створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

Рятувальні й інші невідкладні роботи у вогнищах поразки проводяться з метою порятунки людей і надання допомоги ураженим, локалізації аварій і усунення ушкоджень, що перешкоджають веденню рятувальних робіт, створення умов для подальшого проведення відбудовних робіт.

Рятувальні роботи у вогнищах поразки включають: розвідку маршрутів руху і ділянок (об'єктів) робіт; локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах рухи і ділянках (об'єктах) робіт; розшук уражених і витяг їх із завалів, ушкоджених і будинків , що горять, загазованных і задимлених помешкань; розкриття зруйнованих, ушкоджених і завалених захисних споруджень, помешкань і порятунок людей , що знаходяться в них; подачу повітря в завалені захисні спорудження надання першої медичної і першої лікарської допомоги ураженим і їхньою евакуацією в лікувальні заснування; вивід (вивіз) населення з небезпечних місць у безпечні райони; санітарне опрацювання людей і знезаражування їхнього одяги, знезаражування території, споруджень, транспорту і техніки.

Невідкладні аварійні роботи включають:

прокладывание колонних шляхів і пристрій проїздів у завалах і на заражених ділянках; локалізацію аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах в інтересах ведення рятувальних робіт;

зміцнення або завалення конструкцій, що загрожують обвалом і перешкоджають безпечним рухом і веденню рятувальних робіт; ремонт і відновлення ушкоджених і зруйнованих ділянок ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж із метою забезпечення рятувальних робіт;

Рятувальні роботи будуть проводитися в складній обстановці можливих пожеж і затоплення і при впливі інших несприятливих умов. . Вони повинні бути організовані в мінімально стислі строки , проводитися безупинно вдень і вночі, до повного їхній завершення.

Своєчасною організацією, приведенням у готовність сил і засобів, призначених для ведення рятувальних робіт, і швидким висуванням їх на ділянки (об'єкти) робіт; високим морально-психологічним підготуванням особового складу органів керування і формувань; активною допомогою населення в проведенні рятувальних робіт і умінням робити самодопомогу і першу медичну допомогу ураженим; умілим керівництвом із боку начальників, штабів, служб діяльністю подчиненных при організації і веденню рятувальних робіт; організацією і підтримкою безупинної взаємодії органів керування, формувань і інших сил і засобів, що залучаються до рятувальних робіт.

Для проведення рятувальних робіт у вогнищах поразки на території району у випадках, коли вони не можуть бути виконані формуваннями самих уражених об'єктів, рішенням начальника цивільної оборони, відповідно до плану взаємодії, крім територіальних формувань району можуть залучатися формування найближчих до вогнища поразки непораженных об'єктів.

При погрозі виникнення надзвичайної ситуації начальник ГО, відділ надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации (штаб ЦО об'єкта)і служби ЦО району (об'єкта) проводять заходи, передбачені планом, організують дооснащение формувань майном і технікою в місцях дислокації об'єктів. Після цього професійні штатні формування, що містяться в підвищеній готовності, збираються у встановлених для них місцях збору; розвідувальні органи і загін забезпечення руху доводяться в готовність до виконання задач на маршрутах уведення сил. Особовий склад інших формувань, знаходячись у готовності до збору, продовжує виробничу діяльність або виконує задача по забезпеченню захисту населення, народного господарства відповідно до плану ГО.

Особливості організації і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у зонах катастрофічного затоплення залежать від характеру завчасно проведених організаційно-технічних (захисних) заходів щодо скорочення розмірів зон затоплення, кількості населення і матеріальних цінностей, що знаходяться в зонах затоплення, часу року і доби, а також від своєчасного оповіщення населення.

Для своєчасного розгортання рятувальних і інших невідкладних робіт у зоні затоплення рішення на їхнє проведення начальник ЦО приймає у вихідному районі або в ході висування й уточнює його за даними розвідки і безпосереднє спостереження з прибуттям у район робіт. Для оцінки обстановки він, крім того, використовує результати прогнозу розвитку зони затоплення, одержувані від органів керування цивільної оборони.

На організацію і проведення рятувальних і інших невідкладних у районах розміщення підприємств нафтової і газової промисловості впливає: наявність у вогнищах поразки запасів отруйних речовин і можливість вторинного зараження; розташування водойм і стан під'їзних шляхів до них; фізико-географічні і геологічні особливості району.

Рятувальні й інші невідкладні роботи на нафтових і газових підприємствах проводяться у взаємодії з аварійними формуваннями підприємств. Організуючи дії частин (підрозділів) у районах розміщення підприємств видобутку, переробки і збереження нафтопродуктів і газу , начальникГО основні зусилля сосредотачивают на порятунку людей, що знаходяться у вогнищах поразки сильнодіючими отруйними речовинами, зонах пожеж, задимлень і загазований на локалізації і гасінні пожеж, що представляють погрозу життя людей.

