Технологія відтворення сільськогосподарських тварин
Анатомія, фізіологія, будова і функції статевих органів сільськогосподарських тварин. Способи одержання сперми, органолептична і мікроскопічна оцінка її якості. Лабораторні методи оцінки сперми. Технологія і організація штучного осіменіння тварин і птиці.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2017 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Навчальний посібник
Технологія відтворення сільськогосподарських тварин
Зотько М.О.,
Кульчицька А.П.
Вінниця - 2011
УДК 636.082(075.8)
Автори: Зотько М.О., Кульчицька А.П.
Рецензенти: Спека С.С. доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва Житомирського державного агроекологічного університету.
Постернак Л.І. кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри фізіології сільськогосподарських тварин та хімії Вінницького національного аграрного університету
Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. Навчальний посібник. / М.О. Зотько, А.П.Кульчицька - Вінниця, 2011. - 156 с.
У навчальному посібнику висвітлені фізіологічні основи і технологія одержання сперми у плідників сільськогосподарських тварин, оцінка якості сперми плідників сільськогосподарських тварин, розбавлення і зберігання сперми, осіменіння с.-г тварин, організація штучного осіменіння с.-г. тварин.
Посібник допоможе студентам досконало оволодіти цілим комплексом теоретичних знань і практичних навичок у роботі фахівця в галузі твариництва.
Рекомендовано для підготовки фахівців ОКР «Бакалавр»в вищих аграрних навчальних закладах III-IV рівня акредитації напряму 6.090.102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
Затверджено навчально-методичною комісією ВНАУ
Зміст
- Вступ
- Модуль 1
- Заняття 1. Техніка безпеки при роботі з рідким азотом і посудинами Дьюара
- Питання для самоконтролю
- Заняття 2. Анатомія та фізіологія статевих органів самців сільськогосподарських тварин
- Питання для самоконтролю
- Заняття 3. Будова і функції статевих органів самок сільськогосподарських тварин
- Питання для самоконтролю
- Заняття 4. Одержання сперми з використанням штучної вагіни
- Питання для самоконтролю
- Заняття 5. Інші способи одержання сперми
- Питання для самоконтролю
- Заняття 6. Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми
- Питання для самоконтролю
- Заняття 7. Дія на чоловічі статеві клітини факторів навколишнього середовища
- Питання для самоконтролю
- Заняття 8. Визначення концентрації сперматозоїдів у спермі
- Питання для самоконтролю
- Заняття 9. Лабораторні методи оцінки сперми. Визначення процентного співвідношення нормальних та патологічних форм сперміїв
- Питання для самоконтролю
- Заняття 10. Визначення резистентності сперміїв
- Питання для самоконтролю
- Заняття 11. Технологія тривалого та нетривалого зберігання розбавленої сперми
- Питання для самоконтролю
- Модуль 2. Ветеринарно-санітарні правила штучного осіменіння
- Заняття 12. Організація роботи племпідприємств
- Питання для самоконтролю
- Заняття 13. Технологія штучного осіменіння корів та телиць
- Питання для самоконтролю
- Заняття 14. Технологія штучного осіменіння овець і кіз
- Питання для самоконтролю
- Заняття 15. Теоретичні передумови та технологія штучного осіменіння свиней
- Питання для самоконтролю
- Заняття 17. Теоретичні передумови і технологія штучного осіменіння у птахівництві
- Питання для самоконтролю
- Заняття 18. Діагностика маститів у корів
- Екзаменаційні питання
- Література
Вступ
Провідною галуззю сільського господарського виробництва є тваринництво. Основним завданням галузі є збільшення виробництва продукції, та зменшення її собівартості. Цього можна досягти шляхом покращення продуктивних якостей тварин.
Загальнодержавна програма селекції у тваринництві на період до 2010 року, яку розроблено на виконання вимог Закону України «Про племінну справу у тваринництві», передбачає використання методу штучного осіменіння сільськогосподарських тварин глибокозамороженою спермою, як основного засобу відтворення стада. Це дає можливість швидко та ефективно проводити масове поліпшення сільськогосподарських тварин. Отримати сотні голів високоякісного приплоду за рахунок використання сперми перевірених за якістю нащадків плідників поліпшувачів. Як наслідок роль спадковості плідників у генетичному поліпшенні порід значно зростає.
Основною метою викладання курсу: «Технологія відтворення тварин» є навчити студентів:
- необхідних теоретичних знань та набуття практичних навичок з відтворення тварин.
Завданням дисципліни «Технологія відтворення тварин «є:
- вивчення анатомії та фізіології статевого апарату с. - г. тварин, різних способів отримання та оцінки сперми, методів її зберігання за межами організму, визначення тварин в стані статевої охоти, вміти проводити штучне осіменіння тварин різними способами.
Об'єктом вивчення технології відтворення тварин є анатомія та фізіологія статевого апарату сільськогосподарських тварин, теоретичні передумови, отримання, оцінка та зберігання сперми с. - г. тварин та технологію штучного осіменіння с. - г. тварин та птиці.
Дисципліна «Технологія відтворення тварин «тісно пов'язана з дисциплінами загальноосвітнього та професійного спрямування і забезпечує необхідний рівень підготовки студентів з питань масового поліпшення існуючих та виведення нових порід тварин .
Внаслідок вивчення дисципліни «Технологія відтворення тварин» студент повинен знати:
- раціональні технології використання плідників в умовах племпідприємств;
- технологію отримання, оцінку та зберіганя сперми с. - г. тварин;
- технологію розморожування сперми та її підготовку до використання;
- знати теоретичні передумови та технологію штучного осіменіння с.-г. тварин та птиці;
-володіти методами раціональної організації роботи пунктів штучного осіменіння.
Студент повинен уміти: - провести оцінку якості спермопродукції, а також використовувати набуті знання в умовах виробництва.
Студент повинен мати навики: - по підготовці сперми до використання, готувати інструменти для штучного осіменіння с. - г. тварин;
- володіти технологічними прийомами при проведені штучного осіменіння.
Ефективність штучного осіменіння с.-г. тварин залежить від ряду факторів, серед яких основними є якості чоловічих статевих клітин - сперматозоїдів та дотримання технології та техніки проведення штучного осіменіння. Мінімальні відхилення від оптимальних умов зберіганні сперми та порушення технологічних вимог проведення осімення негативно впливають на результат.
Програма курсу розрахована на подання теоретичного матеріалу і проведення лабораторних занять. Студентам, крім основної спеціальної літератури, необхідно ознайомитись з матеріалами періодичних видань (журналів, збірників наукових праць, тощо).
Навчальним планом на вивчення дисципліни відведено 90 годин, в тому числі 18 лекційних, 36 лабораторних та 36 годин самостійних занять.
Формою підсумкового контрольного заходу є екзамен.
