2. Вік

Експертні дані:

Усіх трудових мігрантів можна поділити на 2 групи:

Заробітчани (середній вік 40 років)

Студенти (середній вік 25 років)

Загалом присутні всі вікові категорії українців. Відзначається абсолютна перевага осіб від 20 до 49 років.

3. Стать:

Офіційні дані:

- жінки - близько 67 %,

- чоловіки - близько 33 %.

Експертні дані:

співпадають з офіційними.

4. Освіта:

Офіційні дані:

вища ( у тому числі неповна)- 32,3%

загальна середня -27,2%

неповна середня - 0,5%

середня спеціальна - 21,2%

спеціальна - 5,1%

початкова-4,6%

неповна початкова - 0,5%

без освіти - 0,7%

Експертні дані:

середня та середня спеціальна - близько 75%,

вища - понад 25%.

5. Родинне становище:

Експертні дані:

Переважають одружені жінки що перебувають без родин. Діти залишаються під опікою членів родини чи інших людей в Україні.

6. Географічне походження з України:

Експертні дані:

західні області України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська, Волинська) - 75%;

Закарпаття - 15%;

Київ - 5%;

Донбас - 5%.

7. Географічне поширення в Польщі:

Експертні дані:

Варшава та околиці - 60%;

прикордонні території - 30%.

Інші регіони - 10%

8. Термін перебування на заробітках:

Експертні дані:

1995 - 2003 рр. - масова трудова міграція з території Західної України;

2003 - 2004 рр. - спад міграції у зв'язку зі вступом Польщі до Шенгенської зони;

2004 - 2007 - зростає кількість мігрантів з Центру та Сходу;

з 2005р. - різке зменшення кількості студентів (рівня магістратури) через упровадження обов'язкової платної освіти у польських вузах.

9. Сфери зайнятості:

а) В Україні

Експертні дані:

Трудові мігранти репрезентують широкий спектр професій.

б) В Польщі

Експертні дані:

- будівництво (чоловіки);

- сезонні сільськогосподарські роботи (чоловіки та жінки);

- прибирання, догляд за дітьми (жінки);

- розповсюдження реклами (здебільшого студенти);

- висококваліфіковані фахівці в різних галузях.

10. Економічне становище:

Експертні дані:

Загалом заробітки українців у Польщі найнижчі в Європі.

Висококваліфіковані фахівці - близько $1000-1500.

Тенденції:

Українці - найчисельніша група іммігрантів, яка за офіційними статистичними даними станом на 1 вересня 2004 р. складала 19% від усіх чужоземців у Польщі і в наступних роках посідала першу позицію за кількістю виданих дозволів на перебування в цій країні. Польські дослідники, виходячи з офіційних статистичних даних, відзначають, що іммігранти, в їх числі українці - особи з відносно доброю освітою й у віці найвищої професійної активності. Українські іммігранти репрезентовані майже виключно дорослими особами переважно жінками. Міграцію з України до Польщі можна назвати переважно сезонною з абсолютною перевагою нерегулярних мігрантів.

Більшість мігрантів, котрі прибули із західних областей України, мають сільське або провінційне походження та середній рівень освіти. Українці зосереджені переважно у великих містах, як Варшава і сусідні з нею повіти, Краків, Люблін, Вроцлав, Щецін, але також і в селах. Значна їх кількість перебуває у південно-східних, сусідніх з Україною , та південно-західних воєводствах. На прикордонних з Україною теренах українці зайняті здебільшого на сезонних сільськогосподарських роботах. У Гданську і Шчеціні перебувають мігранти з південної України, які працюють за контрактами в портах. Високооплачувані працівники походять переважно з Києва та Донбасу.

На 1995 - 2003 - припадає період масової нелегальної трудової міграції з території Західної України, яка за нашими експертними оцінками разом охопила приблизно 1 млн. осіб.

Після різкого спаду та трансформації міграційного процесу, пов'язаного із вступом Польщі в шенгенську зону 2003 - 2004 рр., спостерігають зростання кількості мігрантів з центру та сходу України, які працевлаштовувались за трудовими угодами 2004 - 2007 рр.

