Таким чином, можна зробити висновок, що між 1-м і 2-м зрізом в сімейних стосунках молодих пар рольові очікування і домагання досить суттєві, що є підтвердженням нашої гіпотези.

Визначення достовірних розбіжностей після 1-го та 2-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом В.В. Століна, Т.Л. Романової та Г.П. Бутенко.

Для визначення міри задоволеності-незадоволеності шлюбом був використаний тест-опитувальник Задоволеності шлюбом, розроблений В.В. Століним, Т.Л. Романовою та Г.П. Бутенко.

Обробка даних здійснювалась у відповідності з бланком-ключем до тесту, а також було підраховане середнє арифметичне.

Для отримання загальної картини задоволеності шлюбом середні результати представлені у Таблиці 3.2.5.

Таблиця 3.2.5. Середні показники задоволеності шлюбом після 1-го та 2-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	1-й зріз	2-й зріз
Задоволеність	32,56	32,08

Із отриманих результатів робимо висновок, що сім'ї є благополучними, думки, оцінки, установки та сприйняття себе і партнера в більшості випадків співпадають.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між показниками задоволеності шлюбом було використано t- критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.6.

Таблиця 3.2.6. Показники достовірних розбіжностей після 1-го та 2-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних групп
Задоволеність	,590	,48333

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001

Достовірні розбіжності задоволеності шлюбом встановлено не було.

Аналіз результатів дослідження після 2-го та 3-го зрізів(5-8 місяців перебування в шлюбі):

Для отримання загальної картини показників шкал сімейних цінностей при 2-му та 3-му зрізі отримані середні результати зведені в загальну таблицю (Таблиця 3.2.7).

Таблиця3.2.7. Середні показники шкал після 2-го та 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	2-й зріз	3-й зріз
Інтимно-сексуальна	5,5	5,16
Особова ідентифікація	6,4	5,9
Господарчо-побутова	5,82	5,7
Батьківсько-виховна	6,35	5,9
Соціальна активність	6,87	6,54
Емоційно-психотерапевтична	6,81	6,7
Зовнішня привабливість	6,98	6,95

Із отриманих результатів робимо висновок, що особлива увага приділяється зовнішності, емоційній підтримці партнера та соціальній активності. Самим незначним у сімейних стосунках на даному етапі дослідження є інтимно-сексуальні стосунки і побутові питання.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між показниками 2-го та 3-го зрізів було використано t-критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.8.

Таблиця 3.2.8. Показники достовірних розбіжностей між показниками 2-го і 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Інтимно-сексуальна	,833	,33333
Особова ідентифікація	1,470	,50000
Господарчо-побутова	,416	,11667
Батьківсько-виховна	1,729	,45000
Соціальна активність	1,394	,33333
Емоційно-психотерапевтична	,512	,11667
Зовнішня привабливість	,093	,02500

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001

Достовірних розбіжностей встановлено не було.

Із отриманих даних бачимо, що значимих розбіжностей між показниками 2-го і 3-го зрізу не виявлено, що говорить про стабільність сімейних стосунків.

Для отримання загальної картини між очікуваннями і домаганнями при 2-му та 3-му зрізі середні результати зведені в загальну таблицю (Таблиця 3.2.9).

Таблиця 3.2.9. Середні показники між очікуваннями і домаганнями 2-го та 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	2-й зріз	3-й зріз
Господарчо-побутова	5,77	5,71
Батьківсько-виховна	6,39	5,9
Соціальна активність	6,9	6,6
Емоційно-психотерапевтична	6,84	6,7
Зовнішня привабливість	6,98	6,95

Із отриманих результатів можна зробити висновок, що для сімейних пар на 5-8 місяці подружнього життя важливого значення набуває зовнішня привабливість і емоційна підтримка один одного. Найменшого значення на цьому етапі набувають інтимно-сексуальні стосунки.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між очікуваннями і домаганнями 2-го та 3-го зрізів було використано t-критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.10.

Таблиця 3.2.10. Показники достовірних розбіжностей між очікуваннями і домаганнями 2-го і 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Господарчо-побутова	,202	,05833
Батьківсько-виховна	1,855	,48333
Соціальна активність	1,277	,30000
Емоційно-психотерапевтична	,627	,14167
Зовнішня привабливість	,093	,02500

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001

Достовірні розбіжності встановлено не було.

Отже, можна зробити висновок, що очікування і домагання кожного з партнерів майже не відрізняються.