Структура та характеристика навчальної дисципліни «Технологія відтворення сільськогосподарських тварин»
Галузь знань 0901 «Сільське господарство і лісництво»
Напрям підготовки 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
Освітньо кваліфікаційний рівень Бакалавр
Нормативна чи вибіркова Нормативна
Семестр 6
Кількість кредитів ECTS 2,5
Модулів 2
Загальна кількість годин 90
Види навчальної діяльності та види навчальних занять, обсяг годин:
Лекції 18
Лабораторні 36
Самостійна робота 36
Форма підсумкового контролю заходів екзамен
Структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу, год
|
Вид навчальної діяльності студентів |
Модуль (розділ, блок змістових модулів) |
Обсяг годин для окремих видів навчальних занять і самостійної роботи |
|||||
|
№ |
назва |
лекції |
лабораторні |
самостійна робота |
разом |
||
|
Навчальна діяльність під час навчальних занять |
1. |
Вступ. Перспективи штучного осіменіння. Історія розвитку штучного осіменіння в Україні і за кордоном. |
2 |
6 |
12 |
20 |
|
|
1.2 |
Фізіологічні основи використання племінних плідників |
2 |
4 |
8 |
14 |
||
|
2. |
Фізіологія і біохімія сперми плідників сільськогосподарських тварин |
2 |
2 |
4 |
8 |
||
|
2.1 |
Оцінка якості сперми плідників |
2 |
4 |
8 |
14 |
||
|
2.2 |
Зберігання і транспортування сперми плідників |
2 |
2 |
4 |
8 |
||
|
2.3 |
Анатомія і фізіологія статевих органів самок |
2 |
6 |
- |
8 |
||
|
2.4 |
Теоретичні передумови і технологія відтворення великої рогатої худоби |
2 |
2 |
- |
4 |
||
|
2.5 |
Технологія відтворення і штучного осіменіння стад овець і кіз |
2 |
2 |
- |
4 |
||
|
2.6 |
Теоретичні передумови і технологія штучного осіменіння свиней |
2 |
8 |
- |
10 |
||
|
Всього годин з навчальної дисципліни |
18 |
36 |
36 |
90 |
Модуль 1
1. Анатомія та фізіологія статевого апарату с. - г. тварин.
2. Отримання сперми, оцінка, розведення.
Теми лекцій:
1. Вступ. Предмет і структура дисципліни.
2. Загальна характеристика статевих органів самців.
3. Фізіологічні основи використання племінних плідників.
4. Методи одержання сперми у плідників.
Заняття 1. Техніка безпеки при роботі 3 рідким азотом і посудинами Дьюара
Мета заняття: вивчити техніку безпеки при роботі з рідким азотом, посудинами Дьюара.
Завдання: в процесі лабораторного заняття студенти повинні ознайомитись з будовою посудин різної місткості, навчитися готувати її до експлуатації та засвоїти правила їх експлуатації.
Матеріали та обладнання: посудини Дьюара СДС-5, СДС-30/2, СДС-50, рідкий азот, вага.
а) Теоретична частина
1. РІДКИЙ АЗОТ - безбарвна рідина питомою вагою 0.8 кг/л, яка кипить при температурі - 196° С. Потрапляючи на незахищені ділянки тіла, рідкий азот викликає тяжкі опіки. При попаданні рідкого азоту на шкіру, уражену ділянку необхідно швидко промити великою кількістю води і звернутися за допомогою до лікаря.
2. Металеві предмети (каністри, пінцети), витягнуті з рідкого азоту, можна брати руками у шкіряних рукавичках, працювати слід у захисних окулярах і щільному одязі. Штани мають бути без карманів та манжетів і закривати верх взуття, а рукавички - вільними, щоб при необхідності можна було легко їх зняти.
3. Посудину Дьюара з замороженою спермою необхідно ставити в приміщенні, яке добре вентилюється біля вікна, щоб через кватирку внизу з допомогою шланга можна було доливати рідкий азот. Приміщення обов'язково вентилюється за півгодини до роботи, або включається вентиляція на 10-15 хвилин. Заповнення азотом теплих порожніх посудин необхідно проводити поступово через гнучкий шланг при тискові в транспортному резервуарі не більше 0,5 атм. Гнучкий шланг опускається на дно посудини і надійно закріплюється до горловини, інакше струмінь азоту може викинути шланг з посудини і облити азотом людей, які стоять поблизу. Швидке заповнення теплих посудин призводить до викидання пари і великих краплин азоту.
4. В рідкому азоті завжди міститься рідкий кисень. Так як температура кипіння рідкого азоту (-196°С) нижча ніж кисню (-183°С), то в процесі тривалого використання посудини Дьюара поступово накопичується рідкий кисень. Відомо, що кисень підтримує горіння, а тому після 15-20 заправок зріджений газ з посудини Дьюара необхідно злити у безпечне місце, а потім в посудину залити свіжий азот.
5. Температура рідкого азоту підтримується на належному рівні (-196°С) тільки при його безперервному повільному випаровуванні. Тому категорично забороняється щільно закривати горловину посудини, особливо при її перевезенні. При герметизації посудини рідкий азот, що випаровується, створює високий тиск, який може призвести до її вибуху.
6. Не допускаються до експлуатації посудини Дьюара, в яких горловина і верхня її частина покриваються льодом, це свідчить про порушення термоізоляції. Такі посудини використовувати не можна. При щоденній експлуатації необхідно стежити, щоб в посудину Дьюара не потрапляли побічні предмети і домішки. Один-два рази на рік посудину відігрівають, очищують від домішок і дезінфікують.
7. При перевезенні посудин з рідким азотом на автомашинах та інших транспортних засобах необхідно надійно їх закріплювати, щоб запобігти падінню, пошкодженням та можливим вибухам.
8. Заморожену сперму дістають з посудини Дьюара металевим пінцетом, ручки якого необхідно обтягнути теплоізолюючим матеріалом, а кінці захватів попередньо охолоджувати в парах рідкого азоту.
9. Всі студенти, що працюють з рідким азотом повинні обов'язково пройти інструктаж на робочому місці, про що робиться відмітка в спеціальному журналі.
б) Практична частина
1. Підготовка посудини Дьюара до роботи. Посудину перед введенням в експлуатацію оглядають зовні і перевіряють на випаровуваність. До випробувань на випаровуваність допускаються посудини, в яких під час зовнішнього огляду не виявлено суттєвих дефектів (глибокі вм'ятини на корпусі, тріщини в зварних швах, викривлення осі горловини).
