М'язи
Функціональне значення та види м'язових тканин. Особливості скоротливих і провідних кардіоміцитів. Варіанти й аномалії м'язів живота. М'язи і фасції верхньої і нижньої кінцівок. Розташування задньої та передньої груп м'язів плеча і передпліччя.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.06.2017 |
| Размер файла | 3,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Між плечовою кісткою та дзьобо-плечовим м'язом, короткою головкою двоголового м'яза плеча і сухожилком підлопаткового м'яза розташована сумка дзьобо-плечовогом'яза (buna coracobrachialis).
Функція: згинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба, обертає назовні плече, якщо воно було обернене до середини.
Кровопостачання: передня і задня огинальні артерії плеча.
Іннервація: м'язово-шкірний нерв (С5-С8).
Плечовий м'яз (т. brachialis) широкий, плоский, розташований в нижній половині переднього відділу плеча, попереду прикритий двоголовим м'язом плеча.
Початок: від передньої поверхні нижніх двох третин тіла плечової кістки нижче дельтоподібної горбистості, а також від присередньої і бічної міжм'язових перегородок плеча. Початкові відділи плечового м'яза охоплюють двома зубцями місце прикріплення дельтоподібного м'яза.
Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки, пучки глибокої частини м'яза вплітаються в капсулу ліктьового суглоба.
Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі. Кровопостачання: верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, глибока артерія плеча, променева поворотна артерія.
Іннервація: м'язово-шкіриий нерв (С5-С4).
Задня група м'язів плеча
Задня група м'язів плеча розташована у задньому відділі плеча, до цієї групи входять триголовий м'яз плеча і ліктьовий м'яз.
Триголовий м'яз плеча (т. triceps brachii) товстий, веретеноподібний, займає весь задній відділ плеча (див. рис. 149). М'яз має три головки: довгу головку (caput longum), бічну головку (caput laterale) і присередню головку (caput mediale).
Початок головок м'яза:
Довга головка починається товстим коротким круглим сухожилком від нідсуглобового горбка лопатки. Найчастіше сухожилок з'єднується вузькою смужкою із сухожилком найширнюго м'яза спини. М'язове черевце довгої головки проходить униз між малим і великим круглими м'язами аж до середини задньої поверхні плеча, де з'єднується з бічною і нрисередньою головками.
Бічна головка починається короткими сухожилковими пучками від задньобокової поверхні плечової кістки, між місцем прикріплення малого круглого м'яза вгорі і борозною променевого нерва знизу, а також від задньої поверхні бічної міжм'язової перегородки. Бічна головка, що частково прикрита дельтоподібним м'язом, проходять вниз і присередньо, прикриваючи борозну променевого нерва, у якій проходить променевий нерв і глибокі судини плеча.
Присередня головка найкоротиіа, починається м'язовими пучками від задньої поверхні плечової кістки присередньо від борозни променевого нерва, між місцем прикріплення великого круглого м'яза вгорі і ліктьовою ямкою знизу, а також від присередньої і бічної міжм'язових перегородок нижче борозни променевого нерва. Велика частина присередньої головки прикрита бічною головкою, з якою вона частково зростається. Між почагками присередньої і бічної головок та борозною променевого нерва міститься вузький канал променевого нерва (canalis nervi radialis), у якому проходять променевий нерв і кровоносні судини.
Прикріплення: приблизно на середині задньої поверхні плеча три головки м'яза об'єднуються і утворюють загальне черевце, що переходить у плоский широкий сухожилок і прикріплюється до ліктьового відростка ліктьової кістки. Частина пучків триголового м'яза плеча вплітається в капсулу ліктьового суглоба й у фасцію передпліччя.
Біля місця прикріплення м'яза під його сухожилком розташована підсухожилкова сумко триголового м'яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachii). Усередині сухожилка біля ліктьового відростка розміщена ліктьова виутрішньосухожилкова сумка (bursa intratendinea olecrani). Окрім того, між задньою поверхнею ліктьового відростка і шкірою залягає ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani).
Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі. а довга головка розгинає плече в плечовому суглобі і приводить його до тулуба.
Кровопостачання:задня огинальна артерія плеча, глибока артерія плеча, верхня і нижня ліктьові обхідні артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
Ліктьовий м'яз (т. anconeus) представлений плоскою трикутною пластинкою, розташований на задній поверхні ліктьового суглоба і зростається з його суглобовою капсулою.
Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки і обхідної променевої зв'язки.
Прикріплення: до задньобічної поверхні ліктьового відростка, проксимальної частини ліктьової кістки і до фасції передпліччя.
Функція: розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі і відтягує його суглобову капсулу.
Кровопостачання: поворотна міжкісткова артерія, глибока артерія плеча.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
М'язи передпліччя (mm. antebrachii)
Переднлічна ділянка (regio antebrachialis) має два відділи: передній відділ, що складається з поверхневої і глибокої частин, і задній відділ. Також виділяють променевий (бічний) край і ліктьовий (нрисередній) край.
Численні м'язи передпліччя (див. рис. 148, 149) виконують важливі функції, що зв'язані з трудовою діяльністю людини. Більшість з цих м'язів діють на кілька суглобів: ліктьовий, проксимальний і дистальний променево-ліктьові, променево- зап'ястковий, суглоби кисті і пальців, тобто є багато- суглобовими м'язами. М'язи передпліччя поділяються на дві групи: передню і задню. До передньої групи належать 9 м'язів, 7 з яких - згиначі кисті і пальців: шіечо-нроменевий м'яз, променевий і ліктьовий м'язи-згиначі зап'ястка, довгий долонний м'яз (іноді відсутній), поверхневий і глибокий м'язи-згиначі пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний м'язи-привертачі. Згиначі пальців здійснюють надзвичайно топкі і високодиференційовані рухи, що властиві лише людині.
