Стратегія розвитку дестинації "Подільські Товтри"

Також потрібно розробити та забезпечити просування туристичної пропозиції дестинації шляхом встановлення механізму об'єднання (створення кластерів) привабливих туристичних об'єктів та зацікавлених туроператорів з метою накопичення достатньої кількості туристичних пропозицій в області, використання та просування її туристичного потенціалу. Необхідно зміцнити та прорекламувати туристичну пропозицію дестинації, а також збільшити кількість операторів у галузі туризму та досягти синергії у використанні туристичної пропозиції та потенціалу дестинації.

Для того, щоб належним чином скористатися туристичним потенціалом дестинації, необхідно зміцнити та ще більше розвинути її туристичну пропозицію. Завдяки створенню туристичного кластера дестинації «Подільські Товтри» існуючі туристичні оператори одержать необхідну підтримку для налагодження партнерства між ключовими суб'єктами сфери туризму і укладення угод з туристичними операторами і агенціями, обміну ідеями, розширення туристичної бази ефективнішої промоції туристичної пропозиції дестинації.

Таким чином, кластер повинен зібрати пропозиції історичного, культурного і сільського туризму та забезпечити ефект синергії впроваджених ініціатив. Крім об'єднання існуючих туристичних операторів у мережу, проект зосереджено на розбудові регіонального туристичного профілю, розвиткові спроможності операторів і залученні інвестицій у сферу туризму.

Інформаційна підтримка туристів безпосередньо на території НПП «Подільські Товтри» буде представлена переважно інформаційно-туристичними центрами розташованих неподалік вокзалів та в центрі міст що відносяться до території НПП «Подільські Товтри», а також інформаційними стендами та картами розташованих на найбільш поширених туристичних маршрутах та стежках (рис.3.7).

Рис.3.7. Інформаційна карта велосипедного маршруту

Також буде проводитись встановлення інформаційних щитів для розташування туристичних об'єктів, із правилами безпечного поводження та номером виклику рятувальної служби, знакування (маркування туристичних водних та пішохідних маршрутів).

На підставі створеної бази даних історичних, культурних та рекреаційних об'єктів та інформації про важливі туристичні напрямки дестинації, постачальники туристичних послуг спільно з установами організаціями, які підтримують розвиток туризму, повинні встановити знаки, що позначають важливі туристичні маршрути, пам'ятки та об'єкти і вказують, як до них дістатися. Знаки повинні бути розміщені у помітних місцях, біля доріг, враховуючи, що вони мають бути зрозумілими й для іноземних туристів та розробленими у відповідності до вимог туристичного маркування ЄС (містити інформацію українською та англійською мовами). Знаки повинні мати привабливий дизайн і бути виготовлені із тривкого матеріалу. Перед встановленням знаків у відповідних місцях, наприклад, біля доріг, слід отримати дозволи відповідних установ. Повинні бути проведені тендери на розробку та виготовлення знаків. Знаки мають бути встановлені на основних автошляхах, які ведуть до Хмельницької області з міст Чернівці, Вінниця, Рівне та Тернопіль. Також знаки мають бути встановлені безпосередньо перед туристичним об'єктом (приблизно за 0,5 км від об'єкту).

Окрім знаків, у рамках загальної концепції має бути створено модель інформаційного стенду. Інформаційні стенди, що будуть встановлені на туристичних об'єктах, міститимуть інформацію не лише про сам об'єкт, але й про туристичні пам'ятки, які знаходяться неподалік, та туристичні маршрути, які могли б зацікавити відвідувачів.

Для цього необхідно розробити стандартний зразок інформаційного стенду, узгодити місця, в яких будуть встановлені інфостенди, та визначити інформаційне наповнення кожного з них. Інформаційні стенди також мають бути розроблені відповідно до стандартів ЄС, інформація має надаватися українською і англійською мовами. Для того, щоб забезпечити довговічність системи маркування, зацікавлені сторони повинні розробити та узгодити між собою процедури утримання інформаційних стендів та знаків.

Таблиця 3.8

Рекомендації щодо розвитку та підтримки видів туризму на території дестинації

Завдання диверсифікації видів туризму на території дестинації «Подільські Товтри» передбачає розширити та покращити туристичну пропозицію області шляхом розробки нових та вдосконалення вже існуючих туристичних продуктів.

