М'язи
Функціональне значення та види м'язових тканин. Особливості скоротливих і провідних кардіоміцитів. Варіанти й аномалії м'язів живота. М'язи і фасції верхньої і нижньої кінцівок. Розташування задньої та передньої груп м'язів плеча і передпліччя.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | шпаргалка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.06.2017 |
| Размер файла | 3,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Функція: згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, дещо її приводить і обертає назовні, сприяє згинанню гомілки в колінному суглобі, у вертикальному положенні піднімає п'яту. Якщо стопа зафіксована, тяте гомілку і стегно назад.
Кровопостачання: задня великогомілкова артерія.
Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).
Підошвовий м'яз (т. plantaris) непостійний, має невелике м'язове черевце веретеноподібної (|юрми довжиною 3-7 см і тонкий довгий сухожилок. Черевце розташоване на задній поверхні верхньої третини гомілки попереду від литкового м'яза, а сухожилок м'яза проходить вниз між литковим і камбалоподібним м'язами, поруч з присереднім краєм п'яткового сухожилка.
Початок: від задньої поверхні бічного надвирос- тка стегнової кістки дещо вище від початку бічної головки литкового м'яза, а також від капсули колінного суглоба.
Прикріплення: тонкий сухожилок підошвового м'яза переважно зростається з п'ятковим сухожилком, іноді самостійно прикріплюється до п'яткового горба.
Функція: бере участь у згинанні стопи, натягує капсулу колінного суглоба.
Кровопостачання: підколінна артерія.
Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).
Глибока частина задньої групи м'язів гомілки
Підколінний м'яз (т. popliteus) плоский і короткий, залягає в підколінній ямці безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба (див. рис. 158).
Початок: міцним товстим сухожилком від бічної поверхні бічного виростка стегнової кістки нижче місця прикріплення обхідної малогомілкової зв'язки і від капсули колінного суглоба.
Прикріплення: м'яз прямує вниз і присередньо, дещо розширюючись, і прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки над лінією камбалоподібного м'яза.
Функція: згинає гомілку, обертає її досередини, натягує капсулу колінного суглоба. Кровопостачання: підколінна артерія.
Іннервація: великогомілковим нерв (L4-S2). Довгий м'яз-згинач пальців (фз. flexor digitotvm longus) двоперистий і має веретеноподібну форму, розташований на задній поверхні великогомілкової кістки позаду і присередньо від заднього великогомілкового м'яза.
Початок: від задньої поверхні тіла великогомілкової кістки нижче лінії камбалоподібного м'яза, глибокої пластинки фасції гомілки і задньої міжм'язової перегородки гомілки.
М'яз прямує зверху вниз, його довгий міцний сухожилок огинає позаду і знизу присередшо кісточку та підпору надп'яткової кістки, проходячи на підошву в окремій синовіальній піхві під тримачем м'язів-згиначів. У цьому місці сухожилок довгого м'яза-згинача пальців розташований між сухожилками заднього великогомілкового м'яза (присередньо) і довгого м'яза-згинача великого пальця (збоку).
Прикріплення: на підошві сухожилок довгого м'яза-згинача пальців розташовується між коротким м'язом-згиначем пальців (знизу) і сухожилком довгого м'яза-згинача великого пальця (зверху). Сухожилок розділяється на чотири самостійні сухожилки, кожний з яких проходить між двома ніжками сухожилка короткого м'яза-згинача пальців і прикріплюється до підошвової поверхні кінцевої фаланги II-V пальців. У ділянці пальців сухожилки проходять у синовіальних піхвах пальців стопи.
Функція: згинає II-V пальці в міжфалангових і плесно-фалангових суглобах, згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, обертає її назовні, сприяє зміцненню склепінь стопи.
Кровопостачання:задня великогомілкова артерія. Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).
Довгий м'яз-згинач великого пальця (т. flexor hallucis longus) є найбільшим з глибоких м'язів гомілки, має двоперисту будову. Розташований збоку, частково прикриває позаду задній великогомілковий м'яз. У середній і нижній частинах гомілки межує з бічним краєм довгого м'яза-згинача пальців. Від бічної групи м'язів гомілки довгий м'яз-згинач великого пальця відокремлений задньою міжм'язовою перегородкою гомілки.