До задньої групи м'язів передпліччя входять 10 м'язів, 8 з яких є розгиначами кисті і пальців: довгий і короткий променеві м'язи-розгиначі зап'ястка, ліктьовий м'яз-розгииач зап'ястка, м'яз-розгинач пальців, м'язи-розгиначі мізинця і вказівного пальця, довгий і короткий м'язи-розгиначі великого пальця, довгий відвідний м'яз великого пальця і м'яз-відвертач. Передні і задні м'язи передпліччя розташовані кількома шарами.
Передня група м'язів передпліччя
м'яз тканина кардіоміцит кінцівка
Передні м'язи передпліччя розташовані у його передньому відділі чотирма шарами. У поверхневому шарі (починаючи з боку променевої кістки в напрямку до ліктьової) розміщені плечо-променевий м'яз, круглий м'яз-привертач, променевий м'яз-згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз, ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка; у другому шарі - поверхневий м'яз-згинач пальців; у третьому шарі - глибокий м'яз-згинач пальців (на ліктьовому краї) і довгий м'яз-згинач великого пальця (на променевому краї); у найглибшому четвертому шарі залягає квадратний м'яз-привертач. Кожен м'яз розташований у власній фасціальній піхві.
Більшість передніх м'язів передпліччя починаються від присереднього надвиростка плечової кістки.
Перший (поверхневий) шар м'язів передпліччя
Плечо-променевий м'яз (т. brachioradialis) веретеноподібний, розташований у бічній частині переднього відділу передпліччя, обмежує збоку ліктьову ямку.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і його гребеня, а також від бічної міжм'язової перегородки плеча.
Прикріплення: на рівні середини передпліччя м'язове черевце переходить у вузький плоский сухожилок, який, пройшовши під сухожилками довгого відвідного м'яза великого пальця і короткого м'яза- розгинача великого пальця, прикріплюється до бічної поверхні дистального кінця променевої кістки над його шилоподібним відростком.
Функція: згинає передпліччя в ліктьовому суглобі, встановлює його в середнє положення між привертанням і відвертанням. Якщо передпліччя максимально відвернено, то цей м'яз може привертати його.
Кровопостачання: променеві обхідна і поворотна артерії, променева артерія.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
Круглий м'яз-привертач (т. pronator teres) - цс короткий і круглий за формою м'яз, що розташований нижче ліктьового суглоба під апоневрозом двоголового м'яза плеча. М'яз має плечову і ліктьову головки (caput humerale et caput ulnare), між якими проходить серединний нерв.
Початок: плечова головка - від присереднього падвиростка плечової кістки, присередньої міжм'язової перегородки плеча і фасції передпліччя; ліктьова головка - від присереднього краю горбистості ліктьової кістки і від її вінцевого відростка.
Прикріплення: обидві головки відразу з'єднуються в одне черевце, яке, проходячи вниз і вбік під сухожилком двоголового м'яза плеча та його апоневрозом, прикріплюється коротким плоским сухожилком до середини бічної поверхні променевої кістки. Цей м'яз обмежує з нижньоприсереднього боку ліктьову ямку.
Функція: привертає (пронує) передпліччя і згинає його в ліктьовому суглобі.
Кровопостачання: м'язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій.
Іннервація: серединний нерв (C5-Th1).
Променевий м'яз-згинач зап'ястка (т. flexor carpi radialis) має веретеноподібну форму, розташований між плечо-гіроменевим м'язом (збоку) і довгим долонним м'язом (присередньо).
Початок: від присереднього падвиростка плечової кістки, присередньої міжм'язової перегородки плеча і його фасції.
Приблизно на середині передпліччя м'язове черевце переходить у довгий плоский сухожилок, іцо проходить під тримачем м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) у піхві сухожилка променевого м'яза-згинача зап'ястка.
Прикріплення: до долонної поверхні основи II п'ясткової кістки.
Між сухожилком м'яза і човноподібною кісткою розміщена сумка променевого м'яза-згинача зап'ястка (bursa musculi flexoris carpi radialis).
Функція: згинає і відводить кисть у променево- зап'ястковому суглобі, згинає передпліччя в ліктьовому суглобі.
Кровопостачання: м'язові гілки плечової, ліктьової та променевої артерій.
Іннервація: серединний нерв (С5-Тh1).
Довгий долонний м'яз (т. palmaris longus) має веретеноподібну форму, розташований поверхнево, м'яз інколи відсутній.
Початок: від присереднього падвиростка плечової кістки і фасції передпліччя.
Прикріплення: на середині передпліччя черевце переходить у довгий стрічкоподібний сухожилок, який проходить на кисть над тримачем м'язів-згиначів і переходить у широку товсту сполучнотканинну пластинку - долонний апоневроз (aponeurosis palmaris).
Функція: натягує долонний апоневроз, згинає кисть і передпліччя.
Кровопостачання: променева артерія.
Іннервація: серединний нерв (C5-Th1).
Ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка (т. flexor carpi ulnaris) - плоский одноперистий м'яз, розташований присередньо, має короткі плечову і ліктьову головки (caput humerale et caput ulnare). Через щілину між плечовою і ліктьовою головками проходить ліктьовий нерв.
У верхній третині передпліччя обидві головки з'єднуються в загальне черевце, яке переходить у довгий сухожилок.
