М'язи

Натягує широку фасцію, згинає стегно та відводить його, згинає гомілку та обертає її назовні

Верхній сідничний нерв - гілка крижового сплетення

(L4-S₁)

Квадратний м'яз стегна

Зовнішній край сідничого горба сідничої кістки

Верхня частина міжвертлюгово- го гребеня стегнової кістки

Обертає стегно назовні

Нерв квадратного м'яза стегна - гілка крижового сплетення (L4-S₁)

Зовнішній затульний м'яз

Краї затульного отвору і зовнішня поверхня 2/3 затульної перетинки

Вертлюгова ямка великого вертлюга стегнової кістки

Обертає стегно назовні і згинає його

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення

(L3-L4)

М'язи вільної нижньої кінцівки

М'язи стегна

Передня група м'язів стегна

Кравецький м'яз

Верхня передня клубова ость клубової кістки

Горбистість великогомілкової кістки, а також вплітається у фасцію гомілки

Згинає стегно, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку і обертає її до середини

Стегновий нерв - гілка поперекового сплетення

(L1-L3)

Чотириголовий м'яз стегна:

бічний широкий м'яз стегна

присередній широкий м'яз стегна

Міжвертлюгова лінія, нижня частина великого вертлюга, бічна губа шорсткої лінії стегнової кістки, бічна міжм'язова перегородка стегна Нижня половина міжвертлюгової лінії, присередня губа шорсткої лінії стегнової кістки, присередня міжм'язова перегородка стегна

Загальний сухожилок усіх чотирьох м'язів прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв'язкою наколінка

Розгинає гомілку

Розгинає гомілку

Усі частини чотириголового м'яза сгегна іннервуються стегновим нервом - гілкою поперекового плетення (L2-L4)

Прямий м'яз

Нижня передня клубова ость (пряма головка), зовнішня поверхня клубової кістки над кульшовою западиною (поверхнева головка)

позгинає гомілку, згинає стегно

проміжний широкий м'яз стегна

Верхні 2/3 передньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії, нижня частина бічної губи шорсткої лінії, бічна міжм'язова перегородка стегна

Розгинає гомілку

Задня група м'язів стегна

Двоголовий м'яз стегна: довга головка

коротка головка

Верхньоприсередня поверхня сідничо- го горба, крижово-горбова зв'язка Бічна губа шорсткої лінії, верхня частина бічного надвиростка стегнової кістки, бічна міжм'язова перегородка стегна

Загальний сухожилок прикріплюється до головки малогомілкової кістки і зовнішньої поверхні бічного виростка великогомілкової кістки

Розгинає і приводить стегно, згинає гомілку, обертає назовні зігнуту в колінному суглобі гомілку

Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетення

(L4-S1)

Півсухожилковий м'яз

Верхньоприсередня поверхня сідничо- го горба і крижово-горбова зв'язка

Присередня частина горбистості великогомілкової кістки, фасція гомілки

Розгинає стегно, згинає гомілку: обертає до середини зігнуту в колінному суглобі гомілку

Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетення

(L4-S1)

Півперетинчастий м'яз

Сідничий горб

Присередній виросток великогомілкової кістки, бічна підколінна зв'язка

Розгинає стегно і згинає гомілку; обертає до середини зігнуту в колінному суглобі гомілку

Великогомілковий нерв - гілка крижового сплетенню (L4-S1)

Присередня група м'язів стегна

Тонкий м'яз

Передня поверхня нижньої гілки лобкової кістки, нижній край лобкового симфізу

Присередня частина горбистості великогомілкової кістки, фасція гомілки

Приводить стегно, згинає гомілку і одночасно обертає її досередини

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення

(L2-L4)

Гребінний м'яз

Лобковий гребінь, верхня гілка лобкової кістки

Гребінна лінія стегнової кістки

Приводить і згинає стегно

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення

(L2-L4)

Довгий привідний м'яз

Зовнішня поверхня верхньої гілки лобкової кістки, між лобковим симфізом і лобковим горбком

Середня третина присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки

Приводить стегно і одночасно згинає і обертає його

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення

(L2-L4)

Короткий привідний м'яз

Зовнішня поверхня тіла і нижньої гілки лобкової кістки

Верхня частина присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки

Приводить стегно бере участь у його згинанні і обертанні назовні

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення (L2-L4)

Великий привідний м'яз

Сідничий горб і гілка сідничої кістки, нижня гілка лобкової кістки

Вздовж усієї присередньої губи шорсткої лінії аж до присереднього надвиростка стегнової кістки

Приводить стегно і одночасно обертає його назовні

Затульний нерв - гілка поперекового сплетення

(L2-L4)

М'язи гомілки

Задня група м'язів гомілки

Триголовий м'яз литки: Литковий м'яз: бічна головка

присередня головка Камбалоподібний м'яз

Підколінна поверхня стегнової кістки над бічним виростком Підколінна поверхня стегнової кістки над присереднім виростком

Головка і задня поверхня верхньої третини малогомілкової кістки, лінія камбалоподібного м'яза і сухожилкова дуга камбалоподібного м'яза

Загальний для всіх трьох частин м'яза сухожилок - п'ятковий сухожилок (ахіллів сухожилок) прикріплюється до п'яткового горба

Згинає стопу, приводить і обертає її назовні, сприяє згинанню гомілки в колінному суглобі; стоячи піднімає п'яту. Якщо стопа зафіксована, тягне гомілку і стегно назад

Усі наступні м'язи іннервуються гілками крижового сплетення Великогомілковий нерв (L4-S2)

