Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності

Рис. 2 Процес розвитку СТСД

Таким чином, предметом дослідження є особливості та зміст психологічного забезпечення (ПЗ) розвитку СТСД. Вони являють собою відомості про властивості техніки, про помилкові дії фахівців та їх суб'єктивні оцінки, а також матеріали експериментальних досліджень.

Психологічне забезпечення розвитку СТСД спрямоване на розвиток її властивостей в ході проектування, функціонування та вдосконалення (модернізації), а також вдосконалення заходів, методів та засобів формування та підтримання необхідних професійних якостей і функціонального стану фахівців, тобто розвиток системи формування і підтримання працездатності (ФІПП).

На основі аналізу підходів до принципів вибору і застосування дослідницьких та формувально-розвивальних методів, обгрунтовано вибір методичного забезпечення для наших досліджень.

Для конкретного дослідження в рамках даної роботи ми обрали декілька високоавтоматизованих і різнотипних СТСД. Перша з них виокремлена на основі аналізу системи діяльності операторів сучасних металургійних підприємств, які безпосередньо спостерігають за об'єктом управління. Досліджено також реалізацію психологічного забезпечення розвитку СТСД операторів блочного щита керування атомної електростанції, які працюють лише з інформаційними моделями. Окрім того, досліджено психологічне забезпечення сприйняття знакових (гіпертекстових та графічних) систем, з якими мають справу проектувальники та користувачі у мережі Інтернет та природоохоронній діяльності, що лише в тенденції розвитку діяльності мають стати операторами.

Перша група методів психологічного забезпечення, які використовувались в логіці аналізу тенденцій розвитку СТСД - традиційні професіографічні, вони поєднують спостереження, інтерв'ю та бесіду з фахівцями, аналіз технологічної документації, посадових інструкцій, виявлення порушень режимів діяльності, наявність аварійних ситуацій та простоїв з вини фахівців, аналіз результатів діяльності з дисплейними відеорядами комп'ютерів, гіпертекстом. Фіксувались незалежні змінні - вік, стаж, стать фахівця. Визначались об'єктивні зв'язки рівня ефективності діяльності з рівнем ефективності та якості роботи суміжних ділянок. Проводився аналіз праці у відповідності з реальними техніко-економічними показниками.

Алгоритмічний опис структури професійної діяльності фахівців (операторів, розробників, осіб, що приймають відповідальні рішення) здійснювався на основі спостережень та вивчення технологічної документації.

Проводився аналіз складності алгоритмів діяльності за стандартною програмою. Метою аналізу ставилося порівняння кількісних характеристик діяльності з нормативними. Для оцінки когнітивної складності виконання алгоритму діяльності ураховувалися не лише "теоретичні" характеристики, але й статистичні дані, отримані в результаті дослідження дій фахівців.

Анкетування проводилося з метою виявлення суб'єктивного ставлення фахівців до об'єктивних факторів розвитку виробничо-технологічного середовища, що впливають на формування професійного навантаження та психологічного напруження, яке виникає в процесі діяльності, а також з метою виявлення основних мотиваційних аспектів праці.

Друга група методів використовувалася здебільшого в системах-аналогах та прототипах для оцінки функціональних станів працівників при забезпеченні впровадження системи ФІПП. Використано такі показники, як частота серцевих скорочень (ЧСС) та установчий тремор рук. Вони розглядалися в динаміці як інтегральні характеристики функціонального напруження організму при продуктивній діяльності, що супроводжується психоемоційним збудженням. Вимірювання ЧСС здійснювалося за електрокардіограмою. Частота тремору рук вимірювалася за допомогою треморометра з цифровим індикатором. Артеріальний тиск вимірювався за допомогою тонометра. Як індикатор втоми операторів використовувалася динамометрія.

Психофізіологічні методики дослідження працездатності представлені хронорефлексометрією, вимірюванням критичної частоти злиття світлових миготінь та електроокулографією. Група психологічних методик була спрямована на дослідження впливу професійної діяльності на навантаження психічних функцій фахівців, пов'язані з прийомом, переробкою, збереженням та відтворенням інформації.

Для дослідження напруження психічних функцій використовувались стандартизовані методики дослідження оперативної пам'яті (запам'ятовування чисел), професійної уваги (коректурні проби, переплутані лінії, червоно-чорні таблиці К. К. Платонова), оперативного мислення (складання рядів чисел, кількісні відношення), типу переробки інформації (за К. Роджерсом), самооцінки (за Т. В. Дембо - С. Я. Рубінштейн). Реактивна (РТ) та особистісна (ОТ) тривожність визначалася за шкалами тестів самооцінки (Ч. Д. Спілбергера - Ю. Л. Ханіна та Ф. Тейлора). Тест М. Люшера (восьмиколірна модифікація) використовувався для дослідження емоційних аспектів функціональних станів фахівців та їх ставлення до професійно значимих факторів виробництва у порівнянні з даними соціометрії.

