Урожайність і якість зерна пшениці м'якої озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин в умовах Лівобережного лісостепу України

264

480

31

1,27

6,05

Маса зерна з колоса - важливий елемент продуктивності рослини. Підвищення маси зерна з колоса, як одного з головних факторів урожайності пшениці озимої, залежить від стабільності прояву числа зерен і їх крупності.

Відомо [166, 167], що вираженість ознак продуктивності колоса значною мірою варіювала під впливом умов вирощування і залежала від кількості опадів і температури повітря в період наливу зерна.

Найменша маса зерна з колоса в наших дослідженнях спостерігається на варіантах без хімічного методу захисту. Це пояснюється тим, що без достатньої системи захисту посівів пшениці озимої (від шкідників та хвороб) не можливо отримати високу масу зерна з однієї рослини.

Найбільша маса зерна з колоса за середніми даними відмічена у 2011 р. (1,55 г за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра з нормою добрив N85P96K51 + N30). Цьому сприяли погодні умови, а саме - тепла, суха весна із періодичним випаданням опадів та сприятливі умови збирання врожаю. Найменший показник (1,01 г) спостерігався у 2010 і 2012 рр. Так, меншу масу зерна з колоса можна пояснити тим, що у квітні 2010 р. озимі призупинили свій розвиток внаслідок зниження температурного режиму, а у 2012 р. відмічено пізнє відновлення вегетації озимих та суху, прохолодну погоду в кінці весни. Також у 2010 і 2012 рр. спостерігалася у період достигання і збирання врожаю спекотна погода із надмірною кількістю опадів, що викликала розвиток хвороб та інтенсивний ріст бур'янів. Крім того, відмічено пряму залежність варіювання маси зерна з колоса за роками із ознакою кількості зерен у колосі (додаток Б, табл. Б 4).

Також висока маса зерен з колоса була і в 2013 році. Найкращим є за вирощування хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра з кількістю зерен від 1,21 до 1,44 г з колоса. Найнижчі показники за вирощування без хімічного захисту від 1,10 до 1,23 г з колоса.

В середньому за роки досліджень маса зерен з колоса знаходилась в межах 1,04-1,42 г. Дози добрив N50P50K50 та N115P96K51 знаходились майже в однакових межах на рівні 1,14-1,19 г за вирощування без хімічного захисту, 1,25-1,26 г хімічний метод захисту, 1,29-1,31 г - хімічний метод захисту + Басфоліар36 Екстра. Найкращі результати було отримано при нормі внесення добрив N85P96K51 + N30.

Як видно з вище написаного, найбільший вплив на масу зерна з колоса становить спосіб захисту рослин (в нашому випадку не тільки хімічний метод захисту рослин, а і внесення мікродобрива Басфоліар 36 Екстра), а вже потім дози мінерального живлення. В наших дослідженнях найкраще зарекомендувала себе доза мінеральних добрив N85P96K51 + N30.

Як свідчать дослідження, густота продуктивного стеблостою має вирішальне значення у формуванні біологічної врожайності, оскільки кількість і маса зерна в колосі залежать від густоти посівів [168, 169].

Проте кількість рослин на гектарі, ще не забезпечує одержання врожайності певного рівня. Величина біологічної врожайності зумовлюється декількома компонентами, які закладаються, як правило, в такому порядку: кількість продуктивних стебел, кількість зерен в колосі і маса 1000 зерен. Маса зерна в колосі, один з основних показників біологічної врожайності [170].

Як відомо, біологічна врожайність завжди буде більшою ніж отримана урожайність. В наших дослідженнях за чотири роки найбільша вона була в 2011 році (4,52-9,71 т/га), найменша 2012 рік (3,01-4,21 т/га).

В 2010 році максимальна біологічна врожайність формувалась на фоні внесення мінерального добрива в дозі N85P96K51 + N30 по всіх системах захисту, і була в межах 6,12-7,91 т/га.

2011 рік мав максимально високу біологічну врожайність. Найкращі результати отримані за вирощування пшениці із хімічним методом захисту та застосуванням Басфоліар 36 Екстра. За вирощування без добрив біологічна врожайність становила 6,29 т/га, N50P50K50 та N115P96K51 - відповідно 8,13 та 8,11 т/га, найбільша N85P96K51 + N30 - 9,71 т/га, меншу отримано за внесення N58P45K25 та N10 на 1т п. пр. (7,42 та 6,65 т/га).

Як урожайність, так і біологічна врожайність в 2012 році була найменшою. Вирощування без хімічного методу захисту мав найнижчі показники 3,01-3,51 т/га. Там де використовували хімічний метод захисту пестицидами дещо вищий показник - 3,51-3,91 т/га, а де крім хімічного методу захисту вносили Басфоліар 36 Екстра маємо 3,72-4,21 т/га.

На досить високому рівні біологічна врожайність була в 2013 році (додаток Б, табл. Б 5). Цей рік був сприятливим для отримання високого врожаю. Біологічна врожайність була в межах 4,40 т/га (найменша), 8,68 т/га (найбільша).

На рис 3.1 середня біологічна врожайність змінювалась залежно від системи захисту та фону удобрення. Найнижчою була без внесення добрив 3,98-4,95 т/га, найбільшою N85P96K51 + N30 - 5,88-7,63 т/га.

Рис. 3.1. Середня біологічна врожайність пшениці озимої за роки досліджень 2010-2013 рр., т/га.

Дисперсійний аналіз отриманих даних свідчить, що найбільший вплив на біологічну врожайність пшениці озимої (середнє за 2010-2013 рр.), мали дози добрив та взаємодія добрив із хімічним захистом частка яких становить відповідно 30,2 % і 27,1 % (рис. 3.2).



Рис. 3.2. Частка впливу факторів на біологічну врожайність пшениці озимої (середнє за 2010-2013 рр.).

Захист пшениці озимої складає16,2 %. Інші фактори - 26,5 % від частки всіх впливів.

Таким чином, дані щодо росту і розвитку рослин та формування біологічної врожайності залежно від умов вирощування дають можливість сказати: серед елементів структури врожайності густота продуктивного стеблостою має вирішальне значення в формуванні біологічної врожайності. Збільшена продуктивність колоса дає вищу врожайність, тому кількість зерен в колосі та маса зерна з колоса мають значення для отримання високого урожаю [171-172].

3.2 Урожайність пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин

Урожайність сільськогосподарських культур визначає ефективність технології вирощування та економічну доцільність виробництва. Величина врожайності формується під впливом конкретних ґрунтово-кліматичних умов та елементів технології вирощування. Відомо, що отримання високих та стабільних показників урожайності забезпечується шляхом оптимізації умов вирощування, передусім за рахунок внесення мінеральних добрив [1].