Підошвовий м'яз

Задня поверхня бічного надвиростка стегнової кістки, капсула колінного суглоба

П'ятковий горб

Згинає стопу, натягує капсулу колінного суглоба

Великогомілковий нерв (L4-S1)

Підколінний м'яз

Бічна поверхня бічного виростка стегнової кістки; капсула колінного суглоба

Задня поверхня великогомілкової кістки над лінією камбалоподібного м'яза

Згинає гомілку, обертає її до середини, натягує капсулу колінного суглоба

Великогомілковий нерв (L4-S1)

Довгий м'яз-згинач пальців

Задня поверхня тіла великогомілкової кістки нижче лінії камбалоподібного м'яза, задня міжм'язова перегородка гомілки

Чотири сухожилки прикріплюються до підошвової поверхні кінцевих фаланг II-V пальців

Згинає II-V пальці, згинає стопу і обертає її назовні

Великогомілковий нерв (L5-S1)

Довгий м'яз-згинач великого пальця

Задня поверхня нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткова перетинка і задня міжм'язова перегородка гомілки

Підошвова поверхня кінцевої фаланги великого пальця

Згинає великий палець, згинає стопу, приводить і відвертає її (супінує)

Великогомілковий нерв (L4-S1)

Задній великогомілковий м'яз

Задня поверхня бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, задня поверхня тіла малогомілкової кістки, міжкісткова перетинка гомілки

Горбистість човноподібної кістки, підошвова поверхня клиноподібних кісток, основи II-IV плеснових кісток, довга підошвова зв'язка

Згинає стопу, приводить і відвертає її (супінує), натягує довгу підошвову зв'язку

Великогомілковий нерв (L4-S1)

Передній великогомілковий м'яз

Бічний виросток і верхня половина бічної поверхні тіла великогомілкової кістки, міжкісткова перетинка і фасція гомілки

Підошвова поверхня присеред- 1 ньої клиноподібної кістки, основа 1 плеснової кістки

Розгинає стопу і відвертає її Г (супінує), піднімає присередній г край стопи і обертає її назовні (1

пибокий мало- омілковий нерв

Довгий м'яз-розгинач пальців

Бічний виросток великогомілкової кістки, головка і передній край малогомілкової кістки, верхня третина міжкісткової перетинки гомілки

Середній сухожилковий пучок - до основи середніх фаланг, а два бічних - до основи кінцевих фаланг II-V пальців

Розгинає II-V пальці і стопу, під- Г німає її бічний край і приводить г (пронує) стопу (

либокий мало- омілковий нерв

Довгий м'яз-розгинач великого пальця

Середня третина передньої поверхні малогомілкової кістки, міжкісткова перетинка гомілки

Основа кінцевої фаланги великого пальця

Розгинає великий палець і стопу, піднімає її присередній край

Глибокий малогомілковий нерв (L4-S,)

Довгий малогомілковий м'яз

Головка і бічна поверхня малогомілкової кістки, бічний виросток великогомілкової кістки

Підошвова поверхня основ 1 і II плеснових кісток та присередньої клиноподібної кістки

Згинає стопу, опускає її присередній край, а бічний край піднімає, одночасно відводить і привертає (пронує) стопу

Поверхневий малогомілковий нерв (L4-S,)

Короткий малогомілковий м'яз

Нижні дві третини бічної поверхні малогомілкової кістки, передня і задня міжм'язові перегородки гомілки

Горбистість V плеснової кістки

Згинає стопу і піднімає її бічний край, одночасно відводить і привертає (пронує) стопу

Поверхневий малогомілковий нерв (L4-S₁)

Короткий м'яз-розгинач пальців

Тильна і бічна поверхні передньої частини п'яткової кістки, нижній тримач м'язів-розгиначів

Основи середніх і кінцевих фаланг II-IV пальців

Розгинає II-IV пальці стопи (разом із довгим м'язом-розгиначем пальців) і дещо відводить їх

Глибокий малогомілковий нерв (L4-S₁)

Короткий м'яз-розгинач великого пальця

Верхня і бічна поверхні передньої частини п'яткової кістки

Тильна поверхня основи проксимальної фаланги великого пальця

Розгинає великий палець стопи

Глибокий малогомілковий нерв

(L4-S₁)

Відвідний м'яз великого пальця

Присередня поверхня п'яткового горба, підошвова поверхня човноподібної кістки, тримач м'язів-згиначів, підошвовий апоневроз

Присередня поверхня основи проксимальної фаланги великого пальця, присередня сесамо- подібна кістка

Відводить присередньо великий палець стопи

Присередній підошвовий нерв

(L4-S₁)

Короткий м'яз-згинач великого пальця

Підошвова поверхня човноподібної кістки і присередньої клиноподібної кістки, довга підошвова зв'язка і сухожилок заднього великогомілкового м'яза

Присередня і бічна головки прикріплюються відповідно до присередньоїта бічної сесамопо- дібних кісток і суміжних ділянок основи проксимальної фаланги великого пальця

Згинає проксимальну фалангу великого пальця стопи

Присередня головка - присередній підошвовий нерв (L5-S1); бічна головка - бічний підошвовий нерв

(S1-S2)

Привідний м'яз великого пальця: коса головка

поперечна головка

Підошвова поверхня кубоподібної і бічної клиноподібної кісток, основи II-IV плеснових кісток, довга підошвова зв'язка

Підошвова поверхня капсули II-V плесно-фалангових суглобів, глибокі поперечні плеснові зв'язки, дистальні кінці II-V плеснових кісток

Загальний сухожилок прикріплюється до бічної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця і бічної сесамоподібної кістки

