- країни, у яких контроль здійснюється центральним банком разом з іншими органами, - Швейцарія, Франція, Німеччина.

3. Становище банків на ринку ЦП. В окремих країнах не існує чіткого розмежування між комерційними й інвестиційними банками, що визначається становищем останніх на ринку ЦП.

4. Рівні банківських систем. За організаційною структурою сучасні банківські системи розрізняють на одно-, дворівневі та трирівневі.

Однорівнева банківська система передбачає, що всі банки, що діють у країні (включаючи й центральні банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції. Дана система характеризується горизонтальними зв'язками між банками. Найрозповсюдженішою є дворівнева банківська система, яка будується на взаємовідношеннях між банками у двох площинах - по вертикалі та по горизонталі: по вертикалі - відносини підлеглості між центральним банком і іншими банківськими установами, що знаходяться на другому рівні, а по горизонталі - відносини рівного партнерства між банківськими установами другого рівня. Трирівнева організаційна структура банківської системи притаманна США.Так, на першому рівні знаходиться Федеральна резервна система (ФРС) - центральна установа у банківській системі, що відповідає за монетарну політику США. На другому рівні функціонує 12 федеральних резервних банків, кожен з яких обслуговує один з дванадцяти федеральних округів, кордони яких співпадають з кордонами штатів. Федеральні резервні банки виконують роль центрального банку, здійснюючи емісію банкнот, регулювання грошового обігу та виступаючи банком банків та банкіром уряду.

На третьому рівні розмежовують: національні банки - банки, які є членами ФРС, банки штатів - члени ФРС, банки штатів - не члени ФРС.

Отже, незважаючи на різноманітність і специфічність банківських систем зарубіжних країн, вони не функціонують ізольовано одна від одної, а навпаки перебувають у постійній взаємозалежності і взаємозв'язку.

25. Етапи еволюції банківської системи США

Специфічною рисою американської банківської системи була її роздробленість та відсутність центрального емісійного банку до початку XX ст. У 1863-1864 pp. було засновано систему національних банків, підпорядкованих Контролеру грошового обігу у Вашингтоні. Установлювався мінімальний розмір капіталу цих банків, їх періодична звітність перед федеральними органами, обов'язкове резервування. Розмір банкнотної емісії цих банків було поставлено у залежність від обсягу портфеля державних цінних паперів.

Становлення банківської системи США в сучасному вигляді відбулось із проведенням реформи 1913 р., в результаті якої було створено державну систему управління монетарною та банківською діяльністю, що базувалась на заснуванні Федерального резерву, або Федеральної резервної системи США (ФРС).

Етапи еволюції банківської системи США:

1863 р. - прийнято Закон про національну валюту;

1913 р. - створено Федеральну резервну систему;

1933 р. - створено Федеральну корпорацію страхування депозитів, як незалежне федеральне агентство;

1936 р. - утворено Федеральний комітет відкритого ринку при Раді Керуючих ФРС США.

Федеральна резервна система - система приватних банків, що виконує роль центрального банку США.

Федеральна резервна система (ФРС) - відповідає за здійснення монетарної політики, підтримання рівня ліквідності, надійності та стабільності банківської системи, підтримання й регулювання платіжної системи країни.

За структурою та принципами управління ФРС суттєво відрізняється від центральних банків інших країн.

26. Сучасна структура банківської системи США

Банківська система США є трирівневою. На першому рівні знаходиться Федеральна резервна система (ФРС) - система приватних банків, що виконує роль центрального банку США, яка відповідає за здійснення монетарної політики, підтримання рівня ліквідності, надійності та стабільності банківської системи, підтримання й регулювання платіжної системи країни.

Основними функціями ФРС є:

· виконання ролі центрального банку країни; емісія грошей;

· нагляд за діяльністю банків, що отримали дозвіл в окремих штатах;

· ліцензування і нагляд за міжнародними банками, що базуються в США;

· грошово-кредитного контролю для підтримання стабільності економіки;

· функція «кредитора в останній інстанції», тобто надання в критичній ситуації тимчасових позик банкам, що мають певні фінансові труднощі з платоспроможністю та ліквідністю;

· функція клірингового центру при грошових переказах у межах банківської системи.

Крім ФРС до органів державного управління та контролю банківської діяльності належать: Контролер грошового обігу, Федеральна корпорація страхування депозитів (ФКСД), Комісія штатів з банківської діяльності.

До обов'язків Контролера грошового обігу належать:

· видача дозволів на створення нових національних банків;

· контроль та нагляд за діяльністю національних банків;

· затвердження заяв на створення нових банківських відділень, злиття та поглинання банківських компаній.

До основних функцій ФКСД належить:

· страхування депозитів банків, що дотримуються правил ФКСД;

· затвердження всіх запитів застрахованих банків щодо створення відділень, злиття та поглинання;

· отримання та перевірка звітів застрахованих банків про їх фінансовий стан.

· Комісії штатів із банківської діяльності: видають дозволи на відкриття нових банків на території штату;

· контролюють та регулярно перевіряють усі банки, які отримали такий дозвіл;

користуються

· правом накладати відповідні вимоги щодо ліквідності та мінімального рівня власного капіталу банків, що отримали дозвіл у штаті.

На другому рівні функціонує 12 федеральних резервних банків, кожен з яких обслуговує один з 12 федеральних округів, кордони яких співпадають з кордонами штатів. Федеральні резервні банки виконують роль ЦБ, здійснюючи емісію банкнот, регулювання грошового обігу та виступаючи банком банків та банкіром уряду. Очолила цю систему Рада керуючих, що знаходиться у Вашингтоні.

На третьому рівні розмежовують національні банки - банки, які є членами ФРС, банки штатів - члени ФРС, банки штатів - не члени ФРС.

Комерційні банки поділяються на:

· універсальні банки здійснюють кредитування приватних компаній, фізичних осіб та держави, розміщують депозити, здійснюють розрахунково-касове обслуговування;

· спеціалізовані банки спеціалізуються на проведенні певних банківських операцій;

· інвестиційні банки здійснюють фінансування інвестицій приватних підприємств та держави.

· Експортно-імпортний банк США здійснює надання позик іноземним імпортерам та гарантій американським банкам за зовнішніми позиками.

Небанківські кредитно-фінансові інститути включають федеральні кредитні установи, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні компанії, кредитні спілки, позиково-ощадні асоціації тощо.