Вивчення процесів формування врожайності дає можливість встановити ступінь залежності елементів структури урожайності від факторів середовища, в т. ч. технологічних. Сучасні світові технології вирощування зернових культур представляють собою низку заходів створення оптимальних умов росту та розвитку рослин необхідних для формування високого урожаю. При цьому наголошується, що кожний вжитий агротехнічний захід необхідно використовувати для максимальної оптимізації процесів росту та розвитку рослин з самого початку.

Відомо, що одержати максимальний, генетично обумовлений рівень урожайності, навіть на високо окультурених ґрунтах, можна лише за спрямованого регулювання живленням рослин з урахуванням законів формування врожайності. При цьому необхідно дози поживних речовин, їхнє поєднання і співвідношення підібрати залежно від ґрунтово - кліматичних умов, біологічних властивостей сорту [34].

Серед основних елементів живлення, що збільшують врожайність, поліпшують якість зерна пшениці, особлива роль належить азоту. Він є складовою і незамінною частиною всіх амінокислот, білків, хлорофілу, ферментів і ряду інших сполук. Пшениця озима одержує азот в основному з ґрунту за допомогою коренів, або через листки під час позакореневого підживлення [173-174].

Важливим елементом живлення, від якого залежить урожайність і якість зерна пшениці, є фосфор. Експериментальні дані свідчать про те, що від внесення суперфосфату або зменшується вміст білка в зерні, або залишається без зміни порівняно з контролем.

В основному це пов'язано з його впливом на врожайність, що знаходиться у зворотній залежності з білковістю, якщо разом з фосфором не вносять азотних добрив. Аналогічний вплив калію на якість зерна озимої пшениці. На вміст білка і клейковини в зерні позитивно впливають азотні добрива в поєднанні з фосфорними. Проте врожайність від азотно - калійних добрив був завжди меншою, ніж урожайність від азотно - фосфорних і повного мінерального добрива [175-176].

На даний час отримання великої та сталої врожайності пшениці озимої без застосування системи захисту неможливе. Але дотримання агротехнічних заходів і застосування фосфат мобілізуючих препаратів дозволяє отримати високий та сталий врожай [177-179].

Аналіз результатів наших досліджень свідчить, що на рівень врожайності пшениці озимої суттєвий вплив мають як фон удобрення, так і способи захисту рослин в поєднанні з погодними умовами (додаток В).

За роки проведення досліджень пшениці озимої показник урожайності змінювався по варіантах у значних межах 2,42-6,92 т/га. Найменша урожайність спостерігається у 2012 р., а найбільша - у 2011 р.

У 2010 р. урожайність була за вирощування пшениці озимої без хімічного захисту в межах 3,92 т/га (без добрив) до 5,41 т/га (внесення добрив N85P96K51 + N30). Урожайність за використання хімічного захисту була в межах 3,92 т/га - 5,42 т/га. Найбільша урожайність спостерігалась за вирощування рослин пшениці озимої - хімічний захист + Басфоліар 36 Екстра і становила 4,02 т/га на фоні без добрив та 5,72 т/га при нормі удобрення N85P96K51 + N30 (додаток В).

2011 рік характеризується найбільшою врожайністю. У досліді без хімічного захисту рослин урожайність була в межах 4,31-6,92 т/га. За норми внесення добрив N50P50K50 урожайність збільшилась (5,52 т/га) порівняно з варіантом без внесення добрив. Приріст урожайності становить 1,21 т/га. Коли внесли норму добрив N85P96K51 + N30, то отримали 6,22 т/га, а це в свою чергу перевищило варіант без добрив на 1,91 т/га. На варіанті N10 на 1т побічної продукції отримали урожайність 5,42 т/га.

За вирощування пшениці озимої із застосуванням хімічного методу системи захисту урожайність збільшується. На це мали вплив як погодні умови, так і захист рослин від бур'янів, хвороб та шкідників. Урожайність змінювалась від 4,81 т/га (ділянка без добрив) до 6,72 т/га (норма добрив N85P96K51 + N30). Цьому сприяли погодні умови, що склалися у період дозрівання і збирання врожаю, а саме тепла, суха погода, яка спостерігалася у другій половині липня, хоча у кінці червня - на початку липня відмічено понижений температурний режим та надмірна кількість вологи, які сприяли розвитку хвороб та інтенсивному росту бур'янів у даний період.

Оптимальні умови перезимівлі озимих та суха, тепла, навіть спекотна, погода, що встановилася за даний період, сприяли отриманню високої урожайності пшениці озимої.

На врожайність пшениці істотно впливали як норми внесення добрив НІР05= 0,42 т/га, так і система захисту НІР05= 0,33 т/га.

Внаслідок несприятливих погодних умов, що склалися у 2012 р., урожайність була найменшою 2,42 т/га, а найбільшою 4,25 т/га. Причиною цьому стали ускладнені умови перезимівлі, пізнє відновлення вегетації та різкий перепад теплих і прохолодних періодів навесні, в період вегетації рослин і дозрівання зерна. Такий рівень урожайності пояснюється холодною, із заморозками весною та жаркою, із рясними опадами погодою, що склалася в період достигання зерна пшениці.

За результатами досліджень 2012 року показник урожайності був найменшим порівняно з іншими роками досліджень. Дана ознака змінювалась залежно від вирощування: без хімічного захисту - без добрив 2,42 т/га, N50P50K50 - 2,63 т/га, N115P96K51 - 3,01 т/га, N85P96K51 + N30 - 3,48 т/га, N58P45K25 - 3,22 т/га, N10 на 1т побічної продукції - 2,99 т/га. Урожайність збільшувалась із збільшенням дози добрив. За використання хімічного методу захисту рослин урожайність була відповідно: 3,05; 3,36; 3,63; 3,72; 3,57; 3,38 т/га. Вона перевищувала за вирощування без хімічного захисту на 0,27-0,63 т/га.

За вирощування пшениці озимої із застосуванням препаратів захисту від бур'янів, хвороб, шкідників та підживлення Басфоліар 36 Екстра за всіх доз добрив мав найбільшу врожайність від 3,48 т/га до 4,25 т/га. Результати досліджень перевищують два попередніх захисти приблизно на 1,06-0,77 т/га (НІР05 фактору захисту 0,21 т/га, НІР05 фактору удобрення 0,17 т/га).

За погодними умовами 2013 рік був сприятливим для пшениці озимої. Протягом усього вегетаційного періоду було достатнє волого забезпечення рослин із задовільним температурним режимом.

Внесення мінеральних добрив сприяло суттєвому приросту врожайності зерна пшениці озимої.