З 2005р. зменшується кількість студентів (рівня магістратури) через упровадження обов'язкової платної освіти у польських університетах.

У Польщі можна виокремити 3 групи мігрантів з України:

- типові українські заробітчани, переважно нелегали (60-65%),

- студенти (25-30%). У другій половині 90-х вони складали окрему групу молодих мігрантів, які працюють у сфері послуг,

- кваліфіковані фахівці за контрактами (5-10%), котрі заміщають вакансії, які утворилися в Польщі після виїзду з 2004 року багатьох фахівців на Захід.

З 2003 року українські трудові мігранти в Польщі перебувають у процесі постійних достосувань до змін правового режиму в'їзду-перебування-працевлаштування.

Запровадження візового режиму з Україною спричинило труднощі для найбільш чисельної групи мігрантів: одні з них далі залишилися у Польщі; певна частина будівельників повернулися в Україну, і згодом поїхали на будівельні роботи до Києва ( внутрішня міграція ) чи до Росії (Москва); ще інші виїхали до Португалії, а звідти - в Іспанію. Після вступу Польщі 2008 року до Шенгенської зони відбувся значний відтік українських мігрантів до Чехії в зв'язку з кращими умовами (потреба кваліфікованих фахівців у технічних галузях і можливості легалізації).

Чехія

1. Кількість мігрантів

Офіційні дані

За період 2007 року кількість українських працівників у Чехії збільшилась приблизно на 17000 осіб.

Експертні дані

Спостерігається активізація міграції українців до Чехії з України і з Польщі.

2. Вік:

Експертні дані

Загалом присутні всі вікові категорії українців.

Значна кількість мігрантів віком 25-45 років.

3. Стать:

Експертні дані

Переважно чоловіча міграція.

4. Освіта:

Експертні дані

Переважають мігранти з вищою та середньою спеціальною освітою.

5. Родинне становище:

Експертні дані

Близько половини мігрантів одружені.

Переважна більшість українців проживають без своїх родин, що залишаються в Україні.

6. Географічне походження з України:

Експертні дані

Переважають вихідці із західних областей, найбільше з Закарпаття.

7. Географічне поширення в Чехії:

Експертні дані

Більшість перебуває у Празі, Брно, інших промислових центрах.

8. Термін перебування на заробітках:

Експертні дані

Після розпаду СРСР нова хвиля української міграції почалася з 1992-93 рр. Інтенсивні виїзди на заробітки припадають на другу половину 90-х років і тривають донині.

9. Сфери зайнятості:

Експертні дані

- чоловіки - будівельна, машинобудівна галузь, електронна та автомобільна промисловість;

- 30% підприємців і студентів.

Трудові мігранти репрезентують увесь спектр професій, набутих в Україні.

10. Економічне становище:

Експертні дані

Для українців привабливим є зростання зарплат у будівельній галузі, де заробітки складають близько 900 євро в місяць. Висококваліфіковані працівники технічних галузей отримують близько $3000/міс (5400 чеських корон).

Рівень заробітків українців у Чехії нижчий, ніж в Іспанії, але вищий, ніж у Польщі.

Тенденції

Трудова еміграція українців до Чехії була ще в радянські часи (70-і рр.).

Чехія поруч з Італією та Грецією стала однією з перших країн сучасної української міграції. Виїзди на заробітки почалися з 90-х рр. Чимало мігрантів середини 90-х рр. переїхали до Чехії на постійне проживання сім'ями. Разом з емігрантами 70-х р.р. вони утворюють нині українську діаспору, відмежовану від заробітчан пізнішого періоду.

Нині спостерігають переїзд мігрантів із Польщі до Чехії, де вищі заробітки. Через труднощі з отриманням шенгенської візи Чехія, як і Польща, незважаючи на сусідство з Україною, стала для її громадян країною тривалої міграції у відриві від родини.

У другій половині 90-х - на початку 2000 рр. переважали нерегулярні мігранти. У 2000-х рр. внаслідок зростання потреб чеської економіки в робочій силі і у зв'язку з відтоком кваліфікованої робочої сили з Чехії на захід зростає попит чеської промисловості на відповідні категорії працівників, зокрема, з України. Чеські фірми працевлаштовують українських спеціалістів на легальних підставах.