Початок: від задньої поверхні нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки і задньої міжм'язової перегородки гомілки.
На рівні нижньої третини гомілки м'яз продовжується в довгий сухожилок, який огинає позаду і знизу присередшо кісточку, проходячи в окремій синовіальній піхві збоку від сухожилка довгого м'яза-згинача пальців під тримачем м'язів-згиначів. Сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця прямує вперед в однойменній борозні на задньому відростку надп'яткової кістки і далі під підпорою надп'яткової кістки. На підошві цей сухожилок розташований між сухожилком довгого м'яза-згинача пальців (знизу) і кістковою основою стопи (зверху).
Прикріплення: сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця, проходячи на підошві між присередньою і бічною головками короткого м'яза-згинача великого пальця, прикріплюється до підошвової поверхні кінцевої фаланги великого пальця.
Функція: згинає великий палець у міжфаланговому і плесно-фаланговому суглобах, згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, а також її приводить і відвертає (супінує), зміцнює поздовжнє склепіння стопи.
Кровопостачання: задня великогомілкова і малогомілкова артерії.
Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).
Задній великогомілковий м'яз (т. tibialis posterior) розташований найглибше, у задньому відділі гомілки, безпосередньо на міжкістковій перетинці гомілки, між довгим м'язом-згиначем пальців (присередньо) і довгим м'язом-згиначем великого пальця (збоку) і прикритий цими м'язами. Верхня частина цього м'яза двомериста, нижня - одногіериста.
Початок: від нижньої поверхні бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, а також від задньої поверхні тіла малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки.
М'яз прямує зверху вниз і над присередньою кісточкою переходить у потужний сухожилок, який розміщений в окремій синовіальній піхві під тримачем м'язів-згииачів у борозні на задній поверхні присередньої кісточки. У цьому місці сухожилок проходить попереду сухожилка довгого м'яза-згинача пальців і далі продовжується на підошвову поверхню стопи.
Прикріплення: до горбистості човноподібної кістки, а також окремими пучками до підошвової поверхні трьох клиноподібних кісток, основ II-IV плеснових кісток і довгої підошвової зв'язки.
Функція: згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, приводить і відвертає (супінує) стопу, натягу є довгу підошвову зв'язку, зміцнює поздовжні склепіння стопи.
Кровопостачання: задня великогомілкова артерія.
Іннервація: великогомілковий нерв (L4-S2).
Бічна група м'язів гомілки
До бічної групи м'язів гомілки належать два м'язи: довгий і короткий малогомілкові м'язи, які розташовані у бічному відділі гомілки між передньою і задньою міжм'язовими перегородками гомілки під пластинкою власної фасції. Обидва м'язи залягають в окремому бічному фасціальному ложі.
Довгий малогомілковий м'яз [т. fibularis (peroneus) longus] - цс плоский, довгий двоперистий м'яз, що розміщений поверхнево у бічному відділі гомілки (див. рис. 127). Зверху м'яз розташовується безпосередньо на малогомілковій кістці, а знизу прикриває короткий малогомілковий м'яз. Довгий малогомілковий м'яз переднім краєм прилягає до довгого м'яза- розгинача пальців, а заднім краєм - до камбалоподібного м'яза, відокремлюючись від них передньою і задньою міжм'язовими перегородками гомілки.
Початок: м'яз починається двома головками - передньою і задньою: передня головка починається від головки малогомілкової кістки, бічної поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і фасції гомілки, задня головка - від верхньої частини бічної поверхні малогомілкової кістки. Між цими головками залишається вузька щілина - верхній м'язово-малогомілковий канал.
М'язове черевце в нижній третині гомілки переходить у довгий сухожилок, який огинає позаду бічну кісточку і прямує на підошву спочатку у загальній синовіальній піхві із сухожилком короткого малогомілкового м'яза під верхнім тримачем малогомілкових м'язів, а потім під нижнім тримачем малогомілкових м'язів у борозні сухожилка довгого малогомілкового м'яза на п'ятковій кістці. На підошві сухожилок довгого малогомілкового м'яза, що розташований у власній синовіальній піхві, проходить косо вперед і гірисередньо в одноіменній борозні на нижній поверхні кубоподібної кістки.