Методика «САН» (за В. А. Доскіним) використовувалася для визначення динаміки функціонального психологічного стану протягом робочої зміни.

Для оцінки якості діяльності фахівця використовувався спеціальний опитувальник експерта. Діяльність кожного фахівця оцінювалась експертами за сімома параметрами: ефективність; виконання технологічних вимог, програм діяльності; якість продукції; кількість помилок; ступінь узгодженості дій з роботою колективу; характер управління, ставлення до дорученої справи. Експертами були майстри-технологи, начальники змін та їх заступники, а також найбільш досвідчені фахівці, що мали значний стаж роботи (інструктори). Професійна діяльність кожного фахівця оцінювалася дев'ятьма експертами. Проводилася перевірка узгодженості думок експертів шляхом обчислення коефіцієнта конкордації.

Для формування необхідного рівня працездатності використовувались формувально-розвивальні методи засвоєння прийомів довільної психічної саморегуляції (нервової релаксації, ідеомоторного тренування, аутотренінгу).

Кінцевою метою програми використання формувально-розвивальних методів було формування та розвиток навичок довільної психічної саморегуляції для зняття симптомів професійної втоми та емоційного напруження в кінці зміни і мобілізації внутрішніх ресурсів перед початком роботи. Навчання фахівців за цією програмою проводилось впродовж двох місяців у формі тренінгу. Дослідження динаміки працездатності операторів впродовж року проводилось за повним набором діагностичних методик.

Таким чином, на основі аналізу підходів до принципів вибору і застосування дослідницьких та розвивальних методів обгрунтовано вибір методичного забезпечення досліджень. У процесі теоретичного вирішення проблеми і науково-експериментальної роботи застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні дослідницькі методи. Встановлено, що на сьогодні існує проблема реорганізації систем діяльності, котра призводить до безперервного розвитку їх самих. При цьому автоматизація втрачає своє самостійне значення і стає засобом розв'язання більш складного завдання - розвитку соціотехнічних систем діяльності.

У третьому розділі «Психологічне забезпечення діяльності операторів у соціотехнічних системах, що розвиваються» розкрито основні результати емпіричних досліджень та практичні рішення в СТСД операторів-прокатників та операторів блокового щита керування АЕС.

Згідно зі структурною моделлю розвитку СТСД операторів підсистема спонтанної активності проектувальника (інформаційної, відображально-моделюючої) поєднує процеси, котрі протікають одночасно з цілеспрямованими процесами підсистеми зовнішньої взаємодії з соціумом, тобто залежать від соціального замовлення в галузі металургійного виробництва, атомної енергетики, яке сприяє формулюванню завдань розвитку, визначенню способу їх вирішення та процесу досягнення мети. На операціональному рівні безпосередньо вирішуються завдання операторської діяльності, тобто на основі домінуючого мотиву в операторів формулюється мета, вони аналізують умови діяльності, актуалізуючи відповідні програми навичок, способів, алгоритмів досягнення мети за аналогічних умов.

Ранжування потреб, вибір програм розвитку прокатного виробництва та процес їх реалізації на різних стадіях функціонування. Дослідження потреб розвитку прокатного виробництва України, Росії, Китаю, психологічних особливостей системи діяльності операторів прокатних станів, психологічних факторів розвитку системи діяльності спеціалістів-прокатників відбувалось з виходом на організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності операторів-прокатників та формування необхідного рівня працездатності операторів.

При виборі та реалізації програм розвитку прокатного виробництва досліджено чинники розвитку СТСД - організаційні та технологічні дії операторів, які керують та обслуговують таку систему.

З'ясовано, що вони безпосередньо пов'язані з компонентами працездатності. Встановлено високу достовірність (p<0,01) відмінностей в оцінках операторами показників операціонального навантаження, а також визначено ступінь впливу на напруження діяльності технологічних та організаційних факторів виробництва. Виявлені значущі відмінності (р<0,05) в оцінці операторами прокатних станів когнітивної складової професійного навантаження і впливу на неї технологічних чинників.

Оператори більшою мірою відчувають вплив соціально-психологічних чинників на їх професійне навантаження. Задоволеність працею і оцінка її значущості збільшуються у міру зростання кваліфікації операторів. Як показники рівня напруженості психологічних, фізіологічних та психофізіологічних функцій для операторів-прокатників використані коефіцієнти варіації частоти серцевих скорочень, тремору рук, концентрації та розподілу уваги, оперативної пам'яті та оперативного мислення (діапазон 10 -20 % відповідає середній напруженості, понад 20 % - високій, менше 10 % - низькій). Для різних видів операторської діяльності (старші оператори, оператори маніпуляторів) отримано середні значення досліджуваних функцій, а також показників особистісної та реактивної тривожності у співставленні з віком та професійним стажем операторів. Встановлено, що інтегральним індикатором психічної напруги в діяльності є рівень напруження тремору рук. Дані теоретичної оцінки складності алгоритмів діяльності операторів узгоджуються зі зміною ЧСС залежно від виконуваних функцій, при цьому виражений вплив на психофізіологічні процеси і функціональні стани операторів має раптова зміна характеристик засобів діяльності, що підтверджується описами реальних ситуацій управління.

