Організація діяльності готелю

З метою визначення розміру поточного запасу всі матеріали поділяються на чотири групи:

1) матеріали, що постійно і систематично споживаються в значних кількостях, які одержуються транзитом, із середньомісячним споживанням, що перевищує замовлену або транзитну норму, унаслідок чого виникає необхідність у регулярних великих поставках;

2) матеріали, що одержуються транзитом, постачання яких за умовами роботи постачальників здійснюється один раз на квартал, півріччя або рік і приурочене до певного місяця цього періоду;

3) матеріали, що одержуються транзитом, середньомісячна витрата яких менша від замовленої або транзитної норми;

4) матеріали, що одержуються зі збутових і постачальницьких баз.

5.3 Облік доходів від реалізації послуг Шляхи підвищення ефективності управління товарно-матеріальними ресурсами готелів

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Виходячи з принципу нарахування, факт визнання доходів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не залежить від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, доходи відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності за датою надання послуги.

За своїм економічним змістом готельну послугу можна вважати наданою у повному обсязі після того, як гість закінчив користуватися наданим йому приміщенням, тобто за фактом його виїзду з готелю (звільнення номеру або місця) за умови, що послуга повністю відповідає вимогам присудженої категорії (для несертифікованих готелів - вимогам Правил користування готелями і надання готельних послуг в Україні).

Визначення рівня завершеності операції здійснюється з врахуванням наступних умов. З метою обліку та аналізу готельна послуга ідентифікується з добою. Одиниця послуги (ліжко-доба) вважається наданою у повному обсязі тільки після закінчення доби і, відповідно, в обліку дохід від реалізації готельної послуги відображається не в день поселення гостя, а на наступний день. Причому якщо гість поселився не на одну ніч, а на декілька днів, дохід від реалізації відображається за кожну добу окремо.

При наданні послуг готельними господарствами протягом декількох звітних періодів доходи звітного періоду визначаються, виходячи із ступеня завершеності операції.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих за певний період, у загальному обсязі послуги, які мають бути надані, таким чином:

Таку методику «накопиченням» застосовує для обліку доходу основної діяльності готелю більшість підприємств світової індустрії гостинності. Саме цей метод найбільш точно відображає процеси та результати, що мають місце в готелі. Фінансові звіти, побудовані на основі даного методу, містять найбільш точні дані про доходи та витрати.

Розглянемо можливість дотримання умов достовірної оцінки доходу основної діяльності готелю.

Основою оцінки доходу є його ідентифікація з певною послугою і номером (або місцем) у готелі. Оплата послуги і, відповідно, дохід (виручка) від надання місця проживання включає вартість бронювання місця, проживання, додаткових послуг і страховки, а також непрямі податки, до яких належать готельний збір та податок на додану вартість. Названі складові доходу, крім вартості додаткових послуг та страхування, залежать від вартості проживання.

Таким чином, у структурі рахунку на проживання гостя у готелі включається як оплата власних витрат при користуванні номерним фондом, прибуток підприємства, так і сума податків, зборів та інших платежів, що підлягають перерахуванню у відповідні органи.

В основу організації обліку доходів основної діяльності готелю покладено джерела формування доходу (виручки) від операційної діяльності підприємств готельного господарства, а саме:

1. Дохід (виручка) від виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств готельного господарства:

- від реалізації послуг із тимчасового розміщення (проживання);

- від бронювання місць/номерів;

- від додаткових платних послуг.

2. Дохід (виручка) закладів ресторанного господарства:

- від реалізації продукції власного виробництва;

- від реалізації покупних товарів;

- від додаткових платних послуг.

3. Дохід (виручка) від діяльності підприємств торгівлі:

- від реалізації товарів та послуг.

4. Дохід (виручка) від реалізації послуг закладів розваг.

Вагому частку в доходах підприємств готельного господарства займають і інші операційні доходи, а саме:

- доходи від операційної оренди активів (наприклад, номерний фонд, нежитлові приміщення, торговельні площі, транспортні засоби, гральні автомати);

- доходи від операційних курсових різниць (купівля та продаж валюти);

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій).

