М'язи
Функціональне значення та види м'язових тканин. Особливості скоротливих і провідних кардіоміцитів. Варіанти й аномалії м'язів живота. М'язи і фасції верхньої і нижньої кінцівок. Розташування задньої та передньої груп м'язів плеча і передпліччя.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.06.2017 |
| Размер файла | 3,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
М'язова тканина
М'язова тканина (textus muscularis) має здатність до скорочення. Забезпечують рухові функції елементів м'язової тканини спеціальні органели - міофібрили (myofibrillae). Існують три види м'язової тканини: посмугована скелетна м'язова тканина, серцева посмугована м'язова тканина, гладка м'язова тканина. Окрім того, в організмі людини виділяють м'язову тканину епідермального походження - міоепітеліальні клітини, а також гладкі м'язи райдужки ока, що розширюють і звужують зіницю, які розвиваються з нервової трубки.
Посмугована скелетна м'язова тканина (textus muscularis transversostriatus skeleti) утворена з циліндричних посмугованих м'язових волокон довжиною до 140 мм і товщиною до 0,1 мм. Кожне посмуговане м'язове волокно представлене комплексом, що складається з міосимпласту і міосателітоцитів, покритих загальною оболонкою - сарколемою (від грецького sarcos - м'ясо). Під сарколемою в цитоплазмі (саркоплазмі) м'язового волокна розташовується багато ядер еліпсоїдної форми, що містять по 1-2 ядерця та елементи гранулярної ендоплазматичної сітки. Центріолі відсутні. Майже вся саркоплазма заповнена спеціальними органелами - міофібрилами (рис. 25), що розташовані вздовж м'язового волокна, їх діаметр становить 1-2 мкм. Між міофібрилами залягають численні мітохондрії і часточки глікогену. Саркоплазма багата білком міоглобіном, який за молекулярним складом подібний до гемоглобіну, він може зв'язувати кисень.
У залежності від товщини волокон, вмісту в них міофібрил і саркоплазми розрізняють червоні і білі посмуговані м'язові волокна. Червоні волокна багаті саркоплазмою, міоглобіном і мітохондріями. Але вони найтонші, міофібрил мало і вони розташовані групами. У червоних м'язових волокнах окисні процеси проходять інтенсивніше, ніж у білих, вища активність сукцинатдегідрогенази і більше глікогену. Найтовщими є білі посмуговані м'язові волокна, вони містять менше саркоплазми, міоглобіну і мітохондрій, але міофібрил у них найбільше і розташовані вони рівномірно. Така структура м'язових волокон зумовлює відповідну їх функцію. Так, білі м'язові волокна скорочуються швидше, але швидше “втомлюються”. Червоні м'язові волокна скорочуються повільніше, але довго залишаються в скороченому (робочому) стані. У м'язах організму людини є обидва типи волокон. У залежності від функції м'яза в ньому переважає той чи інший тип волокон.
М'язові волокна мають поперечну смугастість: темні анізотропні диски А (смужки А) чергуються зі світлими ізотропними дисками і (смужками І). Диск А розділений світлою зоною (смужкою Н), у центрі якої проходить мезофрагма (М-лінія). Диск І розділений темною лінією (телофрагмою). М'язові волокна містять скорочувальні елементи - міофібрили, які складаються з товстих (міозинових) міофіламентів діаметром 10-15 нм і довжиною 1,5 мкм, що відповідають дискам А, і тонких (актинових) філаментів діаметром 5-8 нм і довжиною 1 мкм, що відповідають дискам 1 та прикріплюються до телофрагми. Ділянка міофібрили, що розташована між двома телофрагмами, називається саркомером - скорочувальною одиницею, довжина якої приблизно 2,5 мкм (рис. 26). Межі саркомерів усіх міофібрил в одному м'язовому волокні збігаються, тому виникає ефект періодичної поперечної смугастості, яка добре помітна на поздовжніх зрізах м'язового волокна. На поперечних зрізах м'язового волокна міофібрили мають вигляд темних круглих крайок на тлі світлої цитоплазми.
На електронограмі добре видно чергування темніших анізотропних (диск А) і світлих ізотропних (диск І) смужок з поздовжніми міофіламептами,
Рис. 25 Посмугована скелетна м'язова тканина. А - будова посмугованого м'язового волокна (міосимпласта); Б - посмуговані м'язові волокна (міосимпласти)
а також світлу зону (смужка Н), розділену мезофрагмою, численні мітохондрії, елементи агранулярної ендоплазматичної сітки. У “розслабленій” міофібрилі тільки кінці тонких актинових філаментів входять між товстими міозиновими філаментами, при “скороченій” міофібрилі зона перекриття актинових і міозинових філаментів збільшується аж до повного зникнення ізотропного диска. Навколо товстого міозинового філаменту розташовані шість тонких актинових філаментів. Кожна міофібрила оточена агранулярною ендоплазматичною сіткою, що складається із сітчастого і трубчастого елементів. Перші оточують центральну частину саркомера у вигляді сіточки, другі охоплюють велику частину саркомера з обох боків від сітчастого елемента. Трубчасті елементи ендоплазматичної сітки переходять з боків диска А в термінальні цистерни. На межі між дисками А та І сарколема вгинається і утворює Т-трубочки (поперечні трубочки), що розгалужуються у середині волокна й анастомозують між собою тільки в поздовжному напрямку.
На поверхні сарколеми видно отвори Т-трубочок. Дві термінальні цистерни і поперечна трубочка контактують між собою, утворюючи тріади. Простори, що оточують саркомери, з'єднуються між собою.
М'язове скорочення - це результат ковзання тонких (актинових) фііаментів відносно товстих (міозинових), у результаті чого довжина філаментів змінюється.
До складу м'язового волокна, крім міосимпласту, входять міосагелітоцити (myosatellitocytus). Це сплощені клітини, які розташовані в поверхневих ділянках волокна між базальною мембраною і сарколемою. Великі ядра цих клітин багатші хроматином, ніж ядра міосимпластів. У цитоплазмі міосателітоцита є центросома, але мало органел. Вони
Рис. 26 Будова міофібрил м'язового волокна
здатні до синтезу ДНК і мітотичного поділу. Міосателітоцити є камбіальними клітинами посмугованої скелетної м'язової тканини, які забезпечують її ріст і регенерацію.
