Булінг в шкільному колективі: критерії прояву та напрями профілактики

4. Шкала схильності до самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки: 3 (так), 6 (так), 9 (так), 12 (так), 16 (так), 24 (ні), 27 (так), 28 (так), 37 (так), 39 (так), 51 (так), 52 (так), 58 (так), 68 (так), 73 (так), 76 (ні), 90 (так), 91 (так), 92 (так), 96 (так).

5. Шкала схильності до агресії та насильства: 3 (так), 5 (так), 15 (ні), 16 (так), 17 (так), 25 (так), 37 (так), 40 (ні), 42 (так), 45 (так), 48 (так), 49 (так), 51 (так), 65 (так), 66 (так), 70 (так), 71 (так), 72 (так), 75 (ні), 77 (так), 82 (так), 85 (ні), 89 (так), 94 (так), 97 (так).

6. Шкала вольового контролю емоційних реакцій: 7 (так), 19 (так), 20 (так), 29 (ні), 36 (так), 49 (так), 56 (так), 57 (так), 69 (так), 70 (так), 71 (так), 78 (так), 84 (так), 89 (так), 94 (так).

7. Шкала схильності до делінквентної поведінки: 18 (так), 26 (так), 31 (так), 35 (так), 42 (так), 43 (так), 44 (так), 48 (так), 52 (так), 55 (ні), 61 (ні), 62 (так), 63 (так), 64 (так), 67 (так), 74 (так), 86 (ні), 91 (так), 94 (так).

Методика 2. "Діагностика показників і форм агресії А. Басса - Даркі". Басса - Даркі".

Мета: виявити показники та форми агресії.

Обладнання: реєстраційні бланки для відповідей, ручки.

Процедура проведення: педагог читає інструкцію до методики, пояснює перше твердження, після цього підлітки самостійно заповнюють реєстраційні бланки.

Опитувальник А. Басса - Даркі та реєстраційний бланк у додатку 2.

Обробка результатів: відповіді оцінюються за вісьмома шкалами таким чином:

1. Фізична агресія: так=1, ні=0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68; ні=1, так=0: 9,7.

2. Непряма агресія: так=1, ні=0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63; ні=1, так=0: 26, 49.

3. Роздратування: так=1, ні=0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72; ні=1, так=0: 11, 35, 69.

4. Негативізм: так=1, ні=0: 4, 12, 20, 28; ні=1, так=0: 36.

5. Образа: так=1, ні=0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

6. Підозрілість: так=1, ні=0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59; ні=1, так=0: 33, 66, 74, 75.

7. Вербальна агресія: так=1, ні=0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73; ні=1, так=0: 33, 66, 74, 75.

8. Почуття провини/аутоагресія: так=1, ні=0: 5, 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості містить 5-ту і 6-ту шкали, індекс агресивності (прямої або мотиваційної) містить шкали 1, 3, 7-ту.

Нормою агресивності є величина її індексу, що дорівнює 21+/-4, ворожості - 6, 5 - 7+/-3.

Опис шкал:

Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.

Непряма агресія - використання проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих, вибухів люті (у крику, тупотінні ногами тощо).

Роздратування - готовність за найменшого збудження вилитися у запальності, різкості та грубості.

Негативізм - опозиційна форма поведінки, спрямована зазвичай проти авторитету і керівництва, яка може наростати від пасивного опору до активних дій проти вимог, правил, законів.

Образа - прояви заздрості та ненависті до оточуючих, зумовлені почуттям гніву, невдоволення кимось саме або всім світом через дійсні чи уявні страждання.

Підозрілість - схильність до недовіри й обережного ставлення до людей, що виникає з переконання, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду.

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (сварка, крик, вереск), так і через зміст словесних звернень до інших осіб (погроза, прокльони, лайка).

Почуття провини/аутоагресія - ставлення і дії щодо себе та оточуючих, які випливають із можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, чинить недобре: шкідливо, злісно або безсовісно.

Методика 3. Діагностики схильності до подолання соціальних норм і правил.

Мета методики: виявити схильність до подолання соціальних норм і правил у поведінці дітей.

Обладнання: реєстраційні бланки для відповідей, ручки.

Хід дослідження

Відповідаючи на твердження тесту, оцініть свою згоду або незгоду (список тверджень див. додаток № 3).

Якщо в тестованих виникають запитання за змістом тверджень тесту, педагог має роз'яснити незрозумілі слова або сенс усього твердження.

Кожній відповіді при збігу з ключем присвоюється один бал. За кількістю набраних балів визначається рівень схильності до подолання соціальних норм і правил.

Ключ: 1 (ні); 2 (ні); 3 (так); 4 (так); 5 (так); 6 (так); 7 (так); 8 (так); 9 (так); 10 (так); 11 (так); 12 (так); 13 (ні); 14 (так); 15 (так); 16 (ні); 17 (так); 18 (так); 19 (так); 20 (ні).

Результати:

0 - 4 бали - низький рівень схильності до подолання соціальних норм і правил.

5 - 15 балів - середній рівень схильності до подолання соціальних норм і правил.

16 - 20 балів - високий рівень схильності до подолання соціальних норм і правил.

Методика 4. "Карта вивчення соціального портрета підлітка та його найближчого оточення".

Мета: виявити поширеність різних форм відхильної поведінки учнів.

Обладнання: реєстраційні бланки для відповідей, ручки.

Процедура проведення: карту дають класним керівникам для аналізу та заповнення.

Інструкція. Вашій увазі пропонується низка запитань, у яких заздалегідь дано варіанти відповідей. Виберіть, будь ласка, ті з них, які найбільшою мірою відображають вашу думку, і обведіть відповідну їм цифру. Карту подано в додатку № 4.

Оцінка поширеності різних форм делінквентної поведінки учнів, виходячи з відповідей класних керівників, здійснювалася за п'ятибальною шкалою:

1 - зустрічаються дуже часто;

2 - зустрічаються часто;

3 - трапляються іноді;

4 - зустрічаються рідко;

5 - зовсім не зустрічаються.

Методика 5. "Анкета для батьків".

Мета: вивчити обізнаність батьків щодо відхильної поведінки підлітків.

Процедура проведення: анкета дається батькам у формі готових варіантів відповідей.

Інструкція. Шановні батьки! Переконливо просимо вас відповісти на запитання цієї анкети. Ви, певно, знаєте, що динаміка дитячої злочинності змінюється швидше за злочинність дорослих, діти швидше реагують на всі вади дорослого суспільства. Погано, коли ми намагаємося виправити те, що вже сталося. Набагато краще - постаратися попередити нещастя, яке може торкнутися і наших дітей.

