Технологія відтворення сільськогосподарських тварин
Анатомія, фізіологія, будова і функції статевих органів сільськогосподарських тварин. Способи одержання сперми, органолептична і мікроскопічна оцінка її якості. Лабораторні методи оцінки сперми. Технологія і організація штучного осіменіння тварин і птиці.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2017 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Питання для самоконтролю
1. Будова штучної вагіни та послідовність її складання.
2. Статеві рефлекси самців їх послідовність.
3. Методика взяття сперми від бугая.
4. Правила поводження з плідниками.
5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм.
6. Методи підвищення відтворювальної здатності плідників.
7. Методика привчання бугаїв плідників до садки на механічне чучело.
8. Вимоги до приміщень для взяття сперми.
Заняття 5. Інші способи одержання сперми
Мета заняття. Вивчити інші способи взяття сперми від плідників різних видів сільськогосподарських тварин та птиці.
Питання:
1. Взяття сперми від жеребців за допомогою спермо збирача.
2. Фістульний спосіб.
3. Масаж ампул сім'япроводів.
4. Електроеякуляція.
5. Хірургічний спосіб.
6. Маструбація.
7. Взяття сперми у птахів.
Взяття сперми від жеребців за допомогою спермо збирача. Спермозбирач являє собою мішок з тонкої гуми, в якому на відкритому кінці є тверде гумове кільце. Перед взятям сперми спермоприймач миють дезінфікують і змазують всередині вазеліном. Перед садкою спермо приймач нагрівають у теплій воді (50-60 оС), стежачи щоб жодна крапля води не потрапила всередину гумового мішка.
Як тільки жеребець стрибне на кобилу, теплий спермозбирач накладають на відведений вбік статевий член жеребця, однією рукою щільно охоплюють його біля основи, а другою біля головки, притискаючи статевий член до крупа кобили. Якщо спермозбирач не встигне охолонути, жеребець виділить у нього сперму. Виливши сперму в мензурку, спермозбирач відразу ж відмивають від вазеліну.
Фістульний спосіб розроблено X. І. Животковим для взяття сперми від жеребців. Жеребцеві хірургічним способом роблять фістулу сечостатевого каналу, яка відкривається у промежині, нижче від відхідника. Під час природної садки жеребець виділяє сперму крізь фістулу у підставлену посудину. Спосіб цікавий тим, що при його використанні можна взяти сперму, вільну від мікроорганізмів.
Масаж ампул сім'япроводів застосовують для взяття сперми від бугаїв-плідникїв, що з якихось причин (захворювання ніг, старість) не можуть стрибати на підставних тварин. Перед масажем до бугая підводять корову в охоті, щоб викликати статеве збудження і наповнення ампул сперміями. Потім у пряму кишку бугая вводять на глибину 20-25 см чисто вимиту руку, змазану вазеліном, з обрізаними, нігтями.
Звільнивши кишку від калових мас, обмацуванням знаходять через нижню стінку прямої кишки ампули сім'япроводів і міхурцевидні залози, що лежать-на шийці сечового міхура, й обережно масажують їх погладжуванням спереду назад протягом 2-3 хв. Сперма виділяється з препуція у підставлений стаканчик без ерекції статевого члена. Щоб сперма не забруднилася, треба обмити і підстригти волосся на препуції.
Електроеякуляція застосовується у баранів та бугаїв і полягає у подразненні нервової системи самця переривчастим електричним струмом низької напруги і малої сили, внаслідок чого самець, виділяє сперму.
У пряму кишку бугая вводять на глибину до 30 см (а для барана на 7-8 см) електроди у вигляді чотирьох металевих пластинок по 28 см завтовшки, укріплених на твердому стержні з ізолюючого матеріалу (електроеякулятор). Іноді електроди мають вигляд мідних кілець, які чергуються з ізолюючими кільцями з ебоніту.
Подразнення здійснюють періодичним замиканням на 5 с і розмиканням на 5-10 с електричного кола, яким надходить струм напругою від 8 до 30 В і силою .0,6-0,7. А для бугаїв і відповідно 2-6 В і 2 мА для барана. При цьому потрібна велика обережність, оскільки дія струмом високої напруги може призвести до загибелі плідника.
Хірургічний спосіб взяття сперми полягає в добуваннії сперміїв з придатків сім'яників кастрованого (або забитого) плідника. У деяких випадках цей спосіб дуже корисний. Таким способом, наприклад, брали сперму від диких баранів-архарів при виведенні нової цінної породи овець архаромериносів, оскільки тут не міг бути використаний ніякий інший спосіб.
Мастурбація (механічне подразнення статевого члена) може бути застосована при взятті сперми у собак і лисиць.
Взяття сперми у самців сільськогосподарських птахів.
У півнів сперму беруть, масажуючи нижню частину тіла півня у ділянці живота і поперекову частину спини. Масаж роблять одночасно двома руками. Коли півень піднімає хвіст, технік великим і вказівним пальцями злегка погладжує задню частину живота півня і, стискуючи клоаку пальцями, бере сперму у поліетиленовий або скляний спермоприймач, який тримає правою рукою. Спермоприймач попередньо нагрівають до температури 39°. Можна - користуватися двостінним спермоприймачем, у який наливають теплу (30°) воду.
Подібно до цього можна брати сперму від індиків, але потрібні два робітники. Помічник техніка притримує індика на столі лівою рукою, погладжує нижню частину індика від грудної клітки вздовж лобкових кісток у напрямі хвоста. Потім технік натискує пальцями на клоаку самця з обох боків, що призводить до виділення сперми у підставлений спермоприймач.
Сперму від гусаків беруть електричним спермозбирачем або спермо збирачем. Внаслідок масажу живота і клоаки відбувається ерекція статевого члена. Сперма засмоктується у спермоприймач по трубці, з'єднаній з вакумом насосом.
Питання для самоконтролю
1. За допомогою якого способу отримують сперму від жеребців.
2. Як відбувається взятя сперми за допомогою елекроеякуляції.
3. Як проводять масаж ампул сім'япроводів.
4. Взятя сперми у сільськогосподарських птахів.
Заняття 6. Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми
Мета заняття. Набути практичні навики проведення органолептичної та мікроскопічної оцінки якості сперми.
Питання:
1. методика проведення оцінки сперми за зовнішніми ознаками;
2. особливості методики мікроскопічної оцінки якості сперми (активність, концентрація сперматозоїдів в 1 мл.)