Гладка м'язова тканина (textus muscularis glaber) складається з гладких м'язових клітин - міоцитів (лейоміоцитів), що розташовуються в стінках кровоносних і лімфатичних судин, порожнистих внутрішніх органах, у сполучній оболонці ока, у дермі. Гладкі міоцити - видовжені веретеноподібні клітини довжиною віл 50 до 200 мкм, товщиною від 5 до 15 мкм, у яких відсутня поперечна смугастість (рис. 27). Міоцити розташовуються групами так, що їх загострені кінці входять між двома сусідніми клітинами. Кожен міоцит оточений базальною мембраною з колагенових і ретикулярних мікрофібрил, між якими проходять еластичні волокна. У ділянках міжклітинних контактів - нексусів - базальна мембрана відсутня. Видовжене паличкоподібне ядро завдовжки 10-25 мкм з чітким ядерцем розташоване в центральній частині клітини. ГІри скороченні клітини ядро закручується і набирає форми штопора. У цитоплазмі міофіламенти розташовані поздовжньо. Лише біля полюсів ядра міофіламенти в цитоплазмі відсутні, але там залягають органели. Зсередини до цитолеми прикріплюються веретеноподібні щільні тільця (тільця прикріплення), вони розташовуються й у цитоплазмі міоцита. У гладкому міоциті ще є щільні пластинки еліпсоїдної форми, утворені з білка осактиніну. їх довжина сягає 3 мкм, а товщина 0,2-0,5 мкм, відстань між пластинками становить 1-3 мкм. Там, де розміщені щільні тільця, мікропіноцитозні пухирці відсутні.
У цитоплазмі гладких міоцитів є міофіламенти трьох типів: тонкі активові діаметром 3-8 мм, що прикріплюються до щільних тілець; проміжні міофіламенти товщиною біля 10 пм, що утворюють пучки, які з'єднують між собою сусідні щільні тільця; товсті короткі міозинові філаменти діаметром 15-17 нм.
Група гладких міоцитів, що оточена сполучною тканиною, іпнервується звичайно одним нервовим волокном. Нервовий імпульс передається з однієї м'язової клітини па іншу по міжклітинних контактах. Ці м'язи скорочуються автоматично, без волі людини.
У “розслабленому” міоциті між актиновими філаментами розташовані поодинокі короткі міозинові. ГІрм скороченні міоцита актинові філаменти заходять поміж міозпнові, підтягуючи і зближаючи тільця прикріплення, а плазмолема деформується (рис. 28). Рухи одних щільних тілець передаються іншим за допомогою проміжних філамеитів, що викликає синхронне скорочення міоцита.
Гладкі м'язи скорочуються повільно, ритмічно, довго можуть бути у стані скорочення (топічне скорочення) і не втомлюватись. Гладка мускулатура має велику силу скорочення (скорочення матки при пологах) і пластичність.
Серцева м'язова тканина (textus muscularis cardiacus) за будовою і функцією дещо відрізняється від скелетної посмугованої м'язової тканини. Вона складається із серцевих міоцитів - кардіоміо- цитів (myocytus cardiacus). Кардіоміоцити іннервує автономна (вегетативна) нервова система, серцеві м'язи скорочуються незалежно від волі людини, автоматично.
Кардіоміоцити є двох видів: скоротливі (типові) і провідні (атипові), які утворюють провідну систему серця.
Скоротливі кардіоміоцити - це клітини неправильної циліндричної форми довжиною 100-150 мкм і діаметром 10-20 мкм (рис. 29). Деякі клітини, особливо передсердії і кардіоміоцити, мають відростки. Кожен кардіоміоцит має 1-2 видовжених ядра, які містяться в центрі клітини й оточені поздовжньо розташованими міофібрилами. Біля полюсів ядра є видовжені простори саркоплазми, що не містить міофібрил. У кардіоміоци- тах набагато більше саркоплазми і менше міофібрил у порівнянні зі скелетними посмугованими м'язовими волокнами, але багато великих мітохондрій, розташованих групами між міофібрилами. Сарколема кардіоміоцитів має товщину приблизно 9 нм, у ній є численні мікропіиоцитозні пухирці та інвагінації.
За будовою міофібрили кардіоміоцитів подібні до міофібрил скелетних посмугованих м'язових волокон. Сарколема кардіоміоцитів також формує Т-трубочки, поблизу яких зосереджені скупчення цистерн агранулярної ендоплазматичної сітки, однак тріади виражені менш чітко.
Характерною структурною ознакою кардіоміоцитів є особливості з'єднання їх між собою в ділянці вставних дисків. На гістологічних препаратах вони мають вигляд поперечних звивистих темних смужок - це межі між клітинами. На електронних мікрофотографіях вставний диск на поздовжньому розтині має вигляд сходинок. У поперечних ділянках вставного диска є два типи міжклітинного сполучення: десмосоми, які забезпечують міцність
Рис. 27 Будова гладкої м'язової тканини
зв'язку між клітинами, - у цих ділянках до сарколеми прикріплюються тонкі міофіламенти, а також є невеликі щілинні контакти. У поздовжніх ділянках вставного диска є багато великих щілинних контактів, які забезпечують проведення нервових імпульсів на типові кардіоміоцити.
Між кардіоміоцитами у ендомізії розташовані кровоносні капіляри.
Провідні (атипові) кардіоміоцити утворюють провідну систему серця. Є три типи провідних
Рис. 28 Гладка м'язова клітина (міоцит). А - в розслабленому стані; Б - у скороченому стані
Рис. 29 Будова скоротливого кардіоміоцита
кардіоміоцитів, які відрізняються між собою за морфологічними і функціональними ознаками. Перший тип - пейсмейкерні клітини (Р-клітини), що є водіями ритму серцевих скорочень, вони розташовані у центрі синусно-передсердного вузла. Це невеликі клітини полігональної форми, але з великим ядром діаметром 8-10 мкм, у саркоплазмі дуже мало невпорядкованих міофібрил. Другий тип - перехідні клітини, які передають збудження від Р-клітин до клітин провідного пучка і скоротливих кардіоміоцитів. Ці клітини розташовані на периферії синусно- передсердного вузла і в передсердно-шлуночковому вузлі. Перехідні клітини є видовженими і тонкими, у саркоплазмі також мало міофібрил. Третій тип клітин формує провідний пучок та його ніжки, вони передають збудження від перехідних клітин до скоротливих кардіоміоцитів шлуночків серця. Це найбільші “світлі” клітини циліндричної форми з діаметром до 15 мкм, міофібрил також мало.