Початок: плечова головка - від присереднього падвиростка плечової кістки і присередньої міжм'язової перегородки плеча; ліктьова головка - від верхніх двох третин присередньої поверхні ліктьової кістки, ліктьового відростка і фасції передпліччя.
Прикріплення: до горохоподібної кістки і гачка гачкуватої кістки, а також горохо-п'ясткової та горохо-гачкуватої зв'язок.
Функція: згинає і приводить кисть у променево- зап'ястковому суглобі.
Кровопостачання: верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, ліктьова артерія.
Іннервація: ліктьовий нерв (С7-С8).
Другий шар м'язів передпліччя
Поверхневий м'яз-згинач пальців (m. flexor digitorum superficialis) є плоским м'язом, що починається двома головками - плечо-ліктьовою головкою (caput humeroulnare) і головкою променевої кістки (caput radiale). Обидві головки розділені щілиною, у якій проходить серединний нерв.
Початок: плечо-ліктьова головка більша, починається від присереднього падвиростка плечової кістки, фасції передпліччя, обхідної ліктьової зв'язки і від присереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки; головка променевої кістки менша, починається від верхніх двох третин переднього краю променевої кістки.
У верхній третині передпліччя обидві головки з'єднуються в загальне черевце, що розташовується під променевим м'язом-згиначем зап'ястка і довгим долонним м'язом. У нижній третині передпліччя поверхневий м'яз-згинач пальців розділяється на 4 довгі сухожилки, які ралом із сухожилками глибокого м'яза-лпіиача пальців проходять через канал зап'ястка (canalis carpi), що розташовашіії під тримачем м'язів-зпшачів і долонним апоневрозом у спільніїі піхві сухожилків м 'язів-зтначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum).
Прикріплення: сухожилки м'яза направляються до долонної поверхні основи середньої фаланги II-Y пальців. На рівні середини проксимальної фаланга кожен сухожилок поверхневого м'яза-згинача пальців роздвоюється на ніжки, що прикріплюються з обох боків до основ середніх фаланг II-V пальців. Через роздвоєння між ніжками кожного сухожилка проходить відповідний сухожилок глибокого м'яза- згинача пальців. Уздовж II-IV пальців кожен сухожилок поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців розташовуються в одній із чотирьох синовіальних піхв пальців кисті (vaginae synoviales digitomm manus).
Функція:згинає середню і проксимальну фаланги II-V пальців, кисть, а також передпліччя.
Кровопостачання: променева і ліктьова артерії.
Іннервація:серединний нерв (C,-Th ).
Третій шар м'язів передпліччя
Глибокий м'яз-згинач пальців (ni. flexor digitorum profundus) має коротке, широке і плоске черевце (рис. 150).
Початок: від проксимальних двох третин передньої поверхні ліктьової кістки нижче її горбистості і від міжкісткової перетинки передпліччя.
Прикріплення:черевце м'яза переходить в чотири тонкі сухожилки, що разом із сухожилками поверхневого м'яза-згинача пальців проходять у каналі зап'ястка у спільній піхві сухожилків м'язів- згиначів, потім у синовіальних піхвах пальців кисті і прикріплюються до основи дистальних фаланг II-V пальців. На рівні проксимальних фаланг кожен сухожилок глибокого м'яза-згинача пальців проходить у щілині між ніжками відповідного сухожилка поверхневого м'яза-згинача пальців.
Функція: згинає кіпцеві, середні і проксимальні фаланги II-V пальців, а також кисть у променево- зап'ястковому суглобі.
Кровопостачання: променева і ліктьова артерії.
Рис. 150 Глибокі м'язи переднього відділу правого передпліччя (поверхневі м'язи видалені). А - глибокий шар, Б - глибокий шар, канал зап'ястка розкрито
Іннервація: ліктьовий і серединний нерпи (С5-Th1).
Довгий м'яз-згинач великого пальця (m. flexor pollicis longus) - це вузький веретенополібний, однонеристий м'яз, розташований збоку від глибокого м'яза-згинача пальців.
Початок: від верхніх двох третин передньої поверхні променевої кістки, міжкісткової перетинки передпліччя (від рівня горбистості променевої кістки до верхнього краю квадратного м'яза-привертача) і від ирисередпього иадвиростка плечової кістки.
М'яз продовжується в довгий сухожилок, що проходить через канал зап'ястка в окремій піхві сухожилка довгого м'яза-згииача великого пальця (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi), а потім на долонній поверхні великого пальця між поверхневою і глибокою головками короткого м'яза-згииача великого пальця.
Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця.
Функція: згинає кінцеву і проксимальну фаланги великого пальця, бере участь у згинанні кисті.
Кровопостачання: променева, ліктьова і передня міжкісткова артерії
Іннервація: серединний нерв (C5-Th1).
Четвертий (глибокий) шар м'язів передпліччя
Квадратний м'яз-привертач (т. pronator quadratus) має вигляд чотирикутної плоскої пластинки з поперечно орієнтованими м'язовими пучками (див. рис. 150). Розташовується під сухожилками м'язів- згиначів пальців на передній поверхні нижньої третини кісток передпліччя і міжкісткової перетинки.
Початок: від переднього краю і передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки.
Прикріплення: до передньої поверхні і переднього краю нижньої третини променевої кістки.
Функція: обертає досередини променеву кістку навколо ліктьової - привертає (пронує) передпліччя і кисть.
Кровопостачання: передня міжкісткова артерія.
Іннервація: серединний нерв (C5-Th1).