27. Банк Англії, його утворення, організація і управління, роль і функції

Етапи еволюції банківської системи Великобританії:1694 р. - засновано центральний банк, як акціонерну компанію; 1861 р. - засновано Національний ощадний банк; 1946 р. - центральний Банк Англії націоналізовано; 1979 р. і 1987 р. - видано закони про банківську діяльність; 1998 р. - законодавчо закріплено незалежність Банку Англії.

Сучасна банківська система Великобританії має добре розвинену інфраструктуру, опирається на потужний грошовий ринок, тісно пов'язана з головними фінансовими центрами світу, переважно зорієнтована на обслуговування міжнародних економічних відносин.

БС Англії є дворівневою. На першому рівні знаходиться Банк Англії. На другому рівні знаходяться комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові установи.Клієнтами Банку Англії є:

· комерційні банки, які проводять клірингові операції,

· центральні банки інших країн, котрі мають рахунки та тримають золото в Банку Англії,

· англійський уряд, який здійснює бюджетні платежі через рахунки, відкриті в Банку Англії.

До основних функцій Банку Англії належать:

· реалізація грошово-кредитної політики уряду за допомогою змін процентних ставок по депозитах;

· здійснення банківських операцій для уряду країни, а також надання консультації з питань економічної та фінансової політики;

· представлення інтересів країни на міжнародних ринках;

· забезпечення підтримки стабільного курсу нацвалюти по відношенню до інших конвертованих валют;

· виконання банківських операцій для комерційних банків;

· проведення банківських операцій з іншими центральними банками;

· емісія банкнот;

· здійснення нагляду за кредитними установами, валютним і кредитним ринками та за БС загалом.

Система комерційних банків Великобританії представлена кліринговими, торговими, іноземними та консорціумними банками, а також дисконтними домами. Клірингові банки здійснюють депозитно-позичкові операції всередині країни. Торгові банки керують довірчими портфелями цінних паперів, консультують з питань інвестицій, забезпечують страхування кредитних ризиків і самі виступають гарантами, є посередниками в операціях із злиття та поглинання компаній. Іноземні банки функціонують на території Великобританії, проте управління якими здійснюється з-за кордону. Консорціумні банки це інститути в яких беруть участь щонайменше дві кредитні установи, до того ж ні одна з них не має контрольного пакету акцій. Дисконтні доми мають виключне право здійснення позичкових операцій в Банку Англії, фінансують витрати уряду, залучають кошти комерційних банків у формі позичок до вимоги.

Особливим банківським статусом на території Великобританії користуються два банки: Трастовий ощадний банк, який має статус клірингового банку, і Національний жиробанк, який є квазідержавною установою, послугами якої користуються тільки державні відомства та місцеві органи влади при розрахунках із населенням. В банківській системі.

Великобританії також функціонують такі небанківські кредитні установи:

Будівельні товариства спеціалізуються на наданні індивідуальних довгострокових позик для будівництва житла чи купівлі майна за рахунок коштів залучених у формі довгострокових вкладів населення. Страхові компанії та пенсійні фонди спрямовують капітал, що акумулювався у довгострокові інвестиції. Фінансові компанії спеціалізуються на кредитуванні окремих фірм, що не мають доступу до звичайних джерел позичкового капіталу. Довірчі пайові фонди акумулюють грошовий капітал та вкладають його в ЦП. Кредитні спілки - товариства, що надають операції щодо кредитування.

28. Етапи еволюції банківської системи Англії

Британська банківська система базується на багатих історичних традиціях і є однією з найбільших інноваційних систем світу. Банк Англії є найстарішим фінансовим інститутом. Ця установа з'явилася наприкінці XVII століття в Англії у результаті так званої угоди між майже збанкрутілим урядом та групою фінансистів.

Банківська система Англії у 1690-их роках складалася з кредиторів-банкірів, що надавали кредити з позикових засобів, та ювелірів, що приймали золото на депозити і потім надавали позику.

У 1690-х Англійський уряд виявив, що казна виснажена і грошей немає. Виявилось неможливим для уряду спонукати людей купувати його облігації після стількох років війни. Зібрати податки за більш високими ставками також не уявлялося можливим.

Тоді 1693 року було створено комітет Палати Общин, із метою пошуку способів одержання грошей для уряду. Вільям Петерсон запропонував від імені своєї фінансової групи цілком новий план уряду. В обмін на визначені привілеї з боку держави Петерсон запропонував створити Банк Англії, який би випустив нові банкноти і покрив дефіцит. Таким чином було укладено угоду. Одразу ж після утвердження Банку Парламентом у 1694 році сам король Вілтгельм ІІІ та деякі члени Парламенту поспішили стати акціонерами нової «грошової фабрики».

У другій половині XVIII століття з'явилися приватні банки, які випускали векселі. До 1793 року їх налічувалось близько 400. Фінансування війн, що тривають поколіннями, призвело до припинення платежів монетами третиною банків Англії, а потім і самим Банком Англії у 1797 році. Пізніше до них приєдналися й інші банки.

Така пауза тривала 24 роки до самого завершення війни з Францією. Під час цього періоду до 1821 року банкноти Банку Англії слугували дійсними грошима, а пізніше стали законним платіжним засобом. Як і очікувалося, у цей період з'явилась низка ненадійних банків. У 1797 році в Англії й Уельсі було близько 280 «country» банків, а до 1813 року їх кількість перевищувала 900. До 1816 року загальна кількість банкнот становила 24 мільйона фунтів стерлінгів, збільшившись вдвічі у порівнянні з 1797 роком.

Проте у зв'язку з декількома фінансовими кризами у XIX столітті Банк почав відходити від комерційної банківської діяльності і переходити до спроб регулювання рівня відсоткової ставки. Одночасно він перетворився на кредитора останньої інстанції для банків, що перебували у скрутному становищі.

Етапи еволюції банківської системи Великобританії:

1694 р. - засновано центральний банк, як акціонерну компанію;

1861 р. - засновано Національний ощадний банк;

1946 р. - центральний Банк Англії націоналізовано;

1979 р. і 1987 р. - видано закони про банківську діяльність;

1998 - законодавчо закріплено незалежність Банку Англії.

29. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків

Європейська системи центральних банків - це система, до якої входять європейський центральний банк (ЄЦБ) та центральні банки країн ЄС, яка створена з метою забезпечення стабільності цін.