Найбільша урожайність пшениці озимої в 2013 році була за вирощування хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра з нормою внесення добрив N85P96K51 + N30 і становила 5,89 т/га. Істотна різниця по врожайності була за норми внесення добрив N58P45K25 і становила залежно від системи захисту 4,30 т/га, 4,78 т/га та 4,98 т/га.

За вирощування пшениці озимої без внесення добрив були найнижчі показники урожайності. Без хімічного захисту рослин - 3,48 т/га, хімічний захист рослин - 4,19 т/га, хімічний захист + Басфоліар 36 Екстра - 4,32 т/га. Приріст врожайності за хімічного методу захисту порівняно з варіантом без хімічного захисту становила 0,71 т/га, а хімічний захист + Басфоліар 36 Екстра перевищив варіант без хімічного захисту на 0,84 т/га (НІР05 по фактору захисту 0,31 т/га).

За внесення N10 на 1т побічної продукції урожайність зерна пшениці була в межах 3,87-4,83 т/га, а це в свою чергу перевищує вирощування без добрив на 0,39-0,51 т/га.

За результатами проведених досліджень, показник середньої урожайності за роками знаходився в межах 3,53 т/га за вирощування без хімічного захисту та без добрив до 5,69 т/га за вирощування хімічний захист + Басфоліар 36 Екстра з нормою внесення добрив N85P96K51 + N30 (рис. 3.3).



Рис. 3.3. Урожайність пшениці озимої залежно від системи удобрення та захисту рослин, 2010-2013 рр., т/га.

За вирощування пшениці озимої без добрив, середня урожайність становила 3,53 т/га, із захистом рослин вона збільшилась на 0,46 та 0,65 т/га. За внесення доз добрив N50P50K50 середня урожайність знаходилась в межах 4,32-5,02 т/га. З підвищенням доз азоту, фосфору N115P96K51 середня врожайність теж була в межах 4,61 т/га до 5,28 т/га. Найбільша середня врожайність була за норми внесення добривN85P96K51 + N30: без хімічного захисту рослин - 4,94 т/га, хімічний захист рослин - 5,34 т/га, хімічний захист рослин + Басфоліар 36 Екстра - 5,69 т/га.

У середньому за роки досліджень найбільша врожайність була за вирощування пшениці озимої з використанням препаратів для захисту від бур'янів, хвороб, шкідників + Басфоліар 36 Екстра з нормою внесення добрив N85P96K51 + N30.

За результатами наших досліджень було встановлено, що врожайність пшениці озимої залежить від системи захисту рослин пшениці та норм внесення добрив.



3.3 Взаємозв'язок між елементами продуктивності та урожайністю пшениці озимої

Метод кореляційного аналізу дає можливість виявити і об'єктивно оцінити взаємозв'язок між кількісними ознаками, що дозволяє знайти нові закономірності і зробити прогнози майбутнього врожаю.

Для узагальнення одержаних даних з вивчення впливу захисту рослин та фону удобрення на такі важливі елементи структури врожайності як густота продуктивного стеблостою, кількість і маса зерен з колоса нами був використаний метод парних кореляцій. В результаті аналізу одержаних даних були побудовані відповідні графіки та встановлені рівняння прямих (у), коефіцієнти кореляції (r) і детермінації (r2). Одержані результати достовірні на 5 %-му рівні значущості ( рис. 3.4.).

Рис. 3.4. Кореляційні зв'язки елементів структури врожайності зерна пшениці м'якої озимої залежно від фону удобрення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

Спираючись на коефіцієнт детермінації, приходимо до висновку, що маса зерна з колоса на 70 % була пов'язана з густотою продуктивного стеблостою та прямо на 89 % від кількості зерен в колосі - відповідно одержано тісні коефіцієнти кореляції r = 0,86 і 0,94. В свою чергу кількість зерен в колосі на 65 % залежала від густоти продуктивного стеблостою пшениці м'якої озимої - r = 0,81.

Урожайність пшениці озимої має прямий сильний зв'язок з кількістю продуктивних стебел, що становить 92 %, і коефіцієнт кореляції - r = 0,95.

у = 0,012х + 1,171,

де: у - врожайність, ц/га;

х - густота продуктивного стеблостою, шт./м2 (рис. 3.5).

Кількість зерен та їхня маса з одного колоса пшениці мали дещо менший влив - відповідно коефіцієнти кореляції на рівні r = 0,90-0,92 з силою впливу - 86-82 %.



Рис. 3.5. Кореляційні зв'язки елементів структури врожайності зерна пшениці м'якої озимої сорту Вдала залежно від фону удобрення та захисту (середнє за 2010-2013 рр.)

Використовуючи результати кореляційного аналізу, а також дані рис. 3.5. та додаток Д можна зробити висновок, що залежно від фону удобрення та захисту рослин урожайність пшениці озимої зі збільшенням густоти продуктивного стеблостою зростає.

Результати досліджень, що наведені в цьому розділі, були надруковані в наукових працях автора [180, 181].

Висновки до розділу 3

Кількість продуктивних стебел характеризує рівень врожайності. Середні показники кущистості за роками були від 384 до 543 шт./м2.

Кращими були посіви з дозами добрив N115P96K51 483-503 шт./м2, N85P96K51 + N30 489-543 шт./м2, N58P45K25 451-500 шт./м2. Підрахунки кількості продуктивних стебел на 1 м2 у пшениці озимої в наших дослідженнях показали, що цей показник значною мірою залежить від рівня мінерального живлення та системи захисту рослин (посіви без хімічного захисту - менша продуктивність (384), хімічний метод захисту + підживлення 500-543 шт./м2.

Внесення мінеральних добрив збільшувало кількість зерен у колосі: за внесення N50P50K50 залежно від системи захисту цей показник становив 29….32 шт., N115P96K51 - 29…33 шт., N85P96K51 + N30 - 31…34 шт., N58P45K25 - 30…32 шт., N10 на 1т п. пр. - 28…31 шт.

Маса зерна в колосі змінювалась залежно від доз добрив, і була в межах від 1,03-1,22 г (без хімічного захисту), 1,16-1,33г (система хімічного захисту), 1,22-1,42 г (хімічний захист + підживлення Басфоліар 36 Екстра).

Густота продуктивного стеблостою та маса зерна в колосі є основними елементами структури біологічної врожайності пшениці м'якої озимої.

В умовах лівобережного Лісостепу встановлено найбільшу врожайність пшениці м'якої озимої (5,89-6,92 т/га) за внесення повного мінерального добрива N85P96K51 + N30 та застосування препаратів для захисту рослин від бур'янів, хвороб, шкідників та підживлення Басфоліар 36 Екстра.