Проведено аналіз зміни психічних функцій операторів прокатних станів, пов'язаних з особливостями їх діяльності. За показниками коректурної проби «Кільця Ландольта» після години роботи за пультом управління обсяг виконаного завдання зменшується у порівнянні з рівнем на початку роботи, а кількість помилок - збільшується. Ця тенденція характерна для прокатних станів України та Росії як більш розвинених стосовно китайських аналогів за рівнем автоматизації. Суб'єктивна оцінка операторами когнітивної складової професійного навантаження залежить від виду операторської діяльності, що підтверджується також динамікою ЧСС.

Реалізація програм розвитку системи діяльності операторів-прокатників передбачала дослідження психологічних факторів розвитку, організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності операторів, формування необхідного рівня їх працездатності.

У результаті оцінки ефективності діяльності за критерієм працездатності всі оператори були умовно розділені на три групи: 1) найбільш успішні та працездатні; 2) оператори, що мають середні показники успішності та працездатності; 3) найменш успішні та працездатні оператори.

Встановлено, що найбільш успішні та працездатні оператори мають найвищий індекс соціально-трудової активності при високому показнику задоволеності працею. Оператори нижчої (третьої) групи профуспішності і працездатності характеризуються низькою соціально-трудовою активністю, завищеним рівнем самооцінки власного професійного навантаження, недооцінкою впливу на нього організаційних чинників виробництва. Відповідно це призводить до зниження рівня задоволеності працею. Аналіз співставлення експертних оцінок виробничої ефективності діяльності операторів і їх психологічних характеристик приводить до висновку про виражений вплив мотиваційних аспектів і особистісних чинників на професійну успішність і працездатність операторів.

Проведене за допомогою восьмиколірної модифікації тесту М. Люшера дослідження виявило наступні тенденції. Встановлено, що показники «ексцентричності», «автономії» і «працездатності» стійко знижуються в операторів у міру погіршення їх профуспішності, зниження соціально-трудової активності. Одночасно зростають показники «концентричності», «гетерономії» і «стресу», погіршується ставлення до виконуваної роботи.

Особливість діяльності в діалоговому режимі визначає специфічну вимогу - уміння працювати з дисплейними відеорядами комп'ютерів різної якості (мова йде про організацію безперервних інформаційних потоків для операторів сучасних прокатних станів, які понад десять років тому організовувались нами у вигляді дискретних їх елементів - дисплейних відеокадрів ПЕОМ). Встановлено, що серед осіб, які не мають навичок роботи з дисплейними відеорядами, значно більше непридатних до професії оператора, що підтвердило тенденцію, виявлену для дискретної інформації.

Розроблено й впроваджено організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності спеціалістів-прокатників стосовно поліпшення їх функціонального стану та формування позитивного ставлення до праці. Пропозиції технологам спрямовані на вирівнювання складності управління прокаткою. Виявлено специфічні помилки управління, що призводять до зниження виробничої ефективності та пов'язані з недостатньою координацією дій маніпуляторщиків і старших операторів. Наявність у діяльності операторів помилок управління є резервом розвитку системи їх діяльності. Усунення цих помилок, вдосконалення індивідуального способу управління - ефективний шлях зниження енерговитрат та аварійності. Один із шляхів вдосконалення діяльності операторів-прокатників полягає в модернізації існуючих графіків роботи.

У межах розвитку системи ФІПП на стадії експлуатації СТСД досліджено особливості формування необхідного рівня працездатності операторів в умовах розвитку металургійного виробництва, обґрунтовано необхідність оволодіння навичками саморегуляції, зважаючи на особливості виробничої ситуації.

Робоча гіпотеза дослідження була сформульована так: впровадження прийомів довільної психічної саморегуляції у процес діяльності операторів буде ефективним для формування і підтримки необхідного рівня їх працездатності за пріоритетними показниками функціонального стану (ФС).

Основу для визначення особливостей динаміки працездатності операторів склали результати психодіагностичного обстеження експериментальної та контрольної груп досліджуваних в умовах діяльності впродовж одного року. Порядок та організація досліджень забезпечили послідовне обстеження операторів при роботі в першу, другу і третю зміни. Дослідження кожної зміни проводилося протягом одного тижня, що дало змогу отримати усереднені дані за кожну зміну перед початком роботи за 1-1,5 години та зразу після закінчення зміни.

При порівняльному аналізі результатів досліджень виявлено найбільш суттєві розбіжності між показниками ФС початку та кінця зміни у операторів третьої зміни - 16-18 %, тобто спостерігається стан гостро вираженої втоми.

