Ефективність соціальної реклами: світовий досвід та українські реалії

- витрати часу на виконання аналізу;

- можливість інтегральної оцінки соціально-економічного становища країни, регіону тощо;

- диференційований підхід до виконання аналізу соціально-економічного становища країни, регіону тощо.

Хоча соціальна реклама не є частиною державного управління, але вона може бути віднесена до групи соціальних і соціально-психологічних методів управління. Частина функцій соціальної реклами спрямована саме на зміну поведінкових моделей суспільства, стимулювання до певних дій.

Зміни в поведінці окремої людини, суспільства або організації пов'язана з проходженням декількох етапів [44, С. 388]:

1) Від відсутності інформації до поінформованості, яка викликає стурбованість і бажання дізнатись більше про наведене соціальне явище.

2) Самостійне набуття знань

3) Вироблення певних навичок що підсилюють мотивацію до зміни поведінкової моделі

4) Готовність до змін, що стимулює бажання застосувати новосформовану модель поведінки.

5) Оцінка нової поведінкової моделі і якщо вона сприятлива, її закріплення до постійної практии.

6) Активне пропагування нової поведінкової моделі в колі своїх друзів, знайомих і колег

За результатами проведеного Державним інститутом сімейної та молодіжної політики дослідження на тему: «Вплив різних типів соціальної реклами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на поінформованість, усвідомлення та поведінку дітей та молоді», яке виконувалося у 2014 р., було виявлено значний рівень (58%) поінформованості молоді засобами соціальної реклами. Дослідницька група мала на меті проаналізувати наявність соціальної реклами в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в різних регіонах України. Результати дослідження показали, що соціальна реклама в Україні є достатньо розповсюдженою. Кожен другий респондент відмітив, що бачив хоч якусь соціальну рекламу. Так, найбільш поінформованими з приводу соціальних проблем за допомогою соціальної реклами виявилися виявилися респонденти в Києві (67%) та Південному регіоні (65%), тоді як у Північному та Центральному регіонах України вона найменш помітна (47% та 49%). Стосовно вікових особливостей сприйняття соціальної реклами як такої, виявлено, що найбільш уважними до неї виявилася молодь віком 25-29 та 30-35 років. Серед неї детально змогли пригадати декілька соціальних реклам 64% та 61%. Рідше звертають увагу на соціальну рекламу підлітки 14-15 років (48% серед тих, хто дав ствердну відповідь) [13].

Отримані результати дослідження свідчать про те, що 58% серед усіх опитаних віком від 14 до 35 років змогли пригадати приклади соціальної реклами. Це вказує на певний інтерес молоді до соціальної реклами. Проте в соціологічному дослідженні відмітили також і те, що внаслідок опитування молоді методом обговорення у фокус-групах виявлено, що до основних причин неефективності соціальної реклами молодь віднесла саме її незначну поширеність у ЗМІ на противагу комерційній. На думку обраних експертів даного дослідження, недостатня тривалість рекламних роликів і кількість соціальної реклами є головними причинаим того, що соціальна реклама залишається непомітною для цільової аудиторії, швидко забувається, а тому є малоефективною. Експерти відмічають, що соціальна реклама має бути максимально наближеною до вже існуючих умов життя цільової групи (до конкретного села, міста). Якщо в соціальній рекламі демонструватимуться фото людей з інших країн, чи життя за кордоном, то така реклама не вплине на українців. В соціальній рекламі повинні транслюватися українські життєві реалії, тільки тоді вона принесе результат. Актуальним питанням теорії та практики соціальної реклами є дослідження зв`язку ефективності впливу рекламного продукту з способами його поширення. Вважається недоцільним виокремлювати один пріоритетний вид соціальної реклами за способом її поширення (відео, аудіо, друковані види соціальної реклами, реклама на транспорті, інтернет тощо). Теоретики рекламної галузі акцентують увагу на важливості використання всіх перерахованих носіїв рекламної інформації в сукупності.

При аналізі ефективності соціальної реклами в залежності від способу її передачі, необхідно брати до уваги соціально - психологічні особливості цільової аудиторії, на яку спрямована рекламна інформація. Виділяють певні переваги та недоліки різних видів соціальної реклами залежно від способу її поширення, а також певні рекомендації щодо їх застосування, ґрунтуючись на отриманих даних гнучких інтерв'ю з експертами. Найефективнішою з технічного боку вважається соціальна реклама, що демонструється по телебаченню. Цей вид реклами сприймається людиною одночасно на декількох рівнях: зоровому,слуховому, емоційному. Проте, недоліком такої реклами є те, що вона частіше за все транслюється у перервах між передачами, кінофільмами у несподіваний момент. Як наслідок, ця реклама може стати як фактор, що викликає роздратування та негативне її сприйняття, а тому не буде ефективною. Краще демонструвати рекламні ролики в окремо відведений час. До того ж необхідно враховувати вікові особливості цільової аудиторії. Для підлітків, наприклад, характерним є швидке переключення уваги з одного об'єкта на інший. Частіше за все вони не додивлюються рекламний ролик до кінця, оскільки реклама швидко починає набридати. Для цієї категорії краще пропонувати рекламу на інших носіях - в метро, друкованих ЗМІ. Для підлітків краще подавати рекламну інформацію у буклетах, молодіжних журналах, популярних форумах та соціальних мережах. Так підліткова група зможе самостійно познайомитися з рекламним зверненням і не боятися осуду або насмішок з боку інших.

Молодь являється найбільш мобільною категорією населення, за результатами багатьох соціологічних досліджень. Для неї експерти пропонують подавати рекламну інформацію на бігбордах, троллах, сіті-лайтах. Найбільш ефективною для даної категорії населення є саме зовнішня реклама. Діти схильні реагувати на яскраві малюнки, оскільки вони здатні сприяти загальному розвиткові, виробленню необхідних. Загалом, соціальну рекламу необхідно розповсюджувати комплексно, тобто використовувати декілька видів реклами. Наприклад, основна рекламна кампанія може проводитись на телебаченні, проте не зайвою буде і реклама на бігборді - як акцент до основної) [57, С. 69-77].