Приводить і дещо згинає великий палець стопи

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

Бічна група м'язів підошви

Відвідний м'яз мізинця

Підошвова поверхня п'яткового горба, горбистість V плеснової кістки

Бічна поверхня основи проксимальної фаланги мізинця

Відводить і згинає проксимальну фалангу мізинця

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

Короткий м'яз-згинач мізинця

Підошвова поверхня основи V плеснової кістки, довга зв'язка підошви

Основа підошвової поверхні проксимальної фаланги мізинця

Згинає проксимальну фалангу мізинця

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

Середня група м'язів підошви

Короткий м'яз-згинач пальців

Пдошвова поверхня п'яткового горба, підошвовий апоневроз

Двома ніжками з обох боків до основи підошвової поверхні середніх фаланг II-V пальців

Згинає середні фаланги II-V пальців

Присередній підошвовий нерв (L5-S2)

Квадратний м'яз підошви

Підошвова поверхня задньої частини п'яткової кістки, довга підошвова зв'язка

Сухожилок довгого м'яза - згинача пальців, біля його поділу на окремі сухожилки

Згинає II-V пальці стопи, змінює напрямок тяги сухожилків довгого м'яза-згинача пальців

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

Червоподібні м'язи (чотири)

Сухожилки довгого м'яза-згинача пальців

Тильноприсередній край проксимальних фаланги II-V пальців і їх тильного апоневрозу

Згинають проксимальні фаланги, одночасно розгинаючи середні і кінцеві фаланги II-V пальців; приводять II-V пальці

Присередній і бічний підошвові нерви (L5-S2)

Підошвові міжкісткові м'язи (три)

Присередня поверхня III, IV і V плеснових кісток, довга підошвова зв'язка

Присередня поверхня основи проксимальних фаланг III, IV, V пальців

Приводить III, IV і V пальці до II пальця

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

Тильні міжкісткові м'язи (чотири)

Суміжні поверхні двох сусідніх плеснових кісток -1 і II, II і III, III і IV, IV і V

Основа проксимальних фаланг II-IV пальців

Перший м'яз приводить II палець присередньо до великого пальця, інші три відводять II, III, IV пальці вбік - до мізинця

Бічний підошвовий нерв (S1-S2)

М'язи тазового пояса

М'язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici) оточують кульшовий суглоб з усіх боків (рис. 159,160). Усі вони починаються від кульшових кісток, поперекових хребців і крижової кістки, а прикріплюються до верхньої третини стегнової кістки. М'язи тазового пояса поділяються на дві групи. Внутрішня група розташована в порожнині таза (клубово-поперековий, грушоподібний і внутрішній затульний м'язи). Зовнішня група м'язів розташована на бічній поверхні таза й в сідничній ділянці (великий, середній і малий сідничні м'язи, квадратний м'яз стегна, м'яз-натягувач широкої фасції, зовнішній затульний м'яз, верхній і нижній близнюкові м'язи). М'язи зовнішньої групи розташовані кількома шарами. Ці м'язи підтримують рівновагу тіла в положенні стоячи і при ходьбі.

Внутрішні м'язи тазового пояса

Клубово-поперековий м'яз (т. iliopsoas) складається з двох м'язів - великого поперекового і клубового (рис. 160). Ці м'язи починаються від поперекових хребців і клубової кістки, потім з'єднуються в єдиний м'яз, що при кріплюється до стегнової кістки. Великий поперековий м'яз бере участь в утворенні задньої стінки черевної порожнини.

Великий поперековий м'яз (т. psoas major) - це товстий, довгий, веретеноподібний м'яз, що розташований на задній стінці порожнини живота і прилягає до тіл поперекових хребців. Збоку і позаду від великого поперекового м'яза розташовуються квадратний м'яз попереку (угорі) і клубовий м'яз (знизу).

Початок: від бічної поверхні тіл, міжхребцевих дисків і поперечних відростків XII грудного, I-V поперекових хребців. М'яз прямує вниз, перетинає попереду межову лінію таза і з'єднується з клубовим м'язом.

Клубовий м'яз (т. iliacus) великий і плоский, має трикутну форму, розташований в клубовій ямці. Присередньо він межує з великим поперековим м'язом.

Початок: від верхніх двох третин клубової ямки та внутрішньої губи клубового гребеня клубової кістки, передньої крижово-клубової і клубово-поперекової зв'язок. М'яз прямує вниз і на рівні межової лінії з'єднується з великим поперековим м'язом, утворюючи єдиний клубово-поперековий м'яз.

Прикріплення: клубово-поперековий м'яз, звужуючись, виходить з порожнини таза на передню поверхню стегна через м'язову затоку і тонким коротким сухожилком прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки.

Між сухожилком м'яза і малим вертлюгом є клубова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea iliaca).



Рис. 159 Зовнішні м'язи таза (великий та середній сідничні м'язи і квадратний м'яз правого стегна видалені)

Рис. 160 Клубово-поперековий м'яз (т. iliopsoas) і привідні м'язи правого степіа

Між сухожилками клубово-поперекового і гребінного м'язів міститься клубово-гребінна сумка (bursa iliopectinea).

Функція: клубово-поперековий м'яз згинає стегно в кульшовому суглобі і обертає його назовні. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні нахиляє таз разом з тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта, а при однобічному скороченні - нахиляє поперекову частину хребта у свій бік.

Кровопостачання: гілки клубово-поперекової артерії, огинальна артерія клубової кістки.

Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (L1-L4) малий поперековий м'яз (т. psoas minor) непостійний (є у 60 % людей), має невелике коротке черевце і тонкий довгий сухожилок. Цей м'яз розташований на передній поверхні великого поперекового м'яза і зрощений з його фасцією.

Початок: від бічної поверхні тіл XII грудного і І поперекового хребців, а також від міжхребцевого диска між ними.

Прикріплення: до клубово-лобкового підвищення. Частина сполучнотканинних пучків сухожилка продовжується в клубову фасцію.

Функція: натягує клубову фасцію, згинає поперековий відділ хребта.

Кровопостачання: поперекові артерії.

Іннервація: м'язові гілки поперекового сплетення (L1-L4).

Внутрішній затульїшй м'яз (т. obturatorius internus) має вигляд трикутної пластинки, розширена частина м'яза розташована на внутрішній поверхні затульної перетинки, а його звужена частина спрямована вниз і назад до малого сідничного отвору. Зверху між пучками м'яза є внутрішній отвір затульного каналу.

Початок: від країв затульного отвору (окрім затульної борозни) кульшової кістки, внутрішньої поверхні затульної перетинки і затульної фасції.

Прикріплення: звужуючись, м'яз виходить з порожнини малого таза через малий сідничий отвір, перекидається через край малої сідничої вирізки, як через блок, повертається піл гострим кутом убік і прикріплюється міцним коротким сухожилком до вертлюгової ямки стегнової кістки. Між м'язом і краєм сідничої вирізки розташована підсухожилкова сумка внутрішнього затуленого м'яза (bursa subtendinea musculi obturatorii interni).

Від виходу з малого сідничого отвору до внутрішнього затульного м'яза зверху і знизу приєднуються два тонкі короткі м'язи - верхній і нижній близнюкові м'язи, які разом із сухожилком внутрішнього затульного м'яза прикріплюються до вертлюгової ямки.

Верхній близнюковий м'яз (т. gemellus superior) починається від сідничої ості, а нижній близнюковий м'яз (т. gemellus inferior) - від гіднішого горба.

Функція: внутрішній затульний м'яз разом із двома близнюковими м'язами обертають стегно назовні. При фіксованих нижніх кінцівках (в положенні стоячи) ці м'язи допомагають утримувати таз від нахилу в протилежний бік.

Кровопостачання: нижня сіднична, затульна і внутрішня соромітна артерії.

Іннервація: м'язові гілки крижового сплетення (L4-L5, S1-S3).

Грушоподібний м'яз (т. pirifotmis) має конусоподібну форму, початковий відділ м'яза розміщений у малому тазі, середній і кінцевий відділи - на зовнішній поверхні таза, під великим сідничним м'язом.

Початок: від тазової поверхні крижової кістки (II-IV крижових хребців) збоку від тазових крижових отворів. З порожнини малого таза м'яз виходить через великий гідніший отвір.

Прикріплення: круглим сухожилком до верхівки великого вертлюга стегнової кістки.

Функція: обертає стегно назовні і відводить його. Якщо нижні кінцівки зафіксовані, то при двобічному скороченні м'язи нахиляють таз уперед, при однобічному скороченні - нахиляє таз у свій бік.

Кровопостачання: верхня і нижня сідничні артерії.

Іннервація: м'язові гілки крижового сплетення (S₁-S3).

М'язи вільної частини нижньої кінцівки

М'язи стегна

М'язи стегна розвинені дуже добре у зв'язку з прямоходінням (див. рис. 157, 158). Вони потужні, діють на кульшовий і колінний суглоби, беруть участь у функціях стояння, ходьби, бігу. Ці м'язи не тільки забезпечують пересування тіла, але й утримують його у вертикальному положенні. М'язи стегна поділяються на три групи. Передня група (згиначі стегна і розгиначі гомілки) включає два м'язи - чотириголовий м'яз стегна і кравецький м'яз; до задньої групи (розгиначі стегна і згиначі гомілки) належать три м'язи - півсухожилковий і півперетиичастий м'язи, двоголовий м'яз стегна; присередня група (привідні м'язи) утворена п'ятьма м'язами - це гребінний і тонкий м'язи, довгий, короткий і великий привідні м'язи.

Передня група м'язів стегна

Кравецький м'яз (т. sartorius) має стрічкоподібну форму і довжину до 50 см, розташований на передній поверхні стегна в борозні між чотириголовим м'язом стегна і привідними м'язами.

Початок: від верхньої передньої клубової ості, попереду від м'яза-натягувача широкої фасції.

Прикріплення: м'яз прямує косо зверху вниз і приссрсдньо, огинає ззаду присередній відросток стегнової кістки, переходить у міцний сухожилок і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також вплітається у фасцію гомілки.

У місці прикріплення сухожилок кравецького м'яза зростається із сухожилками тонкого і півсухожилкового м'язів, утворюючи разом з ними трикутну пластинку - поверхневу гусячу лапку (pes anserinus superficialis), під якою розташовані гусяча сумка (bursa anserina) і підсухожилкові сумки кравецького м 'яза (bursae subtendineae musculi sartorii).

Функція: згинає стегно у кульшовому суглобі, дещо відводить і обертає його назовні, згинає гомілку в колінному суглобі і обертає її до середини.

Кровопостачання: бічна огинальна артерія стегна, низхідна колінна артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2-L4).