Частина 1. Органолептична оцінка
а) Теоретична частина
Сперму, яку отримують в умовах виробництва, обов'язково досліджують на придатність до використання. Оцінка якості сперми є важливою ланкою у технологічному процесі в племоб'єднаннях і пунктах штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Від якісних показників сперми у значній мірі залежить ефективність штучного осіменіння. Звичайно кінцевий висновок про якість сперми можна мати тільки після дослідження на запліднювальну здатність сперміїв, тобто тоді, коли осіменінні самки дадуть приплід або повторно прийдуть в охоту. Слід особливо підкреслити, що для повної характеристики сперми недостатньо визначити якийсь один показник, а потрібно дослідити її всебічно. Після отримання еякуляту визначають об'єм і досліджують його за кольором, запахом та консистенцією. Кожний еякулят оцінюють окремо.
Нормальна сперма барана біла з жовтуватим відтінком, сперма бугая - біла, іноді з жовтуватим відтінком, сперма жеребця і кнура - сірувато-біла (схожа за кольором на молоко, дуже розведене водою).
Рожевий або червонуватий колір сперми свідчить про домішки крові, яка потрапила до неї внаслідок свіжої травми статевих органів. Яскраво-червоного кольору сперма набуває при свіжих розривах капілярів сечостатевого каналу, буро-червоного при застарілих травмах.
Буруваті пластівці в спермі або зеленувате її забарвлення свідчать про домішки гною. Пластівці з'являються при запальному процесі в придаткових статевих залозах. Домішки сечі надають спермі інтенсивного жовтого кольору.
Нормальна сперма у більшості тварин не має запаху, тільки у барана вона пахне жиропотом. Наявність неприємного, гнильного запаху свідчить про запальний процес у статевих органах плідника.
Запах сечі в спермі кнура вказує на її забруднення. Сперма з патологічними включеннями і гнильним запахом, а також з наявністю трихомонад непридатна для осіменіння.
Консистенція сперми залежить переважно від насиченості її сперміями. Нормальна сперма барана подібна за консистенцією до сметани, сперма бугая - до молока, сперма жеребця і кнура має водянисту консистенцію.
Об'єм еякуляту барана і бугая можна вимірювати за допомогою піпетки, шприца, градуйованої пробірки чи колби, а об'єм сперми жеребця або кнура - градуйованим циліндром чи мензуркою. Усі вимірювальні посудини мають бути простерилізовані й нагріті до температури 30°С.
В умовах виробництва об'єм еякуляту бугаїв-плідників визначають шляхом його зважування на вагах марки ВЛКТ-500. Вага даної марки обладнана механізмом компенсації тари і зважує з точністю до 1 г. Середній об'єм еякуляту бугаїв-плідників складає 4-6 мл, баранів-плідників 1-1,5 мл.
Об'єм еякуляту кнура визначають після відділення секрету куперових залоз. Для цього отриману сперму фільтрують через 3-4 шари стерильної марлі в теплу мірну мензурку. Кнурі виділяють за одну садку до 500 мл сперми, а в деяких випадках - до1000 мл.
б) Практична частина
Завдання. Провести органолептичну оцінку сперми бугая, барана.
Матеріали та обладнання. Свіжеотримана сперма барана і бугая, мензурки градуйовані, фільтрувальний папір, вага ВЛКТ-500, стерильна марля, лійки.
Хід роботи. Свіжовзяту сперму оцінюють за такими показниками: колір, наявність побічних домішок (кров, гній), запах, об'єм.
Сперму бугаїв-плідників отримують в поліетиленові сім'язбірники, її об'єм визначають шляхом зважування на вагах ВЛКТ-500 з точністю до 1 г. Визначена маса перераховується в мл (1г=1мл).
Об'єм сперми баранів-плідників визначається (в основному) по градуйованій шкалі, яка нанесена на скляному сім'язбірнику. Коли така шкала відсутня, то еякулят переливають в стерильну, теплу, градуйовану мензурку.
Визначення об'єму еякуляту кнурів проводиться після його фільтрування через 3-4 шари стерильної марлі в теплу мензурку. Фільтрацію проводять з метою видалення зерноподібного секрету куперових залоз.
В подальшому еякулят оцінюють за кольором, консистенцією та наявністю побічних домішок за методикою, що викладена вище. Після закінчення оцінки робиться висновок про придатність сперми для використання, результат записується в зошит.
Частина 2. Визначення активності сперми.
а) Теоретична частина
Активність сперміїв (рухливість) є одним з найбільш важливих показників при оцінці сперми. Визначають її під мікроскопом і враховується вона на всіх станціях і пунктах штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.
Перевірка сперми на активність перед розведенням та кожним осіменінням є виключно обов'язковою вимогою. Основною ознакою сперми високої якості є прямолінійно-поступальний рух сперміїв, що зумовлює запліднення яйцеклітини. В залежності від функціональних властивостей сперматозоїди можуть мати інші види руху: манежний - рух по колу, коливальний - переміщення на одному місці.
Встановлено, що на активність сперміїв впливають різні фактори: температура, пора року, середовище.
Сперма, в якій відсутні спермії з прямолінійно-поступальним рухом, непридатна для осіменіння. Якщо в спермі немає зовсім сперматозоїдів, то таке явище називається аспермією.
Оцінку сперми за активністю проводять окомірне під мікроскопом (збільшення в 100-180 разів) при температурі 38-40°С на столику Морозова.
Активність сперміїв оцінюють за десятибальною шкалою. Вищу оцінку (10 балів) отримує сперма, в якій практично всі сперматозоїди мають прямолінійно-поступальний рух. При оцінці 9 балів таких сперміїв - 90%, 8 балів - 80%, 7 балів - 70%. Спермії з іншими видами рухів вважаються умовно мертвими.
Свіжовзяту сперму бугаїв допускають до використання з активністю 8 та більше балів.
Заморожену сперму биків-плідників оцінюють після розморожування, її активність повинна складати не менше 4 балів.
Однак, розморожена сперма високоцінних бугаїв покращувачів, що використовується в племінних господарствах, допускається до використання з активністю не менше 3 балів.
Визначення активності сперми кнурів проводиться за цією ж методикою. Однак, досліджують її при 200-300-разовому збільшенні мікроскопа і температурі 40°- 42°С. До розведення і зберігання допускається сперма з активністю не менше 7 балів.
б) Практична частина
Завдання. Визначити активність сперми бика та барана.
Матеріали та обладнання. Свіжо взята та заморожена сперма бика та барана; мікроскопи, термостолики Морозова; предметні та накривні скельця; скляні палички; фільтрувальний папір; активатор АЗСУ 3.1.
Хід роботи. Заморожену сперму бика або барана розморожують в активаторі АЗСУ 3.1. за загальноприйнятою мето дикою.
Краплю сперми барана або бика наносять на предметне скельце, що лежить на термостолику, накривають покривним і досліджують при відповідній температурі (38-40°С; 40-42°С).
В полі зору мікроскопа на око визначають відсоток сперміїв з активним поступальним рухом. Наприклад, в полі зору мікроскопа сперматозоїдів з прямолінійно-поступальним рухом 90%.