За результатами розрахунків коефіцієнтів парної кореляції було встановлено тісні прямі зв'язки між масою зерна з колоса і кількістю зерен в ньому (r = 0,89), кількістю продуктивних стебел та масою зерна з колоса (r = 0,69), кількістю зерен і кількістю продуктивних стебел(r = 0,65). Між густотою продуктивного стеблостою, кількістю та масою зерен з колоса, урожайністю (r = 0,91; 0,86; 0,82).



Розділ 4. Формування показників якості зерна пшениці озимої залежно від мінерального живлення та захисту рослин

4.1 Фізичні властивості зерна

Оскільки зерно пшениці м'якої озимої використовується для виготовлення хліба, круп, макаронних виробів, поняття якості зерна ми розглядаємо в двох аспектах: з точки зору харчової цінності і як вираз його технологічних властивостей. Основними показниками, які характеризують ці аспекти якості зерна пшениці озимої, є фізичні показники, такі як маса 1000 зерен, натура, склоподібність. В зв'язку з цим в цьому розділі ми розглядаємо, як впливають агроекологічні фактори на названі показники якості [36, 173, 179].

Маса 1000 зерен. Важливим технологічним показником якості зерна є маса 1000 зерен, оскільки окремі дрібнозерні партії пшениці можуть мати високу натуру, але низький вихід борошна. Від крупності зерна значною мірою залежать борошномельні та хлібопекарські властивості пшениці. Чим крупніше зерно, тим більше міститься в ньому ендосперму і тим більший вихід борошна. Підвищення температури повітря і дефіцит вологи в період наливу зерна різко знижували цей показник [182-184].

Показник маси 1000 зерен змінювався у пшениці від 35,8 до 42,5 г. Найбільша маса 1000 зерен за середніми даними відмічена у 2013 р. (42,5 г), найменша - у 2012 р. (35,8 г) (табл. 4.1.).

Зміни за роками маси 1000 зерен можна пояснити погодними умовами, що склалися у період вирощування пшениці озимої. Так, у 2011 р. під час достигання зерна спостерігалася суха, тепла погода, яка чергувалася із випаданням достатньої кількості опадів. Кінець весни 2012 р. характеризувався відсутністю опадів, а червень - незначним зниженням температури повітря і надмірною кількістю опадів, що вплинуло на формування врожайності.

Маса 1000 зерен змінювалась як за роками, так і згідно схеми досліджень. Найменшим показник маси 1000 зерен був в усі роки за вирощування без хімічного захисту рослин та без внесення добрив ( від 35,8 до 37,5 г). Найбільшим він був у пшениці озимої за хімічного методу захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра (від 38,3 до 42,5 г) з дозою добрив N85P96K51 + N30 (табл. 4.1.).

Таблиця 4.1 - Вплив мінерального живлення та захисту рослин на масу 1000 зерен пшениці озимої, г

Система захисту рослин (А)	Варіанти удобрення (В)	Роки досліджень	Середнє
		2010	2011	2012	2013
без хімічного захисту (контроль)	без добрив	36,4	37,5	35,8	37,0	36,7
	N50P50K50	37,0	38,0	36,0	37,5	37,1
	N115P96K51	37,1	37,6	36,0	38,0	37,2
	N85P96K51+N30	38,0	38,1	36,4	39,0	37,9
	N58P45K25	37,1	36,5	36,5	38,5	37,2
	N10 на 1т п. пр.	36,5	37,8	36,2	37,0	36,9
хімічний метод захисту	без добрив	37,1	38,2	36,1	38,0	37,4
	N50P50K50	37,9	39,5	36,8	38,5	38,2
	N115P96K51	38,2	39,7	37,0	38,7	38,4
	N85P96K51+N30	38,9	40,1	37,8	40,0	39,2
	N58P45K25	38,4	37,9	37,6	39,5	38,4
	N10 на 1т п. пр.	37,6	38,5	37,0	38,0	37,8
хімічний метод захисту + Басфоліар36 Екстра	без добрив	38,0	39,6	37,0	39,5	38,5
	N50P50K50	38,5	40,6	37,4	40,5	39,3
	N115P96K51	39,0	39,9	38,0	41,5	39,6
	N85P96K51+N30	40,8	41,0	38,3	42,5	40,7
	N58P45K25	38,1	38,2	38,2	41,0	38,9
	N10 на 1т п. пр.	38,0	39,0	38,0	39,8	38,7
НІР05 фактору А НІР05 фактору В НІР05 взаємодії АВ	0,5	0,5	0,3	0,6
	0,8	0,9	0,7	1,1
	0,2	0,2	0,2	0,2

2011 та 2013 рр. характеризуються найвищими показниками маси 1000 зерен, цьому сприяли погодні умови під час достигання зерна.

Середня маса 1000 зерен була в межах 36,7-40,7 г (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Середня маса 1000 зерен пшениці озимої за роки досліджень (2010-2013 рр.)

Натура зерна - найбільш поширений показник, що характеризує щуплість, виповненість, стан поверхні зерна. Зерно з високою натурою - це потенційне джерело більшого виходу борошна [17].

Показник натури зерна залежить від сортових особливостей і умов вирощування - середньодобової температури і відносної вологості повітря у період наливу зерна. За сприятливих умов зволоження формувалося виповнене зерно, під час несприятливих - щупле, з невеликою натурою зерна і виходом борошна. Максимального значення показник натури досягав в середині фази воскової стиглості зерна і в подальшому практично не змінювався [37].

За роки проведення досліджень показник натури зерна у зразків пшениці озимої коливався у значних межах 680-823 г/л. Найменша натура зерна відмічена у 2010 та 2012 рр. (680 г/л). У 2011 і 2013 рр. вона була більшою і становила відповідно 823 і 820 г/л ( додаток Е, табл. Е 1).

Аналіз результатів досліджень вказує, що 680 г/л у 2010 та 2012 рр. натурна маса була на ділянках без хімічного захисту та без удобрення. На зміну величини натури зерна пшениці озимої, певною мірою, впливав фон мінерального живлення. За внесення N115P96K51 та на фоні N85P96K51 + N30 спостерігалося збільшення натури зерна.

Так, за вирощування пшениці озимої без хімічного захисту натура зерна становила в середньому за роки досліджень: без добрив - 695 г/л, на фоні N50Р50К60 - 724 г/л, N115Р96К51 - 734 г/л, N85P96K51 + N30 - 748 г/л, N58Р45К25 - 742 г/л та N10 на 1 т побічної продукції - 727 г/л.

За хімічного методу захисту рослин пшениці озимої натура була більшою ніж без захисту і становила: без добрив - 704 г/л, N50Р50К60 - 739 г/л, N115Р96К51 - 743 г/л, N85P96K51 + N30 - 771 г/л, N58Р45К25 - 753 г/л та N10 на 1 т побічної продукції - 735 г/л.