Чотириголовий м'яз стегна (т. quadriceps femoris) є одним із найпотужніших м'язів людини, розташований у передньому відділі стегна (див. рис. 157). Складається з чотирьох окремих м'язів: прямого м'яза стегна, бічного, проміжного і присереднього широких м'язів стегна, які оточують майже з усіх боків стегнову кістку. У нижній третині стегна всі чотири м'язи з'єднуються й утворюють загальний для них сухожилок. Цей широкий і товстий сухожилок прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки, а також до основи, верхівки і бічних країв наколінка. Ділянка сухожилка між наколінком і великогомілковою кісткою називається зв'язкою наколінка (lig. patelle). Таким чином, наколінок, що розмішений у товщі сухожилка чотириголового м'яза стегна, є сесамоподібною кісткою, що збільшує кут прикріплення цього сухожилка до горбистості великогомілкової кістки.

Перед наколінком під сухожилком розташована переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris). Під сухожилком чотириголового м'яза, в місці його прикріплення до горбистості великогомілкової кістки, міститься глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).

Прямий м'яз стегна (т. rectus femoris) - це найдовший м'яз з усіх частин чотириголового м'яза стегна, він має веретеноподібну форму і є двоперистим.

На початковому відділі м'яза розрізняють пряму головку (caput rectum) і повернену головку (caput reflexum).

Початок: від нижньої передньої клубової ості (пряма головка) і зовнішньої поверхні клубової кістки над кульшовою западиною (повернена головка). М'яз прямує зверху вниз попереду від кульшового суглоба, виходить на передню поверхню стегна, де переходить у загальний сухожилок чотириголового м'яза стегна.

Бічний широкий м'яз (т. vastus lateralis) - це плоский одноперистий м'яз, розташований на задньобічній поверхні стегнової кістки. Цей м'яз прикритий м'язом - натягувачем широкої фасції і клубово-гомілковим пасмом.

Початок: від міжвертлюгової лінії нижньої частини великого вертлюга, бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і від бічної міжм'язової перегородки стегна. М'яз прямує косо зверху вниз і присередиьо до наколінка переходячи у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м'яза продовжується в бічний тримач наколінка (retinaculum patellae laterale).

Присередній широкий м'яз (т. vastus medialis) одноперистий, плоский, розташований на передньо- присередній поверхні стегнової кістки. Вгорі і позаду цей м'яз прилягає до великого і довгого привідних м'язів, іноді навіть зрощений з ними. Присередня поверхня м'яза прикрита кравецьким м'язом.

Початок: від нижньої половими міжвертлюгової лінії, при середньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, а також від присередньої міжм'язової перегородки стегна. М'яз прямує косо вниз, переходить у загальний сухожилок. Частина сухожилкових пучків цього м'яза бере участь в утворенні присереднього тримача наколінка (retinaculum patellae mediale).

Проміжний широкий м'яз (т. vastus intermedius) має вигляд плоскої пластинки, з боків він зрощений з бічним і присереднім широкими м'язами, дещо прикритий їхніми краями. Попереду проміжний широкий м'яз прикритий прямим м'язом стегна.

Початок: від верхніх двох третин иередньобічної поверхні стегнової кістки аж до міжвертлюгової лінії, нижньої частини бічної губи шорсткої лінії і від бічної міжм'язової перегородки стегна. М'яз прямує зверху вниз і переходить у загальний сухожилок чотириголового м'яза стегна.

Частина глибоких м'язових пучків проміжного широкого м'яза в нижній частині стегна прикріплюється до верхніх і бічних відділів капсули колінного суглоба, тому вони називаються суглобовим м'язом коліна (т. articularis genus).

Функція: чотириголовий м'яз стегна є потужним розгиначем гомілки в колінному суглобі. Окрім того, прямий м'яз стегна згинає стегно у кульшовому суглобі. М'яз відіграє важливу роль у прямоходіїші й утримуванні тіла у вертикальному положенні, протидіючи силі ваги, що прагне зігнути ногу в колінному суглобі.

Кровопостачання: стегнова артерія, глибока стегнова артерія.

Іннервація: стегновий нерв (L2-L4).

Задня група м'язів стегна

До задньої групи м'язів стегна, що розташовані в його задньому відділі, належать три м'язи: двоголовий м'яз стегна, півсухожилковий і півперетиичастий м'язи. Всі вони починаються від сідничого горба. Початкові відділи цих м'язів покриті великим сідничним м'язом. Півсухожилковий і півперетинчастий м'язи, що прилягають позаду до великого привідного м'яза, розміщені присередньо. Двоголовий м'яз стегна проходить збоку і межує з бічним широким м'язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна м'язи розходяться. Півсухожилковий і півперетиичастий м'язи прямують вниз і присередньо, обмежовують підколінну ямку зверху і присередньо. Двоголовий м'яз стегна спрямований вниз і вбік, обмежуючи підколінну ямку зверху і збоку.

М'язи задньої групи стегна відіграють важливу роль у підтримці вертикального положення тіла і при прямоходінні, перешкоджаючи згинанню тулуба в кульшовому суглобі під впливом сили ваги.

Двоголовий м'яз стегна (т. biceps femoris) довгий і потужний, має дві головки - довгу і коротку.

Початок:

- довга головка (caput longum) починається товстим коротким сухожилком від верхньоприсеред- иьої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв'язки. Ця головка прямує зверху вниз і вбік поруч з півсухожилковим м'язом. На межі між середньою і нижньою третинами стегна довга головка двоголового м'яза відокремлюється від півсухожилкового м'яза і з'єднується з короткою головкою.

- коротка головка (caput breve) починається від бічної губи шорсткої лінії і верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки, а також від бічної міжм'язової перегородки стегна.

Прикріплення: обидві головки з'єднуються на межі між середньою і нижньою частинами стегнової кістки, переходять у загальний сухожилок, що прикріплюється до головки малогомілкової кістки і до зовнішньої поверхні бічного виростка великогомілкової кістки. Частина волокон цього сухожилка вплітається у фасцію гомілки.