Відповідно сперму можна оцінити балом 9. Коли всі або майже всі спермії рухаються поступально, ставлять бал 10.
Спермії з манежним і коливальним рухом при оцінці не враховуються. При наявності сперміїв тільки з коливальним рухом сперму оцінюють буквою К, при наявності тільки манежного руху - буквою М. Нерухомість всіх сперміїв позначається буквою Н (некроспермія).
В свіжоотриманій доброякісній спермі барана і бика 80-90%, а в спермі жеребця і кнура 60-80% сперміїв рухаються поступально. Потрібно відрізняти манежний рух від поступально-прямолінійного. Для цього необхідно прослідкувати за рухом декількох сперміїв в полі зору мікроскопа. Разом з тим необхідно манежний рух відрізняти від вихрового, який спостерігається в свіжоотриманій густій спермі барана і бика з великою активністю сперміїв.
Рис. 14. Вихороподібний рух сперміїв барана
В густій спермі сперматозоїди розміщуються паралельно і хвости їх рухаються ритмічно, в такт. Маса одночасних ударів хвостів створює вихороподібний рух в рідині. В густій якісній спермі баранів вихороподібний рух видно простим оком: це явище вказує на високу якість сперми.
Висновки про якість сперми записуються в зошит.
Питання для самоконтролю
1. Оцінка сперми за зовнішніми ознаками (органолептична оцінка): об'єм, колір, запах, консистенція.
2. Домішки сперми.
3. Мікроскопічна оцінка сперми: визначення концентрації і активності.
4. Який колір має сперма плідників в нормі.
5. Основні показники свіжоотриманої сперми (нативної) придатної для використання.
6. Що ви розумієте під особливостями сперми різних видів тварин.
Заняття 7. Дія на чоловічі статеві клітини факторів навколишнього середовища
Мета заняття. Вивчити вплив факторів навколишнього середовища на спермії.
Питання:
1. іонний склад середовища;
2. реакція середовища;
3. дія світла;
4. температура;
5. осмотичний тиск.
Зовнішнім середовищем для сперміїв є насамперед рідка фаза сперми - плазма. Зміни, що відбуваються у плазмі, позначаються на властивостях і життєдіяльності сперміїв. Із багатьох фізико - хімічних факторів значно впливають на спермії осмотичний тиск, іонний склад та реакція середовища, буферність, температура, дія світла, дезінфікуючі речовини тощо.
Іонний склад середовища відіграє важливу роль у життєдіяльності сперміїв. Наявність спермі великої кількості солей несприятливо позначається на виживаності сперміїв. Катіони солей нейтралізують негативний електричний заряд сперміїв, внаслідок чого відбувається аглютинація клітин (склеювання між собою), які втратили заряд. Аглютинація відбувається і в кислому середовищі, що містить велику кількість катіонів водню, і при наявності багатовалентних катіонів кальцію, магнію, алюмінію, які мають подвійний і потрійний електричні заряди. Щоб такі катіони не потрапляли в сперму, при її розбавленні і зберіганні застосовують скляний або полімерний посуд.
Реакція середовища - вміст в ньому іонів водню. Від реакції середовища значною мірою залежить перебіг біохімічних процесів у сперміях. Слабко лужне середовище стимулює обмінні процеси, внаслідок чого підвищується рухливість сперміїв, кисле - гальмує. Міцні кислоти та луги порівняно у невеликих концентраціях убивають сімяні клітини.
Свіжа сперма бугая і барана має слабко кислу (рН = 6,7-6,9), сперма кнура і жеребця - слабко лужну (рН=7,2-7,6). Зміщення реакції середовища у свіжій спермі до рН = 6,5-6,8 свідчить про високу життєздатність сперміїв.
Дія світла. Розсіянне денне світло, світло електричних і гасових ламп при короткочасній дії не впливає на життєздатність сперміїв. Проте зберігати спермії потрібно тільки в темряві. Пряме сонячне проміння, а також проміння бактерицидних ламп ушкоджує спермії або призводить до їх загибелі. Тому на станціях і пунктах штучного осіменіння сперму оберігають від попадання прямих сонячних променів, завішуючи вікна марлевими занавісками.
Температура - один з найважливіших факторів життєздатності сперміїв. Від неї залежать обмінні процеси в клітинах. Як правило ці процеси прискорюються при підвищенні температури до певного значення і сповільнюються при її зниженні. Оптимальною температурою для життя і збереження сперміїв є температура тіла тварин.
Спермії тварин можуть без шкоди для себе переносити зниження температури до 0 о С, а при спеціальній обробці сперми - і до температур, близьких до абсолютного нуля (-273 о С), відновляючи після нагрівання свою рухливість і запліднюючу здатність.
Однак, при швидкому охолодженні спермії гинуть, або ушкоджуються. Таке явище називається холодовим ударом сперміїв. Так, при швидкому охолодженні сперми від 38 до 0 о С гинуть майже всі спермії. Тому, на плем підприємствах та пунктах штучного осіменіння температура приміщення, де проводиться робота з спермою, не повинно бути нище 18 о С.
Осмотичний тиск зумовлюється кількістю молекул або іонів, розчинених речовин в одиниці об'єму сперми, тобто цей показник прямо пропорційний кількості розчинених солей і цукрі у плазмі і протоплазмі сперміїв. Для нормальної життідіяльності сперміїв необхідно, щоб осмотичний тиск зовнішнього середовища, у якому знаходяться клітини, відповідав осмотичному тиску всередині сперміїв. Розчини, осмотичний тиск яких дорівнює тиску у сперміях, називається ізотонічним. Розчини з підвищеним осмотичним тиском називаються гіпертонічними, а із зниженим - гіпотонічними. У цих розчинах спермії ушкоджуються або гинуть. Це пояснююється тим, що мембрана спермія за своїми фізико-хімічними властивостями є напівпроникною, тобто крізь неї вільно проходить вода. Тому в гіпотонічних розчинах спермії набрякають за рахунок води, яка швидко проникає в середину клітин, і вони гинуть. В гіпертонічних розчинах навпаки, вода швидко виходить із спермія, протоплазма його зневоднюється і він зморщується. Як в гіпо- так і вгіпертонічних розчинах спермії гинуть внаслідок ушкодження тонких субмолекулярних структур клітин.
Питання для самоконтролю
1. Як називають розчини з пониженим, нормальним і підвищеним осмотичним тиском?
2. Температурний шок сперміїв і методи боротьби з ним?
3. Перерахуйте фактори, що впливають на спермії?
Заняття 8. Визначення концентрації сперматозоїдів у спермі
Мета заняття. Навчитись визначати концентрацію сперматозоїдів в 1 мл сперми та загальну їх кількість еякуляті.