Прикріплення: до підошвової поверхні основ І і II плеснових кісток і ириссредньої клиноподібної кістки.
У ділянці позаду бічної кісточки і кубоподібної кістки напрямок сухожилка змінюється, у його товщі є волокнистий хрящ і сесамоподібна кістка.
Функція: згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі, опускає присередній край стопи, а бічний її край піднімає, одночасно відводячи і привертаючи стопу (пронує), зміцнює поперечні і поздовжнє склепіння стопи.
Кровопостачання: малогомілкова і бічна нижня колінна артерії.
Іннервація: поверхневий малогомілковий нерв (L4-S1).
Короткий малогомілковий м'яз (т. fibularis (peroneus) brevis] плоский і двоперистий, розташований на малогомілковій кістці і прикритий довгим малогомілковим м'язом.
Початок: від нижніх двох третин бічної поверхні малогомілкової кістки аж до бічної кісточки, а також від передньої і задньої міжм'язових перегородок гомілки.
Сухожилок м'яза огинає позаду бічну кісточку, проходить вниз і вперед побічній поверхні п'яткової кістки під її малогомілковим блоком у загальній синовіальній піхві із сухожилком довгого малогомілкового м'яза (попереду нього) під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м'язів.
Прикріплення: до горбистості V плеснової кістки.
Функція: згинає стопу в надп'ятково-гомілковому суглобі і піднімає її бічний край, одночасно відводячи і привертаючи (пронуючи) стопу.
Кровопостачання: малогомілкова артерія.
Іннервація: поверхневий малогомілковий нерв (L4-S1).
М'язи стопи
Приводять в рух пальці стопи, окрім деяких м'язів гомілки також власні м'язи, що розташовані на тильній і підошвовій поверхнях стопи. На тильній поверхні стопи розміщені два м'язи: короткий м'яз-розгинач пальців і короткий м'яз-розгинач великого пальця. На підошві розташовується 19 коротких м'язів. Це м'язи - згиначі великого та інших пальців, привідні і відвідні м'язи великого пальця та мізинця, червоподібні та міжкісткові м'язи тощо. За функцією ці м'язи дещо подібні до м'язів кисті. Підошвові м'язи виконують ще одну дуже важливу функцію - зміцнюють склепіння стопи.
М'язи тилу стопи
М'язи тилу стоїш (рис. 162) розташовані під тильною фасцією і під сухожилками довгих м'язів-розгиначів пальців.
Короткий м'яз-розгинач пальців (т. extensor digitorum brevis) плоский і тонкий, має три черевця.
Початок: від тильної і бічної поверхонь передньої частини п'яткової кістки, а також від нижнього тримача м'язів-розгиначів, м'яз прямує косо вперед і присередньо по тильній поверхні стопи.
Прикріплення: на рівні середини плеснових кісток кожне черевце переходить у тонкий сухожилок, які прямують до II-IV пальців і приєднуються збоку
Рис. 162 Сухожилки м'язів-розгиначів і м'язи тилу правої стопи
до відповідного сухожилка довгого м'яза-розгинача пальців, а потім разом з ним прикріплюються до основ середньої і кінцевої фаланги II-IV пальців. До мізинця відходить окремий сухожилок від третього малогомілкового м'яза, або від сухожилка короткого м'яза-розгинача пальців, що йде до IV пальця.
Функція: розгинає II-V пальці стопи (разом із довгим м'язом-розгиначем пальців) і дещо відводить їх.
Кровопостачання: бічна заплеснова артерія, про- низні гілки малогомілкової артерії.
Іннервація: глибокий малогомілковий нерв (L.-S.).
Короткий м'яз-розпінач великого пальця (т. extensor hallucis brevis) плоский, має веретеноподібне черевце, розміщений присередньо від короткого м'яза-розгинача пальців.
Початок: від верхньої бічної поверхонь передньої частини п'яткової кістки, прямує косо вперед і присередньо, переходить на рівні 1 заплеснової кістки у довгий тонкий сухожилок.
Прикріплення: до тильної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця.
Функція: розгинає великий палець стопи.
Кровопостачання: тильна артерія стопи.
