Таблиця 3.1.1

«Структура самоорганізації. Структурні елементи»

Рівень самоорганізації	Орієнтація у часі	Відповідає на питання	Елементи
Стратегічний	Рік і більше	Напрямок руху особистості. З якими цінностями, принципами, орієнтирами?	Стратегія
			План на рік
Тактичний	Тиждень/місяць	Перерозподіл пріоритетів. Я роблю саме те, що потрібно?	План на місяць
			План на тиждень
			Управління проектами*
Оперативний	Один день	Продуктивність. Чи все я встигаю зробити сьогодні?	Задачі
			Рекурентні задачі*
			Рутини*
			Календарні події*

*Управління проектами. Проекти:



- Кінцеві: комплекс задач з певним терміном закінчення.

- Безкінечні: довгострокові з невизначеним терміном закінчення. Нові задачі виникають постійно;

*Рекурентні задачі: ті, що повторюються;

*Рутини: повторювані правила, фонові процеси;

*Календарні події: прив'язані до часу.

Важливим компонентом системи самоорганізації є впровадження принципу моніторингу показників успішності. Оскільки суб'єктивні враження зазвичай не вірні, потрібно вирішити які показники успішності діяльності потрібно відстежувати, та як їх аналізувати. Коли людина бачить показники результатів діяльності, що можна кількісно виміряти, мозок автоматично починає займатися тим, щоб ці показники покращувати.

Перший день тренінгу складається з двох частин: викладення теоретичного матеріалу для поглибленого розуміння складових самоменеджменту, з чим необхідно працювати та чому; Надання домашнього завдання для подальшого самостійного опрацювання учасниками тренінгу. Розглянемо детальний план першого етапу тренінгової роботи у таблицях 3.1.2 і 3.1.3:

Таблиця 3.1.2

«План першої зустрічі»

Тема зустрічі	Мета зустрічі	Завдання зустрічі	Структура зустрічі
«Структура самоорганізації та її елементи»	Налагодити всі елементи самоорганізації. .	Сформувати розуміння структури системи самоорганізації. Сприяти налагодженню елементів структури Опанування принципу моніторингу.	Знайомство та висвітлення плану заняття
			Викладення теоретичного матеріалу у вигляді лекції
			Моделювання ситуацій та спільне обговорення питань
			Надання домашнього завдання
			Зворотній зв'язок

Детально розглянемо завдання для самостійного опрацювання першого етапу тренінгової роботи у таблиці 3.1.3:

Таблиця 3.1.3

«План домашнього завдання (Д/З) першої зустрічі»

Тема Д/З	Мета Д/З	Задачі Д/З	Завдання для домашнього опрацювання
Стратегічний рівень	Налагодити самоорганізацію на стратегічному рівні. Збільшити задоволеність життям	Визначити напрямок руху та орієнтири. Поставити довготривалі цілі.	1. Виділити цілі на майбутнє. 2. Створити стратегію. 3. Написати пан на рік (можна й більше).
Тактичний рівень	Налагодити самоорганізацію на тактичному рівні.	Визначити пріоритети. Зменшити напругу від великої кількості необхідних справ.	1. Написати план на місяць. 2. Написати план на тиждень. 3. Розписати план для проектів.
Оперативний рівень	Налагодити самоорганізацію на оперативному рівні. Встигати виконувати список справ на день. Очистити голову від зайвих думок, що викликають тривогу. Можливість фокусуватися на головному.	Впровадити щоденне планування своєї діяльності. Використовувати планер для фіксації задач.	1. Кожен вечір писати план на наступний день. 2. Занести у планер всі рекурентні задачі. 3. Виділити та зафіксувати у планері час на виконання рутин. 4. Занести у планер всі календарні події.
Принцип моніторингу	Впровадити облік показників успішності діяльності.	Впровадити та налагодити облік результативності та управління ними.	5. Поміркувати й записати, які показники діяльності необхідно відслідковувати? За яким принципом їх аналізувати?



Самоменеджмент базується на здатності до планування своєї діяльності й як наслідок свого життя в цілому, тому другий етап тренінгової роботи присвячений опануванню системи планування своєї щоденної діяльності. Щоб взяти будь-що під контроль (будь це кухня, компанія чи свідомість) потрібно провести сбір, обробку, організацію, огляд та виконання. Оскільки, наша свідомість призначена для створення ідей, а не для їх зберігання, другий етап тренінгової роботи - це лекція, метою якої є впровадження спеціальних рекомендацій у свою щоденну діяльність, що допоможуть очистити свідомість від купи справ і направити свій ресурс на їх виконання. Детально розглянемо наступні рекомендації та завдання для самостійного опрацювання другого етапу тренінгової роботи:

Рекомендація №1. (якщо ви тримаєте все в голові)

Утримання всіх задач неможливе без використання планера, коли ми тримаємо все в голові, це дуже енергозатратна справа з великою вірогідністю похибок, забувань та в результаті щоденних невдач. Щоб подолати цю проблему потрібно переносити інформацію на будь який носій, це може бути щоденник, календар, планер у своєму телефоні, нотатки. Коли ви це зробите, миттєво побачите поліпшення справ та свого самопочуття.

