Технологія відтворення сільськогосподарських тварин
Анатомія, фізіологія, будова і функції статевих органів сільськогосподарських тварин. Способи одержання сперми, органолептична і мікроскопічна оцінка її якості. Лабораторні методи оцінки сперми. Технологія і організація штучного осіменіння тварин і птиці.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.07.2017 |
Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На відстані 50 - 60 м від скотних дворів розташовують літні табори з навісами для плідників усіх видів і засівають для них штучні пасовища.
Як скотні двори, так і літні табори повинні мати електричне освітлення, бажано також обладнати їх автонапувалками (для бугаїв і кнурів).
На кожній станції треба виділити повністю ізольоване від інших будов карантинне приміщення для плідників, що прибувають. На певній відстані від станції будують гараж для автомашин.
2. Організація робочого процесу на племпідприємствах.
Щоденна робота на племпідприємтсвах штучного осіменіння складається з таких основних процесів:
1) взяття сперми від плідників;
2) оцінка, розведення, розфасування і заморожування сперми;
3) заповнення журналів обліку сперми і ордерів (накладних) на відправлену сперму;
4) розкладання посудин Дьюара зі спермою по транспортні засоби;
5) розвезення сперми по пунктах штучного осіменіння;
6) запис до журналів або на картки осіменених самок (згідно з дублікатами ордерів, які надходять з пунктів).
Крім того, працівники племпідприємства доглядають за плідниками, миють інструмент і посуд, опалюють приміщення станції (взимку) і підтримують належну чистоту. Розпорядок роботи встановлюють залежно від місцевих умов. На більшості станцій взяття й обробку сперми проводять уранці, оскільки у цю пору (особливо улітку) плідники краще виявляють статеву активність.
Маршрути руху машин, які перевозять сперму на колгоспні та радгоспні пункти, треба складати так, щоб холостий пробіг був мінімальним. Незаморожену сперму кнурів розвозять за графіками, щоб сперма надходила на кожен пункт у точно встановлені дні та години. Заморожену сперму завозять не частіше ніж один раз на місяць.
3. Привчання бугаїв-плідників до садки на механічне чучело.
Методика привчання бугаїв-плідників до садки на механічне чучело вимагає дотримуватись певних умов.
Являється недопустимим отримувати сперму на підставну тварину від бугая, що привчили до садки на механічне чучело.
Для закріплення умовних рефлексів при взятті сперми на механічне чучело слід суворо слідкувати за його справністю, не допускати шуму в манежі і грубої поведінки з твариною. Вироблення статевих рефлексів у бугаїв слід проводити в період 8 -12 місячного віку. Суворо дотримуватись інтервалу між садками бугая - плідника: між першою і другою -10 хв., другою і третьою -10 -15хв. При цьому необхідно слідкувати, щоб в період між садками плідник находився в постійному русі.
В період привчання бугаїв, що відмовляються від садки на механічне чучело, їх щоденно приводять в манеж під час отримання сперми на механічне чучело від інших плідників, а потім надають їм можливість самим зробити садку.
У випадку, якщо на племпідриємстві отримують сперму на підставну тварину їх необхідно перевчити.
Для бугаїв, що тривалий час відмовляються від садки на механічне чучело, необхідно застосовувати стимуляцію, яка полягає в наданні можливості пліднику зробити двох - або трьохразову холосту садку на підставну тварину, що накривається полімерною накидкою (рис. 23).
Рис. 23 Фантом для взяття сімені від бугаїв-плідників
При цьому на початку садки його знімають з підставної тварини не допускаючи можливості прояву рефлексу еякуляції. Після двох трьох підходів підставну тварину виводять з манежу, а сперму отримують на механічне чучело, що поставили на її місце. Під час привчання плідника на механічне чучело і в послідуючій його експлуатації не допускається отримання від нього сперми на підставну тварину. Привчання необхідно проводити щоденно до отримання позитивного результату, після чого плідник переводиться на встановлений на підприємстві режим використання.
4. Поводження з плідниками та правила техніки безпеки.
При невмілому (грубому або боязкому) поводженні з плідника у них виховується буйна поведінка, яка є небезпечною для обслуговуючого персоналу. При грубому поводженні і болісних ветеринарних процедурах у плідників проявляються захисні рефлекси - тварини стають агресивними. При невпевненій боязкій поведінці вони проявляють рефлекс переслідування людей. Для профілактики буйного норову потрібне спокійне і впевнене поводження з плідниками.
Молодим бугайцям вставляють носові кільця. Стараються не завдавати їм болю при обслуговуванні, давати хоч небагато смачного корму. Водити спід тільки за допомогою палиці-водила.
Їх треба більше утримувати на свіжому повітрі, стежити за проявом статевих рефлексів, привчати до виділення сперми на штучну вагіну, вивчати статеву активність, визначати кількість і якість сперми. Працівники, що доглядають за плідниками, повинні бути ознайомлені з особливостями поведінки тварин, основними правилами догляду за ними і з технікою безпеки. Слід пам'ятати, що захисні рефлекси плідників, особливо бугаїв, проявляються на всякі негативні подразники (грубе поводження, побої, неправильне використання штучної вагіни, часті ветеринарні обробки тощо). Вони проявляються в манежі, при прогулянці тварин, прив'язуванні їх у приміщенні. Скотар завжди повинен бути обережним. Поводження з бугаями повинно бути сміли вим і лагідним, їх дуже дратують запахи спиртного, одеколону, часнику, цибулі тощо. В манежі роблять захисні огорожі з вертикальних металевих труб товщиною 75 -100 мм, висотою близько 200см, нижній кінець яких вмуровують в бетон на глибину 40 - 50 см. Відстань від стіни до труб - 1 м, а між трубами - 40 см.
Станок для взяття сперми або чучело ставлять так, щоб шляхи техніка і бугая не перехрещувались, було зручно брати сперму і при необхідності можна втекти за огорожу.
Цінних бугаїв з буйною поведінкою виводять два робітники на розводах з двох боків. Навпроти стійла таких тварин вивішують спеціальну трафаретку. При необхідності можна змінити місце утримання бугая, поміняти робітника і техніка. Нові люди повинні проявити обережність, лагідність, дати пліднику хороший корм. Дуже буйних тварин вибраковують.
Лікування хворих тварин і ветеринарні обробки слід проводити в спеціальному станку з надійною фіксацією, а не в манежі, де беруть сперму, при відсутності техніка по взяттю сперми і обслуговуючого робітника (особливо при обробках, що супроводжуються болем).
Рекомендують систематично чистити лоб, шию, потилицю бугая, щоб він менше чухався і не привчався до цього. Прив'язь, перегородки, загони мають бути міцними.