Хмельницька область має значний потенціал для розвитку туризму завдяки мальовничим краєвидам, мінеральним водам, історичній та архітектурній спадщині та санаторно-лікувальним закладам. Проте, щоб скористатися цим потенціалом, наявні ресурси потрібно перетворити на туристичні продукти. Саме тому необхідно розробити нові туристичні продукти і вдосконалити вже існуючі, враховуючи вимоги мінливого ринку туристичних послуг. Результатом стратегії має стати більш ефективне використання туристичних можливостей та вдосконалення туристичної пропозиції дестинації.

Слід зібрати інформацію про привабливі місця, туристичні об'єкти та постачальників послуг для розробки плану вдосконалення існуючих і створення нових туристичних продуктів. План повинен містити опис пропонованих заходів, потенційних виконавців та кошти, необхідні для оптимізації використання визначених місцевостей та об'єктів. Впровадження плану має мобілізувати ресурси установ, які відповідають за розвиток туризму, надавачів туристичних послуг і туристичних операторів. Нові та вдосконалені туристичні продукти повинні стати частиною звичної пропозиції надавачів послуг та туристичних операторів і отримати необхідну рекламу.

З метою ефективного використання туристсько-рекреаційного потенціалу природного парку, всебічного задоволення потреб населення з туристичних послугах основна увага в проекті надається розвитку таких основних форм туризму: маршрутно-пізнавальному, оздоровчому, подієвому, спеціалізованому (мисливство, рибальство, спелеотуризм, кінні прогулянки та ін.).

Фольклорні та культурні виставки і події можуть стати важливою частиною туристичної пропозиції дестинації «Подільські Товтри», особливо у сільських районах із міцними народними, фольклорними та ремісничими традиціями. Етнічні та культурні виставки мають бути виважено відібрані та включені до загальної туристичної пропозиції. Водночас, такі виставки повинні сприяти популяризації не лише туристичної пропозиції, а й національної кухні та ремесел.

Також можливо поліпшити туристичну діяльність на території дестинації завдяки відновленню території довкола історичних об`єктів та створити майстерні народних промислів у селищі Сатанів. Історична спадщина складає значну частку туристичного потенціалу дестинації «Подільські Товтри». Церкви та фортеці є невідомою частиною цієї спадщини. Туристи часто відвідують ці пам'ятки. Тому відновлення території довкола церкви, синагоги, залишків фортеці і заснування майстерні народних промислів у селищі Сатанів має створити ще одне привабливе для туристів місце.

Наступним кроком стане створення майстерні народних промислів, для чого необхідно визначити найбільш цікаві для туристів народні ремесла для внесення до туристичної пропозиції, розробити план створення майстерні та залучення зацікавлених сторін, таких як ремісники та працівники туристичної сфери.

Перспективним та відносно простим з точки зору реалізації, за умови відсутності інфраструктури, виступає один із видів екотуризму - пригодницький або екстремальний туризм. Така форма передбачає певні фізичні та емоційні навантаження учасників при подоланні природних перешкод. Здійснення таких заходів на добровільних засадах відповідно до встановлених норм визначаються як спортивний туризм. При цьому на відміну від спортивного туризму учасники не здійснюють попередніх тренувань для подолання природних перешкод. В табл.3.9. представлена коротка характеристика можливих місць реалізації пригодницького туризму.

Таблиця 3.9

Характеристика мисливських угідь на території дестинації «Подільські Товтри»

Територія НПП «Подільські Товтри» має найкращий потенціал для розвитку таких його видів як пішохідний туризм з елементами скелелазіння, водний та спелеотуризм. Пішохідний туризм у класичному спортивному розумінні передбачає подолання значних відстаней, з набором та втратою висоти під час проходження маршруту, а також подолання природних перешкод з використанням спеціального спорядження. Комерційний варіант зосереджує увагу лише на найбільш цікавих ділянках маршруту. Тривалість переходів при цьому значно коротша, а в деяких випадках може зводитися лише до спроб подолання однієї природної перешкоди групою (наприклад здійснення скельного спуску та підйому).

Розчленованість форм рельєфу території НПП “Подільські Товтри” створює умови близькі до гірських за мальовничістю ландшафтів та складністю подолання природних перешкод. Однак зручність під'їзду за рахунок сформованої транспортної мережі та можливість швидкої ліквідації аварійних ситуацій дозволяє здійснювати піші мандрівки з використанням елементів гірського туризму малопідготовленим туристам, а також дітям протягом усього року.

Для лімітування антропогенного навантаження необхідно організувати систему екологічних стежок. Якісний стан ландшафтів у межах екологічних стежок буде виступати фактором привабливості їх до залучення у структуру туристичного комплексу. Це у свою чергу буде сприяти контролю екоситуації на маршрутах екостежок та відсутності антропогенного навантаження, зумовленого туристичною діяльністю, на решті території.

