Наукові уявлення про концепт, принципи концептуального аналізу поетичного тексту. Місце і функції концептів "білий" і "чорний" у культурній парадигмі, концептосфері українського етносу, специфіка їх мовного вираження і роль у змістовій організації поезії.

Об’єктивні передумови настання Класичної епохи кримськотатарської літератури. Вплив творчої спадщини великих поетів-класиків Сходу на поезію Газаї. Особливості головних тематичних аспектів поетичних творів митця і його ідейно-художні особливості.

Характеристика особливості мовотворчості Кобзаря, що викладені у наукових працях М. Рильського. Поетична шевченкіана Рильського: її характерні риси, використання епіграфів і ремінісценції. Епіграфи Рильського як засіб уведення у вірш різних компонентів.

Максим Рильський як представник української еліти. Охарактеризовано особливості мовотворчості Кобзаря, викладені у наукових працях Максима Рильського. З’ясовано, що шевченківська тема займає чільне місце як у доробку вченого-мовознавця, так і поета.

Узагальнення поетичної творчості греків Приазов’я у вітчизняному літературознавстві, комплексна рецепція творчості грецьких митців та її класифікація. Вплив української літератури на жанрово-тематичне розмаїття поетичної спадщини грецьких літераторів.

Висвітлення поетичної спадщини українського державного і церковного діяча Івана Огієнка. Розгляд і систематизація віршованих творів митрополита Іларіона. Публікація життєписів, драматичних п’єс та оповідань в українськомовному часопису "Віра й культура".

Актуалізація поетичних творів поета, публіциста, книговидавця Петра Стебницького. Діяльність та грані характеру непересічної особистості громадсько-політичного та культурного діяча. Загальна оцінка поетичної творчості митця, написаної у різні роки життя.

Художні особливості віршованих циклів С. Черкасенка. Виховання громадянина і патріота, необхідності його осмислення з урахуванням ситуації. Поетика української романтичної лірики. Розбудова поетично-філософської системи лірики українського модернізму.

Термін – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі. Участь в Аральській експедиції - одна з причин використання професіоналізмів Т. Шевченком у своїх літературних творах.

Людина і природа у філософській поезії Ф. Тютчева. Трагічна забарвленість теми кохання в ліриці російського поета. Романтична своєрідність поетики митця. Елементи оспівування високої краси і духовності у його творчості. Характеристика прекрасніших віршів.

Проблема своєрідності поетичної манери представника періоду Реставрації сера Чарльза Сідлі в соціо-культурному контексті Англії другої половини XVII століття. Любовна лірика, що є результатом наслідування гедоністичних та куртуазних традицій епохи.

Проведення аналізу образу міста у творчості українського поета-модерніста С. Черкасенка. Розгляд циклу "Діти міста" у контексті спільних ідейно-мистецьких пошуків автора у розробці урбаністичного дискурсу української поезії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Алітерація як повторення однакових приголосних звуків чи звукосполучень з метою створення звукового образу зображуваного або посилення інтонаційної виразності мови. Особливості її використання в поетиці. Два види звуконаслідування та їх функції.

Дослідження творчої спадщини А. Дросте. Роздуми поетеси щодо стану сучасної їй суспільної моралі. Характеристика циклу "Zeitbilder". Аналіз специфіки й функцій поетичного звукопису у віршах. Застосування в асонансу строфі для створення ефекту милозвуччя.

Аналіз поетичної шевченкіани В. Самійленка, спільність світоглядних та естетичних позицій митців. Загальна картина позірного благополуччя в "привільній" країні у віршах поета. Визначний шедевр української лірики – вірш В. Самійленка "Вечірня пісня".

Цикл В. Самійленка "Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого". Невмирущість Шевченкового слова, безсмертя творчого генія. Саможертовність відданого сина українського народу, який розділив із ним біль і став на шлях боротьби за національне визволення.

Проблема вивчення поетичної Шевченкіани в школі. Прийоми роботи на уроках позакласного читання та літератури рідного краю з "поетичною критикою". Використання сучасних технологій, зокрема проектної, текстоцентричної, інтерактивної, критичного мислення.

Поняття ідеалізації в контексті загальносвітоглядних уявлень народу. Проблема менталітет і фольклор. Специфіка ідеалу людини у фантастиці (казка, легенда), козацькому епосі (думи, історичні пісні), обрядово-ритуальній (календарна та родинна творчість).

Три поетичні книги початку 1990-х — "Нове літочислення", "Хресна дорога" та "Правда-мста" — включають відновлену ранню лірику й поеми автора-каторжанина. І. Гнатюк увів в українську поезію теми, пов’язані з масовими злочинами сталінської тиранії.

Особливості та підходи до дослідження поетичного здобутку Анатолія Марущака. Спостереження над антологічною збіркою даного автора в форматі архітект-критики, що передбачає образний і образно-композиційний стиль сприйняття й інтерпретації текстів.

Вивчення специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявлення її традиційної платформи та новаційних компонентів. Проблема своєрідності відображення та поєднання у піснях двох площин: історичних реалій та переживань ув’язнених.

Вірші, які виходили з-під пера пересічних людей в радянській Україні - селян, робітників, студентів, священників, представників інтелігенції. Автори поетичних рядків хотіли правди в умовах суцільного обману влади і цю правду висловлювали у віршах.

Виявлення діалогічної позиції Бориса Олійника, що була експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних інтонацій. Відзначення та характеристика внутрішнього діалогізму художнього мислення автора, який вдавався до автокомунікації.

Огляд спроби сформувати модель гендерного аналізу художнього світу Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Спроба сформувати модель гендерного аналізу художнього світу В. Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Вивчення біографії Євгена Маланюка. Історизм поезії митця. Характеристика особливостей поезії міжвоєнного часу й доробку, написаного після Другої світової війни. Аналіз поглядів Маланюка на сучасну йому поезію, ставлення до поетів Нью-Йоркської групи.

Роль метатропів у формуванні індивідуального стилю митця. Дослідження на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи — Віри Вовк та Ю. Тарнавського - твердження про те, що поетичний ідіостиль — це система метатропів. Поняття поетичного ідіостилю.

Аналіз характеру авторського "я" на основі дихотомічних зв’язків із закономірністю річного календарного циклу природи. Реалізація теми смерті і безсмертя у збірці. Імпресіоністична картина приходу весни, окреслена за допомогою зорових та слухових образів.

Виявлення категорійно-поняттєвих характеристик поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Дослідження емоційно-настроєвого та інформаційно-формотворчого потенціалу поетичного образу (інтепретація образу та синтетичне накопичення його поетики).

Дослідження особливостей перекладу поетичних творів як особливого виду художнього перекладу. Аналіз оригіналів віршів відомого австрійського поета Рільке, їх переклади Стуса. Типи перекладацьких трансформацій, їх вплив при передачі індивідуального стилю.