За хімічного захисту рослин пшениці озимої + Басфоліар 36 Екстра натура була: без використання добрив була 734 г/л, на фоні N50Р50К60 - 747 г/л, N115Р96К51 - 756 г/л, N85P96K51 + N30 - 787 г/л, N58Р45К25 - 759 г/л та N10 на 1 т побічної продукції -739 г/л. При цьому була найбільша натура зерна у сорту Вала (рис. 4.2.).

Рис. 4.2. Натура зерна пшениці озимої залежно від фону удобрення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)



Статистичний аналіз результатів досліду показав, що значення натури зерна за роки досліджень на 52,2 % залежало від фону удобрення, на 45,2 % ? від захисту рослин. Частка впливу взаємодії захисту та доз добрив становила 2,5 %, інші фактори не мали суттєвого впливу - 0,03 % (рис. 4.3.).

Рис. 4.3. Частка впливу факторів на натуру зерна пшениці м'якої озимої (середнє за 2010-2013 рр.).

Склоподібність - досить складний показник, який значною мірою залежав від кліматичних умов, технологій вирощування та сортових особливостей. Зменшення склоподібності відбувалося в умовах низької концентрації ґрунтового розчину і високої вологості ґрунту.

Висока склоподібність вказувала на хороші хлібопекарські властивості зерна і підвищений вміст у ньому білкових речовин. У межах сорту існував прямий кореляційний зв'язок між склоподібністю і вмістом клейковини [141].

За результатами досліджень склоподібність протягом 2010-2013 рр. становила від 31 % до 59 %. Найменший показник склоподібності (31 %) спостерігався у 2011 р., найбільший - у 2012 р. (59 %) (додаток Е, табл. Е 2).

У 2010 р. склоподібність змінювалась без хімічного методу захисту від 36 до 50 %, хімічний метод захисту - 38-50 % та хімічний метод захисту + Басфоліар 36 Екстра 39-55 %.

Під час дозрівання зерна найбільша склоподібність формувалася у фазі воскової стиглості, з подальшим зменшенням у фазі повної стиглості. Швидкість зменшення склоподібності залежала від погодних умов і вмісту білка. Якщо у даний час спостерігалася суха, тепла погода, склоподібність зберігалася до збирання врожаю. За холодної і дощової погоди пшениця дозрівала повільно із низькою склоподібністю [50].

У 2011 р. внаслідок значної кількості опадів, які випали в період достигання пшениці озимої, зниження температурного режиму все це сприяло зменшенню склоподібності, і становила в середньому 31-52 %. Тепла погода із невеликими опадами у період наливу - достигання зерна у 2012 і 2013 рр. дали змогу отримати більш високу склоподібність пшениці озимої (за середніми даними відповідно N85P96K51 + N30 - 59 %, N58P45K25 - 58 %).

Але склоподібність по роках не була більшою 59 %.В результаті проведених досліджень було встановлено, що склоподібність зерна збільшується під дією азотних добрив (додаток Е, табл. Е 2).

За внесення N85P96K51 + N30 сорт мав найвищу склоподібність за хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра і становив за середніми даними по роках 55 % (рис. 4.4.).

Рис. 4.4. Склоподібність зерна пшениці озимої залежно від фону удобрення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)



Так, меншу склоподібність (середні значення) пшениця озима мала за вирощування без хімічного методу захисту рослин від 37 до 46 %, найбільшу 40-55 % - за хімічного захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра.

За вирощування пшениці озимої сорт Вдала без хімічного захисту та без добрив склоподібність становила 37 %, на фоні N50Р50К60 - 41 %, N115Р96К51 - 43 %, N85P96K51 + N30 - 47 %, N58Р45К25 - 46 % та N10 на 1 т побічної продукції - 43 %.

За хімічного методу захисту рослин склоподібність була більшою ніж без захисту і становила без добрив - 39 %, N50Р50К60 - 46 %, N115Р96К51 - 49 %, N85P96K51 + N30 - 52 %, N58Р45К25 - 50 % та N10 на 1 т побічної продукції (соломи) - 43 %.

За хімічного методу захисту рослин пшениці озимої + Басфоліар 36 Екстра були більші показники: без добрив - 40 %, на фоні N50Р50К60 - 51 %, N115Р96К51 - 53 %, N85P96K51 + N30 - 55 %, N58Р45К25 - 52 % та N10 на 1 т побічної продукції - 48 %.

На рівень склоподібності зерна найсуттєвіший вплив мають мінеральні добрива та система захисту [50].

Склоподібність зі збільшенням доз мінеральних добрив до N85P96K51 + N30 збільшується.

4.2 Вміст білка в зерні, кількість та якість клейковини

Білок найважливіша речовина, яка входять до складу живої клітини. У зерні білки містяться в меншій кількості, ніж вуглеводи, але в побудові живої матерії і здійснення процесів життєдіяльності вони відіграють значну роль. Кількість білка і його амінокислотний склад мають важливе значення для харчової, кормової, біологічної цінності будь - якого продукту, в тому числі зерна і виробів з нього [185-186].

На вміст білка в зерні впливають температурний і водний режим, наявність основних елементів живлення, особливо азоту в період вегетації рослин. Оптимальна температура для біосинтезу білка настає при +15 °С в період до колосіння, + 21 °С - від колосіння до формування зерна та +15 °С в період наливу і дозрівання зернівки. Білковість - важливий показник якості зерна, з яким пов'язана харчова цінність та основні технологічні властивості борошна [187].

Вміст білка у одного і того ж зразка змінюється в залежності від умов вирощування. З усіх проаналізованих природних чинників найбільший вплив на якість і кількість білка мають волога і тепло [187]. Встановлено, що в роки з недостатньою кількістю опадів і підвищеною температурою формується зерно з високим вмістом білка [188]. Це пояснюється тим, що за таких умов утворюється менший валовий врожай і мобільний азот ґрунту менше витрачається на ростові процеси, а більше - на утворення білка. Прохолодна погода і достатня кількість опадів сприяючи накопиченню крохмалю і гальмує синтез білка [189].

Роки проведення досліджень (2010-2013 рр.) за метеорологічними умовами в міжфазний період від колосіння до повної стиглості зерна пшениці озимої різнилися між собою, що вплинуло на білковість зерна досліджуваних сортів ( додаток Е, табл. Е3).

В умовах досліджень (2010-2013 рр.) вміст білка у сорту пшениці м'якої озимої був у межах від 8,0 до 14,0 %. Найбільше значення білка відмічено у 2013 р. - 14,0 % за хімічного захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра з дозою внесення добрив N85P96K51 + N30. Найменший вміст білка (8,0 %) був у 2011 р. за вирощування пшениці озимої без хімічного захисту та без добрив.