Дана система розробляє та проводить виважену політику серед учасників країн та здійснює закордонні валютні операції, а також розрахункові операції в межах платіжного балансу, затверджує банкноти, надає консультаційні послуги. Система створена відповідно до умов Маастрихтського договору. Відповідно до статуту основне завдання ЄСЦБ - це підтримка цінової стабільності в Євросоюзі.

Базовими функціями ЄСЦБ є:

1) Визначення і реалізація єдиної монетарної політики в зоні Євро;

2) Проведення міжнародних валютних операцій;

3) Зберігання офіційних золотовалютних резервів, що передані в ЄЦБ країнами учасницями;

4) Сприяння функціонуванню платіжних систем країн учасниць єврозони.

Виконання завдань та функцій, що покладені на ЄСЦБ забезпечує ЄЦБ. Даний банк має свій окремий бюджет. Йому заборонено надавати кредити органам співтовариства або національним державним установам. Він має право приймати обов'язкові дерективи в межах необхідних для виконання ним своїх зобов'язань.

З метою забезпечення цілей монетарної політики ЄЦБ використовує три групи інструментів:

1) процентні ставки, що оголошуються ЄЦБ для проведення власних операцій з комерційними банками;

2) проведення різного роду депозитно-кредитних операцій з комерційними банками для підтримання їх ліквідності;

3) становлення рівня обов'язкових резервів комерційних банків та контроль за їх дотриманням.

30. Становлення банківської системи Польщі

Починаючи з другої половини 16 ст. першими банками на території Польсько-Литовської держави свою діяльність проводили банки, які були організовані церквою або костелом. Вони функціонували у Кракові, Варшаві, Вільно. Їх завданням було подолання лихварства шляхом надання дрібних споживчих кредитів бідному населенню під заставу землі. Своєрідними банківськими організаціями були також єврейські міські громади та установи, що укладали кредитні угоди щодо купівлі-продажу землі, застави маєтків, передання пожиттєвих прав на королівські володіння. Прийнято модель універсальної банківської системи.

Банківська система Польщі складається з Центрального банку та комерційних банків.

Правовий статус НБ Польщі визначений Конституцією Польщі та Законом «Про Національний банк Польщі». Відповідно до закону НБП має статус юридичної особи, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його повному розпорядженні.

Основними завданнями НБП є: організація грошових розрахунків; розпорядження девізними резервами; ведення банківського обслуговування державного бюджету; регулювання ліквідності банків та їх рефінансування; формування умов необхідних для розвитку банківської системи; підготовка звітного платіжного балансу а також звіту про зовнішні зобов'язання держави. Органами управління НБП є: голова НБП, Рада грошової політики, Правління НБП.

Комерційні банки Польщі поділяються:

1. Державні банки, які ств. за розпорядженням уряду, оперують коштами виділеними із держ. казни.

2. Кооперативні банки, здійснюють діяльність на праві кооперації (об'єднання осіб).

3. Державно-кооперативні банки, які створюються за розпорядженням уряду, але фонди складаються із державних та кооперативних коштів.

4. Банки у формі акціонерних товариств, що створюються за погодженням НБ та міністерства фінансів.

Сектор нефінансових кредитних установ формується із пенсійного фонду, страхових компаній, інвестиційних фондів та кооперативних ощадно-кредитних кас.

31. Розвиток банківської системи Угорщини

Австрійський НБ був заснований в 1816 році з метою подолання інфляційних процесів викликаних війнами з Наполеоном. Відповідно до банківського акту в 1862 році було визначено незалежність НБ та ухвалено рішення про виконавчий орган.

Процес становлення ЦБ як банку-банків завершився у 1914 році здійснюючи виплати за державними позиками.

У 1979 році на угорському банківському ринку розпочала свою роботу перша організація за участі іноземного капіталу - Центральноєвропейський Міжнародний Банк, який було створено як офшорний банківський консорціум з шістьма західними банками, що мали участь у банку.

У 1987 році сформувалася дворівнева банківська система:

· Національний Банк Угорщини, що здійснює емісійну та кредитну політику, загальний контроль за фінансовим ринком.

· Повноважні фінансові інститути, які кредитують безпосередньо господарчі суб'єкти.

Було утворено три державні банки, що прийняли на себе більшу частину функцій в сфері комерційної діяльності: Угорський кредитний банк, Угорський комерційний і кредитний банк, банк Будапешт).

32. Характеристика членів Групи Світового банку, їх цілі та системні проекти для України

Група Світового банку - група із п'яти міжнародних організацій, що надає позики, як правило бідним країнам. Банк засновано 27 грудня 1945. Його п'ять установ:

· Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - надає позики безпосередньо країнам-учасницям або іншим позичальникам під гарантію держави-учасниці;

· Міжнародна асоціація розвитку (МАР) - надає кредити для розвитку найбіднішим країнам;

· Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - сприяє розвитку і забезпеченню фінансування приватних підприємств у державах, що формують ринкову економіку на основі надання позик та випуску нових акцій;

· Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) - арбітражний інститут, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн;

· Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство - страхує іноземних інвесторів від визначених категорій некомерційних ризиків і сприяє отриманню іноземних інвестицій державами-членами.

Впровадження проектів МБРР допомагає реформувати податкову службу, систему освіти, активізувати роботу, підвищити якість та доступність соціальних послуг, сприяти розвитку села шляхом закладення правових та інституціональних основ для забезпечення захисту прав власності на землю, іпотеки, оренди та торгівлі землею, а також сприяти удосконаленню системи управління державними фінансовими активами, системи державної статистики та здійсненню експортних операцій.

За рахунок Світового Банку в Україні реалізується 16 проектів

У портфелі МФК Україна займає 12-те місце за обсягом інвестицій. Консультативна діяльність залишається важливою невід'ємною складовою стратегії МФК в Україні.

На сьогодні за підтримки ЄІБ на різних стадіях проектного циклу - ідентифікації ідеї, ініціювання, підготовки та реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів в сфері розвитку транспорту, муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження, сума позик за якими складає понад 1 млрд. євро (чотири з цих проектів фінансуються спільно з ЄБРР).