Будь ласка, прочитайте запитання та запропоновані до них відповіді. Обравши один або кілька варіантів відповіді, які вам більше підходять, обведіть цифру, що стоїть поруч із ними, або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок. Анкета подана в додатку №.5.

Обробка результатів: оцінка поширеності різних форм делінквентної поведінки підлітків, виходячи з відповідей їхніх батьків, здійснювалася за шестибальною шкалою:

0 - зовсім не зустрічаються;

1 - зустрічаються дуже рідко;

2 - зустрічаються рідко;

3 - зустрічаються іноді;

4 - зустрічаються часто;

5 - зустрічаються дуже часто.

Таким чином, критеріями оцінки схильності до булінгу в нашому дослідженні слугують: мотиваційна спрямованість на протиправну поведінку; високий рівень агресивності; схильність до подолання норм і правил; прояв протиправної поведінки (деліктів).

Методиками діагностики обрано: "Діагностика схильності до відхильної поведінки (СОП) О.М.Орел"; "Діагностика показників і форм агресії А. Басса - Даркі"; "Діагностика показників і форм агресії А. Басса - Даркі"; "Схильність до протиправної поведінки (СОП)". Басса - Даркі"; "Діагностики схильності до подолання соціальних норм і правил Р.В. Овчарова"; "Карта вивчення соціального портрета підлітка та його найближчого оточення"; "Анкета для батьків".

2.2 Експериментальна програма з профілактики булінгу в школі

У рамках формувального експерименту нами було складено програму на основі розробленої С.В. Кривцовою програми припинення булінгу в класі "Без звинувачень"[22].

Актуальність програми: важливо припиняти булінг на ранніх стадіях. Спіраль булінгу - модель розвитку стосунків у негативний бік, показує, що відбувається, якщо вчитель не вміє зупинити процес. Традиційний підхід, коли булерів карають, а жертв жаліють, не працює. У програмі пропонується перевірена в міжнародній практиці освіти методика елімінування булінгу із залученням до співпраці самого булера.

Учні, які беруть участь у програмі, за можливості, не повинні перебувати в залежності (отримувати оцінки з їхніх предметів) від тих учителів, які її проводять. Тому рекомендується проводити цей метод фахівців зі сторони, наприклад, соціальних працівників, шкільних психологів або навіть керівництво школи. Щоб допомогти жертві булінгу створюється група помічників. До групи включають і ініціаторів цькування. Спільно з цими "обраними" хлопцями здійснюється пошук персональних пропозицій - рішень щодо припинення булінгу. Основне послання з боку дорослого: "У мене є велика проблема у зв'язку з тим, що одному з учнів (учениць) нашого класу доводиться зараз дуже погано. Я не можу самостійно впоратися з цією проблемою! Мені потрібна допомога, і я звертаюся по цю допомогу до вас!". В основі методу лежить ідея перевиховання, яка пропонує зробити не "проблемного" учня провідником і захисником соціальної норми, з якою в нього самого є проблеми. Буллер ставиться тут у позицію відповідального за психологічне благополуччя жертви. Його контролюють інші учні, які теж виконують завдання захистити жертву булінгу від емоційного дискомфорту.

Програма профілактики булінгу в підлітковому віці, спрямована на вирішення таких завдань:

- зниження агресивних і ворожих реакцій;

- оптимізацію міжособистісних і міжгрупових відносин;

- формування навичок конструктивного реагування в конфлікті;

- розвиток толерантності, емпатії.

Програма розрахована на 8 занять, тривалість одного заняття - 30-40 хвилин. Інтенсивність занять - 1-2 рази на тиждень. У програмі використовується як індивідуальна, так і групова форма роботи.

Групові правила проведення занять:

- добровільна участь,

- щирість,

- повага,

- уважне слухання,

- безоціночність,

- активність,

- відкритий зворотний зв'язок,

- довірливість у спілкуванні,

- схвалення і взаємна підтримка.

Структура заняття:

1) Вступна частина - набір вправ, що сприяють активації учасників групи, створенню сприятливої атмосфери, підвищенню згуртованості.

2) Основний етап - бесіди, ігри, вправи, що допомагають зрозуміти і засвоїти тему заняття.

3) Рефлексія - наприкінці кожного заняття учасники діляться своїми почуттями.

Основу програми складають різноманітні ігри та вправи. Педагог-психолог на свій розсуд може їх групувати та поєднувати - залежно від цілей, які він поставив, працюючи зі школярами з проблеми профілактики булінгу.

Програма профілактики здійснюється поетапно.

· Перший етап - підготовка. Він включає:

1) Першу розмову з жертвою.

Мета цієї бесіди в тому, щоб з'ясувати, що відбувається, хто бере участь у цькуванні, а також з ким, можливо, у жертви ще є добрі стосунки та які власні ресурси жертви щодо врегулювання ситуації. На основі інформації, отриманої в цій бесіді, згодом фахівець (наприклад, соціальний працівник), який застосовує методику "Без звинувачень", разом із класним керівником формує групу помічників. (див. додаток 6)

2) Розмова з батьками жертви.

У розмові з батьками жертви важливо:

- зрозуміти позицію батьків,

- увійти в довірчі стосунки з батьками (отримати їхню згоду на проведення методики),

- розповісти про метод "Без звинувачень" і його можливості.

3) Інформування та підготовка вчителів.

Шкільний психолог і класний керівник інформують про те, що відбувається, усіх вчителів, які ведуть заняття в класі. Разом із класним керівником формують групу помічників.

· Другий етап - проведення

1) Зустріч із групою помічників.

Пояснити помічникам, у чому проблема, нікого не звинувачувати і не дискутувати з приводу минулого, нікого не карати, а разом узяти на себе відповідальність за те, що відбувається: що може зробити кожна людина з групи? Замість обіцянок обговорити, що може зробити кожен, наприкінці розмови передати відповідальність групі.

2) Друга розмова з жертвою приблизно через тиждень.

- Дізнатися, які відбулися зміни, і яке зараз самопочуття

- Ще раз перевірити, які можливості впливу на ситуацію є в жертви.

3) Через тиждень проводяться індивідуальні бесіди з усіма членами групи:

- Як у тебе минув цей тиждень?

- Що тобі вдалося зробити з того, що запланував?

- Як ти думаєш, як себе зараз почуває ... (ім'я жертви)?

- Що ти можеш сказати про інших помічників із групи?

- Які в тебе ще є спостереження щодо цієї ситуації?

- Що можна було б ще покращити?

- Чи хочеш ти продовжувати участь у цій акції й надалі?