Випробування на випаровуваність проводиться в такому порядку:
* заливають посудину (без каністр) рідким азотом на 70-100% місткості;
* через дві доби після заливання посудини її зважують з точністю до 25г;
* через кілька діб (мінімум дві) проводять повторне зважування з тією ж точністю;
* різниця двох зважувань, поділена на інтервал часу в годинах, є випаровуваністю азоту в даній посудині, яка не повинна бути більша відповідно для посудини: СДС-30 - 12 г/год.; СДС-20 - 10 г/год.; СДС-5 - 9,5 г/год.
2. Будова посудини Дьюара.
Посудина Дьюара - це двостінна ємкість, простір між стінками якої вакуумовано або заповнено ізоляцією (алюмінієвою фольгою і склопапером).
Один раз в рік посудина випробовується на випаровуваність. У випадку збільшення випаровуваності на 50% проти паспортного посудину ремонтують. Посудина, що втратила вакуум повністю, до подальшої експлуатації не допускається і не ремонтується.
Один раз на рік проводиться вимірювання концентрації кисню в рідині газоаналізатором ГХП-3. При виявленні в рідкому азоті кисню в кількості 15% рідина з посудини зливається.
Рис. 1. Схема посудини СДС 30/2
1 - підставка; 2 - ізоляція; 3 - адсорбент; 4 - кожух; 5 - внутрішня посудина; 6 - поглинач (водню); 7 - горловина; 8 - кришка з корком.
3. Технічне обслуговування.
При необхідності очистки внутрішньої поверхні посудини користуються розчиненим в теплій воді миючим засобом ОД-7.
Дезинфекція посудин Дьюара. Один раз на рік здійснюють дезінфекцію посудин Дьюара. Для цього необхідно рідкий азот злити в безпечне місце де немає залишків сухого листя, ганчіря, щоб не сталось загорання. Після чого посудину Дьюара ставлять в приміщення на 2 доби для відігріву. Далі посудину Дьюара миють двічі водою (60-70оС), потім дезінфікують 96о спиртом, після чого в посудину наливають декілька літрів рідкого азоту, ополіскують і заправляють азот на 70-100%.
Питання для самоконтролю
1. Яка будова посудин Дьюара.
2. Як готувати посудини Дьюара до експлуатації та які правила їх експлуатації.
3. Навіщо з певною періодичністю змінюють азот в посудинах Дьюара.
4. Як здійснюють дозаправку рідкого азоту.
5. Дезінфекція посудин Дьюара.
6. Випробовування посудин на випаровуваність.
Заняття 2. Анатомія та фізіологія статевих органів самців сільськогосподарських тварин
Мета заняття - ознайомитись з будовою і функціями сім'яників з придатками, придаткових статевих залоз, сім'япроводів, статевого члену, мошонки.
Завдання: вивчити анатомію та фізіологію складових частин статевого апарату самця.
Питання: 1. будова і функція - сім'яників, придатків сім'яників, придаткових статевих залоз, сім'япроводів, сечостатевого каналу, статевого члена; 2. будова і функція мошонки.
Матеріали та обладнання: муляжі, схеми, таблиці.
Рис. 2. Схема будови сечостатевої системи бугая:
1 - нирки; 2 - сечоводи; 3 - сечовий мixyp; 4 - сім'яники; 5 - придатки сім'яників; 6 - мошонка; 7 - сім'яний канатик; 8 - сім'япровід; 9 - міхурцеподібні залози; 10 - передміхурова залоза; 11 - тазова частина сечостатевого каналу; 12 - цибулинні залози; 13 - S-подібний згин уретри; 14 - статевий член; 15 - препуцій; 16 - пряма кишка; 17- пряма кишка.
Рис. 3. Схема будови сечостатевої системи барана:
1- нирки; 2 - сечоводи; 3 - сечовий мixyp; 4 - сім'яники; 5 - придатки сім'яників; 6 - мошонка; 7 - сім'яний канатик; 8 - сім'япровід; 9 - міхурцеподібні залози; 10 - тазова частина сечостатевого каналу; 11- цибулинні залози; 12 - статевий член; 13 - кінцева частина статевого члена; 14 - препуцій; 15 - пряма кишка.
Рис. 4. Схема будови сечостатевої системи кнура:
1 - нирки; 2 - сечоводи; 3 - сечовий мixyp; 4 - сім'яники; 5 - придатки сім'яників; 6 - мошонка; 7- сім'япровід; 8 - міхурцеподібні залози; 9 - цибулинні залози; 10 - статевий член; 11 - кінцева частина статевого члена; 12 - препуцій; 13 - пряма кишка.
Рис. 5. Схема будови сечостатевої системи жеребця:
1 - нирки; 2 - сечоводи; 3 - сечовий мixyp; 4- сім'яник; 5-придаток сім'яника; 6 - мошонка; 7 - сім'япровід; 8 - міхурцеподібна залоза; 9- передміхурова залоза; 10 - тазова частина сечостатевого каналу; 11 - цибулинні залози; 12 - статевий член; 13- статевочленна частина сечостатевого каналу; 14- головка; 15 - препуцій; 16 - пряма кишка.
Рис. 6. Будова сім'яника з придатком:
1 - кручені сім'яні канальці;
2 - прямі канальці;
3 - сітка сім'яника;
4 - сім'явиносні протоки;
5 - головка придатка;
6 - тіло придатка;
7 - хвіст придатка;
Рис. 7. Розріз крученого сім'яного канальця, при великому збільшенні:
1 - просвіт канальця;
2 - сформовані сперматозоїди.
Сім'яники - парні трубчатої будови залози, які розміщені в сім'яниковому мішку. Зовні паренхіма сім'яників оточена білковою і власною оболонкою. Вони щільно зрослися між собою. Від білкової оболонки в сім'яник відходять сполучно тканинні перегородки, які поділяють його на частки. Частка складається з 4-5 покручених канальців, де утворюються та розвиваються сперматозоїди. Покручені канальці в центрі сім'яника з'єднуються і впадають в прямі канальці, що формують головку придатка, а потім об'єднуються в одну загальну протоку сім'яника (тіло).
Придатки сім'яників складаються з головки, тіла і подовженого хвоста. Хвіст придатків сім'яників є сховищем для сперматозоїдів. В придатках остаточно дозрівають сперматозоїди, утворюється негативний заряд, ліпопротеїнова оболонка, вони знаходяться в стані анабіозу.
Від придатків сім'яників починаються сім'япроводи. Сім'яники виробляють статеві гормони (андрогени) тестостерон, андростерон.
Мошонка виконує функції терморегуляції. Сперматогенез відбувається при сталій температурі, що нижча за температуру тіла на 3-4 0С градуси.
Сім'япроводи парні тонкі трубки (діаметром 4мм). Над сечовим міхуром вони розширюються і утворюють - ампули сім'япроводів. Вони є в усіх сільськогосподарських тварин крім кнура і собаки.
