Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Виявлення негативних тенденцій в стані здоров’я дитячого населення внаслідок несприятливого впливу чинників навколишнього середовища. Встановлення зв’язку між сумарним індексом забруднення довкілля та захворюваністю дітей сільських районів регіону.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	русский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	3,4 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

На правах рукопису

УДК 613(1-22)(477-51):502:616-053.2

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров`я дитячого населення чернігівського аграрного регіону України

Пономаренко Наталія Петрівна

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Науковий керівник: Коршун Марія Михайлівна,

доктор медичних наук, професор

Київ - 2016

Зміст

Вступ
Розділ 1. Гігієнічні аспекти впливу сучасного стану довкілля на здоров`я населення (аналітичний огляд літератури)
1.1 Сучасний стан здоров`я населення в Україні та світі
1.2 Роль наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у формуванні рівнів здоров`я дітей в умовах сьогодення
1.3 Негативні тенденції в стані здоров`я дитячого населення внаслідок несприятливого впливу чинників навколишнього середовища
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Програма, об`єкти та методи дослідження
2.1 Матеріали та методи вивчення стану довкілля та здоров`я дитячого контингенту Чернігівщини
2.2 Методи математико-статистичної обробки матеріалів досліджень
Розділ 3. Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища в районах Чернігівської області за період 2001-2012 років
3.1 Оцінка якості господарсько-питного водопостачання
3.2 Радіоекологічна ситуація на Чернігівщині у віддалений період після Чорнобильської катастрофи
3.3 Аналіз забруднення об`єктів довкілля в районах Чернігівщини
Висновки до розділу 3
Розділ 4. Аналіз стану здоров`я дитячого населення районів Чернігівської області за період 2001-2012 років
4.1 Оцінка динаміки первинної та загальної захворюваності
4.2 Структура захворюваності та поширеності хвороб
4.3 Динаміка первинної та загальної захворюваності дитячого населення за окремими класами хвороб
4.4 Динаміка перинатальної смертності, мертвонароджуваності та смертності дітей до одного року в Чернігівській області
Висновки до розділу 4
Розділ 5. Результати вивчення впливу стану навколишнього середовища на захворюваність та смертність дитячого населення в районах Чернігівської області
5.1 Визначення факторів довкілля, що впливають на стан здоров`я
5.2 Гігієнічна оцінка відтермінованого в часі ефекту впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров`я дітей
Висновки до розділу 5
Розділ 6. Узагальнення результатів дослідження
Висновки
Список використаних джерел
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
Додаток Д
Додаток Е
Додаток Ж
Додаток К
Додаток Л
Додаток М
Додаток Н
Перелік умовних позначень

ВЗН	- втрати здоров`я населення
ВІЛ	- вірус імунодефіциту людини
ВООЗ	- Всесвітня організація охорони здоров'я
ГН	- гігієнічні нормативи
ДР	- допустимі рівні
ДСанПіН	- державні санітарні норми та правила
І	- індекс сумарного забруднення
І_бак	- індекс сумарного бактеріального і гельмінтного забруднення
І_хім	- індекс сумарного хімічного забруднення
ІЗВ	- індекс забрудненості води
ІЗВ_бак	- індекс бактеріальної забрудненості води
ІЗВ_хім	- індекс хімічної забрудненості води
МКХ	- міжнародна класифікація хвороб
МОЗ України	- Міністерство охорони здоров`я України
НДР	- науково-дослідна робота
НРБУ	- норми радіаційної безпеки України
ООН	- Організація об'єднаних націй
СНІД	- синдром набутого імунодефіциту
Т_пр	- темп приросту
Т_р	- темп росту
ФЗН	- фонд здоров`я населення
ЦНС	- центральна нервова система
ЧАЕС	- Чорнобильська атомна електростанція
Cs¹³⁷	- цезій-137
F	- критерій Фішера
?I	- середній абсолютний приріст
M	- середнє значення
m	- стандартна похибка
max	- максимальне значення
min	- мінімальне значення
n	- кількість спостережень
p	- імовірність
r	- коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
r_s	- коефіцієнт рангової кореляції Спірмена
Sr⁹⁰	- стронцій-90
t	- критерій Ст`юдента
?t	- лаг, кількість років
д	- середнє квадратичне відхилення

Вступ

Актуальність теми. Загальновідомий факт, що медико-демографічні показники в Україні мають несприятливі тенденції: спостерігається зниження народжуваності та зростання смертності, високий показник малюкової та материнської смертності, інвалідності, захворюваності населення, у тому числі дитячого контингенту [14, 26, 33, 56, 66, 166].

В умовах сьогодення одним із пріоритетних напрямків гігієни залишається вивчення впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров`я дітей, як найбільш соціально значущої верстви населення [10, 63, 87, 123, 136, 139, 175, 183].

Установлено, що показники здоров`я на 20-21 % залежать від забруднення довкілля. Питома вага впливу екологічних чинників на рівні захворюваності дітей різними нозологічними формами знаходиться в межах від 15,3 % до 57,4 % у залежності від патології та умов проживання [122]. Особливості дитячого організму обумовлюють його чутливість до дії факторів навколишнього середовища, що спричиняє підвищений ризик виникнення екологічно обумовлених порушень стану здоров`я [9, 12, 190].

Результати численних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців свідчать про негативний вплив забрудненого атмосферного повітря [44, 68, 69, 163, 185], питної води та харчових продуктів [37, 77, 127, 154, 162], ґрунту [5, 32] на показники громадського здоров`я. Екологічне благополуччя нашої держави, і, як наслідок, стан здоров`я дитячого населення, були значно погіршені в результаті Чорнобильської катастрофи [6, 20, 21].

На сьогодні одним із першочергових завдань практичної діяльності в галузі охорони здоров'я населення України є проведення соціально-гігієнічного моніторингу, одним із напрямків якого є вивчення причинно-наслідкового зв`язку в системі «навколишнє середовище - здоров`я людини» [138, 157, 161]. Розробка та впровадження методик оцінки зазначеного взаємозв'язку на регіональному рівні залишається актуальним питанням профілактичної медицини.

Слід зауважити, що вивчення негативного впливу чинників довкілля на формування показників здоров`я населення, в основному, проводиться на прикладі міст та регіонів з розвиненою промисловістю [7, 41, 70]. Дослідження включають у себе гігієнічну оцінку стану забруднення переважно окремих об`єктів навколишнього середовища з подальшим аналізом їх частки у виникненні певних нозологій. До того ж вивчення впливу факторів довкілля на формування рівня здоров`я найчастіше проводять на підставі оцінки наявних рівнів забруднення та показників здоров`я, не враховуючи часовий компонент хронічного впливу шкідливих чинників у малих дозах, тобто той факт, що погіршення здоров`я може відбуватися не одразу, а через певний проміжок часу. Значно рідше вивчається рівень здоров`я дитячого контингенту у взаємозв`язку з забрудненням навколишнього середовища аграрних, сільських регіонів, де екологічний стан не вважається складним [3, 60, 156]. Саме до таких територій відноситься Чернігівська область України, яка є типовим аграрним регіоном півночі України.