Для підвищення інформативності діагностичних показників нами було проведено кореляційний аналіз між всіма оцінками за допомогою методу парних кореляцій. Стійкі кореляційні зв'язки між інформативними показниками, що підтверджується узгодженою динамікою останніх, зумовили вибір діагностичних методик (психофізіологічне забезпечення ФС - «Кільця Ландольта», КЧЗСМ, психологічний рівень забезпечення - оперативна пам'ять (складання та запам'ятовування чисел), слухова пам'ять, зорова пам'ять, оперативне мислення (усний рахунок), суб'єктивне відображення стану за Ч. Д. Спілбергером - Ю. Л. Ханіним (РТ) та шкалою станів (за Ф. Тейлором); професійний рівень - метод додаткових завдань.

Здійснювалась оцінка динаміки працездатності операторів третьої зміни, що було необхідною умовою для визначення головних тенденцій в зміні ФС та ступеня вираженості його основних зрушень. Для вирішення цього завдання проведено діагностичне обстеження операторів протягом річного циклу їхньої діяльності. Всі діагностичні показники були приведені до єдиної системи виміру, що дозволило розрахувати інтегральні показники окремих функцій і ФС у цілому.

Простежено спрямованість та ступінь вираженості відхилень основних проявів ФС у порівнянні з фоновим рівнем, який визначено нами за нульовий. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в динаміці працездатності операторів розрізняються ФС, які відповідають періодам впрацьовування (тривалість до трьох місяців), оптимальної (третій - восьмий місяці) та нестійкої працездатності (дев'ятий - дванадцятий місяці).

Для розуміння природи формування ФС проведено факторний аналіз (ФА) отриманих даних за всією вибіркою в річному циклі дослідження. При ФА інформативних показників ФС операторів до початку роботи отримані наступні результати: із факторів, які впливають на інтегральний показник ФС, виділяються два, факторне навантаження яких більше за одиницю. Причому особливого значення набуває перший фактор F1 (6,018), значення якого в п'ять разів перевищує факторне навантаження другого фактора F2 (1,156). Показник значимості двох факторів складає 79% від загальної сукупності факторів, що є достатнім для подальшого аналізу.

До першого фактора (психофізіологічного та операціонального забезпечення) до початку роботи належать змінні: швидкість переробки інформації, оперативна пам'ять, усний рахунок та критична частота злиття світлових миготінь; до другого (суб'єктивного стану та професійного рівня операторів) - реактивна тривожність, САН, слухова пам'ять та прямі показники працездатності. В кінці зміни перший фактор визначається лише підсистемою психофізіологічного забезпечення (слухова пам'ять, КЧЗСМ, усний рахунок та швидкість переробки інформації).

Другий фактор залежить від підсистем операціонального забезпечення, суб'єктивної оцінки стану та показників професійного рівня (реактивна тривожність, суб'єктивна оцінка стану, оперативна пам'ять та прямі показники працездатності), що підтверджує наявність різноспрямованих тенденцій в кінці зміни. При вивченні особливостей динаміки працездатності операторів було встановлено, що до кінця зміни в останніх розвивається гостра втома, яка може призвести до перевтоми; в цьому плані оператори третьої зміни складають групу “ризику”, в яких втома може розвинутися в першу чергу. Характер змін, що спостерігалися при зрушеннях діагностичних показників, склали основу для проведення роботи щодо оптимізації та профілактики несприятливих ФС (рис. 3).

Основу для проведення порівняльного аналізу склали результати дослідження експериментальної групи операторів, які виявили бажання навчатися за спеціальною методикою психорегулюючого професійного тренінгу, тобто експериментальна група була сформована на добровільних засадах без додаткових критеріїв відбору. Заняття поводились тричі на тиждень у вечірній час впродовж 30 хвилин. Діагностування проводилось щомісяця за

1 - 1,5 години до початку роботи та після закінчення зміни. Основна мета тренінгової програми полягала у виявленні негативних функціональних станів операторів (перший етап) та їх корекції (другий етап), а окремі завдання були спрямовані на оволодіння навичками саморегуляції функціональних станів (аутотренінг, ідеомоторне тренування) в річному циклі діяльності. Тренінгова програма містила такі структурні компоненти: тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах, роботу в малих групах, вправи розминки. Навчальний курс грунтувався на опануванні таких основних елементів: м'язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості, розвиток навичок сенсорної репродукції. Дану програму було впроваджено в експериментальній групі досліджуваних операторів.

Аналіз емпіричних даних дав змогу виявити особливості прояву ФС для контрольної та експериментальної груп як до початку роботи, так і після закінчення зміни. До початку роботи в операторів обох груп формується сприятливий ФС, а механізми регуляції діяльності забезпечують оптимальну працездатність. Після закінчення роботи в операторів контрольної групи формується несприятливий ФС (стан динамічного неузгодження), який призводить до суттєвого зниження ефективності діяльності. На відміну від контрольної групи, в операторів експериментальної після закінчення роботи не відбувається суттєвого зниження рівня ефективності діяльності, що свідчить про сприятливу дію прийомів довільної психічної саморегуляції на оптимізацію ФС.