Іннервація: глибокий малогомілковий HepB(L4-S.).
М'язи підошви стопи
М'язи, що розташовані на підошвовій поверхні стопи, поділяють натри групи: присередню, бічну і середню (рис. 163, 164). М'язи присередньої групи приводять у рух великий палець стопи. До цієї групи належать три м'язи: відвідний м'яз великого пальця, короткий м'яз-згинач великого пальця і привідний м'яз великого пальця. До бічної групи входять також три м'язи, які приводять у рух мізинець: відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. М'язи середньої групи, що розташовані між присередніми і бічними м'язами, діють на пальці стопи переважно як згиначі. До середньої групи належать 13 м'язів. Це короткий м'яз-згинач пальців, квадратний м'яз підошви, 4 червоподібні м'язи, 3 підошвові міжкісткові м'язи і 4 тильні міжкісткові м'язи.
Присередня група м'язів підошви
Відвідний м'яз великого пальця (т. abductor hallucis) відносно великий, плоский і двоперистий, розташований поверхнево вздовж присереднього краю стопи. Він прикриває місця прикріплення переднього і заднього великогомілкових м'язів.
Початок: від присередньої поверхні п'яткового горба, підошвової поверхні човноподібної кістки, тримача м'язів-згиначів і підошвового апоневрозу.
Прикріплення: сухожилок відвідного м'яза великого пальця з'єднується із сухожилком короткого м'яза-згинача великого пальця і прикріплюється до присередньої поверхні основи проксимальної
Рис. 163 М'язи правої стопи (підошвова поверхня) фаланги та гірисередньої сесамоподібної кістки великого пальця
Функція: відводить великий палець стопи в присередпьому напрямку.
Кровопостачання: присередня підошвова артерія.
Іннервація: присередній підошвовий нерв (Ц-S,).
Короткий м'яз-згинач великого пальця (т. flexor hallucis brevis) плоский, його черевце утворює дві головки - присередшо і бічну (caput mediale et caput laterale), кожна з них має свій сухожилок для прикріплення. Присередньо цей м'яз зрощений з відвідним м'язом великого пальця, а збоку - з привідним м'язом великого пальця.
Початок: від присередньої частини пі дотікшої поверхні човноподібної кістки і присередньої клиноподібної кістки, від довгої підошвової зв'язки і сухожилка заднього великогомілкового м'яза.
Прикріплення: присередня головка - до присередньої сесамоподібної кістки і присередньої частини підошвової поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця, бічна головка - до бічної сесамоподібної кістки і бічної частини підошвової поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця. Між цими двома головками проходить сухожилок довгого м'яза-згинача великого пальця.
Функція: згинає проксимальну фалангу великого пальця стопи.
Кровопостачання: присередня підошвова артерія, гілки глибокої підошвової дуги.
Іннервація: бічна головка - бічний підошвовий нерв (S1-S2); присередня головка - присередній підошвовий нерв (L5-S1).
Привідний м'яз великого пальця (т. adductor hallucis) має дві головки: товстішу косу головку (caput obliquum) і поперечну головку (caput transversum). М'яз розташовується безпосередньо на нідошвовій поверхні плеснових кісток і на підошвових міжкісткових м'язах. Знизу м'яз прикритий сухожилками довгого і короткого м'язів-згиначів пальців, а також червоподібними м'язами.
Початок: коса головка, що прямує вперед і присередньо, від підошвової поверхні кубоподібної і бічної клиноподібної кісток, основ II-ІV плеснових кісток і довгої підошвової зв'язки; поперечна головка, що прямує присередньо, окремими пучками від підо
Рис. 164 Глибокі м'язи підошви правої стопи
швової поверхні капсул II-V плесно-фалангових суглобів, глибоких поперечних плеснових зв'язок і дистальних кінців II-V плеснових кісток.
Прикріплення: сухожилки обох головок об'єднуються і прикріплюються до бічної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця і бічної сесамоподібної кістки.
Функція: приводить і дещо згинає великий палець стопи.
Кровопостачання: гілки глибокої підошвової дуги, підошвові плеснові артерії.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1-S2).
Бічна група м'язів підошви
Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) вузький, веретеноподібний, розташований вздовж бічного краю стопи над підошвовим апоневрозом, прикриває короткий м'яз-згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця.
