Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності

Аналіз можливих підходів та методів психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності. Розробка та експериментальна перевірка теоретичної моделі психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності різних типів.

Рубрика Психология
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.08.2015
Размер файла 285,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г. С. КОСТЮКА НАПН УКРАЇНИ

УДК 159.9:331.101

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.03 - психологія праці, інженерна психологія

А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Шевяков Олексій Володимирович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Дніпропетровському гуманітарному університеті.

Науковий консультант - академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор Максименко Сергій Дмитрович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», професор кафедри психології та педагогіки

доктор психологічних наук, професор Бочарова Світлана Петрівна, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, завідувач кафедри загальної та інженерної психології

доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, м. Одеса, професор кафедри теорії і методики практичної психології

Захист відбудеться «17» травня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ, вул. Паньківська, 2).

Автореферат розіслано «15» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Актуальність вирішення проблеми розвитку соціотехнічних систем діяльності (СТСД) фахівців різних галузей сучасних виробництв та сфери послуг зростає з кожним роком. Кардинальні зміни в соціумі, що пов'язані із збільшенням рівнів культури та освіти людей, які залучаються до складних СТСД, не можуть відбуватись на старих організаційно-технічних засадах. Провідною методологічною позицією вирішення цих проблем у вітчизняній та зарубіжній психології праці був антропоцентричний підхід, представлений у роботах О. М. Леонтьєва, Б. Ф. Ломова, Н. Д. Завалової, В. О. Пономаренка, Ч. Біллінгса, Б. Кантовіца, Р. Соркіна, Т. Шерідана та інших, на теоретичному підґрунті якого було створено низку концепцій автоматизації та проектування.

Дослідження, які безпосередньо стосуються СТСД, мають свою історію. Серед них слід виділити роботи: щодо специфічності систем діяльності - С. Д. Максименка, В. Д. Шадрікова, Г. П. Щедровицького, Л. П. Щедровицького та інших; щодо відповідності особистості вимогам професії - Г. З. Бєдного, Є. О. Климова, О. М. Кокуна, Г. В. Ложкіна, Ю. К. Стрєлкова, Ю. Б. Максименка та інших; щодо врахування психологічних аспектів у доборі й розміщенні кадрів - Ю. Я. Голікова, В. Ф. Рубахіна та інших; з питань готовності до професійної діяльності - В. М. Ахутіна, Б. Г. Ананьєва, С. П. Бочарової, Л. М. Карамушки, А. М. Карпухіної, Г. В. Ложкіна, В. О. Моляко, О. М. Кокуна, М. С. Корольчука, Ю. М. Швалба та інших; стосовно принципів та окремих концепцій інженерно-психологічних досліджень - Ю. Я. Голікова, А. І. Губінського, Н. Д. Завалової, Г. М. Зараковського, В. П. Зінченка, Б. Ф. Ломова, А. М. Костіна, А. А. Крилова та інших; щодо соціального проектування системи життєзабезпечення соціуму - Н. Р. Богатирьова, О. А. Богатирьової, І. В. Іловайського, О. В. Курбатова, О. С. Разумовського, А. Е. Шиллєрова, Л. П. Щедровицького, Ю. М. Швалба, R. Axtell, S. Banks, J. M. Epstein, V. Chelidze та інших. Перелічені автори наголошують, що потреба у психологічному забезпеченні розвитку СТСД виникла тому, що види забезпечення, які існували раніше, досить ізольовано враховували різні групи якостей людини та якості технічних засобів. Останнім часом почав формуватися соціоцентричний підхід, при якому психологічне забезпечення стало поєднувати у собі питання психології праці, інженерної психології, макроергономіки, соціотехнічного проектування (М. Монмоллен, Дж. Теро, О. Браун, Н. Мешкаті, Г. Салвенді та інші). Ці автори розглядають соціальні, організаційні, управлінські, економічні та особистісні фактори функціонування складних СТСД.