Якщо видно, що жодних позитивних змін не відбулося, через тиждень знову провести індивідуальні бесіди.

Якщо видно успіхи, повторити зустрічі через шість тижнів для підбиття підсумків і проведення заключного свята.

· Заключний етап.

- Разом із групою подивитися, що сталося за останній тиждень.

- Разом із групою відзначити успіхи (наприклад, чаюванням, видачею диплома).

Подальші дії - "тримати руку на пульсі".

Підтримувати контакт із жертвою та її сім'єю, регулярно поінформувати про те, як розвивається ситуація в порушеної булінгом дитини. Через деякий час знову поцікавитися про те, чи зберігаються досягнуті зміни. Запропонувати жертві та її родині за необхідності звертатися по допомогу.

Робота з профілактики булінгу ефективна лише в тому разі, якщо здійснюється на основі:

- успішності навчальної діяльності;

- емоційно позитивної системи, що задовольняє учнів та їхні взаємини з однолітками;

- психологічної захищеності, (тобто знання учнями своїх прав і обов'язків, дотримання вчителями навчально-виховного процесу, рівність учнів, що виключає будь-яку дискримінацію, дотримання прав учнів і самовизначення).

Допомога, що надається підліткам за дотримання цих вимог, дає змогу забезпечити рівномірний, гармонійний розвиток особистості, її базисних структур і їхніх проявів у діяльності, поведінці.

Позитивні якості, які виявляє психолог, є базовим орієнтиром у виховній роботі. Спираючись на них, психолог може створити конструктивні взаємини. А віра в дитину відновлює в неї почуття самоповаги, власної гідності.

Критерії ефективності програми. Дана програма є елементом діяльності із соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу. Основним критерієм ефективності програми є зниження рівня схильності до булінгу в підлітків.

2.3 Аналіз та інтерпретація результатів

Провівши діагностичне дослідження на констатувальному етапі експерименту за методиками, представленими в параграфі 2.1, я отримала такі дані. Кількісні показники методики №1 подано в таблиці 2.



Таблиця 2. Схильність до відхильної поведінки.

Рівень	Установки на соціально-бажані відповіді відповідей	Схильності до порушення норм і правил	Схильності до адиктивної поведінки	Схильності до самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки	Схильності до агресії та насильства	Вольовий контроль емоційних реакцій	Схильності до делінквентної поведінки
Абсолютний показник
Високий	6	4	2	4	5	2	2
Середній	10	10	10	6	11	18	6
Низький	10	12	14	16	10	6	18
Відносний показник %
Високий	23	15.4	7.7	15.4	19.2	7.7	7.7
Середній	38.5	38.5	38.5	23	42.3	69.3	23
Низький	38.5	46.1	53.8	61.6	38.5	23	69.3

Кількісно-якісний аналіз результатів засвідчив, що за шкалою установки на соціальну бажаність 6 підлітків навмисне прагнули показати себе в кращому світлі та насторожено ставилися до ситуації обстеження; 10 підлітків демонстрували високу настороженість щодо ситуації обстеження; в 1 підлітка спостерігалася помірна тенденція давати соціально-бажані відповіді; 9 підлітків не намагалися давати соціально-бажані відповіді.

За шкалою схильності до подолання норм і правил 12 підлітків продемонстрували конформні настанови, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки; у 10 підлітків виражена схильність до подолання норм і правил - протиставляють власні норми та цінності груповим, спостерігаються нонконформістські настанови; у 4 підлітків виявлено надзвичайне вираження нонконформістських тенденцій і негативізм.

За шкалою схильності до адиктивної поведінки у 2 підлітків спостерігається схильність до уникнення реальності через зміну свого психічного стану, схильність до ілюзорно-компенсаторного способу розв'язання особистісних проблем; у решти підлітків не виявлено перелічених вище тенденцій.

За шкалою схильності до самоушкоджувальної та саморуйнівної поведінки у 4 підлітків виявлено низьку цінність власного життя, схильність до ризику, виражену потребу в гострих відчуттях, садо-мазохістські тенденції; в інших підлітків - відсутність готовності до реалізації саморуйнівної поведінки.

За шкалою схильності до агресії та насильства в 11 підлітків присутні агресивні тенденції; у 10 підлітків невиражені агресивні тенденції, вони не застосовують насильство як засіб розв'язання проблем; 5 підлітків схильні розв'язувати проблеми через насильство, використовувати приниження партнера зі спілкування як засіб стабілізації самооцінки, в них присутні садистичні тенденції.

За шкалою вольового контролю емоційних реакцій у 6 підлітків спостерігається слабкість вольового контролю емоційної сфери, небажання або нездатність контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо в поведінці, без затримки, несформованість вольового контролю своїх потреб і чуттєвих потягів; у решти підлітків невиражені ці тенденції, спостерігається жорсткий самоконтроль будь-яких поведінкових емоційних реакцій, чуттєвих потягів.

За шкалою схильності до делінквентної поведінки у 6 підлітків спостерігаються делінквентні тенденції та низький рівень соціального контролю; 2 підлітки виявляють високу готовність до реалізації делінквентної поведінки; в решти підлітків невиражені зазначені тенденції.

Кількісні показники методики №2 подано в таблиці 3.

Таблиця 3. Форми агресії.

Показник	Фізична агресія	Непряма агресія	Роздратування	Негативізм	Образа	Підозрілість	Вербальна агресія	Почуття провини/Автоагресія	Індекс ворожості	Індекс агресивності
Абсолютний	4	4	5	6	6	5	9	3	4	4
Відносний	15.4	15.4	19.2	23	23	19.2	34.6	11.5	15.4	15.4

Кількісно-якісний аналіз результатів засвідчив, що в 4 підлітків спостерігається фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи; у 4 підлітків виявлено непряму агресію - використання проти інших осіб пліток, жартів і прояв неспрямованих, невпорядкованих, вибухів люті (у крику, тупання ногами тощо); 5 підлітків проявляють роздратування - готовність за найменшого збудження вилитися у запальність, різкість та брутальність; у 6 підлітків спостерігається негативізм - опозиційна форма поведінки, спрямована на інших людей, спрямована проти інших осіб, що не є агресією.

Високий індекс ворожості та агресивності спостерігається у 4 підлітків у групі.

Кількісні показники методики №3 подано в таблиці 4.

Таблиця 4. Схильність до подолання соціальних норм і правил.