Початок: від підошвової поверхні бічного і при- середнього відростків п'яткового горба, горбистості V плеснової кістки і підошвового апоневрозу.
Прикріплення: до бічної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця.
Функція: відводить і згинає проксимальну фалангу мізинця.
Кровопостачання: бічна підошвова артерія.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1-S2).
Короткий м'яз-згинач мізинця (т. flexor digiti minimi brevis) тонкий, розташований присередньо від відвідного м'яза мізинця, частково прикритий цим м'язом і підошвовим апоневрозом.
Початок: від підошвової поверхні основи V плеснової кістки, підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м'яза і довгої зв'язки підошви.
Прикріплення: до основи підошвової поверхні проксимальної фаланги мізинця.
Функція: згинає проксимальну фалангу мізинця.
Кровопостачання: бічна підошвова артерія.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1-S2).
Протиставний м'яз мізинця (т. opponens digiti minimi) тонкий, часто відсутній. Розташований на підошвовій поверхні V плеснової кістки збоку від короткого м'яза-згинача мізинця, прикритий відвідним м'язом мізинця.
Початок: від довгої зв'язки підошви і підошвової піхви сухожилка довгого малогомілкового м'яза.
Прикріплення: до бічного краю V плеснової кістки.
Функція: протиставляє мізинець великому пальцю стопи, бере участь у зміцненні бічного поздовжнього склепіння стопи.
Кровопостачання: бічна підошвова артерія.
Іннервація: бічний нідошвовий нерв (S1-S2).
Середня група м'язів підошви
Короткий м'яз-згинач пальців (т. flexor digitorum brevis) плоский, залягає поверхнево безпосередньо над підошвовим апоневрозом, між відвідним м'язом мізинця і відвідним м'язом великого пальця. Над коротким м'язом-згиначем пальців залягають квадратний м'яз підошви, сухожилки довгого м'яза-згинача пальців, а також червоподібні м'язи.
Початок: коротким товстим сухожилком від підошвової поверхні п'яткового горба в ділянці його присереднього відростка і підошвового апоневрозу.
Прикріплення: плоске м'язове черевце на середині стопи переходить у чотири сухожилки, кожен з яких па рівні проксимальної фаланги розділяється на дві ніжки, що прикріплюються з обох боків до підошвових поверхонь середніх фаланг II-V пальців. Частина сухожилкових пучків вплітається у волокнисті піхви пальців стопи. Між ніжками сухожилків короткого м'яза-згинача пальців проходять відповідні сухожилки довгого м'яза-згииача пальців.
Функція: згинає середні фаланги II-V пальців, зміцнює поздовжнє склепіння стопи, вкорочуючи стопу.
Кровопостачатія: присередня і бічна підошвові артерії.
Іннервація: присередиій підошвовий нерв (L5-S1).
Квадратний м'яз підошви (т. quadratus plantae), який ще називають додатковим м'язом-згиначем (т. flexor accessorius), плоский, розташований глибше над коротким м'язом-згиначем пальців, має присередню і бічну головки, що з'єднуються в загальне черевце.
Початок:двома головками відповідно відбійного і присереднього боків підошвової поверхні задньої частини п'яткової кістки, а також від довгої підошвової зв'язки.
Прикріплення: вздовж до бічного краю сухожилків довгого м'яза-згинача пальців, біля місця його поділу на окремі сухожилки.
Функція: згинає кінцеві фаланги II-V пальців стопи; регулює дію довгого м'яза-згинача пальців, відтягуючи його сухожилок убік, змінює напрямок його тяги.
Кровопостачання: бічна підошвова артерія.
Іннервація:бічний підошвовий нерв (S1-S2).
Червоподібні м'язи (тт. lumbricales) представлені чотирма тонкими, веретеноподібними м'язами, що розташовані між сухожилками довгого м'яза- згинача пальців.
Початок: присередиій червоподібний м'яз починається одною головкою від присереднього краю сухожилка довгого м'яза-згинача пальців, що прямує до II пальця, а інші три м'язи починаються двома головками від суміжних двох сухожилків довгого м'яза-згинача 11-V пальців.