Значну кількість працівників з України рекрутують агенції-посередники на замовлення чеських фірм. Виконуючи угоди з ними, представники агенцій - "клієнти" виступають роботодавцями для українських працівників у Чехії.

З кінця 90-х - початку 2000-х років змінилося ставлення чеського суспільства до українських мігрантів з різко негативного на нейтральне чи переважно позитивне.

За даними Доповіді Єврокомісії, опублікованої 17 листопада 2008 р., українці нині є найчисельнішою мігрантською спільнотою і складають 46% від усіх іммігрантів у Чеській Республіці.

Греція

1. Кількість мігрантів

2. Вік:

Експертні дані

Загалом присутні всі вікові категорії українців.

Переважна більшість осіб у віці 41-50р.

3. Стать:

Експертні дані

- жінки - близько 70%;

- чоловіки - близько 30%.

4. Освіта:

Експертні дані

вища та середня спеціальна - 70%;

середня - 30%.

5. Родинне становище:

Експертні дані

У віці 40-50 років - одружені, проживають без родини або неповними родинами (без другої половини подружжя чи дітей);

у віці 30-35 років - проживають родинами.

6. Географічне походження з України:

Експертні дані

Переважна більшість мігрантів із західних областей (близько 80 %).

Молодше покоління- з центральних та східних областей.

7. Географічне поширення в Греції:

Експертні дані

В основному українці локалізовані у мегаполісі Афіни, менше - у Фессалоніках, Патрі, Халкіді, Волосі та на островах Крит, Родос та ін.

8. Термін перебування на заробітках:

Експертні дані

1) 7-15років - особи віком 40-60 років;

2) від кількох місяців до 4 років - особи віком до 25 років, які приїжджають шляхом возз'єднання сімей.

9. Сфери зайнятості:

Експертні дані

жінки - прибирання, догляд за хворими, перестарілими й дітьми;

чоловіки - будівництво;

молодь - сфера послуг (кафе, бари, ресторани, готелі).

Трудові мігранти посідають мало не весь спектр професій, набутих в Україні.

10. Економічне становище:

Експертні дані

Кваліфікація рівнів оплати праці:

1) прибирання - 1000 євро/міс;

2) догляд за хворими, перестарілими і дітьми - 500-800 євро/міс;

3) будівництво (чоловіки) - 1200-1400 євро/міс;

4) сфера послуг (кафе, бари, ресторани, готелі) - понад 1000 євро/міс.

Середні заробітки

Жінки - 700-800 євро

Чоловіки - 1000 євро

Джерела:

Матеріали комплексного дослідження процесів української трудової міграції (країни Європейського Союзу та Російська Федерація)

Тенденції:

Греція - перша країна масової міграції до країн Євроспільноти, яка почалася невдовзі після розпаду СССР і здобуття незалежності України з початку 90-х рр. Першовідкривачами європейського ринку праці для українців стали жінки, які донині переважають. Відзначимо дві міграційні теденції: виїзд на заробітки до Греції зростав у 90-х рр. Початок 2000-х позначився спадом напливу мігрантів і їх поверненням в Україну чи виїздом на заробітки до інших держав. Упродовж останніх років кількість мігрантів у Греції далі зменшується. Сьогодні спостерігають невелику за обсягом "вторинну міграцію" - українці приїжджають, в основному до родичів чи друзів.

Італія

1. Кількість мігрантів

2. Вік. Офіційні дані

Офіційні та експертні дані

Загалом присутні всі вікові категорії українців.

Переважна більшість осіб у віці 41-60р.

3. Стать:

Офіційні дані **

- жінки - близько 83,2%;

- чоловіки - біля 16,8%.

Експертні дані

Співпадають з офіційними.

4. Освіта:

Офіційні дані***

середня або неповна середня - близько 15%,

середня спеціальна - близько 50%,

вища або неповна вища - понад 35%.

5. Родинне становище:

Офіційні дані

Понад 50% одружені, 0,05% мають дітей в Італії.

Експертні дані

Українськими мігрантами в Італії є переважно одружені жінки, що перебувають далеко від своїх родин. Близько 65% - одружені, 90% мають дітей різних вікових категорій. Переважна більшість дітей перебуває під опікою членів родини чи інших людей в Україні.