Питання:
1. визначення концентрації статевих клітин в 1 мл еякуляту за допомогою камери Горяєва; оптичних стандартів; фотоелектроколориметром (ФЕК);
2. провести розрахунок загальної кількості сперматозоїдів в еякуляті.
а) Теоретична частина
Концентрація сперміїв - це їх кількість в одиниці об'ємів. Вона визначається в мільярдах або мільйонах різними методами: в камері Горяєва; за допомогою стандартів, розроблених Г.В. Паршутіним і Е.Ю.Румянцевою; фотоелектроколориметром (ФЕК).
Найбільш простим та доступним для визначення концентрації сперміїв є метод за допомогою фотоелектроколориметра. Принцип роботи приладу полягає в тому, що на червоному світлофільтрі через кювету з досліджуваною спермою пропускають пучок світла, який потрапляє на фотоелемент, з'єднаний з гальванометром.
На шкалі приладу величина відхилення стрілки обернено пропорційна концентрації сперміїв. Кількість сперматозоїдів в досліджуваній спермі визначають за попередньо складеною градуювальною кривою.
Рис. 15. Лічильна камера Горяєва:
1 - скло камери;
2 - опорні площадки;
3 - роздільні колобки;
4 - накривне скельце;
5 - сітка Горяєва.
Концентрація сперміїв можна визначається також за допомогою камери Горяєва. Лічильна камера являє собою пластину з товстого скла з нанесеними на неї поперечними колобками (3), що утворюють три площадки (рис. 15).
Рис. 16. Сітка Горяєва:
1 - великий квадрат;
2 - малий квадрат.
Середня площадка (рис. 15) повздовжнім колобком розділена на дві, на кожній з яких вигравірувані дві сітки (5), що складаються з малих та великих квадратів. На 0,1 мм вище середньої площадки по обидві сторони від неї розміщені дві опорні площадки (2), на які щільно притирається накривне скло (4) до появи в місці стикання скелець райдужних (Ньютонових) кілець. Таким чином, між середньою площадкою і покривним склом утворюється щілиноподібний капілярний простір - це і є камера, що наповнюється спермою.
При роботі з камерою її робочі поверхні повинні бути чистими і сухими.
Сітка Горяєва (рис.16) складається з 225 великих квадратів, 25 з яких розграфлені на малі квадрати ( по 16 разом). Підрахунок кількості сперміїв проводиться по діагоналі сітки Горяєва в 80 малих квадратиках.
б) Практична частина
Завдання. Підрахувати кількості сперміїв у лічильній камері Горяєва.
Матеріали та обладнання: сперма; мікроскопи; лічильні камери; меланжери для підрахунку лейкоцитів; шліфовані накривні скельця; 3% розчин хлористого натрію; дистильована вода; спирт; фільтрувальний папір.
Хід роботи. Перед початком роботи лічильну камеру та накривне скельце протирають чистою сухою серветкою і притирають накривне скельце до опорних площадок до появи райдужних кілець Ньютона.
На верхній кінець змішувача одягають гумову трубку. Набирають в нього розморожену сперму бика до відмітки 0,5. Потім в цей же змішувач додають засмоктуванням 3% розчин хлористого натрію до відмітки 101.
В гіпертонічному розчині хлористого натрію спермії стають нерухомими, що полегшує їх підрахунок. Затискують два кінці змішувача і струшують його протягом 1-2 хвилин. Коли сперма рівномірно змішалась з розчином, 2-3 краплини її випускають щоб виділити з піпетки розчин, не змішаний з спермою.
Наступну краплю сперми швидко наносять на край накривного скельця. Переносять камеру на предметний столик мікроскопа і підраховують кількість сперматозоїдів при збільшенні в 400 разів. В полі зору вміщується один великий квадрат.
Сперматозоїдів підраховують у 80 малих квадратах, тобто у 5 великих. Рахують тільки ті спермії, головки яких лежать всередині квадратів або розміщені на верхній і нижній межі квадрата, не звертаючи увагу на розміщення їх хвостів (рис. 17).
Для більш високої якості визначення концентрації статевих клітин їх рахують в камері два рази. Після закінчення підрахунків додають кількість сперміїв в п'яти великих квадратах.
Рис. 17. Порядок підрахунку сперматозоїдів
Концентрацію (С) сперматозоїдів визначають за формулою:
,
де
n - число підрахованих сперміїв;
D - ступінь розбавлення;
P - глибина лічильної камери (0,1 мм);
H - кількість малих квадратів, в яких проводився підрахунок.
Число 400 введено для перерахунку на квадратні міліметри, а 1000 - для перерахунку на мілілітри.
Наприклад, в першому великому квадраті нараховано 23, в другому - 31, в третьому - 35, в четвертому - 40, в п'ятому - 37, а в п'яти великих квадратах 166 сперміїв. Якщо сперму набирали в змішувач з червоною бусинкою (еритроцитарний) до відмітки 1,0, то отриману суму ділять на 200. При розведенні сперми в лейкоцитарному змішувачі сперму набирають до відмітки 0,5 і суму ділять на 100.
Наприклад, при підрахунку сперми бика, розбавленої в 200 раз в великих квадратах, нараховано 240 сперміїв, тоді загальна їх кількість дорівнює
Після закінчення роботи камеру Горяєва, накривне скельце та змішувач промивають спочатку водопровідною водою, а потім дистильованою і витирають м'якою сухою серветкою.
Отримані результати записують у робочий зошит і роблять висновок по концентрації сперміїв.
Метод визначення концентрації сперматозоїдів за допомогою камери Горяєва найточніший. Проте у виробничих умовах ним користуються не завжди, оскільки для підрахунку потрібно багато часу.
Тому використовують більш швидкі методи визначення концентрації статевих клітин: ФЕК (фотоелектроколориметр - прилад для визначення речовин в розчині за величиною поглинання монохроматичного світла), оптичних стандартів і стандартів мутності (каламутності).
Питання для самоконтролю
1. Що таке концентрація статевих клітин.
2. Що покладено в основу визначення густини сперми.
3. Які є методи визначення концентрації сперматозоїдів.
4. Як визначається концентрація сперматозоїдів в ФЕК.
5. Як визначається концентрація сперматозоїдів в камері Горяєва.
6. Які мінімальні показники концентрації статевих клітин в свіжоотриманій спермі плідників - бугая, кнура, барана, жеребця.
Заняття 9. Лабораторні методи оцінки сперми. Визначення процентного співвідношення нормальних та патологічних форм сперміїв
Мета заняття. Навчитись визначати процентне співвідношення нормальних та патологічних форм сперматозоїдів.
Питання: визначати співвідношення нормальних та патологічних форм сперматозоїдів в дослідних зразках.
