Бідність як соціальне явище: суб'єктивний вимір проблеми

Суб'єктивна бідність визначається у відповідності з особистими оцінками. Слід зазначити, що почуття бідності виникає в індивідів найчастіше не в результаті його співставлення з абсолютними показниками, а в результаті порівняння власних можливостей зі стандартами споживання інших людей, або зі своїми можливостями у минулому. Тому подолати суб'єктивну бідність неможна виключно шляхом підтримки вже знедолених і задекларована європейська орієнтація України потребує відмови від моделі "дешевої робочої сили" та закріплення на нормативно-правовому рівні соціально прийнятних параметрів оплати праці.

3. Охорона праці

Охорона праці є одним з ключових інститутів соціальної політики кожної сучасної держави. Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається з Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України.

Охорона праці жінок

Низький рівень життя є однією з причин трудової експлуатації та примусової праці, жертвами яких часто стають жінки. В умовах безробіття жінки беруться за важку фізичну роботу, що негативно впливає на їх здоров'я, в той час, як роботодавці отримують дешеву робочу силу. У зв'язку з цим набувають актуальності розробка та суворе дотримання трудового законодавства, в тому числі законів, що охороняють здоров'я робітниць.

Конституція України на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав чоловіків та жінок: "Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям".[5] Незважаючи на це, відповідно до даних, наведених в різних джерелах, в Україні чоловіки отримують зарплати в середньому на 30 - 40% вищі, ніж жінки [9, С. 75-77]. Фізіологічні особливості жіночого організму, інтереси материнства та дитинства враховуються законодавством, яке встановлює спеціальні норми щодо охорони праці жінок.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. № 256 [7] було затверджено перелік важких робіт з небезпечними умовами, на яких забороняється жіноча праця. Відповідно до ст. 174 КЗпП України [4] також забороняється використовувати працю жінок на підземних роботах. Однак на деяких видах підземних робіт відповідно до частини першої ст. 174 КЗпП України [4] застосовувати працю жінок можливо. При цьому називаються нефізичні роботи та роботи з санітарного та побутового обслуговування.

Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує чинні для жінок норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 р. видало наказ №241[6], яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:

- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) - 10 кг;

- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни - 7 кг;

- при переміщенні вантажу на візках або у контейнерах зусилля, що докладається жінкою, не повинне перевищувати 10 кг.

Сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні - 350 кг; з підлоги - 175 кг.

Відповідно до ст. 175 КЗпП України [4] забороняється праця жінок у нічний час (22.00 - 6.00), за винятком деяких випадків - допускаться застосування праці жінок у нічний час у тих галузях народного господарства, де це викликається особливою необхідністю. Ще один критерій допустимості застосування праці жінок у нічний час - це застосування його як тимчасового заходу.

В законодавчих актах про охорону праці значне місце відводиться наданню пільг вагітним жінкам та матерям. Стаття 176 КЗпП України [4] забороняє залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження. Також обмежується залучення жінок, що мають дітей від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів до надурочних робіт і направлення їх у відрядження (ст. 177 КЗпП) [4].

Вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років можуть бути переведені на легшу роботу згідно зі ст. 178 КЗпП [4]. Під легшою роботою розуміється надання наступних пільг:

зниження норм виробітку;

зниження норм обслуговування;

переведення на легшу роботу, яка виключає вплив несприятливих виробничих факторів.

Відповідно до закону України "Про відпустки" (ст. 17) [1] жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів (70 днів до і 56 днів після пологів). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шести років. Час цих відпусток зараховується як у загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж за спеціальністю (ст. 181 КЗпП) [4].