В 2010 році вміст білка був у межах 8,2-12,8 % залежно від системи захисту та доз мінеральних добрив. Найкращі показники вмісту білка були за хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра від 9,3 до 12,8 %. Там, де не вносили добрив кількість білка була меншою, зі збільшенням доз добрив збільшується вміст білка. За внесення N115P96K51, N85P96K51 + N30 та N58P45K25 вміст білка відповідно становив 11,6; 12,8; 11,1 %.

За хімічного захисту рослин вміст білка в зерні був у межах 8,4-12,1 %.

Найменший показник вмісту білка у зерні пшениці озимої спостерігався у 2011 та 2012 роках. Він був у межах 8,0-8,5 % за вирощування рослин без хімічного захисту та без добрив.

Висока білковість у досліджених зразків була зафіксована в 2013 році. Мінливість погодних умов за роки проведення досліджень дозволила оцінити зразки за реакцією на зміну умов вирощування. Було виявлено середній вміст білка за роки досліджень, він був у межах 12,8-14,0 % - N85P96K51 + N30 за хімічного методу захисту + Басфоліар 36 Екстра (рис. 4.5.).

Рис. 4.5. Вміст білка у зерні пшениці озимої залежно від фону удобрення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)

У середньому за 2010-2013 роки досліджень вміст білка становив від 8,9 до 12,6 %. Найбільшим вміст білка був за хімічного захисту + Басфоліар 36 Екстра та нормою добрив N85P96K51 + N30 (12,6 %), найменше середнє значення було 8,9 % - без хімічного захисту та без добрив.

Дисперсійний аналіз отриманих даних свідчить, що основний вплив на вміст білка в зерні пшениці озимої сорту Вдала серед досліджуваних факторів (середнє за 2010-2013 рр.), має внесення мінеральних добрив, частка яких становить не більше 53,5 % та захист рослин - 44,7 % (рис. 4.6.).

Рис. 4.6. Частка впливу факторів на вміст білка в зерні пшениці м'якої озимої (середнє за 2010-2013 рр.).

У результаті проведених досліджень було встановлено, що на формування вмісту білка значний вплив мали температура повітря, забезпечення вологою, елементи живлення, особливо азот в період вегетації рослин [190].

Важливою складовою частиною зерна пшениці є білок. Нестача його в продуктах харчування людей веде до порушення обміну речовин. Особливо важливе значення мають запасні білки (гліадин і глютенін). Вони утворюють клейковину, яка відіграє першочергову роль у хлібопекарській і макаронній промисловості [187]. Згідно наших досліджень, їхній вміст в зерні пшениці м'якої озимої суттєво залежав від внесення мінеральних добрив.

Раніше вважалося, що кращі хлібопекарські якості пшениці проявляються, якщо співвідношення між гліадином та глютеніном близьке до одиниці. Проте встановлено, що чим більший вміст глютеніну, тим більш повноцінний хліб, бо глютенін має більший вміст незамінних амінокислот в зерні [175].

У питаннях накопичення клейковини в зерні в процесі дозрівання пшениці є суперечливі тлумачення. Ряд закордонних авторів, вважають, що синтез клейковини відбувається головним чином тоді, коли сильно зменшується або цілком припиняється надходження речовин із вегетативних органів у зерно [191]. У цей час зерно втрачає воду. Багато хто стверджує, що клейковину в пшениці можна виявити лише у фазі воскової стиглості зерна, тобто, коли його вологість становить 45 %.

Саме від кількості і якості клейковини залежать реологічні властивості тіста, його здатність утримувати вуглекислий газ і давати при випіканні еластичний і пористий м'якуш хліба. Показники вмісту і якості клейковини дають більш надійніші дані про хлібопекарські властивості, ніж оцінка на основі вмісту білка в зерні.

Встановлено [192], що між вмістом білка в нормально розвинутому і дозрілому зерні і кількістю в ньому клейковини існує прямий зв'язок, що виражається високим коефіцієнтом прямої кореляції і відношенням клейковини до білка, рівним 2,2. Однак, таке співвідношення сирої клейковини і білка в зерні пшениці спостерігається не завжди навіть у нормально розвинутих і дозрілих зерен і залежить від ґрунтово - кліматичних умов. За даними деяких авторів [193, 194], цей показник, залежно від району вирощування пшениці, коливається від 1,47 до 2,09.

За проведеними дослідженнями встановлено, що показник вмісту клейковини знаходився в межах 20,8-33,6 %. Найбільшим цей показник був у 2013 р. (33,6 %), найменшим - у 2011 р. (20,8 %) (табл. 4.2.).

Більш великий вміст клейковини у зразків врожаю 2013 р. пояснюється сприятливими погодними умовами у період формування врожайності зерна пшениці та значною прямою залежністю із показником вмісту білка (r = 0,84).

Найменший вміст клейковини в зерні формується за вирощування пшениці озимої без внесення добрив. Так, у 2010 році кількість клейковини становила 21,0 % за вирощування без хімічного захисту та із хімічним методом захисту, а з внесенням Басфоліару - 21,8 %. Зі збільшенням доз добрив збільшувалась кількість клейковини. Без хімічного захисту рослин пшениці кількість клейковини становила 21,0-24,0 %, із застосуванням захисту рослин - 21,8-25,0 %, хімічний метод захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра - 22,9-25,9 %.

У 2011 р. були найменші показники кількості клейковини, у 2012 р. вміст клейковини в зерні був на рівні 2010 року (табл. 4.2.).

Таблиця 4.2 - Вплив мінерального живлення та захисту рослин на кількість клейковини у зерні пшениці озимої, %

Система захисту рослин (А)	Варіанти удобрення (В)	Роки досліджень	Середнє
		2010	2011	2012	2013
без хімічного захисту (контроль)	без добрив	21,0	20,8	21,0	25,2	22,0
	N50P50K50	21,8	21,0	21,3	26,4	22,6
	N115P96K51	22,8	22,1	22,5	28,0	23,9
	N85P96K51+N30	24,0	23,4	23,3	30,7	25,4
	N58P45K25	21,0	20,6	22,1	27,0	22,7
	N10 на 1т п. пр.	20,9	19,8	21,0	26,4	22,0
хімічний метод захисту	без добрив	21,0	20,8	22,0	26,4	22,5
	N50P50K50	21,8	21,4	22,4	28,0	23,4
	N115P96K51	23,0	22,9	22,8	30,0	24,7
	N85P96K51+N30	25,0	24,9	24,1	32,8	26,7
	N58P45K25	22,8	22,0	23,4	27,6	23,9
	N10 на 1т п. пр.	21,9	20,1	22,0	27,3	22,8
хімічний метод захисту + Басфоліар36 Екстра	без добрив	21,8	21,0	22,8	26,6	23,1
	N50P50K50	22,9	22,1	24,0	28,8	24,4
	N115P96K51	23,0	23,0	24,6	31,5	25,5
	N85P96K51+N30	25,9	25,3	26,7	33,6	27,9
	N58P45K25	24,1	23,7	26,3	29,5	25,9
	N10 на 1т п. пр.	22,0	20,3	23,0	28,0	23,3
НІР05 фактору А НІР05 фактору В НІР05 взаємодії АВ	0,9	1,1	0,8	1,4
	0,7	0,7	1,2	1,0
	0,2	0,2	0,1	0,2