Між сухожилком двоголового м'яза стегна і обхідною малогомілковою зв'язкою є нижня підсухожилкова сумка двоголового м'яза стегна (bursa subtendinea musculi bicipitis femoris inferior). Верхня сумка двоголового м'яза стегна (bursa musculi bicipitis femoris superior) розташована між початком довгої головки цього м'яза і сідничим горбом.

Функція: розгинає і приводить стегно в кульшовому суглобі, згинає гомілку в колінному суглобі, обертає назовні зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна і пронизні артерії - гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв - довга головка (S1-S2), загальний малогомілковий нерв - коротка головка (L4-S₁).

Півсухожилковий м'яз (т.semitendinosus) довгий і плоский, розташований присередньо у задньому відділі стегна. Збоку цей м'яз межує із двоголовим м'язом стегна, а присередньо - з півперетинчастим м'язом. Проксимальна частина півсухожилкового м'яза покрита великим сідничним м'язом. Іноді приблизно на середині стегна півсухожилковий м'яз має сухожилкову переділку. На рівні середньої третини стегна м'яз переходить у довгий сухожилок.

Початок: від верхиьоприсередньої поверхні сідничого горба і крижово-горбової зв'язки.

Прикріплення: сухожилок м'яза огинає позаду присередній надвиросток стегнової кістки і прикріплюється до присередньої частини горбистості великогомілкової кістки, а також до фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки (pes anserinus superficialis).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі; обертає досередини зігнуту в колінному суглобі гомілку.

Кровопостачання: пронизні артерії, що є гілками глибокої стегнової артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).

Півперетиичастий м'яз (т. semimembranosus) плоский і довгий.

Початок: від сідничого горба між початком півсухожилкового і великого привідного м'язів довгим плоским сухожилком, який на рівні середини стегна переходить у м'язове черевце, що розташоване попереду від півсухожилкового м'яза і довгої головки двоголового м'яза стегна. Сухожилок півперетинчастого м'яза спочатку сплощений, потім заокруглюється і розташовується на присередньому боці його черевця.

Прикріплення: сухожилок м'яза проходить позаду присереднього надвиростка стегнової кістки, на рівні задньої поверхні колінного суглоба він сплощується і поділяється на три сухожилкові пучки - присередній, середній і бічний, тому цю розгалужену частину сухожилка називають глибокою гусячою лапкою (pes anserinus profundus). Присередній сухожилковий пучок йде горизонтально вперед і прикріплюється до прнсереднього виростка великогомілкової кістки під обхідною великогомілковою зв'язкою колінного суглоба. Середній сухожилковий пучок прикріплюється до задньої поверхні прнсереднього виростка великогомілкової кістки і вплітається у фасцію підколінного м'яза. Бічний сухожилковий пучок повертає вбік і догори, продовжуючись в косу підколінну зв'язку колінного суглоба.

Під сухожилком півперетинчастого м'яза в місці його розділення на три сухожилкові пучки розмішена сумка півперетинчастого м'яза (bursa musculi semimembranosi).

Функція: розгинає стегно в кульшовому суглобі і згинає гомілку в колінному суглобі, обертає до середини зігнуту в колінному суглобі гомілку, відтягує капсулу колінного суглоба.

Кровопостачання: присередня огинальна артерія стегна, пронизні і підколінна артерії.

Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S₁).

Присередня група м'язів стегна

До м'язів присередньої групи стегна належать п'ять м'язів: тонкий і гребінний м'язи, великий, довгий і короткий привідні м'язи. Привідні м'язи дуже розвинуті в людини в зв'язку з прямоходінням. Вони розташовані у присередньому відділі стегна (див. рис. 157, 160). Присередні м'язи стегна починаються від лобкової і сідничої кісток біля затульного отвору. Початкові відділи привідних м'язів прикривають зовнішній затульний м'яз. Поверхнево в групі привідних м'язів розташовані гребінний і тонкий м'язи, глибше розміщений довгий привідний м'яз, а найглибше - великий і короткий привідні м'язи. М'язи присередньої групи прикріплюються вздовж стегнової кістки - від малого вертлюга до прнсереднього надвиростка стегнової кістки.

Тонкий м'яз (т. gracilis) плоский, довгий і стрічкоподібний, розташований поверхнево вздовж присередньої поверхні стегна. У верхній частині стегна присередньо від тонкого м'яза розміщений довгий привідний м'яз, а позаду - великий привідний м'яз.

У нижній третині стегна попереду топкого м'яза розташований кравецький м'яз, а позаду - півперетинчастий м'яз. На рівні колінного суглоба тонкий м'яз лежить між кравецьким і півсухожилковим м'язами.

Початок: від передньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки і нижнього краю лобкового симфізу.

Прикріплення: до присередньої частини горбистос- ті великогомілкової кістки і фасції гомілки, беручи участь в утворенні поверхневої гусячої лапки разом із сухожилками й всухожилкового і кравецького м'язів.

Функція: приводить стегно, згинає гомілку в колінному суглобі і одночасно обертає її до середини.

Кровопостачання: затульна і поверхнева зовнішня соромітна артерія, а також гілки стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2-L4).

Гребінний м'яз (т. pectineus) є коротким і плоским, прилягає до передньої поверхні зовнішнього затульного м'яза і короткого привідного м'яза. М'яз прямує вниз і вбік. До бічного краю гребінного м'яза прилягає клубово-поперековий м'яз, між ними утворюється клубово-гребінна борозна. Присередньо гребінний м'яз межує з довгим привідним м'язом і капсулою кульшового суглоба.