При перевезенні бугаїв або жеребців борти машин нарощують висотою до 80 см. Забороняється дратувати плідників, кричати на них, бити, допускати до них сторонніх осіб, грубо тягнути за носове кільце, під ходити близько боку стійла до голови буйних тварин.
Питання для самоконтролю
1. Яким вимогам повинна відповідати площадка для будівництва племпідприємства.
2. На які зони ділиться територія племпідприємств.
3. Які технологічні процеси з спермою відбуваються в лабораторіях.
4. Які функції виконують племпідприємства.
5. Які правила привчання самців для отримання сперми на штучну вагіну.
6. Яких правил необхідно дотримуватись при поводження з плідниками.
Заняття 13. Технологія штучного осіменіння корів та телиць
Мета заняття. Вивчити теоретичні передумови та технологію штучного осіменіння корів та телиць.
Питання:
1. методи природного та штучного осіменіння;
2. організаційні форми штучного осіменіння корів та телиць;
3. ветеринарно-санітарні правила на пунктах штучного осіменіння та правила роботи на них;
4. основні правила зберігання сперми та розміщення приладів, інструментів, обладнання та матеріалів на пункті;
5. відбір корів та телиць для осіменіння;
6. визначення оптимального часу та кратність осіменіння;
7. технологія штучного осіменіння корів та телиць;
8. особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві;
9. контроль за відтворенням стада;
10. облік і звітність.
1. Методи природного та штучного осіменіння.
При підготовці спеціалістів з відтворення сільськогосподарських тварин важливо, щоб вони розрізняли два поняття осіменіння та запліднення.
Осіменіння це процес введення сперми в статеві органи самки, або зближення чоловічих та жіночих гамет поза організмом, яке може здійснюватись штучним або природним способом. Особливо необхідно відмітити, що не всяке осіменіння закінчується заплідненням.
Запліднення це процес злиття чоловічої та жіночої гамет (статевих клітин) в результаті якої утворюється зигота (зародок нового організму).
Успіх штучного осіменіння залежить від правильного вибору часу осіменіння, від якості та кількості введеної сперми, способу і місця її введення, від дотримання вете ринарно-санітарних правил у роботі і, безумовно, від фізіологічного стану статевих органів самки.
При виборі оптимального часу осіменіння самки враховують слідуючі фактори:
1. час здатності яйцеклітини до запліднення (6-10 годин після овуляції);
2. сперматозоїди мають бути введені у статеві органи самки не пізніше, як за 5-6 годин до появи там яйцеклітини;
3. при штучному осіменінні заморожено-розмороженою спермою живучість сперматозоїдів становить близько 12 годин, а тому вводити таку сперму слід не пізніше, як за 12 годин до очікуваної овуляції.
На сьогодні існує два методи штучного осіменіння:
1. поза організмом - застосовується у риб (ікру та молочко змішують у спеціальних посудинах і витримують при відповідній температурі);
2. у організмі самки - застосовується у всіх видів тварин та птахів введення сперми у статеві шляхи.
В залежності від місця введення сперми розрізняють наступні види осіменіння (природного та штучного):
піхвовий метод - сперму вводять у піхву або на шийку матки. Використовують його зараз рідко, лише у молодих овець та телиць з вузькою піхвою та кролиць;
цервікальний метод - сперму вносять безпосередньо у канал шийки матки;
матковий метод - сперму вводять у порожнину матки;
трубний (яйцепровідний) метод - застосовується у птахів (довгим катетером через розширювач клоаки сперму вводять у яйцепровід);
осіменіння in vitro;
інтраперитонеальне - введення сперми в черевну або тазову порожнину де знаходяться яєчники.
При виборі методу штучного осіменіння враховують вид тварини, тип її природного осіменіння, виживання сперміїв у окремих ділянках її статевої системи.
У тварин з матковим типом природного осіменіння (коні, свині) при штучному осіменінні сперму вводять безпосередньо у матку, оскільки велика доза сперми, необхідна для проштовхування сперми через великі розміри тіла (кобила) та рогів матки (свиноматка).
2. Організаційні форми штучного осіменіння корів та телиць.
На сьогоднішній день в України в господарствах різної форми власності діють стаціонарна, маршрутно-кільцева міжгосподарська і внутрішньогосподарська організаційні форми осіменіння корів і телиць.
Стаціонарну форму необхідно застосовувати в сільськогосподарських підприємствах з високою концентрацією поголів'я.
Посада техніка штучного осіменіння корів і телиць передбачається штатним розписом підприємства.
Маршрутно-кільцева міжгосподарська форма ефективна при застосуванні в декількох господарствах з невеликою кількістю поголів'я.
Осіменіння тварин забезпечують висококваліфіковані спеціалісти за графіком з використанням пересувних лабораторій, обладнаних у спеціальних автомобілях.
Внутрішньогосподарську маршрутно-кільцеву форму потрібно використовувати в господарствах з декількома фермами, у фермерських та індивідуальних господарствах. Осіменіння корів проводять при цьому як за стаціонарних умов окремої ферми, так і за встановленим маршрутом у місцях утримання тварин.
3. Ветеринарно-санітарні правила на пунктах штучного осіменіння та правила роботи на них
Приміщення пункту, обладнання і територію біля нього утримувати у чистоті. У тамбурі встановлюють дезящик, який заповнюють тирсою і щоденно зволожують 1%-ним розчином соди каустичної.
Поверхню столів, стільців, шаф обробляють теплим 2-3%-ним розчином соди двовуглекислої або 0,02%-ним розчином фурациліну (1:5000).
У вікнах в літній період повинні бути кватирки з металевими або марлевими сітками.
Технік штучного осіменіння зобов'язаний працювати в спецодязі.
Інструменти стерилізують кип'ятінням, сухим жаром, хімічними речовинами, ультрафіолетовим опроміненням, фламбуванням та ін.
Інструменти та посуд, виготовлений із скла, обов'язково стерилізують та зберігають в спеціальному скляному шафі.
Металеві інструменти кладуть у киплячу дистильовану воду і стерилізують 15-20 хв., після чого їх виймають із стерилізатора, просушують і кладуть у скляну шафу для зберігання.
Полімерні інструменти з пошкодженими пакетами стерилізують за допомогою бактерицидних ламп протягом 40 хв., розміщених на відстані 20 см.
На пункті штучного осіменіння виготовляється 700спирт, 0,02% розчин фурациліну (1:5000), ватні плоскі тампони діаметром 4-5 см змочені в 700 спирті, марлеві серветки розміром 5Ч10 см
Зовнішні статеві органи самок перед осіменінням миють теплою водою з милом або 1%-ним розчином соди двовуглекислої, знезаражують теплим 0,02%-ним розчином фурациліну і насухо витирають ватним тампоном.