а) Теоретична частина
Запалення статевих залоз (сім'яників) розвивається внаслідок інфекції, травм, інтоксикації і, як ускладнення, інших захворювань. При запаленні сім'яників і їх придатків виникають глибокі розлади сперматогенезу аж до його припинення. Погіршується якість сперми. Встановлено прямий зв'язок між клінічними симптомами захворювання статевих залоз і наявністю певних патологічних форм сперміїв в еякуляті плідників. Морфологічний склад чоловічих статевих клітин може бути додатковою ознакою для діагностики захворювання органів відтворення самця. Різні форми сперміїв об'єднують в вісім груп (рис. 18).
Рис. 18. Нормальні та патологічні форми сперматозоїдів:
1 - нормальні; 2 - гігантські і карликові: 3-з деформацією головки; 4-з надломом у шийці; 5 - окремі головки (нормальні за формою) і безхвості спермії; 6 - з заокругленим хвостом; 7 - з краплиною і потовщенням; 8 - інші патологічні форми.
В число інших патологічних форм включають спермії, які не піддаються класифікації внаслідок дуже великої деформації. В еякуляті плідників з клінічне вираженим запаленням сім'яників відсоток сперміїв з патологічною головкою, карликових та інших форм досить високий. Сперма від таких плідників не придатна для використання.
Внаслідок порушення функцій сім'яників в спермі знаходять статеві клітини з загнутими у вигляді петлі хвостами, а також форми розпаду, тобто спермії з надломом головки.
Поява даних форм вказує на те, що при нормальному сперматогенезі в каналі придатків сім'яників створюються умови, несприятливі для сперміїв, внаслідок чого вони руйнуються. Петлеподібний згин виникає також при зміні осмотичного тиску, наприклад при попаданні у сперму води.
При гнійному запаленні придаткових статевих залоз, навіть при нормальних функціях сім'яників і придатків плідників, разом з спермою виділяється гній. В еякулятах таких плідників ненормальних за формою сперміїв мало, однак при перегляді під мікроскопом знаходять дуже багато лейкоцитів.
б) Практична частина
Завдання. Визначити процентне співвідношення нормальних і патологічних форм сперміїв.
Матеріали і обладнання: Халати; нерозведена сперма; знежирені предметні скельця; спиртівка; розчин барвника (метилену синього, фуксину або чорнила); фільтрувальний папір; піпетки; дистильована вода; кюветки з спиртом денатуратом або ректифікатом; мікроскоп із збільшенням у 600 разів; 1% розчин хлористого натрію.
Хід роботи. Свіжоодержану сперму розріджують 1% розчином хлористого натрію; сперму баранів у 20-30 разів, бугая у 10-15 разів, жеребця і кнура у 2-3 рази, а при концентрації 100-200 млн. сперміїв в 1 мл і менше її використовують для виготовлення мазків без розрідження.
На предметному склі роблять тонкий мазок сперми, висушують його, фіксують у 96 спирті протягом 5 хв. На мазок кладуть полосу фільтрувального паперу щоб нерозчинні кусочки барвника не осіли на скло і не заважали підрахунку. На папір обережно піпеткою наливають розчин барвника так, щоб він заповнив всю поверхню скла, але не протікав з нього. Через 10-20 хв. зливають фарбу та знімають папір. Мазок промивають дистильованою водою і сушать в похилому положенні.
Після висихання мазок досліджують під мікроскопом при збільшенні у 600 разів.
Підрахунок проводять таким чином: знаходять поле зору, в якому спермії розміщені вільно, не зближені і їх легко розгледіти. Спочатку підраховують нормальні спермії, що знаходяться в полі зору.
Окремо підраховують патологічні спермії з деформацією хвоста, двоголові, двохвості і інші патологічні форми по порядку.
Всього в кожному мазку повинно бути перераховано не менше 200 (500) сперміїв, а потім визначають відсоток патологічних від загальної кількості. Так, якщо всього було нараховано 520 сперміїв і з них 112 патологічних, то їх відсоток буде:
Визначення відсотку патологічних форм сперміїв кожного плідника слід проводити 2-3 рази на рік.
Сперма плідників допускається для штучного осіменіння, якщо в ній міститься у барана не більше 14%, у бика - 18%, у кнура і жеребця - 20% патологічних сперміїв.
Мазок продивляються послідовно: спочатку для підрахунку вибирають поле зору з однієї сторони мазка, потім посередині; а потім - з другої сторони.
Результат досліджень записують в зошит та роблять відповідний висновок.
Питання для самоконтролю
1. Навіщо визначають відсоток патологічних (ненормальних) форм сперматозоїдів.
2. Які фактори впливають на появу в спермі патологічних форм сперматозоїдів.
3. Яка методика визначення ненормальних форм статевих клітин.
Заняття 10. Визначення резистентності сперміїв
Мета заняття. Навчитись визначати резистентність сперматозоїдів за методикою І.В. Смирнова і В.І Поставної.
Питання: визначити резистентність спематозоїдів сперми бугая плідника в 1% розчині натрію хлориду.
а) Теоретична частина
Резистентність - стійкість спермія (організму) до дії різних пошкоджуючих факторів середовища. Резистентність в даному випадку пов'язана із запліднювальною здатністю сперміїв, дає уявлення про міцність, життєздатність чоловічих статевих клітин.
Для визначення резистентності до невеликого об'єму сперми додають поступово, порціями певної величини 1% розчин хлористого натрію доти, поки не припиниться прямолінійно-поступальний рух сперміїв. Ступінь розведення, при якому це сталось, визначає стійкість сперміїв: чим більше розчину витрачено на те, щоб припинити поступальний рух сперміїв, тим краща їх якість.
Визначивши резистентність, ми, по суті визначаємо міцність ліпопротеїнового покриву сперміїв. Іони хлору поступово руйнують цей покрив, і оголені спермії гинуть. Процес руйнування посилюється від механічного впливу ( помішування сперми під час визначення). Чим міцніший покрив, тим триваліший час необхідний для його руйнування.
б) Практична частина
Матеріали і обладнання: мікропіпетки, піпетки на 0,5 мл; бюретки на 50-100 мл з поділками на 1 мл; хімічні склянки на 150-200 мл, сперма бугая, 1% розчин натрію хлориду.
Хід роботи. У склянку №1 відміряють мікропіпеткою 0,02 мл сперми і добавляють 10 мл 1% розчину натрію хлориду, промивають ним кілька раз піпетку (щоб перенести всю сперму з піпетки у склянку №1).
З склянки №1 тією ж піпеткою краплю розчину наносять на предметне скло, яке розміщують на столику Морозова з температурою 38-40°С і досліджують при збільшенні в 120-300 разів.