Перспективними територіями для організації екологічних стежок і розвитку пішохідного пригодницького туризму виступають заліснені горбогірні товтрові гряди та каньйоноподібні долини річок. Відповідно найцікавіші об'єкти будуть зосереджуватися у місцях їх перетинів. За таким принципом доцільно виділити наступні центри пішохідного туризму:

1. Сатанівський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р. Збруч. Характеризується наявністю значних лісовкритих площ, де переважає природна рослинність (сатанівський та іванковецький заказники, загальною площею понад 3000га.), порівняно слабкою рельєфною розчленованістю та сформованістю санаторнорекреаційної інфраструктури. Входить до природоохоронної та стаціонарно рекреаційної зон НПП «Подільські Товтри». Територія перспективна для організації не складних, тривалістю від 1 до 3 днів піших маршрутів. Екстремальною умовою буде виступати можливість самостійного орієнтування на місцевості.

2. Нігинський центр. Формується на перетині товтрової гряди і долини р.Смотрич. Особливості мозаїчності ландшафтних урочищ, різних типів рослинних угрупувань та рельєфної розчленованості території визначають високу її естетичну привабливість. Тут наявні скелясті ділянки каньйону річки висотою понад 20м, цікаві карстові утворення (печери), значні лісові масиви, та порожисте русло р.Смотрич. Ці чинники зумовлююсь щорічне проведення, у межах центру, обласних і всеукраїнських дитячих змагань зі спортивного туризму. Стихійна рекреація на території проявляється відносно слабо через відсутність зручних під'їзних шляхів. Природні умови центру дозволяють проводити триденні піші мандрівки з елементами орієнтування на місцевості, використання техніки скельного підйому та подолання водної перешкоди.

3. Приворотський центр. Утворюється на перетині товтрової гряди і долини р. Мукші на околиці с. Привороття. Природними ресурсами, що сприяють розвитку галузі пригодницького туризму, тут виступають окремі горби та грядові ділянки зі значною відносною висотою; значні масиви хвойного та широколистяного лісу. Дана територія розміщена в зоні стаціонарної рекреації НПП, а близькість розташування м. Кам'янця-Подільського і наявність під'їзних шляхів у хорошому стані зумовлює розвиток стихійної рекреації. За умови прокладення в межах центру екологічної стежки, тут можна здійснювати 1-2 денні пішохідні маршрути, з елементами орієнтування на місцевості.

4. Сурженецький центр. Розміщений на перетині товтрової гряди і долини р.Тернави на околиці с.Суржинці. Наявність широкої вирівняної заплави річки, зручність під'їзного шляху а також близькість розташування м. Кам'янця-Подільського сприяють розвитку стихійної рекреації. За умови здійснення заходів з очищення території та контролю рекреаційної діяльності, територія може успішно використовуватися для проведення 1-3 денних піших походів з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

5. Совий яр. Територія є ландшафтним заказником загальнодержавного значення площею 827га. Завдяки особливостям рельєфу та природоохоронному статусу місцеві геосистеми зазнали меншого антропогенного впливу у порівнянні з іншими центрами. Збереженість природних умов при умові організації екологічних стежок дозволяє розвивати пішохідний пригодницький туризму з провідним напрямком - орієнтування на місцевості.

6. Панівецький центр. Сформований у долині р Смотрич поза товтровою грядою. На території розміщений ботанічний заказник загальнодержавного значення “Панівецька дача” площею 923га. Місцевість використовується для проведення змагань зі спортивного орієнтування. Деякий прояв тут має стихійна рекреація. У межах центру доцільно розвивати піший пригодницький туризм з елементами орієнтування на місцевості та використання техніки скелелазіння.

Водний туризм передбачає подолання визначеного маршруту, що прокладений по відповідному водному об'єкту за допомогою плавзасобу, яким може бути байдарка, каяк, катамаран, надувний човен, пліт. Для розвитку пригодницького водного туризму найбільш доцільно використовувати байдарки та катамарани, оскільки вони прості в управлінні, мають високу маневреність та безпечні у експлуатації. Крім цього екскурсоводу на даних плавзасобах досить легко контролювати дії учасників походу.

Ресурсний потенціал для розвитку водного пригодницького туризму є дещо бідніший порівняно з пішохідним. Лімітуючими факторами виступають: невелика кількість водних об'єктів де можна організувати туристичні маршрути (3 річки), сезонний характер діяльності та наявність гребель де необхідно обносити плавзасоби.