При застосуванні ректо-цервікального способу осіменіння незабруднені зовнішні статеві органи протирають сухим ватним тампоном зверху вниз.
4. Основні правила зберігання сперми та розміщення приладів, інструментів, обладнання та матеріалів на пункті.
Сперму, заморожену за різними технологіями зберігають у тубах, полімерних стаканчиках або контейнерах, які розміщують у посудинах Дьюара, заповнених рідким азотом. Посудини із спермою фіксують металевими стержнями або капроновими нитками у спеціальних гніздах на горловині посудини. До стержня прикріплюють етикетку з написом клички та номера бугая, дати взяття або серії сперми і кількістю доз.
Обов'язковою умовою збереження високих біологічних показників сперми є постійне підтримання сталої температури (-1960C) спермодоз.
Особливо швидко ушкоджуються спермії, заморожені у формі пайєт, оскільки відношення площі поверхні до об'єму пайєт є значно більшим від такого самого відношення у гранулах.
Посудини Дьюара, що погано утримують рідкий азот (витрати більше норми), не використовують.
Розміщення обладнання в лабораторії. Посудину Дьюара зі спермою розміщують у лабораторії зліва від робочого столу, на відстані не ближче 1 м від опалювальних пристроїв.
На столі ставлять термостат біологічний (ближче до посудини Дьюара), стерильну підставку для інструментів, пайєтоввід, шприц-катетер, затискач Корнцанга, катетер полістироловий з ампулою, пінцет (довжиною 25-30 см), ножиці, скальпель, шприц ветеринарний, мікроскоп з підігрівальним столиком, предметними і покривними скельцями, скляні палички, дві склянки з притертими кришками для стерильних марлевих серветок і спиртових тампонів (зволожених 96град.-ним спиртом), термометр, рушник, 4 склянки з притертими кришками об'ємом по 100 мл (три для 3,0%-ного розчину натрію цитрату і одна - для 70 % розчину спирту) при застосуванні візо-цервікального способу.
Забороняється зберігати медикаменти та дезінфікуючі речовини, що не використовуються на пункті.
5. Відбір корів та телиць для осіменіння.
Відбір самок для штучного осіменіння потрібно проводити з урахуванням ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція).
Тривалість тічки 2-4 доби. Тічка починається раніше на 12-24 год. від загального збудження і охоти. Найбільш характерна клінічна ознака тічки - виділення слизу із матки в піхву і назовні.
Статеве збудження виникає через 24-36 годин після початку тічки.
Основна ознака охоти - рефлекс нерухомості. Тварина стоїть спокійно, коли на неї стрибають інші тварини. Охота в корів і телиць триває в більшості випадків 12-18 год. За часом вона відповідає середині та кінцю тічки.
Овуляція проходить через 10-15 год. після закінчення охоти. При недоліках годівлі, утримання тварин та деяких захворюваннях (гіпофункція яєчників) вона може не відбуватися (ановуляторний цикл).
Найбільш поширеними способами виявлення корів і телиць в охоті є візуально-клінічний та рефлексологічний.
6. Визначення оптимального часу та кратність осіменіння.
Корів і телиць осіменяють двічі в одну охоту: перший раз після виявлення тварин в охоті та другий - через 10-12 год. при її наявності. Корів осіменяють перед доїнням або через 2-3 години після нього.
При визначенні охоти рефлексологічним способом або за стадією розвитку фолікула висококваліфікованим техніком проводиться одноразове осіменіння через 8-12 годин від початку охоти за принципом «ранок-вечір»або «вечір-ранок». При продовженні охоти корову осіменяють повторно.
Оптимальний час осіменіння самок визначають за ступенем розвитку фолікула. На початку охоти він злегка виступає над поверхнею яєчника, твердуватий на дотик і збільшений в діаметрі до 0,5-1 см.
Під кінець охоти фолікул збільшується в діаметрі до 1,5-2 см і при пальпації його відчувають у вигляді міхурця з переливанням фолікулярної рідини, що свідчить про зрілість фолікула і оптимальний час осіменіння корів і телиць. При дослідженні яєчників потрібно виявляти обережність, щоб не пошкодити яйценосний бугорок і цілісність міхурця.
Технологія штучного осіменіння корів та телиць.
Штучне осіменіння є біотехнологічний метод швидкого удосконалення існуючих і виведення нових порід тварин. Суть його зводиться до введення сперми в статеві шляхи самки за допомогою спеціальних інструментів.
Штучно осіменяють клінічно здорових корів і телиць при наявності ознак охоти і тічки ректо-, візо -, мано-, епі- або пара-цервікальними способами.
Ректо-цервікальним способом дозволяється осіменяти корів і телиць безпосередньо у місцях їх утримання.
Візо-цервікальним і мано-цервікальним способами проводять штучне осіменіння тільки в умовах манежу пункту у фіксаційному станку.
Для цього використовують комплекти інструментів з урахуванням способу штучного осіменіння та форми розфасовки замороженої сперми (табл.2).
2. Інструменти для штучного осіменіння
Спосіб осіменіння |
|||
Ректо-цервікальний |
Мано-цервікальний |
Візо-цервікальнй |
|
Гранули не обліковані |
|||
Катетер полістироловий довгий |
Катетер полістироловий короткий |
Шприц-катетер скляний |
|
Ампула поліетиленова гумова) |
Ампула поліетиленова |
Дзеркало вагінальне (піхваве) |
|
Рукавиця поліетиленова довга |
Рукавиця поліетиленова коротка |
Головними ознаками статевого циклу - тічка, загальне збудження та охота - виникають не одночасно, а нашаровуючись одна на одну в часі, а овуляція відбувається через 10-15 годин після закінчення охоти.
Незалежно від кратності доїння корів осіменяють перед доїнням або через 2-3 години після нього. Більш ефективним є осіменіння корів увечері перед доїнням, тому що овуляція у більшості з них відбувається вночі. Вранці ж тварин осіменяють через 1,5-2 години після доїння, вводячи сперму в шийку матки на глибину 5-7 см.
Всі способи штучного осіменіння корів та телиць відносяться до цервікального. Класична назва способів штучного осіменіння складається з двох слів: перше означає, яким чином проводиться контроль при введенні сперми, а друге місце введення сперми.
Слово «ректо»означає контроль через пряму кишку введення інструменту в шийку матки. «Візо» - введення інструментів під контролем органів зору (візіо - дивитись). «Мано» - інструмент вводять безпосередньо рукою. «Епі або пара» - навколо або на шийку матки.
Друге слово «цервікальний» сперма вводиться в канал шийки матки.
Візо-цервікальний спосіб штучного осіменіння корів та телиць використовується вже понад 50 років вважався основним для введення використовують шприц-катетер та піхвове дзеркало.