Рекомендація №2. (якщо ви відчуваєте, що маєте справу з надзвичайно великим обсягом інформації і розумієте, що повернути контроль над ситуацією вдасться лише після декількох годин або днів, присвячених лише на спроби все систематизувати).

Крок 1. Купуйте два лотка для вхідних задач.

Крок 2. Зберіть всі свої документи, нотатки, нагадування і покладіть в лоток для вхідних. Ваш лоток для вхідних повинен стати єдиною точкою входу для будь якої поступаючої інформації. 

Для функції лотка ви можете використовувати будь-який планер на телефоні, наприклад програму “Tik tik”. 

Рекомендація №3. (якщо ви в ситуації коли нічого не просувається через те що не був зафіксований пункт, що вимагає певних подальших дій)

Крок 1. Інструмент для збору завжди повинен бути у вас під рукою. Це може бути смартфон або папір з ручкою.

Крок 2. Фіксуйте будь яке питання, що потребує дій, або ідею, як тільки вона виникає, особливо під час робочих зустрічей, розмов, роздумів. Не дозволяйте хорошим ідеям або домовленостям о наступних діях “втікати” від вас.

Крок 3. Не рідше за один раз за день збирайте всі свої записи і складайте в лоток для вхідних. Протягом дня ви можете одразу вносити інформацію в потрібний список, наприклад “наступні дії”, “лист очікування” та ін. 

Рекомендація №4. Очищення свідомості

Заплануйте від 20 до 30 хвилин на проведення “очищення свідомості. Виконуйте цю вказівку регулярно, переміщаючи все що ви зібрали в лоток для вхідних.

Для першого очищення свідомості вам необхідно:

1. Знайти спокійне тихе місце.

2. Мати під рукою стопку паперу та ручку, або цифровий гаджет.

3. Фіксуйте кожну думку, ідею, що займають вашу увагу. Ві повинні повністю звільнити свою пам'ять.

4. Легше сформулювати наступні дії, якщо ви випишете кожну думку на окремий лист паперу.

Обробка й очищення лотка для вхідних не означає, що все це потрібно виконати. Це означає прояснити для себе кожну задачу, вирішити, що вона собою представляє і що потрібно з нею робити.

Рекомендація №5. Створення списку наступних дій, та інші списки.

Розпишіть всі свої наступні дії в один список і ви отримаєте можливість відслідковувати все, що вам потрібно зробити в одному місці. Відслідковуйте хід своїх проектів в одному списку.

Крок 1. Оберіть в якому форматі ви будете вести свої списки

Крок 2. Створите список «Проекти».

Крок 3. Заповніть список «Проекти».

Крок 4. Сформулюйте назву кожного з проектів з точки зору бажаного результату. Воно повинно починатися з дієслова дії, котра потрібна для його досягнення.

Крок 5. Запишіть хоча б одну наступну дію для кожного проекту.

Рекомендація №6. (у випадку відсутності організованості).

Створіть папки для зберігання інформації. Відсутність організованості - один з більших стресових факторів життя. Окрім того, це сильно знижує продуктивність.

Крок 1. Придбайте канцелярське приладдя.

Крок 2. Організуйте систему паперових та електронних папок: папка з допоміжними матеріалами до наступних дій; папка з проектами; папка «додому»; папка «в офіс»; папка «прочитати/проглянути».

Рекомендація №7. Проводьте щотижневий огляд.

Крок 1. Проведіть свій перший щотижневий огляд.

Крок 2. Виберіть регулярний час та місце й додайте проведення огляду в календар як рекурентну задачу.

Рекомендація №8. Проводьте щоденний огляд.

Крок 1. Для початку перевірте календар.

Крок 2. Проведіть «швидке сканування».

Крок 3. Перевірте свої списки.

Крок 4. Виділите «час на обробку».

Крок 5. Визначте й враховуйте свої обмежуючі критерії. (Контекст, запас часу, запас енергії, пріоритетність).

Третя зустріч тренінгової роботи присвячена розвитку таких навичок, як: аналіз протиріч, прогнозування, цілепокладання, планування, оцінка якості, прийняття рішень та самоконтроль. З метою покращення цих навичок була проведена лекція з викладенням теоретичного матеріалу й наданням практичних рекомендацій. Розглянемо план зустрічі третього етапу тренінгової роботи у таблиці 3.1.4:

Таблиця 3.1.4.

«План третьої зустрічі тренінгової програми»

Навички	Мета	Рекомендації
Аналіз протиріч	Формувати суб'єктивну модель ситуації.	Ставити і відповідати собі на питання: Чому зараз не виходить так, як це було раніше? Що змінилося в порівнянні з минулим? Що відбувається зі мною? У чому причина моїх невдач (в мені, в інших, в обставинах, що склалися)? Що відбувається навколо мене? Який реальний стан речей?
Прогнозування	Формувати модель-прогноз, яка заснована на аналізі минулого і сьогодення, на аналізі суперечностей між минулим і сьогоденням. Прогноз - це спроба зазирнути в майбутнє, передбачити хід подій або бажані дії.	Намагатися отримати відповіді на питання: Чи можна щось змінити? Що може змінитися, якщо я втручуся і буду якось діяти? Що буде, якщо я не втручуся в хід подій?
Цілепокладання	Формування суб'єктивної моделі бажаного або належного. В основі визначення мети лежить прогноз. Це перехід від припущення про принципову можливість провести зміни до припущення про ймовірні результати. Цілепокладання - це процес створення системи цілей, співвіднесення їх між собою і вибору кращих. При виборі цілей їх порівнюють за тривалістю. З точки зору суб'єктивної привабливості оцінюється ймовірність досягнення мети, зусилля, необхідні для її досягнення.	Прагнути отримати відповіді на такі питання: Якими повинні бути результати? В якому напрямку потрібно змінювати себе, своє спілкування, поведінку або діяльність? Що конкретно можна змінити, ситуацію або самого себе?