Найкращі природні умови для організації сплавів, серед водних об'єктів НПП “Подільські Товтри”, характерні для р. Збруч. Тут технічні можливості організації сплавів добре поєднуються з високою концентрацією цікавих природних та історико архітектурних об'єктів, що добре оглядаються з русла.

Дещо гірші природні умови порівняно зі Збручем властиві для річки Смотрич. Тут поряд із значно коротшим маршрутним відрізком спостерігається висока залежність від сезонного рівня води, оскільки у літній період рівень він є недостатнім для проходження плавзасобів. Однак за концентрацією туристичних об'єктів доступних для огляду з русла та динамікою руху описані річки мають схожі показники. Дністер, при відсутності природних і техногенних перешкод для руху туристичних плавзасобів, та маючи значну за довжиною ділянку маршруту в межах НПП усе ж мало перспективний для організації водних подорожей через відсутність течії.

Спелеотуризм має значний потенціал розвитку завдяки прояву карстових процесів та утворенню підземних порожнин у межах НПП «Подільські Товтри». При цьому основна концентрація спелеологічних об'єктів перспективних для організації туристичних заходів тяжіє до Товтрового кряжу та південно західної частини території парку у долині р. Збруч між селами Чорнокозинці та Завалля.

Протяжність печер у межах товтр зазвичай невелика і досягає 10-20 м. доступних для проходження ходів. Найбільшу протяжність ходів серед них має печера “Городище”, що розміщена на околиці с. Залуччя (загальні характеристики окремих спелеологічних об'єктів представлені в таблиці 3.10). Поряд зі згаданим об'єктом розміщені ще дві, невеликі за протяжністю ходів, печери. Нерегульоване відвідування цих печер зумовлює накопичення тут великої кількості сміття та окремі нещасні випадки. Саме тому необхідно організувати суворий контроль відвідування печер.

Таблиця 3.10

Загальні характеристики окремих спелеологічних об'єктів у межах НПП “Подільські Товтри”

1. Атлантида - трирівнева горизонтальна печера з регульованим доступом. Значна кількість натічних та кристалічних утворень, а також догляд за її станом формують естетичну привабливість об'єкта;

2. Киянка-Малишка - трирівнева горизонтальна печера зі відкритим доступом. Має високий туристичний потенціал, однак потребує заходів з прибирання сміття та контролю відвідування.

Результати досліджень карстових процесів та особливостей залягання гірських порід, одержані учасниками спелеоклубу «Атлантида» дозволяють стверджувати, що в найближчому майбутньому в даному районі можливе відкриття нових печер.

У окремих випадках територія може поєднувати кілька об'єктів, які є ресурсами для різних напрямків пригодницького туризму. До таких територій у межах національного парку можна зокрема віднести місцевість між селами Черче, Залуччя та Нігин. Тут зосереджені ресурси для розвитку пішохідного (Нігинський центр) та спелеологічного (печера “Городище”, та кілька менших печер) видів пригодницького туризму. Крім того через територію протікає р. Смотрич, яка характеризується на даній ділянці доброю проходимістю для туристичних плавзасобів. Описані умови дозволяють території виконувати кілька туристичних функцій. Відповідно туристичний інтерес до неї і тривалість перебування туристів у її межах будуть значно вищими ніж в аналогічній що має лише один тип ресурсів (навіть якщо ті представлені у більшій кількості). Отже, на відміну від туристичного центру, де можлива організація послуг лише з одного виду пригодницького туризму така територія виконує роль туристичного вузла.

Як вже згадувалося вище, у межах багатофункціональної, в туристичному розумінні, території тривалість перебування туристів значно зросте тому виникає потреба в організації ночівлі. Це у свою чергу буде сприяти розвитку сільського (зеленого) туризму та організації кемпінгу. У перспективі з розвитком інфраструктури тут можливе будівництво невеликого готелю. Саме тому при організації послуг пригодницького туризму та формуванні туристично-рекреаційного комплексу території з ознаками туристичного вузла повинні освоюватись у першу чергу.

Аналіз об'єктів туристичного комплексу у межах НПП “Подільські Товтри” показує, що вони зазвичай поєднуються у територіальному розміщені із природоохоронними об'єктами. Відповідно виникає проблема антропогенного впливу на природні ландшафти та пошуку напрямків його зниження. Пригодницький туризм з умови створення системи екологічних стежок, спеціально обладнаних місць для розпалювання вогнищ та організації наметових містечок буде значно менше впливати на перетворення природних ландшафтів у порівнянні з такими видами природокористування як лісове господарство чи пасовищне скотарство, що часто поширені у межах природоохоронних об'єктах (до рангу заказника).