Згодом з'явилися мано-цервікальний та цервікальний з ректальною фіксацією шийки матки (ректо-цервікальний) методи.
На сьогодні ректо-цервікальний спосіб є основним не лише у нас, а в усьому світі.
Незалежно від вибраного способу осіменіння тварин, особливо у великих господарствах, проводять у приміщенні стаціонарного пункту (у стійловий період) або пересувного (на пасовищі).
Для осіменіння тварин приватних господарств організовують сільські пункти і, як виняток, осіменіння проводять у спеціально відведеному місці, де можна тварину надійно зафіксувати і забезпечити відповідну гігієну осіменіння.
Корову чи телицю фіксують для осіменіння у станку і проводять зовнішній огляд її, щоб переконатись у наявності у неї ознак тічки та охоти - припухання статевих губ, засохлі кірочки слизу біля кореня хвоста, характерна поза, яку приймає тварина при надавлюванні на поперек, гіперемована, вкрита прозорим чи помутнілим слизом, слизова оболонка присінку. Наводять туалет зовнішніх статевих органів, відводять хвіст набік, готують інструменти, оцінюють якість сперми і приступають до осіменіння.
Ректо-цервікальне осіменіння корів та телиць ( \з ректальною фіксацією шийки матки) Вперше у 1935 р. Абелейн запропонував фіксувати шийку матки при лікуванні ендометритів у корів через пряму кишку. На цій основі було розроблено ректо-цервікальний спосіб осіменіння. Вперше його застосували данці Ларсен (1938) та Серенсен (1939). Дещо пізніше американці Трімбергер, Леслі та Богарт (1942-1943) і англієць Раусон (1944).
Перед осіменінням корів і телиць ректо-цервікальним способом з використанням заморожено-відтанутої сперми у формі необлицьованих гранул технік бере пакет з ампулами, кут якого знезаражує спиртово-ватним тампоном, надрізає і виштовхує шийку ампули, знезараженими ножицями зрізує конус шийки ампули. Таким саме чином бере пакет з довгими полістироловими катетерами, знезаражує кут, надрізає стерильними ножицями і виштовхує не більше ніж на 2 см кінець катетера, після цього приєднує до ампули, набирає розморожену сперму в катетер, а не в ампулу.
У залежності від навику роботи технік одягає довгу рукавицю на ліву або праву руку. Після санітарної обробки корови великим і вказівним пальцями розкриває статеву щілину і катетер вводить знизу вверх під кутом 30-450 по верхній стінці всередині піхви приблизно до половини його довжини.
Потім вільно змінює напрямок просування з таким розрахунком, щоб він пройшов до шийки матки. Після цього руку вводять в пряму кишку. Рукавицю перед уведенням зволожують теплою мильною водою або змащують вазеліном.
Маніпуляції рукою в прямій кишці можна проводити тільки після випорожнення її від калових мас.
Перед уведенням катетера в шийку матки слід дослідити стан статевого апарату корови, яєчників, наявність в них фолікула. Після цього технік фіксує шийку матки, відшукує піхвову частину каналу шийки матки і вводить катетер під контролем пальця в канал.
Шийку матки фіксують різними способами:
а) підводять кисть руки під шийку матки і мізинцем відшукують канал шийки матки;
б) можна покласти кисть руки на шийку матки, при цьому канал шийки матки контролюють великим пальцем;
в) фіксують шийку матки двома пальцями (вказівним і середнім), а канал шийки матки відшукують (контролюють) великим пальцем.
Зразу після цього (рис. 22) підводять катетер до розетки шийки матки під контролем пальця. Треба впевнитись, що катетер у шийці матки, для цього необхідно подати шийку матки в один бік, катетер у протилежний, і якщо вони не роз'єднуються, то катетер знаходиться в каналі шийки.
Технік направляє шийку матки на катетер таким чином, щоб останній пройшов весь канал і вийшов у тіло матки.
У цьому місці кінець катетера легко прощупується пальцем на глибині 6-8 см. Після цього ампулу здавлюють і сперма виливається з катетера завдяки повітряній пробці ампули. Виймають катетер із здавленою ампулою між пальцями, а руку з прямої кишки. При гіпотонії матки проводять її масаж перед уведенням сперми (рис.24).
Рис. 24. Осіменіння корови з ректальною фіксацією шийки матки:
А -- захоплення шийки матки рукою з контролем її отвору та кінця піпетки мізинцем;
Б - промацування отвору шийки матки великим пальцем лівої руки;
В - натягування шийки матки на піпетку;
Одноразовий інструмент і рукавицю після використання знищують. Головними позитивними моментами цього способу є масаж статевих органів перед осіменінням, що, з одного боку, дозволяє оцінити їх стан, а з другого - підсилює моторику матки, прискорює овуляцію; застосування одноразових стерильних інструментів дозволяє значно менше часу для їх підготовки та осіменіння; глибоке введення сперми у цервікальний канал виключає зворотне витікання сперми у піхву, сприяє кращому виживанню сперміїв та швидшому проходженню їх до місця запліднення.Негативною стороною ректо-цервікального способу - неможливість його застосування без практичних навиків.
Мано-цервікальний спосіб осіменіння корів. При цьому способі сперму вводять у шийку матки за допомогою поліетиле нової ампули чи зоошприца, затиснених у руці, без застосування піхвового дзеркала. Вперше цей спосіб (в дещо іншому варіанті) застосували Ф. Хелковський (1894) та І.І. Іванов (1899) для штучного осіменіння кобил.
Рис. 25 Мано-цервікальне осіменіння корів
Умовні позначення: а - масаж шийки матки; б - передавання інструмента; в- положення інструмента при введенні сперми.
При використанні сперми, що зберігається у відкритих гранулах використовують стерильний поліетиленовий катетер довжиною 7 см, ампулу і рукавицю. Якщо сперма розфасована в облицьовані гранули, то застосовують спеціальний інструмент одноразового використання - зоошприц, який складається із циліндра з фланцем та поршня.
Рис. 26. Інструменти для осіменіння мано-цервікальним способом:
1.- полістироловий катетер в упаковці і без неї; 2- поліетиленова ампула; 3-зібраний інструмент; 4- коротка поліетиленова рукавиця
Перед осіменінням технік бере стерильну ампулу, стерильними ножицями зрізує її конус і з'єднує із стерильним катетером. Потім набирає сперму і кладе зібраний інструмент на стерильну підставку, яка міститься в ящику-термостаті. Облицьовану гранулу після розморожування, оцінки і знезараження її поверхні спиртовим тампоном уставляють у циліндр зоошприца і поршнем досилають до переднього краю. Знезараженою голкою проколюють оболонку гранули через вихідний отвір інструмента.