Таблиця 3.1.4 (продовження)

«План третьої зустрічі тренінгової програми»

Навички	Мета	Рекомендації
Планування	Формування моделі засобів досягнення мети і послідовності їх застосування. Відповідно до цілей плани можуть бути стратегічними, тактичними, оперативними.	Пошук відповіді на питання: Які засоби потрібні для досягнення мети? В якій послідовності їх слід застосовувати?
Критерії оцінки якості	Формування критеріїв оцінки якості. Поспішне визначення критеріїв може призвести до того, що вони виявляться недостатньо обґрунтованими або просто помилковими, а це може привести до абсолютно інших результатів, ніж було спочатку задумано.	Необхідно вирішити питання: Якими повинні бути показники, що дозволяють оцінити успіхи в реалізації плану? Як оцінити, що зроблене було необхідним? Як оцінити, що моїх вчинків і дій достатньо?
Прийняття рішень	Знайти оптимальне рішення, яке передбачає поєднання сміливості і обачності. Перехід від плану до дій.	Відповісти на питання: Чи все я передбачив? Чи є у мене ще час? Починати діяти або ще потрібно почекати трохи?
Самоконтроль	Збір інформації про те, як проходить виконання плану в реальному спілкуванні, поведінці, діяльності.	Відповісти собі на питання: Як йде справа? Чи є рух до мети? Чи немає помилок в моїх вчинках?

Поки людина не оволодіє навичкою самоорганізації, її постійно буде супроводжувати стрес. [26] «Зберігай рівновагу та порядок у житті, і тоді будеш нестримним й неповторним в роботі», таким є девіз і тема четвертого етапу тренінгової роботи.

Коли ми відкладаємо справи на потім, ми витрачаємо багато психічної енергії на придушення думок про невиконані задачі. Причиною такої прокрастинації зазвичай є відсутність чіткого плану дій та неусвідомленість об'єму задач. Для того, щоб продуктивно вирішувати будь-яку задачу спершу необхідно детально її продумати та по пунктах викласти на папір. Лише після того, як людина створить план та занотує все крок за кроком, можна переходити до їх спокійного виконання на операційний рівень.

Детально розглянемо план четвертої зустрічі тренінгової роботи у таблиці 3.1.5:



Таблиця 3.1.5

«План четвертої зустрічі тренінгової програми»

Тема зустрічі	Мета зустрічі	Проблемне місце	Причина наявності проблемного місця	Рекомендації
«Лінощі»	Позбутися прокрастинації та стану фрустрації	Фізична лінь	1. Відсутність режиму дня. 2. Поганий сон. 3. Відсутність фізичної активності. 4. Шкідлива їжа. 5. Шкідливі звички.	1. Спати не менше 8 годин. Лягати до 23 годин вечора. 2. Робити розминку зранку та посеред робочого дня. Займатися спортом. 3. Їсти корисну легку їжу. Не забувати поїсти на роботі. 4. Зменшити вживання алкоголю, куріння та інші погані звички.
		Психічна (інтелектуальна) лінь	Відсутність бажання: 1. Навчатися, розвиватися. 2. Планувати свою діяльність. 3. Малювати повну картину цілком і повністю перш ніж почати щось робити. Візуалізувати, зрозуміти: Навіщо? Яким чином? За допомогою яких засобів?	Використовуючи допоміжні засоби у вигляді електронного планеру, нотаток або паперу з ручкою, виконувати наступні дії: 1. Постановка цілей діяльності. 2. Усвідомлення засобів досягнення цілі. 3. Створення детального плану дій. 4.Відстежування досягнення проміжних результатів.
		Духовна лінь	Відсутність прагнення до усвідомленості.	1. Медитації. 2. Духовні практики. 3. Читання духовної літератури.



3.2 Аналіз результатів тренінгу розвитку самоменеджменту працівників ІТ-компанії

Отже, після проведення тренінгу ми провели повторне тестування вибірки з метою порівняння результатів до та після тренінгової роботи. Повторне тестування відбувалося за допомогою використання двох методик:

1) Методика «Здатність до самоуправління» (тест ССУ) Н. М. Пейсахова;

2) Опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» (ССПМ) В.І.Моросанова.

Для підтвердження ефективності тренінгу нами були використані методи математичної статистики. Ми визначили, що за 9 показниками спостерігаються значимі відмінності, тому проаналізуємо результати респондентів за ними.