2013 рік характеризується найвищими показниками вмісту клейковини. На фоні внесення добрив збільшується значення кількості клейковини: N50P50K50 - 26,4 %, N115P96K51 - 28,0 %, N85P96K51+N30 - 30,7 %. Зменшується кількість клейковини за внесення N58P45K25 (27,0 %) та N10 на 1т побічної продукції (26,4 %). Найбільший вміст клейковини спостерігається за повного захисту + Басфоліар36 Екстра: без добрив - 26,6 %, N50P50K50 - 28,8 %, N115P96K51 - 31,5 %, N85P96K51 + N30 - 33,6 %, N58P45K25 - 29,5 %, N10 на 1т п. пр. - 28,0 %.

Так, в середньому за чотири роки вміст клейковини за вирощування пшениці м'якої озимої без добрив змінювався від 22,0 до 23,1 %, N50P50K50 - 22,6-24,4 %, N115P96K51 - 23,9-25,5 %, N85P96K51 + N30 - 25,4-27,9 %, N58P45K25 - 22,7-25,9 %, N10 на 1т п. пр. - 22,0-23,3 %.

Дисперсійний аналіз отриманих даних свідчить, що основний вплив на кількість клейковини в зерні пшениці серед досліджуваних факторів (середнє за 2010-2013 рр.), має внесення мінеральних добрив, частка яких становила 54,8 % та дещо менше захист рослин - 43,8 % (рис. 4.7.).

Рис. 4.7. Частка впливу факторів на кількість клейковини в зерні пшениці м'якої озимої (середнє за 2010-2013 рр.).

За роки досліджень вміст клейковини у пшениці озимої перевищував показник вмісту білка в середньому в 2,2 рази. Це свідчить про залежність обох показників якості зерна у досліджуваних зразків (рис. 4.8.). Тобто, чим вищий показник вмісту білка, тим більший вміст кількості клейковини у досліджуваних зразках пшениці озимої сорту Вдала.

Рис. 4.8. Залежність вмісту білка і клейковини в зерні пшениці озимої залежно від фону мінерального живлення та захисту рослин, середнє за 2010-2013 рр.

У міру дозрівання зерна за оптимального його наливу, значно змінюється якість клейковини. Особливо значні зміни якості клейковини відмічені в першу фазу наливу зерна і до воскової стиглості, коли вона вже набуває нормальних властивостей. При переході зерна від воскової до повної стиглості, зміни якості клейковини незначні.

Якість клейковини також залежить від умов вирощування (температури і забезпеченості рослин вологою в період дозрівання зерна). Вегетаційні досліди Н. С. Беркутової [195] показали, що за високої температури і дефіциту вологи формується зерно з міцною, пружною, малорозтяжною клейковиною, тоді як зниження температури і збільшення вологості викликають її ослаблення. Погіршення якості клейковини спостерігається в зерні, ураженого заморозками, пересушеного, пророслого, від самозігрівання. Це пов'язано з тим, що клейковина стає мало зв'язною, крихкою, коротко рвучою. А при ураженні зерна клопом - черепашкою клейковина сильно розріджується [196].

За результатами досліджень якість клейковини пшениці озимої протягом 2010-2013 рр. становила 80-100 од. ВДК (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Якість клейковини зерна пшениці озимої залежно від фону удобрення та захисту (середнє за 2010-2013 рр.)

За середніми даними показника краща якість клейковини спостерігалася у 2012 та 2013 рр. та становила 85 од. ВДК. У даний період спостерігалася тепла і суха погода, з помірною кількістю опадів. Гірша якість клейковини відмічена у 2010-2011 рр. (100 од. ВДК.), що пояснюється погодними умовами (надмірною кількістю опадів) під час наливу і дозрівання зерна ( додаток Е, табл. Е 4).

У середньому за чотири роки досліджень якість клейковини була в межах 85-100 од. ВДК. Кращі результати були за хімічного захисту рослин + Басфоліар 36 Екстра і становили без добрив - 85 од., N50P50K50 - 90 од., N115P96K51 - 86 од., N85P96K51 + N30 - 85 од., N58P45K25 - 88 од., N10 на 1т п. пр. - 86 од. ВДК.



4.3 Амілолітична активність зерна та седиментація

При визначенні цінності пшениці озимої велике значення має стійкість до проростання зерна на корені. Ця властивість має особливу цінність в Лісостепу України, де достигання і збирання часто проходять в дощову погоду. Погодні умови в період наливу - дозрівання визначають в подальшому альфа амілазну активність зерна, що має безпосередній вплив на якість хліба. Ферментативна активність визначається за методом Хагберга - Пертена на приладі ПЧП - 99 - число падання (ЧП). Згідно ДСТУ 3768 - 2010 передбачається: для зерна першого класу ЧП не менше 220 с, другого - третього 180 - 150 с.

Зниження технологічних якостей продовольчого зерна [197] в Україні обумовлене зниженням родючості ґрунту, масовому пошкодженню клопом черепашкою, а також проростанням зерна на пні. Підвищена активність ферменту б-амілази стає причиною проростання зерна в колосі, що спричиняється несприятливими погодними умовами, такими як випадання дощів після дозрівання врожаю в полі до його збирання. Такі умови, наприкінці періоду дозрівання, часто бувають у країнах Європи і більшості інших регіонів, де вирощується пшениця. Щорічно в світі через проростання втрачається від 30 до 50 % продовольчого зерна [198].

За визначення ступеня проростання зерна на результати аналізу крім б-амілази впливають і інші ферменти, а саме протеолітичні, що діють на білки, слизисті речовини, та на інші високомолекулярні сполуки [155].

Встановлено середній зв'язок (r = - 0,45) між вмістом клейковини в зерні пшениці та активністю її вуглеводно - амілазного комплексу в борошні, та зв'язок r = 0,50 між вмістом білка та числом падання. Слабкий зв'язок виявлено між якістю клейковини та активністю альфа - амілази (r = 0,12).