Незначну частку доходів можна отримати також від участі капіталів підприємств, від інших фінансових доходів: доходи, отримані від інвестицій в асоційовані дочірні або у спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі; дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, облік яких здійснюється методом участі в капіталі) [16; 102]. Також можуть бути ситуації, коли дохід приносить реалізація фінансових інвестицій, позаоборотних активів, майнових комплексів, від неопераційних курсових різниць та ін.

Для правильного визначення доходу необхідно вказати в обліковій політиці перелік послуг, які надає торговельне підприємство. Послуги, не включені в цей перелік, розглядаються як додаткові, що оплачуються понад вартість послуги.

Дохід визнається при дотриманні таких умов:

1. Сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

2. Є впевненість, що внаслідок операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства.

3. Покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на готельні послуги.

4. Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за наданими послугами.

Якщо не виконана хоча б одна з наведених вище умов, дохід не визнається.

Для виконання умови достовірності сума доходу повинна визначатись у сумі грошових коштів, що надійшли на підприємство як оплата за надані послуги, або в сумі дебіторської заборгованості на підставі договору купівлі-продажу послуг, яким установлюється ціна на послуги, що надаються [5; 55].

Окрім існування класифікації доходів діяльності підприємств готельного господарства, існують ще й фактори, які чітко впливають на формування доходу та його розмір. Серед таких можна визначити зовнішні фактори та внутрішні.

До зовнішніх факторів можна віднести:

- державну цінову політику;

- участь держави у формуванні і розподілі доходів населення;

- платоспроможний попит населення;

- культуру та національні особливості споживання послуг;

- співвідношення цін на продовольчі і непродовольчі товари, платні послуги населення;

- державну податкову політику;

- рівень конкуренції на споживчому ринку;

- політичну ситуацію в країні і в світі;

- розвиток інфраструктури, використання всіх наявних можливостей для створення конкурентоспроможних підприємств готельної галузі;

- рівень розвитку фінансового ринку;

- сезонність попиту на готельні послуги;

- сезонність попиту на ресторанну продукцію та послуги.

Отже, можна зробити висновок, що основним фактором впливу є держава, яка регулює діяльність підприємств даної галузі і сповільнює тим самим процес реорганізації та оновлення застарілої бази на нову, досконалішу і рентабельнішу. Менш важливим фактором є платоспроможність населення, співвідношення між попитом і пропозицією, співвідношення між рівнем послуг і рівнем цін на ці ж послуги.

Також існує низка внутрішніх факторів, які вагомо впливають на рівень доходів готельних підприємств:

- обсяг реалізованої продукції та послуг (у натуральному вираженні);

- ціни на продукцію на послуги;

- місцезнаходження підприємства;

- забезпеченість людськими ресурсами (за загальним обсягом та кваліфікованим складом);

- ефективність використання матеріально-технічної бази;

- асортимент додаткових послуг;

- маркетингова діяльність підприємства;

- кількість місць.

Ці фактори вже впливають на прибуток кожного окремого підприємства готельного господарства. Адже існує різна цінова політика на таких підприємствах, різний рівень технічного забезпечення, забезпечення трудовими ресурсами. Також значну роль відіграє рекламна політика, спрямування фінансування на маркетингову діяльність, а саме дослідження ринку, конкурентоспроможності, рентабельності.

Існує ще один вид доходу, який можуть отримувати підприємства сфери гостинності - комерційний дохід. Це дохід від надання торговельних послуг підприємствами торгівлі та закладами ресторанного господарства - плата за надання посередницько-торговельних послуг, яка становить частину доходу (виручки) підприємства.

Джерелами формування даного комерційного доходу є торговельна націнка на підприємствах ресторанного господарства та підприємствах торгівлі, які є складовою сфери гостинності.

Можна зробити висновок, що сфера гостинності може формувати доходи із багатьох джерел. Не обов'язково надавати тільки суто виробничо-експлуатаційні послуги, можна застосовувати заклади ресторанного господарства та підприємства торгівлі, також розвивати розважальний бізнес для користувачів послуг.