Основні цілі МАР:сприяння економічному розвиткові країн-членів;підвищення продуктивності праці;зростання рівня життя в державах-членах, в першу чергу, таких, що розвиваються.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Головна мета - сприяти притоку іноземних капіталів шляхом створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами. Процес урегулювання інвестиційних спорів має дві форми: примирення й арбітраж.

33. Сучасний стан інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір

Міжнародна інтеграція банківської установи передбачає розширення його діяльності за межі національних кордонів з метою надання банківських послуг більшому колу клієнтів і збільшення на цій основі власних доходів.

У 1994 році Україна підписала з ЄС Угоду про партнерство та співробітництво, яке б сприяло розвитку торгівлі, інвестицій, гармонійних економічних відносин, взаємовигідному економічному, соціальному, фінансовому, цивільному, науково-технічному та культурному співробітництву.

У 1998 та 2000 роках указами Президента України було затверджено Стратегію та Програму інтеграції України в Євросоюз. Банківська інтеграція відбувається на двох рівнях. На мікрорівні проходить співпраця, відбувається злиття банківських установ різних країн. На макрорівні інтеграція розвивається між державами в формі координації банківської політики країн-членів ЄС. Процесу інтеграції України сприятимуть такі заходи в банківській сфері:

Вивчення досвіду застосування інструментів монетарного регулювання центрального банку.Максимальне наближення законодавства України до діючого законодавства ЄС. 1) Поступове зниження норм обов'язкового резервування і приведення їх у відповідність з вимогами ЄС. 2) Удосконалення системи реєстрації банків та порядку видачі ліцензій на здійснення банківських операцій. 3) Впровадження показників діяльності банків відповідно до Базельських принципів ефективного нагляду за банківською діяльністю. 4) Забезпечення прозорості банківських операцій. 5) Забезпечення захисту прав інвесторів, подальшого розвитку ефективного фондового та страхового ринків. 6) Збільшення обсягів валютних резервів, перегляд структури щодо збільшення їх частки в євро. 7) Подальша лібералізація валютного ринку. 8) Розширення транскордонних переказів у євро. ) Співпраця НБУ з керівними органами ЄС в сфері банківського регулювання та нагляду.

З метою зближення з європейськими країнами Україні необхідно поступово зменшувати різницю в рівнях економічного розвитку та рівнях життя населення. Потрібно також розширювати економічні відносини з країнами ЄС в торгівельній сфері, брати активну участь в спільних проектах.

Основні наслідки інтеграції:

· виникнення невеликої кількості глобальних банків, що здатні контролювати значні обсяги фінансових ресурсів та впливати на функціонування національних банківських систем;

· втрата контролю над фінансовими процесами на рівні урядів окремих держав та одночасне підвищення ролі міжнародних фінансових установ, що займаються наглядом та регулюванням фінансових відносин;

· внаслідок посилення взаємозалежності національних економік виникнення кризових явищ в одній країні призводить до їх зародження в інших;

· значне зростання обсягів міжнародного банківського кредитування;

· розвиток банківської діяльності, яка поєднує традиційну банківську справу, інвестиційну діяльність та страхування.

Таким чином, розгортання процесів інтеграції на сучасному етапі пов'язане з збільшенням обсягів всіх видів міжнародних трансакцій, зростанням кількості потужних транснаціональних банків, а також розвитком сучасних інформаційних технологій. Поступова ліквідація бар'єрів щодо здійснення міжнародних операцій та входження іноземного капіталу в національні банківські системи, а також пом'якшення антимонопольного законодавства щодо створення банківських холдингів призводять до тісної взаємодії банківських систем окремих країн.

34. Формування банківської справи в Україні, основні етапи розвитку

Основними етапами розвитку БС є:

1. 1991 - 1996 рр. створення дворівневої БС, перетворення державних спеціалізованих банків у комерційні, запровадження системи регулювання діяльності банків, відкриття представництв іноземних банків.

2. 1996 - 1998 рр. проведення грошової реформи, подолання гіперінфляції, підвищення вимог до капіталізації банків.

3. 1998 - 2000 перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, запровадження обов'язкового створення банками резервів на покриття збитків за активними операціями, затвердження нового порядку видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій.

4. 2000 - 2006 рр. прийняття ВРУ основних законів, що регулюють банківську діяльність, запроваджено управлінські, технічні та кадрові системи управління, відбувається реорганізація банків, посилено контроль за їх діяльністю

5. 2006 - 2008 рр. суттєве збільшення частки іноземного капіталу, прийняття змін в законодавстві, що дало можливість створити в Україні філії іноземних банків.

6. 2008 - сьогодні. - прийняття антикризових заходів з метою регулювання діяльності банків у період фінансової нестабільності. Запровадження мораторії на довгострокове вилучення депозитів, запровадження тимчасових адміністрацій з метою недопущення масового банкрутства банків, запровадження вільного курсу утвореного щодо національної валюти.

Аналіз фінансування та розвитку БС України дозволяє виділити ряд основних проблем, що стоять перед банківськими установами:

1. Недостатній рівень фінансових інструментів

2. Обмежений рух капіталу

3. Низький рівень диверсифікації активів

4. Низька міра адаптації банківських установ до світових стандартів

5. Низький рівень менеджменту

6. Низький рівень зростання депозитів та кредитів

7. Недостатній рівень довгострокового кредитування

Основними завданнями, які повинні вирішити банківські установи є:

1. Розширення сфери вкладання капіталів з метою підвищення рівня капіталізації банків.

2. Нарощування обсягів кредитування малого та середнього бізнесу при одночасному зниженні % ставок за кредитами та збільшення термінів надання кредитів.

3. Зниження частки прострочених, проблемних та безнадійних кредитів за рахунок застосування сучасних методів оцінки кредитоспроможності позичальників.

4. Підвищення рівня стабільності та прозорості БС.

35. Розбудова національної банківської системи та законодавче підґрунтя її формування

Поняття законодавчого регулювання банківської системи доцільно розглядати як правовідносини, які регулюються при встановленні структури та функцій банківської системи, а також регулюванні банківської діяльності, регламентації здійснення основних банківських операцій, взаємовідносин з клієнтами та партнерами закріпленими законодавчими актами.

Банківське законодавство - це сукупність правових форм, які містять у собі норми різних галузей прав об'єднаних за сферою правового регулювання але при їх використанні застосовуються різні інструменти правового регулювання.