Визначення достовірних розбіжностей після 2-го та 3-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом В.В. Століна, Т.Л. Романової та Г.П. Бутенко.

Для отримання загальної картини задоволеності шлюбом середні результати представлені у Таблиці 3.2.11.



Таблиця 3.2.11. Середні показники задоволеності шлюбом після 2-го та 3-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	2-й зріз	3-й зріз
Задоволеність	32,08	33,5

Із отриманого результату робимо висновок, що сім'ї є благополучними.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між показниками задоволеності шлюбом було використано t- критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.12.

Таблиця 3.2.12. Показники достовірних розбіжностей 2-го і 3-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Задоволеність	-2,051*	-1,41667

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001

Встановлено достовірні розбіжності на рівні : р*0,05

Рівень задоволеності шлюбом вищий на 3-му етапі, що може бути пояснено адаптацією молодого подружжя.

Аналіз результатів дослідження після 1-го та 2-го зрізів(7-10 місяців перебування в шлюбі):

Для отримання загальної картини показників шкал сімейних цінностей при 1-му та 3-му зрізі отримані середні результати зведені в загальну таблицю(Таблиця 3.2.13).

Таблиця3.2.13. Середні показники шкал після 1-го та 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	1-й зріз	3-й зріз
Інтимно-сексуальна	6,25	5,16
Особова ідентифікація	6,85	5,9
Господарчо-побутова	6,47	5,7
Батьківсько-виховна	6,76	5,9
Соціальна активність	7,4	6,54
Емоційно-психотерапевтична	7,36	6,7
Зовнішня привабливість	7,65	6,95

Із отриманих середніх показників випливає, що на 7-10-у місяці сімейних стосунків у шлюбних пар увага приділяється зовнішності, соціальній активності, та емоційні підтримці один одного. І знову найменше уваги звертається на сексуальні стосунки подружжя.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між показниками 1-го та 3-го зрізів було використано t-критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.14.

Таблиця 3.2.14. Показники достовірних розбіжностей між показниками 1-го і 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Інтимно-сексуальна	2,585*	1,08333
Особова ідентифікація	2,844**	,95000
Господарчо-побутова	2,739**	,76667
Батьківсько-виховна	3,307**	,85833
Соціальна активність	3,584***	,85833
Емоційно-психотерапевтична	2,874**	,66667
Зовнішня привабливість	2,522*	,69167

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001

Встановлено достовірні розбіжності за всіма шкалами.

Достовірні розбіжності при рівні значущості (р?0,05) встановлено за інтимно-сексуальною шкалою та шкалою зовнішньої привабливості. У молодих сім'ях почали змінюватись погляди на сексуальні стосунки і гармонію у відношеннях. В одних пар наявна недооцінка сексуальних стосунків, а в інших сексуальним стосункам приділяється занадто багато уваги. Шкала зовнішньої привабливості теж стала важливою у відносинах чоловіка та дружини. Деякі чоловіки не приділяють особливої уваги своєму зовнішньому вигляду і модним тенденціям, а жінки навпаки, намагаються красиво одягатись, користуються косметикою, щоб подобатись іншим і впевнено себе почувати. Особливо це стосується жінок, які займають високі посади на роботі.

Достовірні розбіжності при рівні значущості (р?0,01)були виявлені за шкалами особової ідентифікації,господарчо-побутової, батьківсько-виховної та емоційно-психотерапевтичної шкали.

У молодих сімейних пар почали змінюватись погляди на спільність інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій та способів проведення часу, з чого випливає наявність розбіжностей за шкалою особової ідентифікації. Що стосується господарчо-побутової шкали, то не кожного влаштовуватиме партнер, який невзмозі вирішити побутові питання, не приймає участі у веденні домашнього господарства. Розбіжності поглядів на батьківсько-виховну шкалу можна пояснити появою в родинах дитини чи її плануванні, вагітністю дружини. До моменту одруження кожен з партнерів перебував в сім'ях з різними правилами та установками на подружнє життя, мав певну картину стосунків між чоловіком і дружиною, які зараз або намагається перенести в свою родину, або кардинально змінити. Емоційно-психотерапевтична шкала відображає розбіжності поглядів на надання моральної та емоційної підтримки, орієнтації на шлюб як середовище, що сприяє психологічній розрядці і стабілізації.

Також достовірні розбіжності при високому рівні значущості (р?0,001) встановлено за шкалою соціальної активності. Можна припустити, що на початку сімейного життя молоде подружжя не мало особливих притензій один до одного, не таку суттєву роль відігравав соціальний статус партнера, але через 6 місяців їх думки суттєво змінились, що негативно відображається на стосунках і взаєморозумінні.

