Стратегія розвитку дестинації "Подільські Товтри"

ѕ рекреаційна місткість у межах певної території [25].

Для елемента "антропогенні туристичні ресурси" можливі такі показники:

ѕ сконцентрованість у межах території культурно-історичних пам'яток;

ѕ необхідний та достатній час для огляду цінностей, щоб порівняти різні території за перспективністю історико-культурного потенціалу для туризму.

Для елемента компоненти "матеріально-технічна база туризму" властиві такі показники:

ѕ забезпеченість території засобами розміщення туристів для різних категорій туристів;

ѕ кількість ліжко-місць у засобах розміщення туристів;

ѕ завантаженість засобів розміщення туристів;

ѕ прибуток у розрахунку на одне місце у засобах розміщення туристів;

ѕ кількість працівників у засобах розміщення туристів у розрахунку на одну тисячу наданих ліжко-діб;

ѕ середня площа засобів розміщення туристів у розрахунку на одне місце.

Для елемента компоненти "маркетингова політика" можливі такі показники:

ѕ ціни за послуги у туристичних підприємствах;

ѕ витрати на рекламу [25].

Для елемента "якість довкілля":

ѕ показник навантаження, що характеризує розмір антропогенного, техногенного та природного навантаження на компоненти, довкілля (видобуток природних ресурсів; аварійне забруднення довкілля; викиди шкідливих речовин у атмосферу; утилізація промислових токсичних відходів тощо);

ѕ показники стану довкілля, що характеризують кількісні та якісні зміни навколишнього середовища, а також стану здоров'я населення:

ѕ показники реагування суспільства на зміну навколишнього природного середовища (показники відновлення грунту, лісовідновлення, витрати на охорону довкілля тощо);

ѕ запаси природних ресурсів, чисельність населених пунктів та динаміка[25].

Для компоненти "загальний імідж регіону":

ѕ зростання кількості об'єктів підприємництва;

ѕ кількість економічно активного населення;

ѕ доходи на душу населення;

ѕ кількість скоєних злочинів.

Ранжування рівнів окремих чинників туристичної привабливості території ще не означає впорядкування вагомості їхнього впливу. Для визначення індивідуального внеску кожної ознаки у загальну оцінку явища необхідно встановити вид та форму функції зв'язку. Для цього можна скористатися множинною кореляцією - побудувати багатофакторну регресійну модель, яка дасть можливість виявити спільний вплив різноманітних факторів, які формують туристичну привабливість території, адже кожен такий чинник може не справляти вагомого впливу на результуючу ознаку, а також визначити найвагоміші чинники туристичної привабливості території і відсіяти неістотні [25].

Отже, при аналізі туристичного потенціалу дестинації доцільно враховувати вищенаведені фактори, та на основі їх оцінки визначати рівень туристичної привабливості дестинації.

Висновки до розділу 1

1. Туристична дестинація являє собою місцевість певного масштабу з конкурентоспроможними туристичними ресурсами і підприємницькою інфраструктурою, в якій створюється й реалізується привабливий для мандрівників туристичний продукт, не завдаючи шкоди туристичним ресурсам і довкіллю. Проаналізувавши підходи до визначення даної дефініції можемо зробити висновок, що туристська дестинація - це туристично-приваблива географічна територія або простір, підкріплена туристично-рекреаційними ресурсами, відповідною інфраструктурою та ринком туристичних послуг, що надає туристам згенерований туристичний продукт. Власне дестинації є основними зонами концентрації туристичних потоків. Якість дестинації як виробника туристичних послуг вимірюється тим, наскільки добре дестинація може пристосувати свої послуги до потреб споживачів. Якщо якомусь регіону вдається встановити на ринку досить високі ціни на свій продукт, то він може накопичувати достатньо цінностей, щоб добре оплачувати роботу всіх учасників.

2. Вітчизняними й зарубіжними науковцями туристична дестинація розглядається як об'єкт управління, причому «інтегрованого управління», бо саме воно здатне пов'язати всі компоненти в єдину систему, здатну забезпечити виробництво й реалізацію якісного комплексного туристичного продукту. Оскільки система управління туристичними дестинаціями охоплює підсистеми, пов'язані з формуванням та обслуговуванням туристських потоків, то оптимізаційну модель стратегічного управління туристичними дестинаціями необхідно досліджувати на основі врахування функціональних стратегій логістичного управління (маркетингової, управлінської, виробничої, екологічної і соціальної) та механізмів забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту.

3. Ключовою складовою індустрії екологічного туризму є природоохоронні території, що і є власне екологічними дестинаціями. За українським законодавством до екологічних дестинацій відносять: природні заповідники, національні природні парки, заказники загальнодержавного і місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, пам'ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення, зоологічні парки місцевого значення, ботанічні сади, дендрологічні парки і заповідні урочища. Виявлення й оцінка екотуристичного потенціалу і доступних екотуристських ресурсів природогоснодарських та природоохоронних територій - одне з найважливіших завдань урбокомпенсаційного природокористування, насамперед, для організації екотуристичної діяльності, визначення екотуристичного потенціалу та створення екотуристського продукту.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НПП «ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ»

2.1 Організаційно-управлінська характеристика НПП «Подільські Товтри»

Національний природний парк "Подільські Товтри" створено згідно з Указом Президента України від 27 червня 1996 р. №_474/96.