Крім того вимоги до естетичної привабливості території та її збереження сприятимуть обмеженню стихійної рекреації та браконьєрства у всіх проявах. Таким чином інтеграція туристичної та природоохоронної діяльності у межах НПП “Подільські Товтри” буде ефективною як з економічних позицій, так і з природоохоронних.

Підтримка пріоритетних для парку видів туризму. Пріоритетним для парку слід вважати розвиток внутрішнього туризму (в межах України і в межах національного парку), ресурси якого дозволяють створити туристичні маршрути з використанням природних заповідників Совий Яр, Княжпільська дача, Парків-пам'яток, карстової печери "Антлатида", Бакатського печерного монастиря, курорту Сатанів та інших пам'яток культури, мальовничих річок та заплав, а також "Шляхами козацької слави", значна частина об'єктів якого розташована в межах національного природного парку.

Природні умови національного парку створюють пріоритетний розвиток оздоровчого та спортивного туризму з організацією мережі готелів, мотелів туристичних таборів, стоянок, притулків та інших закладів.

Історико-культурні об'єкти та природні ресурси національного парку уможливлюють розвиток міжнародного спортивного, пізнавального, ностальгічного та інших видів туризму.

Розвиток мережі сільського туризму є ключовим завданням з покращення пропозиції сільського туризму, встановлюючи рамки співробітництва між надавачами туристичних послуг у галузі сільського туризму та установ і організацій, що надають підтримку. Співпраця між надавачами послуг з сільського туризму та установами організаціями, які сприяють розвитку сільського туризму, може позитивно вплинути на збільшення привабливості пропозиції сільського туризму, якщо пропоновані послуги будуть об'єднані у пакети, цікаві для внутрішніх та іноземних туристів, а самі послуги вдосконалені. Мережа сільського туризму має сприяти обміну досвідом та поєднанню ресурсів і потужностей у координуванні зусиль, спрямованих на розробку нових туристичних продуктів та послуг. Також деякі ініціативи, наприклад, що стосуються просування послуг, можуть бути спільно підготовлені, профінансовані та впроваджені. Мережа відіграватиме важливу роль у координуванні розбудови спроможності та проведення промоутерських заходів, які здійснюватимуться спільно надавачами послуг з сільського туризму та відповідними установами й організаціями, які підтримують сільський туризм.

Розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів території дестинації. На підставі створеної бази даних історичних, культурних та рекреаційних туристичних об'єктів надавачі туристичних послуг спільно з організаціями, відповідальними за розвиток туризму, мають вжити заходів з розробки історичних, культурних та рекреаційних маршрутів. Визначаючи туристичні маршрути для різних цільових груп, слід врахувати їх географічну близькість та особливості, розвиненість транспортного сполучення між різними туристичними об'єктами.

Створення туристичних маршрутів підвищить привабливість загальної туристичної пропозиції дестинації, особливо для іноземних туристів. Необхідно використати історичні, культурні та рекреаційні ресурси з метою досягнення комплексного, синергетичного ефекту на рівні дестинації.

Підготовлену інвентаризацію туристичних об'єктів необхідно також використати як основу для реалізації проекту, спрямованого на розвиток історичних, культурних та рекреаційних туристичних маршрутів, відповідальність за реалізацію якого нестимуть відділи культури та туризму районних адміністрацій, туристичні організації та оператори в галузі історичного, культурного та курортного туризму.

Таблиця 3.11

Пропозиція з міжнародної співпраці

Участь у міжнародних програмах розвитку туризму. Для початку рекомендується провадти співпрацю з такими країнами як Угорщина, Польща, Румунія, Литва, Латвія, Чехія. Також рекомендується організувати на території НПП "Подільські Товтри" вільну економічну зону, що створить сприятливі умови для подальшого розвитку Національного парку. Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсів та рекреаційні можливості парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму, мисливства та рибальства.

Рис.3.8. Напрямки міжнародної співпраці дестинації «Подільські Товтри»

Немаловажливим елементом у процесі реалізації стратегії розвитку є розроблення календарного плану виконання основних завдань стратегії. Детальний поетапний календарний план реалізації стратегії розвитку дестинації «Подільські Товтри» представлений у дод. Ф.