Незважаючи на існуючі доробки, треба констатувати, що СТСД нині недостатньо досліджені і в теоретико-методологічному, і в практично-впроваджувальному аспектах. Це можна пояснити тим, що вони розглядалися здебільшого з позицій психологічного забезпечення функціонування, а не розвитку. На думку Г. П. Щедровицького, СТСД - це принципово нові системи діяльності, які мають особливий компонентний склад: є певна діяльність, у якій проектуються деякі «організованості» (знакові, матеріально-машинні), котрі потім залучаються в іншу діяльність, яку вони тим же чином організовують і розвивають, удосконалюючи процеси вирішення проблем. Отже, розвиток є однією із визначальних рис СТСД і означає мобілізацію персоналу для її якісної зміни в ході розробки та експлуатації.

Таким чином, було визначено важливу наукову проблему: розробки та апробації концепції психологічного забезпечення розвитку СТСД.

Соціальна значущість та недостатнє вивчення цієї проблеми й зумовили вибір теми дослідження «Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить як складова частина до комплексних тем кафедри практичної психології Дніпропетровського гуманітарного університету «Визначення загальних оптимальних параметрів елементів робочих місць користувачів комп'ютерів» (номер держреєстрації 0102V0011132).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 11 від 16.10.2007 року), а також узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 27.11.2007 року).

Об'єкт дослідження - психологічні закономірності розвитку соціотехнічних систем діяльності фахівців.

Предмет дослідження - зміст психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності.

Мета дисертаційного дослідження - на основі здійснення комплексного аналізу функціонування соціотехнічних систем діяльності розробити та апробувати концепцію психологічного забезпечення їх розвитку.

Гіпотеза дослідження: подолання протиріч між суспільною потребою в розвитку СТСД й усталеною технократично-орієнтованою системою організації діяльності фахівців можливе завдяки створенню та впровадженню цілісної концепції психологічного забезпечення розвитку таких систем, що базується на науковій теорії закономірностей функціонування ергатичних систем

Г. М. Зараковського та В. В. Павлова і має включати такі компоненти: психологічний супровід усіх суб'єктів виробничого процесу; впровадження новітніх технологій добору фахівців; організації процесу, засобів та умов їх діяльності.

У відповідності з поставленою метою визначено такі основні завдання дослідження:

1. Обґрунтувати методологічні передумови дослідження функціонування СТСД та психологічного забезпечення розвитку таких систем.

2. Здійснити аналіз можливих підходів та методів психологічного забезпечення розвитку СТСД.

3. Обґрунтувати методики оцінки значущих психологічних якостей персоналу СТСД, що розвиваються.

4. Науково обґрунтувати та розробити концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД.

5. Розробити теоретичну модель психологічного забезпечення розвитку СТСД різних типів та експериментально перевірити її ефективність.

6. Визначити закономірності підвищення працездатності персоналу соціотехнічних систем.

7. Узагальнити результати дослідження на підгрунті впровадження в практику робіт з психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем різного призначення.

Методологічну основу дослідження становлять: психологічне забезпечення розробки та експлуатації соціотехнічних систем (Б. Ф. Ломов, А. Чапаніс, Г. З. Бєдний, Г. М. Зараковський, В. П. Зінченко, В. М. Муніпов, С. П. Бочарова, О. М. Кокун, Г. В. Ложкін, В. І. Медведєв, В. В. Павлов, Є. М. Потапчук, М. Л. Смульсон, Ю. Л. Трофімов, Г. П. Щедровицький, Л. П. Щедровицький та інші); теорія надійності та ефективності діяльності оператора (В. О. Бодров, А. І. Губінський, В. В. Небилицин, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Венда та інші); системний аналіз трудової діяльності (П. К. Анохін, К. К. Платонов, С. Д. Максименко, Ю. Б. Максименко, В. О. Моляко та інші); положення сучасної психології та суміжних з нею наук про професійну підготовку спеціалістів та розвиток їх професійної компетентності (Є. О. Климов, В. В. Рибалка, Ю. М. Швалб та інші); про закономірності психічного й особистісного розвитку (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко та інші); про теорії настанов, в основі яких лежить поняття «готовності» (Л. М. Карамушка, О. М. Леонтьєв, В. О. Моляко, Ю. Л. Трофімов та інші). психологічний соціотехнічний система забезпечення

