Впливовість мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій сучасної української молоді (на прикладі Дніпропетровського регіону)

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на 12 міжнародних, республіканських та міжвузівських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості» (Кривий Ріг, 2008); Міжнародній науково-технічній конференції «Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості» (Кривий Ріг - 2004, 2005, 2006, 2007, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи» (Житомир, 2009); міжвузівських науково-методичних конференціях (Кривий Ріг - 2001, 2002, 2003, 2006, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 16 наукових роботах, зокрема: 4 статті у наукових фахових виданнях з напрямку «соціологія», включених до списку, затвердженого ВАК України (з них 1 - в співавторстві); 12 статей у збірниках матеріалів науково-практичних і науково-методичних конференцій (з них: 1 стаття - у співавторстві).

Структура дисертації зумовлена специфікою її завдань, сформульованих згідно з об'єктом, предметом і метою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (248 найменувань), додатків. Робота містить 25 рис., 27 табл. Повний обсяг дисертації - 227 сторінки, з них: 21 сторінка - список використаних джерел; на 20 сторінках містяться два додатка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі представлено загальну характеристику дослідження, обґрунтовано актуальність теми, проаналізована ступінь її розробленості в науковому дискурсі, сформульовано мету й завдання, об'єкт, предмет дослідження, визначено теоретико-методологічні засади й емпіричну базу дослідження, розкрито наукову новизну, показано практичне й теоретичне значення одержаних результатів, надано дані про їх апробацію й публікації.

У першому розділі «Теоретико-методологічне обґрунтування дослідження ціннісних орієнтацій сучасної молоді» обґрунтовано теоретико-методологічні засади соціологічного дослідження ціннісних орієнтацій; розглянуто наявні концептуальні підходи до пояснення сутності понять «цінність» й «ціннісні орієнтації», що дало можливість уточнити їх розуміння з урахуванням соціокультурних трансформацій; здійснено систематизацію знань про молодь з метою з'ясування особливостей формування її ціннісних орієнтацій в умовах змін у системі «суспільство - молодь», виявлено актуальність впливовості мас-медіа на формування ціннісної системи сучасних молодих людей.

У складному процесі трансформаційних перетворень проблема ціннісних орієнтацій набуває особливої значущості для пошуку ефективних шляхів виходу українського соціуму із ціннісно-нормативної дезінтеграції.

У результаті авторського осмислення наукових підходів та концепцій (Е. Дюркгейма, А. Здравомислова, Ф. Знанецького, К. Маркса, П. Менцера, В. Ольшанського, Т. Парсонса, Н. Смелзера, І. Суріної, У. Томаса, В. Тугарінова, Ч. Шакеєвої, В. Ядова, О. Якуби й ін.) до тлумачення сутності поняття «ціннісні орієнтації» з'ясовано, що вони дозволяють дослідити окремі суттєві ознаки цього поняття або визначити його зовнішні прояви. Тому у роботі уточнено зміст поняття «ціннісні орієнтації» на міждисциплінарному рівні і запропоновано розглядати їх як усвідомлено-мотивований самоідентифікаційний вибір особистістю системи суспільно-визнаних (або невизнаних даним соціумом) життєво пріоритетних для неї суспільних цінностей, зразків, установок, а також раціональних моделей поведінки в реально існуючій (яка постійно змінюється) соціальній дійсності, що дозволяють їй на підґрунті власного життєвого досвіду змоделювати і реалізувати певні поведінкові дії для досягнення тактико-стратегічних особистісних цілей.

Таке розуміння дозволяє охарактеризувати об'єктивні особливості ціннісних орієнтацій, що не враховувалися раніше при їх концептуалізації, а саме: нестійкість (неусталеність), розпливчатість, соціальну кон'юнктурність, флуктуаційність, високий ступінь адаптаційно-мобільних можливостей, схильність до мімікрійних поведінкових дій, здатність модифікуватися в залежності від поставлених цілей і ситуаційних характеристик. Доповнено опис процедурного соціального механізму вибору ціннісних орієнтацій, який виражає їх сутнісний динамічний характер у розвиткові особистості, а саме: ціннісні орієнтації є атрибутивною якістю людини, яка сприяє її самоідентифікації з найбільш значущими для неї цінностями суспільства, групи, дозволяє зробити вмотивований (суб'єктно-ідеалізувальний) вибір, що прискорює її саморозвиток і самовдосконалення.

У роботі доведено, що молодь є своєрідним акумулятором трансформацій, які відбуваються в глибинах суспільного життя, а система її цінностей та ідеалів відносно умовна. У періоди соціокультурних змін переоцінка цінностей молоддю більше всього торкається її свідомості, яка стає перспективним об'єктом впливовості мас-медіа.