Показник	Рівень
	високий	середній	низький
Абсолютний	4	10	12
Відносний	15.4	38.5	46.1

Із поданих даних можна побачити, що 10 підлітків мають середній рівень. Ці учні позитивно відповіли на такі твердження: "Я віддаю перевагу одягу неяскравих, приглушених тонів", "Мені подобаються компанії, де всі жартують один над одним", "Я ціную в людях обережність і обачність". Ці твердження не припускають схильність до делінквентної поведінки, а мають нейтральне значення. У цьому віці ці твердження можна вважати актуальними. Крім того, результати за проведеною методикою показали, що 12 підлітків мають низький рівень схильності до подолання соціальних норм і правил. Решта 4 підлітки показали високий рівень схильності до подолання соціальних норм і правил.

Кількісні показники методики №4 подано в таблиці 5.



Таблиця 5. Соціальний портрет підлітка та його найближчого оточення.

Рівні	Аморальні прояви в сім'ї	Сприятливі емоційні стосунки в сім'ї	Спілкування з однолітками	Негативне ставлення до навчання	Неприйняття педагогічного впливу	Здатність оцінювати вчинки оточуючих	Вольові якості	Культура поведінки	Дисциплінованість	Делікти
Абсолютний показник
Високий	0	14	8	2	2	20	12	8	8	2
середній	6	10	13	16	8	6	10	14	14	8
низький	20	2	5	8	16	0	4	4	4	16
Відносний показник %
Високий	0	53.8	30.8	7.7	7.7	77	46.1	30.8	30.8	7.7
середній	23	38.5	50	61.5	30.8	23	38.5	53.8	53.8	30.8
низький	77	7.7	19.2	30.8	61.5	0	15.4	15.4	15.4	61.5

В експериментальній групі не виявлено родин із високим ступенем аморальної поведінки, але водночас у сім'ях 6 підлітків спостерігаються епізодичні прояви скандалів і запоїв або до цього схильний один із батьків. У сім'ях решти підлітків сім'я веде здоровий спосіб життя.

Атмосфера дружби, взаєморозуміння і підтримки спостерігається в сім'ях у 14 дітей. Рівні стосунки, але без емоційної близькості в сім'ях 10 дітей. У 2 дітей у сім'ях бувають конфлікти, холодні емоційні стосунки.

Половина дітей експериментальної групи проводять дозвілля зі спільними формами відпочинку та спілкування, 5 підлітків спілкуються на засадах пустого проведення часу. Вісім підлітків спілкуються на основі спільних корисних інтересів, спільних занять у гуртках.

Негативне ставлення до школи відзначено тільки у двох підлітків. Троє дітей нерегулярно готуються до занять. Половина дітей експериментальної групи до навчання ставляться сумлінно, але вчаться заради оцінок. Решта 8 підлітків свідомо, з інтересом ставляться до навчання.

Половина дітей експериментальної групи прислухаються до зауважень учителя, покарання і заохочення сприймають адекватно. У 6 дітей вибіркове ставлення до педагогічних впливів залежно від характеру стосунків з учителями. Неприйняття педагогічних впливів у формі пасивного опору, ігнорування, впертості спостерігаються у двох дітей. Різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних впливів, зауважень, осудів відзначена у двох підлітків.

Один підліток більшою мірою орієнтується на антигромадські норми і цінності та відповідно до них оцінює вчинки оточуючих. П'ять підлітків висловлюють байдуже, байдуже ставлення до порушень норм суспільної моралі, права, нейтральність ціннісно-нормативних уявлень. Більша частина дітей (20 підлітків) здатні розрізняти "погані" і "хороші" вчинки та поведінку, засуджувати і схвалювати їх.

Один підліток використовує сильні вольові якості в антигромадських цілях. Троє виявляє сліпе підпорядкування чужому негативному впливу, імпульсивність. Десять підлітків прагнуть ухилятися від ситуацій, що вимагають вольового початку, подолання труднощів, ухвалення рішень, опору середовищу. У 12 дітей добре виражена вольова саморегуляція, що дає змогу протистояти чужому впливу, подолати труднощі зовнішнього та внутрішнього характеру.

Чотири підлітки лихословлять у колі однолітків, чотирнадцять епізодично лихословить "з нагоди". Вісім дітей засуджують лихослів'я, уникають нецензурних виразів.

Один підліток має незадовільну оцінку з поведінки, троє - задовільну; чотирнадцять - добру; вісім - зразкову.

Більшість дітей не виявляють протиправної поведінки, двоє дітей брали участь у бійці.

Якісний аналіз результатів анкетування батьків засвідчив, що більшість батьків до поведінки, що відхиляється, зараховує: втечі з дому; грубість, лихослів'я; вживання алкоголю, пияцтво; паління; вживання наркотиків; негативне ставлення до навчання; бійки, нанесення тілесних ушкоджень. До причин формування поведінки підлітків, що відхиляється, батьки відносять такі: захворювання дитини; підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе; нерозуміння дорослими труднощів дітей; стресові життєві ситуації; приклади насильства, жорстокості, безкарності, які отримують через засоби масової інформації.

Після проведення профілактичної роботи було зроблено повторне обстеження дітей експериментальної групи. Для порівняння результатів ми використовували дані констатувального експерименту. Обстеження проводили за методиками, описаними в першому параграфі другого розділу.

Аналіз результатів показав позитивну динаміку в дітей експериментальної групи.

Порівняльний аналіз результатів діагностики схильності до відхильної поведінки на констатувальному та підсумковому етапі представлено в гістограмі 1.

Гістограма 1.

Високу готовність до реалізації відхильної поведінки на підсумковому етапі показав один підліток. У 9 підлітків спостерігаються терпиме ставлення до відхильної поведінки, що поєднується з невисоким рівень соціального контролю; у решти підлітків невиражені тенденції до відхильної поведінки не виражені. Тобто, в результаті проведеної роботи, два підлітки з високого рівня готовності до реалізації поведінки, що відхиляється, перейшли на середній, а чотири з середнього перейшли на низький рівень.

Порівняльний аналіз результатів діагностики агресивності на констатувальному та підсумковому етапі представлений у гістограмі 2.

Гістограма 2.

Показники:

1. Фізична агресія.

2. Непряма агресія.

3. Роздратування.

4. Негативізм.

5. Образа.

6. Підозрілість.

7. Вербальна агресія.

8. Почуття провини.

9. Індекс ворожості.

Кількісно-якісний аналіз результатів показав, що за всіма видами агресивної поведінки відбулося зниження кількості дітей, які їх виявляють. Найбільше зниження відбулося за показниками фізичної та вербальної агресії.



Порівняльний аналіз результатів діагностики схильності до подолання норм і правил на констатувальному та підсумковому етапі представлено в гістограмі 3.