Виявлення обстановки в зоні затоплення здійснюють із дозори річковий (морський) розвідки. Крім того, використовуються дані повітряної розвідки і постів гидрометеослужбы, а також розвідувальних формувань об'єктів народного господарства.

Розвідувальні формування встановлюють межа зони затоплення, характер руйнацій населених пунктів і об'єктів, місця перебування постраждалий і їхній стан, а також місця перебування матеріальних цінностей; наявність доріг, що ведуть до зони затоплення, і можливості використання наземного транспорту, плавзасобів, а також інші місцеві умови, що впливають на виконання задач.

При проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт у нічний час пристані (причали) висвітлюються або позначаються добре видимими світловими орієнтирами.

Понтонно-переправні формування ведуть пошук людей на затопленій території; організують навантаження їх на плавзасоби й евакуацію в безпечні місця; вивозять матеріальні цінності й устаткування, що можуть бути затоплені або ушкоджені; обладнають причальні пристрої, плавучі пристані.

Механізовані підрозділи, посилені плавзасобами, рятують людей і евакуюють їх із районів затоплення, проводять роботи з порятунку й евакуації матеріальних цінностей, здійснюють комендантську службу.

Медичні підрозділи роблять першу медичну і першу лікарську допомогу постраждалим і при необхідності готують їх до евакуації в лікувальні заснування.

При проведенні робіт у зонах затоплення враховується різка зміна обстановки. У цих цілях від формувань, що виконують задачу, виставляються спостерігачі. У випадку інтенсивного підвищення рівня води завчасно визначаються шляху відходу особового складу формувань підрозділів.

Після завершення основних робіт з евакуації населення патрулювання розвідувальних дозорів продовжується до спаду рівня води.

У районах розміщення підприємств переробки і збереження нафтопродуктів і газу рятувальні й інші невідкладні роботи будуть проводитися, як правило, в умовах сильних пожеж, можливих вибухів сховищ і апаратів із пальними рідинами і газом, утворення значних ділянок сильного задимлення і загазовывания.

Для проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у цих умовах залучаються всі наявні протипожежні сили і засоби. Особовий склад, що залучається для робіт на загазованных ділянках, забезпечується ізолюючими протигазами і медичними противоожоговыми засобами.

З одержанням задачі на розвідку вогнища поразки розвідувальні формування встановлюють: райони пожеж і їхній характер, напрямок і швидкість поширення вогню, зони загазовывания і наявність погрози населенню; рубежі локалізації і гасіння пожеж; місця захисних споруджень і стан що вкриваються в них людей; наявність ділянок сильного задимлення; характер руйнації резервуарів (сховищ); шляху можливого розтікання нафти, що сильнодействуют отруйних речовин; наявність водойм і стан під'їздів до них; інші умови обстановки, що впливають на виконання задачі.

Гасіння растекающихся по землі або водяній поверхні рідин робиться пеногенераторами, лафетними або ручними стовбурами.

Начальник цивільної оборони району (об'єкта) і відділ надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации (штаб ЦО об'єкта) при одержанні даних про місце, часу аварії з викидом СДЯВ (виникненні вогнища хімічного зараження) негайно оповіщають сигналом «Увага всім» робочих, службовців і інше населення в зоні зараження й у районах, яким загрожує небезпека при поширенні зараженого повітря; ставлять задачі розвідці; віддають розпорядження на проведення заходів щодо захисту робітників, службовців і іншого населення, а також сільськогосподарських тварин, матеріальних засобів, води; готують сили і засобу до проведення рятувальних робіт; доповідають старшому начальнику про вжиті заходи по захисті людей і сільськогосподарських тварин.

При оповіщенні про хімічне зараження вказуються: місце і час виробничої аварії і тип сильнодіючої отруйної речовини; напрямок поширення зараженого повітря; територія, оголошений вогнищем хімічного зараження; міри і способи захисту людей і тварин. У вогнищах зараження по розпорядженню начальника цивільної оборони висилаються групи (ланки) хімічної і медичної розвідки.

В міру надходження від розвідки даних про обстановку у вогнищі зараження начальник цивільної оборони району (об'єкта) приймає рішення, особисто організує проведення рятувальних робіт і інших заходів щодо ліквідації хімічного зараження, керує силами при проведенні рятувальних робіт.

Послідовність уведення формувань у вогнище хімічного зараження і проведення ними робіт визначається виходячи з конкретної обстановки.

Начальник цивільної оборони району і відділу надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации (начальник і штаб цивільної оборони об'єкта) у ході рятувальних робіт у вогнищі хімічного зараження здійснюють контроль за своєчасним наданням допомоги ураженим і їхньою евакуацією, проведенням санітарного опрацювання людей, дегазації території, споруджень і техніки, ліквідацією аварій на технологічних лініях ( у сховищах) із сильнодіючими отруйними речовинами і за виводом населення з вогнища зараження.