Прикріплення: кожен червоподібний м'яз направляється вперед і присередньо, продовжується в тонкий сухожилок, що прикріплюється до присереднього краю проксимальної фаланги 11-V пальців і вплітається в тильну фасцію відповідного пальця.
Між сухожилками червоподібних м'язів і глибокою поперечною плесновою зв'язкою розташовуються синовіальні сумки червоподібних м'язів стопи.
Функція: згинають проксимальні фаланги, одночасно розгинаючи середні і кінцеві фаланги II-V пальців, приводять II-V пальці в бік великого пальця.
Кровопостачання: присередня і бічна підошвові артерії.
Іннервація: присередиій і бічний підошвові нерви (L5-S2);
Міжкісткові м'язи (musculi interossei) тонкі, веретеноподібні, розташовані глибоко в міжплеснових проміжках на їх підошвовій частині - підошвові міжкісткові м'язи, а також на тильній частині - тильні міжкісткові м'язи. Якщо на кисті міжкісткові м'язи згруповані з боків від III пальця, то на стопі вони розташовані з обох боків від II пальця. Це пов'язано з опорною функцією стопи.
До підошвових міжкісткових м'язів (тт. interossei plantares) належать три м'язи, що розташовані в проміжках між II і ІII, III і IV, IV і V плесновими кістками.
Початок: кожний з цих м'язів починається від присередньої поверхні III, IV і V плеснових кісток і довгої підошвової зв'язки.
Прикріплення: до присередньої поверхні основи проксимальної фаланги III, IV, V пальців. Частина сухожилкових пучків переходить присередньо на тильну поверхню проксимальної фаланги і вплітається в тильну фасцію відповідного пальця.
Функція: приводять III, IV, V пальці до II пальця, згинають їх проксимальні фаланги, одночасно розгинаючи середні і кінцеві фаланги.
Кровопостачання: гілки глибокої підошвової дуги, підошвові плеснові артерії.
Іннервація: бічний підошвовий нерв (S1-S2).
До тильних міжкісткових м'язів (тт. interossei dorsales) належать чотири короткі двоголові м'язи, які розташовані в міжплеснових проміжках на їх тильних частинах.
Початок: кожен м'яз починається двома головками від суміжних поверхонь двох сусідніх плеснових кісток - І і II, І і III, III і IV, IV і V.
Прикріплення: сухожилок кожного м'яза прикріплюється до основи проксимальної фаланга II-IV пальців, а частина їх пучків - до відповідного сухожилка довгого м'яза-розганача пальців;зокрема, перший тильний міжкістковий м'яз прикріплюється до приссрсд- иьої поверхні основи проксимальної фаланга II пальця, а три інші м'язи - відповідно до бічної поверхні основи проксимальної фаланга II, ІН, IV пальців.
Функція: перший тильний міжкістковий м'яз приводить II палець присередньо (до великого пальця). Інші три м'язи відводять відповідно II, III, IV пальці вбік, наближаючи їх до мізинця, а також ці м'язи згинають проксимальні фаланга II-IV пальців та розгинають їх середні і кінцеві фаланга.
Кровопостачання: гілки глибокої підошвової дуги, шдошвові плеснові артерії.
Іннервація: бічний підошвовнй нерв (S1-S2).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Будова, призначення та місцезнаходження одношарового, багатошарового, залозистого, війчастого епітелію. Види та структура сполучних і м'язових тканин, їх функції. Основні складові нервової тканини, її роль у зв'язку організму з навколишнім середовищем.
презентация [2,8 M], добавлен 01.10.2012Сиги як одна з найважчих для систематики груп риб, їх види і відмінні особливості, промислове значення. Специфіка та часові рамки розмноження даної групи риб. Ареал і спосіб життя деяких видів: свальок, уссурійський, сиг звичайний великий і малий, пиж‘ян.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.10.2010Характеристика річки Десна. Риби серед хребетних, види промислового значення. Особливості складу риб, що мешкають у Дісні, розповсюдження найбільш поширенних видів. Дані про чисельність виловленої риби. Значення риб у житті людини і в господарстві.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010Сутність та сучасні погляди на природній відбір як головний рушійний чинник еволюції живих організмів. Основний закон спадкування, поняття і значення кросинговеру та мутацій. Особливості та види форм природного добору, напрямки еволюційного процесу.