Згідно із ст. 184 КЗпП [4] забороняється відмовляти в прийнятті на роботу з мотивів, пов'язаних з вагітністю, наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

Охорона праці неповнолітніх

Проблема дитячої праці існує в усьому світі. Дитяча праця не тільки завдає серйозної шкоди фізичному та психо-соціальному розвитку дитини, але й має негативний вплив на розвиток людських ресурсів і загальний соціально-економічний розвиток країни. Залучаються до не за віком складну працю, в основному, діти з найбільш вразливих соціальних верств, з малозабезпечених сімей або неповних сімей, як у сільській місцевості, так і в місті. Ці діти змушені працювати в небезпечних, шкідливих умовах для отримання будь-якого доходу. Більше того, вони мають обмежений доступ до освіти, послуг охорони здоров'я та джерел доходу. У цьому зв'язку істотно зростає роль держави в захисті трудових прав неповнолітніх працівників, створенні необхідних умов для їх професійної підготовки.

В Законі України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року [3] зазначено, що "дитина - особа віком до 18 років". В цивільному та сімейному законодавстві України поняття особи, що не досягла 18 років визначається поняттями "малолітньої" (до 14 років) та "неповнолітньої".

Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю (стаття 21 Закону України "Про охорону дитинства" [2]). Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров'ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків. Для дітей, молодших 16 років, тривалість робочого часу обмежується відповідно до потреб їх розвитку та професійної підготовки.

Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці (усі форми рабства, використання дитини для зайняття проституцією, незаконною діяльністю, роботи, яка може завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини и т.д.), участі у важких роботах і роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

Наказом МОЗ України [8] затвердженні граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми. Підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 годин на тиждень для підлітків 14-15 років та 36 годин - для підлітків 16-17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти- або шестиденного робочого тижня.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм:

підліткам віком 14 років при короткочасній роботі: 5 кг (юнаки), 2.5 кг (дівчата);

підліткам віком 15 років при короткочасній роботі: 12 кг (юнаки), 6 кг (дівчата); при тривалій роботі: 8.4 (юнаки), 4.2 (дівчата);

підліткам віком 16 років при короткочасній роботі: 14 кг (юнаки), 7 кг (дівчата); при тривалій роботі: 11.2 (юнаки), 5.6 (дівчата);

підліткам віком 17 років при короткочасній роботі: 16 кг (юнаки), 8 кг (дівчата); при тривалій роботі: 12.6 (юнаки), 6.3 (дівчата).

Крім того, висота підіймання не повинна перевищувати 1 м, а відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (КЗпП ст. 191 [4]). Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (КЗпП ст. 192 [4]).

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей (КЗпП ст. 198 [4]).

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників (КЗпП ст. 194 [4]).

Висновки

Підводячи підсумки дослідження, на основі вивчення теоретичних концепцій бідності та методологічних підходів до вимірювання бідності, розгляду світових і та регіональні критеріїв бідності, аналізу об`єктивної та суб`єктивної бідності в Україні, причин формування та ескалації бідності, абсолютної та відносної бідності в Україні, дослідження стану суб'єктивної бідності та соціологічного опитування можна зробити наступні висновки.

Розгляд бідності як соціального феномену шляхом аналізу теоретичних концепцій бідності та міжнародних і національних методологічних підходів до вимірювання бідності дозволяє зробити висновок, що у бідності як соціологічного явища немає єдиної форми. Навпаки, бідність представлена в безлічі форм, специфічних для різних соціальних груп. Але яку б з них вона не приймала, бідність сприймається як крайня точка, яка є неприйнятною суспільством з морально-етичних та економічних причин.

Виділяються три основні концепції визначення бідності: абсолютна, відносна та субґєктивна. Абсолютна концепція бідності ґрунтується на неможливості задовольнити встановлений мінімальний перелік основних потреб людини, коли соціальний субґєкт знаходиться нижче межі так званого прожиткового мінімуму. Відносна концепція бідності базується на співвідношенні показників добробуту людини з рівнем матеріальної забезпеченості, що є домінуючою в конкретній країні. Масштаби відносної бідності не співпадають з масштабами абсолютної. Абсолютна бідність може бути ліквідована, але відносна присутня завжди, внаслідок того, що нерівність є невідґємним атрибутом стратифікованих суспільних утворень. Відносна бідність зберігається, і навіть зростає, коли стандарти життя всіх соціальних прошарків підвищуються. Субґєктивна концепція бідності випливає з оцінок матеріального становища та рівня життя, даних самими соціальними субґєктами.