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз наукової літератури за темою досліджень та узагальнення здобутої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, алгоритмічний опис діяльності та структурно-функціональне моделювання;

емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності, експериментальний метод, методики: оцінка виконання завдань з комп'ютером, запам'ятовування п'ятизначних чисел з подальшим відтворенням (за Р. Амтхауером), концентрація уваги по коректурній пробі

(М. І. Анфімова), кільцям Ф. Ландольта та «Переплутаним лініям», розподіл уваги по «Червоно-чорній таблиці» (К. К. Платонова), особливості оперативного мислення - складання рядів п'яти однозначних чисел, «Кількісні відносини» (за Р. Амтхауером), тип переробки інформації (за К. Роджерсом), реактивної й особистісної тривожності (за Ч. Д. Спілбергером - Ю. Л. Ханіним та Ф. Тейлором), самооцінки (за Т. В. Дембо - С. Я. Рубінштейн), тест

М. Люшера (восьмиколірна модифікація), методика «САН» (В. А. Доскіна), соціометрія, фізіологічні методи (кардіографія, треморометрія, динамометрія, вимірювання артеріального тиску, електроокулографія), психофізіологічні методи (критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗСМ), латентні періоди простих сенсомоторних реакцій);

формувально-розвивальні: методи засвоєння прийомів довільної психічної саморегуляції (нервово-м'язової релаксації, ідеомоторного тренування, аутотренінгу);

методи описової та математичної статистики: порівняння середніх значень за t-критерієм Ст'юдента, кореляційний та факторний аналіз із подальшою якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням результатів з використанням статистичної програми SPSS.

Організація та експериментальна база дослідження. У дослідженнях, які проводились упродовж 1995-2009 рр., взяли участь 2320 осіб (з них 2070 чоловіків та 250 жінок): 898 операторів прокатних станів віком 22-36 років, 102 оператори блочного щита керування атомної електростанції віком 25-45 років, розробники та користувачі знакових систем (гіпертекстів) мережі Інтернет - 970 осіб віком 18-45 років, особи, що приймають відповідальні рішення в системі природоохоронної діяльності - 350 осіб віком 18-36 років. Вибір саме такого контингенту досліджуваних зумовлений соціальним запитом на наукові дослідження та виконанням ними важливих соціальних функцій у різному режимі управління розвитком сучасних СТСД (оперативне управління, інженерно-психологічне забезпечення проектування). Розроблена концепція психологічного забезпечення розвитку була апробована та впроваджена на різних за рівнем складності СТСД.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше розроблено системну концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД, яка включає в себе методологічні засади, принципи та модель розвитку СТСД; зміст і завдання психологічного забезпечення діяльності персоналу різних СТСД;

- уточнено зміст та структуру показників працездатності персоналу у СТСД; критерії та рівні їх сформованості у таких системах;

- удосконалено теоретичне уявлення про розвиток різних СТСД з точки зору автоматизованого управління ними і впливу комп'ютеризації на формування психічного навантаження операторів, розробників та користувачів; комплекс методів порівняльного психологічного дослідження умов розвитку СТСД;