Найбільш ефективними видами соціальної реклами для дітей та молоді, на даному етапі розвитку інформаційного суспільства, вважається [59, С. 3-4]:

1) Відеоролики (перегляд фільмів разом з акцентною рекламою, телепередачі;

2) Аудіо - звернення (повідомлення діджеїв та радіоведучих), (молодіжні FM-станції);

3) Друкована соціальна реклама в популярних журналах для молоді

4) Реклама в інтернеті;

5) Комп'ютерні ігри (заставка на початку гри);

6) Біг-борди, буклети, листівки.

Соціальна реклама повинна активно розповсюджуватися там, де підлітки бувають найчастіше. На думку експертів, успішно виробляти ефективну соціальну рекламу для дітей та молоді можна, дотримуючись такої послідовності [46]:

1) Актуалізація проблеми;

2) Формування шкали цінностей (Їгарно - погано?);

3) Поштовх замислитися;

4) Адресність (тобто, куди конкретно можна звернутися);

5) Доступність.

Говорячи про ефективність соціальної реклами, необхідно враховувати всі її характеристики, які в комплексі повинні забезпечувати підсилення ефекту сприйняття та здатність через технічні прийоми донести суть до цільової аудиторії. Для того, щоб реклама повною мірою виконувала своє безпосереднє призначення, необхідно постійно вдосконалювати її в процесі вивчення споживачів реклами.

За результатами проведеного дослідження, було виявлено основні фактори, що впливають на сприйняття молоддю соціальної реклами [59, С. 75]:

- точність та образність;

- кількість демонстрацій;

- наближеність до ознак конкретної цільової групи (мова, стиль тощо);

- кольорова гама;

- яскравість,

- динамічність;

- чіткість, лаконічність;

- емоційність;

- нетрадиційний підхід;

- доступність;

- форма подання (художній задум);

- музичний супровід

- образність;

- відповідність цільовій аудиторії;

- розмір;

- правдивість, реалістичність.

Комунікативна ефективність соціальної реклами дозволяє зрозуміти, наскільки ефективно конкретне рекламне оголошення передає цільовій аудиторії необхідні відомості чи формує бажану для рекламодавця точку зору.

Оцінка комунікативної ефективності реклами особливо актуальна в наступних ситуаціях [цит. за 54.]:

- перед тим, як вибраний кінцевий варіант рекламного звернення (попередній аналіз);

- під час проведення рекламних заходів (поточний аналіз);

- після проведення рекламних заходів (послідуючий аналіз).

Попередній аналіз спрямований на зниження рівня невизначеності, пов'язаної з проведенням рекламної кампанії. Проводиться на основі вибірки з цільової аудиторії, якій пропонують ознайомитися з розробленими рекламними матеріалами для перевірки наступних параметрів [43, С. 114]:

- ідентифікація - чи тісно пов'язується рекламне звернення з рекламодавцем;

- доступність для розуміння - чи уловлюється смисл, який закладений в рекламному зверненні;

- надійність - чи міститься в рекламі аргументація, чи може потенційний клієнт довіряти тому, в чому його переконують;

- сугестивність - чи викликає прихований сенс рекламного звернення, його символіка позитивні асоціації;

- позитивний інтерес - чи сприяє рекламне звернення виникненню у цільвої аудиторії достатнього інтересу для придбання рекламованого товару.

Попередні дослідження частіше за все проводяться трьома методами [32] :

1. Метод прямої оцінки, що передбачає опитування обраної соціальної групи на предмет їх ставлення до різних варіантів одного рекламного звернення. Таким чином оцінюється здатність оголошення привернути увагу, його читабельність, ясність, емоційний вплив і здатність впливати на поведінкуреципієнтів;

2. Пакетний метод передбачає опитування споживачів про певний перелік побачених чи почутих ними рекламних оголошень. Респондентам демонструють декілька оголошень, а потім просять пригадати зміст почутого чи побаченого. Цей тест відображає ступінь помітності оголошення, зрозумілості та запам'ятовуваності рекламного звернення;

3. Лабораторний метод, при якому використовується апаратура для вимірювання фізіологічних реакцій споживача на рекламне оголошення - частоти пульсу, кровяного тиску, ступеня розширення зіниць, виділення поту. Метою поточного аналізу є виявлення недоліків у ході реалізації рекламної діяльності і прийняття необхідних коректуючих заходів. Поточний аналіз також дозволяє корегувати графік виходу рекламних звернень.

Серед найвідоміших та найчастіше використовуваних методів послідуючого аналізу можна назвати наступні [54, С 86-87] :

1. Відгук з допомогою - реципієнтам показують рекламний ролик, а потім задають питання, що безпосередньо стосуються реклами. Це робиться для визначення того, чи було ставлення до рекламодавця, наведеної соціальної проблеми сформоване раніше, чи виникло під впливом цієї реклами.

2. Відгук без допомоги - членам досліджуваної групи пропонується самостійно заповнити підготовлені анкети. Їх аналіз дозволяє визначити, наскільки реклама ефективна.

3. Метод Геллапа-Робінсона. Використовується для того, щоб оцінити запам'ятовуваність реклами безпосередньо після рекламних контактів. Полягає в тому, що через декілька днів після рекламного звернення частині обраним з цільової аудиторії пропонують перелік рекламних зверень. Кожен з респондентів повинен відповісти на запитання, чи пам'ятає він, що бачив ту чи іншу рекламу і хто її створив.

4. Метод Старча - кожен відібраний представник цільової аудиторії в присутності особи, яка проводить опитування, переглядає рекламні матеріали і відмічає ті рекламні оголошення, які він бачив раніше. При цьому респонденти поділяються на групи тих, хто:

- лише бачив рекламне звернення;

- частково його читав;

- прочитав його практично повністю.

5. Метод тайників - при його застосуванні використовуються рекламні звернення, в яких відсутні відомості про рекламодавця. Це дозволяє визначити степінь уважності до рекламного звернення і одночасно виявити пов'язані з ним асоціації.

Дослідження комунікативної ефективності дає можливість покращити якість змісту і форми подачі інформації. Проте комунікативна ефективність реклами мало говорить про прямий вплив реклами на цільову удиторію, її ефективнісь. Рекламодавці намагаються виміряти потенційний вплив реклами на рівень усвідомлення суспільством.