Російські та вітчизняні дослідники В. Лісовський, І. Кон, Ю. Вишневський, В. Шапко, В. Осовський, О. Вишняк, О. Якуба, А. Андрющенко, Т. Старченко, Л. Сохань, В. Городяненко та ін. розглядають молодь як перехідну соціально-демографічну групу (соціальну спільноту), яка знаходиться на певній стадії становлення і сприймається швидше як об'єкт формування та виховання з боку суспільства і державних інститутів, а молодіжний вік - як період підготовки до вступу в доросле життя. У зв'язку з тим, що стан молоді докорінно змінився у системі суспільних відносин, в дисертації підтримано положення про те, що молодь є не тільки об'єктом суспільного впливу, але і суб'єктом - носієм певних цінностей, фактором змін, чітко сформованою соціальною групою, яка бере активну участь у пошуку конструктивних рішень у проблемних життєвих ситуаціях і реалізує себе у процесі соціальної творчості. Проблема вікової періодизації молоді залишається дискусійною дотепер, оскільки пов'язана зі складністю та прискоренням процесу соціалізації у конкретних соціально-історичних умовах у певному суспільстві на певному етапі його розвитку. Вважаємо, що для визначення вікових меж молоді необхідно враховувати соціально-економічні зміни, особливості сучасного психофізіологічного розвитку особистості, соціальну зрілість і рівень інтелекту, здатність до самоідентифікації, вибору самовизначення та вступу до трудової діяльності, мобільний характер адаптації, соціально-політичну активність, формування стійкого соціального статусу, наявність розуміння відповідальності за свої справи та вчинки. За таких умов в дисертації молодість визначено як вік від 15 до 30 років, при цьому виділено три вікові групи молодих людей: «рання молодість» (15-17 років), «середня молодість» (18-23 років), «зріла молодість» (24-30 років).

У ході суспільної трансформації ціннісні орієнтації української молоді перебувають у стані суттєвих змін, що виражається в наявній індивідуалізації особистісної поведінки, що позбавлена духовного наповнення, посиленні розриву між декларованими суспільними цінностями та реалізованими в практиках поведінці, мімікрійних практиках для досягнення життєвих цілей, зниженні почуття відповідальності за наслідки своїх дій, прагненні відкласти вибір життєвих цінностей на майбутнє, бажанні отримати неадекватну винагороду за свій трудовий внесок. У ситуації стійкої тенденції дисфункціональності традиційних агентів соціалізації (сім'ї, освіти) сучасні мас-медіа, виконуючи соціалізуючу функцію в молодіжному середовищі впливають на формування ціннісних імперативів молоді, нівелюючи домінуючу роль традиційних базових цінностей.

Другий розділ «Мас-медіа: структура та засоби впливовості на суспільну свідомість» присвячено уточненню поняття «мас-медіа» та з'ясуванню змісту, структури, особливостей, функцій мас-медіа як соціального інституту; доповнено перелік нових функцій ЗМІ з урахуванням його трансформації; обґрунтовано хронологічні етапи розвитку мас-медіа у вітчизняних дослідженнях з 20-х ЧЧ ст.; здійснено періодизацію розвитку мас-медіа в Україні; виявлено специфіку впливовості мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій молоді порівняно з традиційними інститутами соціалізації.

Здійснюючи аналіз походження і становлення поняття «мас-медіа», з'ясовано, що традиційно воно пов'язується з поняттям «масова комунікація». Вітчизняні (Н. Кириллова, В. Конецька, В. Королько, Н. Костенко, А. Лобанова, Т. Науменко, Ф. Шарков та ін.) та закордонні дослідники (Ж. Бодрійяр, П. Бурдьє, Г. Гербнер, Е. Гідденс, Дж. Лалл, У. Ліппмана, М. Маклюен, Г. Маркузе, А. Моль, Ю. Хабермас, Г. Шіллер та ін.) здебільшо трактують «мас-медіа» в синонімічній діаді «інформація - комунікація».

На думку В. П. Конецької, М. Назарова, Н. Костенко та ін., соціальний аспект є основним у масовій комунікації, а мас-медіа як потужний транслятор нових культурних продуктів є одним із чинників формування індивідуальних / суспільних світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій населення, зокрема молоді. В цьому процесі ЗМІ залишаються практично безконтрольними і недостатньо вивченими.

Послуговуючись науковими ідеями Ф. С. Сіберта, У. Шрамма, Т. Петерсона, Л. Зигельмана, Х. Молотча, Д. Олтейда, П. Сноу, Дж. Такмена, І. Дзялошинського, О. Дьякової, А. Лобанової та ін., приходимо до розуміння, що мас-медіа, незважаючи на зростання рівня недовіри громадян до них, дорікання щодо необ'єктивності подачі інформації, заангажованості, диктат рекламодавців, безоглядну комерціалізацію - це соціальний інститут, який виникає у зв'язку з об'єктивною потребою суспільства в одержанні, використанні й накопиченні регулярної інформації. Формування ЗМІ відбувається поступово у відповідності до соціокультурних змін у суспільстві, а функціонування зумовлене технічними і соціальними інноваціями.