- набули подальшого розвитку теоретичні знання про психологічні чинники розвитку складних СТСД.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено цілісний системний аналіз психологічного забезпечення розвитку СТСД, виявлено чинники розвитку таких систем, поглиблено розуміння психологічного забезпечення як механізму впливу на розвиток СТСД, обґрунтовано можливості виявлення осіб, яким притаманні професійно значущі якості для роботи в СТСД, розроблено розвиваючі підходи до формування та підтримання необхідного рівня працездатності персоналу.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що обґрунтовані в ньому теоретичні положення та висновки реалізовані в конкретних методичних та організаційних рішеннях, що створює передумови підвищення ефективності діяльності фахівців у сучасних СТСД. Розроблені та апробовані заходи з підвищення рівня працездатності у СТСД можуть бути застосовані при підготовці різних категорій операторів та проектувальників, у практиці організації та проведення методичної роботи у навчальних закладах, а також при впровадженні психологічними службами підприємств нового напрямку роботи практичних психологів - надання психологічної допомоги в СТСД, що розвиваються.

Рішення з розвитку систем діяльності використовуються в практичній роботі виробничих лабораторій підприємств та організацій: Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (довідка № 3 від 20.03.2008 року), ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського (довідка № 18/326 від 26.03.2008 року), ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського (довідка № 117/3 від 25.03.2008 року), Хмельницької АЕС (довідка № 2 від 26.03.2008 року), НВО «Газифікатор» (довідка № 1 від 12.11.2009 року), ТОВ «ТГВ-комплект» (довідка № 4 від 17.11.2009 року), Інституту проблем природокористування та екології НАН України (довідка

№ 117/2 від 26.03.2008 року), ТОВ «Ефаль соціальна ініціатива» (довідка № 18 від 28.02.2008 року). Основні результати дослідження впроваджено в практику підготовки студентів Дніпропетровського інституту МАУП (довідка № 34 від 11.03.2008 року), ВНПЗ «Дніпропетровський гуманітарний університет» (довідка № 8/1-29-109 від 14.03.2008 року), Класичного приватного університету (м. Запоріжжя, довідка № 10/128 від 25.03.2008 року), Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту

ім. академіка В. Лазаряна (довідка № 15 від 10.11.2009 року), Національного гірничого університету (довідка № 22/5 від 25.03.2008 року), Дніпропетровської державної медичної академії (довідка № 17 від 26.03. 2008 року), Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (довідка № 2/1 від 19.03.2008 року).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням комплексу методів, адекватних меті та завданням роботи, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики.