Актуальним є питання про розробку нових технологій оцінки критеріїв ефективності соціальної реклами з метою збільшення її впливу на формування бажаної поведінки особистості і суспільства в цілому. Якщо в заданий період часу цільова група, на яку орієнтована соціальна реклама, демонструє зміни у поведінкових актах що до певної проблеми, на яку і була орієнтована соціальна реклама, можна говорити про ефективність дії рекламного продукту. На думку Ю. Саєнка, переконливим критерієм оцінки ефективності будь-яких соціальних програм є фіксація позитивної динаміки змін досліджуваного об'єкта чи процесу, на який вони спрямовані [55, С. 22].

Щоб оцінити динаміку досліджуваного явища, потрібен науково обґрунтований прогноз його поширення. Безпосереднє зіставлення фактичного стану із даними прогнозу може стати загальним критерієм оцінки ефективності заходів, що реалізуються. Будь-які методи оцінки, що ґрунтуються на вимірі даного критерію, будуть об'єктивно відображати показник ефективності соціальної реклами. Узагальнюючи теоретичний і практичний досвід зарубіжних учених, визначають такі критерії ефективності соціальної реклами [56, С 62]:

1) чітко визначена цільова аудиторія;

2) врахування думки означеної аудиторії на етапі створення рекламного продукту відносно слогана, дизайну, каналу поширення реклами тощо;

3) зрозумілість реклами та високий рівень довіри цільової аудиторії до пропонованої соціальної реклами;

4) ідейний і художній зміст рекламного послання повинен відображати та враховувати психологічні й вікові особливості соціальної групи, на яку спрямована соціальну реклама;

5) врахування цінностей, културніих звичаїв, традицій, новітніх тенденцій, стилю спілкування і способу життя цільової аудиторії;

6) креативність та успішність висвітлення послання в ЗМІ;

7) поєднання соціальної реклами з іншими комплексними заходами.

У листопаді 2009 року компанією «Research & Branding Group» проводилося національне дослідження дорослого населення, старше 18 років, у всіх областях України та АР Крим. Загалом було опитано 2054 респонденти. Основною метою дослідження стало вивчення сприйняття соціальної реклами населенням України [57].

Виявилось, що ставлення до соціальної реклами в суспільстві не однозначне. Близько половини дорослого населення вважає, що така реклама в Україні потрібна. Друга половина опитаних поділилась приблизно порівну як на противників соціальної реклами, так і на тих, хто не визначився у своєму ставленні до неї. Було помічено цікаву закономірність: чим більший рівень освіти українців, тим більшою мірою вони схильні визнавати корисність соціальної реклами. До того ж, існує частина населення, у якої соціальна реклама викликає роздратування. Приблизно третина дорослого населення не дивиться соціальну рекламу, ігнорує її. У 40% українців перегляд зразків соціальної реклами останнім часом не залишив в пам'яті практично ніяких спогадів. Лише близько половини дорослого населення України вважає, що для успішної реалізації своєї політики в сфері соціальних відносин держава повинна використовувати соціальну рекламу. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на виявлення інструментарію, який забезпечить високий рівень сприйняття інформації соціальної спрямованості цільовою аудиторією.

За даними Українського відділення Дитячого фонду ООН, динаміка рівня вживання алкоголю, наркотичних речовин та поширення тютюнопаління в країні є різко негативною i продовжує зростати. Виявилося, що 91% дівчат та хлопців віком 15-16 років мають досвід вживання алкоголю, 67% - досвід паління тютюну, ще 16% - мають досвід вживання наркотиків.

Проблема ефективності пропаганди здорового образу життя в соціальній рекламі та профілактики поширення шкідливих звичок серед молоді залишається актуальною для українського суспільства. Вирішенню цієї проблеми може допомогти адресне використання соціальної реклами. Відомо, що проблема впливу соціальної реклами на молодь у вітчизняній психології, соціології малодосліджена. Вивчення психологічних особливостей сприймання підлітками різних типів соціальної реклами повинно мати місце в соціальній рекламі. Необхідно визначитиі найбільш ефективні рекламні засоби в сфері профілактики шкідливих звичок серед молоді.

Під час проведення теоретичного аналізу було встановлено, що найчастіше для соціальної реклами проти тютюнопаління використовуються наступні типи реклами [58, С 7-8]:

1) шокуюча реклама, спрямована на формування певних емоційно- психологічних настанов та навичок у представників цільової аудиторії шляхом демонстрації негативних моментів, зумовлених порушенням суспільних норм;

2) гумористична реклама, спрямована на створення позитивного або негативного образу певного об'єкта рекламування за допомогою гумору та сатири;

3) раціональна реклама, яка спирається на здатність людини логічно, а, найголовніше, критично мислити, та спрямована на переконання представників цільової аудиторії у перевагах нових соціальних стандартів поведінки.



Висновки до розділу 3

Проаналізувавши дані про рівень впливу соціальної реклами в Україні на позитивну спрямованість поведінки молоді, констатуємо, що має місце недостатня ефективність існуючої соціальної реклами. На те є багато причин. По-перше, відсутність єдиного суб'єкта відповідальності за державну соціальну рекламу дається в знаки. По-друге брак фінансування. Внаслідок того, що в законодавстві України чітко не регламентується фінансовий бік соціальної реклами, невідомо, хто має платити за її виробництво та розміщення. Також відсутній єдиний бюджет на державну соціальну рекламу . По-третє, має місце проблема розміщення соціальної реклами, що являє собою чи не найбільшу перешкоду для соціальної реклами. Комерційні ЗМІ, що являються найбільш рейтинговими, можуть взагалі відмовитися розміщувати соціальну рекламу. Відсутність контролю за результатами тієї чи іншої соціальної реклами, відсутність відповідальних за ефективність витрат бюджетних коштів впливають на перспективи подальшого розвитку у цьому напрямі. Соціальна реклама, що виробляється в Україні, далеко не завжди виконує покладені на неї завдання. З метою підвищення ефективності соціальної реклами та пошуку дієвих технологій її застосування доцільно проводити дослідження взаємодії окремих складових соціальної реклами, методичних засад її формування та основних факторів, які впливають на її стан і розвиток. Ситуація, що склалася в Україні, прогнозує швидке становлення інституту соціальної реклами. Існує тісний зв'язок ефективності соціальних рекламних кампаній від стратегії розміщення рекламних повідомлень та від якості змістового наповнення цього виду реклами. Творча складова соціальної реклами має велике значення. Для України вивчення впливу соціальної реклами на систему управління соціальними процесами вимагає нових досліджень. Соціальна реклама в Україні повинна розвиватися за наступними напрямами:

1) формування принципово нового образу України для українців, бачення, що таке Україна сьогодні;

2) пояснення соціальних реформ, що відбуваються в країні, дій і рішень органів державної влади;

3) пропаганда морально-етичних цінностей і норм, моделей поведінки;

4) формування соціальної відповідальності різних форм бізнесу.