Підбиваючи підсумки соціологічних досліджень з приводу з'ясування змістовного наповнення поняття «мас-медіа», встановлено, що з незацікавленого технічного посередника, функція якого лише повідомляти, передавати будь-яку інформацію, мас-медіа стали всеохоплюючим середовищем існування людини, вербально-візуальною репрезентацією її свідомості та досвіду. Авторська позиція полягає в тому, що сучасні мас-медіа - це відкрита багаторівнева високоорганізована інституційна система, що організована за мережним принципом, яка складається із взаємозалежних і взаємопов'язаних структурних елементів, більш того, - це специфічний соціальний актор, що створює особливу символічну реальність, яка спрямована на нав'язування власних оцінок, стереотипів, настанов і цінностей у масову свідомість.

Виявлено неоднозначність впливовості мас-медіа на ціннісні орієнтації сучасної молоді. Молоді люди по-різному усвідомлюють кумулятивну впливовість ЗМІ, оскільки вона здебільшо позначається на ірраціональному, потайному, а не на явному, вербальному, соціально-детермінованому рівні свідомості. У ході суспільної трансформації, руйнації «старої» ціннісно-нормативної системи та традиційних форм соціалізації наявно фіксується домінуюча впливовість мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій молоді порівняно з оточуючим соціокультурним впливом, а масова культура, яку активно пропагандує ЗМІ, по суті стає одним з інструментів як первинної, так і вторинної соціалізації в молодіжному середовищі.

У третьому розділі «Соціальна інтеракція молоді і мас-медіа в сучасній Україні у процесі формування її ціннісних орієнтацій» представлено аналіз оцінних суджень сучасної української молоді (на прикладі мешканців Дніпропетровського регіону), що дозволило зафіксувати конкретні аспекти її ціннісних орієнтирів у поведінкових практиках та виявити переваги молодіжної мас-медійної аудиторії, частоту звернень та ступінь довіри до ЗМІ; здійснено типологізацію груп молоді за сприйняттям мас-медіа; запропоновано шляхи вдосконалення соціальної інтеракції молоді та мас-медіа як чинника формування її ціннісних орієнтацій.

Емпіричне дослідження дало змогу з'ясувати особливості ціннісних орієнтацій і прагнень молоді, як об'єкта впливовості мас-медіа. Адже в порівнянні з результатами соціологічних досліджень радянських і російських фахівців, які проводилися 60-70 рр., 80-90 рр., 2000-2006 рр., відбулися значні зміни в ціннісній ієрархії сучасної української молоді: цінності змінили свій статус і як наслідок - соціокультурне значення для молодих людей. Серед термінальних та інструментальних цінностей робочої молоді в п'ятірку найбільш значущих не увійшла вища цінність для людини - життя, а у студентів - освіта. Однак при цьому третє місце з поміж життєво важливих цінностей молодих людей отримало матеріальне благополуччя, яке у них асоціюється не тільки з особистим життєвим успіхом, але й демократичними цінностями. Праця, патріотизм не потрапили до п'ятірки значущих цінностей і посіли відповідно восьме, десяте місце в ієрархії цінностей.

У ході дослідження з'ясовано, що у молодіжному середовищі формується нова ціннісно-орієнтаційна модель західного зразку - індивідуалістська, девіз якої - «кожний за себе» (56% респондентів). В ієрархії проблем, що хвилюють молодь, виокремлюється дистанціювання від соцієтальних проблем, що свідчить про громадянську індиферентність та значущість індивідуальної орієнтації значної частини молоді. Обґрунтована думка про те, що посилення індивідуалізму в молодіжному українському середовищі призводить не стільки до соціальної активності, боротьбі за свої права та свободи, як це характерно для західної культури, а скоріше до соціальної ізольованості, культу свободи від громадських обов'язків, суспільної пасивності.

Послуговуючись науковою концепцією соціальної мімікрії А. Лобанової та одержаними результатами, доведено, що сучасна молодь виявляє схильність до мімікрійних (як конструктивних, так і деструктивних) практик з метою адаптації до ринкових умов і досягнення престижних статусів у сучасній соціальній структурі.

