дизайн і культурологія у ХХI столітті" (Дніпропетровськ, 2003), Перших Всеукраїнських педагогічних читаннях "Гуманістична педагогіка 21 століття” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні та психологічні особливості інституціональних змін у сучасній Україні» (Запоріжжя, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Здоровий спосіб життя: проблеми і досвід» (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науковій конференції «Психологічна безпека і адаптація особистості» (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2008), Шостій Міжнародній конференції «Інтернет - освіта - наука» (Вінниця, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ, 2008), Міжнародній науковій конференції «Духовна сфера в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій» (Дніпропетровськ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009), науково-практичній конференції «Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні» (Миколаїв, 2009), V Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми екологічної психології» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація і психологічна наука у ХХІ столітті: проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ, 2009), міжрегіональному науковому семінарі «Актуальні проблеми особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях» (Київ, 2010), VI Харківських Міжнародних психологічних читаннях, присвячених пам'яті О. М. Лактіонова «Психологія у суспільстві, що трансформується» (Харків, 2010).

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження викладений у 128 публікаціях, серед яких дві монографії, 31 стаття у фахових виданнях з психології, затверджених ВАК України для публікації результатів дисертаційних досліджень, 47 статей в інших виданнях, 48 тез конференцій.