Аналіз складових ефективності соціальної реклами в Україні вказує на те, що в державі відсутня єдина дієва стратегія соціального розвитку. Виявлені слабкі сторони у процесі стратегічного аналізу, планування, обгрунтування соціальної політики та взаємодії органів державної влади з населенням країни..



Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Розглянуто соціальне значення охорони праці в галузі в рамках реалізації механізму забезпечення професійної безпеки і збереження здоров'я працівників в Україні. Здійснено аналіз соціального захисту працівників в Україні та способів його вдосконалення засобами соціальної реклами. Проведено теоретичну оцінку способів соціальної мотивації та стимулювання дотримання норм охорони праці засобами соціальної реклами. Висвітлено роль соціальної реклами в системі охорони праці. Здійснено теоретичний аналіз концепції соціальної відповідальності та пошук способів її підвищення за допомогою соціальної реклами. Наведено приклади ефективної соціальної реклами з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

4.1 Соціальне значення охорони праці

Якісний розвиток суспільства в безпечних умовах потребує вдосконалення системи управління охороною праці, інтеграції до неї таких складових, як фізіологічна, психічна та соціальна безпека працівника, виходячи з забезпечення професійної безпеки загалом, а не лише безпечних умов праці. Тому на меті є визначення основ управління, формування та реалізації механізму забезпечення професійної безпеки і збереження здоров'я працівників в Україні. Відтак необхідно виокремити чотири основні напрями, спрямовані на досягнення цієї мети:

– запобігання професійним ризикам і пріоритет безпечної техніки та технології;

– заохочення й стимулювання фізичного, психологічного, соціального здоров'я та розвитку працівника;

– пропаганда здорової та безпечної праці, навчання безпечним прийомам праці;

– моніторинг стану та ризиків забезпечення професійної безпеки i здоров'я [59, С. 115].

Для збільшення зацікавленості персоналу в результативності функціонування підприємства необхідно розвивати наступні компоненти мотивації [60]:

1. Розвиток організаційної культури підприємства (система загальних для всього персоналу ціннісних орієнтацій і норм). Основні інструменти: відкриті принципи керівництва й організації підприємства, демократичний стиль керівництва. При використанні даного компонента можуть бути досягнуті: розуміння і визнання цілей підприємства, орієнтація на перспективу, узгодження взаємних інтересів між працівниками підприємства.

2. Обслуговування персоналу (усі форми соціальних пільг, послуг і переваг, наданих працівникам). Інструменти: безпека праці, охорона здоров'я, створення умов для відпочинку і розвантаження, заняття спортом, турбота про працівників, що потребують допомоги. Ціль: соціальна захищеність і інтеграція з підприємством, підвищення трудової активності.

3. Залучення персоналу до прийняття рішень (узгодження з працівником визначених рішень, прийнятих на робочому місці, у робочій групі). Інструменти: делегування відповідальності, добровільна участь у прийнятті рішень. Ціль: участь у прийнятті рішень на робочому місці, залучення до справи підприємства.

4. "Job" - фактори (заходи, спрямовані на кількісні і якісні зміни робочого завдання і діяльності). Інструменти: збагачення праці, розширення зони праці, ротація. Ціль: гнучкість при виконанні робочого завдання, розуміння виробничих взаємозв'язків, взаємна відповідальність і самостійність.

5. Організація робочого місця (оснащення робочих місць технічними, ергономічними й організаційними допоміжними засобами з урахуванням потреби працівників). Інструменти: технічні й організаційні допоміжні засоби, фізіологічні і психологічні елементи умов праці. Ціль: задоволеність станом робочого місця, задоволення від роботи і більш якісне виконання завдання.

6. Інформування працівників (доведення до працівників необхідних зведень про справи ораганізації). Інструменти: виробнича документація, збори колективу, звіти про роботу. Досягаємо цілі: інформованість про справи підприємства, мислення і діяльність з позиції інтересів підприємства.

7. Оцінка персоналу (система планомірної і формалізованої оцінки персоналу за визначеними критеріями). Інструменти: різні методи оцінки результатів праці і можливостей працівника. Ціль: позитивний вплив на поводження, відповідальність за свої дії.

Отже, соціальне значення охорони праці полягає в сприянні росту ефективності виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань. Воно проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту. Зростання продуктивності праці відбувається в результаті збільшення фонду робочого часу завдяки скороченню внутрішньо-змінних простоїв шляхом ліквідації мікротравм або зниження їх кількості, а також завдяки запобіганню передчасного стомлення шляхом раціоналізації і покращення умов праці та введенню оптимальних режимів праці і відпочинку. Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається завдяки покращенню стану здоров'я і подовженню середньої тривалості життя шляхом покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу. Підвищується професійний рівень також завдяки зростанню кваліфікації і майстерності. Нинішній рівень науково- технічного прогресу та соціально - економічні орієнтири розвитку сучасного суспільства за допомогою охорони праці спроможні створити сприятливі умови для досягнення кінцевої мети економічного розвитку - забезпечення благополуччя людини, збереження її здоров'я.