Таким чином, проведена дослідницька робота щодо вивчення та аналізу динаміки працездатності операторів прокатних станів, виявлення особливостей прояву їх ФС на різних етапах професійної діяльності дала можливість перевірити і підтвердити запропоновані моделі та гіпотези.

Оскільки оператори прокатних станів вважаються в психології праці та інженерній психології операторами-технологами, тому що безпосередньо спостерігають за об'єктом керування, то виникла необхідність додатково дослідити традиційний варіант операторської діяльності, а саме - діяльність операторів АЕС, які мають справу лише з інформаційними моделями.

Наведемо основні результати експериментальних досліджень та практичні рішення в соціотехнічній системі операторської діяльності на блоковому щиті керування Хмельницької АЕС.

Ранжування потреб, вибір програм розвитку системи діяльності операторів блокового щита керування АЕС та процес їх реалізації по видах психологічного забезпечення. У дослідженні потреб розвитку використані методи психологічних, фізіологічних і психофізіологічних досліджень для експериментальної оцінки напруженості діяльності операторів блокового щита керування Хмельницької АЕС на стадії експлуатації СТСД. Обстежено тих операторів, під час чергування яких зафіксовані серйозні помилки керування і передаварійні ситуації. Показано, що психологічні та психофізіологічні характеристики цих операторів відрізняються підвищеною реактивною тривожністю, зниженням показників самопочуття, активності, настрою, функціональних резервів кардіореспіраторної системи, розумової і фізичної працездатності. Ці показники розглянуто як критеріальні при виборі та реалізації програм розвитку СТСД.

Для з'ясування специфіки психологічного забезпечення операціонального, когнітивного, соціально-психологічного та інформаційного навантаження здійснено контент-аналіз посадових інструкцій провідних інженерів-операторів з керування реактором Хмельницької АЕС (ХАЕС), а також складання й аналіз ергономічних контрольних карт.

Було обстежено операторів блокового щита керування ХАЕС (усі чоловіки) у віці від 25 до 45 років, які складали 97% від загального числа оперативного персоналу АЕС. Обстежено три зміни. Вибір методів дослідження функціонального стану операторів зумовлювався тривалістю їхнього проведення (2-5 хвилин), що дозволяло не відволікати оператора від процесу керування надовго. У виробничих умовах дослідження повторювалися чотири рази протягом зміни, за винятком коректурної проби, що апробована тільки з однією зміною тричі протягом доби.

Окремо обстежені оператори енергоблоків ХАЕС у віці від 24 до 49 років, неправильні дії яких, за висновком спецкомісії, виявилися причиною помилок керування й передаварійних ситуацій (експериментальна група). У контрольну групу ввійшли оператори у віці від 25 до 45 років, що пройшли планове психофізіологічне обстеження в період професійної підготовки в учбово-тренувальному центрі й успішно працювали машиністами енергоблоків.

Як показує контент-аналіз ергономічних контрольних карт і посадових інструкцій операторів, блоковий щит керування ХАЕС є місцем максимального інформаційного й психофізіологічного перевантаження, тому що саме тут здійснюється контроль і керування реакторною установкою. Сюди спрямовується вся інформація про стан і динаміку протікання технологічних процесів у реакторному відділенні і звідси ведеться безпосередній контроль за його діяльністю.

Як показує аналіз посадових інструкцій операторів, діяльність персоналу АЕС можна представити як постійне очікування аварійно небезпечних відхилень параметрів устаткування. Саме при неможливості ліквідації невідповідностей автоматики і повинні починати діяти оператори. Черговий персонал енергосистеми (черговий інженер станції, черговий щита керування підстанції, начальник зміни) також можуть бути віднесені до числа операторів.

Отримано індивідуальні бальні значення динаміки функціонального стану операторів ХАЕС, а також усереднені методами первинної статистичної обробки дані з функціонального стану «екіпажу» (септета) операторів.

Методами вторинної статистичної обробки нами були обраховані коефіцієнти лінійної і рангової кореляції між реактивною тривожністю і самопочуттям. Встановлено, що коефіцієнт Пірсона коливається від -0,87 до 0,70, що свідчить про високу кореляцію між показниками. Коефіцієнт Спірмена коливається від -0,67 до 0,66, підтверджуючи виявлену кореляцію показників.