Для мано-цервікального способу використовують також одноразовий полімерний інструмент довжиною 100 мм (ОСХАР-1), у передній частині якого вмонтована голка з твердого полімеру, що проколює плівку дози при натисканні поршня на гранулу під час осіменіння.
Перед осіменінням технік проводить вологу санітарну обробку зовнішніх статевих органів корови, надіває стерильну поліетиленову рукавицю, змочує 3,0%-ним розчином натрію цитрату і обережно вводить руку в піхву корови. Протягом хвилини масажує шийку матки, за наявності слизу на шийці знімає його. Другою рукою подає підготовлений до осіменіння інструмент, масажуючи шийку матки, технік долонею руки проштовхує в її канал катетер на глибину 6-8 см і, піднявши ампулу (зоошприц), видавлює сперму. Потім обережно виймає руку з інструментом. Рукавиці й інструменти після осіменіння знищують (рис. 27).
Рис. 27. Інструменти для осіменіння спермою в облицьованих гранулах мано-цервікальним способом: 1- поліетиленовий зоошприц; 2 - поршень штовхач; 3- облицьована гранула зі спермою; 4 - циліндр
При осіменінні корів і телиць спермою, розфасованою в соломинках (пайєтах) користуються інструментами для осіменіння, що складаються з металевої трубки - катетера з утримувачем і фіксатором, стержня - поршня-штовхача і захисного чохла, піпетки або запобіжника (рис. 26).
Позитивною стороною мано-цервікального способу є масаж піхвової частини шийки матки, що знімає захисну реакцію самки на введення інструментів, посилює скорочення матки і сприяє кращому просуванню сперміїв до яйцепроводів.
Рис. 28. Інструменти для осіменіння спермою, замороженою в капілярах: 1 - капіляр зі спермою; 2 - піпетка футляр (запобіжник); 3 - капіляроввідник; 4 - капіляроввідник (а - металева трубка катетер; б - металевий поршень-штовхач)
Глибоке введення сперми перешкоджає витіканню її у піхву, а застосування одноразових інструментів підвищує гігієнічність цього способу.
Негативними моментами мано-цервікального способу є неможливість застосування його для осіменіння телиць, а також небезпека травмування слизової оболонки геніталій та контамінування їх мікрофлорою при введенні руки у піхву.
Візо-цервікальний спосіб осіменіння. В піхву корови або телиці вводять відповідного розміру стерильне тепле, зволожене теплим стерильним фізіологічним розчином, піхвове дзеркало з освітлювачем, а потім сперму в шийку матки за допомогою шприц-катетера.
Рис. 29. Осіменіння корови з використанням піхвового дзеркала та шприца-катетера:
1 -- шприц-катетер;
2 - піхвове дзеркало з освітлювачем;
3 - дзеркало Овчинникова
Для осіменіння застосовують піхвове дзеркало з освітлювачем, шприц-катетер, склянки з притертою кришкою об'ємом 100 мл з ізотонічним (3%-ним натрію цитрату) розчином (3 шт.), 700 -ним спиртом (1 шт.), стерильними марлевими серветками (1 шт.), напіввологим спиртовим (960-ним) тампоном (1шт.), чашку з товстостінного скла для відпрацьованих розчинів, банки для використаного 70 0 спирту та ватних тампонів, продезінфіковану підставку для шприц-катетера, пінцета, скляних паличок, термометрів та інших інструментів.
Усі інструменти, розчини, марлеві серветки, спиртові тампони готують у лабораторії й розміщують на столі. Склянки з 3%-ним розчином натрію цитрату і з 700 -ним спиртом нумерують.
У склянки №1, №3 і №4 наливають свіжоприготовлений стерильний 3%-ний розчин натрію цитрату, а в банку №2 - 700 - розчин спирту. Цими розчинами промивають шприц-катетер. У нього набирають по 1,0 - 1,5 мл відповідного розчину, повертають катетером угору і повільно виймають поршень. Розчин у банках №3 і №4 повинен бути теплим (38-400C), щоб нагріти шприц-катетер перед його наповненням спермою. У тампонниці кладуть напіввологі ватні спиртові тампони і стерильні серветки.
Простерилізоване кип'ятінням, сухим жаром або фламбуванням піхвове дзеркало з освітлювачем, обробленим спиртовим тампоном, витримують в ящику-термостаті при температурі 38-40О C.
Перед осіменінням шприц-катетер, заздалегідь простерилізований сухим жаром, кип'ятінням або спиртом, відмивають розчином із склянок № 3 і № 4 по 3-4 рази, і лишки розчину витирають стерильною серветкою. Розчин з шприца виливають у товстостінну скляну чашку і набирають сперму. Потім шприц повертають катетером угору й рухом поршня вниз збирають всю сперму в циліндр, а зворотним рухом поршня витискують все повітря з циліндра й катетера до появи на кінці катетера краплі сперми. Підготовлений шприц-катетер кладуть на стерильну підставку, що міститься у ящику-термостаті.
Піхвове дзеркало зрошують теплим (38-400C) 3%-ним розчином натрію цитрату і, узявши шприц-катетер із спермою, підходять до тварини, у якої заздалегідь оброблені зовнішні статеві органи.
Помічник техніка (доярка) відводить хвіст тварини вбік, а технік, тримаючи шприц указівним і середнім пальцями канюлею вверх і назад, розкриває статеві губи і, тримаючи ручки піхвого дзеркала вбік, уводить його бранші в піхву. Потім дзеркало повертають ручками вниз і розкривають його бранші. Відшукавши шийку матки, уводять в неї канюлю шприца на глибину 6-8 см і повертають її кінець вниз. Коли корова заспокоється, злегка натискуючи на поршень шприца, повільно вводять сперму.
Після цього обережно виймають шприц-катетер та дзеркало, поступово відпускаючи його ручки (для зближення бранш), повертають їх убік. Бранші дзеркала слід змикати не повністю, щоб не травмувати слизову оболонку піхви.
При використанні піхвового дзеркала з поздовжнім вирізом верхньої бранші його та катетер шприца вводять, як описано вище. Потім катетер притискують до верхньої стінки піхви і, притримуючи шприц другою рукою, обережно виймають дзеркало з піхви. Як тільки тварина заспокоється, обережно вводять сперму в шийку матки і виймають катетер зі статевих шляхів.
При осіменінні кількох корів спермою одного бугая зовнішню поверхню катетера після кожної тварини витирають стерильною серветкою, а потім дезінфікують спиртовими тампонами. Для цього, тримаючи шприц-катетер горизонтально канюлею вниз, старанно коловими рухами спиртовим тампоном витирають канюлю, просовуючи тампон до середини катетера. Останню частину катетера і циліндр шприца протирають другим спиртовим тампоном. При осіменінні корів одним шприц-катетером спермою різних бугаїв спочатку обробляють зовнішню поверхню шприца, як указано вище, а потім відмивають 5-6 разів від сперми внутрішню поверхню із склянки № 1, дезінфікують спиртом із склянки № 2, який відмивають розчином із склянок № 3 і № 4 по 3-4 рази.