Якщо в краплі є спермії, які рухаються прямолінійно, із склянки №1 беруть 0,5 мл рідини і переносять в склянку №2, куди додають 0,5 мл розчину, перемішують і досліджують під мікроскопом, як і в першому випадку. Якщо у сперматозоїдів прямолінійний рух припиняється, то їх резистентність дорівнює 1000. В разі наявності сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом з бюретки в склянку №2 порціями доливають по 1 мл натрію хлориду (щоразу беруть краплю для дослідження) до припинення прямолінійного руху сперміїв. Добавка кожної порції відповідає збільшенню резистентності на 1000, а число мілілітрів рідини в склянці №2 виражає резистентність у тисячах.
Рис. 19. Схема визначення резистентності сперматозоїдів
При визначенні резистентності (рис. 19) розчин натрію хлориду доливають не до повної загибелі сперміїв, а лише до припинення поступального руху.
У розведеній спермі визначають резистентність сперміїв таким же способом, як і в нерозведеній, однак множити число, що виражає резистентність, на ступінь розведення не слід.
Після закінчення визначення роблять висновок про резистентність сперматозоїдів.
Питання для самоконтролю
1. В чому суть методу визначення резистентності сперматозоїдів за методикою І.В. Смирнова і В.І Поставної.
2. Що являє собою резистентність, з якими властивостями сперматозоїдів вона зв'язана.
Заняття 11. Технологія тривалого та нетривалого зберігання розбавленої сперми
Мета заняття: вивчити технологію заморожування сперми на фторпластовій пластині у вигляді облицьованих і необлицьваних гранул, зберігання сперми бугая в сульфатному середовищі.
Питання:
1. техніка короткочасного зберігання розбавленої сперми;
2. теоретичні основи заморожування сперми і тривале зберігання її;
3. заморожування сперми у формі не облицьованих гранул;
4. заморожування сперми у формі облицьованих гранул;
Питання про способи зберігання сперми виникло одночасно з початком застосування штучного осіменіння, оскільки взята від плідника сперма перебуває певний час поза організмом. Щоб подовжити життя сперміїв, треба підвищити їхню життєздатність і сповільнити або гальмувати їхній обмін речовин з навколишнім середовищем, тобто перевести спермії в стан анабіозу. Існує кілька способів зберігання сперми поза організмом: короткочасне зберігання сперми бугая, барана, жеребця при температурі 2-4 оС; зберігання сперми бугая, барана кнура за допомогою інактивації сперміїв кислотами; тривале зберігання сперми бугая, барана,жеребця в рідкому азоті.
Техніка короткочасного зберігання розбавленої сперми цей спосіб використовується для зберігання сперми всіх видів тварин. Нині сперму бугаїв зберігають тільки у замороженому стані, однак попередньо перед заморожуванням її короткочасно зберігають також при температурі, близькій до 0 оС.
Оптимальна температура при короткочасному зберіганні сперми має бути 2-4 оС. Однак при охолодженні сперми до цієї температури слід враховувати можливість холодового удару сперміїв. Щоб уникнути цього негативного впливу, застосовують поступове, повільне охолодження. Чим повільніше охолоджується сперма, тим менша небезпека холодового удару. Однак неможна охолоджувати сперму і дуже повільно, оскільки при цьому в ній нагромаджується багато молочної кислоти, яка отруює спермії. Тому швидкість охолодження сперми має бути оптимальною, що дає змогу уникнути холодового удару та підкислення її. Іншим способом захисту сперміїв від холодового удару є доливання до сперми жовтка курячого яйця. Лецитин, який міститься в жовтку та його сполуки з білками мають властивість пом'якшувати прояви холодового удару. Однак при швидкому охолодженні повністю ліквідувати холодовий удар сперміїв за допомогою жовтка неможливо. Отже, дуже швидко охолоджувати сперму не можна.
Однією з вимог для забезпечення умов короткочасного зберігання сперми є стала температура -- 2-4 °С. Таку температуру можна створити у побутовому холодильнику або звичайному харчовому широкогорлому вакуумному термосі (рис. 20) з талим льодом.
Рис. 20. Харчові широкогорлі вакуумні термоси для короткочасного зберігання сперми
Термос перед використанням для зберігання сперми заповнюють кусками льоду (розміром з волоський горіх) приблизно до половини його об'єму. Лід, щойно взятий знадвору або з холодильника, потрібно облити теплою водою, щоб він почав танути. (рис. 21).
Рис. 21. Розріз вакуумного термоса: 1 - кришка; 2 - флакони зі спермою; 3 - ручка; 4 - футляр; 5 - амортизаційна пробка; 6 - вакуумна колба; 7 - талий лід; 8 - поліетиленова плівка; 9 - шар вати товщиною 0,5 см; 10 - пробка посудини
Взяту від плідника сперму негайно оцінюють за густотою та активністю сперміїв, визначають концентрацію їх. Оцінювати сперму потрібно якомога швидше, для того щоб не допустити накопичення в ній кислих продуктів розпаду.
Розбавлену сперму витримують при кімнатній температурі (18-20 °С) протягом 20-30 хв. Це потрібно для того, щоб молекули лецитину з білком огорнули поверхню сперміїв й утворили своєрідну оболонку для захисту їх від швидкого охолодження.
Доставлена на пункти штучного осіменіння сперма бугая при правильній організації її зберігання придатна для осіменіння протягом 2-3 діб, а барана -- до 1,0-1,5 доби. Використовують сперму бугая з активністю сперміїв не менш як 7, баранів -- 8 балів. Сперма жеребця придатна для осіменіння протягом 2 діб з активністю не нижче 5 балів, а сперма кнура -- 2-3 доби та активністю 6 балів.
Теоретичні основи заморожування сперми і тривале зберігання її. Тривалість зберігання сперми при температурі, близькій до 0 °С, дуже обмежена. Запліднювальна здатність сперміїв уже через З, рідше через 4-5 діб різко зменшується. Це пояснюється тим, що при плюсових ' температурах обмінні процеси в спермі хоча й сповільнюються, але не припиняються.
Строк зберігання сперми і можна збільшити способом подальшого зниження температури. Проте вже при температурі - 0,6 °С сперма замерзає і спермії гинуть. Кристали льоду ушкоджують протоплазму сперміїв і її тонкі структури. Іншою причиною загибелі сперміїв є згубна дія концентрованих розчинів цукрів і солей, які утворюються в рідкій фазі сперми внаслідок вимерзання води. Крім того, на початкових стадіях охолодження причиною загибелі сперміїв може бути холодовий удар їх.