Гістограма 3.

З поданих даних можна побачити, що 3 підлітки перейшли з високого рівня на середній, на високому рівні залишилася одна дівчина. Чотири підлітки з середнього рівня перейшли на низький. Ці учні позитивно відповіли на твердження, які не передбачають схильність до подолання норм і правил, а мають нейтральне значення. У цьому віці ці твердження можна вважати актуальними.

Порівняльний аналіз результатів вивчення соціального портрета підлітка та його найближчого оточення на констатувальному й підсумковому етапі показав, що в експериментальній групі не виявлено сімей із високим ступенем аморальної поведінки, але водночас у сім'ях 6 підлітків спостерігаються епізодичні прояви скандалів і запоїв або до цього схильний один із батьків. У сім'ях решти підлітків сім'я веде здоровий спосіб життя.

Атмосфера дружби, взаєморозуміння і підтримки спостерігається в сім'ях у 14 дітей. Рівні стосунки, але без емоційної близькості в сім'ях 10 дітей. У 2 дітей у сім'ях бувають конфлікти, холодні емоційні стосунки. Тобто, ситуація, як порівняти з констатувальним етапом, не змінилася, це пояснюється тим, що роботу проводили переважно з самими підлітками.

Дружнє позашкільне спілкування з однолітками здебільшого перейшло на дозвілля зі спільними формами відпочинку та спілкування. Два підлітки спілкуються на основі спільних корисних інтересів, спільних занять у гуртках.

Негативне ставлення до школи в дітей змінилося на нерегулярну підготовку. Ті, хто нерегулярно готувався до школи, стали до навчання ставляться більш сумлінно. Решта підлітків свідомо, з інтересом ставляться до навчання.

Різка, груба форма неприйняття будь-яких педагогічних впливів, зауважень, осудів перейшла у вибіркове ставлення до педагогічних впливів. Решта дітей експериментальної групи частіше прислухаються до зауважень учителя, покарання і заохочення сприймають адекватно.

Після проведення профілактичної програми покращилася культура поведінки. Вольові якості, несприйнятливість до поганого впливу, здатність самостійно ухвалювати рішення та долати труднощі під час їхнього виконання не зазнали суттєвих змін.

Оцінки з поведінки незначно, але покращилися. Під час проведення профілактичної програми випадків булінгу зафіксовано не було.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, можна зробити такі висновки:

1. Підлітки насторожено ставляться до ситуації обстеження і прагнуть давати соціально-бажані відповіді, демонструють конформні настанови, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки; у половини підлітків виявлено схильність до агресивної поведінки; спостерігається слабкість вольового контролю емоційної сфери, небажання або нездатність контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо у поведінці, без затримки, несформованість вольового контролю за поведінкою.

2. У більшості підлітків виявлено такі форми агресії: роздратування, негативізм, образа, аутоагресія, підозрілість, у решти - фізична, непряма агресія.

3. Більшість підлітків демонструють конформні установки, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки, але є й такі, що протиставляють власні норми та цінності груповим, спостерігаються нонконформістські установки.

4. В експериментальній групі зафіксовано два буллі та шість осіб, які їм співчувають.

5. Після проведення профілактичної роботи, у підлітків знизилася мотивація до відхильної поведінки, знизився рівень агресивності, схильність до порушення правил. Випадків булінгу під час проведення дослідження не спостерігалося.



ВИСНОВКИ

У результаті вивчення загальної та спеціальної психологічної літератури, з проблеми дослідження, можна зробити такі відповідні висновки:

1. Булінгом можна вважати умисне, що не має характеру самозахисту і не санкціоноване нормативно-правовими актами держави, тривале фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, які мають певні переваги стосовно індивіда, та яке відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою.

2. Соціальна структура булінгу містить у собі три елементи: переслідувача (буллі), жертву та спостерігача.

3. Булінг має свої вікові, статеві (гендерні) та інші психологічні закономірності. За ним стоїть не тільки і не стільки нерівність фізичних сил, скільки дисбаланс влади, що дає змогу одній дитині підпорядкувати собі іншу, причому така взаємодія між двома або кількома дітьми неодноразово повторюється протягом тривалого часу. Акти агресії, спрямовані на одних і тих самих жертв, створюють між ними стабільні відносини, в яких булінг на одному полюсі доповнюється віктимізацією на іншому полюсі.

4. Булінг - здебільшого латентний для оточуючих процес, але діти, які зазнали цькування, отримують психологічну травму різного ступеня тяжкості, що призводить до тяжких наслідків аж до самогубства.

5. Виділяють три основні групи методів профілактики: методи, орієнтовані на конкретних дітей і підлітків; методи, орієнтовані на сімейні відносини; методи, орієнтовані на найближче оточення дитини. Щодо постстстресових наслідків булінгу профілактика реалізується за трьома напрямами: створення умов недопущення булінгу; якнайшвидше і грамотне роз'єднання підлітка з відповідними стресовими впливами; зміцнення захисних сил особистості та організму в протистоянні цькуванню як для умовно здорових дітей та підлітків, так і для тих, що вже мають соматичну або психічну патологію.

Критеріями оцінки схильності до булінгу в нашому дослідженні слугують: мотиваційна спрямованість на протиправну поведінку; високий рівень агресивності; схильність до подолання норм і правил; прояв протиправної поведінки (деліктів).

Методиками дослідження обрано: "Діагностика схильності до відхильної поведінки (СОП) О.М.Орел"; "Діагностика показників і форм агресії А. Басса - Даркі"; "Діагностика показників і форм агресії А. Басса - Даркі"; "Схильність до протиправної поведінки (СОП)". Басса-Даркі"; "Діагностики схильності до подолання соціальних норм і правил Р.В. Овчарова"; "Карта вивчення соціального портрета підлітка та його найближчого оточення"; "Анкета для батьків".

Проведене експериментальне дослідження показало, що:

- Підлітки насторожено ставляться до ситуації обстеження і прагнуть давати соціально-небажані відповіді, демонструють конформні настанови, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки; у половини підлітків виявлено схильність до агресивної поведінки; спостерігається слабкість вольового контролю емоційної сфери, небажання або нездатність контролювати поведінкові прояви емоційних реакцій, схильність реалізовувати негативні емоції безпосередньо у поведінці, без затримки, несформованість вольової поведінки, а також неспроможність до контролю за поведінкою.

- У більшості підлітків виявлено такі форми агресії: роздратування, негативізм, образа, аутоагресія, підозрілість, у решти - фізична, непряма агресія.