Начальник медичної служби району (об'єкта) організує медичну розвідку у вогнищі зараження, розробляє і доповідає начальнику цивільної оборони пропозиції по використанню сил і засобів служби для проведення лікувально-евакуаційних заходів; керує через начальників медичної служби об'єктів (лікарів і фельдшерів формувань) роботою по наданню першої медичної допомоги ураженим, розгортанням і роботою медичних пунктів, лікарень і евакуацією уражених із вогнища зараження.

Після зміни або по завершенні рятувальних робіт формування направляються на пункти спеціального опрацювання, що розгортаються на незараженной місцевості поблизу маршрутів виходу формувань і евакуації населення з вогнища зараження. Для спеціального опрацювання використовуються також розташовані поблизу вогнища зараження санітарно-обмивальні пункти і станції знезаражування одягу і транспорту.

При виникненні масових інфекційних захворювань людей або тварин відділ надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации разом із медичною службою і службою захисту сільськогосподарських тварин і рослин негайно організує бактеріологічну розвідку.

На підставі даних розвідки відділ надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации , медична служба і служба захисту сільськогосподарських тварин і рослин готують начальнику цивільної оборони пропозиції, у яких визначають орієнтовані розміри вогнища бактеріологічного зараження , об'єм і послідовність проведення заходів щодо його ліквідації, межа зон обмежувальних протиепідемічних заходів і порядок використання сил і засобів у вогнищі зараження.

Карантин у вогнищі зараження встановлюється (вестися) Кабінетом Міністрів України по уявленню Головного державного санітарного лікаря , а режим обмежувальних протиепідемічних заходів у прилягаючих районах розпорядженням відповідного начальника цивільної оборони по уявленню головного санітарного лікаря даної адміністративної території.

Карантин являє собою систему державних заходів, що включають режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, противоэпизоотические, ветеринарно-санітарні і лікувально-профілактичні заходи, затверджуються їхні виконавці і терміни проведення ,установлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб і додаткові обов'язки, що на них покладаються. На цей період може зміняться режим роботи підприємств, заснувань і організацій, вносяться інші зміни в умови виробничої й іншої діяльності. У першу чергу карантин установлюється безпосередньо у вогнищі бактеріологічного зараження. У міру необхідності і при виникненні погрози поширення захворюваності межі його зони уточнюються.

При введенні обмежувальних протиепідемічних заходів здійснюються:

· обмеження в'їзду, виїзду і транзитного проїзду усіх видів транспорту;

· проведення знезаражування заражених об'єктів зовнішнього середовища і санітарного опрацювання ураженого населення;

· посилення медичного контролю над проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження поширення і ліквідацію інфекційних захворювань;

· посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю над зараженістю сільськогосподарських тварин і продуктів тваринництва.

Для проведення медичних заходів у вогнищі бактеріологічного зараження залучаються в першу чергу сили і засоби, що виявилися на території цього вогнища: санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні лабораторії, дезинфекційні станції, лікарні, поліклініки й інші медичні і ветеринарні заснування і формування. При нестачі цих сил залучаються сили служби медицини катастроф і інші підготовлені для цих цілей сили, що знаходяться за межами вогнища.

Начальник ЦО ,відділ надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации і служби цивільної оборони району з одержанням даних про виникнення біологічного зараження або вказівок про встановлення карантину негайно організують збір і проводять позачергове засідання комісії ТЕБ і ЧС району і за результатами засідання, оповіщають начальників цивільної оборони сільських Рад, селищ, об'єктів, формування, населення, військові частини на території району, указуючи: місце (район) виявлення зараження, територію, оголошену зоною карантину або обсервації, населені пункти й об'єкти, у яких варто податі сигнал «Увага всім» і інформацію про виникнення інфекційного захворювання; негайно оповіщають керівників виробничих підрозділів, робочих, службовців і інше населення, організують виконання заходів, передбачених на випадок уведення карантину, і роботу об'єкта і формувань у режимі, що забезпечує захист людей і сільськогосподарських тварин від інфекційних хвороб.

Начальник цивільної оборони району (об'єкта) при постановці задач підлеглим указує: об'єктам (службам і формуванням) - які заходи провести, порядок і терміни їхній виконання; порядок ізоляції і госпіталізації захворілих; режим роботи об'єктів; медичним формуванням - засоби посилення; ділянки (об'єкти, місця) медичного спостереження; порядок проведення екстреної профілактики і иммунизации населення, виявлення хворих, підозрілих на захворювання й осіб, що контактували з захворілими, порядок їхньої ізоляції і госпіталізації; формуванням противорадиационной і протихімічного захисту - ділянки ( об'єкти, місця) дезінфекції і порядок її проведення; місця розгортання пунктів спеціальної (санітарної) опрацювання і станцій знезаражування; порядок проведення санітарного опрацювання населення й особового складу формувань; формуванням охорони суспільного порядку - засоби посилення, ділянки й об'єкти, що виділяються для комендантської служби; задача по проведенню ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів у зоні карантину ( на об'єкті); іншим формуванням, що залучається до виконання протиепідемічних заходів, - сили і засобу, що виділяються для посилення медичних і інших формувань служб; задача по виконанню дезинфекційних і дезинсекційних робіт і по забезпеченню ізоляційно-карантинних заходів; формуванням захисту сільськогосподарських тварин - об'єкти і місця ветеринарного спостереження, порядок проведення иммунизации, ізоляції і лікування тварин; місця і порядок ветеринарного опрацювання тварин.