Піхвове дзеркало після осіменіння кожної корови миють теплим 2-3%-ним розчином соди двовуглекислої, потім споліскують кип'яченою водою, насухо витирають рушником, знезаражують і зберігають у скляній закритій шафі або спеціальному ящику-термостаті, обладнаному бактерицидними та обігрівальними лампами.
Після роботи шприц-катетер зовні витирають марлевою серветкою, відмивають від залишків сперми зі склянки №1, споліскують дистильованою водою, стерилізують, загортають у стерильну серветку або папір і зберігають. Можна зберігати шприц-катетер заповненим 700 -ним спиртом.
Для осіменіння корів використовується розрізане піхвове дзеркало з розрізаними браншами. Різниця полягає в тому, що після введення катетера шприца в канал шийки матки на достатню глибину піхвове дзеркало повертають ручками на сторону, катетер шприца виводять через розріз дзеркала під верхню стінку піхви і дзеркало виймають. Треба дати час (15-20сек.), щоб корова заспокоїлась. Після цього технік повільно натискає на поршень і видавлює сперму в канал шийки матки. Використання піхвового дзеркала з розрізаними браншами забезпечує глибоке засмоктування сперми в канал шийки матки, збільшує запліднювальність корів на 6-8%.
Перед осіменінням тварин мано-цервікальним способом необхідно дати можливість корові постояти у станку і заспокоїтись.
Цей метод простий, доступний, він дозволяє оглядати стан слизової оболонки піхви та шийки матки у тварини.
При осіменінні телиць користуються піхвовими дзеркалами менших розмірів. До недоліків мано-цервікального способу необхідно віднести - великі затрати часу на щоденну підготовку інструментів, розчинів, введення в піхву масивного стороннього тіла викликає сильне подразнення (проходить віддача тепла слизовою оболонкою) погіршується окситоциновий рефлекс.
Осіменіння телиць пара-цервікальним (епі-цервікальним) способом. Введення в статевий шлях телиці піхвового дзеркала викликає болісну реакцію - виникає тривале скорочення мускулатури статевих шляхів, особливо шийки матки, витікання сперми у піхву.
Довготривале вивчення морфологічних і фізіологічних особливостей статевих органів корів і телиць дало змогу зробити теоретичну обумовленість цього способу введення сперми в геніталії.
Необхідні інструменти для осіменіння цим способом: катетер полістироловий, який використовується для ректо-цервікального способу; ампула поліетиленова; ножиці. Підготовка інструмента, заповнення його спермою, санітарна підготовка статевих органів телиці проводиться так, як це робиться при ректо-цервікальному способі.
Технік бере катетер в праву руку, лівою розкриває статеву щілину, розводить статеві губи телиці. Вводить катетер, як і при ректо-цервікальному способі, до легенького упору у верхнє сплетіння піхви. Після цього катетер відтягується на 3-5 мм., а кінець його опускається на 3-4 см., і знову направляється вперед, горизонтально до центральної частини.
Частину катетера з ампулою, які знаходяться зовні, кладе на руку між великим і вказівним пальцями. Цими ж пальцями проводять масаж клітора 15-20 сек. У той момент, коли проявляється скорочення стінок піхви і статевих губ (антиперистальтична моторика матки), технік надрізає край ампули або знімає її із катетера.
Сперма самовільно всмоктується в статеві шляхи телиці. Після цього катетер виймається із піхви. Самовільне всмоктування сперми підтверджує оптимальний строк осіменіння телиці. Якщо сперма не всмоктується або частково залишається в каналі катетера, це означає: час осіменіння не оптимальний.
Повторне осіменіння телиць в одну і ту ж охоту проводять не пізніше 7 - 8 годин після першого.
8.Особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві.
Організація штучного осіменіння корів і телиць у м'ясному скотарстві значно відрізняється від такої в молочному. М'ясних тварин утримують великими групами і безприв'язно. Осіменіння тварин проводять переважно сезонно і частіше в літній період. Ферми, як правило, розміщують на великих відстанях, при великому навантаженні поголів'я на скотаря. За цих умов тварини знеособлюються, стають мало прирученими, що ускладнює вибір їх в охоті та своєчасне осіменіння. У корів м'ясного напрямку продуктивності, унаслідок підсосного утримання телят, часто затримується прояв статевих циклів після отелення або стадія збудження статевого циклу протікає в тихій формі, що також потребує більшої уваги при виявленні тварин для осіменіння.
При організації робіт з відтворення стада корів розміщують залежно від їх фізіологічного стану і комплектують однорідні за величиною групи з урахуванням строків отелення.
У м'ясному скотарстві організовують штучне або контрольоване природне осіменіння самок за селекційним планом.
У племінних господарствах більшість корів осіменяють штучно із застосуванням способу введення сперми в цервікальний канал з ректальною фіксацією шийки матки. Для цього в кожному господарстві потрібно мати стаціонарний і пересувний пункти штучного осіменіння та карду-розкол для дослідження й осіменіння тварин.
Тварин в охоті визначають за рефлексом нерухомості шляхом спостереження за ними під час випасання або утримання на майданчиках за допомогою бугаїв-пробників. Для цього тварин заганяють у карду (загін), виділяють з ознаками охоти, а решту тварин відганяють на пасовище. Пастух заганяє відібрану в охоті самку через розкіл у станок, закріплює її фіксатором, обробляє зовнішні статеві органи, фіксує хвіст і накладає поперечну скобу на спину корови, а технік осіменяє її. Осіменіння проводять при виявленні охоти і повторюють через 10-12 годин.
Природне парування корів і телиць застосовують у товарних господарствах. При вільному паруванні навантаження на бугая становить 40-50 маток у рік, а при ручному - 60-80 голів. Бугаї перебувають під ветеринарним контролем. Оптимальним навантаженням на плідника є 3-4 садки на тиждень.
У м'ясному скотарстві необхідно ширше застосовувати біотехнологічні способи стимуляції статевої функції самок та синхронізації охоти для одержання приплоду в заплановані терміни, використовуючи вітамінні препарати, гонадотропіни та простагландини.
9. Контроль за відтворенням стада.
Для контролю за відтворенням стада, своєчасного осіменіння корів після отелення, організації лікувально-профілактичних заходів і планування отелів усіх самок ділять на тільних і не тільних.