Середня тривалість R-R - інтервалів зменшується до кінця роботи, що відповідає збільшенню ритму серцевої діяльності на 38 %. Чутливим до навантаження виявився стан м'язів, що засвідчили показники м'язової сили (зменшення до кінця зміни на 36 %) та витривалості (зменшення на 38 %). Характер зміни психомоторних функцій відбивають показники ЛП ПЗМР (збільшення на 15 %) і ЛП ПСМР (збільшення на 18 %), а показник психофізичних функцій (КЧЗСМ) зменшується на 22 % до кінця зміни. Отримані дані свідчать про слабку тенденцію підвищення до кінця роботи значень артеріального тиску (на 7-9 %). З усієї сукупності обстежених операторів 30 операторів робили серйозні помилки, що призводили до виникнення передаварійних ситуацій, інші склали контрольну групу.

Таким чином, досліджуючи психологічні, фізіологічні й психофізіологічні характеристики, а також успішність освоєння і реалізації операторської діяльності, ми одержали дані, що свідчать про різний рівень професійної придатності та працездатності операторів експериментальної і контрольної груп. У найбільшій мірі вони виражені за показниками, що відбивають рівень розвитку концентрації уваги, психофізичних і психомоторних характеристик (p < 0,01). Меншою мірою, хоча і з високою ймовірністю, виражені розходження в показниках методики САН, реактивної тривожності, динамометрії і гемодинаміки (p < 0,05). За даними досліджень з реалізації програми розвитку СТСД розроблено критерії професійної придатності операторів, які поєднують традиційні тестові показники з навичками роботи з дисплейними відеорядами комп'ютерів.

Показано, що підсистема спонтанної відображально-моделюючої активності проектування істотно впливає на зміну психічного навантаження і умов адаптації до діяльності операторів. Встановлено відмінності в продуктивності діяльності операторів, пов'язані з характером і темпами розвитку виробництва, формами управління виробництвом, мотивацією діяльності операторів і ефективністю їх виробничої діяльності.

Четвертий розділ «Психологічне забезпечення діяльності розробників та користувачів соціотехнічних систем, що розвиваються», присвячений психологічному забезпеченню розвитку менш детермінованої порівняно з операторами діяльності розробників так званих «великих СТСД» стосовно впливу інформаційних потоків мережі Інтернет та картографічної інформації у природоохоронній діяльності на сприйняття користувачів подібних розробок.

Згідно зі структурною моделлю розвитку СТСД підсистема спонтанної інформаційної активності проектувальника поєднує процеси взаємодії з соціумом через мережу Інтернет, тобто також залежить від соціальних замовлень, що детермінують завдання розвитку та процес досягнення мети діяльності. На операціональному рівні безпосередньо вирішуються завдання діяльності розробників та користувачів, тобто на основі домінуючого мотиву у них формулюється мета, вони аналізують умови діяльності, актуалізуючи відповідні засоби досягнення мети своєї праці.

Ранжування потреб, вибір програм розвитку та процес їх реалізації по видах психологічного забезпечення на ранніх стадіях проектування (ескізний проект, технічна пропозиція) знакових систем у мережі Інтернет.

На підставі ранжування потреб розвитку СТСД визначено значущі критерії, які можна використовувати для оцінки засобів подання знакових систем гіпертекстових інформаційних повідомлень, орієнтуючись на традиційні фази комунікації. Обгрунтовано методологічний підхід, який може бути застосований розробниками таких систем з метою розвитку їх структури за пріоритетними критеріями. При цьому як перспективні вбачаються інженерно-психологічні, техніко-естетичні й ергономічні критерії.

Встановлено, що для респондентів на докомунікативній фазі найбільш важливі особливості подачі знакової системи, тобто дотекстова інформація, що сприйнята за обмежений час. У той же час відзначимо, що увагу привертає і текстова інформація, особливо лаконічна. Мало привертає увагу повідомлення, що містить стандартні набори фраз і графічних рішень, а також не відповідає тезаурусу респондентів (банальні і незрозумілі). Дані досліджень дозволяють зробити висновок про те, що на запам'ятовування впливає, в основному, зміст повідомлення. Так, у числі повідомлень, що запам'яталися, опинилися: парадокс, виправдані очікування, діапазон послуг та гарантій, посилання на авторитет, інформація про новинки, умови і перспективи діяльності.

Найзначущою інформацією, що зам'ятовується на комунікативній фазі, є текстова інформація, що доповнює вже сприйняту на першій фазі дотекстову (назва, заголовок, малюнок) і ту, що розкриває її зміст. При цьому виявлено очевидне домінування змістовної сторони запам'ятовування знакових систем. Погано запам'ятовуються повідомлення, які адресовані вузькому колу фахівців.

У межах інформаційного та організаційно-технологічного забезпечення розроблено та апробовано методику вдосконалення інформаційних повідомлень з точки зору ефективності їх впливу на респондентів. Цільовою аудиторією були професіонали у сфері маркетингу, дизайну, а також керівники вищої ланки підприємств, які приймають відповідальні рішення у «великих» СТСД. Всі запропоновані варіанти були оцінені експертами за наступними критеріями: відповідність меті діяльності, привертання уваги респондентів, спонукання до дії (динамічність), стислість, легка вимова, наявність ритму (гармонійність звучання), запам'ятовуваність, відсутність негативного підтексту і негативних асоціацій, відсутність слів, що несуть заперечення та агресивність, простота висловлювання (по структурі фрази), зрозумілість вислову, позначення переваг для користувача або вирішення проблеми, наявність позитивних емоцій.