Актуальність проблеми, що розглядається, для Чернігівщини зумовлена тим, що вона, поряд з індустріальними східними регіонами нашої країни, зазнала основного удару депопуляційних процесів і потрапляє в п'ятірку регіонів з особливо складною демографічною ситуацією [47]. Зокрема, у 2010 році природній приріст населення Чернігівської області склав мінус 10,5 осіб на 1000 мешканців, тоді як в Україні в цілому - мінус 4,4 особи. Негативна ситуація на Чернігівщині зумовлена як нижчою, ніж у середньому в Україні, народжуваністю (9,1 проти 10,8 на 1000 осіб), так і вищою смертністю (19,6 проти 15,2 на 1000 осіб). Загалом за 15-річний період (1995-2010 рр.) чисельність населення Чернігівської області скоротилась на 20 %, що є найбільшими в Україні втратами у відносних одиницях [47].

Чернігівщина зазнала значного радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відразу після катастрофи площа території області, що була забруднена цезієм-137 понад 4 кБк/м², становила 79,6 %, стронцієм-90 понад 2 кБк/м² - 49,2 % [46]. До зон радіоактивного забруднення було віднесено 264 населені пункти семи районів Чернігівської області [126].

Захворюваність дитячого населення Чернігівщини залишається вищою, ніж в Україні в цілому. Так, за даними центру медичної статистики МОЗ України у 2012 р. рівні первинної та загальної захворюваності дітей віком 0-14 років у Чернігівській області перевищували загальнодержавні показники на 8,9 % і 14,6 % відповідно.

Необхідність гігієнічної оцінки взаємозв'язків у системі «навколишнє середовище - здоров`я дитячого населення» сільських районів Чернігівщини з урахуванням відтермінованості ефектів впливу чинників довкілля для обґрунтування комплексу профілактичних заходів обумовила актуальність нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом ініціативно-пошукової НДР кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Закономірності формування стану здоров`я сільського дитячого населення Чернігівської області під впливом чинників навколишнього середовища», номер державної реєстрації 0115U000012.

Мета дослідження: наукове обґрунтування заходів профілактики шкідливого впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону на основі гігієнічної оцінки та встановлення взаємозв'язків у системі «довкілля - здоров'я».

Завдання дослідження:

1. Систематизувати та узагальнити інформацію щодо сучасного стану проблеми вивчення впливу шкідливих чинників навколишнього середовища на здоров'я дитячого населення.

2. Дати інтегральну гігієнічну оцінку стану навколишнього середовища в районах Чернігівської області з урахуванням якості питної води, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини та ґрунту.

3. Провести оцінку здоров'я дитячого населення сільських районів Чернігівщини на підставі аналізу рівнів та динаміки показників первинної та загальної захворюваності, мертвонароджуваності та малюкової смертності.

4. Встановити взаємозв'язки в системі «довкілля - здоров'я дитячого населення» та визначити території підвищеного ризику.

5. Визначити провідні чинники навколишнього середовища, які впливають на стан здоров'я сільського дитячого населення Чернігівщини, у тому числі з урахуванням відтермінованості ефектів їх впливу.

6. Науково обґрунтувати заходи профілактики несприятливого впливу чинників довкілля на стан здоров'я дитячого населення сільської місцевості Чернігівського аграрного регіону.

Об`єкт дослідження - вплив шкідливих чинників навколишнього середовища на стан здоров'я дитячого населення аграрного регіону.

Предмет дослідження - забруднення питної води, атмосферного повітря, харчових продуктів та ґрунту; рівні та динаміка показників захворюваності дитячого населення, мертвонароджуваності, малюкової смертності в сільських районах Чернігівської області; зв'язок між станом довкілля та рівнем показників здоров'я.

Методи дослідження: епідеміологічний метод вивчення впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров'я населення із застосуванням поздовжнього непаралельного санітарно-статистичного дослідження, медико-картографічний, статистичні методи (варіаційна статистика, дисперсійний, регресійний, кореляційний та крос-кореляційний аналізи).

Наукова новизна дослідження. У результаті проведеного дослідження вперше:

? розраховано показник сумарного забруднення довкілля (І) в сільських районах Чернігівської області, який інтегрально характеризує санітарну доброякісність та епідемічну безпечність питної води, харчових продуктів і продовольчої сировини, атмосферного повітря та ґрунту, за яким здійснено розподіл територій на 3 групи - дуже забруднені, забруднені та мало забруднені;

? розраховано індекс забрудненості води при централізованому та децентралізованому водопостачанні та проведено ранжування районів Чернігівщини за його значенням;

? проведено ранжування районних територій Чернігівської області за рівнями та динамікою показників первинної й загальної захворюваності дітей віком 0-14 років, мертвонароджуваності, перинатальної смертності, неонатальної, постнеонатальної, малюкової смертності;

? визначено території підвищеного ризику впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону;

? встановлено взаємозв'язки між вивченими показниками здоров'я підростаючого покоління Чернігівщини та показниками, що характеризують забруднення питної води, харчових продуктів і продовольчої сировини, атмосферного повітря та ґрунту з урахуванням відтермінованого в часі ефекту впливу чинників довкілля на здоров`я;

? визначено провідні чинники навколишнього середовища, що впливають на здоров'я дітей у сільських районах Чернігівської області, у тому числі з урахуванням відтермінованості ефектів їх впливу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в:

? обґрунтуванні заходів профілактики несприятливого впливу чинників довкілля на стан здоров'я сільського дитячого населення Чернігівської аграрного регіону;

? апробації та запровадженні на галузевому та регіональному рівнях методики визначення відтермінованого в часі ефекту впливу чинників навколишнього середовища на здоров`я населення;

? доповненні методики оцінки забруднення довкілля на основі даних соціально-гігієнічного моніторингу розрахунком показників сумарного хімічного, сумарного бактеріального та гельмінтного забруднення з наступним визначенням їх зв'язку з показниками популяційного здоров`я та встановленням тих чинників, що спричиняють порушення здоров`я через певний проміжок часу їх впливу.