На рівні шийки сечового міхура сім'япроводи зливаються в загальну еякуляторну протоку, що впадає в сечостатевий канал.
Придаткові статеві залози - це парні міхурцеподібні, цибулинні, непарна передміхурова і уретраль залози.
Передміхурова (простата) розміщена на шийці міхура, добре розвинута в жеребця, бугая і кнура.
Цибулинні залози добре розвинуті у кнура і жеребця. Уретральні залози розміщені в слизовій оболонці сечостатевого каналу. Їх рідкий секрет промиває канал від залишків сечі.
Секрети придаткових статевих залоз виконують такі функції: промивають сечостатевий канал від залишків сечі; збільшують об'єм еякуляту; активізують рух сперматозоїдів; розріджують сперму; проштовхують густу масу сперми в глибину рогів матки та закупорюють просвіт каналу шийки матки.
Разом з тим в секретах придаткових залоз мітяться фруктоза (використовується сперматозоїдами для відновлення АТФ) солі, ферменти.
Питання для самоконтролю
1. З яких частин складається статеві органи самців ?
2. Функції сім'яників, мошонки, придатків сім'яників, сім'япроводів, придаткових статевих залоз?
3. Що відбувається з сперматозоїдами в придатках сім'яників?
4. Вкажіть на особливості будови сім'япроводів в основних видів тварин?
5. Які функції виконують придаткові статеві залози?
Заняття 3. Будова і функції статевих органів самок сільськогосподарських тварин
Мета заняття. Вивчити будову і функції статевого апарату самки. Навчитись проводити морфологічну оцінку жовтого тіла і діагностувати феномени стадії збудження різними методами
Питання: 1. будова і функції статевих органів самок - яєчників, яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших;
2. жовте тіло, його види, місце розміщення та роль;
3. методи діагностики феноменів статевого циклу.
Обладнання та матеріали. Рисунки, муляжі, схеми.
1. Анатомія та фізіологія статевого апарату самки
У самок є зовнішні та внутрішні статеві органи. До зовнішніх відносяться статеві губи, передвір'я матки і клітор до внутрішніх - піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.
Яєчники - парні жіночі статеві органи, в яких у статевозрілих тварин утворюються жіночі статеві клітини та виділяються гормони (естрогени (естрон, екстріл, естрадіол), прогестерон, андрогени). Гормони впливають на центральну нервову і ендокринну системи, обмін речовин.
Гормон естрон або фолікулін виділяються внутрішньою стінкою фолікула, що розвивається. Гонадальні гормони утворюють за чітким ритмом і носять циклічний характер.
Гормон прогестерон виділяється жовтим тілом сприяє вагітності, родам і лактації.
Яйцепроводи або фаллопієві труби тоненькі покручені трубочки завдовжки 25-30см, діаметром 1-1,5мм. Яйцепроводи мають два кінці: яєчниковий, розширений у вигляді лійки і матковий, відкривається в порожнину рогу матки. У верхній третій яєчника відбувається запліднення. Слизова оболонка яйцепроводів вистелена клітинами миготливого епітелію, який сприяє просуванню жіночих статевих клітин на зустріч сперматозоїдам, а зиготи до рогів матки. Фізіологічна функція яйцепроводів - проведення сперматозоїдів до місця запліднення і транспортування зиготи до рогів матки.
Матка непарний орган в ній розрізняють роги, тіло та шийку матки. Тіло матки служить плодовмістилищем, розвивається плід і забезпечується розвиток плоду у ссавців. У різних видів тварин матка за розмірами та формою не однакова.
Рис. 8. Органи розмноження домашніх тварин.
А - кобили, Б - корови, В - вівці, Г - свині.
1 - клітор; 2 - статеві губи; 3 - отвори вентральних і дорсальних переддвірних залоз; 4 - переддвіря піхви 5 - отвір сечівника 6 - дівоча пліва7 - піхва 8 - сечовий міхур 9 - піхвовий отвір шийки матки 10 - шийка матки 11 - тіло матки 12 - спеціальна звязка матки 13 - яєчник 14 - яйцепровід 15 - роги матки 16 - брижа матки.
Роги матки загострені і зігнуті подібно до баранячих рогів. В різних видів сільськогосподарських тварин мають різну довжину. Так, в свині роги матки петлисті в них відбувається розвиток ембріонів. При вагітності роги матки можуть досягати у довжину до 200-250см (табл.1).
1. Розміри статевих органів (см)
|
Велика рогата худоба |
Свині |
Вівці |
Кобила |
||
|
Шийка матки |
10 -12 |
12 - 20 |
3 - 7 |
4 - 8 |
|
|
Тіло матки |
2 - 6 |
5 - 6 |
2 - 4 |
8 - 15 |
|
|
Роги матки |
20 - 40 |
100 - 200 |
10 - 20 |
14 - 30 |
|
|
Яйцепровід |
25 - 30 |
25 - 30 |
9 - 18 |
14 - 30 |
2. Жовте тіло його види, місце розміщення та роль.
В фолікулах проходять стадію росту статеві клітини - овоцити. По мірі розвитку будова, розмір, форма, кількість і розміщення фолікулів змінюється.
У розвитку фолікула розрізняють три стадії (рис.9) в першу має розмір 0,5 - 0,75 см (А), в другу - досягає максимального розвитку(Б), в середньому 1 - 1,5 см. в третю відбувається утончення стінок фолікула (В).
статевий сперма сільськогосподарський осіменіння
Рис. 9. Розвиток фолікула
А - Б первинний фолікул В - вторинний фолікул Г - пухирчатий фолікул
1 - овоцит 1 порядку 2 - ядро овоцита 1 порядку 3 - блискуча зона овоцита 1 порядку 4 - фолікулярні клітини 5 - порожнина пузитчатого фолікула 6 - яйценостий горбик 7 - сонячний вінчик 8 - сполучна оболонка пухирчатого фолікула 9 - кровоносні судини.
В яєчниках статево зрілої самки розрізняють: овоцити першого та другого порядку і зрілі готові до овуляції фолікули (що називаються граафів пухирець), а також фолікули, що знаходяться в процесі атрезії.
Атрезія процес зворотного розвитку овоцитів 1 порядку. Причини цього явища до кінця не встановлено, однак існує гіпотеза, що частина овоцитів 1 порядку не чутливі до дії фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).
Рис. 10. Граафів пухирець (схема)
1-зачатковий епітелій 2 - зовнішній 3 - внутрішній 4 - зернистий шар 5 - яйценосний горбик 6 - фолікулярна рідина 7 - овоцит другого порядку.
Рис.11. Розвиток фолікулів у свині перед овуляцією
А- утворення блідої плями (показано стрілкою)
Б - помітне випучення сосочків
В - фолікул перед овуляцією.