Тож, результати повторного тестування вибірки за методикою «Здатність до самоуправління» у авторстві Н. М. Пейсахова представлені у таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1

«Результати повторного тестування за методикою «Здатність до самоуправління» Н. М. Пейсахова»

Показник	Середній рівень	Рівень вище середнього	Високий рівень
	кільк. респ.	%	кільк. респ.	%	кільк. респ.	%
Аналіз протиріч	0	0	8	80	2	20
Цілепокладання	0	0	6	60	4	40
Планування	0	0	0	0	10	100
Критерій оцінки якості	0	0	8	80	2	20
Самоконтроль	8	80	0	0	2	20
Загальна здатність до самоуправління	0	0	8	80	2	20



Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Аналіз протиріч» на рисунках 3.2.1 та 3.2.2:

Рис. 3.2.1. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Аналіз протиріч» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.1. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Аналіз протиріч» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.1 та 3.2.2 ми з'ясували, що за шкалою «Аналіз протиріч» у більшості респондентів результати покращилися. Під час повторного тестування жоден з досліджуваних не отримав рівень нижче середнього або середній рівень, всі особистості тепер характеризуються рівнями вище середнього та високим. Тож, після тренінгу вони навчилися більш ефективно оцінювати актуальну ситуацію, що допомагає їм приймати адекватні рішення. Вони не впадають у негативні емоції, а навпаки спрямовують свою розумову діяльність на пошук причин невдач та знаходження варіантів вирішення проблеми.

Таблиця 3.2.2

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Аналіз протиріч	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
3,60	5	0,001

Згідно з таблицею 3.2.2, за шкалою «Аналіз протиріч» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів адекватно аналізувати поточну ситуацію та приймати ефективні рішення для усунення труднощів, які з нею пов'язані.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Цілепокладання» на рисунках 3.2.3 та 3.2.4:

Рис. 3.2.3. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Цілепокладання» до тренінгової роботи



Рис. 3.2.4. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Цілепокладання» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.3 та 3.2.4 ми визначили, що за шкалою «Цілепокладання» групові результати вибірки покращилися. Результати підвищилися з середнього рівня здатності до цілепокладання до рівня вище середнього, також зросла кількість досліджуваних, які характеризуються високим рівнем з 20% до 40%. Тож, тренінг допоміг особистостям розвинути здатність ставити перед собою реалістичні та адекватні цілі, вони можуть об'єктивно оцінити чого хочуть і що їм потрібно, а також чи можливо цього досягнути в даний момент. Вони прогнозують результати досягнення бажаного та загалом відповідально ставляться до процесу постановки цілей.

Таблиця 3.2.3

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Цілепокладання	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
3,80	5,40	0,001

Згідно з таблицею 3.2.3, за шкалою «Цілепокладання» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів ставити перед собою реалістичні цілі та припускати можливі результати їх досягнення.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Планування» на рисунках 3.2.5 та 3.2.6:

Рис. 3.2.5. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Планування» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.6. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Планування» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.5 та 3.2.6 ми з'ясували, що за шкалою «Планування» абсолютно у всіх респондентів покращилися результати після проходження тренінгу. Під час повторного тестування було виявлено, що з рівнів середнього та вище середнього результати зросли до високих показників. Тож, тепер досліджувані здатні створювати ефективні та деталізовані плани з метою досягнення власних цілей. Вони намагаються планувати свою діяльність, дотримуватися плану та чітко слідувати йому. Це допомагає їм тримати ситуації під контролем та не приймати рішення хаотичним способом.

Таблиця 3.2.4

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Планування	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
4,40	6	0,000

Згідно з таблицею 3.2.4, за шкалою «Планування» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів детально планувати свою діяльність та дотримуватися заданого графіку.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Критерій оцінки якості» на рисунках 3.2.7 та 3.2.8:

Рис. 3.2.7. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Критерій оцінки якості» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.8. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Критерій оцінки якості» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.7 та 3.2.8 ми з'ясували, що за шкалою «Критерій оцінки якості» у всіх респондентів результати покращилися. За допомогою повторного тестування ми з'ясували, що з низького, нижче середнього та середнього рівнів показники досліджуваних зросли до рівнів вище середнього та високого. Це означає, що за допомогою тренінгу особистості покращили свою здатність об'єктивно оцінювати себе, свої можливості та свої результати. У них майже або повністю сформовані критерії оцінки своєї діяльності, тобто такі досліджувані визначилися з тим, які аспекти є найбільш важливими у їх справах, на чому варто концентрувати свою увагу.

Таблиця 3.2.5

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Критерій оцінки якості	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
2	5,20	0,000



Згідно з таблицею 3.2.5, за шкалою «Критерій оцінки якості» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів об'єктивно оцінювати свої можливості, результативність своєї діяльності та себе загалом.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Самоконтроль» на рисунках 3.2.9 та 3.2.10:

Рис. 3.2.9. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Самоконтроль» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.10. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Самоконтроль» після тренінгової роботи



За допомогою рисунків 3.2.9 та 3.2.10 ми визначили, що за шкалою «Самоконтроль» результати деяких досліджуваних покращилися. Так, жоден з респондентів більше не характеризується низьким рівнем самоконтролю, 80% вибірки властиві середні показники (такі результати отримали ті особи, що до тренінгу отримали низькі результати), а також у 20% після проходження тренінгу були виявлені високі результати за даною шкалою. Тож, деякі учасники тренінгу почали більше контролювати процес реалізації планів та цілей, вони намагаються слідкувати за тим, як рухаються справи, чи все йде в правильному напрямку і т.д. Вони прагнуть бути більш включеними у даний процес, хоча іноді й досі можуть пускати все напризволяще.