До формувань, що залучаються для виконання робіт із знезаражування, задачі доводяться у формі розпоряджень, що віддаються відділом надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення райгосадминистрации і службами району (наказу начальника цивільної оборони об'єкта) на основі рішення комісії ТЭБ і ЧС району і вказівок начальника цивільної оборони. Заходи, підмети виконанню населенням при оголошенні карантину, об'являються наказом начальника цивільної оборони району, а при проведенні обмежувальних протиепідемічних заходів - розпорядженням глави райгосадминистрации, після юридичної реєстрації документа.

Медична служба цивільної оборони району (об'єкта) на основі рішення начальника організують у вогнищі біологічного зараження проведення екстреної профілактики і иммунизации населення; раннє активне виявлення хворих, підозрілих на захворювання й осіб, що контактували з захворілу, їхню ізоляцію, госпіталізацію і лікування, установлення на об'єктах режиму роботи, що запобігає замет і поширення інфекції й обеспечивающего захисту працюючих змін і населення; дезінфекцію одягу і взуття, території, споруджень, транспорту і помешкань; установлення суворого протиепідемічного режиму роботи лікувально-профілактичних і інших медичних заснувань; дотримання вимог протиепідемічного режиму і контролю при забезпеченні об'єктів і населення продуктами харчування і життєво необхідними промислово-господарськими товарами; застосування населенням засобів індивідуального захисту.

Госпіталізація і лікування інфекційних хворих здійснюються в інфекційних лікарнях, що знаходяться у вогнищі зараження. На карантинизированной території, де відсутні лікувальні заснування, для госпіталізації хворих розгортаються тимчасові інфекційні стаціонари силами медичної служби.

У виняткових випадках ( при стихійних лихах або відсутності розумів для госпіталізації у вогнищі зараження) допускається евакуація інфекційних хворих у лікувальні заснування, розміщені за межами вогнища зараження. Райони розміщення цих заснувань включаються в зону карантину або обмежувальних протиепідемічних заходів.

Евакуація в лікувальні заснування хворих особо небезпечними інфекціями і підозрілих на ці хвороби робиться, як правило, силами спеціальних евакуаційних груп, що виділяються зі складу заснувань і формувань медичної служби і транспортних організацій. Транспорт після перевезення хворих обеззараживается.

На підприємствах, у заснуваннях і на інших об'єктах у вогнищі зараження встановлюється особливий протиепідемічний режим роботи, що передбачає: захист робітників та службовців від впливу бактеріальних засобів і обмеження контактів між робітниками та службовцями різних змін, бригад, цехів; виявлення серед робітників та службовців інфекційних хворих, їхню негайну ізоляцію і встановлення спостереження за особами, що находивлись у контакті з хворими; виконання робітниками та службовцями встановлених санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів (екстрена профілактика, щеплення й ін.); проведення знезаражування що випускається продукції і перехід на новий технологічний режим, що забезпечує безвредность що випускається продукції.

При епізоотіях тварин із метою недопущення поширення інфекційних хвороб і ліквідації вогнища зараження встановлюється суворий противоэпизоотический режим роботи ветеринарних заснувань, установлюється санітарно-ветеринарний контроль за зараженістю сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва, проводяться дезинсекція і дератизация.

Санітарне опрацювання населення, дезінфекція одягу і взуття проводяться на санітарно-обмивальних пунктах і станціях знезаражування одягу з притягненням медичних і інших формувань, що знаходяться на зараженій території. Санітарне опрацювання інфекційних хворих і дезінфекція їхні одяги здійснюються в лікувальних заснуваннях медичної служби.

У зоні карантину в першу чергу дезінфікуються місця розгортання формувань і розташування пунктів керування, медичні й адміністративні заснування, укриття, виробничі помешкання й інші важливі об'єкти при безпосередньому їхньому зараженні.

Знезаражування місцевості, транспорту, виробничих і житлових помешкань, устаткування, сировини, готової продукції, води, продовольства і кормів на об'єктах проводитися силами і засобами об'єктів, а також силами і засобами, виділеними старшим начальником відповідно до планів взаємодії й укладених договорів.

Начальник цивільної оборони об'єкта визначає черговість і порядок проведення дезінфекції, розподіляє сили і засобу для дезінфекції, організує знезаражування, утилізацію або знищення зараженого продовольства й інших матеріальних засобів.