Для отримання загальної картини між очікуваннями і домаганнями при 1-му та 3-му зрізі середні результати зведені в загальну таблицю (Таблиця 3.2.15).

Таблиця 3.2.15. Середні показники між очікуваннями і домаганнями 1-го та 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	1-й зріз	3-й зріз
Господарчо-побутова	6,47	5,71
Батьківсько-виховна	6,76	5,9
Соціальна активність	7,4	6,6
Емоційно-психотерапевтична	7,36	6,7
Зовнішня привабливість	7,65	6,95

За отриманими показниками можна зробити висновок, що на 7-10-у місяці подружніх стосунків показники між очікуваннями і домаганнями знизились, що говорить про низькі бали або про неспівпадіння очікувань і домагань партнерів.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між очікуваннями і домаганнями 2-го та 3-го зрізів було використано t-критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.16.

Таблиця 3.2.16. Показники достовірних розбіжностей між очікуваннями і домаганнями 1-го і 3-го зрізів за методикою Рольових очікувань і домагань у шлюбі

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Господарчо-побутова	2,714**	,75833
Батьківсько-виховна	3,307**	,85833
Соціальна активність	3,323**	,79167
Емоційно-психотерапевтична	2,874**	,66667
Зовнішня привабливість	2,522*	,69167

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001



Встановлено достовірні розбіжності за всіма шкалами.

Із даних таблиці видно, що достовірні розбіжності очікувань і домагань при рівні значущості (р?0,01)були виявлені за всіма шкалами. Робимо висновок, що після 6 місяців від початку дослідження, в процесі розвитку сімейно-шлюбних стосунків рольові очікування молодого подружжя змінюються, що може бути пов'язане з адаптацією шлюбних партнерів один до одного. Це підтверджує нашу гіпотезу дослідження.

Для отримання загальної картини задоволеності шлюбом середні результати представлені у Таблиці 3.2.17.

Таблиця 3.2.17. Середні показники задоволеності шлюбом після 1-го та 3-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	1-й зріз	3-й зріз
Задоволеність	32,56	33,5

Із отриманого результату робимо висновок, що сім'ї є благополучними. Гострих конфліктів в родинах не має, відсутні прояви неадекватної поведінки. Загалом сім'ї задоволені шлюбом, ведуть активний спосіб життя, а в разі виникнення конфліктів, як можна швидше намагаються їх вирішити.

Для перевірки наявності достовірних розбіжностей між показниками задоволеності шлюбом було використано t- критерій Стьюдента. Отримані дані наведені в Таблиці 3.2.18.

Таблиця 3.2.18. Показники достовірних розбіжностей 1-го і 3-го зрізів за тестом-опитувальником задоволеності шлюбом

Шкала	t-критерий Стьюдента	Різниця між середніми арифметичними порівнюваних груп
Задоволеність	-1,122	-,93333

При: *р?0,05; при**р?0,01; при***р?0,001



Достовірні розбіжності встановлено не було.

Отже, сім'ї є благополучними, задоволеними подружніми стосунками і намагаються відповідати очікуванням один одного, підтримувати в скрутні моменти і разом будувати щасливе сімейне гніздо. Із 30-и сімейних пар на момент останнього опитування вже було четверо дітей і сім вагітних дружин.



Висновки

1. В сучасному українському середовищі найпоширеніша нуклеарна форма сімей (73%). Простежується відповідність типу сім'ї типу главенства та характеру внутрішньо-сімейних взаємин. Найбільш рівноправні взаємини, як показують етносоціологічні обстеження, характерні для простих сімей і насамперед тих, де є діти; у складних сім'ях взаємини більшою мірою будуються на підкоренні главі. Більшість складних сімей із відносно нерівноправною формою верховенства очолюються чоловіками, як правило, старшого покоління; з рівноправною формою верховенства - як чоловіками (у 65 % випадків), так і жінками (35 %). Причому останнім часом частка сімей, очолюваних жінками, зростає. Це певною мірою свідчить про вирівнювання становища жінки в сімейно-побутовій сфері і водночас - про певну втрату чоловічого лідерства.