Задня група м'язів передпліччя
М'язи задньої групи передпліччя (рис. 151), які за функцією є розгиначами, утворюють два шари - поверхневий і глибокий. У поверхневому шарі розташовані довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка, короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка, м'яз- розгинач пальців, м'яз-розгинач мізинця, ліктьовий м'яз-розгипач зап'ястка. У глибокому шарі залягають м'яз-відвертач, довгий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-розгинач великого пальця, довгий м'яз-розгинач великого пальця, м'яз-розгинач вказівного пальця (див. рис. 151). Кожен м'яз оточений власною фасцією.
Поверхневий шар м'язів передпліччя
М'язи поверхневого шару задньої групи починаються від бічного иадвиростка плечової кістки, бічної міжм'язової перегородки плеча і від фасції передпліччя.
Довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка (т. extensor carpi radialis longus) - це видовжений плоский м'яз. Початковий відділ м'яза прилягає до бічної поверхні капсули ліктьового суглоба, потім м'яз проходить між плечо-променевим м'язом (попереду) і коротким променевим м'язом-розгиначем зап'ястка (позаду).
Початок: від бічного иадвиростка плечової кістки і бічної міжм'язової перегородки плеча.
На середині передпліччя м'яз переходить у плоский сухожилок, що проходить на кисть під тримачем м'язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum) разом з сухожилком короткого променевого м'яза-розгинача зап'ястка у другій синовіальній піхві - піхві сухожилків променевих м'язів-розгиначів зап'ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium).
Прикріплення: до тильної поверхні основи II п'ясткової кістки.
Функція: розгинає зап'ясток і кисть у променево- зап'ястковому суглобі; скорочуючись одночасно з променевими м'язом-згиначем зап'ястка, відводить кисть; дещо згинає передпліччя у ліктьовому суглобі.
Кровопостачання: променева артерія, променеві обхідна і поворотна артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
Короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка (т. extensor саірі radialis brevis) має веретеноподібну форму, розташований поруч з довгим променевим м'язом-розгиначем зап'ястка на променевій частині передпліччя.
Початок: від бічного иадвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв'язки і фасції передпліччя.
На середині передпліччя м'язове черевце переходить у довгий плоский сухожилок.
У дистальних відділах передпліччя сухожилки короткого і довгого м'язів-розгппачів зап'ястка проходять під сухожилками довгого відвідного м'яза великого пальця кисті, і довгого м'яза-розгинача великого пальця, що залягають поверхнево в косому напрямку. У ділянці променево-зап'ясткового суглоба сухожилки довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка проходять, як вже було сказано вище, у загальній піхві сухожилків променевих м 'язів-розгиначів зап'ястка.
Прикріплення: до тильної поверхні основи III п'ясткової кістки.
Функція: розгинає зап'ясток і кисть у променево- зап'ястковому суглобі; скорочуючись одночасно з променевим м'язом-зіиначем зап'ястка, відводить кисть.
Кровопостачання: променеві обхідна і поворотна артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
М' яз-розгинач пальців (m. extensor digitorum) є широким і плоским, розташовується поверхнево, присередньо від довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв'язки і фасції передпліччя.
Поблизу променево-зап'ясткового суглоба м'яз розділяється на 4 сухожилки, що проходять під тримачем м'язів-розгнначів у загальній для них четвертій синовіальній піхві (разом із сухожилком м'яза-розгинача вказівного пальця) - піхві сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis).
Прикріплення: чотирма сухожилками до тильної поверхні середньої і кінцевої фаланг II-V пальців. Особливість прикріплення: кожний сухожилок м'яза розщеплюється на три ніжки - середня ніжка прикріплюється до тильної поверхні середньої фаланги. а дві крайні ніжки прикріплюються до тильної поверхні кінцевої фаланги. Окрім того, на рівні п'ясткових кісток сухожилки м'яза-розгинача пальців з'єднані між собою косо орієнтованими міжсухо- жилковими зв'язками (connexus intertendinei).
Функція: розгинає II-V пальці, а також кисть у променево-зап'ястковому суглобі.
Кровопостачання: задня міжкісткова артерія Іннервація: променевий нерв (С5-С8). М'яз-розгинач мізинця (m. extensor digiti minimi) має вигляд тонкого видовженого веретена.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки і фасції передпліччя (разом з м'язом-розгиначем пальців і розташовується присередньо від нього).
Тонкий сухожилок проходить під тримачем м'язів-розгиначів в окремій п'ятій синовіальній піхві - піхві сухожилка м'яза-розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi).
Прикріплення: до тильної поверхні основи середньої і кінцевої фаланг V пальця.
Функція: розгинає мізинець.
Кровопостачання: задня міжкісткова артерія. Іннервація: променевий нерв (С6-С8).
Ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка (т. extensor carpi ulnaris) - це тонкий плоский м'яз, що розташований на ліктьовому краї заднього відділу передпліччя між м'язом-розгиначем мізинця (збоку) і початком ліктьового м'яза-згинача зап'ястка (присередньо).
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, задньої поверхні ліктьової кістки, капсули ліктьового суглоба і фасції передпліччя.
Сухожилок м'яза проходить в окремій шостій синовіальній піхві - піхві сухожилка ліктмвого м'яза- розгинача зап'ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris) під тримачем м'язів-розгиначів.
Прикріплення: до тильної поверхні основи V п'ясткової кістки.
Рис. 151 М'язи заднього відділу правого передпліччя
Функція: розгинає і приводить кисть у променево- зап'ястковому суглобі.
Кровопостачання: задня міжкісткова артерія.
Іннервація: променевий нерв (С6-С8).
