Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей

Розглядаються питання формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей. Запропоновано новий підхід до формування мотивів навчання, який базується на включенні у начальний процес матеріалів з історії науки.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2022
Размер файла 150,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Отже, при формуванні мотивації (такого складного та багатоаспектного поняття) варто враховувати декілька факторів: по-перше, індивідуальні особливості особистості (чутливість, розвиток інтелекту та вже існуючі інтереси), по-друге, неодмінною важливою умовою формування мотивації до діяльності особистості є авторитет людини (викладача/вчителя), який впливає на формування мотиву.

На основі виділених психолого-педагогічних та науковометодичних напрямів використання історичних матеріалів з метою формування мотивації студентів до навчальної діяльності нами виділено такі педагогічні умови формування мотивації засобами історіографії: використання сформованої методичної системи впровадження засобів історіографії в навчальний процес, забезпечення професійної компетентності викладачів, систематичне підкріплення у студентів мотивації до оволодіння професійними знаннями і навичками, залучення студентів до активної пошукової навчальної роботи.

Охарактеризуємо кожну зі сформованих педагогічних умов детальніше.

1. Використання сформованої методичної системи впровадження засобів історіографії в навчальний процес. Під час формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності потрібне чітке окреслення змісту навчання, методів навчання, форм організації та засобів навчання. Тому першою педагогічною умовою формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності є сформована методична система формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності засобами історіографії.

2. Забезпечення професійної компетентності викладача може відбуватися як цілеспрямований процес, зокрема, через забезпечення викладача відповідними матеріалами (навчально-методичною літературою, допоміжною психолого-педагогічною літературою, методичними рекомендаціями з використання засобів історіографії в навчальному процесі з метою формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності), відвідування методичних семінарів, конференцій, через систематичне підвищення кваліфікації. Необхідною умовою забезпечення професійної компетентності викладача є його неперервна самоосвіта.

3. Систематичне підкріплення у студентів мотивації до оволодіння професійними знаннями і навичками відбувається завдяки підкріпленню новоутворень в мотиваційній сфері студента, зокрема, усвідомлення актуальності вивчення дисципліни, позитивний досвід навчально-пізнавальної діяльності, інтерес до навчального процесу через відповідні прийоми використання засобів історіографії: повідомлення історичних матеріалів викладачем; проведення бесід, підготовка та виступ студентів з рефератами, гурткова робота (факультативи), участь в конференціях, одержання студентами інформації історичного характеру з навчальної літератури, перегляд слайдів та відеоматеріалів історичного характеру.

4. Залучення студентів до активної пошукової навчальної роботи є важливою умовою при формуванні мотивації до навчально-пізнавальної діяльності. Це і наслідок, і першопричина формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, оскільки сприяє утворенню інтересу, пізнавальної активності, усвідомлення актуальності вивчення дисципліни.

мотивація навчально пізнавальна студент технічний

Висновки

1. Тема мотивації у педагогіці та психології є однією з фундаментальних проблем сьогоднішньої науки, оскільки саме мотивація є запорукою і причиною діяльності. Цій темі приділено достатньо уваги, однак аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що на сьогоднішній день існують паралельні, а можливо й діалектично протилежні точки зору до визначення понять, що стосуються проблеми мотивації та основних мотиваційних категорій. В нашому дослідженні ми будемо дотримуватися схеми, запропонованої І. П. Ільїним «мотив-мотивація-мотиваційна сфера», кожен наступний елемент якої є узагальненням попереднього. Тому первинним поняттям відносно мотивації є «мотив», дослідження якого виступає на перший план, оскільки мотивація визначена саме через поняття мотиву. Крім того, процес активізації спонукальних сил поведінки та діяння особистості нами визначено як мотивування.

2. Оскільки мотивація визначена саме через поняття мотиву (як сукупність мотивів), то логічним було проведене дослідження з визначення основних функцій мотиву та існуючих класифікацій мотивів. Поняття мотиву визначено неоднозначно, а тому класифікація мотивів залежить від того, який підхід до тлумачення терміна «мотив» вибрав для себе класифікатор. Ми в нашій роботі зупинилися на найбільш прийнятній на нашу думку, класифікації «позитивні та негативні мотиви» і, відповідно, «позитивна і негативна мотивація» стосовно формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей засобами історіографії. Основними мотивами, які ми виділяємо для ефективної навчально-пізнавальної діяльності студентів, є пізнавальний мотив, професійний мотив, мотив «потреба в досягненні».

3. У психології існує декілька підходів до формування мотиву: структурно-психологічний підхід, біологізований (морфо-функціональний), гештальт-підхід, кожен з яких є науково обґрунтованим. На нашу думку, процес формування мотиву синтезує в собі перераховані підходи, а найважливішими факторами в цьому процесі є сам індивід, у якого формується мотив (при цьому такі психологічні особливості студента, як комфортність, навіюваність відіграють суттєву роль), і авторитет викладача, який є необхідною умовою при здійсненні впливу на мотиваційну сферу особистості. Якщо після зовнішнього впливу на індивіда (на мотиваційну сферу) у нього з'явилося бажання до здійснення певної діяльності і почалося активне її здійснення, то вважаємо, що в мотиваційній сфері особистості активізувався новий мотив.

4. До основних педагогічних умов формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності засобами історіографії віднесено використання сформованої методичної системи впровадження засобів історіографії в навчальний процес, забезпечення професійної компетентності викладачів, систематичне підкріплення у студентів мотивації до оволодіння професійними знаннями і навичками, залучення студентів до активної пошукової навчальної роботи.

Основні результати розділу відображено у публікаціях автора [195], [196], [199].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.