НПП "Подільські Товтри" є неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, її екологічної мережі, тому охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

НПП "Подільські Товтри" є юридичною особою, яка діє згідно Положення «Про Національни природний парк «Подільські Товтри» (дод.Б), має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, реєстраційний рахунок у відділенні Держказначейства, бланки, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому порядку.

Організаційно-правова діяльність НПП "Подільські Товтри" регламентується Конституцією, Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища України", "Про природно-заповідний фонд України", іншими Законами України та нормативно-правовими актами, Проектом організації його території та цим Положенням. НПП "Подільські Товтри" підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, оперативне управління здійснює Державна служба заповідної справи.

НПП "Подільські Товтри" розташований на території Городоцького, Кам'янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області на загальній площі 261316 гектарів (див. карту у дод.В). Розподіл площі території парку за районами Хмельницької області наведений у таблиці 2.1., рисунку 2.1. та дод.Г.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються НПП "Подільські Товтри" у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 2.1

Розподіл території НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами Хмельницької області

Назва району	Площа, га	Площа, %
Кам'янець-Подільський р-н	153785,0	58,9
Городоцький р-н	14741,0	5,6
Чемеровецький р-н	92790,0	35,5
Всього	261316,0	100,0

Рис.2.1. Розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами Хмельницької області

Управління НПП "Подільські Товтри" здійснюється спеціальною адміністрацією, адреса якої: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6.

До складу спеціальної адміністрації входять відповідні наукові підрозділи, служба охорони, господарського та іншого обслуговування.

Очолює адміністрацію директор, який призначається на посаду Міністерством охорони навколишнього природного середовища України у встановленому порядку. Організаційна структура адміністрації парку представлена на рис.2.2. Штатний розпис наведений у дод. Д.

Рис. 2.2. Організаційна структура адміністрації НПП «Подільські Товтри»

Відразу ж можемо помітити прогалини в організаційній структурі адміністрації НПП «Подільські Товтри». Оскільки досліджуваний природний парк претендує на статус туристичної дестинації, в організаційній структурі повинно бути місце відділу туризму, який би займався просуванням туристичного продукту даної території на ринок туризму України та зарубіжжя.

Адміністрація НПП "Подільські Товтри" розробляє:

ѕ структуру, штатний розпис, кошторис витрат, погоджує з Держслужбою заповідної справи і подає на затвердження в установленому порядку;

ѕ плани природоохоронних заходів збереження природно-заповідного фонду і подає їх на затвердження Держслужбі заповідної справи.

Для забезпечення виконання основних завдань адміністрація НПП "Подільські Товтри" має право:

ѕ створювати основні підрозділи (відділи, лабораторії, природознавчий музей, природоохоронні науково-дослідні дільниці, лісництва тощо) і допоміжні підрозділи (транспорту, зв'язку, інших інженерних мереж, ремонтно-будівельних робіт, комунальних служб)

ѕ здійснювати у встановленому порядку будівництво лабораторних, житлових та господарських споруд, доріг, ліній електропередач, телефонного та радіо зв'язку, інших інженерних мереж;

ѕ надавати в установленому порядку платні послуги згідно з чинним законодавством;

ѕ публікувати результати своїх наукових досліджень або оприлюднювати їх іншим способом, у порядку, встановленому чинним законодавством.

Місцеві органи влади з залученням громадськості в межах своєї компетенції приймають участь в охороні території НПП "Подільські Товтри", сприяють його адміністрації в збереженні природних комплексів та виконанні поставлених перед ним завдань.

Територія НПП «Подільські Товтри» поділяється на окремі зони. Функціональне зонування території НПП "Подільські Товтри" здійснюється на підставі "Проекту організації території національного природного парку "Подільскі Товтри", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів", що розробляється та затверджується в установленому порядку.

З метою збереження, відтворення та використання природних комплексів і об'єктів, територія НПП "Подільські Товтри" поділяється на такі функціональні зони:

ѕ заповідна зона;

ѕ зона регульованої рекреації;

ѕ зона стаціонарної рекреації;

ѕ господарська зона.

Розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за функціональними зонами наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Розподіл загальної площі парку за функціональними підрозділами

Наза функціональної зони	Площа, га	Площа, %
Заповідна зона	1603,8	0,61
Зона стаціонарної рекреації	11452,2	4,38
Зона регульованої рекреації	173,5	0,07
Господарська зона	248086,5	94,94
Разом	261316,0	100,00

Відсотковий розподіл площі парку представлений на рис.2.3.

Рис.2.3. Відсотковий розподіл площі НПП «Подільські Товтри» за функціональними зонами

З рис. 2.3. можна зробити висновки, що більшість території НПП «Подільські Товтри» займає господарська зона, значно меншу частину території, а саме 4,38% відведено під зону регульованої рекреації, ще менше - 0,61% займає заповідна зона, і найменше - 0,07% займає зона стаціонарної рекреації.