Сумісність партнерів більшою мірою визначається погодженістю сімейних цінностей, ролей, життєвих позицій, мотивів соціального поводження. В шлюбі кожен з подружжя може виступати як психотравмуючий фактор. Особливо яскраво це проявляється, якщо один з подружжя стає на заваді у задоволенні потреб, інтересів та намірів іншого. Виходить, що наміри і бажання одного блокуються незгодою та протидією іншого. У такій ситуації подружжя стає вже не союзниками і партнерами, а суперниками, і такий стиль суперництва вкрай негативно впливає на психологічний клімат.

Кожна сім'я в своєму розвитку проходить ряд етапів, які містять в собі як кризи, так і можливості особистісного зростання членів сім'ї і розвитку родинної системи в цілому. Якщо сім'я намагається уникнути змін, обумовлених її природною динамікою, то це може стати джерелом виникнення негативної симптоматики у її членів - психосоматичних, сексуальних, емоційних розладів. Вихід з кризи супроводжується або встановленням нових стосунків між членами сім'ї, прийняттям нових ролей, нового рівня взаєморозуміння і взаємодії, або (при спробі за будь-яку ціну зберегти колишній тип взаємодії) - наростанням міри емоційного відчудження і порушенням внутрішньосімейних стосунків.

2. Для проведення дослідження було використано ряд методик, що домагають визначити особливості динаміки рольових очікувань молодого подружжя.

За допомогою методики *Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)* за авторством О. Волкової та Г. Трапезникової аналізується ступінь узгодженості сімейних цінностей чоловіка і дружини, увага зосереджується на сімейних цінностях, що характеризуються найменшим збігом, оскільки їх неузгодженість є однією з причин рольової невідповідності в подружній парі. Неузгодженість очікувань і домагань шлюбних партнерів є конфліктогенним фактором, що дестабілізує міжособистісні стосунки.

За допомогою Кінетичного малюнку сім'ї (за Р. Бернсом та С. Кауфманом) ми мали змогу порівняти отримані малюнки зі 7-ма шкалами методики РОД. В малюнках більш повно була описана сімейна атмосфера подружніх пар, адже лише в малюнку кожна людина несвідомо може відобразити ті почуття, прагнення і переживання, які іноді так важко висловити словами.

За допомогою Теста-опитувальника задоволеності шлюбом за авторством В.В. Століна, Т.Л. Романової, Г.П. Бутенко призначеного для діагностики ступеню задоволеності-незадоволеності шлюбом, а також ступеню узгодженості-неузгодженості задоволеністю шлюбом ми мали змогу визначити благополучність опитуваних сімей від абсолютно неблагополучних сімей до абсолютно благополучних.

3. Проведене теоретичне та експериментальне дослідження, результати якого відповідають поставленій меті та сформульованим задачам, дає змогу зробити певні підсумки. Отримані дані наукового дослідження дозволяють зробити наступні висновки: в процесі розвитку сімейно-шлюбних стосунків рольові очікування молодого подружжя змінюються, що може бути пов'язане з адаптацією шлюбних партнерів один до одного.

Динаміка особливостей рольових очікувань молодого подружжя тісно пов'язана із задоволеністю шлюбними стосунками. За допомогою t-критерію Стьюдента було виявлено, що очікування і домагання шлюбних партнерів значно відрізняються на перших етапах сімейного життя(в нашому випадку сімейних стаж опитуваних становив 3-6 місяців на момент 1-го дослідження) від очікувань і домагань після перебування в шлюбі протягом 6-и місяців(останнє, 3-є дослідження). Якщо очікування і домагання чоловіка і дружини співпадають, то можна говорити про задоволеність шлюбом в цілому. Якщо ж показники значно відрізняються, то такі сім'ї набувають статусу неблагополучних, що призводить до незадоволеності шлюбними стосунками і до розлучення.



Список використаних джерел

1. Августінавіюте А. Дослідження і сумісність в сім'ї // Сім'я і особистість(психолого-педагогічні і медико-психологічні проблеми). - М.,1981. - С.76-77.

2. Альошина Ю.Е., Лекторська Є.В. Рольовий конфлікт працюючої жінки // Питання психології. - 1989. - №5.

3. Андрєєва Г.М., Богомолова Н.Н., Петровська Л.А. Зарубіжна соціальна психологія XX століття. Теоретичні підходи: Навчальний посібник для вузів.- М.: аспект прес, 2001.

4. Андрєєва Т.В., Бакуліна Ю.А. уявлення молодого подружжя (з дитиною-первістком) про розподіл сімейних ролей і задоволеність шлюбом// психологія: висновки і перспективи: Тези науково-практичної конференції. -Спб.,1996. - С.141-143.