Зрілі фолікули у великої рогатої худоби можна пальпувати через пряму кишку і визначити їх приблизну величину, форму і степінь зрілості.
Клітини внутрішнього шару фолікула виділяють естрогенні або їх ще називають гонадальні гормони.
Овуляція відбувається під впливом лютеїнізуючого (ЛГ) гормону при участі фолікулостимулюючого гормону(ФСГ), співвідношення 101 (гонадотропні гормони). Після овуляції на місці лопнувшого фолікула утворюється тимчасова залоза внутрішньої секреції жовте тіло.
Процес утворення і розвитку жовтого тіла проходить в декілька стадій, або фаз: проліферації, васкулізації. На протязі 3-4 днів після чого жовте тіло перетворюється в залозу внутрішньої секреції.
Якщо запліднення не відбулося, то у корів з 11-12 дня статевого циклу функціональна активність жовтого тіла поступово зменшується, і воно піддається регресії. Жовте тіло невагітної тварини називається жовтим тілом статевого циклу.
При заплідненні і розвитку вагітності жовте тіло значно збільшується в розмірі і продовжує функціонувати на протязі всього періоду вагітності. Таке жовте тіло називається жовтим тілом вагітності.
Процес регресії жовтого тіла вагітності починається в кінці періоду вагітності і закінчується в післяродовий період.
Рис. 12. Яєчник корови з жовтим тілом
А - загальний вигляд
В - розріз
1-жовте тіло
2 - фолікули
Жовте тіло вагітності виробляє гормон прогестерон на протязі всього періоду вагітності, однак найбільша функціональна активність спостерігається в першій половині вагітності.
3. Діагностика феноменів статевого циклу.
Статевий цикл - це складний нейрогуморальний процес, що супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і в усьому організмі самки від однієї стадії збудження до наступної.
Залежно від частоти прояву статевих циклів самок поділяють на поліциклічних і моноциклічних.
У поліциклічних (корова, свиня, кобила) статеві цикли повторюються в основному через три тижні. Цикли відбуваються до настання вагітності. Вівці належать також до поліциклічних тварин з статевим сезоном. У моноциклічних тварин статевий цикл спостерігається один або кілька разів на рік. Період статевого спокою тривалий. Такий статевий цикл властивий диким самкам і собакам.
В статевому циклі виділяють три основні стадії збудження гальмування і зрівноваження (статевого спокою).
Стадія збудження характеризується проявом чотирьох феноменів тічка, статеве збудження, статева охота, овуляція.
В стадію збудження всі рефлекси підкоряються статевим рефлексам до ослаблення або повного гальмування такого могутнього рефлексу, як харчовий.
Тічка - сукупність морфологічних і фізіологічних змін в статевих органах самки в період статевого збудження. У корів ознаки тічки такі витікання слизу з шийки матки і піхви, набухання, розслаблення і розкриття шийки матки, почервоніння піхви та шийки матки.
Статеве збудження - (загальна реакція) зміна в поведінці самки під час стадії збудження, яка виникає в звязку з дозріванням фолікула.
Статева охота - диференційована позитивна статева реакція самки на самця. Загальною ознакою охоти є „ рефлекс нерухомості «.
Овуляція - процес розкриття зрілого фолікула і виділення овоцита 2 порядку у воронку яйцепроводу.
3.1 Комплексний клініко - візуальний метод
Статеву охоту у корів визначають при огляді тварин, опитуванні обслуговуючого персоналу (доярок, тваринників). Цей метод в практиці тваринництва є найбільш поширеним. Оглядаючи тварин, виявляють такі ознаки охоти: неспокій, часте оглядання, мукання, переступання корови тазовими кінцівками, часте обмахування хвостом, втрата апетиту, зменшення надою молока. Під час статевої охоти збільшується температура тіла в межах 0,2-0,3 0С. Це можна визначити по сухості носового дзеркальця (відсутність крапель вологи).
Найбільш характерною ознакою охоти (виявляється тільки під час вільного руху тварин) - рефлекс нерухомості.
При огляді зовнішніх статевих органів видно набряк статевих губ, а із статевої щілини витікає слиз. В першій половині охоти він прозорий, безколірний, скловидний, а в другій половині об'єм його значно зменшується, він стає в'язким, мутнішає, з'являються пухирці повітря. Це ознаки характерні для оптимального часу осіменіння.
3.2. Біологічний метод визначення охоти
Корова в охоті допускає до себе інших корів протягом всього періоду охоти, але вона проявляє рефлекс нерухомості лише в другій половині охоти. Це і є фізіологічно найбільш оптимальним часом для осіменіння.
Спеціально оперованих самців-пробників використовуються на 1-1,5 години вранці і ввечері. При виявленні статевої охоти бугаєм-пробником корова в охоті зразу вилучається із стада і ставиться на витримку. Адже бугай пробник може бути лише біля неї і перестане виявляти охоту в інших корів стада. Біологічний метод виявлення охоти широко використовується в свинарстві та вівчарстві.
3.3. Вагінальний метод
Для визначення охоти цим методом корову фіксують в станку, зовнішні статеві органи піддають санітарній обробці, в піхвову порожнину вводять знезаражене піхвове дзеркало і проводиться огляд піхви. При вагінальному дослідженні виявляються такі ознаки: набряк і почервоніння (гіперемія ) слизової оболонки піхви, розетки шийки матки, зменшення складок слизової піхви. На дні порожнини піхви можна побачити значну кількість прозорого слизу. Вся слизова піхви блискуча, канал шийки матки розслаблений звисає шнурок слизу. При вагінальному дослідженні можна визначити першу та другу половину статевої охоти. Для першої половини характерне велике нагромадження в порожнині піхви (на дні ) і витікання із статевої щілини скловидного, безбарвного, прозорого слизу. В другу половину охоти кількість слизу починає зменшуватись і під кінець охоти на дні піхви не вдається виявити таке нагромадження слизу, яке спостерігається в першу половину. З каналу шийки матки звисає шнурок слизу, який змінюється. Він стає більш в'язким, липким, слабо мутніє, обов'язково має домішки бульбашків повітря. Це ознаки оптимального часу осіменіння.
3.4. Електрометричний спосіб
В слизу під час статевої охоти значно збільшується концентрація солей. У зв'язку з цим зменшується електроопірність та збільшується електропровідність. На основі встановленої залежності сконструйовано прилад Екстрометр-2. Приладом визначають електропровідності (електроопору) слизу статевого апарату, за величиною якого визначається фізіологічний стан тварини.
3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула
Ступінь розвитку фолікула визначають у корів при ректальному дослідженні. Пальпується спочатку правий яєчник, а потім лівий. Якщо на поверхні яєчника прощупується фолікул (пухирець) розміром (діаметром) 1,2 - 1,9 см, а при обережному натисканні пальцем стінка фолікула м'яко вдавлюється, відчувається рух фолікулярної рідини. Це вказує на зрілість фолікула і оптимальний час осіменіння.