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що досягнення поставлених стратегічних цілий, а саме популяризація дестинації та диверсифікація видів туризму, можливе лише за умови наполегливої та злагодженої роботи усіх суб'єктів реалізації даної стратегії. Все ж ключовими завданнями є робота з персоналом, вдосконалення якості туристичних послуг та розвиток місцевої інфраструктури, брендинг дестинації «Подільські Товтри» та створення умов для здійснення пріоритетних видів туризму.

Висновки до розділу 3

1. Основною слабкою стороною дестинації «Подільські Товтри» є відсутність чіткої артикульованої автентичності дестинації і її туристичного бренду. Саме тому основною метою стратегії розвитку даної дестинації є формування конкурентоспроможного як на національному, так і міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців Хмельницької області та її гостей, шляхом збереження унікального природного і історико-архітектурного середовища. Головним контролюючим і відповідальним за реалізацію стратегії суб'єктом буде Регіональний центр розвитку туризму при Адміністрації Національного природного парку «Поділські Товтри», що повинен бути створений за умовами даної стратегії розвитку. Регіональний туристичний потенціал потребує посилення, щоб туристична дестинація «Поділські Товтри» змогла стати частиною мережі міжнародного туризму. Необхідні заходи з інституційної підтримки, розвитку якості, стандартизації та сертифікації послуг, створення мереж та ділових зв'язків між регіональними суб'єктами та із зарубіжними країнами, розробки продуктів і популяризації туристичної пропозиції та самого Національного природного парку як цікавого туристичного місця.

2. В рамках стратегії було розроблено 7 тактичних завдань, які необхідно виконати для досягення двох основних стратегічних цілей, а саме: популяризація дестинації «Подільські Товтри» і диверсифікація видів туризму на її території. Кожне завдання буде виконане тільки за умови виконання оперативних завдань, поставлених в межах груп тактичних завдань. Розроблений календарний план реалізації даної стратегії сприятиме більш злагодженому та вчасному виконання поставлених завдань суб'єктами реалізації даної стратегії. Також був проведений розподіл відповідальних за виконання стратегії суб'єктів за основними стратегічними напрямками та сферами діяльності. За умови узгодженої діяльності цих суб'єктів стане можливим досягнення поставлених стратегічних цілей.

ВИСНОВКИ

1.Туристична галузь - важливий стратегічний ресурс економічного розвитку країни. Усвідомлення цього створить необхідні можливості пріоритизації туризму для забезпечення економічного зростання України. Разом з тим, виникає необхідність враховувати проблеми розвитку туристичних дестинацій в Україні, адже саме вони є основними зонами концентрації туристичних потоків. Проаналізувавш підходи до визначення поняття «туристська дестинація», робимо висновки, що це туристично-приваблива географічна територія або простір, підкріплена туристично-рекреаційними ресурсами, відповідною інфраструктурою та ринком туристичних послуг, що надає туристам згенерований туристичний продукт. Незважаючи на різноманітність, неповторність і власний імідж, будь-яку дестинацію можна ідентифікувати за наступними ознаками:

ѕ Взаємодоповнення складових елементів;

ѕ Використання туристами та місцевим населенням;

ѕ Неподільність;

ѕ Історико-культурна цінність.

Дестинації, таким чином, являють собою культурні цінності, вони неподільні, оскільки туристичний продукт виробляють там, де і споживають; їх використовують не тільки туристи, але і місцеве населення; різні елементи дестинацій взаємодоповнюють один одного.

2.Туристична дестинація «Подільські Товтри» як і більшість українських дестинацій має неповторний, унікальний туристичний потенціал, який ще поки що повністю не розкритий та не представлений належним чином на вітчизняному та міжнародному ринках. Основними проблемами з якими зіткнулися під час комплексного аналізу туристично-рекреаційного потенціалу даної території є відсутність належної інфраструктури та сервісного обслуговування туристів, і, як наслідок, відсутність сформованого туристичного продукту дестинації, здатного задовольнити потреби вітчизняних і іноземних туристів.

3.З огляду на специфічний характер даної дестинації, як природоохоронної території, значна увага тут повинна приділятись її охороні. Місцеві органи влади з залученням громадськості в межах своєї компетенції приймають участь в охороні території НПП "Подільські Товтри", сприяють його адміністрації в збереженні природних комплексів та виконанні поставлених перед ним завдань. Згідно з функціональним зонуванням на території НПП "Подільські Товтри" встановлюється диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання його природних ресурсів з виконанням вимог закону "Про природо-заповідний фонд України".