- Більшість підлітків демонструють конформні настанови, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки, але є й такі, що протиставляють власні норми та цінності груповим, спостерігаються нонконформістські настанови.

В експериментальній групі зафіксовано два буллі та шість осіб, які їм співчувають.

Після проведення профілактичної роботи, у підлітків знизилася мотивація до відхильної поведінки, знизився рівень агресивності, схильність до порушення правил. Випадків булінгу під час проведення програми не спостерігалося.

Таким чином, мету дослідження досягнуто, завдання виконано, гіпотеза підтвердилася.



ЛІТЕРАТУРА

1. Айхорн А. Трудный подросток.-М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2001

2. Баркан А. Дедовщина в школе или школьный буллинг. // [Электронный ресур]. Режим доступа: http://abarkan.ucoz.com/publ

3. Бердышев, И. Лекарство против ненависти / И. Бердышев, Е. Куценко // Первое сентября - 2005. - № 18. - С. 3.

4. Берковиц, Л. Агрессия. Причины, последствия и контроль / Л. Берковиц. - М. : Изд-во Прайм-Еврознак. - 2007. - 510 с.

5. Большой толковый психологический словарь. Т.2. (П-Я); Пер. с англ. / Ребер Артур. - ООО «Издательство АСТ»; «Издательство «Вече», 2003. - 560 с.

6. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. Пед. учеб. заведений. - М., Издательский центр «Академия», 2001. - 160с.

7. Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Сост. Дубровина И.В. - М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 368 с.

8. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением. / Под ред. М.И. Рожкова - М., 2001.

9. Гонеев А.Д. Работа учителя с трудными подростками/А.Д. Гонеев, Л.В. Годовникова. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 240 с.

10. Глазман, О. Л. Психологические особенности участников буллинга / О. Л. Глазман // Известия Российского государственного педагогического университета имени А.И.Герцена. - Санкт-Петербург , 2009. - № 105. - С. 159-165.

11. Докукина Т.В. Буллинг -- травля в школе. // [Электронный ресурс]. Режим доступа:http://belasma.gippokrat.by/bottom_news_block/children/bulling-v-shkolah/index.htm

12. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога/Под ред. И.В. Дубровиной. М., 1991. 303 с.

13. Журлова, И. В. Работа социального педагога с агрессивными детьми / И. В. Козлова // Сацыяльна-педагагiчная работа. - 2008. - № 7. - С. 3- 8.

14. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка/А.И. Захаров. - М.: Просвещение, 1993. - 191 с.

15. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. М., 1980. 169 с.

16. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения). - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 288 с.

17. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. - М., 2001. - 140 с.

18. Князюк, О. В. Основные принципы построения коррекционной работы с агрессивными подростками / О. В. Князюк // Развитие профессиональной компетентности специалистов социально-педагогической и психологической службы : Респ. науч.-практ. конф., Гомель, 18 сент. 2008г. / ГГУ им. Ф. Скорины; редкол. Ф. В. Кадол (науч. ред.) [и др.]. - Гомель, 2008. - С. 169-172.

19. Козлова, С. А. Анализ причин проявления агрессивности у современных дошкольников / С. А. Козлова // Современное дошкольное образование. - 2008. - № 1. - С. 62-64.

20. Кон, И. С. Что такое буллинг, как с ним бороться? / И. С. Кон // [Электронный ресур]. Режим доступа: http://www.sexology.narod.ru/info18.html. - Дата доступа : 25.01.2011.

21. Кривцова С.В. Буллинг в школе VS сплоченность неравнодушных. Организационная культура ОУ для решения проблем дисциплины и противостояния насилию. - Москва, 2011.

22. Кривцова С.В. Программа прекращения буллинга в классе «Без обвинений». // [Электронный ресурс]. Режим доступа:http://www.psychologia.edu.ru/article.php?id_catalog=36&id_position

23. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. - М.: Велби, 2007. - 176с.

24. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий. - М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт», 2003. - 464 с.

25. Лэйн, Д. А. Школьная травля (буллинг) / Д. А. Лэйн / [Электронный ресур]. - Режим доступа : http://www.zipsites.ru/psy/psyib/ info.php?=414. - Дата дотупа : 25.01.2011.

26. Маланцева, О. Д. «Буллинг» в школе. Что мы можем сделать? / О. Д. Маланцева // Социальная педагогика. - 2007. - № 4. - С. 90-92.

27. Малкина-Пых, И. Г. Психологическая помощь в кризисных ситуациях: справочник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых. - М. : Изд-во Эксмо. - 2005. - 960 с.

28. Мальцева, О. А. Профилактика жестокости и агрессивности в подростковой среде и способы ее преодоления / О. А. Мальцева // Тюменский государственный университет - 2009. - № 7. - С. 51-54.

29. Мерцалова, С. Т. Насилие в школе: что противопоставить жестокости и агрессии? / Т.Мерцалова // Директор школы. - 2000. - № 3. - С. 25-32.

30. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социология преступности. Перевод с французского Е.А.Самарской. Редактор перевода М.Н. Грецкий. - М., Издательство «Прогресс». - 1966. - с. 299-313

31. Миллер, Н.Е. Фрустрационно-агрессивные гипотезы (физиологическое обозрение), 1939; Образовательный портал Н. Поповой http://www.nat-soul.ru/

32. Непомнящая Н.И. Психодиагностика личности: Теория и практика. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - 192 с.

33. Нечаева, М. Природа агрессии / М. Нечаева // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 2008. - № 1. - С. 73-80.

34. Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебник. / Л.Ф. Обухова. - Изд-е 4-ое перераб. и доп. - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 442 с.

35. Общая психодиагностика. Ред. А.А. Бодалев, В.В. Столин. - СПб.: Речь, 2002. - 440 с.

36. Пронина, Е. Н. Детская жестокость: причины и следствия / Е. Н. Пронина // Психологическая служба. - 2008. - № 5. - С. 20-23.

37. Практикум по возрастной и педагогической психологии:/ Авт. - сост. Данилова Е.Е.; Под ред. Дубровиной И.В. - Изд-е 2-ое. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 160 с.

38. Практикум по возрастной и педагогической психологии/Под ред. Щербакова А.И. - М.: Просвещение, 1987. - 255 с.

39. Практикум по общей психологии. А.В. Абраменко. Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990. - 285 с.

40. Практикум по психодиагностике. Прикладная психодиагностика. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - 116 с.

41. Практическая психология образования/Под ред. И.В. Дубровиной. - СПб.: Питер, 2006. - 592 с.