6. Географічне походження з України:

Експертні дані

- західні області України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська, Волинська) - 80%;

- центральні та південно-східні області України (Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська, Сумська, Луганська, Автономна Республіка Крим) - 20%.

7. Географічне поширення в Італії:

Офіційні дані

Близько 50% від загального числа українських заробітчан перебувають на півдні та на островах. Там зосереджена найбільша кількість нелегальних мігрантів.

8. Термін перебування на заробітках:

Експертні дані

До Італії українці виїжджають з 1993 року. Найбільш інтенсивний період української міграції в Італію припадає на кінець 1990-х - початок 2000-х років.

9. Сфери зайнятості:

а) В Україні

Експертні дані

Переважна більшість мігрантів в Україні були кваліфікованими спеціалістами в сферах освіти, промисловості, охорони здоров'я й торгівлі. Абсолютна меншість - робітниками.

Трудові мігранти мають мало не ввесь спектр професій, набутих в Україні.

Педагоги, економісти, інженери, охорона здоров'я.

б) В Італії

Експертні дані

Понад 80% працюють у сфері домашнього сервісу (прибирання помешкань та догляд за хворими, перестарілими й дітьми). Незначна частина зайняті в сільському господарстві й будівельних роботах, обслуговування в сфері торгівлі.

10. Економічне становище:

Експертні дані

Сфери зайнятості

1) догляд за хворими, перестарілими і дітьми (пересічно).

Оплата: 800 євро/міс. + 150 євро/міс. на харчування.

Умови праці: повна зайнятість (цілодобова).

Вихідні: відсутні.

Проживання: у роботодавця.

Витрати: мінімальні.

Можливість заощаджень: близько 800 євро/міс.

2) прибирання (пересічно)

Оплата: 1200 євро/міс.

Умови праці: погодинна у кількох роботодавців.

Вихідні: за вибором.

Проживання: винайм помешкання - 150 євро/міс, харчування - 150 євро/міс, інші витрати.

Витрати: 300 євро/міс.

Можливість заощаджень: близько 800 євро/міс.

3) інші сфери зайнятості (будівництво, сільське господарства, торгівля та ін.)

відрізняються між собою в оплаті та умовах праці.

Середній рівень заробітків українців в Італії коливається в бік збільшення на півночі та зменшення на півдні Італії.

Позначення

* - Офіційні статистичні дані станом на 2007р.

** - Офіційні статистичні дані станом на 2006р.

*** - Офіційні статистичні дані станом на 2003р.

**** - Офіційні статистичні дані станом на 2005р

Тенденції

Серед країн ЄС Італія поруч з Грецією стала реципієнтом найдавнішої й водночас наймасовішої еміграції з України в найновішу епоху. Заробітчанські поїздки українських громадян до цих двох держав створили унікальний для сучасної Європи феномен жіночої міграції.

Зазвичай українські мігранти 90-х - початку 2000-х років, більшість з яких розпочинали працю, не маючи права на тривалий побут і працевлаштування в країні, приїжджали спочатку на Південь Італії, переважно до Неаполя, де легко знайти роботу (хоч і менш оплачувану) і слабо діють закони італійської держави. Ця тенденція збереглася й донині. За експертними підрахунками на півдні Італії все ще перебуває від 200 до 300 тис. вихідців з України. Згодом значна частина українців, зокрема отримавши Permesso di soggiorno, тобто права на легальне перебування й працю в Італійській Республіці, переїжджає до центру й на північ, щоб здобути вище оплачувану роботу, кращі умови праці, правовий та соціальний захист.

Український соціолог в Італії Н. Шегда, спираючись на дані Міністерства закордонних справ Італії, наводить наступну динаміку зростання присутності українців у даній країні:

2002 рік

Легалізація на підставі закону Босі Фіні, коли українці перемістилися з 27 місця (2002 рік = 14035 осіб, тобто 0,9% від усіх мігрантів Італії) на 4. 2003 р. кількість українців сягнула до 112802 (5,1% від усіх мігрантів Італії).

Першість посідають мігранти з:

Румунії - 239426 (10,9%)

Албанії - 233616 (10,6%)

Марокко - 227940 (10,4%).