Глибокий шар м'язів передпліччя
М'яз-відвертач (т. supinator) - плоский, розташований у проксимальній частині заднього відділу передпліччя, майже цілком покритий поверхневими м'язами.
Початок: від бічного надвиростка плечової кістки, обхідної променевої зв'язки, капсули ліктьового суглоба, кільцевої зв'язки променевої кістки і від гребеня м'яза-відвертача.
Прикріплення: м'яз-відвертач, проходячи косо вниз і присередньо, прикріплюється до передньобіч- ної поверхні верхньої третини променевої кістки від її горбистості до місця прикріплення круглого м'яза- привертача. Між глибокою і поверхневою частинами м'яза-відвертача є поздовжня щілина - канал відвертана (canalis supinatorius), через який проходить глибока гілка променевого нерва.
Функція: відвертає (супінує) передпліччя, при цьому променева кістка обертається назовні навколо ліктьової кістки.
Кровопостачання: променева артерія, променева поворотна і задня міжкісткова артерії.
Іннервація: променевий нерв (С6-С8).
Довгий відвідний м'яз великого пальця (т. abductor pollicis longus) плоский, двоперистий, розташований в дистальній частині заднього відділу передпліччя між ліктьовим м'язом-розгиначем зап'ястка і м'язом-відвертачем. Початковий відділ м'яза позаду прикритий м'язом-розгиначем пальців і коротким променевим м'язом-розгиначем зап'ястка.
Початок: від задньої поверхні ліктьової і променевої кісток, а також від міжкісткової перетинки передпліччя.
Довгий сухожилок цього м'яза проходить збоку під тримачем м'язів-розгиначів разом із сухожилком короткого м'яза-розгинача великого пальця в загальній для них першій синовіальній піхві - піхві сухожилків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis). Дистально м'яз розташовується безпосередньо під фасцією передпліччя і шкірою. М'яз прямує зверху вниз і вбік, огинає ззовні променеву кістку і сухожилки короткого і довгого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка.
Прикріплення: до тильної поверхні основи 1 п'ясткової кістки.
Функція: відводить великий палець і кисть.
Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
Короткий м'яз-розгинач великого пальця (т. extensor pollicis brevis) тонкий, має веретеноподібну форму, розташований присередньо і нижче відвідного довгого м'яза великого пальця.
Початок: від задньої поверхні променевої кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.
М'яз прямує косо вниз і вбік, огинаючи променеву кістку. Довгий тонкий сухожилок м'яза проходить під тримачем м'язів-разгиначів у першій синовіальній піхві разом із сухожилком довгого відвідного м'яза великого пальця.
Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого пальця.
Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця і відводить його.
Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
Довгий м'яз-розгинач великого пальця (т. extensor pollicis longus) тонкий, має веретеноподібну форму, розташований під м'язом-розгиначем пальців.
Початок: від задньої поверхні середньої третини ліктьової кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.
Сухожилок цього м'яза проходить під тримачем м'язів-розгиначів у третій синовіальній піхві - піхві сухожилка довгого м'яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi pollicis longi).
Прикріплення: сухожилок довгого м'яза-розгинача великого пальця проходить косо вниз і вбік, над сухожилками довгого і короткого променевих м'язів-розгиначів зап'ястка, прикріплюється до основи кінцевої фаланги великого пальця.
Функція: розгинає великий палець і кисть.
Кровопостачання: променева і задня міжкісткова артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8)
М'яз-розгинач вказівного пальця (т. extensor indicis) - це тонкий довгий двоперистий м'яз, розташований на ліктьовому краї заднього відділу передпліччя поруч з довгим м'язом-розгиначем великого пальця.
Початок: від задньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і міжкісткової перетинки передпліччя.
Сухожилок цього м'яза разом із сухожилками м'яза-розгинача пальців проходить під тримачем м'язів-розгиначів у загальній четвертій синовіальній піхві - піхві сухожилків м'язів-розгиначів пальців та розгиначі вказівного пальця (vagina tendinis musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis).
Прикріплення: до тильної поверхні проксимальної фаланги вказівного пальця.
Функція: розгинає вказівний палець, сприяє розгинанню кисті.
Кровопостачання: передня і задня міжкісткові артерії.
Іннервація: променевий нерв (С5-С8).
М'язи кисті
У життєдіяльності кожної людини кисть і пальці мають першорядне значення, бо безпосередньо забезпечують унікальні витончені рухи і контактують з предметами. Усі ці рухи виконують численні м'язи передпліччя і кисті. Особливе місце відведене м'язам кисті (їх є 19), що розташовані тільки на долонній поверхні. На тильній поверхні кисті проходять лише сухожилки описаних вище м'язів-розгиначів кисті і пальців.
М'язи долонної ділянки кисті
М'язи долонної ділянки кисті поділяють на 3 групи (рис. 152). Перша група - 4 м'язи, що утворюють підвищення великого пальця - тенар (thenar), а саме: короткий відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця, привідний м'яз великого пальця і протиставний м'яз великого пальця. Друга група - 4 м'язи, що утворюють підвищення мізинця - гіпотенар (hypothenar), а саме: короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. Середня група м'язів кисті, яка розташована між зазначеними двома підвищеннями, включає 4 червоподібні м'язи, а також 3 долонні і 4 тильні міжкісткові м'язи (рис. 153).
М'язи підвищення великого пальця
Короткий відвідний м'яз великого пальця (m. abductor pollicis brevis) представлений короткою широкою плоскою пластинкою, яка розташована поверхнево під шкірою з боку підвищення великого пальця.
Початок: від бічної частини тримача м'язів- згиначів, горбка човноподібної кістки, поперечної зв'язки зап'ястка і фасції передпліччя.