Таблиця 3.2.6

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Самоконтроль	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
3	4	0,042

Згідно з таблицею 3.2.6, за шкалою «Самоконтроль» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на бажання респондентів більш відповідально ставитися до контролю своє діяльності та процесу руху до бажаної мети.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Загальна здатність до самоуправління» на рисунках 3.2.11 та 3.2.12:



Рис. 3.2.11. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Загальна здатність до самоуправління» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.12. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Загальна здатність до самоуправління» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.11 та 3.2.12 ми з'ясували, що за шкалою «Загальна здатність до самоуправління» результати вибірки покращилися. Після проходження тренінгу у жодного респондента не був виявлений середній рівень (як це було під час першого тестування), зросла кількість досліджуваних, які характеризуються рівнем вище середнього з 20% до 80%, а також 20% тепер характеризуються високим рівнем здатності до самоуправління. Це означає, що учасники тренінгу покращили свою здатність до самоуправління в цілому, а саме: до планування діяльності, контролю за процесом реалізації мети та прогнозування можливих варіантів розвитку ситуації, вміння ставити перед собою реалістичні цілі, корекції поведінки в залежності від нових умов, здатності приймати адекватні рішення, а також вміння об'єктивно оцінювати себе та свої можливості.

Таблиця 3.2.7

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою Пейсахова з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Загальна здатність до самоуправління	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
29,20	39,20	0,000

Згідно з таблицею 3.2.7, за шкалою «Загальна здатність до самоуправління» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність досліджуваних ефективно керувати своєї діяльністю та планами, вони вміють ставити перед собою адекватні цілі та добиватися їх досягнення.

Результати повторного тестування респондентів за «Опитувальником саморегуляції поведінки» представлені у таблиці 3.2.8.

Таблиця 3.2.8

«Результати повторного тестування за опитувальником саморегуляції поведінки (ССПМ)»

Показник	Середній рівень	Високий рівень
	кільк. респ.	%	кільк. респ.	%
Планування	2	20	8	80
Оцінка результативності	0	0	10	100
Загальний показник саморегуляції	2	20	8	80



Згідно з таблицею 3.2.8 ми з'ясували, що за усіма визначеними показниками результати у респондентів є досить високими. Жоден з досліджуваних не отримав низьких результатів, тоді як більшість вибірки характеризується високим рівнем за усіма показниками. Найбільше вирізняються результати за шкалою «Оцінка результативності», адже тут абсолютно всі респонденти отримали високі результати.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Планування» на рисунках 3.2.13 та 3.2.14:

Рис. 3.2.13. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Планування» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.14. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Планування» після тренінгової роботи



За допомогою рисунків 3.2.13 та 3.2.14 ми визначили, що здатність до планування покращилася у 60% респондентів. Це означає, що вони здатні ефективно планувати свою діяльність, при цьому їх плани є досить детальними та реалістичними. Вони не схильні постійно змінювати плани, а навпаки прагнуть слідувати тому, що вже наявний. Такі особистості турбуються про власне майбутнє та планують його самостійно, покладаючись на самого себе.

Таблиця 3.2.9

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою ССПМ з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Планування	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
5,20	7	0,000

Згідно з таблицею 3.2.9, за шкалою «Планування» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів ефективно планувати власну діяльність.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Оцінка результативності» на рисунках 3.2.15 та 3.2.16:



Рис. 3.2.15. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Оцінка результативності» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.16. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Оцінка результативності» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.15 і 3.2.16 ми з'ясували, що у 80% вибірки покращилася здатність адекватно оцінювати результати власної діяльності. Причому тепер абсолютно всі респонденти характеризуються високим рівнем цієї здатності. Це означає, що тепер ці досліджувані можуть дати об'єктивну оцінку своїм досягненням, результатам та актуальній діяльності. Вони здатні визнати свої помилки та оцінити як слід виправити їх або як не допустити аналогічних у майбутньому. Також такі особистості можуть створювати власні критерії оцінки результатів.



Таблиця 3.2.10

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою ССПМ з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Оцінка результативності	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
6,40	7,40	0,001

Згідно з таблицею 3.2.10, за шкалою «Оцінка результативності» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів адекватно оцінювати себе та свою діяльність.

Для наочності ми зобразили результати до та після проходження тренінгу за шкалою «Загальний показник саморегуляції» на рисунках 3.2.17 та 3.2.18:

Рис. 3.2.17. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Загальний показник саморегуляції» до тренінгової роботи

Рис. 3.2.18. Відсоткові результати досліджуваних за шкалою «Загальний показник саморегуляції» після тренінгової роботи

За допомогою рисунків 3.2.17 та 3.2.18 ми можемо зробити висновок про те, що у 60% досліджуваних покращилася загальна здатність до саморегуляції власної діяльності. Тож, у більшості респондентів розвинулося вміння адекватно реагувати на нові умови, висувати та досягати реалістичні цілі та плани, вони здатні самостійно приймати важливі рішення та визначити напрямок своєї діяльності, який є найбільш прийнятним в тій чи іншій ситуації.