Пропозиції щодо обґрунтованих профілактичних заходів було враховано при створенні «Програми соціально-гігієнічного моніторингу в Чернігівській області», яка затверджена в чинному порядку та погоджена з Головою обласної державної адміністрації (10.02.2016) та Головою Держсанепідслужби України (26.02.2016).

За матеріалами досліджень укладено та видано інформаційні листи: «Використання даних офіційної медичної статистики для встановлення зв`язків між рівнями забруднення довкілля та захворюваністю дитячого населення на прикладі Чернігівської області» (№ 320-2015), «Гігієнічна оцінка відтермінованого впливу забруднення довкілля на стан здоров`я населення» (№ 321-2015).

Авторські пропозиції впроваджено у практику роботи відділів соціально-гігієнічного моніторингу Головних управлінь Держсанепідслужби у Чернігівській, Львівській, Житомирській областях (акти впровадження від 15 і 16 січня 2016 року). Матеріали досліджень використовуються в роботі спеціалістів, які здійснюють соціально-гігієнічний моніторинг на регіональному рівні, що дозволяє вирішити актуальні питання профілактики погіршення здоров'я населення України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено інформаційний пошук та виконано аналітичний огляд літератури за темою дисертації; зібрано й узагальнено матеріали, у тому числі архівні, офіційної медичної статистики та інших інформаційних джерел щодо факторів навколишнього середовища, малюкової смертності та захворюваності дитячого населення в сільських районах Чернігівської області; проведено гігієнічну оцінку стану об`єктів довкілля та показників здоров`я дитячого населення, визначено території підвищеного ризику та провідні чинники навколишнього середовища, що формують здоров'я дітей Чернігівського аграрного регіону України Автор висловлює щиру подяку завідувачу кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків НМУ імені О.О. Богомольця, д.мед.н., професору С.І. Гаркавому та завідувачу відділом медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», д.біол.н., професору Ю.М. Антомонову за консультативну допомогу при виконанні окремих фрагментів роботи..

Основний напрямок дисертаційного дослідження, його тему, мету та завдання автором визначено спільно з науковим керівником д.мед.н., проф. М.М. Коршун.

Ідею виявлення відтермінованого в часі ефекту впливу чинників довкілля на стан здоров`я населення сформульовано у співпраці з завідувачем відділу медичної інформатики ДУ «Інститут громадського здоров`я імені О.М. Марзєєва НАМН України», д.біол.н., проф. Антомоновим М.Ю¹.

Статистичну обробку матеріалів, аналіз та узагальнення отриманих результатів, обґрунтування висновків, написання розділів роботи здійснено дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено та обговорено на міжнародному та державному рівнях: дистанційній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Инновации в медицине и фармации - 2014» (Минск, 2014 г.), Пленуме Научного совета Российской Федерации по экологии человека и гигиене окружающей среды «Комплексное воздействие факторов окружающей среды и образа жизни на здоровье населения: диагностика, коррекция, профилактика» (Москва, 2014 г.), науково-практичній конференції «Трансфер новітніх технологій в практику охорони здоров`я України», проведеної в рамках 24-ї Міжнародної медичної виставки «Охорона здоров`я - 2015» (Київ, 2015 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна медицина - актуальні питання» (Одеса, 2015 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 наукових праць. Серед них - 10 статей у фахових виданнях, з яких 7 - у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, та 10 тез доповідей на конференціях, з'їздах і конгресах, з яких 5 самостійні. Матеріали дисертації відображені у 2 інформаційних листах.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, які включають огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновків, списку використаних джерел із 194 найменувань, у тому числі 20 іноземних, 10 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 255 сторінок комп'ютерного тексту, який містить 129 сторінок основного змісту. Цифрові дані подано у 27 таблицях, проілюстровано в 16 рисунках.

Розділ 1. Гігієнічні аспекти впливу сучасного стану довкілля на здоров`я населення (аналітичний огляд літератури)

1.1 Сучасний стан здоров`я населення в Україні та світі

У сучасних умовах розвитку суспільства здоров'я населення є одним із найважливіших показників економіки будь-якої країни та добробуту людей.

На сьогодні Україна є однією з багатолюдних європейських країн, посідаючи за чисельністю населення п'яте місце після Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії. За даними Державної служби статистики України на початок 2013 р. чисельність населення нашої держави становила 45553 тис. осіб [166], а на 2015 р. - 42928,9 тис. осіб [174].

Відомо, що діти становлять резерв осіб репродуктивно активного віку кожної країни. У всіх регіонах України, як у містах, так і в сільській місцевості, у 2010 р. частка дитячого населення віком 0-14 років зменшилася в порівнянні з 2001 та 2006 роками і становила 14,16 % порівняно з 14,47 % у 2006 р. та 17,88 % у 2001 р. від усього населення, у т. ч. 15,78 % порівняно з 16,09 % і 19,63 % хлопчиків серед чоловіків та 12,78 % порівняно з 13,08 % та 16,35 % дівчаток серед жінок відповідно [13].

Відповідно до щорічної доповіді [174] за підсумками 2014 р. стан здоров'я населення України оцінюється як незадовільний, що пов'язано з високим рівнем загальної смертності - 14,6 на 1000 населення, який неухильно зростає (за даними Європейської бази даних «Здоров`я для всіх» вищі, ніж в Україні, стандартизовані коефіцієнти смертності реєструються тільки в Росії, Казахстані і Молдові); низькими рівнями очікуваної тривалості життя - 66,12 року (нижче лише в Росії, Казахстані, Туркменістані) та тривалості здорового життя - 59,2 року; одним із найвищих у Європейському регіоні природним спадом населення - -3,9 на 1000 населення; відсутністю ознак подолання епідемій туберкульозу і ВІЛ/СНІДу.

За даними, наведеними в роботі [85], в 2012 р. при ранжуванні 145 держав світу за рівнем здоров`я населення на підставі трьох оцінок (%): стану здоров`я населення держави (Health Grade), загального здоров`я (Total health-score) та ризиків шкоди для здоров`я (Risk-score factors), першу десятку місць з найкращими показниками посіли переважно країни Західної Європи та Східної Азії: Сінгапур, Італія, Австралія, Швейцарія, Японія, Ізраїль, Іспанія, Нідерланди, Швеція, Німеччина. Останні десять місць за вказаними показниками зайняли виключно держави Африканського континенту. Україна отримала 99 місце за значенням показника стану здоров'я населення (25,36%), який був найнижчим серед держав Східної Європи. Відмічено, що нашій державі також притаманний найнижчий абсолютний показник загального здоров'я населення (32,27%), що є удвічі нижчим від показника сусідньої країни - Польщі (67,13%), та втричі нижчим від показника держави-лідера - Італії (94,61%) [85].