Міоепітеліоцити - це клітини з багатьма відростками, у цитоплазмі яких є скоротливі філаменти, що складаються з м'язових білків. Міоепітеліоцити оточують початкові відділи екзокринних залоз і, скорочуючись, сприяють виведенню секрету. Міоневроцити райдужки ока, які є похідними нейроектодерми, утворюють м'яз-звужувач зіниці і м'яз-розширювач зіниці. Міоепітеліоцити і міоневроцити іннервуються автономною (вегетативною) нервовою системою.
М'язи і фасції спини
Спина (dorsum) займає задню поверхню тулуба від зовнішнього потиличного виступу і верхньої карко- вої лінії вгорі до крижово-клубового зчленування, задніх відділів клубових гребенів і куприка знизу. З боків ділянка спіши обмежовапа задніми пахвовими лініями (Uncae axillares posteriores). Топографічними орієнтирами служать умовні вертикальні (прямовисні) лінії. Нагадаємо, що задня серединна лінія (linea mediana posterior) проходить уздовж остистих відростків хребців; нрпхребтова лінія (linea paravertebralis) ііде уздовж хребтового стовпа на рівні реброво-поперечних суглобів; лопаткова лінія (linea scapularis) проходить через пижмі її кут лопатки. На сипні розрізняють непарні ділянки: хребтову (regio vertebralis), крижову (regio sacralis) і парні ділянки: лопаткову (regio scapularis), підлопаткову (regio infrascapularis) і поперекову (regio lumbalis). Задню шинну ділянку (regio ceivicalis (colli) posterior) ще називають кирковою ділянкою (regio nuchae).
Усі м'язи спини (тт. dorsi) є парними і розташовуються шарами. Розрізняють поверхневі і глибокі м'язи спини (табл. 32).
До поверхневих м'язів спини належать: трапецієподібний м 'яз, найширший м 'яз спини, великий і малий ромбоподібні м'язи, м'яз-підіймач лопатки, верхній і нижній задні зубчасті м'язи. Вони починаються на хребті і прикріплюються до лопатки, ключиці і плечової кістки, при водячи їх в рух. Зубчасті м'язи прикріплюються до ребер.
Таблиця
Групи скелетних м'язів ділянок тіла людини
|
Голова |
Тулуб |
Кінцівки |
||
|
верхні |
нижні |
|||
|
М'язи лиця Жувальні м'язи |
М'язи спини М'язи шиї М'язи грудної клітки Діафрагма М'язи живота М'язи промежини |
М'язи грудного пояса М'язи плеча М'язи передпліччя М'язи кисті |
М'язи тазового пояса М'язи стегна М'язи гомілки М'язи стопи |
Таблиця
М'язи спини
|
Назва м'яза |
Початок |
Прикріплення |
Функція |
Іннервація |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Поверхневі м'язи спини, перший шар |
|||||
|
Трапецієподібний м'яз |
Зовнішній потиличний виступ, присередня третина верхньої каркової лінії потиличної кістки, каркова зв'язка, остисті відростки VII шийного і всіх грудних хребців, надостьова зв'язка |
Задня поверхня надплечового кінця ключиці, надплечовий відросток і ость лопатки |
При скороченні всіх його частин наближає лопатку до хребта. Тягне лопатку догори і присередньо (низхідна частина) або донизу і присередньо (висхідна частина). При двобічному скороченні розгинає шийний відділ хребта і нахиляє голову назад |
Додатковий нерв (XI), гілки шийного сплетення (С3-С4) |
|
|
Найширший м'яз спини |
Остисті відростки нижніх 6 грудних і всіх поперекових хребців, клубовий гребінь і серединний крижовий гребінь; нижні 3-4 ребра і нижній кут лопатки |
Гребінь малого горбка плечової кістки |
Приводить плече до тулуба і привертає його (пронує), розгинає плече, тягне його назад і присередньо, опускає лопатку. При фіксованих верхніх кінцівках обидва м'язи піднімають тулуб |
Грудо-спинний нерв плечового сплетення |
|
|
Другий шар поверхневих м'язів спини |
|||||
|
Великий ромбоподібний м'яз |
Остисті відростки II-V грудних хребців, надостьова зв'язка |
Присередній край лопатки нижче її ості |
Наближають лопатку до хребта, одночасно переміщуючи її догори |
Дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С<-С5) |
|
|
Малий ромбоподібний м'яз |
Частина каркової зв'язки, остисті відростки VII шийного і I грудного хребців, надостьова зв'язка |
Присередній край лопатки вище її ості |
|||
|
М'яз-підіймач лопатки |
Задні горбки поперечних відростків 1-IV шийних хребців |
Присередній край лопатки в ділянці верхнього кута |
Піднімає лопатку, наближаючи її до хребта. При фіксованій лопатці нахиляє шийну частину хребта у свій бік |
Дорсальний нерв лопатки плечового сплетення (С4-С5) |
|
|
Третій шар поверхневих м'язів спини |
|||||
|
Верхній задній зубчастий м'яз |
Нижня частина каркової зв'язки, остисті відростки VI-VII шийних та 1-II грудних хребців |
Зовнішня поверхня II-V ребер збоку від їх кутів |
Піднімає II-V ребра, бере участь в акті вдиху |
Міжреброві нерви (Th,-Th4) |
|
|
Нижній задній зубчастий м'яз |
Остисті відростки XI-XII грудних і 1-II поперекових хребців, поверхнева пластинка грудо-поперекової фасції і апоневроз найширшого м'яза спини |
Нижні краї IX-XII ребер, збоку від їх кутів |
Опускає IX-XII ребра, бере участь в акті видиху |
Міжреброві нерви (Ths-Thu) |
|
|
Глибокі м'язи спини, перший (поверхневий) шар |
|||||
|
Ремінний м'яз голови |
Каркова зв'язка на рівні IV-VII шийних хребців, остисті відростки VII шийного і 1-IV грудних хребців |
Соскоподібний відросток скроневої кістки, бічна частина верхньої каркової лінії, потилична кістка |
При двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта і голову; при і однобічному - повертає голову у свій бік |
Задні гілки шийних спинномозкових нервів (С3-С8) |
|
|
Ремінний м'яз шиї |
Остисті частини III-IV грудних хребців |
Задні горбки поперечних відростків І-Ill шийних хребців |
При двобічному скороченні розгинає шийну частину хребта; при однобічному - повертає шийну частину хребта в той самий бік |
Задні гілки шийних спинномозкових нервів (C1-C8) |
|
|
М'яз-випрямляч хребта: |
Спинна поверхня крижової кістки, остисті відростки поперекових, XI і XII грудних хребців; задня частина клубового гребеня; надостьова зв'язка; грудо-по- перекова фасція |