Шляхом багатопрофільного відбору були відібрані варіанти, які тестувались за 9 параметрами: гармонійність звучання, спонукання до дії, відсутність негативного підтексту, інтерес, новизна, зрозумілість, привертання уваги, запам'ятовуваність, емоційність. Усі ці критерії були враховані при конструюванні тверджень, зрозумілих досліджуваним. Оцінка здійснювалася за допомогою шкали для кожного повідомлення окремо. Вона показала, що заміна лише одного слова впливає на сприйняття повідомлення різними експериментальними групами (розробники, користувачі), між якими не виявлено значущих відмінностей.

У межах когнітивного забезпечення розглянуто вплив знакових систем на увагу і пам'ять респондентів. Досліджуваним пропонувалася змішана підбірка з 20 зображень (по 10 від двох медичних Інтернет-видань) і давалося завдання вибрати 10 зображень, які привернули увагу. Звіти досліджуваних надали можливість обрати пріоритетне видання.

Спочатку досліджуваним пропонувалася підбірка з 10 зображень, які вони повинні були вивчати протягом 15 секунд, а через одну хвилину, по можливості, пригадати. Метою етапу було з'ясування ефективності короткочасного запам'ятовування повідомлень двох видань. Наступний етап досліджень проходив через 10 діб після першого. Досліджуваним треба було відтворити пред'явлені їм 10 діб тому зображення. Мета етапу - з'ясування ефективності довготривалого запам'ятовування знакових систем. Встановлено приблизну рівноцінність запам'ятовування зразків двох видань.

Проведено в межах психологічного забезпечення експериментальні дослідження ефективності сугестивних психотехнологій з метою вдосконалення та розвитку якості зразків знакових систем. Робоча гіпотеза припускала, що сучасний сугестивний феномен за певних умов (урахування психічного стану тривожності респондентів) може сприяти підвищенню якості таких зразків та їх розвитку за рахунок створення додаткової мотивації. Ми вважали також, що низька самооцінка та висока тривожність є чинниками, що збільшують сугестивність респондентів.

В якості експериментального обрано план для двох груп з попереднім і підсумковим тестуванням. Спочатку було проведено тестування рівня самооцінки, тривожності та опитування потреб респондентів. Потім вони переглядали інформаційний матеріал з п'ятикратною кількістю повторів для посилення ефекту навіювання. Після кожного перегляду проводилося тестування респондентів за восьмиколірною модифікацією тесту М. Люшера.

Зразу після перегляду інформаційного матеріалу респонденти відповідали на запитання щодо зміни потреб під впливом знакових систем. Встановлено, що на респондентів з низькою самооцінкою вплив сугестивних технологій значно більший, аніж на респондентів з адекватною самооцінкою. Ефект сугестивного впливу досить великий на людей від 18 до 45 років з високою особистісною тривожністю, а також на респондентів у віці від 18 до 22 років з низькою ситуативною тривожністю за рахунок створення додаткової мотивації. Сугестивність з віком має тенденцію до зниження. Гіпотеза підтвердилася частково, за винятком групи досліджуваних з адекватною самооцінкою.

Психологічне забезпечення розвитку засобів подання геоекокартографічної інформації, яка представлена у комп'ютерному форматі в системі природоохоронної діяльності на ранніх стадіях проектування. При ранжуванні потреб розвитку СТСД показано можливості розповсюдження результатів, отриманих у різних СТСД, на організаційно-технологічну частину системи автоматизованого управління природоохоронною діяльністю (ПОД). Розроблений підхід до психологічної оцінки дисплейних відеорядів і закономірності, отримані при дослідженні взаємодії операторів з інформаційними моделями, дозволили аргументовано підійти до вдосконалення та розвитку системи дисплейних відеорядів в АСУ «Моніторинг навколишнього середовища» на стадіях проектування (у вигляді геоекокарт).

При виборі та реалізації програми розвитку СТСД обстежено розробників «до», «під час» та «після» роботи з дисплейними відеорядами АСУ «Моніторинг ПОД». Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи.

Заздалегідь проводилась оцінка «апріорної надійності» відеорядів за показниками чинних ергономічних стандартів.

На етапі експериментальної оцінки досліджувані працювали в режимі розроблених сценаріїв, які імітували зміни екологічної обстановки на рівні регіону, що відбивались на інформаційній моделі. Швидкодію вирішення завдань з оцінки екологічної ситуації фіксували програмним засобом, показники точності і надійності оцінювалися після експерименту. Були розраховані показники зміни функціонального стану і якості діяльності осіб, що приймають рішення.