Зменшення або збільшення активності ферменту приводить до зниження якості хліба.

Встановлено, що пошкоджений крохмаль має високу водопоглинаючу здатність і схильний до впливу амілолітичних ферментів (б- і в-амілаз) тіста, що сприяє поліпшенню його цукро - і газоутворюючої здатності [199]. Поглинаючи воду, частки білка злипаються, утворюючи суцільну плівку, що охоплює всю поверхню крохмальних зерен і з'єднуються з ними. Тому співвідношення поверхонь молекул білка і крохмалю повинно відповідати певним вимогам для одержання оптимальних параметрів тіста [200].

У 2010-2013 рр. досліджень спостерігали зміну числа падання у межах 230-449 с. Найбільш сприятливими роками для формування зерна пшениці озимої з середньою амілазною активністю були 2010 та 2012 роки (додаток Е, табл. Е 5).

У 2010-2012 рр. показник числа падання був у межах 260-300 с.

У 2013 році досліджувані зразки пшениці характеризувалися низькою активністю альфа - амілазного комплексу, тобто число падання було більше 400 с (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Альфа - амілазна активність зерна пшениці озимої залежно від фону удобрення та захисту рослин (середнє за 2010-2013 рр.)

У середньому за чотири роки досліджень показник альфа - амілазної активності зерна пшениці за схемами захисту змінювався в незначних межах: без хімічного захисту рослин - 298-324 с, хімічний метод захисту рослин - 296-329 с, хімічний метод захисту + Басфоліар 36 Екстра - 285-323 с.

Амілолітична активність зерна відіграє важливу роль за випікання хліба. Таким чином, активність б-амілази викликає надмірне розрідження і декстринізацію, в результаті чого м'якушка хліба стає вологою і липкою. Протилежність цьому - суха м'якушка хліба, що також небажано. Стає ясно, що проросла пшениця представляє малу цінність для хлібопечення, якщо вона взагалі має таку, і тому метод прогнозування хлібопекарських властивостей є дуже важливим для хлібопекарської промисловості. Це важливо і тому, що змішування партії пророслої пшениці з непророслою викликає появу нової партії [197].

Дисперсійний аналіз отриманих даних свідчить, що основний вплив на число падання серед досліджуваних факторів (середнє за 2010-2013 рр.), має внесення мінеральних добрив, частка яких становить 53,2 % та дещо менше захист рослин - 37,9 % (рис. 4.11.). Взаємодія факторів становить 8,8 %, інші фактори не впливають на альфа - амілазну активність зерна пшениці озимої.

Рис. 4.11. Частка впливу факторів на альфа - амілазну активність зерна пшениці м'якої озимої сорту Вдала (середнє за 2010-2013 рр.).

В борошно, одержане зі здорової пшениці, яке фактично не містить б-амілази, давно практикують додавання осолодженої пшениці або ячмінного борошна для постачання пшеничного борошна цим ферментом [197].

Для масової оцінки якості зерна пшениці озимої широкого використання набув метод седиментації, який добре відображав як фізичні властивості тіста, так і хлібопекарські якості борошна. Показник седиментації (набухання) був комплексним і визначав одночасно якість і вміст білка [199 ].

За результатами досліджень показник седиментації у зразків пшениці озимої становив 17-58 мл (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 - Вплив мінеральних добрив та системи захисту рослин на седиментацію пшениці озимої, мл.

Система захисту рослин (А)	Варіанти удобрення (В)	Роки досліджень	Середнє
		2010	2011	2012	2013
без хімічного захисту (контроль)	без добрив	18	17	20	44	25
	N50P50K50	20	20	21	45	27
	N115P96K51	26	27	27	50	33
	N85P96K51+N30	28	30	29	53	35
	N58P45K25	26	25	28	46	31
	N10 на 1т п. пр.	23	21	25	43	28
хімічний метод захисту	без добрив	18	18	20	44	25
	N50P50K50	20	20	23	45	27
	N115P96K51	28	29	28	51	34
	N85P96K51+N30	30	31	31	54	37
	N58P45K25	26	25	29	46	32
	N10 на 1т п. пр.	24	21	26	44	29
хімічний метод захисту + Басфоліар36 Екстра	без добрив	22	19	24	44	27
	N50P50K50	24	22	26	45	29
	N115P96K51	33	31	30	51	36
	N85P96K51+N30	35	33	32	58	40
	N58P45K25	31	29	32	48	35
	N10 на 1т п. пр.	30	22	30	46	32
НІР05 фактору А НІР05 фактору В НІР05 взаємодії АВ	3	3	2	1
	8	6	3	4
	2	2	2	2

Більше число седиментації спостерігалося у 2013 р. (58 мл), найменше - у 2011 р. (17 мл). Високе значення даного показника у 2013 р. пояснювалося не тільки сприятливими погодними умовами, але й прямим зв'язком з іншими показниками якості зерна. Відмічено зв'язок у сорту пшениці числа седиментації із вмістом білка (r = 0,87) та вмістом клейковини (r = 0,83) (додаток Е, табл. Е 6).

Показник седиментації має ряд переваг перед іншими показниками якості зерна пшениці озимої. Аналіз простий у виконанні і не потребує великої кількості зерна, а наявність достовірних кореляцій дозволяє одержати попередні дані про якість досліджуваного зразка. В тім, за результатами наших досліджень було визначено різну величину коефіцієнтів кореляцій в роки досліджень (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 - Кореляційні зв'язки седиментації з показниками якості зерна

Показники якості	Седиментація, мл.
	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2013 р.	середнє
Вміст клейковини, %	0,78*	0,85*	0,78*	0,92*	0,83*
Якість клейковини, од. ВДК	-0,24*	-0,10*	-0,47*	-0,20*	-0,18*
Вміст білка, %	0,88*	0,93*	0,81*	0,85*	0,87*
Число падання, с	0,89*	0,78*	0,83*	0,86*	0,84*

*- зв'язок істотний на 5 % рівні значущості

Кореляції між показником седиментації і вмістом клейковини по роках досліджень мали сильний зв'язок (r = 0,78…0,92). Зв'язок седиментації з білково - клейковинним комплексом зерна був міцнішим в 2011 та 2013 роках. Зворотній кореляційний зв'язок є між числом седиментації і показником якості клейковини (r= -0,01…-0,47).

Сильний кореляційний зв'язок існує між седиментацією та вмістом білка в зерні пшениці озимої (r = 0,81…0,93), та числом падання (r = 0,78…0,89).



4.4 Взаємозв'язок між урожайністю та фізичними показниками якості зерна пшениці озимої

Повне розуміння причин формування рівня врожайності культури не можливе без виявле...