Згідно з функціональним зонуванням на території НПП "Подільські Товтри" встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання його природних ресурсів з виконанням вимог закону "Про природо-заповідний фонд України".

Заповідна зона НПП "Подільські Товтри" - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів; на її території забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить її цільовому призначенню, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси й об'єкти, а саме:

ѕ будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю НПП, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку, стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин поза спеціально встановленими для цього маршрутами, пересування механічних, гужових та інших транспортних засобів;

ѕ геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного та гідрохімічного режимів,

ѕ мисливство, рибальство, інтродукція нових видів рослин та тварин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь.

В цій зоні дозволяється:

ѕ збір колекційних та інших матеріалів, пов'язаних із веденням наукових досліджень, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи;

ѕ виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів внаслідок антропогенного впливу;

ѕ здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують природоохоронного режиму, спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед НПП "Подільські Товтри" завдань;

Зона регульованої рекреації НПП "Подільські Товтри" - призначена для короткострокового відпочинку та оздоровлення населення.

В цій зоні забороняється :

ѕ рубки головного користування, будівництво промислових, господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних з його діяльністю, розробка корисних копалин, кар'єрів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство й мисливство, промислова заготівля лікарських рослин;

ѕ організація масових спортивних та туристських заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій без погоджені з адміністрацією НПП "Подільські Товтри";

ѕ розведення вогнищ поза відведеними для цього місцями, застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу;

ѕ інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

У зоні регульованої рекреації дозволяється:

ѕ проведення санітарних рубок і заходів, пов'язаних із збереженням, відтворенням і ефективним використанням природних комплексів та об'єктів згідно з Проектом організації території НПП "Подільські Товтри";

ѕ регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих плодових рослин із дотриманням природоохоронного та лісового законодавства;

ѕ обладнання туристських та екологічних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткотривалі туристські екскурсії й відпочинок населення;

ѕ регулювання чисельності диких тварин до оптимальної та селекційний відстріл у встановленому порядку;

ѕ спортивне полювання у межах визначених та закріплених мисливських угідь у встановленому порядку;

ѕ використання природних ресурсів для задоволення потреб працівників НПП "Подільські Товтри" та громадян, які постійно проживають на його території у сінокосах, випасах, городах і паливі, відповідно до встановлених порядку та нормативів.

Зона стаціонарної рекреації НПП "Подільські Товтри" призначена для

розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об'єктів обслуговування його відвідувачів.

В зоні стаціонарної рекреації створюються туристські, екскурсійні та прогулянкові маршрути (лінійні, кільцеві, радіальні), обладнуються місця для ночівлі (хижі, бівуачні зупинки) для відпочинку та огляду місцевості. Вздовж трас маршрутів створюються природозахисні лінійні коридори шириною до 25 м, які повинні обмежувати вільне пересування відвідувачів поза туристською трасою; в цій зоні по спеціально виділених ділянках дозволяється любительське і спортивне рибальство, утилітарна рекреація (збирання грибів, ягід, фотомисливство тощо) під наглядом відповідних служб парку. В зоні стаціонарної рекреації, враховуючи зарубіжний досвід, можуть створюватися рекреаційно-акваторіальні, туристські та інші комплекси.

У межах господарської зони НПП "Подільські Товтри" проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання поставлених перед ним завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального його призначення, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до його складу, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Охорона території НПП "Подільські Товтри" покладається на його службу охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. До складу служби державної охорони входять: директор, головний природознавець, працівники природоохоронних науково-дослідних відділень, працівники служби державної охорони природо-заповідного фонду.

Рекреаційна діяльність проводиться в НПП "Подільські Товтри", в зонах регульованої та стаціонарної рекреації та організовується його спеціальними підрозділами, а також іншими підприємствами, організаціями на підставі угод з його адміністрацією відповідно до чинного законодавства.

НПП "Подільські Товтри", у відповідних зонах згідно з його Проектом організації території, забезпечує організацію рекреаційної інфраструктури, поширює мережу еколого- і науково-пізнавальних маршрутів, рекреаційних зон для створення сприятливих умов для відпочинку, оздоровлення населення та відвідувачів НПП "Подільські Товтри".

НПП "Подільські Товтри" організовує маркетингові дослідження щодо надання платних рекреаційних послуг відповідно до чинного законодавства.

Фінансування НПП "Подільські Товтри" здійснюється відповідно до чинного законодавства за рахунок державного бюджету України.

Для цієї мети можуть також залучатися кошти місцевих бюджетів, благодійних фондів, кошти підприємств, установ, організацій, громадян (в тому числі - валютних) та інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством.

Кошти (в тому числі в валюті) отримані від природоохоронної, наукової, туристично-екскурсійної, рекламно-видавничої, господарської, та іншої діяльності, що не суперечить його цільовому призначенню, є власними коштами НПП "Подільські Товтри" і вилученню не підлягають. Ці кошти використовуються для охорони та відтворення природних комплексів НПП "Подільські Товтри". НПП "Подільські Товтри" звільняється від земельного податку.

Матеріально-технічне забезпечення НПП "Подільські Товтри" здійснюється його адміністрацією відповідно до чинного законодавства.