реферат [30,9 K], добавлен 04.09.2010Розташування грибів роду та ознаки, покладені в основу систематики. Морфологічні особливості вегетативних та репродуктивних стадій. Біологічні особливості основних видів роду. Джерела інфекції та шляхи їх розповсюдження. Механізми мінливості патогенів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 16.03.2014Екологічні групи рослин за вимогами до води, світла, ґрунту та способом живлення. Структура і компоненти рослинної та тваринної клітини. Будова, види, основні функції їх тканин. Системи органів тварин і рослин. Типи їх розмноження. Засоби охорони природи.
курсовая работа [860,8 K], добавлен 28.12.2014Поняття та характеристика типів водних макрофітів, їх властивості та біологічні особливості. Макрофіти як індикатори екологічного стану водойми, значення гідроекологічної флори в самоочищенні водойм. Опис окремих рідкісних та типових видів макрофітів.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.09.2010Зовнішній вигляд, природнє поширення, видове різноманіття і фізіономічні типи ялинових, соснових, модринових, туєвих і тисових груп. Характеристика композиційних елементів для створення поодиноких і алейних посадок, розріджених груп у парках і лісопарках.
реферат [1,4 M], добавлен 01.11.2012Місця поширення, історичне значення та біологічні особливості ефіроолійних культур, їх значення для людини. Загальна характеристика ефіроолійних рослин як кормових культур, а також основні шляхи їх використання в якості лікарської та харчової сировини.
курсовая работа [753,2 K], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика, біологія лишайників. Спостереження за лишайниками та їх екологічне значення. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Опис та характеристика цетрарії ісландська. Значення грибів і лишайників у природі і житті людини.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 21.09.2010Здатність людини сприймати запахи речовин за допомогою нюхових рецепторів, їх будова та кількість. Процес формування відчуття запаху. Значення аналізатора нюху в житті людини, місце його розташування. Периферичний та центральний відділи нюхового мозку.
презентация [3,9 M], добавлен 12.11.2011Клас плазуни або рептилії: поведінка, спосіб життя, размноження та значення в природі. Види плазунів, занесені до міжнародної Червоної Книги та до Червоної Книги України, їх характеристика. Закони, за якими зберігаються занесені до Червоної книги види.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 13.06.2009Характер зміни вмісту нітратів у фотоперіодичному циклі у листках довгоденних і короткоденних рослин за сприятливих фотоперіодичних умов. Фотохімічна активність хлоропластів, вміст никотинамидадениндинуклеотидфосфату у рослин різних фотоперіодичних груп.
автореферат [47,7 K], добавлен 11.04.2009Особливості біології, морфологія, хімічний склад, репродукція вірусів. Поняття про бактеріофагів, їх характеристика. Антигенні властивості фагів, особливості, специфіка їх взаємодії з бактеріями. Культивування, практичне значення вірусів та бактеріофагів.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.09.2010Підродини бобових: Цезальпінієві, Мімозові і Бобові, або Метеликові, їх особливості. Види представників родини Бобові за морфологічною будовою листка, їх використання з лікувальною метою. Застосування бобових у фітодизайні та озелененні територій.
курсовая работа [10,2 M], добавлен 21.09.2010Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010Історія дослідження покривів земноводних. Порівняльно-анатомічне дослідження щільності інфраепідермальних капілярів у шкірі земноводних різних екологічних груп в залежності від місця їх проживання. Еколого-морфологічний аналіз досліджуваних видів.
научная работа [2,8 M], добавлен 12.03.2012Сутність неоламаркизму і теорії природного добору в працях В.О. Ковалевського. Напрями палеонтологічних досліджень: роботи з викопними копитними, анадаптивна та адаптивна редукція скелету кінцівок. Філогенетичні відношення і природна класифікація тварин.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 21.09.2010Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.
курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013Поняття та відмінні особливості біосфери, чисельність різних груп організмів в ній. Структура і розподіл життя у біосфері, три групи життєзабезпечуючих факторів. Геохімічна робота живої речовини та її властивості. Функції живої речовини в біосфері.
реферат [452,7 K], добавлен 22.11.2010