Вогнище біологічного зараження вважається ліквідованим після того, як із моменту виявлення останнього хворого пройде година, рівний максимального терміна інкубаційного періоду для даного захворювання, і буде проведена заключна дезінфекція. Зняття карантину здійснюється Кабінетом Міністрів України ,режиму обмежувальних протиепідемічних заходів - главою райгосадминистрации за рекомендацією відповідного начальника медичної служби після ліквідації вогнища зараження.

Висновки

Дослідження проведене в дипломній роботі дає можливість зробити такі висновки.

Головною метою комерційних банків було і є оперативне отримання їх засновниками і клієнтами широкого спектру банківських послуг (включаючи отримання кредитів), вирішення засновниками за допомогою власного банку своїх групових та індивідуальних проблем, отримання максимального прибутку для своїх акціонерів або пайовиків, а також для власного розвитку.

Надання кредитів банками є однією з найважливіших банківських послуг. Відсотки, отримані від даних операцій, відносяться до доходів банку. З іншого боку підприємства при нестачі власних коштів користуються запозиченими коштами. Кредитні кошти використовуються як у поточній діяльності підприємства, так і для його розширення або утворення нового.

Банки надають кредити на різних умовах для різних позичальників. Умови кредитної угоди залежать від строків, на які залучається кредит, валюти, у якій він береться та кредитної історії позичальника. Для постійних і великих клієнтів банку надаються пільгові умови кредитування. Відсоткова ставка, як правило у доларах США та у ЄВРО нижче ніж у гривні, що обумовлюється стійкістю валюти. Вид кредиту теж безпосередньо впливає на відсоткову ставку, як і сума угоди. В основному банки притримуються правила: чим більша сума кредиту - тим нижча ставка відсотку.

До основних видів кредитів відносять: овердрафт, кредитна лінія, строковий кредит, авальний кредит, консорціумний кредит, факторинг, форфейтинг, лізинговий кредит, ломбардний кредит, іпотечний кредит. Найбільш поширеними є овердрафт і кредитна лінія.

Кредитний відділ АППБ „Аваль” притримується загальних принципів надання кредитів, що прийняті на ринку кредитних коштів. Основна перевага у роботі надається великим позичальникам з позитивною кредитною історією. Кредити, в основному, надаються середньострокові - від одного до трьох років. Найпоширенішими видами кредиту є :

овердрафт;

кредитна лінія.

Сутність овердрафту міститься в установленні певного ліміту на поточному рахунку позачальника. В межах цього ліміту позичальник може знімати кошти зі свого рахунку за їх реальною відсутністю на ньому. Після цього усі кошти, що заходять на рахунок, спрямовуються на погашення овердрафту.

Кредитна лінія - короткострокове цільове кредитування фінансово-господарської діяльності або комерційних операцій юридичних осіб з використанням суми кредиту частинами протягом періоду часу, визначеного договором.

Кредитна лінія надається за допомогою відкриття для позичальника окремого позичкового рахунку для обліку суми наданого кредиту і подальшого його погашення. Використовується для фінансування потреб позичальника в оборотних коштах з можливістю неодноразового використання коштів в межах встановленого ліміту.

Кредитний портфель банку істотно збільшився як за кредитами у національній валюті, так і у доларах США.

Список використаних джерел

Закон України «Про банки і банківську діяльність»/ Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25.

Закон Украины "Про Национальный банк Украины". //Ведомости Верховного Совета.- 1999, № 29, с.238

Закон Украины «О внесении изменений и дополнений в Закон Украины о налогообложении прибыли предприятий» от 22.05.1997 г., статьи 12 и 22 .

Закон Украины «О залоге» от 02.10.1992 г.№2654-ХII.

Закон Украины «Об охране труда» № 2694-XII от 14.10.1992г. (с изменениями, внесёнными Законами ВР Украины № 196/96-ВР от 15.05.96г. и №783-XIV от 30.06.99г.).

Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їхнім застосуванням. Утв. Постановою Правління НБУ від 24.09.99, № 479. - К., НБУ, 1999.- 186 с.

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні: Утв. постановою Правління НБУ від 21.03.96, № 65.- К., НБУ, 1996.- 120 с.

Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 р. №299 про затвердження положення “Про Цивільну оборону України”.

Положение НБУ «О кредитовании» от 28.09.1995 г. № 246.

Положення НБУ№ 122 від 27.03.1998р. «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями комерційних банків».

Постановление Правления Национального банка Украины №167 от 30.06.95г. «О создании коммерческими банками Украины страховых фондов для покрытия возможных убытков в кредитной деятельности».

Інструкція "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті": Затв. Постановою Правління НБУ 18. 12. 98 № 527. - К., 1998. - 47 с.

Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків": Затв. Постановою Правління НБУ 14. 04. 98 № 141. - К., 1998. - 69

Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України": Затв. Постановою Правління НБУ 02. 08. 96 № 204. - К., 1996. - 73 с.