Початок: від лобкового гребеня і верхньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки, що розташована між задньою поверхнею малого вертлюга і шорсткою лінією стегна.

Функція: приводить і згинає стегно в кульшовому суглобі.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація:затульний нерв (L2-L3).

Довгий привідний м'яз (т. adductor longus) товстий, плоский, розташовується присередньо і донизу від гребінного м'яза, закриває попереду короткий привідний м'яз і верхні пучки великого привідного м'яза.

Початок: за допомогою товстого міцного сухожилка від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки між лобковим горбком і лобковим симфізом, збоку від початку тонкого м'яза. Довгий привідний м'яз проходить зверху вниз і вбік, продовжується в широкий плоский сухожилок.

Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, між зонами прикріплення великого привідного і прнсереднього широкого м'язів стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, одночасно згинаючи і обертаючи його назовні.

Кровопостачання: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, гілки глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульний нерв (L2-L3).

Короткий привідний м'яз (т. adductor brevis) товстий і плоский, має трикутну форму. Розташований за гребінним і довгим привідним м'язами.

Початок: від зовнішньої поверхні тіла і нижньої гілки лобкової кістки, збоку від початку тонкого м'яза. М'яз прямує вниз і вбік, поступово розширюючись.

Прикріплення: коротким товстим сухожилком до верхньої частини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки позаду місця прикріплення довгого привідного м'яза.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його згинанні й обертанні стегна назовні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація: затульиий нерв (L2-L3).

Великий привідний м'яз (т. adductor magnus) потужний, плоский, має трикутну форму - це найбільший з усіх м'язів стегна. Він розташовується за коротким і довгим привідними м'язами, попереду від нижніх пучків великого сідничного, півсухожилкового, півперетинчастого м'язів і довгої головки двоголового м'яза стегна. М'яз розширюється донизу і присерсдньо, його верхні пучки спрямовані майже горизонтально, а нижні пучки - вниз.

Початок: від сідничного горба, гілки сідничої кістки і нижньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: вздовж усієї присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки аж до її присереднього надвиростка.

Між сухожилковими пучками, що прикріплюються до привідного горбка і присереднього надвиростка, утворюється привідний розтвір (hiatus adductorius), через який в підколінну ямку проходить стегнова артерія з привідного каналу і відходить підколінна вена. Вище цього розтвору розташована широко-привідна міжм'язова перегородка (septum intermusculare vastoadductorium fascia), що з'єднує у вигляді містка великий привідний м'яз і присередній широкий м'яз. Верхні пучки великого привідного м'яза розташовані майже горизонтально. Цю частину м'яза називають малим привідним м'язом (т. adductor minimus). Його пучки розташовані за коротким привідним м'язом, угорі вони межують із зовнішнім затульним м'язом і квадратним м'язом стегна.

Функція: приводить стегно в кульшовому суглобі, бере участь у його розгинанні.

Кровопостачання: затульна артерія, пронизні артерії від глибокої стегнової артерії.

Іннервація: поперекове сплетення, затульиий нерв (L2-L3), сідничий нерв (L2-L5).

М'язи гомілки

М'язи гомілки утворюють три групи - передню, задню і бічну (див. рис. 157, 158; рис. 161).

Передня група м'язів гомілки

До передньої групи м'язів гомілки, які за фукцією є розгиначами, належать три м'язи: передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-розгинач пальців і довгий м'яз-розгинач великого пальця. Передні м'язи гомілки, що розташовані в передньому відділі гомілки, прикріплюються до кісток стопи, зокрема до фаланг пальців (розгиначі пальців). Ці м'язи збоку відокремлені від бічної групи м'язів гомілки передньою міжм'язовою перегородкою гомілки. Присередньо м'язи передньої групи прилягають до бічної поверхні великогомілкової кістки, а позаду - до міжкісткової перетинки гомілки.

Передній великогомілковий м'яз (т. tibialis anterior) довгий, звужується донизу, розташовується поверхнево і ирисередньо.

Початок: від бічного виростка і верхньої половини бічної поверхні тіла великогомілкової кістки, а також від верхньої частини міжкісткової перетинки і фасції гомілки.

М'яз прямує зверху вниз, межуючи збоку з довгим м'язом-розгиначем пальців (угорі) і з довгим м'язом-розгиначем великого пальця (у нижніх відділах гомілки). На рівні нижньої третини гомілки черевце переднього великогомілкового м'яза переходить у довгий, тонкий і плоский сухожилок, що проходить в синовіальній піхві попереду надп'ятково-гомілкового суглоба під верхнім і нижнім тримачами м'язі в-розгинач і в.

Прикріплення: обігнувши присередній край стопи, сухожилок м'яза прикріплюється до гіідошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки і основи І плеснової кістки. Під сухожилком у місці його прикріплення розміщена підсухожилкова сумка переднього великогомілкового м'яза (bursa subtendinea musculi tibialis anterioris).

Функція: розгинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі і відвертає її (супінує), піднімає присередній край стопи і обертає стопу назовні, зміцнює поздовжні склепіння стопи. При фіксованій стопі нахиляє вперед гомілку, сприяє утримуванню тіла у вертикальному положенні.

Кровопостачання: передня великогомілкова артерія.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L4-S1).

Довгий м'яз-розгинач пальців (т. extensor digitorum longus) - це плоский, одноперистий м'яз, розташований збоку від переднього великогомілкового м'яза.