Зовнішня поверхня всіх ребер присередньо від їх кутів; поперечні відростки IV-VII шийних хребців |
€ антагоністом передніх м'язів тулуба, що згинають хребет, виконує уступаючу роботу і запобігає падінню тулуба вперед. При двобічному скороченні окремих частин опускає ребра, розгинає хребет, закидає голову назад, при однобічному - нахиляє хребет у той самий бік |
Задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С4-C8) |
|
|
клубово- ребровий м'яз |
Задня частина клубового гребеня клубової кістки, внутрішня поверхня поверхневої пластинки грудо-поперекової фасції |
Зовнішня поверхня всіх ребер присередньо від їхніх кутів; поперечні відростки VII-IV шийних хребців. |
При двобічному скороченні розгинає хребет, при однобічному - нахиляє хребет у той самий бік, опускає ребра |
Задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С4-C8) |
|
|
найдовший м'яз |
Спинна поверхня крижової кістки, поперечні відростки поперекових, грудних і III-VII шийних хребців |
Задня поверхня IV-XII ребер, між їхніми горбками і кутами, верхівки поперечних відростків усіх грудних хребців, задні горбки поперечних відростків II-VI шийних хребців, задня поверхня соскоподібного відростка скроневої кістки |
При двобічному скороченні розгинає хребет, при однобічному - нахиляє хребет у той самий бік |
Задні гілки шийних, грудних, верхніх і поперекових спинномозкових нервів (С4) |
|
|
остьовий м'яз |
Остисті відростки І-II поперекових, нижніх і верхніх грудних та нижніх шийних хребців, каркова зв'язка |
Остисті відростки І-VIII грудних і II-IV шийних хребців, ділянка зовнішнього потиличного виступу між нижньою і середньою карковими лініями |
При двобічному скороченні розгинає хребет і закидає голову назад, при однобічному - нахиляє хребет і голову у той самий бік |
Задні гілки шийних, грудних і поперекових спинномозкових нервів (С1-C8) |
|
|
Другий шар глибоких м'язів спини |
|||||
|
Поперечно-остьові м'язи: півостьовий м'яз |
Поперечні відростки всіх хребців Поперечні відростки всіх грудних хребців, суглобові відростки IV-VII шийних хребців |
Остисті відростки вищерозта- шованих хребців М'язові пучки, перекидаючись через 4-6 хребців, прикріплюються до остистих відростків 1-IV грудних і II-VII шийних хребців та потиличної кістки |
При двобічному скороченні розгинає грудний і шийний відділи хребта, закидає голову назад, при однобічному повертає грудний і шийний відділи хребта в протилежний бік |
Задні гілки шийних і грудних спинномозкових нервів (C3-Th,2) |
|
|
багатороздільні м'язи м'язи-обертачі |
Спинна поверхня крижової кістки, задній відділ клубового гребеня, додаткові і соскоподібні відростки поперекових хребців, поперечні відростки грудних хребців, суглобові відростки IV-VII шийних Поперечні відростки хребців відповідних відділів хребта |
М'язові пучки, перекидаючись через 2-4 хребці, прикріплюються до остистих відростків вищерозташованих хребців (аж до II шийного хребця) М'язові пучки йдуть майже горизонтально і, перекидаючись через 1 чи 2 хребці, прикріплюються до основ їх остистих відростків |
Повертають хребет у протилежний бік навколо вертикальної осі, розгинають і нахиляють його у той самий бік При однобічному скороченні обертають хребет навколо вертикальної осі, а при двобічному - фіксують хребет |
Задні гілки спинномозкових нервів (C3-S1) Задні гілки спинномозкових нервів (С2-L5) |
|
|
Третій шар глибоких м'язів спини |
|||||
|
Міжостьові м'язи |
Остисті відростки нижчерозташованих хребців |
Остисті відростки вищерозташованих хребців |
Розгинають відповідні відділи хребта |
Задні гілки спинномозкових нервів (C1-L5) |
|
|
Міжпоперечні м'язи |
Поперечні відростки нижчерозташованих хребців |
Поперечні відростки вищерозташованих хребців |
Нахиляють відповідні відділи хребта у свій бік |
Задні гілки спинномозкових нервів (C1-L4) |
|
|
Підпотиличні м'язи |
|||||
|
Задній великий прямий м'яз голови |
Остистий відросток осьового (II шийного) хребця |
Потилична кістка - нижче каркової лінії, посередині між зовнішнім потиличним гребенем і соскоподібним відростком |
При двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному - повертає голову у свій бік і дещо нахиляє її |
Потиличний нерв (С1) - задня гілка і шийного спинномозкового нерва |
|
|
Задній малий прямий м'яз голови |
Задній горбок атланта |
Присередня частина нижньої каркової лінії біля зовнішнього потиличного гребеня |
При двобічному скороченні закидає голову назад, при однобічному - нахиляє голову у свій бік |
Потиличний нерв (С1) - задня гілка 1 шийного спинномозкового нерва |
|
|
Верхній косий м'яз голови |
Поперечний відросток атланта (І шийного хребця) |
Потилична кістка - над нижньою карковою лінією присередньо від соскоподібного відростка |
При двобічному скороченні закидає голову назад, а при однобічному - нахиляє голову у свій бік |
Потиличний нерв (С1) задня гілка 1 шийного спинномозкового нерва |
|
|
Нижній косий м'яз голови |
Остистий відросток осьового (II шийного) хребця |
Поперечний відросток атланта (І шийного хребця) |
При однобічному скороченні обертає голову у свій бік, при двобічному - фіксує атлант |
Потиличний нерв (С1) задня гілка І шийного спинномозкового нерва |
|
|
Передній прямий м'яз голови |
Бічна маса атланта |
Основна частина потиличної кістки |
При двобічному скороченні нахиляє голову вперед, при однобічному - нахиляє голову у свій бік |
Гілки шийного сплетення (С1-С2) |
|
|
Бічний прямий м'яз голови |
Поперечний відросток атланта |
Бічна частина потиличної кістки |
При двобічному скороченні нахиляє голову вперед, при однобічному - нахиляє голову у свій бік |
Гілки шийного сплетення (С1) |
Рис. 131 Скелетні м'язи людини. А - вигляд спереду
Рис. 131 Скелетні м'язи людини (продовження). Б - вигляд ззаду
До глибоких м'язів спини належать: ремінні м'язи шиї і голови, м 'яз-випряч.гяч х})ебта, підпотиличні, поперечио-остьові, міжостьові і міжпоперечні м'язи.