Для ліквідації наслідків аварій чи стихійного лиха, при яких виникає пряма загроза життю людей, знищенню заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням адміністрації НПП "Подільські Товтри".

2.2 Аналіз рекреаційно-туристичного потенціалу НПП «Подільські Товтри»

Рекреаційно-туристичний потенціал НПП «Подільські Товтри» представлений різноманіттям природних та антропогенних ресурсів представлених на рис.2.4.

Рис. 2.4. Перелік груп рекреаційно-туристичних ресурсів НПП «Подільські Товтри»

Розглянемо детальніше кожну групу ресурсів окремо.

Природні ресурси

Товтри - це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах НПП досягає 401 метрів над рівнем моря. Над оточуючою рівниною ця гряда піднімається на 60 - 65 м. Товтри представляють собою бар'єрний риф міоценового моря, складений мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками. Аналогів в світі немає, але подібні за деякими геологічними структурами скелясті гряди є в Великобританії та США. Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговiй лінії. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену. Товтри почали формуватись там, де були скупчення мохуваток, верметусiв, устриць, на яких потім з лiтотамнiй будувались узбережні рифи. Мікроклімат Кам'янецького Придністров'я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра i його притокiв, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських.

Національний природний парк включає 13,8% земель держлісфонду, 13,1% лісів КСП та інших територій області. В його складі 130 природоохоронних об'єктів ( див. табл.2.3. і дод. Ж).

Унікальні геологічні утворення Товтрського кряжу ділянки малозміненого ландшафту, лікувально-оздоровчі ресурси, історико-культурні цінності - важливі для науки, заслуговують охорони і раціонального рекреаційного та господарського використання.

Таблиця 2.3

Типи природоохоронних об'єктів на території НПП «Подільські Товтри»

Тип природоохоронного об'єкту	Кількість
Заказники загальнодержавного значення	15
Пам'ятки природи загальнодержавного значення	4
Ботанічний сад	1
Заказники місцевого значення	19
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва	3
Пам'ятки природи місцевого значення	87
Заповідне урочище	1
Разом	130

Усі природоохоронні території, що перебувають у складі Національного природного парку «Подільські Товтри» є унікальними своєю флорою та фауною, більшість з яких є рідкісними не тільки в Україні а й у світі. Найвідоміші із природних пам'яток Національного природного парку «Подільські Товтри» це Бакотська затока, відома тим що саме там розташовувалось на даний момент затоплене село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», які є Пам'ятками загальнодержавного значення.

В межах природного парку також охороняються цінні природні комплекси, серед яких:

"Кармалюкова гора" - ландшафтний заказник, є однією з визначних пам'яток природи на Поділлі. Заказник представляє собою вкриту лісом гору та 642,0 га лісу, розташованого на Товтрському кряжі. Заказник створено з метою охорони унікальних природних комплексів Товтрського кряжу та рідкісних рослин.

"Панівецька дача" - ботанічний заказник (Кам'янець-Подільський район) створено з метою охорони унікальних, рідкісних для Поділля трав'янистих рослин, грабово-дубових лісів і крутосхилів річки Смотрич.

"Сатанівська дача" - ботанічний заказник (Городоцький район) створено на Товтрському кряжі з метою охорони насаджень буку європейського віком від 100 до 150 років, який вважається особливо зимостійким та посухостійким, має цінність в селекційному та науковому відношенні. На території заказника є багато рослин, занесених до "Червоної Книги України".

"Совий Яр" - ландшафтно-ботанічний заказник (Кам'янець-Подільський район) створено на основі грабових дібров з домішками ясеня та інших порід, рідкісних рослин Поділля, мальовничих районів р. Студениця.

"Циківська дача" - ландшафтний заказник (Кам'янець-Подільський район) є комплексною пам'яткою з характерними для Поділля природними комплексами. В заказнику росте 40 порід дерев, 60 видів трав'янистих рослин, багато з яких занесено "Червоної Книги". В південно-західній частині на 30-35 м над лісом здіймаються дві Товтри, які створюють мальовничі краєвиди.

Товтра "Самовита" - ботанічна пам'ятка природи, де збереглися степові та лучно-степові угрупування рослинності подільських товтр, а також інші заповідні території.

Значне місце серед цінних природних комплексів займають штучно-створені об'єкти - ботанічний сади, парки, лісопарки та ін. Серед них Кам'янець-Подільський ботанічний сад, заснований в 1930 році, міські та присадибні парки.

Екологічні ресурси

Згідно даним науково-дослідних та контролюючих закладів, територія Пiвденно-Західного Поділля, в центрі якого знаходиться Кам`янець-Подільський, не потрапила в слідові зони суцільного зараження радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. З урахуванням цього фактора, дана місцевість може і повинна використовуватись для потреб екологічного туризму, адже саме тут туристи можуть бути захищені від радіоактивного випромінювання.