За іншими показниками здоров'я наша держава також поступається багатьом країнам Європи та світу. За рівнем середньої очікуваної тривалості життя Україна посідає передостаннє місце в Європі, що насамперед пов`язано з високим рівнем смертності населення, особливо в працездатному віці. У нашій державі, у порівнянні з країнами Європейського Союзу, середня очікувана тривалість життя серед чоловіків менша на 13 років, а серед жінок - більше ніж на 8 років [165]. Незважаючи на позитивну тенденцію рівня загального коефіцієнта смертності в період 2008-2012 рр., за підсумками 2012 р. даний показник був одним із найвищих у Європі. Кількість померлих в Україні становила 663,1 тис. осіб, що лише на 1,5 тис. осіб менше, ніж у 2011 р. У містах абсолютне число померлих у 2012 р. порівняно з попереднім роком навіть дещо зросло. У цілому за вказаний п'ятирічний період кількість померлих в Україні зменшилася на 91,3 тис. осіб (у містах - на 51,1 тис. осіб, у селах - на 40,2 тис. осіб) [166].

В умовах політичних, соціальних, економічних реформувань сьогодення в Україні актуальною проблемою залишається збереження та покращення здоров`я дитячого населення. Зрозуміло, що здоров`я кожної людини формується з дитячих років [177]. Діти - головний трудовий та інтелектуальний ресурс кожної країни, разом із тим є найбільш незахищеним прошарком населення.

Захворюваність (первинна захворюваність) та поширеність хвороб (загальна захворюваність) є одними з основних показників стану здоров`я населення, у тому числі дитячого.

На сьогодні в Європі та США різко збільшується кількість випадків дитячого діабету, 20% американських дітей мають атеросклеротичні бляшки в коронарних судинах, у Росії лише 12 % школярів та 5 % молоді можна віднести до когорти здорових, зростає кількість хронічних депресій та синдрому хронічної втомлюваності населення у світі, стрімко росте кількість ВІЛ-інфікованих і хворих СНІДом [89]. Якщо на початок XX століття переважали інфекційні та гострі захворювання, то в кінці століття лідируючі місця посіли хронічні та системні порушення здоров`я, які все більше «молодіють» [89].

За даними ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» систематичний аналіз стану здоров`я дитячого населення України засвідчив, що, незважаючи на позитивну динаміку, у період 2009-2013 рр. рівні первинної та загальної захворюваності зазначеної групи населення залишалися високими: у 2009 р. захворюваність становила 1393,9 ‰, у 2013 р. - 1394,4 ‰, поширеність хвороб - 1938,9 ‰ та 1920,34 ‰ відповідно [56]. В 2014 р. спостерігалося подальше зниження показників первинної та загальної захворюваності, які становили 1286,07 ‰ та 1760,73 ‰ відповідно [174].

У той же час в Україні за період 2009-2013 рр. з віком дитини рівні захворюваності зменшувалися, а поширеності хвороб зростали, що обумовлено збільшенням із віком хронічної патології. Динаміка первинної та загальної захворюваності дітей різних вікових груп за вказаний період характеризувалася зниженням захворюваності дітей першого року життя (на 9,6 %), захворюваності та поширеності хвороб дітей віком 0-6 років (на 6,8 % і 7,2 % відповідно), збільшенням первинної та загальної захворюваності дітей віком 7-14 років (на 1,1 % і 1,1 % відповідно) та дітей підліткового віку (на 8,4 % та 10,2 % відповідно) [56].

Результати вивчення динаміки захворюваності за основними класами хвороб свідчать, що за п`ятирічний період 2009-2013 рр. зросли як захворюваність, так і поширеність хвороб органів дихання, ока та його придаткового апарату, вуха та соскоподібного відростка, вроджених вад, деформацій та хромосомних аномалій, хвороб системи кровообігу, новоутворень, травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників [23, 56, 120]. У той же час відбулося зменшення рівнів показників захворюваності хворобами наступних класів: крові та кровотворних органів, у т. ч. анемій, ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, органів травлення [56].

Відомо, що фактори довкілля та регіональні особливості умов проживання впливають на формування здоров`я дитини. Так, у 2013 р. рівні захворюваності дитячого населення коливалися від 979,23 ‰ у Закарпатській області до 1794,09 ‰ у м. Києві, 1634,5 ‰ у Київській області та 1537,15 ‰ у м. Севастополі; поширеності хвороб - від 1360,74 ‰ у Закарпатському регіоні до 2473,71 ‰ у м. Києві, 2410,53 ‰ у Київській та 2161,76 ‰ у Чернігівській областях [56].

За даними державної статистичної звітності у 2014 р. рівні захворюваності серед дітей перевищували загальнодержавні показники в 11 регіонах України, поширеності хвороб - у 10 областях. Зазначимо, що до когорти цих регіонів також входить Чернігівська область [174].

Відповідно до щорічного звіту про стан здоров`я населення України за період 2014 р. [174] індекс накопичення хвороб (відношення поширеності хвороб до захворюваності) серед дитячого населення віком 0-17 років в Україні в цілому становив 1,4 при коливанні його від 1,2 у Запорізькій області до 1,5 у Київській, Волинській, Донецькій, Чернівецькій та Чернігівській областях.

Комплексним показником здоров`я населення різних вікових категорій є групи здоров`я. Одним із методів розподілу дітей на групи здоров`я є розрахунок похідних індексів: фонду (ФЗН) та втрати (ВЗН) здоров'я населення [8, 51]. Фонд здоров'я населення - це соціально-економічна категорія, що характеризує сукупність здоров`я індивідуумів, які є матеріальними носіями здоров'я або нездоров'я. Найвищий показник ФЗН встановлено в західному регіоні України - 0,89, а найнижчий у східному - 0,79. Відповідно ВЗН були найвищі в східних - 0,21, а найнижчі в західних областях - 0,11. Доведено статистично достовірне зниження показників ФЗН дитячого населення України на забруднених, з екологічної точки зору, територіях, сусідніх із автошляхами, у порівнянні з умовно чистими мікрорайонами (0,86 та 0,96 відповідно, р < 0,01) [51].

За даними МОЗ України, щорічно народжується близько 10 тис. дітей зі вродженою патологією. До 20 тис. дітей щороку стають інвалідами, у т. ч. причиною інвалідності близько 5 тис. дітей є вроджені аномалії [13].