М'язи і фасції живота
Живіт (abdomen) - це частина тулуба, що розташована між грудьми і тазом. Верхньою границею ділянки живота є лінія, що проходить праворуч та ліворуч косо вниз і вбік від основи мечоподібного відростка груднини вздовж ребрової дуги і XII ребра до задньої пахвової лінії. З боків межі живота проходять по задніх пахвових лініях від XII ребра до клубового гребеня. Нижня межа живота йде від нижніх точок бічних границь вниз і присередньо вздовж гребенів клубових кісток, пахвинних складок, що відповідають пахвинним зв'язкам (див. нижче), і верхніх гілок лобкових кісток (див. рис. 136).
Дві горизонтальні лінії розділяють ділянку живота на 3 поверхи. Міжреброва лінія (linea bicosta - rum) проходить між нижніми точками X ребер (місце з'єднання ребрового хряща з ребровою кісткою), що відповідає рівню верхнього краю тіла III поперекового хребця. Міжостьова лінія (linea bispinarum) з'єднує верхні передні клубові ості (рівень верхнього краю тіла II крижового хребця). Отже, між підгруднинним кутом та ребровими дугами вгорі і міжребровою лінією знизу розташований верхній поверх - надчерев'я (epigastrium). Міжреброва лінія вгорі і міжостьова лінія знизу обмежовують середній поверх ділянки живота - черев'я (mesogastrium). Нижче міжостьової лінії розташоване підчерев'я (hypogastrium), що внизу обмежовано пахвинними зв'язками і верхнім краєм лобкового симфізу. Дві вертикальні лінії, що проходять вздовж бічних країв прямих м'язів живота від ребрової дуги вгорі до лобкового горбка знизу, поділяють кожен поверх у свою чергу на 3 ділянки. У надчерев'ї виділяють праве і ліве підребер'я, які ще називаються правою і лівою підребровими ділянками (hypochondrium dextrum et sinistrum; regiones hypochondricae dextra et sinistra), а між ними розташована надчеревна ділянка (regio epigastrica). У середньому поверсі ділянки живота виділяють правий і лівий бік або праву і ліву бічні ділянки (lates dextrum et sinistrum; regiones laterales dextra et sinistra), між якими розташована пупкова ділянка (regio umbilicalis) з пупком (umbilicus) у центрі. У підчерев'ї виділяють праву і ліву пахвину або праву і ліву пахвинні ділянки (inguen dexter et sinister; regiones inguinales dextra et sinistra). Між ними над лобковим симфізом розміщена лобкова ділянка (regio pubica). Отже, в межах живота є 9 ділянок.
Внутрішні межі живота (черевної порожнини) не збігаються з зовнішніми. Черевна порожнина вгорі обмежована куполом діафрагми, що виступає в грудну порожнину до рівня четвертого міжребрового простору по правій середньоключичній лінії і п'ятого міжребрового простору по лівій середньоіслючичній лінії. Унизу порожнина живота досягає дна порожнини таза, утвореного м'язами і фасціями промежини.
На передню стінку живота проектуються внутрішні органи, що розташовані в черевній порожнині. У надчеревній ділянці проектуються шлунок, дванадцятипала кишка, ліва частка печінки, головка і тіло підшлункової залози. На рівні правого підребер'я розміщена права частка печінки з жовчним міхуром, верхній кінець (полюс) правої нирки і права надниркова залоза, правий (печінковий) згин ободової кишки. На рівні лівого підребер'я розташовані селезінка, дно шлунка, лівий (селезінковий) згин ободової кишки, верхній кінець (полюс) лівої нирки і ліва надниркова залоза, хвіст підшлункової залози.
На рівні пупкової ділянки розміщені велика кривина шлунка, горизонтальна (нижня) і висхідна частини дванадцятипалої кишки, петлі брижової частими тонкої кишки, середня частина поперечної ободової кишки, ниркові ворота з сечоводами. У правій бічній ділянці розташовані частина петель клубової кишки, висхідна ободова кишка, нижній кінець (полюс) правої нирки; у лівій бічній ділянці - частина петель порожньої кишки, нисхідна ободова кишка, нижній кінець (полюс) лівої нирки.
У лобковій ділянці проектуються сечовий міхур (наповнений) і тазова частина сечоводів, матка з матковими трубами (у жінок), частина петель тонкої кишки. У правій пахвинній ділянці розміщений кінцевий відділ клубової кишки, сліпа кишка з червоподібним відростком, нижній відділ черевної частини правого сечовода; у лівій пахвинній ділянці - частина петель тонкої кишки, сигмоподібна ободова кишка, нижній відділ черевної частини лівого сечовода.
Шкіра живота тонка, утворює складки. Волосяний покрив у чоловіків (від лобкової ділянки) вузькою смужкою піднімається до пупка, а іноді до груднини. У жінок волосяний покрив є тільки па лобковій ділянці, верхня лінія оволосіння розташована горизонтально. Підшкірна жирова клітковина (panniculus adiposus) в основному зосереджена в нижній частині живота.
Передня і бічні стінки черевної порожнини утворені трьома парними широкими м'язами живота, їхніми широкими сухожилками - апоневрозами і прямими м'язами живота з їх фасціями. М'язи і фасції формують черевний прес (prelum abdominale), що захищає внутрішні органи черевної порожнини від зовнішніх впливів, створює на них тиск і утримує їх у визначеному положенні, а також бере участь у рухах хребта і ребер. До складу задньої стінки черевної порожнини входять поперековий відділ хребта, а також парні м'язи - великий поперековий м'яз і квадратний м'яз попереку. У формуванні нижніх відділів стінки черевної порожнини беруть участь клубові кістки. У порожнині живота виділяють власне порожнину живота і порожнину таза. На рівні межової лінії таза порожнина живота переходить у порожнину малого таза. Стінками малого таза служать позаду тазова поверхня крижової кістки з грушоподібними м'язами, попереду і з боків - кульшові кістки з внутрішніми затульними м'язами, знизу - промежина. Стінки черевної порожнини вистелені зсередини пристінковою фасцією живота, яку ще називають внутрішньочеревною фасцією (fascia abdominis parietalis; fascia endoabdominalis), яка вкрита пристінковим листком очеревини.