Лікувально-оздоровчі

На території НПП знайдені великі запаси мінеральних вод (типу "Нафтуся", "Миргородська", "Мінська" та інші), в більшості в смт. Сатанів, що на сьогоднішній день є відомим бальнеологічним курортом. Дебет таких джерел складає в середньому 60 куб.м. за добу (див. дод. К). Даний курорт за своїм рекреаційним потенціалом не поступається місцем таким відомим курортам як «Моршин», «Миргород» та «Трускавець». Його невелика популярність спричинена абсолютною відсутністю рекламно-маркетингової роботи та сформованого туристичного продукту території.

Історико-культурні та археологічні ресурси

На території Національного природного парку "Подільські Товтри" наявна велика кількість унікальних рукотворних об'єктів, що створили виняткові умови для розвитку туризму не тільки оздоровчого, але й пізнавального (на території парку розташовано 19 археологічних пам'яток та більше 302 історико-архітектурних пам`яток (див.дод. Л).

Розподіл кількості історико-культурних пам'яток за адміністративними районами, розташованих на території НПП «Подільські Товтри» представлений у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Розподіл історико-культуних об'єктів НПП «Подільські Товтри» за адміністративними районами

Назва адміністративного району	Кількість об'єктів
Кам'янець-Подільський район - в.т.ч. м. Кам'янець-Подільський	263
	200
Чемеровецький район	27
Городоцький район	12
Всього	302

Основним осередком історико-культурних ресурсів на території Національного природного парку «Подільські Товтри» є місто Кам'янець-Подільський, адже саме там сконцентрована досить велика кількість важливих об'єктів історико-культурної спадщини України. Це місто є третім в Україні після Києва та Львова за кількістю історико-культурних об'єктів. Найвідоміші з них це: Кам'янець-Подільська фортеця, що є у складі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»; саме старе місто, в якому кожна будівля несе в собі культурну цінність національного рівня; старий Турецький міст, якому вже декілька сотень років та багато інших.

Для того щоб визначити достатність туристично-рекреаційних ресурсів досліджуваної території, потрібно провести розрахунок рекреаційної ємності території НПП «Подільські Товтри».

Розрахунок рекреаційної ємкості території природного парку проведений на основі розмірів на потужності рекреаційних ресурсів та нормативного навантаження на ландшафт (від 0,5 чол./га на крутосхилах, вкритих лісом до 3,0 чол./га в водороздільних лісах, та 500 чол./га на пляжах) показав, що в межах НПП може одночасно відпочивати понад 162 тис. чоловік (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Рекреаційна ємність території НПП «Подільські Товтри»

Назва рекреаційних територій	Площа, га	Допустиме навантаження на ландшафт, чол./га	Рекреаційна ємність, чол.
Пляжі	150	500,0	75000
Водороздільні ліси	1050	3,0	3150
Ліси на рівнинних територіях	25120	3,0	75360
Помірно круті схили вкриті лісом	4850	1,5	7275
Дуже круті схили вкриті лісом	3650	0,5	1825
Разом	34670	-	162610

Крім цього, курортологічні та територіальні ресурси можуть задовольнити наступну чисельність відпочиваючих:

- курортологічні ресурси 128 тис.чол.,

- територіальні ресурси 21,5 тис.чол. одночасно.

Для більш раціональної оцінки привабливості туристичних ресурсів дестинації зазвичай окрім теоретичного наукового аналізу даних враховується практична оцінка ресурсного потенціалу самих споживачів, тобто туристів. Саме тому для всебічного дослідження туристичного потенціалу Національного природного парку «Подільські Товтри» проаналізуємо рейтинг відвідуваності культурно-історичних і природних об'єктів опираючись на оцінку туристів узагальнену на електронному туристичному ресурсі TripAdvisor [49]. Результати оцінки наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Рейтинг найпривабливіших туристичних об'єктів території парку «Подільські Товтри» за версією електронного русурсу TripAdvisor

Рейтинговий номер	Назва	Фото
1	Кам'янець-Подільська фортеця
2	Турецький мінарет
3	Кафедральний собор св.Петра і Павла
4	Смотрицький кань'он
5	Новопланівський міст
6	Бакота - затоплене село
7	Тринітарський костел
8	Башта Стефана Баторія
9	Церква Олександра Невського
10	Свято-Георгієвськй кафедральний собор

Невід'ємною частиною аналізу рекреаційно-туристичного потенціалу дестинації є аналіз стану туристичної інфраструктури НПП «Подільські Товтри». Саме тому для початку проаналізуємо функціональні зони парку та їх інфраструктуру.

Відповідно до класифікації природоохороннх територій за Законом України «Про природоохоронні території», Національні природні парки поділяються на функціональні зони. На території Національного природного парку виділяють такі функціональні зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. В цих зонах розташовано: 21 стаціонарна рекреаційна установа (санаторії, профілакторії, турбази, будинки відпочинку та інше), близько 160 промислових підприємств, колективні та iндивiдуальнi сільські господарства, які наносять шкоду природі. Тому основним завданням Національного природного парку «Подільські Товтри» є охорона природного різноманіття, створення організованих зон відпочинку та оздоровлення.

Опираючись на функціональне зонування території (згідно з "Законом про природно-заповідний фонд України" [2]) в сфері рекреації визначені такі групи рекреаційних і туристичних закладів:

ѕ заклади стаціонарної рекреації - санаторії, профілакторії, будинки відпочинку (лікувальні заклади), готелі, мотелі, кемпінги та ін.;

ѕ заклади короткочасної регульованої рекреації - туристичні бази відпочинку, туристичні приюти, будинки рибалки та ін.