Основними нормами банківського законодавства є:

1) цивільно-правові норми, які регулюють відносини між банками та іншими державними установами. Дані норми визначають правовий статус банків та фінансових установ, які беруть участь в цивільному обороті.

2) фінансово-правові норми - регламентують діяльність установ в емісійній справі в сфері валютних операцій, визначають аспекти діяльності НБУ , регулюють діяльність банків пов'язану з розрахунковими, касовими та кредитними операціями.

3) адміністративно-правові норми - забезпечують управління банківською системою загалом, визначають компетенцію суб'єктів, котрі здійснюють керівництво банківською системою, визначають певні умови функціонування фінансових установ, регулюють здійснення контролю та нагляду за законністю діяльності суб'єктів.

До джерел банківського права України належить:

1. Конституція України

2. Закони України

а) загальні;

б) спеціальні.

3. підзаконні нормативно-правові акти

а) укази Президента України;

б) постанови Верховної Ради;

в) декрети КМУ;

г) постанови правління НБУ.

4. Локальні акти кредитно-фінансових установ

5. Міжнародні правові акти, стандарти.

До загальних законів належать закони України, які визначають основні принципи діяльності суб'єктів ринку зокрема: Цивільний кодекс, Господарський кодекс, Закон «Про господарські товариства», Закон «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон «Про інвестиційну діяльність».

Спеціальне законодавство спрямоване на врегулювання відносин між суб'єктами ринку банківських послуг. Закон « Про банки і банківську діяльність», Закон «Про НБУ»,Закон «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб».

Для вітчизняного законодавства характерні наступні негативні риси:

1. Багаторівневий характер правового регулювання банківської діяльності та наявності значної кількості підзаконних нормативних актів

2. Відсутність єдиного кодифікованого акту з банківської діяльності

3. Динамічність норм банківського права, постійне внесення змін та доповнень до законодавчих актів

4. Суперечність та складність багатьох нормативних актів, їх неузгодженість з актами, що стосується розвитку економіки.

36. Вплив іноземного капіталу на банківський ринок України

Банк з іноземним капіталом - це банк в якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору становить не менше 10%.

Виділяють 4 етапи розвитку та присутності банків з іноземним капіталом на ринку України:

1. 1991 - 1993 - відсутність банківських установ з іноземним капіталом. Визначення правил діяльності банків та умов доступу іноземного капіталу на вітчизняний ринок.

2. 1994 - 1997 - характеризується незначною присутністю іноземного капіталу.

3. 1998 - 2005 - період помірної присутності іноземного капіталу в банківському секторі

4. 2006 - даний час - характеризується відкритістю банківської системи для створення філій іноземних банків та надання їм права суб'єктів економічних відносин.

Проникнення іноземних банків на вітчизняний ринок можливе шляхом купівлі функціонуючого комерційного банку, заснування власного дочірнього банку або відкриття філії в Україні.

Виділяють 3 моделі продажу вітчизняних банків:

1. повний продаж - передбачає проведення пробного купівлі новим власником контрольного пакету акцій і з відповідним повноваженням щодо управління установою.

2. спільний бізнес, який реалізується банками, коли вони потребують залучення іноземного капіталу для розв'язання внутрішніх проблем пов'язаних із збільшенням власної кредитоспроможності.

3. портфельний продаж - застосовується малими та середніми банками шляхом продажу іноземним інвесторам невеликих пакетів акцій.

Наслідки входження іноземного капіталу

Позитивні наслідки	Негативні наслідки
- зростання обсягів кредитних ресурсів - збільшення капіталізації банківської системи - розширення асортименту банківських послуг та зниження їх ціни - впровадження міжнародного досвіду реструктуризації банків - підвищення рівня кваліфікації працівників - залучення в економіку іноземних ресурсів - оздоровлення фінансового сектору та підтримання платіжного балансу	- спроможність іноземних банків пропонувати дешевші кредитні ресурси, що може порушувати стабільність банківської системи - зменшення обсягів кредитування малого та середнього бізнесу, оскільки транснаціональні банки надають перевагу корпоративним клієнтам - підвищення чутливості банківської системи до світових фінансових криз - ускладнення банківського нагляду за операціями філій іноземних банків - ймовірність збільшення спекулятивних операцій та операцій з відмивання грошей

Для забезпечення фінансової безпеки банківської системи України від необґрунтованого припливу іноземного капіталу необхідно вирішити такі питання:

· законодавчо захистити українські банки, які кредитують пріоритетні напрямки економіки

· розробити механізм захисту інтересів вкладників банку з іноземним капіталом

· удосконалити процедуру нагляду за діяльністю банків

· сформувати політику розвитку і підтримку національних банків

· банкам створити власну стратегію реформування та змін у менеджменті

· створити умови для надходження національних інвестицій до капіталу банків на основі сприяння легалізації некримінальних капіталів, виходу акцій банків на фондовий ринок

· розробити стратегію встановлення певних обмежень щодо діяльності банків з іноземним капіталом на найближчі 5 років з метою уникнення відпливу капіталу за кордон при виникненні кризових явищ.

· обмежити розмір іноземного капіталу, зокрема капітал філій іноземних банків у банківській системі до 25 % від його загальної суми.

37. Механізм забезпечення стабільності банків

Фінансова стійкість банківської системи - здатність банківської системи в умовах ринкового середовища протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов'язання з метою реалізації грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

На фінансову стійкість банківської системи впливають зовнішні, загальнодержавні та внутрішньосистемні фактори.

До зовнішніх належать фінансова глобалізація, інтеграційні процеси, міжнародні інвестиції, міжнародний рух капіталів, міжнародний обмін банківськими технологіями та фінансовою інформацією, міжнародні стандарти банківської діяльності.

До загальнодержавних - зовнішня політика держави, система формування бюджетної і податкової політики, рівень інфляції та економічна стабільність, інвестиційна діяльність, макроекономічна ситуація, рівень доходів населення та розвиненість ринкової інфраструктури.

До внутрішньосистемних - державна система регулювання банківської системи, конкурентоспроможність банківської системи, рівень капіталізації, платоспроможності і ліквідності, підходи до управління ризиками банківської діяльності, система антикризового управління банківською системою.

Виділяють статичну та стратегічну фінансову стійкість.