Прикріплення: до променевого краю основи проксимальної фаланги великого пальця кисті.
Функція: відводить великий палець кисті. Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії.
Іннервація: середин ний нерв (C5-Th1). Протиставний м'яз великого пальця (m. opponens pollicis) короткий і стрічкоподібний, прикритий попереднім м'язом; зрощений з коротким м'язом- згиначем великого пальця, який розташований присередньо від нього.
Початок: від тримача м'язів-згиначів і горбка кістки-трапеції.
Прищеплення: до променевого краю і долонної поверхні І п'ясткової кістки.
Функція: протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям кисті.
Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії та гілки глибокої долонної артеріальної дуги.
Іннервація: середин ний нерв (С5-Тh1).
Короткий м'яз-згинач великого пальця (m. flexor pollicis brevis) має вигляд вузької пластинки, розташований на присередньому боці підвищення великого пальця, частково прикритий коротким відвідним м'язом великого пальця. М'яз має поверхневу і глибоку головки (caput superficiale et caput profundum). Через щілину між обома головками проходить сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця.
Початок: поверхнева головка - від тримача м'язів- згиначів; глибока головка - від кістки-трапеції, трапецієподібної кістки і основи І п'ясткової кістки.
Прикріплення: поверхнева головка - до основи проксимальної фаланги великого пальця за допомогою бічної сесамоподібної кістки; глибока головка - до присереднього боку проксимальної фаланги великого пальця за допомогою присередньої та бічної сесамоподібних кісток.
Функція: згинає проксимальну фалангу великого пальця. Крім того, пучки поверхневої головки беруть участь у протиставленні великого пальця, а пучки глибокої головки - у його відведенні.
Кровопостачання: поверхнева долонна гілка променевої артерії, гілки глибокої долонної дуги.
Іннервація: серединний нерв (C5-Th1) - поверхнева головка, ліктьовий нерв (С8-Тh1) - глибока головка.
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor pollids) має вигляд короткої трикутної пластинки, розташований під сухожилками поверхневого і глибокого м'язів-згиначів пальців та під червоподібними м'язами. М'яз має косу і поперечну головки (caput obliquum et caput transversum).
Початок: коса головка - від головчастої кістки, основ долонної поверхні II і III п'ясткових кісток, променевої зв'язки зап'ястка; поперечна головка - від долонної поверхні III п'ясткової кістки.
Прикріплення: м'язові пучки розташовані майже поперек долоні, але сходяться в один сухожилок, який прикріплюється до присередньої сесамоподібної кістки, основи долонної поверхні проксимальної
Рис. 152 М'язи праної кисті (долонна поверхня)
фаланги великого пальця і до капсули п'ястково-фалангового суглоба.
Функція: приводить великий палець до вказівного та згинає його.
Кровопостачання: гілки від поверхневої та глибокої долонних дуг.
Іннервація: ліктьовий нерв (C8-Тh1).
М'язи підвищення мізинця
Короткий долонний м'яз (т. palmaris brevis) має вигляд тонкої пластинки, розташований поперечно в підшкірній основі підвищення мізинця.
Початок: від тримача м'язів-згиначів і присередиього краю долонного апоневрозу.
Прикріплення: вплітається в шкіру присереднього краю долоні.
Функція: зморщує шкіру підвищення мізинця.
Кровопостачання: гілки ліктьової артерії.
Іннервація:ліктьовий нерв (C8-Th1).
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) має вигляд вузької смужки, розташований поверхнево на присередньому краї кисті.
Початок: від горохоподібної кістки і тримача м'язів-згиначів.
Прикріплення: до нрисереднього краю основи проксимальної фаланги мізинця.
Функція: відводить мізинець.
Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.
Іннервація:ліктьовий нерв (С7-Тh1).
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) має вигляд тонкої смужки, розташований збоку від короткого м'яза-згинача мізинця і під від відним м'язом мізинця.
Початок: від тримача м'язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.
Прикріплення: до нрисереднього краю і долонної поверхні V п'ясткової кістки.
Функція: протиставляє мізинець великому паліцю кисті.
Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.
Іннервація: ліктьовий нерв (Сч-Тh1).
Короткий м'яз-згинач мізинця (m. flexor digiti minimi brevis) має вигляд вузької смужки, розташований збоку від відвідного м ява мізинця.
Рис. 153 М'язи правої кисті (тильна поверхня)
Початок: від тримача м'язів-згиначів і гачка гачкуватої кістки.
Прикріплення: до долонної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.
Функція: згинає мізинець.
Кровопостачання: глибока долонна гілка ліктьової артерії.
Іннервація:ліктьовий нерв (C8-Th1).
Середня група м'язів кисті
М'язи середньої групи розташовані в міжкісткових проміжках п'ястка (долонні і тильні міжкісткові м'язи) на рівні сухожилків глибокого м'яза-згинача пальців (червоподібні м'язи).
Червоподібні м'язи (mm. lumbmales) - це чотири тонкі веретеноподібні м'язи, що залягають безпосередньо під долонним апоневрозом між сухожилками м'язів-згиначів пальців.
Початок: від сухожилків глибокого м'яза-згинача пальців. Перший і другий червоподібні м'язи починаються від променевого краю сухожилків, що йдуть до II і III пальців, третій м'яз - від обернених один до одного країв сухожилків глибокого м'яза-згинача пальців, що йдуть до III і IV пальців, а четвертий м'яз - від обернених один до одного країв сухожилків, що йдуть до IV і V пальців.