Якщо сперму охолоджувати повільно, то вся вода, яка міститься в ній, встигає закристалізуватись і спермії гинуть. Отже, при швидкому охолодженні сперми можна «проскочити»небезпечну температурну зону кристалізації, де протоплазма сперміїв замерзає як єдине ціле без утворення кристалів льоду і спермії не гинуть. Проте, щоб досягти вітрифікації, потрібні дуже високі швидкості охолодження. їх можна досягти при заморожуванні малих об'ємів сперми (0,1-0,5 мл). Для цього потрібні охолоджувачі з досить низькою температурою -- рідкий азот, який має температуру кипіння -196 °С. Можна також використовувати рідкий кисень (-183 °С) і твердий діоксид вуглецю -- «сухий лід», температура випаровування якого дорівнює - 78 °С. Однак рідкий азот -- найкращий охолоджувач.
Питання для самоконтролю
1. Суть короткочасного зберігання розбавленої сперми?
2. Як відбувається тривале зберігання сперми?
Модуль 2. Ветеринарно - санітарні правила штучного осіменіння
Теми лекцій:
1. Фізіологія і біохімія сперми плідників сільськогосподарських тварин.
2. Оцінка якості сперми плідників.
3. Зберігання і транспортування сперми плідників.
4. Теоретичні передумови і технологія відтворення великої рогатої худоби.
5. Технологія відтворення і штучного осіменіння стад овець, кіз.
6. Теоретичні передумови і технологія штучного осіменіння у конярстві.
7. Теоретичні передумови і технологія штучного осіменіння свиней.
Заняття 12. Організація роботи племпідприємств
Мета заняття. Вивчити правила розміщення виробничих зон та організацію роботи племінних підприємств.
Питання: 1. розміщення будівель й обладнання на племпідприємствах;
2. організація робочого процесу в племпідприємствах;
3. привчання бугаїв-плідників до садки на механічне чучело;
4. поводження з плідниками і правила техніки безпеки.
1. Розміщення будівель і обладнання на племпідприємств.
Ділянку для будівництва племпідприємств вибирають з урахуванням рельєфу місцевості, залягання ґрунтових вод, пануючих вітрів підприємство повинно бути розташоване, по можливості, у центрі обслуговуваної зони і поблизу транспортних вузлів та ліній по яких відправлятиметься сперма в господарства. В той же час племпідприємство треба будувати на встановлених ветеринарними правилами відстанях від населених пунктів, шляхів і тваринницьких об'єктів.
До племпідприємства підводять асфальтовану, бруковану або засипану шлаком дорогу.
Територія повинна бути огороджена. Допуск на підприємство сторонніх транспортних засобів та тварин категорично забороняється. Плідники, які надходять на племпідприємство, підлягають карантинуванню в особливих приміщеннях.
Сторонні особи можуть відвідувати підприємство лише з спеціального дозволу й обов'язково у халатах і спецвзутті. При вході в приміщення влаштовують дезінфекційні ящики, а при в'їзді - бетоновану ванну з дезінфекційним розчином для дезінфекції машин.
Територію племпідприємства поділяють на три зони:
А - суворо ізольовану (приміщення і вигули для плідників, лабораторний корпус),
Б - умовно ізольовану (приміщення і майданчики для видачі сперми)
В - умовно відкриту (адміністративні приміщення, карантинний двір для плідників, які. надійшли на станцію, транспортний цех тощо).
У лабораторному корпусі (а також і в манежі для взяття сперми) протягом року треба підтримувати однакову температуру - близько 20°С з допустимими коливаннями від 18 до 25°С (рис. 22).
Рис. 22. Фасад і план станції штучного осіменіння:
1 - тамбур; 2 - мийна для тварин; 3 - інвентарна; 4 - манеж; 5 - стерильна лабораторія; 6 - кімната для заморожування сперми; 7 - кімната для підготовки штучних вагін; 8 - мийна і стерилізаційна кімнати; 9 - вестибюль з гардеробом; 10 - кімната зоотехнічного обліку; 11 - кабінет директора станції; 12 - санвузол; 13 - приміщення для занять з курсантами; 14 - пральня; 15-16 - сходи в підвальне, приміщення; 17 - вхід у лабораторний корпус.
У лабораторно-технологічному корпусі (мал. 20) розміщують манежі для взяття сперми від плідників, лабораторії, мийні кімнати та приміщення для зберігання сперми.
Манеж для взяття сперми повинен мати спільні стіни з мийною кімнатою, боксом для підготовки штучних вагін та лабораторією.
Площа манежу для бугаїв повинна бути не менша за 80-100 м2, для жеребців - 50 м2, для баранів і кнурів не менша за 20 м2.
Підлогу манежу роблять з м'якого асфальту з насічкою, щоб плідники не ковзалися. Стіни фарбують світлою олійною фарбою, а до висоти 1,5 м облицьовують глазурованими плитками.
У манежі повинно бути добре природне та електричне освітлення, центральне опалення, водопровідний кран із шлангом для миття підлоги та стіні раковина для миття рук.
Біля стіни роблять захисток для людей на випадок нападу бугая-плідника. На відстані 1 м від стіни у підлогу вмонтовують (або вкопують) ряд стовпів з металевих труб 2 м заввишки на відстані один від одного 0,4 м. Зверху стовпи між собою сполучають. Захисток слід робити з того боку, з якого перебуває технік під час взяття сперми. Двері, якими вводять плідників, повинні бути досить широкі і високі, без порогів.
В перед манежному приміщенні обладнують душову і сушку для санітарної обробки плідників, куди підводять гарячу та холодну воду. Підлогу манежу і душової роблять з нахилом для стоку води у каналізаційні трапи.
У манежах встановлюють станки або чучела для взяття сперми. Станок для бугая розміщують у найдальшому від боксу куті манежу так, щоб шляхи, яким підводять бугаїв і яким проходить технік, що бере сперму, не перетиналися.
Для взяття сперми від баранів у манежі треба мати спеціальний станок («вилку»). У манежі слід обладнати невеликий стіл або полицю для інструментів, а також стінну шафу з аптечкою, для подання першої допомоги людям чи тваринам на випадок пошкоджень або поранень.
Для кнурів-плідників потрібний окремий манеж площею 20 -25 м2, оскільки запах від кнурів може гальмувати статеві рефлекси у плідників інших видів. На стінах або на стелі манежу підвішують бактерицидні лампи.
Поряд з манежем (або всередині його біля однієї з його стін) обладнують стерильний бокс для остаточної підготовки штучних вагін. Площа боксу - не менш за 3 м2. Двері між боксом і манежем повинні бути завжди закриті. Можна також завішувати проріз дверей з обох сторін поліетиленовими занавісками. Між занавісками на стінах вміщують дві бактерицидні лампи. Такі ж лампи треба мати на стінах боксу.
В боксі встановлюють компресор для нагнітання повітря у штучні вагіни. Поміж боксом і стерилізаційною кімнатою розміщують у прорізі стіни шафу-термостат. Знезаражені вагіни подають із стерилізаційної кімнати у верхнє відділення шафи, де підтримується температура 40-42°С. Перебуваючи в боксі, технік бере вагіну з шафи і підготовляє їх для взяття сперми.