Перший раз корову осіменяють зразу після виявлення в неї рефлексу нерухомості, друге осіменіння в одну охоту повторюють через 10 - 12 годин після першого. Якщо ознаки охоти продовжуються, осіменіння повторюють через кожні 10 - 12 годин до повного припинення охоти.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте загальну будову статевих органів самок - яєчників, яйцепроводів, рогів, тіла і шийки матки та інших.
2. Які фізіологічні процеси відбуваються в статевих органах самок (яєчниках, яйцепроводах, рогах і тілі і матки).
3. Назвіть особливості анатомії статевих органів самок різних видів сільськогосподарських тварин (яйцепроводів, тіла і рогів матки).
4. Опишіть будову та функції фолікула, дайте визначення овуляції.
5. Схарактеризуйте жовте тіло, його види, місце розміщення та роль.
6. Дайте характеристику стадій статевого циклу та їх феноменів.
7. Перерахуйте та дайте характеристику методи діагностики феноменів статевого циклу.
Заняття 4. Одержання сперми з використанням штучної вагіни
Мета заняття. Набуття практичних навиків складання та підготовки штучних вагін для взяття сперми від плідників різних видів сільськогосподарських тварин.
Питання:
1. будова штучної вагіни;
2. підготовка її для використання: складання, миття, знезараження, підготовка спермоприймача, обігрівання вагіни її змащування і нагнітання повітря;
3. правила і техніка використання штучної;
4. поводження з плідниками, умови запобігання їх агресивності, правила техніки безпеки під час роботи з ними;
5. порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм
6. методи підвищення відтворювальної здатності плідників;
7. привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело.
Обладнання і матеріали: штучні вагіни для взяття сперми від бугая, барана, жеребця, кнура; сім'язбірники скляні, поліетиленові, методичні рекомендації по темі роботи.
а) Теоретична частина
Одержання сперми - перший найістотніший захід у системі штучного осіменіння тварин, який повинен забезпечити нормальний прояв статевих рефлексів у плідників з виділенням повноцінного, незабрудненого еякуляту.
Технологія взяття сперми від плідників - складний процес від якого залежить спермопродуктивність плідника, його раціональне використання.
Найефективнішим є використання штучної вагіни, в якій відтворюються всі умови піхви самки.
Штучна вагіна - це простий прилад, в якому можна імітувати умови, необхідні для нормального прояву рефлексу еякуляції: температуру, тиск, стикання статевого члена з гладкою і слизькою поверхнею.
Схема і принцип будови штучних вагін однаковий для усіх видів тварин.
Основані частини штучної вагіни (рис. 13) - циліндра або корпус, в який вмонтовано кран, гумова тонкостінна еластична трубка - камера, разовий спермоприймач з поліетиленової плівки та гумові кільця.
Послідовність складання вагіни та підготовка її до роботи. Кожна операція підготовки штучної вагіни має важливе значення. Перед складанням вагіни перевіряють справність і цілісність її складових частин. Камеру й циліндр миють 3 %-ним розчином бікарбонату натрію, споліскують гарячою водою, насухо витирають чистим рушником або висушують.
Рис. 13 Умовні позначення:
1- гумова камера; 2- отвори для виходу води і повітря; 3- вода; 4-корпус; 5- фіксуючі резинові кільця; 6-поліетиленовий спермоприймач; 7- змішувач спермоприймача; 8- лінія термічної герметизації; 9- з'єднувальна муфта; 10-чохол-пробірка для відбору проб; 11-лінія відокремлення чохла-пробірки.
Гумову камеру (1) пропускають всередину корпусу (2) і натягують на циліндр гладенькою поверхнею у просвіт вагіни. Потім камеру на циліндрі закріплюють за допомогою гумових кілець (5). Складену штучну вагіну миють за допомогою йоржа 2-3%-ним розчином бікарбонату натрію. Після використання її опускають у бак із розчином фурациліну 1:5000, після чого миють содовим розчином, споліскують гарячою водою і насухо витирають чистим рушником, марлевою серветкою або висушують у спеціальній шафі.
До одного кінця вагіни за допомогою гумових кілець прикріплюють спермоприймач і вправляють його в циліндр. Після цього на обидва кінці вагіни надівають ковпаки з пергаментного паперу і стерилізують в автоклаві при температурі 105 С й тиску 0,5 атм. протягом 30 хв.
У простерилізованій вагіні з боку спермоприймача знімають ковпак, розпрямляють спермоприймач, а в міжстінний простір вливають 150-180 мл теплої води 55-60 С. Патрубок вагіни щільно закривають краном. В такому вигляді її зберігають у термостаті при 40-42 С до моменту використання.
Перед використанням штучної вагіни ковпак знімають, внутрішній простір змащують тонким шаром стерильного медичного вазеліну або синтетичним середовищем, а в міжстінний простір вагіни нагнітають повітря до змикання стінок камери. На час використання температура вагіни повинна бути 40-42 С, тиск 40-60 мм рт. ст.
Одержання сперми від бугаїв. Сперма у плідників виділяється в результаті прояву статевих рефлексів. Механізм виділення сперми плідників складний. Тому для правильної організації взяття сперми від плідників необхідно добре знати процеси, які відбуваються в організмі тварин під час природного спаровуння, що пов'язано із знанням статевих рефлексів.
У самців розрізняють наступні безумовні рефлекси: статевого потягу, обнімальний, ерекції, парувальний, еякуляції. Безумовні статеві рефлекси проявляються один за одним, закінчення попереднього дає початок прояву наступного. Гальмування останнього статевого рефлексу не допускає початку наступного.
Рефлекс еякуляції є складним безумовним рефлексом, у його здійсненні беруть участь різні групи м'язів і залоз. М'язи стінок придатків сім'яників і придаткових статевих залоз скорочуються під дією рухових нервів і забезпечують виділення сперми.
Для прояву рефлексів парувального та еякуляції необхідно, щоб статевий член доторкався до теплої і слизької поверхні вагіни при відповідному тиску.
Для збереження високої активності плідника сперму одержують завжди в один і той же час (не раніше 2 год. після годівлі та водопою).
Техніка взяття сперми. Взяття сперми ґрунтується на використанні спеціальних приладів (штучної вагіни) з урахуванням прояву у плідників статевих рефлексів. Для прояви рефлексу еякуляції в штучній вагіні створюють механічні та термічні умови, аналогічні умовам піхви самки в охоті.
Перед стрибком бугая - плідника витримують протягом 1-2 хв., щоб промивні секрети виділились на землю і не змішувались з спермою. Плідників інших видів витримувати не слід.