Особистий внесок здобувача. У двох наукових статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на конференціях: Міжнародній конференції "Математичне моделювання в психологічних та педагогічних дослідженнях і навчанні" (Дніпропетровськ, 1996), Міжнародній конференції "Роль емоційного компонента у людській діяльності й світосприйнятті" (Дніпропетровськ, 1997), 13-му Всесвітньому конгресі міжнародної ергономічної асоціації (Фінляндія, Тампере, 1997), Міжнародних конференціях "Наука і освіта" (Київ, Дніпропетровськ, Харків, Черкаси, 1998, 1999, 2000, 2003), Методологічному семінарі "Психолого-педагогічна наука та суспільна ідеологія" (Київ, 1998), Міжнародних читаннях ”Особистість та трансформаційні процеси у суспільстві: психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти” (Харків, 1999), Всеукраїнських конференціях з міжнародною участю ”Людина і космос” (Дніпропетровськ, 1999, 2001, 2002), Третій Міжнародній науково-практичній конференції з проблем дослідження й розвитку індивідуальності "Индивидуальность в современном мире" (Смоленськ, 1999), Другій Всеукраїнській науковій конференції "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2000), Міжнародній конференції з питань управління "Автоматика-2000" (Львів, 2000), Всеукраїнській конференції "Україна в ХХI столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук і освіти" (Дніпропетровськ, 2000), Третій Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави" (Київ, 2001), Четвертій Міжнародній конференції "Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень" (Київ, 2001), Міжнародних конференціях "Туризм на порозі III тисячоліття" (Ялта, 2001, 2002), науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми практичної психології" (Одеса, 2001, 2004), Міжнародній науковій конференції "Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії, національна стратегія" (Дніпропетровськ, 2001), науково-практичній конференції ”Вища освіта та система праці” (Дніпропетровськ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції ”Розвиток національної моделі дизайну та образотворчого мистецтва в умовах глобалізації сучасного світу” (Харків, 2002), Четвертих Міжнародних психологічних читаннях, присвячених 70-річчю Харківської психологічної школи ”Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (Харків, 2002), Міжнародній науково-методичній конференції ”Дистанційна освіта - основа нової освітньої парадигми” (Дніпропетровськ, 2002), наукових конференціях ”Україна в світовому розвитку науки, культури, суспільства” (Дніпропетровськ, 2003, 2004), Другій Міжнародній науково-практичній конференції ”INTED-2003" (Ялта, 2003), 45-му Міжнародному з'їзді експериментальних психологів (Германія, Кіль, 2003), науковій конференції "Образотворче мистецтво, дизайн і культурологія у ХХI столітті" (Дніпропетровськ, 2003), Перших Всеукраїнських педагогічних читаннях "Гуманістична педагогіка 21 століття” (Дніпропетровськ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні та психологічні особливості інституціональних змін у сучасній Україні» (Запоріжжя, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Здоровий спосіб життя: проблеми і досвід» (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науковій конференції «Психологічна безпека і адаптація особистості» (Дніпропетровськ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2008), Шостій Міжнародній конференції «Інтернет - освіта - наука» (Вінниця, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ, 2008), Міжнародній науковій конференції «Духовна сфера в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій» (Дніпропетровськ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009), науково-практичній конференції «Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні» (Миколаїв, 2009), V Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми екологічної психології» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Глобалізація і психологічна наука у ХХІ столітті: проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ, 2009), міжрегіональному науковому семінарі «Актуальні проблеми особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях» (Київ, 2010), VI Харківських Міжнародних психологічних читаннях, присвячених пам'яті О. М. Лактіонова «Психологія у суспільстві, що трансформується» (Харків, 2010).

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження викладений у 128 публікаціях, серед яких дві монографії, 31 стаття у фахових виданнях з психології, затверджених ВАК України для публікації результатів дисертаційних досліджень, 47 статей в інших виданнях, 48 тез конференцій.

Кандидатська дисертація на тему «Ергономічне вдосконалення дисплейних відеокадрів та характеристик діяльності операторів у широкомасштабних виробництвах (на прикладі АСУ ТП прокатного стану)» була захищена у грудні 1995 р. Положення кандидатської дисертації в докторській дисертації не використовуються.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, п'яти додатків на 52 сторінках, списку використаних літературних джерел. Основний зміст викладений на 370 сторінках. Робота ілюстрована 60 таблицями на 48 сторінках та 63 рисунками на 46 сторінках. Список використаних джерел складається з 387 найменувань, з них 69 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження, розкрито методологічні та методичні підходи; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи; наведено дані про особистий внесок автора, апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

Перший розділ «Розвиток соціотехнічних систем діяльності як психологічна проблема» вміщує аналіз проблеми розвитку СТСД фахівців, розкриває її сутність.

Аналіз етапів розвитку теорії функціонування СТСД (зокрема психологічних засад) показав, що останнім часом з'явилось багато праць, в яких аналізуються відповідні проблеми. Це праці Р. Л. Акоффа,

Г. М. Зараковського, Л. Ніколова, Ю. К. Стрєлкова та інших. Дослідження управління організаціями, пов'язані з розвитком теорії менеджменту, представлені в роботах зарубіжних авторів: Р. Алкова, В.Бахмана,

Г. З. Бєдного, Дж. Брауна, А. Чапаніса та інших. При цьому розвиток розуміється вченими у вузькому значенні як якісна зміна, що супроводжується збільшенням організованості системи, а також у широкому розумінні, що стосується також питань функціонування техніки взагалі. Новий соціоцентричний підхід, який сформувався в останні роки, під розвитком СТСД розуміє процес їх закономірних, незворотних, послідовних, прогресивних змін, що призводять до більш високого рівня організації системи діяльності протягом життєвого циклу, переходу від одного стану системи діяльності до іншого, від старого якісного стану до нового, від простого до складного; це незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. Тільки одночасна наявність всіх трьох вказаних властивостей виділяє процеси розвитку серед інших змін - процесів функціонування (циклічних відтворень постійної системи функцій).