В умовах жорсткої конкуренції, економічної нестабільності, нестачі вільних фінансових коштів раціональне та ефективне управління товарно-матеріальними ресурсами (ТМР) має дуже велике значення для підтримки необхідного рівня конкурентоздатності підприємств індустрії гостинності, як з погляду забезпечення поточної діяльності в ринкових умовах (велика частина господарських операцій полягає в русі товарно-матеріальних потоків), так і для досягнення стратегічних цілей у майбутньому (вивільнення фінансових коштів для впровадження сучасних технологій, диверсифікованості готельних послуг). Це обумовлено колом факторів, які впливають на тенденції зростання даної складової в собівартості готельних послуг. Рух ТМР, що цілком залежить від рівня та ефективності управління даним потоком, визначає рівень ефективності операційної системи готельного комплексу, її технічного і технологічного розвитку. Тому проблеми, що виникають у процесі споживання і виробництва ТМР, в остаточному підсумку виходять на одне з ключових місць і формують імідж готелю не лише на внутрішньому, але і на зовнішньому ринках.

Управління запасами -- це функціональна діяльність, мета якої -- привести загальну суму річних витрат на утримання запасів до мінімуму за умови забезпечення якісного обслуговування гостей. Згідно з іншим визначенням управління запасами -- це забезпечення і підтримка оптимальної кількості і типів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного плану готелю.

Запаси виконують кілька важливих функцій, що сприяють гнучкості системи управління готелем, а саме: функцію нагромадження, функцію захисту від зміни цін та інфляції, функцію управління витратами за допомогою використання дисконта, що залежить від розміру замовлення на ТМР.

Загальна схема управління ТМР готельного комплексу будується так:

1. Вибір постачальників.

2. Закупівлі.

3. Контроль за станом ціни і якості.

4. Розміщення товарів і матеріалів.

5. Переміщення товарів і матеріалів.

6. Надання готельної послуги.

7. Реалізація готельної послуги.

Важливість ефективного управління ТМР на всіх етапах діяльності готелю пояснюється тим, що готельна послуга як остаточний продукт характеризується незбереженням, невідчутністю, а це значною мірою ускладнює процес її надання і робить управління ТМР готелю однією з найвідповідальніших і складних ланок у системі надання послуг, що має на меті задоволення потреб кожного конкретного гостя в конкретний час, з постійною високою якістю. Тому надзвичайно важливим є розвиток і удосконалення системи управління ТМР у готелі. Ця система повинна підтримувати оптимальний рівень ТМР, оскільки якщо цей рівень буде нижчий від необхідного, можливі втрати фінансових коштів, надлишковий рівень ТМР призведе до зростання витрат на їхнє обслуговування. У більшості випадків, через неефективне і нераціональне використання ТМР в готелях виникає недостача оборотних коштів і виникає необхідність залучення додаткових для їх нормального функціонування, що у свою чергу приводить до додаткових витрат.

Існують різні підходи і шляхи удосконалення і підвищення ефективності управління ТМР готелів. Ми виділимо два взаємодоповнюючих підходи її удосконалення. Перший підхід пов'язаний з поліпшенням взаємодії між різними підрозділами і службами готелю за рахунок підвищення координації діяльності підрозділів у процесі управління ТМР, а також за рахунок поліпшення та удосконалення фінансово-постачальницько-виробничо-збутових процедур і операцій. Іншим напрямком є впровадження у виробничо-господарську діяльність готелів сучасних інформаційних технологій, що дозволяють оптимізувати і полегшити щоденне виконання обліку і контролю ТМР.