Постанова Правління НБУ “Про прядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”: Затв. Постановою Правління НБУ від 6 липня 2001 № 279

Банковский портфель - 3 (Книга менеджера по кредитам, книга менеджера по расчетам.). Ответственные редакторы Коробов Ю.Б., Солдаткин В.И.- М.:,«Сомитж»,1995 г.- 752 с.

Банківські операції: Підручник / А.М.Мороз,М.І.Савчук, М.Ф.Пуховкина та ін. За ред.д-ра екон.наук, проф.А.М.Мороза. - К.:,КНЕУ,2001 р. - 384 с.

Батракова Л. Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учеб. Для вузов. - М.: Изд. корп. "Логос", 1999. - 344 с.

Банки і банковское дело / под ред., І. Т. Балобанов-Спб: Пітер.2002.

Березина М.П., Крупнов Ю.С. Міжбанківські розрахунки.-М.: АТ «Финстатинформ».-1993.-142с.

Васюренко О. Банківські операції: Навч. посібник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 2001. - 243 с.

Використання підприємством банківських кредитів. Фінансова діяльність підприємств / Под ред. Бандурка О.М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я.,- К.: ЗНАННЯ, 1999. - 285с.

Вітлінський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В., “Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку”// Фінанси України № 12, 1999, стр.91-108

Воробієнко А. В. Банківськи кредити: Види кредитів. Кредитний договір та його укладання. Забезпечення кредиту. Податковий та бухгалтерський облік операцій з кредитами банків // Все про бух. Облік. - 2001. - 30 листопада (№112). - с. 39- 44.

Голуб В.М. “Меморандум кредитної політики комерційного банку”// Фінанси України №12, 2002р., стр. 121-127.

Дзюблюк О.В. “Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційних банків”// Фінанси України №9 2001р., стр. 149-154.

Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право (Учреждения-Счета-Операции-Услуги): Пер. с фр. / Под ред. В. Я. Лисняка. - М.: АО "Финстатинформ", 1996. - 566 с.

Гладких Д. Банківські доходи, витрати і ціна послуг у 1998 - 1999 роках // ВНБУ. - № 7. - с. 18-20.

Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э. Дж. Долан и др. - М.: Туран, 1991. - 448 с.

Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Под общ. ред. Г. И. Кравцовой. - Минск: Меркованне, 1994. - 270 с.

Искусство финансиста: Тест-справочник. Вып. 1 Кредитование предприятий і частных лиц коммерческими банками. - М.: 1991

Іинвестирование. Финансирование. Кредитование. Стратегия и практика предприятия / Ушакова Н.Н. Униковская Т.Р., Гуляева Н.Н.- К.: Киевский Государственный Торгово-Экономический уни - т., 1997

Калина А. В., Кощеев А. А. Работа современного коммерческого банка: Учеб.-метод. пособие. - К.: МАУП, 1997. - 224 с.

Кириченко О. Банківський менеджмент: Навч. посіб. Для вищ. навч. закл. / О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671 с.

Кочетков В. Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект: Монография. - К.: МАУП, 1999. - 192 с.

Кочетков В. Н. Анализ кредитоспособности клиентов. Кредитные риски: Учеб.-метод. пособие. - К. УФИМБ, 1995. - 16 с.

Кочетков В. Н. Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 1998. - 72 с.

Кочетков В. Н. Управление коммерческим банком: функциональные органы и организационная структура: Учеб. пособие. - К.: УФИМБ, 1995. - 42 с.

Кочетков В. Н., Омельченко А. В. Основы экономического анализа банковской деятельности. - К.: УФИМБ, 1998. - 168 с.

Кредити банков и финансирование/ Кодрянский А. В., Бирюкова И. К. Бухгалтерський учет в Украине- К: ЗНАННЯ. 1998.-с.19-21.

Липис А., Маршалл Т., Линкер Я. Электорнная система денежных расчетов: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 269 с.

Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. Посіб.- К.: Знання, КОО, 2001р.

Мирун Н. И., Герасимович А. М. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К.: Нац. акад. упр., 1996. - 278 с.

Олексієнко М.Д. “Банківські гарантії та поручительства”// Фінанси України №7 2001р., стр. 112-118.

Остапишин Т.П. Основи банківської справи: Курс лекцій.-К.: МАУП, 1999р.

Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н.-К.: ЛИБРА, 1994г.

Матвієнко П. А., Ковальчук А. А. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів// Банківська Справа. - 2001.-№ 5- с.45-47.

Основи управління ризиками у банківській справі. // Вісник НБУ. - 2002. - №12. - с.51

Остапишин Т. П. Основи банківської справи: Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 112 с.

Панова Г. С. Анализ финансового состояния коммерческих банка. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 272 с.

Положення “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями ХФ КБ “Західінкомбанк” ТзОВ.

Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. Посібник-К.: КНЕУ, 1999р.

“Про банківський кредит” // Цінні папери України. - 2002.- 1 лютого (№5). - с.12

Рид Э., Коттер Р., Гилл Э., Смит Р. Коммерческие банки: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1983. - 499 с.

Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. Вступ до банківської справи. - К.: Лібра, 1998. - 224 с.

Савлук М. І., Мороз А. М., Пуховкіна М. Ф. Гроші та кредит. - К.: Либідь, 1992. - 330 с.

Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М.: Всё для Вас, 1993. - 330 с.

Черкасов В. Е. Финансовый аналіз в коммерческом банке. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 272 с.

Шевченко Р. І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001. - 160 с.

Ширинская Е. Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 320 с.

Школа І. М., Козменко В. М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інтеграція: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 1996. - 203 с.

Євтух О.Т. Євтух О.О. “Банківський моніторинг кредитування нерухомості” // Фінанси України №3 2003р., стор. 112-119.

Ющенко В. А., Міщенко В. І. Управління валютними ризиками: Навч. посіб. - К.: Знання, КОО, 1998. - 444 с.

Додаток 1

Рейтинг оцінки якості кредиту

кате-горія	№ п/п	Назва показнику	Бали
А		Призначення та сума кредиту
	1	Призначення розумне та сума повністю виправдана	20
	2	Призначення сумнівне, сума прийнятна	15
	3	Призначення непереконливе, сума проблематична	8
В		Фінансовий стан претендента на кредит
	1	Дуже гарний фінансовий стан , сильний та стабільний приток коштів	40
	2	Гарне фінансове становище, сильний грошовий потік	30
	3	Прийнятне фінансове положення, нестійкий грошовий потік	20
	4	Невисокий дохід в минулому, слабкий грошовий потік	10
	5	Нещодавно багато втратив, грошовий потік слабкий	4
С		Застава
	1	Не потрібна застава або надається обширна грошова застава	30
	2	Значна ліквідна застава	25
	3	Достатня застава прийнятної ліквідності	20
	4	Достатня застава, але обмеженої ліквідності	15
	5	Недостатня застава невисокої якості	8
	6	Нема прийнятної застави	2
D		Термін та схема погашення
	1	Короткотермінове, самоліквідуючеєся, гарне вторинне джерело	30
	2	Середньотерміновий, погашення частинами, потужний грошовий потік	25
	3	Середньотерміновий, з погашенням одним платежем, довгостроковий з середнім грошовим потоком	20
	4	Довготерміновий, погашаємий частинами, невпевненість в надходженнях	12
	5	Довготерміновий, призначення сумнівне, вторинних джерел не має	5
E		Кредитна інформація на позичальника
	1	Чудові відносини в минулому з позичальником	25
	2	Гарні кредитні відгуки з надійних джерел	20
	3	Обмежені відгуки, нема негативної інформації	15
	4	Нема відгуків	9
	5	Несприятливі відгуки	0
F		Взаємовідносини з позичальником
	1	Існують постійні вигідні відносини	10
	2	Існують посередні відносини або ніяких	4
	3	Банк несе втрати на відносинах з позичальником	2
G		Вартість кредиту
	1	Вище звичайного для такої якості кредиту	8
	2	відповідності до якості кредиту	5
	3	Нижче звичайного для такої якості кредиту	0

Додаток 2

Оцінка результатів рейтингу

№ п/п	Рейтинг кредиту на основі загальної суми балів	Бали
I	Найкращий	163-140
II	Високої якості	139-118
III	Задовільний	117-85
IV	Граничний	84-65
V	Гірше граничного	64 та нижче

Додаток 3

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР N_________

“__” ________ м. ___________

Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України, ( у подальшому - "Банк" ) в особі_______________________________________

(посада, прізвище, ім`я та по батькові)

_____________________________________________________________, який діє на підставі Положення та довіреності N___ від _________200__р., з однієї сторони, і _______________________________________ __________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові)

рік та місце народження _______________________________________,

працює ______________________________________________________,

( у подальшому - "Позичальник" ) , з іншої сторони , уклали між собою цей Договір про наступне:

1. Предмет Договору

1.1. Банк надає Позичальнику з урахуванням його платоспроможності кредит у сумі _______________________________________________ гривень

(сума цифрами та літерами)

на строк ________________ місяців (днів) до _________________________ (зазначити кінцевий строк погашення кредиту) .

на ___________________________________________________________

( вказати ціль кредиту)

1.2. За користування кредитом встановлюється плата в розмірі ______________ процентів річних.

2. Банк зобов'язується

2.1. Відкрити Позичальнику позичковий рахунок № ____________ відповідно до правил, що діють у Банку.

2.2. Кредит надавати з позичкового рахунку _____________________________________________________________

(готівкою, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця чи позичальника)

2.3. Проводити нарахування процентів за користування кредитом:

- щомісячно, за поточний календарний місяць;

- останнє нарахування - на дату повного погашення кредиту.

2.4. Консультувати Позичальника з питань виконання цього кредитного Договору

2.5. У разі зміни розміру процентної ставки за користування кредитом повідомити про це Позичальника рекомендованою поштою протягом 5 днів.