4.2 Роль соціальної реклами в системі охорони праці в контексті соціальної відповідальності

Необхідність розвитку соціальної відповідальності в сфері охорони праці зумовлена низкою факторів, зокрема:

- фінансовою та економічною слабкістю великої кількості підприємств, організацій та установ в Україні у зв`язку з недостатнім фінансуванням. Таким чином значно ускладнюється процес поширення ідей та принципів соціальної відповідальності у сфері охорони праці;

- правовим нігілізмом i деформацією правової свідомості;

- термінологічною невизначеністю, що зумовлює нерозуміння як роботодавцями, так й іншими суб'єктами господарської діяльності основних завдань i механізмів реалізації стратегій соціальної відповідальності в сфері охорони праці.

У такій ситуації на перший план виступає проблема підвищення рівня соціальної відповідальності всіх суб'єктів господарської діяльності - держави, роботодавців, працівників. Соціальна реклама, в свою чергу, здатна поширити ідеї соціальної відповідальності як на державному рівні, так i за допомогою приватного сектору. На даному етапі розвитку інформаційного суспільства роботодавці намагаються продемонструвати відповідальність за власних працівників саме за допомогою соціальної реклами. Зазвичай це участь у благодійній діяльності, друкована реклама з охорони праці на робочих місцях, фінансові заохочення з приводу дотримання встановлених правил та норм i т.д. Таким чином засобами соціальної реклами декларуються європейські стандарти поведінки працівника, принципи толерантності, взаємодопомоги та ініціативності.

Концепція соціальної відповідальності у сфері охорони праці ґрунтується на визнанні тісних взаємозв'язків суб'єктів господарської діяльності із суспільством. В умовах роботи часто створюють рекламні ролики, листівки, веб-сайти, де закликають як потенційних так i існуючих працівників звернути увагу на відповідальне ставлення того чи іншого підприємства чи організації до принципів охорони праці. Тому, великого значення набувають такі принципи соціальної відповідальності як [61]:

- необхідність постійного підвищення якості продукції та послуг, що є можливим лише за сприятливих i безпечних умов праці;

- моральна та юридична відповідальність роботодавця у разі нещасного випадку та відшкодування збитків потерпілим та їх сім'ям;

- моральна відповідальність роботодавця перед трудовим колективом i споживачами товарів та послуг за створення гуманних умов праці;

- необхідність підвищувати ефективність технологічних процесів i віддачу від кожної затраченої людино-години, підвищувати ефективність використання людських, матеріальних i фінансових ресурсів;

- забезпечення досягнення перспективних цілей організацій-роботодавців, що неможливо без підвищення рівня охорони праці.

Достатньо популярним напрямом зараз є заклик створювати особливу атмосферу довіри, чесності, порядності, поваги до законів i традицій, певних неписаних правил поведінки в умовах трудової діяльності шляхом використання соціальної реклами. Також роботодавці використовують принцип економічної мотивації та особистісної відповідальності всіх працівників (адміністрації, посадових осіб i працівників) - суб'єктів господарської діяльності - за створення та дотримання нормативних умов, забезпечення професійної та екологічної безпеки. Реалізується це за допомогою соціальної реклами на робочому місці, регулярних інструктажів та соціальних заохочень, наприклад фотографій на дошці пошани та похвальних грамот. До того ж соціальна відповідальність в такому разі проявляється на добровільній основі організації-роботодавця на проблеми соціального захисту.

Європейська Комісія розглядає соціальну відповідальність роботодавців як частину внеску до сталого розвитку та стратегію європейського економічного зростання та зайнятості, оскільки соціальна відповідальність сприяє досягненню різноманітних цілей, зокрема, суспільній згуртованості, економічній конкурентоспроможності та більш раціональному використанню ресурсів. У ЄС соціальну відповідальність роботодавців включено до політики в сфері охорони праці. З метою розвитку культури тут здійснюється попередження ризиків засобами освіти та профілактики. Використання передбаченої стандартом SA 8000 системи контролю за використанням роботодавцями соціально-відповідальних підходів у сфері охорони праці сприяє чіткому визначенню порядку господарської діяльності, встановленню соціальної відповідальності при її здійсненні, постійному удосконаленню умов праці, незалежній перевірці соціальної орієнтованості підприємств, установ та організацій, обумовлює появу чітких i доступних для користування рекомендацій з охорони праці. Суспільство та держава повинні бути зорієнтованими на захист прав людини, навколишнього середовища, безпеку праці, захист прав споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та етику бізнесу. I з листопада 2007 року приєдналася до роботи міжнародної групи експертів з питань розробки проекту міжнародного стандарту ISO 26 000 «Настанова по соціальній відповідальності»[62].

Отже, для того, щоб механізм соціальної відповідальності став ефективним, необхідно створити не тільки об'єктивні умови, а й продовжувати формувати правову соціальну державу, трансформувати рекламний сектор згідно з інформаційним розвитком суспільства. Соціальна відповідальність є соціальною якістю особистості, а соціальна реклама як особливий вид масової комунікації допомагає розповсюдити її в контексті охорони праці. Основними характеристиками соціальної відповідальності в сфері охорони праці є добровільність, інтегрованість до стратегії організації-роботодавця, системність, користь для всіх зацікавлених сторін: роботодавців, працівників, споживачів товарів i послуг, громади , внесок до процесу сталого розвитку.



Висновки та рекомендації

В добу інформаційного суспільства виникає гостра потреба виокремити соціальну рекламу серед різноманіття типів і підтипів політичної та комерційної реклами, оскільки соціальна реклама досить часто має комерційне чи агітаційне забарвлення. Тому, в роботі було розглянуто специфіку виникнення та розвитку феномену соціальної реклами в соціології. Офіційно зафіксована історія соціальної реклами починається лише на початку XX століття. А в Украні сучасна соціальна реклама виникає тільки у перші роки незалежності. Тому, можна вважати, що цей вид реклами в молодій українській державі досліджувався порівняно мало i потребує детальнішого теоретичного аналізу та поглибленого вивчення.