Динаміка якості та надійності виконання управлінських рішень показала, що імовірність надійних рішень у досліджуваних поступово знижувалася в ході роботи з безперервними інформаційними потоками, причому значно швидше при роботі з «апріорно ненадійними» відеорядами підсистеми «Моніторинг грунтів». Значне стомлення виявляється через дві з половиною години безперервної роботи за дисплеєм при статистично значущих відхиленнях від доробочого рівня показників кардіореспіраторної системи та електроокулограми.

Для «апріорно ненадійних» відеорядів безперервної інформації автоматизованої системи управління «Моніторинг природоохоронної діяльності» встановлено статистично значиме (на рівні p < 0,05) зменшення тривалості кардіоінтервалів, що, разом із динамікою зміни показників електроокулограми, свідчить про тенденцію до підвищення рівня втоми.

Передача інформації в комп'ютерному форматі у розробників та користувачів передбачає активне використання ними гіпертекстових систем на стадії експлуатації СТСД.

Досліджено особливості сприйняття інформації користувачами та розробниками з класичного друкованого тексту і тексту в комп'ютерному форматі (гіпертексту).

З'ясовано (за методикою К. Роджерса) провідні типи переробки інформації у професійній діяльності респондентів, які вони обрали як такі, що їх характеризують особисто і впливають на якість сприйняття ними того чи іншого виду тексту, а також обгрунтовано рекомендації з удосконалення оформлення гіпертекстів. Так, користувачі краще і якісніше сприймають друкований текст за критеріями швидкості, точності та глибини, а в гіпертекстах часто залишається несприйнятою яка-небудь частина, що впливає на якість сприйняття.

Розробники набагато краще сприймають інформацію з гіпертексту і втрачають при цьому меншу кількість одиниць інформації. У групі користувачів провідним типом переробки інформації є інтраперсональний (що свідчить про вплив професії), на другому місці - кінестетичний, на третьому - вербально-лінгвістичний та музично-ритмічний типи. У групі розробників найчастіше зустрічається логіко-математичний тип (уміння чітко структурувати і організовувати інформацію), на другому місці - візуально-просторовий (професійне уявлення вигляду майбутнього продукту), на третьому - кінестетичний. Значних гендерних відмінностей не виявлено. Таким чином, особливість діяльності фахівця визначає форму і спрямованість функціонування його основних психічних процесів, зокрема процесу сприйняття інформації.

Методика К. Роджерса була валідізована та адаптована нами до слов'янських соціокультурних норм і виявила у специфічного контингента респондентів достатньо високі показники: (альфа Кронбаха - від 0,66 до 0,73 при мінімально допустимому значенні 0,60 і середній інтеркореляції пунктів 0,35 (допустимий діапазон 0,25-0,75); значення коефіцієнта внутрішньокласової кореляції кожного з окремих пунктів із загальним показником методики - не нижче 0,2); зовнішня валідність з показниками ефективності переробки інформації за коректурними пробами - не нижче 0,7 при надійності даних у повторному випробуванні - не нижче 0,2.

На підставі отриманих даних створено та апробовано узагальнену структурну модель організації робіт з психологічного забезпечення розвитку СТСД операторів, розробників та користувачів відносно до існуючих стадій розробки та експлуатації (технічне завдання на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, випробування, власне експлуатація).

Модель (рис. 4) містить аналіз тенденцій розвитку СТСД, узагальнення та накопичення науково-технічних даних, розробку вимог у технічному завданні, їх реалізацію в процесі проектування та експертизу, що свідчить про її універсальність і придатність для використання в системах - аналогах та прототипах. Головними завданнями психологічного забезпечення розвитку СТСД, згідно з розробленою моделлю, виступають аналіз та проектування психофізіологічної структури діяльності фахівця.

Як свідчить модель, проектування структури діяльності - частина загального проектування соціотехнічної системи, що полягає у визначенні функцій людини (включаючи, якщо потрібно, і розподіл функцій між людиною й автоматикою), в розробці людино-орієнтованих параметрів засобів діяльності та оточуючого середовища, а також у визначенні вимог до професійно-важливих якостей людини - оператора, розробника або користувача.

Рішення усіх перелічених завдань є обов'язковим у загальному проектуванні СТСД. Продуктами проектування є відповідні переліченим завданням розділи у стандартній проектній документації, що передбачається, а також, окрім цього - експлуатаційна інструкція оператору, розробнику або користувачеві.

За наслідками досліджень отримані характеристики, які дозволяють прогнозувати ефективність діяльності та працездатність осіб, що приймають рішення на основі інформаційних моделей, і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснене обґрунтування психологічного забезпечення розвитку СТСД допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових економічних умов з урахуванням особливостей організації діяльності фахівців у різних країнах.

Рис 4 Узагальнена структурна модель організації робіт з психологічного забезпечення розвитку СТСД операторів, розробників та користувачів