Вивчення світових та регіональних критеріїв бідності та порівняння показників бідності в різних країнах світу довело, що визначення критеріїв бідності залежить від життєвих стандартів окремої країни, групи країн, регіону тощо. Але для кожної країни, безумовно, бідність проектується на економіку, соціальні відносини, політику, культуру.

За світовими стандартами українське населення знаходиться над межею абсолютної бідності, але сільські домогосподарства мають значно гірший рівень життя та знаходяться у зоні ризику. Щодо відносної бідності, яка розраховується за допомогою прожиткового мінімуму, то тут можна зробити висновок, що майже четверта частина українського населення страждає від недостачі коштів. Але це з при умові, що офіційні статистичні дані співпадають з реальними доходами українців.

Бідність в Україні характеризується низкою національних ознак. При цьому основною ознакою "української бідності" є те, що в нашій країні існує проблема бідності серед працюючого населення. Також в Україні спостерігається суттєва диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності, що дозволяє зробити висновок про певну галузеву та відповідно територіальну локалізацію бідності.

Специфічні особливості бідності в Україні мають прояв у наступному:

- низький рівень життя населення в цілому;

- надмірне соціальне та майнове розшарування;

- розповсюдженість бідності серед працюючого населення;

- висока питома вага людей, що вважають себе бідними.

Суб'єктивна бідність визначається у відповідності з особистими оцінками. Суб'єктивна бідність має надзвичайно важливе значення при аналізі та прогнозуванні суспільної поведінки, оскільки такий прояв бідності безпосередньо пов'язаний з маргіналізацією суспільства, утриманськими настроями значних його верств. Саме суб'єктивна бідність, формуючи неконструктивну поведінку, знижує трудову активність, ініціативу та бажання шукати додаткові заробітки, розпочинати самозайнятість або підприємницьку діяльність. А це відповідно провокує готовність населення до сприйняття деструктивних ідей, до протиправних дій. Втрачаючи віру у свої власні сили, людина сподівається на чиюсь допомогу, очікує вказівок і починає підкорятися будь-якій політичній силі, що належним чином натискає на больові точки.

Слід зазначити, що почуття бідності виникає в індивідів найчастіше не в результаті його співставлення з абсолютними показниками, а в результаті порівняння власних можливостей зі стандартами споживання інших людей, або зі своїми можливостями у минулому. У суспільствах з невисоким рівнем життя, до яких належить Україна, виникає небезпека підміни системи цінностей споживчими потребами та вподобаннями. Суперечність між широко пропагованими моделями споживання й реальними можливостями їх досягнення збільшує кількість "суб'єктивно бідних". За таких умов виникає відчуття постійного невдоволення власним життям, заниження самооцінки та масового поширення утриманських настроїв в суспільстві, що й пояснює надвисокі масштаби суб'єктивної бідності в нашій країні. Як показали результати різних соціологічних опитувань протягом останніх років, у суспільній свідомості домінують песимістичні оцінки матеріального становища і загальна бідність в Україні стала чимось на зразок аксіоми.

Тому подолати суб'єктивну бідність неможна виключно шляхом підтримки вже знедолених. Задекларована європейська орієнтація України потребує відмови від моделі "дешевої робочої сили" та закріплення на нормативно-правовому рівні соціально прийнятних життєвих стандартів, насамперед, параметрів оплати праці.

Список використаних джерел та літератури

Global Economic Prospects 2007: Managing the Next Wave of Globalization. - Wash., 2007. - P. 38 - Режимдоступу: www.worldbank.com

Sen A. A Sociological Approach to the Measurement of Poverty. A Reply to Professor Peter Townsend. Oxford Economic Papers. / A. Sen - 1985. - December. - p. 669 - 670.