Очевидним став зв'язок демократизації суспільства з розвитком реклами як потужного засобу комунікації. Оскільки саме визначення поняття «соціальна реклама» у світовому обігу має декілька інтерпретацій: service advertising - « суспільна реклама» та non-commercial advertising - «некомерційна реклама», досі виникає різниця в тлумаченні цих термінів. Щодо України, то в нашому рекламному законодавстві досі немає чіткого визначення поняття соціальної реклами. Звідси й походять проблеми, пов`язані з рівнем її ефективності, використанням світового досвіду для покращення її якості . У кожній країні світу соціальна реклама розвивалась та вдосконалювалась різними темпами, відштовхуючись від індивідуального культурно-історичного розвитку. Тому, врахування специфіки феномену соціальної реклами є необхідним у її теоретичному аналізі.

Реклама як соціальне явище викликала гносеологічний інтерес наукової спільноти лише у ХІХ-ХХ столітті. Тому узагальнення основних теоретичних підходів до вивчення соціальної реклами має місце в її дослідженні. Тому спочатку реклама розглядалася виключно в маркетинговому напрямку. Її економічне наповнення виступило причиною зростання інтересу вчених до дослідження реклами в межах соціологічного підходу. Процес становлення соціології реклами у ХХ сторіччі обґрунтував важливість дослідження соціальної реклами. З ускладненням соціальних відносин на процес наукової розробки соціологічної теорії реклами вплинули її соціально-психологічні дослідження. На даному етапі розвитку інформаційного суспільства все частіше здійснюються спроби вивчення маніпулятивного впливу реклами на процеси сприйняття. Соціологічній підхід дав можливість наукового дослідження реклами як спеціалізованого соціального інституту, але він має певні пізнавальні обмеження, оскільки не повною мірою дозволяє дослідити специфічні комунікативні характеристики рекламних практик. Тому це дало поштовх для застосування соціально-психологічного підходу до дослідження соціальної реклами. Таким чином стало можливим вивчення ціннісного сприйняття людьми змісту рекламних повідомлень. Праксеологічний, інтегративний, системний, аксіологічний, структурно-функціональний, соціокультурний, креативний, комунікативний підходи до вивчення соціальної реклами дозволили змістовно доповнити її традиційні тлумачення.

Аналіз тематики та етичних рамок в соціальній рекламі допоміг виявити принципові розбіжності в сприйнятті соціальної реклами в різних країнах світу загалом та в Україні зокрема. Було виявлено прямий зв`язок між періодом соціально-політичних трансформацій та перебудови ціннісних орієнтацій, культури країни та відображенням їх безпосередньо в соціальній рекламі. Стало відомо про пряму залежність ефективності соціальної реклами від соціально - економічної ситуації в державі, менталітету, соціокультурного етапу розвитку. А також прослідковано прямий вплив інформаційно-технічного прогресу на створення та розповсюдження соціальної реклами.

З'ясовано, що рівень ефективності соціальної реклами значно зріс з появою нових засобів її трансляції в добу інформаційного суспільства. Глобальний обмін інформацією у зв`язку з технічним прогресом дав поштовх до міжнародного співробітництва у сфері рекламної діяльності. Таким чином підвищилась якість рекламних повідомлень, розширилась цільова аудиторія.

Порівняння специфіки комерційної та соціальної реклами дало змогу виявити їх принципові відмінності. Після теоретичного аналізу стало зрозуміло, що необхідним є покращення умов для створення соціальної реклами. Втручання держави може врегулювати конкуренцію між комерційною та соціальною рекламою та спонукати їх до співробітництва, що безумовно підвищить рівень ефективності соціальної реклами в Україні.

Виявлення та аналіз випадків маскування комерційної та політичної реклами під соціальну дав змогу чіткіше розмежувати типи реклами на теоретичному рівні.

Розвиток сучасних засобів масової комунікації загалом та рекламного простору зокрема вплинув на процес модернізації, вдосконалення способів передачі інформації. Рекламну діяльність вважають процесом виробництва та трансляції символічних значень, тому соціальну рекламу необхідно розглядати як систему специфічних соціальних комунікацій, що здатна спонукати суспільство до дій. Прогрес у створенні новітніх засобів масових комунікацій зробив рекламу одним з важливіших соціальних інститутів.

Аналіз емпіричних досліджень ефективності соціальної реклами в Україні дав змогу оцінити рівень соціальної активності громадян, виявити основні соціальні проблеми на даному етапі розвитку, віднайти недоліки у процесі створення та трансляції соціальної реклами.



Список використаних джерел

1. Закон України «Про рекламу» [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80

2. Агарков О.А. Соціальна реклама як інструмент профілактики негативних явищ в українському суспільстві: регіональний аспект [Електронний ресурс] / О.А Агарков - Режим доступу до ресурсу: http://www.ukr- socium.org.ua/Arhiv/Stati/4.2013/13_Agarkov151_160.pdf

3. Антипенко О. Р. Социальная реклама: какова е? эффективность? [Електронний ресурс] / О. Р. Антипенко - Режим доступу до ресурсу: htpp://www.neg.by/2003/12/02/3277.html.

4. Балашов Ю. К. Мотивація та стимулювання персоналу: основи побудови системи стимулювання [Електронний ресурс] / Ю.К. Балашов, А.Г. Коваль Режим доступу до ресурсу: http://www.kapr.ru/articles/2002/7/444.html.

5. Божкова В. В. Реклама та стимулювання збуту / В. В. Божкова, Ю. М. Мельник. - Київ: Центр учбової літератури, 2009. - 200 с.

6. Бугрим В. Соціальна реклама в інформаційному суспільстві / В. Бугрим // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - №50. - 150 с.

7. Бурега В. В. Сучасні механізми державного управління в різних сферах і галузях економіки / В. В. Бурега, Г. В. Гулакова. // Серія « Державне управління». - 2009. - №129. - 148 с.

8. Волобуева Е. П. Функционирование культурно-пресуппозиционального компонента в американском рекламном дискурсе [Електронний ресурс] / Е. П. Волобуева - Режим доступу до ресурсу: http://www.old.jourssa.ru/2007/CB5/Volobueva.pdf.

9. Голота І. I. Проблеми та перспективи соціальної реклами в Україні [Електроний ресурс] / І.І Голота - Режим доступу до ресурсу: http://www.adme.ru/social.