Завдяки першому підходу увага приділяється забезпеченню більш тісної взаємодії між усіма службами і підрозділами прямо або побічно пов'язаними з процесом управління ТМР у готелі. Тобто основна увага приділяється підвищенню ефективності управління товарно-матеріальними потоками на всіх етапах: закупівля, виробництво і надання послуг. Цей підхід забезпечується за рахунок підвищення ефективності роботи основних служб і підрозділів у сфері управління ТМР, а також спеціалізованого підрозділу (служба матеріально-технічного постачання), що контролює рух товарно-матеріальних потоків від моменту закупівлі матеріалів до моменту надання послуг гостям, забезпечуючи постійний синтез виробничих і збутових планів, оперативно вирішуючи конфлікти і труднощі, які виникають на всіх стадіях управління ТМР. У рамках даної системи поєднуються і взаємопов'язуються усі види діяльності з управління ТМР готелю. Цей підхід орієнтований на підвищення ефективності використання товарно-матеріальних ресурсів у всьому ланцюзі -- постачання та надання послуг, більше всього прийнятний для готелів.

Нормальне функціонування готелю в умовах ринку передбачає обов'язкове включення до функцій і завдань служби з управління ТМР (служби матеріально-технічного забезпечення) дослідницько-аналітичної роботи, що полягає в аналізі якості матеріалів, які придбаваються, заміні одних матеріалів іншими, виборі постачальників на умовах тендеру. Також необхідна комплектація даної служби висококваліфікованими фахівцями, що здобули спеціальну підготовку із економічного аналізу і управління ТМР. До завдань та функцій служби з управління ТМР входять:

- аналіз, економічне дослідження і систематичне вивчення усіх факторів, що впливають на ефективність управління ТМР у ланцюзі постачання ТМР - надання послуг;

- аналіз витрат виробництва і цін (виявлення причин зміни цін, зіставлення вартостей аналогічних послуг, вивчення витрат виробництва і прибутку постачальника);

- визначення можливості ресурсного забезпечення виробництва;

- вивчення впливу розташування готелів і складів постачальників на вартість покупних товарів і матеріалів;

- оцінка різних методів відвантажень, класифікація вантажів, пошук більш економічних методів;

- приймання і перевірка заявок;

- забезпечення мінімальних витрат по кожному виду товарів і матеріалів, конкретні споживчі властивості яких передбачається використовувати;

- аналіз витрат та їх облік;

- дослідження, що здійснюються з метою удосконалення форм і змісту документів (документообігу), спрощення роботи з обліку;

- аналіз продуктивності праці (вибір і встановлення показників продуктивності праці);

- аналіз впливу мотивації на рівень продуктивності;

- організація зберігання ТМР (зберігання готових виробів, контроль запасів готової продукції, отримання сировини і матеріалів, організація зберігання матеріалів у готелі). Нижче наведемо основні завдання і напрямки роботи основних служб і підрозділів готелю в процесі взаємодії зі службою матеріально-технічного забезпечення.

Застосування сучасних інформаційних технологій на основі штрихового кодування дозволяє оптимізувати і полегшити щоденне виконання обліку і управління ТМР і надання послуг; підвищити ефективність взаємодії і взаємозв'язку між різними службами готелю; підвищити продуктивність і ефективність операційної системи готелю в цілому; зменшити кількість помилок, що з'являються у економічній діяльності готелю; полегшити контроль і облік (управління) ТМР готелю.

Рівень ефективності управління ТМР готелю є одним з визначальних чинників для підвищення рівня якості його послуг. Створення в готелі сучасних систем управління ТМР дає можливість підвищити його рентабельність і конкурентоздатність, а також збільшити його завантаження.

Висновки

Ґрунтуючись на базі теоретичних знань, отриманих нами в процесі навчання, переддипломна практика дозволила застосувати їх в практичній діяльності, удосконалити та розвинути на цій основі професійні навички для прийняття чітких, самостійних рішень у різного роду виробничих ситуаціях.

Протягом проходження практики я ознайомилася з готельно-ресторанним комплексом «Легенда», який знаходиться в м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 25 поблизу р. Бистриця-Надвірнянська. До послуг гостей представлено 21 номер за євростандартом, з них два класу «Люкс»; ресторан, місткістю 54 особи з стравами української, німецької та австрійської кухонь. Готель також надає такі додаткові послуги, як: сауна з басейном, інфрачервона сауна, масаж, автостоянка, авто мийка, конференц-зал .