Townsend Peter. Poverty in the United Kingdom. A Survey of Household Resources and Standards of Living. / Peter Townsend - England: Penguin Books Ltd, 1979. - 2014р.

Акопов В. Национальная и региональная модели благосостояния / В. Акопов, Ю. Гаджиев // Общество и экономика. - 2002. -№ 6. - С. 120 - 139.

Аристотель. Политика./Аристотель//Соч. в 4-х тт. - М.: Просвещение, 1983. - Т. 2 - С. 71- 78.

Архангельський Ю. Бідність в Україні. Причини і способи подолання / Ю. Архангельський // Віче. - 2001. - № 11.

Бабак І. М. Бідність в Україні: методологічний аспект / І. М. Бабак // Стратегія розвитку України: соціологія, економіка, право. - 2008. - № 1/2. - С. 201-204

Баева Е.С. Бедность как объект социологического изучения / Е.С. Баева // Автореферат диссертации на соискание степени кандидата социологических наук по cпециальности 22.00.04 "Социальная структура, социальные институты и процессы" - Самара, 2000. - 173 с. - Режим доступу:http://www.dissercat.com/content/bednost-kak-obekt-sotsiologicheskogo-izucheniya

Батракова Л.Г. Основні концепції оцінки бідності населення / Л.Г. Батракова // Ярославський педагогічний вістник, 2011. - №3. - Том 1. - С. 117 - 121.

Бобков В.Н., Зинин В.Г., Разумов А.А. Политика доходов и заработной платы. Доклад в рамках проекта МОТ "Преодоление бедности, содействие занятости и местное экономическое развитие в Северо-Западном федеральном округе" / В.Н. Бобков, В.Г. Зинин, А.А. Разумов - М., 2004. - С. 10.

Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми: Монографія / Н.П. Борецька - Донецьк: Янтар, 2001. - 352 с.

Васильев В.А. Идентификация проблемы бедности в современных российских условиях: социологический анализ / В.А. Васильев // Автореферат диссертации на соискание степени кандидата социологических наук по cпециальности 22.00.08 "Социология управления" - Москва, 2004. - 208 с. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/identifikatsiya-problemy-bednosti-v-sovremennykh-rossiiskikh-usloviyakh

Вербицька Г.Л. Проблеми бідності та рівня життя населення України / Г.Л. Вербицька - Львів: "Львівська політехніка", 2010. - 309 с.

Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Современная экономическая энциклопедия / Г.С. Вечканов, Г.Р. Вечканова - СПб.: Лань, 2002. - 880с.

Гвелесіані А.Г. Диференціація грошових доходів населення: аналіз, прогноз та механізм регулювання: Монографія / А.Г. Гвелесіані - К.: Ін-т демографії та соц. дослідж. НАН України, 2008. - 154 с.

Геєць В.М. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі / В.М. Геєць // Економіка і прогнозування. - 2002. - № 2. - С. 9-33.

Гіденс Е. Соціологія / Е. Гіденс - К., Основи. - 1999р. - 515 с.

Головаха Є. І. Суспільство, що трансформується. Досвід соціологічного моніторингу в Україні / Є. І. Головаха - Київ, 1997. - С. 39

Головаха Є., Паніна Н. Українське суспільство 1992-2008: Соціологічний моніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна - К., 2008. - 85 с.

Гонтмахер Е.Ш. Социальная политика в России: уроки 90-х / Е.Ш. Гонтмахер - М.: Гелиос АРВ, 2000. - 336 с.

Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник / О.А. Грішнова - К.: Знання, 2006. - 559 с.

Добреньков В.И. Социолого-исторические взгляды на бедность / В.И. Добреньков, А.О. Блинов // Вестник Московского университета: сер. Социология и политика. - 2004. - № 4. - С. 161-174.