5. Андрєєва Т.В., Піпченко Т.Ю. Потреби жінок і чоловіків в шлюбно-сімейних відносинах і відношення до подружньої // Ананьєвські читання - 2000: Тези науково-практичної конференції.- Спб.,2000. - С.112-114.

6. Андреева Т.В., Толстова А.В. Темперамент супругов и совместимость в браке // Ананьевские чтения - 2001: Тезисы научно-практической конференции. - Спб.,2001. - С.207 - 208.

7. Антонов А.І., Медков В.М. Друга дитина. - М.,1987.

8. Арканцева Т.А., Дубовська О.М.. Статеворольові уявлення сучасних підлітків як дієвий фактор їх самооцінки // Світ психології. - 1999. - №3

9. Арутюнян М.Ю. Розподіл обов'язків в сім'ї і відносини між подружжям // Сім'я і соціальна культура. - М,1987.

10. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій / МАУП. - К.,2001.

11. Берн Ш. Гендерна психологія. - Спб.; М, 2001.

12. Великий тлумачний психологічний словник.Т.1 (А-О): Пер. з англ. А.Ребера - М.:АСТ; Вече, 2001.

13. Великий тлумачний психологічний словник.Т.1(А - О): Пер. с англ. - М:Вече; АСТ,1999.

14. Вейнингер О. Стать і характер. Чоловік і жінка в світі страстей і еротики. - М.,1991.

15. Волкова А.Н. Соціально - психологічні фактори подружньої сумісності: Автореф. дис. канд.наук. - Л.,1979.

16. Вороніна О.А., Клименкова Т.А. Гендер і культура // Жінки і соціальна політика (гендерний аспект) / Під ред. З.А. Хоткиної. -М.,1992. - С.10-22.

17. Гаврилиця О.А. Почуття провини у працюючої жінки // Питання психології. - 1998. - №4.

18. Гідденс Э. Соціологія . - М.: Эдиторіал УРСС,1999.

19. Горчакова В.Г. Психологія жінки-професіонала: Автореф. - Спб.2000.

20. Гребенніков И.В. Основи сімейного життя - М.: Просвітлення, 1991. - С.24-26.

21. Гурко Т., Босс П. Відносини чоловіків і жінок в шлюбі // Сімя на порозі третього тисячоліття. - М.,1995.

22. Дементьєва И.Ф. Перші роки шлюбу: проблеми становлення молодої сімї. - М, 1991.

23. Добриніна О.А. Проблема формування сприйнятного соціально - психологічного клімату родини: Автореф. дис. канд. наук. - М,1993.

24. Єськов Г.С. Твої права, людино. - М,1993.

25. Ільїн Е.П. Диференціальна психофізіологія чоловіка і жінки. - Пітер, 2003.

26. Каган В.Е. Сімейні і статеворольові установки у підлітків // Питання психології. - 1987. - №2.

27. Капріо Ф.С. Різномаїття сексуальної поведінки. - М,1995.

28. Келлі Г. Основи сучасної сексології. - Спб.: Пітер, 2000.

29. Кравець В.П. Психологія сімейного жіття: (навчальний посібник для педвузів із спец. «практична психологія») / М-во о.у. - Тернопіль, 1995.

30. Клецина И.С. Гендерный подход и внутриличностные конфликты // Женщина. Образование. Демократия: Материалы 2-й международ. междисциплинар. Науч. - практ. Конф. - Минск: ООО Энвила; М.,2000. - С. 275-279.

31. Клецина И.С. Гендерный подход и равноправие в межличностных отношениях //Российские женщины и европейская культура: Материалы V конференции, посвященной теории и истории женского движения / Отв. ред. Г.А. Тишкин. - СПб., 2001. - С.249-257.

32. Клецина И.С. Самореализация личности и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности.Вып.2. - Спб.: Изд-во СпбГУ,1998.

33. Колесов Д.В., Сельверова Н.Б. Физиолого-педагогические аспекты полового созревания. - М.,1978.

34. Кон И.С. Половые различия и дифференциация социальных ролей // Соотношение биологического и социального в человеке: Материалы к симпозиуму. - М.,1975. - С.763-776.

35. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: брачно-семейные отношения. - Сб.: Изд-во СпбГУ, 2000.

36. Левкович В.П., Зуськова О.Э. Социально-психологический подход к изучению супружеских конфликтов // Психологический журнал. - 1985. - №3.

37. Лисовский В.Т. Любовь и нравственность. - Л.: Лениздат,1986.