Узагалі значимість проблеми інвалідності дитинства носить загальнодержавний характер й обумовлена тим, що майже у 25 % інвалідів віком до 50 років зазначений стан здоров`я обумовлений захворюванням, перенесеним у дитинстві [173]. В Україні, за даними [173], високі рівні хронічних хвороб і поєднаної патології в дітей зумовили збільшення поширеності інвалідності з 200,2 на 10 тис. дітей у 2009 р. до 210,6 у 2013 р. Первинна інвалідність за аналогічний період зросла з 22,1 на 10 тис. дітей до 22,9. У 2014 р. спостерігалося деяке зниження рівнів як загальної (до 199,0 на 10 тис. осіб), так і первинної (до 21,4 на 10 тис. осіб) дитячої інвалідності [174]. У 2013 р., як і в попередні роки, зафіксоване коливання показника загальної інвалідності в межах від 238,6-235,2 на 10 тис. дітей віком 0-17 рр. у Рівненській, Житомирській, Хмельницькій, Чернігівській областях до менше 190,0 на 10 тис. дітей у Херсонській, Одеській областях [173].

Одним з найвідчутніших індикаторів суспільно-економічного благополуччя країни є смертність дітей до одного року [26, 104, 142, 166, 174]. Статистичний аналіз ВООЗ свідчить, що в Україні найвищі рівні малюкової смертності спостерігалися у 1993-1995 рр., а з 1997 р. зазначений показник дитячого здоров`я набув стійкої тенденції до зниження. У 2010 р. у нашій державі рівень смертності дітей до одного року становив 9,1 ‰, однак у країнах Європейського Союзу в аналогічний період смертність дітей цієї вікової групи була на рівні 3,8 ‰-5,2 ‰ [26, 104]. Смертність немовлят в Україні й надалі має позитивну динаміку: у 2012 р. порівняно з 2008 р. рівень знизився на 15,0 % [166] і становив 8,4 ‰. В 2013 та 2014 рр. даний показник був на рівні 8,1 ‰ та 7,7 ‰ відповідно [174]. За даними ВООЗ у 2012 р. в Європейському регіоні малюкова смертність зафіксована на рівні 6,9 ‰. Серед 53 держав-членів Європейського регіону ВООЗ лише у Вірменії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Республіці Молдова, Румунії та Туреччині рівень вказаного показника був вищим, ніж в Україні [114].

Першочерговим завданням у галузі охорони здоров`я більшості держав світу є охорона материнства та дитинства, що відображено в стратегічних документах країн Європейського Союзу, таких як «Здоров'я-21 - здоров`я для всіх у 21-му столітті», «Здоров`я і розвиток дітей і підлітків», тощо [58, 142, 174]. За програмою «Здоров'я-21 - здоров`я для всіх у 21-му столітті» третє місце серед завдань для європейських країн посідає забезпечення більш здорового початку життя, тобто покращення рівня здоров`я новонароджених, дітей молодшого та дошкільного віку [142]. У вересні 2005 р. ВООЗ оголосила Україну пілотним регіоном для впровадження Європейської стратегії «Здоров`я і розвиток дітей і підлітків» [58, 174].

В Україні на державному рівні зазначеному питанню також приділяється увага. Результати Міжгалузевої комплексної програми «Здоров`я нації» на 2002-2011 рр. (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. № 14), за якою виконувалося 14 науково-дослідних робіт еколого-гігієнічного напрямку (45,2 %), ще раз підтвердили про необхідність спрямування наукової та практичної діяльності на профілактику захворюваності та мінімізацію впливу негативних факторів навколишнього середовища на здоров`я населення [75].

Отже, дані офіційної статистики та роботи науковців свідчать про незадовільний стан здоров`я населення в Україні, у тому числі підростаючого покоління, зокрема високі рівні первинної та загальної захворюваності дітей та підлітків, смертності немовлят. Доведено, що визначальну роль у виникненні відхилень у стані здоров`я дітей та підлітків відіграють три групи чинників: генотип популяції, спосіб життя і стан довкілля [10, 39, 174, 184, 188]. Тому вивчення взаємозв`язку між станом довкілля та здоров`я, визначення ролі певних чинників навколишнього середовища у виникненні порушень функціонування органів та систем організму й надалі залишаються актуальними завданнями сучасної гігієнічної науки та практики збереження та зміцнення громадського здоров'я.

1.2 Роль наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у формуванні рівнів здоров`я дітей в умовах сьогодення

Чорнобильська катастрофа за масштабами та впливом на оточуюче середовище та соціум стала явищем світового значення [22, 98, 168, 187]. За підрахунками різних авторів унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у навколишнє середовище було викинуто близько 200 радіоактивних ізотопів елементів у різних фазових і хімічних формах загальною активністю до 13 Ексабеккерелів (ЕБк = 10¹⁸Бк) [46], загальною масою більш 4 % від 180 тонн ядерного палива зруйнованого четвертого реактора [38]. На сьогодні основу радіологічної небезпеки складають трансуранові елементи та довгоживучі цезій-137 і стронцій-90.

В Україні через 26 років після катастрофи територія радіоактивного забруднення не змінилася й охоплює 2163 населених пункти 12 областей держави, де мешкає близько 3,7 млн осіб, із яких 2,4 млн - сільські жителі [45].

Виділяють чотири джерела формування дози опромінення населення - радіація від об'єктів оточуючого організм середовища (зовнішнє опромінення); радіація, що випромінюється при розпаді радіонуклідів, які внаслідок уживання їжі та води депоновані в тканинах організму (внутрішнє опромінення), радіація від радіонуклідів, що потрапляють у легені при вдиханні повітря (інгаляційне опромінення), радіація від адсорбованих на поверхні організму гарячих частинок («аплікаційне» опромінення). Доведено, що перші два джерела складають основну частину, причому внутрішнє опромінення за відносною біологічною ефективністю може значно перевищувати зовнішнє [38]. У післяаварійний період міграція цезію-137 та стронцію-90 в ґрунтах визначає переважаючу роль внутрішнього опромінення над зовнішнім. Це пояснюється надходженням радіонуклідів до організму з продуктами харчування внаслідок міграційних процесів у системі «ґрунт-рослина» [16].

У доступній нам літературі описані дослідження стосовно джерел внутрішнього опромінення, які засвідчують, що основним джерелом зазначеного виду опромінення населення, у тому числі дітей, що проживають у радіоактивно забрудненій місцевості, залишаються продукти харчування, споживання яких чинить негативний вплив на стан їх здоров`я. За результатами досліджень, проведених у забруднених районах Київської та Рівненської областей спеціалістами ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», установлено, що основна частина дози внутрішнього опромінення мешканців цих територій формується за рахунок споживання місцевих продуктів домашнього господарства - насамперед, молока та продуктів лісового походження - ягід і грибів, споживання яких, навіть у невеликій кількості, зумовлює високі рівні внутрішнього опромінення [19, 21, 171].