Доклад о мировом развитии 2006. Справедливость и развитие / [пер. с англ.]. - М.: Весь мир, 2006. - 298 с.

Доклад о мировом развитии 2008. Сельское хозяйство на службе развития / [пер. с англ.]. - М.: Весь мир, 2008. - 403 с.

Жеребин В.М. Уровень жизни населения / В.М. Жеребин, А.Н. Романов. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 592 с.

Закон України "Про відпустки" від 09.12.2012.

Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001. - ст. 21.

Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2012.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (стаття 21): [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2857-17

Иванов Н., Гоффе Н., Монусова Г. Глобализация и бедность / Н. Иванов, Н. Гоффе, Г. Монусова // Мировая экономика и международные отношения - 2010, №9. - C. 29 - 42

Івашків В.О. Особливості тлумачення бідності як соціальноекономічної категорії для України / В.О. Івашків // Інноваційна економіка: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - С. 309 - 311

Ільчук Л. Моніторинг ситуації у соціальній сфері України за червень 2012 року: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=206:-2012-&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24

Калабихіна В. І. Словар гендерних термінів / В. І. Калабихіна - М.: Інформація, 2002. - 256 с.

Київський міжнародний інститут соціології. Відчуття наслідків економічної кризи населенням. - К., 2009.

Київський міжнародний інститут соціології. Міжнародна програма соціального дослідження (ISSP): 94% опитаних громадян України повність або радше погоджуються, що в країні існує надто велика різниця в доходах. - К., 2009.

Київський міжнародний інститут соціології. Як планують видпочивати Українці. - К., 2011.

Кильдюшева О.А. Феномен бедности в социальной структуре современного российского общества / О.А. Кильдюшева // Автореферат диссертации на соискание степени кандидата социологических наук по cпециальности 22.00.04 "Социальная структура, социальные институты и процессы" - Саранск, 2005. - 167 с. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/fenomen-bednosti-v-sotsialnoi-strukture-sovremennogo-rossiiskogo-obshchestva#ixzz2hvJ9wg7q

Кисельова О. Бідність в Україні: Інформаційно-аналітичний огляд / О. Кисельова // Політична думка. - 2000. - № 3. - С. 3-13.

Коваленко Н.В. Бідність як соціально-економічна категорія. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-2/doc/1/08.pdf

Кодекс законів про працю України [електронний ресурс] - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

Комар Н. Теоретичні підходи до вивчення проблеми бідності: глобальний та країнний виміри / Н.Комар // Галицький економічний вісник. - 2011. - №2(31). - с.23-33

Конституція України: Закон від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. - ст.24.

Кравченко А. Соціологія. Підручник для студентів вузів / А. Кравченко - М.: "Академический проект", видавнича корпорація "Лотос", 1999. - 382 с.

Красун А., Турчин Я. Бідність в Україні та шляхи її подолання / А. Красун, Я. Турчин // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку - №20, 2008. - С. 81- 85

Кувалдин В.Б. Глобальный мир: экономика, политика, международные отношения / В.Б. Кувалдин - М., 2009. - С. 27.

Кузнецова І. Який відпочинок обирають українці на зимові свята? / І. Кузнецова // Радіо свобода, 2012. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24443246.html

Ланченко Ю.В. Глобальні демографічні проблеми людства [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://tourism-book.com/books/book-27/chapter-1325/

Лібанова Е. Бідність в Україні: діагноз поставлено - будемо лікувати? / Е. Лібанова // Дзеркало тижня. - 2002. - № 13 (337). - С. 10.

Лібанова Е. Бідність: визначення, критерії та показники / Е. Лібанова // Інформаційний бюлетень Державного комітетустатистики України. - 1997. - № 9- 10. - С. 25 - 31

Лібанова Е. Суб'єктивна бідність набагато небезпечніша / Е. Лібанова // Соціальний захист, №10, жовтень 2007 р.

Лібанова Е.М. Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу: Монографія / Е. Лібанова - К.: КНЕУ, 2008. - 328 с.

