Дослідження поетики художнього простору в творчості Ольги Седакової у сучасній літературі в статичному та динамічному аспектах і розкриття в образі центроспрямованого руху. Взаємозв'язок індивідуального образу простору і художнього простору в її поезії.

Поняття поетики як одного з найдавніших термінів літературознавства. Єдність форми і змісту в літературі. Структура поняття "тема": зовнішня і внутрішня. Аналіз поняття "проблематика" твору. Ідея і тенденція як органічна частина змісту художнього твору.

Аналіз ідейно-тематичної та жанрової своєрідності творів В. Будзиновського. Сюжетно-композиційні особливості творів збірки "Оповідання". Специфіка літературного психологізму малої прози письменника. Поетика образотворення в оповіданнях і повістях митця.

Особливості системи художніх засобів у прозі Йозефа Рота. Аналіз основних рис світогляду австрійського митця та літературно-естетичних тенденцій, актуальних в період його творчості. Західноєвропейська літературна традиція та персональне новаторство.

Характеристика складної різнопланової взаємодії граматики та поетики числівника, а також особливостей формування його прагматичного значення в ліричних творах Василя Стуса. Опис семантичних можливостей числівників щодо специфіки відображення дійсності.

Риси поетики шевченкового "Заповіту" в розміщеному у Додатку до клавіру опери М. Лисенка. Місце розташування Аріозо в оперному цілому. Основні риси "заповітних" змістів звернень Тараса до синів і Січового козацтва в інтонаційній драматургії опери.

Вивчення аскетичної культури в її міфологічній презентації в поєднанні аксіологічного та семіотичного аналізу. Ключові теоретико-методологічні питання міфопоетики. Дослідження поетики як культурного механізму міфотворчості в "Житії" Петра Афонського.

Представлення базових індивідуально-авторських складників поетичного мовомислення митця. Характеристика основних засобів та прийомів авторської віршової стилесистеми. Визначення головних рис індивідуально-авторської естетики художньої мови Івана Франка.

Образ нового селянина-бунтівника. Показ селянського побуту та родинних взаємин у творах письменника. Художнє осмислення історії українського села ХХ ст. Особливості К. Гордієнка, митця слова, який вміло узагальнив у прозових творах життєвий матеріал.

У даній статті здійснено аналіз поетикальної парадигми роману В. Домонтовича "Доктор Серафікус". Досліджено жанрову специфіку зазначеного твору, розкрито психологізм та філософізм роману, з’ясовано місце пейзажу в системі поетики представленого тексту.

Аналіз прийомів і засобів, які використовуються авторами сучасного роману для зображення колориту епохи та героїв. Визначення особливостей прози Ю. Мушкетика в аспекті поетики. Розгляд поетикальних експериментів на матеріалі роботи "Останній гетьман".

Проведення історичного дискурсу розвитку кларнетово-віолончельних фортепіанних тріо (як найбільш численної групи). Художня інтерпретація цього жанру українськими митцями, зокрема програмним твором Станковича "Квітучий сад ... і яблука, що падають у воду".

Аналіз творчості Наталки Білоцерківець та особливостей вираження архетипного образу вогню в її творах, що має три форми вираження: земну, небесну та підземну. Специфіка інтерпретації даного образу. Дослідження особливостей творчої манери поетеси.

Лірика Н. Білоцерківець як одне з найяскравіших явищ української поезії XX-XXI століть. Знайомство з поетикальними особливостями архетипного образу вогню у творчості Н. Білоцерківець. Загальна характеристика прийому зворотної поетичної градації.

Розвиток жанру байки як віршованого алегоричного твору повчально-гумористичного характеру. Поетика української байки, використання розмовної мови, зниженої лексики, елементів бурлеску. Місце байкарської спадщини Боровиковського в українській літературі.

Аналіз зображально-виражальних засобів образної природи поезії М. Воробйова. Розгляд поетикальних особливостей художнього ідіостилю митця крізь призму модерністської творчої свідомості, яка поєднує філософію Г. Сковороди і східну філософію дзен-буддизму.

Вивчення життя і творчості відомого у Польщі і світі письменника – Анджея Стасюка, поетикальні особливості його ранньої малої прози. Соціокультурні обставини життя і творчості автора, аналіз зображально-виражальних засобів створення художньої реальності.

Порівняння творчого процесу образотворення «міста» у доробку англійського романіста Ч. Дікенса й українського прозаїка І. Франка. Розгляд допоміжних засобів, завдяки яким досягнуто риси урбанізму й образотворення великого міста, засоби його персоніфікції.

Поняття "концептуальна метафора", "метафоричний концепт" когнітивної лінгвістики. Зіставлення метафор стихій в англійських, українських поетичних текстах. Функціонально-семантичний потенціал з урахуванням етнокультурних особливостей кодування інформації.

Особливості стихири на Зіслання Святого Духа "Царю небесний" з Любачівського Ірмологіону 1674 р. Характерні риси болгарського напіву в історичному контексті на прикладі цієї стихири. Значущість піснеспіву в богословському вимірі почитання свята.

Особливості реалізації темпоральных мотивів у поетичній збірці К. Калитко "Катівня. Виноградник. Дім". Виявлення концепту часу у її творах в зображенні минулого, теперішнього та майбутнього. Основна характеристика наявності великої кількості тропів.

Аналіз шевченкознавчої студії сучасного українського літературознавця І. Дзюби, присвяченої інтерпретації поеми Т. Шевченка "Єретик". Визначення специфіки дослідницького стилю в трактуванні художнього осмислення фактів чеської історії та визначних осіб.

Дослідження історіософських творів В. Герасим’юка із книги "Кров і легіт". Початок світу, верифікований численними артефактами час Довбуша, час поетового діда В. Якібчука та його побратимів із УПА - простір, який осмислюється поетом як той, що зникає.

Аналіз художньої історіософії В. Базилевського з погляду спадкоємності традицій П. Куліша та Є. Маланюка. Формування авторської концепції історії України. Звернення до давньогрецьких та давньоримських міфів і включення їх до історії українських земель.

Чинники, що зумовили специфіку концептуалізації гідрооб’єктів, і культурні конотації, що пов’язуються з їх назвами під впливом національно-історичного чи індивідуального досвіду митців. Особливості взаємодії назв гідрооб’єктів з темпоральними категоріями.

Визначення методологічної вартості, наукового рівня розвідок Ю. Шевельова із лінгводидактики. Аналіз ранніх лінгвістичних праць Юрія Шевельова, дотичних до питань авторської мови та ідіостилю Павла Тичини. Аналіз збірки П. Тичини "Партія веде".

Проблеми вивчення особливостей морфології поетичних ідіостилів. Опис їх морфології, приклади екземпліфікації поетико-морфологічних закономірностей, виділення індивідуальних прийомів, аналіз шляхів перетворення морфологічної семантики в поетичний смисл.

Спроба нового прочитання поеми Т. Шевченка "Катерина" через призму поетичної опозиції "своє-чуже". Аналіз образів Катерини й Івана та їх проекція на націєтворчі стимули, розроблені Кобзарем у своїй творчості. Висвітлення окремих прийомів роботи з поемою.

Застосування поетичної психотерапії з використанням творів морально-етичного й духовного спрямування. Використання поезії в якості засобу гармонізації поточних психічних станів і фасилітації пролонгованих процесів духовної трансформації особистості.

Характеристика семантики мовних одиниць як репрезентантів аналізованих концептів з урахуванням специфіки індивідуально-авторських стилів та організації поетичних текстів. Зв'язок концептів "білий" та "чорний" із провідними мотивами та ідеями літератури.