Статична фінансова стійкість означає, що банківська система має підтримувати стійкість в будь-який момент. Цьому сприяє дотримання таких критеріїв фінансової стійкості як обов'язкові економічні нормативи, рівновага грошового і товарного ринку, стабільність валютного курсу, рівноважна процентної ставки.

Стратегічна фінансова стійкість банківської системи безпосередньо пов'язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку банківської системи. Вважається, що банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими.

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, але не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу.

Фінансову стійкість треба оцінювати за такими напрямами:

· оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;

· оцінка достатньої кількості банків та розмірів їх філіалів, враховуючи інтенсивність користування банківськими послугами осіб і підприємств;

· моніторинг діяльності банків;

· аналіз банківської звітності.

38. Фінансова стійкість банківської системи

О.О. Затварська визначає стійкість банківської системи як збалансованість її складових, наявність взаємопов'язаних і взаємоузгоджених пропорцій між ними як у галузевому, так і в регіональному аспектах, а також збереження рівноваги та ефективного взаємозв'язку з фінансовою та макроекономічною системами.

Г. Панасенко під фінансовою стабільністю банківської системи розуміє міру повноти та якості розв'язання завдання, поставленого перед банківською системою, виконання нею своєї місії, що забезпечує досягнення позитивного фінансового результату.

Досить широко трактує стабільність банківської системи О.І. Барановський, який доводить, що це здатність протистояти зовнішнім та внутрішнім впливам, зберігаючи стійку рівновагу і надійність протягом часу. Отже, з одного боку, О.І. Барановський розглядає стабільність банківської системи через інші поєднані поняття, а, з іншого - наголошує на важливості врахування фактору часу в розкритті зазначених понять.

Під фінансовою стійкістю банківської системи слід вважати її здатність як системного утворення у динамічних умовах ринкового середовища протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов'язання з метою реалізації цільових орієнтирів грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

На фінансову стійкість банківської системи впливають зовнішні, загальнодержавні та внутрішньосистемні фактори.

До зовнішніх належать фінансова глобалізація, інтеграційні процеси, міжнародні інвестиції, міжнародний рух капіталів, міжнародний обмін банківськими технологіями та фінансовою інформацією, міжнародні стандарти банківської діяльності.

До загальнодержавних - зовнішня політика держави, система формування бюджетної і податкової політики, рівень інфляції та економічна стабільність, інвестиційна діяльність, макроекономічна ситуація, рівень доходів населення та розвиненість ринкової інфраструктури.

До внутрішньосистемних - державна система регулювання банківської системи, конкурентоспроможність банківської системи, рівень капіталізації, платоспроможності і ліквідності, підходи до управління ризиками банківської діяльності, система антикризового управління банківською системою.

В економічній літературі виділяють дві категорії фінансової стійкості: «статична фінансова стійкість»та «стратегічна фінансова стійкість».

39. Статична фінансова стійкість банківської системи

Під фінансовою стійкістю банківської системи слід вважати її здатність як системного утворення у динамічних умовах ринкового середовища протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов'язання з метою реалізації цільових орієнтирів грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

Виділяють статичну та стратегічну фінансову стійкість.

Статична фінансова стійкість означає, що банківська система має підтримувати стійкість в будь-який момент. Цьому сприяє дотримання таких критеріїв фінансової стійкості як обов'язкові економічні нормативи, рівновага грошового і товарного ринку, стабільність валютного курсу, рівноважна процентної ставки.

Фінансову стійкість треба оцінювати за такими напрямами:

· оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;

· оцінка достатньої кількості банків та розмірів їх філіалів, враховуючи інтенсивність користування банківськими послугами осіб і підприємств;

· моніторинг діяльності банків;

· аналіз банківської звітності.

40. Стратегічна фінансова стійкість банківської системи

Стратегічна фінансова стійкість банківської системи безпосередньо пов'язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку банківської системи. Вважається, що банківська система дотримується стратегічної стійкості, якщо всі перехідні стани системи забезпечують досягнення поставленої цілі - сталого розвитку системи, тобто є фінансово стійкими і рівноважними, а стани, які роблять неможливим досягнення поставленої мети, є фінансово нестійкими.

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, але не дотримується стратегічної фінансової стійкості. Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу.

Фінансову стійкість треба оцінювати за такими напрямами:

· оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;

· оцінка достатньої кількості банків та розмірів їх філіалів, враховуючи інтенсивність користування банківськими послугами осіб і підприємств;

· моніторинг діяльності банків;

· аналіз банківської звітності.

41. Проблемні та кризові явища в банківській системі України

Банківська криза - це неспроможність банківської системи та її інститутів виконувати свої основні функції з акумуляції та мобілізації грошових коштів, надання кредитів, проведення розрахунків та платежів в економіці країни.

За визначенням Міжнародного банку розрахунків (МБР) криза відбулася, якщо:проблемні активи банків складають більше 2 % ВВП країни;сума коштів, необхідних для порятунку банківської системи, перевищує 2 % ВВП;у банківському секторі націоналізація набула масового характеру, банківські депозити заморожені, а влада запроваджує банківські канікули;центральний банк країни гарантує виплати населенню за всіма банківськими депозитами, не забезпечуючи свої гарантії матеріально.

За визначенням МВФ криза відбулася, якщо:частка безнадійних кредитів у загальній сумі активів банківської системи перевищує 10 %;витрати на проведення заходів із оздоровлення банківської системи становлять понад 2 %;проблеми у банківському секторі призвели до націоналізації значної кількості банків;мали місце масові «набіги» вкладників, заморожування депозитів, банківські канікули або вводилися державні гарантії на депозитні рахунки.

Класифікація сучасних банківських криз.

Характер виникнення: Циклічна; Специфічна.

Масштаб поширення (ступінь системності): Системна; Локальна (часткова).

Форма прояву: Латентна (прихована); Відкрита.

Географія поширення: Національна; Регіональна; Світова (глобальна).

Масштаби наслідків: Макроекономічна; Глобальна.

Чинники виникнення банківської кризи та механізми їх впливу на банківську систему: Несприятливі зміни цін на основних для країни міжнародних ринках; Переважна частка короткотермінових зобов'язань у структурі зовнішнього боргу; Реальне подорожчання національної валюти; Високі процентні витрати за внутрішнім боргом; Висока вартість запозичень на ринку МБК; Високий рівень ризиків у банківській системі; Сповільнення економічного зростання; Інфляція;Відкритість економіки; Валютизація активів банківської системи (загалом або окремих статей активів).