Прикріплення: м'язи прямують дистально, огинаючи променеві краї II-V пальців, переходять на тильну поверхню проксимальних фаланг, де їхні сухожилки вплітаються в міжсухожилкові зв'язки м'яза-розгинача пальців.
Функція: згинають проксимальні фаланги та розгинають середні і кінцеві фаланги II-V пальців.
Кровопостачання: гілки поверхневої і глибокої долонних артеріальних дуг.
Іннервація: перший і другий м'язи - серединний нерв (Cj-Th,), третій і четвертий м'язи - ліктьовий нерв (C5-Th1).
Міжкісткові м'язи (mm. interossei) розташовані між п'ястковими кістками, поділяються па дві групи: долонні міжкісткові м'язи і тильні міжкісткові м'язи (див. рис. 153). Ці м'язи беруть початок від бічних поверхонь п'ясткових кісток і прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг 11-IV пальців кисті.
Долонні міжкісткові м'язи (тт. interossei palmares) - це три короткі плоскі м'язи, що залягають у другому, третьому і четвертому міжкісткових проміжках, закриваючи їх з боку долоні.
Початок: перший (бічний) міжкістковий м'яз - від присередмього (ліктьового) краю II п'ясткової кістки; другий і третій долонні міжкісткові м'язи - від бічного (променевого) краю основи IV і V п'ясткових кісток.
Прикріплення: м'язові пучки переходять у топкі сухожилки, що прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг II, IV і V пальців, а також до капсул п'ястково-фалангових суглобів і між- сухожилкових зв'язок II, IV і V пальців. Перший міжкістковий долонний м'яз прикритий привідним м'язом великого пальця кисті, інші розміщені під сухожилками глибокого м'яза-згинача пальців.
Функція: приводять II, IV і V пальці до III (середнього) пальця, а також беруть участь у згинанні проксимальної та розгинанні середньої і кінцевої фаланг II, IV і V пальців.
Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги.
Іннервація: ліктьовий нерв (C7-Th1).
Тильні міжкісткові м'язи (тт. interossei dorsales) представлені чотирма короткими двоперистими м'язами, що розташовані в тильній частині міжп'ясткових проміжків.
Початок: кожен м'яз починається двома головками від обернених одна до одної поверхонь основ I-V п'ясткових кісток.
Приісріплення: тонкими сухожилками до основ проксимальних фаланг II-V пальців, при цьому сухожилки другого і третього тильних міжкісткових м'язів прикріплюються до основи відповідного променевого (бічного) та ліктьового (присереднього) країв проксимальної фаланги III (середнього) пальця; сухожилок першого м'яза - до променевого краю проксимальної фаланги II пальця, а сухожилок четвертого м'яза - до ліктьового краю проксимальної фаланги IV пальця.
Функція: відводять II і IV пальці від III (середнього) пальця, утримують III палець або відводять і приводять його, а також беруть участь у згинанні проксимальних фаланг і розгинанні середніх та кінцевих фаланг II-IV пальців.
Кровопостачання: гілки глибокої долонної дуги, тильні п'ясткові артерії.
Іннервація: ліктьовий нерв (С7-Тії,).
М'язи і фасції нижньої кінцівки
Нижні кінцівки людини як органи опори і пересування мають найбільш потужну мускулатуру, на її частку припадає більше половини усіх м'язів дорослої людини. Відповідно до поділу кінцівок на відділи розрізняють м'язи тазового пояса і м'язи вільної нижньої кінцівки (стегна, гомілки і стопи) (табл. 41; рис. 157,158). З усіх м'язів нижньої кінцівки в людини найбільш розвинуті великий сідничний (розгинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні), а також чотириголовий м'яз стегна (розгинає гомілку згинає стегно й утримує тіло у вертикальному положенні). Потужний триголовий м'яз литки згинає стопу.
Рис. 158 М'язи нижньої кінцівки (musculi membri inferioris), правої; вигляд ззаду
Таблиця
М'язи нижньої кінцівки
|
Назва м'яза |
Початок |
Прикріплення |
Функція |
Іннервація |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
М'язи тазового пояса Внутрішні м'язи тазового пояса |
|||||
|
Клубово-поперековий м'яз: великий поперековий м'яз клубовий м'яз |
Бічна поверхня тіл, міжхребцевих дисків і поперечні відростки XII грудного та І-V поперекових хребців Верхні 2/3 клубової ямки та внутрішня губа клубового гребеня, передня крижово-клубова і клубово-поперекова зв'язки |
Малий вертлюг стегнової кістки Малий вертлюг стегнової кістки |
Клубово-поперековий м'яз згинає стегно і обертає його назовні. При фіксованих нижніх кінцівках: при двобічному скороченні нахиляє таз разом з тулубом уперед і згинає поперекову частину хребта; при однобічному - нахиляє поперекову частину хребта у свій бік |
М'язові гілки поперекового сплетення (L1-L4) М'язові гілки поперекового сплетення (L1-L4) |
|
|
Малий поперековий м'яз (непостійний) |
Бічна поверхня тіл XII грудного і І поперекового хребців, міжхребцевий диск між ними |
Клубово-лобкове підвищення |
Натягує клубову фасцію, згинає поперековий відділ хребта |
М'язові гілки поперекового сплетення (Ц-Ц) |
|
|
Внутрішній затульний м'яз |
Краї затульного отвору кульшової кістки, внутрішня поверхня затульної перетинки і затульна фасція |
Вертлюгова ямка стегнової кістки |
Обертає стегно назовні. При фіксованих нижніх кінцівках - обидва м'язи утримують таз від нахилу у протилежний бік |
Нерв внутрішнього затульного м'яза - гілка крижового сплетення (l4-s2) |
|
|
Грушоподібний м'яз |
Тазова поверхня крижової кістки збоку від тазових крижових отворів |
Верхівка великого вертлюга стегнової кістки |
Обертає стегно назовні і відводить його. При фіксованих нижніх кінцівках: при двобічному скороченні - нахиляють таз уперед, при однобічному - нахиляє таз у свій бік |