В мийній кімнаті миють посуд і прилади для взяття та обробки сперми, а в стерилізаційній - знезаражують їх. Підлоту в цих кімнатах вистилають метлаською плиткою. Стіни фарбують світлою олійною фарбою або облицьовують світлими глазурованими плитками до висоти 1,5 м. Крім водопровідного крана з раковиною, в мийній повинні бути: ванна для миття штучних вагін, газовий або електричний нагрівник для води, пральна машина для прання халатів та рушників, праска і дошка для прасовування їх, столи для чистого і брудного посуду, два-три табурети і шафа для зберігання інструментів. Меблі повинні бути пофарбовані білою фарбою.
В стерилізаційній встановлюють автоклав і сушильні шафи для стерилізації скляного посуду при 160 - 180°С.
У лабораторії проводять оцінку, розведення, розфасування і попереднє охолодження сперми. У лабораторії повинно бути добре природне, а також електричне освітлення. Вікна не повинні виходити на південь, щоб запобігти надмірному нагріванню кімнати влітку. Стіни лабораторії фарбують світлою олійною фарбою або облицьовують до висоти 1,5 м від підлоги світлими глазурованими плитками. Площа підлоги - 20 - 25 м2. Підлогу застилають лінолеумом. У лабораторії слід мати центральне опалення, водопровідний кран з раковиною. На лабораторних столах, вкритих світлим пластиком, розміщують прилади та обладнання для оцінки, розведення і розфасування сперми. Для змішувачів, флаконів і ампул повинна бути шафа-термостат, відрегульована на температуру 30-35°С. Тут же розміщують електричні холодильники і шафи для посуду та реактивів.
У стіні, яка відокремлює лабораторію від манежу, роблять вікно із «шлюзом» (обертовим диском, поділеним на кілька секторів) для передачі спермоприймачів з спермою.
У лабораторії повинні бути окремо обладнані робочі місця для:
1. оцінки сперми під мікроскопом;
2. ви значення концентрації сперматозоїдів;
3. розведення сперми;
4. фасування сперми.
Якщо на племпідриємстві застосовують низькотемпературне заморожування сперми, то треба мати для цього спеці альну лабораторію, розміщену у трьох кімнатах.
У першій кімнаті провадять попереднє охолодження (адаптацію та еквілібрацію) сперми, її розфасування, запаювання і маркування ампул та капілярів.
Друга кімната - зала для низькотемпературного заморожування, де роз міщують потрібне обладнання для заморожування. В окремому приміщенні встановлюють сховища для замороженої сперми. Вікна цього приміщення повинні виходити на північний бік.
Поза лабораторією необхідно мати роздягальню для робітників лабораторії. На кожного з них в шафі повинно бути два відділення: одне для верхнього одягу, друге для спецодягу.
Усі співробітники підприємства повинні працювати у чистих халатах або іншому спецодязі. У приміщенні станції підтримується зразкова чистота.
В експедиційному приміщенні видають через спеціальне вікно сперму з лабораторії чи сховища для відправлення на пункти по штучному осіменінню сільськогосподарських тварин. Поблизу є приміщення для санітарної обробки термосів та посудин Дьюара, які надходять з господарств.
Приміщення для плідників краще будувати на відстані 20-30 м від манежу і сполучати з ним асфальтованими доріжками.
Розміри скотних дворів повинні відповідати кількості плідників з урахуванням можливого розширення об'єму робіт підприємства у майбутньому. Не слід будувати приміщення на велику кількість плідників. Хоча такі будівлі й економічно вигідні, вони не задовольняють вимог ветеринарної профілактики. Якщо плідників утримують не в одному, а у двох або трьох приміщеннях меншого розміру, то в разі занесення інфекції можна карантинувати частину плідників, не припиняючи роботи всього племпідприємства станції. Питання це дуже важливе і серйозне, оскільки припинення роботи підприємства хоча б на короткий час завдає величезної шкоди не тільки племпідприємству, а й господарствам, які вона обслуговує. Оптимальний розмір скотного двору на 24 - 30 бугаїв-плідників.
У будівництві скотних дворів необхідно додержувати встановлених зоогігієнічних норм. Особливу увагу слід приділити вентиляції, освітленню і стану підлоги у станках. Поганий стан підлоги неправильний вибір матеріалу для неї може призвести до ушкодження і захворювання кінцівок плідника, внаслідок чого використання його стає неможливим. Найкраще робити асфальтову підлогу з дерев'яним знімним настилом.
Жеребців-плідників утримують в окремих денниках.
Бугаїв-плідників утримувати у денниках (без прив'язі) або у звичайних станках, відокремлених один від одного розподільниками, виготовленими з металевих труб. Баранів утримують у групових, а особливо цінних - в індивідуальних станках.
Кормові проходи влаштовують уздовж стін, а посередині скотного двору роблять широкий прохід для виводу плідників. Для прибирання гною використовують скребкові транспортери.
У приміщеннях для всіх видів плідників треба передбачити відповідні пристрої на випадок пожежі. Зокрема, для бугаїв-плідників рекомендується робити пристрої для одночасного звільнення від прив'язі кількох бугаїв.
На скотному дворі, або при манежі слід обладнати душову кімнату для бугаїв, жеребців і кнурів. У крайньому разі, літню відкриту площадку з душем для миття тварин. Біля тваринних дворів влаштовують просторі загони для індивідуального або групового вигулу плідників взимку.
...Подобные документы
Біологічні особливості сільськогосподарських птахів. Анатомо-фізіологічна будова статевих органів самців птахів. Методи отримання сперми у самців сільськогосподарських птахів, її розбавлення та зберігання. Економічна ефективність штучного осіменіння.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2016Підготовка робочого місця, інструментів, приладів і самок до осіменіння, його час і кратність. Ректо-цервікальний або цервікальний спосіб осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки. Осіменіння свиней фракційним способом. Штучне осіменіння птиці.
методичка [8,2 M], добавлен 24.04.2016Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Опис сільськогосподарської технології вирощування кроликів, як найбільш скороспілих сільськогосподарських тварин тих, що мають коштовне дієтичне м'ясо і хутрову сировину при незначних витратах праці і кормів: вміст, годування і розмноження кроликів.
реферат [11,1 K], добавлен 14.10.2010Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості
курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013Основні причини малочисельного опоросу племінних свиноматок. Хвороби інфекційної та незаразної етіології, що призводять до неповноцінності кнура-плідника або його сперми. Основні помилки в технології штучного осіменіння та гормональної стимуляції охоти.
презентация [4,3 M], добавлен 13.07.2015Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.
реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010