Початок: від бічного виростка великогомілкової кістки, головки і переднього краю малогомілкової кістки, а також від верхньої третини міжкісткової перетинки, передньої міжм'язової перегородки і фасції гомілки.

М'яз прямує вниз, його сухожилок проходить під верхнім і нижнім тримачами м'язів-розгиначів. На рівні надп'ятково-гомілкового суглоба сухожилок м'яза розділяється на чотири сухожилки, що розташовані в загальній синовіальній піхві під тримачами м'язів-розгиначів.

Рис. 161 Глибокі м'язи правої гомілки і стопи. А - вигляд спереду, Б - вигляд ззаду

Прикріплення: кожний сухожилок на рівні проксимальних фаланг II-V пальців розділяється на три сухожилкові пучки. Середній пучок прикріплюється до основи середньої фаланги, а два бічних - до основи кінцевої фаланги. Непостійний п'ятий сухожилок цього м'яза прикріплюється до основи V плеснової кістки.

Цей сухожилок часто зростається з непостійним третім малогомілковим м'язом, т. fibularis (peroneus) tertius, який починається від нижньої третини малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки, а прикріплюється до основи V плеснової кістки.

Функція: розгинає II-V пальці в міжфаланго- вих і плесно-фалангових суглобах, розгинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, піднімає її бічний край і дещо приводить (пронує) стопу. Нахиляє гомілку при фіксованій стопі. Третій малогомілковий м'яз піднімає бічний край стопи.

Кровопостачання: передня великогомілкова артерія.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L4-S1).

Довгий м'яз-розгинач великого пальця (т. extensor hallucis longus) плоский і одноперистий. Вій розташований між переднім великогомілковим м'язом (присередньо) і довгим м'язом-розгиначем пальців (збоку), який частково прикриває цей м'яз попереду.

Початок: від середньої третини передньої поверхні малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Далі м'яз прямує зверху вниз, переходить у сухожилок, що проходить на тил стопи під верхнім і нижнім тримачами м'язів-розгиначів в окремій синовіальній піхві.

Прикріплення: на тилі стопи сухожилок довгого м'яза-розгинача великого пальця розташований присередньо (пальпується під шкірою) і прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця. Окремі сухожилкові пучки м'яза можуть прикріплюватися також до основи проксимальної фаланги. Між сухожилком і головкою І плеснової кістки розміщена сумка довгого м'яза-розгипача великого пальця (bursa musculi extensoris hallucis longi).

Функція: розгинає великий палець в міжфаланго- вому і плесно-фаланговому суглобах, розгинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, піднімає її при- середній край. Якщо стопа зафіксована, то нахиляє гомілку вперед.

Кровопостачання: передня великогомілкова артерія.

Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L2-S1).

Задня група м'язів гомілки

М'язи задньої групи гомілки, що розташовані у її задньому відділі, складаються з двох частин - поверхневої (литкової) і глибокої, котрі розділені листком фасції (див. рис. 128). У поверхневій частині залягає потужний триголовий м'яз литки і підошвовий м'яз. У глибокій частині розташовані підколінний м'яз, довгий м'яз-згинач пальців, довгий м'яз-згинач великого пальця і задній великогомілковий м'яз.

Поверхнева (литкова) частина задньої групи м'язів гомілки

Триголовий м'яз литки (т. triceps surae) формує випуклу округлість заднього відділу гомілки - литку, він складається з двох окремих м'язів. Поверхнево розміщений литковий м'яз, а глибше - камбало- подібний м'яз. Литковий м'яз перекидається через колінний і надп'ятково-гомілковий суглоби, а камбалоподібний м'яз - тільки через надп'ятково- гомілковий суглоб. Обидва м'язи мають загальний товстий п'ятковий сухожилок (сухожилок Ахілла), що прикріплюється до п'яткової кістки.

Литковий м'яз (т. gastrocnemius) плоский і широкий, має дві масивні головки: присередшо і бічну, котрі обмежовують знизу підколінну ямку.

Початок: бічна головка (caput laterale) починається від підколінної поверхні стегнової кістки над її бічним виростком, а присередня головка (caput mediale) також починається від підколінної поверхні стегнової кістки, але над присереднім виростком.

Приблизно на середині гомілки обидві головки з'єднуються в загальне черевце, що трохи нижче переходить у широкий плоский сухожилок, який поступово звужується. Між кожною головкою литкового м'яза і капсулою колінного суглоба (на рівні задньої поверхні відповідного виростка стегнової кістки) є синовіальні сумки: бічна і присередня підсухожилкові сумки литкового м'яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis et bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis). Обидві сумки часто сполучаються з порожниною колінного суглоба.

Камбалоподібний м'яз (т. soleus) - це товстий і плоский двоперистий м'яз з потужним черевцем. Форма м'яза відповідає його назві. Розташований попереду литкового м'яза.

Початок: від головки і задньої поверхні верхньої третини малогомілкової кістки, лінії камбалоподіб- ного м'яза, що навскіс проходить на задній поверхні верхньої третини тіла великогомілкової кістки, а також від сухожилкової дуги камбалоподібного м'яла (arcus tendines musculi solei), що натягнута навскіс між малогомілковою і великогомілковою кістками. М'яз прямує вниз, переходить у плоский сухожилок, що з'єднується із сухожилком литкового м'яза

Прикріплення: литковий і камбалоподібний м'язи утворюють один товстий п'ятковий сухожилок (tendo calcaneus) - сухожилок Ахілла, що прикріплюється до п'яткового горба. Між п'ятковим сухожилком і п'ятковою кісткою залягає сумка п'яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

...