3. Позичальник зобов'язується

3.1. Забезпечити своєчасне та повне погашення кредиту та сплату процентів за користування ним у строки, передбачені пп.3.3, 3.4 кредитного Договору чи графіком, який є невід'ємною частиною кредитного Договору.

3.2. З метою своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та сплати пені забезпечити виконання цих зобов'язань __________________________________________________________________

(заставою, закладом, іншими зобов'язаннями, номер і дата поданого документа)

Документ, що встановлює забезпечення, є невід'ємним додатком до цього Договору та подається Позичальником Банку одночасно з підписанням цього Договору або протягом _____ днів після підписання Договору.

3.3. Погашення кредиту здійснювати щомісячно рівними частинами в сумі ______________________ гривень, починаючи з “__”_______ 200_р. ,

(сума цифрами та літерами)

шляхом перерахування з рахунку № ______, відкритого в ___________________________________________________, МФО ________ ,

(найменування банку і його місцезнаходження , назва банку, установи банку)

або внесення готівкою.

3.4. Щомісячно, не пізніше ______числа сплачувати Банку за користування кредитом проценти згідно з пунктом 1.2.

Сплату процентів за користування ним здійснювати __________________________________________________________________

(шляхом утримання із заробітної плати на підставі заяви Позичальника, перерахування з особистого рахунку № _ або внесення готівкою).

3.5. В разі зміни розміру процентів за вкладами в установах Ощадбанку сплачувати за наданим кредитом змінену процентну ставку, про що укладається додаткова угода до цього Договору.

У разі незгоди сплачувати змінену процентну ставку у місячний строк з дня отримання повідомлення погасити достроково заборгованість за отриманим кредитом.

3.6. У випадку порушення строків платежів за кредитом і процентів за користування ним та виникнення простроченої заборгованості сплатити Банку пеню у розмірі ________ за кожний день прострочки платежу.

3.7. Повідомити Банк у 3-денний строк про зміни місця проживання, роботи, прізвища чи імені та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором.

3.8. Заздалегідь Банк (за 10 днів) повідомляти про можливе недовикористання кредиту.

3.9. Відповідати власними коштами і майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з умов цього Договору.

4. Банк має право

4.1. Контролювати виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань на час всього періоду користування кредитом.

4.2. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлений термін суми непогашених платежів на наступний день перераховувати на рахунок прострочених позичок і звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно або до нотаріального органу відповідно до статей 20, 21 Закону України "Про заставу".

4.3. Достроково стягувати кредит і реалізовувати заставне (закладне) право у разі наявності простроченої заборгованості за кредитами або нарахованими процентами понад місяць або незгоді Позичальника із змінами процентної ставки відповідно до умов, викладених у п. 3.5 цього Договору.

4.4. Якщо вирученої від реалізації заставленого майна суми коштів недостатньо для погашення боргу і процентів за кредитом , пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника.

4.5. У разі встановлення в період дії цього Договору неплатоспроможності поручителів, що уклали договір поруки з Банком при видачі кредиту, вимагати від позичальника заміни поручителів та оформлення нових договорів поруки.

4.6. Змінювати у період користування кредитом процентну ставку по наданому кредиту залежно від умов кредитного ринку.

4.7. У разі виникнення не погашеної в строк заборгованості по кредиту і процентах за користування ним (включаючи підвищені) суми, що виплачуються Позичальником у погашення зазначеної заборгованості, спрямовуються спочатку на погашення боргу по процентах, а потім по кредиту.

4.8. У встановленому законодавством порядку Банк може звернутися в суд із заявою про порушення справи проти Позичальника у зв'язку з невиконанням ним умов цього Договору.

5. Позичальник має право

5.1. Достроково погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, попередивши про це Банк за 5 днів , або вносити наперед платежі в погашення заборгованості за кредитом, при цьому проценти на залишок заборгованості за кредитом сплачуються щомісяця.

5.2. Достроково розірвати Договір з Банком за умови повного повернення одержаного кредиту і сплати процентів за користування ним , повідомивши про це Банк за 7 днів.

5.3. Порушувати перед Банком питання про перенесення строків платежу у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових або інших ускладнень з не залежних від нього причин.

6. Особливі умови

6.1. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного повернення кредиту, а також одержання Банком всіх належних йому процентів та штрафів.

6.2. Зміни до Договору оформлюються додатковими угодами сторін, що є невід'ємними частинами цього Договору.

6.3 Суперечки за Договором вирішуються у встановленому Законом порядку.

7. Юридичні адреси сторін

Поштова адреса, телефон, факс, Поштова адреса, телефон, факс

реквізити Банку: банківські реквізити

Позичальника:

Про зміну зазначених реквізитів сторони повідомляють одна одну негайно.

За Банк За Позичальника

___________________ _________________

(підпис) (підпис)

М.п.

Підстава: рішення кредитного комітету ( протокол №______ від_____ ).

Размещено на Allbest.ru

...