На території досліджуваного природного парку представлена широка мережа як закладів стаціонарної рекреації, так і закладів короткочасної регульованої рекреації. Для всебічного дослідження стану інфраструктури Національного природного парку «Подільські Товтри» пропонується проаналізувати розміщення та ємність установ стаціонарної рекреації, серед яких були обрані найбільш вагомі для індустрії рекреації, а саме: санаторії, пансіонати, бази відпочинку та дитячі табори в розрізі районів (див. табл.2.7 та дод.М).

Таблиця 2.7

Система установ та організацій лікування, оздоровлення та відпочинку в межах Національного парку "Подільські Товтри" в 2012-2013 рр.

Тип закладів рекреації	2012р. , місць	2013р., місць	Абсолютне відхилення, од	Темп приросту, %
Кам'янець-Подільський район
Санаторії	305	305	0	0,0
Пансіонати та бази відпочинку	278	320	42	15,1
Позашкільні табори	575	575	0	0,0
Чемеровецький район
Санаторії	850	850	0	0,0
Пансіонати та бази відпочинку	700	800	100	14,2
Позашкільні табори	100	100	0	0,0
Гоородоцький район
Санаторії	800	800	0	0,0
Пансіонати та бази відпочинку	60	100	40	66,7
Позашкільні табори	170	170	0	0,0

Отже, провівши розрахунки та проаналізувавши динаміку розвитку системи закладів рекреації і оздоровлення можна зробити висновки, що даний тип закладів майже не розвивається, тобто не будуються нові заклади оздоровлення. За аналізований період з'явились тільки додаткові місця в пансіонатах та базах відпочинку по тьох аналізованих районах.

Проаналізуємо також динаміку закладів розміщення, що надають послуги з тичасового розміщення туристів на території Національного природного парку «Подільські Товтри» (Дод. Н). Результати наведені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка стану закладів розміщення на території НПП «Подільські Товтри» у розрізі адміністративних районів за 2012-2013 рр.

Тип закладів розміщення	2011р од	2012р од	2013р Од	Абсолютне відхилення, од	Темп приросту, %	Абсолютне відхилення, од	Темп приросту %
Кам'янець-Подільський район
Готельно-ресторанні комплекси	4	4	6	0	0,0	2	50,0
Садиби зеленого туризму	25	30	32	5	20,0	2	6,7
Готелі	14	16	18	2	14,3	2	12,5
Чемеровецький район
Готельно-ресторанні комплекси	3	4	5	1	33,3	1	25,0
Садиби зеленого туризму	20	24	25	4	20,0	1	4,2
Готелі	4	5	7	1	25,0	2	40,0
Гоородоцький район
Готельно-ресторанні комплекси	5	5	6	0	0,0	1	20,0
Садиби зеленого туризму	45	50	58	5	11,1	8	16,0
Готелі	4	6	8	2	50,0	2	33,3
Разом	124	144	165	20	16,1	21	14,6

Отже, провівши відповідні розрахунки та проаналізувавши динаміку розвитку закладів розміщення можна зробити висновки, що найбільше на території НПП «Подільські Товтри» функціонує садиб зеленого туризму. Так в чемеровецькому районі станом на 2013 рік зареєстровано 58 садиб зеленого туризму, їх кількість зросла на 16% порівняно із 2012 роком. Готелі в основному представлені в Кам'янець-Подільському районі, їх там станом на 2013 рік 18 одиниць, що у порівнянні із 2012 роком зросло на 12,5%. В Чемеровецькому районі зареєстровано 7 готелів станом на 2013 рік, а в Городоцькому 8. В кожному районі представлені готельно-ресторанні комплекси, так в Кам'янець-Подільському районі їх 6, в Чемеровецькому - 5, і в Городоцькому - 6. Отже, можемо відмітити позитивну тенденцію в розвитку системи закладів розміщення на території НПП «Подільські Товтри». Вцілому по території парку кількість закладів розміщення зросла на 14,6 % у 2013 році порівняно із 2012 роком.

Проаналізуємо також популярність готелів, що розташовані на території Національного природного парку «Поділські Товтри», серед туристів, базуючись на їх оцінки в електронному ресурсі TripAdvisor [49] (табл.2.9).

Таблиця 2.9

Рейтинг 10 найкращих готелів дестинації «Поділські Товтри» за версією електронного ресурсу TripAdvisor

Рейтинговий номер	Назва готелю	Місто
1	Готель «7 днів»	Кам'янець-Подільський
2	Готель «Reikartz»	Кам'янець-Подільський
3	Gala-hotel	Кам'янець-Подільський
4	Готель «Клеопатра»	Кам'янець-Подільський
5	Готель «Гетьман»	Кам'янець-Подільський
6	Готель «Аква Віта»	Смт. Сатанів
7	Готель «Grand Canyon»	Кам'янець-Подільський
8	Готель «У Домінікана»	Кам'янець-Подільський
9	Готель «DeLita	Смт. Сатанів
10	Готель «Ксенія»	Кам'янець-Подільський

Отже, проаналізувавши рейтинг представлений у таблиці 2.9 можна зробити висновки, що найбільш популярні готелі серед туристів сконцентровані у місті Кам'янці-Подільському та смт. Сатанів. Найбільш імовірно, це пов'язано із тим, що у ці місцевості найбільш насичені туристичними ресурсами: місто Кам'янець-Подільський - культурно-історичними, смт. Сатанів - бальнеологічними.