10. Грицюта Н. В. Сучасний стан етичних проблем соціальної реклами в Україні [Електронний ресурс] / Н. В. Грицюта - Режим доступу до ресурсу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_2/files/SC210 37.pdf

11. Демченко М. В. Місце сучасної реклами у системі новітніх соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / М. В Демчено - Режим доступу до ресурсу: http://journ.lnu.edu.ua/vypusk7/n11/tv11-19.pdf - Режим доступу до ресурсу: http://lagoda.org/fest/articles/98-socialnaya-reklama

12. Дубровская А.А Социальная реклама: реклама проблем или решений? [Електронний ресурс] / А. А. Дубровская - Режим доступу до ресурсу: http://lagoda.org/fest/articles/98-socialnaya-reklama

13. Державна соціальна служба для дітей та молоді. Науковий звіт про результати дослідження - [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://dimp.org.ua/research/sociological-research.html.

14. Дитячий фонд ООН [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.unaids.org.ua/uk/agency/UNICEF.

15. Дмитриева Л. М. Социальная реклама: учеб. пособие для студентов вузов / Л. М. Дмитриева. - Москва: Юнити-Дана, 2009. - 271 с.

16. Деревьяненко А. Р Социальная реклама как вид комукационной деятельности в современных условиях [Електоронний ресурс] / А. Р Деревьяненко, О. С Зыбин - Режим доступу до ресурсу: http://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnaya-reklama-kak-vid-kommunikatsionnoy- deyatelnosti-v-sovremennyh-usloviyah

17. Дрозд А. Г. Соціальна реклама в Україні. Оцінка розвитку та проблем / А. Г. Дрозд // Соціальна педагогіка: теорія та практика : методичний журнал. - 2006.

- № 2. - 89 с.

18. Дрю Ж. М. Особенности национальной рекламы: Япония и Азия [Електоронний ресурс] / Ж.М Волобуева - Режим доступу до ресурсу: http://www.dvreclama.ru/others/articles/8366/osobennosti_natsionalnoy_reklamy_ya poniya_i_aziya/

19. Дыкин Р. В. Коммуникатор в рекламном дискурсе [Електронний ресурс] / Р.В. Дыкин - Режим доступу до ресурсу: https://socreclama.wordpress.com/2013/02/11.

20. Евсина Н. Социальная реклама как основа развития современной общественной жизни [Електронний ресурс] / Н. Евсина, А. Нефедова, Е. Панова, С. Яблочкина - Режим доступу до ресурсу: http://www.socreklama.ru/analytics/list.php?ELEMENT_ID=5032&SECTION_ID=1 22

21. Шекова Е.Л Социальная реклама: основные понятия [Електронний ресурс] / Е.Л Шикова - Режим доступу до ресурсу: http://mavriz.ru/articles/2003/5/45.html

22. Шершукова Е. В. Специфика социальной рекламы в России: современное состояние / Е. В. Шершукова // Молодой ученый. -- 2011. -- №4. Т.2. -- С. 160-163.

23. Капустина А. К. Нужны ли правила в социальной рекламе? [Електронний ресурс] / А. К. Капустина - Режим доступу до ресурсу: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tguwww.woa/wa/Main?textid=3187&level 1=main&level2=articles.

24. Карамишев Д. В. Історія розвитку соціальної реклами в США: досвід для України [Електронний ресурс] / Д. В. Карамишев, Л. М. Усаченко - Режим доступу до ресурсу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2011- 4/doc/4/04.pdf.

25. Кобяк О.В. Оценка влияния социальной рекламы на общественное сознание: методика расчета эмпирических показателей и пути улучшения качества рекламного продукта [Електронний ресурс] / O,В Кобяк, А.И. Шабловский, В.В. Гончаров - Режим доступу до ресурсу: http://elib.bsu.by/bitstream/123456789/5525/1/15%20%D0%9A%D0%9E%D0%91 %D0%AF%D0%9A.pdf

26. Ковалева А.В. Эффективность социальной рекламы: опыт измерения - [Електронний ресурс] / А.В. Ковалева - Режим доступу: http://izvestia.asu.ru/2006/2/soci/TheNewsOfASU-2006-2-soci-02.pdf

27. Колохіна А.С. Результати експертного опитування, проведеного Дніпропетровським центром соціальних досліджень за замовленням Всеукраїнської громадської організації "Союз споживачів" [Електронний ресурс] / А.С. Колохіна - Режим доступу до ресурсу: http://consumerunion.org.ua/projects.php?art_id=75

28. Колядюк Р. О. Соціальна реклама - інструмент впливу на масову свідомість та стиль життя у суспільстві / Р.О. Колядюк // Теорія і практика соціальної реклами в Україні: тези допов.наук.конф. - К: - 2004. - С.6-8

29. Комова М.В Роль засобів соціальної комунікації у формуванні стереотипів масової свідомості - [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski/2011/filologiya/uch24_41fn/024.pdf

30. Кондратская В. Л. Методы влияния аудиовизуальной социальной рекламы [Електронний ресурс] / В.Л Кондратская, А.Д Жукова - Режим доступу до ресурсу: http://www.sn-philolsocom.crimea.edu/arhiv/2012/uch_25_1_p2fn/072.pdf

31. Ширков Ю. Миссиология, гомилетика и социальная реклама // Материалы докладов Международной конференции Повышение эффективности социальной рекламы в России, 8-9 октября 2009 г. -- НКОалиция Москва, 2009. -- С. 9-11

32. Кондратюк С.М. Сприйняття соціальної реклами різними віковими групами [Електронний ресурс] / С.М Кондратюк - Режим доступу до ресурсу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2015/2/387.pdf

33. Криворучко Н. П. Соціальна відповідальність як основа розвитку українського суспільства [Електронний ресурс] / Н. П. Криворучко - Режим доступу до ресурсу: http://politiko.ua/blogpost59132.

34. Курбан О. В. Соціальна комунікація в системі сучасного наукового знання [Електронний ресурс] / О. В Курбан - Режим доступу до ресурсу: http://elibrary.kubg.edu.ua/1045/1/O.Kurban_SKSSNZ_GI.pdf

35. Курбан О. В. Соціальна реклама: держзамовлення, ринок маркетингових комунікацій чи сфера громадянської відповідальності суспільства? / О. В. Курбан. // Дзеркало тижня. - 2007. - №16.