Лурье С.Я. Демокрит. - Л., 1970. - С. 776 - 777.

Людський потенціал: механізми збереження та розвитку: Монографія / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк, І.В. Качалова, Н.С. Власенко. - Донецьк: Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2008. - 468 с.

Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та регіональні диспропорції (колективна монографія) / відпов. за випуск Л.М. Черенько, О.В. Макарова, за ред. Е.М. Лібанової. - У 2-х томах. - К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2012. - 436 с.

Мандибура В.О. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання. - К.: Парлам. вид-во, 1998. - 255 с.

Маркс К. Капитал: Критика политической экономии. Т. 1, кн. 1. Процесс производства капитала / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т. 23. - 908 с.

Мельник В. Проблема подолання глобальної бідності у контекстіміжнародної політики / В. Мельник, Н. Комар // Вісник Тернопільськоїакадемії народного господарства. - 2004. - № 2. - С. 135-143

Мертон Р. Социальная структура и аномия / Р. Мертон // Социологические исследования. - 1992. - № 2. - С. 108 - 110.

Миценко І. М. Рівень життя і його вплив на безпеку житттєдіяльності людини / І. М. Миценко // Економіка пром-сті. - 2004. - № 1. - С. 164-172.

Момоток О.М. Дослідження бідності в Україні та шляхи ії подолання / О.М. Момоток // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології: зб. наук. пр. - Херсон, 2011. - №1. - С. 125 - 129.

Наказ "Про затвердження Методики комплексної оцінки бідності" // Офіційний вісник України, 2002. - №18. - С. 254.

Наказ МОЗ України №241 10 грудня 1993 "Про затвердження Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками".

Наказ МОЗ України №256 29 грудня 1993 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок".

Наказ МОЗ України №59 від 22.03.96 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми".

Нерівність в Україні: масштаби та можливості впливу / за ред. Е.М. Лібанової. ? К.: Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, 2012. ? 404 с.

Осипов Г. Соціологічний енциклопедичний словник / Г. Осипов - М., 1998. - С. 17.

Панина Н.В. Технология социологического исследования: Курс лекций. / Н.В. Панина - К., 1996. - 367 с.

Паніотто В., Кириченко І. Відносна бідність - відносне життя? / В. Паніотто, І. Кириченко // Дзеркало тижня. - 2005. - № 31 (559). - С. 8

Папієв М. Світовий досвід застосування соціальних стандартів / М. Папієв // Економіка України. - 2004. - № 1. - С. 4-8.

Перехідна економіка: [за ред. В.М. Гейця]. - К.: Вища школа, 2003. - 591с.

Платон Афинский. Государство. Изб. Произведения / Платон Афинский - М.: Наука, 1988. - С. 15 - 26.

Повышение уровня жизни как приоритет социальной политики. - Мн.: Представительство ООН/ПРООН в республике Беларусь, 2005. - 84 с.

Подолання бідності в системі світового господарства [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-26871.html

Подолюк А.В., Горностай О.Б. Права женщин в Украине//Обеспечение безопасности жизнедеятельности: проблемы и перспективы: сборник материалов V международной научно-практической конференции курсантов, студентов и слушателей. - В 2-х ч. Ч.1. - Минск: КИИ, 2011. -248 с.

Полоса О. Чи є шанс перемогти бідність у світі? / О. Полоса // Преса України. - 11 жовтня 2013р. - Режим доступу: http://uapress.info/uk/news/show/9113

Реклю Е. Багатство та злидні. / Е. Реклю - М., 1906. - 120 с.

Руженський М.М. Система соціального захисту населення у транзитивному суспільстві: Монографія / М.М. Руженський - К.: ІПК ДСЗУ, 2005. - 384 с.

Середній клас України: теорія та сучасні тенденції становлення. - К. : Видавничий дім Корпорація", 2004. - 582 с.