Таблиця 3.2.11

«Порівняння результатів до та після тренінгової роботи за методикою ССПМ з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок»

Загальний показник саморегуляції	Значимість t-критерію
Група 1 (До тренінгу)	Група 2 (Після тренінгу)
30,80	34,40	0,000

Згідно з таблицею 3.2.11, за шкалою «Загальний показник саморегуляції» відмінність між групами виявилися значимою. Тож, ми можемо зробити висновок, що тренінг позитивно вплинув на здатність респондентів адекватно регулювати різні аспекти власної діяльності.

Висновок до розділу 3

Зробивши теоретичний огляд питання структури самоменеджменту та самоорганізації особистості, її планування свого найціннішого ресурсу - часу, нами була розроблена власна модель розвитку самоменеджменту особистості, що включає такі компоненти: структура самоорганізації, що складається з трьох рівнів (стратегічний, тактичний та операційній) з відповідними до них елементами та надбудовою; принцип щоденного планування діяльності для ефективної організації своєї професійної діяльності та особистого життя; причини стресу та методи його подолання й уникнення. Використовуючи дані фактори ми провели чотирьох етапну тренінгову роботу на розвиток самоменеджменту респондентів. Впроваджуючи розроблену нами модель розвитку самоменеджменту ми передбачали підвищити здатність до самоменеджменту працівників компанії, підвищити продуктивність праці, сформувати навичку планування діяльності, зменшити стрес та збільшити задоволеність життям.

У тренінгу приймали участь 10 осіб. Після проведення усіх запланованих зустрічей нами було проведене повторне тестування для підтвердження ефективності тренінгу та порівняння результатів вибірки до та після його проходження.

У результаті, ми проаналізували групові результати вибірки до та після проведення тренінгової роботи і виявили, що результати за визначеними шкалами покращилися. За допомогою методів математичної статистики, а саме критерію t-Стьюдента для парних вибірок, ми визначили, що відмінність є значимою для 9 показників: «Аналіз протиріч», «Цілепокладання», «Планування», «Критерій оцінки якості», «Самоконтроль» і «Загальна здатність до самоуправління (за методикою «Здатність до самоуправління» (тест ССУ) Н. М. Пейсахова), а також «Планування», «Оцінка результативності» та «Загальний показник саморегуляції» (за опитувальником «Стиль саморегуляції поведінки» (ССПМ) В.І.Моросанова.). Тому, ми можемо зробити висновок про те, що наш авторський тренінг позитивно вплинув на здатність до самоменджменту у респондентів.



ВИСНОВКИ

1. На теоретичному рівні ми дослідили особистісну готовність до змін як феномен та поняття самоменеджмент. Виявили важливість досліджуваних характеристик в професійній діяльності працівників ІТ-компанії. Отже, самоменеджмент - це складна структура, а саме сукупність здатностей особистості націлених на планування будь-якої діяльності та власної саморегуляції, що забезпечують продуктивну життєдіяльність індивіда. Також широко застосовують поняття тайм-менеджменту, тому що першочергово мова йдеться про час в цілому та його використання суб'єктом життєдіяльності. Перш за все, самоменеджмент -- це процес управління своїми ресурсами в найширшому розумінні, а саме: в часі, просторі, професійній діяльності та навіть в спілкуванні. У дослідженні ми розглянули самоменедмент за такими складовими: цілепокладання, аналіз ситуації/протиріч, планування, самоконтроль, самоорганізація, критерій оцінки якості, корекція. Основною метою самоменеджменту є максимальне використання людиною власних можливостей, свідоме управління ходом свого життя та подолання зовнішніх обставин, як в професійному так і особистому житті.

Під особистісною готовністю до змін ми розуміємо широкий спектр складових понятя, оскільки не існує на сьогоднішній день чіткого визначення феномена особистісної готовності до змін. Психологами використовуються суміжні поняття - готовність до ризику (А.М. Шуберт); потреба у пошуку нових відчуттів (М. Цукерман); готовність до діяльності (Б. Г. Ананьєв, В.А. Крутецкий); диспозиція (В.А. Ядов); установка (Л. Ланге); готовність до події (А. Бадью). У роботі ми розглянули готовність до змін як особистісну характеристику, що виявляється в здатності позитивно переживати ситуації невизначеності за наступними критеріям: пристрасність, винахідливість, оптимізм, сміливість і підприємливість, адаптивність, впевненість, толерантність до двозначності.

Ми дізналися, що самоменеджмент та готовність до змін у сучасному світі є важливими характеристиками не тільки для працівників ІТ-компанії, але й в цілому для всіх людей. Оскільки наш час постійно диктує нові зміни та зростаючий запит на вдосконалення особистості, для кожного суб'єкта життєдіяльності постає задача досліджувати дані явища, досліджувати себе та невпинно розвиватись.