2003 рік

Жіноча еміграція в Італії / зайнятість

Українок зайнятих - 95407,

що становить 9% від усієї частини мігрантів в Італії.

Перед українцями стоять тільки румуни - 119228

(11,2% від усієї частини мігрантів в Італії.).

2004 рік

Згідно з офіційними даними за безстроковим контрактом працює 5,8% українців від усіх емігрантів, а тимчасових - 3,8%.

31.12.2006

На території Італії офіційно перебувають 195 412 українців.

Це становить 5% від усіх мігрантів у Італії.

З них - 83,6% - жінки.

Водночас, за даними, які ми на сьогодні маємо, зростає кількість нелегальних мігрантів з України, зокрема й тих, що опиняються в рабських умовах (незахищеність людських прав, практично не обмежена законом експлуатація, важкі побутові обставини).

Хоча останнім часом темпи еміграції українців до Італії дещо уповільнилися, констатуємо збереження її позитивної динаміки (йдеться про перевагу виїзду з України до Італії над поверненням українців додому).

В межах так званої "четвертої хвилі" української міграції в Італію добре простежують нові міграційні рухи - тенденцію до возз'єднання українських сімей в Італії (приїзд чоловіків і дітей); нові мігранти приїжджають уже "до когось" (батьків, родичів, чоловіка, дружини), маючи попередні домовленості про місце праці. Деяка частина новоприбулих мігрантів і тих, що втратили роботу, ще досі збираються на так званих неформальних стихійних ринках вербування робочої сили. Водночас існує значна частина мігрантів, що опиняються без їжі, даху над головою.

В цілому можна говорити про значне поліпшення матеріального добробуту українців в Італії. Якщо раніше трудову міграцію супроводжувала ощадливість на найнеобхіднішому, аби заробити гроші й забезпечити потреби родини в Україні, то тепер все частіше спостерігають спрямованість на задоволення особистих життєвих потреб, культурних запитів, пов'язаних із пізнанням Італії та її культурних надбань, тенденцію до самореалізації в країні перебування.

Українці потроху втягнулися в італійське життя. Для багатьох із них стали звичними його умови (пошана людських прав, розвинута інфраструктура). Цьому сприяє також на загал толерантне ставлення італійського суспільства до мігрантів і зокрема українців, культурно споріднених з італійцями.

Багато українців визнають, що перебувають ніби між Україною та Італією: тут, тобто в Італії, вони залишаються чужинцями, проте не знаходять для себе місця і в Україні. Українки скаржаться, що діти та інші родичі часто сприймають їх як банкомат. Дається взнаки втрата звичних соціальних взаємозв'язків, що впливали на формування активностей теперішніх мігрантів на Батьківщині. Побувши трохи вдома, український мігрант прагне назад, до Італії.

Мігранти з 5-12 літнім стажем пригадують, як,їдучи до Італії, вони були переконані, що за рік-два повернуться додому, однак залишаються там і досі, пояснюючи це необхідністю вирішувати матеріальні потреби своїх рідних в Україні. Твердо ж говорити про повернення можна стосовно найстарших українських мігрантів (віком близько 60 років). Натомість маємо деяку частину молодших і середніх віком мігрантів, які об'єднали тут свої сім'ї, одружилися з італійцями чи приїхали до Італії в молодому віці і мають намір залишитися. "З легкістю можна зауважити, пише соціолог, дослідниця української трудової міграції в Італії Н. Шегда, що питання повернення тісно пов'язане з потребою матеріального та економічного забезпечення, соціальних гарантій. Але слід також не забувати про психологічний та чуттєвий виміри, які живлять бажання повернення, навіть якщо й через кілька років. Міграційні проекти цих людей не визначені з огляду на час, але в них є завжди чітка ідея щодо необхідної їм суми грошей на необхідні витрати. З такого огляду можна передбачити евентуальний розвиток подій у майбутньому української імміграції в Італії, яка може значно зменшитись у момент, коли українці вже не вважатимуть за доцільне залишатися в Італії з мотивів праці, бо зможуть з легкістю знайти добре оплачувану роботу вдома."⁴.