Наслідки банківської кризи для суспільства загалом:зменшення сукупного суспільного капіталу, розміру національного багатства, спад виробництва, зменшення ВВП; бюджетно-фінансову дестабілізацію, високу інфляцію та демонетизацію економіки;загальне погіршення ситуації в економіці країни та оцінок такої ситуації і перспектив її покращення;необхідність розробки нових підходів до організації та управління не лише банківським сектором, але й всією економікою, а також реалізації заснованого на таких підходах комплексу практичних заходів.

Для клієнтів комерційних банків наслідками банківської кризи можуть бути:повна або часткова втрата коштів, довірених ними банкам, які не змогли протистояти кризі;погіршення умов ведення підприємницької діяльності та умов банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб;погіршення фінансового стану позичальників внаслідок негативних змін економічної ситуації в країні, зростання та накопичення їх прострочених та безнадійних боргів банкам;необхідність пошуку нових банків, якщо попередні збанкрутували або не виконують своїх зобов'язань перед клієнтами;можлива необхідність перегляду умов співпраці з банками, які змогли вийти з кризи з найменшими втратами та зберегли свою працездатність.

Для банківського сектору загалом наслідки кризи можуть бути наступними:зменшення сукупного банківського капіталу;зниження вартості активів банківського сектору;вилучення частиною клієнтів своїх заощаджень навіть із надійних банківських установ;погіршення якості та структури кредитних портфелів банку;виникнення чи посилення невідповідності між пасивами та активами банків за обсягами та термінами;більш чи менш повна втрата банками платоспроможності та ліквідності;скорочення мережі банківських установ та їх філій та підрозділів.

42. Класифікація сучасних банківських криз

Класифікація сучасних фінансових криз, які відбуваються в глобальній економіці, а відтак - мають спільні ознаки для всіх країн, на які вони розповсюджуються, повинна здійснюватися за невеликим переліком основних ознак, які наведені у табл.

Класиф. ознака	Вид кризи	Характеристика кризи
Характер виникнен.	Циклічна	Є наслідком циклічного спаду економіки окремої країни і є формою грошово-кредитної кризи.
	Специфічна	Є наслідком накопичення проблем у банківському секторі або раптової зміни економічного середовища під впливом зовнішніх факторів.
Масштаб поширення (ступінь системності)	Системна	Криза, що охоплює всю банківську систему, проявляється у масовому банкрутстві банків і у вигляді інфляції, кредитної рестрикції і дефіциту державних та місцевих фінансових ресурсів
	Локальна (часткова)	Кризи в окремих секторах банківської системи або у невеликій кількості банків, що не чинить негативного впливу на ситуацію в БС загалом.
Форма прояву	Латентна (прихована)	Характеризується зниженням капіталу, збитковою діяльністю окремих банків.
	Відкрита	Характеризується невиконанням банками своїх зобов'язань перед клієнтами, нездатністю банківської системи безперебійно здійснювати розрахунки, масовим прагненням вкладників вилучити свої вклади з банків, різким скороченням кредитування, банкрутством банків.
Географія поширення	Національна	Криза, зумовлена виключно внутрішніми макроекономічними диспропорціями та деструктивними чинниками всередині країни.
	Регіональна	Криза, що охоплює групу країн із подібними дестабілізуючими чинниками та кризовими передумовами в основних регіонах світу.
	Світова (глобальна)	Криза, що поширюється на всі світові держави, набуває глобального характеру, незалежно від місця її виникнення та швидкості розповсюдження.
Масштаби наслідків	Макроекономічна	Породжує макроекономічний спад, високу інфляцію та демонетизацію економіки (як правило, є системною)
	Мікроекономічна	Спричиняє серйозні проблеми серед певного кола банків, які, за пасивної політики центрального банку, можуть бути визнані банкрутами та ліквідовані
	Глобальна	Поширюється на всю банківську систему або на банківські системи кількох країн одночасно

43. Чинники виникнення банківської кризи та механізми їх впливу на банківську систему

Вплив кризи на банківську систему залежить від дії мікро- та макроекономічних чинників.

Чинники виникнення банківської кризи та механізми їх впливу на банківську систему

Чинники	Механізми впливу чинників на банківську систему
Несприятливі зміни цін на основних для країни міжнародних ринках	Різке зниження цін на традиційні експортні товари або значне зростання вартості імпорту спричиняють втрату валютних доходів країни загалом та її експортерів, що зумовлює можливі збитки в обслуговуючих банках
Переважна частка короткотермінових зобов'язань у структурі зовнішнього боргу	Висока питома вага короткотермінових зобов'язань, внаслідок необхідності спрямування країною значних обсягів грошових коштів на обслуговування зовнішнього боргу, накладає на банки суттєві обмеження щодо здійснення ними активних операцій
Реальне подорожчання національної валюти	Подорожчання національної валюти в реальному вираженні призводить до скорочення чистого експорту і формує девальваційні очікування, які можуть спровокувати вилучення депозитів вкладниками банків
Високі процентні витрати за внутрішнім боргом	Зростання дохідності за внутрішніми зобов'язаннями з одного боку свідчить про ріст процентних доходів, з іншої - про зниження ринкової вартості придбаних цінних паперів
Висока вартість запозичень на ринку МБК	Зростання процентної ставки в умовах перевищення строковості активів над строковістю зобов'язань спричиняє підвищення вартості фондування
Високий рівень ризиків у банківській системі	Недостатність наявного капіталу відносно прийнятих ризиків, слабке покриття зобов'язань ліквідними активами, дисбаланс між валютними активами та зобов'язаннями, висока частка прострочених позик у кредитному портфелі банків можуть спричинити як банкрутство окремого банку так і широкомасштабну банківську кризу
Сповільнення економічного зростання	Зниження темпів економічного зростання призводить до погіршення платоспроможності країни, звуження можливостей позичальників банку з обслуговування боргів
Інфляція	Запровадження політики активного подолання інфляції негативно впливає на стан банківської системи
Відкритість економіки	Як свідчить практичних досвід багатьох країн, фінансова лібералізація призводить до накопичення в банках «поганих» боргів
Валютизація активів банківської системи (загалом або окремих статей активів) ...