За останні двадцять років з'явився особливий тип комп'ютеризованих СТСД як втілення інформаційних технологій (машинізовані засоби обробки даних та знань, які реалізуються автоматизованими інформаційними системами). У сучасному теоретичному та соціально-науковому поясненні робиться наголос на конструюванні, створенні штучних об'єктів і систем, а також проектуванні систем технічних дій і взаємному поєднанні цих елементів у суспільні зв'язки, тобто власне СТСД. Заслуговують на особливу увагу уявлення та категоріальні засоби теорії діяльності, викладені в роботах Г. В. Ложкіна, В. Д. Шадрікова, Л. П. Щедровицького, В. О. Моляко, Ю. М. Швалба. Вищенаведені автори пропонують розглядати соціотехнічні системи як системи людських діяльностей, елементи яких притаманні різним рівням, оскільки мають різні властивості: суб'єкт діяльності рефлексує власні цілі й цілі системи, його дії соціально нормовані, а не визначаються фізичними законами, як процеси у машині. Звідси виникає, зокрема, необхідність створення методології психологічного забезпечення СТСД, розв'язання проблеми їх розвитку (а спочатку - вдосконалення) на основі створення типології, в якій співвідносяться різні частини соціотехнічної системи (людські, технічні, гібридні) та відповідного тезаурусу, що відмінний від тезаурусу організмічних підходів, притаманних біологічним системам з їх власним механізмом розвитку. Сутність методології соціального проектування полягає в тому, що штучні системи створюються, функціонують та розвиваються як сфера вільного цілепокладання людини, а власне розвиток відбувається залежно від особистісних цілеспрямованих системних дій, при цьому загальнонаукові засоби стають недостатньо відповідними, як невідповідними для соціотехнічних систем стають природничо-наукова парадигма та організмічні моделі розвитку.

Розглянуто проблеми перетворення інформації в контексті психологічного забезпечення розвитку СТСД. Наведено основні положення стосовно класифікації СТСД за критерієм розвитку. Розрізняються два типи таких систем: перший - з простими знаряддями праці і другий - із розвинутими знаряддями праці у вигляді машин.

У СТСД першого типу весь потік інформації, необхідний для управління впливом на предмет праці, перетворює людина. У СТСД другого типу частина переробки інформації відчужується від людини. Машина без участі людини формує командні сигнали і виконує регуляцію впливу. Таким чином, принципова особливість праці людини з машиною полягає у неповному контролі з її боку за протіканням процесу інформаційного впливу на предмет праці.

Розглянуто СТСД другого типу. Досліджувані соціотехнічні системи у своєму складі мають машини, що повинні слугувати лише посилювачами можливостей людини при її трудовій діяльності. При цьому створення і розвиток оптимальних СТСД з репродуктивно-перетворювальною машиною у функціональному змісті еквівалентні оптимальній штучній «добудові» людини-оператора, розробника або користувача машинами як знаряддями праці. Констатуємо, що принципи розвитку СТСД повинні бути представлені у вигляді ієрархії, в якій вищий рівень посідають принципи, що задають фундаментальні властивості системи; далі по низхідній - принципи її структурної організації; принципи реалізації даної структури технічними та ергатичними засобами; принципи вибору найкращої із всієї сукупності альтернативних систем.

Оскільки поняття психологічного забезпечення розвитку СТСД не набуло достатньо чіткого визначення та осмислення в науковій літературі, особливу увагу було приділено його аналізу і визначенню змісту.