Cітнікова Н.П. Соціальні проблеми України в контексті Цілей розвитку тисячоліття / Н.П. Cітнікова // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 11 (42). - С. 5-9.

Смит А. Исследования о природе и причинах багатства народов. / А. Смит - М.: Соцэкгиз, 1962. - С. 66 - 75.

Социально-экономические ориентации / Київський міжнародний інститут соціології [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.kiis.com.ua/ua/bank/archives/leveloflife.html

Соціальна безпека: теорія та українська практика: Монографія / І. Ф. Гнибіденко, А.М. Колот, О.Ф. Новікова, В.М. Новіков, Б.Й. Пасхавер. - К.: КНЕУ, 2006. - 291 с.

Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С. І. Бандур, Т.А. Заяць, В. І. Куценко та ін. - За заг. ред. д-ра ек. наук, проф., чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. - 2-ге вид.доповн., перер. - Черкаси: Брама - Україна, 2006. - 620с.

Сычева В.С. Измерение уровня бедности: история вопроса // Социологические исследования. - 1996. - № 3. - С. 141- 149.

Тихонова Н.Е. Факторы социальной стратификации в условиях перехода к рыночной экономике / Н.Е. Тихонова. - М.: РОССПЭН, 1999. - 320 с.

Толстих Н.В. Соціальне виключення в сучасній Україні: спроба оцінки / Н.В. Толстих // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - C.81- 85

Фляшникова А. Бідність і багатство в наукових теоріях і сучасних дослідженнях / А. Фляшникова // Політичний менеджмент. - 2004. - №4 (7). - С. 35-46.

Фляшнікова А.Б. Методи порівняльного аналізу соціологічних та статистичних оцінок бідності та багатства в Україні / А.Б. Фляшнікова // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук cпец. 22.00.04 "Соціальна структура, соціальні інститути и процеси" - К., 2010. - 19 с. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM

Харченко А.М. Соціальна проблема глобалізації - бідність: шляхи її подолання / А.М. Харченко // Фінансовий простір -№ 1 (5), 2012. - С. 7-12

Харченко Н.М. Методика вимірювання та досвід аналізу бідності в сучасній Україні [Текст]: Дис... канд. соціол. наук: 22.00.02 / Н.М. Харченко - К., 2001. - 180 с.

Харченко Н. Різноманітність аспектів бідності: спроба соціологічного аналізу / Н. Харченко // Наукові записки. Том 7. Політологія, соціологія / Нац. Ун-т "Києво-Могилянська академія". - К., 1999. - С.38- 49.

Холод Н.М. Розподіл доходів та бідність у перехідних економіках: Монографія. / Н.М. Холод - Л.: Вид.центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - 442 с.

Центр Разумкова. Соціологічне опитування "Чи доводилось Вам відмовлятися від медичного огляду, від медичної допомоги (операції, лікування в стаціонарі, придбання необхідних ліків) з причини відсутності на це коштів?": [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/article.php/poll.php?poll_id=355

Центр Разумкова. Соціологічне опитування "Що з переліченого Ви маєте у своїй власності?" : [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=351

Центр Разумкова. Соціологічне опитування "Яке в цілому матеріальне становище вашої сім'ї? (регіональний розподіл)" : [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=327

Цимбалов И.П. Бедность как проблема социально-экономического развития современного российского общества: социологический анализ

Черенько Л.М. Новий погляд на проблему української бідності / Л.М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2008. - № 1. - С. 75-84.

Шевченко Л.С. Соціальні ризики та соціальна безпека праці: Монографія. / Л.С. Шевченко - Х.: Право, 2009. - 278 с.

Энциклопедический социологический словарь / РАН. Институт социально-политических исследований. - М., 1995. - 450 с.