М'язи живота (тт. abdominis) розташовані пошарово. Розрізняють 3 групи м'язів: м'язи бічних стінок черевної порожнини - зовнішній і внутрішній косі та поперечний м'язи живота; м'язи передньої стінки - прямі і пірамідні м'язи; м'язи задньої стінки - квадратний м'яз попереку, великий і малий поперекові м'язи (табл. 34; див. рис. 136-137).
М'язи бічних стінок черевної порожнини
Пучки м'язів бічних стінок черевної порожнини мають різний напрямок. Пучки зовнішнього і внутрішнього косих м'язів живота розташовані один до одного майже під прямим кутом, а пучки поперечного м'яза живота спрямовані горизонтально. Передні відділи м'язів бічних стінок живота продовжуються в широкі плоскі сухожилки - апоневрози, що утворюють для прямих м'язів живота сполучнотканинну піхву. По передній серединній лінії від мечоподібного відростка груднини до лобкового симфізу в результаті перехресту волокон апоневрозі в косих і поперечних м'язів обох боків живота утворюється біла лінія (linea alba). Майже на її середині розміщене пупкове кільце (anulus umbilicalis).
Зовнішній косий м'яз живота (т. obliquus externus abdominis) - найширший з м'язів живота, розташовується на передньобічній поверхні живота і має дуже широкий апоневроз.
Початок: від зовнішньої поверхні V-XII ребер 7-8 великими зубцями (див. рис. 136). Верхні п'ять зубців м'яза розміщені між зубцями переднього зубчастого м'яза, нижні три - між зубцями найширшого м'яза спини. Верхні пучки зовнішнього косого м'яза живота спрямовані майже горизонтально, а нижчерозташовані пучки йдуть косо зверху вниз і присередньо, а найнижчі пучки - майже вертикально.
Прикріплення: зовнішній косий м'яз живота має складні елементи прикріплення. Знизу апоневроз м'яза прикріплюється до зовнішньої губи клубового гребеня і верхнього краю лобкового симфізу. Нижній потовщений край апоневрозу довжиною 12-16 см, що вільно перекидається від верхньої передньої клубової ості до лобкового горбка і лобкового симфізу, завертається всередину і догори у вигляді жолоба. Ця частина апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота називається пахвинною зв'язкою (lig. inguinale) - зв'язкою Пупарта. Жолоб пахвинної зв'язки служить нижньою стінкою пахвинного каналу. Поблизу місця прикріплення до лобкової кістки апоневроз розщеплюється на дві ніжки - присередню і бічну.
Присередня ніжка (crus mediale) прикріплюється до передньої поверхні лобкового симфізу, а бічна ніжка (ciuslaterale) - до лобкового горбка. Між ніжками поперечно проходять міжніжкові волокна (fibrae intercrurales), що належать власній фасції зовнішнього
Таблиця
М'язи живота
|
Назва м'яза |
Початок |
Прикріплення |
Функція |
Іннервація |
|
|
М'язи бічної стінки черевної порожнини |
|||||
|
Зовнішній косий м'яз живота |
Зовнішня поверхня V-XII ребер (7-8 великими зубцями) |
Зовнішня губа клубового гребеня, лобковий симфіз і біла лінія живота. Нижній край апоневрозу цього м'яза, що перекидається між верхньою передньою клубовою остю і лобковим горбком, утворює пахвинну зв'язку |
При двобічному скороченні опускає ребра і згинає хребет; у лежачому положенні на спині - піднімає таз; при однобічному скороченні - повертає грудну клітку в протилежний бік (м'яз черевного преса) |
Нижні міжреброві нерви (Ths- Т12); клубово-підчеревний (Th12-L1) і клубово-пахвинний (Ц) нерви поперекового сплетення |
|
|
Внутрішній косий м'яз живота |
Проміжна лінія клубового гребеня, пахвинна зв'язка, грудо-поперекова фасція |
Зовнішня поверхня хрящів Х-ХІІ ребер, біла лінія живота |
При однобічному скороченні нахиляє і повертає тулуб у свій бік, при двобічному - згинає хребет, опускає нижні ребра. При фіксованій грудній клітці піднімає таз (м'яз черевного преса) |
Міжреброві нерви (Th6-Th12); клубово-підчеревний (Th12- L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення |
|
|
Поперечний м'яз живота |
Внутрішні поверхні VII-XII ребер, глибокий листок грудо-поперекової фасції, передня половина внутрішньої губи клубового гребеня, бічна третина пахвинної зв'язки |
Біла лінія живота |
Відтягає ребра вперед. При однобічному скороченні нахиляє тулуб у свій бік, при двобічному - згинає хребет; опускає нижні ребра, тягне їх вперед і присередньо (м'яз черевного преса) |
Міжреброві нерви (Th5-Th12); клубово-підчеревний (Th12-L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення |
|
|
М'язи передньої стінки черевної порожнини |
|||||
|
Прямий м'яз живота |
Мечоподібний відросток груднини і зовнішня поверхня хрящів V-VII ребер |
Лобковий гребінь і лобковий симфіз |
Згинає хребет, опускає ребра і нахиляє тулуб. При фіксованій грудній клітці піднімає таз |
Міжреброві нерви (Th6-Th12); клубово-підчеревний нерв (Th12-L1) поперекового сплетення |
|
|
Пірамідний м'яз |
Лобковий гребінь |
Біла лінія живота |
Натягує білу лінію |
||
|
М'язи задньої стінки черевної порожнини |
|||||
|
Квадратний м'яз попереку |
Задня частина внутрішньої губи клубового гребеня, клубово-поперекова зв'язка |
Нижній край XII ребра, тіло XII грудного хребця і поперечні відростки I-IV поперекових хребців |
При двобічному скороченні утримує хребет у вертикальному положенні, при однобічному - нахиляє хребет у свій бік, опускає XII ребро |
М'язові гілки поперекового сплетення (Th12-L1) |
косого м'яза живота. З присередиього боку міжніжкова щілина обмсжоваиа сполучнотканинною пластинкою - поверненою зв'язкою (lig. reflexum). Міжніжкова щілина є поверхневим пахвинним кільцем (anulus inguinalis superficialis), через яке у чоловіків проходить у пахвинний канал сім'яний канатик, а у жінок виходить кругла маткова зв'язка. ГІрисерсдня частина апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота по передній серединній лінії з'єднується з таким самим апоневрозом м'яза протилежного боку, сполучнотканинні волокна апоневрозів переплітаються і беруть участь в утворенні білої лінії (linea alba).