Як тільки плідник стрибне на підставну тварину, технік відводить статевий член плідника трохи вбік, спрямовує його в штучну вагіну, а правою рукою приставляє вагіну до таза підставної тварини, тримаючи вагіну похило під кутом 34 - 40° (в напрямку статевого члена). При цьому ні в якому разі не можна доторкатися до статевого члена бугая або барана, слід захоплювати тільки препуцій. У жеребця дотикання до статевого члена не гальмує прояву статевих рефлексів. Якщо штучна вагіна правильно підготовлена і своєчасно підставлена, плідник виділяє сперму, яка стікає в спермоприймач.
У жеребця і кнура ознакою еякуляції є ритмічні скорочення м'язів біля кореня хвоста. Садка у жеребця триває 1 - 2 хв., у кнура 7-12 хв.
Якщо під час садки температура у вагіні знизилась до 36-37°С, виділення сперми може не бути.
В разі неправильної підготовки вагіни (низька або, навпаки, висока температура, внутрішня камера мало змазана, недостатній тиск повітря), або при неправильному положенні вагіни плідник не виділяє сперми. У таких випадках перевіряють правильність підготовки вагіни й усувають виявлені недоліки. Сперму від баранів беруть «на вівцю «, від жеребців - «на кобилу», фіксуючи її парувальною шлеєю, від кнурів - тільки з використанням чучела (рис. 14).
Як правило сперму, у вагіну беруть у манежі, який повинен мати спільні стіни з мийною кімнатою, боксом для підготовки штучних вагін та лабораторією.
Площа манежу для бугаїв мусить бути не менша за 80--100 м2, жеребців - 50 м2, баранів і кнурів не менша за 20 м2.
Підлогу роблять з м'якого асфальту з насічкою, щоб плідники не ковзалися. Стіни фарбують світлою олійною фарбою, а до висоти 1,5 м облицьовують глазурованими плитками.
У манежі має бути добре природне та електричне освітлення, центральне опалення, водопровід для миття підлоги та стін.
Станок для взяття сперми розміщують так, щоб шляхи, яким підводять бугаїв і яким проходить технік, що бере сперму, не перетиналися.
Для взяття сперми від баранів використовують спеціальний станок («вилку»).
Для кнурів-плідників манеж розміщують окремо. Площею 20-25 м2, оскільки запах від кнурів може гальмувати статеві рефлекси у плідників інших видів.
На стінах або на стелі манежу підвішують бактерицидні лампи.
Поряд з манежем (або всередині його біля однієї з його стін) обладнують стерильний бокс для остаточної підготовки штучних вагін. Площа боксу - не менш за 3 м2. Двері між боксом і манежем повинні бути завжди закриті.
Поміж боксом і стерилізаційною кімнатою розміщують у прорізі стіни шафу-термостат. Знезаражені вагіни подають із стерилізаційної кімнати у верхнє відділення шафи, де підтримується температура 40-42°С.
У лабораторії проводять оцінку, розведення, розфасування і попереднє охолодження сперми.
У стіні, яка відокремлює лабораторію від манежу, є вікно із «шлюзом» (обертовим диском, поділене ним на кілька секторів) для передачі спермоприймачів з спермою.
У лабораторії окремо обладнують робочі місця: 1. - оцінки сперми під мікроскопом; 2. - визначення концентрації сперміїв; 3. - розведення сперми.
Якщо на племпідриємстві застосовують низькотемпературне заморожування сперми, то треба мати для цього спеціальну лабораторію, розміщену у трьох кімнатах. У першій кімнаті провадять попереднє охолодження (адаптацію та еквілібрацію) сперми, її розфасування, запаювання і маркування ампул та капілярів. Друга кімната - зала для низькотемпературного заморожування, де розміщують потрібне обладнання для заморожування. І нарешті, в окремому приміщенні встановлюють сховища для замороженої сперми. Вікна цього приміщення виходять на північний бік.
Приміщення для плідників краще будувати на відстані 20-30 м від манежу і сполучати з ним асфальтованими доріжками.
4. Поводження з плідниками, умови запобігання їх агресивності, правила техніки безпеки під час роботи з ними.
Відповідальність за безпеку праці персоналу, який доглядає плідників, покладається на керівників підприємства. Вони зобов'язані організувати навчання, створювати відповідні умови і здійснювати контроль за тим, як працівники дотримуються правил безпеки.
При невмілому (грубому або боязкому) поводженні з плідниками у них виховується буйна поведінка, яка є небезпечною для людей. Так при грубому поводженні, болючих ветеринарних процедурах, неграмотній або невмілій експлуатації, недосконалій технології плідник змушений проявляються захисні рефлекси - тварини стають агресивними. Для профілактики агресивності потрібне спокійне і впевнене поводження з плідниками.
Молодим бугайцям вставляють носові кільця. Водити плідників слід тільки за допомогою палиці-водила. Працівники, що їх доглядають повинні бути ознайомлені з особливостями поведінки тварин, основними правилами догляду і з технікою безпеки.
Захисні рефлекси плідників, особливо бугаїв, проявляються на грубе поводження, побої, неправильне використання штучної вагіни, часті ветеринарні обробки тощо. Скотар завжди повинен бути обережним. Поводження з бугаями повинно бути сміливим і лагідним. Їх дуже дратують запахи спиртного, одеколону, часнику, цибулі тощо. Дуже буйних тварин вибраковують.
В манежі роблять захисні огорожі з вертикальних металевих труб товщиною 7-10 см, висотою близько 150 см. Відстань від стіни до труб - 1 м, а між трубами -- 0,4 м.
Станок для взяття сперми або чучело ставлять так, щоб шляхи техніка і бугая не перехрещувались, було зручно брати сперму і при необхідності можна втекти за огорожу.
Лікування хворих тварин і ветеринарні обробки слід проводити в спеціальному станку з надійною фіксацією. Ні в якому разі цього не можна робити у манежі, де беруть сперму, в присутності техніка по взяттю сперми і обслуговуючого робітника.
Рекомендують систематично чистити лоб, шию, потилицю бугая, щоб він менше чухався і не привчався до цього. Прив'язь, перегородки, загони мають бути міцними. При перевезенні бугаїв або жеребців борти машин нарощують до висоти не менше 80 см.
Забороняється дратувати плідників, кричати на них, бити, допускати до них сторонніх осіб, грубо тягнути за носове кільце, підходити близько до голови буйних тварин з боку стійла.
5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм.