42. Причины и условия, детерминирующие делинквентное поведение несовершеннолетних // Деятельность правоохранительных органов: современное состояние и поиск путей совершенствования: Сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей. Вып. 15. Ч. 3 / Под общ. ред. В.П. Сальникова. СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2002

43. Психодиагностика: теория и практика. Общ. ред. и вступ. ст. Н.Ф. Талызиной. - М.: Прогресс, 1986. - 205 с.

44. Психологическая энциклопедия. 2-е изд. /Под ред. Р.Корсини, А.Ауэрбаха.-СПб.: Питер, 2006.-1096 с.

45. Психологический словарь/Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. - М.: Педагогика-Пресс, 1996. - 440 с.

46. Психологический словарь/авт.-сост. В.Н. Копорулина, М.Н. Смирнова, Н.О. Гордеева, Л.М. Балабанова; Под общей ред. Ю.Л. Неймера. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 640 с.

47. Психология. Словарь./Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд., с испр. и доп. - М.: Политиздат,1990. - 494 с.

48. Психология: Учебник для гуманитарных вузов/Под общей ред. В.Н. Дружинина. - СПб.: Питер, 2005. - 651 с.

49. Рычкова Н.А. Поведенческие расстройства у детей: диагностика, коррекция и психопрофилактика. - М, 1998. - 100 с.

50. Семенюк, Л. К. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции / Л. К. Семенюк. - М. : Флинта. -1998. - 185 с.

51. Сенько, Т. В. Диагностико-коррекционная работа с агрессивными детьми и подростками / Т. В. Сенько // Психологическая служба. - 2002. - № 1. - С. 47- 51

52. Смирнова Е.О. Детская психология - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2003. - 368 с.

53. Ушакова, Е. Н. Буллинг - новый термин для старого явления / Е. Н. Ушакова // Директор школы. - 2009. - № 6. - С. 84-87.

54. Фалд, Т. Буллинг. Офисные хулиганы / Т. Фалд, В. Кичкаев // [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://psyfactor.org/lib/bulling.htm. - Дата доступа: 25.01.2011.

55. Фрейд, 3. Психология бессознательного / З. Фрейд. - М. : Просвешение. - 1989. - 448 с.

56. Федосенко Е.В. Помощь подростку. Полное руководство для психологов, педагогов, родителей. - СПб.: Речь; М.: Сфера, 2009. - 320 с.

57. Хорн А.М., Брайан Г., Сейджер Т.В. Притеснение: обидчики и жертвы. // Школа здоровья. - 1995. - №3

58. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 512 с.

59. Шмелев А.Г. Основы психодиагностики. - Москва, Ростов-на-Дону: «Феникс», 1996. - 544 с. с. 387

60. Ясюкова Л.А. Психологическая профилактика проблем в обучении и развитии школьников. - СПб.: Речь, 2003. - 384 с.



ДОДАТКИ

Додаток 1.

Методика "СОП" О.М. Орел.

1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.

2 Буває, що я відкладаю на завтра те, що маю зробити сьогодні.

3 Якби була така можливість, то я б із задоволенням пішла служити в армію.

4. Буває, що іноді я сварюся з батьками.

5. Щоб домогтися свого дівчина іноді може й побитися.

6. Я б узялася за небезпечну для здоров'я роботу, якби за неї добре платили.

7. Іноді я відчуваю таке сильне занепокоєння, що просто не можу всидіти на місці.

8. Я іноді люблю трохи попліткувати.

9. Мені подобаються професії, пов'язані з ризиком для життя.

10. Мені подобається, коли мій одяг і зовнішній вигляд дратують людей старшого покоління.

11. тільки дурні й боягузливі люди виконують усі правила й закони.

12. Я віддала б перевагу роботі, пов'язаній зі змінами і подорожами, навіть якщо вона і небезпечна для життя.

13. Я завжди говорю тільки правду.

14. Якщо людина в міру і без шкідливих наслідків вживає збуджувальні речовини, що впливають на психіку, - це нормально.

15. Навіть якщо я злюся, то намагаюся нікого не лаяти.

16. Я із задоволенням дивлюся бойовики.

17. Якщо мене образили, то я обов'язково маю помститися.

18. Людина повинна мати право випивати скільки вона хоче і де вона хоче.

19. Якщо моя подруга спізнюється до призначеного часу, то я зазвичай зберігаю спокій.

20. Мені часто буває важко зробити роботу до точно визначеного терміну.

21. Іноді я переходжу вулицю там, де мені зручніше, а не там, де належить.

22. Деякі правила і заборони можна відкинути, якщо чогось сильно захочеш.

23. Бувало, що я не слухалася батьків.

24. В автомобілі я більше ціную безпеку, ніж швидкість.

25. Я думаю, що мені б сподобалося займатися карате або схожим видом спорту.

26. Мені б сподобалася робота офіціантки в ресторані.

27. Я часто відчуваю потребу в гострих відчуттях.

28. Іноді мені так і хочеться зробити собі боляче.

29. Моє ставлення до життя добре описує прислів'я: "Сім разів від-міряй, один раз відріж".

30. Я завжди плачу за проїзд у громадському транспорті.

31. Серед моїх знайомих є люди, які пробували одурманюючі токсичні речовини.

32. Я завжди виконую обіцянки, навіть якщо мені це невигідно.

33. Буває, що мені так і хочеться подумки вилаятися.

34. Мають рацію люди, які в житті дотримуються прислів'я: "Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна".

35. Бувало, що я випадково потрапляла в неприємну історію після вживання спиртних напоїв.

36. Я часто не можу змусити себе продовжувати будь-яке заняття після образливої невдачі.

37. Багато заборон у сфері сексу старомодні і їх можна відкинути.

38. Буває, що іноді я говорю неправду.

39. Терпіти біль на зло всім буває навіть приємно.

40. Я краще погоджуся з людиною, ніж буду сперечатися.

41. Якби я народилася в давні часи, то стала б благородною розбійницею.

42. Домагатися перемоги в суперечці потрібно за всяку ціну.

43. Бували випадки, коли мої батьки, інші люди висловлювали занепокоєння з приводу того, що я трохи випила.

44. Одяг має з першого погляду виділяти людину серед інших у натовпі.

45. Якщо в кінофільмі немає жодної пристойної бійки - це погане кіно.

46. Коли люди прагнуть нових незвичайних відчуттів і переживань - нормально.

47. Буває, що я нудьгую на уроках

48. Якщо мене хтось випадково зачепив у натовпі, то я обов'язково вимагатиму від нього вибачень.

49. Якщо людина дратує мене, то готова висловити їй усе, що я про неї думаю.

50. Під час подорожей і поїздок я люблю відхиляться від звичайних маршрутів.