Співвідношення психологічного забезпечення, вдосконалення та розвитку СТСД представлено так: психологічне забезпечення - це впровадження результатів психологічних досліджень, спрямованих на забезпечення розвитку СТСД, а власне вдосконалення - це початковий шлях розвитку СТСД. Розвиток СТСД - це процес переходу її у більш досконалий стан, від старого якісного стану до нового, від простого до складного, від нижчого до вищого. Тенденція розвитку СТСД може бути визначена критерієм відношення суми виконуваних системою корисних функцій до суми факторів розплати («ціни») за діяльність. СТСД, що розвивається - це достатньо складна система, яка за час свого існування зазнає певних послідовних модернізацій, або низка відносно простих взаємозамінних систем, пов'язаних загальною головною функцією, що відрізняються спрямованою зміною деяких параметрів.

Таким чином, СТСД визначаються як штучні технологічні системи, основна мета яких - досягнення оптимальної відповідності між технічним та соціальним компонентами. Це системне утворення, що містить техніко-технологічний компонент та систему ролей і функцій обслуговуючого й управлінського персоналу. Типовими прикладами СТСД є виробниче підприємство (високоавтоматизовані прокатні стани, атомні електростанції та ін.) і так звані «великі системи», що містять у собі складні технічні комплекси, об'єднані мережею Інтернет, та численний висококваліфікований персонал (сучасні різновиди та технологічні компоненти знакових систем природоохоронної діяльності).

Встановлено, що сучасні СТСД є складними, діяльність фахівців у них характеризується високим рівнем напруженості і відповідальності, опосередкована комплексом локальних систем автоматизованого управління. Специфічні особливості професійної діяльності фахівців вимагають розробки адекватних підходів до дослідження і розвитку СТСД. Показано, що сутність СТСД, їх виникнення і розвиток відображають відповідні етапи перетворення інформації у суспільному виробництві. Серед різноманітних систем особливе місце посідають інформаційні СТСД, в яких певна група людей (соціальний елемент), володіючи капіталом (економічний елемент), ставить інформаційні завдання перед іншими людьми і приводить у дію техніку в межах певних технологічних процесів виробництва (технічний елемент). Отже, СТСД поєднує соціальний і технічний елементи і тому точнішим є термін «соціотехнічна система діяльності (СТСД)», аніж просто «соціотехнічна система».

Другий розділ «Методологічні засади та методи психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності» присвячено дослідженню можливих підходів та методів психологічного забезпечення розвитку СТСД. Спираючись на ідеї Г. М. Зараковського та В. В. Павлова про функціонування ергатичних систем, запропоновано структурну модель розвитку соціотехнічної системи діяльності. Вона ґрунтується на такій концепції. По-перше, СТСД являє собою певним чином організовану сукупність функціональних підсистем (рис.1) і, по-друге, основні закономірності організації, функціонування, вдосконалення та розвитку кожної підсистеми і всієї системи - тотожні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Структурна модель розвитку СТСД

Принципи функціонування та розвитку СТСД полягають у такому: принцип активності (СТСД не лише реагує на сигнали, але й сама взаємодіє з соціумом); принцип гомеостазу стану (СТСД таким чином взаємодіє з соціумом, що забезпечує підтримання істотних змінних системи у допустимих межах та на рівні, достатньому для самозбереження системи); принцип функціонального гомеостазу (кожна СТСД таким чином взаємодіє з соціумом, що забезпечує стабільне функціонування і розвиток системи); принцип автономності (кожна СТСД містить сукупність автономних підсистем); принцип ієрархічності (кожна СТСД структурно утворена у формі просторово-часової ієрархії організації функціональних систем); принцип домінанти (загальна спрямованість розвитку системи діяльності визначається домінуючою метою); принцип цілісності (кожній цілісній функціональній системі властива у просторі й часі своя адекватна область існування); принцип розвитку: кожна цілісна СТСД постійно спрямована до максимізації у просторі і часі адекватної області свого існування.