Невід'ємною частиною туристського обслуговування є звичайно ж транспортування. Саме тому неабиякої важливості потребує дослідження транспортної інфраструктури в межах парку «Подільські Товтри»

Зовнішні та внутрішні (внутрішньорайонні) вантажні та пасажирські перевезення на території національного природного парку та поза його межами здійснюється: автомобільним, залізничним та повітряним транспортом. Розглянемо кожен вид детальніше.

Автомобільний транспорт

Ведуче місце в забезпечення пасажирських перевезень в межах парку належить автомобільному транспорту, який використовує мережу автошляхів різного класу.(табл..2.10.)

Основне навантаження випадає на магістральні автошляхи:

ѕ Загальнодержавного значення: Васильковичі - Порубне (через Хмельницький, Чернівці); Кам'янець-Подільський - Івано-Франківськ (через Чортків); Ярмолинці - Кам'янець-Подільський - Стара Ушиця.,

ѕ Обласного (регіонального) значення: Могилів-Подільський - Делятин; Ярмолинці - Гусятин; Білогір'я - Стара Ушиця.

Мережа магістральних доріг доповнюється дорогами місцевого значення, які забезпечують, в основному, міжрайонні та внутрішньорайонні зв'язки. Існуюча мережа та густота автошляхів задовольняє туристичні, культурно-побутові, адміністративно-господарські потреби як національного парку, так і інших землекористувачів. Пасажирські перевезення в межах парку здійснюються транспортними засобами загального користування, а також відомчим і індивідуальним транспортом (Дод. П).

Таблиця 2.10

Розподіл автошляхової мережі з народногосподарського значення на території Національного природного парку

Народногосподарське значення доріг	Протяжність, км
	Городоцький район	Кам'янець-Подільський район	Чемерівецький район
Загальнодержавного значення	10,0	100,1	109,2
Обласного значення	4,0	8,9	-
Місцевого значення	25,9	447,3	245,8
Внутрішньогосподарські дороги	14,2	692,4	290,1

Залізничний транспорт

Територію національного природного парку перетинає одноколійна залізнична магістраль Хмельницького районі - 46,2 км. В межах Кам'янець-Подільського адміністративного району (в межах природного парку) діють такі залізничні станції та зупинні пункти: Кам'янець-Подільський, Нігин, Гуменці, Кукша, Велика Слобідка.

Об'єм пасажирських перевезень - біля 1,0 млн.чол/рік.

Основні перевезення виконуються від ст. Кам'янець-Подільський на основі 4-х пар поїздів далекого слідування і 7 пар місцевого значення.

Північну частину Чемерівецького району перетинає одноколійна залізнична лінія Ярмолинці - Гусятин протяжністю в межах району 22 км, а на південно-західній окраїні району - залізнична лінія Хмельницький - Кам'янець-Подільський з залізничною станцією Закупне. Об'єм пасажирських перевезень - біля 9,0 тис.чол. за рік

Повітряний транспорт

В східній частині м. Кам'янець-Подільський розташований аеропорт класу "Д" з двома ґрунтовими злітно-посадочними смугами розмірами 700 60 м і 650 60 м. Аеропорт спроможний приймати літаки типів АН-2, АН-28, АН-24, АН-74, АН-140 та ін., які здатні здійснювати посадки на ґрунтові покриття, а також вертольоти.

М.Кам'янець-Подільський в період достатнього пасажирського потоку мав повітряні сполучення с містами: Миколаїв, Вінниця, Івано-Франківськ, Кіровоград, Луцьк, Одеса, Рівне, Тернопіль, Херсон, Хмельницький, Чернівці. Виконувалось 18-20 рейсів за добу в літній і 10-12 рейсів - в зимній період.

При зростанні пасажирських перевезень міський аеропорт має можливості для їх задоволення, а при необхідності підвищити свої технічні характеристики шляхом реконструкції.

В північному напрямку від смт Чемерівці розташований другий аеропорт з ґрунтовою злітно-посадочною смугою, який розрахований на прийом легких літаків місцевих повітряних ліній.

При значному зростанні туристичного попиту на природні ресурси парку - не виключається можливість розвитку локального вертолітного транспорту.

Зазначені аеропорти можуть використовуватись літаками, які приймають участь в сільськогосподарських роботах, боротьбою із шкідниками лісів та ін.

Основним туристичним центром НПП «Подільські Товтри» є місто Кам'янець-Подільський. В місті функціонує 17 туристичних фірм, туристичний кластер, який під методичним керівництвом управління туризму та зовнішніх зв'язків міськвиконкому забезпечують реалізацію “Програми розвитку туризму в м. Кам'янці-Подільському”, в тому числі пропагують історико-культурну спадщину Старого міста.