36. Л. М. Швець Комерційна і соціальна реклама: порівняльний аналіз / Л. М. Швець // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії . - 10/2013 . - Вип.55. - 127с.

37. Школьник А.Я. Социальная реклама в странах Запада [Електронний ресурс] / А. Я Школьник - Режим доступу до ресурсу: https://www.oprf.ru/ru/about/structure/structurenews/newsitem/13590?PHPSESSID= e4qfuhgh740bv9n3lu6ifdnga6

38. Лаврик О. В. Соціальна реклама в сучасному медіа просторі: до визначення поняття [Електронний ресурс] / О. В. Лаврик - Режим доступу до ресурсу: http://snphilolsocom.crimea.edu/arhiv/2008/uch_21_1fn/lavrik.pdf.

39. Лапіна В.В. Пізнавальний потенціал соціально-психологічного підходу до дослідження сучасних рекламних практик / В.В.Лапіна // Актуальні проблеми соціології, психології педагогіки: зб. наук. праць. - К.: Логос, 2012. - Вип. 14. - 195 с.

40. Липчук В. В. Маркетинг: основы теории и практики / В. В. Липчук, А. П. Дудяк. - Москва: Магнолия- плюс, 2003. - 288 с.

41. Лученко В. В. Суґестія в рекламі. Можливості, що не використовуються [Електронний ресурс] / В.В. Лученко - Режим доступу до ресурсу: http://luchenko.com/index.php?option=com_content&task=view&id=8&Itemid=49.

42. Мазуренко В. П. Сучасна концепція корпоративної соціальної відповідальності - [Електронний ресурс] / В. П. Мазуренко, O. Ю. Засенко - Режим доступу до ресурсу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1199

43. Марочко Т.А. Організація та проведення соціальної рекламно - інформаційної кампанії / Т. А Марочко, Є.В. Ромат, А.Л. Стрелковська, Т.В Хімченко // - К.: Феннікс:, 2007. - 107 с

44. Миронов Ю.Б. Основи рекламної діяльності: оцінка ефективності реклами [Електронний ресурс] / Ю.Б Миронов, Р.М Крамар - Режим доступу до ресурсу: http://tourlib.net/books_others/reklama5-1.htm.

45. Міжнародний стандарт. Соціальна відповідальність [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n001569707/print1373544689693624.

46. Міністерство молоді та спорту України. Соціальна реклама як чинник впливу на поведінку і вибір особистістю способу життя [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/2798.

47. Николайшвили Г. Г. Краткая история социальной рекламы - [Електоронний ресурс] / Г. Николайшвили - Режим доступу: http://www.socreklama.ru/analytics/list.php?ELEMENT_ID=390

48. Николайшвили Г. Г. Социальная реклама: Теория и практика / Г. Г. Николайшвили. - Москва: Аспект Пресс, 2008. - 191 с.

49. Нифаева О. В Cоциальная реклама: пути повышения эффективности [Електронний ресурс] /О. В. Нифаева - Режим доступу до ресурсу: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=4169

50. Новак І. М. Формування сучасної системи професійної безпеки та охорони праці в Україні / І. М Новак , Н.І Котова // Демографія та соціальна економіка. - 2011. - № 1. - С. 110-117.

51. Паршенцева Н. Социальная Реклама [Електронний ресурс] / Н. Паршенцева Режим доступу до ресурсу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Article/parsh_soc.php.

52. Пискунова М.И. Социальная реклама как феномен общественной рефлексии [Електронний ресурс] / М.И Пискунова - Режим доступу до ресурсу: http://www.mediascope.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=62&pt_s how=1.

53. Ревенко Т. В. Методика оцінювання ефективності соціальної реклами органів влади в Україні - [Електронний ресурс] / Т. В. Ревенко - Режим доступу до ресурсу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011- 2/doc/2/14.pdf

54. Рибак А. С. До проблеми оцінки комунікативної ефективності PR - діяльності [Електронний ресурс] / А.С Рибак - Режим доступу до ресурсу: http://social-science.com.ua/article/921.

55. Саєнко Ю. М. Моніторинг епідемії ВІЛ/СНІДу. Оцінка можливості протидії (соціальний аспект) / Ю.М Саєнко - Київ: Фоліант, 2004. - 416 с

56. Слушаєнко В. Є., Гірієвська Л. О. Соціальна реклама: світовий досвід та українські реалії // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право: Зб. Наук. праць. -- Київ: ІВЦ «Політехніка», 2009. -- № 4 -- С. 122 - 126.

57. Соснюк О. П. Особливості сприймання підлітками різних типів соціальної реклами - [Електронний ресурс] / О. П. Соснюк - Режим доступу до ресурсу: http://www.soc.univ.kiev.ua/sites/default/files/library/elopen/aktprob.19.176.pdf

58. Степанов В. Ю. Інформаційне суспільство: концептуальний аспект філософії [Електронний ресурс] / В. Ю. Степанов - Режим доступу до ресурсу: http://www.ic.ac.kharkov.ua/RIO/kultura31/12.pdf.

59. Тимошенко А. Л. Соціальна реклама в Україні: аналіз впливу на формування позитивно спрямованої поведінки молоді - [Електронний ресурс] / А. Л. Тимошенко - Режим доступу до ресурсу: http://ukr- socium.org.ua/Arhiv/Stati/2.2006/%D1%F2%F0%E0%ED%E8%F6%FB%20%E8% E7%2069-77.pdf

60. Шовина Е.Н. Эффективность социальной рекламы - [Електронний ресурс] / Е.Н Шовина - Режим доступу до ресурсу: http://pdt.vscc.ac.ru/file.php?module=Articles&action=view&file=article&aid=3646

61. Уеллс Г. Реклама: принципи и практика / Г. Уеллс, Д. Бернет, С. Мориарти.

– Питер: Питер, 2001. - 800 с

62. Шуванов В. И. Психология цвета в рекламе [Електронний ресурс] / В.И Шуванов - Режим доступу до ресурсу: http://psyfactor.org/lib/color9.htm

Размещено на Allbest.ru

...