Оригінальність наукової ідеї полягає у такому. Розглянуто систему діяльності людини-проектувальника як складний процес, що складається з чотирьох компонентів: інтенційного («спонукаючого»), операційного («технологічного»), активаційно-регуляторного (емоційно-вольова регуляція процесу діяльності) і базового (психофізіологічні функції). З цих компонентів формується професійно зумовлена конкретна цільова система діяльності. Вона містить у собі чотири підсистеми. Головною є підсистема зовнішньої взаємодії з соціумом. Ця підсистема забезпечує вибір мети діяльності людиною, формулювання завдання (визначення засобу, програми, алгоритму вирішення завдання у конкретних умовах) і, нарешті, реалізацію самого процесу досягнення мети шляхом опосередкованої взаємодії з предметом діяльності. Наступна підсистема - психологічне забезпечення розвитку СТСД. Ця підсистема також працює за цільовим принципом, але метою у даному випадку є підтримка працездатності, забезпечення необхідних психофізіологічних констант (гомеостазу) при різних впливах соціуму та різних потребах підсистеми. Ці цілі названо «квазіцілями», бо вони, як правило, не усвідомлюються людиною і виступають у ролі вегетативних потреб на рівні автоматичної регуляції процесів життєдіяльності. Для людини характерна наявність ще одного компонента психічної діяльності, умовно названого спонтанною інформаційною активністю. Справа в тому, що функції психіки людини проявляються у двох формах: цільова активність, що ініціюється певними мотивами, котрі усвідомлено опредмечуються за конкретних умов, і активність, не зумовлена конкретними мотивами і цілями.

Мова йде про образи, неусвідомлені інтенції та приховані програми дій. Саме цей компонент є, очевидно, джерелом «надситуативної активності», творчих осяянь, неусвідомлених настанов, інтуїтивних рішень і т. п. Нарешті, четвертою підсистемою, на існуванні якої ми наголошуємо, є інтегральний регулятор активності, який забезпечує об'єднання всіх підсистем до єдиної системи діяльності, він формує і підтримує протягом необхідного часу у робочому стані оперативно-цільові функціональні системи людини (ЦНС та вищі психічні функції). Оперативно-цільові функціональні системи є утвореннями, необхідними для досягнення конкретної мети за конкретних умов. У структурі та функціях оперативно-цільових підсистем проявляються закономірності всіх компонентів діяльності. Це значить, що при декомпозиції структури діяльності до окремої дії в ній будемо спостерігати (у відповідному «декомпонованому вигляді») елементи всіх компонентів структури діяльності. Те ж саме стосується і декомпозиції за часовим критерієм: тобто елементів діяльності взагалі (як професійної діяльності протягом багатьох років), розв'язання завдань трудового циклу, досягнення окремої підцілі на шляху до мети і т. ін. Описану концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД взято за основу всіх теоретичних положень та практичних методів нашого дослідження. Наприклад, будь-які психологічні та психофізіологічні фактори розглядаються з позицій їх впливу на процес і мету діяльності.

Описана модель є такою, що розвивається (рис. 2), основним механізмом розвитку є протиріччя, що визначає взаємозв'язок між альтернативними корисними для людини показниками зміни корисності СТСД (К). Така модель розвитку подається як послідовність етапів, кроків, напрямків та векторів розвитку, що поєднують проміжні значення досягнутих системою показників. Ця послідовність векторів-етапів має тенденцію до зигзагоподібності й розташована вздовж вектора кінцевого результату діяльності. Зигзагоподібна лінія є своєрідною траєкторією «центра тяжіння» СТСД, що розвивається, та обмежена «коридором розвитку», ширина якого визначається економічними та фізичними межами. Розвиток системи відбувається шляхом чергування рівнів розвитку: після переходу до розвитку на макрорівні починається розвиток на мікрорівні - вдосконалення новоствореної СТСД. Після вичерпання резервів розвитку на мікрорівні починається наступний перехід до макрорівня.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.