Все ж для більш повної оцінки привабливості досліджуваної дестинації потрібно провести багатосторонній порівняльний аналіз, провівши розрахунок спочатку одинчних показників, а потім синтетичних.

Варто зазначити, що туристична привабливість дестинації, є показником відносним, тому для більш наочного та зрозумілого аналізу потенціалу НПП «Подільські Товтри» потрібно порівняти показники потенціалу досліджуваного Національного природного парку із показниками аналогічних парків розташованих на території України. Порівняльну характеристику будемо проводити із Шацьким Національним природним парком та Карпатським Національним природним парком.

Кожен із синтетичних показників розраховується шляхом усереднення значення відносних одиничних показників за формулою (2.1). Значення відносних одиничних показників по кожному парку розраховується шляхом ділення кожного з них на найбільше значення показника по Україні за формулами (2.2), (2.3.).

(2.1)

де: Пс - синтетичний показник і-х показників групи;

ПВі -і-й відносний показник групи синтетичних показників;

Стимулюючі відносні показники:

(2.2)

Дестимулюючі відносні показники (середня ціна туродня):

(2.3)

де: ПФі - фактичний показник парку, у натуральному вимірі за і-м показником;

ПФmax - максимальний фактичний показник, у натуральному вимірі, серед трьох досліджуваних парків по і-му показнику;

ПФmin - мінімальний фактичний показник, у натуральному вимірі, серед трьох досліджуваних парків по і-му показнику;

n - кількість і-х показників у групі синтетичних факторів;

Оцінка туристичної привабливості певної дестинації вимагає попереднього аналізу потенціалу та ресурсів, а також подібних за ресурсами та туристичною спрямованістю дестинацій, для порівняння та можливості зробити певні висновки. Відповідно до цих вимог в основу оцінки туристичної привабливості найбільших Національних природних парків України, на нашу думку, має бути покладено 3 групи синтетичних показників наведених у таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Система синтетичних та одиничних показників для визначення рівня туристичної привабливості дестинації «Подільські Товтри»

Синтетичні показники	Одиничні показники
Показники забезпечення туристичними ресурсами парку	- кількість історико-архітектурних ресурсів - кількість природних ресурсів - площа парку;
Показники розвитку туристичної діяльності на території парку	- кількість туристичних підприємств; - кількість відвідувань вітчизняних туристів; - кількість відвідувань іноземних туристів;
Показники розвитку туристичної інфраструктури на території парку	- кількість закладів розміщення; - кількість закладів харчування; - середня вартість туристичних послуг;

Для початку проведемо аналіз показників забезпечення туристичними ресурсами досліджуваних парків. Результати оцінки одиничних показників наведені у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Показники забезпеченості туристичними ресурсами Національних природних парків України

Назва НПП	Площа парку	Кількість природних пам'яток на території парку	Кількість історико-архітектурних ресурсів на території парку	Інтегральна оцінка
НПП «Подільські Товтри»	0,20	0,40	0,40	1,00
Шацький НПП	0,01	0,13	0,06	0,20
Карпатський НПП	0,02	0,13	0,05	0,20

Далі проаналізуємо показники розвитку туристичної діяльності в межах досліджуваних парків. Результати оцінювання наведені в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13

Показники розвитку туристичної діяльності в межах порівнюваних дестинацій

Назва НПП	Кількість туристичних підприємств	Кількість прибуттів вітчизняних туристів	Кількість прибуттів іноземних туристів	Інтегральна оцінка
НПП «Подільські Товтри»	0,3	0,3	0,3	0,9
Шацький НПП	0,2	0,4	0,1	0,7
Карпатський НПП	0,2	0,3	0,1	0,6

Остання группа одиничних показників, оцінка яких необідня для проведення інтегральної оцінки синтетичних показників привабливості досліджуваних Національних парків, характеризує рівень розвиненості інфраструктури території парків (табл.2.14)

Таблиця 2.14

Показники розвитку туристичної інфраструктури в межах територій Національних природних парків України

Назва НПП	Кількість закладів розміщення	Кількість закладів харчування	Середня вартість туристичних послуг	Інтегральна оцінка
НПП «Подільські Товтри»	0,4	0,2	0,2	0,8
Шацький НПП	0,5	0,1	0,3	0,9
Карпатський НПП	0,5	0,1	0,2	0,8

На завершення данного аналізу, проведемо інтегральну оцінку синтетичних показників туристичної привабливості досліджуваних Національних природних парків. Для початку розподілимо показники вагомості кожного із синтетичних показників методом експертних оцінок наступним чином: вагомість показника забезпеченості туристичними ресурсами парку приймемо за 0,4; вагомість показника розвитку туристичної інфраструктури приймемо за 0,35; і вагомість показника розвитку туристчної діяльності на території парків приймемо за 0,25. Також ранжуємо рівні туристичної привабливості наступним чином:

ѕ «Високий» - діапазон 0,7-1,0;

ѕ «Середній» - діапазон 0,5-0,7;

ѕ «Низький» - діапазон 0,0-0,5.

Результати оцінки наведені в таблиці 2.15.

...