Я ознайомилася з організаційно-правовою формою діяльності підприємства, метою, задачами і функціями підприємства, його структурою управління, визначила організаційно правові характеристики, форму власності. У готельно-ресторанному комплексі «Легенда» має місце лінійно-функціональна структура управління.

Розміщенням гостей в готелі займається служба прийому і розміщення. Функції цієї служби протягом всього циклу можна розділити на чотири фази: до прибуття, прибуття, розміщення та виїзд. Працівники цієї служби добре володіють інформацією про послуги, що надаються у готелі, можуть надати будь-яку інформацію про готель та технологію виконання тих чи інших функцій, зажди привітні та раді допомогти. Ми навчились організовувати поселення гостя та виїзд, оформлювати потрібну документацію.

Допоміжні технологічні процеси забезпечують умови, необхідні для здійснення основних процесів: контроль за технологічним і естетичним станом устаткування і помешкань, їхнє обслуговування і ремонт. Обслуговуючі технологічні процеси пов'язані з санітарним наглядом, прибиранням, технологічними процесами приготування їжі, прасування та ін.

Загалом недоліків у готелі не помічено. Відповідальний персонал усуває будь-які проблеми у найкоротші терміни так, що гість й не дізнається про їх наявність. Однак, необхідно провести певні зміни в технології обслуговування, зміни у персоналі для підвищення якості готельних послуг та ефективності використання номерного фонду.

Готельно-ресторанний комплекс «Легенда» -- гідний конкурент готелям міста в боротьбі за гостей, і можу із впевненістю сказати, що матиме надзвичайний попит завдяки відповідності наданих послуг ціні за номер.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про туризм» (ВР України, Закон № 324/95 -- ВР від 15 вересня 1995 р. (із змінами та доповненнями).

2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учебное пособие. - Киев: ВИРА -- Р, 2002. - 252 с.

3. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. -- Киев: ВИРА -- Р, 2001. 208 с.

4. Балченко З.А. Бухгалтерський облік в туризмі і готелях України: Навчальний посібник Київського університету туризму, економіки і права (КУТЕП). -- К.: КУТЕП, 2006. 232 с.

5. Бидик А. Г. Визначення стратегічного потенціалу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств / А.Г. Бидик // Економіка АПК. - 2002. -- №4. - С.105 -- 110.

6. Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. Учебное пособие. - Москва: «Новое знание», 2006. 365 с.

7. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. - Москва: Аспект Пресс, 2004. 382 с.

8. Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания. - Ростов -- на Дону: «Феникс», 2003. 351 с.

9 Горєлкін В.Г., Король С.Я. Бухгалтерський облік у туристичній індустрії: Опорний конспект лекцій Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ). - К.:КНТЕУ, 2007. 79 с.

10. Леонт'єва Ю.Ю. Дослідження можливостей використання існуючих методів оцінки конкурентоспроможності для готельних підприємств / Ю.Ю. Леонт'єва, К.А. Рудакова // Науково - технічний збірник. - 2012. - №102. 503.

11. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг К. : Альтерпрес, 2004. 436 с.

12. Мальська М. П., Антонюк Н. В., Ганич Н. М. Міжнародний туризм і сфера послуг : підручник. - К. : Знання, 2008. 661 с.

13. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зінов'єв Г.О., Самарцев Є.В., Гаца О.О., Максимець К.П., Роглєв Х.Й. Управління сучасним готельним комплексом. - Київ: «Ліра -- К», 2005. 520 с.

14. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. - Київ: «Кондор», 2005. 408 с.

15. Ткаченко Т.І., Міска В.Г., Каролоп О.О. Економіка готельного та ресторанного господарства: Опорний конспект лекцій Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ). - К.:КНТЕУ, 2008. 193 с.

16. Уокер Д.Р. Введение в гостеприимство. - Москва: Издательское объединение «ЮНИТИ», 2001. 463 с.

17. Шкапова О. М. Маркетинг послуг : навч. посіб. К.: Кондор, 2004. 304 с.

Размещено на Allbest.ur