51. Мені б сподобалася професія дресирувальниці хижих звірів.

52. Мені подобається відчувати швидкість під час швидкої їзди на автомобілі та мотоциклі.

53. Коли я читаю детектив, то мені часто хочеться, щоб злочинець уникнув переслідування.

54. Буває, що я з цікавістю слухаю непристойний, але смішний анекдот.

55. Мені подобається іноді бентежити і ставити в незручне становище оточуючих.

56. Я часто засмучуюся через дрібниці.

57. Коли мені заперечують, я часто вибухаю і відповідаю різко.

58. Мені подобається слухати або читати про криваві злочини або про катастрофи.

59. Щоб отримати задоволення, варто порушити деякі правила і заборони.

60. Мені подобається бувати в компаніях, де в міру випивають і веселяться.

61. Я вважаю цілком нормальним, якщо дівчина курить.

62. Мені подобається стан, який настає, коли в міру і в хорошій компанії вип'єш.

63. Бувало, що в мене виникало бажання випити, хоча я розуміла, що зараз не час і не місце.

64. Сигарета у скрутну хвилину мене заспокоює.

65. Деякі люди побоюються мене.

66. Я б хотіла бути присутньою при страті злочинця, справедливо засудженого до вищої міри покарання.

67. Задоволення - це головне, до чого варто прагнути в житті.

68. Якби я могла, то із задоволенням взяла б участь в автомобільних перегонах.

69. Коли в мене поганий настрій, до мене краще не підходити.

70. Іноді в мене буває такий настрій, що я готова першою почати бійку.

71. Я можу пригадати випадок, коли я настільки розлютилася, що хапала першу-ліпшу під руки річ і ламала її.

72. Я завжди вимагаю, щоб оточуючі поважали мої права.

73. Мені б хотілося з цікавості стрибнути з парашутом.

74. Шкідливий вплив на людину алкоголю і тютюну сильно перебільшують.

75. Щасливі ті, хто помирають молодими.

76. Я отримую задоволення, коли трохи ризикую.

77. Коли людина в запалі суперечки вдається до лайки - це допустимо.

78. Я часто не можу стримати свої почуття.

79. Бувало, що я спізнювалася на уроки.

80. Мені подобаються компанії, де всі жартують один над одним.

81. Секс має займати в житті молоді одне з головних місць.

82. Часто я не можу втриматися від суперечки, якщо хтось не згоден зі мною.

83. Іноді траплялося, що я не виконувала шкільне домашнє завдання.

84. Я часто роблю вчинки під впливом хвилинного настрою.

85. Бувають випадки, коли я можу вдарити людину.

86. Люди справедливо обурюються, коли дізнаються, що злочинець залишився безкарним.

87. Буває, що мені доводиться приховувати від дорослих деякі свої вчинки.

88. Наївні простаки самі заслуговують на те, щоб їх обманювали.

89. Іноді я буваю так роздратована, що голосно кричу.

90. Тільки несподівані й небезпечні обставини дозволяють мені по-справжньому проявити себе.

91. Я б спробувала якусь одурманювальну речовину, якби твердо знала, що це не зашкодить моєму здоров'ю і не спричинить покарання.

92. Коли я стою на мосту, то мене так і тягне стрибнути вниз.

93. Усякий бруд мене лякає або викликає сильну відразу.

94. Коли я злюся, то мені хочеться голосно вилаяти винуватця моїх неприємностей.

95. Я вважаю, що люди повинні відмовитися від усякого вживання спиртних напоїв.

96. Я б із задоволенням покотилася на гірських лижах із крутого схилу.

97. Іноді, якщо хтось завдає мені болю, то це буває навіть приємно.

98. Я б із задоволенням займалася в басейні стрибками з вишки.

99. Мені іноді не хочеться жити.

100. Щоб домогтися успіху в житті, дівчина має бути сильною і вміти постояти за себе.

101. По-справжньому поважають тільки тих людей, хто викликає в оточуючих страх.

102. Я люблю дивитися виступи боксерів.

103. Я можу вдарити людину, якщо вирішу, що вона серйозно образила мене.

104. Я вважаю, що поступитися в суперечці - це означає показати себе зі слабкого боку.

105. Мені подобається готувати, займатися домашнім господарством.

106. Якби я могла прожити життя заново, то я б хотіла стати чоловіком, а не жінкою.

107. У дитинстві мені хотілося стати актрисою або співачкою.

108. У дитинстві я була завжди байдужа до гри в ляльки.

Опис шкал та їх інтерпретація

1. Шкала установки на соціальну бажаність (службова шкала)

Ця шкала призначена для вимірювання готовності випробовуваного представляти себе в найсприятливішому світлі з погляду соціальної бажаності.

Показники від 50 до 60 Т-балів свідчать про помірну тенденцію давати при заповненні опитувальника соціально-бажані відповіді. Показники понад 60 балів свідчать про тенденцію випробовуваного демонструвати суворе дотримання навіть малозначних соціальних норм, навмисному прагненні показати себе в кращому світлі, про настороженість щодо ситуації обстеження.

Результати, що перебувають у діапазоні 70-89 балів, свідчать про високу настороженість випробовуваного щодо психодіагностичної ситуації та про сумнівну достовірність результатів за основними шкалами. Про сприйняття ситуації як експертної одночасно з помірно високими показниками за шкалою № 1 також свідчить їхнє різке зниження за основними діагностичними шкалами і підвищення за шкалою жіночої соціальної ролі.

2. Шкала схильності до подолання норм і правил

Ця шкала призначена для вимірювання схильності випробовуваного до подолання будь-яких норм і правил, схильності до заперечення загальноприйнятих норм і цінностей, зразків поведінки.

Результати, що лежать у діапазоні 50-60 Т-балів, свідчать про вираженість вищевказаних тенденцій, про нонкомформістські настанови випробовуваного, про його схильність протиставляти власні норми та цінності груповим, про тенденцію "порушувати спокій", шукати труднощі, які можна було б подолати.

Показники, що перебувають у діапазоні 60-70 Т-балів, свідчать про надзвичайну вираженість нонконформістських тенденцій, прояв неґативізму та змушують сумніватися в достовірності результатів тестування за цією шкалою.

Результати, нижчі за 50 Т-балів за даною шкалою, свідчать про конформні настанови випробовуваного, схильність слідувати стереотипам і загальноприйнятим нормам поведінки. У деяких випадках за умови поєднання з доволі високим інтелектуальним рівнем випробовуваного і тенденції приховувати свої реальні норми і цінності такі оцінки можуть відображати фальсифікацію результатів.

...