4.Порівняльний аналіз даної дестинації із іншими аналогічними, що розташовані на території України, підтверджує, що саме наявність унікальних природних та історико-культурних об'єктів є її сильною стороною. Туристично-рекреаційний потенціал Національного природного парку «Подільські Товтри» представлений широкою варіативністю ресурсів, серед них наступні: історико-культурні, природні, екологічні, водні, подієві, релігійні, лікувально-оздоровчі, археологічні та багато інших. Так як НПП «Подільські Товтри» - це екологічна дестинація, найбільше тут зосереджено природних об'єктів, їх тут налічується 130. Найвідоміші із них: Бакотська затока, відома тим, що саме там розташовувалось, на даний момент затоплене, село, Смотрицький каньйон, що є візитною карткою даної місцевості та печера «Атлантида», яка є пам'яткою загальнодержавного значення.

5.Виходячи з проведеного аналізу основною метою стратегії розвитку даної дестинації є формування конкурентоспроможного як на національному, так і міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби мешканців Хмельницької області та її гостей, шляхом збереження унікального природного і історико-архітектурного середовища.

6.При правильному розподілі ресурсів, а також узгодженій співпраці усіх зацікавлених у розвитку даної дестинації суб'єктів, стає цілком можливим досягнення намічених стратегічних цілей, в саме: популяризація дестинації «Подільські Товтри» та диверсифікація видів туризму на її території. Для досягнення цих цілей розроблено 7 груп тактичних завдань, кожна з яких містить в собі ряд оперативних. Реалізація даної стратегії, дозволить дестинації «Подільські Тотври» у найближчі роки представити широкому колу вітчизняних та іноземних споживачів унікальний туристичний продукт, здатний задовольнити потреби найвибагливіших споживачів та вийти на міжнародний ринок туристичних послуг у якості сформованого бренду підкріпленого значним, потужним потенціалом.

7. Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, можна зробити висновок, що досягнення поставлених стратегічних цілий, а саме популяризація дестинації та диверсифікація видів туризму, можливе лише за умови наполегливої та злагодженої роботи усіх суб'єктів реалізації даної стратегії. Все ж ключовими завданнями є робота з персоналом, вдосконалення якості туристичних послуг та розвиток місцевої інфраструктури, брендинг дестинації «Подільські Товтри» та створення умов для здійснення пріоритетних видів туризму. Міжнародна співпраця сприятиме якнайшвидшому вдосконаленню усіх компонентів туристського продукту дестинації «Подільські Товтри» та виправленню недоліків, шляхом запозичення досвіду у туристично-розвинутих країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про туризм: Закон України від 18.11.2003.№1282-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр.

2. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 № 2456-XII. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12.

3. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: Закон України від 17.05.2000 №4731-VI. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1989.

4. Про створення національного природного парку "Подільські Товтри: Указ Президента України від 27.06.1996 №474/96. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/474/96.

5. Про надання Кам'янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного: Указ Президента України від 30.04.1998 №396. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/396/98.

6. Алейникова Г. М. Оценка факторов, влияющих на развитие туристических дестинаций / Г. М. Алейникова, А. И. Головчан // Стан і перспективи розвитку туризму у світі та Україні напередодні чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012» : матеріали Сьомої всеукр. наук.-практ. конф., Святогірськ, 26-28 вересня 2008 р. ДІТБ. - 2008. - С. 93-98.

7. Гетьман В.І. Екотуризм у національних парках // Екологічний вісник. - 2002. - № 7-8.

8. Головчан А.І. Теоретико-методологічні підходи до визначення сутності туристичних дестинацій та управління ними / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tiru/2009_27/24.pdf.

9. Головчан А.І. Дослідження ефективності сучасної системи туристичних дестинацій в Україні / А.І. Головчан // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (економічна серія): зб. наук. пр. - Харків: ХНУ, 2010. - №9. - С. 188-195.

10. Головчан А. І. Теоретико-методичні підходи до оптимізації розвитку туризму в дестинаціях / А.І. Головчан // Вісник ДІТБ. - 2011. - № 15.

11. Горохов А. Ф. Комплексный подход к формированию маркетинговой стратегии развития туристической дестинации: автореф. дис. на соискание уч. ступени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (маркетинг)» / А. Ф. Горохов. - СПб., 2007. - 17 с.

12. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

13. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навч. пос. / Л.П. Дядечко. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - 224 с.

14. Зорин А. И. Концептуальное дидактическое проектирование туристических дестинацій: учеб.-метод. пособие. - М.: Советский спорт, 2012.

15. Кіптенко В. К. Менеджмент туризму : Підручник. - К.: Знання, 2010.

16. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов/Пер. с англ. под ред. Р.Б. Ноздревой. -- М.: ЮНИТИ, 1998. - 787 с

17. Купер К. Экономика туризма: теория и практика: учеб. пособ./ [и др.]. - СПб.: Омега, 1998. - 200 с.

18. Леонтьєва Ю. Ю. Оцінка ресурсів категорії "атракція" регіональних дестинацій України // Економіка і регіон. - 2009. - №3 (22). - С. 20-25.

19. Леонт'єва Ю.Ю. Формування та реалізація стратегії розвитку регіональної туристичної дестинації: Автореф. дис. ... канд. екон. наук / ХНАГХ. - Х., 2010. - 24 с.

20. Любіцева О. О., Третьяков О. В. Типізація дестинацій // Географія та туризм: зб. наук. пр. - К., 2012. -Вип. 17. - С. 3-9.

21. Масляк П.О. Рекреаційна географія. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

22. Машкович Е.А. Оценка понятия «туристская дестинация» в контексте современной туристики / Е.А. Машкович // Известия Иркутской государственной экономической академии. - 2007. - №6 (56). - С. 89 - 92.

23. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Дж. Лэмпел. Школы стратегий. Стратегическое сафари: экскурсия по дебрям стратегий менеджмента. - СПб.: Питер, 2001. - 336 с.

24. Морозов М.А. Дестинация - важнейший элемент туризма / М.А. Морозов, О.Д.Коль//Туризм: практика, проблемы, перспективы. - 1998. - №1.

25. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території Монографія. - Львів: Новий Світ-2000, 2012. - 176 с.

26. Попов А.В.. Категориальный статус и проблемное поле маркетинга и брендинга территорий, 2010. Опубліковано в: Ars administrandi (Искусство управления), Научный журнал 2010 - №3.

27. Соскін О.І. Брендинг міст: досвід країн Вишеградської групи для України / За загальною ред. О. І. Соскіна. - К.: Вид-во «Інститут трансформації суспільства», 2011. - 80 с.

28. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу. Монографія / - 2-ге вид., випр. та доповн. - К. : Київ. нац. торг. -екон. ун-т, 2009. - 463 с.

29. Ткаченко Т.І. Територіально сфокусований розвиток суб'єктів туристичного бізнесу/ Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 81. - С.56-64.

30. Ткаченко Т.І. Стратегічне управління розвитком суб'єктів господарювання в сфері туризму/ Т.І. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №79. - C.60-64.

31. Тонкошкур М.В. Основні принципи визначення туристичного потенціалу регіонів України / М.В. Тонкошкур // Коммунальное хазяйство городов. Научно-технический сборник. - 2009. - №87. - С.446 - 450.

32. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курорти : навч. посіб. / Н.В. Фоменко. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

33. Храбовченко В.В. Экологический туризм. Учеб.-метод. пособие. -- М.: Финансы и статистика, 2004.

34. Aaker, D. (1996). Building strong brands. New York: Free Press.

35. Buhalis,D. `Marketing the Competitive Destination of the Future', Tourism Management, (2000).- 101 p.

36. Leiper N. The framework of tourism / N. Leiper // Annals of Tourism Research.- 1979. - № 6. - P. 390 - 407.

37. Medlik S. Dictionary of Travel, Tourism and Hospitality. - S. Medlik. - 3-d ed. - Elsevier Science, 2003

38. Oxford English Dictionary, Clarendon Press, 1989, twenty volumes, hardcover, ISBN 0-19-861186-2. Режим доступу: http://oxforddictionaries.com

39. Pearce P.L. Tourist Behaviour. Themes and conceptual schemes. - Clevedon: Channel View Publications, 2008. - 241 p.

40. The emotional impact of color logos. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.createwanderlust.com

41. Офіційний сайт Європейської комісії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ec.europa.eu/

42. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.unwto.org/.

43. Офіційний сайт Всесвітньої екологічної організації. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ecotourism.org/

44. Офіційний сайт Української асоціації активного та екологічного туризму. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://uaeta.org/

45. Офіційний сайт Міжнародного союзу охорони природи. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.iucn.org/.

46. Офіційний сайт Адміністрації НПП «Подільські товтри». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.tovtry.km.ua/ua/;

47. Офіційний сайт Шацького Національного природного парку. [Електронний ресурс]. Режим доступу:www.shatsk.info/park.html

48. Офіційний сайт Карпатського Національного природного парку. [Електронний ресурс]. Режим доступу: cnnp.if.ua.

49. TripAdvisor. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.tripadvisor.ru.

Размещено на Allbest.ru