38. Лозова Г.В., Рибакова Н.А. Дослідження уявлень підлітків про сімейне життя // психологія і педагогіка - нова інтеграція. Матеріалы 24-й наукової конференції Спб ГАФК ім.П.Ф. Лесгафта, Спб.,1998.

39. Ляхович Н.В. Семья глазами школьника // Ананьевские чтения - 99: Тезисы научно-практической конференции. - Спб.,1999. - С.202-204.

40. Макарова А.П. Динамика ролевых установок молодых супругов // Психология ХХІ века: Тезисы Международной межвузовской научно - практической конференции студентов и аспирантов. - Спб.: Изд-во СпбГУ, 2001. - С.235-237.

41. Малышева М.М. Современный патриорхат: Социально-экономическое эссе. - М.: Academia,2001.

42. Мацковский М.С. Современная семья и ее проблемы. - М.,1978.

43. Митина О.В., Петренко В.Ф. Кросскультурное исследование стереотипов женского поведения (В России и США) // Вопросы психологии. - 2000.-№1. - С.68-86.

44. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. - СПб.,1907. - С.74.

45. Обозов Н.Н. Психология взрослого человека.- Спб.,1997.

46. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. - 1982. - №2.

47. Психология: Словарь / под общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990.

48. Рибалко Е.Ф., Попова Е.Ф. Влияние оценки и самооценки личностных качеств на напряженность семейных отношений // Семья и личность (психолого-педагогические и медико-психологические проблемы). - М.,1981.- С.192-193.

49. Психологія: Підручник / Під ред. А.А. Крилова. - М.,1998. - Гл.18.

50. Самуэлс Е. Юнг и постюнгенианцы. Курс юнгенианского психоанализа. - М.,1997.

51. Семенов В.Е. Образы брака и любви в молодежных журналах(опыт контент-анализа) // Молодежь, образование, воспитание, трудовая деятельность. - Л.,1973.

52. Станиславская И.Г., Захарова М.В. Формирование образного представления партнера в семейных отношениях у девочек младшего школьного возраста // Психология и педагогика - новая интеграция: Материалы 24-й научной конференции Спб ГАФК им. П.Ф. Лесгафта. - Спб.,1998. - С.69-70.

53. Сысенко В.А. Супружеские конфликты - 2-е изд. Переработаное и дополненое. - М.: Мисль,1989. - С.15 - 17, 92-94.

54. Таслер Е. Социально-психологические особенности женщин, ориентированных на профессионально-трудовую деятельность в условиях эмиграции // Психологические проблемы русских эмигрантов в германии. - Спб.,2001 - С.93-114.

55. Федотова Н.Ф. Глава семьи: мотивы признания // Вопросы психологии. - 1983. - №5. - С.87-94.

56. Фотеева Е.В. Межличностные отношения супругов и число детей в семье // семья и социальная культура. - М.,1987.

57. Фотеева Е.В. Образы мужа и жены: стереотипы обыденного сознания // Семья в представлениях современного человека. - С.,1990.

58. Фридан Б. Загадка женственности. - М.: прогресс,1994.

59. Шишкина О.В. К вопросу о современных супружеских отношениях // Психология и педагогика - новая интеграция: Материалы 24-й научной конференции Спб ГАФК им.П.Ф. Лесгафта. - Спб.,1998. - С.71-75.

60. Шилов И.Ю. Фамилистика (психология и педагогика семьи). Практикум. Санки-Петербург, изд-во «Петрополис», 2000. - 416с.

61. Юфреева Т.И. Образы мужчин и женщин в сознании подростков //Вопросы психологии.-1985.-№3.

62. Янкова З.А. Городская семья. - М.,1979.

63. Янкова З.А., Ачильдиева Е.Ф., Лосева О.К. Мужчина и женщина в семье. - М.,1983.

64. Сатир В. Психотерапия семьи. - СПб.: «Речь», 2000. - 281 с.

65. Молодая семья: Социально-экономические, правовые, морально-психологические проблемы / Сост. В.И. Зацепин, А.В. Берещенко, Л.М. Бучинская. - К.: Изд-во «Україна», 1991. - 314 с.

66. Молода сім'я України 90-х / За ред. Ю.М. Якубовой. - К.: АЛД, 1996. - 464 с

67. Мілютіна К.Л. Теорія та практика психологічного тренінгу: Навч. Посіб. - К.: МАУП, 2004. - 192 с.

68. Ковалев С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 208 с.

69. Ковалев С.В. Психология семейных отношений. - М.: Просвещение

Размещено на Allbest.ru

...