З'ясовано, що для більшості молодих людей головними джерелами одержання інформації є телебачення та Інтернет. Невипадково сучасна молодь є одним із головних об'єктів масованого сугестивного впливу ЗМІ, як найбільший активний споживач / користувач її продукції (розважальних телевізійних каналів і програм, світу віртуальної реальності, Інтернету). Наслідки впливовості мас-медіа на траєкторію особистісного становлення молодої людини неоднозначні, що дало можливість виокремити групи молоді за трьома критеріями: ступеня довіри до ЗМІ, рівня соціалізації та ступеня формування стилю життя. Зміна інститутів соціалізації та домінування мас-медіа у соціалізаційному процесі, створення нової Інтернет-культури (мережний сленг, цінності, норми, етикет і, загалом, формування мережного мислення) та послаблення впливу інститутів культури сприяють формуванню нової системи цінностей і духовно-моральних орієнтирів молоді. У свідомості більшості респондентів превалюють цінності споживання й егоцентризму, що впливають не тільки на кризу ідентичності та появу модифікованих паттернів поведінки і соціальних практик, але й на зростання девіацій і появу медіа-аддикцій.

У дисертаційній роботі вирішено важливе наукове завдання, яке стосується обґрунтування специфіки впливовості мас-медіа на формування ціннісних орієнтацій сучасної української молоді. На підґрунті міждисциплінарного підходу концептуалізовано і доведено, що внаслідок впливовості мас-медіа ціннісні орієнтації сучасної української молоді знаходяться у стані трансформації та постійної рефлексії. Обґрунтовано одну з головних детермінуючих ролей мас-медіа у формуванні нової ціннісної системи для більшої частини сучасних молодих людей.

Теоретико-методологічний аналіз основних соціологічних підходів і напрямів дозволяє уточнити ціннісні орієнтації у контексті соціальних змін як свідомо-мотивований самоідентифікаційний вибір особистістю життєво пріоритетних для неї суспільних цінностей, зразків, установок, поведінкових практик в реальній соціальній дійсності для досягнення значущих тактико-стратегічних цілей, що відбивають її соціокультурний, інтелектуальний і вольовий розвиток. Такий ракурс розгляду надає можливість не тільки простежити соціальний механізм вибору ціннісних орієнтацій, але й уперше врахувати об'єктивні особливості ціннісних орієнтацій, а саме: соціальну кон'юнктурність, флуктуаційність і здатність модифікуватися під впливом нестабільних зовнішніх умов.

У дисертації розвинуто положення про те, що молодь є об'єктом суспільного впливу конвергенції соціальних інститутів, соціокультурних спільнот і глобальних транснаціональних інформаційних структур, що визначає процес її соціалізації, й самостійним суб'єктом-носієм певних цінностей і ціннісно-мотивованої суспільної діяльності. Такий аспект дослідження молоді дозволяє врахувати здатність молодих людей динамічно конвертувати існуючі ціннісні орієнтації в найбільш вигідні для їх самореалізації в конкретній ситуації. Молодіжний вік в роботі визначається від 15 до 30 років, тому що в цьому віковому проміжку у більшості молодих людей набирають чинності критерії соціальної зрілості, виокремлюються три вікові групи: «рання молодість» (15-17 років), «середня молодість» (18-23 років), «зріла молодість» (24-30 років), які пов'язуються з періодами отримання середньої освіти, здобуття вищої / професійно-технічної освіти і початком трудової діяльності.

Визначено особливості ціннісних орієнтацій молоді: вони знаходяться в стадії становлення та залежать від ціннісно-нормативної системи, що домінує у даному суспільстві, суб'єктивно-ідеалізувального вибору й загальнопланетарних ціннісних імперативів, які тиражують загальнонаціональні та транснаціональні мас-медіа і трансформують традиційно-ментальні цінності. Ціннісні орієнтації молодих людей спрямовано на вибір креативно-прагматичних ситуативних поведінкових практик, вони здатні гнучко змінюватися в залежності від поставлених цілей і ситуаційних характеристик, мають невизначений і мінливий характер унаслідок того, що на їх формування впливають мас-медіа, часто вони є нав'язаними і синтетичними, а не внутрішньо виробленими особистістю, тому не сприяють розвиткові, укріпленню й інтеграції суспільства.

У роботі зазначено, що трансформація мас-медіа в глобальному та національному контекстах сприяла формуванню мас-медіа як специфічного актора, який конструює особливу віртуальну символічну реальність, що складається з частини соціального простору та соціальних практик, світоглядних уявлень та ціннісних орієнтацій медіа-агентів та їх споживачів, символічного інформаційного коду, спрямованого на сферу підсвідомості, що сприяє сугестивній впливовості на ціннісну систему масової аудиторії. Одночасно мас-медіа - це складна багаторівнева інституційна система, яка організована за мережним принципом, що складається з взаємозалежних і взаємозв'язаних структурних елементів, які забезпечують один одному комерційний успіх унаслідок сегментації масової аудиторії та персоніфікації інформації, вона володіє великим інтерактивним потенціалом, що значно розширяє кількість медійних споживачів.