Доведено, що цезій-137, який 100 % всмоктується в шлунково-кишковому тракті, на 70-95 % є дозоутворюючим компонентом внутрішнього опромінення [46], а радіоактивно забруднені продукти формують 98-99 % дози внутрішнього опромінення людини [82]. 45 % дози внутрішнього опромінення формується внаслідок вживання молока, 30 % - дикорослих грибів та ягід, 8 % - м`яса, по 6 % - овочів і картоплі [20, 57, 111, 169]. Результати радіаційно-гігієнічного моніторингу свідчать про ще існуюче забруднення продуктів харчування, у тому числі дикорослого походження, найбільш радіоактивно забруднених районів Житомирської, Київської та Рівненської областей. В [111] зазначено, що, не дивлячись на обізнаність про забруднення продуктів луків і лісу, 23,6 % жителів радіаційно забруднених територій у зазначених регіонах постійно та 26,6 % періодично вживають дикорослі гриби, 44,9 та 29,2 % - чорницю, 33,7 та 25,8 % - суницю, 8,4 та 7,9 % - лісовий мед, 3,6 та 3,6% - лохину відповідно.

Той факт, що формування доз внутрішнього опромінення населення, що проживають на території, віднесеній до радіаційно забрудненої цезієм-137 внаслідок аварії на ЧАЕС, пов`язано в основному зі вживанням лісових ягід і грибів, підтверджують результати досліджень, проведені в період 2000-2011 рр. на території Лельчицького району Гомельської області Республіки Білорусь [145]. Станом на початок 2012 р. близько 62,33 % території лісового фонду Лельчицького лісового господарства забруднені цезієм-137: 36,3 % площі мають рівень радіації 1-2 Кі/км², 26,02 % - 2-5 Кі/км², 4,66 % - 5-15 Кі/км².

Захворюваність дітей, які мешкають у зоні тривалої дії малих доз радіації, суттєво вища, ніж серед дітей з «умовно чистих» територій. Найбільш часто виявляють хвороби щитоподібної залози, рото- і носоглотки, вегето- судинну дисфункцію та ураження кровотворної та травної систем [118, 176].

Науковцями також розглядається неспецифічний вплив радіації на організм людини як результат дезадаптації організму. У [78] доведено, що в 96,4 % дітей-мешканців радіоактивно забруднених територій, при відсутності в анамнезі специфічних скарг, виявляються порушення мікробіоценозу кишківника, як кількісного так і якісного характеру, які чіткіше виражені при наявності синдрому дисплазії сполучної тканини серця. У [79] показано, що хронічний вплив радіонуклідів у малих дозах індукує активацію вільнорадикальних процесів у клітинах із пошкодженням внутрішньоклітинних органел, зокрема мітохондрій, які є найважливішими енергоутворюючими структурами клітин, її «енергетичними станціями». При цьому вражаються нервова, імунна, кровотворна системи, скелетні та серцевий м'язи, які є найбільш енергозалежними, розвиваються мітохондріальні дисфункції.

Результати аналізу медико-статистичних даних Іванківського району Київської області, який віднесено до територій, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, свідчать, що зменшення кількості населення внаслідок незадовільного стану здоров`я відбувається втричі швидше, ніж у середньому в Київській області. У віддалений післяаварійний період провідною причиною інвалідності людей працездатного віку є хвороби системи кровообігу та онкологічні захворювання. У 30 % випадків інвалідності дитячого контингенту причиною є вроджені вади розвитку [67].

У науковій літературі розкривається питання впливу радіації на здоров`я дитячого населення через спадковий фактор. На підставі клініко-генеалогічного обстеження встановлено, що 96,2 % дітей, батьки яких у дитячому та підлітковому віці зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, мають схильність до мультифакторної патології [76].

За результатами досліджень фахівців ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» [147] у період 2000-2012 років серед усіх обстежених дітей та підлітків, що народилися від опромінених батьків, частка осіб із вродженими аномаліями сечовидільної системи, склала 68,24 %.

Науковцями доведено [6], що дія малих доз іонізуючого випромінювання на тлі гіповітамінозів Е, А, Д, В₉ та дефіциту йоду у вагітних жінок, які народилися та проживають на радіоактивно забруднених територіях, впливає на рівень вроджених вад розвитку в новонароджених.

У дітей з незлоякісною патологією щитоподібної залози, які народились від батьків, опромінених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, у кожному третьому випадку виявлені порушення вуглеводного та жирового обміну. Зазначене свідчить, що радіаційний вплив, навіть у малих дозах, призводить до суттєвих метаболічних порушень, наслідком яких є збій діяльності ендокринної системи, особливо в дитячому організмі [80]. Тиреоїдна патологія виникає внаслідок негативного впливу радіації на функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи. Кінцевим результатом зазначеного впливу через порушення секреції гормонів щитоподібної залози є формування вузлового зоба та інших проліферативних процесів [81].

Також відомо про негативний сумарний вплив хімічного та радіаційного факторів навколишнього середовища [4, 24, 83]. На прикладі районів Брянської області Російської Федерації за період 1995-2008 рр. показано переважаючий вплив комбінованого радіаційного та токсико-хімічного забруднення довкілля на первинну захворюваність злоякісними новоутвореннями в дітей віком 0-14 років [83]. Доведено, що серед дітей, які мешкають в екологічно благополучному районі з низькою щільністю радіоактивного та токсико-хімічного забруднення, кількість випадків новоутворень у 3,7 рази менша, ніж у середньому по районах області, та у 2,8 рази менша за загальноросійський показник (p < 0,001). У районі з високою щільністю радіаційного та низькою щільністю токсико-хімічного забруднення, частота злоякісних новоутворень достовірно (p < 0,05) менша, ніж у регіоні, що має комбінований радіаційно-токсичний характер забруднення довкілля. В останньому районі рівні первинної захворюваності на новоутворення в 1,7 рази перевищували загальнодержавний показник та в 1,6 рази - показник району, який характеризувався максимальним токсико-хімічний рівнем забруднення навколишнього середовища.

Про сумарну дію хімічного та радіаційного чинників на частоту вродженої патології свідчать результати досліджень, проведених науковцями за період 1999-2008 рр. у чотирьох радіоактивно забруднених регіонах України: Київській, Чернігівській, Житомирській та Волинській областях [4].

