Актуальність функціонування бібліотек як соціокультурних центрів. Розбудова бібліотечними інституціями системних і багаторівневих комунікаційних зв’язків з громадськістю. Визначення основних підходів до створення соціокультурного бібліотечного простору.

Фізико-географічна характеристика Чернігівської області: клімат, ландшафт, корисні копалини, водні ресурси, лісовий фонд. Агрокліматична характеристика області: ґрунтовий покрив і його розподіл на зональні зони (поліську, перехідну, лісостепову).

Огляд особливостей функціонування московських залог на території Гетьманщини у другій половині XVII ст. Введення до наукового обігу інформації щодо залоги Чернігівської фортеці у 1677 р. з архівних джерел фондів Російського державного архіву давніх актів.

Еволюція Чернігівської фортеці в другій половині XVII ст. Чернігів як полкове місто, неодноразове перебування його фортеці в епіцентрі військових дій. Дослідження укріплення Форштадту завдяки залишкам фортифікацій давньоруського часу – Окольного граду.

Дослідження наслідків монгольського розгрому 1239 року в Чернігові протягом XIV-XVI століть. Отримання містом Магдебурзького права і початок процесу його розбудови. Розміщення садиб чернігівських полковників П. Полуботка та В. Дуніна-Борковського.

Приміська забудова середньовічної Європи та Росії. Садиба родини Полуботків на Застриженні, реконструкція (перша половина XVIII ст.). Комплексне дослідження заміської забудови Чернігова. Облаштування приміських садиб чернігівської козацької старшини.

Діяльність Чернігівського губернського земства у справі збереження спадщини й вшанування пам'яті геніального українського поета і художника, громадського діяча Т.Г. Шевченка. Музей українських старожитностей, заснований на базі колекцій В.В. Тарновського.

Аналіз початкового етапу діяльності Чернігівського екскурсійного бюро. Структура организації, склад і обов’язки учасників. Наукова спрямованість діяльності ЧЕБ як попередника станцій юних туристів. Використання у своїй діяльності елементів туризму.

Дослідження початкового етапу діяльності Чернігівського екскурсійного бюро, аналіз його структури, складу і обов’язків учасників. Активне використання елементів туризму. Наукова спрямованість діяльності екскурсійного бюро в сфері шкільного туризму.

Біографія дореволюційного церковного письменника С.О. Нілуса. Огляд його книг, присвячених діяльності православних подвижників благочестя. Огляд заслання 1926-1928 рр. С.О. Нілуса до Чернігова, його арешт у Чернігові з подальшою висилкою за межі УРСР.

Дослідження та аналіз чернігівського літописання заданого періоду за проблемно-хронологічним принципом. Оцінка головних дискусійних питані у вивченні чернігівського літописання, а також еволюція відповідної дефініції в дореволюційній історіографії.

Основні погляди вчених на існування чернігівського літописання в давньоруський час і вірогідність його ведення в Чернігові. Особливість з’ясування форми літописної роботи, через що до київського літописання потрапили фрагменти чернігівського змісту.

Аналіз окремої унікальної справи Чернігівського губернського революційного трибуналу, яка проливає світло на процесуальний бік судової установи Чернігівської губернії. Розгляд "справи Ляховичів" як показової справи губернського революційного трибуналу.

Джерелознавча база дослідження проблем життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного інституту за час його існування, систематизація джерел і документів із зазначеної проблеми. Навчальний процес та наукова діяльність викладачів інституту.

Біографічні відомості про М.А. Балицького. Призначення Балицького на посаду ректора та штатного викладача історичного матеріалізму Чернігівського інституту народної освіти. Аналіз основних проблем діяльності навчального закладу в період 1929-1931 рр.

Дослідження історії Чернігівського колегіуму - важливого освітнього та культурного центру Лівобережної України XVIII ст. Аналіз навчальних програм, підручників і літературних творів, які були написані або перекладені і використовувалися в колегіумі.

Розгляд проблем взаємовідносин маґістрату Чернігова з представниками козацької адміністрації. Причини конфліктів між полковою управою й маґістратом. Внутрішня суперечливість паралельного функціонування та взаємодії органів міщанської й козацької влади.

Статус і структура Чернігівського магістрату, система виборів міських урядовців та їхні повноваження. Цілісне відтворення історії Чернігівського магістрату у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. як органу міського самоврядування на магдебурзькому праві.

Аналіз театрального мистецтва окупованого Чернігова. Дослідження діяльності клубної організації на базі ідей націєтворення та розбудови самостійної держави. Збереження Приходьком колективу театру від репресій та вивезення на примусові роботи у Німеччину.

Функціонування Чернігівського полку як складової частини Української козацької держави. Опис напрямів діяльності полкової та сотенної адміністрації. Взаємини полкової адміністрації з органами міського самоврядування та представниками російського уряду.

Головна відмінність полкових і сотенних служителів. Визначення місця Чернігівського полку в ієрархії адміністративних одиниць козацько-гетьманської держави, аналіз політичних, демографічних та соціальних аспектів. Ліквідація полково-сотенного устрою.

Вивчення маловідомих аспектів із історії чернігівського Спасо-Преображенського собору, що базуються на аналізі клірових відомостей ХІХ - початку ХХ ст. Інформаційний потенціал відомостей, зміни у їхній структурі та змісті упродовж зазначеного періоду.

Аналіз маловивченого періоду з історії чернігівського Спасо-Преображенського собору — 20-30-х рр. ХХ ст. Основні етапи змін функціонального призначення та роль собору в міському середовищі Чернігова в контексті антирелігійної політики радянської влади.

Аналіз складу духовенства та парафіян чернігівського Спасо-Преображенського собору. Розкриття причини зменшення його ролі у міському середовищі Чернігова та занепаду соборної парафії. Багатовікова історія пам’ятки та її архітектурні особливості.

Роль Чернігівського Троїцького Іллінського монастиря в історії української православної церкви. Піднесення Чернігівської церковної організації за часів Гетьманщини, його зв’язок з ім’ям гетьмана Івана Мазепи. Діяльність чернігівських архієпископів.

Історія розвитку та становлення Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря, його господарська та культурно просвітницька діяльність у другій половині в XVII-XVIII ст. Особливості сільськогосподарського розвитку та промислового виробництва монастиря.

Аналіз нечисленних свідчень, що збереглися у джерелах про найближче оточення князів Чернігівських у середині XIII – на початку XV ст. Родовід московських дворян Толстих кінця XVI століття. Інформація про предків Толстих – провідних чернігівських бояр.

Проаналізовано нечисленні свідчення, що збереглися у джерелах про найближче оточення князів Чернігівських у середині XIII - на початку XV століть. Основну увагу приділено такому маловідомому джерелу, як родовід московських дворян Толстих кінця XVI ст.

Розроблення співробітниками Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського екскурсійних маршрутів шевченківськими стежками. Підготовка академічних видань творів поета. Проведення музеєм виставкових, науково-дослідних та науково-освітніх робіт.

Висвітлення ролі чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського у збереженні пам’яті про великого сина українського народу – Тараса Григоровича Шевченка, який неодноразово відвідував славну Чернігівщину. Відомості про увічнення пам’яті поета.