2. За допомогою емпіричного дослідження ми з'ясували, що більшій частині вибірки властиві середні або вище середніх результати майже за усіма шкалами оцінки рівня самоменеждменту респондентів. Винятком стали не високі результати малої частини респондентів за шкалами «Прогнозування», «Пийняття рішень», «Критерій оцінки якості», «Самоконтроль», «Самомтійність» та «Орієнтація на теперішньому». Також нами було визначено, що за опитувальником «Особистісної готовності до змін» респонденти за усіма шкалами проявляють або низький, або середній рівень результатів. Причому за шкалою «Толерантність до двозначності» для всієї вибірки властиві низькі показники. Високий рівень майже не характерний для респондентів за усіма шкалами.

3. На основі емпіричного дослідження самоменеджменту та готовності до змін респондентів ми використали методи математичної статистики з метою виявлення впливу здатності до самоменеджменту на особистісну готовність до змін працівників ІТ-компанії. Спочатку нами був встановлений тип розподілу за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова, для більшості показників розподіл виявився нормальним. Для проведення кореляційного аналізу ми скористалися критерієм Пірсона, який допоміг нам виявити значимі зв'язки між шкалами методик. І у підсумку ми використали регресійний аналіз, що дозволило у подальшому сформувати моделі регресії. Ми отримали 6 регресійних моделей, з такими залежними змінними готовності до змін - «Пристрасність», «Винахідливість», «Оптимізм», «Сміливість», «Адаптивність» та «Впевненість». Кожна модель була проілюстрована у вигляді рівняння та інтерпретована нами.

4. Зробивши теоретичний огляд понять самоменеджменту та самоорганізації особистості, а також проаналізувавши отримані результати респондентів. Ми встановили вплив здатності до самоменеджменту на особистісну готовність до змін, тож нами була розроблена власна модель розвитку самоменеджменту респондентів, з метою покращення досліджуваних показників, що включає такі компоненти: структура самоорганізації, що складається з трьох рівнів (стратегічний, тактичний та операційній) з відповідними до них елементами та надбудовою; принцип щоденного планування діяльності для ефективної організації своєї професійної діяльності та особистого життя; стрес - причини та методи його подолання й уникнення. Використовуючи дану модель, ми провели чотирьох етапну тренінгову роботу на розвиток самоменеджменту у респондентів з метою, підвищити продуктивність праці, сформувати навичку планування діяльності, зменшити стрес та збільшити задоволеність життям працівників компанії. Після аналізу групових результатів вибірки до та після проведення тренінгової роботи, нами було виявлено, що результати за визначеними шкалами покращилися. За допомогою методів математичної статистики, а саме критерію t-Стьюдента для парних вибірок, ми визначили, що відмінність є значимою для 9 показників: «Аналіз протиріч», «Цілепокладання», «Планування», «Критерій оцінки якості», «Самоконтроль» і «Загальна здатність до самоуправління (за методикою «Здатність до самоуправління» (тест ССУ) Н. М. Пейсахова), а також «Планування», «Оцінка результативності» та «Загальний показник саморегуляції» (за опитувальником «Стиль саморегуляції поведінки» (ССПМ) В.І.Моросанова.). Тому, ми можемо зробити висновок про те, що наш авторський тренінг позитивно вплинув на здатність до самоменджменту у респондентів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова К. А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина. - СПб.: Алетеи?я, 2001. - 304 с.

2. Адамс Б. Время. Секреты управления / Б. Адамс. - М.: АСТ Астрель, 2007. - 304 с.

3. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / М. Армстронг. - 8-е изд., пер. с англ. - СПб.: Питер, 2004. - 832 с.

4. Аслетт Д. Как успевать жить и работать / Д. Аслетт, К. Картаино. - пер. с англ. - М.: ACТ, 2007. - 159 с.

5. Афонин И. В. Управление развитием предприятия. Стратегическии? менеджмент, инновации, инвестиции, цены / И. В. Афонин. - М.: Дашков и К, 2002. - 380 с.

6. Бадью А. Философия и событие. Беседы с кратким введением в философию Алена Бадью. М., 2013.

7. Бардиер Л. Г. Смысловые подходы к понятию толерантности [Текст] / Л.Г. Бардиер // Научно-публицистическии? вестник «Век толерантности». - 2007. - No6. - С. 32-35.

8. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники[Текст]/ И.В. Вачков.- М.: Изд-во «Ось», 2008. - 256 с.

9. Вертакова Ю. В. Современные проблемы россии?ского менеджмента в условиях инновационнои? экономики / Ю. В. Вертакова, В. А. Плотников // Современные тенденции развития менеджмента и государственного управления: материалы межрегиональнои? научно-практическои? конференции; под ред. А.В. Полянина. - Оре?л: Изд-во ОФ РАНХиГС, 2016. - С. 11-14.

10. Гусев А. И. Проблематика научнои? классификации толерантности к неопределенности [Текст] / А. И. Гусев // Наука и образование. - 2009. -No 5-6. -С.42-45.

11. Гусев А. И. Толерантность к неопределенности как составляющая личностного потенциала [Текст]/ А.И. Гусев, // Личностныи? потенциал: структура и диагностика / под ред. Д.А. Леонтьева. -М.: Смысл, 2011. - С. 300-329.

12. Добротворскии? И. Л. Самоменеджмент. Эффективные технологии. Практическое руководство для решения повседневных проблем / И. Л. Добротворскии?. - М.: Приор-издат, 2003. - 272 с.

13. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности / М.И.Дьяченко, Л.А. Кандыбович. -Минск: Изд-во БГУ, 1976. -175 с.