Нерв грушоподібного м'яза - гілка крижового сплетення (S1-S2) |
|
|
Зовнішні м'язи тазового пояса |
|||||
|
Великий сідничний м'яз |
Задня частина сідничної поверхні крила клубової кістки і клубового гребеня, задня сіднична лінія, грудо-поперекова фасція, спинна поверхня крижової і куприкової кісток, крижово-горбова зв'язка |
Сіднична горбистість стегнової кістки; частина м'язових пучків вплітається в клубово-крижове пасмо широкої фасції, яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки |
Розгинає стегно і обертає його назовні. При фіксованих нижніх кінцівках обидва м'язи розгинають тулуб. Забезпечують рівновагу тіла |
Нижній сідничний нерв - гілка крижового сплетення (L5-S2) |
|
|
Середній сідничний м'яз |
Сіднична поверхня крила клубової кістки між передньою і задньою сідничними лініями та клубовим гребенем |
Верхівка і зовнішня поверхня великого вертлюга стегнової кістки |
Середні пучки відводять стегно, передні пучки обертають його до середини, а задні пучки обертають стегно назовні |
Верхній сідничний нерв - гілка крижового сплетення (L4-S1) |
|
|
Малий сідничний м'яз |
Сіднична поверхня крила клубової кістки між передньою і нижньою сідничними лініями, край великої сідничої вирізки |
Передньобічна поверхня великого вертлюга стегнової кістки |
Відводить стегно. Передні пучки обертають стегно досередини, а задні - обертають його назовні |
Верхній сідничний нерв - гілка крижового сплетення (L4-S1) |
|
|
Верхній і нижній близнюкові м'язи |
Верхній - сіднича ость, нижній - сідни- чий горб |
Обидва м'язи розташовані відповідно зверху і знизу від внутрішнього затульного м'яза і прикріплюються разом з ним до вертлюгової ямки |
Разом із внутрішнім затульним м'язом обертають стегно назовні |
Короткі м'язові гілки крижового сплетення (L4-S1) |
|
|
М'яз-натягувач широкої фасції |
Зовнішня губа клубового гребеня поблизу верхньої передньої ості |
У ділянці між верхньою і середньою третинами стегна м'яз вплітається в широку фасцію і переходить в клубово-гомілкове пасмо, яке прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки ... |
Подобные документы
Будова, призначення та місцезнаходження одношарового, багатошарового, залозистого, війчастого епітелію. Види та структура сполучних і м'язових тканин, їх функції. Основні складові нервової тканини, її роль у зв'язку організму з навколишнім середовищем.
презентация [2,8 M], добавлен 01.10.2012Сиги як одна з найважчих для систематики груп риб, їх види і відмінні особливості, промислове значення. Специфіка та часові рамки розмноження даної групи риб. Ареал і спосіб життя деяких видів: свальок, уссурійський, сиг звичайний великий і малий, пиж‘ян.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.10.2010Характеристика річки Десна. Риби серед хребетних, види промислового значення. Особливості складу риб, що мешкають у Дісні, розповсюдження найбільш поширенних видів. Дані про чисельність виловленої риби. Значення риб у житті людини і в господарстві.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Сутність та сучасні погляди на природній відбір як головний рушійний чинник еволюції живих організмів. Основний закон спадкування, поняття і значення кросинговеру та мутацій. Особливості та види форм природного добору, напрямки еволюційного процесу.
реферат [30,9 K], добавлен 04.09.2010Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010Зовнішній вигляд, природнє поширення, видове різноманіття і фізіономічні типи ялинових, соснових, модринових, туєвих і тисових груп. Характеристика композиційних елементів для створення поодиноких і алейних посадок, розріджених груп у парках і лісопарках.
реферат [1,4 M], добавлен 01.11.2012Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.
курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010Здатність людини сприймати запахи речовин за допомогою нюхових рецепторів, їх будова та кількість. Процес формування відчуття запаху. Значення аналізатора нюху в житті людини, місце його розташування. Периферичний та центральний відділи нюхового мозку.
презентация [3,9 M], добавлен 12.11.2011Клас плазуни або рептилії: поведінка, спосіб життя, размноження та значення в природі. Види плазунів, занесені до міжнародної Червоної Книги та до Червоної Книги України, їх характеристика. Закони, за якими зберігаються занесені до Червоної книги види.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 13.06.2009Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Особливості біології, морфологія, хімічний склад, репродукція вірусів. Поняття про бактеріофагів, їх характеристика. Антигенні властивості фагів, особливості, специфіка їх взаємодії з бактеріями. Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.09.2010Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.
курсовая работа [10,2 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Сутність неоламаркизму і теорії природного добору в працях В.О. Ковалевського. Напрями палеонтологічних досліджень: роботи з викопними копитними, анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок. Філогенетичні відношення і природна класифікація тварин.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 21.09.2010Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013Поняття та відмінні особливості біосфери, чисельність різних груп організмів в ній. Структура і розподіл життя у біосфері, три групи життєзабезпечуючих факторів. Геохімічна робота живої речовини та її властивості. Функції живої речовини в біосфері.
реферат [452,7 K], добавлен 22.11.2010