Негативна індукція, або період зовнішнього гальмування статевих рефлексів, виникає у плідників під впливом нових, незвичних подразників: вигляд незнайомого приміщення, техніка в халаті або інших людей, незвичні звуки, надмірне освітлення тощо. Таке відбувається, коли їх уперше приводять в манеж. Для запобігання цьому явищу плідників слід обережно і поступово привчати до обстановки манежу при одноманітних умовах, без сторонніх осіб і зайвих розмов. Привчати нових плідників до взяття сперми на штучну вагіну необхідно в присутності інших плідників в манежі. Через деякий час завдяки ознайомлювальному рефлексу плідник звикає до нової обстановки, повністю проявляє статеві рефлекси і виділяє сперму в штучну вагіну. Одноманітність обстановки в манежі поступово пригнічує нервову систему плідника. Він стає в'ялим, сонливим, не виявляє статевої активності, зовсім не робить садок. Наступає охоронне, внутрішнє гальмування статевих рефлексів. Таке явище частіше спостерігається у бугаїв.
Враховуючи це, слід періодично змінювати обстановку в манежі та умови, які передують взяттю сперми від плідника. Можна змінювати підставних тварин або покривало на чучелі. Технік міняє халат. Позитивно впливає прийом, коли бугая ведуть повільно за іншими тваринами для збудження перед манежем, періодично заводять плідника в манеж і виводять з нього.
Диференціювальне гальмування викликають неправильно підготовлена штучна вагіна, біль, порушена техніка роботи, грубість з плідником. При взятті сперми не слід ставити в станок великих, широких підставних тварин та використовувати широкі чучела.
У бугаїв може виникати згасальне гальмування статевих рефлексів на інших тварин, з якими його утримують в одному приміщенні. Воно відбувається, коли умовні статеві рефлекси не підкріплюються безумовним рефлексом - садкою.
При значному проміжку часу між приведенням бугая в манеж і садкою у нього відбувається гальмування запізнілого рефлексу. У жеребців воно спостерігається при частому використанні. Бугаїв при такому гальмуванні рекомендують виводити з манежу на 5--10 хв. і заводити на повторну садку.
Виходячи з вчення І. П. Павлова, для підтримання нормальної статевої активності плідників необхідні різноманітні умови при садках і зміна процесів збудження і гальмування. Адже висока статева активність самців при вільному спаровуванні зумовлюється постійною зміною обстановки.
6. Методи підвищення відтворювальної здатності плідників.
Міцне здоров'я плідників, висока якість сперми та тривалість експлуатації забезпечуються системою вирощування плідників, яка спрямована на формування тварини як самця. Для цього необхідно створити оптимальні умови утримання, повноцінну годівлю (в залежності від періодів вирощування), проводити систематичний моціон, дотримуватись фізіологічно обґрунтованого режиму використання.
Найважливішим фактором одержання високоякісної сперми є повноцінна годівля плідників. Норми годівлі племінних бугаїв визначають на кожен місяць з урахуванням живої маси, вгодованості, режиму використання, біохімічного складу крові. При повноцінній годівлі режим використання бугаїв залежить від віку та розвитку тварини. Так у віці 9-10 місяців еякулят беруть через кожні 12 днів; у 11-18 міс. - один еякулят через 6 днів; у 19-24 - два еякуляти через 6 днів; у 25-36 міс. - два еякуляти через чотири дні; у 36-40 міс. - два еякуляти (дуплетна садка) через три дні.
Порушення зооветеринарних правил при утриманні і використанні плідників призводить до імпотенції. Для її профілактики можна застосовувати обмивання мошонки водою 20-25 °С і масаж сім'яників, які проводять в дні взяття сперми протягом 5-10 хвилин.
Особливо негативно впливає на стан плідника проведення недостатнього моціону, що призводить до зниження апетиту, погіршення загального стану здоров'я, внаслідок чого знижується статева активність та якість спермопродукції.
Для профілактики онанізму у плідників молодих бугаїв їх слід більше навантажити активним моціоном та регулюванням садок. Бугаї частіше онанують вранці після вставання. В цей час їм необхідно дати хороший корм або швидко вивести плідника на прогулянку. Перешкодити цій звичці можна різким криком на бугая або навіть легким ударом.
7. Привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело.
Методика привчання бугаїв-плідників до садки на механічне чучело вимагає дотримуватись певних умов.
Не можна отримувати сперму на підставну тварину від бугая, що привчили до садки на механічне чучело.
Для закріплення умовних рефлексів при взятті сперми на механічне чучело слід суворо слідкувати за його справністю, не допускати шуму в манежі і грубої поведінки з твариною. Вироблення статевих рефлексів у бугаїв слід проводити в період 8 -12 місячного віку. Суворо дотримуватись інтервалу між садками між першою і другою - 10 хв., другою і третьою - 10 -15хв. При цьому необхідно слідкувати, щоб в період між садками плідник находився в постійному русі.
В період привчання бугаїв, що відмовляються від садки на механічне чучело, їх щоденно приводять в манеж під час отримання сперми на механічне чучело від інших плідників, а потім надають їм можливість самим зробити садку. У випадку, якщо на племпідриємстві отримують сперму на підставну тварину їх необхідно перевчити. Для бугаїв, що тривалий час відмовляються від садки на механічне чучело, необхідно застосовувати стимуляцію, яка полягає в наданні можливості пліднику зробити двох або трьохразову холосту садку на підставну тварину, що накривається полімерною накидкою. При цьому на початку садки його знімають з підставної тварини не допускаючи можливості прояву рефлексу еякуляції. Після двох трьох підходів підставну тварину виводять з манежу, а сперму отримують на механічне чучело, що поставили на її місце. Під час привчання плідника на механічне чучело і в послідуючій його експлуатації не допускається отримання від нього сперми на підставну тварину. Привчання необхідно проводити щоденно до отримання позитивного результату, після чого плідник переводиться на встановлений на підприємстві режим використання.
...Подобные документы
Біологічні особливості сільськогосподарських птахів. Анатомо-фізіологічна будова статевих органів самців птахів. Методи отримання сперми у самців сільськогосподарських птахів, її розбавлення та зберігання. Економічна ефективність штучного осіменіння.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2016Підготовка робочого місця, інструментів, приладів і самок до осіменіння, його час і кратність. Ректо-цервікальний або цервікальний спосіб осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки. Осіменіння свиней фракційним способом. Штучне осіменіння птиці.
методичка [8,2 M], добавлен 24.04.2016Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Опис сільськогосподарської технології вирощування кроликів, як найбільш скороспілих сільськогосподарських тварин тих, що мають коштовне дієтичне м'ясо і хутрову сировину при незначних витратах праці і кормів: вміст, годування і розмноження кроликів.
реферат [11,1 K], добавлен 14.10.2010Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості
курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013Основні причини малочисельного опоросу племінних свиноматок. Хвороби інфекційної та незаразної етіології, що призводять до неповноцінності кнура-плідника або його сперми. Основні помилки в технології штучного осіменіння та гормональної стимуляції охоти.
презентация [4,3 M], добавлен 13.07.2015Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.
реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010