14. Дядичкин В. П. Психофизиологические резервы повышения работоспособности / В. П. Дядичкин. ? Минск: Вышэи?шая школа, 1990. - 119 с.

15. Заи?верт Л. Ваше время - в Ваших руках: Советы деловым людям, как эффективно использовать рабочее время / Л. Заи?верт ; пер. с нем. - М. : Интерэксперт - Инфра - М., 1995. - 267 с.

16. Зинченко В. П. Толерантность к неопределенности: новость или психологическая традиция? // Вопр. психол., 2007. No. 6. С. 19-21.

17. Кенни Д. Т. Специфика нетерпимости к неопределенности [Электронныи? ресурс]/ Д.Т. Кенни, Р.Гинзберг // Journal of Abnormal Psychology, 1958. - No 56 (3) . - С. 300-304. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/tolerantnost-k-neopredelennosti

18. Кинан К. Самоменеджмент / К. Кинан. - пер. с англ. - М.: Эксмо, 2006. - 74 с.

19. Корнилова Т. В. Ригидность, толерантность к неопределенности и креативность в системе интеллектуально-личностного потенциала человека [Текст] / Т.В. Корнилова // Вестник московского университета. Серия 14. Психология - 2013. - No4 - с.36-47.

20. Крикун О. А. Самоменеджмент : учебное пособие / О. А. Крикун. - Х. : ХНУ В. Н. Каразина, 2014. - 344 с.

21. Кузьменко И. И. Роль и значимость человеческого фактора в процессе разработки и принятия управленческих решении? / И. И. Кузьменко, Г. В. Воронцова // Научныи? потенциал студенчества в XXI веке: материалы IV международнои? научнои? конференции студентов, аспирантов и молодых ученых. Том третии?. Экономика. - Ставрополь: СевКавГТУ, 2010. - Т. 3. - С. 295-298.

22. Леонов И. Н. Толерантность к неопределенности как психологическии? феномен: история становления конструкта/ И.Н. Леонов // Вестник Удмуртского университета. Серия «Философия. Психология. Педагогика». -2014. - No4. - Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/tolerantnost-kneopredelennosti-kak- psihologicheskiy-fenomen-istoriya-stanovleniya-konstrukta

23. Леонтьев А. Н. Деятельность и личность / А. Н. Леонтьев // Вопросы философии, 1974, No 4, с. 87-97; No 5, с. 65-78.

24. Лукашевич Н. П. Самоменеджмент. Теория и практика: учебник / Н. П. Лукашевич. - Киев: Ника-Центр, 2007. - 344 с.

25. Лукашевич Н. П. Самоменеджмент: как достигнуть успеха в деловои? карьере. Кн. 2: Практикум деловои? карьеры / Н. П. Лукашевич, О. Н. Лукашевич. - Х. : ОКО, 1998. - 327 с.

26. Методы преодоления стресса. - URL: http://stress.depressii.net.

27. Парахина В. Н. Самоменеджмент: учебник / В. Н. Парахина, В. И. Перов. - М.: Издательство МГУ им. М. В. Ломоносова, 2012. - 364 с.

28. Петрова Н. И. Толерантность самоактуализирующеи?ся личности [Электронныи? ресурс]/ Н.И.Петрова // Толерантность и проблема идентичности: материалы Международнои? научно-практическои? конференции «Ежегодник России?ского психологического общества», 2002. - Т. 9 (4). - С. 254-267. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/ article/n/tolerantnost-k-neopredelennosti

29. Раи?городскии? Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара, 2001.

30. Резник С. Д. Персональныи? менеджмент. Практикум : учеб. пособ. / С. Д. Резник, В. В. Бондаренко, С. Н. Соколов, - 2-е изд., доп. - М. : ИНФРА-М, 2010. - 256 с.

31. Русинов Ф. М. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношении? : учеб. пособие / Ф. М. Русинов, Л. Ф. Никулин и др. - М. : ИНФРА-М, 1996. - 352 с.

32. Сидоренко Е. В. Методы математическои? обработки в психологии[Текст]/ Е.В. Сидоренко. - СПб.: ООО «Речь», 2009. - 350с.

33. Фетискин Н. П., Козлов В.В., Мануи?лов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002.

34. Харари Ю. Н. 21 урок для XXI века. М.:Синдбад - 2016. 37-53 с.

35. Швальбе Б. Личность, карьера, успех / Б. Швальбе, Х. Швальбе: пер. с нем. Л. Н. Цедилина; под ред. В. В. Шолерова. - М. : Прогресс, 2005. - 240 с.

36. Штепа О. С. Самоменеджмент (самоорганізування особистості) : навч. посіб. / О. С. Штепа. - Львів : Вид-во Львівського університету ім. І. Франка, 2012. - 361 с.

37. Parakhina V. N. Самоменеджмент или управление собои?: сущность и социальное значение (на англии?ском языке) / V. N. Parakhina, O. A. Boris // Science, Technology and Higher Education: materials of the III international research and practice conference. Vol.1, Westwood, Canada, October 16th, 2013/ publishing office Accent Graphics communications. - Westwood, Canada, 2013. - P. 160-162.

Размещено на Allbest.ru

...