Юхимчук А. Чому бідні …??! / А. Юхимчук // Голос України. - 2011. - №51. - С. 32-34

Додаток 2

Список самых бедных стран мира

№	Страна	Доля бедного населения, %
1	Замбия	86.0
2	Сектор Газа	81.0
3	Гаити	80.0
4	Чад	80.0
5	Либерия	80.0
6	Молдова	80.0
7	Гватемала	75.0
8	Суринам	70.0
9	Зимбабве	70.0
10	Мозамбик	70.0
11	Ангола	70.0
12	Сьерра-Леоне	68.0
13	Бурунди	68.0
14	Боливия	64.0
15	Мали	64.0
16	Нигер	63.0
17	Нигерия	60.0
18	Коморские Острова	60.0
19	Таджикистан	60.0
20	Руанда	60.0
21	Западный берег (реки Иордан)	59.0
22	Туркменистан	58.0
23	Малави	55.0
24	Колумбия	55.0
25	Сан-Томе и Принсипи	54.0
26	Перу	54.0
27	Сенегал	54.0
28	Грузия	54.0
29	Гондурас	53.0
30	Афганистан	53.0
31	Намибия	50.0
32	Никарагуа	50.0
33	Армения	50.0
34	Кения	50.0
35	Эфиопия	50.0
36	Мадагаскар	50.0
37	Джибути	50.0
38	ЮАР	50.0
39	Эритрея	50.0
40	Лесото	49.0
41	Азербайджан	49.0
42	Камерун	48.0
43	Ботсвана	47.0
44	Венесуэла	47.0
45	Йемен	45.2
46	Эквадор	45.0
47	Буркина-Фасо	45.0
48	Бангладеш	45.0
49	Аргентина	44.3
50	Восточный Тимор	42.0
51	Непал	42.0
52	Мексика	40.0
53	Свазиленд	40.0
54	Судан	40.0
55	Лаос	40.0
56	Мавритания	40.0
57	Камбоджа	40.0
58	Иран	40.0
59	Филиппины	40.0
60	Киргизия	40.0
61	Гвинея	40.0
62	Панама	37.0
63	Кот-д'Ивуар	37.0
64	Папуа-Новая Гвинея	37.0
65	Сальвадор	36.1
66	Монголия	36.1
67	Парагвай	36.0
68	Танзания	36.0
69	Уганда	35.0
70	Бенин	33.0
71	Белиз	33.0
72	Того	32.0
73	Пакистан	32.0
74	Гренада	32.0
75	Гана	31.4
76	Македония (республика)	30.2
77	Доминика	30.0
78	Сербия и Черногория	30.0
79	Иордания	30.0
80	Кабо-Верде	30.0
81	Украина	29.0
82	Вьетнам	28.9
83	Румыния	28.9
84	Узбекистан	28.0
85	Ливан	28.0
86	Беларусь	27.1
87	Индонезия	27.0
88	Микронезия	26.7
89	Фиджи	25.5
90	Бирма	25.0
91	Албания	25.0
92	Доминиканская республика	25.0
93	Босния и Герцеговина	25.0
94	Индия	25.0
95	Россия	25.0
96	Алжир	23.0
97	Ангилья	23.0
98	Гуам	23.0
99	Шри-Ланка	22.0
100	Бразилия	22.0
101	Тринидад и Тобаго	21.0
102	Уругвай	21.0
103	Чили	20.6
104	Сирия	20.0
105	Турция	20.0
106	Ямайка	19.7
107	Казахстан	19.0
108	Марокко	19.0
109	Бермудские острова	19.0
110	Польша	18.4
111	Израиль	18.0
112	Коста-Рика	18.0
113	Великобритания	17.0
114	Египет	16.7
115	Болгария	13.4
116	США	12.0
117	Хорватия	11.0
118	Тайланд	10.0
119	Китай	10.0
120	Маврикий	10.0
121	Ирландия	10.0
122	Венгрия	8.6
123	Малайзия	8.0
124	Тунис	7.6
125	Франция	6.5
126	Бельгия	4.0
127	Южная Корея	4.0
128	Австрия	3.9
129	Тайвань	1.0



Размещено на Allbest.ru

...