Отже, вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на стан здоров`я населення постраждалих територій залишається актуальним питанням сьогодення. Аналіз епідеміологічних досліджень свідчить, що за період 1987-2010 рр. серед постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС питома вага здорового населення зменшилася з 62,0 % до 14,1 %. За даними профілактичних оглядів 2010 р. серед постійних мешканців радіоактивно забруднених територій питома вага здорових становить лише 12,57 %. За 25 років із моменту аварії захворюваність дитячого населення України зросла в 2,5 рази в першу чергу за рахунок стрімкого зростання кістково-м`язових і серцево-судинних захворювань, хвороб органів травлення, ендокринних і дерматологічних захворювань [25].

1.3 Негативні тенденції в стані здоров`я дитячого населення внаслідок несприятливого впливу чинників навколишнього середовища

Здоров`я людини в дитячому віці є визначальною умовою її повноцінного росту та розвитку, реалізації соціальних потреб, прав та обов`язків, плідного виконання всіх життєвих функцій.

Відповідно до резолюції ООН № 38/54 від 1997 р. найвищою цінністю на Землі є здоров'я людини. Експерти ВООЗ вважають, що близько 75 % хвороб у дорослому віці виникають унаслідок погіршення умов життєдіяльності людини в період дитячих та юнацьких років [123].

Проблема охорони навколишнього середовища, забруднення якого негативно впливає на стан здоров`я, не втрачає своєї актуальності. Так, за даними ВООЗ [27], щорічно близько трьох мільйонів дітей у віці до п`яти років помирають від хвороб, пов`язаних із навколишнім середовищем. Щорічно причиною смерті близько 1,6 мільйона дітей указаної вікової категорії є гострі респіраторні інфекції. До 60 % гострих інфекцій дихальних шляхів у світі пов`язані зі станом довкілля. Гострі кишкові інфекції різного генезу забирають життя майже 1,5 мільйона дітей щорічно. Від 80 до 90 % таких випадків діареї пов`язані зі станом навколишнього середовища, зокрема забрудненою водою та порушенням санітарно-гігієнічних умов середовища життєдіяльності.

В умовах сучасного забруднення довкілля збільшується ймовірність виникнення спонтанних генних мутацій та розширюється спектр факторів, що погіршують перебіг вагітності. Визнано, що до 50 % вроджених хвороб новонароджених виникає внаслідок несприятливих впливів чинників навколишнього середовища на організм жінки під час вагітності [181, 182]. Доведено зв`язок між забрудненням атмосферного повітря формальдегідом, бензолом і вродженими вадами центральної нервової системи в дітей першого року життя, між забрудненням фенолом і вродженими вадами серця [160]. Вроджені аномалії центральної нервової системи є причиною розвитку ранньої, з важким перебігом, інвалідності. За підсумками державної служби статистики України в 2009 р. серед причин інвалідності дітей перше місце посіли вроджені вади розвитку (55,2 %), друге - хвороби нервової системи (37,9 %) [73].

Захворюваність та поширеність хвороб є одними з основних показників здоров`я, які відображають реакцію організму людини на негативний вплив чинників середовища життєдіяльності, у тому числі довкілля [10, 139, 140, 152, 174, 193]. Серед причин виникнення захворюваності дитячого контингенту за різними класами нозологій частка екологічних факторів становить від 15,3 % до 57,4 % [10]. Також визначено, що чинники довкілля в поєднанні із соціальними та медико-біологічними факторами підвищують ризик виникнення погіршення здоров`я дитячого населення на клінічному та доклінічному рівнях [10, 141]. Різноманіття антропогенних чинників негативно впливає на рівні показників стану здоров'я дитини через пригнічення імунної біоактивності організму, зниження інтелектуальної активності, порушення діяльності імунної та нейроендокринної систем [32, 61, 86, 87, 172, 180, 186]. Установлено, що збій функціонування імунної системи, яка входить у число найбільш чутливих до дії ксенобіотиків систем організму, виникає при хронічному впливі біоакумулюючих хімічних речовин у низьких дозах [61].

Результати досліджень, представлені в [10], свідчать, що вік і стать дитини обумовлюють чутливість організму до шкідливих чинників навколишнього середовища. Порівняльний аналіз захворюваності дітей різного віку мікрорайонів, що межують із великими промисловими підприємствами та автошляхами, засвідчив, що рівні поширеності хвороб підвищуються зі збільшенням віку дітей: у 2-5 років - +0,7 % (t = 0,44), 6-7 років - +1,3 % (t = 0,56), 8-10 років - +24,8 % (t = 9,50), 11-13 років - +30,5 % (t = 7,67). Це пояснюється фізіологічною кумуляцією негативних наслідків впливу чинників навколишнього середовища.

У сучасних умовах вплив екотоксикантів змінює структуру захворюваності населення з виходом на пріоритетні місця екологічно залежної патології [17, 62, 86, 131, 144, 178]. Організм дитини, який активно росте та розвивається, більш уразливий до несприятливих впливів довкілля, у

порівнянні зі вже сформованим організмом дорослої людини. Це дає підстави розглядати окремо напрямок екології людини - екологію дитинства [7, 59, 86, 157].

На сьогодні фахівці практичної медицини постійно стикаються з екологічно обумовленими захворюваннями: хімічна астма, Кіршський синдром (астма в дітей, сенсибілізованих викидами заводів, що виробляють напівсинтетичні корма для тварин); синдром загальної стомлюваності або напруженої адаптації; діоксиновий синдром (пігментація шкіри, імунодефінація); хвороба Мінамата (спазматичні паралічі, розумова відсталість внаслідок враження ЦНС метил ртуттю, що накопичується в морських продуктах харчування); хвороба Юшо (ураження шкіри поліхлорованими біофенілами, що поступають із забрудненими харчовими оліями); синдром токсичної іспанської олії (ураження сполучних тканин і м`язів гідантоїдами сурогатної рослинної олії); загальна депресія - «хімічний СНІД» (його викликають діоксини, важкі метали, токсичні радикали, гідразини та інші); хвороба інтактності (міопатії, викликані кадмієм); синдром чорних ніг (дистрофічні зміни шкіри ніг під впливом арсену (миш`яку)); акромідія, або хвороба Феєра (нейроалергічні реакції на ртуть); респіраторний дистрес-синдром «дорослого» типу (дія на легені токсичних радикалів кисню, сульфат-аніону); синдром «нездорових будинків» (стан хронічної стомлюваності під впливом родону, формальдегіду, тощо) [86].

Реалізація актуального питання щодо встановлення причинно-наслідкових зв`язків «навколишнє середовище - здоров`я» забезпечується за допомогою проведення соціально-гігієнічного моніторингу, метою якого є вивчення, оцінка, прогноз санітарної та епідемічної ситуації, розробка заходів і пропозицій, спрямованих на запобігання, усунення або зменшення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров`я людей, а також інформування з цих питань органів виконавчої влади, громадських організацій і громадян [124, 138, 157, 161]. У нашій державі виокремлений напрямок соціально-гігієнічного моніторингу - моніторинг стану довкілля, який, згідно з чинним законодавством [125], здійснюють численні суб`єкти моніторингу, у тому числі й санепідслужба України.