Гальмом для повернення українців є відсутність угоди між Італійською республікою та Україною щодо пенсійного забезпечення мігрантів. Чимало з них прагнуть заробити пенсію в Італії.

Португалія

1. Кількість мігрантів

Експертні дані

Впродовж останніх двох років кількість українських мігрантів у Португалії зменшилась. Вони виїжджають до інших країн ЄС, зокрема в Іспанію, де часто працюють нелегально, маючи право на постійний побут лише в Португалії.

2. Вік:

Експертні дані

Переважна більшість українців у Португалії віком 40-45 років. А загалом вік українців від 18 до 60 років.

3. Стать:

Офіційні дані **

- жінки - 14386 осіб (38%);

- чоловіки - 23465 осіб (62%).

Експертні дані

Співпадають з офіційними.

4. Освіта:

Експертні дані

- з вищою та середньою спеціальною освітою - 70%;

- з середньою освітою - 30%.

5. Родинне становище:

Експертні дані

Переважна більшість українців у Португалії перебувають окремо від своїх родин в Україні.

6. Географічне походження з України:

Експертні дані

- західні області України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька. Хмельницька, Рівненська, Волинська) - 80%;

- центральні та південно-східні області України (Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська, Сумська, Луганська, Автономна Республіка Крим) - 20%.

7. Географічне поширення в Португалії:

8. Термін перебування на заробітках:

Експертні дані

До Португалії українці виїжджають з кінця 1990-х років. Найбільша інтенсивність міграції в 1999-2003 роках. Міграційний стаж: 5-10 років.

9. Сфери зайнятості:

Експертні дані

- чоловіки - будови (майстри), транспорт, склади - 80%;

- жінки - прибирання та догляд - 80%;

- медицина (лікарі, медсестри, стоматологи) - 5% мігрантів;

- підприємці - 1%.

Загалом трудові мігранти репрезентують увесь спектр професій, набутих в Україні.

10. Економічне становище:

Експертні дані

Середні заробітки чоловіків складають 1000-1400 євро/міс, а жінок - 800-1200 євро/міс.

Загалом рівень заробітків українців у Португалії нижчий, ніж в Іспанії.

Позначення

Офіційні статистичні дані станом на 2007р.

Офіційні статистичні дані станом на 2006р.

Тенденції

Масовий приїзд українців на роботу до Португалії припадає на 1999-2003 рр. Він був пов'язаний із вкладенням великих інвестицій у модернізацію інфраструктури цієї країни, зокрема у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2004 р., що й зумовило великий попит на дешеву робочу силу. Після впровадження у січні 2001 р. закону, що дозволив іммігрантам перебувати в Португалії стільки часу, скільки це визначено контрактом з роботодавцем, видали 126901 дозвіл на легальне перебування в Португалії упродовж лише наступного року. При цьому більша частина дозволів стосувалася мігрантів зі Східної Європи, серед них 36% з України.

2002-2003 рр. українці стали найчисельнішою спільнотою мігрантів у цій країні. За даними Служби у справах Іноземців та Кордонів Португальської республіки, наведеними в одній із публікацій львівського соціолога В.Сусака, станом на 17 травня 2002 р. Україна посідала перше місце серед усіх країн, чиї громадяни отримали дозвіл на перебування та роботу в Португалії (65553 особи), випередивши вихідців з колишньої португальської колонії Бразилії(32196 осіб), що традиційно переважали. Згідно з неофіційною статистикою, в Португалії тоді перебували 100 тисяч українців.

2005-2008 рр. у зв'язку з погіршенням кон'юнктури на ринку праці кількість українців у Португалії вдвічі зменшилася. У пошуках роботи частина з них виїхали до сусідньої Іспанії та інших держав ЄС, значна кількість мігрантів повернулася на батьківщину. Серед українців, що залишаються в Португалії, в основному ті, хто возз'єднали чи утворили там свої сім'ї, провадять власний бізнес, орієнтований на зв'язки з Україною. Відзначимо лояльність до українців з боку португальського суспільства та уряду, тенденцію до надання їм законних можливостей на проживання та працю. Рівень заробітків українців у Португалії близький до рівня заробітків у Греції.

Іспанія