Тільних корів умовно ділять на групи в залежності від строків тільності, а не тільних - на не осіменених протягом 1-2 місяців після отелення і більше двох місяців після отелення, осіменених - до 60 днів після осіменіння і понад 2 міс. після осіменіння, яких потрібно перевірити на тільність. В окрему групу виділяють хворих тварин, які потребують спеціального обстеження (додаток 5) і лікування.
Для контролю за фізіологічним станом корів технік веде календар. Календар техніка штучного осіменіння має вигляд прямокутника з брезенту або клейонки розміром 100х55 см з нашитими на ньому 32 кишенями розміром 12х12 см. На кишенях наносять числа місяця від 1 до 31, а на 32 кишені пишуть «Ветлікарю»(рис. 30).
Календар техніка штучного осіменіння |
||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
Ветлікарю |
Рис. 30. Календар техніка штучного осіменіння
Щодня ввечері технік записує в облікову картку корови дату отелення та дані про приплід і кладе картку в кишеню календаря з датою, коли корова повинна прийти в охоту (через 18 днів після отелення). Якщо корова цього дня не прийшла в охоту, то її картку перекладають у наступну кишеню, і так роблять протягом 10 днів, а потім картку кладуть у кишеню з написом «Ветлікарю». Ветлікар повинен дослідити тварину, установити причини, що гальмують охоту, провести відповідне лікування. Картки корів з післяродовими ускладненнями також кладуть у кишеню № 32.
Якщо корову осіменяли в першу охоту після отелення, то в картці роблять запис і кладуть її у відповідну кишеню календаря (через 18 днів від дати осіменіння), яку протягом 10 днів переставляють, стежачи за коровою, щоб не пропустити наступної охоти. Якщо за цей час самка не виявила охоти, то її вважають умовно тільною, а картку переносять у спеціальну картотеку. Через 1,5-2 міс. після останнього осіменіння корів і телиць обов'язково перевіряють на тільність і вносять відповідні записи в картку і журнал осіменіння і отелення тварин.
10. Облік і звітність.
Технік веде облік осіменіння корів і телиць у журналі відповідної форми. Він записує дати останнього отелення і осіменіння за минулий рік, реєструє дати осіменіння, результати досліджень на тільність, дати отелення самок, дані про приплід та ін. Технік реєструє маток після осіменіння на зворотному боці ордера на відправлення сперми плідника і звітує ним про використання одержаної сперми. Журнал і ордери зберігаються в господарстві не менше трьох років. Технік звітує перед керівником господарства, установи та племпідприємством.
__________________________(назва підприємства)
ОРДЕР № ___
на відправлення сперми бугая
«___»_____________ 20_ р.
Куди і кому відправлена сперма: область ____ район _____, село (господарство) ______
Сперма бугая ___________, № _________, порода ________
Кількість ППС в дозі _________________. Рухливість сперміїв ______
Виживаність сперміїв при +380 C протягом 5 год.: ____________
Кількість спермодоз (пайєт, гранул): _________________________
Примітка: ___________________________________________________
Зав. лабораторії ________________ ( )
Підпис одержувача _______________ ( )
ОБЛІК Зворотній бік ордера
осіменених корів і телиць завезеною спермою
№ |
Кличка і номер корови, призвіще власника, назва підприємства |
Дата останнього отелення |
Дата осіменіння після отелення |
Кличка і № бугая |
Який раз осімінена |
Дата повторного осіменіння |
Кличка і № бугая |
Примітки |
|
1. |
|||||||||
2. |
Питання для самоконтролю
1. Чим відрізняється осіменіння від запліднення.
2. Які ви знаєте типи природного та штучного осіменіння.
3. Перерахуйте правила зберігання сперми на пунктах штучного осіменіння.
4. Як відбирають корів та телиць для осіменіння.
5. Який час осіменіння є оптимальним.
6. Охарактеризуйте візо-, мано-, ректо-, пара-, епі-цервікальні способи штучного осіменіння корів та телиць.
7. Які особливості осіменіння корів в м'ясному скотарстві.
8. Як контролюють відтворення стада.
9. Як ведуть облік і звітність на пункті штучного осіменіння.
Заняття 14. Технологія штучного осіменіння овець і кіз
Мета заняття. Вивчити теоретичні передумови, організацію та технологію штучного осіменіння овець і кіз.
Питання:
1. утримання і використання баранів-плідників;
2. отримання сперми;
3. оцінка якості сперми;
4. розбавлення сперми баранів та цапів;
5. проведення штучного осіменіння овець;
6. штучне осіменіння кіз.
Вівці належать до тварин з сезонним типом статевої функції. У овець примітивних порід спостерігається короткий осінній парувальний сезон лише з одним статевим циклом, тоді як у більш одомашнених порід (наприклад, мериносів) цей сезон триває 6-8 місяців, протягом якого у овець проявляється багато циклів. Якщо раніше сезонність статевої циклічності у овець пояснювали зміною довжини світлового дня, то зараз вважають, що у овець і кіз є уроджений ритм відтворної здатності.
Початок статевого сезону у овець в центральному та західному регіоні припадає на серпень-вересень, а у південній півкулі - на лютий - березень.
Охота і тічка в овець можуть наставати в овець через 15-30 днів після окоту, але найчастіше проявляється після відлучення ягнят. Охота триває близько 1,5 доби, однак може коливатись в межах від 0,4 до 4 діб, залежно від кількості дозріваючих фолікулів.
1. Утримання і використання баранів-плідників
При використанні плідників слід дотримуватися правил техніки безпеки. Не можна допускати в манежі биття тварин, грубого поводження з ними, порушень технології одержання сперми.
Починають привчати баранів давати сперму на штучну вагіну за 2 місяці до початку парувального періоду. Для цієї мети відбирають лише клінічно здорових плідників. З початку підготовчого періоду від них беруть 2-3 еякуляти на декаду, а в останній тиждень - один еякулят на день.
Молодих баранчиків привчають до вагіни з 16-місячного віку з тим, щоб у 18 місяців їх можна було використовувати нарівні з дорослими плідниками з помірним статевим навантаженням.
В якості підставних тварин спочатку використовують маток в охоті, надалі маток без ознак охоти, валахів і навіть інших баранів.
Дорослих, добре підготовлених баранів-плідників під час парувальної кампанії використовують з навантаженням 2-3 еякуляти, а півторарічних - 1-2 еякуляти протягом дня.
У разі заготівлі сперми для замороження баранів-плідників доцільно використовувати протягом 9-10 місяців на рік з режимом статевого навантаження 2-3 еякуляти дуплетом протягом тижня.
2. Отримання сперми.
Сперму від баранів беруть у штучну вагіну, що складається з ебонітового циліндра з патрубком, у середину якого вставлена еластична гумова камера, спермоприймач та пробка з ебонітовим або поліетиленовим краником (рис. 31).