Між заднім краєм зовнішнього косого м'яза живота збоку, клубовим гребенем знизу і иижньопєредпім краєм пайширшого м'яза спини присередньо утворюється проміжок трикутної форми - нижній поперековий трикутник (trigonum lumbale inferius). Дном цього трикутника є початкова частина внутрішнього косого м'яза живота (над гребенем клубової кістки).
Функція: зовнішній косий м'яз живота при двобічному скороченні опускає ребра і згинає хребет, наближаючи грудну клітку до таза; у лежачому положенні на спині м'яз піднімає газ; при однобічному скороченні обертає грудну клітку в протилежний бік. Цей м'яз входить до складу м'язів черевного преса - підтримує внутрішньочеревний тиск, сприяє випорожненню порожнистих органів черевної порожнини. Опускаючи ребра, бере участь у акті видиху і при кашлі.
Кровопостачання: задні міжреброві і бічна грудна артерії, а також поверхнева огимальна артерія клубової кістки.
Іннервація: нижні міжреброві нерви (Th5-Th12), клубово-підчеревний (Тh12-L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.
Внутрішній косий м'яз живота (т. obliquus internus abdominis) має вигляд широкої м'язово- сухожилкової пластинки, що розташована у другому м'язовому шарі стінки черевної порожнини відразу за зовнішнім косим м'язом живота (див. рис. 137).
Початок: від проміжної лінії клубового гребеня, грудо-поперекової фасції і бічної половини пахвинної зв'язки.
Прикріплення: м'язові пучки віялоподібно розходяться, верхня частина цих пучків прикріплюється до зовнішньої поверхні хрящів Х-ХІІ ребер, а решта пучків переходить присередньо в широкий апоневроз, який вплітається в білу лінію.
Вище пупки апоневроз внутрішнього косого м'яза живота, не доходячи 1-3 см до бічного краю прямого м'яза живота, розщеплюється на два листки - передній і задній. Передній листок проходить попереду прямого м'яза живота, а задній - позаду цього м'яза. Нижче пупка весь апоневроз внутрішнього косого м'яза живота проходить попереду прямого м'яза живота. У чоловіків пучки нижньої частини внутрішнього косого м'яза живота разом з пучками, що відокремилися від поперечного м'яза живота, входять до складу сім'яного канатика й утворюють м'яз- підіймач яєчка (т. cremaster).
Функція: внутрішній косий м'яз живота при однобічному скороченні нахиляє і обертає тулуб у свій бік. При двобічному скороченні м'язи згинають хребет, наближають грудну клітку до таза, опускають нижні ребра, сприяючи видиху, при фіксованій грудній клітці піднімають таз. Він належить до м'язів черевного пресу.
Кровопостачання: задні міжреброві, верхня і нижня надчеревні та м'язово-діафрагмова артерії.
Іннервація: міжреброві нерви (Th6-Th12), клубово-підчеревний (ThI2-L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.
Поперечний м'яз живота (т. transversus abdominis) представлений тонкою м'язово-сухожилковою пластинкою з поперечним напрямком м'язових пучків і утворює третій, найглибший шар м'язів бічної стінки живота.
Початок: від внутрішньої поверхні VII-XII ребер, займаючи проміжки між зубцями ребрової частини діафрагми, глибокого листка грудо-поперекової фасції, передньої половини внутрішньої губи клубового гребеня і бічної третини пахвинної зв'язки.
Прикріплення: поблизу бічного краю прямого м'яза живота м'язові пучки поперечного м'яза живота переходять у широкий апоневроз но увігнутій в присередньому напрямку лінії, яка називається півмісяцевою лінією (linea semilunaris) - лінія Спінґеля. На рівні передньої серединної лінії волокна апоневрозу переплітаються з подібними волокнами апоневрозу поперечного м'яза живота протилежного боку, беручи участь в утворенні білої лінії.
Верхні дві третини апоневрозу поперечного м'яза живота, що розташовані вище пупка, проходять позаду прямого м'яза живота і зростаються з заднім листком апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота, утворюючи задню стінку піхви прямого м'яза живота. Нижче пупка апоневроз поперечного м'яза живота проходить попереду прямого м'яза живота, зростається з апоневрозами зовнішнього і внутрішнього косих м'язів живота і входить до складу передньої стінки піхви прямого м'яза живота.
Функція: поперечний м'яз живота, будучи важливою складовою частиною черевного преса, зменшує об'єм черевної порожнини, відтягує ребра вперед до серединної лінії. При однобічному скороченні нахиляє тулуб у свій бік. При двобічному скороченні згинає хребет; опускає нижні ребра, тягне їх вперед і присередньо, тобто бере участь в акті видиху. Цей м'яз також с складовою частиною черевного преса.
Кровопостачання: задні міжреброві, верхня і нижня надчеревні та м'язово-діафрагмова артерії.
Іннервація: міжреброві нерви (Th5-Th12), клубово-підчеревний (Th12-L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви поперекового сплетення.
М'язи задньої стінки черевної порожнини
Квадратний м'яз попереку (т. quadratus lumbotvm) плоский, має чотирикутну форму, розташований збоку від поперечних відростків поперекових хребців і утворює задню стінку живота (див. рис. 138). Біля бічного краю квадратного м'яза попереку розміщується м'язово-сухожилковий початок поперечного м'яза живота.
Початок: від задньої частини внутрішньої губи клубового гребеня і клубово-поперекової зв'язки.
Прикріплення: до нижнього краю XII ребра, тіла XII грудного хребця і поперечних відростків І-IV поперекових хребців. Пучки бічної частини м'яза проходять косо догори і присередньо, пучки присередньої частини спрямовані догори.
Функція: при двобічному скороченні утримує хребет (тулуб) у вертикальному положенні; при однобічному скороченні разом із м'язом-випрямлячем хребта і м'язами бічної стінки живота нахиляє хребет у свій бік, опускає XII ребро.
Кровопостачання: підреброва, поперекові та клубо-поперекова артерії.
Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (Тh12-L5).