Вітчизняними та закордонними науковцями за багатолітній період виконані численні дослідження з оцінки впливу забруднювачів атмосферного повітря на стан здоров`я людини та доведено, що атмосферне повітря є одним із важливих факторів навколишнього середовища, що впливає на стан захворюваності населення [44, 69, 70, 121, 148, 185, 189]. Так, дані ВООЗ свідчать, що причиною смерті від 200 до 570 тисяч осіб щорічно є дія забруднювачів атмосферного повітря, на частку яких приходиться близько 0,4-1,1 % всіх летальних випадків за рік. За результатами епідеміологічних досліджень, які проведені в містах США, установлено, що вплив полютантів атмосферного повітря на 17-26 % підвищує показники загальної смертності; одночасно зростають показники дитячої смертності, смертності від раку легень, серцево-судинних та респіраторних захворювань; скорочується на 1-2 роки тривалість життя [151].

Провідне місце серед джерел забруднення атмосферного повітря займає автотранспорт [10, 116, 153, 163, 164]. В умовах сьогодення негативного впливу викидів автомобілів зазнають і території, що не відносяться до екологічно неблагополучних регіонів.

Визначена вибірковість впливу на окремі органи та системи (тропність) певних хімічних речовин, що надходять до організму з атмосферного повітря: хронічна дія свинцю та кадмію викликає анемію та враження системи крові; удихання парів ртуті та її солей, формальдегіду, довготривалий контакт із бензолом, свинцем, парами бензину, накопичення марганцю в організмі чинять нейротоксичну дію на центральну нервову систему; підвищені концентрації діоксиду азоту окрім впливу на дихальну систему, посилюють дію канцерогенних речовин; важкі метали стимулюють розвиток алергічних реакцій, виявлена пряма залежність між алергією на хром та патологією травної системи; хронічна інтоксикація нікелем, залізом призводить до хвороб носоглотки, легень; фтор здійснює токсичну дію на розвиток кісткової тканини; марганець призводить до одночасного ураження легень, серцево-судинної та гепатобіліарної систем, порушення імунної відповіді, мутагенного ефекту [151, 160].

Науковцями проводяться дослідження з оцінки впливу забруднення інших об`єктів довкілля на стан здоров`я населення [5, 37, 77, 179].

Відомо, що вода централізованих і децентралізованих джерел питного водопостачання багатьох регіонів нашої держави не відповідає гігієнічним вимогам [34, 128, 129]. Пріоритетними забруднювачами питної води в Україні є залізо, марганець, нітрати, сульфати, хлориди, фтор [128, 129]. Результати досліджень, представлені в [37] свідчать про прямий зв`язок між концентраціями заліза в питній воді та захворюваністю гастритом дитячого населення (r = 0,72, t = 2,01), хворобами шкіри (r = 0,81, t = 3,6); концентрацією нітратів та захворюваністю анемією (r = 0,77, t = 2,7), концентрацією стронцію та хворобами кістково-м`язової системи (r = 0,78, t = 2,8).

Порушення мінерального складу води питної спричиняє розвиток неінфекційних захворювань.

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України" скачать

Подобные документы

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.

реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010
Аналіз екологічної ситуації території
Стан здоров’я населення як показник якості навколишнього середовища. Характеристика природних умов, ресурсів та екологічної ситуації в місті Кременчук. Особливості демографічної ситуації та розповсюдження хвороб серед дитячого та дорослого населення.

курсовая работа [41,1 K], добавлен 08.12.2011
Загострення екологічного стану в Україні, Чорнобильська катастрофа
Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015
Навколишнє середовище та здоров’я людини
Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014
Екологія як один з чинників впливу на здоров'я людини
Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічні аспекти її здоров'я. Вплив генотипу та середовища на фенотип людини. Поширення онкологічних та багатьох інших захворювань внаслідок екологічної ситуації в Україні.

курсовая работа [601,0 K], добавлен 09.12.2012
Значення екології для суспільства
Наука про довкілля. Участь громадськості в охороні навколишнього середовища. Спільний інтерес. Погіршення стану довкілля, у свою чергу, впливає на діяльність людей і, особливо, на їх здоров’я. Свідоцтво хибного шляху розвитку.

реферат [15,0 K], добавлен 17.12.2006
Масштаби та наслідки антропогенного впливу
Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013
Вплив діяльності людини на довкілля
Узагальнення видів забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва. Класифікація забруднень довкілля. Особливості забруднення екологічних систем. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

творческая работа [728,7 K], добавлен 30.11.2010
Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.

реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010
Екологія регіону
Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району. Опис еколого-економічних, соціальних умов регіону, показників ступеня забрудненості території. Виробничий мікроклімат й умови праці людей. Розрахунок теплового балансу людини.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.12.2012
Вплив екологічних факторів на здоров'я населення
Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.

реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
Забруднення місцевості й навколишнього середовища
Тверді відходи та хімічні сполуки, які призводять до забруднення довкілля. Забруднення місцевості радіоактивними речовинами. Проблема забруднення ґрунтів та повітря. Райони екологічного лиха в Євразії та Африки. Заходи безпеки забрудненої місцевості.

презентация [226,0 K], добавлен 09.10.2014
Ефективність заходів по покращенню якості води
Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.

курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Екологія людини – наука про антропоекосистемах, їх структурі, динаміки і функціонуванні
Рівні циркуляції інформації усередині антропоекосистеми. Забруднення навколишнього середовища. Безпека в екології людини. Вплив якості питної води на населення міста Пенза. Чинники, що впливають на здоров'ї городян. Екологічно небезпечні речовини.

реферат [37,5 K], добавлен 19.06.2010
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
Технічна оснащеність та стан розвитку галузей харчової промисловості. Проблеми харчової галузі України. Характеристика джерел забруднення на підприємстві ЗАТ "Юрія" м. Черкаси. Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 04.01.2011
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Екологія людини
Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від природного середовища. Демографія ресурсів і життєвого простору. Вплив радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на захворюваність населення.

курсовая работа [29,2 K], добавлен 01.07.2008
Екологічні проблеми України
Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.

презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Вивчення сутності біомоніторингу. Чинники забруднення довкілля. Характеристики водного середовища, пристосування до них живих організмів. Зміни водних екосистем при антропогенному забрудненні. Методи оцінки забруднення вод за допомогою тварин-індикаторів.

курсовая работа [63,3 K], добавлен 10.08.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.