Підготовка штучної вагіни до роботи проводиться таким чином. В циліндр уставляється гумова камера гладеньким боком усередину(рис.31), кінці якої завертаються на торці циліндра. У чисту, продезінфіковану вагіну через патрубок заливають 160-180 мл гарячої води температурою 50-550C.
Рис. 31. Штучна вагіна для отримання сперми від барана
У патрубок (рис.31) вставляють пробку з краном для вдування повітря, створюючи тиск 40-60 мм ртутного стовпчика (щоб внутрішня стінка камери зімкнулася).
а б
Рис. 32. Сім'яприймачі для отримання сперми від барана: а - одностінний; б - двостінний.
З одного боку до циліндра приєднують скляний (рис.32а) або поліетиленовий спермоприймач, а з протилежного скляною або ебонітовою паличкою змащують внутрішню поверхню камери тонким шаром стерильного вазеліну. Температура у вагіні в момент одержання сперми повинна підтримуватися на рівні 40-420C, її заміряють спеціальним стерильним термометром після вдування повітря.
При використанні одностінних скляних або поліетиленових спермоприймачів температура в манежі має бути не нижче 180C, в іншому випадку необхідно застосовувати двостінні спермоприймачі (рис. 30б), заповнені водою температурою 30-350C.
Технік одержує сперму, сидячи на стільчику з правого боку підставної тварини, тримаючи штучну вагіну з спермоприймачем догори під кутом 35 град., фіксуючи його вказівним пальцем. При цьому плідник сам відшукує вхідний отвір вагіни і здійснює садку, або технік спрямовує в неї пеніс плідника, тримаючи його за препуцій.
Після еякуляції штучну вагіну необхідно повернути спермоприймачем донизу, не допускаючи витікання сперми. Потім відкрити краник і випустити з вагіни повітря, не допустивши витікання води, знову закрити краник, відокремити спермоприймач і накрити його чистою скляною кришкою.
Кожний еякулят беруть в окрему вагіну, для чого на пункті необхідно мати не менше трьох вагін на кожного барана-плідника.
3. Оцінка якості сперми
Для осіменіння вівцематок і козоматок необхідно використовувати лише якісну сперму. За одну садку барани й цапи виділяють відносно невелику кількість сперми (0,8-1,5 мл), але з високою концентрацією статевих клітин (2,5-3,5 млрд.).
Об'єм еякуляту визначають за допомогою піпетки, градуйованої пробірки, градуйованого скляного одностінного спермоприймача (30а). При застосуванні одноразових поліетиленових спермоприймачів об'єм еякуляту можна визначити шляхом зважування в герметизованому стані на точних вагах типу Р-2-200, ВЛК-20 або ВЛК-500, приймаючи 1 г сперми за 1 мл. Якщо ж плідник виділяє об'єм сперми нижче 0,5-0,6 мл, то його визначення краще проводити за допомогою піпетки.
Якість сперми оцінюється в лабораторії як візуально, так і мікроскопічно.
Візуально перевіряють сперму за об'ємом еякуляту, консистенцією, наявністю домішок гною, крові, сечі. Принаявності домішками сперма бракується, а причини їх появи встановлюються.
Після органолептичної оцінки, якщо сперма відповідає необхідним вимогам проводять мікроскопічну оцінку.
Якщо у свіжій спермі барана в 1 мл міститься понад 2 млрд. сперміїв, то вона оцінюється як густа (Г), при наявності від 1 до 2 млрд. - середньої густоти (С), а коли менше 1 млрд./мл - сперма рідка (Р). Використанню підлягає лише густа сперма баранів-плідників.
Під мікроскопом із збільшенням 120 -180 разів оцінюють активність сперміїв за їх рухливістю. Якщо всі 100% сперміїв у полі зору мікроскопа рухаються прямолінійно-поступально, такій спермі ставлять найвищу оцінку 10 балів, якщо поступально рухаються 90% - 9 балів, 80% - 8 балів і т. ін.
Інші види рухів (кругове,коливальне) при оцінці не враховуються, а сперматозоїди вважаються умовно мертвими.
Треба мати на увазі, що в занадто густих еякулятах до моменту оцінки сперми не всі спермії встигають вийти з анабіозу під впливом кислих елементів і недостачі лужних, що значно занижує оцінку активності сперміїв. До такої сперми слід додати краплю підігрітого 2,9%-ного розчину цитрату натрію, і всі живі спермії вийдуть з анабіозу.
Перед підрахунком спермії убивають за допомогою 3%-ного розчину хлориду натрію, яким розріджують сперму в 200 разів у спеціальних еритроцитарних меланжерах з червоною намистиною.
Сперму, яка заморожена в поліетиленових соломинках (пайєтах), відтаюють у водяній бані температурою 380C протягом 18-20 сек., ретельно видаляють вологу, розкупорюють пайєти за допомогою ножиць і оцінюють активність сперматозоїдів загальноприйнятими методами.
...Подобные документы
Біологічні особливості сільськогосподарських птахів. Анатомо-фізіологічна будова статевих органів самців птахів. Методи отримання сперми у самців сільськогосподарських птахів, її розбавлення та зберігання. Економічна ефективність штучного осіменіння.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 24.05.2016Підготовка робочого місця, інструментів, приладів і самок до осіменіння, його час і кратність. Ректо-цервікальний або цервікальний спосіб осіменіння корів з ректальною фіксацією шийки матки. Осіменіння свиней фракційним способом. Штучне осіменіння птиці.
методичка [8,2 M], добавлен 24.04.2016Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010Опис сільськогосподарської технології вирощування кроликів, як найбільш скороспілих сільськогосподарських тварин тих, що мають коштовне дієтичне м'ясо і хутрову сировину при незначних витратах праці і кормів: вміст, годування і розмноження кроликів.
реферат [11,1 K], добавлен 14.10.2010Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.
контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості
курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005Гемоспоридіоз - смертельно небезпечне захворювання, яке переносить іксодовий кліщ. Характеристика бабезіозу великої та дрібної рогатої худоби, свиней. Основи профілактики та лікування тварин. Ветеринарно-санітарна експертиза м’яса при гемоспоридіозі.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 06.07.2015Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013Основні причини малочисельного опоросу племінних свиноматок. Хвороби інфекційної та незаразної етіології, що призводять до неповноцінності кнура-плідника або його сперми. Основні помилки в технології штучного осіменіння та гормональної стимуляції охоти.
презентация [4,3 M], добавлен 13.07.2015Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.
курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.
отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Аналіз господарської діяльності підприємства і технології та заходів по утриманню, годівлі та відтворенню свиней. Глибокий аналіз штучного осіменіння свиней, особливості методів підвищення здатності свиноматок до отримання більшої кількості приплоду.
дипломная работа [87,4 K], добавлен 26.09.2013Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.
реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010