Топографія фасцій і клітковинних просторів стінок черевної порожнини
Шкіра живота дуже рухлива і тонка. Підшкірна жирова клітковина у людей розвита по-різному.
Фасція живота (fascia abdominis) поділяється на нутрощеву, заочеревинну і пристінкову.
Нутрощева фасція живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі органи черевної порожнини,
утворюючи для кожного з них власну фасцію органа (fascia propria organi). Наприклад, нирка зовні покрита нирковою фасцією.
Частина пристінкової фасції, що вкриває знизу діафрагму, називається діафрагмовою фасцією (fascia diaphragmatica), стінки таза покриває тазова фасція (fascia pelvis).
Заочеревинна фасція (fascia extraperitonealis) в заочеревипному просторі вкриває зсередини задню стінку живота.
Пристінкова фасція живота, яку ще називають внутрішньочеревною фасцією (fascia abdominis parietalis; fascia endoabdominalis) покриває стінки черевної порожнини ізсередини і ззовні. Залежно від того де вона розташована і що вкриває, виділяють такі її частини: попереково-клубову, поперечну і обгортальну фасції живота.
Попереково-клубова фасція (fascia iliopsoas) покриває на задній стінці черевної порожнини попереково-клубовий м'яз. Ця фасція має дві частини - поперекову частину (pars psoatica) і клубову частину (pars iliaca), які вкривають відповідні частини цього м'яза. На бічній стінці черевної порожнини попереково-клубова фасція переходить у поперечну фасцію.
Поперечна фасція (fascia transversalis) покриває зсередини бічні і передню стінки черевної порожнини. Поперечна фасція бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота. У пахвинній ділянці ця фасція ущільнюється і прикріплюється до пахвинної зв'язки та внутрішньої губи клубового гребеня. Ось чому над бічною частиною пахвинної зв'язки і клубовим гребенем пахвинні грижі не утворюються. На 1,5 см вище середини пахвинної зв'язки у поперечній фасції є овальна ямочка лійкоподібної форми, що відповідає глибокому пахвинному кільцю. На цьому рівні поперечна фасція знову стовщується і формує між'ямкову зв'язку (lig. interfoveolare) - зв'язку Гессельбаха, бічна частина якої є одним із країв глибокого пахвинного кільця. У нижній частині білої лінії живота поперечна фасція укріплена поздовжніми сполучнотканинними пучками - підпорою білої лінії (adminiculum lineae albae). Ущільнена частина поперечної фасції за пупком називається пупковою фасцією (fascia umbilicalis). З боку черевної порожнини поперечна фасція покрита пристінковою очеревиною.
У нижньому відділі на задній поверхні передньої стінки черевної порожнини пристінкова очеревина утворює п'ять пупкових складок; одну серединну, дві присередні і дві бічні.
Серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana) розташована по передній серединній лінії між верхівкою сечового міхура і пупком, у ній проходить зарощена сечова протока.
Присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis) парна, проходить з обох боків від серединної пупкової складки від пупка косо вниз і вбік до бічної стінки сечового міхура. У ній залягає зарощена частина пупкової артерії, а у плодів ця артерія функціонує.
Бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis) парна, розташована збоку від присередньої пупкової складки, у її товщі проходять нижні надчеревні артерія і вена.
Між пупковими складками розташовані три парні ямки. Збоку від серединної пупкової складки над сечовим міхуром помітна парна надміхурова ямка (fossa supravesicalis). Між присередиьою і бічною пупковими складками розташована парна присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis), яка проектується на поверхневе пахвинне кільце. Збоку від бічних пупкових складок розміщена парна бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), яка збігається з глибоким пахвинним кільцем.
...Подобные документы
Будова, призначення та місцезнаходження одношарового, багатошарового, залозистого, війчастого епітелію. Види та структура сполучних і м'язових тканин, їх функції. Основні складові нервової тканини, її роль у зв'язку організму з навколишнім середовищем.
презентация [2,8 M], добавлен 01.10.2012Сиги як одна з найважчих для систематики груп риб, їх види і відмінні особливості, промислове значення. Специфіка та часові рамки розмноження даної групи риб. Ареал і спосіб життя деяких видів: свальок, уссурійський, сиг звичайний великий і малий, пиж‘ян.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.10.2010Характеристика річки Десна. Риби серед хребетних, види промислового значення. Особливості складу риб, що мешкають у Дісні, розповсюдження найбільш поширенних видів. Дані про чисельність виловленої риби. Значення риб у житті людини і в господарстві.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Сутність та сучасні погляди на природній відбір як головний рушійний чинник еволюції живих організмів. Основний закон спадкування, поняття і значення кросинговеру та мутацій. Особливості та види форм природного добору, напрямки еволюційного процесу.
реферат [30,9 K], добавлен 04.09.2010Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010Зовнішній вигляд, природнє поширення, видове різноманіття і фізіономічні типи ялинових, соснових, модринових, туєвих і тисових груп. Характеристика композиційних елементів для створення поодиноких і алейних посадок, розріджених груп у парках і лісопарках.
реферат [1,4 M], добавлен 01.11.2012Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.
курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010Здатність людини сприймати запахи речовин за допомогою нюхових рецепторів, їх будова та кількість. Процес формування відчуття запаху. Значення аналізатора нюху в житті людини, місце його розташування. Периферичний та центральний відділи нюхового мозку.
презентация [3,9 M], добавлен 12.11.2011Клас плазуни або рептилії: поведінка, спосіб життя, размноження та значення в природі. Види плазунів, занесені до міжнародної Червоної Книги та до Червоної Книги України, їх характеристика. Закони, за якими зберігаються занесені до Червоної книги види.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 13.06.2009Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Особливості біології, морфологія, хімічний склад, репродукція вірусів. Поняття про бактеріофагів, їх характеристика. Антигенні властивості фагів, особливості, специфіка їх взаємодії з бактеріями. Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.09.2010Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.
курсовая работа [10,2 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Сутність неоламаркизму і теорії природного добору в працях В.О. Ковалевського. Напрями палеонтологічних досліджень: роботи з викопними копитними, анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок. Філогенетичні відношення і природна класифікація тварин.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 21.09.2010Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013Поняття та відмінні особливості біосфери, чисельність різних груп організмів в ній. Структура і розподіл життя у біосфері, три групи життєзабезпечуючих факторів. Геохімічна робота живої речовини та її властивості. Функції живої речовини в біосфері.
реферат [452,7 K], добавлен 22.11.2010