Подобные документы

• Становлення банківської системи

  Розгляд історії розвитку (банківської системи Русі та СРСР) і характеристики основних елементів банківської системи України. Виникнення і характеристика центральних банків, які є головною ланкою банківської системи, оцінка їх незалежності та функції.
  
  дипломная работа [42,3 K], добавлен 03.03.2011
  

• Банківська система України

  Сутність та функції банківської системи. Зміна складових зобов'язань банків України за 2009-2011 роки. Особливості побудови банківської системи України. Проблеми її розвитку та недоліки. Перспективи та напрямки розвитку банківської системи України.
  
  курсовая работа [905,9 K], добавлен 07.11.2012
  

• Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики

  Сутність і основні функції банків, їх значення на сучасному етапі. Структура банківської системи України. Методи та інструменти впливу Центрального банку на ринкову економіку. Проблеми та шляхи удосконалення сучасної банківської системи в Україні.
  
  курсовая работа [37,2 K], добавлен 10.11.2010
  

• Банк як елемент економічної системи

  Історія становлення та розвитку банківської справи. Розвиток банківської діяльності в Україні. Національний банк України: розвиток та функції. Виникнення та функціонування українських комерційних банків. Розвиток банківської системи в розвинутих країнах.
  
  курсовая работа [177,1 K], добавлен 30.01.2011
  

• Стан та тенденції розвитку банківської системи України

  Становлення банківської системи. Загальна характеристика банківської системи. Формування ресурсів банківської системи. Розміщення ресурсів банків України. Фінансові результати діяльності банківської системи. Темпи зростання активно-пасивних операцій.
  
  курсовая работа [164,9 K], добавлен 13.08.2008
  

• Аналіз діяльності банківської системи України

  Сутність банківської системи й грошової пропозиції. Функції Національного банку України та комерційних банків. Структура капіталу в банківській системі України. Надання послуг в банках. Державне регулювання банківської системи України, її саморегулювання.
  
  курсовая работа [76,2 K], добавлен 20.11.2010
  

• Банківська система України

  Історія розвитку банківської діяльності. Поняття, структура і функції банківської системи. Характеристика банків провідних країн світу (Німеччина, США, Великобританія). Особливості правового статусу банків в умовах переходу України до ринкової економіки.
  
  курсовая работа [200,2 K], добавлен 15.12.2015
  

• Банківська система

  Поняття, типи банківської системи України. Зміст функції створення грошей і регулювання грошової маси. Групи чинників, які визначають стійкість банків. Роль банківської системи в економіці держави. Реформування національної фінансово-економічної системи.
  
  курсовая работа [46,4 K], добавлен 22.11.2013
  

• Комерційні банки: становлення та розвиток

  Сутність комерційного банку. Поняття банківської діяльності та банківського законодавства. Банківська система та її елементи. Характерні риси та особливості розвитку банківської системи України.
  
  курсовая работа [349,1 K], добавлен 04.09.2007
  

• Функціонування банківської системи України

  Сутність банківської системи України та її складові. Аналіз динаміки розвитку банківської системи України та діагностування кредитного потенціалу банків. Модель покращення функціонування банківської системи України за допомогою кластерного аналізу.
  
  дипломная работа [787,7 K], добавлен 20.03.2011
  

• Роль НБУ у формуванні банківської системи

  Становлення банківської системи України. Національний банк України – головний елемент банківської системи. Розвиток банківської системи, захист і стабільність валюти. Відповідальність за вирішення макроекономічних завдань в грошово-кредитній сфері.
  
  реферат [24,6 K], добавлен 10.11.2010
  

• Банківська система України

  Поняття, основні функції та розвиток банківської системи України. Банківська система як самостійна галузь економіки. Типи банківських систем та їх структура. Поліпшення роботи банківської системи України в умовах переходу до ринкової економіки.
  
  курсовая работа [88,1 K], добавлен 01.06.2013
  

• Економічний аналіз діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

  Виникнення банків та еволюція банківської системи, правові та концептуальні аспекти її побудови в Україні. Аналіз діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як елементу банківської системи України. Порівняння банківської системи України та зарубіжних країн.
  
  дипломная работа [332,0 K], добавлен 20.12.2011
  

• Формування та розвиток банківської системи України

  Основні етапи формування та розвитку банківської системи України, її специфічні риси та особливості. Політика Національного Банку України. Аналіз банківської системи України, її поітики та стратегічних цілей. Стан банківської системи у 2008 році.
  
  курсовая работа [48,0 K], добавлен 12.07.2010
  

• Організація банківської справи

  Базові поняття про банк та банківську систему. Види комерційних банків. Проблеми взаємовідносин Національного банку України та комерційних банків. Функції банківської системи. Проблеми інтеграції банківської системи України в світові фінансові структури.
  
  научная работа [45,4 K], добавлен 28.02.2010
  

• Банківська система України

  Дослідження поняття, функцій та структурно-логічної схеми банківської системи України. Роль банківської системи у розвитку ринкових відносин. Характеристика відмінностей між розподільчою і ринковою системами. Аналіз показників діяльності банків країни.
  
  курсовая работа [88,5 K], добавлен 27.02.2013
  

• Банківська система України

  Аналіз методологічних підходів до питання сутності банківської системи перехідного типу. Вивчення грошово-кредитного ринку України. Оцінка умов становлення та розвитку банківської системи України. Інституційні зміни діяльності комерційних банків.
  
  дипломная работа [551,8 K], добавлен 19.02.2015
  

• Історія світової банківської системи

  Історія розвитку банківської справи, її місце в фінансовій системі сучасної держави. Використання системи федерального резерву в роботі банків розвинених країн. Опис банківської системи Канади, Великобританії та США. Аналіз банківської справи України.
  
  курсовая работа [562,0 K], добавлен 14.07.2009
  

• Банківська система Японії

  Історія банківської системи Японії, її структура та особливості. Основні напрями діяльності банку країни, його інструменти та функції. Грошово-кредитна система Японії. Норматівная база комерційних банків. Типи небанківських кредитно-фінансових установ.
  
  презентация [3,4 M], добавлен 28.03.2014
  

• Банківська система України та особливості її формування

  Поняття, функції та структура банківської системи України, особливості й умови її формування. Чинники, що впливають на функціонування банківської системи держави, її роль в розвитку фінансового ринку. Розподіл іноземного капіталу банківських установ.
  
  курсовая работа [622,3 K], добавлен 06.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам